ЗАРУБІЖНІ НОВИНИ

100 РОКІВ ВІД НАРОДЖЕННЯ ЄВГЕНА ВЮСТЕРА, ПІОНЕРА ТЕОРІЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Цього року виповнюється 100 років від дня народження австрійського термінолога Євгена Вюстера (Eugen Wüster), одного із творців термінології як наукової галузі.

Євген Вюстер народився 3 жовтня 1898 року у Візельбурзі біля Ерлау. У 1905–1918 роках Е. Вюстер навчався у школі в Гіршберзі, у Сілезії, а згодом продовжив навчання в Берліні — у Вищій технічній школі Шарлоттенбурга, яку закінчив 1927 року, отримавши диплом інженера. 1931 року, захистивши дисертацію «Міжнародна стандартизація мови техніки, зокрема електротехніки», Е. Вюстер здобув ступінь доктора технічних наук. Ця ґрунтовна праця, видана окремою книжкою, стала однією з головних опор теорії термінології. 1955 року Е. Вюстер почав викладати технічні дисципліни у Віденському університеті сільського господарства, а 1972 року став професором лексикології, лексикографії, термінології та стандартизації Віденського університету.

Помер 29 березня 1977 року.

Перекладена російською мовою 1935 року на замовлення Академії наук Радянського Союзу книжка Е. Вюстера стала головним підручником із термінології. Невдовзі тодішній Російський комітет зі стандартів запропонував Міжнародній асоціації зі стандартизації (ISA) створити технічний комітет 37 (ТК 37), сферою діяльності якого була б стандартизація термінології. 1936 року відбулося перше засідання ТК 37. Хоча секретаріат цього комітету містився в Німецькому інституті стандартизації (нині DIN), основну роботу проводили у Відні під керівництвом Е. Вюстера. 1939 року підготували проєкти правил створення технічних термінів, правил укладання стандартизованих словників технічних термінів і міжнародної бібліографії термінології, однак діяльність перервала Друга світова війна. Наприкінці війни всі документи ISA ТК 37, що зберігалися в Берліні, було знищено, але їхні копії Е. Вюстер зберіг у Візельбурзі, тож роботу не було перервано.

126

Після війни ISA відновила свою діяльність як Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), однак Технічний комітет з термінології не працював, і його діяльність було призупинено 1949 року. Е. Вюстер докладав усіх зусиль, щоб міжнародна робота зі стандартизації термінології не припинилася. Він запропонував Австрійському інституту стандартів звернутися до ISO з проханням створити секретаріат в Австрії. Е. Вюстер і сам узявся до організаційної роботи. Умови для цього були справді непростими, адже Австрію було поділено на зони під контролем союзників і радянської армії, а Е. Вюстерові доводилося їздити з контрольованого росіянами Візельбурга до Відня паровою вантажівкою (тоді бракувало бензину) і витримувати ретельні перевірки солдатів. Саме завдяки зусиллям і терпінню цієї людини влітку 1950 року ISO ТК 37 було відновлено, а восени 1952 року в Копенгагені відбулося перше засідання.

Е. Вюстер зробив значний внесок у підготовку різноманітних термінологічних збірників і словників. Він активно брав участь у роботі Міжнародної електротехнічної комісії (IEC), яка видавала термінологічні збірники.

Багаторічна діяльність Е. Вюстера з розроблення правил творення термінів і формулювання визначень сприяла появі нової дисципліни прикладного мовознавства. Його праця «Загальна термінологія» («Die Allgemeine Terminologielehre. Ein Grenzgebiet zwischen Sprachwissenschaft, Logik, Ontologie, Informatik und den Sachwissenschaften») заклала основу теорії термінології. Іншу важливу теоретичну працю Е. Вюстера з термінології було видано вже після його смерті. Його колеги підготували до друку рукопис конспекту лекцій з німецької термінології та термінографії, які Е. Вюстер читав у Віденському університеті (Wüster Eugen: Einführung in die allgemeine Terminologielehre und terminologische Lexikographie / Ed. Helmut Felber // Schriftenreihe der Technischen Universität Wien, vol. 8 (part 1 & 2). Wien: Springer, 1979, 145+70 p.).¹. Згодом за цією книжкою у Віденському університеті читали курс термінології. Далі

