Page 1doi.org/10.35321/term28-07
Термінів будівництва XX ст. — початку XXI ст.
когнітивні пропозиційні моделі складних слів
LINA RUTKIENĖ
Інститут литовської мови
Ідентифікатор ORCID: https://0000-0001-6661-3115
АНОТАЦІЯ
У статті за допомогою методу когнітивного моделювання визначаються й обговорюються когнітивні пропозиційні моделі питомих і гібридних складних будівельних термінів. Виходимо з того, що з ономасіологічною структурою складного слова корелюють знання пропозиційного характеру, а в складному слові завжди простежується зв’язок між концептами. Емпіричний матеріал засвідчив, що питомі й гібридні складні будівельні терміни утворюються через актуалізацію 16 когнітивних пропозиційних моделей. У центрі будівельної галузі — об’єкти, переважно матеріальні продукти людської діяльності, тому під час найменування будівельних реалій найчастіше актуалізується й базовий концепт ОБ’ЄКТ.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: складне слово, когнітивна пропозиційна модель, концепт, об’єкт, будівельна галузь.
АНОТАЦІЯ
У статті за допомогою методу когнітивного моделювання визначено й розглянуто когнітивні пропозиційні моделі питомих і гібридних складних термінів будівельної галузі. Вважається, що знання пропозиційного характеру корелюють з ономасіологічною структурою складних слів, а зв’язок між концептами в них завжди виразний. Емпіричний матеріал засвідчив, що питомі й гібридні складні терміни будівельної галузі утворюються на основі 16 когнітивних пропозиційних моделей. У центрі будівельної галузі перебувають об’єкти, переважно матеріальні продукти людської діяльності; тому під час називання реалій будівництва найчастіше актуалізується базовий концепт OBJECT.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: складне слово, когнітивна пропозиційна модель, концепт, об’єкт, будівельна галузь.
ВСТУПНІ ЗАУВАГИ
Останніми роками як у зарубіжному, так і в литовському мовознавстві активно розвивається когнітивна лінгвістика, тісно пов’язана з філософією, психо-
Terminologija | 2021 | 28
153
Page 2логією та дослідженням зв’язку мови й свідомості, структур знань і їх фіксації мовними формами. У литовському мовознавстві, мабуть, найбільшу увагу приділено теорії концептуальної метафори; проведено чимало досліджень концептуальних метафор у різних дискурсах (наприклад: Aliūkaitė, Sideravičiūtė-Mickienė 2006; Marcinkevičienė 2006; Kvašytė, Župerka 2011; Kvašytė, Papaurelytė 2013; Būdvytė-Gudienė ir kt. 2014 та ін.).
Когнітивні дослідження важливі й для термінології. Представники когнітивної термінології розуміють термін як особливу когнітивно-інформаційну структуру, що виражає мовною формою професійні знання, накопичені протягом тривалого розвитку суспільства. Усвідомлюючи, запам’ятовуючи й актуалізуючи інформацію, позначену термінами, людина не лише користується нею, а й інтерпретує, доповнює, змінює її тощо. Когнітивний аналіз термінів дає змогу пояснити, як відбувалося пізнання наукового світу, результатом якого є функціональна система термінів. Однак когнітивних досліджень термінів значно менше, ніж досліджень загальної лексики; особливо це стосується складних слів, що функціонують як терміни. Тому в цій статті, розглядаючи складні терміни будівельної галузі, дотримуватимемося когнітивного підходу до складних слів загальної мови.
Мета цієї статті — визначити когнітивні пропозиційні моделі питомих і гібридних складних термінів будівельної галузі XX — початку XXI ст., які можуть слугувати основою номінації будівельних понять. Для досягнення цієї мети в статті розглянуто теоретичні положення, пов’язані з когнітивними пропозиційними моделями; на основі емпіричного матеріалу визначено базові концепти, актуалізовані компонентами складних слів; з’ясовано, з якими іншими концептами вони можуть утворювати когнітивні пропозиційні моделі; встановлено, якими типами словотворення реалізуються ці моделі.
Із 73 наукових текстів з будівельної галузі XX — початку XXI ст. (підручників, монографій, словників тощо1) було зібрано 518 питомих і гібридних2 складних термінів, компоненти яких ґрунтуються на вільних (самостійних) основах. У статті не розглядаються складні слова з препозитивними й постпозитивними міжнародними зв’язаними основами, такими як foto-, geo-, makro-,
1 Жанр значної частини текстів початку XX ст. не зазначено.
2 Питомим вважається складне слово, обидва компоненти якого є литовськими (ґрунтуються на індоєвропеїзмах, спільнослов’янських рисах, словах, властивих лише балтійським мовам або лише литовській мові). Гібридним називається складне слово, один компонент якого є литовським, а інший — запозиченим.
154
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 3мікро-, нано-; -граф тощо. Коли компонентом є зв’язана основа, яка не має граматичних ознак, визначити її зв’язок із концептом складно3.
Під час аналізу матеріалу застосовується один із методів когнітивної лінгвістики — так зване когнітивне моделювання (рос. когнитивное моделирование), суть якого полягає у визначенні когнітивних моделей, у цьому випадку — пропозиційного характеру. Як пише Наталія Бєсєдіна, метод моделювання є одним з основних методів когнітивного аналізу. Застосування цього методу — у мовознавстві загалом — дає змогу отримати певний схематичний конструкт (модель), що замінює складніший об’єкт. За твердженням дослідниці, модель дає змогу зафіксувати найважливіші ознаки досліджуваного об’єкта (Беседина 2014: 121). У статті метод когнітивного моделювання поєднується з аналітико-описовим методом.
ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Представники когнітивної лінгвістики пов’язують із пізнавальними процесами також творення нових слів. На думку Єлени Кубрякової, словотворення слід розуміти як систему, суть якої полягає в задоволенні людської потреби виокремлювати й фіксувати особливі структури знань за допомогою мовних форм. Саме властивість похідного слова бути таким номінативним одиницею, яка зручна для упакування інформації (рос. для упаковки информации) і використання в мовленнєвій діяльності, характеризує похідне слово як особливу когнітивну структуру (Кубрякова 2004: 393–394).
На думку науковців — представників когнітивної лінгвістики, у творенні нових слів, зокрема термінів, беруть участь певні мисленнєві схеми, або, інакше кажучи, когнітивні моделі. Взаємодіючи з довкіллям, людина виокремлює явища, об’єкти або ознаки. За словами Є. Кубрякової, виокремлення як початковий етап пізнання цих речей закріплюється в мові через номінацію, що реалізується засобами словотворення (Кубрякова 2004: 393).
Щоб назвати певну річ, потрібно ідентифікувати референт, визначити його місце в пізнавальній системі, віднести його до певної категорії. Здійснюючи номінацію, людина намагається знайти певну відому модель, схему, за якою можна було б творити нові слова. Отже, існують певні моделі мислення, засновані на наявних знаннях, і ці моделі є універсальними алгоритмами, на основі яких можна як створити, так і зрозуміти нове слово.
3Когнітивні пропозиційні моделі складних будівельних термінів досліджувалися під час підготовки докторської дисертації «Складні терміни будівельної термінології: формування та розвиток», у якій було зроблено спробу розглянути когнітивні пропозиційні моделі несправжніх складних слів, тобто складних слів зі зв’язаними міжнародними основами (див. Rutkienė 2021).
Terminologija | 2021 | 28
155
Page 4Коли людина стикається з новим словом, ці схеми (моделі) активізуються в її свідомості; людина застосовує їх, щоб зрозуміти значення слова й текст, у якому це слово вжито (Бабина 2013: 15–16). Подібно про це пише й Suzanne Kemmer: за її твердженням, схеми — це зразки досвіду, характерні для нашого мислення, які настільки вкорінені, що можуть застосовуватися під час створення й розуміння мовних виразів (Kemmer 2003).
Є. Кубрякова звертає увагу на те, що акт номінації не може відбутися без пропозиції: попередником акта номінації є «формування пропозиції з наявних готових концептів, однак щойно в результаті цього акту з’являється нове слово, воно стає представником нового окремого концепту, і люди отримують можливість оперувати ним як новою цілісною структурою» (Кубрякова 2004: 317). Пропозиція — це конструкт, що поєднує концепти, і її розуміють як аналог словотвірної моделі в аспекті репрезентації знань. Пропозиція дає змогу усвідомити, що у світі всі події, об’єкти, явища тощо не є поодинокими, а взаємодіють.
Отже, представники когнітивної лінгвістики стверджують, що структури знань за своєю суттю є структурами взаємодіючих концептів, а об’єднання цих концептів і називаються пропозиціями. На думку George’a Lakoffa, пропозиційною називають таку когнітивну модель, що формується без механізмів уяви, тобто в ній не використовуються метафора, метонімія або ментальні образи (Lakoff 1990). Інакше кажучи, пропозиція — це модель, що складається з аргументів і базового предиката, який поєднує ці аргументи.
