Походження та словотвір однословних назв хвороб у календарях Лауринаса Івінскіса

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Інститут литовської мови

Фотографія з фототеки бібліотеки Інституту литовської літератури та фольклору.

До 200-річчя від дня народження Лауринаса Івінскіса

Žymus XIX a. lietuvių švietėjas Laurynas Ivinskis (1810–1881) parengė pirmąjį lietuvišką kalendorių „Metu skajtlus ukiniszkas“, kuris iš spaudos išėjo 1846 metais¹. Jame ir kituose kalendoriuose populiariai buvo rašoma žemės ūkio, veterinarijos, astronomijos, istorijos, gamtos mokslų ir kt. klausimais, skelbiama grožinės literatūros kūrinių.

¹ 1847 року — «Календар, або Господарський календар року», від 1851 року — «Календар, або Господарський календар року». Календарі виходили з перервами щороку — у 1846–1852 роках, 1855–1864 роках (у 1853–1854 роках через цензуру не видавалися, у 1865–1867 роках виходили кирилицею, а 1877 року календар латинськими літерами було видано в Санкт-Петербурзі) (Petkevičiūtė 1988: 121–122, 126–127).

Terminologija | 2010 | 17

101

Уже в першому календарі Л. Івінскіс умістив розділ «Лікування людей від деяких хвороб»², у якому йдеться про лікування хвороб. Розділу не було в календарях за 1847, 1848, 1855, 1861, 1864 і 1866 роки (Petkevičiūtė 1988: 132).

Найчастіше йшлося про засоби й способи лікування хвороб, але іноді Л. Івінскіс спочатку подавав коротке пояснення хвороби, наприклад:

Грижель (гріжель) — «це такий сильний біль у суглобі руки, що відчувається в місці з’єднання кісток долоні й ліктя, коли його згинати, наприклад: коли хочемо притиснути руку з витягнутою долонею до чогось. <...>» 1850 46.

Ландуоніс, в іншому місці twięga називає — «це така сама хвороба, як і płaukinis, відмінність лише в тому, що палець від верхнього суглоба до першого суглоба згинається і зупиняється, далі не йде. <...>» 1851 33.

Вивих (підвертання) — «це вивертання суглоба з його місця, неправильне вправлення якого спричиняє перелом. <...>» 1850 46.

Обмороження — «це ушкодження внаслідок охолодження якоїсь частини тіла. <...>» 1856 46.

У розділі подано поради щодо лікування інфекційних, хірургічних і травматологічних, психічних захворювань, хвороб органів дихання й травлення, вух, носа та горла, очей, зубів, суглобів, шкіри, кісток, жіночих і дитячих хвороб, а також інших недуг. Найбільше написано про лікування домашніми засобами — лікарськими рослинами (м’ятою, корінням оману, корінням лепехи, хмелем, квітами ромашки, корінням ревеню, листям берези, листям чорної вільхи, ягодами ялівцю тощо); напоями та іншими рідинами (горілкою, пивом, оцтом тощо); харчовими продуктами (салом, сіллю, медом, козячим молоком, коров’ячим молоком, маслом, дріжджами тощо); прянощами (часником, імбиром, петрушкою, цибулею, кропом тощо); побутовими предметами (щіткою, цеглиною тощо); тканинами (сукном, полотном тощо); залишками згорілих матеріалів (попелом тощо). Рідше згадуються аптечні ліки (хінін, хлороформ, магнезія, купорос тощо). Крім того, радиться лікуватися й засобами, незвичними нині, наприклад міддю, свинцем, дощовими черв’яками, жабами, екскрементами тварин, птахів і навіть людини³. Для інтересу наведемо кілька прикладів того, як, за Л. Івінскісом, лікувати деякі хвороби:

² Така назва була в першому календарі за 1846 рік. У пізніших календарях вона трохи варіювалася — «Лікування людей від деяких хвороб», «Лікування людських хвороб», «Лікування людей від деяких хвороб», «Лікування людей від деяких хвороб, виписане з рукопису литовською мовою», «Лікування людей від деяких хвороб», «Лікування людських хвороб», «Лікування людей від деяких хвороб», проте найчастіше вживалася назва «Лікування людей від деяких хвороб».

