doi.org/10.35321/term31-02

Термінологія та мікронавчання: зіставлення відповідних методів і змісту

Термінологія та мікронавчання: зіставлення методів і змісту

BLANCA STELLA GIRALDO PÉREZ

Infoterm

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0009-0000-9944-0396

CHRISTIAN GALINSKI

Infoterm

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0009-0005-0873-4206

А Н О Т А Ц І Я

У термінології розрізняють, з одного боку, термінологічну науку та її методи, а з іншого — термінологію (або термінології) як сукупність термінологічних даних. Щодо мікронавчання можна провести подібне розрізнення між Microlearning як предметною галуззю з її методами та об’єктами мікронавчання як інформаційними об’єктами для викладання й навчання. Ці дві галузі мають цілком різне походження. Їхні практичні результати, а саме термінологічні записи та об’єкти мікронавчання (microLO), — особливо якщо вони репрезентують наукові або технічні поняття, — мають багато спільного, якщо порівнювати їхні метадані. Відмінні комунікативні ролі розрізняють термінологічні записи, які за замовчуванням ґрунтуються на поняттях, і об’єкти мікронавчання, що ґрунтуються на поняттях (CBmicroLO).

From a microcontent perspective, Blanca Stella Giraldo Pérez (2022) proposes a generic approach to achieve comprehensive content interoperability between terminological entries and CBmicroLOs, which both are different kinds of concept-based microcontent entries (CBmicroCE), though with different communicative roles. Under this perspective, they have much in common and could largely benefit from improved content interoperability. The generic approach proposed may also apply to other kinds of CBmicroCEs, especially in Linked Open Data (LOD) environments. In this connection, the application of the FAIR Guiding Principles (findability, accessibility, interoperability, and reusability of structured content) is essential. To achieve this aim, the authors propose standardization activities to arrive at a harmonized methodology for all kinds of CBmicroCEs – including the harmonization of the metadata (especially the core metadata) involved.

24

Blanca Stella Giraldo Pérez | Christian Galinski

Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, мікронавчання, мікроконтент, поняттєво-орієнтований запис мікроконтенту (CBmicroCE), поняттєво-орієнтований об’єкт мікронавчання (CBmicroLO), кваліфікований термінологічний запис (QTE), інтероперабельність контенту, основні метадані, Керівні принципи FAIR.

А Н О Т А Ц І Я

У термінології розрізняють термінологічну науку та її методи, а також термінологію (або термінології) у значенні термінологічних даних. Щодо мікронавчання можна подібним чином розрізнити мікронавчання як предметну галузь із її методами та об’єкти мікронавчання як інформаційні об’єкти для викладання й навчання. Обидві галузі мають різну природу. Їхні практичні результати, тобто термінологічні записи й об’єкти мікронавчання, — особливо якщо вони репрезентують наукові або технічні поняття, — мають багато спільного, якщо порівнювати їхні метадані. Різні комунікативні ролі відрізняють термінологічні записи, які за замовчуванням ґрунтуються на поняттях, від поняттєво-орієнтованих об’єктів мікронавчання.

Iš mikroturinio perspektyvos Blanca Stella Giraldo Pérez (2022) siūlo bendrą koncepciją, kaip pasiekti visapusišką turinio sąveikumą tarp terminologinių įrašų ir sąvokomis pagrįstų mikromokymosi objektų, kurie abu yra sąvokomis pagrįsti mikroturinio įrašai, tik skirtingo tipo, nors ir atlieka skirtingus komunikacinius vaidmenis. Atsižvelgiant į tai, jie turi daug bendro ir galėtų iš esmės gauti naudos iš geresnio turinio sąveikumo. Siūloma bendroji koncepcija taip pat gali būti taikoma kitų tipų sąvokomis pagrįstiems mikroturinio įrašams, ypač susietųjų atvirųjų duomenų (LOD) aplinkoje. Šiuo atžvilgiu labai svarbu taikyti pagrindinius FAIR principus (surandamumas, prieinamumas, sąveikumas, pakartotinis struktūrinio turinio naudojimas). Siekdami šio tikslo, autoriai siūlo standartizacijos veiklą, kad būtų sukurta suderinta visų rūšių sąvokomis pagrįstų mikroturinio įrašų metodika, įskaitant metaduomenų (ypač pamatinių metaduomenų) suderinimą.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, мікронавчання, мікроконтент, поняттєво-орієнтований запис мікроконтенту, поняттєво-орієнтований об’єкт мікронавчання, кваліфікований термінологічний запис, інтероперабельність контенту, основні метадані, основні принципи FAIR.

1. МОТИВАЦІЯ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Ця стаття зумовлена зростанням потреби у повторному використанні, інтеграції та інтероперабельності контенту, особливо для тих типів структурованого контенту (Galinski, Giraldo Pérez 2012), які також називають мікроконтентом.

Згідно з різними джерелами (проаналізованими й процитованими в Giraldo Pérez 2022), мікроконтент спочатку визначали як:

– загальний термін на позначення контенту, що передає одну основну ідею або поняття,

Terminologija | 2024 | 31

25

загальний термін, представлений адресованою, структурованою, неподільною та самодостатньою одиницею цифрової інформації,

що характеризується форматом, фокусом, автономністю, структурою та адресованістю,

доступною за єдиною остаточною URL-адресою або постійним посиланням.

Різні типи мікроконтентних сутностей також трапляються в різних видах неструктурованого контенту, але є його елементами.

Мікроконтентні сутності створюються як записи баз даних, структуровані відповідно до метаданих для повторного використання. Відповідно до початкових визначень мікроконтенту ці записи можна називати концептуально орієнтованими записами мікроконтенту (CBmicroCE). У цьому розумінні термінологічні записи в термінологічних базах даних (TDB) є типовим різновидом CBmicroCE. Те саме стосується добре структурованих лексикографічних записів. Це також може стосуватися певних видів навчальних об’єктів, якщо вони зосереджені на одному понятті або значенні, перетворюючись таким чином на концептуально орієнтовані об’єкти мікронавчання (CBmicroLO), ще один різновид CBmicroCE.

Якщо основна інформація, яку має передавати CBmicroLO, стосується науково-технічного поняття, він має багато спільного з термінологічним записом, що представляє те саме поняття. Отже, CBmicroCE — це парасолькове поняття, що охоплює, серед іншого:

термінологічні записи (за можливості — кваліфіковані термінологічні записи: QTE),

CBmicroLO, що стосуються науково-технічних понять,

лексикографічні дані, які можна використовувати або повторно використовувати як у термінологічних записах, так і в CBmicroLO (зокрема, у CBmicroLO для викладання/вивчення мов).

Це порушує такі питання: у чому полягає різниця між термінологічним підходом (і термінологічними записами), з одного боку, та підходом мікронавчання (і CBmicroLO), з іншого, і як можна забезпечити інтероперабельність контенту між різними типами CBmicroCE попри відмінності підходів?

Постає також питання: як підхід мікроконтенту може поліпшити можливість знаходження, доступність, інтероперабельність і повторне використання, а також розв’язати питання якості контенту та його кураторства з огляду на величезну кількість мікроконтентних сутностей, які можна знайти в Інтернеті?

Щоб повторно оцінити вплив запропонованого загального підходу на практичне впровадження, цю статтю структуровано за такими розділами:

26 Blanca Stella Giraldo Pérez | Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content Christian Galinski

– Контрастно описуючи термінологічні записи та CBmicroLOs (2),

– Контрастно описуючи узагальнення термінологічного підходу та підходу мікронавчання (3),

– Аналітично порівнюючи метадані QTEs і кваліфікованих CBmicroLOs (QCBmicroLO) (4),

– Розглядаючи підходи до встановлення зв’язків, необхідні для забезпечення вимог комплексної інтероперабельності контенту та підвищення якості даних (5),

– Розглядаючи систему ідентифікації понять та їхніх репрезентацій (6).

2. ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ЗАПИСИ ТА CBMICROLOS

Згідно з первісним визначенням мікроконтенту, його елементи за замовчуванням мають бути «заснованими на поняттях», однак, на жаль, більшість із них нині реалізовано в системах, спроєктованих без належного теоретичного й методологічного підґрунтя. Тому необхідно відокремити якісний мікроконтент від неякісного та застосовувати до всіх типів CBmicroCEs, які мають вважатися кваліфікованими, загальновживані принципи моделювання метаданих і даних, бажано стандартизовані на міжнародному рівні. Це особливо важливо для термінологічних записів і CBmicroLOs, що належать до найпомітніших CBmicroCEs, які репрезентують наукові або технічні поняття певної галузі чи предметної сфери.