Теорію пропозицій застосовують і до складних слів, стверджуючи, що з ономасіологічною структурою складного слова корелюють знання пропозиційного характеру. Складні слова є особливими мовними одиницями, оскільки в них завжди простежується зв’язок між концептами. За твердженням Є. Кубрякової, похідне слово, що потрапляє до групи одиниць з однаковою пропозиційною структурою, виражає ту саму когнітивну ситуацію (Кубрякова 2004: 393–394).
У цьому контексті слід розглянути й розуміння самого концепту — одного з основних понять когнітивної лінгвістики. Як стверджує Aloyzas Gudavičius, концепт найчастіше розуміють як «гетерогенну багатовимірну одиницю знань про світ і досвід» (Gudavičius 2011: 112). У короткому словнику когнітивних термінів концепт визначається як термін, що пояснює «ментальні або психічні ресурси нашої свідомості та тієї інформаційної структури, яка відображає знання й досвід людини»; тут же наведено й інше визначення: концепт — це «оперативна змістова [та, що має зміст, — прим. авт.] одиниця пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку (lingua mentalis), усього світу
156
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 5žemėlapio, atsispindinčio žmogaus psichikoje, vienetas“ (Кубрякова ir kt. 1996: 90). „Žmogus mąsto konceptais, jis analizuoja, lygina ir susieja skirtingus konceptus“, – rašo Silvija Papaurėlytė-Klovienė (2007: 16). A. Gudavičius pabrėžia, kad, „sakydami „koncepto raiška kalboje“, turėtume suprasti: koncepto dalis, kuri reiškiama kalbos vienetais“ (Gudavičius 2011: 113). Kalbant apie koncepto raišką, minėtina ir N. Besedinos pozicija: kalbininkė atkreipia dėmesį, kad, konceptą reprezentuojant kalbą, aktyvinamas ne visas konceptas, o tik tam tikra jo dalis. Taigi, nė vienas konceptas nėra verbalizuojamas iki galo (Беседина 2006).
У когнітивній лінгвістиці передусім виокремлюють так звані базові концепти⁴: ОБ’ЄКТА, ЧАСТИН ОБ’ЄКТА, ДІЇ, МІСЦЯ, або ПРОСТОРУ, ЧАСУ, ВЛАСТИВОСТІ тощо (Jackendoff 1990). Дослідниця Lucy Vanderwende пропонує визначати концепти за допомогою запитань, які в англійській мові починаються з Wh (СУБ’ЄКТ (хто?) (англ. Subject (Who / what?)), ЧАС (коли?) (англ. Time (When?)), МАТЕРІАЛ (з чого?) (англ. Material (Made of what?)) тощо (Vanderwende 1994).
У цій статті основну увагу приділено концептам і предикатам, що об’єднують їх у пропозиційну структуру, запропонованим Анастасією Феденко, оскільки об’єктом дослідження цієї авторки також є композити. У своїй праці А. Феденко виокремлює такі базові концепти, які разом із предикатами утворюють когнітивні пропозиційні моделі російських композитів: АГЕНТ (англ. ACTOR), ОБ’ЄКТ (англ. OBJECT), МІСЦЕ (англ. PLACE), ЧАС (англ. TIME), ДІЯ (англ. OPERATION). Окрім них, для композитів актуальні концепти МЕТИ (англ. GOAL) і СПОСОБУ (англ. MANNER). Ці концепти об’єднують у пропозиційну структуру предикати НАЛЕЖАТИ КОМУ / БУТИ ВЛАСТИВИМ КОМУ (англ. BELONG TO), БУТИ ЧИЇМ ТИПОМ (англ. BE TYPE OF), ДІЯТИ (англ. DEALS WITH), БУТИ ВИКОРИСТОВУВАНИМ ДЛЯ ЧОГО (англ. BE USED FOR), БУТИ ВИКОРИСТОВУВАНИМ КИМ (англ. BY USED BY), БУТИ ЗРОБЛЕНИМ ІЗ (англ. BE MADE FROM), БУТИ ВИКОРИСТОВУВАНИМ (англ. BE USED), БУТИ ЧАСТИНОЮ ЧОГО (англ. BE PART OF), МІСТИТИ В СОБІ (англ. CONTAIN), БУТИ ЯК (англ. BE LIKE) (Феденко 2015). Як показує зібраний матеріал, під час розгляду будівельних термінів-композитів доцільно також виокремити концепти СТАНУ та РЕЗУЛЬТАТУ.
4 У сучасній когнітивній лінгвістиці можна знайти різні типології концептів.
Terminologija | 2021 | 28
157
Page 6КОГНІТИВНІ ПРОПОЗИЦІЙНІ МОДЕЛІ КОМПОЗИТІВ БУДІВЕЛЬНИХ ТЕРМІНІВ
Когнітивна пропозиційна модель із концептами ДІЇ та ОБ’ЄКТА
Основним концептом, який входить до більшості когнітивних пропозиційних моделей композитів будівельних термінів, є концепт ОБ’ЄКТА, що позначає предмети різних категорій: абстрактні явища, речі, їхні частини, матеріали тощо. Основними ознаками об’єкта науковці зазвичай вважають дві: точну фізичну відмежованість одного об’єкта від іншого (навіть якщо йдеться про борошно або розлиту воду) та внутрішні зв’язки, однорідність і сталість (Langacker 1991; Кубрякова 1997). Щодо відмежованості одного об’єкта від іншого, варто згадати міркування Юрія Степанова: об’єктність насамперед пов’язана з ідеєю тла й фігури в оточенні людини, тобто з ідеєю простору та його поділу. Об’єкт — це найпростіший результат дискретизації всесвіту, виокремлення окремих його фрагментів у просторі (Степанов 2016). На думку Ролана Лангакера, саме наявність чітких меж, контурність і те, що предмет займає в просторі досить визначене місце, є суттєвими ознаками, які допомагають розпізнати об’єкт (Langacker 1991: 63). Е. Кубрякова наголошує, що об’єкт усе ж не слід розуміти лише як фізичний предмет — таке розуміння надто вузьке. Об’єктами можуть бути й абстрактні явища, тобто такі, яких не можна торкнутися. Вони не мають фізичних ознак, але мають ментальні характеристики (Кубрякова 1997).
Важко сказати, як сприймаються певні конкретні будівельні реалії, однак, з когнітивного погляду, можна припустити, що передусім сприймається їхня об’єктність.
Під час номінації будівельних понять часто використовують когнітивну пропозиційну модель, утворену базовими концептами ОБ’ЄКТА та ДІЇ. У найменуванні абстрактних понять будівельної галузі основною ознакою виокремлюють дію, спрямовану на певний об’єкт або виконувану з об’єктом. Концепт ОБ’ЄКТА в цій моделі охоплює різні явища: природні явища, абстрактні явища та речі. Далі докладніше розглянемо обсяг концепту ОБ’ЄКТА в цій моделі.
Будівництво споруд тісно пов’язане зі світом природи: від її стихій захищаються, її впускають у домівки, щоб поліпшити умови життя людей, природні реалії використовують у будівельному процесі тощо. Тому частина концепту ОБ’ЄКТА цієї моделі нерідко охоплює й природні реалії. До таких
158
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 7Складними словами називають найрізноманітніші будівельні об’єкти: споруди, їхні частини, машини, прилади тощо. Частину складних слів розглядуваної моделі ДІЯ – ОБ’ЄКТ утворено так, що перші компоненти спираються на іменники, які називають реалії природи: небо (хмарочос TRLT 1949, RLKP 1959, MK 1977, SMSM 2008), газ (газопровід CPŽŪ 1969, SM 2008; газодувка SMGT 2014), дим (димар PK 1962; димовідвід RLSTŽ 1992), дощ (дощомір RLSTŽ 1992, STŽ 2002), завірюха (завірюхомір AKTA 1995), пісок (піскоструминний апарат ALLA 1993; піскоструминний апарат MTPM 1976, KSŽ1988), повітря (витяжка ŪTSV 1935; повітряна вилка MMPK 1988; повітряний клапан DD 1967, KSŽ 1988, STŽ 2002, MAVL 2002 / повітропровід SDTSS 1930, SSB 1943, MMPK 1988), вода (водопідготовка SMSM 2008; водопровід RLSTŽ 1992, HS 2008, STŽ 2002), вітер (вітрозахист SSB 1943; вітровловлювач SSB 1943).