³ Тоді навряд чи хтось перевіряв достовірність медичних відомостей у литовських календарях. Литовські календарі, видані кирилицею в роки заборони друку, вже ретельно перевіряла царська цензура. Отже, частину медичних відомостей, надрукованих у календарях Л. Івінскіса, перевіряла медична управа (Petkevičiūtė 1988: 137).

102

P. Zemlevičiūtė | Lauryno Ivinskio kalendorių vienžodžių ligų pavadinimų...

Дігуліс (Ліліша) – «<...>. Інші розтирають у ступці листя ясена й дають пити, змішавши з горілкою» 1850 46.

Від жовтяниці – «Підсмаж м’ясо, висуши в печі після виймання хліба, подрібни якнайдрібніше й давай хворому пити по половині малої ложки в будь-якому питві, тільки не в горілці, тричі на день: вранці, після обіду й увечері перед сном» 1846 24–25.

Від укусу змії – «<...>. Один черв’як, що світиться ночами на свято св. Йоана, розтертий із дрібкою хліба й з’їдений, виліковує хворого. <...>» 1861 32.

Від бородавок – «а) Одні знищують їх, змащуючи кров’ю крота. б) Інші парять коня у відварі з його підошов. <...>» 1846 25.

Передсмертна – „<...> потрібно якнайшвидше пустити кров, поспішаючи, ніби поспішаєш на пожежу, і, не чекаючи, поки кров витече, щоб кров не згорнулася й не застигла, і без жодного зволікання накрити хворому все черево тією сорочкою, що була на ньому, а хворобу, хоч би й привели хвору до самої могили, відразу відвернути“ 1849 31.

Від пінистої води – „<...>. Білий сухий послід кота, зварений у воді, лікує пінисту задишку, пити його гарячим. <...>“ 1861 33.

У згаданому розділі календарів Л. Івінскіса знайдено 122 назви хвороб (не враховуючи варіантів), з них 42 назви хвороб є однослівними. У цій статті розглядаються питання походження й словотвору однослівних назв хвороб.

1. ПОХОДЖЕННЯ ОДНОСЛІВНИХ НАЗВ ХВОРОБ

1.1. Литовські за походженням назви хвороб

Більшість однослівних назв хвороб — слова литовського походження (35 термінів), наприклад: drugis ~ drugys 1846 24, 1850(1849) 33, 1856 46, 1857 40, 1860 59, 1862 10, dziowa ~ džiuova 1857 39, kosulis ~ kosulys 1851 32, 1856 45, 1857 47, padukimas ~ padūkimas 1849 32, 1850(1849) 34, 1862 9, sausgila ~ sausgila 1861 32.

1.2. Запозичення

Запозичень виявлено лише кілька (6 термінів): два з грецької мови та по одному з латинської, польської, англійської і французької мов.

1.2.1. З грецької мови: dysenterija ~ dizenterija 1851 33 «гостра інфекційна хвороба, що характеризується запаленням товстої кишки»⁴ — грецький префікс dys-, що означає порушення функцій органа, і грецьке enteron «кишка». За даними LKŽ, у живому мовленні це слово не зафіксоване;

⁴Короткі пояснення назв хвороб у статті взято з «Медичної енциклопедії» та LKŽ.

Terminologija | 2010 | 17

1 0 3

reumatizmas ~ reumatizmas 1861 32, 1877 40 «системне захворювання сполучної тканини, яке найбільше уражає серце» походить від грецького rheumatismos «течія (тілом)» (див. TŽŽ 1936, 1951, 1969, 2005, 2007). За даними LKŽ, слово reumatizmas у живому мовленні не вживається. У сучасній медичній мові усталився термін reumatas.

1.2.2. З латинської мови: karbunkulas ~ karbunkulas 1861 33 «гнійне запалення кількох волосяних мішечків, їхніх сальних залоз і навколишніх тканин» походить від латинського carbunculus «жаринка». Макс Фасмер виводить слово karbunkulas «великий нарив, болячка» від латинського carbunculus «жевріюча жаринка» — від carbō «вугілля» (Фасмер 1967: 195). Латинське походження цього слова підтверджують і словники іншомовних слів (див. TŽŽ 1936, 1951, 1969, 2005, 2007). У LKŽ не наведено прикладів уживання karbunkulo у живому мовленні. Це запозичення вживається в сучасній медичній мові, але має й литовський відповідник piktuotė.

