Огляд джерел і термінів литовської медичної термінології кінця XIX століття

PALMIRA ŽEMLEVIČIŪTĖ

Інститут литовської мови

1. ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Останні два десятиліття XIX століття були важливими в історії литовського народу: зріс і зміцнів рух національного відродження, розпочалося створення спільної літературної литовської мови. Піднеслася народна освіта. Особливо важливу роль відіграв рух національного відродження, започаткований «інтелігенцією, що вийшла з литовського народного стовбура — селянства» (Palionis 1995: 224). Учасники руху боролися за литовські школи, скасування заборони друку та права рідної мови в суспільному житті (там само, 225). Цей рух значною мірою сприяв зростанню кількості литовських друкованих видань. Хоча 1864 року друк латинськими літерами було заборонено, видання й поширення литовських неперіодичних і періодичних друкованих видань активізувалося (там само, 225).

Kazys Grinius (1866–1950) straipsnyje apie medicinos žinių populiarinimą Lietuvoje rašė, kad „tik nuo „Aušros“ laikų ir [medicinos] srityje pasirodo didesnis judėjimas“ (Grinius 1922: 4). Žymiai padaugėjo įvairių medicinos spaudinių: buvo leidžiamos lietuviškos medicinos knygelės, laikraščiuose ir kalendoriuose rašoma medicinos klausimais. Daugiausia tai buvo populiarinamieji, šviečiamieji spaudiniai. Jie svarbūs ne vien tik kaip to meto žmonėms naudingų sveikatos bei gydymo žinių ir patarimų rinkiniai, bet ir kaip lietuvių medicinos terminijos šaltiniai.

У статті розглядається сімнадцятирічний період (від 1883 до 1899 року). Джерела зібрано за бібліографією Вацловаса Біржишки та бібліографією Литовської РСР. Крім того, використано списки литовських медичних і гігієнічних книжок, укладені Казисом Грінюсом і Пятрасом Авіжонісом.

2. КНИЖЕЧКИ

Наприкінці XIX століття було видано 25 литовських медичних книжечок різного обсягу (6 перевидано). Найбільше їх видали в Малій Литві. Більшість (17 книжечок) видано в найважливішому на той час книж-

116

Palmira Zemlevičiūtė | XIX a. pabaigos lietuvių medicinos terminijos...

… центром видання була Тільзіт. Кілька книжок вийшли й в інших містечках Малої Литви (Бітенай, Прекуле). Книжечки друкували також за межами Малої Литви (у Кракові, Лейпцигу), три з них було видано в Америці (у Шенандоа, Нью-Йорку, Чикаго).

Книжечки видавалися шрифтами різного стилю. Твори, призначені для Великої Литви, друкували латинським шрифтом, оскільки тут більший вплив мала польська мова. У Малій Литві сильніший вплив мала німецька мова, тому призначені для неї тексти друкували готичним шрифтом. Як зазначав Йонас Пальоніс, у Малій Литві ці шрифти «вживалися в литовських друкованих виданнях майже весь час (навіть до Другої світової війни)» (там само, 24). Більшість медичних книжечок розглядуваного періоду було надруковано латинським шрифтом, а готичним шрифтом видано лише три.

Усі книжечки можна поділити на дві групи. Одні були оригінальними, тобто написаними литовськими авторами, а інші — перекладними. Найбільше було видано перекладних книжечок: перекладали з російської, польської та німецької мов.

Хто писав медичні книжечки? Насамперед, звичайно, литовські лікарі. Наприкінці XIX ст. оригінальні книжечки видали Йонас Шлюпас (1861–1944) (Keli žodžei apie auginimą [vaikų], 1886), Адомас Скетеріс (1859–1916) разом зі Стасісом Матуляйтісом (1866–1956) (Kaip atsiginti nū koleros ir kiti naudingi skaitymai, 1893). У 1893 р. А. Скетеріс переклав із російської мови книжечку Pamokinimas, kaip nūg cholieros gintiesi. Антанас Вілейшіс (1856–1919) у 1895 р. видав свою першу перекладену з польської мови книжечку Ką daryti, kad sveiki butume ir ilgai gyventume, а в 1899 р. — перекладену книжечку Patar̃mės moterims, kurios nori būti sveikos. Шлях литовській медичній термінології прокладав Йонас Басанавічюс (1851–1927). У 1898 р. у Шенандорі було надруковано його словничок термінів народної медицини Medega musu tautiškai vaistininkystai.

Медичні книжечки писали не лише лікарі, а й інші литовські інтелігенти. Юозас Тумас-Вайжгантас (1869–1933) написав дві книжечки, видані 1898 року. Одна з них — оригінальна Gydymas nuo patrakimo ir nuo raupų įskiepiijimu, а інша, перекладена з німецької мови, — Ką sako apie blaivystę L. N. Tolstoi ir vokiečių profesoriai?. Пятрас Вілейшіс (1851–1926), за фахом інженер, до того ж завзятий організатор і меценат книговидання, активно працював і в медичній галузі. Його перу належать аж чотири медичні книжечки, здебільшого перекладні. 1886 року П. Вілейшіс видав книжечку Svarbiausios žmonių ligos (повторно надруковану 1899 року). 1898 року з’явилася перекладена ним книжечка Pirmutinė pašalpa umai susirgus teipogi Geralai alkoholiniai ir taboka,

Terminologija | 2006 | 13

117

1899 року — перекладена з польської мови книжечка Džiova ir kaip tos ligos apsisaugoti, а того ж року — укладена ним Pamokinimas kaip nuo pagedimo apsaugoti žmones, pagedusių šunų aprietus. Публіцист, культурний діяч Юозас Адомайтіс-Шернас (1859–1922), спираючись на праці нелитовських авторів, підготував об’ємну книжечку (132 сторінки) Hygiena arba Mokslas apie užlaikyma sveikatos, видану 1897 року в Чикаго. Відомий громадський діяч Малої Литви, організатор і розповсюджувач преси, публіцист (див. Zinkevičius 1992: 25) Мартінас Янкус (1858–1946) 1899 року видав у Бітенай книжечку Apšvaiginantis Gerimas wjlų bėdu priešąltis.