Якість контенту має фундаментальне значення, але її важко забезпечити, оскільки вона залежить від низки чинників, сукупність яких дає змогу створювати кваліфіковані CBmicroCEs (QCBmicroCE). У застосуванні до термінологічних записів вони дають QTEs, а в застосуванні до CBmicroLOs — QCBmicroLOs.

Крім того, у QTEs не можна обійтися без лексикографічних даних, а в QCBmicroLOs вони ще потрібніші. У термінологічних записах відомості, наприклад, про рід іменника, форми однини та множини тощо або не наводять, оскільки їх можна взяти з лексикографічних даних, або подають явно, якщо вони відрізняються від загальномовного вжитку.

Цілі та формати кваліфікованих лексикографічних записів (QLE) у форматі CB-microCE — тобто таких, що зосереджені на одній ідеї або понятті, — різноманітніші, ніж у QTEs, і тому вони:

– зосереджуються на одному лексикографічному записі для кожного «значення», репрезентованого одним або кількома словами, складними словами, словосполученнями чи багатослівними одиницями,

– трапляються в комунікативних актах із використанням загальної мови,

Terminologija | 2024 | 31

27

— можуть надавати пояснення «значення» лексичних одиниць,

— можуть указувати на правильне вживання загальновживаної лексики (залежно від рівня володіння мовою користувачем).

Основна комунікативна роль лексикографічних записів у форматі CBmicroCE — «комунікація загальновживаною мовою», яка також може мати різні підкатегорії. Для неспеціалістів у певній галузі чи предметній сфері вміст лексикографічних записів у словнику може виглядати так само, як вміст термінологічних записів:

Таблиця 1. Приклад вмісту лексикографічного запису (укладений авторами)

ДАНІ: МЕТАДАНІ: молоток із цвяходером заголовне слово / лема технологія галузь / предметна сфера іменник частина мови /мовна позначка зрозуміла з контексту або структури/ ~ призначені насамперед для столярних робіт, але їх також можна використовувати для більшості інших видів робіт, для яких застосовують молотки (див.: «молоток»). Для роботи з деревиною, особливо для витягування цвяхів або подібних предметів із деревини чи інших матеріалів, один кінець головки молотка має форму цвяходера. визначення / пояснення (включно з перехресними посиланнями, залежно від оформлення) /одне або кілька зображень типових молотків із цвяходером/ нелінгвістичне представлення (Джерело: /укладено авторами/) джерело (явно зазначене в базі даних)

Можна дискутувати, чи можна вважати дані наведеного вище лексикографічного запису різновидом спеціалізованих лексикографічних даних. У будь-якому разі лексикографічні записи різноманітніші, ніж QTEs, які розглядаються як частина системи понять, до якої належить відповідний QTE. Розрізнення сутностей спеціалізованої лексикографії, які одні вважають термінологічними даними, а інші — лексикографічними, втратило б значення, якби їхню комунікативну роль було чітко визначено.

2.1. Термінологічні записи

Основна мета QTEs:

— зосередитися на наукових і технічних поняттях та їхніх репрезентаціях, а також на поняттєвих зв’язках із суміжними поняттями, а отже:

28

Blanca Stella Giraldo Pérez | Christian Galinski

Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

= для кожного поняття надається один термінологічний запис

= що належить до певної позиції в системі впорядкування знань

= може бути представлено одним або кількома найменуваннями (зокрема синонімами, різними модальностями)

= може надавати найменування (еквіваленти) іншими мовами

= має містити одне стисле визначення (або пояснення)

= за потреби може містити локалізовані подання нелінгвістичних даних

– призначені насамперед для використання фахівцями або обізнаними користувачами (зокрема спеціалізованими перекладачами, технічними авторами тощо)

– мають відповідати вимогам авторитетності, стислості та правильності

– мають відповідати належним методологічним стандартам

Одним словом, головна «комунікативна роль» термінологічних записів — репрезентація знань для забезпечення фахової комунікації. Вона може мати підкатегорії залежно від типу галузевих знань, способу комунікації тощо.

Існують різні види термінологічних записів, навіть серед суто поняттєво орієнтованих. Якщо потрібні повнота й точність змісту, дані термінологічних записів мають або навіть мусять ґрунтуватися на тій чи іншій системі понять. Особливо в нормативній термінологічній роботі результівні термінологічні записи за замовчуванням є поняттєво орієнтованими й зазвичай укладаються відповідно до гармонізованих міжнародних стандартів. Застосування цих стандартів найімовірніше приводить до створення кваліфікованих термінологічних записів (QTE).

Поняття термінологічного запису репрезентується за допомогою:

– найменування, визначеного в ISO 1087 як «знак, що позначає [поняття] у галузі або предметній сфері», причому найменуванням може бути термін, зокрема апелятив, власна назва або символ,

– визначення, визначеного там само як «вираз, що описує [поняття] та відрізняє його від пов’язаних понять».

Щодо зазначених вище репрезентацій, обидві можуть бути лінгвістичними й нелінгвістичними — на практиці навіть визначення може бути нелінгвістичним, залежно від предметної сфери або використаного способу подання.

Приклад термінологічного запису (сконструйований):

Terminologija | 2024 | 31

29

Таблиця 2. Приклад вмісту термінологічного запису (укладено авторами)

ДАНІ:

МЕТАДАНІ:

молоток із роздвоєним бойком

назва

<столярні інструменти>

галузь / предметна область

en

ідентифікатор мови

молоток, який переважно використовують у столярній справі для забивання цвяхів або інших кріпильних елементів у деревину чи для витягування цвяхів із неї

визначення

молоток

родове поняття

нетекстове зображення (конкретне подання може бути об’єктом авторського права)

Примітка 1. Типовий молоток із роздвоєним бойком має металеву головку з парою загнутих донизу V-подібних лапок з одного боку, які використовують для підважування та витягування цвяхів або інших кріпильних елементів із деревини.

додаткова інформація

Джерело: /різні джерела, об’єднані авторами/

джерело

Термінологічна стаття для родового поняття може виглядати так:

hammer, іменник en <ударні інструменти> ручний інструмент, призначений для багаторазового нанесення ударів або ударяння по невеликій ділянці предмета Примітка 1: Ручні молотки складаються з руків’я та ударної головки; головка часто виготовлена з металу й має отвір у центрі для дерев’яного руків’я. Примітка 2: Молотки використовують для різних цілей, зокрема для забивання предметів, як-от цвяхів, у деревину чи інші матеріали, розбивання предметів на менші частини, надання форми металу, припасування або складання деталей і демонтажних робіт. (Джерело: /сконструйовано авторами/)

Мікроконтентний підхід може подолати теоретико-методологічний розрив між термінологічними та лексикографічними підходами (Budin 2004), зважаючи на те, що:

– експерти всіх галузей не можуть уникнути питань правильного вживання граматики, вбудовування термінологічних одиниць у спеціалізовані тексти (зокрема термінологічних фразем) і загальні тексти (зокрема колокацій), «популяризації» термінологічних одиниць залежно від аудиторії тощо,

30

Blanca Stella Giraldo Pérez | Christian Galinski

Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

– неспеціалісти не можуть уникнути використання точної термінології в дедалі більшій кількості комунікативних ситуацій,

– викладачі та здобувачі спеціалізованої мови не можуть уникнути поєднаного використання загальної мови й термінології.

Це узгоджується зі «старими» твердженнями про відсутність чіткої межі, з одного боку, між термінологічними статтями та спеціалізованими лексикографічними статтями, а з іншого — між спеціалізованою та загальною мовами.

2.2. Записи CBmicroLO

З погляду мікроконтенту (тобто такого, що ґрунтується на ідеї або концепті), записи CBmicroLO також є CBmicroCE. Вони можуть містити таку інформацію дидактично подану для викладання й навчання:

– Науково-технічні концепти, представлені термінологічною інформацією,

– Окремі об’єкти, представлені власними назвами та властивостями об’єктів,

– Теми або тематичні напрями,

– Деякі види фактів,

– Одиниці загальної мови, як-от слова, частини слів, складні слова чи словосполучення, короткі висловлювання тощо.

Наразі дидактичні категорії в більшості CBmicroLO не застосовуються систематично й не є явними. Часто вони трапляються як частина більших LO або мікроуроку. Коли їх вилучають для повторного використання або адаптації, дані про дидактичні категорії здебільшого втрачаються. Тому їх неможливо знайти за дидактичною категорією, і, відповідно, повторно використати бажаним чином.