1.2.3. З польської мови: diminičė ~ diminyčia 1862 9. За даними LKŽ, diminyčia (п. dymienica) «рожа, нарив» наведено зі Жигайчяй. Однак у «Великому польсько-російському словнику» значення diminyčios інше, пор. польське dymienica, російське бубоны (Hessen, Stypuła 1967: 171), пор. також bubonas (лат. bubo) «запальне збільшення лімфатичного вузла (найчастіше в пахві та паху)» MedŽ 81. Важко точно сказати, у якому значенні Л. Івінскіс ужив це запозичення, адже в календарі написано лише про те, як лікувати diminyčią.

1.2.4. З англійської мови: krupas ~ krupas 1846 25, 1850(1849) 35 «гостре запалення гортані, через яке утруднюється дихання» — від англійського croup, однак первинним джерелом походження є шотландська мова — croup «хрипіти, свистіти» (див. TŽŽ 1936, 1951, 1969, 2005, 2007). За даними LKŽ, krupas (п. krup, рос. круп) у згаданому значенні вживається в живому мовленні — наведено приклад уживання зі Смільгяй.

1.2.5. З французької мови: kokluzas ~ kokliu šas 1857 40 (Л. Івінскіс уживав також варіант koklišius ~ koklišius 1857 40) «гостра інфекційна хвороба, що проявляється нападами спазматичного кашлю» (див. TŽŽ 1936, 1951, 1969, 2005, 2007) — від французького слова coqueluche. За даними LKŽ, kokliu šas у живому мовленні не вживається (приклади вживання з письмових джерел — DŽ, NdŽ, rš, Blv), за винятком варіанта koklišas, зафіксованого у Смільгяй. У деяких джерелах походження kokliušo пояснюють по-різному, пор. kokliu šas, koklišas «Keuchhusten» — від польського koklusz, останнє походить від французького coqueluche (FrW I 280), пор. також kokliu šas — від французького coqueluche, а воно — від німецького Keuchhusten «коклюш» (Фасмер 1967: 282).

104

P. Zemlevičiūtė | Lauryno Ivinskio kalendorių vienažodžių ligų pavadinimų...

За даними LKŽ, диминічя, коклішас і крупас зафіксовано в медичних значеннях у живому мовленні, тоді як дизентерія, ревматизм і карбункул у живому мовленні не вживаються. Можливим джерелом запозичень є польська мова. Готуючи розділ про лікування людських хвороб, Л. Івінскіс, безперечно, спирався на наукову, найімовірніше польську, медичну літературу та був ознайомлений із працями польських лікарів⁵. Це припущення підтверджує і те, що в розділі біля назв деяких хвороб Л. Івінскіс у дужках подає відповідники іншими мовами, найчастіше польською, наприклад: apalpimas (syncope) ~ apalpimas 1849 32, gialta (žóltaczka) ~ gelta 1862 9, plaukinis (włosnik) ~ plaukinis 1851 33, sausgila (artritis) ~ sausgila 1856 45, skaudulis (wrzód) ~ skaudulys 1850 46, tviega (zanogcica) ~ tviega 1851 33, 1856 44, wiežis (rak choroba) ~ vėžys 1856 45.

Слід зазначити, що більшість запозичень, за винятком diminyčia, і нині вживається в медичній мові — дизентерія, карбункул, коклюш, круп, ревматизм. Крім того, важливо зазначити, що більшість запозичень Л. Івінскіс подає разом із литовськими відповідниками, наприклад: dysenterija ir kruvinas viduriavimas, reumatizmas ir sausgila, kokluszas ir kosulis didis, krupas ir užjemimas kakla. У сучасній медичній мові, на жаль, найчастіше вживаються лише запозичення.

1.3. Гібриди

У розділі календаря Л. Івінскіса «Gidimas žmoniun nuog nekuriun ligun» виявлено лише один гібрид — slabnumas ~ slabnumas 1850 45, похідний від slabnas «той, хто має мало фізичної сили»; за даними LKŽ, це слово вживається в живому мовленні — приклади вживання наведено з Кведарни, Карсакішкіса, Прієлуке, Вєшвєнів і Жемале.

