СЕМІНАР З ТЕРМІНОЛОГІЇ ТРЬОХ БАЛТІЙСЬКИХ ДЕРЖАВ

Державна комісія з державної мови, підпорядкована Президентові Латвійської Республіки, 21 жовтня 2003 року провела семінар з термінології трьох балтійських держав Термінологічна робота сьогодні й у майбутньому в Литві, Естонії та Латвії: плани співпраці в контексті держав-членів ЄС, на який запросила працівників Центру термінології Інституту литовської мови, щоб вони представили термінологічну роботу в Литві.

Віце-президент Латвійської академії наук, академік Юріс Екманіс, відкриваючи семінар, сказав, що терміни доводиться створювати неприродно швидко, а тих, хто їх створює, мало. Він наголосив, що суспільство не завжди прихильно сприймає нові терміни, а деякі з них критикує і уряд. Терміни, запозичені з англійської мови, часто є елементами жаргону. Екманіс поцікавився, як терміни сприймають і тлумачать в інших балтійських країнах. Бази даних термінів великі, їх потрібно синхронізувати й створювати спільні бази латиських, литовських та естонських термінів.

Про те, як ведеться термінологічна робота в Литві, які установи залучені до неї та з якими проблемами стикаються литовські термінологи, розповіли працівники Центру термінології Інституту литовської мови А. Ауксорюте, Й. Гайвените-Батлер, А. Умбрасас.

Термінологиня Естонського центру юридичної мови Хіє Тамм оглянула установи, що працюють у сфері термінології, розповіла про термінологів Інституту естонської мови, Естонську асоціацію термінології (адреса вебсайту: www.eter.ee), Естонський центр юридичної мови, у якому вона працює (докладніше див. статтю Хіє Тамм у цьому Термінологія номері).

Голова Термінологічної комісії Латвійської академії наук, академік, професор Валентина Скуїня представила схему всіх установ, що ведуть термінологічну роботу в Латвії, та оглянула структуру й діяльність Термінологічної комісії. Термінологічна комісія, що діє при Академії наук, має 24 термінологічні підкомісії: авіації; бібліотечної справи, бібліографії, книгознавства та інформатики; ботаніки; демографії; залізничного транспорту; економіки; енергетики; філософії; геології; гідротехніки; інформаційних технологій і телекомунікацій; права; хімії та хімічної технології; сільськогосподарської техніки; медицини; механіки та машинобудування; лісового господарства; військової справи; музики; автотранспорту; спорту; текстильної промисловості; історії; тепло-, газо- і водопостачання

171

технологій. У перелічених підкомісіях працюють близько 250 фахівців науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів та інших установ; деякі підкомісії, наприклад з інформаційних технологій і телекомунікацій та енергетики, працюють дуже активно. Скуїня окреслила кілька проблем латиської термінології:

1. Головне завдання Термінологічної комісії Латвійської академії наук — дбати про розроблення єдиної термінології, однак Термінологічна комісія не є юридичною особою, тому її правова основа недостатня.

2. Видавництва насамперед видають словники, що мають попит, про які Термінологічна комісія не завжди має інформацію. Раніше було одне централізоване видавництво й одна газета, а тепер багато видавництв і газет, проте інформації бракує. Термінологічна комісія видає Термінологічні новини; вийшло 4 номери, однак не всі отримують це видання, його не надсилають до інших міст Латвії.

3. Освітній аспект дуже важливий. Ставлення до викладання латиської мови в середній школі має змінитися. До навчальних програм вищих навчальних закладів необхідно включити викладання термінології.

4. Держава виділяє на термінологічну роботу дуже мало коштів, деякі термінологи працюють навіть без оплати. Для зв’язків із громадськістю також потрібно багато коштів і зусиль.

Директор компанії Tildė Андреюс Васильєвас розповів про створюваний у Латвії банк термінів. Він зазначив, що можна користуватися кількома невеликими банками термінів, але бракує широкого й надійного банку, тож важливо створити єдину базу, до якої ввійдуть також терміни, затверджені Термінологічною комісією. Підкомісіям Термінологічної комісії необхідно мати технологічне обладнання та бази даних; потрібно також забезпечити оприлюднення рішень підкомісій. Васильєвас наголосив, що до створення термінів потрібно залучати й суспільство.

Директорка Центру термінології та перекладу Марта Яксоне також наголосила, що в Латвії немає єдиної бази даних, у якій подавалася б затверджена термінологія. Тому одним із найважливіших завдань є створення загальнодоступних баз даних термінів. Вона зауважила, що дуже важливо підвищувати й удосконалювати кваліфікацію перекладачів, оскільки рівень володіння латиською мовою в деяких перекладачів дуже низький.

Доктор інженерії Ризького технічного університету Карліс Тіммерманіс, голова підкомісії з енергетики, сказав, що під час створення термінів виникає проблема узгодження системи понять. За його словами, створюючи те-

172

…ціональний термін, потрібно дотримуватися загальних вимог до створення термінів і узгоджувати новий термін із відповідниками в інших мовах. У Латвії видано 5 перекладних і 2 тлумачні енергетичні словники, адаптовано 7 міжнародних стандартів. Тіммерманіс зауважив, що бракує інформації про роботу в цій галузі в Литві, і порушив питання про можливість методологічної співпраці фахівців країн Балтії. Фахівці Латвії, Литви та Естонії могли б не лише обмінюватися інформацією, а й спільно укладати багатомовні словники зі своєї галузі та організовувати спільні зустрічі фахівців і термінологів трьох країн. Він запропонував створити Національний центр термінології, який розв’язував би глобальні стратегічні завдання. Говорячи про термінологічну освіту, Тіммерманіс наголосив, що курси термінології мають бути передбачені в усіх вищих і професійних навчальних закладах, а для вживання затверджених термінів потрібна постанова Уряду.

Конрад Фурманн, керівник представництва Служби перекладу Європейської Комісії в Латвії, наголосив, що бракує компетентних перекладачів для перекладу документів ЄС. Він запропонував створити в Ризі спільний перекладацький центр трьох країн Балтії.

Наприкінці семінару було ухвалено декларацію (опубліковану в цьому Terminologijos номері).

Albina AUKSORIŪTĖ

Інститут литовської мови

P. Vileišio g. 5, LT-2055 Vilnius

Ел. пошта [email protected]

Отримано 2003-11-06

173