У той час з’явилися й такі книжечки, які зазнали критики лікарів у пресі. Це були книжечки Антанаса Скіндеріса. У 1895 р. з’явилася його Budai gydymo nekur(ių ligų. Зокрема, П. Авіжоніс писав: «як і в інших галузях письменства, так і в медицині поряд із добрими, гідними уваги працями є всякий мотлох» (Avižonis 1909: 14). Ця книжечка, за словами автора, якраз «належить до такого мотлоху, який слід викинути» (там само, 14). К. Ґрінюс про цю, як він її називав, книжку доктора писав: «ті, хто, покладаючись на власні знання, ніколи не навчався лікарської справи й не розуміється на ній, беруться або лікувати, або писати книжки про лікування, — тяжко провиняються, чинять недобре, бо можуть завдати людині лише шкоди й непотрібних страждань» (Grinius 1895: 117). За словами Ст. Матуляйтіса, шкода від цієї книжечки є «суто тілесною, фізичною» (Matulaitis 1895: 162). Очевидно, що П. Авіжоніс, К. Ґрінюс і Ст. Матуляйтіс, знавці медичної науки, розкритикували цю книжечку з фахового погляду, адже її автор, будучи священником, не міг компетентно писати на медичні теми. З іншого боку, оцінюючи книжечку лише з погляду термінології, можна помітити, що автор уживав такі медичні терміни, які трапляються і в працях згаданих лікарів.

У цей період у Тільзіті було видано шість книжечок про алкоголь (дві з них — повторно). Існували різні погляди на те, чи можна зарахувати їх до медичних видань. П. Авіжоніс включив книжечки про алкоголь і тютюн до підготовленого ним списку медичних та гігієнічних книжок, тоді як К. Грінюс, навпаки, не вважав їх медичними книжечками: «навмисно не включено брошур проти алкоголю та тютюну, бо вони мають радше моральний, ніж медичний зміст» (Grinius 1922: 6). Переглянувши ці книжечки, можна погодитися з К. Грінюсом. Справді, у них пропагували ідею тверезості, тож про пияцтво писали переважно з морального погляду й трактували його як гріх, а не як хворобу. Однак у цих книжечках усе ж певною мірою порушувалися й медичні питання. Так, у книжечці Gir t ybė. baisybė ir sun k ybė to grieko (автор не вказаний…

118 Palmira Zemlevičiūtė | XIX a. pabaigos lietuvių medicinos terminijos...

rodytas, 1891) vienas skyrelis skirtas medicinai – Ką apie girtybę gydytojai sako, o G. Tiumelos knygelės Arieleka yra nuodai, paeinantis iš girtybės, ir kokiu būdu galima kiekvienam išsigydyti nuo girtybės (1893) pirmojoje dalyje apie alkoholį rašoma medicininiu požiūriu. Taigi šiame straipsnyje laikomasi P. Avižonio nuomonės.

Тоді дуже популярною та затребуваною була книжечка німецького автора Адольфа Ріхтера Ligoniû Prietelius. Kelrodys wiljiems tiems, kurie prie atfirandancziû Ligû patys Jaw pirmąją Pagalbą prifiteikti nor ir tai Progai geras Namû Pryprowas įfitekti welyjas.. У ній наведено описи ліків і відгуки хворих про те, від яких хвороб чи недуг які ліки їм допомогли. Згідно з бібліографічними даними, ця книжечка, перекладена з німецької мови й видана готичним шрифтом, упродовж 1878–1898 рр. вийшла аж у 21 виданні. Припускають, що перше видання переклав Александрас Куршайтіс і воно з’явилося в Лейпцигу близько 1878 р.

З міркувань секретності книжечки підписували псевдонімами або псевдоініціалами, наприклад: Petras Neris, Vaistininkas, F. Antaniukas, Sveiklinkis, L., A. V.; авторів або укладачів деяких книжечок узагалі не зазначали. До речі, приховували й дані про видання. На титульній сторінці часто вказували неправдиве місце видання (найчастіше Вільнюс, друкарня Юозапаса Завадскісіса) і рік. Це контрафактні видання.

Рис. 1. Повчання про те, як захистити людей від зараження після укусу скажених собак. 1899

Рис. 2. Що робити, щоб бути здоровими й довго жити. 1895

Terminologija | 2006 | 13 119

Рис. 3. Сухоти та як уберегтися від цієї хвороби. 1899

Рис. 4. Як захиститися від холери та інші корисні читання. 1893

3. МЕДИЧНІ СТАТТІ В ГАЗЕТАХ

У газетах кінця XIX ст. було опубліковано чимало медичних статей і дописів. У п’ятнадцяти газетах, що видавалися в Малій Литві та Америці, виявлено понад півтори сотні статей з питань медицини та пов’язаних із нею наук. Деякі статті виходили продовженнями й були видані окремими книжечками.

У газетах Aušros (1883, 1885–1886), Varpo (1889–1891, 1895–1897) та Ūkininko (1890–1893, 1895–1899), що видавалися в Тільзиті у 1883–1899 рр., медичні статті публікували видатні литовські лікарі та громадські діячі — Йонас Басанавічюс, Вінцас Кудірка, Адомас Скетяріс, Станіс Матулятіс, Казис Ґрінюс, Антанас Вілейшіс, Пятрас Авіжоніс.

Уже в перші роки видання Aušros Й. Басанавічюс опублікував медичну статтю. У 1889 і 1895 рр. Вінцас Кудірка друкував у Varpe великі статті з продовженням.

Варто звернути увагу на статтю Мікалоюса Купрявічюса (1864–1932) Varpe, опубліковану 1897 р., Lietuviški ligų vardai.. Ця стаття вирізняється з-поміж усіх інших тим, що в ній порушено питання литовськості медичних термінів. Її автор закликав лікарів уживати литовські назви хвороб замість запозичених: «отже, цей перелік буде корисним і тим лікарям, які не хочуть допускати в наукову медичну мову gumbui, nikuliui тощо, а спираючись

120

Palmira Zemlevičiūtė | XIX a. pabaigos lietuvių medicinos terminijos...

всупереч традиції знищують литовські назви хвороб, переконуючи людей, буцімто немає гумбо, немає нікули, а є лише katars, zapalenija, parkos та інші слов’янізми» (Kuprevičius 1897: 41), а сам навів близько 60 литовських назв хвороб із латинськими або грецькими відповідниками.

Особливо вирізнялася кількістю статей і різноманітністю тем газета Ūkininko, яку видавали варпінінкай у Тільзіті. За перші десять років видання газети (1890–1899) у ній було надруковано понад 50 медичних статей, наприклад, із такими заголовками: Про сухоти; Про глистів у дітей; Про лишай; Про сказ; Про коросту; Про лікування ран (виразок); Про тютюн; Чи є хвороба калтунас?; Чи потрібно пускати кров?; Жовтяниця; Що робити, коли зводить палець; Що робити при опіках; Як поводитися при хворобах очей: Як поводитися при тифі?; Як привести до тями потопельника; Як лікувати хвороби шлунка (живота) і кишківника; Як зупинити кровотечу; Що потрібно для здоров’я?; Що це за хвороба гумбас?; Ліс і здоров’я; Нові ліки проти дифтерії; Раптовий ревматизм.

