Термінологам Інституту литовської мови¹

Я прочитала підготовлену Вами книжечку «Виправлення термінології», видану 1992 року. Дякую за дуже потрібне видання: воно заповнило чимало прогалин у термінології, у ньому виправлено більш-менш поширені мовні помилки. Оскільки в каунаських книгарнях цю книжечку вже давно й зі свічкою не знайдеш, гадаю, її слід видати повторно.

Дякуючи, хочу висловити також кілька зауважень.

Безперечно, міжнародні компоненти video-, audio- слід пропонувати замінювати литовськими відповідниками (щиро кажучи, гадаю, що повністю позбутися їх ми не зможемо: схаменулися запізно, до того ж іноземна реклама робить своє). Зрозуміло, чому необхідно виправляти утворення videįrašas, videojuosta, чому можна вживати слово videostudija, чому пропонується вживати не videomagnetofonas, але чому videokasetę необхідно замінити на vaizdajuoste arba vaizdo kasete, audioaparatūrą – garso aparatūra? Що так краще — погоджуюся, але kasetė, aparatūra, як і magnetofonas, studija, — міжнародні слова, тому виправлення всіх цих слів має ґрунтуватися на одному й тому самому правилі:

відеокасета (– відеострічка, відеокасета), відеостудія (– відеостудія, студія відеозапису), відеомагнітофон (– відеомагнітофон), аудіоапаратура (– звукова апаратура), аудіокасета (– аудіокасета, звукова стрічка).

Подібний випадок і з autopakrovėju. На с. 21 пропонується вживати autokrautūvas. Я б радше виправила це слово на automobilinis krautuvas.

Чи не краще universamą (с. 116) виправити на безсуфіксний прикметник universali maisto parduotuvė?

Вилучення з продажу (с. 47) виправляється на заборона продажу. Це підходить, якщо продаж забороняється. А якщо його не забороняють, але ніхто не купує ці товари й їх повертають на склад або виробникові? Тут уже потрібен інший термін.

Дуже добре, що на с. 63 наведено різні варіанти виправлення слова motininė-

¹Це лист, надісланий до Інституту литовської мови головною мовознавицею управи м. Каунаса В. Юркене. Дякуємо шановній мовознавиці і за змістовний лист, і за дозвіл його надрукувати. Ред.

96

на варіанти, с. 34 виправлено на dukterinis atomas. Однак немає виправлення часто вживаного останнім часом словосполучення dukterinė įmonė. Оскільки підприємці так називають підрозділи вже створеного підприємства або підприємства, що провадять подібну діяльність і належать тому самому власникові, можливо, раніше засноване підприємство можна було б називати pirminė (arba pagrindinė) įmonė, а засноване пізніше («дочірнє») — antrinė?

С. 78 plačiaekraninis kino teatras виправлено на plačiaekraniu kino teatrų. Н. Сліжене у «Gimtoji kalba» (1992 р., № 6, с. 9) пише, що «Державна комісія з литовської мови, розглянувши цю орфографічну проблему, вирішила, що слово teatras, коли йдеться про кіно, зовсім непотрібне; досить говорити й писати: kinas, videokinas (наприклад, кінотеатр „Vingis“)». Гадаю, це дуже вдале рішення: там і справді немає жодного театру, а така складена назва, мабуть, походить іще з тих часів, коли перед кіносеансом відбувалися короткі вистави чи концерти. Безсумнівним є і вплив російської мови. Крім того, старші люди й досі пам’ятають часи, коли такий заклад називали «кіно».

С. 129 žirnių sriuba (= žirnienė). Згоден, що одне слово краще. Але хіба складена назва неправильна? Тому, можливо, варто лише рекомендувати вживати однослівний термін, а не виправляти як помилку. Тим паче, що не кожен суп ми завжди можемо назвати одним словом. Kopūstienė, bulvienė, kruopienė — так. А суп із макаронів, квасолі? Makaronienė? Pupelienė? (Є таке жіноче прізвище). Іноді супи можна називати kopūstais, makaronais, але лише тоді, коли зрозуміло, що йдеться про суп. Інакше може виникнути плутанина з makaronais (напівфабрикатами), які продаються в продуктових магазинах.