Наведені нижче дані CBmicroLO призначені для дітей, щоб допомогти їм ознайомитися з концептом «молоток» і деякими його застосуваннями (наприклад, як дитячої іграшки), видами та характеристиками:

Таблиця 3. Приклад вмісту CBmicroLO для дітей

ДАНІ: | МЕТАДАНІ: | молоток | назва інструмента | (використання ручних інструментів) | (застосування) | /мова зрозуміла з контексту або структури/ | мова (явно зазначена в базі даних)

Terminologija | 2024 | 31

31

Це молоток (+ візуалізація) Це також молоток (+ візуалізація) І це теж молоток (+ візуалізація) Молотки належать до корисних інструментів (+ візуалізація) Молотки корисні для багатьох речей: - щоб щось закріпити (+ візуалізація) - щоб щось зруйнувати (+ візуалізація) - щоб щось відремонтувати (+ візуалізація) - щоб щось зігнути (+ візуалізація) -... Молотки важкі — тож будьте обережні! (+ візуалізація)

Пояснення

(Джерело: /сконструйовано авторами/)

джерело (явно зазначене в базі даних)

Наведений нижче CBmicroLO, що представляє поняття «столярний молоток», призначений для молоді або початківців, які вивчають столярні молотки та способи їх використання (наприклад, у столярній роботі):

Таблиця 4. Приклад змісту CBmicroLO, що представляє поняття «столярний молоток» для молоді або початківців

ДАНІ:

МЕТАДАНІ:

столярний молоток

назва ручного інструмента

ручні інструменти

тема

/мову можна визначити з контексту або структури/

мова (явно зазначена в базі даних)

столярні молотки — це різновид молотка, призначений насамперед для столярної роботи (+ візуалізація типового столярного молотка) Існують різні види столярних молотків для різних цілей (+ візуалізація) Як і більшість інших молотків, він складається з ручки та ударної головки; головка часто виготовлена з металу й має отвір посередині для дерев’яної ручки. (+ візуалізація) Якщо використовувати його як інші молотки, ним можна забивати (+ візуалізація) Один бік столярного молотка має V-подібну форму, щоб витягати цвяхи чи подібні предмети. Для цього тримайте столярний молоток ось так (+ візуалізація) Якщо хочете використовувати його для скріплення предметів, візьміть столярний молоток ось так (+ візуалізація)

Пояснення

(Джерело: /укладено авторами/)

джерело (явно зазначене в базі даних)

32

Blanca Stella Giraldo Pérez | Christian Galinski

Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

Існує чимало якісно розроблених QCBmicroLO, призначених для висококваліфікованих фахівців, наприклад у галузях медицини та охорони здоров’я, для навчання та особистого пошуку інформації з метою перевірки актуальних знань.

2.3. Спільні риси та відмінності

Щодо вмісту QTE, QLE та QCBmicroLO, багато метаданих є однаковими або еквівалентними. За аналогією з іншими сферами застосування, такими як електронний бізнес або електронна комерція, можна визначити «основні метадані», завдяки яким ці QCB-microCE можуть забезпечити інтероперабельність вмісту.

Таблиця 5. Порівняння потенційних основних метаданих різних типів QCBmicroCE

QCB-MICROCE:

МЕТАДАНІ

КОМУНІКАТИВНА РОЛЬ:

1 QTE

1.1 Найменування (термін), репрезентація поняття за допомогою позначення

Спеціалізована комунікація між фахівцями (багатомовні репрезентації, забезпечені термінологічним підходом)

1.2 Зазначення мови

1.3 Галузь, предметна сфера, сфера спеціалізованого застосування

1.4 Визначення, описова репрезентація поняття

1.5 Пояснення

1.6 Додаткова інформація

1.7 Джерело (запису або окремих даних)

2 QLE

2.1 Заголовне слово / лема, репрезентація поняття через позначення

Комунікація загальною мовою (може ґрунтуватися на одномовному або багатомовному підході)

2.2 Позначення мови

2.3 Предмет, тема або сфера застосування в повсякденному житті

2.4 (Визначення:) описова репрезентація поняття

2.5 (Спрощене) пояснення

2.6 Додаткова інформація

2.7 Джерело (запису або окремих даних)

Terminologija | 2024 | 31

33

3 QCBmicroLO (спеціалізована комунікація)

3.1 Позначення (термін), репрезентація поняття через позначення

Викладання та вивчення спеціалізованих знань (може здійснюватися в одномовному або багатомовному форматі)

3.2 Зазначення мови

3.3 Галузь, предметна сфера, поле спеціалізованого застосування

3.4 (Визначення), описова репрезентація поняття

3.5 Дидактичне пояснення

3.6 Додаткова інформація

3.7 Джерело (запису або окремих даних)

4 QCBmicroLO (комунікація загальною мовою)

4.1 (Заголовне слово/лема), репрезентація поняття через позначення

Викладання та вивчення в межах / загальномовної комунікації (може здійснюватися в одномовному або багатомовному форматі)

4.2 Зазначення мови

4.3 Предмет, тема або сфера застосування в повсякденному житті

4.4 (Визначення:) описова репрезентація поняття

4.5 Дидактично спрощене пояснення

4.6 Додаткова інформація

4.7 Джерело (запису або окремих даних)

З наведеної вище таблиці зрозуміло, що кожен із QCBmicroCE потребує певного «позначення», щоб на нього можна було посилатися та його можна було знаходити. Якщо зміст стосується переважно спеціалізованих знань, це буде термін (або інший словесний тип позначення) чи невербальне позначення. Це стосується і QTEs, і QCBmicroLOs, призначених для спеціалізованої комунікації. Якщо зміст стосується повсякденних знань, як-от у QLEs та QCBmicroLO, орієнтованих на комунікацію загальною мовою, «позначенням» радше буде слово (або інша словоподібна одиниця) чи невербальна форма позначення. Можливо, потрібно буде знайти загальний термін для різних «позначень», наприклад «репрезентація поняття засобами позначення», або поширити на інші типи CBmicroCE стандартизований термінологічний запис. Розрізнення збережеться, але стане прозорим завдяки зазначенню комунікативної ролі відповідного CBmicroCE.

Наведені нижче типи даних (застосовані до репрезентацій понять засобами позначення та описових репрезентацій понять) є однаковими:

– Зазначення мови,

– Додаткова інформація,

– Джерело (запису або окремих даних).

34

Blanca Stella Giraldo Pérez

Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

Christian Galinski

Крім того, багатомовні дані дедалі частіше використовуються в QCBmicroLOs, тоді як у QTEs і QLEs вони були звичним явищем. Галузь, предмет або сфера спеціалізованого застосування трапляються і в QTEs, і в QCBmicroLOs, зосереджених на спеціалізованій комунікації, тоді як теми або застосування, пов’язані з повсякденним життям, важливіші для QLEs і QCBmicroLO, орієнтованих на комунікацію загальною мовою. Характер і форма визначення або іншого типу описової репрезентації поняття значно різняться в розглянутих тут QCBmicroCE. Можливо, потрібно буде знайти загальний термін для різних «визначень/пояснень», наприклад «описова репрезентація поняття», або поширити на інші типи CBmicroCE наявні стандартизовані термінологічні записи для «визначення» та «пояснення». Розрізнення збережеться, але стане прозорим завдяки зазначенню комунікативної ролі відповідного CBmicroCE.

Однакові назви метаданих, присвоєні тим типам даних, які відрізняються, не мають значення, якщо назву метаданих додатково уточнено комунікативною роллю відповідного QCBmicroCE. У будь-якому разі це сприятиме можливості знаходити будь-які з наведених вище (а можливо, й інших типів) QCBmicroCE.

3. ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПІДХОДИ ДО МІКРОНАВЧАННЯ

Для двох типів даних, що розглядаються, було розроблено різні методології та системи (керування контентом): системи керування термінологією (TMS) і безліч інструментів мікронавчання — обидва типи широко застосовуються у відповідних сферах. Їх розроблено для відповідних даних, які можна вважати невеликими одиницями структурованого контенту, що їх також називають «мікроконтентом». З іншого боку, сфера мікроконтенту значною мірою розвивалася окремо від сфер термінології та мікронавчання. Однак, наприклад, промисловість дедалі частіше потребує інтеграції та сумісності всіх видів структурованого контенту, зокрема термінологічних даних і підходів до мікронавчання, тобто загального підходу до всіх видів мікроконтенту. Це пов’язано з тим, що з часом витрати на обслуговування та оновлення даних у різних системах зростають експоненціально — не кажучи вже про значне дублювання зусиль, для якого потрібні різні навички від персоналу та користувачів загалом.

