ЛИТОВСЬКИЙ СВІТ LOGO

Не так давно ми із задоволенням прочитали книжку фахівчині з комп’ютерних наук В. Дагієне «Подорож до країни комп’ютерів» [1]. Сьогодні можемо порадіти новій книжці «Довідник Logo», написаній нею разом зі співавторками Т. Балвочене та А. Клупшайте (В., 1966. 248 с.). Її рекомендувало Міністерство освіти і науки, а видано її коштом Фонду відкритої Литви.

Logo, як зазначено в передмові, — це і педагогічна філософія, і мова програмування. Метою автора цієї мови — відомого в усьому світі американського вченого С. Паперта — було створити комп’ютерну систему, привабливу для дітей і таку, що заохочувала б їх якомога більше дізнаватися, випробовувати, вивчати, а головне — відповідала б їхнім творчим нахилам. У книжці розглянуто команди литовської версії системи «Logo Writer» для персональних комп’ютерів IMB. Довідник призначено для вчителів середніх шкіл, учнів і всіх дітей, які цікавляться загадковим світом Logo.

Книжка складається з трьох частин. У першій частині коротко ознайомлюють з основними поняттями мови Logo. У другій частині розглянуто всі команди. За подібністю виконуваних дій їх поділено на п’ять груп: 1) аркуші, 2) графіка, 3) текст, 4) програмування, 5) комп’ютер. Третя частина книжки — це збірка з 14 додатків. Тут є і короткий опис команд «Logo Writer» — команд для роботи з аркушами, графікою, текстом, програмуванням і комп’ютером, і опис роботи з мишею, і опис клавіш, і перелік повідомлень системи «Logo Writer», і матеріал про зв’язок із DOS: каталоги та файли, а також таблиці кольорів, звуків, частот, кодів і навіть словничок термінів комп’ютера та системи «Logo Writer». Наприкінці книжки наведено використану та рекомендовану літературу. Це свідчить, що книжку написано продумано й досить методично. Читати її не нудно. Діти можуть давати головному героєві книжки, Черепашці, найрізноманітніші команди, які він має виконати, наприклад: imkkaukę 30, iprkaukes (звичайна маска) 58, keiskfoną 83, keiskkaūkes, keiskšiaskeukes 58, keisksp (зміни колір) 84, leiskkeisti 55, piešktekstą 28, valykkI (очисти поле команд) 51, ženklaspo 86 тощо. Щодо цих команд

89

у написанні назв можна й засумніватися. Хоча, з іншого боку, як зазначають авторки, «слова Черепашки дещо своєрідні: усе, що складається з літер і цифр, а також навіть з інших знаків, вважається словом» (32).

Отже, простий, навіть дещо дитячий стиль книжки ніби допомагає створити образ розмови з Черепашкою. А якою є мова цієї розмови? Загалом мова уявної розмови зрозуміла, плавна й правильна. Ось кілька прикладів. «У Черепашки є пензлик, яким вона малює або креслить лінії, зафарбовує фігури. Пензлик міститься під Черепашчиним животиком, просто по центру. Іноді ми хочемо, щоб Черепашка малювала під час руху, а іноді — щоб не малювала. Для цього потрібно, щоб вона вміла піднімати й опускати пензлик. Команда eisim задає подальший стан Черепашки: потрібно лише йти, не малювати, отже пензлик має бути піднятий. Тож після цієї команди Черепашка рухатиметься, нічого не малюючи й не зафарбовуючи, доки ми не змінимо стан. Черепашка може малювати або зафарбовувати лише тоді (=tada), коли її пензлик опущений. Команда piešim задає стан Черепашки: далі малюватимемо, отже потрібно опустити пензлик» (70–71).

«Спочатку Черепашка дивиться вгору — на північ. Але ось ми наказали їй повернути в один бік, у другий — і вже незрозуміло, в якому напрямку тепер дивиться наша Черепашка… Можна запитати — напрямок, і ми отримаємо число, яке виражатиме кут між початковим положенням Черепашки (0 градусів, коли вона дивиться на північ) і теперішнім» (77).

У книжці чимало математичних і комп’ютерних термінів. Щоб учні могли краще запам’ятати ці терміни, їх надруковано іншим шрифтом. Більшість із них правильні, наприклад: батьківський каталог 210, клавіша введення 168, змінна 38, дійсні числа, цілі числа, від’ємні числа, додатні числа 31, підкаталог 184, принтер 168, робочий диск 183, робочий каталог 184 тощо.

Однак щодо того чи іншого терміна або лексичного питання можна й засумніватися. Авторки пропонують називати пам’яттю спеціальний аркуш, на якому подано потрібну інформацію (31). Точніше такий аркуш варто було б назвати пам’яткою. Саме в цьому значенні це слово й уживається в нашій мові [2]. Тож цілком природно, що фахівці з комп’ютерних наук намагаються надати йому термінологічного значення та пропонують уживати його замість терміна пам’ять, коли йдеться про комп’ютер

90

пристрій для приймання, зберігання та подання даних, іншими словами, про пристрій, здатний запам’ятовувати.

Щодо терміна byla (100) серед фахівців із комп’ютерних технологій було чимало дискусій, і вони тривають досі [3]. Мовознавці вже не раз писали й говорили про нього [4]. Здається, найвідповіднішим литовським відповідником слова failo усе ж було б rinkmena. Останнім часом із синонімічно вживаних термінів kompiuterinis paštas, kompiuterių paštas (9) та elektroninis paštas усталився термін elektroninis paštas.

