Regina KVAŠYTĖ

Шяуляйський університет

АНГЛІЗМИ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЛИТОВСЬКОЇ ТА ЛАТИСЬКОЇ МОВ

1. Вступні зауваги

Термінологія сучасної мови як частина лексики національної мови, що відображає зміни суспільного життя, має неоднорідне походження: поряд із питомими словами вживається чимало термінів, запозичених у різні періоди; за ступенем асиміляції їх зазвичай поділяють на давні власне запозичення, інтернаціоналізми та іншомовні слова, або варваризми (Gaivenis 2002: 58). У литовській та спорідненій із нею латиській мовах більшість інтернаціональних термінів має грецьке або латинське походження. Однак інтернаціональними стали також чимало слів з інших мов, зокрема й з англійської (Jakaitienė 1980: 60; LK I 1995: 36; Laua 1981: 116). Мовознавець Juris Baldunčiks, який ґрунтовно досліджував запозичення з англійської мови в латиській, визнає, що англіцизми нерідко сприймаються як інтернаціональна лексика, тому їхньому проникненню і до загальновживаної мови загалом, і до професійної лексики не надто опираються. Саме належність до інтернаціональної — поширеної в багатьох мовах — лексики є одним з основних мотивів запозичення. Особливо це стосується мов, які не належать до так званих великих мов, — латиської, литовської, чеської, фінської тощо. Проникненню таких слів у наші мови сприяє й те, що вони трапляються у великих мовах (російській, німецькій) (A 1989: 11). Подібним чином поширення англіцизмів обґрунтовують і литовські термінологи: «вони приходять разом із новими поняттями»

¹ Латиські мовознавці не дійшли згоди щодо самого терміна — конкурують форми anglicisms (A 1989) та anglisms (Skujiņa 1993). «Сполучення літер (суфікс) у терміні anglicisms не має семантичного навантаження, тому, з огляду на вимоги до термінів і відмовляючись від невмотивованого впливу інших мов, перевагу віддають коротшій формі anglicisms» (NA 2002: 113). У литовській термінології мовознавства як синоніми вживаються терміни anglicizmas, anglizmas (KTŽ 1990), а також anglybė (Drotvinas 1988: 50).

31

ir kai kurios esti labai panašios į tarptautinius žodžius“ (Gaivenis 2002: 58). Pastaruoju metu rinkos ekonomikos sąlygomis ir plėtojant verslą anglų kalba anglybės vis labiau skverbiasi į nacionalines kalbas.

До литовської та латиської мов англіцизми — інтернаціональні слова, а до ненормативного вжитку й іншомовні слова англійського походження — потрапляли в різний час і з різних причин, тому їх оцінювання в економічній термінології та термінології суміжних галузей² не може бути однаковим. Латиська термінологиня Valentīna Skujiņa наголошує, що з огляду на національну своєрідність запозичення з англійської мови (особливо терміни англійського походження) у латиській мові належать не до категорії інтернаціоналізмів³, а до категорії слів, запозичених з іншої конкретної мови, так само як запозичення з російської, німецької чи будь-якої іншої національної мови. Такі слова в латиській мові найчастіше перекладають, якщо немає якихось особливих додаткових причин для їх запозичення (Skujiņa 1997: 241). Зауважено, що в мовній системі найкраще приживаються інтернаціональні слова англійського походження, вимова яких ближча до написання; натомість англіцизми, вимова яких дуже відрізняється від написання, лише умовно виконують функції інтернаціональних слів. Ці положення стосуються не тільки лексики загальновживаної мови, а й термінології. Поширення англіцизмів в економічній термінології і литовської, і латиської мов відбувалося раніше й досить швидко триває й тепер; особливо це стосується вживання запозичень в усному мовленні.

2. Інтернаціональні терміни, що прийшли через англійську мову

Бувають випадки, коли англійська мова виступала посередником у процесі запозичення термінів — такі приклади можна знайти й в економічній термінології. До термінів, які раніше були запозичені з англійської мови, повністю асимілювалися й стали інтернаціональними, у литовській та латиській мовах належать

² Далі узагальнено називається економічною термінологією.

³ У латиському мовознавстві широко вживається термін internacionalisms, а в литовській мові терміни internacionalizmas і internacionalybė є литовськими синонімами до tarptautinis žodis «інтернаціональне слово» (KTŽ 1990). До речі, стверджується, що в литовській мові термін internacionalizmai «вже почав витісняти звичний термін tarptautiniai žodžiai» (Klimavičius 2001: 16).

32

До них насамперед належать економічні терміни латинського або грецького походження, що потрапили через англійську мову (щоправда, деякі джерела трактують їх як запозичені безпосередньо з класичних мов): лит. kapitalas (англ. capital < лат. capitalis «головний») TŽŽ 2001 — «внесок у виробництво шляхом інвестування в матеріальний капітал (наприклад, підприємства, установи, обладнання, інструменти) та інтелектуальний капітал (наприклад, загальну освіту, професійну підготовку) <...>» AĮVTŽ 2000 [у старіших словниках іншомовних слів, наприклад, SNŽŽ 1907, STŽŽ 1923, зазначено, що це слово латинського походження; до речі, згаданий термін нерідко пояснювали литовським відповідником turtas (L 1915; LL 1922)] — латв. kapitāls (нім. Kapital, англ. capital < лат. capitale «власність»), а омонім — прикметник kapitāls від лат. capitalis «головний» (SV 1999); лит. eksportas (англ. export < лат. exporto «вивожу») TŽŽ 2001 — «продаж товарів, послуг і основного капіталу зарубіжним країнам <...>» AĮVTŽ 2000. У литовській мові це слово подається в різних словниках початку XX ст., однак у деяких лексикографічних джерелах йому відповідають литовські похідні išgabenimas (L 1915) або išvežimas (SNŽŽ 1907). Відмовитися від цього інтернаціонального слова й уживати описові конструкції prekių išvežimas į užsienį; į užsienį išvežamosios prekės або похідне з формантом išvaža пропонував Пранас Скарджюс (LTŽA 1973). У словнику англіцизмів латвійської мови (SV 1999) зазначено, що термін латв. eksports уперше з’явився в зошиті енциклопедичного словника, виданому 1891 року⁴, проте, як свідчать ілюстративні приклади, він уживався значно раніше (A 1989); лит. importas (англ. import < лат. importo «ввожу») TŽŽ 2001 — «купівля товарів, послуг і основного капіталу в зарубіжних країнах <...>» AĮVTŽ 2000. У литовську мову це інтернаціональне слово, яке, до речі, вважається безпосередньо словом латинського походження, увійшло вже до словничка іншомовних слів 1907 року (SNŽŽ 1907) та інших словників наступних років (STŽŽ 1923; TŽŽ 1936). Однак у виданому 1938 року

⁴ Енциклопедичний словник Konversācijas vārdnīca почали видавати окремими зошитами. Перший видавець — J. Dravnieks. Від 1891 до 1898 року в Єлгаві вийшло 27 зошитів; від 1904 року словник видають у Ризі: Konversācijas vārdnīca 1–99, 1904–1921; Latviešu konversācijas vārdnīca 1–21, 1921–1940.

