АНДРЕА ГРОМІНОВА

Університет св. Кирила та Мефодія в Трнаві, Словаччина

Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0002-2384-6880

Галузі досліджень: перекладознавство, рецепція перекладів російської літератури у словацькому культурному контексті, сучасна російська література, сучасна російська та словацька поезія.

ОЛЕГ ТИЩЕНКО

Університет св. Кирила та Мефодія в Трнаві

Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0009-0009-0811-2123

Галузі досліджень: слов’янська етнолінгвістика, зіставна фразеологія, лінгвокультурологія, когнітивна лінгвістика, загальне та зіставно-типологічне мовознавство, транслятологія.

ІГОР КОРОЛЬОВ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0003-0436-5923

Галузі досліджень: загальне мовознавство, мовна комунікація, психолінгвістика.

МИРОСЛАВА ФАБІАН

Ужгородський національний університет

Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0002-3351-1275

Галузі досліджень: лексична семантика, зіставна семантика, прагматика, міжмовна та міжкультурна комунікація, соціолінгвістика.

DOI: doi.org/10.35321/All90-12

Straipsniai / Articles

301

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

ЗАЗДРІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ І КОГНІТИВНИЙ ФЕНОМЕН В УКРАЇНСЬКІЙ І СЛОВАЦЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ (НА ОСНОВІ АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ)¹

Заздрість як психологічний і когнітивний феномен в українській і словацькій мовній свідомості (на основі асоціативного експерименту)

АНОТАЦІЯ

У статті досліджується складний психологічний, соціокультурний і семіотичний феномен ЗАЗДРОСТІ. Вона розглядається як психічний чинник, що корелює з культурними знаками та символічними стереотипами, нормами й цінностями. Крім того, вона є елементом когнітивного й оцінного досвіду, етичних і релігійних звичаїв та вірувань, як-от наївна модель світу в магічних текстах, тілесні й оцінні метафори верху та низу, концепти успіху, багатства, бідності, домашнього й чужого тощо.

Проведено лінгвокогнітивний аналіз концептуальної сфери ЗАЗДРОСТІ. Він ґрунтується на даних асоціативного експерименту щодо реакцій на її стимули, їхньої частотності, а також національно-культурної специфіки, отриманих від українських і словацьких респондентів.

Фреймову модель ЗАЗДРОСТІ розроблено з урахуванням гендерних, асоціативно-образних, оцінних і метафоричних ознак. Отримані результати інтерпретовано в когнітивному, кількісному та якісному аспектах, спираючись на прислів’я та приказки, що актуалізують поняття ЗАЗДРОСТІ. Емпіричний матеріал змодельовано як відповідні субфрейми. Визначено зони їхніх семантичних взаємозв’язків із концептами НЕНАВИСТІ, РЕВНОЩІВ і ЖАДІБНОСТІ.

¹ Дослідження опубліковано за підтримки міжнародного грантового проєкту Erasmus+ KA220-HED № 2021-1-SK01-KA220-HED-000022917 під назвою «Інновація концепції та навчальних програм докторських програм і підвищення їхньої ефективності» (A. Grominova, O. Tyshchenko).

302

Acta Linguistica Lithuanica XC

Envy as a Psychological and Cognitive Phenomenon in Ukrainian and Slovak Linguistic Consciousness (Based on the Associative Experiment)

КЛЮЧОВІ СЛОВА: концепт ЗАЗДРОСТІ, асоціативний експеримент, фрейм, субфрейм, українські та словацькі респонденти.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається складний психологічний, соціокультурний і семіотичний феномен ЗАЗДРОСТІ. Він вважається психічним чинником, що корелює з культурними знаками та символічними стереотипами, нормами й цінностями. Крім того, він є елементом когнітивного й оцінного досвіду, етичних і релігійних норм та вірувань, зокрема наївної моделі світу в магічних текстах, тілесних і оцінних метафор, що вказують напрям угору або вниз, понять успіху, багатства, бідності, побуту, чужості тощо.

Проведено лінгвокогнітивний аналіз концептуальної сфери ЗАЗДРОСТІ. Він ґрунтується на даних про реакції українських і словацьких респондентів на стимули в асоціативному експерименті, їхню частотність, а також національно-культурну специфіку.

Фреймову модель концепту ЗАЗДРІСТЬ було створено за ознаками статі, асоціативних образів, оцінних і метафоричних характеристик. Отримані результати інтерпретувалися з когнітивного, кількісного та якісного погляду на основі прислів’їв і приказок, що актуалізують концепт ЗАЗДРІСТЬ. Емпіричний матеріал моделювався як відповідні субфрейми. Визначено зони їхніх семантичних зв’язків із концептами НЕНАВИСТІ, РЕВНОЩІВ і ЖАДІБНОСТІ.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: концепт ЗАЗДРІСТЬ, асоціативний експеримент, фрейм, субфрейм, українські та словацькі респонденти.

1. ВСТУП

Мовна свідомість була центральним об’єктом психолінгвістичних досліджень у сучасній науці. Це зумовило її багатовекторне вивчення з різних перспектив: методологічної, когнітивної, семіотичної, етнолінгвістичної, аксіологічної, лексикографічної тощо.

ЗАЗДРІСТЬ як одна з базових антропологічних категорій є складним поліфункціональним, культурним, психічним і мовним феноменом, що потребує окремого розгляду. Аксіометрична та семантична реконструкція асоціативного поля ЗАЗДРОСТІ потребує етнокультурної та етнопсихологічної реконструкції емоцій із зосередженням на: 1) спільних і відмінних рисах образів мовної свідомості, властивих представникам різних народів; 2) вивченні та осмисленні ідентичності й історичної пам’яті етносу; 3) цінностях і культурних стереотипах етносу із застосуванням психолінгвістичних і когнітивних методик.

Straipsniai / Articles

303

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

Зазначені когнітивні техніки підтверджують твердження Куттера (1998: 72–73), що «ЗАЗДРІСТЬ — це жадібність, яка зсередини поглинає людину [...] вона перетворюється на образу, яку Фрідріх Ніцше назвав “екзистенційною ЗАЗДРІСТЮ” (нім. Lebensneid)». Деструктивну семантику ЗАЗДРОСТІ та НЕНАВИСТІ підкреслює Марія Шимковська (1989: 27), яка розглядає емоційні стани крізь призму «психологічної гігієни»: вони мають «руйнівний і хворобливий характер як для соматичного здоров’я тих, хто їх переживає, так і для тих, на кого вони спрямовані. Вони становлять загрозу фізичному здоров’ю».

Як багатовимірна категорія, ЗАЗДРІСТЬ завжди привертала увагу науковців, які намагаються знайти відповіді на запитання про її склад і прояви. З погляду сестринської справи аналіз ЗАЗДРОСТІ ґрунтується на прагненні зрозуміти людину з перспективи суб’єктивного здоров’я та хвороби (Maijala, Munnukka, Nikkonen 2000).

Подібні дослідження зосереджені на вивченні ЗАЗДРОСТІ та РЕВНОЩІВ, а також на тому, як їхні позитивні й негативні аспекти серед викладачів сестринської справи впливають на робоче середовище (Cleary, Walter, Halcomb, Lopez 2016), і мають на меті довести, що не лише пацієнти можуть заздрити творчості своїх психоаналітиків, а й терапевти та психоаналітики можуть заздрити творчості своїх пацієнтів (Safán-Gerard 2019; Hupka, Zaleski, Jurgen, Reidl, Tarabrina 1997). Oleh Tyshchenko (2020: 248) виявив особливості сполучуваності лексем із ЗАЗДРІСТЮ та РЕВНОЩАМИ у слов’янських мовах. У численних працях представлено порівняльно-типологічне осмислення досліджуваного концепту: Irina Nesvetajlova (2010), Irina Koltuckaja (2014), Natalija Šapran (2015), Tatjana Grigorjanová, Marina Matytcina (2018).

