Acta Linguistica Lituanica 2025, т. 92, с. 1–18 Посилання на зміст / Turinio nuoroda ISSN 2669-218X (онлайн / elektroninis)

МАТЕРИНСТВО У СВІТОГЛЯДІ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ (НА ОСНОВІ АСОЦІАЦІЙ СЛОВА MAMA ТА СПОЛУЧЕНЬ СЛІВ MOTINIŠKAS, -A, MOTINIŠKAI)

Материнство у світогляді литовської мови (на основі асоціацій слова mama (англ. Mom) і сполучень слів motiniškas, -a (англ. Motherly), motiniškai (англ. по-материнськи)

СИЛЬВІЯ ПАПАУРЕЛІТЕ-КЛОВЕНЕ Литовський інститут мови Електронна пошта: [email protected] ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2538-9502 Напрями наукових досліджень: етнолінгвістика, зіставне мовознавство, когнітивна лінгвістика, лінгвокультурологія.

https://doi.org/10.35321/all92-06

АНОТАЦІЯ

У статті описано частину змісту концепту МАТИ, що належить до світогляду литовської мови. На основі результатів аналізу асоціативного поля слова mama, усіх форм прикметника motiniškas, -a та сполучень прислівника motiniškai прагнемо узагальнити, як у світогляді литовської мови сприймається те, ким є мати, і які моделі поведінки їй властиві. Положення статті ґрунтуються на аналізі результатів експерименту з вільними асоціаціями та прикладів із Корпусу сучасної литовської мови, укладеного в Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого в Каунасі. Представлене у статті дослідження надає інформацію про зміст концепту МАТИ та доповнює вже відомі відомості про особливості категоризації світу у світогляді литовської мови.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: світогляд мови, концепт, мати (мама), материнський, по-материнськи.

АНГЛОМОВНА АНОТАЦІЯ

Стаття описує частину змісту концепту MOTINA (англ. MOTHER), який належить до світогляду литовської мови. Використовуючи результати аналізу асоціативного поля слова mama (англ. mom), усіх форм прикметника motiniškas, -a (англ. motherly) та сполучень прислівника motiniškai (англ. по-материнськи), у статті прагнуть узагальнити сприйняття того, ким є мати у світогляді литовської мови, а також типові для неї моделі поведінки. Стаття ґрунтується на аналізі результатів експерименту з вільними асоціаціями та прикладів

Авторське право © 2025 Silvija Papaurėlytė-Klovienė. Опубліковано Інститутом литовської мови. Це стаття у відкритому доступі, поширювана на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежене використання, поширення та відтворення на будь-якому носії за умови зазначення автора та джерела. // Видав Інститут литовської мови. Ця стаття є статтею у відкритому доступі та поширюється на умовах ліцензії «Creative Commons», які дозволяють необмежене використання, поширення й відтворення змісту на будь-якому носії із зазначенням автора та джерела. Отримано: 2025-04-18. Прийнято: 2025-05-13.

вільного асоціативного експерименту та аналізу прикладів із підручника «Сучасна литовська мова», укладеного в Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого в Каунасі. Представлене у статті дослідження надає інформацію про зміст концепту MOTINA (En. MOTHER) і доповнює вже відомі відомості про особливості категоризації світу у світогляді литовців.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: мовна картина світу, концепт, мати (мама), материнський, по-материнськи.

ВСТУПНІ ЗАУВАГИ

Дослідження мовної картини світу постійно залишаються актуальними, оскільки мова, на прикладах уживання якої вони ґрунтуються, змінюється, а разом із нею змінюється і властиве носіям мови сприйняття світу. Ці процеси взаємно впливають один на одного, тому завершений опис мовної картини світу конкретної мови не може і ніколи не буде метою роботи мовознавців — постійно з’являються нові тексти, які і відображають зміни у сприйнятті світу, і самі можуть на них впливати. Для опису фрагмента образу світу, зафіксованого в мові, доцільно окреслити обсяг аналізованого мовного матеріалу, період, із яким пов’язане його походження, і на цій основі конкретизувати межі об’єкта опису.

Дослідження, що ґрунтуються на матеріалі Корпусу сучасної литовської мови, на прикладах, близьких до повсякденного мовлення, взятих з електронного дискурсу, який нерідко є максимально наближеним до усного мовлення^¹, актуалізують фрагмент мовної картини світу — інформацію про предмет, явище чи процес, наявну у свідомості користувача, тобто надають інформацію про відповідний концепт і його зміст у мовній картині світу.

Мета дослідження, представленого у статті, — описати частину змісту концепту MOTINA, пов’язаного зі світоглядом литовської мови, використовуючи різнорідний матеріал. Для досягнення мети поставлено такі завдання:

1) зібрати різнорідний мовний матеріал, що відображає різноманітність змісту концепту, — асоціативне поле слова мама і приклади вживання всіх форм прикметника материнський, -а та прислівника по-материнськи, наявні в Корпусі сучасної литовської мови; 2) застосувавши належні для мовного матеріалу методи аналізу, сформулювати часткові висновки; 3) узагальнити часткові висновки й таким чином частково описати зміст концепту MOTINA. У дослідженні застосовано методи описовий, інтерпретаційний, концептуального аналізу та вільних асоціацій.

Дослідженість питання

Мати, мама — одні з лексем, що позначають спорідненість у литовській мові. У литовському мовознавстві назви спорідненості аналізувалися в різних аспектах.

¹ За словами Асти Рикляне, електронний дискурс наближає до усного мовлення те, що текст здебільшого оприлюднюється невідредагованим, для мови характерні спонтанність, еліптичність і контекстуальність. В електронному дискурсі слова та вислови скорочуються, велика кількість неофіційної лексики, переважають займенники першої та другої особи. Авторка обґрунтовує свій висновок, що мова, якою користуються під час спілкування в інтернеті, значно відрізняється від писемної мови й має особливості, що наближають її до різновиду усного мовлення (докладніше див. Ryklienė 2000: 99–107).

2

У дисертації Рути Буйвидене подано вичерпний образ назв спорідненості в литовській мові, розглянуто вживання та походження цих назв, а також основні закономірності розвитку системи назв спорідненості (Buivydienė 1992).

Є праці, у яких розглядаються назви родинних зв’язків, пов’язані з однією зі статей (Buivydienė 2000; Kačiuškienė ir kt. 2008: 28–40; Kačiuškienė, Vikrauskaitė 2010: 46–54).

В Antanas Sabaliauskas Lietuvių kalbos leksikoje пишеться, що слово motina належить до давньої індоєвропейської лексики. Це спільне для всіх індоєвропейських мов слово, пов’язане зі словом дитячої мови *ma (Sabaliauskas 1990: 20–21).

Dainius Razauskas (2002) досліджує етимологію слова moja (тобто неофіційної назви матері). Про терміни спорідненості tata, mama пише також Juozas Jurkėnas (2011), пов’язуючи їх із дитячою мовою.

Цікаві спостереження містяться в працях міждисциплінарного характеру.