Термінологічні статті та CBmicroLOs належать до найвизначніших CBmicroCEs, що репрезентують наукові або технічні поняття певної галузі

Terminologija | 2024 | 31

35

або предметної сфери. Однак їх розроблено відповідно до специфічних підходів, що перешкоджає сумісності та повторному використанню контенту. У наступних двох розділах розглядаються ці два підходи до CBmicroCEs з метою підвищення їхньої доступності для пошуку, доступності, сумісності та повторного використання відповідно до Керівних принципів FAIR.

3.1. Термінологічний підхід

Раніше не розрізняли термінологічну науку й термінологічні дані, називаючи і те, й інше «термінологією». Термінологічні статті становлять структурований контент, що міститься в термінологічних базах даних. Термінологічна наука — це багатогранна дисципліна, на яку вплинули теоретичні та практичні підходи, що лежать в її основі. Отже, термінологічна наука означає «науку, що вивчає термінології, аспекти термінологічної діяльності, отримані в результаті термінологічні ресурси та термінологічні дані» (ISO 1087:2019, 3.1.12). З іншого боку, термінологія/термінології означає «сукупність позначень і понять, що належать до однієї галузі або предметної сфери» (ISO 1087:2019, 3.1.11). У примітці 2 до статті зазначено: «Позначенням може бути термін, зокрема апелятив, власна назва або символ¹. Відповідно до найпоширеніших систем керування термінологією (TMS), кожна термінологічна стаття репрезентує одне поняття.

Оскільки термінологія репрезентує спеціальні знання на рівні поняттєвих знань, кількість термінологічних сутностей зростає експоненціально відповідно до зростання обсягу спеціальних знань. Крім того, через посилення міждисциплінарності термінологія зазвичай є спільною для кількох різних предметних сфер або застосувань. Загалом термінології становлять основу знань для наукових досліджень і технічних застосувань.

Термінологічний підхід є систематичним підходом, що характеризується як міждисциплінарний, трансдисциплінарний і мультидисциплінарний та зосереджується на спеціальних знаннях, спеціальній мові й спеціальній комунікації. Оскільки він зосереджений на одному понятті, його також вважають незалежним від мови й потенційно багатомовним. У принципі він є амодальним, тобто придатним для будь-якої модальності комунікації, що особливо важливо для електронної доступності. Сьогодні технології дають змогу подавати термінологічні дані практично всіма мовами й системами письма, у різних медіа та модальностях мови/комунікації, а також налаштовувати й персоналізувати їх відповідно до вподобань користувача.

1 Автори вилучили перехресні посилання у визначенні на інші термінологічні статті.

36 Blanca Stella Giraldo Pérez Christian Galinski

Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

Термінологія є необхідною щоразу, коли спеціалізовану інформацію або знання створюють (наприклад, у дослідженнях і розробках), передають (наприклад, у медичній або економічній сфері), опрацьовують, фіксують і підтримують (наприклад, у базах даних), передають далі (наприклад, через викладання й навчання) або отримують до них доступ (наприклад, за допомогою індексування, використання браузерів в Інтернеті тощо)² «Основна мета термінології — передавання [спеціальних] знань на різних рівнях професійності <...>» (Picht 2011). Отже, з одного боку, термінології мають першорядне значення для всіх освітніх заходів, але, з іншого боку, їм здебільшого бракує дидактичних властивостей, потрібних для практичного викладання й навчання. Крім того, у сфері освіти термінологію часто називають інакше — наприклад, «словником» — і застосовують до неї різні підходи. Проте термінологія є незамінною для викладання й вивчення, зокрема, базових понять, які становлять основу наукової чи технічної дисципліни.

3.2. Підходи до мікронавчання

Мікронавчання можна розуміти як навчання невеликими кроками за допомогою невеликих одиниць контенту, спрямоване на здобуття знань або навичок. З погляду мікроконтенту, мікронавчання «не є новою концептуалізацією навчання, а радше зосереджується на аспекті гранулярності навчальних епізодів за допомогою моделі контенту» (Scholl 2011: 12), який, як очікується, можна окремо адресувати, який є самодостатнім, придатним до повторного використання та повторного комбінування. Імовірно, мікронавчання застосовували ще від самого початку передавання знань людством тисячі років тому, особливо в межах викладання й навчання (Giraldo Pérez 2022: 108). Підходи до мікронавчання можна застосовувати як для викладання й вивчення спеціальних знань, так і для засвоєння загальновживаної лексики незалежно від термінологічних чи лексикографічних підходів.

З погляду технічного розвитку мікроконтент у поєднанні з навчальною діяльністю дав початок раннім ідеям мікронавчання (Lindner 2006, 2007; Hug 2010; Buchem & Hamelmann 2010, Souza & Do Amaral 2014). Сьогодні мікронавчання означає освітній підхід, що пропонує невеликі навчальні одиниці, які містять лише необхідний обсяг інформації, щоб допомогти учням крок за кроком досягти мети. Ці невеликі фрагменти знань зазвичай ґрунтуються на вебресурсах, а основний канал навчання часто функціонує в мобільному середовищі (Corbeil et al. 2021). За винятком вивчення мов,

² Infoterm – Чому термінологія?

Terminologija | 2024 | 31

37

досі здебільшого відбувається одномовно й має спільні характеристики з мобільним навчанням. Однак дедалі частіше багатомовно розробляють сутності мікроконтенту — їх також називають об’єктами мікронавчання, — щоб використовувати в різних мовних спільнотах. У такому разі вони зосереджені на понятті чи ідеї, подібно до термінологічних підходів.

Зазвичай очікується, що об’єкти мікронавчання можна опрацювати за короткий час (від кількох секунд до приблизно 15 хвилин). Здебільшого їх розробляють з урахуванням конкретної системи, хоча «[у] принципі, “мікронавчання” є педагогічно нейтральним <...> і полягає у прагматичному проєктуванні користувацького досвіду мікронавчання» (Lindner 2007). Через високий ступінь орієнтації на системи у сфері мікронавчання виникло багато різних підходів, які не підтримують повторне використання та інтероперабельність об’єктів мікронавчання. Крім того, цій сфері бракує єдиної теорії та методології, наявних у термінологічній науці та її застосуваннях.

3.3. Подібності й відмінності між галузями термінології та мікронавчання

Основна відмінність між наведеними вище CBmicroCE полягає в різних комунікативних ролях. Термінологічні статті репрезентують поняттєві знання з метою репрезентації знань і передавання знань у межах спеціальної комунікації. В ідеалі для одного поняття існує лише одна термінологічна стаття з усіма термінологічними даними будь-якою мовою чи в будь-якій модальності. Хоча одна з головних цілей викладання й навчання — передавання знань, термінологічні статті зазвичай не призначені насамперед для освітніх цілей і не пристосовані до них. CBmicroLO характеризуються дидактичними елементами, що підтримують навчальний процес. Тому вони містять презентації, створені з урахуванням дидактичного дизайну, для різних освітніх цілей і різних кінцевих користувачів. Отже, на одне й те саме поняття може посилатися багато CBmicroLO. З огляду на внутрішньо притаманні мікронавчанню дидактичні потреби, у CBmicroLO значну увагу приділено презентації інформації. QTE зазвичай не містять метаданих про дидактичні властивості.

Багато CBmicroLO, що словесно репрезентують поняття чи значення, є одномовними. Однак це не є обов’язковим: багатомовні CBmicroLO потрібні й створюються дедалі частіше. Найпоширеніші вони у вивченні мов, зокрема іноземних мов і мов для спеціальних цілей.

38 Blanca Stella Giraldo Pérez | Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content Christian Galinski

Кваліфіковані CBmicroCEs структуровано відповідно до метаданих; вони мають більшість основних характеристик, як-от структуру, цілеспрямованість, «невеликий» обсяг, елементарність (незалежно від того, чи є вони «примітивними», чи «складеними»), самодостатність і автономність, певну повноту інформації та концептуальний контекст. Для QTE надання концептуального контексту, а також використання авторитетних джерел і посилання на них належать до вимог, яким треба відповідати, щоб вважатися «кваліфікованими». Натомість головною вимогою для кваліфікації CBmicroLO є відповідність дидактичних характеристик поставленій меті та типу користувача. Спільним для обох є те, що справжні CBmicroCEs, імовірніше, придатні до повторного використання та інтероперабельніші за інші види мікроконтенту — особливо якщо це QTE або QCBmicroLO.