33

у словнику торгової кореспонденції цього терміна немає — його замінює литовське įvežimas (PKŽ 1938). На думку П. Скарджюса, його також можна було б передати власними словосполученнями prekių įvežimas iš kitų kraštų, įvežamosios prekės або похідним з формантом įvaža (LTŽA 1973). Латв. imports (SV 1999), як і термін із протилежним значенням eksports, увійшов до словника 1891 року (A 1989). Згадані інтернаціональні слова латинського походження, що прийшли через англійську мову, мають питомі відповідники також у латиській: eksports – izvedums «вивезення»⁵, imports – ievedums «ввезення». Словники термінів останнього десятиліття свідчать, що латиські відповідники вживаються і як терміни, і як компоненти складних термінів: ievedums; ievedmuita «ввізне мито», izvedums; izvedmuita «вивізне мито» (ELDO 1995; ESV 2000). Також у латиській економічній термінології поширюються нові складені терміни: ieveduma ierobežošana «обмеження ввезення», ieveduma kvota «квота на ввезення», ieveduma pievienotās vērtības nodoklis «податок на додану вартість при ввезенні», izvedsubsīdija «субсидія на вивезення», izveduma kvota «квота на вивезення», izveduma un ieveduma cenu attiecība «співвідношення цін на вивезення та ввезення» (ESV 2000). У найновішому тлумачному словнику латиських економічних термінів навіть відзначено тенденцію відмовлятися від термінів іншомовного походження: eksports žr. izvedums ir imports žr. ievedums (ESV 2000). У литовській термінології відбуваються подібні процеси: поряд із термінами eksportas, grynasis eksportas, importas (RETŽ 1994; BBBTŽŽ 1994; MTŽ 2002), importo muitas (ETŽ 1994), eksporto / importo kvota, eksporto / importo licencija AĮVTŽ 2000, хоча й значно рідше, вживаються литовські відповідники įvežimas, išvežimas (BBBTŽŽ 1994). Литовські за походженням терміни įvežimas ir išvežimas або форми відповідних дієслів įvežti, išvežti трапляються також у тлумаченнях понять у деяких законах (IVSŽ 2000).

Англійська мова відіграє роль посередника й тоді, коли актуалізуються деякі терміни, що походять із класичних мов, наприклад, лит. auditas (лат. auditus «слухання») TŽŽ 2001 — «офіційна перевірка бухгалтерського обліку та фінансової звітності незалежним підприємством

⁵ Буквальні переклади латвійських термінів позначаються одинарними лапками.

34

і подання висновків. Основна мета аудиту — оцінити, чи відображає фінансова звітність реальний стан діяльності підприємства, чи складено її відповідно до чинних нормативних актів з бухгалтерського обліку. Аудит проводиться на підставі договору між аудиторською фірмою та суб’єктом господарювання (замовником). Результати аудиту оформлюються в аудиторському звіті, що містить також висновок щодо достовірності фінансової звітності» AĮVTŽ 2000, auditorius «особа, яка має кваліфікацію аудитора, дозвіл і право проводити аудит та працює в аудиторській фірмі, зареєстрованій у Реєстрі підприємств Литовської Республіки» AĮVTŽ 2000. На початку XX ст. ці слова мали певну різноманітність литовських відповідників: audit – peržiūrėjimas, perkratymas rokundų, auditor – revizorius, peržiūrėtojas rokundų L. 1915; auditoras 1. «до кінця XVIII ст. слідчий і прокурор у військових судах Литви»; 2. «старший учень у старих школах»; 3. «у канонічному праві слідчий суддя, який веде слідство в процесі, але сам не судить» TŽŽ 1936. У сучасній мові audit бух. — patikrinimas, revizija, auditas DALKŽ 2000; у словниках термінів audit – revizija ETŽ 1994, auditas (t. p. apskaitos patikrinimas / kontrolė / revizija) (BBBTŽŽ 1994). Фахівці з економіки латвійської мови не мають спільної думки щодо потреби запозичувати цей термін: одні схильні допускати англіцизм у свою мову, інші натомість пропонують уживати лише давно відомий термін також латинського походження revizija, аргументуючи це тим, що йдеться про одне й те саме явище: audits sk. revīzija; auditors sk. revidents; auditorfirma sk. revidentfirma ESV 2000. В англо-латвійському словнику відповідниками цього слова є (norēķinu, pārskatu) pārbaude; revīzija «перевірка (розрахунків, звітів); ревізія» AĮLV 1997. Комісія з термінології Академії наук Латвії надала офіційне роз’яснення відмінностей між цими термінами, у якому стверджується, що терміни revīzija ir revidents у латвійській мові вживаються у своєму традиційному значенні, тоді як терміни audits ir auditors запозичені з англійської мови в 1990-х роках для позначення відмінних від revizijos ir revizoriaus, хоча частково й пов’язаних, процесів і виконавця: аудит — це «процес, ініційований установою, підприємством або фізичною особою, яка запрошує компетентного фахівця (аудитора), щоб він визначив стан господарської діяльності установи, підприємства чи фізичної особи, можливі недоліки тощо та надав поради щодо поліпшення стану; аудит проводиться шляхом прослуховування необхідної інформації або її збирання з документів тощо; мета аудиту

35

— не допустити банкрутства установи, підприємства чи фізичної особи, занепаду господарської діяльності тощо, своєчасно усунути можливі перешкоди» (TJ 3, 21–22), а auditorius — «особа, яку як висококваліфікованого фахівця запрошують перевірити діяльність певної установи або посадової особи, щоб встановити стан справ чи уточнити найближчу програму діяльності» (Kirite 1995). Директорка Інституту економіки, голова підкомісії з економічної термінології Латвійської термінологічної комісії Райте Карніте вважає англіцизм непотрібним і рівнозначним терміну revīzija: «немає підстав по-різному перекладати й пояснювати ці терміни; revīzija та audits — синоніми, однаково придатні для позначення одного й того самого процесу <...>. Відповідно, auditor перекладають як revidents jeb⁶ auditors, тобто це особа, яка має право проводити ревізію або аудит» (TJ 8, 20). Варто зазначити, що в російській мові цей термін уперше зафіксовано у тлумачному словнику лексики кінця XX століття зі значенням «незалежна експертиза фінансової звітності підприємства, яку проводять кваліфіковані фахівці (аудитори)»; натомість назва виконавця auditorius вже траплялася в інших російських словниках останнього десятиліття (ТСРЯ 2000).