Gabija Bankauskaitė-Sereikienė аналізує статті й рекламу, надруковані в періодичних виданнях 1920–1940 рр. Naujoji Romuva, Moteris, Naujas žodis і призначені для жінок. Авторка доходить висновку, що в той час традиційна частина суспільства бажала, щоб жінка була скромною, доброчесною, побожною, здоровою, мала природну вроду, плекала традиції і, звичайно, була матір’ю. Такий образ висвітлювався в газеті Moteris, яку видавало Товариство литовських католицьких жінок (Bankauskaitė-Sereikienė 2012: 71–85).

Майже два десятиліття тому Gintarė Kavaliūnaitė-Amelyushkina провела дослідження, метою якого було вивчити образ материнства в литовських засобах масової інформації. Спираючись на матеріали журналів Tavo vaikas, Mamos žurnalas ir Mažylis, дослідниця констатує, що в тодішніх медіа домінував традиційний патріархальний образ, сутність якого полягала в тому, що жінку заохочували заради сім’ї пожертвувати кар’єрою та професійними амбіціями й зосередитися лише на сімейних турботах. Через материнський інстинкт жінки краще, ніж чоловіки, можуть піклуватися про дітей, тому кожна мала б прагнути материнства. Авторка дослідження зазначає, що в тодішньому віртуальному дискурсі, тобто в інтернеті, образ матері вже не був таким однобічним: почали з’являтися інші погляди — говорилося про жінку, яка сумнівається у власних рішеннях і відчуває невідповідність між традиційною роллю та реальністю (Kavaliūnaitė-Amelyushkina 2006: 42–52).

Подібні питання розглядаються і в працях, зосереджених на темах материнства в литовській літературі. Аналіз Karolinos Slotvinskos ґрунтується на творчості Vandos Juknaitės. Дослідниця доходить висновку, що письменниця не подає ідеалізованого образу, оскільки у творчості Juknaitė мати характеризується за допомогою контрастів. Вона водночас сильна й слабка, смілива й несмілива. Зв’язки матері з дитиною надзвичайно міцні (Slotvinska 2021: 308–317).

Žydronė Kolevinskienė констатує, що в литовській прозі найпоширенішим є образ матері, яка жертвує собою заради дітей і чоловіка, є ніжною та доброю. Перед читачем постають питання, чи є материнство цінністю і чи повинна жінка від природи мати материнське почуття (Kolevinskienė 2008: 96–104).

Стаття Karolinos Slotvinskos та Kristinos Rutkovskos про литовський образ MOTINOS ґрунтується на даних анкетних опитувань студентів; метою було виявити стереотипні

3

риси матері: визначити, що означає слово motina, з чим вона асоціюється, які риси їй притаманні, яку роль мати відіграє в житті дитини (Slotvinska, Rutkovska 2020).

Детальний аналіз поняття MOTINA представлено в монографії Ірени Сметонієне, Марюса Сметони та Крістіни Рутковської Žemė. Motina. Duona (Smetonienė ir kt. 2021), що ґрунтується на методології люблінської етнолінгвістичної школи, створеної Єжі Бартмінським та його учнями. Авторка частини, присвяченої образу матері, — Крістіна Рутковська. Спираючись на Lietuvių kalbos žodyno, словники діалектів, словники сучасної мови, джерела фольклору, приклади релігійного, літературного та публіцистичного дискурсу, а також матеріали анкетування, дослідниця описує базове сприйняття матері. Узагальнюється, що в литовській мовній картині світу зазвичай фіксується: мати є доброю, щирою, турботливою, її люблять, і вона піклується про власних дітей (Smetonienė ir kt. 2021: 290).

У Lietuvių kalbos žodinių asociacijų žodyne Сімони Степонавічене (Steponavičienė 1986) не подано асоціативних полів слів mama і motina, тому в представленому в статті дослідженні асоціативне поле слова mama є першою спробою узагальнити словесні асоціації, які викликає це слово.

Теоретичні засади дослідження

Якщо експеримент зі словесними асоціаціями проводиться коректно, тобто всі респонденти, отримавши список стимулів та інструкцію, не замислюючись довго, записати поруч із кожним словом перше слово або речення, яке спало їм на думку, саме так і роблять, то результати експерименту виявляють ту інформацію, яка в мовній картині світу пов’язується з об’єктом позамовної дійсності, інакше кажучи, розкривають частину змісту концепту, що реально існує у свідомості людей.

Крім того, словесні асоціації можуть допомогти описати модель концепту. У мовознавстві згадують кілька типів концептів. Сутність кожного типу ґрунтується на різному способі репрезентації інформації, який залежить від специфіки об’єкта позамовної дійсності:

1) образи мислення (це конкретні об’єкти, які сприймаються зором, наприклад, debesis); 2) схеми (нагадують образ, містять менше деталей, акцентується просторовий характер, наприклад, kelias); 3) гіпероніми (не є образними, можуть бути описані через зазначення логічних зв’язків, наприклад, žinduoliai); 4) типові схеми (окремі деталі поєднані в ціле, подібне до кадру фільму, у який потрапляє все типове й важливе за певних обставин, наприклад, kirpykla); 5) сценарії (мають сюжетний характер, подібні до заголовка серії стереотипних дій, наприклад, pavydas) (Babuškin 1996: 19–95).

Якщо концепт не має чіткого зв’язку з одним із типів, його вважають калейдоскопічним.

Конкретизувати, з яким або якими з наведених типів може бути пов’язаний концепт, можна, проаналізувавши якомога більше прикладів різного типу.

Прикметники motiniškas, -a та прислівник motiniškai обрано для аналізу згаданого концепту, дотримуючись близького до когнітивної лінгвістики підходу до категоризації світу, її відображення в мові та прагнучи розкрити, як у литовській мовній картині світу сприймається типова

4

матір і властива їй поведінка, іншими словами, яку інформацію можна пов’язати зі змістом концепту MOTINA. Суфікс -iškas, згідно з Граматикою сучасної литовської мови, указує на подібність до предмета, названого твірним словом (DLKG 1994: 207). У граматиці констатується, що подібність може бути як внутрішньою, так і зовнішньою. «[П]рикметники із суфіксом -iškas, утворені від іменників, часто мають переносне значення, тобто позначають не „як хто/що“, а „як чий“, напр.: ангельський голос, <...> аукштайтійська вимова, <...> братерська згода, <...> материнська турбота» (там само). Розвиваючи цю думку, можна додати, що в тих випадках, коли твірними словами прикметників із суфіксом -iškas, утворених від іменників, є назви осіб, відмінність між «як хто/що» і «як чий» невелика. Тим більше, що й у самій Граматиці сучасної литовської мови стверджується, що «до переносного значення подібності близьке інше значення цих прикметників — „властивий, звичний, приписуваний предмету, названому твірним словом, пов’язаний із цим предметом“. Наведений у граматиці приклад материнська турбота може бути зрозумілий зосередженням уваги на двох аспектах: це така турбота, яка властива матерям; турбота, що виявляється так, як виявляється материнська турбота. Такої самої думки дотримуються і в Практичній граматиці нормативної литовської мови (PBLKG 2024: 431–432).

