Palmira ZEMLEVIČIŪTĖ

Інститут литовської мови

НАЗВИ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У МЕДИЧНИХ БРОШУРАХ ДОКТОРА АНТАНАСА ВІЛЄЙШІСА

Antanas Vileišis (1856–1919) buvo žymus XIX a. pabaigos – XX a. pradžios lietuvių visuomenės veikėjas, atkaklus lietuvybės gaivintojas ir stiprintojas, visą nuo tiesioginio darbo likusį laiką skyręs „ne savo malonumams, ne pramogoms, bet savo tautai: jos kultūrai, sveikatingumui, kalbos gynimui, mokslui, labdarybei ir laisvei“ (Kučys 1993: 233). Jis aktyviai reiškėsi kaip puikus liaudies švietėjas, populiarinęs spaudoje medicinos ir higienos žinias. A. Vileišis pasirinko „geriausią kelią padėti žmonėms apsisaugoti nuo ligų ir, joms ištikus, patarimais palengvinti jų padėtį“ – tai „paskleisti lengva ir suprantama kalba knygučių ir straipsnių laikraščiuose“ (ten pat, 232).

А. Вілєйшіс залишив чимало статей¹ і популярних брошур про інфекційні та інші хвороби, їх лікування й профілактику, гігієну та санітарію. Одні брошури він написав сам, частину переклав або підготував, спираючись на праці інших авторів. У цій статті розглянуто трохи понад 400 назв лікувальних засобів², зібраних із медичних брошур, за їхнім значенням, а також порушено питання вираження, походження та інші важливі мовні питання. Брошури виходили впродовж 1895–1915 років. Найменша брошура має 7 сторінок, а найбільша — 164. Їхній загальний обсяг становить 745 сторінок. Кілька брошур містять ілюстрації.

¹ Чимало статей, надрукованих у тогочасних газетах, публікувалися продовженнями й виходили окремими брошурами.

² До розглядуваного матеріалу не включено назви з найбільшої брошури Naminis gydytojas (1-ше вид. — 1908 р., 2-ге вид. — 1924 р.), оскільки їх розглянуто разом з іншими медичними термінами у статті Naminio gydytojo medicinos terminai (див. Terminologijos istorijos ir dabarties problemos, Вільнюс, 2004, 330–362). У деяких брошурах знайдено лише одну-дві назви лікувальних засобів, в інших їх узагалі не виявлено, тож тут наведено приклади лише з шістнадцяти брошур.

³ Під час збирання матеріалу було знайдено також близько десятка назв способів лікування, тож їх розглянуто у статті разом із назвами лікувальних засобів.

67

I. Семантичні групи назв лікувальних засобів

Найчисленнішу семантичну групу становлять назви ліків. За характером застосування ліки можна поділити на дві підгрупи:

1. Назви внутрішніх ліків, наприклад: чай Pp 52, ромашковий чай Kru 6, охолоджене шампанське Ch 10, вівсяний відвар Pp 114, болгарське кисле молоко Rp 8, краплі Гофмана Ch 11, чорна кава Pm II 12, гарячий чай D 7, кава Pp 52, кокаїн Ch 10, найхолодніша вода Ll 116, лактобацилін Rp 8, крихітні шматочки льоду Ll 116, яблучне вино Ku 41, молочна кислота Ch 9, м’ятний чай Ll 116–117, рицинова олія Pm I 28, Tš 19, Pm II 25, Ll 62, кисле молоко Rp 3 (пор. кисле молоко Rp 3, ще пор. сквашене молоко Rp 5), насіння льону Pm II 27, содова вода Ll 68, холодний чай Pp 72, холодна вода з лимоном Pm I 14, Pm II 13, холодна вода з вином Pm I 22, Pm II 20, холодне вино Pp 72, холодна сельтерська вода Ch 10, м’ятний чай Ll 116–117, холодні фруктові супи Ku 41, шампанське Ch 11, гарячий чай із лимоном Ach 10 (пор. гарячий чай із лимоном Tš 11), гарячий чай із невеликою кількістю вина Ach 10 (пор. гарячий чай із невеликою кількістю вина Tš 11), танін Ch 10, розчин таніну Ch 10, фрукти Ku 41, вода з лимоном Pm II 12, літня вода Tš 19, вино Pm I 21, Ku 32, Pp 79, Pm II 19, D 7, виноград Ku 42, трави від кашлю Tš 13 тощо.