Через англійську мову як посередницю до економічної термінології і литовської, і латиської мов увійшли терміни класичного походження — деякі з них уже усталилися і не викликають жодних сумнівів, тоді як уживання інших досі намагаються уточнити.

3. Міжнародні терміни англійського походження

Частина широко відомих і визнаних міжнародними економічних термінів безпосередньо запозичена з англійської мови й адаптована до литовської або латиської, тобто відповідає нормам литовської чи латиської мов: лит. boikotas (англ. boycott) TŽŽ 2001 — «повне або часткове припинення економічних відносин із партнером (державою, фірмою, організацією, особою), відмова купувати певні товари й співпрацювати з певним його

⁶ У латиській мові jeb завжди поєднує лише рівнозначні слова, тобто абсолютні синоніми.

36

продукцію, брати участь у заходах, спілкуватися» AĮVTŽ 2000 (зафіксовано у SNŽŽ 1907; STŽŽ 1923; SNŽŽ 1924; TŽŽ 1936) — латис. boikots SV 1999 зафіксовано в латиському енциклопедичному словнику 1904 року, а похідні від цього слова трапляються в текстах уже наприкінці XIX століття (A 1989); лит. čekis (англ. cheque, check) TŽŽ 2001 — «грошовий документ, за яким банк має видати кошти з поточного рахунку особи, а також квитанція, що підтверджує їх отримання клієнтом; документ для обігу та платежів, кредитних, а також безготівкових розрахунків, коли вимоги за чеками взаємно зараховуються й погашаються <...>» AĮVTŽ 2000 (пор. 1. «письмове розпорядження встановленої законом форми банкові видати або переказати на інший рахунок певну суму грошей із поточного рахунку особи, яка підписала чек»; 2. «касовий талон із зазначенням суми, отриманої за товари або сплаченої до каси» TŽŽ 2001). У старіших джерелах це слово мало форму čekas «папірець, виданий банком, за яким людина може отримати в іншому банку гроші, внесені до першого банку» SNŽŽ 1907 або čekas SNŽŽ 1924, а čekis — L 1915, TŽŽ 1936, PKŽ 1938 — латис. čeks (SV 1999). Я. Балдунчікс зазначив, що перше значення цього терміна вже наявне в латиському словнику іншомовних слів 1886 року, а друге зафіксоване 1934 року (A 1989); лит. dempingas (англ. dumping «скидання») TŽŽ 2001 — «у міжнародній торгівлі товарами, щоб здобути кращі шанси на ринках інших країн, встановлюють нижчі ціни на товари, що продаються за кордоном, ніж на ті самі товари всередині країни, хоча така цінова політика й заборонена» AĮVTŽ 2000. Лит. dempingas уживається також у значенні «реалізація валюти або цінних паперів за курсом, нижчим від ринкового, зазвичай із метою збити ціну» TŽŽ 2001 — латис. dempings — лише на позначення продажу товарів (SV 1999; A 1989). Деякі давні англіцизми в литовській і латиській мовах належать до різних граматичних категорій; наприклад, вони відрізняються родом: лит. banknotas (англ. bank-note) TŽŽ 2001 — «кредитні грошові знаки, випущені національним (центральним) емісійним банком країни, які замінюють металеві гроші як засіб обігу та платежу» AĮVTŽ 2000 — латис. banknote (англ. bank note) SV 1999. У литовській мові цей термін зафіксовано у словниках початку XX століття — STŽŽ 1923, TŽŽ 1936, проте існувала й форма жіночого роду — banknota L 1915, LL 1922. У латиському словнику іншомовних слів це слово було вже з 1878 року; уперше його зафіксовано 1850 року (A 1989).

37

В економічній термінології і литовської, і латиської мов є назви реалій, безпосередньо запозичені з англійської мови й давно ставши складовою частиною лексики: це адаптовані до литовської або латиської мови й широко вживані міжнародні терміни, що не мають відповідників у рідній мові.

4. Запозичення англійського походження та запозичення, що прийшли через англійську мову

Останнім часом в економічній термінології литовської та латиської мов побільшало слів англійського походження, особливо назв нових явищ і реалій. До англіцизмів, що позначають нові поняття, якщо це не міжнародні слова, і в литовській, і в латиській термінології ставляться обережно. Коли нові назви визнають чужомовними запозиченнями (ставлення до них по суті однакове в обох мовах), для них шукають відповідники — насамперед у лексиці рідної мови, адже позначений новими запозиченнями предмет не завжди справді новий: іноді для його називання не потрібне нове слово. «У десятиліття незалежності Державна комісія з литовської мови певною мірою стримувала появу нових міжнародних слів — справжніх, переважно вимовних — постановою № 42 “Про перелік небажаних нових запозичень”, згодом включеною до загального переліку грубих мовних помилок (LKKN 1998: 130–132); слід відзначити одну спеціальну працю — VKNS 1998, а також широку термінографію та численні статті» (Klimavičius 2001: 16). Про деякі явища, пов’язані в обох споріднених мовах із наслідками мовних контактів, писали й раніше (Kvašytė 1996).

Чимало англіцизмів, для яких пропонують литовські або латиські відповідники, — це назви осіб за діяльністю. Однак не всі їх можна однозначно оцінювати негативно. Наприклад, лит. brokeris (англ. broker) TŽŽ 2001 — «особа, яка не має прав власника товару. Її основна функція — звести покупця і продавця, допомогти їм домовитися» AIVTŽ 2000, пор. «біржовий посередник (агент), який виступає посередником між покупцем і продавцем, страхувальником і страховиком, судновласником і фрах-

⁷ Щоб легше орієнтуватися в прикладах литовської та латиської мов, спочатку наведено англіцизми, а їхні відповідники й варіанти вживання розглядаються в тексті.