Уточнення потребують і такі терміни, наприклад: можна попросити Черепашку писати текст напівжирним підкресленим kursyvo šriftu (= kursyvu) 171; має обкладинку — titul inį (= antraštinį) аркуш, зміст і безліч аркушів <…> 15; A і B — пристрій для diskelių (lanksčiųjų) (= diskelių) 183, а в книзі «Подорож до країни комп’ютерів» написано, що «іноді ще кажуть „гнучкий диск“ — цілком даремно, і так зрозуміло, що він гнучкий, магнітний» (50); він має власний nuosavą (= savąjį, savo) зміст, у ньому можна створювати нові аркуші 227, пор. також sav asis rezonansas, rus. собственный резонанс, angl. proper/natural resonance MTŽ 191 [5], savasis svyravimas, rus. собственное колебание, angl. proper oscillation MTŽ 228; darbo su turinio lapu klavišai 213 (= turinio lapo klavišai), пор. teksto tvarkymo klavišai 214, kaukių tvarkymo klavišai 216.

Для чого потрібні vertikalusis brūkšnys 32, horizontali linija 20, specifinis veiksmas 225, якщо можна сказати stačias brūkšnys, gulščia linija, savitas veiksmas?

Деякі слова вжито в значенні, якого слід уникати, наприклад:

bet koks — небажане значення: «кожен, будь-який»: Ім’я змінної може бути будь-яким (=кожне) словом мови Черепашки... 39; Ім’я аркуша можна утворити з будь-яких (=будь-яких) літер латинського алфавіту... 49;

bet kuris — небажане значення: «кожен»: Перед назвою аркуша, так само як і перед будь-якою (=кожною) іншою назвою, пишуться подвійні лапки 49; ...її вказівник можна пересунути на будь-яку (=кожну) кнопку 210;

duotas — небажане значення: «цей»: ... Черепашка замінює дане (=це) слово числом...34;

91

«стояти» — неправильно замість «бути»: ...замість імені стоять (=є) три знаки питання 48;

одночасно — неправильно замість «разом»: ...знайомлять з основними поняттями мови Logo (одночасно (=разом) і системи «Logo Writer») 11; Мова Logo (одночасно (=разом) і система «Logo Writer») ґрунтується на образі Черепашки... 17.

Дієслова зберігати, підготувати краще замінити дієсловами тримати, готувати, наприклад:... варто добирати змістовні назви, що нагадують дані, які вони зберігають (=тримають) 39; Черепашка зберігає (=тримає) усі дані, які їй надають, у певних крихітних коробочках 38; Усі зазначені Черепашки готуються (=приготувалися) виконувати наступні команди 17; А що робити, якщо ми хочемо підготувати (=приготувати) на комп’ютері та роздрукувати список <...> 169 тощо.

Нормативними й звичними є форми дієслів поділитися, назвати. Саме їх і слід уживати, наприклад: найкраще назвати аркуш (=дати назву) так...49; Черепашка, перш ніж узяти новий аркуш, завжди просить назвати (=дати назву) попередній і запам’ятає його <...> 9, пор. також терміни картоплярня, але не картоплесховище TT 93 [6], водойма, резервуар для води; ставок, але не водосховище TT 93; укладання законів і постанов, але не підготовка законів і постанов TT 91, підготовка фахівців, але не готування фахівців TT 91.

Наскільки незвично звучить словосполучення «працювати з аркушем», наприклад: вона бачить його й знає (=пам’ятає) лише тоді, коли працюють із цим аркушем... 60; Обидві ці команди діють лише для того аркуша, з яким ми працюємо 55, пор. також 25, 36, 55, с. 193. Чи не було б точнішим таке словосполучення: аркуш, на якому малюємо або пишемо, тим більше що й самі авторки схильні так вважати, наприклад, <...> у нас є лише один аркуш, на якому ми малюємо й пишемо 21.

Трапляються окремі помилки у відмінюванні чи просто стилістичні недоладності, наприклад: <...> якщо <...> зробили активними деяких Черепашок (=певних Черепашок активними), то вони такими й залишаться <...> 82; <...>наприклад, якщо хочемо завантажити на аркуш «Logo Writer» текст, створений за допомогою якогось текстового редактора (=певного текстового редактора) <...> 225; Аркуш, який потрібно запам’ятати, має мати назву, яку ми повинні йому дати (=яку йому даємо) 21.

92

Попри згадані неточності, довідник цікаво читати і, мабуть, слід погодитися з думкою авторів, що, прочитавши його, діти зможуть за допомогою комп’ютера втілити свої творчі задуми, фантазію та найнесподіваніші ідеї.

Literatūra

1. Dagienė V. Kelionė į kompiuterių šalį. Vilnius: Litus, 1995.

2. Dabartinės lietuvių kalbos žodynas / Vyr. red. St. Keinys. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993.

3. Zajankauskas S. Kas tas failas? Kas ta byla? Kas tas tvarkinys? O gal kiti terminai būtų geresni? // Informacijos mokslai. 1996. Nr. 4(1). P. 123–127; Grigas G. Keletas terminų iš dviejų informatikos žodynų // Veidrodis (kompiuterinis leidinys). 1996. Nr. 3. P. 26-31.

4. Gimtoji kalba. 1994. Nr. 8–9. P. 17; 1995. Nr. 4. P. 21–22.

5. MTŽ – Matematikos terminų žodynas / Moksl. red. J. Kubilius. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994.

6. TT – Terminologijos taisymai. Vilnius: Mokslas, 1992.

Angelė KAULAKIENĖ

93