2. Назви зовнішніх ліків, наприклад: очна мазь (мазь) Kru 8, олія від засмаги Pp 53, олива Pp 55, аміак Ku 38, аристол Pp 54, сіль Бертолле D 4, вісмут Pp 54, суміш борної кислоти Ll 85, розчин борної кислоти Ll 149 (пор. розчин із борної кислоти D 4), борна вода Ll 93, борний вазелін Kru 11, горілка із сіллю Tš 12, великих Kru 11, прозора вода Pp 27, чиста олива Pm I 32, Pm II 20, чиста олія Pm I 28, Pm II 26, чиста тепла вода Pm I 22, Pm II 21, чиста вода Pm I 20, Pp 25, Dž 19, Pm II 18, Ll 157, іхтіол Pp 38, вапняна вода Pp 53, камфора Ach 11, камфорна олива Pm I 27, Pm II 25, камфорний спирт Ll 85, гаряча картопляна припарка Pm I 28, Pm II 26, яєчний жовток Pm I 31, Pm II 28, крохмаль Ll 94 (пор. крохмаль Rč 15) / скробила (крохмаль) Pm I 31) [хскробила див. скарбила (рос. скорбило) «крохмаль» LKŽ XII 1981], дріжджі Tš 13, мигдальна олія Ll 104, звичайна олива Kru 11, Ll 98, звичайна холодна олива Ll 158, розчин звичайної солі Pp 29, протидифтерійна рідина Ll 131, оцет Pp 75 (оцет (гібр.) 1 «оцет»

68

LKŽ XI 1978), skystimas virintų ąžuolo žievių Pm I 6, Pm II 5, spiritas Pm I 29, Pm II 27, L1 157 / spirtas L1 91 / spyrtas Dž 20, spiritas su kamparu L1 117, stipri degtinė Pm I 29, Pp 39, Pm II 27, sviestas Kru 9, šalta žemė Ku 38, šiltas miluotas vanduo L1 117, štinkspiratis Pp 39 (xštinkspiratas žr. štinkspiratis „amoniakas“ LKŽ XVI 1995), tyras vanduo su arielka Pm I 30, Pm II 27, tirpalas iš amonijako Ku 38, tirpalas iš salicinės rūgšties D 4, vazelinas Kru 9, zinko mostelė L1 94 ir kt.

До цієї групи належали б і кілька найменувань лікарських форм, наприклад: краплі Pp 110, Kru 3, порошки Pp 110, мазь Kru 3, горошинки Pp 110.

Слово vaistai у книжечках Kd I 32, Tš 23, Pp 26, Ab 26, Kd II 42, L1 27 вживається у кількох значеннях. У своєму термінологічному значенні — «спеціально виготовлені й придатні для вживання лікарські речовини, що допомагають запобігати хворобам і лікувати їх» (ME II 1993) — vaistai вживається порівняно рідко, оскільки небагато пишеться і про, за словами самого А. Вілейшиса, «ліки з аптек» Ng 63 або «справжні ліки» Pp 54. Значно частіше vaistas вживається у другому, практичному значенні — «будь-який засіб, спосіб»: Nu blusu vaistai – ajerai Skaudvilė. Jis žino vaistą nuo pelių, nuo žiurkių Veiveriai. Ka pailsęs gauni pasilsėt, tai nėra geresnių vaistų Pilviškiai. Linksmumas – vaistas nuo ligų ir bėdų Daukšiai (LKŽ XVII 1996). Отже, у розглянутих книжечках vaistais називають і певні способи лікування, і засоби, що вживаються у повсякденному побуті, і харчові продукти та напої тощо. Такі vaistus автор назвав домашніми або народними ліками Pp 54, наприклад: Отже, немає сумніву, що фрукти — добрі природні ліки Ku 43, <...> ослабленим після ванни або під час ванни дають зміцнювальні засоби (вино, чай тощо) Pp 113, При невеликих забиттях (синцях) найкраще вживати такі засоби: прикладати мокрі холодні ганчірки (компреси) і притискати холодними предметами, бо холод і тиск зменшують кровотечу Pp 21.

Цікаво зауважити, що в одній книжечці vaistai ситуативно названо також ресурсами, наприклад: Отже, найкращими з а с о б а м и від мерзнення й потіння ніг є енергійні рухи, обмивання холодною водою та якнайбільша чистота; цих р е с у р с і в (з а с о б і в) слід неодмінно дотримуватися, <...> Ku 91.

Окремо слід згадати численну низку складених найменувань, одним із компонентів яких є слово vaistas, найчастіше вживане у формі множини. Серед них можна виокремити кілька груп, наприклад:

69

a) ліки за формою: рідкі ліки Kru 4 (пор. рідкі ліки Pp 109), ліки у твердому вигляді Pp 109, ліки краплями Pp 110, ліки у рідкому вигляді Pp 109,

b) ліки за призначенням: ліки проти блювання Tš 13, ліки для виділення молока Pm I 27, Pm II 25, ліки для викликання блювання Pm II 12, засіб для знищення бактерій Ll 43,

c) ліки за дією: зміцнювальні ліки Pp 113, кровоспинні ліки Pp 37,

d) ліки за належністю: ліки темних чаклунів Kru 15,

e) ліки за запаховими властивостями: ліки з різким запахом Pp 110.