Щодо рівня теоретичної та методологічної зрілості, галузь термінології є дуже розвиненою, про що свідчить наявність великої кількості міжнародних стандартів, орієнтованих на різні сфери застосування. Галузь мікронавчання демонструє нижчий рівень зрілості, що, зокрема, виявляється у відсутності міжнародних стандартів. Однією з причин цього може бути відносна непомітність мікронавчальних об’єктів (а отже, і їхня низька знаходжуваність) у сфері електронного навчання, оскільки їх часто вбудовано у більші навчальні об’єкти. Велике розмаїття підходів і застосувань у галузі мікронавчання не сприяє досягненню вищого рівня зрілості з погляду повторного використання та інтероперабельності. Отже, галузь мікронавчання могла б значно виграти від адаптації або запозичення аспектів термінологічного підходу. Незважаючи на різні комунікативні ролі та додатковий набір метаданих, необхідний для CBmicroLO, ці два типи CBmicroCEs є взаємодоповнювальними. Гармонізація підходів до них сприяла б вищому рівню комплексної інтероперабельності контенту; найімовірніше, те саме стосується й інших типів CBmicroCEs.

Крім того, будь-який CBmicroCE може траплятися в текстах, медіа, документах або формах (людської комунікації) будь-якого типу. Тому розроблення «універсального підходу» до всіх типів CBmicroCEs охопило багато аспектів, які досі вважалися не пов’язаними між собою. Потенційні переваги та вигоди від взаємного збагачення для всієї галузі мікроконтенту виправдовували повторний розгляд наявних моделей даних — починаючи з порівняння їхніх метаданих.

Terminologija | 2024 | 31

39

4. МЕТАДАНІ, НАЯВНІ В QTES ТА QCBMICROLOS

Нижче основні метадані, необхідні для структурування QTE та QCmicroLO, згруповано, проаналізовано й зіставлено з огляду на їхнє значення для інтероперабельності контенту. У керуванні термінологією вживають термін «категорія даних», але категорії даних також є метаданими, а метадані, своєю чергою, можна розглядати як CBmicroCEs. Цей добір далеко не вичерпний: його мета — на прототипному прикладі показати, як підхід пов’язаних даних може реалізувати задум універсального підходу.

Метадані, на які тут звертаємо увагу, не охоплюють ті, що стосуються глобальної інформації (GI), визначеної в ISO 26162-1, пункті 3.2.5, як «технічна й адміністративна інформація, що стосується всієї термінологічної бази даних». GI включає, наприклад, назву термінологічної бази даних, історію редакцій, інформацію про власника чи авторське право; за складнішого пошуку ці дані також можуть мати значення з погляду повторного використання та інтероперабельності. Те саме стосується деяких інших адміністративних і технічних даних, наявних в окремих термінологічних статтях або їхніх розділах.

4.1. Метадані для позначальних репрезентацій понять

Поняття позначають не лише термінами, а й іншими позначальними репрезентаціями понять, як-от «терміни, назви, знаки й символи. Терміни та назви (а також їхні скорочені форми) можуть існувати в різних модальностях (і граматичних структурах, залежно від мови); це можуть бути системи знаків і символів (візуальні, аудіальні та аудіовізуальні), а також комбінації будь-яких вербальних і невербальних елементів. Крім того, конвенції в різних галузях і предметних сферах відрізняються — не кажучи вже про конкуруючі назви того самого «об’єкта» навіть у межах однієї мови чи суспільного середовища». (Giraldo Pérez 2022: 217)

Метадані для позначальних репрезентацій понять можна згрупувати в такі підгрупи:

– Терміни та терміноподібні репрезентації,

– Літерні символи,

– Графічні символи,

– Інші аудіовізуальні символи,

– Усе зазначене вище в будь-якій комунікативній модальності.

40

Blanca Stella Giraldo Pérez Christian Galinski

Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

Важливо розуміти, що QCBmicroLOs також можуть стосуватися будь-якого з наведеного вище. Якщо вони стосуються того самого наукового або технічного поняття, їхні метадані також збігаються з метаданими QTEs, але комунікативна роль, безперечно, інша.

4.2. Метадані описових репрезентацій понять

Визначення, стислі описи або пояснення понять мають вирішальне значення в термінології, оскільки дають змогу відрізнити одне поняття від суміжних. Вдало підібрані або належно побудовані невербальні описові репрезентації понять, а також контексти чи приклади можна використовувати замість вербальних описових репрезентацій понять або на додаток до них. Невербальні описові репрезентації понять значно частіше потрібні як дидактичні засоби в QCBmicroLOs, щоб передавати інформацію про поняття з освітньою / дидактичною метою.

Відповідно до наведеного вище, метадані описових репрезентацій понять можна згрупувати в такі підгрупи:

– Вербальна описова репрезентація поняття,

– Невербальна описова репрезентація поняття,

– Наведене вище в будь-якій модальності (людської комунікації).

Знову ж таки, важливо розуміти, що все наведене вище можна використовувати в QCBmicroLOs. Однак імовірніше, що дидактичні засоби застосовують до визначень, описів понять або інших типів описових репрезентацій понять (зокрема в інших модальностях). Крім того, може знадобитися додати один або кілька прикладів, вправ, тестових запитань тощо. У будь-якому разі перевірка вмісту QCBmicroLO — особливо описових репрезентацій понять — на відповідність відповідному QTE може заспокоїти користувача, байдуже, чи це викладач, чи учень.

4.3. Метадані концептуального контексту

According to Giraldo Perez (2022:159), “[t]he conceptual context in terminological entries refers to the microstructure of knowledge (i.e., conceptual micro-context) if it indicates the relation of a concept to neighbouring concepts or its position in a concept system; or to the macrostructure of knowledge (i.e., conceptual macro-context) if it indicates the domain or subject to which it belongs.” Thus, the metadata for conceptual context can be grouped into conceptual micro-context and macro-context.

Terminologija | 2024 | 31

41

На рівні концептуального мікроконтексту можуть існувати вербальні або невербальні зв’язки концептуального мікроконтексту з одним або кількома з наведених нижче понять:

– Надпорядкове поняття,

– Ширше поняття,

– Координатне поняття,

– Іншим чином пов’язане поняття.

На рівні концептуального макроконтексту можуть існувати вербальні або невербальні репрезентації понять у макроконтексті (у формі [елементів] тематичної класифікації за Вюстером, 1971), зокрема:

– Класифікаційні класи галузей або предметних галузей,

– Терміни тезауруса (дескриптори, недескриптори тощо),

– (поняття макроконтексту, представлені) індексувальними термінами,

– Інші типи репрезентацій понять макроконтексту.

Знову ж таки, важливо усвідомлювати, що наведене вище стосується також QCBmicroLOs, хоча, імовірно, не так строго, як у термінологічному менеджменті. Якщо вони стосуються того самого поняття, метадані такі самі, як і в QTEs, однак їхня комунікативна роль відрізняється. Крім того, у менших або новіших галузях чи предметних сферах можуть вважати, що наявні масштабні схеми впорядкування знань не забезпечують їх належного представлення, тож доводиться розробляти власні.

У будь-якому разі аспект упорядкування знань потребуватиме подальшого розгляду в майбутній діяльності зі стандартизації. ISO/TC 37 наразі переглядає технічну специфікацію ISO/TS 24634, зосереджену на TermBase eXchange (TBX), яка може бути непридатною для універсального застосування до інших типів структурованого вмісту.

4.4. Метадані дидактичної інформації в CBmicroLOs

Дидактичні категорії стосуються універсальних аспектів дидактики, що використовуються у викладанні й навчанні для поєднання навчальних процесів і процесів учіння задля досягнення навчальних цілей. Вони пов’язані з теоріями навчання та відповідними педагогічними методиками, підходи яких спрямовані на вплив на мотивацію та залученість учнів і студентів, а також на заохочення їхнього інтересу до навчання.

Чітке зазначення дидактичних категорій відповідно до гармонізованих метаданих значно підвищило б можливість виявлення та повторного використання CBmicroLOs. Giraldo Pérez (2022) виокремила в релевантній літературі такі дидактичні категорії:

42

Blanca Stella Giraldo Pérez

Christian Galinski

Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

– педагогічний підхід

– контекст навчання

= галузь або предмет³

= тип учня або студента

= освітній рівень

= дидактичне використання

= рівень доступності

– навчальна мета

– навчальні стратегії

– навчальна діяльність

– стилі навчання

Деякі з наведених вище категорій, можливо, потребуватимуть подальшої диференціації за допомогою спеціальних метаданих.