Об’єктом дії, вираженої другим компонентом складних слів цієї когнітивно-пропозиційної моделі, можуть бути також величини чи властивості, які потрібно оцінити, визначити їхнє числове значення. Другий компонент більшості цих складних слів утворено від перехідного дієслова matuoti «вимірювати», наприклад: dažniamatis STŽ 2002; jėgomatis STŽ 2002; kietmatis RLSTŽ 1992, SIŽ 2004; kreivėmatis STŽ 2002; lygmatís SMGT 2014; gylmatis, gilumo matuoklė RLKP 1959; ilgiamatis RLSTŽ 1992, STŽ 2002; įlinkiamatis SKb 1989, STŽ 2002; slankmatis RLSTŽ 1992, MAVL 2002, SMB 2007, AKTM 2011; slankiamatis STŽ 2002; storimatis SMD 1992 / stormatis ALKPŽ 1958, STŽ 2002; traukomatis RLSTŽ 1992, STŽ 2002.
Велику групу складних будівельних термінів становлять утворення, концепт ОБ’ЄКТ яких пов’язаний із конкретними предметами й матеріалами. Поєднання концепту ОБ’ЄКТ, що охоплює названі предмети, з концептом ДІЯ утворює різноманітні будівельні терміни — переважно назви будівельних конструкцій, деталей і машин, наприклад: gegnėšis STŽT 1978 / gegnianėsis SAV 1935; langaaerė MMPK 1988; stiklalaikis SSB 1943; stiklalutis SSB 1943; akmenskalde SPM 1964; betonkrėtė RLKP 1959, STŽ 2002; betonvežis RLSTŽ 1992, ALLA 1993; blokvežis ST 1992, RLSTŽ 1992; paklotvežis RLSTŽ 1992; panelvežis SP 1965; plokštvežis ST 1992; santvarvežis STŽ 2002; bėgiagrežė SDKŽ 1940; poliakalė RLKP 1959, SP 1965, RLSTŽ 1992; žvyr(a)plovė ALLA 1993, STŽ 2002.
У розглянутих вище складних слів моделі ДІЯ – ОБ’ЄКТ концепт ДІЯ, позначений дієсловами, які виступають другим компонентом, переважно виражав активну дію, спрямовану на зовнішній світ. У складних словах із першим компонентом-займенником savi- дія протилежна — спрямована не на зовнішній світ, а на себе: пр
Terminologija | 2021 | 28
159
Page 8ямована на себе: savikontrolė RLSTŽ 1992; savireguliacija UGP 1997; savigalba UGP 1997; savitan ka STŽ 2002; savitrauka STŽ 2002; saviįtampa MK 1977; savisauga UGP 1997; savistaba RLKP 1959.
Когнітивно-пропозиційні моделі з обома концептами ОБ’ЄКТ
Пропозиційні моделі складних слів можуть одночасно охоплювати два ОБ’ЄКТИ: один об’єкт може використовуватися для іншого, один об’єкт може бути частиною іншого, один об’єкт може бути виготовлений з іншого або обидва об’єкти можуть бути поєднані так, щоб утворити цілісний матеріал.
Великий масив складних будівельних термінів утворюється внаслідок актуалізації когнітивно-пропозиційної моделі ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ ВИКОРИСТАНИМ – ОБ’ЄКТ 2. Об’єкти можуть бути пов’язані близькими відношеннями або один об’єкт може використовуватися, щоб уникнути іншого об’єкта чи відгородитися від нього. Близькі відношення трапляються значно частіше й означають, що об’єкти не віддаляють одне одного, а поєднуються.
Об’єкт, який використовують для відгородження від іншого об’єкта, щоб уникнути його, виражається другим компонентом складного слова, а першим компонентом зазвичай називають природне явище, від якого захищаються, наприклад: lietsargė ŪTSV 1935; gaisrasienė STŽT 1978; sniegatvorė («огорожа від снігу») SG 1930, AKTA 1995; ugniasienė SDKŽ 1940.
Серед об’єктів, пов’язаних близькими відношеннями, один також може бути природним явищем, тоді як другий об’єкт використовують, щоб зібрати це природне явище й вивести його зі споруди (dūmatakis SDTSS 1930 / dūmtakis SP 1965; dūmavamzdis ALKPŽ 1958, SP 1965, STŽ 2002; lietvamzdis SSB 1943, RSD 1962), або, навпаки, впустити його до споруди: šviesangis SEŽ; švieslangis SSM 1937, SDKŽ 1940, ALKS 1972; orlangė MMPK 1988; šviesiastogis SSB 1943.
За допомогою складних слів розглядуваної моделі, компоненти яких позначають об’єкти, пов’язані близькими відношеннями, можна називати й інші явища: менший предмет використовують для більшого предмета: kaminakaištis, kaminkaištis STŽT 1978; skliautatrama SSB 1943; skliautrėmis SGBT 1931; stiklajuostė PK 1962, MAVL 2002; staktaramstis STŽ 2002; staktajuostė MAVL 2002; kluonaraktis STŽT 1978; приміщення або споруда використовуються живими істотами (свійськими тваринами): avitvartis STŽT 1978; karvi atvartis STŽT 1978; kiaulėtvartis STŽT 1978; kiauli atvartis STŽT 1978; keltvargtis STŽT 1978; kiauliagurbis STŽT 1978; предмет використовують для зберігання, подавання чи формування матеріалу: betonvamzdis BDT 1976; cementtakis RLSTŽ 1992; dumblia-
160
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 9vamzdis STŽ 2020; skiedintakis RLSTŽ 1992; tešlaskydis (tinkavimo tešlai laikyti lenta) SSB 1943; mūrkaltis TRLT 1949, RLKP 1959, STŽ 2002; tinkašukės SSB 1943.
Об’єкти, позначені компонентами складних слів когнітивної пропозиційної моделі ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ З – ОБ’ЄКТ 2, пов’язані лише близькими відношеннями. Складні слова цієї моделі називають будівельні матеріали, а їхні компоненти позначають основні складники цих матеріалів. У переважній більшості будівельних термінів-складних слів розглядуваної моделі другі компоненти спираються на міжнародні іменники betonas і cementas. Пропозиційна структура та численність цих складних слів відображають когнітивний процес: бетони — штучні конструкційні матеріали, які широко використовуються в будівельній галузі та мають чудові властивості й можливості застосування, — досліджують, а також удосконалюють і поєднують з іншими матеріалами, щоб отримати матеріал із ще кращими властивостями. Перший компонент розглядуваних складних слів позначає об’єкт (найчастіше матеріал), з яким поєднують бетон або цемент: akmenbetonis SDKŽ 1940, SMSM 2008; gelžbetonis MGN 1933; gelžcementas SSB 1943; degutbetonis SM 1966, AKTA 1995; dervabetonis RLKP 1959; medbetonis RLSTŽ 1992, SIŽ 2004; molbetonis RLKP 1959, CPŽŪ 1969, STŽ 2002, AKTA 1995; pjuvenbetonis RLSTŽ 1992; plaušacementis ŠSDV 2015; pelenbetonis RLSTŽ 1992, STŽ 2002; plienbetonis SSB 1943, ALLA 1993, STŽ 2002, SKT 2009; stiklabetonis SMG 1974, STŽ 2002; smėlibetonis SP 1965.
Для інших складних слів цієї моделі повторення компонентів не характерне, пор.: derviadažiai SSB 1943; stiklavilinė SŽD 1939; gudrondegutas SMG 1974; putgumė SIŽ 2004.
Складними словами когнітивної пропозиційної моделі ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ ЧАСТИНОЮ – ОБ’ЄКТ 2 називають будівельні реалії, що є частинами певного цілого. Цим цілим зазвичай є якась будівельна конструкція, частина споруди або сама споруда, наприклад, терміном kluonraštis STŽT 1978 названо напис на клуні; термінами langabalkis SSB 1943; langarėmis SSB 1943 — віконну балку (balkis) і віконну раму; термінами laiptasijė SP 1965, SEŽ 1967; laiptotakis TRLT 1949 — сходову балку і сходовий марш. До групи складних слів цієї моделі належать також терміни mašinsuolis MMPK 1988; skliautanarys SSB 1943 («частина, елемент, що утворює склепіння»); skliautapėdis SSB 1943; skliautsija SGBT 1931; skliautarkė SSB 1943; tuorlentė RLSTŽ 1992. Об’єкти, позначені компонентами складних слів усіх складних слів розглядуваної когнітивної пропозиційної моделі, як і моделі ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ З – ОБ’ЄКТ 2, пов’язані кон’юнктивними відношеннями.
Terminologija | 2021 | 28
161
Page 10У складних будівельних термінах когнітивної пропозиційної моделі ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ ЗРОБЛЕНИМ ІЗ – ОБ’ЄКТ 2 концепт ОБ’ЄКТ 1 зазвичай указує на матеріал, з якого виготовлено споруду, конструкцію споруди або будівельний виріб, що актуалізують концепт ОБ’ЄКТ 2. У деяких джерелах поряд з однослівним терміном-складним словом подано синонімічні двослівні, а іноді й трислівні терміни, з яких ці відношення між об’єктами стають зрозумілішими, або термін пояснюється кількома словами, наприклад: lentarkė, lentinė arka, arka iš lentų SSB 1943; medjuostė TRLT 1949, MMPK 1988, RLSTŽ 1992 («смуга для закриття стику між підлогою та стіною»).