2. ТВОРЕННЯ ОДНОСЛІВНИХ НАЗВ ХВОРОБ

2.1. Прості слова

Відносно небагато назв хвороб виражено простими словами, наприклад: род. відм. одн. akmens⁶ ~ akmuo 1857 40 «сольове утворення, що виникає в порожнистих органах або вивідних протоках залоз», drugis ~

⁵ У своїй монографії Д. Петкевичюте зазначила, що значну частину медичної літератури (переважно видання з Варшави) Л. Івінскіс отримував через Адама Завадського з Вільнюса. Із кількох збережених невеликих списків літератури, яку придбав Л. Івінскіс, видно, що він був ознайомлений із працями деяких лікарів, наприклад із двотомними працями Г. Ф. Пауліцького польською мовою «Медицина для сільських людей» (Petkevičiūtė 1988: 133).

⁶ У розділі не виявлено називного відмінка цього слова — лише родовий відмінок у сполученні nuog akmens.

Terminologija | 2010 | 17

105

озноб 1846 24, 1850(1849) 33, 1856 46, 1857 40, 1860 59, 1862 10 «тремтіння, озноб під час хвороби», бородавка ~ бородавка 1846 25 «шкірні або слизові розростання у вигляді ороговілих вузликів або м’яких сосочків», біль у боці ~ біль у боці 1857 47 «колючий біль у боці, зазвичай від швидкої ходьби, бігу», нари́в ~ нари́в 1846 25, 1851 33, 1856 44 «нарив на кінчику пальця, панарицій», рак ~ рак 1856 45 «злоякісна пухлина».

Окремо слід згадати назви хвороб lilisza і twiega. Їх можна було б вважати також похідними. Назва частини тіла lielis⁷ означає «великогомілкову кістку» (див. LKŽė). Twiega Ернст Френкель пов’язує з tvaiga «запаморочливий, зазвичай неприємний запах, сморід, сморід» від tvaigti «смердіти» (FrW II 1153).

За даними LKŽ, усі згадані слова в медичних значеннях уживаються в живому мовленні. А aktmuo, drugys, karpa, vežys — усталені сучасні медичні терміни.

2.2. похідні

Більшість назв хвороб є похідними⁸ (30 термінів). Переважають суфіксальні деривати (22 терміни).

2.2.1. Суфіксальні деривати.

2.2.1.1. Похідні із суфіксом -imas/-ymas. Найчисленнішу групу становлять похідні із суфіксом -imas (11 термінів): apalpimas ~ apalpimas 1849 32, išsitemimas ~ išsimetimas 1861 33 «викидень», nikstelėjimas ~ nikstelėjimas 1850 46 / niksterėjimas ~ niksterėjimas 1850 46, 1857 47, nuosideginimas ~ nusideginimas 1856 45, nuositwilkimas ~ nusitvilkymas 1856 45, 1857 47, 1858 55, 1861 32, pasiudurimas ~ pasiudūrimas 1857 47, užsigavimas ~ užsigavimas 1846 25. Чотири терміни Л. Івінскіс ужив у значенні «сказу»: padukimas ~ padūkimas 1849 32, 1850(1849) 34, 1862 9, pagedimas ~ pagedimas 1849 32, 1850(1849) 34, pašiutimas ~ pasiutimas 1849 32, 1850(1849) 34, pašzielimas ~ pašėlimas 1849 32, 1850(1849) 34.

2.2.1.2. Похідні із суфіксом -ulys (3 терміни): digulis ~ dygulys 1850 46 «колючий біль», kosulis ~ kosulys 1851 32, 1856 45, 1857 47, skaudulis ~ skaudulys 1846 25, 1850 46, 1861 32, 1862 9 «нарив, фурункул, болячка, виразка, гнійник».

2.2.1.3. Похідні із суфіксом -inis (2 терміни): plaukinis ~ plaukinis 1851 33, ritinis ~ ritinis 1846 25.

⁷ В. Урбутіс вважає lielį летицизмом, див. lielis «великогомілкова кістка, гомілка, гомілкова кістка» з латиського liels (Urbutis: 2009: 284).

⁸ Розглядаючи похідні, спиралися на праці Пр. Скарджюса, В. Урбутіса, С. Амбразаса, LKG, DLKG.