Спираючись на категорії культурної антропології та психології людини, Schoeck доводить, що СТРАХ і ЗАЗДРІСТЬ є невід’ємними складниками людських взаємин, які існують у сучасних і примітивних культурах, де відповідні уявлення та концепти категоризують і регулюють різноманітні прояви ЗАЗДРОСТІ (Gawarkiewicz 2008: 11).

ЗАЗДРІСТЬ є одним із семи смертних гріхів і найганебнішим із них; вона походить від латинського invidia — «невидіння». Вона глибоко вкорінена в людській психіці та властива всім часам і людям. Зазвичай вона спрямована на людей, які порівнюють себе з іншими або відчувають, що конкурують.

Заздрісні люди схильні бути ворожими, гнівними, ображеними та дратівливими. Для чіткішого розмежування цих нюансів досліджуваних емоцій науковці використовують принцип семантичних примітивів, запропонований Вежбицькою: 1) X відчуває ЗАЗДРІСТЬ: «З кимось іншим сталося щось добре. Зі мною цього не сталося. Я не хочу, щоб так було. Я хочу, щоб такі добрі речі траплялися зі мною, а не з кимось іншим. Тому я страждаю і ненавиджу інших»; 2) X відчуває ревнощі: «Я боюся, що людина, яка мені дорога, добре ставиться до когось іншого. Я боюся, що

304

Acta Linguistica Lithuanica XC

Envy as a Psychological and Cognitive Phenomenon in Ukrainian and Slovak Linguistic Consciousness (Based on the Associative Experiment)

людина, яка мені дорога, може втратити добрі почуття до мене. Я не хочу, щоб так було. Я хочу, щоб людина, яка мені дорога, добре ставилася лише до мене. Тому я страждаю і ненавиджу іншого» (Wierzbicka 2006: 123).

Метою цього дослідження є створення лінгвокультурного образу ЗАЗДРОСТІ на основі асоціативного експерименту, а також представлення її «психологічного портрета» в межах усталених дискурсивних практик і, зокрема, її функціонування у повсякденній свідомості індивіда, у суб’єктивних індивідуальних мовленнєвих актах, виявлення її частотності та створення її типології серед українських і словацьких студентів.

Для досягнення мети дослідження було висунуто такі завдання: здійснити короткий огляд ЗАЗДРОСТІ як психокогнітивного та соціального феномену; представити концептуальну сферу ЗАЗДРОСТІ українських і словацьких респондентів у формі фреймової структури та визначити вербальний зміст кожного фрейму з огляду на частотність і якісний склад реакцій; встановивши індекс взаємного асоціативного зв’язку концептів, визначити сфери семантичного перетину в асоціативних парах ЗАЗДРІСТЬ — ЖАДІБНІСТЬ, ЗАЗДРІСТЬ — РЕВНОЩІ в межах асоціативно-вербальної мережі; описати типологію реакцій у межах кожного із запропонованих субфреймів (сценарного, аксіологічного, параметричного, каузативного тощо) з огляду на їхню універсальність, унікальність і національно-культурну маркованість; візуалізувати отримані реакції на слова-стимули у відповідній графічній формі та прокоментувати їх.

2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У цій статті фреймове моделювання ЗАЗДРОСТІ в мовній свідомості українців і словаків ґрунтується на розумінні фрейму як складної таксономічної структури. Американський соціолог Goffman трактує фрейм як здатність практичної свідомості «складати світ в організоване ціле без участі дискурсивного контролю», як «певну перспективу сприйняття, що створює формальне визначення ситуації», тобто фрейми є базовими елементами, які дослідник може виокремити в межах ситуацій. Ситуації підпорядковуються організаційним принципам, що «породжують» різні події, наприклад соціальні. Ті самі принципи також регулюють нашу суб’єктивну участь у подіях (Goffman 1974: 10–11; Sinieleva 2014: 78).

Загальновизнано, що асоціативний експеримент є методикою вивчення мовленнєвих реакцій на слова або словосполучення (стимули), яка виявляє рефлекторні тимчасові зв’язки відчуттів, почуттів, образів, концептів і позначень у ментальному лексиконі носіїв мови.

Straipsniai / Articles

305

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

Асоціативний експеримент передбачає опитування інформантів за списком стимулів і подальше встановлення найчастотніших реакцій (Galton, Tumb, Marbe). Він спрямований на моделювання мовної системи у формі асоціативно-вербальної мережі (Yu. N. Karaulov) або асоціативних полів лексики, формування «асоціативного профілю» образів свідомості (Ufimceva 2008: 20).

Крім того, асоціативний експеримент «дає змогу підтвердити психологічну релевантність теоретичних припущень дослідника, тобто представити асоціативну мережу значень [...] як відображення ієрархічних концептуальних структур у свідомості мовця» (Potapenko 2013: 20), а реакції на конкретний стимул можна розглядати як відображення відповідних концептуальних структур, які певною мірою супроводжуються емоціями й оцінками, що відповідають концептуальній картині світу інформанта.

Як уточнюють Zinaida Popova та Josif Sternin (2007: 203), «когнітивна інтерпретація результатів асоціативних експериментів може здійснюватися через етап опису психолінгвістичних значень або шляхом безпосередньої когнітивної інтерпретації асоціатів». За Roman Gawarkiewicz (2008: 7), «асоціативний експеримент має на меті проаналізувати способи опису, інтерпретації та сприйняття світу, його оцінну категоризацію сучасними носіями мови, представити “систему значень, створену культурою”.

Мова є відображенням нашої концептуальної системи (Tyshchenko, Korolyov, Palchevska 2021), і, проводячи когнітивні психолінгвістичні асоціативні експерименти, а також використовуючи різні інші методології, ми можемо знайти комплексне рішення концептуального оформлення думки мовою разом із його субфреймами. Емоційний компонент відіграє провідну роль у формуванні як міфологічної, так і сучасної картини світу.

Принципово зіставні асоціативні тести проводять на різних тематичних групах лексики у близькоспоріднених, а також структурно й географічно віддалених мовах. Наприклад, Petrova (2018: 14) представила асоціативне поле стимулів-назв FOOD в українській, англійській і новогрецькій мовах, визначивши такі типи реакцій: синтагматичні, парадигматичні, тематичні, фонетичні, словотвірні, ремінісцентні (цитатні), гіпонімічні, назви осіб, географічні торговельні марки, національно-культурні, оцінні, індивідуальні (суб’єктивні) асоціації. Для повного аналітичного огляду цього питання в українській і порівняльній психолінгвістиці див. (Levchenko, Tyshchenko, Dilai 2020).

306

Acta Linguistica Lithuanica XC

Envy as a Psychological and Cognitive Phenomenon in Ukrainian and Slovak Linguistic Consciousness (Based on the Associative Experiment)

3. ПРОЦЕДУРА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ

Емпіричну основу дослідження становлять результати асоціативного експерименту, проведеного у 2019 році. Загальний сценарій вільного асоціативного експерименту передбачав таку процедуру дослідження: в асоціативному експерименті взяли участь студенти й курсанти Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (спеціальності «Пожежна безпека», «Цивільна безпека»), студенти Національного університету «Львівська політехніка» та Університету Святого Кирила і Мефодія в Трнаві. Загалом 194 українським і 127 словацьким респондентам було запропоновано 67 стимулів, таких як заздрість(n), до заздрити(v); заздрісний(adj) як/мов, які в сукупності отриманих реакцій формують асоціативну вербальну мережу концептосфери ENVY. Отже, загалом 145 реакцій українських респондентів, зокрема 104 унікальні, і 536 реакцій словацьких респондентів, отриманих у процесі асоціативного експерименту, представлено відповідно на рисунках 1 і 2.