Словосполучення з motiniškas, -a і motiniškai пов’язані з однією категорією, центром якої є найменування словом motina; цей зв’язок водночас є ознакою, що поєднує всіх різних членів категорії. До категорії материнства, крім іншої інформації, можна віднести все, що в мовній картині світу може бути описане словами motiniškas, -a, motiniškai, інакше кажучи, чому користувачі мови приписують внутрішню або зовнішню подібність до аналогічної ситуації, у якій фігурує мати, або бачать, що предмет, процес, властивість тощо є властивими, звичними, приписуваними матері, пов’язаними з матір’ю. Жодна категорія не є тотожною концепту^², але може бути використана як джерело інформації для опису концепту. Дотримуючись цього підходу, можна зробити висновок, що різноманітні предмети й явища позамовної дійсності, пов’язані з категорією материнства, змінюючи напрям погляду на приклади вживання мови, розкривають, якою є (або якою, як очікується, має бути) мати, які дії та спосіб їх виконання їй властиві.

Для отримання точніших результатів аналізу було обрано різний досліджуваний матеріал, тобто асоціативне поле слова mama, усі форми прикметника motiniškas, -a, приклади вживання прислівника motiniškai. Іншими словами, аналіз результатів вільного асоціативного експерименту доповнюється концептуальним аналізом. Дотримуємося думки, що поєднання різних методів і різного мовного матеріалу, який характеризує той самий об’єкт позамовної дійсності, дає змогу повніше розкрити зміст концепту. Слова motina, mama, motiniškas, -a ir motiniškai

^² Між категорією і концептом знак рівності не може бути поставлений, однак кореляція існує: конкретні категорія і концепт пов’язані з тим самим фрагментом дійсності. Концепт — це інформація про об’єкт дійсності, наявна у свідомості користувачів мови, а категорія — результат упорядкування світу у свідомості користувачів мови. Категорія охоплює ширше поле позамовної дійсності, зміст концепту більше орієнтований на мову, мовне вираження, пор.: можна говорити про материнську турботу, погляд, дотик або опіку (це приклади актуалізації категорії материнства), але, говорячи про те, кого користувачі мови називають матір’ю, якою є мати, якими є стосунки з нею (Хлопець називав матір’ю жінку, яка його виростила. Мати терпляче чекає. Незамінна, як материнська любов.), ми зосереджуємо увагу на змісті концепту MOTINA.

5

вербалізують той самий концепт, але контексти вживання всіх слів і зумовлене цими контекстами смислове навантаження, безперечно, не є однаковими.

Слово motina, пишучи про емоційне, естетичне, етичне та інше оцінювання мовного вираження, Казимієрас Жуперка характеризує як особливо виразне, величне. Такі й подібні слова (Жуперка, спираючись на зібраний матеріал, згадує слова motina, Lietuva, tėvynė, Velykos) також називають високими, шляхетними, надзвичайно красивими та змістовними (Župerka 2012: 196). Отже, подібний зміст і сфера вживання пов’язані також зі словом motiniškai.

Слід звернути увагу на те, що, згідно з результатами дослідження К. Рутковської, користувачі мови надають слову motina зовсім іншого емоційного забарвлення, відмінного від того, яке описує Жуперка: «[Н]асамперед я відрізнила б „маму“ від „матері“. „Мати“ асоціюється в мене із суворістю, холодними стосунками між матір’ю та її дітьми. Чомусь я уявляю її старою, у хустці, зморшкуватою, такою, якою її іноді зображують у литовських народних казках. „Мама“, навпаки, молода, тепла, не боїться „страху“, має ближчі стосунки зі своїми дітьми. <...> „Мати“ асоціюється просто з особою, яка колись народила дитину. Свою маму я ніколи не називаю „матір’ю“. Тепліше й миліше слово — „мама“. „Мати“ здається мені грубим і немилим словом» (Smetonienė ir kt. 2021:146).

Співвідношення між словами motina і mama можна описати як співвідношення між вужчим і ширшим обсягом змісту: motina сприймається ширше, абстрактніше, тобто є назвою родинного зв’язку, а mama орієнтоване на конкретну, реальну особу, яка перебуває поруч із користувачем мови, тому можна стверджувати, що воно більше підходить для вираження особистих стосунків. Обидва слова називають той самий об’єкт позамовної дійсності — жінку стосовно її власної дитини, отже, вони пов’язані з тим самим концептом. Через зв’язок слова motina із вищим стилістичним рівнем для називання концепту обрано саме його.

Для проведення представленого в статті дослідження було залучено різноманітний мовний матеріал, щоб порівняти й описати, наскільки корелюють між собою висновки, сформульовані після аналізу матеріалу неоднорідного характеру, частково пов’язаного з різними дискурсами, можливо, схарактеризованого різним емоційним забарвленням, але такого, що розкриває зміст того самого концепту.

Відбір досліджуваного матеріалу та методика дослідження

У вербальному асоціативному експерименті, результатами якого скористалися під час проведення представленого в статті дослідження, взяли участь майже 600 студентів із різних освітніх програм (гуманітарних наук, інженерії, соціальних наук, галузей педагогічних наук) Шяуляйського та Вільнюського університетів, для яких литовська мова є рідною. Оскільки асоціативний експеримент вважається надійним у тому разі, якщо в ньому взяли участь щонайменше 30 респондентів, з огляду на той експеримент вільних асоціацій, на якому ґрунтується частина представленого дослідження, можна стверджувати, що його результати є надійними.

Вік учасників експерименту — 17–35 років. Студентам було подано список зі 100 стимулів, серед яких, крім інших, було слово mama, і запропоновано, довго не роздумуючи, поруч із кожним словом написати перше слово, словосполучення або речення, яке спало їм на думку в той момент. Було підкреслено, що всі відповіді є прийнятними, їх буде використано лише для наукової роботи з мовознавства. Експеримент

6

проведене у 2010–2020 рр. Отже, люди, які брали участь в експерименті, нині є поколінням працездатного віку, яке творить життя країни, ухвалює рішення і, ймовірно, виховує власних дітей.

Серед результатів експерименту багато випадків, коли однакових відповідей є кілька десятків. Численні однакові реакції на стимули відображають властиве представникам нашої культури сприйняття світу.

Аналізуючи зміст асоціативного поля будь-якого слова, передусім слід припустити, що частина асоціацій зумовлена і системою мови, і зв’язками між предметами чи явищами дійсності, а частина — більшою мірою ґрунтується на зв’язках у позамовній дійсності. Ще одним типом асоціацій, дуже цінним для опису специфіки зафіксованої в мові картини світу, властивої конкретній мові, є прецедентні тексти.

Суворо розмежовувати, що одні асоціації є суто результатом системності мови, а інші — суто актуалізацією зв’язків між предметами та явищами дійсності, недоцільно й нелогічно, адже мова все-таки є відображенням дійсності, тому системність мови є не результатом сама по собі, а частково корелює із самою позамовною дійсністю. Обґрунтованіше стверджувати, що частина асоціацій будь-якого слова може мати пояснення в мовній системі, а частина такого пояснення не має^³

До першої групи належать асоціації, які можуть бути парадигматичними, зумовленими місцем слова-стимулу в мовній системі, і синтагматичними, тобто такими, що мотивуються здатністю стимулу утворювати словосполучення та речення відповідного змісту^⁴

Інша частина досліджуваного матеріалу — це приклади актуалізації категорії материнства: усі форми прикметника материнський, -а та сполучення прислівника по-материнськи, зібрані з текстового корпусу сучасної литовської мови. Загалом використано 550 прикладів, із яких 87 залучено для ілюстрації положень статті.