38

tuotojo“ TŽŽ 2001. Neretai kaip anglybės atitikmuo minimas skolinys iš vokiečių kalbos makleris (vok. Makler) ŠETĖŽ 1991, „biržos tarnautojas – biržos sandorių tarpininkas“ MTŽ 2002. Žodį brokeris greičiau būtų galima laikyti suaktualintu, o ne nauju skoliniu, nes jis fiksuotas daug senesniuose šaltiniuose, bet aiškinamas kaip tarpininkas, makleris TŽŽ 1936. Kai kuriuose šaltiniuose brokeris gretinamas su žodžiu agentas, o apibrėžtyse sakoma, kad tai „prekių biržos dalyvis, tarpininkaujantis užmezgant kontaktą tarp pardavėjo ir pirkėjo. Skirtingai nuo agento, brokeris nedalyvauja ilgalaikiuose prekybiniuose santykiuose su pirkėjais bei pardavėjais ir dirba pagal įsipareigojimus“ RETŽ 1994. Taip trumpai aiškinama ir dabartinės lietuvių kalbos žodyne: brokeris „biržos tarnautojas – pirkėjo ir pardavėjo tarpininkas“, makleris – „biržos sandorių tarpininkas“ DŽ 2000. Vis dėlto įvairiuose terminografijos šaltiniuose kalbamų veikėjų pavadinimų vartojimas nepasižymi nuoseklumu: brokeris – „biržos agentas“, o vertybinių popierių / fondų / kapitalų biržos brokeris žr. finansinis makleris; makleris – broker (biržos) JAV; dealer; šnek. jobber; biržos makleris – stock jobber (ppr. atliekantis operacijas savo rizika); finansinis makleris – stock(-)broker; salės makleris – floor trader BBBTŽŽ 1994. Ir kituose žodynuose termino makleris atitikmuo ne visada būna broker, o, pavyzdžiui, jobber ETŽ 1994. Pastebėtina, kad jau 1915 m. žodyne kaip broker atitikmenys minėti mekleris; faktorius, o jobber – mekleris; perpirklis L 1915. Latv. brokers pirmas žodžio paminėjimo pavyzdys – iš 1908 m. šaltinio, o ekonomikos terminų žodyne jis fiksuotas 1975 m. (A 1989). Pagal įstatymuose vartojamo termino apibrėžtį, tai – „licencijuotas fizinis asmuo, kuris vertybinių popierių rinkoje atlieka tarpininkavimo sandorius“ LTV 1999. Tačiau latvių kalboje taip pat žinomas terminas mākleris SV 1999. Forma mākleris latvių kalboje fiksuota jau Georgo Mancelio 1789 m. žodyne, 1935 m. prekybos terminų žodyne vokiečių kalbos termino Broker atitikmuo yra mākler(s), o Makler – mākler(s), starpnieks ‘tarpininkas’ VLTT 1935. Žodis mākler(s) su pažyma kap. (t. y. „susijęs su kapitalistine santvarka, kapitalistine visuomene“) pateikiamas ir bendrinės latvių kalbos žodyne reikšme „prekybos ir biržos sandorių tarpininkas“ LieLkŽ 1995. Naujausiuose žodynuose aptikta nemažai sudėtinių terminų, kurių pagrindinis dėmuo yra minėta anglybė: apdrošināša-

39

nas brokers; muitas brokers; biržas brokers LTV 1999, biržas māklers NL 1993. Latvių dokumentų kalbą reglamentuojančiame leidinyje siūlomi net trys kalbamos anglybės atitikmenys, diferencijuojama jų reikšmė: broker – starpnieks ‘tarpininkas’; mākleris (pvz., biržoje); agents (pvz., draudime) (NA 2002 112). Tai, kad minėtoji anglybė neprilygsta tikriesiems tarptautiniams terminams, patvirtina kitų kalbų atitikmenys, plg. angl. broker, vok. Makler, pranc. courtier; agent, rus. брокер ESV 2000. Naujausiame žodyne ir anglų, ir vokiečių kalbos skoliniui siūlomas latviškas pakaitas starpnieks ‘tarpininkas’ ESV 2000. Latvių anglybių žodyne fiksuotas ir panašios semantikos dūrinys billbrokers (variantas billbrokers) (angl. bill-broker) „vekselių makleris“ A 1989, enciklopediniame žodyne 1928–1929 m. ir 1975 m. ekonomikos terminų žodyne billbrokers (vekselu mākleri) ET 1975. Latvių kalboje nemažai rūpesčių dėl paties termino formos pasirinkimo: brokers ALV 1997, PV 1995, NL 1993 ar brokeris. Terminologijos komisijos nutarimas reikalauja normine pripažinti formą brokeris ETVU 1997, ELDO 1995. Varijuoja ir forma: māklēnis PV 1995, BTV 1999, ETVU 1997, JTVU 1997 ar māklers ET 1975. Šių terminų pagrindu latvių kalboje atsiranda naujų darinių, pavyzdžiui, māklerāts „biržos maklerių grupė (skyrius), kuris veikia kaip biržos struktūrinis vienetas“ LTV 1999.

В економічних термінологічних словниках часто трапляється лит. dileris (англ. dealer) — «член біржі фондів (окрема особа або фірма), банк, який купує і продає цінні папери, валюту, дорогоцінні метали» AĮVTŽ 2000, dileris BBBTŽŽ 1994, prekybos agentas / dileris ŠETEŽ 1991. Однак у найновішому словнику міжнародних слів литовської мови це слово позначене як небажане до вживання: ек. ntk. «торговельний посередник, торговий агент; представник фірми» TŽŽ 2001. Англ. dealer у словнику 1915 року — dalytojas; pirklys, vertelga L 1915. Сучасні нормувальники мови пропонують замінювати цю англіцизм такими відповідниками: tarpininkas, prekybos agentas, іноді firmos atstovas VKNS 1998. За даними англо-литовського словника, це багатозначне слово: 1. «торговець, купець», 2. «(наркотиками) перекупник», 3. «посередник, торговий агент», 4. «картярський здавач» DALKŽ 2000. У російських словниках останнього десятиліття зафіксовано слово дилер, а його визначення дуже подібне до визначення слова брокер — це «особа або фірма, яка виступає посередником на біржі або в торгівлі між покупцем і продавцем під час купівлі чи продажу товарів, цінних паперів…»

40

binius popierius ir pan. “ TCPЯ 2000. Latv. dīlers pirmą kartą paminėtas 1975 m. ekonomikos terminų žodyne (A 1989). Terminu dīlers vadinamas „biržos tarnautojas, kuris yra fondų biržos narys ir atlieka operacijas su vertybiniais popieriais pats savo rizika, skirtingai nei brokeriai, kurie yra sandorių tarpininkai ir atlieka operacijas biržos vardu. Dileriai neturi teisės sudaryti tiesioginių sandorių su klientais, kaip tai daro brokeriai. Dilerių pelnas susidaro iš akcijų pirkimo ir pardavimo kursų skirtumo“ NL 1993. Nesutariama dėl termino formos – konkuruoja baigmenys -ers ir -eris: dīlers A 1989, NL 1993 ar dīleris BTV 1999, SV 1999.