Перебіг експерименту показує, що учасники (українські респонденти) реагували на стимули без пропусків, переважно до середини запропонованого списку; наприкінці списку кількість реакцій істотно зменшується (або обмежується однією відповіддю на слово-стимул). Кілька респондентів зазначили «немає асоціації» навіть на початку списку або поставили риску, вказуючи на відсутність будь-якої реакції.

Натомість словацькі студенти (попри меншу кількість респондентів) брали активнішу участь і під час опитування намагалися однаково відповідати на всі словесні стимули. Отже, для більшості словесних стимулів було надано по кілька реакцій-відповідей. Цей суб’єктивний чинник можна використати для пояснення деяких розбіжностей в отриманих відповідях українських і словацьких респондентів.

У представленому дослідженні експеримент і аналіз вербальних відповідей не передбачали завдання визначити кореляцію та специфіку відповідей респондентів залежно від їхньої статі. Ми вважаємо, що вивчення цього аспекту потребує окремого дослідження.

Однак у процесі спрямованого асоціативного експерименту окремим завданням було простежити типологію реакцій залежно від еталона порівняння (з якими об’єктами порівнюється ENVY у словосполученнях ‘заздрісний як’ у чоловічій формі та ‘заздрісна як’ у жіночій формі). Щоб забезпечити універсальність результатів і висвітлити соціальний компонент, зокрема гендерний чинник, у відповідному сегменті експерименту ми вважаємо за необхідне прокоментувати частотність вербальних асоціацій у кожній із порівнюваних мов, зазначивши також кількість відповідей чоловіків і жінок відповідно.

Одним з аспектів запропонованої методології є визначення «асоціативної» відстані між концептами за допомогою аналізу даних про їхні спільні асоціати

Straipsniai / Articles

307

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

(індекс взаємного асоціативного зв’язку), а також результати візуалізації асоціативного експерименту, що дає змогу виокремити такі спільні сфери (наприклад, між ENVY і greed, ENVY і jealousy). На рис. 3–4 показано досліджений фрагмент асоціативно-вербальної мережі.

Індекс взаємного асоціативного зв’язку концептів обчислювали шляхом виявлення кореляції між кількістю ідентичних реакцій і загальною кількістю отриманих реакцій. Раніше подібну методику запропонував Ulanovič (2010: 214).

Важливо зазначити, що для опису отриманих результатів було враховано не всі отримані реакції, а лише ті, що відповідають запропонованому авторами способу розподілу реакцій (за субфреймами в межах фреймів), оскільки саме ці вербальні асоціації мають найбільшу прагматичну та когнітивно-ціннісну релевантність для отриманих результатів. Отже, опис не охоплює результати реакцій, пов’язаних із декларативними, дієприкметниковими та присвійними (належність ENVY певному об’єкту) субфреймами. Тому кількість описаних реакцій, поданих в основній частині дослідження, значно менша за загальний отриманий список реакцій.

РИС. 1. Реакції на стимул zazdristʹ ‘ENVY’

308

Acta Linguistica Lithuanica XC

Envy as a Psychological and Cognitive Phenomenon in Ukrainian and Slovak Linguistic Consciousness (Based on the Associative Experiment)

РИС. 2. Реакції на стимул závisť ‘ENVY’

Для початку подано ґрунтовний аналіз аксіологічного та кольорового субфреймів. Оцінювання ENVY у межах категорії GOOD-EVIL охоплює переважно негативний полюс аксіологічної шкали. Воно передусім виявляється в спонуканні to ENVY у категоріях порушення чинних норм, етичної оцінки, неприйняття, іноді зі значним проявом негативності (у думках або діях людини): українське не варто/not worth (f 1,3), дуже погано/very bad (m 0,65), думати погано/think poorly (f 0,65), зле/bad (f 0,65) зло/evil (f 1,3/m 1,3), недобре, негатив/not good, negative (f 1,3), словацьке negatívne/negatively (f 2,00).

Подібні реакції спостерігаються на стимул заздрість ‘ENVY’: найгірше/the worst (m 0,69), недобре/not good (m 0,69), нічого доброго/nothing good (m 0,69), обмеженість/narrow-mindedness (f 0,69), погана/bad (f 0,69), погано/badly (f 0,69/m 2,07). Подібні реакції спостерігаємо на стимул заздрити ‘to ENVY’ (f 3,9/m 2,6): погано/badness (m 1,38), низько/mean (m 0,69), ницість/meanness (f 1,38), недоречність/inappropriateness (f 0,69), нікчемність/worthlessness (f 0,69), користолюбність/selfishness (f 0,69). Цей концепт інтерпретується в межах етичних і релігійних норм як порушення певних заборон і приписів: гріх/sin (зазвичай достатньо продуктивна

Straipsniai / Articles

309

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

жіноча реакція на стимул заздрість ‘ENVY’ f 4,83 і f 1,95 на стимул заздрити ‘to ENVY’. Негативна оцінка також вербалізується за допомогою негарно, погано/ugly, bad (m 0,65), собі шкодити/harm oneself (f 0,65), шкідливо/harmful (m 0,65), іноді реакції містять модальні дескриптори — варто-не варто, дозволене-недозволене/worth–not worth, allowed–not allowed, де переважає другий варіант: є також деякі негативні маркери, слова категорії стану: не варто/not worth (f 1,3), не можна/not allowed (f 0,65/m 0,65), непотрібно/unnecessary (f 0,65/m 0,65), неможна/impossible (m 0,65). Приклади оцінних і прагматично зорієнтованих реакцій у словацькій мовній свідомості: hanba/a shame (f 4,00), nedopriat’/to not indulge (f 2,00), nedopriat’ druhým/to not indulge others (m 11,76/f 2,00), neuniesť pravdu/can’t stand the truth, pokrytectvo/hypocrisy, zneušťovať národnú hrdosť/to dishonour national pride (f 2,00).

Щодо ступеня вираження ENVY, відображеного у виявлених вербальних асоціаціях українських і словацьких респондентів, його найвиразніше відображено в параметризації зазначеної емоції через асоціації, пов’язані з кольором. Важливо підкреслити, що категоризація ENVY за допомогою колірної символіки здебільшого збігається з даними, представленими на рівні наївної моделі світу у фразеологічних та тлумачних словниках, прислів’ях і приказках зіставлюваних мов.

Крім того, як показують сполучення ключових лексем та їхні фразеологічні зв’язки, у східнослов’янських мовах ENVY є чорною, а в чеській, подібно до англійської та німецької, — зеленою. Порівняймо: чеське bledá (zelená) závisť, ozelenieť/zeleňet’ od závis­ti (ČRFS 2002: 629), англійське The green-eyed monster (SAFS 878). Те саме спостерігається в польській: Zzieleniał z zazdrości (zawiści) (NKPP III 836). Докладніше див.: Tyshchenko 2020: 262.