Приклади вживання прикметників і прислівника класифіковано на підставі запропонованої Леонідом О. Чернейком класифікації світу на конкретні й абстрактні предмети, тобто на ті, що сприймаються органами чуття (зором, слухом, дотиком, нюхом), і ті, сприйняття яких відбувається лише у свідомості людини, тобто в їхньому існуванні просто вірять. За словами цього науковця, його класифікація є універсальною, охоплює абсолютно всі об’єкти неживої та живої природи (докладніше про це див. Černeiko 1997). Класифікація показала, що різноманіття об’єктів, які називають материнськими та пов’язують із категорією материнства, є обмеженим, тому класифікацію Л. О. Чернейка спрощено й адаптовано до досліджуваної категорії. Л. О. Чернейко розрізняє матеріальні об’єкти (серед речень, зібраних для цього дослідження, таких прикладів немає), а також нематеріальні об’єкти. У цьому дослідженні нематеріальними об’єктами є даності та результати діяльності; на них і зосереджено увагу.

^³ Мається на увазі погляд на мову, ближчий до синхронної лінгвістики.

^⁴ І в такому разі неможливо обійтися без зв’язку з позамовною дійсністю, адже синтагматичні зв’язки між словами можливі тому, що в позамовній дійсності існує зв’язок між предметами чи об’єктами, які ці слова називають.

7

ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз асоціативного поля слова мама

Парадигматичні асоціації слова мама розкривають його місце серед інших назв спорідненості. Разом із батьком 67 (28; 39)⁵ (це абсолютно найчастіша асоціація) або татом 12 (2; 10)⁶, татусем 1 (0; 1) мама становить основу традиційно осмислюваної сім’ї 16 (6; 10), є батьками 3 (1; 2). Були респонденти, які реагували на стимул ним самим (мама 10 (8; 2), словом мати 6 (1; 5) або пестливими й зменшувальними варіантами матусю 2 (0; 2), матусеньку 1 (0; 1), що передають ще тепліше ставлення до мами. Відповіді дитина 3 (2; 1), син 1 (0; 1) підтверджують уявлення, що зазвичай мамою вважають жінку, яка має й виховує дитину.

Оскільки представлене у статті дослідження спрямоване на опис змісту концепту, усі інші асоціації розглядатимуться, беручи за точку відліку не характеристики слів як одиниць мови, а зосереджуючись на інформації, закодованій у них.

Характеристики мами та ставлення до неї

В асоціативному полі слова мама менше уваги приділяється її зовнішності, більше — поведінці, ставленню до людей і світу. Згадано лише кілька зовнішніх характеристик. Мама невисока 1 (0; 1) і світловолоса 1 (1; 0), із косою 1 (1; 0), носить окуляри 1 (0; 1). Очевидно, у нашій свідомості світловолосі люди більше пов’язуються з позитивною оцінкою — такою, згідно з асоціативним експериментом, є і дочка (більше про асоціації слова дочка див. Papaurėlytė-Klovienė 2024: 9–32). Ці реакції фіксують об’єктивно сприймані ознаки.

Суб’єктивною реакцією, пов’язаною із зовнішністю, є слово гарна 1 (0; 1). Так само суб’єктивними є характеристики людського характеру ніжна 4 (3; 1), щира 1 (1; 0), наївна 1 (0; 1), зла 1 (0; 1). Те, що для однієї людини є красивим або щирим, іншому може здаватися протилежним, тому не можна узагальнювати, що всі мами ніжні, щирі, наївні або злі. Варто зазначити, що майже всі асоціації фіксують позитивну оцінку; так охарактеризована людина не становить небезпеки або принаймні не спричиняє дискомфорту тим, хто з нею спілкується. Винятком може бути слово зла.

Типові характеристики характеру мами невіддільні від опису ставлення до неї, продовжують і доповнюють його.

Усі реакції, що розкривають ставлення суб’єкта до мами, описують уже згадану позитивну оцінку та позитивні емоції щодо неї. Характер емоцій і неоднакову близькість зв’язку демонструють різні слова, подані респондентами: повага 4 (0; 4) – авторитет 2 (2; 0) – теплі почуття 1 (0; 1) – найважливіша 1 (0; 1) – любов 60 (31; 29), люблю 20 (7; 13), любити 1 (0; 1), любимо 1 (0; 1), улюблена 1 (1; 0), улюблена людина 2 (1; 1) тощо. Частина респондентів реагувала прикметниками вищого та найвищого ступенів: найдорожча 5 (2; 3), найкраща 4 (2; 2); найулюбленіша 3 (2; 1), найближча 2 (2; 0), найдорожча людина 1 (1; 0), найкраща людина 1 (1;

⁵ Тут і далі число перед дужками показує, скільки загалом людей подали таку реакцію, перше число в дужках — скільки з них жінок, друге — скільки чоловіків.

⁶ Менша кількість реакцій на батько, найімовірніше, зумовлена тим самим емоційним ставленням (пор. тато і батько), яке було згадане під час розгляду смислового навантаження слів мама і мати.

8

0), найулюбленіша людина 1 (1; 0), найкраща 1 (0; 1)⁷. Такі реакції також позначають граничну інтенсивність почуттів і можуть трактуватися як передумова взаємних позитивних стосунків. Емоційне ставлення виражається також за допомогою можливостей перенесення назви. Основа перенесення назви близька до синестетичних метафор: тепло 29 (16; 13), сонце 1 (1; 0), золото 1 (0; 1), коштовність 1 (1; 0), тепла 2 (1; 1), багатство 1 (1; 0). Переважають два напрями — світло й тепло (у нашій кліматичній зоні вони оцінюються як бажані умови, що створюють безпеку та комфорт), згадуються матеріальні цінності — коштовності, багатство й золото. Такі способи вираження повторюють позитивну оцінку мами, зафіксовану іншими характеристиками, і визначають характер зв’язку.

Діяльність мами

У полі асоціацій слова мама зафіксовані назви діяльності, характерної для мами, умовно можна поділити на такі, що позначають активну й неактивну діяльність. Активною діяльністю називають таку, що має не лише чіткий об’єкт, а й результат, який сприймається органами чуття, іноді також матеріальний. До неї належать мамина робота, обов’язки чи зобов’язання в побуті. Мама — це жінка, яка народжує дітей. Це розкриває відповідь, подану як жінками, так і чоловіками: породілля 10 (2; 8). У мовній картині світу зафіксовано, що мама відповідає за те, щоб у домі був порядок (порядок 2 (0; 2) і було що їсти (їжа 2 (1; 1), їсти 2 (0; 2), вечеря 1 (0; 1). Користувачі мови бачать маму такою, що працює, але згадано лише дві конкретні назви професій: працює 1 (0; 1), вихователька 1 (1; 0); учителька 1 (0; 1). Природно, що респонденти згадують професії, традиційно пов’язані з жінками. Мама сприймається як та, що перебуває найближче до дітей від самого їхнього народження щодня й особливо тоді, коли дітям (і, найімовірніше, не лише їм) потрібна допомога: догляд 1 (0; 1), підгузки 1 (0; 1), ліки 1 (0; 1). Обов’язок і (або) просто вибір бути ближче до дітей корелює з великою кількістю так званих неактивних видів діяльності. Назва неактивна діяльність частково є суперечливою, тому потрібно уточнити, що більшість таких дій важко уявити як такі, що відбуваються тут і тепер, мають конкретний результат, який сприймається органами чуття. Такі дії є тривалими, не мають конкретного початку й кінця, радше сприймаються емоційно, як вияв взаємних стосунків, а їхній результат відчувається або ні. Мама насамперед є небайдужою до дитини людиною, респонденти називають такі стосунки по-різному: турбота 14 (9; 5), турботлива 9 (4; 5), піклується 3 (0; 3). Описи об’єднує мотив небайдужості, турботи, прив’язаності та допомоги: розрада 2 (1; 1), опікунка 1 (0; 1), любить 1 (0; 1), прихисток 1 (0; 1), захисниця 1 (1; 0).