106

P. Zemlevičiūtė | Lauryno Ivinskio kalendorių vienanodžių ligų pavadinimų...

У календарі Л. Івінскіса за 1851 рік plaukinis ужито у значенні «черв’як, який заповзає в ногу або руку, спричиняючи сильний біль»: «Коли той черв’як заповзе в руку або ногу, людина сильно страждає від болю, який він спричиняє, і без лікування не одужає живою. Щоб витягти його з тіла, треба спалити листя і стебла маку, а з попелу зробити луг; ним слід змащувати хворе місце, попередньо наклавши зверху колоски ячменю. Коли так робити, płaukinis поволі виповзає, обвивається навколо колоска, який треба потроху відтягувати від тіла, доки черв’як, не рухаючись, не вислизне. <...>» 1851 33; ritinis — у значенні «нарив на кінчику пальця, панарицій, нари́в». У LKŽ іменник plaukinis у значенні «черв’як» не зафіксовано, але пор. прикметник plaukinis «подібний до волосини»: Plaukiniai kirminai rš. Слово ritinis у LKŽ не має медичного значення.

Інші суфікси трапляються лише по одному похідному.

2.2.1.4. Похідне із суфіксом -inė: род. одн. dederuenies⁹ ~ dedervinė 1877 40. Е. Френкель виводить слово dedervinė від литовських dirti «лущити, здирати», durti (FrW I 85).

2.2.1.5. Похідні із суфіксом -ėlė: grįželė ~ grieželė 1850 46 / grieželė ~ griežėlė 1850 46 «біль у сухожиллях рук», від griežti «боліти, пекти» (за даними LKŽ, grįželė у цьому значенні в живому мовленні не зафіксовано — D. Pošk, Kos).

2.2.1.6. Похідне із суфіксом -uonis: landuonis ~ landuonis 1851 33 «нарив на кінчику пальця (під нігтем), панарицій, карієс».

2.2.1.7. Похідні із суфіксом -tinė: pritvirtinė ~ pritvirtinė 1849 31 «закреп, запор» / род. одн. pritvirtinės ~ pritvirtinė 1877 40.

2.2.1.8. Похідне із суфіксом -menis: putmenes ~ putmenis 1860 59 «набрякання підшкірних тканин при захворюваннях серця, нирок та інших хворобах; також будь-який набряк, опухання».

2.2.1.9. Похідне із суфіксом -umas: slabnumas ~ slabnumas 1850 45 «слабкість».

2.2.2. Похідні з флексією. Виявлено чотири похідні з флексією. З них три — похідні з флексією -a: dziowa ~ džiova 1857 39, gialta ~ gelta 1846 24, 1862 9, pažeida ~ pažeida 1846 25, 1861 32 / pažėja ~ pažeida 1857 47 «поранення, ушкодження, рана», і одна — похідне з флексією -is: karštis ~ karštis 1846 24 «підвищена температура тіла (під час хвороби)».

2.2.3. Складні терміни. Виявлено чотири складні терміни, другим компонентом яких є дієслово, а першим — іменник або прикметник.

⁹ У розділі не знайдено називного відмінка цього слова — лише родовий у сполученні nuog dedervuenies.

Terminologija | 2010 | 17

107

2.2.3.1. Складні терміни з іменниковим і дієслівним компонентами: kaulajedis ~ kaulaėdis 1850 46 «така хвороба кісток» або, за словами Л. Івінскіса, «це хвороба, що руйнує кістку й, здається, починає гноїтися», žiemospirgis ~ žiemospirgis 1856 46 «луската шкіра»: «<...>. Можливо, також узявши ріпу, запечену в попелі, розрізати її, підігріти й прикладати до зимового лишаю по три шматочки на день, змінюючи їх після кожного прийому їжі. <...>». У LKŽ при слові kaulaėdis наведено лише одне ілюстративне речення з розділу календаря Л. Івінскіса за 1850 рік про лікування людських хвороб. Можна припустити, що це його новотвір.

2.2.3.2. Складні терміни з прикметниковим і дієслівним компонентами: sausgila ~ sausgila 1861 32 / sausgila ~ sausgila 1856 45 «ломота в кістках і суглобах, ревматизм», slabdrugis ~ slapdrugys 1861 32 «прихована лихоманка (така хвороба)».

Підсумовуючи, можна сказати, що, за даними LKŽ, переважна більшість утворень у розглянутих медичних значеннях уживається в живій мові, а apalpimas, dedervinė, džiova, gelta, karštis, kosulys, landuonis стали сучасними медичними термінами.