Po žiupsnelį medicinos straipsnių aptikta Tilžėje ėjusiuose Šviesos (1887–1888, 1890), Žemaičių ir Lietuvos Apžvalgos (1890–1891, 1894) ir Tėvynės Sargo (1897–1898) laikraščiuose. Išsiskiria gotiškais rašmenimis spausdintas Kaimyno (1896–1899) laikraštis. Jame buvo skelbiami trumpučiai (kartais tik vieno sakinio) medicinos patarimai Naudingų pamokinių skyrelyje (išspausdinta per 100 įvairių patarimų).

Medicinos straipsniai spausdinti ir Amerikoje ėjusiuose Lietuviškojo Balso (1882, 1885), Vienybės Lietuvninkų (1890–1891, 1894–1895, 1897), Naujos Gadynės (1894–1895), Ryto (1896–1897), Lietuvos (1896–1897) ir Tėvynės (1896) laikraščiuose. Apimtimi išsiskiria 1890 m. Vienybėje Lietuvninkų skelbtas Daktaro slapyvardžiu pasirašiusio autoriaus net per 9 numerius ėjęs ilgas tęstinis straipsnis Medicina ir Valstija su paantraštėmis Moteris ir ligos, Vaikai, Liga ir piktadėjystė.

Усі статті мали спільну рису — їх, як і книжечки, підписували псевдонімами, наприклад: Hygienos Tarnas, Atgaivys, Draugaitis, Vaistininkas, Bendraitis, Gydytojas, Svirplys. Daktaras, або ініціалами, наприклад: A. D., K. Gr., G. K., B., Sl., D., P. A., A. V., а деякі й зовсім не мали підпису.

4. МЕДИЧНІ ТЕМИ В КАЛЕНДАРЯХ

У період заборони друку поряд із литовськими книжками й газетами, що видавалися в Малій Литві, важливе місце посідали календарі. Найбільше їх було надруковано в Тільзіті. Це Lietuviszkas Auszros Kalendorius (1884–1885),

Terminologija | 2006 | 13

121

Lietuviškos Kalendros (1884, 1892, 1894, 1896–1898), Lietuviszkas Kalendorius (1885, 1890–1891, 1893), Lietuvos Ūkininkų Kalendorius (1886–1887), „Tilžės Keleivio“ Kalendros (1886–1887, 1889, 1893–1894), Kalendorius, arba Metskaitlus, ukiškasis (1887), Lietuviškos kalendros su abrozais (1890, 1895–1899), Tikras tėvyniškas kalendorius (1896–1897), Ukiszkasis Kalendorius (1897, 1899). Kalendoriai taip pat dar leisti Priekulėje (Evangeliskos Kalendros, 1890, 1895, 1898), Klaipėdoje (Lietuviszkos Kalendros, 1884–1887, 1891, 1897; Lietuwiszkoſios kalendros, 1887–1888, 1899; Didžioſios lietuwiſkos kadagio kalendros, 1899) ir Bitėnuose (Kalendros, 1898). Amerikoje pasirodė Kalendorys del lietuvninku Ameryke (1898–1899). Iš 15 paminėtų kalendorių net 8 buvo išspausdinti gotiškais rašmenimis. Dėl cenzūros dažnai buvo klastojami jų leidimo duomenys, antraštiniame puslapyje nurodant klaidingą leidimo vietą ir metus.

У календарях, окрім художніх творів, різноманітних наукових відомостей і корисних для повсякденного життя порад, писали також про здоров’я та лікування. У календарях, що видавалися в 1884–1899 рр., медичні поради переважно друкувалися в окремих рубриках, як-от: Visokie naudingi pamokinimai; Pamokinimai; Naudingi pamokinimai; Naminis liekorius; Sveikatos parodos; Namų priprovos. У кількох календарях є також медичні статті. У 1885 р. в Lietuviszkame Auszros kalendoriuje Й. Шлюпас опублікував 2 статті, а в 1890 р. у Lietuviszkame Kalendoriuje було описано 13 хвороб і їх лікування.

5. М Е Д И Ч Н А П Р О Б Л Е М А Т И К А

У литовських медичних книжечках і газетних статтях кінця XIX ст. найбільше писали про найгостріші проблеми здоров’я людей того часу — інфекційні хвороби, їхні причини, найхарактерніші симптоми, лікування та профілактику. Чимало писали також про жіночі хвороби, збереження здоров’я та засоби його підтримання, виховання й догляд за немовлятами, догляд за хворими, алкоголь, тютюн і шкоду, якої вони завдають, про те, як лікуватися самостійно в разі хвороби, які ліки приймати, як надати першу допомогу травмованій людині до приїзду лікаря тощо.

Варто відзначити газету Kaimyno, яка як за тематикою медичних питань, так і за способом їх подання більше тяжіла до календарів. До речі, трапляються й збіги, тобто випадки, коли ті самі поради надруковано і в газеті, про яку йдеться, і в одному з календарів. Отже, у газеті досить стисло писали про домашні «засоби», лікарські рослини від різних хвороб і недуг. Крім того,

122

Palmira Zemlevičiūtė | XIX a. pabaigos lietuvių medicinos terminijos...

про деякі з них писали не в одному номері газети. Однак у таких випадках слід зважати на різні способи лікування, які вони пропонували. Читачі «Kaimyno» могли дізнатися, як, наприклад, лікуватися від судом сечового міхура, водянки, нічного нетримання сечі, блідості, головного болю, розладу шлунка, свербежу шкіри, відсутності апетиту, як зупинити гикавку, зміцнити слабкий зір і приготувати очні краплі, від яких хвороб допомагають брусниця, листя вільхи, квіти квасолі, кора черемхи, мед, заячий або баранячий жир.

У календарях про медичні питання писали коротше й простіше. У них публікували багато практичних порад про те, які домашні ліки і як слід уживати від різних хвороб і недуг, як-от: болю в кістках і зубах, кривавого проносу, мерзлякуватості ніг, випадіння волосся, опіків, недокрів’я, бджолиного укусу, а також як готувати такі ліки.

6. МЕДИЧНІ ТЕРМІНИ

У статті не ставиться за мету докладніше розглянути медичні терміни в оглянутих виданнях; наведемо лише загальніші спостереження. За тим, чи збереглися вони до наших днів і чи закріпилися в сучасній медичній термінології, їх поділено на 2 групи. Першу групу становлять терміни, що збереглися й нині вживаються як офіційні медичні терміни. Другу групу становлять терміни, що вже не вживаються як офіційні, хоча можуть траплятися в розмовній мові.