До другої за чисельністю групи належать назви перев’язувальних засобів, наприклад: англійський пластир Pp 25, бандаж (пов’язка) Kru 10 [пор. бандаж (бинт) Pp 49 (бандаж 1. «пов’язка, пояс» LKŽ I₂ 1968, бинт див. пов’язка 1. «перев’язувальна стрічка» LKŽ XVII 1996], бинт Pp 29, церата Ll 61 [пор. церата Pp 112 (церата «непромокальна, прогумована тканина, клейонка» LKŽ II₂ 1969)], шматочок полотна Pp 112, ганчірка з полотна Kru 10, полотняна хустка D 5, полотняна хусточка Pm I 31 (пор. полотняна хустинка Pm II 26, полотняна хусточка Pm II 28), полотняний бинт Pp 36, шматочок доброї вати Ll 104, добра (з аптеки) вата Kru 4 (пор. вата добра з аптеки Kru 9), шматочок доброї гігроскопічної вати Kru 4, гіпс Pp 43, чиста аптечна вата Pm I 32, Pm II 29, гумовий бинт Pp 36, гумовий пояс Pp 36, китайка Kru 11 [xkitaika (рос. китайка) «нанкін (така бавовняна тканина)» LKŽ V 1959], клейонка D 5, липкий пластир Kru 12, м’які шматочки одягу Pp 45, мулін D 5, муслін Kru 4, Ll 92, Pp 26, шматочок мусліну Kru 10, носовичок Pp 36, носова хусточка Pp 38, звичайна вата D 5, тонка клейонка Kru 11, рушник Ach 10, Tš 11, стерилізований перев’язувальний матеріал Pp 54, товста вовняна хустка Tš 11, Ach 10, чистий шматочок полотна Pp 53, чиста лляна нитка Pm II 19, тафта Kru 11 (тафта «щільна блискуча шовкова або хімічноволоконна тканина для суконь, блузок» LKŽ XV 1991), трикутна хустка Pp 29, вата Pm I 27, Pp 26, Pm II 25, Kru 10, Ll 62 та ін.

До них прилягають назви лікувальних пов’язок, наприклад: волога пов’язка Kru 10, вологий компрес Kru 11, вологий зігрівальний компрес Kru 11, гарячі компреси Ch 9, Kru 3, Ll 149, гарячі вологі ганчірки Pm I 23, Pm II 21, компреси з борної кислоти Ll 92, компреси з льоду Kru 5,

70

легка застережна пов’язка Kru 11, гарячий попіл у мішечках Tš 11, Ach 10, проста волога пов’язка Kru 11, мішечок із запареним вівсом L1 116, суха пов’язка Kru 10, холодні компреси Pm I 8, Pp 48, Pm II 8, Ku 32, Kru 5, L1 149, зігрівальні вологі компреси L1 61, зігрівальні компреси Kru 11, холодні компреси Tš 11, Ach 10, Kru 6, L1 116, мішечок із теплого попелу L1 116, волога муслінова тканина Kru 11, вологі холодні ганчірки (компреси) Pp 21, зігрівальні компреси D 5, мішечки з травами Kru 6 та ін.