Варто звернути увагу на те, що результати експерименту вільних асоціацій збігаються з аспектами образу сучасної жінки, описаними у статті Slotvinska та Rutkovska. Дослідниці узагальнюють думки студентів, які відповіли на запитання анкети про справжню матір, що мама — це та, яка виховує, ростить, піклується, любить, тобто важливими є соціальний і

⁷ Про велику кількість суперлативів, пов’язаних із цією темою, і сприйняття матері згадує також K. Rutkovska, яка описала його (Smetonienė ir kt. 2021: 146).

9

психосоціальний аспекти. Біологічний аспект (народження дітей) також згадується, але він не є домінантним (Slotvinska, Rutkovska 2020: 329–330).

У багатьох випадках серед асоціацій до певного слова трапляються також прецедентні тексти (див. Papaurelytė-Klovienė 2004: 136–138; 2024: 22) — важливі й упізнавані для певної культури тексти, які привносять до інших текстів додаткові значення, смислове навантаження. Кожна культурна спільнота має свій корпус прецедентних текстів: розмовляючи або пишучи, люди можуть використовувати уривки всім відомих пісень, творів поезії, прози, художніх або анімаційних фільмів, реклами тощо. Прецедентний текст виконує свою функцію лише тоді, коли він упізнаваний, адже лише так адресат усвідомлює весь обсяг повідомлення, яке йому надсилають^⁸. Природно, що серед асоціацій до важливих для користувачів мови слів (тобто слів, які називають важливі реалії позамовної дійсності) є прецедентні тексти. Серед майже 600 асоціацій до слова мама не зафіксовано жодних натяків на прецедентні тексти.

Можна узагальнити, що результати аналізу поля асоціацій слова мама найповніше розкривають зафіксоване у свідомості користувачів мови ставлення до мами, конкретизують, яку особу вважають мамою і які моделі поведінки приписують мамі.

Аналіз категорії материнства

Опис категорії материнства, заснований на аналізі всіх форм прикметника материнський, -а і прикладів уживання прислівника по-материнськи доповнив і уточнив результати аналізу поля асоціацій слова мама, докладніше розкрив частину змісту концепту. Відповідно до вже розглянутої класифікації L. O. Černeiko, приклади вживання прикметника й прислівника поділено на дві групи — Властивості і Результати діяльності.

Властивості

Найближчими до людини нематеріальними об’єктами є настрої, емоції та емоційні стани, інакше кажучи, явища внутрішнього життя. Емоції, почуття й настрої не сприймаються органами чуття. Мова категоризує внутрішній світ, відокремлює емоції одну від одної, визначає їхню сутність, подібності та відмінності. Наприклад, ми вживаємо слова туга і смуток, бо усвідомлюємо й відчуваємо, що ці слова називають подібні, але не тотожні явища внутрішнього життя. Сфера почуттів — це фрагмент дійсності, найбільш залежний від досвіду кожної людини: те, що одна людина називає смутком, інша може описати як пригніченість, третя — як горе. Мова узагальнює, конкретизує різний досвід і називає відповідні стани (Bamberg 1997: 212).

Емоції можна описувати точно (страх, гнів, радість, смуток) і образно — за допомогою метафор, метонімій тощо. Одним з образних і водночас уточнювальних ситуацію описів є різні форми слова материнський, -а і прислівника по-материнськи.

^⁸ Наприклад, для користувача мови, який ніколи не читав поеми Kristijonas Donelaitis «Metai», вислів «почалися весняні веселощі» означав би лише зміну пори року, але не був би пов’язаний із описаними в поемі працями й турботами сільської людини, емоціями.

10

Материнськими, судячи з прикладів уживання мови, можуть бути почуття та настрої. За замовчуванням, тобто спираючись як на досвід мовця, так і на досвід слухача, усвідомлюється, якими є ці явища внутрішнього життя, а також те, що вони позитивно оцінюються та є бажаними: <...>

зовсім не по-материнськи налаштований; Навіть материнське почуття тут набуває форми грубості та форми тупості. У наведених прикладах використовується протиставлення — йдеться про абстрактні феномени, які не можна назвати материнськими, а отже, і добрими, тобто вони є неприємними, небажаними. Так само за замовчуванням зрозуміло, яку поведінку називають материнською: Будучи старим, можеш поводитися по-батьківськи, по-материнськи.

Абсолютно найчастіше згадуваним емоційним станом є любов. Материнська любов особлива, її описують як великодушну, промовисту: Великодушна материнська любов; Невже її материнська любов недостатньо промовиста?; Байдужі справи, що апелюють до почуття батьківської — материнської любові.

Цей емоційний стан спонукає відповідно діяти — піклуватися, опікуватися: Її життя є прикладом материнської любові; Дозволь мені відчути турботливу материнську любов; <...> хворих, якими з материнською любов’ю опікується працівниця. Материнська любов згадується в ситуаціях, у яких ідеться про опіку, турботу — таку характеристику обрано, щоб описати, наскільки послідовно й сумлінно виконується дія.

У мовній картині світу материнська любов осмислюється як така, що має різноманітні форми прояву: її ділять (<...> вона — посланниця богів, розподілювачка материнської любові та щастя); її ллють або п’ють, тобто вона має агрегатний стан рідини (<...> вилити всю ніжність своєї материнської любові; <...> спраглий материнської любові).

Материнська любов спрямована на оточення, тоді як радість більшою мірою спрямована на саму матір. У прикладах уживається форма множини цього слова: Я його заспокоювала й про свої материнські радощі не обмовилася; <...> світлі литовські сім’ї ділилися материнськими радощами та турботами; Бог, за словами Бригіти, призначив їй материнські радощі.

У мовній картині світу прагнуть детальніше категоризувати сферу емоцій, тому, говорячи про емоції та почуття, використовують метонімію, тобто наявність емоцій, їхню інтенсивність точніше описують, визначивши місце перебування емоцій. Відповідно до логіки мовної картини світу, це серце: Марія своїм материнським серцем ще більше співчуває йому; Це приносить багато радості моєму материнському серцю; <...> аплодує тихо, наскільки дозволило її материнське серце; Тоді не витримало материнське серце Аніцети серце, побачивши дітей, що плакали. Серце (як і душа) у картинах світу багатьох мов вважається місцем перебування явищ внутрішнього життя. Зазвичай стверджують, що серце є місцем перебування почуттів і пов’язаних із ними бажань. Ті почуття, які, як вважають, перебувають у серці, менше залежать від зовнішніх обставин, ніж ті, що пов’язуються з душею (Uryson 1995: 4–6).