4. АСПЕКТИ ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ ENVY: КОЛЬОРОВИЙ СУБФРЕЙМ

Варто зазначити, що в цій групі реакцій соматичний код часто поєднується з метафорами ЧОРНОГО КОЛЬОРУ, наприклад, реакції на стимул заздрити ‘to ENVY’ – no чорному/very jealous, чорний/black, чорно/terribly, чорно, погано/very, bad, заздрість ‘ENVY’ – буває тільки чорна/There is only black ENVY, біла заздрість/white ENVY, заздри́ти ‘to ENVY’ – по-білому/jealous, yellow colour, Аж у нім жовч кипить/He is on (f 1,3), (f 0,65), (f 1,3), (f 0,65), (f 0,69), (f 2,76), (f 1,3), (f 0,69). Українці асоціюють жовч зі злостивістю, ENVY (

310

Acta Linguistica Lithuanica XC

Envy as a Psychological and Cognitive Phenomenon in Ukrainian and Slovak Linguistic Consciousness (Based on the Associative Experiment)

край). Окремі асоціативно-символічні паралелі (назвімо їхні реакції епідигматичного типу) можна звести до такого: тінь/shadow (ч 0,69), чорний, чорномаз/black, blackness (ж 0,69).

У контексті параметризації ENVY виокремлено певні асоціації, які метафорично позначають інтенсивність і глибину емоцій (параметричний субфрейм). Інтенсивність проявів ENVY у реакціях респондентів переважно представлена прислівниками: ярісно, несамовито/brightly, frantically (ж 0,65), дуже/very (ч 0,65), сильно/strongly (ч 0,65), дико/wildly (ж 0,65), дієсловом міряти/measure (ж 0,65), прикметниками велика/big (ч 0,69), глибока/deep (ж 0,69); оцінкою тупо/stupidly (ч 0.65), а також, спорадично, реакціями фізіологічного типу з негативним, пейоративним вираженням інтенсивності дії запльовуватися/to spit oneself (ж 0.65).

5. ENVY ЯК ХВОРОБА І СТРАЖДАННЯ ВІД УСПІХУ ІНШИХ, МЕТАФОРА. ENVY – РУЙНУВАННЯ

Субфрейм переживання емоцій, пов’язаний з емоційними станами, складається з таких реакцій на стимул заздрість ‘ENVY’: пригноблення, туга (ч 0.69). Загалом ця група вербальних асоціацій характеризується домінуванням соматичних метафор, що виражають психічний біль, страждання та хворобу, природні для онтології цих і подібних емоційних станів: біль, щем/pain, sharp pain (ж 0,69), страждати, мучитись/suffer, undergo (ж 0,65), мука/torment (ж 0,69), самотність/loneliness (ж 0,69), словацьке trápenie/suffering (ж 2,00), torture, túžiť/to desire (ч 5,88).

Деякі з них виявляють семантику причини як результат спостереження за досягненнями іншого страждати від досягнень інших/suffer from the achievements of others (ж 0,65). Асоціативні прояви ENVY супроводжуються нейтральними (переживати (ж 0,65), сумління/to worry (f 0.65), conscience (ж 0,69)) або негативними емоціями FEAR, DESPAIR, HATRED тощо: заздрити ‘to ENVY’ – боятися/to be afraid (ч 0,65), відчай/despair (ч 0,65); також часто трапляються модальні оператори на кшталт «втрата віри в щось» або експресивні прагматичні пресупозиції, спрямовані на суб’єкта: зневіра, невпевненість/despair, insecurity (ж 0,65), не вірити у себе/not to believe in oneself (ж 0,65), а також злість/anger, яка переважає в жіночих реакціях (ж 2.07/ч 0.69), зло/evil (приблизно однакова кількість реакцій — 2.07), злоба/malice — на стимул заздрість ‘ENVY’; словацькою ненависть/hatred, гнів/anger, вона зла/she is bad, жорстока/

Straipsniai / Articles

311

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

cruel, зло/evil, zlá kvalita človeka/bad quality of a person (ж 2,00), zlá vlastnosť/a bad trait (ч 5,88).

Ці реакції можуть поєднуватися із соматичним кодом, зокрема з «впливом на органи чуття», порівн.: образними, дражними/tease, mock (ч 0.65), а також із вираженнями емоційної інтенсивності: бути одержимим/to be obsessed (ж 0,65), не любити/to dislike (ч 0,65), ненавидіти/to hate (ж 0,65). Іноді трапляються реакції фразеологічного типу, співвідносні з образними висловами, як-от скрегтєт зубовний/tooth grinding (ж 0,69). Поширені реакції інтелектуального типу на заздрість ‘ENVY’ спостерігаються у відповідях жінок: дурість, дурниці/stupidity, nonsense (ж 2,76/ч 0,69), а також реакції характерологічного типу хитрість/cunning, хиба/mistake, пиха/pride (ж 0,69). Словацькі респонденти, переважно жінки, реагують на závisť ‘ENVY’ негативною аксіологічною маркацією, пов’язаною з ідеєю помилки, порушення певних норм, антинорми, відхилення, неправди, гріха: chyba/a mistake, faloš/fakeness, nenormalita/abnormality (ж 2,00), hriech/a sin (ч 11,76/ж 2,00), рідше — з психічними здібностями особи: hlupák/a fool (ж 2,00).

У деяких асоціативних реакціях виявляється амбівалентно-помірний ступінь HATRED: no-доброму ненавидіти/to hate in a good way (ж 0.65). Це також спостерігається в інших супровідних позитивних ознаках реакцій: радіти/be happy about (ч 0,65) або в реакціях, виражених вигуками, фу/ugh (ч 0,65). Психологи підтверджують подібні міркування; порівн. егоїзм/selfishness як одну з реакцій у жіночих відповідях (ж 1,38); словацька реакція цієї групи переважає в чоловічих відповідях: egoista/egoist, a nenávisť/hatred (ч 5,88).

6. МЕТАФОРИ ТІЛА ЗАЗДРОСТІ

Звертаючись до метафоричної категоризації ЗАЗДРОСТІ, слід наголосити, що остання постає як АГРЕСИВНА ІСТОТА, яка може спричиняти певні негативні фізичні та згубні наслідки для об’єкта: укр. Заздрість їсть людину, як посуха билину/Бути зеленим від ЗАЗДРОСТІ. Деякі отримані реакції пов’язані з ідеєю руйнування, втрати та інших деструктивних дій: погубить/знищить, губити/нищити, руйнувати/ламати, самознищення/самознищення, точить душу/руйнує душу (f 0,69). Словацькі реакції на метафори тіла цього типу представлені в чоловічих відповідях дієслівними епідигматичними асоціаціями, такими як zožiera dušu človeka/він пожирає душу людини, zožierať/пожирати, зокрема словотвірними pažravosť/ненажерливість (f 2,00).

Деякі словесні реакції репрезентують метафоричну модель ЗАЗДРІСТЬ — ЦЕ ТВАРИНА (реакція жаба/жаба (f 0,65/m0,65); душить/душить (f 0,69), що

312

Acta Linguistica Lithuanica XC

Заздрість як психологічний і когнітивний феномен в українській та словацькій мовній свідомості (на матеріалі асоціативного експерименту)

корелює з такими контекстами: укр. жаба давить (придавила) кого, жаба зайца (їсть) кого; жаба зелена/жаба душить (придушила) когось, жаба з’їла (їсть) когось; зелена жаба (бути дешевим).

Метафоричні моделі ЕМОЦІЯ — ЦЕ ДИСКРЕТНА СУТНІСТЬ і ТІЛО — ЦЕ КОНТЕЙНЕР у когнітивній науці характеризують жіночі реакції (f 0,65), пов’язані зі схемою образу КОНТЕЙНЕР (ТІЛО — ЦЕ КОНТЕЙНЕР ЕМОЦІЙ), наприклад: в душі/у серці (стимул заздрити ‘ЗАЗДРИТИ’) і душевна пустота/емоційна порожнеча (f 0,69) асоціативно позначають духовний, внутрішній стан людини. Типологічно подібну реакцію на стимул závisť ‘ЗАЗДРІСТЬ’ зафіксовано у словацьких відповідях prázdna duša/порожня душа (f 6,00).