Складними словами цієї моделі в будівельній галузі зазвичай називають різновиди цегли: durpiaplytė SŽD 1939, SDKŽ 1940, SSB 1943; gipsaplytė SSB 1943; kamščiaplytė SSB 1943; medžplytė SSM 1937; plaušaplytė STŽ 2002; stiklaplytė SSB 1943 / stikliapytė SSM 1937. До складних слів розглядуваної когнітивної пропозиційної моделі належать також такі утворення: drožliaplokštė DS 1960 / drožleplokštė STŽ 2002; plaušaplokštė STŽ 2002; metaltinklis SSB 1943; plytskli autis SSB 1943; stiklab lokis STŽ 2002; stiklaplokštė SSB 1943.
Когнітивні пропозиційні моделі з концептами ОБ’ЄКТА та ВЛАСТИВОСТІ, МІСЦЯ, ЧАСУ, МЕТИ й СТАНУ
Концепт ОБ’ЄКТА може утворювати когнітивну пропозиційну структуру не лише з концептами іншого ОБ’ЄКТА та ДІЇ, а й з концептами ВЛАСТИВОСТІ, МІСЦЯ, ЧАСУ, МЕТИ та СТАНУ.
Концепт ВЛАСТИВОСТІ передає інформацію про колір, форму, кількість та інші ознаки предмета й разом із концептом ОБ’ЄКТА утворює когнітивну пропозиційну модель ОБ’ЄКТ – БУТИ ХАРАКТЕРНИМ – ВЛАСТИВІСТЬ. Концепт ОБ’ЄКТА цієї моделі охоплює предмети — споруди, їхні частини, будівельні вироби, робочі інструменти, знаряддя тощо. Характерно, що слова, які називають ці предмети, уже є термінами будівельної галузі. Відмітна ознака розглядуваних предметів може бути пов’язана з кольором (geltonmedis SAV 1935; raudonmedis SSM 1937, MAVL 2002), формою (skerslangis SSB 1943; skerslentė DD 1967; skerstakis ALKS 1972; stačiaplytė STŽ 2002; statvamzdis SP 1965), розміром (величиною) (didžianamė STŽT 1978; didžkelis LPMK 1931; didžmedis SSM 1937; laibraštis SMG 1974, StM 2012; siauralentė DSD 2008; storlentė DSD 2008), кількістю (daugiabutis ŠVOK 2019; daugpjūklis SAV 1935; daugiašakis ALLA 1993; keturstubė STŽT 1978; trišakis SDTSS 1930, SP 1965), оцінкою (brangmedis RLSTŽ
162
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 111992; dailyjuostė STŽ 2002; dailylentė TRLT 1949), дією (klijuotmedis SSM 1937; klotsienė SŽD 1939; skeltvinė DS 1960; soditkelis SAV 1935; spraustsienė SŽD 1939).
Поєднуючись із концептом МІСЦЯ, концепт ОБ’ЄКТА утворює когнітивну пропозиційну модель ОБ’ЄКТ – БУТИ – МІСЦЕ. Концепт МІСЦЯ виражає інформацію про розташування ОБ’ЄКТА у просторі. У цій моделі концепт МІСЦЯ часто виражається компонентом tarp: tarpatramis GSTŽ 2009; tarpcentris RLSTŽ 1992; tarpduris MTPM 1976; tarpkniedis RLSTŽ 1992; tarpkolonis RLSTŽ 1992; tarplangis SKPP 2008; tarplatakis RLKP 1959, SSKR 1989; tarprėmis SAV 1931, DD 1967; tarpsankabis STŽ 2002; tarp- santvaris RLSTŽ 1992; tarpsijis STŽ 2002; tarpslaitis RSD 1962; tarpulангis CPŽŪ 1969 тощо.
Деякі складні слова цієї моделі вказують на позицію об’єкта на вертикальній осі верх–низ: наддвері RLKP 1959, RLSTŽ 1992; надвіконня PK 1962 / надвіконня SP 1965, DD 1967; підвіконня SP 1965. У ще інших складних словах концепт МІСЦЯ актуалізовано другим компонентом, утвореним від іменника місце: місце для зберігання пиломатеріалів SDKŽ 1940; сходова клітка SSB 1943; місце для мулу STŽ 2002, або конкретнішим іменником яма: вапняна яма TD 1934; торф’яна яма RLKP 1959, AKTA 1995; гравійний кар’єр KS 1936.
Концепт МЕТИ, поєднуючись із концептом ОБ’ЄКТА, передає інформацію про цільове призначення об’єкта. Розглядаючи складні будівельні терміни когнітивної пропозиційної моделі ОБ’ЄКТ – БУТИ ВИКОРИСТАНИМ – МЕТА, слід зазначити, що для розпізнавання концепту МЕТИ, можливо, більше, ніж для інших, потрібні контекст, семантичний аналіз і опора на лексичне значення слова. Наприклад, терміни dailoblis SAV 1935, slopiamedžiagės SSB 1943, slopiaplytė SSB 1943 можна було б зарахувати й до групи складних слів когнітивної пропозиційної моделі ОБ’ЄКТ – БУТИ ВЛАСТИВИМ – ВЛАСТИВІСТЬ, тобто припустити, що об’єктам — рубанку, матеріалам, цеглині — властиві певні характеристики (охайність, звукопоглинальність). Однак контекст і семантичний аналіз дають змогу зрозуміти, що перший компонент указує не, наприклад, на охайність рубанка, а на призначення: рубанок призначений для оброблення деревини («Найпридатнішим інструментом для оброблення деревини є струг, або dailoblis» SAV 1935: 86) (пор.: рубанок, яким роблять канавки, — vagoblis, або rumbaoblis STŽ 2002). Першим компонентом складних слів slop- також позначено призначення: slopiamedžiagės і slopiaplytės — це об’єкти, призначені для приглушення звуку.
Terminologija | 2021 | 28
163
Page 12У будівельній термінології є й інші такі складні слова: складним словом kyliaplytis SS 1940 називають цеглину, яку використовують як «клин», тобто для вклинювання; складним словом jungialapis SSB 1943 називають деталь, що використовується для з’єднання балок; складним словом sargšulis RLKP 1959, SG 1930, LPMK 1931 позначають дорожній стовпчик, «кіл», призначений охороняти й запобігати з’їзду транспортного засобу з дороги. Концепт ОБ’ЄКТА в розглянутій моделі нерідко охоплює інструменти певного призначення: skerspjūklis SAV 1935 — пилка, призначена для поперечного розпилювання; malksnojūklis STŽ 2002, vamzdžiapjūklis SP 1965, IŠŠŽ 1983 — пилки для розпилювання дранки або труб; akmenkaltis SŽD 1939, kirstkaltis SAV 1931 — зубило, яким обробляють камінь; orpompis SŽD 1939, vandenpompis SŽD 1939 — помпи, призначені для перекачування повітря або води.
Порівняно рідко під час номінації будівельних понять використовують когнітивну пропозиційну модель ОБ’ЄКТ – БУТИ – СТАН. У складних будівельних термінах цієї структури перший компонент указує на матеріал, а другий — на форму (стан) цього матеріалу. До групи складних слів цієї структури належать терміни cementmilčiai RLSTŽ 1992; klintmilčiai («вапняк у вигляді борошна») RLSTŽ 1992, SKKS 1998, SIŽ 2004; medmilčiai SSB 1943, RLSTŽ 1992; pemzamilčiai SAV 1935 («Пемзове борошно — це дуже дрібно змелена й очищена пемза» SAV 1935: 37). Як можна помітити, у всіх згаданих складних словах концепт СТАНУ виражено іменниковим компонентом milt-.
Як зазначалося, концепт ОБ’ЄКТА може утворювати пропозиційну структуру і з концептом ЧАСУ, який виражає певний проміжок часу, протягом якого використовується об’єкт. Однак у будівельній термінології є лише кілька складних слів моделі ОБ’ЄКТ – БУТИ ВИКОРИСТАНИМ – ЧАС. Другим компонентом складних слів цієї моделі позначається предмет (споруда, її конструкція), а другим — час використання цього предмета: vasarlangis SSB 1943; vasarnamis ALLA 1993, STŽ 2002, RNS 2012; žiemlangis SSB 1943.