Третю значну групу становлять назви засобів першої медичної допомоги, наприклад: щипці для вугілля Pp 44, лучина Pp 44, кінська попона Pp 44, бляшані предмети Pp 44 (x blėtinis «бляшаний» LKŽ I₂ 1968), цибулина Pp 72, ремінці Pp 44, дротяні стяжки Pp 44 [xdratva žr. dratas (нім. діал. drôt) 1. «дріт» LKŽ II₂ 1969], сіль Pp 67, проколи Pp 44, гумові підтяжки Pp 35, довга палиця Pp 61, гарячі тази Pp 113, гарячі подушечки з піском Pp 113, гарячі трав’яні подушечки Pp 113, гарячі цеглини Pp 113, перев’язувальні засоби Pp 46, ноші Pp 80 [keščios 1. див. kestės 1. «дві (іноді з’єднані) жердини для перенесення сіна, соломи тощо; ноші» LKŽ V 1959], ноші на колесах Pp 81, ноші з мундира Pp 86 [xmandiera (рос. мундир) 1. «військова формена одежа» LKŽ VII 1966], ноші з грубого сукна Pp 86, петльові ремені Pp 44, палиці Pp 44, драбина (драбинка) Pp 61 (пор. драбини (драбинки) Pp 73), піхви (футляри) Pp 44 (xmakšna 2. «піхви, футляр» LKŽ VII 1996; 1 makštis 1. «оболонка, футляр, пенал» LKŽ VII 1966), деревні волокна Pp 26, деревна кора Pp 44, клоччя Pp 45, підтяжки Pp 46, тонкі лучини Pp 42, мох Pp 45, сухі тріски Pp 44, сита Pp 44, хусточка Pp 67, сніг Pp 72, скатертини Pp 46, велика щітка Pp 75 [xberštas (нім. Bürste) «щітка; щітка для взуття» LKŽ I₂ 1968], товстий папір Pp 44, зігріті покривала Pp 113, холодна крижана ванна Pp 72, холодний суп Pp 72, холодні предмети Pp 21, холодні ковдри Pp 72, теплі ганчірки Pp 72 (lupata 1. «ганчірка, шмаття» LKŽ VII 1966), човники Pp 44, ложка Pp 44, солом’яні ноші Pp 87, сіно Pp 45, ноші з піджаків Pp 86, нюхальний тютюн Pp 67, розпечений ніж Pp 38, розпечена спиця Pp 38, вовна Pp 46 тощо. Цими назвами позначено засоби, які в разі нещасного випадку можна використовувати для надання невідкладної допомоги. Усі назви цієї групи зібрано з перекладної книжки Перша допомога при нещасних випадках, у якій багато пишуть про те, як слід надавати першу допомогу та які засоби використовувати при пораненні, переломі кістки, опіках, обмороженні, задусі тощо.

71

До четвертої групи належать назви дезінфекційних, або бактерицидних, речовин, наприклад: березовий дьоготь L1 44, борна кислота Pp 26 (пор. борна кислота L1 61), змішування хлорного вапна L1 107, дьогтьовий луг L1 128, торф L1 84, формалін L1 76, йодоформ Pp 26, вапно (вапна) L1 43 [2 x vapna (пол. wapno) 1. «вапно» LKŽ XVIII 1997], вапняне молоко Pp 74, L1 29, розчин карболової кислоти Dž 17 (пор. карболовий розчин Pp 116), карболова вода Pm II 19, L1 42 (пор. вода з карболовою кислотою L1 107), змішування карболової кислоти L1 107, розчин карболової кислоти L1 49 (пор. розчин карболової кислоти Ach 13), карбол Pp 26, Dž 13, гарячий луг Ach 16, L1 45, гаряча вода з милом L1 29, креолін Pp 26, розчин креоліну Pp 27, лізол Pp 26, морська вода Dž 4, деревний дьоготь L1 43, деревний попіл L1 44, негашене вапно L1 107, попіл L1 107, сосновий дьоготь L1 44, сосновий луг L1 44, саліцилова кислота Pp 26 (пор. саліцилова кислота L1 94), сода Pp 55, Dž 13, L1 42, міцний луг L1 30, міцний гарячий луг L1 122, сублімат Tš 37, Dž 13, Pp 26, L1 42, змішування сулеми L1 42, розчин сулеми Pp 29, Ach 16, D 6, змішування лужного дьогтю L1 29, тепла вода з милом L1 49, тимол Pp 26, розчин крезолового мила L1 76, водяна пара Pp 26, зелене мило L1 48, розчин зеленого мила L1 49, земля L1 84 тощо.

До цієї п’ятої групи належать назви, що позначають медичну техніку. Це різноманітні інструменти, знаряддя, прилади та інше обладнання, що використовується з медичною метою, наприклад: гумові мішечки для очей Kru 6, пляшки з гарячою водою L1 117, медичний шприц L1 143, сірник Kru 9, плювальниця Детвайлера Dž 13, шпилька для голови з тупими кінцями Kru 9, гумовий мішечок (пухирець) Kru 4, гумовий шприц (спринцівка) L1 98, гумова трубка Kru 5, гумові мішечки Pp 111, іригатори Pp 113, ірригатор (Есмарха) з гумовою трубкою Ch 10, кишенькова плювальниця Dž 12, клізмова помпа Pp 115, судинні затискачі (турнікети) Pp 33, плювальниця Лібе Dž 13 (плювальниця див. плювальник 1. «посудина, у яку плюють» LKŽ XIII 1984), максимальні термометри Pp 107, непромокальний свинячий міхур Pp 111, простий свинячий міхур L1 84, ножик для щеплення Rč 14 (щепити 2. «робити щеплення» LKŽ II 1969), пензлик Kru 9 [xpenzelis див. pendzelis (пол. pędzel) «пензлик» LKŽ IX 1973], плювальниця Продоля Dž 13, судна для випорожнень Pp 105, судна для сечі Pp 105, плювальниця Dž 11, алюмінієва плювальниця Dž 14, плювальниці з листового заліза Dž 12, плювальниця на високій ніжці Dž

72

12, банки для спльовування Dž 13, скляна паличка Kru 8 (пор. скляна паличка Rp 19), скляна пляшка Kru 5, теплі цеглини Ll 117, шприцик із гуми D 5, шприцик (čirkšmyžaitė, šmirkšmyžutė) з кістяним наконечником Pp 15 (čirkšmyža 1. «шприц, розпилювач» LKŽ II₂ 1969; šmirkšmyža див. šmiršklys 1. див. šmiršktynė 1. «пристрій для впорскування, розпилення рідини, шприц, розпилювач» LKŽ XV 1991), шприц D 3 (пор. švirkštėlas Tš 11), термометр Цельсія Pp 107, гусяче перо Ku 36 та ін.