7. КАУЗАТИВНИЙ СУБФРЕЙМ: УСПІХ, КАР’ЄРА, БАГАТСТВО-БІДНІСТЬ

Каузативний субфрейм переважно актуалізується у своїй словесній реакції на ідею соціального стану, успіху та кар’єри. Реакції першого типу характерні для чоловіків бідність, біда/бідність, біда (m 1,30), що корелюють із мотивами добробуту та процвітання, як зафіксовано у Номиса (1993: 55; 279): Нехай завидують гірше, щоб прибуло більше, Завидуй гірше, так уродить більше/Нехай заздрять гіршому, щоб прибуло більше; заздрь гіршому — і більше вродиться (ibid., 279), Нема щастя без заздрості/Немає щастя без ЗАЗДРОСТІ (ibid., 55). Подібні вислови зафіксовано і в словацькій мові: Kto má šťastie, tomu závidía, a kto má škodu, má i posmech/Щасливим заздрять, а з нещасливих глузують, Šťastie bez závisti nebýva/Немає щастя без ЗАЗДРОСТІ, Šťastie budí závisť/Щастя викликає ЗАЗДРІСТЬ (Záturecký 2018: 153).

У словесній асоціативній мережі існують певні зв’язки між ЗАЗДРІСТЮ та СКУПІСТЮ, однак вони невиразно представлені отриманими реакціями на всі стимули ЗАЗДРОСТІ: ревнуватий/ревнивий (f 0,65) іноді представлений чоловічим сленгом жмот/скнара (m 0,65) поряд із літературними скупість; подаїмость/скупість; задихатися від ЗАЗДРОСТІ (m 0,65); скупа людина простежується в жіночих порівняльних реакціях у межах субфрейму скупий як/мов і реакціях на стимул ЗАЗДРІСТЬ-жадібність (m 0,69). Своєю чергою, словацькі респонденти надали такі реакції: chamtivosť/жадібність, chamtivec ‘жадібна людина, переважно жінка’ (f 6,00), chamtivec (f 3,00) на стимул závisťlivý ako та neprajník/ненависник, nedoprajný/недоброзичливець, neprajný ako/злостивий як, žiarliť/ревнувати (m 5,88/f 2,00), переважно в чоловічих відповідях, де зв’язки ЗАЗДРОСТІ з РЕВНОЩАМИ та ЖАДІБНІСТЮ можуть

Straipsniai / Articles

313

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

можна спостерігати (міжконцептуальні зв’язки, асоціативні вербальні зони їхнього перетину).

Ті самі реакції репрезентують стимул заздрість «ЗАЗДРІСТЬ» і avarice: багатство/wealth (m 0,69), epouи/money (m 0,69), золото/gold (рідше чоловіча реакція 0,69) на стимул заздрість «ЗАЗДРІСТЬ», на стимул жадібність «greed» – бідність/poverty (по 0,65), бідолаха/poor man (m 0,65). У стимулі závidieť «заздрити» зафіксовано такі словацькі вербальні асоціації символічного типу: blahobyt/well-being, majetok/property, nemať ‘to, čo ostatní/not to have what others have (f 2,00), peniaze/money, bohatstvo/each (f 2,00). Ці реакції вирізняються на основі словацької наївної картини світу, яка відображає ставлення до бідних і багатих: краще, коли люди заздрять багатству, добробуту та міцному здоров’ю, ніж співчувають бідності: Bohatstvo plodí závisť, chudoba nenávisť/, Majetok ide so závisťou/Property goes with ENVY, Bodaj by mi ľudia závideli, ako by ma mali ľutovať/I wish people would ENVY me rather than pity me, Odvráť, bože, ľutovníkov a prispor nám závistníkov!/Turn away, O God, the pitiful and bring forth the envious! (Záturecký 2018: 164; 153). Численні подібні вислови представлені в польській і чеській мовних картинах світу.

Специфічно унікальна асоціація у словацькій мові до стимулів závisť «ЗАЗДРІСТЬ», závidieť «заздрити» містить такі жіночі реакції: kravina/bullshit (f 2,00), Harabin/Harabin (прізвище словацького політика), Horcrux/Horcrux (магічний предмет із «Гаррі Поттера»), vládne svetom/he rules the world, spoločnosť, Slovensko/Slovakia (f 2,00), aj nos medzi očami/even the nose between one’s eyes (f 4,00), nebezpečenstvo/danger (m 5,88). Суто чоловічі реакції охоплюють vlasy/hair, pasivita/passivity, je na plač/one could cry about it (m 5,88); деякі з них характеризуються національно-культурною специфікою, наприклад aj pekné počasie na pohrebe/even good weather during a funeral (f 2,00). Остання асоціація належить до фразеологічних залишків і може бути пояснена за допомогою фразеологічного словника: závidieť niekomu nos medzi očami. Є цитата Семюела Смайлса: Jestvujú ľudia, čo človeku závidia aj pekné počasie na jeho pohrebe, що означає: є люди, які заздрять навіть гарній погоді на похороні. ЗАЗДРІСТЬ тут ужито іронічно: усі заздрять цій людині, вона має все, навіть гарну погоду на власному похороні.

Розглянемо типологію отриманих реакцій на словесні стимули заздрість «ЗАЗДРІСТЬ» і заздрити «заздрити», згрупованих навколо успіху, кар’єри, підвищення, роботи: наприклад, стимул заздрити «заздрити» — реакції достягнення, успіх, успіхам/achievement, success, successes (f 0,65). Іноді такі реакції відображають своєрідний модально-прагматичний намір особи: прагнути кращого; сам добийся/to strive for the best; do it yourself (m 0,65), на стимул жадібність «жадібність» — бажання/desire (f 0,69). Рідко трапляються деякі нечіткі каузативи до

314

Acta Linguistica Lithuanica XC

ЗАЗДРІСТЬ як психологічний і когнітивний феномен в українській та словацькій мовній свідомості (на матеріалі асоціативного експерименту)

стимулу заздрість «ЗАЗДРІСТЬ» — за щось/for something (m 0,65), заздрити «заздрити» — робота/job (f 0,65), кар’єра/career (m 0,65). Словацькі асоціації подібні й характерні переважно для чоловіків: «ЗАЗДРІСТЬ» — pre niečo/for something, «заздрити» — práca/work, kariéra/career.

Типологічні збіги можна простежити у вербальних реакціях, пов’язаних із суміжними концептами заздрість «ЗАЗДРІСТЬ» і жадібність «жадібність»/závisť «ЗАЗДРІСТЬ» і chamtivosť/жадібність (f 1,95/m 0,65) (див. рис. 3, 4).

РИС. 3. Збіг реакцій на стимули заздрість «ЗАЗДРІСТЬ» і жадібність «жадібність»

РИС. 4. Збіг реакцій на стимули závisť «заздрість» і chamtivosť «жадібність»

Щодо прототипових уявлень про заздрісних людей (порівняльний субфрейм envious as/like), зазвичай бідна, обділена людина заздрить багатству й добробуту іншої (бідний, бідняк/бідний, бідняк або реакції зі словами, що мають суфікси суб’єктивної оцінки бідося/знедолений (f 0,65/m 0,65) або одинокий,

Straipsniai / Articles

315

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

віділюдькуватий/lonely, withdrawn (f 0,65). Реакції на стимул заздрісний як (форма жіночого роду), пов’язані з бідністю, трапляються рідше (m 0,65). Загалом отримані антропоцентричні реакції, що містять родовий термін людина (переважно жіночого роду), іноді з пейоративними прикметниками націрша людина, одинока нещасна жінка/найгірша людина, самотня нещасна жінка, також пов’язані з лихим оком/вірклива (f 0,65).