¹ Lang F. Eugen Wüster – його життя і праця до 1963 року // Eugen Wüster (1898–1977): Leben und Werk. Ein Österreichischer Pionier der Informationgesellschaft = Його життя і праця. Австрійський піонер інформаційного суспільства / Ed. E. Oeser, C. Galinski. Vienna: TermNet, 1998. P. 13–25.

127

Адже щороку в ньому проводяться термінологічні семінари для науковців з інших країн².

Незавершеними залишилися три великі проєкти Е. Вюстера: «Систематичний тлумачний словник основних термінологічних понять», який автор писав із 1955 року («Systematisches Definitionswörterbuch der Grundbegriffe der Terminologielehre»), «Міжнародний термінологічний ключ» («Internationaler Terminologieschlüssel») (певний набір міжнародних словотвірних елементів, який мав би слугувати посібником для творення міжнародних технічних термінів) і збірка вибраних публікацій та неопублікованих рукописів, укладена самим Е. Вюстером у 1973 році («Jubiläumssammlung 1973»)³.

Е. Вюстер був людиною надзвичайно широких інтересів. За освітою інженер, він був не лише одним із найвидатніших творців теорії термінології, принципів і методів стандартизації термінології, а й лексикографом та бібліографом. Значним був внесок Е. Вюстера у спрощення правил німецького правопису. Він брав участь у роботі комісії з оновлення правопису при Австрійській академії наук і був автором або співавтором 35 статей, присвячених німецькому правопису. Е. Вюстер зробив вагомий внесок у вдосконалення Універсальної десяткової класифікації (УДК), брав участь у діяльності Міжнародної федерації документації та Австрійського товариства документації, президентом якого був⁴. Ще змолоду Е. Вюстер цікавився есперанто та іншими штучними мовами, які називав Planensprache. У 1921–1931 роках він опублікував кілька статей про есперанто, які й досі вважаються фундаментальними. Е. Вюстер навіть рецензував переклад «Пана Тадеуша» А. Міцкевича мовою есперанто ((Recenzo:) Mickiewicz, A.; Grabovski, A., trad. Sinjoro Tadeo aŭ Lasta Armita

² Цього року цю так звану літню школу закінчили працівниця Департаменту стандартизації Литви Рената Дапкуте та авторка цієї статті.

³ Bühler H. The Scientific Legacy of Eugen Wüster Revisited: Three Major Unfinished Projects // Eugen Wüster (1898–1977): Leben und Werk. Ein Österreichischer Pionier der Informationgesellschaft = His Life and Work. An Austrian Pioneer of the Information Society / Ed. E. Oeser, C. Galinski. Vienna: TermNet, 1998. P. 187-205.

⁴ Там само. С. 13–25.

128

Posedopreno en Litvo. Varsovio: Gebethner & Wolff, 1918, 304 p. Per.: Germana Esperantisto (Dresden) 15 (1918), no. 11B (1 nov.), p. 86–87).⁵

Праці Е. Вюстера, піонера багатьох галузей і автора понад 600 статей, важливі не лише для німецькомовних країн. Е. Вюстера, безперечно, можна вважати засновником австрійської термінологічної школи.

Jolanta GAIVENYTĖ

⁵ Felber H. Eine erweiterte Wüster-Bibliographie: 1931–1977. // Eugen Wüster (1898–1977): Leben und Werk. Ein Österreichischer Pioner der Informationgesellschaft = His Life and Work. An Austrian Pioneer of the Information Society / Ed. E. Oeser, C. Galinski. Vienna: TermNet, 1998. P. 299.

129