Найменшу групу становлять назви лікувальних процедур, наприклад: промивання очей Kru 14, ванночка для очей Kru 5, продування горла D 5, інгаляція дьогтем Ch 11, закапування крапель Kru 14, обмивання холодною водою Ku 91, прикладання п'явок Kru 12, напівванни Pm I 6 (пор. pusvanos Pm II 5), холодна ванна Pp 113, тепла ванна Ku 89 (пор. šil ta vania Pm I 23, šilta vana Pm II 21), введення рідини Kru 14, розтирання Pm II 28, ванночка Pm I 31, Pm II 28, промивання кишківника Ch 10, масаж (вправляння) повік Kru 9, ванна (tynė) з теплою водою Ach 11 [²tynė (нім. діал. tīn, tīne) 1. «довгаста посудина для купання, умивання чи іншого використання, ванна, ванночка», 2. «купання в цій посудині, ванна» LKŽ XVI 1995], ванни Pp 113, Ach 14, Ku 45, Ch 11, Kru 5, Ll 98 та ін.

З лікувальними засобами пов’язані також методи лікування. Однак назв цього типу зібрано лише невеликий набір. Виокремлюються назви методів першої медичної допомоги, наприклад: обмотування ватою Pp 54, посипання борошном Pp 54, посипання содою (сіль Буліріха) Pp 54, легке стискання рани Pp 31, сильне стискання Pp 31, змащування оліями Pp 54, змащування білком Pp 54, змащування салом Pp 54, змащування рідким клеєм Pp 54, змащування жиром Pp 54, притискання рани Pp 30 та ін. Кількома назвами позначено методи дезінфекції, наприклад: нагрівання Ll 41, обкурювання Dž 4, сухе нагрівання Ll 41, кип’ятіння у воді Ll 42 та ін.

Окремі групи становили б назви з повторюваним компонентом «лікування», наприклад: лікування молоком D 7, лікування теплими ваннами D 7, лікування виноградом Ku 42, звичайне лікування водою Ku 45, систематичне лікування фруктами Ku 42 та ін., а також щеплення, наприклад: щеплення від дифтериту Ll 61, щеплення Дженнера Tš 39 та ін.

73

II. Вираження та походження назв лікувальних засобів

1. Однослівних назв лікувальних засобів знайдено трохи більше ніж 100. Понад половина з них — литовські слова, наприклад, покривала Pp 46, гілочки Pp 44. Значна частина назв має іншомовне походження. До них не зараховують давні (справжні) запозичення, які «цілком пристосувалися до системи нашої мови й уживаються без жодних обмежень <…>. У термінології це вже не запозичення, а термінологізовані слова народної мови» (Gaivenis 2002: 58). Отже, словами іншомовного походження вважаються лише інтернаціональні слова, наприклад, компреси Pp 110, Kru 3, Ll 104, та чужомовні слова, або варваризми, наприклад, оцет Pp 73.

Часом трапляється, що той самий предмет названо двома литовськими словами, наприклад, обв’язки або пов’язки Kru 10. У цьому випадку обв’язки не мають суто процесуального значення (DLKG 1996: 94), а називають конкретний предмет. До речі, зі словом обв’язки, а не пов’язки утворено також видові назви, наприклад, стискальна пов’язка Kru 11. Варто згадати випадок, коли для називання того самого предмета вжито навіть два чужомовні слова, наприклад, patelnė (skaurada) Pp 44 [xpatelnia (пол. patelnia, біл. патэльня) «сковорода» LKŽ IX 1973; xskaurada (пол. skowroda, рос. сковорода) l. «сковорода» LKŽ XII 1981]. З цього можна зробити висновок, що обидва ці слова були широко вживані в тогочасній мові, оскільки литовського новотвору ще не існувало. За даними Академічного словника литовської мови, слово keptuvė у першому значенні — «плоска металева посудина для смаження млинців, м’яса тощо» — зафіксоване лише 1934 року в газеті загальнолітературної мови Gimtoji kalba (LKŽ V 1959). Хоча можна помітити й протилежне явище, коли питомо литовське слово витісняє чужомовне з ужитку. Наприклад, arielka Pm I 21, Pm II 11 знайдено лише в одній книжці, тоді як його литовський відповідник degtinė Pm I 22, Pp 79, Pm II 20, Ku 32, D 7 уживається набагато частіше. До речі, К. Ширвідас назвав arielka словом degtine. Це створений ним новотвір (Balčikonis 1978: 163). Деякі литовські назви мають синоніми іншомовного походження, наприклад, парасоля (parasolis) Pp 74 [пор. x parasonas (біл. парасон) «парасоля» LKŽ IX 1973], або поруч із назвами іншомовного походження наведено литовські відповідники, наприклад, детрит (щеплення) Ll 91 (detritas 2. «зішкріб із вогнища віспи для імунізації» MTŽ). Трапляються поодинокі варіантні назви, наприклад, вапно Ll 107 / вапняк Pp 73. Гібридні, або змішані, назви для розмовних