Когнітивні пропозиційні моделі з концептами ДІЇ та СПОСОБУ, РЕЗУЛЬТАТУ, МЕТИ й МІСЦЯ
Як уже зазначалося, під час творення складних будівельних термінів концепт ДІЇ найчастіше поєднують із концептом ОБ’ЄКТА. Крім того, концепт ДІЇ може утворювати пропозиційні моделі також із концептами СПОСОБУ, РЕЗУЛЬТАТУ, МЕТИ та ДІЯЧА. Проте моделі з переліченими концептами нечасто використовують для творення складних будівельних термінів.
164
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 13Для термінів-композитів savigrinda HS 2008 і savitaka RLSTŽ 1992, ST 1992, savieiga ALKPŽ 1958, імовірно, характерна пропозиційна структура ДІЯ – СПОСІБ, оскільки перший, іменний, компонент указує радше не на об’єкт, на який спрямовано дію, а на спосіб дії, тобто дає змогу зрозуміти, як відбуваються дії ґрунтування, текання та ходіння. Перший компонент інших композитів цієї когнітивної пропозиційної моделі ґрунтується на прислівниках способу дії: greitai: greitmaišė SSM 1937, ŠŽD 1939; pusiau: pusiauopiova PMST 1923 / pusiauupiūva PMST 1923; skersai: skerspjovė JŠSŽ 1983, RLSTŽ 1992.
Композити, другий компонент яких спирається на перехідне дієслово daryti (dujodaras SMU 2006, SP 2008 / dujodaris SM 1966, BABJ 2006 / porodaris BABJ 2006, SMB 2007; putodaris StM 2012; stiklodaris STP 1995), імовірно, слід вважати утвореними за когнітивною пропозиційною моделлю ДІЯ – РЕЗУЛЬТАТ, хоча виразно простежується й об’єктність того, що позначено другим компонентом. Перший компонент композитів цієї групи називає результат дії творення, тобто те, що створюється, наприклад: гази, пори, піна, скло. За цією моделлю утворено також композити sriegpjovė SP 1965, JŠSŽ 1983, RLSTŽ 1992; vagapjovė SIŽ 2004: у їхньому першому компоненті актуалізовано значення результату, тобто результат дії різання — різьба та борозна.
Термін graužmilčiai SSM 1937, знайдений у літературі міжвоєнного періоду, також можна було б віднести до композитів цієї когнітивної пропозиційної моделі, оскільки реалія, позначена другим компонентом, має виразне значення результату дії: борошно є результатом дії гризіння, а не об’єктом гризіння. Лише в цьому випадку результат виражено другим компонентом, а дію — першим.
Якщо обидва компоненти термінів slopiaklotis SSB 1943 і slopiakabis SSB 1943, що позначають ізоляційні конструкції, призначені для захисту від шуму, пов’язати з дієсловами (семантичне осмислення, імовірно, саме цього й вимагає), слід виокремити ще одну когнітивну пропозиційну модель — ДІЯ – МЕТА. Композити цієї моделі вказують, що конструкцію, наприклад, укладають і підвішують для приглушення звуку. Як видно з прикладів, композити з такою пропозиційною структурою виявлено лише в книжці одного автора — Йонаса Шимолюнаса. Пізніше таких композитів не утворювали.
КОНЦЕПТ ДІЇ може поєднуватися в пропозиційній структурі й із концептом МІСЦЯ, однак у будівельній термінології таких композитів також виявлено надзвичайно мало — лише два: šondėlis SSB 1943 і aukštalipys SP 1965. Першим композитом названо деталь, яку розміщують збоку, другим — особу, яка підіймається й виконує будівельні роботи на висоті.
Terminologija | 2021 | 28
165
Page 14Когнітивні пропозиційні моделі з концептами ДІЯЧА й ОБ’ЄКТА, ДІЇ та СПОСОБУ
Далі слід розглянути ще один важливий концепт — ДІЯЧА, який також називають гіперконцептом. Цей концепт може охоплювати як суб’єкта, якому властиві свідомість, ініціативність, здатність оцінювати оточення й контролювати дії, тобто переважно людину, так і виконавця дії — зазвичай природне явище, яке також впливає на об’єкт, змінює його положення у просторі, форму чи інші ознаки. Однак специфіка будівельної галузі та будівельної науки зумовлює те, що концепт ДІЯЧА актуалізується нечасто; у цьому контексті значно доцільніше осмислювати об’єкти. У цьому разі в центрі пізнання перебуває не діяч, а продукт його діяльності — артефакт. Отже, будівельна галузь не вирізняється великою кількістю композитів, структура яких відповідає когнітивним пропозиційним моделям із концептом ДІЯЧА.
Кілька композитів актуалізують когнітивну пропозиційну модель ДІЯЧ – ДІЯ: sulčiatekis SAV 1935; ledostova RLSTŽ 1992; lietlašė MMPK 1988; vandentekis MGN 1933, тобто вказано дію, яку виконує природна реалія і яка виражена неперехідним дієсловом: сік тече, лід стоїть, дощ капає, вода тече.
Концепт ДІЯЧА входить ще до двох когнітивних пропозиційних моделей композитів будівельної термінології: ДІЯЧ (неживий) – ДІЯ – ОБ’ЄКТ і ДІЯЧ (живий) – ДІЯ – СПОСІБ. Для найменування пристроїв, призначених захищати будівлі від блискавки, застосовують першу модель, тобто утворення цієї моделі вказують, що дія діяча спрямована на захист від об’єкта: žaibgynėjs / žaibgynėjas ŽG 1900; perkūnsargis SBTĮ 1922, PTŽ 1925, SBPK 1995. Композити другої моделі вказують, що діяч виконує дію певним способом: наприклад, метали обробляють холодним способом або електрикою: šaltkalvis SDTSS 1930, SAV 1935, SDKŽ 1940; elektrosuvirintojas ASŠ 1969.
Зв’язок когнітивних пропозиційних моделей і типів словотворення
Розглядаючи когнітивні пропозиційні моделі складних будівельних термінів, слід наголосити на їхньому зв’язку з типами словотворення та частинами мови: кожній моделі відповідає певний тип словотворення або кілька таких типів, а кожен концепт реалізується певною частиною мови або кількома частинами мови (див. таблицю 1).
166
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 15Таблиця 1. Зв’язок когнітивних пропозиційних моделей складних будівельних термінів і типів словотворення
КОГНІТИВНА ПРОПОЗИЦІЙНА МОДЕЛЬ
ТИП СЛОВОТВОРЕННЯ
ПРИКЛАДИ
ДІЯ – ОБ’ЄКТ
іменник + дієслово, займенник + дієслово, займенник + іменник
dujotiekis, vėjagaudis; savistaba, savitrauka; savikontrolė, savireguliacija
ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ ВИКОРИСТОВУВАНИМ – ОБ’ЄКТ 2
іменник + іменник
sniegatvorė, ugniasienė
ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ З – ОБ’ЄКТ 2
іменник + іменник
akmenbetonis, stiklav ilnė
ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ ЧАСТИНОЮ – ОБ’ЄКТ 2
іменник + іменник
сходоступ, склепінна балка
ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ ЗРОБЛЕНИМ ІЗ – ОБ’ЄКТ 2
іменник + іменник
дощата латка, деревоволокниста плита
ОБ’ЄКТ – БУТИ ХАРАКТЕРНИМ – ВЛАСТИВІСТЬ
прикметник + іменник, прислівник + іменник, числівник + іменник, дієприкметник + іменник
червоне дерево, вузька дошка; багатопильний, багаторозгалужений; чотиристовбурний, трирозгалужений; розщеплювальний ніж, садовий кілок
ОБ’ЄКТ – БУТИ – МІСЦЕ
іменник + іменник, прийменник + іменник
торф’яна яма, місце для поховання кабелю; міжзаклепковий, міжвіконний
ОБ’ЄКТ – БУТИ ВИКОРИСТАНИМ – МЕТА
дієслово + іменник
оздоблювальна стругалка, глушильні матеріали
ОБ’ЄКТ – БУТИ – СТАН
іменник + іменник
klintmilčiai, medmilčiai
ОБ’ЄКТ – БУТИ ВИКОРИСТОВУВАНИМ – ЧАС
іменник + іменник
vasarnamis, žiemlangis
ДІЯ – СПОСІБ
прислівник + дієслово, займенник + дієслово, займенник + іменник
greitmaišė, pusiaupliūva; savigrinda, savitaka; savieiga
ДІЯ – РЕЗУЛЬТАТ
іменник + дієслово, дієслово + іменник
sriegpjovė, vagapjovė; graužmilčiai
ДІЯ – МЕТА
дієслово + дієслово
slopiaklotis, slopiakabis
ДІЯЧ – ДІЯ
іменник + дієслово
sulčiatekis, ledostova
ДІЯЧ – ДІЯ – ОБ’ЄКТ
іменник + іменник
блискавкоприймач, громовідвід
ДІЯЧ – ДІЯ – СПОСІБ
прислівник + іменник, іменник + іменник
коваль; електрозварник
Terminologija | 2021 | 28
167
Page 16Частину мови з когнітивного погляду можна розуміти як одну з мовних форм, що передають ментальний зміст. Я. Кубрякова дотримується позиції, що концепти в мові «можуть об’єктивуватися не лише конкретними словами, а й різними класами та категоріями слів» (Кубрякова 1997: 118). Як стверджує Микола Болдирєв, наприклад, просторові характеристики в індоєвропейських мовах найчастіше виражаються прийменниками або іншими частинами мови, якими можна позначати мінливість цих характеристик і їхню залежність від точки зору мовця чи спостерігача (Болдырев 2006).
