Литовські метафоричні будівельні терміни

ROBERTAS STUNŽINAS

Lietuvių kalbos institutas

Виникнення метафоричних термінів пов’язане з первинним, або «стихійним», етапом формування спеціальної лексики, на якому номінацію термінів визначають суб’єктивні чинники, а в семантиці мовного знака відображається наївне розуміння предметів, властивостей, дій і процесів. Із розвитком науки й техніки найважливішим чинником творення термінів стає не відповідність поняття слову, а відповідність аналогії. Нові знання про світ зручно пов’язувати з відомими образами, «закріпленими» в лексичних значеннях слів. Тому на первинному етапі формування спеціальної лексики роль термінів виконують загальновживані слова, осмислені через різноманітні асоціації (Володина 1997: 43). На важливості метафоричної номінації в терміносистемах, що формуються, наголошують прихильники когнітивного підходу, стверджуючи, що метафоричне найменування є одним з основних джерел термінології. Метафора — невіддільна частина людського пізнання й мислення та ефективний засіб збагачення лексики. Попри умовність, метафора містить достатньо інформації й може виконувати функції терміна. Нерідко лише метафоричними термінами можна передати поняття про предмет чи явище, що не має усталеної назви (докладніше див. Ивина 2003: 46–49).

Хоча в будівельній термінології метафоричний спосіб називання понять не дуже продуктивний (метафоричні терміни в розглянутих джерелах становлять менш ніж 1% усіх термінів), важливо з’ясувати, які метафоричні терміни властиві цій традиційній галузі, що формувалася протягом тривалого часу. Мета статті — з’ясувати способи вираження метафоричних термінів, переважні способи метафоричного перенесення, а також співвідношення литовських термінів із термінами інших мов. Матеріал зібрано з двомовних і багатомовних словників будівельних термінів та підручників. У статті розглянуто 846 метафоричних термінів.

Перш ніж розпочати аналіз, доречно зазначити, що зі стилістичного погляду метафоричні терміни належать до мовних метафор. Мовним метафорам, на відміну від художніх, властиві об’єктивність, лексична й кон-

62

Robertas Stunžinas | Lietuviški metaforiniai statybos terminai

текстова самостійність, системність, цілісність, анонімність. Це лексичні одиниці, які сприймаються як само собою зрозумілі й відтворюються, вживаються з різною комунікативною метою, не виконують художньої функції та відображають загальні предметно-логічні зв’язки (KPP 2003: 324). Цьому типу метафор властива універсальність номінації; їхня загальна психолінгвістична особливість — перенесення назви одного предмета (явища) на інший предмет (явище) за подібністю. У цій статті основну увагу приділено двом функціональним типам метафор — номінативним¹ і метафорам ознак. Номінативні метафори виникають, коли одне дескриптивне значення замінюється іншим; вони є джерелом омонімії (цит. за: Прохорова 1996: 40). Номінативні метафори в науковій мові постали з термінологізованих слів звичайної мови. У науці метафори цього типу є первинними, оскільки названі наукові об’єкти не мають інших назв (див. Никитина 1987: 37). У цій статті до номінативних метафор зараховано метафоричні однослівні терміни, наприклад iešmas STŽ 188, складені терміни з метафоричними головними компонентами, наприклад [krano] kojos ALSTŽ 25, і фразеологічні складені терміни, метафоричне значення яких виникає з усього словосполучення, наприклад girdėjimo slenkstis STŽ 547. Загалом розглянуто 784 номінативні метафори.

Метафорами ознак² називають ознаки понять, що виникають унаслідок зіставлення властивостей предметів різних категорій. У цій статті до метафор ознак зараховано метафоричні залежні компоненти складених термінів і метафоричні сполучення компонентів, наприклад: grybiškoji [konstrukcija] ALSTŽ 79, plaukiškasis [plėšėjimas] STŽ 418, «dobilo lapo [sankryža]» STŽ 497. Загалом розглянуто 62 метафори ознак.

Метафорична будівельна термінологія є антропоцентричною: мірилом найменування є людина, будова її тіла, діяльність і побут. Це видно зі способів вираження метафоричних термінів: у групі номінативних метафор переважають назви частин людського тіла, фізіологічних і психічних дій, станів та властивостей людини, предметів побуту й соціальної діяльності. Значно рідше трапляються терміни, утворені словами, що позначають поняття зі світу тварин, рослин та інших явищ природи. У таблиці 1 показано кількість метафоричних термінів і співвідношення між ними за групами слів, використаних для найменування.