74

текстів, можна сказати, нехарактерні: їх знайдено лише кілька, наприклад, щеплення Rč 10 / щеплення Tš 15 (пор. щеплення L1 90).

Латинські відповідники є звичним і важливим елементом медичної літератури. У книжках А. Вілейшиса вони трапляються дуже рідко, і це цілком зрозуміло, адже більшість назв — це слова або словосполучення загальновживаної мови, які набувають термінологічного значення лише в контексті; крім того, у книжках медичні знання намагалися викладати в доступній формі. Тому латинський відповідник трапляється лише поряд з однослівною назвою однієї семантичної групи — ліків: «kalomel» (лат. Calomelanos) Ch 9. Латинську назву kollodium Pp 25 подано в тексті в оригінальній формі; очевидно, для неї не знайшли литовського відповідника.

2. Складені назви лікувальних засобів становлять найбільшу частину всіх розглянутих назв (їх трохи більше ніж 300).

За кількістю вирізняються двослівні назви (понад 200). За вираженням видової частини майже порівну представлені словосполучення з узгодженим і неузгодженим означенням.

Узгоджені означення найчастіше виражено прикметниками: якісними прикметниками (їх більше половини), наприклад, справжні ліки Pp 54, та прикметниками із суфіксом -inis, наприклад, солом’яні мішечки Pp 87. Кілька узгоджених означень виражено дієприкметниками активного або пасивного стану, наприклад: киплячий луг Ach 16, нагріті хустки Pp 71. Відносні (прикметникові або дієприкметникові) форми нечасті, наприклад: мокрі компреси Pp 112, охолоджувальне простирадло Pp 112. Деякі назви вживаються і у звичайній, і у відносній формах, наприклад, штучне дихання Pp 31 та штучне дихання Pp 67.

Неузгоджені означення найчастіше виражаються родовим відмінком однини або множини, наприклад: ложка від плити Pp 44, дроти телеграфу Pp 45. У назвах неузгодженим означенням можуть бути власні імена — або повністю адаптовані до литовської мови, наприклад, пов’язка Бардслебена Pp 54, або збережені в автентичній формі з литовським закінченням після апострофа, наприклад, щеплення Пастера Tš 29. Трапляються також неузгоджені означення, виражені іншими відмінками (переважно орудним), наприклад, змащування маслом Pp 54. У назвах кільканадцяти засобів неузгоджені означення виражені відмінковими формами з прийменниками (найчастіше зі сполученнями з прийменниками «із» і «з»), наприклад: мішечки з простирадла Pp 86, мішечки з льодом L1 75.

Трапляються основні компоненти, що вживаються синонімічно. Синонімами найчастіше є литовські слова, наприклад, сухі покривала (простирадла) Pp

75

71, однак виявлено випадки, коли синонімічну пару утворюють литовське слово та слово нелитовського походження, наприклад, akių operacijos (piovimai) Kru 18. Іноді синоніми мають і залежні компоненти. У таких випадках конкурують прикметник із суфіксом -inis та родовий відмінок іменника, наприклад, gumilastikinis diržas Pp 37 / gumilastikos diržas Pp 35. Деякі назви мають варіантні головні компоненти, наприклад, karbolinė rūgštis L1 42 / karbolinė rūgštis Pp 39 (пор. також karbolinė rūgštė D 6, Tš 37). Іноді варіюють обидва компоненти — головний і залежний, наприклад, vaškinis popieris D 5 / vaškinis popierius L1 92, vaškuotas poperis Kru 11 / vaškuotas popieris L1 62 (пор. також vaškuota popiera Pp 112).

З хронологічного погляду, у книжечках пізніших видань трапляються й гірші терміни, наприклад, 1906 р. — ryžiai (ryžių miltai) Pm I 31, Pm II 29), а 1908 р. — risai (risų pudra Rč 15).