6. 1. Збережені терміни

До наших днів збереглися литовські назви частин і органів людського тіла та вироблюваних ними рідин, наприклад: очі¹ LietB 1885 5 19, лікоть Szv 1890 8 268, брова V 1890 9 138, aszaros V 1889 4 60, вуха LietB 1885 5 19, борода TS 1898 2 4, вії Sžl 1886 32, гомілки Grm 1893 9, селезінка LAK 1885 53, рот Mtv 1898 7, зуби U 1895 6 45, голова Kd I 1895 1, горло U 1895 6 45, матка V 1897 1 9, піднебіння Sžl 1886 17, судини Tvn 1896 1 8, нирки A 1885 9/10 157, шия Sžl 1886 18, лоб V 1889 3 41, шлунок V 1889 8 120, кістки U 1898 3 39, печінка A 1885 9/10 156, гортань U 1892 6/7 233, ноги Kd I 1895 3, кровоносна судина Kak 1893 26, кров Szv 1887 1 32, хрящі U 1898 3 41, груди Kd I 1895 10, грудна клітка Grm 1893 13, дихальні шляхи V 1889 11 52, язик A 1883 5 139, губи Kd I 1895 10, ніготь U 1898 3 39, спина U 1898 3 39, хребет A 1885 10/11 320, потилиця A 1885 10/11 322, соски Szv 1890 8 267, живіт Kd

¹ Терміни наведено в автентичній формі. Деякі з них відрізняються написанням від термінів, уживаних нині.

Terminologija | 2006 | 13

123

I 1895 11, палець U 1898 3 40, тонка кишка U 1897 12 183, легені A 1883 4 113, піт V 1889 12 184, руки V 1889 1 9, м’яз VienL 1890 24 5, суглоби U 1898 3 39, слина U 1895 21 166, підборіддя Mtv 1898 7, мозок Hyg 1897 92, скроні TS 1898 2 3, потилиця TS 1898 2 5, стравохід U 1890 3 39, товста кишка Tvn 1896 1 7, поперек U 1897 12 182, серце Kd I 1895 10, szonkauliai Szl 1886 22, задуха A 1883 4 113, жовч U 1897 12 183, кишечник A 1885 9/10 156, повіки U 1897 3 42, щока V 1889 3 41, кишки Kd I 1895 11, плече A 1885 10/11 323, кільце U 1892 4/5 141 (²кільце 4. анат. «округла частина органа» LKŽ₍c₎). Більшість цих назв уживалися вже в литовській писемності XVI–XVII століть.

Також збереглося чимало литовських назв хвороб і недуг, які вживаються й нині, наприклад: лишай V 1890 7 106, коліки U 1892 1 18, озноб V 1889 3 41, лихоманка Džla 1899 22, задишка LietB 1885 2 6, жовта гарячка U 1895 15 117, жовтяниця V 1897 1 10, морська хвороба LigPr 1883 25, бородавка Kaim 1897 39 312, гарячка Mtv 1898 11, кашель U 1896 20 154, судома Pm I 1899 15, ячмінь V 1897 3 42, безсоння LietB 1885 2 6, короста Szv 1888 3 78, виразка U 1896 13 100, запалення легень V 1890 7 106, напад Džla 1899 8, кила V 1897 1 10, гнійники U 1896 17 131, віспа Džla 1899 3, печія U 1896 4 30, недоумство V 1895 9/10 157, подагра LKa 1890 28, короста Rodm 1895 6, фурункули Szl 1886 12, блювання Szv 1890 5 134, рак V 1889 4 60, Widuriavimas LigPr 1883 36, закреп V 1889 12 184, вовчак V 1891 4 56, wjštakis TKK 1887 90, набряк U 1895 13 99, а також термінів на позначення інших медичних понять, наприклад: пологи U 1892 4/5 140, дихання VienL 1894 46 554, хвороба A 1883 4 110, хворий TKK 1887 92, вагітність Szl 1886 54, безпліддя VienL 1890 24 5, шрам U 1896 17 131, вакцинація V 1890 9 138, здоров’я Hyg 1897 1, плідність VienL 1890 24 4, плід U 1892 4/5 136, пуповина U 1892 4/5 140.

У виданнях багато збережених м і ж н а р о д н и х медичних т е р м і н і в². Це назви галузей медичної науки, наприклад: акушерство V 1896 2 24, хірургія V 1890 8 123, гігієна V 1889 1 8, патологія VienL 1890 36 7, psychijetr[?]ija V 1895 9/10 155; назви органів і рідин людського тіла, наприклад: артері-ї LietB 1885 6 22, капіляри A 1885 10/11 321, лімфа Gpri 1898 11, нерв VienL 1890 24 5, вена U 1891 9 417; назви хвороб, наприклад: алкоголізм VienL 1890 38 9, анемія VienL 1890 28 5, апоплексія VienL 1890 28 5, холера ŽLA 1894 11 82, дизентерія U 1897 9 131, епілепсія U 1897 12

² Деякі міжнародні терміни нині мають також українські відповідники.

124

Palmira Zemlevičiūtė | XIX a. pabaigos lietuvių medicinos terminijos...

185, ерготизм V 1890 2 20, гангрена LUK 1886 47, гонорея VienL 1890 38 8, істерія U 1897 12 185, грип LKal 1896 109, катар Kaim 1898 27 216, кретинізм VienL 1890 28 4, мігрень Zglkd 1885 12, невралгія LigPr 1883 45, неврастенія U 1897 12 185, німфоманія VienL 1890 24 5, параліч TS 1897 8 3, подагра TS 1897 8 2, пневмонія VienL 1890 30 5, рахіт U 1897 12 183, цинга V 1889 3 41, солітер U 1897 8 121, тиф V 1890 8 124; назви ліків та інших засобів лікування, наприклад: бура U 1897 8 121, хінін V 1889 12 184, хлороформ VienL 1890 37 8, етер LKal 1898 88, гліцерин TS 1898 5/6 51, йод VienL 1891 52 621, йодоформ U 1895 28 142, камфора Kak 1893 20, карболова кислота Kaim 1897 25 182, ланолін Kaim 1897 39 312, морфін V 1889 2 20, рицинова олія V 1890 2 21, танін LAK 1885 64, термометр U 1896 24 188, скипидар Džla 1899 14, вата UK 1897 33, вазелін Rodm 1895 4; назви методів дослідження, наприклад: аускультація LAK 1885 58, перкусія LAK 1885 58; терміни, що позначають інші медичні поняття, наприклад: ампутація VienL 1890 27 4, аномалії V 1890 4 54, бактерії Džla 1899 6, бромізм VienL 1890 28 4, дезінфекція Pchg 1893 15, дієта VienL 1890 28 4, еклампсія VienL 1890 28 5, епідемії V 1889 12 184, фагоцити V 1890 9 138, гіпертрофія VienL 1890 28 4, гомеопатія V 1890 7 97, інокуляція VienL 1890 27 5, кахексія VienL 1890 30 5, карантин V 1890 8 123, конвульсії V 1889 3 41, манія VienL 1890 37 9, меланхолія ŽLA 1891 4 30, мікроорганізми V 1889 12 184, операція V 1889 2 21, орган V 1890 5 68, пульс V 1889 3 41, симптоми V 1891 4 57, терапія V 1889 10 153.