З емпіричного матеріалу очевидно, що позначувані іменником предметність, цілісність, наявність меж і сталість у часі властиві концептам ДІЯЧА й ОБ’ЄКТА, отже, ці концепти в словотворенні складних слів також реалізуються іменником. Концепт МІСЦЯ виражається прийменниками або іменниками зі значенням місця. Концепт ДІЇ виражається дієсловами, яким властиво позначати реальні ознаки, пов’язані з діями. ВЛАСТИВОСТІ — прикметниками або пасивними дієприкметниками, що позначають характерні, здебільшого незмінні ознаки реалії, або числівниками й прислівниками, які вказують на кількісні властивості реалій.
ВИСНОВКИ
1. Застосувавши метод когнітивного моделювання, було досліджено 518 термінологічних складних слів у галузі будівництва й установлено, що всі вони утворені шляхом актуалізації 16 когнітивних пропозиційних моделей. За 100 років, тобто від початку XX століття до сьогодні, когнітивні пропозиційні моделі майже не змінилися (зникла лише модель ДІЯ – МЕТА). Можна стверджувати, що з розвитком будівельної галузі та номінацією її понять основні структури розпізнавання й називання картини світу цієї галузі залишаються по суті тими самими.
2. Концепти, що формують когнітивні пропозиційні моделі питомих і гібридних складних будівельних термінів, відображають специфіку будівельної галузі. У центрі цієї галузі — об’єкти, переважно матеріальні продукти людської діяльності. Отже, базовий концепт ОБ’ЄКТА найчастіше актуалізується і під час найменування реалій будівництва. Найбільша кількість складних слів характеризується пропозиційною структурою з концептом ОБ’ЄКТА: ДІЯ – ОБ’ЄКТ, ОБ’ЄКТ – БУТИ ХАРАКТЕРНИМ – ОЗНАКА, ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ ВИКОРИСТОВУВАНИМ – ОБ’ЄКТ 2, ОБ’ЄКТ 1 – БУТИ ЧАСТИНОЮ – ОБ’ЄКТ 2.
3. Відповідно до когнітивного підходу, згідно з яким мова та її одиниці забезпечують доступ до структур знань, можна сказати, що когнітивні пропози-
168
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 17ційні моделі складних слів дають змогу принаймні частково зрозуміти, як відбувалася (відбувається) номінація будівельних реалій. Дані дослідження свідчать, що ця номінація найчастіше здійснюється через розпізнавання й осмислення об’єктів, визначення того, для яких інших об’єктів і з якою метою, у який час їх використовують, якими відношеннями вони пов’язані з іншими об’єктами та якими відмінними ознаками характеризуються.
4. Досить часто під час номінації будівельних реалій актуалізується концепт ДІЇ: зазначається, яку дію виконують над об’єктом, називається спосіб виконання дії, її мета й результат. Концепти ЧАСУ, ДІЯЧА, МІСЦЯ, МЕТИ та РЕЗУЛЬТАТУ в будівельній галузі менш актуальні.
5. Когнітивні пропозиційні моделі реалізуються в мові за допомогою певних словотвірних типів, а концепти — за допомогою певних частин мови, що передають характерні ознаки концепту.
ŠALTINIAI
AKTA – Automobilių kelių terminų aiškinamasis žodynas, sud. E. Palšaitis, Vilnius: Technika, 1995.
AKTM – Automobilių kelių tiesybos medžiagos: vadovėlis, aut. A. Vaitkus, D. Čygas, A. Laurinavičius, A. Tumavičė, Vilnius: Technika, 2011.
ALKPŽ – Anglų–lietuvių kalbų politechninis žodynas, sud. A. Novodvorskis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1958.
ALKS – Anglų–lietuvių kalbos statybos terminų žodynėlis, sud. J. Stonys, Vilnius: VISI, 1972.
ALLA – Anglų–lietuvių kalbų statybos terminų žodynas, sud. A. Kudzys, Vilnius: Technika, 1993.
AŠŠ – Atmintinė statybų šaltkalviui, vert. A. Kazlauskas, Vilnius: Lietuvos TSR MT Valstybinio statybos reikalų komiteto Centrinis techninės informacijos ir propagandos biuras, 1969.
BABJ – Beautoklavis akytasis betonas ir jo gaminiai: monografija, aut. A. Laukaitis, A. Sinica, Vilnius: Technika, 2006.
BDT – Betonavimo darbų technologija: metodinė medžiaga, reng. V. Rimvydienė, Vilnius: „Orgtechstatybos“ tresto spaustuvė, 1976.
CPŽŪ – Civiliniai, pramoniniai ir žemės ūkio pastatai, aut. V. Krasenskis, L. Fedorovskis, Vilnius: Mintis, 1969.
DD – Dailidystės darbai, aut. A. Jevstiugovas, A. Pokrovskis, Vilnius: Mintis, 1967.
DS – Drožliaplokštės statyboje, aut. M. Šaltenis, Vilnius: Vaizdas, 1960.
DSD – Dailidės ir stogdengio darbai: vadovėlis, aut. J. Burokienė, Vilnius: Mintis, 2008.
GSTZ – Gelžbetoninių sijų tempiamosios zonos elgsenos modeliavimas armatūros diagrama, aut. D. Salys, G. Kaklauskas, V. Gribniak. – Statybinės konstrukcijos ir technologijos 1(3), 2009.
HS – Hidrotechnikos statiniai: mokomoji knyga, aut. V. Damulevičius, J. Vyčius, Kaunas: Ardiva, 2008.
JŠŠŽ – Jaunojo šaltkalvio santechniko žinynas, aut. B. A. Žuravliovas, Vilnius: Mokslas, 1983.
KS – Kaimo statyba, aut. P. Drąsutis, P. Gaižutis, L. Gudzinskas, J. Juška, P. Kalita, E. Kersnauskas, V. Švipas, Kaunas: Spindulys, 1936.
KSŽ – Kaimo statybininko žinynas, aut. J. Jacinavičius, V. Matkevičius, Vilnius: Mokslas, 1988.
LPMK – Lietuvos plentai ir moderniškosios konstrukcijos. I dalis, aut. L. Tuskenis, Kaunas: Spindulys, 1931.
MAVL – Medienos apdirbimas: vienvėrių langų gamyba, įsprūdinių (filinginų) durų gamyba, aut. G. Blažys, R. Avižienis, Vilnius: Agora, 2002.
MGN – Miesto gyvenamieji namai: jiems statomi reikalavimai ir jų projektavimas, aut. V. Švipas, Kaunas: Varpas, 1933.
MK – Metalinės konstrukcijos: vadovėlis, aut. J. Paulauskas, A. Kvedaras, Vilnius: Mokslas, 1977.
MMPK – Mediniai ir mūriniai pastatai, konstrukcijos ir elementai: mokomoji knygelė, aut. V. Michalauskas, Vilnius: VISI rotaprintas, 1988.
Terminologija | 2021 | 28
169
Page 18MTPM – Medžiagyot yra tinkuotojams, plytelių ir mozaikos klotojams: vadovėlis, aut. A. V. Aleksandrovskis, Vilnius: Mokslas, 1976.
PK – Pastatų konstrukcijos. I dalis: vadovėlis, aut. A. Bistrickas, N. Geršas, J. Kapčius, K. Kaušinis, J. Mikuckas, V. Verbickis, B. Ziberkas, A. Žintelis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1962.
PMST – Papr asčiausiųjų medinių sijinių tiltų tipai5, Kaunas: Valstybės spaustuvė, 1923.
PTŽ – Perkūnsargiai (trobų nuo žaibo apsaugojimo būdai), aut. J. Šliogeris, Kaunas: Spindulys, 1925.
RLKP – Rusų–lietuvių kalbų politechninis žodynas, red. kol. A. Novodorskis, L. Kumpikas, J. Mikuckas, J. Stanaitis, S. Vasauskas, J. Vidmantas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1959.
RLSTŽ – Rusų–lietuvių kalbų statybos terminų žodynas, aut. J. Kiviliša, A. Kudzys, A. Rosinas, Vilnius: Lietuvos ūkis, 1992.