¹ Nominacinių metaforų tipą yra išskyrusi N. Arutiunova (Никитина 1987: 37; Прохорова 1996: 40).

² Požymių metaforas reikėtų skirti predikatinio požymių metaforų tipui (Никитина 1987: 37).

Terminologija | 2006 | 13

63

Таблиця 1. Метафоричні будівельні терміни за групами називаних слів

Групи називаних слів | Метафоричні терміни | к-сть |% | назви частин тіла людини | 86 (29)³ | 11 (21,2) | назви фізіологічних, психічних дій, станів і властивостей | 121 (12) | 15,4 (8,8) | назви предметів побуту та інших предметів | 406 (53) | 51,8 (38,7) | назви видів соціальної діяльності людини | 21 (15) | 2,7 (10,9) | назви предметів тваринного світу | 84 (21) | 10,7 (15,3) | назви предметів рослинного світу | 41 (5) | 5,2 (3,6) | назви предметів неживої природи | 25 (2) | 3,2 (1,4) | Усього | 784 (137) | 100

Із наведених даних видно, що в метафоричній будівельній термінології багато термінів, утворених від назв частин тіла людини, наприклад: лікоть ALSTŽ 246, [трубний] лікоть ALSTŽ 124, скелет STŽ 177, [дерев’яний] скелет STŽ 140, 177, підошва ALSTŽ 40, [вежі] підошва STŽ 376, кишка STŽ 723, STŽ 376, [армований] шланг STŽ 723. Тут часто трапляються наукові поняття, названі зменшувальними формами, наприклад: борідка ALSTŽ 29, кулачок RLSTŽ 161, носик ALSTŽ 45.

Найбільшу частину метафоричної термінології становлять терміни, утворені від слів, що позначають різні групи предметів: a) назви столових приладів і посуду, наприклад: [бурового долота] ложка ALSTŽ 20, 314, рожен STŽ 188, [для розпилювання деревини] ніж Dzed 22; b) назви робочих інструментів, наприклад: [рейкові] кліщі ALSTŽ 60, [бурильний] молоток ALSTŽ 117; c) назви предметів одягу, наприклад: стрічка ALSTŽ 39, [колони] комір STŽ 28, [запобіжний] пояс ALSTŽ 31; d) назви прикрас і побутового приладдя, наприклад: [колодязне] кільце⁴ ALSTŽ 283, кільце ALSTŽ 14, [розмічальний] гребінь Dzed 14: e) назви харчових продуктів,

³ У дужках зазначено кількість і співвідношення однослівних (родових) термінів. Ці дані покликані показати різноманітність вираження споріднених термінів.

⁴ За словами A. Sabaliausko, «<...> перстень передусім слід пов’язувати з дієсловом žiesti — крутити, виготовляти з глини». Адже первісне значення цього персня було «якийсь круглий предмет, коло» (Sabaliauskas 1994: 387).

64 Robertas Stunžinas | Lietuviški metaforiniai statybos terminai

наприклад: [цементне] молоко STŽ 409, [фільтрувальний] коржик ALSTŽ 49, коржик ALSTŽ 49, тісто STŽ 641, крихти STŽ 663; f) назви споруд та їхніх частин, наприклад: хребець (для переливу води) STŽ 548, [машинна] будка STŽ 85, [кульовий] млин Grig 142, тепловий ковпачок ALSTŽ 44; g) назви зброї, наприклад: стріла ALSTŽ 39, [розподільний] щит ALSTŽ 36, [вібраційна] булава ALSTŽ 94; h) назви музичних інструментів, наприклад: [кроквяна] струна ALSTŽ 59, [горловий] барабан ALSTŽ 26, STŽ 85; i) назви меблів, наприклад: [монтажна] колиска STŽ 317, [тяговий] шкаф ALSTŽ 91; f) назви приладів та іншого приладдя, наприклад: [повітряна] сітка ALSTŽ 8, [самохідний] візок ALSTŽ 45.