ВИСНОВКИ

1. Розділ календарів Л. Івінскіса «Лікування людей від різних хвороб» важливий з кількох поглядів. По-перше, просвітницьким — у ньому популяризували знання народної медицини та медичної науки, писали про те, як людям лікуватися самостійно, коли вони захворіють. По-друге, термінологічним — Л. Івінскіс найчастіше вживав литовські назви людських хвороб із живої мови, іноді намагався визначити чи пояснити деякі хвороби, а також поряд із назвами деяких хвороб наводив відповідники з інших мов.

2. Більшість однословних назв хвороб — це слова литовського походження (35 термінів). Виявлено лише шість запозичень (два з грецької мови та по одному з латинської, польської, англійської й французької мов) і один гібрид. Оскільки, за даними LKŽ, прикладів уживання половини запозичень у живій мові не зафіксовано, найімовірніше, Л. Івінскіс запозичив їх із польських письмових медичних джерел. Більшість запозичень, ужитих у розглянутому розділі, мали литовські відповідники.

3. Назв хвороб, виражених простими словами, порівняно небагато. Найбільше назв хвороб є похідними (30 термінів). Переважають суфіксальні похідні (22 терміни), найбільшу групу серед яких становлять похідні із суфіксом -imas/-ymas (11 термінів). Далі за чисельністю йдуть похідні із суфіксами -ulys і -inis; з іншими суфіксами (-inė, -ėlė, -uonis, -tinė, -menis, -umas) виявлено лише по одному похідному.

108

P. Zemlevičiūtė | Lauryno Ivinskio kalendorių vienažodžių ligų pavadinimų...

Виявлено три похідні з закінченням -a та одну похідну з закінченням -is, а також чотири складні терміни, другим компонентом яких є дієслово, а першим — іменник або прикметник. Імовірно, одна назва хвороби кісток — складне слово kaulajėdis — може бути новотвором самого Л. Івінскіса.

4. Однословних термінів порівняно небагато; вони становлять трохи більше третини всіх назв хвороб, виявлених у розділі. Переважна більшість однословних термінів (литовських і запозичених) уживається й сьогодні — у літературній мові, і чимало з них стали медичними термінами.

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА

Metu skajtłus ukiniszkas ant metu Wieszpaties 1846. Wilnui. 1846.

Kalendorius arba metu skajtłus ukiszkas ant metu nuog užgimima Wieszpaties 1849. Wilniuje. 1849.

Kalendorius arba metu skajtłus ukiszkas ant metu nuog užgimima Wieszpaties 1850. Wilniuje. 1849.

Kalendorius arba metu skajtłus ukiszkas ant metu nuog užgimima Wieszpaties 1851. Wilniuje. 1850.

Kalendorius arba metu skajtłus ukiszkas ant metu nuog užgimima Wieszpaties 1852. Wilniuje. 1851.

Kalendorius arba metu skajtłus ukiszkasis nuog užgimima Wieszpaties 1856. Wilniuje. 1856.

Kalendorius arba Metskajtłus ukiszkasis ant metu nuog Užgimima Wieszpaties 1857. Wilniuje. 1857.

Kalendorius arba Metskajtłus ukiszkasis nuog užgimima Wieszpaties 1858. Wilniuje. 1857.

Kalendorius arba Metskajtłus ukiszkasis nuog užgimima Wieszpaties 1859. Wilniuje. 1858.

Kalendorius arba Metskajtłus ukiszkasis nuog užgimima Wieszpaties 1860. Wilniuje. 1860.

Kalendorius arba Metskajtłus ukiszkasis nuog užgimima Wieszpaties 1862. Wilniuje. 1861.

Kalendorius arba Metskajtłus ukiszkasis nuog užgimima Wieszpaties 1863. Wilniuje. 1862.

Kalendorius ukiszkasis ant metu nuog užgimimo Wieszpaties 1878. С. Петербургъ. 1877.

ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА

FrW: Litauisches Etymologisches Wörterbuch von Ernst Fraenkel, I–II, Heidelberg, Göttingen, 1955–1962.

Hessen D., Stypula R. 1967: Wielki słownik polsko–rosyjski, Warszawa–Moskwa.