Із прикладів можна зробити висновок, що материнське серце є активною дійовою особою, хоча діяльність і не має конкретного результату. Від серця залежать можливі моделі поведінки. Окрім серця, діями матері керують інтуїція та інстинкти — але не розум: Наступного дня вона розірвала листа. Можливо, переміг материнський інстинкт; Материнська інтуїція одразу зрозуміла; <...> це трапляється особливо рідко, перемагає материнський інстинкт; Материнські інстинкти прокинулися? Інтуїція зазвичай вказується

як це властиво самим матерям, пор., наприклад, материнську любов, яка може бути властива і не матері.

Інші явища внутрішнього життя, пов’язані з матерями, вирізняються тією самою домінантою: вони орієнтовані на прагнення допомогти, утішити, забезпечити безпеку. Важко визначити початок чи кінець частини дій, активної діяльності тут немає, радше так передається саме ставлення: <...> по-людськи й по-материнськи співчуває своїй доньці; <...> персонал дивиться зі співчуттям по-материнськи; Вона усміхнулася, зітхнула, а на її обличчі була така материнська уважність; Вона ніжна й материнська, не зла й не глузлива. Те, що переживання є материнськими, помітно не лише під час спостереження за ними та їх оцінювання з боку, а й під час рефлексії власних дій: Мені навіть стає по-материнськи шкода; Я дивлюся на вас із материнською ніжністю; <...> хочу, щоб кожен із вас відчував мою материнську близькість. Дуже умовно результатом дії можна назвати емоцію, яку відчуває той, на кого так дивляться. Так описуються ситуації, що зазвичай пов’язують двох діячів: того, хто транслює емоційне ставлення, і того, хто це ставлення приймає.

Результати діяльності

Дещо активніші й помітніші дії також орієнтовані на чуттєвий аспект — створення безпеки, емоції, отже, і вони не мають очевидного результату: <...> ми попрощалися із Знахаркою, яка по-материнськи опікувалася нами; Деякі жінки піклуватимуться про Вас із материнською опікою; Це вона розпестила Ґергарда, огорнула його просто материнською турботою; <...> бачить її материнську допомогу та участь у розв’язанні багатьох складних завдань; Маленьким звірам, як і дітям, потрібен материнський догляд; <...> матері, яка не мала умов або не вміла по-материнськи й турботливо опікуватися мною.

Ще конкретніше опікунське ставлення матері передається за допомогою синестетичних метафор: Із материнським теплом і чуйністю вона може співати колискову; <...> тобі ще так потрібне було материнське тепло; <...> йому в дитинстві бракувало материнського тепла; <...> обличчя кожного зустрічного огортало материнським теплом⁹. Мова фіксує, що той самий абстрактний феномен — материнське тепло — передається двояко: співом (отже, мовними засобами) і безпосереднім спілкуванням без слів (мімікою).

Дії, що характеризуються як материнські, виконують і люди, яких із об’єктом дії не пов’язує спорідненість: Бріґіта вважала своїм обов’язком по-материнськи подбати про матеріальне становище слуги, який працював у маєтку; <...> його заступниця, сувора, але насправді по-материнськи турботлива <...>; <...> учителька, мати трьох дітей, тому, за словами директорки, по-материнськи ставиться до учня; <...> бувають учителі — ті, хто по-материнськи спілкується з дітьми, маючи з кожною дитиною близький зв’язок; Розшукують жінок, які погодилися б по-материнськи господарювати в перших 8 будинках; <...> материнська турбота про професійну підготовку молодих педагогів. В описаних ситуаціях найчастіше йдеться про обов’язки, професії, пов’язані з наглядом і вихованням, наприклад учителя, вихователя, викладача. Зазвичай характеристика застосовується до жінок. Можна припустити, що, коли йдеться про нагляд, опіку, на увазі маються конкретні дії та

⁹ Мову прикладів не виправлено.

12

конкретніші результати, але в прикладах уживання мови дуже точних характеристик не зафіксовано, напр.: *по-материнськи спекла млинці; *по-материнськи вмила обличчя^¹⁰.

У текстах зазначається, що опіка, яка загалом оцінюється позитивно, переступивши певні межі, стає небажаною: <...> адже щойно утік із дому від надмірної материнської опіки.

У прикладах уживання мови зафіксовано, що інформація про емоційне ставлення передається й іншими способами комунікації. Один із них — мова. Варто звернути увагу на те, що, відповідно до логіки мовної картини світу, інформативним є саме спосіб говоріння, тобто тон, тембр, інтонація, те, що існує ще до значення слова та змісту висловлювання, адже так може передаватися емоційне ставлення й імплікуватися можливі моделі поведінки, пор.: Слово Амалії прозвучало материнською нотою голосу; Її спонукання прозвучало дуже по-материнськи; Вайсієта почула голос бригадирки — материнський, турботливий; <...> говорила далі радісним материнським голосом; Відповіла таким опікунським, майже материнським тоном; Щебетала доброзичливо, майже по-материнськи; <...> Данґуоле спокійно й по-материнськи викладала; Вайґінене руками бере голову дитини й починає по-материнськи її заспокоювати; <...> тепле щире материнське «ДЯКУЮ». Дуже часто в текстах різні форми прикметника материнський, -а та прислівник по-материнськи додатково уточнюються, тому не лише за замовчуванням зрозуміло, що материнський — доброзичливий, опікунський, щирий, спокійний, турботливий. Материнську манеру говорити можна імітувати, і тоді опис ситуації втрачає більшу частину позитивної емоційної характеристики: <...> вона, надавши голосу материнського відтінку, запропонувала <...>. Якщо адресат висловлювання розпізнає, що материнський голос є нещирим, отже, існують ознаки (можливо, і мовні, і мімічні), які дають змогу відрізнити якість мовлення.

У прикладах уживання мови диференціюються різні мовленнєві акти: по-материнськи можна привітатися, запитати, попросити, пояснити, сказати, пор.: <...> зустрівшись із ним, вітається ґрунтовно, по-материнськи й гідно киває головою; Вона по-материнськи запитує мене; У тому короткому слівці звучало й материнське прохання — залишайся живим, хлопчику; Я не поспішаю метушитися, лише по-материнськи пояснюю; — Ти маєш чудовий вигляд, — сказала по-материнськи.

Наявність субординаційного ставлення в описаних ситуаціях можна констатувати, але воно виражене не дуже чітко — не йдеться про материнські накази чи вказівки: Вона не заговорила до Вітюка, не спонукала його по-материнськи лягти в ліжко; <...> може, це материнське застереження дитині; <...> і по-материнськи докорила; <...> крик і материнське напучування коштували удару кулаком у спину. Мати попереджає або докоряє, але частіше в таких ситуаціях вона залишається спостерігачкою.