RNS – Rastinio namo statyba: žinynas, aut. R. Bortkūnas, T. Braškys, V. Č eikauskas, R. Daraškevičius, T. Gecas, T. Lapinskas, E. Norvaišas, M. Sakaitis, A. Sirvydis, T. Šlivinckas, G. Unikas, V. Uosaitis, Vilnius: Balto print, 2012.
RSD – Ruloniniai stogai ir jų dengimas, aut. S. K. Noskovas, Vilnius: Centrinis techninės informacijos ir propagandos biuras, 1962.
SAV – Stalių amato vadovėlis amatų mokykloms ir staliams. I dalis. Medžio sunėrimai, aut. P. Dankšas, Klaipėda: Rytas, 1931.
SAV – Stalių amato vadovėlis. II dalis. Pagalbinė, arba gretimoji medžiaga medžio dirbiniams: užbaigiamieji medžio dirbinių paviršiaus darbai: beicavimas, politūravimas ir dažymas, aut. P. Dankšas, Klaipėda: Rytas, 1935.
SBPK – Suvirintų ir besiūlių plieninių konstrukcijų saugos ir ilgalaikiškumo įvertinimas, aut. A. Kudzys, V. Vaitkevičius, Vilnius: Solertija, 1995.
SBTĮ – Statybos ir butų tvarkymo įstatymai, taisyklės, reng. K. Zubauskas, Tilžė: E. Jagomasto sp. „Lituania“, 1922.
SDKŽ – Statybos darbininkų kvalifikacijos žinynas, reng. S. V. Bašinskij, P. V. Blaževič, I. A. Petrov, Kaunas: Vilnius, 1940.
SDTSS – Statybos darbams technikinės sąlygos, sutartys ir kainos (gelžbetonas, kanalizacija, vandentiekis, centrinis apšildymas, elektros šviesos instalacija ir t. t.), aut. K. Dušauskas–Duž, Kaunas: A. Bako spaustuvė, 1930.
SEŽ – Statybos ekonomisto žinynas, aut. P. Rogožinas, Vilnius: Mintis, 1967.
SG – Sauskeliai. Gruntkeliai (vieškeliai). Dalis 2, aut. J. Gabrys, [n. d.], 1930.
SGBT – Sauskeliai. Gelžbetoniniai ir betoniniai tiltai, aut. J. Gabrys, Kaunas [n. s.], 1931.
SIŽ – Statybos inžinieriaus žinynas, aut. Č. Aksamitau skas, A. Ambrasas, A. Astrauka, T. Bal tušis, V. Barkauskas, J. Binkis, R. Bliūdžius, G. Brazauskas, G. Cinelis, V. Čaplikas, A. Čekanavičius ir kt., Vilnius: Technika, 2004.
SKb – Statybinės konstrukcijos 15. Mokslo darbai, red. kolegija: G. Marčiukaitis, J. Meškauskas, V. Stankevičius, K. Šapalas, Vilnius: Mokslas, 1989.
SKKS – Statybinės konstrukcijos: kūrimas ir stiprinimas, aut. D. Bačinskas, A. Baltrušaitis, A. Bičiulaitienė, E. Dulinskas, A. Endriukait ytė, A. Jarmolajev, V. Jokūbaitis, G. Jurkėnas ir kt., Vilnius: Technika, 1998.
SKPP – Statinių konstrukcijų projektavimo pagrindai: vadovėlis, aut. J. Parasonis, Vilnius: Technika, 2008.
SKT – Statybinės konstrukcijos ir technologijos. Engineering Structures and Technologies 1(1), red. kolegija: G. Marčiukaitis, A. Daniūnas, R. Šalna, A. Andruškevičius, J. Atkočiūnas, M. Augonis ir kt., Vilnius: Technika, 2009.
SM – Statybinės medžiagos: vadovėlis, aut. S. Ščesnulevičius, Vilnius: Mintis, 1966.
SMB – Statybinės medžiagos. Betonai: mokomoji knyga, aut. A. Naujokaitis, Vilnius: Technika, 2007.
SMD – Statybinės medžiagos ir dirbiniai, aut. M. Peliksa, A. Rumševičius, Kaunas: Technologija, 1992.
SMG – Statybinės medžiagos ir gaminiai: vadovėlis, aut. B. Grigaliūnas, Vilnius: Mintis, 1974.
SMGT – Statybinių medžiagų gamybos technologiniai procesai ir įranga: vadovėlis, aut. Dž. Nagrockienė, G. Skr ipkiūnas, Vilnius: Technika, 2014.
SMSM – Statybos menas, statybinės medžiagos, bendrieji statybos darbai, aut. A.Vaidila, J. Vėlyvis, Vilnius: Mintis, 2008.
SMU – Statybinės medžiagos. Užpildai: mokomoji knyga, aut. A. Naujokaitis, Vilnius: Technika, 2006.
5 Kalba netaisyta.
170
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 19SP – Statybos pagrindai, aut. A. Iljičiovas, A. Kokinas, J. Rebortovičius, vert. R. Kuosaitė. Vilnius: Vaizdas, 1965.
SP – Statybos pagrindai: mokomoji knyga, aut. D. Ramukevičius, Kaunas: Ardiva, 2008.
SPM – Stambiablokių pastatų montavimas, aut. N. Svorcovas, vert. D. Markauskas, Kaunas: Šviesa, 1964.
SS – Statyba. III tomas. Sienos, aut. J. Šimoliūnas, Kaunas: Spindulys, 1940.
SSB – Statyba. IV tomas. Stogai, bokštai, lubos, grindys, laiptai, durys, langai, tinkavimas, dažymas, apmušalai, stiklavimas, sanitariniai bei ūkiniai įrenginiai, aut. J. Šimoliūnas, Kaunas: Spindulys, 1943.
SSKR – Sutapdintųjų stogų konstrukcijų ir remonto žinynas, aut. K. Ilginis, K. Vaikšnoras, Vilnius: Mokslas, 1989.
SSM – Statyba. I tomas. Statybinės medžiagos, aut. J. Šimoliūnas, Kaunas: Spindulys, 1937.
ST – Statybos technologija: vadovėlis, aut. V. Krušinskas, V. Mažeika, P. Mikša, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1992.
StM – Statybinės medžiagos: vadovėlis, aut. R. Žurauskienė, A. P. Naujokaitis, R. Mačiulaitis, R. Žurauskas, Vilnius: Technika, 2012.
STP – Silikatų technologijos pagrindai: vadovėlis, aut. A. Balandis, V. Jasiukevičius, M. Martynaitis, K. Strazdas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1995.
STŽ – Statybos terminų žodynas, aut. A. Kudžys, A. Rosenas, B. Kudzienė, Vilnius: Lietuvos mokslas, 2002.
STŽT – Statybos terminų žodynas. Trobesiai, aut. V. Michalauskas, Vilnius: VISI, 1978.
SŽD – Statyba. II tomas. Žemės darbai, aut. J. Šimoliūnas, Kaunas [n. s.], 1939.
ŠN – Šiaudiniai namai: straipsnių rinkinys, antroji laida, Vilnius: Atsinaujinančios energijos informacijos konsultacinis centras, 2010.
ŠSDV – Šlaitinio stogo dengimas vienetine ir lakštine danga: vadovėlis, reng. J. Burokienė, Vilnius: Ard reklama, 2015.
ŠVOK – Šildymas, vėdinimas, oro kondicionavimas: teorija ir praktika, aut. J. Čiuprinskienė, K. Čiuprinskas, V. Motuzienė, Vilnius: Super namai, 2019.
TD – Trobesių dažymas, aut. V. Švipas, Kaunas: Spindulys, 1934.
TRLT – Trumpas rusiškai–lietuviškas techninis žodynas, aut. A. Novodvorskis, Kaunas: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1949.
UGP – Ugniagesybos ir gelbėjimo pagrindai, aut. A. Rutkauskas, Vilnius: Justitia, 1997.
ŪTSV – Ūkiškų trobų statybos vadovas, aut. V. Kindurys, Kaunas: Žaibas, 1935.
VPPG – Vienaukščio pramoninio pastato gelžbetoninių kolonų ir pastatų projektavimas: mokomoji knyga, aut. R. Balevičius, V. Jokūbaitis, D. Zabulionis, Vilnius: Technika, 2011.
ŽG – Žaibas ir griaustinis, aut. V. V. Lynkevič, vert. P. Vileišis, Tilžė: Otto Mauderodes spaustuvė, 1900.
LITERATŪRA
Aliūkaitė Daiva, Sideravičiūtė-Mickienė Ilona 2006: Gėrio ir grožio konceptai lietuvių kalbinėje sąmonėje. – Liaudies kultūra 6(111), 16–22.