Деякі назви подано з латинськими відповідниками, наприклад: borinė rūgštė (acidum boricum) Tš 19, opijo lašai (Tinctura opii) Ch 9. До речі, для останнього вживається й адаптований до литовської мови варіант tinktūra opijo Ch 10.

Якщо розглядати походження компонентів, що утворюють двослівні назви, видно, що найбільше назв, у яких обидва компоненти — литовські слова, наприклад: karšti akmenys Pp 105, ledo gabalėlis Pm I 22, Kru 6. Менше назв, утворених із литовського та міжнародного компонента або з литовського й гібридного компонента, наприклад: citrinos rūgštis Dž 4, guminis spenelis Pm I 29, Pm II 26.

Трислівних назв виявлено близько 80. Щодо вираження залежних компонентів переважають назви, у яких головний компонент має неузгоджене означення з власним узгодженим означенням, наприклад, išsitrynimas šaltu vandeniu Ku 45, а також назви, у яких залежні компоненти виражено відмінковими формами з прийменниками, наприклад: buteliai su karštu vandeniu Pp 71, tirpalas iš karbolinės rūgšties D 4. Дещо менше назв з узгодженим і неузгодженим означеннями, наприклад, apsaugojantis raupų įčiepijimas Rč 3, і назв із двома узгодженими означеннями, наприклад, kišeninė spiaudoma bankelė Dž 12.

Деякі головні компоненти мають синоніми, наприклад, buteliai (bonkos) su karštu vandeniu Pp 105, або варіанти, наприклад, vania šilto vandens Pm I 8 / vana šilto vandens Pm II 7.

З погляду походження переважають назви, усі компоненти яких литовські, наприклад, maišiukuose karšti pelenai Tš 11, Ach 10. Інші назви найчастіше складаються з двох литовських компонентів і гібридного, наприклад, sterilizuota

76

perrišimui medega Pp 54, або з двох литовських компонентів і міжнародного компонента, наприклад, gabalėlis gerosios vatos Ll 104.

Лише в одній книжечці виявлено складену з трьох компонентів латинську назву лікарського засобу Liquor alumini acetici Pm I 29 без литовського відповідника.

Чотирислівні та п’ятислівні назви у текстах, про які йдеться, дуже рідкісні; виявлено лише кілька таких назв, наприклад: įleidimas į organizmą druskos tirpalo Ch 11, išvirkštimas po oda šilto druskos tirpalo Pp 54. До п’ятислівних зараховано пару назв із числом і символом, які вважаються окремими компонентами, наприклад: 2% miešimas borinės rūgšties Ll 103, nenuvalyta 5% karbolinė rūgštis Pp 116. Серед чотирислівних назв трапляються компоненти з варіантами, наприклад, vanios gryno drungno vandens Pm I 5 / vanos gryno drungno vandens Pm II 5.

III. Висновки

1. Популярні медичні брошури А. Вілейшиса (1895–1915) є важливим джерелом для вивчення історії литовської медичної термінології.

2. У брошурах виділено шість семантичних груп назв лікувальних засобів: назви внутрішніх і зовнішніх лікарських засобів, перев’язувальних матеріалів і лікувальних пов’язок, засобів першої медичної допомоги, дезінфекційних, тобто бактерицидних, речовин, медичної техніки та лікувальних процедур.

3. Понад половина назв лікувальних засобів є складеними, найчастіше двослівними; чимало з них — трислівні, причому їхні видові компоненти характеризуються різноманітністю вираження.

4. Серед зібраних назв лікувальних засобів переважає литовська лексика. Є також чимало слів нелитовського походження, які становлять значну частину однослівних назв, тоді як складені назви часто утворені з литовських, міжнародних і гібридних компонентів. Впадають в око чужомовні слова. Подекуди їх замінено литовськими відповідниками, проте іноді автор подає чужомовне слово в дужках поряд із литовським — очевидно, таким чином він намагався пристосуватися до словника адресата. На велику кількість запозиченої лексики могли вплинути також мова, стиль і термінологія праць нелитовських авторів, адже з шістнадцяти розглянутих брошур лише шість написані самим А. Вілейшисом, а решта перекладені або підготовлені за працями польських, російських і німецьких авторів.

77

5. Виразна особливість розглянутих назв — синонімія та варіантність, неминучі явища на етапі формування термінології будь-якої галузі. Найчастіше синонімічно вживаються або обидва литовські слова, або литовське слово та слово нелитовського походження. Виявлено фонетичні чи орфографічні, морфологічні й синтаксичні варіантні назви (деякі варіанти можуть бути друкарськими помилками).

РОЗГЛЯНУТІ ДЖЕРЕЛА

Ab – Про погану хворобу, або сифіліс (французький), Тільзіт, 1904.