Інформативною є властива матерям мова тіла. У мовній картині світу зафіксовано, що материнським може бути узагальнений образ — весь вираз обличчя: <...> запитує зі стурбованим материнським обличчям; Суворий батьківський вираз обличчя змінює люб’язний материнський; <...> на її почервонілому обличчі було видно материнську турботу. Близьке ставлення матері й дитини або подібний до нього зв’язок людей, не пов’язаних спорідненістю, виражають очі, усмішка, пор. Меропа подивилася по-материнськи; Твій материнський погляд супроводжує мене на шляху до священства; Мабуть, її очі будуть материнськими; <...> по-материнськи усміхається; Тепла материнська усмішка була невгасимим вогником у куточках губ.

^¹⁰ Винятками могли б бути приклади Амалія по-материнськи вкриває дитину теплою ватною ковдрою; <...> складати доречні слова, а потім гарно, майже по-материнськи склавши їх, вкладати в конверт.

13

Міміка також пов’язується лише з позитивними емоціями, немає прикладів, у яких ішлося б про материнське занепокоєння чи щось подібне.

Материнську емоцію можна передати різноманітними рухами рук. Жести не орієнтовані на агресію: актуалізуються відкритість, простір: <...> заснути, по-материнськи притулившись; <...> по-материнськи простягнуті руки; Таїда простягнула до нього материнські руки. Жестами, які описуються як материнські, виражається турботливість — орієнтація на близькість, бажання захистити, ніжність, ласкавість: по-материнськи поплескувала б по плечу; <...> по-материнськи погладила його плечі; <...> по-материнськи обійняла <...> за плече; <...> по-материнськи масажує; <...> по-материнськи гладила кожну клітину, пронизану голочками; <...> ніколи не зазнавав материнських пестощів. Можливо, у текстах відображено символіку рук: «[Д]отик рукою є вираженням безпосередньої магії; покладання руки — освячення і передача своєї сили тому, кого освячують» (Biedermann 2002: 346–347).

У текстах згадується дотик до волосся: <...> майже по-материнськи скуйовдив волосся юнака; <...> майже по-материнськи ніжно провела рукою по волоссю. У символіці волосся також пов’язується з емоціями: «<...> відомо, що під час магічних обрядів із волоссям часто здійснюють чаклунські дії; наприклад, зав’язують у вузли волосся особи, якій хочуть навіяти любов» (Biedermann 2002: 334–335). Отже, згідно з логікою мовної картини світу, через дотик до волосся передається емоція.

Узагальнивши й порівнявши результати аналізу мовного матеріалу, пов’язаного з різною оцінністю та різними сферами вживання, можна констатувати, що вони подібні, доповнюють один одного й не суперечать один одному^¹¹.

Висновки аналізу матеріалу обох типів систематизовано (див. таблицю).

Таблиця. Репрезентація змісту концепту MOTINA на основі різноманіття мовного матеріалу

^¹¹ Результати дослідження, представленого у статті, не суперечать і рисам, характерним для матері, описаним К. Rutkovska (Smetonienė ir kt. 2021: 132–147).

14

Аналіз, заснований на мовному матеріалі, пов’язаному з різними словами, виявив, що, хоча слова mama і motina орієнтовані на частково відмінні сфери вживання, у відповідях на стимул mama, у прикладах уживання прикметника й прислівника закодовано подібну інформацію. Це ще раз підтверджує твердження, що для аналізу концепту не мають значення ні формальні показники (належність до різних частин мови), ні орієнтація на різні стилі. Основним критерієм є зв’язок із концептом, зміст якого прагнуть описати, а через концепт — із конкретним об’єктом дійсності.

ВИСНОВКИ

Узагальнивши висновки аналізу асоціативного поля слова mama, можна стверджувати, що мамою вважається людина, яка народжує дитину, піклується про неї, опікується, любить і захищає її. Найчастотніші асоціації цього слова виявляють, що мама пов’язується з любов’ю і добром, тобто вона є люблячою та коханою особою, яка викликає в респондента майже самі позитивні асоціації. Таких самих висновків можна дійти, узагальнивши аналіз контекстів слів motiniškas, –a і motiniškai. Тексти виявляють, що типовою для мами поведінкою є поведінка, зумовлена перевагою емоційного начала, яка виявляється як любов, опіка, турбота й співчуття.

Аналіз усіх прикладів уживання форм прикметника motiniškas, –a і прислівника motiniškai надав найбільше інформації про те, з якою модальністю емоції, згідно з матеріалом мовної картини світу, найчастіше пов’язуються з матір’ю. У мовній картині світу зафіксовано, що в поведінці матері домінує емоційне начало: не лише згадуються назви конкретних емоцій, а й детальніше описуються способи їх вираження. Згідно з прикладами, матері найчастіше бувають люблячими, турботливими, дбайливими — на таку модель орієнтована поведінка, описувана як материнська. Характеристики людини, що мотивують поведінку, та пов’язані з цими характеристиками емоції можуть бути виражені лише тоном голосу, тембром, гучністю, відповідними словами, мімікою, жестами. Діяльність матері зумовлена емоційним ставленням до об’єкта дій, дії не визначені щодо часу й результату. Розмовляючи, мати майже не виражає субординаційного ставлення. Як материнські найчастіше описуються явища внутрішнього життя; вони не сприймаються органами чуття, у реальність таких феноменів просто вірять.

Інформація про згадуваний концепт, зібрана з різних джерел, фіксує ті самі смислові домінанти; суперечностей немає, матеріал одного типу доповнює інший. Отже, найважливішим чинником є зв’язок із тим самим концептом, а не різний характер мовного матеріалу.

Узагальнення інформації про зміст концепту дає змогу зробити висновки про тип концепту MOTINA. Однією з основних ознак цього концепту є статичність. Аналіз асоціацій слова mama, а також результатів аналізу прикладів уживання всіх форм слів motiniškas, –a і прислівника motiniškai не орієнтовані на ситуативність чи конкретну послідовність дій, тобто сценарій. Можна узагальнити, що та інформація, яка на основі аналізу мовного матеріалу пов’язується з концептом MOTINA, є імплікованим або експлікованим вираженням ставлення до матері: мовці безпосередньо висловлюють своє ставлення до одного з батьків або кодують його іншими словами. Такі та подібні назви дій не можна пов’язати з конкретним часом завершення чи початку, вони

15

також не є вичерпними, але є типовими для того об’єкта позамовної дійсності, з яким пов’язаний відповідний концепт. Отже, концепт MOTINA за своєю природою найближчий до типових схем, що поєднують окремі деталі в ціле й фіксують те, що є типовим.

LITERATŪRA

Babuškin Anatolij P. 1996: Tipy konceptov v leksiko-frazeologičeskoj semantike jazyka [Types of Concepts in Lexical and Phraseological Semantics of Language], Voronež: Izdatelstvo Voronežskogo gosudarstvennogo universiteta.

Bamberg Michael 1997: Emotion talk(s): The Role of Perspective in the Construction of Emotions. – The Language of Emotions: Conceptualization, Expression and Theoretical Foundation, eds. S. Niemeier, R. Dirven, Amsterdam: J. Benjamins, 209–225.

Bankauskaitė-Sereikienė Gabija 2012: Moters, įvaizdis Pirmosios Lietuvos Respublikos periodikoje [The Image of the Woman in the Periodicals of the First Republic of Lithuania]. – Respectus Philologicus 21(26), 71–85.