Наявні дані свідчать, що в будівельній термінології найчастіше метафорично називаються конкретні предмети, тоді як метафори дій, станів та інших явищ порівняно рідкісні (це характерно для багатьох технічних галузей). У будівельній термінології метафорична номінація абстрактних понять відбувалася за такими моделями: a) фізіологічні стани людини, наприклад: [асфальту] потовиділення ALSTŽ 34, [ударна] втома STŽ 368, старіння ALSTŽ 8; b) дії, наприклад: стрибок STŽ 619, крок (хід) STŽ 728; b) психічні стани або властивості, наприклад: чутливість ALSTŽ 297, пам’ять STŽ 50; c) побутова й соціальна діяльність, наприклад: промивання ALSTŽ 130, рубання (спосіб розколювання деревини) Grig 39, [колон] перекидання STŽ 262, [тепла] віддача ALSTŽ 51, пробудження ALSTŽ 133.

У метафоричній будівельній термінології порівняно мало трапляється термінів, утворених від слів, що позначають поняття тваринного, рослинного та інших природних світів. Більшість термінів цієї групи утворено від назв тварин, частин тіла тварин і предметів тваринного світу, наприклад: [крановий] козел STŽ 375, [крана] хобот STŽ 588, [будівлі] крило STŽ 558, ріг ALSTŽ 152, [ручна] лебідка ALSTŽ 371, гусениця ALSTŽ 20, черв’як ALSTŽ 254; [електричної лампи] патрон STŽ 317, [ізоляційна оболонка труб] лушпина ALSTŽ 86. Невелику групу становлять метафоричні терміни, утворені від слів, що позначають рослини й предмети рослинного світу, наприклад: зерно ALSTŽ 164, [троса] серцевина STŽ 608, стебло STŽ 578, [трубопроводу] гілка ALSTŽ 42. Також рідко використовуються слова, що позначають об’єкти неживої природи, наприклад, [цементний] камінь Grig 230.

За словами S. Griniovo, метафоризація значень загальновживаних слів зазвичай спершу відбувається на основі зовнішньої подібності називаних об’єктів, а згодом — на основі подібності функцій (Гринев 1993: 131). Цю закономірність можна застосувати й до метафоричної будівельної термінології. Для значної кількості метафоричних термінів характерне перенесення назви за подібністю форми,

Terminologija | 2006 | 13

65

наприклад: [головка свердла] ALSTŽ 33, [петльове] волосся (килимове) Grig 249, ніжка Dzed 16, [ніжки крана] ALSTŽ 25, п’ятка RLSTŽ 119, [вушка підвіски] ALSTŽ 134, пасмо [дротів] Grig 80. Метафоричне перенесення назви за подібністю форми властиве метафоричним термінам усіх груп, наприклад: [барабан крана] ALSTŽ 26, STŽ 85, [ложка бурового верстата] ALSTŽ 20, 314, зерно ALSTŽ 164, люлька STŽ 317, [будка машиніста] STŽ 85, [запобіжний] пояс ALSTŽ 31, стріла ALSTŽ 39, [кільце колодязя] ALSTŽ 283, [телефонна будка] ALSTŽ 232; [бетонувальний] хобот STŽ 588, ріг ALSTŽ 152, гусениця ALSTŽ 20, [лусочки живильника] Grig 219. Для термінів, утворених від слів на позначення їжі, характерне метафоричне перенесення назви за подібністю консистенції та структури, наприклад: [цементне] молоко STŽ 409, борошно STŽ 339, тісто STŽ 641, крихти STŽ 663. Для групи термінів характерне метафоричне перенесення назви за подібністю функції, наприклад: [підошва рейки] ALSTŽ 150, [рейкові] кліщі ALSTŽ 60, [підошва вежі] STŽ 376, [буровий] молоток ALSTŽ 117, [пневматичний] молоток STŽ 414, [кульовий] млин (пристрій для розпилювання деревини) Grig 142, [самохідний] візок ALSTŽ 45, [розподільний] щит ALSTŽ 36, [ізоляційна оболонка труб] ALSTŽ 86.

Щоправда, іноді складно виокремити основну ознаку метафоричного перенесення, оскільки нерідко перенесення відбуваються за кількома пов’язаними ознаками. Крім того, значний вплив справляють і враження, які викликає предмет (явище). Метафоричне перенесення за різними асоціаціями переважно властиве термінам, що походять із професіоналізмів, наприклад: ластівчин хвіст «спосіб надрізання» Dzed 17, козел ALSTŽ 316, а також фразеологічним складеним термінам, наприклад: поріг чутності STŽ 547, коробка швидкостей ALSTŽ 160, повітряна мережа ALSTŽ 8, тепловий місток ALSTŽ 44. Так само складно класифікувати за способами метафоричного перенесення абстрактні метафори. Спільна особливість таких метафор полягає в тому, що метафоричне перенесення назви могло відбутися не за однією, а за кількома, найчастіше асоціативними, ознаками понять, наприклад: [крок обмотки] STŽ 728, [гасіння вапна] Grig 132, стрижка Grig 39, [крок несучих стін] STŽ 728.