8. ПОРІВНЯЛЬНИЙ СУБФРЕЙМ: РЕАКЦІЇ НА СТИМУЛ ЗАЗДРІСНИЙ ЯК (У ФОРМІ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ) І ЗАЗДРІСНИЙ ЯК (У ФОРМІ ЖІНОЧОГО РОДУ)

Рідкісні й нетипові реакції пов’язані з назвами рослин. Згідно з отриманими даними, зафіксовано єдину жіночу реакцію цього типу морква/carrot (f 0,65), зміст якої важко раціонально пояснити. Можна говорити про ситуативні або надзвичайно суб’єктивні реакції. Лише респондентки порівнюють заздрісну жінку з відьмою/a witch (f 1,56), антропонімом Параска/Paraska (імовірно під впливом художньої літератури), пліткаркою пліткарка/scandalmonger або невизначеним суб’єктом не знаю хто/do not know who (f 0,78); натомість чоловіки — з дітьми та деякими життєво важливими загальнолюдськими цінностями, такими як життя і добро (m 0,78). Крім того, чоловічі реакції пов’язані з поняттями СПРАВЕДЛИВОСТІ та ІСТИНИ: виправдання і хотіти чи бажати чогось/justification and wanting or desiring something (m 0,78). Жінки схильні пов’язувати ЗАЗДРІСТЬ із ЧЕСНІСТЮ (f 0,78) і вважають її стабільною та незмінною завжди/always (f 0,78). Також спорадично спостерігається зв’язок із соматичними метафоричними корелятами, такими як жало/sting (m 0,65). Досить виразними є деякі алюзивні інтертекстуальні реакції, пов’язані з мультфільмами (поштар Печкін/postman Pechkin – лише для жіночих реакцій 0,65), з антономазією Лескавхевська/Leskahveska (лише для жіночих реакцій 0,65), із деякими релігійними поняттями Буда/Buda (m 0,78). Реакції фразеологічного походження жаба/frog або порівняння аж очі повилазили/the eyes popped out from shock належать до жіночих відповідей.

Багато реакцій репрезентують родинні або міжособистісні зв’язки (тітка/aunt f 0,78), повсякденні образи близького оточення (сусіди, сусід/neighbours, neighbour — m 0,78, атрибутивні та займенникові словосполучення сусіди, моя сусідка зла сусідка, сусідка/neighbours, my neighbour is an evil neighbour, neighbour f 6,25/m 3,13 у функції еталона порівняння), соціальні та вікові характеристики (розлучена/divorced f 0,78), професію продавець/seller (m 0,78), соціальний статус дякова жінка/deacon’s wife (f 0,65). Вони також типові для

316

Acta Linguistica Lithuanica XC

Заздрість як психологічний і когнітивний феномен

в українській та словацькій мовній свідомості

(На основі асоціативного експерименту)

Словаки: chcem to, čo sused / I want what my neighbour wants (f 2,00), suseda / male neighbour (m 23,53/f 8,00), susedka / female neighbour (f 2,00).

Статусні асоціативні реакції словацькою мовою пов’язані із сімейними та родинними стосунками — свекруха або родич загалом: súrodenec / a sibling, svokra / mother-in-law (f 2,00), які слугують еталоном порівняння в конструкціях на кшталт závisťlivý ako.

Однак найсильніші асоціації викликають тварини та комахи: заздрити «to ENVY»: бджілка / bee (m 0,78), вовчиця / she-wolf (m 0,78), без емоційних конотацій вовк, ворона / wolf, crow (f 1,56), гусениця, пантера / caterpillar, panther (f 0,78). Згідно з результатами асоціативного експерименту, змія вважається еталоном жіночої ЗАЗДРОСТІ змія (f 3,13/m 0,78), менш типовими є лисиця / fox (f 1,56/m 0,78), миша / mouse (f 0,78/m 1,56), муха / fly (f 0,78), а найменш поширеними є зозуля, кицька, кобра, крыса / cuckoo, cat, cobra, rat (f 0,78). Чоловічі реакції, навпаки, актуалізують образи кобила, курка, мавпа, павлін, сорока / mare, chicken, monkey, peacock, magpie (m 0,78) і собака / dog (m 1,56). Останню чоловічу реакцію можна вважати типовою негативною оцінкою злостивої людини.

Порівняльний субфрейм, побудований під час прямого асоціативного опитування гендерно зумовлених відповідей, також заслуговує на увагу. Тут ЗАЗДРІСТЬ порівнювали з іншими об’єктами, і словацькі респонденти виявили такі асоціативні зв’язки: із тваринами, позначеними як загальними, так і видовими назвами, Britská mačka / British cat (f 2,00), hovädo / brute (f 2,00), hus / a goose, vrana / a crow (m 5,88), laň / a doe, zmija / a snake (viper) (f 2,00), líška / a fox (f 6,00), mačka / cat, kamoš ka / friend, (f 2,00), straka / magpie (f 4,00), зі стимулом závisťlivý ako; býk / a bull (f 2,00), pes / dog (f 4,00), straka / magpie (f 2,00), зі стимулом závisťlivý ako. Реакція Britská mačka інтерпретується з огляду на вихід Великої Британії з ЄС; соціальні та рольові, а також гендерно-вікові асоціації človek (m 5,88/f 4,00), malé decko / a small child, moja stará / my old lady, starý človek / old person (m 5,88), baba / an old woman, stará babka / old grandma, šľachtic / a nobleman, priateľka / a friend, jednoduchá osoba / a single person (f 2,00), nepriateľka / enemy, nadriadená / superior (m 5,88). Щодо стимулу závisťlivý ako, актуалізуються не лише реальні, як-от антоніми Slovák (f 2,00), chamtivec / a greedy person, maniak / maniac, hráč / player (f 2,00), зокрема деякі міфологічні персонажі strigoň / a male old witch, vlkodlak / werewolf (f 2,00). Суто жіночі реакції словацькою мовою охоплюють емоційні реакції, що містять назви людей, наприклад babižná / a hag, hlupák / a fool, pažravica / clove, zatrpknutá žena / bitter woman, zlá kráľovná / Evil Queen. Щодо стимулу závisťlivý ako, найвиразніші вербальні асоціації охоплюють не лише назви людей або оцінні реакції (рідше, але експресивне chudák / poor guy

Straipsniai / Articles

317

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

(m 11,76/f 2,00), але також номінації об’єктів ENVY, вербалізовані неозначено-кількісними словами або займенниками (характерно переважно для жіночих реакцій: ja nie/I do not /not me, mnohí/many (f 2,00), тоді як každý naokolo/everyone around (m 5,88) є типовою чоловічою реакцією.

РИС. 5. ENVY порівняно з іншими об’єктами: реакції на стимули závisť’, závidieť’ and závisťlivý ako/závisťlivá ako

Також наявні деякі унікальні реакції, що містять власні імена та етнічні номінації Fero/Fero (name), Slovák/Slovak (person) (f 2,00). Отже, Fero є зменшувальною формою імені František, також це може бути прізвище. Цю реакцію можна віднести до індивідуальних, або особистісних.

318

Acta Linguistica Lituanica XC

Envy as a Psychological and Cognitive Phenomenon in Ukrainian and Slovak Linguistic Consciousness (Based on the Associative Experiment)

9. ПІДСУМКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ

У статті представлено лінгвокогнітивний аналіз концептосфери ENVY як ключової емоції, здійснений на основі даних асоціативного експерименту, проведеного з українськими та словацькими студентами. У межах відповідних фреймових і субфреймових структур визначено типологію вербальних реакцій, виокремлено їхню типовість та унікальність, а також подано характеристики з погляду частотності й кількісних параметрів.