Biedermann Hans 2002: Naujasis simbolių žodynas [New Symbol Dictionary], Vilnius: Mintis.

Buivydienė Rūta 1992: Lietuvių kalbos ved ybų giminystės pavadinimai: daktaro disertacija [Lithuanian Marriage Kinship Names: Doctoral Dissertation], Vilnius: Vilniaus universitetas.

Buivydienė Rūta 2000: Lie. skeiris ‘našlys’? [Lith. skeiris ‘widower’?] – Baltistica 35(2), 215–218. DOI: http://dx.doi.org/10.15388/baltistica.35.2.571.

Černeiko Leonid O. 1997: Lingvo-filosofskij analiz abstraktnogo imeni [Linguistic and Philosophical Analysis of an Abstract Name], Moskva: MGU.

DLKG 1994: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika [Grammar of the Modern Lithuanian Language], red. V. Ambrazas, 2-asis patais. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Jurkėnas Juozas 2011: Viena specifinė antroponimų grupė [One Specific Group of Anthroponyms]. – Baltų onomastikos tyrimai 2, sud. G. Blažienė, A. Ragauskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 144–157.

Kačiūskienė Genovaitė, Švambarytė-Valužienė Janina, Kruopienė Irena 2008: Moteriškos lyties asmenų pavadinimai lietuvių kalboje [Feminine Names in Lithuanian]. – Valoda dažādu kultūru kontekstā, Daugavpils: Daugavpils universitāte, 28–40.

Kačiūskienė Genovaitė, Vĭkrauskaitė Jurgita 2010: Vyriškos lyties giminystės ryšius apibūdinantys asmenų pavadinimai Joniškio šnektose [Terms of Male Persons of Kinship in Joniškis Subdialects]. – Valoda dažādu kultūru kontekstā, Daugavpils: Daugavpils universitāte, 46–54.

Kavaliūnaitė-Amelyushkina Gintarė 2006: Motinystės įvaizdis Lietuvos žiniasklaidoje [Representation of Motherhood in Lithuanian Media]. – Lyčių studijos ir tyrimai 2, 42–52.

16

Kolevinskienė Žydronė 2008: Motinystės diskursas lietuvių prozoje: Lauros Sintijos Černiauskaitės „Kvėpavimas į marmurą“ [Discourse of Motherhood in Lithuanian Prose: “Breathing into Marble” by Laura Sintija Černiauskaitė]. – Acta humanitarica universitatis Saulensis. Vaikas lietuvių ir pasaulio kultūrose 5 (2007), Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla, 96–104.

Papaurėlytė-Klovienė Silvija 2004: Liūdesio konceptas lietuvių ir rusų kalbose: daktaro disertacija [The Concept of Sadness in Lithuanian and Russian Languages: Doctoral Dissertation], Vilnius: Vilniaus universitetas.

Papaurėlytė-Klovienė Silvija 2024: Žodinės asociacijos kaip informacijos apie konceptą šaltinis (remiantis žodžių DŪKRA ir SŪNUS asociacijų laukais) [Verbal Associations as a Source of Information about a Concept (Based on the Association Fields of the Words DAUGHTER and SON)]. – Bendrinė kalba 97, 9–32. DOI: https://doi.org/10.35321/bkalba.2024.97.

PBLKG 2024: Praktinė bendrinės lietuvių kalbos gramatika [Practical Grammar of Standard Lithuanian], A. Balčiūnienė, A. Drukteinis, R. Kazlauskaitė, J. Vaskelienė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Razauskas Dainius 2002: Mat mažja: razmyšljenija po povodu dvuch litovskich omonimov: moja “mat” и moja “mach” [Mother Maya: Speculations Concerning Two Lithuanian Homonyms: moja “mother” and moja “a wag”]. – Balto-slavjanskie issledovanija 15, 279–333.

Ryklienė Asta 2000: Rašytinės lietuvių kalbos ir elektroninio diskurso palyginimas: dažniausi žodžiai ir žodžių formos bei prasminės žodžių formos [Comparison of Written Lithuanian and Electronic Discourse: Most Common Words and Word Forms and Semantic Word Forms]. – Darbai ir dienos 24, 99–107.

Sabaliauskas Algirdas 1990: Lietuvių kalbos leksika [Lithuanian Language Lexis], Vilnius: Mokslas.

Slotvinska Karolina 2021: Obraz matki w wybranych utworach Vandy Juknaitė [Picture of Mother Based on Selected Writings of Vanda Juknaitė]. – Vertybės lietuvių ir lenkų kalbų pasaulėvaizdyje 2: Liaudiškasis, tautinis, daugiatautis ir daugiakultūrinis paveldas, sud. K. Rutkovska, S. Niebrzegowska-Bartmińska, Vilnius, Liublinas: Vilniaus universiteto leidykla, 308–317. DOI: https://doi.org/10.15388/VLLP.2021.19.

Slotvinska Karolina, Rutkovska Kristina 2020: Lietuviškas MOTINOS paveikslas remiantis anketinių apklausų duomenimis [Lithuanian Image of MOTHER Based on Survey Data]. – Vertybės lietuvių ir lenkų kalbų pasaulėvaizdyje 1: Teorinės prielaidos ir interpretacijos, sud. K. Rutkovska, S. Niebrzegowska-Bartmińska, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 326–336.

Smetonienė Irena, Smetona Marius, Rutkovska Kristina 2021: Žemė. Motina. Duona [Earth. Mother. Bread], Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

17

Steponavičienė Simona 1986: Lietuvių kalbos žodinių asociacijų žodynas [Dictionary of Lithuanian Verbal Associations], Vilnius: Mokslas.

Uryson Jelena V. 1995: Fundamentalnyje osobennosti čeloveka i naivnaja “anatomija” [Fundamental Human Characteristics and Naive “Anatomy”]. – Voprosy jazykoznanija 6, 3–21.

Župerka Kazimieras 2012: Metalingvistika. Nekalbininkų kalbotyra [Metalinguistics. Linguistics of Non-Linguists], Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla.

Motherhood in the Worldview of the Lithuanian Language (Based on the Associations of the Word mama (En. Mom) and the Compounds of the Words motiniškas, -a (En. Motherly), motiniškai (En. in a Motherly Way)

SUMMARY

The present study aims to describe part of the content of the concept of MOTHER related to the worldview of the Lithuanian language by means of the results of an association field analysis of the word mama (En. mom), the analysis of all forms of the adjectives motiniškas, -a (En. motherly), and the results of the analysis of the compounds of the adverb motiniškai (En. in a motherly way).

Summarising the findings of the association field analysis, it was concluded that, according to the Lithuanian worldview material, a mother is a person who gives birth to a child, takes care of it, cares for it, loves it and protects it. The same conclusions can be drawn from the analysis of the contexts of the words motiniškas, -a and motiniškai. The typical behaviour of a mother is determined by the primacy of the emotional element and manifests itself in the form of love, care, concern and compassion.

The information that, according to the analysis of the linguistic material, is associated with the concept MOTHER in the Lithuanian language worldview is an implied or explicated expression of the relationship with the mother: the language users either directly describe their attitude towards one of the parents, or they encode it in other words. Concept MOTHER is the closest to the typical schemas, which link the individual details into a whole and capture what is typical.

18