Говорячи про метафоричні будівельні терміни, слід зазначити, що з погляду новизни більшість із них є наслідком вторинної метафоричної номінації — метафоричність властива й загальновживаним словам, що позначають наукові поняття. Очевидно, що більшість метафоричних термінів утворилися за метафоричними моделями загальної лексики, значна їх частина могла бути запозичена з народної термінології, наприклад: лікоть ALSTŽ 246, [колінчастий патрубок] ALSTŽ

66 Robertas Stunžinas | Lietuviški metaforiniai statybos terminai

124, лікоть⁵ 5. «зігнута ресора брички, що далеко виступає назад»: На нових бричках на ліктях установлені ресори, що сильніше підкидають Nm (LKŽ); [горловина димоходу] STŽ 167, горло 3. «отвір ями»: Добре накрий горловину ями, щоб картопля не померзла LŠ (LKŽ); [стовбур колони] ALSTŽ 292, STŽ 309, стовбур 5. «основна частина інструмента, знаряддя»: До стовбура [плуга] приєднуються дві ручки Užž. (LKŽ); плече STŽ 408, [плече важеля] STŽ 409, плече 7. «частина дуги»: Дуга перекинулася, і одне плече зламалося Grk (LKŽ); [шийка рейки] STŽ 232, шийка 4. EncIV1398 «частина коси, якою її прикріплюють до косовища, ніжка»: Шийка коси залізна Švnč. (LKŽ); [головка свердла] ALSTŽ 33, голова 8. «кругла, товстіша частина якого-небудь предмета; передня частина; вершина, верх»: Цибулинка OG134 (LKŽ); підніжка RLSTŽ 164, підніжка 1. Klvr, Brt, Mrj, Šn, Krsn «частина воза, що з’єднує вісь із дишлем і підтримує колесо»: Підніжка воза з’єднує ліспант із віссю Brb (LKŽ).

Вторинна метафорична номінація властива термінам усіх груп, наприклад: ніж [рубанка] Dzed 33, ніж 2. Gl, Dkš, Šd «частина плуга»: До лемеша приєднується ніж Jz. (LKŽ); [кульовий] млин (пристрій для обробки деревини) Grig 142, млин 3. Klp «лісопильня»: Лісопильний млин KII141. Треба везти деревину на млин розпилювати Prk (LKŽ); [вібраційний] стіл RLSTŽ 39, стіл 2. Jdr, Pšš «горизонтальна плита машини, верстата чи якого-небудь пристрою, на яку щось кладуть або прикріплюють»: А хто подаватиме на стіл [снопи]? Plm. Добре закріпи стіл, щоб під час молотьби не перекинувся Kt. (LKŽ); стріла ALSTŽ 39, стріла 2. DŽ, NdŽ, Skp, Krn «відгалуження, пагін»: Дерева випускають стріли Jn(Pnd) (LKŽ); [барабан крана] ALSTŽ 26, STŽ 85, барабан 3. «глиняна опукла посудина, глечик»: На дні барабанчика є газ Yl. Процідивши свій мед у бочечки, заткнув S. Dauk (LKŽ); зерно ALSTŽ 164, зерно 3. перен. «маленька частинка, крихітка»: Крупинка солі K. Піщинка KI705 (LKŽ); [козел крана] STŽ 375, козел 11. «підставка на ніжках, на яку кладуть обтесувану деревину»: Посунь козла вбік, бо дерево рухається Ūd (LKŽ); [хобот крана] STŽ 588, хобот 2. E, NdŽ «морда тварини» (LKŽ); ведмідь RLSTŽ 17, ведмідь 5. Ktk, Kp «великий важкий пристрій із масивним нижнім кінцем для забивання паль, трамбування глини тощо»: Піднявши вгору, ведмедя відчіплюють, щоб, падаючи, він забив кілок Užp (LKŽ); ріг ALSTŽ 152, ріг 4. N, DŽ, Nd, Kin «виступний верхній край кінця човна або місце біля нього»: Ріг шепі KII154 (LKŽ); [ручна] лебідка ALSTŽ 371, лебідка 3. «важіль; жердина важеля, перекид»: Лебідка зламалася Brž (LKŽ); крильце RLSTŽ 241, крильце 2. LKAI129 (Trš, Slč, Avl, Kzt, Lkm) «ножиці коловорота, вилочка, між

⁵ Приклади з наведеними значеннями взято з LKŽ.