Назва діяча лит. sponsorius (лат. sponsor «той, хто дає») подається з позначкою ntk. (finansinis) rėmėjas, mecenatas TŽŽ 2001. В інших литовських джерелах його вважають запозиченням з англійської мови (англ. sponsor) і замінюють уже згаданими литовськими відповідниками. Англ. sponsor мало литовські відповідники з іншим значенням: parankininkas, paranka L 1915. Словотвірний похідний іменник із суфіксом -yst- [«похідні утворюються від іменників (зазвичай назв осіб) <...> дуже часто позначають стан, заняття, ремесло, сферу діяльності таких осіб» (Keinys 1999: 45)] sponsorystė, або назву дії з суфіксом -im- sponsoriavimas, пропонують замінювати термінами parama, rėmimas, mecenavimas VKNS 1998. Це слово потрапило також до найновішого переліку небажаних запозичень (DKKS 1998). Латв. sponsors вважається новим запозиченням з англійської — у словнику англіцизмів наведено ілюстративні приклади з 1980-х років (A 1989). Його зафіксовано і в словнику літературної латиської мови (LLVV VII(2) 1991), і в термінологічних словниках. Запропоновані латиські відповідники pabalstītājs, labdēvis «підтримувач, доброчинець» ELDO 1995; пор. finansiālais pabalstītājs «фінансовий підтримувач» ESV 2000. Однак практика латиської мови свідчить, що мовці частіше обирають словотвірно подібне похідне від того самого кореня, але з іншим префіксом: atbalstītājs «підтримувач». Варто зазначити, що в російській мові цей англіцизм також зафіксовано у словниках останнього десятиліття (TCPЯ 2000).

Широко поширений в економічній термінології англіцизм лит. menedžeris (англ. manager) BBBTŽŽ 1994. На заміну цьому терміну обрано суфіксальний відповідник vadybininkas, основою якого є термін vadyba (див. далі menedžmentas). Також пропонували називати цю особу vadovu, valdytoju, direktoriumi VKNS 1998. Це

41

taip pat nėra naujų atitikmenys – angl. manager – ir valdytojas L 1915. Latv. menedžeris savo ruožtu keičiamas terminais vadītājs ‘vadovas’, pārvaldnieks ‘valdytojas’ ELDO 1995. Pastaruoju metu plinta nauji sudėtiniai terminai, kuriems reikia rasti priimtinus ir tikslius atitikmenis, pavyzdžiui, angl. marketing manager latvių kalboje siūloma keisti dūriniu komercdirektors ‘komercijos direktorius’ (NA 2002 112). Apskritai dūrinių darymas yra labai dažnas, latvių kalbai ypač būdingas atitikmenų kūrimo būdas.

Англомовних запозичень чимало й серед економічних термінів, які умовно можна було б назвати групою процесів та абстрактних понять. Деякі з них пов’язані з уже розглянутими назвами діячів, наприклад, лит. менеджмент (англ. management), заст. управління «організація та управління бізнесом; сукупність його принципів, методів, засобів і форм» TŽŽ 2001. Литовську форму управління зафіксовано в PKŽ 1938. А нині термін управління тлумачать як «науку про управління та керівництво. Охоплює управління соціальними організаціями й системами; сукупність методів і традицій практичного управління країною в певний період; це діяльність із координації виробничого процесу з метою оптимізації використання економічних ресурсів» AĮVTŽ 2000. У деяких випадках англ. management у складених термінах передається литовським терміном «управління», наприклад: управлінський облік – management accounting; викуп підприємства його керівництвом – management buy-out ETŽ 1994. Латв. menedžments замінюють питомими словами pārvaldība, vadībzinība — «управління, наука про управління» (ELDO 1995; NA 2002 112), хоча в ужитку їх нерідко бракує. Замість англіцизму лит. маркетингас BBBTŽŽ 1994, який у словнику іншомовних слів позначено ремаркою не рекоменд., пропонується складне слово ринкова діяльність TŽŽ 2001; також VKNS 1998. За словами термінолога Йонаса Клімавічюса, вже в BBBTŽŽ 1994 «змішаний маркетинг – marketing mix (охоплює: представлення товарів, ціну, місце, формування ринку). Чи треба пояснювати, що без цього останнього складника нічого не було б? Чи треба пояснювати, що формування ринку — це маркетинг?» (Klimavičius 1996: 8). Термін ринкове дослідження має зовсім інше значення і, до речі, є дуже прозоро мотивованим новотвором. Фахівцям з управління не завжди вдається чітко й точно визначити економічні поняття, наприклад, маркетинг — «система засобів дослідження ринку та стратегія й тактика виробничої і комерційної діяльності підприємства та його посередників, призначена для окремих груп споживачів

42

потреб споживчих груп; систематичний збір, накопичення й обробка даних, пов’язаних із проблемами маркетингу» AĮVTŽ 2000. Раніше вживане запозичення marketingas — «процес управління потребами певного ринку, тобто виявлення реальних або стимульованих потреб споживачів і задоволення цього попиту за допомогою пов’язаних функцій виробництва, розподілу, ціноутворення та стимулювання» ETŽ 1994. Латв. mārketings ETVU 1997 також уживається на практиці, особливо в усному мовленні, нерідко й в оголошеннях та рекламі. Хоча частіше його замінюють складними словами з латиських слів tirgus «ринок», zinība (від zināt «знати»), vedība (від vest «вести»), утвореннями tirgzinība, tirgvedība «маркетинг» ELDO 1995, ESV 2000, а в найновіших джерелах також новотвором подібної будови tirgdarbība «ринкова діяльність» (NA 2002 112).

Терміном лит. lizingas (англ. leasing) «називають один із видів оренди, коли машини, обладнання, виробничі приміщення тощо здаються в оренду на строк понад шість місяців. Литовськими відповідниками цього терміна були б ilgalaikė nuoma ir išperkamoji nuoma» (Gaivenytė 1993: 44). Це підтверджують і дані термінологічних словників: lizingas — див. ilgalaikė nuoma «довгострокова оренда обладнання (зазвичай від шести місяців до кількох років)» AĮVTŽ 2000. В інших джерелах пропонується замінювати його просто словом nuoma ETŽ 1994. Раніше англіцизм уживався також у BBBTŽŽ 1994. Латв. līzings має відповідник izpirkuma noma «оренда з викупом», наведений у багатьох термінологічних словниках (ELDO 1995, ESV 2000 — складне слово izpirkumnoma); рідше подається līzings ETVU 1997, а поряд з англіцизмом наведено латиське ilglaicīga noma «довгострокова оренда» LieLaKŽ 1995 — відповідник форми, поширеної в литовській економічній термінології.

В обох мовах англіцизм лит. barteris (англ. barter) ŠETĖŽ 1991, RETŽ 1994 замінюється питомим складеним терміном — ntk. natūriniai prekių mainai TŽŽ 2001 (VKNS 1998 — компонент prekių факультативний; так само DKKS 1998), або див. natūriniai mainai BBBTŽŽ 1994; рідше англіцизм із поясненням «бартер» MTŽ 2002. Сам відповідник mainai [ir mainų prekyba – barter (trade)] наведено вже в PKŽ 1938, а ще раніше — mainai; mainykavimas; perkmainavimas L 1915. Латв. barters — (prec)mainas darījums «товарообмінна угода» ELDO 1995, NA 2002 112–113, а в найновішому тлумачному термінологічному словнику — уже однослівний складний термін prečmaiņa «товарообмін» ESV 2000.