Budvytytė-Gudienė Aina, Gudavičius Aloyzas, Jurgaitis Nedas, Papaurelytė-Klovienė Silvija, Toleikienė Reda 2014: Konceptualiosios metaforos viešajame diskurse: konceptualiųjų metaforų žodynas, Vilnius: BMK leidykla.
Jackendoff Ray 1990: Semantic Structures, Cambridge: MIT Press.
Gudavičius Aloyzas 2011: Reikšmė – sąvoka – konceptas ir prasmė. – Res humanitariae 10, 108–119.
Kemmer Suzanne 2003: Schemas and lexical blends. – Motivation in Language, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 69–97.
Kvašytė Regina, Papaurelytė Silvija 2013. Kai kurie koncepto LIGA bruožai Lietuvos viešajame diskurse. – Filologija 18, 107–117.
Kvašytė Regina, Župerka Kazimieras 2011: Ašarų konceptualizavimas lietuvių ir latvių frazeologijoje. – Baltistica XLVI(1), 113–122.
Lakoff George 1990: Women, Fire, and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind, Chicago: Chicago University Press.
Langacker Ronald Wayne 1991: Concept, Image, and Symbol: The Cognitive Basis of Grammar, Berlin–New York: Mouton de Gruyter.
Marcinkevičienė Rūta 2006: Konceptualioji metafora vertime. – Darbai ir dienos 45, 109–118.
Papaurelytė-Klovienė Silvija 2007: Lingvistinės kultūrologijos bruožai, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.
Terminologija | 2021 | 28
171
Page 20Rutkiene Lina 2021: Statybos terminijos dariniai: formavimasis ir raida: daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvos kalbos institutas.
Vanderwende Lucy 1994: Algorithm for automatic interpretation of noun sequences. – Proceedings of the 15th conference on Computational linguistics, COLING ’94, Kyoto, Japan, 782–788.
Бабина Людмила 2013: Об одном из способов изучения производных слов в рамках когнитивно-дискурсивного подхода. – Теоретические и прикладные аспекты изучения речевой деятельности 8(1), 15–19.
Беседина Наталья 2006: Морфологически передаваемые концепты: монография, Тамбов: ИздвоТГУ.
Беседина Наталья 2014: Когнитивное моделирование процессов репрезентации знаний в морфологии. – Когнитивные исследования языка 8: сборник науч. трудов, 121–123.
Болдырев Николай 2006: Языковые категории как формат знания. – Вопросы когнитивной лингвистики 2(7), 5–22.
Феденко Анастасия 2015: Двухкомпонентные сложные существительные как модели репрезентации знаний о человеке и артефактах в современном английском языке: диссертация канд. филол. наук, Тамбов.
Кубрякова Елена 1997: Части речи с когнитивной точки зрения, Москва: Наука.
Кубрякова Елена 2004: Язык и знание. На пути получения знаний о языке (Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира), Москва: Языки славянской культуры.
Кубрякова Елена, Демьянков Валерий, Панкрац Юрий, Лузина Людмила 1996: Краткий словарь когнитивных терминов, Москва: Издательство Московского государственного университета.
Степанов Юрий 2016: В трехмерном пространстве языка. Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства, Москва: Ленанд.
COGNITIVE PROPOSITIONAL MODELS OF COMPOUNDS IN CONSTRUCTION TERMINOLOGY IN THE 20ᵗʰ – 21ˢᵗ CENTURIES
S u m m a r y
The linguistic representation of the cognitive structures studied by cognitive linguistics, which focuses on the relationship between language and mind, changes the attitude towards compounds. From the cognitive perspective, compounds are viewed as special language units, in which we can see the relation between concepts. Compounding may be studied in the framework of the propositional theory by asserting that the knowledge of propositional nature correlates with the compound’s onomasiological structure.
The article studies indigenous and hybrid construction terminology compounds of the early 20ᵗʰ – 21ˢᵗ centuries from the scientific literature on construction of the aforesaid period using the cognitive modelling method. The aim of the article is to identify the cognitive propositional models of these compounds, which may serve as the grounds for the nomination of construction concepts. To achieve this aim, the theoretical viewpoints pertaining to cognitive propositional models are discussed; the basic concepts expressed by the components of compounds are identified; it is evaluated with which other concepts they may form the cognitive propositional models of construction terminology compounds. The study investigates the word-formation types followed in the actualization of these models.
The analysis of the empirical data revealed that compound construction terms are coined on the basis of 16 cognitive propositional models. The concepts comprising these models reflect the specificities of the field of construction. Objects, usually material man-made products, are in the centre of the construction field. Hence, in nom-
172 Lina Rutkienė │ XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
Page 21inating construction realities, the basic concept of the OBJECT is actualized most often. Most compounds feature the threefold propositional structure: ACTION – OBJECT (dangoraižis TRLT 1949, RLKP 1959; dujopūtė SMGT 2014; lietmatis RLSTŽ 1992), OBJECT – TO BE CHARACTERISTIC OF – FEATURE (skerstakis ALKS 1972; stačiaplytė STŽ 2002; statvamzdis SP 1965) and OBJECT 1 – TO BE USED FOR – OBJECT 2 (dūmatakis SDTSS 1930; kluonaraktis STŽT 1978; svieslangis SSM 1937), OBJECT 1 – TO BE A PART OF – OBJECT 2 (kluonraštis STŽT 1978; langabalkis SSB 1943; skliautarkė SSB 1943).
As revealed by the latter two models, the concept of the OBJECT may also enter into a propositional structure with the concept of another OBJECT. There are more models of this type: OBJECT 1 – TO BE WITH – OBJECT 2 (gelžbetonis MGN 1933; gelžcementas SSB 1943; degubetonis SM 1966), OBJECT 1 – TO BE MADE OF – OBJECT 2 (kamščiaplytė SSB 1943; drožliaplokštė DS 1960; metaltinklis SSB 1943). By joining the concept of the PLACE, the concept of the OBJECT creates the propositional model OBJECT – TO BE – PLACE (laiptavietė SSB 1943; tarpatramis GSTŽ 2009; tarpduris MTPM 1976; viršduris RLKP 1959); meanwhile, by joining the concept of the PURPOSE, it makes up the cognitive propositional model OBJECT – TO BE USED FOR – PURPOSE (dailoblė SAV 1935; slopiamedžiagės SSB 1943; slopiaplytė SSB 1943). In rare cases, the nomination of construction concepts resorts to the cognitive propositional models OBJECT – TO BE – STATE OF MATTER (cementmilčiai RLSTŽ 1992; klintmilčiai RLSTŽ 1992; medmilčiai SSB 1943, RLSTŽ 1992) and OBJECT – TO BE USED FOR – TIME (vasarlangis SSB 1943; vasarnamis ALLA 1993; žiemlangis SSB 1943).
The concept of the ACTION may not only form the propositional models with the concept of the OBJECT but also the MANNER (savitaka RLSTŽ 1992; savieiga ALKPŽ 1958), the RESULT (dujodaras SMU 2006; porodaris BABJ 2006; putodaris StM 2012), the PURPOSE (slopiaklotis SSB 1943; slopiakabis SSB 1943), the PLACE (šondėlis SSB 1943; aukštalipys SP 1965), the AGENT (lietlašė MMPK 1988; vanden-tekis MGN 1933).
The concept of the AGENT plays a role in two more cognitive propositional models of construction terminology compounds: AGENT (non-living) – ACTION – OBJECT (žaibginėjis ŽG 1900; perkūnsargis SBTĮ 1922) and AGENT (living) – ACTION – MANNER (šaltkalvis SDTSS 1930, SDKŽ 1940; elektrosuvirintojas ASŠ 1969).
In the analysis of the cognitive propositional models of compounds in construction terminology, their connection with word-formation types and parts of speech should be highlighted: each model corresponds to a certain word-formation type or several of them, whereas every concept is expressed by a certain part of speech or several parts of speech.
The research revealed that over the last century, i.e. from the beginning of the 20ᵗʰ century until now, cognitive propositional models have remained virtually unchanged (only the model ACTION – PURPOSE is no longer in use). It can be pointed out that with the development of the field of construction and the nomination of its concepts, the principal structures underlying the recognition and designation of the field of construction stay largely the same. Following the cognitive approach according to
Terminologija | 2021 | 28
173
Page 22which language and its units grant access to cognitive structures, we could state that the cognitive propositional models of compounds enable us to comprehend, at least in part, how the nomination of construction realities actually took place (takes place). The research data show that this nomination usually occurs by recognizing and reflecting upon the objects, specifying for which other objects, for what purposes and at what time they are used, what their relationships with other objects and their distinguishing features are.
Gauta 2021-09-25
Lina Rutkienė
Lietuvių kalbos institutas
P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius
E. paštas [email protected]
174
Lina Rutkienė
XX a. – XXI a. pr. statybos terminų dūrinių kognityviniai propoziciniai modeliai