Terminologija | 2006 | 13

67

якими обертається котушка»: Зубчасті крильця, на які намотується нитка Pb. Не підсовуй, хлопче, пальці до крутилки, бо крильця зіб’ють Skrb; [крило вентилятора] ALSTŽ 33, крило 4. K, LL230, NdŽ, Žg, Ps. Ssk «пластина, лопать частини вітряка, що обертається від вітру»: Крила млина так крутяться, що аж страшно LKT265(RdN). Щоправда, деякі народні терміни могли виникнути за зразком термінів інших мов. Млин «лісопильня» міг виникнути за зразком нім. [Sagen]mühle «лісопильня» (Kaulakienė 1991: 88).

Значна частина метафоричних термінів може бути семантичними запозиченнями, тобто метафоричне значення може бути запозичене з термінів інших мов. Таке твердження можна зробити з огляду на те, що понад три чверті (82,5%) метафоричних термінів відповідають⁶ термінам інших мов. Майже три чверті (72%) термінів, названих іменами частин людського тіла, мають відповідники в інших мовах, наприклад: [головка рейки] – англ. [rail] head, нім. [Schienen]kopf, рос. головка [рельса] STŽ 159; [ніжка бурової вежі] – англ. leg [of boring tower], рос. нога [буровой вышки] STŽ 267; шийка – англ. neck рос. шейка STŽ 232; [плече важеля] – рос. плечо [рычага] STŽ 409. Відповідники в інших мовах мають 85% термінів, названих іменами предметів, наприклад: [кам’яний] підшипник – англ. [stone] bed, рос. [каменная] постель STŽ 184; [буровий] молоток – нім. [Bohr]hammer, фр. marteau [de forage], рос. [бурильный] молоток STŽ 414; [підвісна] люлька – англ. [suspension] cradle, рос. [подвесная] люлька STŽ 317; [комір колони] – англ. [column] collar, рос. воротник [колонны] STŽ 28; [запобіжний] пояс – англ. [safety] belt, рос. [предохранительный] пояс STŽ 122; [таксофонна будка] – рос. будка [таксофона] STŽ 85. Відповідники в інших мовах мають 82% термінів, названих іменами предметів природного світу, наприклад: [бетонувальний хобот] – рос. хобот [для подачи бетонной смеси] STŽ 588, нитка – англ. strand STŽ 168, [крило будівлі] – англ. [back] wing, нім. [Gebäude]flügel, рос. крыло [здания] STŽ 558, [серцевина кабелю] – англ. [cable] core STŽ 608, [гніздо колони] – рос. гнездо [для колонны] STŽ 317, гусениця – англ. caterpillar ALSTŽ 53. Навіть 91% метафоричних термінів на позначення абстрактних понять мають відповідники в інших мовах, наприклад: [багатоциклічна] втома – англ. [high-cycle] fatigue, нім. Ermüdung [bei hoher Lastspielzahl], фр. fatigue [multicyclic], рос. [многоцикловая] усталость STŽ 368; [гідравлічний] стрибок – англ. [hydraulic] jump, нім. [hydraulischer] Sprung, рос. [гидравлический] скачок STŽ 619; старіння – англ. ag(e)ing ALSTŽ 8. Виразними міжнародними кальками є фразеологічні метафоричні терміни, наприклад:

6 Тут ідеться лише про відповідність метафоричних компонентів.

68

Robertas Stunžinas | Lietuviški metaforiniai statybos terminai

цементне молоко – нім. Zementmilch, фр. lait de ciment, рос. цементное молоко STŽ 409, поріг чутності – англ. threshold of hearing, рос. порог слышимости STŽ 547; коробка передач – рос. коробка передач STŽ 119.