Зазначення наявності інформації про відповідну дидактичну категорію підвищило б можливість виявлення та повторного використання CBmicroLO з навчальною метою. Роботу з пошуку гармонізованих метаданих для кожної дидактичної категорії ще належить виконати. У будь-якому разі метадані, які потенційно потрібні для опису дидактичних категорій, є унікальними для QCBmicroLOs. У термінології їх не використовують, оскільки мета термінології відрізняється від мети мікронавчання. Для моделювання даних метадані, що описують дидактичні категорії, слід розробляти систематично й робити прозорими для користувачів — викладачів і тих, хто навчається.

4.5. Метадані додаткової та другорядної інформації

Хоча деяку інформацію називають додатковою або другорядною, вона аж ніяк не є неважливою, зокрема з погляду принципів FAIR.

Відповідно до ISO 26162-1:2019, 3.2.6, додаткова інформація (CI) «включає, серед іншого, зазначення ієрархій предметних галузей, описи установ, бібліографічні посилання та посилання на текстові корпуси <...>». Якщо взяти за приклад бібліографічні посилання, найкоротшу їхню форму можна знайти у стандартизованих системах нумерації для всіх видів публікацій. Так, ISBN є унікальним ідентифікатором посилання на опубліковану книжку. Використання цих номерів дає змогу не перевантажувати CBmicroCEs бібліографічними даними та підтримує процеси пов’язаних даних.

³ Предметна галузь або тема можуть збігатися з метаданими, що стосуються концептуального макроконтексту.

Terminologija | 2024 | 31

43

Другорядна інформація згідно з ISO 10241-1 може стосуватися граматичної інформації, інформації про статус, коду мови або письма (чи обох), географічного використання, вимови тощо. Її можна безпосередньо віднести до вмісту окремих полів даних, розділів запису або всього запису. Наприклад, мовні ідентифікатори надзвичайно важливі для позначення мови не лише певних даних, як-от словесних позначень і описових представлень понять, а й будь-якого вмісту, а також інтерфейсів користувача електронних пристроїв тощо. Зазвичай їх беруть із коду мови ISO 639⁴, який сам є системою QCBmicroCEs.

Безперечно, наведене вище стосується також CBmicroLOs, хоча його використання не було формалізовано так, як у QTEs. У QCBmicroLOs можна використовувати додаткову інформацію, зокрема освітній контекст, у якому трапляється CBmicroLO.

5. ПОВ’ЯЗУВАННЯ ДАНИХ У МЕЖАХ QCBMICROCES ТА МІЖ НИМИ

В обчислювальній техніці пов’язані дані — це структуровані дані, з’єднані з іншими даними, завдяки чому вони стають кориснішими для семантичних запитів. «Структуровані дані — це дані, упорядковані й відформатовані у визначений спосіб, щоб їх було легко читати та розуміти як людям, так і машинам. Зазвичай цього досягають за допомогою чітко визначеної схеми або моделі даних, яка задає структуру даних. Структуровані дані зазвичай містяться в базах даних і електронних таблицях та характеризуються впорядкованістю. Кожному елементу даних зазвичай призначається окреме поле або стовпець у схемі, а кожен запис або рядок представляє конкретний екземпляр цих даних» (GeeksforGeeks). Зв’язки між даними в сутності часто визначаються відношеннями між різними елементами даних; їх можна встановлювати за допомогою різних механізмів, наприклад ключів і посилань (ERD). Разом вони утворюють модель даних відповідних записів бази даних. У межах бази даних структуровані сутності даних фізично пов’язані через структуру бази даних. Перелічивши численні переваги, наведене вище джерело (GeeksforGeeks) зазначає: «Структуровані дані становлять лише близько 20% даних, але завдяки високому рівню організації та ефективності вони є основою великих даних; див. відмінності між структурованими, напівструктурованими та неструктурованими даними». Однак існують і деякі недоліки.

⁴ Згідно з ISO 639:2023 Код для окремих мов і мовних груп.

44 Blanca Stella Giraldo Pérez Christian Galinski Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

також перелічено такі проблеми: «Структурований характер даних іноді може призводити до відсутності чи неповноти даних або до того, що дані не відповідають визначеній схемі, що спричиняє проблеми з якістю даних».

Пов’язування сутностей структурованих даних з іншими сутностями в різних базах даних додає виміру пов’язаним даним, який міг би суттєво вплинути на Інтернет. Передусім це стосується структурованих даних у формі CBmicroCE, структура яких — зокрема внутрішні посилання — забезпечує семантично значуще, а отже, ефективне пов’язування, особливо за участю QCB-microCE. Однак «важливо зазначити, що характер і складність цих зв’язків можуть значно відрізнятися залежно від конкретних вимог моделі даних і характеру самих даних» (Geeks-forGeeks).

Ідею перетворення Інтернету на глобальну базу даних шляхом пов’язування даних у всіх видах сутностей структурованого вмісту вперше виклав Тім Бернерс-Лі в проектній записці про проєкт семантичного вебу у 2006 році, де він сформулював основні принципи, які згодом перефразували так:

1. Усі концептуальні об’єкти мають мати назву, що починається з HTTP.

2. За запитом до назви HTTP має повертатися корисна інформація про відповідний об’єкт у стандартному форматі.

3. Усьому іншому, з чим цей самий об’єкт пов’язаний через свої дані, також має бути надано назву, що починається з HTTP.⁵

Хоч це й просто, на шляху до втілення задуму 2006 року є перешкоди: «<...> щоб утілити Веб даних у життя, важливо, аби величезний обсяг даних у Вебі був доступний у стандартному форматі, доступному для пошуку та опрацювання за допомогою інструментів семантичного вебу. Крім того, <...> зв’язки між даними також мають бути доступними, щоб створити Веб даних (на відміну від простого зібрання наборів даних)». W3C Однак Бернерс-Лі вказав на потенційне рішення для подолання деяких перешкод — пов’язані відкриті дані (LOD), які він ще у своїй проектній записці 2006 року визначив як «пов’язані дані, оприлюднені за відкритою ліцензією, яка не перешкоджає їхньому вільному повторному використанню».

За словами Giraldo Pérez (2022), лише певні зв’язки всередині CBmicroCE, які також можна розглядати як посилання всередині записів згідно з найширшим визначенням пов’язаних даних, і певні посилання на такі самі чи інші види CBmicroCE в інших базах даних можуть бути

5 «Тім Бернерс-Лі про наступний веб». Архівовано з оригіналу 2011-04-10. Отримано 2009-03-15.

Terminologija | 2024 | 31

45

їх розглядають як зв’язки між елементами даних, що належать до основних метаданих, для підвищення можливості знаходження та інтероперабельності між CBmicroCEs — і зрештою вони можуть привести до нових методів перевірки й підвищення якості окремих CBmicroCEs.

Якщо розпочати з внутрішніх зв’язків CBmicroCE, то для можливості знаходження та інтероперабельності найважливішими є зв’язки між ідентифікованим поняттям і:

– кожним із його (вербальних або невербальних) репрезентантів, що позначають поняття,

– його суміжними поняттями, такими як родове поняття, координатні поняття або інші пов’язані поняття, що утворюють мікроконтекст,

– зв’язком між ідентифікованим поняттям і зазначенням галузі або предметної сфери, що вказує на розташування поняття в його макроконтексті.

Вищезазначене уможливлює мовнонезалежне (тобто багатомовне), амодальне (тобто значною мірою мультимодальне) та незалежне від системного дизайну (тобто певною мірою системно-нейтральне) представлення понять, що позначаються. Крім того, корисним, якщо не необхідним, було б зазначати існування того чи іншого описового представлення поняття. Характеристики поняття в описовому представленні також є поняттями. У цьому зв’язку системна природа базової системи понять потребує мінімального рівня послідовності й узгодженості. Це можна посилити зв’язками між кожною характеристикою ідентифікованого поняття та CBmicroCE, що представляє поняття цієї характеристики, — особливо в прескриптивних підходах до термінології, таких як стандартизація термінології.

Зв’язки між різними типами CBmicroCEs із різними комунікативними ролями можуть виникати на різних рівнях, зокрема:

– зв’язки від ідентифікованого поняття до тотожних або дуже подібних понять в інших ресурсах CBmicroCE, можливо, з іншою комунікативною роллю,

– зв’язки між кожною характеристикою ідентифікованого поняття та кожним CBmicroCE, що представляє поняття такої характеристики.

Останнє сприятиме й полегшить курування базової системи понять — особливо в прескриптивних підходах до термінології, таких як стандартизація термінології, для якої характерна потреба у вищому ступені семантичної та семіотичної послідовності й узгодженості.