6. 2. Терміни, що не збереглися

Найчисленніший пласт, безперечно, становлять медичні терміни, які нині вже не вживаються. Їх можна було б поділити на 2 групи. До першої групи належать терміни, зафіксовані у Словнику литовської мови:

a) назви частин людського тіла, органів і вироблюваних ними рідин, наприклад: audos V 1889 2 22 («auda 3. див. audinys 2. анат. “група клітин, що виконують однакові функції” LKŽ), dirksnys A 1885 10/11 320 («dirgsnis 2. “нерв” LKŽ), gimtinė U 1892 4/5 147 (gimtinė 3. див. gimtuvė 3. анат. «матка (uterus)» LKŽ), gygyslė U 1891 9 417 (gygyslė «артерія, вена» LKŽ), grobai LietB 1885 2 6 (grobas 3. «кишка; пряма кишка» LKŽ), jaknos U 1897 12 184 («jeknos анат. “печінка” LKŽ), koserė U 1896 20 154 (koserė 2. «глотка; рот» LKŽ), krekenos («Груди жінок наповнюються не молоком, а жовтуватою рідиною, яка називається krekenomis») Grm 1893 14 (пор. krekenos

Terminologija | 2006 | 13 125

див. krekena 1. «молоко корови, яка щойно отелилася або має ось-ось отелитися» LKŽ), kryžius SžI 1886 3 (kryžius 8. «нижня частина спини; крижі» LKŽ), motė SžI 1886 52 (motė 6. анат. «матка» LKŽ), narys Mtv 1898 9 (¹narys 1. «суглоб» LKŽ), perklodai U 1890 4 60 (perklodas «перегородка: Грудна перегородка (діафрагма)» LKŽ), pilvaplone V 1895 9/10 156 (pilvaplone див. pilvaplėvė анат. «очеревина (peritoneum)» LKŽ), skilvis LietB 1885 5 19 (skilvys 3. «шлунок, животик» LKŽ), šal iniai U 1896 20 154 (¹šalinis 2. «мигдалина піднебіння» LKŽ), szarvai U 1892 4/5 146 (¹šarvai 1. «послід, плодові оболонки (після пологів)» LKŽ), žabtai Mtv 1898 13 (žabtai 2. зневажл. «рот, губи» LKŽ);

b) назви хвороб, наприклад: baltieji žiedai Pm I 1899 4 (balti žiedai «менструація» LKŽ) (пор. також baltoji liga V 1897 3 41), blykszlė A 1885 10/11 321 (blyklė «блідість» LKŽ), breinė Kaim 1899 7 55 (x breinė (нім. Bräune) «таке захворювання горла, дифтерія» LKŽ), dygulys (lielisza) Szv 1888 1/2 60 (dyguly s 2. «колючий біль» LKŽ; lielisza див. lielėsa 2. «біль у боці, зазвичай від швидкої ходьби, бігу» LKŽ), grįžas V 1897 3 41 (¹grįžas 1. «біль у вивихнутому й перевтомленому суглобі, що супроводжується хрускотом; хрускіт» LKŽ), gumbas V 1897 1 9 (gumbas 4. «живіт проносить або просто якийсь біль у животі; сильний біль у животі» LKŽ), gurklys V 1897 3 42 (gurklys 2. «підборіддя (людини чи тварини), підщелепна ділянка» LKŽ), irmedė V 1897 3 42 (irmedė «хвороба, що виникає внаслідок застуди, перевтоми або переляку» LKŽ), kaulaėdis Szv 1888 1/2 62 (kaulaėdis «таке захворювання кісток» LKŽ), kaulligė SžI 1886 36 (kaulligė «хвороба кісток, біль у кістках, подагра, параліч» LKŽ), kraujaligė Kd I 1895 22 (kraujaligė 2. «хвороба крові» або 3. «кривавиця» (?) LKŽ), krūpos SžI 1886 15 (²kruopos «дифтерія» LKŽ), landunė užnaginė ZgIkd 1885 34 (landūnė див. landuonis 1. мед. «нарив на кінчику пальця (під нігтем), панарицій, гнилець (Panaritium)» LKŽ), nikulys V 1897 3 42 (¹nykulys 1. «хвороба виснаження, сухоти» LKŽ), nosligė SžI 1886 35 (nosligė «хвороба носа, нежить» LKŽ), numirulys VienL 1890 36 8 (¹nuomirulis див. nuomaras мед. «така нервова хвороба, епілепсія» LKŽ), pagedimas V 1897 3 42 (pagedimas 3. «шаленство, сказ» LKŽ), papauszkai U 1892 6/7 234 (papauškas 1. «прищ, болячка» LKŽ), pilvavimai VienL 1891 52 620 (pilvavimas → pilvuoti 1. «мати пронос» LKŽ), plautis LwKal 1887 70 (²plautis 1. «нежить» LKŽ), raudonoji liga (žiedai, skalbiniai) V 1897 3 42 (žiedas 6. «менструація» LKŽ; skalbiniai 2. «менструація, місячні» LKŽ), rietenos V 1897 3 42 (²rietena 11. мед. «молочниця (soor)» LKŽ), saldžioji votis Rodm 1895 15 (saldžioji votis «дуже сверблячий висип, екзема» LKŽ), sausgėla V 1890 2 21 (sausgėla

126

Palmira Zemlevičiūtė | XIX a. pabaigos lietuvių medicinos terminijos...

1. «біль у кістках і суглобах, ревматизм» LKŽ), поганий зір LietB 1885 2 6 (поганий зір «ослаблення зору» LKŽ), прихована лихоманка U 1895 25 117 (прихована лихоманка «прихована гарячка (така хвороба)» LKŽ), подагра LKal 1896 109 (подагра 6. «подагра» LKŽ), правець V 1889 1 9 (правець 2. мед. «правець, спазм» LKŽ), застій у грудях V 1897 3 42 (застій у грудях 5. «стиснення в грудях, задишка, астма» LKŽ), шам U 1897 8 21 (³x шам (нім. Schwamm) «таке захворювання ротової порожнини немовлят, молочниця» LKŽ), коростяні висипи U 1892 6/7 233 (коростяні висипи 1. див. ¹коростяна висипка 2. «струп, короста» LKŽ), танець святого Віта U 1897 12 184 (танець святого Віта мед. «нервове захворювання, що проявляється мимовільними м'язовими посмикуваннями, хорея» LKŽ), пронос Rodm 1895 16 (пронос 1. «діарея, пронос» LKŽ), куряча сліпота V 1897 34 2 (куряча сліпота див. куряча сліпота 4. «гемералопія (hemeralopia)» LKŽ);