Однак навряд чи всі такі терміни можна вважати семантичними запозиченнями. З наведеного вище порівняння з народною термінологією видно, що деякі литовські терміни цілком мотивовані у власній мові. Відповідність литовських термінів термінам інших мов слід пояснювати універсальністю метафоричної номінації та мовними контактами⁷. За словами А. Сабаляускаса, назву журавля було подаровано «не лише коромислам сільських колодязів, які сьогодні вже занепадають, а й кранам, що погойдуються на будівництвах великих міст. Ще в XIV столітті німці дали назву журавля пристрою для піднімання вантажів на корабель (der Kran, журавлем німці нині називають der Kranich). Англійське crane також уже давно означає не лише журавля, а й пристрій для піднімання важких предметів. А першими такий пристрій назвали іменем птаха, ймовірно, греки: їхнє géranos означає і «журавель», і «пристрій для піднімання важких предметів» (Sabaliauskas 1994: 97). Для цікавості можна згадати, що метафорична номінація властива також деяким термінам, які не збігаються, наприклад: журавель – рос. лебёдка STŽ 167, ведмідь – рос. баба RLSTŽ 17, козел – англ. horse STŽ 375, [підвісне] вушко – англ. [lifting] eye ALSTŽ 134, [тиску] стрибок – англ. [pressure] kick STŽ 619, [трубопроводу] коліно – рос. колено [трубопровода] STŽ 18.

Щодо метафор ознак, слід зазначити, що метафорична номінація ознак у будівельній термінології відбувається переважно за властивостями предметів побуту та тваринного світу і значно рідше — за властивостями будови людського тіла, фізичних станів і характеристик людини, рослинного світу та неживої природи. У таблиці 2 наведено випадки номінації метафор ознак⁸ за поняттєвими сферами.

З конкретних термінів видно, що ознаки будівельних понять найчастіше називаються залежними компонентами за зовнішньою подібністю до: а) предмета побуту, наприклад: сідлоподібна [опора] ALSTŽ 87, 330, котлоподібна [виїмка] STŽ 189, серпоподібна [арка] RLSTŽ 12, пилкоподібний [підшипник] ALSTŽ 286, вилкоподібна [деталь] STŽ 117, черепкоподібний [заруб] ALSTŽ 64, віялоподібний [міст] ALSTŽ 44; б) музичного інструмента, наприклад: барабанний [котел] ALSTŽ 294, трубоподібний [перетин] STŽ 498, арфоподібний [настил] ALSTŽ 111; в) рослини, частини рослини, гриба, наприклад: ялицеподібна [обв’язка] ALSTŽ 39, грибоподібна

⁷ Можна припустити, що на будівельну термінологію, як і на всю технічну термінологію, значною мірою вплинули російська та німецька мови.

⁸ У таблиці порівнюються лише різні випадки вираження метафор ознак.

Terminologija | 2006 | 13

69

Таблиця 2. Метафори ознак у будівельній термінології за поняттєвими сферами

Поняттєві сфери

Метафори ознак

кільк.

%

будова людського тіла

7

11,3

фізичні стани й характеристики людини

7

11,3

сфера побуту

27

43,5

тваринний світ

15

24,3

рослинний світ

4

6,4

нежива природа

2

3,2

Усього

62

100

[перекриття] STŽ 401; d) природний об’єкт, наприклад: мармурова [гниль] RLSTŽ 61, стільниковий [радіатор] STŽ 466; e) частину людського тіла, наприклад: волосоподібне [розтріскування] STŽ 418; f) тварину або частину тварини, наприклад, метеликоподібний [дах] STŽ 583. Найтиповішим способом вираження метафоричних компонентів цієї групи є похідні прикметники із суфіксами -iškas, -iška, -inis, -inė. Випадки вираження складними прикметниками та родовим відмінком іменника рідкісні, наприклад: вовчий [люк] STŽ 585, «листка конюшини» [перехрестя] STŽ 497. Подібність до харчового продукту (за кольором, консистенцією) позначається родовим відмінком іменника, наприклад: кавовий [відтінок] / Dzed 11, сметанна [консистенція] / Grig 268.

Нерідко метафорично називаються залежними компонентами особливості поверхні, наприклад: зубчастий [молоток] ALSTŽ 169, [лом із лапкою ALSTŽ 24, пальчастий [захват] STŽ 263, широкопідошовний [фундамент] STŽ 384, крильчаста [гайка] ALSTŽ 232, RLSTŽ 22. В інших випадках зазначаються ознаки, що випливають із різноманітних асоціацій (подібності форми, функції) з предметами, названими твірними словами. Тут переважають похідні з суфіксом -ний, -на, наприклад: кротовий [дренаж] ALSTŽ 115, гніздовий [фундамент] ALSTŽ 35, черв'ячний [підіймач] STŽ 250, хребтова [стіна] STŽ 508. Небагато є випадків метафоричного називання ознак за фізичними станами та діями, наприклад: насичена [пара] ALSTŽ 318, стояче [повітря] ALSTŽ 10, повзуча [арка] STŽ 43, крокуючий [екскаватор] ALSTŽ 362.