46 Blanca Stella Giraldo Pérez | Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content Christian Galinski

На додаток до викладеного вище, для різних адміністративних, валідаційних та інших цілей потрібні посилання або покликання на зовнішні інформаційні ресурси, зокрема:

– Зазначення мови вербального репрезентування поняття через позначення відповідного мовного коду ISO 639 — системи ідентифікаторів мов та їхніх елементів даних,

– Зазначення типу невербального репрезентування поняття, яке, можливо, зберігається в репозитарії авторитетних аналогічних невербальних репрезентувань понять,

– Посилання від кодованих джерельних позначень (таких як ISBN, ISSN, DOI тощо), доданих до елементів даних у CBmicroCE, до повного бібліографічного опису відповідного кодового елемента.

Останнє уможливило б постійне або періодичне оцінювання авторитетності джерела даних за допомогою того чи іншого новітнього інструмента семантичного вебу, сприяючи таким чином куруванню даних. Однак, за словами Giraldo Pérez (2022:194), «Питання тут такі: хто розробляє та просуває стандартний формат, про який говорить Berners–Lee? Хто створює необхідні інструменти семантичного вебу? Хто встановлює зв’язки між даними? Усе це не виникає само собою». Безперечно, для цього потрібні подальші заходи зі стандартизації, бажано на міжнародному рівні. У цьому зв’язку можна запитати, чи достатньо підходів семантичного вебу та наявних нормативних аспектів (щодо стандартизації) для реалізації бачення Berners–Lee. Giraldo Pérez (2022) пояснює, що спершу потрібно розглянути й розв’язати деякі фундаментальні теоретичні та методологічні питання, перш ніж до справи візьмуться технології та стандартизація. Одне з цих питань стосується згаданих вище типів посилань і покликань, інші — того, як формалізувати зазначення згаданих вище посилань, що потребує унікальних ідентифікаторів для понять та їхніх репрезентувань.

6. УНІКАЛЬНІ ІДЕНТИФІКАТОРИ ПОНЯТЬ ТА ЇХНІХ РЕПРЕЗЕНТУВАНЬ

Крім того, кожне поняття слід однозначно ідентифікувати — наприклад, відповідно до адаптованого для цієї мети ISO/TS 29002-5. Методологія цієї технічної специфікації, адаптована до термінологічної методології, стала б основою для забезпечення інтероперабельності та повторного використання контенту в різних типах CBmicroCE, доповнюючи стандарти обміну даними в термінологічному менеджменті. Цей стандарт має на меті забезпечити безперешкодний «обмін характеристичними даними, наприклад у каталогах продукції або

Terminologija | 2024 | 31

47

бібліотеках продукції... переважно на основі обміну парами <«ідентифікатор поняття, значення»>: ідентифікатор поняття однозначно визначає поняття, що описує значення». У випадку QTE та QCBmicroLO пари <«ідентифікатор поняття, значення»> складалися б з унікального ID поняття та одного репрезентування поняття (або його ідентифікатора) як значення. Для пошуку, а також для підвищення можливості знаходження/виявлення, потрібно було б додати до кожної пари <«ідентифікатор поняття, значення»> зазначення комунікативної ролі, а також предметної галузі чи теми, до яких належить відповідне поняття. Для цього потрібно більше ніж один елемент метаданих для

– даних, що формують унікальний ID поняття,

– кожного ID репрезентування поняття,

– зазначення предметної галузі чи теми.

Важливо пам’ятати, що повна інформація про відповідне поняття не містилася б у парі <«ідентифікатор поняття, значення»>, а визначалася б зовні — у відповідних QTE або QCBmicroLO. Відповідні метадані для елементів пар <«ідентифікатор поняття, значення»> мають бути стандартизовані на міжнародному рівні та вільно доступні, щоб уможливити впровадження загального підходу.

У середовищі пов’язаних відкритих даних додаткову інформацію можна було б отримати з відповідного CBmicroCE. Це підвищило б можливість знаходження/виявлення не лише завдяки посиланням усередині QCBmicroCE, а й між різними типами QCBmicroCE. Загальний підхід відповідає Керівним принципам FAIR та підтримує їх: можливість знаходження, доступність, інтероперабельність і повторне використання, як їх визначає GO FAIR. Giraldo Pérez (2022) зазначає, що QCBmicroCE краще пристосовані для забезпечення дотримання принципів FAIR.

Щоб уникнути нинішньої ситуації, коли різні спільноти користувачів застосовують принципи FAIR по-різному, перешкоджаючи тим самим інтероперабельності контенту, необхідні міжнародні заходи зі стандартизації. Термінологічний менеджмент, заснований на термінологічній теорії та методах, є високорозвиненим і значною мірою гармонізованим завдяки міжнародним методологічним стандартам. Що стосується мікроконтенту, існує багато практичних підходів до його менеджменту, зазвичай керованих проєктуванням систем, орієнтованим на певну мету. Це навряд чи сприяє обміну даними, інтеграції даних та інтероперабельності між застосунками без серйозної втрати інформації або, що гірше, лише створює зайву інформацію, якщо не відверте сміття.

48 Blanca Stella Giraldo Pérez | Christian Galinski Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

7. ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

У цій статті узагальнено й надалі розвинуто висновки попередніх досліджень, а також результати поточної діяльності зі стандартизації. Нині можна припустити, що різні види CBmicroCEs мають значно більше спільного щодо своїх метаданих, ніж вважалося досі. Наявні методології, що призводять до неінтероперабельності даних, необхідно адаптувати відповідно до підходів пов’язаних даних і стандартизувати на міжнародному рівні (зокрема метадані). До наявних ресурсів QCBmicroCEs можна застосувати додатковий рівень метаданих, щоб вони відповідали Керівним принципам FAIR:

– Знаходжуваність: першим кроком у повторному використанні даних є їх пошук / виявлення за допомогою машиночитаних метаданих, яким присвоєно глобально унікальний і постійний ідентифікатор.

– Доступність: знайшовши потрібні дані, користувачі мають знати, як отримати до них доступ, що може передбачати автентифікацію та авторизацію.

– Інтероперабельність: для уможливлення повторного використання даних (зокрема інтеграції вмісту) вони мають бути сумісними із застосунками або робочими процесами для аналізу, зберігання й оброблення.

– Повторне використання: щоб забезпечити повторне використання, метадані й дані мають бути належно описані, аби їх можна було відтворювати та/або комбінувати в різних контекстах.

Однак ці принципи потребують також кількох доповнень, принаймні для CB-microCEs, зокрема:

– визначення та стандартизація набору основних метаданих, необхідних для дотримання принципів FAIR,

– розширення поняття «доступність» у напрямі електронної доступності та електронної інклюзії,

– розширення поняття «інтероперабельність» до всеосяжної інтероперабельності вмісту,

– доповнення повторного використання можливістю повторного цільового використання.

Сфера термінології значно виграла б від інтеграції теорії, методології та практичної термінологічної роботи в ширшу структуру CBmicroCEs. Сфера мікроконтенту значно виграла б від термінологічних підходів і досвіду стандартизації термінології. Застосування нових розробок, зокрема OpenAI, насамперед до QTEs і QCBmicroLOs, можна було б зробити ефективнішим. До їхньої роботи можна було б залучити нові дуже великі групи користувачів в освітньому секторі.

Terminologija | 2024 | 31

49

інтерес до процесів безперервного кураторства даних, що сприятиме підвищенню загального рівня якості QCBmicroCEs. Таким чином, опосередковано підвищиться також якість багатьох інформаційних продуктів, у яких використовуються CBmicroCEs. Зрештою, у результаті цього розвитку з’являться нові підприємства та послуги.

REFERENCES

Ally Mohamed 2008: Foundations of Educational Theory for Online Learning. – Anderson Terry (ed.). Theory and Practice of Online Learning, 2nd ed., Canada: Athabasca University Press, 15–44.

Berners-Lee Tim 2006: Linked Data. – Linked Data – Design Issues (blog). June 27. Available at: https://www.w3.org/DesignIssues/LinkedData.html.

Budin Gerhard 2004: Toward an Integrated, Functional Model of Lexical and Terminological Resources. – Articles from V Terminology National Seminar, Medellín, Colombia: Antioquia University.

Buchem Ilona, Hamelmann Henrike 2010: Microlearning: A Strategy for Ongoing Professional Development. – eLearning Papers 21(7), 1–15.

Corbeil Joseph Rene, Khan Badrul H, Corbeil Maria Elena (eds.) 2021: Microlearning in the Digital Age: The Design and Delivery of Learning in Snippets, Routledge.