На основі встановлення індексу взаємного асоціативного зв’язку між концептами представлено механізм моделювання асоціативно-вербальної мережі (відповідно до методу Ulanovič, Karaulov тощо). Цей підхід дав змогу встановити випадки збігу реакцій на стимули ENVY та GREED і наочно відобразити їх у стовпцях № 3 і 4.

Привертають увагу відмінності реакцій за асоціативно-образними та ціннісними характеристиками. Простежено національно-культурну специфіку отриманих асоціатів з урахуванням реалій конкретної лінгвокультури (фразеологічні та метафоричні реакції, алюзії, порівняння).

Згідно з аналізом, найчастотнішими є реакції з ціннісною категоризацією, оцінюванням ENVY на полюсах добро-зло, добре-погано (аксіологічний субфрейм) та його параметризацією (інтенсивність вираження, зокрема через колірні асоціації). Крім того, варто розглянути типові реакції, спільні для обох мов. Вони характеризуються чіткою прагматичною маркованістю та зв’язком із концептами успіху, кар’єри й удачі, які зазвичай викликають ENVY в інших (каузативний субфрейм), або опозиціями багатий-бідний, представленими кількома антонімічними реакціями з виразною емоційною та експресивною конотацією (словацькі blahobyt/well-being, majetok/mansion, peniaze/money, українські гроші/money, золото/gold, бідаха/poor man, біdося/poor thing).

Останні українські та словацькі реакції демонструють типологічну подібність, очевидно зумовлену спільною соціальною, етичною та християнською системою цінностей і уявлень. Отримані дані підтверджуються пареміологічними та фразеологічними контекстами зі словників обох мов. Суто словацькі реакції репрезентують заперечення неправди й брехні (концептуалізацію TRUTH і PRIDE) або неповагу до національної гордості.

Багато реакцій відображають емоції страждання та болісний фізичний і психічний стан. Вони виявляють риси характеру, у яких ENVY сприймається як деструктивна сутність. Найтиповішими реакціями українських респондентів є пригноблення/oppression, туга/sadness, біль/pain, щеміти/hurt, страждати/be tormented, мучитися/suffer; у словацькій — мортура/torture, тужити/yearn, гнів/anger, ненависть/hatred, гріх/sin, фальш/falsehood, егоїзм/selfishness; менш

Straipsniai / Articles

319

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

часто – реакции, связанные с умственными способностями – дурість/stupidity, дурний/nonsense и hlupák/fool.

Кілька реакцій належать до сценарного фрейму (іноді їх класифікують як реакції синтагматичного типу). Такі реакції є актуалізацією відповідних фразеологічних одиниць і подібних метафоричних сполучень у пам’яті респондентів двома мовами: українською руйнувати/destroy, точить душу/sharpens the soul (worries), душевна пустота/emptiness of the soul, жаба душить/the frog strangles (feeling ENVY), словацькою zožiera dušu človeka/eats up the soul of a person, prázdna duša/empty soul. У цьому випадку спостерігається персоніфікація ENVY (метафорична модель ENVY IS A BEING) у межах когнітивної структури BODY як специфічного локусу.

Українські та словацькі студенти подібно відповідали на запитання анкети, пов’язані зі стимулами порівняння. Їхні реакції переважно стосувалися різних тварин. Водночас можна простежити унікальні асоціації, пов’язані зі схожістю реакцій на ENVY від сусідів (рідше – ENVY до сусідів). Наприклад, серед словацьких студентів частіше спостерігалися реакції, пов’язані з термінами спорідненості та родинними зв’язками (súrodenec/sibling, svokra/father-in-law, baba/old lady, stará babka/old woman, українське mimka/aunt), із соціальними, історичними та міфологічними реаліями (nadriadená/boss, šľachtic/nobleman, maniak/maniac, strigôň/vampir, vlkolak/werewolf).

Відповіді українських респондентів також були унікальними. Ці відповіді можна пов’язати з прецедентними текстами (у зв’язку з дитячими анімаційними фільмами – noumap Печкін/poshtar Pechkin або з прізвиськами, пов’язаними з грою слів і стилізацією під народне мовлення (Леськахвеська/Leskakhveska тощо). Тут також простежуються реакції словацьких студентів у зв’язку з етнонімами та знаковими власними іменами.

SOURCES

ČRFS – Mokienko Valerij, Wurm Alfréd. Česko–ruský frazeologický slovník. Olomouc: Univerzita Palackého v Olomouci, 2002.

Gawarkiewicz Roman 2008: Polski słownik asocjacyjny z suplementem, Szczecin: Print Group Sp. z o.o.

NKPP III – Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich 3 (R–Ż), w oparciu o dzieło Samuela Adalberga oprac. Zespół Redakcyjny pod kierunkiem J. Krzyżanowskiego, red. haseł tomu 3 D. Świerszczyńska, St. Świrko, I. Wojtowicz, Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1972.

320

Acta Linguistica Lithuanica XC

Envy as a Psychological and Cognitive Phenomenon in Ukrainian and Slovak Linguistic Consciousness (Based on the Associative Experiment)

Nomys Matvij 1993: Номис, Матвій. Українські приказки, прислів’я і таке інше [Ukrainski pryznaky, prisliv’ja i take inše], сер. Літературні пам’ятки України [ser. Literaturni pam’jatky Ukrajiny], Київ: Либідь [Kyiv: Lybid’].

SAFS – Fronek Josef, Mokráň Pavel. Slovensko-anglický frazeologický slovník. Veľký výber slovných spojení. Bratislava: Nová Práca, 2018.

Záturecký Adolf Peter 2018: Slovenské príslovia, porekadlá, úslovia a hádanky, Bratislava: Tatran.

REFERENCES

Cleary Michelle, Walter Garry, Halcomb Elizabeth, Lopez Violeta 2016: An Examination of ENVY and Jealousy in Nursing Academia. – Nurse Researcher 23(6), 14–19.

Goffman Erving 1974: Frame Analysis: An Essay on the Organisation of Experience, New York: Harper & Row.

Grigorjanová Tatjana, Matytcina Marina 2018: Conceptualization of Negative Emotions in Modern Linguistic Consciousness (on the Material of Russian, English and Slovak Linguistic Cultures: a Contrastive Analysis). – Journal of Language and Cultural Education 6(2), 82–98. Available at: https://www.x-mol.com/paper/1358814120744796160.

Hupka Ralph B., Zaleski Zbigniew, Jurgen Otto, Reidl Lucy, Tarabrina Nadia V. 1997: The Colors of Anger, ENVY, Fear, and Jealousy: A Cross-Cultural Study. – Journal of Cross-Cultural Psychology 28(2), 156–171. Available at: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0022022197282002.

Koltuckaja Irina 2014: Колтуцкая, Ирина. Эмоциональные концепты «радость / зависть» в славянском мифологическом дискурсе и языковой картине мира [Èmocional’ nye koncepty “radost’ / zavist’” v slavianskom mifologičeskom diskurse i jazykovoj kartine mira]. – Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelya 2(8), 202–206. Available at: https://phil.duan.edu.ua/images/PDF/2014/2/31.pdf.

Kutter Peter 1994: Liebe, Hass, Neid, Eifersucht. Eine Psychoanalyse der Leidenschaften, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Levchenko Olena, Tyschenko Oleh, Dilai Marianna 2020: Associative Verbal Network of the Conceptual Domain БІДА (MISERY) in Ukrainian. – Computational Linguistics and Intelligent Systems, 106–120. Available at: https://ceur-ws.org/Vol-2604/paper9.pdf.

Straipsniai / Articles

321

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

Maijala Hanna, Munnukka Terttu, Nikkonen Merja 2000: Feeling of “lacking” as the Core of ENVY: a Conceptual Analysis of ENVY. – Journal of Advanced Nursing 31(6), 1342–1350.