Варто зазначити, що й в інших мовах метафорична номінація ознак у багатьох випадках відбувається за тими самими ознаками. Можна припустити, що литовські компоненти утворені за зразком термінів інших мов, наприклад:

70

Robertas Stunžinas | Lietuviški metaforiniai statybos terminai

«листка конюшини» [перехрестя] – англ. cloverleaf [junction], рос. [перекрёсток] по типу клеверного листа STŽ 497; метеликоподібний [дах] – англ. butterfly [roof] STŽ 583; штаноподібний [трійник] – рос. штанообразный [тройник], фр. [raccord a trois voices] a pantalon STŽ 660, ALSTŽ 144; бочкоподібне [склепіння] – рос. бочарный [свод] STŽ 542; підковоподібна [арка] – англ. horseshoe [arch], рос. подковообразная [арка] STŽ 43; волосоподібне [розтріскування] – англ. hair [cracking] STŽ 418; хребтова [стіна] – англ. spine [wall] STŽ 508; стрижневий [бур] – англ. core [drill], нім. Kern[bohrer] STŽ 173; повзуча [арка] – рос. ползучая [арка] STŽ 43.

ВИСНОВКИ

1. У будівельній термінології метафоричний спосіб називання понять не є продуктивним способом творення термінів. У розглянутих джерелах метафоричні терміни становлять лише невелику частину термінів.

2. Відмінна риса метафоричної будівельної термінології — антропоцентричність. У групі номінаційних метафор понад три чверті (80,9%) становлять терміни, названі частинами тіла людини, фізіологічними й психічними діями, станами та властивостями, а також назвами різноманітних предметів. У будівельній термінології поняття порівняно рідко позначаються назвами природних явищ.

3. У будівельній термінології метафоризація значень могла відбуватися за звичайними закономірностями — для більшості аналізованих термінів характерне метафоричне перенесення назви за подібністю форми й консистенції. Лише для невеликої групи термінів метафорична назва переноситься за подібністю функції.

4. Більшість метафоричних будівельних термінів не є новими метафорами; здебільшого це наслідок вторинної метафоричної номінації. Метафорична термінологія цієї галузі утворена за моделями метафор загальновживаної лексики; значна частина метафоричних термінів могла бути запозичена з народної термінології.

5. Значна відповідність литовських метафоричних термінів термінам інших мов дає підстави вважати, що метафоричні значення могли бути запозичені. Однак очевидна мотивація у власній мові також свідчить, що метафорична будівельна термінологія сформувалася не шляхом семантичного запозичення, а відповідно до універсальних закономірностей метафоричної номінації. Виразними міжнародними кальками є невелика група фразеологічних термінів.

6. Метафорична номінація ознак у будівельній термінології здебільшого ґрунтується на властивостях побутових предметів і об’єктів тваринного світу. Метафоричними компонентами термінів найчастіше називаються ознаки за зовнішньою подібністю до предметів, а також метафорично позначаються властивості поверхні.

Terminologija | 2006 | 13

71

ŠALTINIAI

ALSTŽ – Anglų–lietuvių kalbų statybos terminų žodynas. Spec. red. A. Kudžys, Vilnius, 1993.

Džed – Džedulionis J. Namų meistras. Staliaus darbai, Kaunas, 1998.

Grig – Grigaliūnas B. Statybinės medžiagos ir gaminiai. Vilnius, 1974.

RLSTŽ – Rusų–lietuvių kalbų statybos terminų žodynas. Spec. red. A. Kudžys, Vilnius, 1992.

STŽ – Statybos terminų žodynas. Moksl. red. A. Kudžys, Vilnius, 2002.

LITERATŪRA

Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius.

Kaulakienė A. 1991: Mokslo kalbos užuomazgos „Kleivėje“. – Lietuvių kalbotyros klausimai 29, 80–91.

Klimavičius J. 2005: Leksikologijos ir terminologijos darbai: norma ir istorija, Vilnius.