43

Економічний термін лит. overdraftas (англ. overdraft) TŽŽ 2001 – див. sumos perviršis BBBTŽŽ 1994. У литовській мові є й інші замінники — складені терміни: kredito viršijimas або banko paskola (англ. bank loan) ETŽ 1994. В інших джерелах залишено відповідник kredito viršijimas: «Англійці цим словом називають суму, отриману за чеком понад залишок поточного рахунку, або перевищення кредиту, наданого банком. Отже, литовський відповідник цього терміна — kredito viršijimas. В іншому разі можна було б ужити новотвір viršsumė» (Gaivenytė 1993: 44). У словнику початку XX ст. overdraw пояснено так: «виписати вексель на суму, що перевищує кредит (у банку); перевищити» L 1915. Латв. overdrafts (англ. overdraw «перевищувати») NL 1993 замінюється терміном, подібним до литовського, kredīta pārsniegšana «перевищення кредиту» ELDO 1995. Проте в інших джерелах виявлено більше варіантів, зокрема й англіцизм: overdrafts; kredīta pārsniegšana bankā «перевищення кредиту в банку»; parāds bankai «борг банку» BTV 1999.

Ne mažiau aktuali ekonomikos terminijoje anglybė yra liet. holdingas ŠETŽ 1991, taip pat holdingo kompanija RETŽ 1994, „akcinė korporacija, superkanti kontrolinius vienos ar keleto kitų bendrovių akcijų paketus, kad galėtų jas valdyti ar kontroliuoti“ AĮVTŽ 2000 – „akcinė bendrovė, turinti kitų bendrovių akcijų kontrolinius paketus. Siūloma tokią kompaniją vadinti kontroliuojančiąja bendrove“ (Gaivenytė 1993: 43; taip daroma ir BBBTŽŽ 1994); plg. angl. holding – laikymas; valdymas; valdyba L 1915. Latv. holdings (angl. holding < hold „laikyti“ NL 1993) – kontrolakciju turēšana ‘kontrolinių akcijų laikymas’ ELDO 1995, o holding company – kontrolakciju sabiedrība ‘kontrolinių akcijų bendrovė’ NA 2002 112, sudėtinis terminas holdingsabiedrība, taip pat kontrolakciju sabiedrība ESV 2000. Tai dar kartą patvirtinama Terminologijos komisijos kas ketvirtį leidžiamame informaciniame biuletenyje, kur pateikti kai kurių aktualių angliškų terminų latviškieji atitikmenys (TJ 2, 25).

Нове поняття називає й економічний термін лит. faktoringas (англ. factoring) TŽŽ 2001 — «перейняття (інкасація) зобов’язань підприємства та управління цими зобов’язаннями факторинговою компанією. Факторингова компанія купує зобов’язання партнера за ціною, визначеною угодою» AĮVTŽ 2000 (пор. ек. «система розрахунків, що усуває ризик платежів: продаж права стягнення боргів, комерційних

44

operacijų vykdymas pagal įgaliojimus ir t. t.“ TŽŽ 2001). Ši anglybė fiksuota daugelyje terminų žodynų (ŠETEŽ 1991; BBBTŽŽ 1994), nors sunormintoje lietuvių ekonomikos terminijoje ją siūloma keisti sudėtiniu terminu faktorijos operacijos ETŽ 1994. Laty. faktoringas keičia darinys faktūrkreditēšana ‘faktūrinis kreditavimas’ ESV 2000, dabar dar ir faktūrdarījums ‘faktūrinis sandoris’ NA 2002 112. Terminologijos komisijos biuletenyje pateikti trys kalbamos anglybės atitikmenys: fakturēšana ‘faktūravimas’; faktūrdarījums; faktūrkreditēšana (TJ 2, 25).

Для нового запозичення з англійської мови bid, яке ще не дуже прижилося ані в литовській, ані в латвійській мовах, нині пропонують такі замінники: литовською — трикомпонентний термін siūlomoji pirkėjo kaina, тобто 1. «пропозиція однієї компанії іншій купити всі її акції та перебрати керівництво у свої руки, ставши власником більшості акцій»; 2. «бажання купити певний товар за ціною, що переважає на той час. Це може бути аукціон, коли багато покупців пропонують ціни за товар, що продається, а товар дістається тому, хто пропонує найвищу ціну, крім випадків, коли найвищу ціну встановлено заздалегідь, але покупець не пропонує такої ціни» ETŽ 1994. Як замінники bid у латвійській мові згадуються konkursizsole; izsole «конкурсні торги, торги» NA 2002 112; лише konkursizsole TJ 2, 24. Англ. bidding замінюється на [iz]solīšana «продаж із торгів» NA 2002 112; також TJ 2, 24. Однак слід зауважити, що це не цілком нові поняття: bid – siūlymas; pasiūla, o bidding – siūlymas; pakvietimas; užkvietimas; užprašymas; liepimas; prisakymas L 1915.

Запозичений з англійської економічний термін лит. onkolis (англ. on call «на вимогу») — 1. «поточний рахунок у банку, відкритий під час обміну товарами, цінними паперами або іншими цінностями», 2. «короткостроковий банківський кредит без визначеного строку, який отримувач має повернути, щойно цього зажадає кредитор» TŽŽ 2001. У термінологічних словниках знайдено складені терміни з цим компонентом: onkolinis sandoris див. įkaitinis sandoris ir onkolinė paskola див. paskola iki pareikalavimo BBBTŽŽ 1994. Латв. onkolkredīts NL 1993 у найновіших словниках економічних термінів пропонується замінити латвійськими відповідниками — похідним або двокомпонентним складеним терміном: pieprasījumkredīts, pieprasījuma kredīts; pieprasījumkonts, pieprasījuma konts «кредит / рахунок до запитання»

45

до запитання» ESV 2000; пор. pieprasījuma konts «рахунок до запитання (у банку)» ELDO 1995. Дані словника латвійських англіцизмів підтверджують, що це не нове слово: onkolkonts «онкольний рахунок (у банку)», onkolrēķins «онкольний рахунок (документ)» уже є у словнику іншомовних слів 1911 року (A 1989), а також у словниках економічних термінів та інших словниках (ET 1975; PV 1995; SV 1999).

Ставлення до іншомовних слів англійського походження, що поширюються в економічній сфері, у литовській і латвійській мовах подібне: для них намагаються знайти вже усталені в мові замінники або створити новотвори засобами словотворення рідної мови. Цей процес триває постійно. До речі, деякі пропозиції з часом замінюють кращими, якщо такі з’являються.