c) терміни, що позначають інші медичні поняття, наприклад: лікарювання A 1885 10/11 325 (лікарювання → бути лікарем 1. «бути доктором, лікарем» LKŽ), лікарська професія Gpri 1898 11 (лікарська професія «лікарювання, професія доктора, лікаря» LKŽ), драпани Pm I 1899 7 (драпани «менструація, місячні» LKŽ), запаморочення Pchg 1893 26 (запаморочення див. запаморочення 2. «жар, запаморочення» LKŽ), лікувальний заклад Kd I 1895 32 (лікувальний заклад 1. «заклад лікування, лікарня, санаторій; курорт»; у той час це слово мало й інше значення — ліки: «Tas gidiklas galima gauti užrubežinėse aptiekosė» (LKa 1890 29), пор. лікувальний заклад 2. «засіб лікування, ліки» LKŽ), лікувальні засоби NGad 1894 21 11 (лікувальний засіб див. лікарська рослина «цілюща трава, ліки» LKŽ), хруст у суглобі (скрип у суглобі) Szv 1888 1/2 61 (скрип у суглобі 1. див. хрустіти 1. «хрускіт (суглоба), хруст» LKŽ), лікарняний будинок U 1892 6/7 236 (лікарняний будинок 1. «лікарня» LKŽ), косоокість VienL 1890 28 5 (косоокість → косоокий 2. «той, хто дивиться скоса, косоокий» LKŽ), набряки U 1896 20 154 (²набряк «припухлість, набрякання» LKŽ), лікування VienL 1890 38 8 (лікування → лікувати «лікувати» LKŽ), цілитель Pchg 1893 5 (цілитель 1. «лікар» LKŽ).

До другої групи належать терміни, не зафіксовані у Словнику литовської мови. Їх можна було б поділити на 2 підгрупи. До першої підгрупи належать терміни, значення яких встановлено на основі тексту джерела:

a) назва частини тіла, наприклад, куркштема Mtv 1898 19 (поруч із цим словом Й. Басанавічюс навів латинський відповідник brachium (пор. brachium 1. «плече» MTŽ);

b) назви хвороб, наприклад: біла рожа Mtv 1898 24 (поруч із назвою цієї хвороби Й. Басанавічюс навів латинський відповідник phlegmone (пор. phlegmone – флегмона, гнійник MTŽ), синя хвороба VienL 1890 30 4 (поруч із

Terminologija | 2006 | 13

127

У дужках наведено латинський відповідник cyanosis (пор. cyanosis – ціаноз, синюшність шкіри MTŽ), siutalīgė V 1891 4 56 (це слово було синонімом терміна pasiutligės, який уживається тепер: «<...> мікроорганізми siutalīgės повільно розмножуються в людському тілі; від укусу, скажімо, скаженого собаки до початку хвороби минає 2–3 місяці або й більше» V 1891 4 56–57), skaudligė (це синонім ревматизму: «Далі — згодом у хворого починають боліти кістки ніг, голови, а найбільше вночі — так сильно, що хворий ледве не божеволіє від мук; але він сам себе заспокоює, думаючи, що це походить від skaudligė (ревматизму)») SŽl 1886 30.

До другої підгрупи належать терміни, значення яких із тексту джерела незрозумілі:

а) назви органів людини, наприклад: plasnojanti gisla LAK 1885 62, žabenukai («Якщо мати почне давати дитині в рот цукор тощо, від цього ротик заповнюється, а піднебіння та žabenukai вкриваються нальотом, наче кашею, тому немовля не може проковтнути крізь ці кірочки й починає задихатися») Mtv 1898 12;

б) назви хвороб, наприклад: Balėjimo Liga LigPr 1883 13 (ця назва могла бути синонімом терміна anemijos, який уживається тепер), baltieji tyniai («А від хвороб, що виникають через бідність, нерідко бувають і різні запалення кісток, як-от <...>, baltieji tyniai тощо») VienL 1890 27 4, gerų kapojimas (при цій назві наведено латинський відповідник dermatitis, але зі знаком питання. Цю хворобу Й. Басанавічюс описав так: «Ця хвороба буває в пастухів навесні, коли вони ходять босі, з оголеними литками; від вітру та вогкості, коли штанинами й краями штанів, самі того не помічаючи, натирають литки, вони червоніють, а після почервоніння шкіра тріскається, і з’являється кров. Якщо пастух не може йти, то кажуть, що „журавлі, летячи, покусали тобі литки“») Mtv 1898 9, gruštis (М. Купревічюс не навів до цього слова ані латинського, ані грецького відповідника, очевидно, не знав їх і поставив знак питання. Цю хворобу він описує лише одним реченням: «Люди кажуть: gruštis їй бозна-коли давно вселилася») V 1897 3 42, kaitraliga (це слово могло бути синонімом drugio, пор. «drugys, kaitraliga — це, за старим прислів’ям, „попередник хвороби“ або товариш хвороби, проте все це важлива річ для деяких хвороб») LKa 1890 27, kaitrastoges («Усі частини тіла можуть бути уражені нежитем, тобто жар може бути в животі, грудях, кишках тощо») LKa 1890 28, laumes spaudims («Іншої ночі, коли він спав, на нього напав такий тиск, що він не міг ані підвестися, ані перевернутися в ліжку, ані покликати на допомогу, ані говорити. Він важко дихає і мусить лежати так

128

Palmira Zemlevičiūtė | XIX a. pabaigos lietuvių medicinos terminijos...

так, доки ця біда не мине») LKal 1892 127, Norvegų niežai («Якщо розплодиться багато коростяних кліщів, то прищики зливаються — шкіра лущиться; таку коросту називали „норвезькою коростою“ <...>») Szv 1888 3 82, piktakarszcziai («Усі лікарі знають, як найсмертоносніші хвороби, як-от азійська холера, холера немовлят, кривава діарея й piktakarszcziai, поширюються в населених міською біднотою районах і якої страшної смертності там завдають») VienL 1890 27 4, rietgalio liga (У деяких родинах ми бачимо rietgalio liga (hip. disease), <...>») VienL 1890 38 9, skilviakarszcziai («<...>, часто надвечір починає трусити пропасниця, і так перебіг хвороби наближається до skilviakarszcciu, <...>») LAK 1885 57, sprandoligė («Це хвороба малих дітей: якщо їх колисати або носити, чи якщо дитина впаде з колиски, вона вивихне шию; тоді нічого не їсть, усе тіло охоплене гарячкою, очі запалі, і весь час плаче. Тоді матері розуміють, що це sprandoligė, <...>») Mtv 1898 27.