ERD – A Guide to the Entity Relationship Diagram (ERD). – Database Star. Available at: https://www.databasestar.com/entity-relationship-diagram/ [accessed 2023-12-13].

Galinski Christian, Giraldo-Pérez Blanca Stella 2012: Content Interoperability as a Prerequisite for Re-Using and Re-Purposing Items of Structured Content as Learning Objects in eLearning – Seen under a Standardisation Perspective. – Terminologija 19, 6–32.

GeeksforGeeks – What is Structured Data. – GeeksforGeeks. (2023, February 24). Available at: https://www.geeksforgeeks.org/what-is-structured-data/ [accessed 2023-12-13].

Giraldo-Pérez Blanca Stella 2022: A Generic Approach to Microlearning Objects (microLOs) from the Perspective of Terminological Principles and Methods. Wien, Austria. Available at: https://ubdata.univie.ac.at/AC16729490.

GO FAIR – FAIR principles. - GO FAIR. (2022, January 21). Available at: https://www.go-fair.org/fair-principles/.

Hug Theo 2010: Mobile Learning as’ Microlearning’: Conceptual Considerations towards Enhancements of Didactic Thinking. – International Journal of Mobile and Blended Learning 2(4), 47–57. Available at: https://doi.org/10.4018/jmbl.2010100104.

Infoterm – Why terminology? – International Information Centre for Terminology. Available at: http://www.infoterm.info/about_us/.

ISO 10241-1:2011. (n.d.). ISO. Terminological entries in standards — Part 1: General requirements and examples of presentation. Available at: https://www.iso.org/standard/40362.html.

ISO 1087:2019. (2019). Terminology work and terminology science – Vocabulary. Available at: https://www.iso.org/standard/62330.html.

ISO/TS 24634:2021. (n.d.). ISO. Management of terminology resources — TBX-compliant representation of concept relations and subject fields. Available at: https://www.iso.org/standard/79080.html.

ISO 26162-1:2019. (n.d.). ISO. Management of terminology resources — Terminology databases — Part 1: Design. Available at: https://www.iso.org/standard/71941.html.

ISO/TS 29002-5:2009 Industrial automation systems and integration-Exchange of characteristic data-Part 5: Identification scheme. Available at: https://www.iso.org/standard/50773.html.

Lindner Martin 2006: Use These Tools, Your Mind Will Follow. Learning in Immersive Micromedia and Microknowledge Environments. – Whitelock Denise, Wheeler Steve. The next Generation: Research Proceedings of the 13th ALT-C Conference, Edinburgh, Scotland, UK: Heriot-Watt University, 41–49. Available at: https://www.yumpu.com/en/document/read/4533750/alt-c-2006-the-next-generation-association-for-learning.

Lindner Martin 2007: What Is Microlearning? (Introductory Note). – Proceedings of the 3rd International MicroLearning Conference. Lindner Martin, Bruck Peter A. (eds.), Innsbruck, Austria: Innsbruck University Press, 52–62.

50

Blanca Stella Giraldo Pérez | Christian Galinski

Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content

Picht Heribert 2011: The Science of Terminology: History and Evolution. – Terminologija 18, 6–26.

Scholl Philipp 2011: Semantic and Structural Analysis of Web-Based Learning Resources: Supporting Self-Directed Resource-Based Learning, Germany: Technische Universität Darmstadt. Available at: https://tuprints.ulb.tu-darmstadt.de/2644/1/2011-Thesis-Scholl-Semantic-and-Structural-Analysis-of-Web-based-Learning-Resources.pdf.

Schmitz Klaus-Dirk, Galinski Christian 2017: Eugen Wüster Meets Microcontent –Terminological Issues beyond Traditional Terminology Science. TOth – TKE Workshop presented at the International Workshop on Terminology Scientific, Administrative and Educational Dimensions of Terminology – Industry 4.0 meets Language & Knowledge Resources, Vienna, Austria, June 24. Available at: http://ontologia.fr/TOTh-TKE-Vienna-2017/ToTH-WS_2017_KDS&GA_fv.pdf.

Souza Marcia, Fujisawa Izabel, Ferreira do Amaral Sérgio 2014: Educational Microcontent for Mobile Learning Virtual Environments. – Creative Education 5(9), 672–81. Available at: https://doi.org/10.4236/ce.2014.59079.

W3C 2024 – Web Standards. – World Wide Web Consortium. Available at: https://www.w3.org/standards/semanticweb/data [accessed 2023-12-13].

Wiley David 2013: The Reusability Paradox. OpenStax CNX. Available at: http://cnx.org/contents/dad41956-c2b2-4e01-94b4-4a871783b021@19.

Wüster Eugen 1971: Begriffs- Und Themaklassifikation. Unterschiede in Ihrem Wesen Und Ihrer Anwendung [Concept and Subject Classifications. Differences in Their Nature and in Their Application]. – Nachrichten Für Dokumentation 22(3), 98–104.

TERMINIJA IR MIKROMOKYMASIS:

METODŲ IR TURINIO SUGRETINIMAS

Santrauka

Straipsnyje aptariami terminologinio požiūrio (ir terminologinių įrašų) ir mikromokymosi požiūrio (ir mikromokymosi objektų) skirtumai ir keliamas klausimas, kaip galima pasiekti turinio sąveikumą tarp įvairių tipų mikroturinio įrašų, nepaisant skirtingų požiūrių. Jame remiamasi bendra visų rūšių mikroturinio, ypač sąvokomis pagrįstų mikroturinio įrašų, turinio koncepcija sąveikumą,. „Mikroturinys“ vartojamas pradine prasme kaip struktūruotas turinys, perteikiantis vieną pirminę idėją ar sąvoką, kuri tapo neryški dėl daugybės mikroturinio sistemų (dažniausiai nesuderinamų) techniniais formatais, dėl ko daugėja nepatikimo mikroturinio. Bendra koncepcija orientuota į sąvokomis pagrįstus mikroturinio įrašus, o tai padidina surandamumo, prieinamumo, sąveikumo ir pakartotinio naudojimo galimybes (pagal pagrindinius FAIR principus).

Visuose skirtingų tipų sąvokomis pagrįstuose mikroturinio įrašuose galima atskirti metodologiją ir duomenis, pavyzdžiui, terminologijos srityje – terminologijos mokslą (t. y. terminologijos principus ir metodus) ir terminologinius įrašus, o mikromokymosi srityje – mikromokymąsi kaip edukacinį metodą ir sąvokomis pagrįstus mikromokymosi objektus. Įdomu tai, kad visų rūšių sąvokomis pagrįsti mikroturinio įrašai potencialiai gali tapti sąvokomis pagrįstais mikroturinio objektais pritaikius didaktines savybes (pagal didaktines kategorijas).

Palyginus skirtingų tipų sąvokomis pagrįstų mikroturinio įrašų metaduomenis, ypač terminologinius įrašus ir sąvokomis pagrįstus mikroturinio objektus, matyti, kad yra daugiau panašumų, nei galima atpažinti iš jų skirtingo (techninio) atvaizdavimo ir (suvokiamų) pateikimų. Per pastaruosius 30 metų buvo sukurti išsamūs metodologiniai standartai, susiję su terminų duomenų mainais ir pakartotiniu jų naudojimu, kad būtų

Terminologija | 2024 | 31

51

įrodyta terminų tvarkybos nauda. Panašios standartizacijos pastangos, susijusios su metaduomenų, ypač sąveikumą palengvinančių pamatinių metaduomenų, identifikavimu ir aprašymu, reikalingos ir kai kurioms kitoms sąvokomis pagrįstų mikroturinio įrašų rūšims. Siūloma bendrąja koncepcija siekiama pagerinti surandamumą, prieinamumą, sąveikumą ir pakartotinį naudojimą, taip pat išspręsti mikroturinio kokybės ir turinio kūrimo problemas, ypač terminologinių įrašų ir sąvokomis pagrįstų mikroturinio objektų.

Gauta 2023-12-15

Blanca Stella Giraldo Pérez International Information Centre for Terminology (Infoterm) c/o CO SPACE, Gumpendorfer Strasse 65/1, 1060 Vienna, Austria E-mail [email protected]

Christian Galinski International Information Centre for Terminology (Infoterm) c/o Co-sPACe Gumpendorferstrasse 65/1, 1060 Vienna, Austria E-mail [email protected]

52 Blanca Stella Giraldo Pérez | Terminology and Microlearning: Contrasting Their Respective Methods and Content Christian Galinski