LKŽ: Словник литовської мови. – www.lkz.lt

MedŽ 1980: Astrauskas V., Biziulevičius S., Pavilonis S., Vaitilavičius A., Vileišis A. Medicinos terminų žodynas, Vilnius.

ME 1991, 1993: Medicinos enciklopedija 1–2, Vilnius.

TŽŽ 1936: Tarptautinių žodžių žodynas. Sudarė K. Boruta, Pr. Čepėnas, A. Sirutytė-Čepėnienė, Klaipėda.

TŽŽ 1951: Tarptautinių žodžių žodynas. Vertė O. Katinskaitė, Ch. Lemchenas, J. Talmantas, Vilnius.

TŽŽ 1969: Tarptautinių žodžių žodynas. Vertė O. Dovėikienė, J. Kabelka ir Ch. Lemchenas, Vilnius.

TŽŽ 2005: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.

TŽŽ 2007: Vaitkevičiūtė V. Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.

Фасмер М. 1967: Этимологический словарь русского языка 2, Москва.

LITERATŪRA

Ambrazas S. 1993: Daiktavardžių darybos raida: Lietuvių kalbos veiksmažodiniai vediniai 1, Vilnius.

Ambrazas S. 2000: Daiktavardžių darybos raida: Lietuvių kalbos vardažodiniai vediniai 2, Vilnius.

DLKG 1996: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius.

LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius.

Petkevičiūtė D. 1988: Laurynas Ivinskis, Vilnius.

Skardžius Pr. 1941: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius.

Urbutis V. 2009: Baltų etimologijos etiudai 2, Vilnius

Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius.

Terminologija | 2010 | 17

1 0 9

ORIGIN AND FORMATION OF ONE-WORD NAMES OF DISEASES IN THE ALMANACS OF LAURYNAS IVINSKIS

The paper analyses 42 one-word names of diseases in respect of origin and meaning collected from the section “Gidimas žmonių nuog nekurium ligun” (“Treatment of people from some diseases”) in almanacs compiled and published by the famous Lithuanian enlightener of the 19^th century Laurynas Ivinskis.

This section of the almanac dealt with treatment of various diseases. It included advice on how to cure infectious and surgical diseases, diseases of respiratory and digestive systems, ear, nose and throat diseases, women’s and children’s diseases and other diseases mainly using homemade remedies (medical herbs, food, etc.), less frequently – pharmaceuticals.

The majority of one-word names of diseases are of the Lithuanian origin (35 terms). There are only six borrowed names – two from Greek (dysenterija (dysentery), reumatizmas) and one from each of the following languages – Latin (karbunkulas (carbuncle)), Polish (diminičė (erysipelas, blain)), English (krupas (croup)) and French (kokluszas (whooping cough)) and one hybrid (slabnumas (weakness)). The majority of borrowings had Lithuanian equivalents (reumatizmas and sausgila (rheumatism)). According to LKŽ (“Dictionary of Lithuanian”) there were some borrowings of which no examples existed in the common language of the time, therefore most probably Ivinskis had borrowed them from medical sources written in Polish which he could have used when preparing materials for this section.

Underived words were used to name only few diseases (drugis (shiver)). The majority of one-word names of diseases are formations (30 terms). Derivates with suffixes prevail (22 terms). Derivates with suffix -imas/-ymas are the most common (11 terms) (apalpimas (faint), niksteliejimas (sprain), padukimas (rabies)). Two other groups of common derivates have suffixes -ulys (kosulis (cough)) and -inis (ritinis (whitlow)). There was only one derivate with each of the suffixes -inė, -ėlė, -uonis, -tinė, -menis and -umas found (gen. sg. dedervenies (pityriasis), grizėlė (rheumatism of joints), łanduonis (whitlow), pritwirtinė (constipation), putmenes (tumefaction), slabnumas (weakness)). The material researched includes three derivates with inflexional ending -a (dziova (tuberculosis)), one derivate with inflexional ending -is (karsztis (fever)) and four compounds where the first component is a noun or an adjective and the second component is a verb (kaulajedis (bone disease), stabdrugis (fever and shivers)).

Gauta 2010-12-20

Palmira Zemlevičiūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected]

110 P. Zemlevičiūtė | Lauryno Ivinskio kalendorių vienažodžių ligų pavadinimų...