З наведених термінів видно, що найбільше зникло назв хвороб, проте зникли й терміни, які позначали інші медичні поняття.

Причини зникнення розглянутих медичних термінів могли бути різними. Насамперед слід зазначити, що в деяких випадках зникли не самі терміни, а лише їхні спеціальні значення, оскільки в інших значеннях ці слова вживаються й досі. Це такі багатозначні слова, як gumbas, kruopos, žiedai, skalbiniai, rietenos, šamas, gimtinė, kryžius, narys, šarvai. Зникли також слова, що вживалися у вузькому говорі якогось діалекту, але не поширилися ширше (kurkštena). Треба підкреслити й те, що чимало зниклих медичних термінів уже тоді мали замінники, які витіснили їх з активного вжитку. Іноді навіть у тому самому тексті можна знайти назви частин людського тіла, хвороб або їхніх симптомів, ужиті як синоніми. Наприклад, терміни nervai, arterija, žarnos, kepenys, gimda, dieglys, spuogas, viduriavimas, vaistas замінили dirgsnius, gyvyslę, grobus, jaknas, motę, dygulį, papaušką, pilvavimą, trydą, gydyklą. Деякі слова вживалися лише в працях окремих авторів, наприклад, термін pilvaplones використовував В. Кудирка. У вжитку могли не прижитися слова через архаїчний або зневажливий відтінок (grobai, žabtai). Важливою причиною зникнення значної частини термінів є невизначеність або неясність їхнього значення. Особливо це стосується складних слів із компонентом liga, наприклад: kaulligė, kraujaligė, nosligė, skaudligė, kaitraliga, sprandoligė.

Окремо варто згадати вже не вживані варваризми, що не увійшли до літературної мови, наприклад: aptieka Ppaž 1899 14 (x aptieka «аптека» LKŽ), čūma (цим словом позначають один із різновидів гарячки: «Перелічу різновиди гарячки: ču-

Terminologija | 2006 | 13

129

віспи, холери, тифу, <...>») V 1890 7 106 (LKŽ, цього слова немає у словнику), jedra V 1890 8 123 (x jedra (< adra, л. odra) «заразна шкірна хвороба, кір, віспа» LKŽ), motis Kaim 1896 2 15 (¹x mostis (біл. масть, л. maść) л. «м’яка лікарська маса з жирами, яку застосовують для лікування, мазь» LKŽ), palagas ŠŽl 1886 59 (²x palagas «пологи» LKŽ), smertis V 1890 2 21 (x smertis (біл. смерть) л. «смерть» LKŽ), zapalenija V 1897 3 41 (x zapalenija див. x zapalenia (л. zapalenie) «запалення (переважно легень)» LKŽ), žyvatas V 1897 1 10 (x žyvatas 4. «діарея» LKŽ). Більшість із них уже тоді мали литовські відповідники, наприклад: liekorius Kaim 1896 2 15 і gydytojas U 1895 28 143, liekarstva Kaim 1896 2 15 і vaistas A 1885 10/11 325, lisnikai^³ і kirmėlės U 1898 11 167, rona ir opa U 1896 27 131, rona ir žaizda Gpri 1898 4, truczyzna ir nuodas Gpri 1898 4.

Часто те саме явище називали кількома словами (або словосполученнями), з яких одне увійшло в сучасне вживання, а інше (інші) — ні, наприклад: aftma називали trumpa dvale LigPr 1883 40; difterija Hyg 1897 110 люди ще називали gierklės uždegimu puwancziu Zglkd 1886 13, difteritu, smauginýčia, kakline U 1892 8 293, krioklige U 1892 8 294, troškuliu, kriokle U 1896 13 99; dizenteriją називали negeru viduriavimu, kruvinąja trizna A 1883 5 141, kruvinąja, greitąja U 1890 3 39, raudonąja U 1891 3 131, kruvinu viduriavimu U 1897 9 131; džiova також називали džiuwes liga LigPr 1883 38, džiutimi LAK 1885 50, sauslige U 1897 9 131 (цю хворобу й досі називають tuberkulioze); karbunkulas також називали mėlynuoju spuogu U 1890 8 121 (тепер рекомендовано литовський термін piktuotės); kataraktą люди називали viduriniu valkiu U 1897 3 42, akių apvilkimu Mtv 1898 5 (литовський відповідник — lęšiuko drumstis); sifilis V 1890 8 123 називали brantajs Zglkd 1885 9, prancuzais ŠŽl 1886 25, prancuzlige, piktąja liga U 1891 5 230, prancais Kd I 1895 5, «netikusia liga», «blogąja liga», «nedora liga» Rodm 1895 6, prasta liga (поганою) V 1897 3 42; tymai також називали drognimis U 1892 6/7 233; trachomą раніше люди називали dykomis mėsomis U 1897 3 42.

7. ВИСНОВКИ

1. Наприкінці XIX ст. значно побільшало різноманітних литовських друкованих видань, зокрема й у галузі медицини. У Малій Литві та Америці видавали оригінальні й перекладні литовські медичні брошури, у газетах публікувалися

^³ В інших місцях (наприклад, у Сувалкській губернії) lisnikais також називали ліки від глистів (латинською Flores Cinae): «Але значно кращими й надійнішими ліками є lisnykai» U 1897 8 121.

130

Palmira Zemlevičiūtė | XIX a. pabaigos lietuvių medicinos terminijos...

медичні статті, а в календарях — практичні медичні поради. Ці популяризаторські друковані видання сприяли збагаченню медичної термінології.

2. Про медичні питання почали писати литовські лікарі (P. Avižonis, J. Basanavičius, K. Grinius, V. Kudirka, St. Matulaitis, A. Sketeris, J. Šliūpas, A. Vileišis) та інші інтелігенти (J. Adomaitis-Šernas, M. Jankus, J. Tumas-Vaižgantas). Отже, у друкованих виданнях частіше вживалися литовські медичні терміни.

3. Тематика литовських медичних друкованих видань була широкою й різноманітною. Писали про багато галузей медичної науки, а також суміжних із медициною наук — акушерство, гінекологію, педіатрію, епідеміологію, етіологію, гігієну, санітарію, хірургію, травматологію, венерологію; порушували питання анатомії, бактеріології, фізіології та фармації.

4. У розглянутих друкованих виданнях широко вживалися терміни різних галузей медицини та пов’язаних із ними наук. Більшість із них і досі вживаються як офіційні медичні терміни. Це слова литовського походження, що загальновживані в живій мові, а також міжнародні слова. Однак значна частина медичних термінів не збереглася в писемному вжитку. До них належать рідкісні діалектизми, слова, витіснені з активного вжитку своїми відповідниками, а також архаїчні, зневажливі, невизначені й неясні за значенням слова. Окремо варто згадати багатозначні слова, чиї спеціальні значення не прижилися, хоча в первісних значеннях ці слова вживаються й сьогодні. Звісно, не збереглися й варваризми.