5. Семантичні та стилістичні відмінності англіцизмів

Терміни здебільшого стилістично нейтральні; стилістичні відтінки не властиві й інтернаціональним словам. Однак деякі англіцизми, уживані в економічній сфері й такі, що претендують на статус міжнародних термінів, мають додаткові експресивні компоненти. Наприклад, слово bizness має розмовне забарвлення [у латвійському словнику воно також подане з відповідною позначкою sar. (розмовна мова)] (Laua 1981: 118). Такі відмінності зумовлюють і недостатньо точне вживання того чи того англіцизму. Як зазначає латвійська термінологиня V. Skujiņa, «дезорієнтувати в перекладах можуть відмінності в семантиці інтернаціоналізмів у різних мовах, що, на жаль, є досить поширеним явищем; наприклад, англійське business — 1) заняття, професія; 2) справа; 3) торгівля, комерція, бізнес; 4) торговельне підприємство, фірма; 5) обов’язок, право тощо. Натомість латвійське слово bizness має значення «прибуткова угода» (LLVV 2), коли прибутку прагнуть будь-якими засобами. Відповідно, невідповідність значень англійського та латвійського слова (business – bizness) спотворює зміст перекладу, якщо англійське поняття business передають латвійським bizness, тобто як «заняття», так і «угода», а загалом — «фірма» та інші значення. Саме з цих причин, запозичуючи англійський термін, слід серйозно замислитися над доцільністю запозичення, особливо з семантичного погляду, щоб уживання англіцизму не змінило змісту» (Skujiņa 1997: 241–242). Такої позиції дотримується й литовська лексикологиня Evalda Jakaitienė, висловлюючись щодо відносності міжнародних сло-

46

džių semantikos bendrumo (Jakaitienė 1980: 60). Terminas biznis keičiamas savos kalbos dariniu verslas, o biznesmenas – verslininkas ETŽ 1994. Jų apibrėžtys atitinka tik vieną iš anglų žodžio reikšmių: „veikla, susieta su prekių gamyba, prekyba ir paslaugų teikimu, siekiant gauti pelno“, o veikėją pavadinančiu terminu įvardijamas „asmuo, organizuojantis verslo įmonę (gaminančią produkciją ar teikiančią paslaugas) savo lėšomis ir siekiantis gauti pelno“ AĮVTŽ 2000. Šis skolinys įtrauktas ir į DKKS 1998, nors DŽ 2000 be jo įkūnų papildomų komentarų fiksuoti abu žodžiai: biznis „duodanti pelno veikla, verslas“ ir biznierius „kas biznį daro, verteiva“. Reikia manyti, DŽ 2000 jie suprantami ne kaip terminai, o paprastieji žodžiai, be to, platesnio negu šiandiena vartosenos laiko. Bandymų aiškinti arba keisti šį angliškos kilmės žodį būta jau žymiai anksčiau, pvz.: business – užsiėmimas; darbas; amatas; vertelgystė; dalykas L 1915; biznis „gudrus vertimasis kuo nors, pelningas užsiėmimas“ SNŽŽ 1924, prekyba, verslas TŽŽ 1936. Latv. bizness ir biznesmenis taip pat keičiami panašios reikšmės dariniais – būdiniu uzņēmējdarbība ‘verslininkystė’ ir vediniu uzņēmējs ‘verslininkas’ ESV 2000, nors latvių terminų žodynuose fiksuotos ir formos bizness, biznesmenis BTV 1999, ETVU 1997. Pažymėtina, kad informaciniame biuletenyje pateikta daugiau atitikmenų, vartotinų vietoj angliškos svetimybės: business – komercdarbība ‘komercinė veikla’; uzņēmējdarbība ‘verslininkystė’; darījumdarbība ‘sandorių veikla’; darījumi ‘sandoriai’, o businessman – komersants TJ 2, 24. Naujausiame rusų bendrinės kalbos žodyne žodis бизнесмен pažymėtas kaip grįžtantis į aktyvią vartoseną, turintis dvi reikšmes, antroji jų – būtent šnekamosios kalbos „apie sukčių“, o pirmoji neutralios reikšmės „verslo organizatorius; verslininkas, komersantas“ ТСПЯ 2000. Kai kuriais atvejais tarp anglų kalbos ir iš jos pasiskolinusių kalbų žodžių galima pastebėti tam tikrų semantinių ir (ar) stilistinių skirtumų – tai papildomas veiksnys, lemiantis savos ar svetimos kilmės žodžių (taip pat ir norminių terminų) pasirinkimą.

6. Узагальнювальні висновки

У статті розглянуто важливу частину англіцизмів в економічній термінології литовської та латиської мов — їх поширення, зміну форм, ставлення лексикологів і тер-

47

мінологів до англіцизмів. Помітно, що особливо останнім часом їх справді багато в обох мовах, а ставлення до англіцизмів у литовській і латиській мовах загалом майже не відрізняється. Через англійську як мову-посередницю в економічній термінології з’явилися також терміни класичного походження. Деякі вже усталилися, і щодо них не виникає жодних сумнівів; уживання інших досі намагаються уточнити, наприклад, латиський термін auditis. В обох мовах є також назви понять, безпосередньо запозичені з англійської. Відповідно, адаптовані до литовської чи латиської мови й широко вживані міжнародні терміни, що не мають питомих відповідників, уже давно стали складовою частиною мови (boikotas, čekis, banknotas).

Для іншомовних слів англійського походження і в литовській, і в латиській мовах намагаються знайти відповідники, що вже закріпилися в мові, або утворити нові терміни за допомогою засобів словотвору власної мови. Це можуть бути власне словотвірні новотвори (похідні слова, складні слова — однослівні терміни), а нерідко й словосполучення (складені терміни). Цей процес триває безперервно — деякі пропозиції замінюють кращими, якщо такі з’являються.

У деяких випадках між англійською мовою та мовами, які запозичили з неї слова, можна помітити певні семантичні та (або) стилістичні відмінності, наприклад, уживання англ. business / лит. biznis / латис. bizness, особливо в усному мовленні.

ŠALTINIAI

A 1989 - Baldučíkš J. Anglicismi latviešu valodā, Rīga.

AJVTŽ 2000 - Martinkus B., Neverskas B., Sakalas A., Venskus R., Žilinskas V. Aiškinamasis įmonės vadybos terminų žodynas, Kaunas.

ALV 1997 - Angļu–latviešu vārdnīca, Rīga.

BBBTŽŽ 1994 - Buračas A., Svecevičius B. Lietuvių–anglų–lietuvių biznio, bankų, biržos terminų žodynas-žinynas, Vilnius.

BTV 1999 - Agamdžanova V., Laurenoviča E., Keviša I., Kraže S., Pavlovska A. Angļu–latviešu–krievu biznesa terminu vārdnīca, Rīga.

DALKŽ 2000 - Piesarskas B. Didysis anglų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

DKKS 1998 - Dėl didžiųjų kalbos klaidų sąrašo. – Lietuvių kalbos komisijos nutarimai 1977–1998, Vilnius, 124–176.