LKŽe: Lietuvių kalbos žodynas (elektroninis leidimas), Vilnius.

Sabaliauskas A. 1994: Iš kur jie? Pasakojimas apie žodžių kilmę, Vilnius.

Володина М. Н. 1997: Теория терминологической номинации, Москва.

Гринев С. В. 1993: Введение в терминоведение, Москва.

Ивина Л. В. 2003: Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем. Москва.

ЛТС 2003: Лексикология. Терминоведение. Стилистика. Сборник научных трудов, Москва.

КРР 2003: Культура русской речи: Энциклопедический словарь-справочник, Москва.

Никитина С. Е. 1987: Семантический анализ языка науки, Москва.

Прохорова В. Н. 1996: Русская терминология (лексико-семантическое образование), Москва.

LITHUANIAN METAPHORICAL TERMS OF BUILDING TERMINOLOGY

In this article 846 metaphorical terms are analyzed, i. e. 784 nominative and 62 attributive metaphors. Metaphorical building terminology is distinguished by its anthropocentricity. In the group of nominative metaphors more than three quarters (80,9%) of terms are names of human body parts, names of human physiological, physical conditions and processes and names of various things. [en elbow pipe – alkūnė ALSTŽ 246]; [en bleeding of (asphalt) – (asfalto) prakai­tavimas ALSTŽ 34], [en (column) collar – (kolonos) apykaklė STŽ 28]. Only rarely in building terminology concepts are named after objects of nature: [en portal gantry – (kraninis) ožys STŽ 375], [(cemento) akmuo Grig 230]. The facts suggest that in building terminology mostly things are named in metaphors whereas metaphors of actions, states and other abstract expressions are rather rare.

In building terminology metaphorization of meaning could have occured according to the usual regularities. For the majority of terms a metaphorical transfer of the name according to analogy of form or consistence is typical: [en drill bit – (grąžto) galvutė ALSTŽ 33], [en paste – tešla STŽ 641]. Only a small group of terms had a metaphorical transfer of the name according to analogy of functions [(rutulinis malūnas Grig 142].

Most of the terms analyzed are not new metaphors and they are a result of secondary metaphorical nomination. Metaphorical terminology of this field was created using metaphorical models of common lexis, most terms could have been borrowed from folk terminology: [(bėgio) kakliukas STŽ 232 – kakliukas LKŽ]. A major part of the terms could be semantic borrowings, i.e. metaphorical meanings could have been borrowed from other languages. More than three quarters (82,5%) of terms are identical to other language terms: [(bėgio) galvutė – en (rail) head, de (Schienen)kopf, ru головка (рельса) STŽ 159. However not all identical terms could be treated as semantic borrowings –

72

Robertas Stunžinas | Lietuviški metaforiniai statybos terminai

most Lithuanian metaphorical terms are fully motivated in the native language. Equivalence of Lithuanian and other language terms could be explained by universality of metaphorical nomination and language contacts.

Metaphoric nomination of attributes in building terminology is based on the features of everyday things and objects of fauna, and only rarely things are named after features of human body structure, physiological processes and conditions and objects of flora and inanimate nature. Attributes are named using metaphoric subordinate components according to exterior similarities to everyday things, musical instruments, plants and objects of nature: [balniškoji (drama) ALSTŽ 87, 330]; [bugninis (kantilas) ALSTŽ 294]; [eglutiškoji (perriša) ALSTŽ 39]; [marmurinis (puvinys) RLSTŽ 61]. Often subordinate components name surface characteristics: [dantytasis (plaktukas) ALSTŽ 169]. In other cases naming of attributes is based on various associations (form, function) with things named in underlying words: [kurminis (drenažas) ALSTŽ 115], [lizdinis (pamatas) ALSTŽ 35], [stuburinė (siena) STŽ 508].

In other languages metaphoric nomination of attributes proceeded according to the same principles. It could be considered that Lithuanian metaphoric subordinate components were created following the example of other language terms: [„dobilo lapo“ (sankryža) - en cloverleaf (junction), ru (перекрёсток) по типу клеверного листа STŽ 497], [drugeliškasis (stogas) - en butterfly (roof) STŽ 583], [kelniškasis (trišakis) - ru штૂంобразный (трߵошник), fr (raccord a trois voices) a pantalon STŽ 660, ALSTŽ 144].

Gauta 2006-11-13

Robertas Stunžinas Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 E. paštas [email protected]

Terminologija | 2006 | 13

73