Nesvetajlova Irina V. 2010: Несветайлова, Ирина В. «Зависть» и «ревность» как эмоциональные концепты русской и английской лингвокультур [“Zavist’” i “revnost’” kak èmocional’nye koncepty russkoj i anglij­skoj lingvokul’tur]: автореферат диссертации кандидата филологических наук [avtoreferat dissertacii kandidata filologičeskich nauk], Армавир [Armavir].

Petrova Halyna L. 2019: Петрова, Галина Л. Національно-культурна специфіка мовної свідомості носіїв української, англійської та новогрецької мов (на матеріалі рекламного дискурсу продуктів харчування) [Nacional’no-kul’turna specyfika movnoji svidomosti nosijiv ukrajins’koji, anh­lijs’koji ta novogrec’koji mov (na materiali reklamnoho dyskursu produktiv charčuvannia)]: автореферат диссертации кандидата филологических наук [avtoreferat dissertacii kandidata filologičeskich nauk], Київ: Київський національний лінгвістичний університет [Kyjiv: Kyivs’kyj nacional’nyj lingvistyčeskyj universytet].

Popova Zinaida D., Sternin Josif A. 2007: Попова, Зинаида Д., Стернин, Иосиф А. Когнитивная лингвистика [Kognitivnaja lingvistika], Москва: АСТ Восток-Запад [Moskva: AST Vostok-Zapad].

Potapenko Sergij I. 2013: Потапенко, Сергій И. Вступ до когнітивної лінгвістики: навчальний посібник [Vstup do kohnityvnoji linhvistyky: navčal’nyj posibnyk], Ніжин: Видавництво НДУ імені М. Гоголя [Nižyn: Vydavnytstvo NDU imeni M. Hoholja].

Safán-Gerard Desy 2019: Victims of ENVY. – The Psychoanalytic Review 106(3), 225–245.

Schoeck Helmut 1987: ENVY: A Theory of Social Behaviour, Indianapolis: Liberty Fund.

Sineleva Anastasija V. 2014: Синелева, Анастасия В. Формально-логическое представление семантики и системности терминов философии и логики [Formal’no-logičeskoe predstavlenie semantiki i sistemnosti terminov filosofii i logiki]: автореферат диссертации кандидата филологических наук [avtoreferat dissertacii kandidata filologičeskich nauk], Нижний Новгород [Nižnij Novgorod].

Szymkowska Maria 1989: Nienawiść i zawiść, Warszawa: Instytut Wyd. Związków Zawodowych.

Šapran Natalija V. 2015: Шапран, Наталия В. Семантико-когнитивная структура концепта ЗАВИСТЬ в лингвокультурологическом освещении (на

322

Acta Linguistica Lithuanica XC

Envy as a Psychological and Cognitive Phenomenon in Ukrainian and Slovak Linguistic Consciousness (Based on the Associative Experiment)

материале английского, немецкого и украинского языков) [Semantiko-kognitivnaja struktura koncepta ZAVIST’ v lingvokul’turologičnom osveščenii (na materiale anglijskogo, nemeckogo i ukrainskogo jazykov)]: автореферат диссертации кандидата филологических наук [avtoreferat dissertacii kandidata filologičeskich nauk], Одеса: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського [Odesa: Pivdennoukrajins’kyj nacional’nyj pedagogičnyj universitet imeni K. D. Ušyns’kogo].

Tyščenko Oleh 2020: Konceptualizacija emocij ta cinnisnych konceptiv v slov’jans’kych paremijach ta frazemach: vid sovisti do zazdrosti [Konceptualizacija emociji ta cinnisnych konceptiv v slov’jans’kych paremijach ta frazemach: vid sovisti do zazdrosti]. – Scientific Bulletin of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky 29, 248–272.

Tyščenko Oleh, Korolyov Igor, Palchevska Oleksandra 2021: Cultural and Cognitive Structure of the Omen: Epistemology, Axiology and Pragmatics. – Wisdom 2(18), 137–151.

Ulanovič Oksana I. 2010: Уланович, Оксана И. Психолингвистика [Psicholingvistika], Минск: Изд-во «Гревцова» [Minsk: Izd-vo “Grevtsova”].

Ufimceva Natal’ia V. 2008: Уфимцева, Наталья В. Ассоциативные словари славянских языков [Associativnye slovari slavjanskich jazykov]. – Polski słownik asocjacyjny z suplementem, autor R. Gawarkiewicz, odpowiedzialność R. Gawarkiewicz, I. Pietrzyk, B. Rodziewicz, Szczecin: Print Group Sp. z o.o., 15–31.

Wierzbicka Anna 2006: Semantyka: jednostki elementarne i uniwersalne, Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu M. Curie–Skłodowskiej.

Pavydas kaip psichologinis ir kognityvinis reiškinys ukrainiečių ir slovakų kalbinėje sąmonėje (remiantis asociaciniu eksperimentu)

SANTRAUKA

Straipsnio tikslas – remiantis ukrainiečių ir slovakų respondentų asociacinio eksperimento duomenimis, išnagrinėti konceptą PAVYDAS kaip sudėtingą psichokognityvinį ir semiotinį reiškinį. Taip pat siekiama paaiškinti žodinių asociacijų tipologiją ir jų semantines sankirtas su kitomis konceptualiosiomis sritimis (PAVYDAS, GODUMAS ir kt.).

Straipsniai / Articles

323

ANDREA GROMINOVA, OLEH TYSHCHENKO, IGOR KOROLYOV, MYROSLAVA FABIAN

Remiantis kognityvinės antropologijos, filosofijos, sociologijos ir kognityvinės semantikos tyrimais, pristatomas koncepto PAVYDAS freimo modelis lyginamosiose kalbinėse kultūrose, kuris atspindi ukrainiečių ir slovakų kalbinės asmenybės kognityvinių stereotipų, normų ir vertybių sistemą. Sutelk u s dėmesį į asociacinį kompleksą pavyko atskleisti pagrindinius skirtumus tarp vyrų ir moterų reakcijų (lyginamajame po f re mi yje panaudojus stimulus pavydus kaip (vyriškosios giminės forma) ir pavydi kaip (moteriškosios giminės forma)).

Taikant freimų modeliavimo metodą, aprašytos pagrindinės metaforinės koncepto PAVYDAS aktualizacijos sritys, tokios kaip konceptualioji ir asociacinė-figūratyvioji koncepto komponentinė dalis, nustatytas jų ryšys su spalvų asociacijomis (aspektinis pofreimis), atlikta jų kiekybinė analizė, kuri apibendrinta penkiose diagramose ir grafikuose.

Atlikta bendrų, tipinių ir unikalių, tautinių ir kultūrinių asociacijų atranka atskleidė ukrainiečių ir slovakų mentalinio žodyno ypatumus panaudojus pagrindinių neigiamų emocijų aksonometriją.

Įteikta 2023 m. lapkričio 3 d.

ANDREA GROMINOVA University of Ss. Cyril and Methodius in Trnava, Slovakia 577/2, Nám.Jozefa Herdu Str. 91701, Slovakia, Trnava [email protected]

OLEH TYSHCHENKO University of Ss. Cyril and Methodius in Trnava 577/2, Nám.Jozefa Herdu Str. 91701, Slovakia, Trnava [email protected]

IGOR KOROLYOV Taras Shevchenko National University of Kyiv 14, Taras Shevchenko Boulevard Str. 01601, Ukraine, Kyiv [email protected]

MYROSLAVA FABIAN Uzhhorod National University 14, Universyets’ka Str. 88000, Ukraine, Uzhhorod [email protected]

324

Acta Linguistica Lithuanica XC