DŽ 2000 - Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys, Vilnius.

48

ELDO 1995 – Ekonomikas lietvedības un darba organizācijas termini (latviešu, krievu, angļu un vācu valodā). Sast. V. Skujiņa (aut. kol. vadītāja), Rīga.

ESV 2000 – Ekonomikas skaidrojošā vārdnīca latviski, angliski, vāciski, franciski, krieviski. Aut. kol. vad. R. Grēviņa, Rīga.

ET 1975 – Ekonomikas termini, Rīga.

ETVU 1997 – Ekonomisko terminu vārdnīca uzņēmējdarbībai (latviešu–angļu). Sast. darba gr. vad. N. Grostiņa un A. Pudula, Rīga.

ETŽ 1994 – Pasas K., Louzas B., Deivis L. Ekonomikos terminų žodynas. Vilnius.

ĮVŠŽ 2000 – Mockevičius R. Lietuvos Respublikos įstatymuose vartojamų sąvokų žodynas. Vilnius.

JTVU 1997 – Juridisko terminu vārdnīca uzņēmējdarbībai. Sast. V. Skuja, Rīga.

L 1915 – Lietuviškos ir angliškos kalbų žodynas. Sutaisė A. Lalis, Chicago.

LicLaKŽ 1995 – Balkevičius J., Baluodė L., Bojatė A., Subatniekas V. Lietuvių–latvių kalbų žodynas, Rīga.

LL 1922 – Lenkų ir lietuvių kalbos žodynas. Surengė A. Lalis, Vilnius.

LLVV 1972–1996 – Latviešu literārās valodas vārdnīca 1–8, Rīga.

LTV 1999 – Likumu terminu vārdnīca, Rīga.

LTŽA 1973 – Skardžius P. Lietuviški tarptautinių žodžių atitikmenys, Chicago.

MTŽ 2002 – Tamulėvičius J. Muitinės terminų žinynas, Vilnius.

NA 2002 – Krūmiņa V., Skujiņa V. Normatīvo aktu izstrādes rokasgrāmata, Rīga.

NL 1993 – Vēriņš Ē. Naujas lietas. Skaidrojošā vārdnīca, Rīga.

PKŽ 1938 – Salys A., Dargis L. Prekybinės korespondencijos žodynėlis. – Salys A. Raštai 1. Roma, 1979, 455–484.

PV 1995 – Latviešu valodas pareizrakstības un pareizrunas vārdnīca. Rīga.

RETŽ 1994 – Rinkos ekonomikos terminų žodynėlis. Parengė A. Norkuvienė, Šiauliai.

SNŽŽ 1907 – Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis. Skaitytojams palengvinimas. Sudare J. Šlapelis, Tilžė.

SNŽŽ 1924 – Norkus J. Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis, Kaunas.

STŽŽ 1923 – M. ir S. Svetimų ir tarptautiškų žodžių žodynėlis, Šiauliai.

SV 1999 – Svešvārdu vārdnīca. J. Baldunčika red., Rīga.

ŠETĖŽ 1991 – Auštrevičius P., Pupkevičius D., Treigienė D. Šiuolaikinių ekonomikos terminų enciklopedinis žodynas lietuvių–anglų–vokiečių–rusų kalbomis, Vilnius.

TŽŽ 1936 – Tarptautinių žodžių žodynas. Sud. K. Boruta, Pr. Čepėnas, A. Sirutytė-Čepienė, Kaunas.

TŽŽ 2001 – Tarptautinių žodžių žodynas. Ats. red. A. Kinderys, Vilnius.

49

VKNS 1998 – Rudaitienė V., Vitkauskas V. Vakarų kalbų naujieji skoliniai, Vilnius.

VLTT 1935 – Dravnieks E. Vācu–latviešu tirdznieciskā terminoloģija, Rīga.

ТСРЯ 2000 – Толковый словарь русского языка конца XX века. Языковые изменения, Санкт-Петербург.

LITERATŪRA

Drotvinas V. 1988: Dėl skolintinės leksikos sąvokų ir terminų. – Kalbos kultūra 54, 48–56.

Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius.

Gaivenytė J. 1993: Keletas mūsų ekonomikos terminijai nereikalingų angliškų skolinių. – Kalbos kultūra 65, 43–44.

Jakaitienė E. 1980: Lietuvių kalbos leksikologija, Vilnius.

Keinys S. 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai.

Kīrite M. 1995: Jaunākais terminoloģijā. – Labrīt. 07. 02. 1995.

Klimavičius J. 1996: Kuo prasikalto „mūsų kalbininkai“ ir rinkodara? – Gimtoji kalba 8, 5–8.

Klimavičius J. 2001: Ką Jablonskis padarė geografijai ir kas su tuo daroma. – Terminologija 8, 7–27.

KTŽ 1990: Gaivenis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas.

Kvašytė R. 1996: Svetimybės latvių ir lietuvių dalykinėje kalboje. – Kalbos kultūra 68, 66–70.

Laua A. 1981: Latviešu leksikoloģija, Rīga.

LK I 1995: Barauskaitė J., Čepaitienė G., Mikulėnienė D., Pabrėžą J., Petkevičienė R. Lietuvių kalba 1, Vilnius.

Skujiņa V. 1993: Latviešu terminoloģijas izstrādes principi, Rīga.

Skujiņa V. 1997: Terminu veidošanas principi tulkošanas aspektā. – Linguistica Lettica 1, 236–245.

TJ – Terminologijos Jaunumi 1–9, 2002–2004.

ANGLICISMS IN LITHUANIAN AND LATVIAN ECONOMIC TERMINOLOGY

Summary

As business increasingly integrates into the world economy, in Lithuanian and Latvian terminology the English language gains supremacy, therefore the majority of economic terms are borrowed from English. In this article, economic terms of both the cognate languages – Lithuanian and Latvian – are compared as to their origin, form and meanings. Terms borrowed from the English language earlier, i. e. fully assimilated terms whose origin of borrowing is Latin or Greek and the source of

50

borrowing is English such as kapitalas, eksportas, importas are analysed as well as terms borrowed from English directly, e. g. boikotas, dempingas, banknotas. Alongside with established and recognized terms in the contemporary Lithuanian and Latvian economic terminology many foreign words are being used. In standard terminology it has been proposed to replace them by analogues already known earlier, e.g. brokeris – makleris as well as neologisms (marketingas – rinkodara). Nevertheless in the practical usage of the Lithuanian and Latvian languages anglicisms are quite often perceived as international lexis and therefore they are acceptable.

Regina KVAŠYTĖ Šiaulių universitetas P. Višinskio g. 38, LT-76352 Šiauliai E. paštas [email protected]

Gauta 2004-10-25

51