Ach – Про холеру і про те, як від неї вберегтися, Вільнюс, 1905.

Ch – Холера і боротьба з нею, Вільнюс, 1907.

D – Дифтерит, Вільнюс, 1907.

Dž – Knopf S. A. Džiova ir kova su ja, Tilžė, 1903.

Kd I – Що робити, щоб бути здоровими й довго жити, Тільзіт, 1895.

Kd II – Що робити, щоб бути здоровими й довго жити, Вільнюс, 1905.

Kru – Як доглядати за здоровими й хворими очима, Сейни, 1910.

Ku – Як дбати про себе навесні, влітку, восени й узимку, Вільнюс, 1906.

Ll – Заразні хвороби і як від них уберегтися? Каунас, 1915.

Pm I – Поради жінкам, які хочуть бути здоровими, Тільзит, 1899.

Pm II – Поради жінкам, які хочуть бути здоровими, Вільнюс, 1906.

Pp – Esmarch F. Pirmoji pagalba nelaiminguose atsitikimuose, Tilžė, 1903.

Rč – Oks B. Raupų čiepijimas: (Šneka su jauna motina), Vilnius, 1908.

Rp – Тарханов І. Кисле молоко проф. Мечникова: Засіб для збереження здоров’я народу, Вільнюс, 1907.

Tš – Коротко про заразні хвороби і як від них захиститися? Тільзит, 1901.

ДОПОМІЖНІ ДЖЕРЕЛА

LKŽ I, 1968 – Словник литовської мови 1, Вільнюс.

LKŽ II 1969 – Словник литовської мови 2, Вільнюс.

LKŽ IV 1957 – Словник литовської мови 4, Вільнюс.

LKŽ V 1959 – Словник литовської мови 5, Вільнюс.

LKŽ VII 1966 – Словник литовської мови 7, Вільнюс.

LKŽ IX 1973 – Словник литовської мови 9, Вільнюс.

LKŽ X 1976 – Словник литовської мови 10, Вільнюс.

LKŽ XI 1978 – Словник литовської мови 11, Вільнюс.

LKŽ XII 1981 – Словник литовської мови 12, Вільнюс.

LKŽ XIII 1984 – Словник литовської мови 13, Вільнюс.

LKŽ XV 1991 – Словник литовської мови 15, Вільнюс.

78

LKŽ XVI 1995 – Словник литовської мови 16, Вільнюс.

LKŽ XVII 1996 – Словник литовської мови 17, Вільнюс.

LKŽ XVIII 1997 – Словник литовської мови 18, Вільнюс.

ME II 1993 – Медична енциклопедія 2, Вільнюс.

MTŽ – Словник медичних термінів, Вільнюс, 1980.

Ng – Вілейшис А. Домашній лікар: Короткий опис найпоширеніших хвороб і найпростіших засобів боротьби з ними: / Ч. 1. Про хвороби людей та їх лікування. Сейни, 1908.

LITERATŪRA

Balčikonis J. 1978: Rinktiniai raštai, Vilnius.

DLKG 1996: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius.

Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius.

Kučys A. 1993: Vileišiai: Trijų brolių darbai tėvui, Chicago.

THE NAMES OF TREATMENT MEANS IN MEDICAL BOOKS OF THE DOCTOR ANTANAS VILEIŠIS

Summary

This article analyses the names of treatment means (over 400) collected from sixteen books of popular medicine by doctor Antanas Vileišis (1856–1919) according to their meaning, expression and origin.

In respect of meaning these names differ. Six notional groups were identified – names of medications for internal and external use, bandaging means and medical dressings, first aid means, disinfecting or anti-bacterial means, medical implements and manipulation treatment.

In respect of expression the majority of names of treatment means are complex terms, mainly two-word terms (200), also there are quite few three-word terms (nearly 80). A variety of means of expression is characteristic to specific elements of those terms.

In respect of origin Lithuanian words prevail, though there are quite a lot of words of foreign origin – international words and barbarisms. In some cases barbarisms were substituted with Lithuanian equivalents, though sometimes the author gives a barbarism next to Lithuanian word – presumably trying to adjust his language to the lexicon used by target readers. The abundance of borrowed words possibly has been influenced by the language, style and terminology of foreign authors, because most of doctor Vileišis books were translations of works of Russian, Polish or German authors or were prepared using such works.

The names of treatment means have synonyms and variants. Most frequently two Lithuanian words or a Lithuanian word and non-Lithuanian word are used synonymously.

79

Popular medical books by doctor Antanas Vileišis are the important source for the history of Lithuanian medical terminology.

Palmira ZEMLEVIČIŪTĖ

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

E. paštas [email protected]

Gauta 2005-11-18

80