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА

A – Auszra, 1883, 1885, 1886.

Džla – Туберкульоз і як уберегтися від цієї хвороби, Тільзіт, 1899.

Gpri – Лікування від гарячки та щеплення від віспи, Тільзіт, 1898.

Grm – Нечувана річ і добрі поради нашим жінкам, Тільзіт, 1893.

Hyg – Гігієна, або наука про збереження здоров’я, Чикаго, 1897.

Kaim – Сусід, 1896, 1897, 1898, 1899.

Kak – Як захиститися від холери та інші корисні читання, Тільзіт, 1893.

Kd l – Що робити, щоб бути здоровими й довго жити, Тільзіт, 1895.

LAK – Литовський календар «Аушри», 1885.

LietB – Литовський голос, 1885.

LigPr – Друг хворого, Лейпциг, 1883.

LKa – Литовський календар, 1890.

LKal – Литовські календарі, 1892, 1896, 1898.

LUK – Календар литовських фермерів, 1886.

LwKal – Литовські календарі, 1887.

Mtv – Medega mustaiškai vaistininkystai. Šenandoras, 1898.

NGad – Нова епоха, 1894.

Pčhg – Повчання про те, як захиститися від холери, Тільзіт, 1893.

Pm l – Поради жінкам, які хочуть бути здоровими, Біте́най, 1899.

Terminologija | 2006 | 13 131

Ppaž – Повчання про те, як уберегти людей від сказу, покусаних скаженими собаками, Тільзіт, 1899.

Rodm – Поради матерям щодо вигодовування немовлят, Тільзіт, 1895.

Szv – Світло, 1887, 1888, 1890.

Šzl – Найважливіші хвороби людей, Тільзіт, 1886.

Tvn – Батьківщина, 1896.

TKK – Календар Тільзітського мандрівника, 1887.

TS – Охоронець Батьківщини, 1897, 1898.

U – Фермер, 1890, 1891, 1892, 1895, 1896, 1897, 1898.

UK – Сільський календар, 1897.

V – Дзвін, 1889, 1890, 1891, 1895, 1896, 1897.

Vienl. – Єдність литовців, 1890, 1891, 1894.

Žglkd – Відомості про лікування хвороб тіла й душі, Краків, 1885.

ŽLA – Жмудський і Литовський огляд, 1891, 1894.

ДОПОМІЖНІ ДЖЕРЕЛА

LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas, Vilnius, 2005. www.lkz.lt

MTŽ – Словник медичних термінів, Вільнюс, 1980.

LITERATŪRA

Avižonis P. 1909: Lietuvių Medicinos ir Hygienos Knygos, Vilnius.

Biržiška V. Lietuvių bibliografija. III d. Spaudos draudimo laikas (1865–1904 m.), Kaunas, 1929.

Grinius K. 1895: Apie vieną netikusią knygutę. – Ūkininkas 25, 116–117.

Grinius K. 1922: Medicinos žinių popularizacija ir Lietuvių medicinos knygų sąrašas, Kaunas.

Kuprevičius M. 1897: Lietuviški ligų vardai. – Varpas 3, 41–42.

Lietuvos TSR bibliografija: Knygos lietuvių kalba [1862–1904] 2 (1), Vilnius, 1985; [1862–1904] 2 (2), Vilnius, 1988.

Matulaitis St. 1895: Budai gydymo nekurų ligų [recenzija]. – Varpas 9/10, 162–163.

Palionis J. 1995: Lietuvių rašomosios kalbos istorija, Vilnius.

Zinkevičius Z. 1992: Lietuvių kalbos istorija 5: Bendrinės kalbos iškilimas, Vilnius.

REVIEW OF THE SOURCES OF LITHUANIAN MEDICAL TERMINOLOGY AND THEIR TERMS AT THE END OF 19TH CENTURY

Although at the end of the 19th century it was forbidden to print using Latin script, there was nevertheless a growth in the publishing and distribution of Lithuanian periodical and non periodical publications. Typical of this type of publishing was medical booklets, newspapers and calendars addressing medical questions.

At the end of the 19th century 25 medical booklets were published in Lithuanian. The majority of them were published in Lithuania Minor (in Tilžė). A few books were published in other towns in Lithuania Minor (Bitėnai, Priekulė) and also in America (Shenandoah, New York, Chicago). These booklets were published in two different types of script: Latin (designed for Lithuania Major) and Gothic (designed for Lithuania Minor). The majority of the books were in Latin script. Some booklets were original, others were translations (the majority). The translations were made from Russian, Polish and German languages. Booklets were written by Lithuanian doctors (Jonas Basanavičius, Stasys Matulaitis, Adomas Sketeris, Jonas Šliūpas, Antanas Vileišis) and other Lithuanian intellectuals (Juozas Adomaitis-Šernas, Martynas Jankus, Juozas Tu-

132

Palmira Zemlevičiūtė | XIX a. pabaigos lietuvių medicinos terminijos...

mas-Važgantas, Petras Vileišis). Adolf Richter’s booklet Der Kranken-Freund (Ligonų prietelius) was very popular. This booklet was translated from German between 1878 and 1898 and went through 21 editions.

Fifteen newspapers published during the period 1883–1899 in Lithuania Minor and America (Aušra, Lietuviškasis Balsas, Tėvynės Sargas, Ūkininkas, Varpas, Vienybė Lietuvninkų, Žemaičių ir Lietuvos Apžvalga and others) contained more than 150 articles on the subject of medicine and related subjects. Articles were written by well known medical doctors and Lithuanian community leaders Petras Avižonis, Jonas Basanavičius, Kazys Grinius, Vincas Kudirka, Stasys Matulaitis, Adomas Sketeris, Jonas Šliūpas, Antanas Vileišis and others.

Fifteen almanacs published during the period 1883–1899 in Lithuanian Minor contained much about health and treatments.

Lithuanian medical publications covered a wide and varying range of topics. They explained in a popular way various issues of various fields of medical science (obstetrics, gynaecology, paediatrics, epidemiology, aetiology, hygiene, sanitation, surgery, traumatology and venereology) and related sciences (anatomy, bacteriology, physiology, pharmacology).

Medical terminology and terminology related to medicine was abundant in these publications. The majority of those terms are still used as official medical terms. They are inheritances universally used in the common language and international terms. Certain medical terms of this period – rare dialectisms and barbarisms – did not survive in written usage.

Gauta 2006-11-13

Palmira Zemlevičiūtė

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

E. paštas [email protected]

Terminologija | 2006 | 13

133