Поряд із виправленнями medsesers, medpunkto (с. 61), vettarnybos, vetpunkto (с. 122) можна було б навести й скорочений варіант, який часто вживають і який дуже зручний у документах та рекламі: med. sesuo, med. punktas тощо.

С. 96 skerdiena виправлено на skerdėna. Чи означає це, що слово skerdiena не слід уживати? У «Словнику литовської мови» (т. XII) наведено обидва слова, а на с. 68 № 54 видання «Kalbos kultūra» стверджується: «Похідні із суфіксом -ena — це назви шкір і хутра, наприклад: arklena „кінська шкіра“, kiaulena „свиняча шкіра“, ožkena „козине хутро або козина шкіра“, тоді як назви м’яса утворюються за допомогою суфікса -iena, наприклад: arkliena, kiauliena, jautiena. М’ясо забитої та випатраної тварини — це skerdiena. Цей термін

7—880

97

не слід плутати зі словом skerdena. Фахівці м’ясної промисловості словом skerdena називають забиту тварину до її патрання та оброблення» (стаття А. Монтвілієне «Виправні й уточнювальні передсуфіксальні назви товарів»².

Неоднаково виправляють і prailginimo laidas. На с. 80 «Terminologijos taisymai» наведено prailgintojas (= ilgintuvas), а в уже згаданій статті «Kalbos kultūra» (с. 68) стверджується, що «з двох термінів ilgiklis та ilgintuvas на позначення певного електричного проводу кращим є ilgiklis, адже для назв менших приладів чи інструментів краще підходять іменники із суфіксом -iklis. Із суфіксом -tuvas зазвичай утворюють назви більших приладів, наприклад: drėkintuvas, gesintuvas, purkštuvas.»

У мовних виданнях дуже по-різному виправляють слово išlaikyti у значенні «відняти, вирахувати із суми певну частину». На с. 47 «Terminologijos taisymai» виправляє його на išskaityti, словничок помилок «Kaip nereikia kalbėti» на с. 36 — на išskaičiuoti, «Administracinės kalbos kultūra» А. Пірочкіна на с. 68 — на išskaičiuoti, а на с. 152 — на išskaityti. У «Словнику литовської мови» (т. XII) наведено išskaičiuoti і išskaityti. У «Словнику сучасної литовської мови» на с. 253 наведено обидва слова, однак у цьому значенні — лише слово išskaityti. Варто остаточно вирішити, яке з цих двох слів уживати як термін. Якщо це вже зроблено у «Terminologijos taisymai», можливо, про це слід написати в пресі, щоб уникнути плутанини.

Так само і з виправленням слова skorovarka. На с. 96 «Terminologijos taisymai» подає greitpuodis, а на с. 88 словничка помилок «Kaip nereikia kalbėti» — greitviris, troškintuvas.

Не зовсім зрозуміло, чому в «Terminologijos taisymai» вважаються klaida деякі слова, внесені до «Словника іноземних слів»: diametras (= skersmuo), futliaras (= dėklas, makštis), pliažas (= paplūdimys), tablo (=švieslentė), titulinis puslapis (= antraštinis puslapis), termoforas (= šildyklė). Слово termoforas на с. 32 брошури «Kaip nereikia kalbėti» подано як рекомендоване. Багатьом зрозуміло, що ці «інтернаціональні» слова, які, мабуть, потрапили до словника помилково, треба замінити литовськими відповідниками, однак дуже знадобилася б стаття, у якій докладно пояснили б, чи є вживання цих слів мовною помилкою чи ні.

Старша мовознавиця управи міста Каунаса

V. JURKIENĖ

²Саме це мається на увазі й у «Terminologijos taisymai». На с. 96 виправляють не саме слово skerdena, а його вживання у значенні „skerd enos“ (на це вказує позначка нерекомендованого значення ntk. r.). Ст. К.

98