Видатна латвійська термінологиня

Valentīna Skujiņa

SOLVITA LABANAUSKIENĖ

Інститут литовської мови

2 жовтня 1937 року в Ризі, в Ільгакіємі (Ilģuciems), народилася майбутня латвійська мовознавиця й термінологиня Valentīna Skujiņa.

Шлях мовознавиці, можливо, визначився ще в шкільні роки, коли більше уваги приділяли мові. Щоправда, ще в дитинстві V. Skujiņa полюбила літературу, особливо латвійські народні казки й перекази, а в наступні роки — латвійського поета J. Rainis, письменників R. Blaumanis, братів Kaudzītes, зарубіжних авторів R. Tagore, E. Hemingway та інших. Латвійські мовні традиції зміцнювали улюблені в родині народні пісні й танці.

Гуманітарні науки приваблювали V. Skujiņa, і 1955 року вона стала студенткою факультету філології Латвійського державного університету. Ще під час навчання, 1959 року, вона почала працювати в секторі мови й літератури (колишньому секторі граматики), згодом — у секторі латвійської мови Академії наук Латвії (LMA). На початку сімдесятих років її запросили на посаду наукової секретарки Термінологічної комісії LMA. Відтоді термінологія стала головним об’єктом наукових досліджень V. Skujiņa. 1969 року вона захистила кандидатську дисертацію (з 1992 року нострифікована як докторська) Утворення термінів технічних наук у латвійській мові.

216 Solvita Labanauskienė | Žymioji latvių terminologė Valentīna Skujiņa

З 1977 року вона очолювала групу термінології та культури мови, а 1992 року — відділ термінології (Radītājs 1997: 7).

У колі дослідницьких інтересів мовознавиці — наука й практика термінології, творення термінів науки й техніки, міжнародні елементи термінів, особливо компоненти латинського й грецького походження, організація термінологічної роботи, культура мови тощо. Вона є авторкою низки важливих книжок латвійською мовою, призначених для практичного навчання: Розуміння державної мови в документах діловодства (Valsts valodas prasmei lietvedības dokumentos, 1993); Зразки ділових документів (Lietiško rakstu paraugi, 1998); Латвійська мова в ділових документах (Latviešu valoda lietiškajos rakstos, 1999); Словник частин слів латинського й грецького походження (Latīņu un grieķu cilmes vārddaļu vārdnīca, 1999). Найважливіша монографія вийшла 1993 року — Принципи впорядкування латвійської термінології (Latviešu terminoloģijas izstrādes principi); 2002 року вийшло друге, виправлене й доповнене видання. Це перша монографія, присвячена латвійській термінології, у якій узагальнено сорокарічний досвід роботи в Термінологічній комісії LMA. Для історії термінології важливі статті про J. Endzelīns, R. Grabis (його статті дослідниця перекладала також із російської мови), про складні слова у словниках Mancelis, а також книжка вченого E. Drezen, уродженця Лієпаї, перекладена з російської V. Skujiņa разом зі співавторкою L. Voitkeviča: Інтернаціоналізація термінології науки й техніки (Zinātniskās un tehniskās terminoloģijas internacionalizācija, 2002). Загальна кількість публікацій V. Skujiņa сягає майже тисячі позицій!

З 1999 року V. Skujiņa очолює Термінологічну комісію LMA. Важливими є її вагомий внесок у практичну мовну роботу, створення новотворів (programmatura, tirgzinība, tiešraide), пошук відповідників до міжнародних слів та інша не менш важлива діяльність, що відповідає принципам роботи найвидатнішого дослідника латвійської мови J. Endzelīns. Академікиню V. Skujiņa нагороджено премією J. Endzelīns за внесок у латвійську термінологію та вироблення її принципів.

Вона не лише голова Термінологічної комісії, а й мовна консультантка підкомісій з енергетичної термінології, термінології інформаційних технологій, юридичної термінології, термінології хімії та хімічної технології, військової термінології та термінології моторних транспортних засобів. Зрозуміло, що фахівчиня такого широкого профілю є також співавторкою численних термінологічних словників.

Робота породжує роботу: організація тижнів мови, діяльність у Державній комісії з питань мови, викладацька робота в Латвійському університеті, конференцій

Terminologija | 2007 | 14 217

Підготовка та підготування до них, керівництво студентськими роботами — усе це повсякденність термінологині В. Скуїні.

Латвійська науковиця постійно бере участь не лише в республіканських, а й у різноманітних міжнародних конференціях і конгресах (у Ризі, Вільнюсі, Таллінні, Граці, Омську, Стокгольмі, Відні, Варшаві та ін.). Міцні зв’язки академікиню В. Скуїню єднають із Литвою та Вільнюсом. Вона — постійна гостя конференцій і доповідачка, консультантка докторантів Інституту литовської мови, авторка важливих для мовознавства статей, опублікованих у «Балтистиці», «Термінології» та ін., членкиня редакційної колегії журналу, що видає Центр термінології Інституту литовської мови.

Доктор філологічних наук із габілітацією, дійсна членкиня Латвійської академії наук, науковиця Інституту латиської мови Латвійського університету, професорка Лієпайської педагогічної академії, керівниця відділу термінології Латвійського університету та Латвійської академії наук і володарка багатьох інших почесних титулів не залишається без визнання у своїй країні: з 1998 року Латвійська академія наук і акціонерне товариство «Grindeks» засновують щорічні нагороди та премії для найвидатніших латвійських науковців за визначну діяльність і внесок упродовж життя. У 2007 році В. Скуїня отримала нагороду «Grindeks».

Розуміючи, що плоди праці мовознавця в усі часи не були солодкими, і знаючи, що всі латвінізації ніколи не приживуться: будуть такі, що приживуться відразу, і такі, що не приживуться за жодні гроші, В. Скуїня й надалі залишається вірною мові — духові народу (Diena 1999).

З нагоди 70-річного ювілею — найкращих років!

LITERATŪRA

Diena 1999: Nestādīsim cilvēktiesības naidīgā pretmetā valodai. – Diena 15, februāris.

Rādītājs 1997: LZA korespondētājlocekle dr. habil. philol. Valentina Skujiņa: bibliografiskais rādītājs. Sastādītāja M. Kīrite, Rīga.

Gauta 2007-12-12

Solvita Labanauskienė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected]

2 1 8 Solvita Labanauskienė | Žymioji latvių terminologė Valentīna Skujiņa