ЕЙКО САКУРАЙ

ЛИТОВСЬКА МОВА

Tokijas: Hakusui-sha, 2007, 157 p.

У Токіо, у видавництві Hakusui-sha, вийшов підручник литовської мови, написаний Ейко Сакурай. Його авторка Ейко Сакурай вивчала литовську мову в Японії у професора Мічіо Яно. У 1997 році, отримавши стипендію Міністерства освіти і науки Литовської Республіки, вона навчалася у Вільнюському університеті. Згодом викладала литовську мову в університеті Нагої в Японії. Від 2001 року й донині читає лекції з литовської мови в Університеті іноземних мов Осаки, який восени 2007 року було приєднано до Університету Осаки. Ейко Сакурай цікавиться морфологією та синтаксисом литовської мови й опублікувала статті про категорії часу та виду в литовській мові.

Ейко Сакурай Литовська мова — перший підручник литовської мови, написаний японською, і загалом один із перших навчальних посібників з литовської мови, виданих у Японії. Він вийшов у серії видань для вивчення іноземних мов «Новий експрес». Підручник має тонку кольорову обкладинку та 157 нумерованих сторінок. Разом із книжкою випущено компакт-диск, записаний Ренатою Петрушкявічене та Андрюсом Гележаускасом.

На початку книжки вміщено передмову (с. 3), у якій стисло представлено Литву та литовську мову. Далі наведено вказівки щодо користування підручником і зміст. Докладніше про литовську мову, її державний статус і діалекти написано у вступі до підручника (с. 8–9). Там також зазначено рекомендовану навчальну літературу з литовської мови: давно використовувані в Японії підручники Дамбрюнаса, Клімаса й Шмальстіга¹, нові підручники Рамонєне та Пресса², а також словничок литовсько-японської мови відомого японського балтиста Ікуо Мурати³ і електронний англійсько-литовський словник Omni⁴.

¹ Leonardas Dambriunas, Antanas Klimas, William R. Schmalstieg. Beginner’s Lithuanian, 1998, New York: Hippocrene books.

² Meilutė Ramonienė, Ian Press. Colloquial Lithuanian: The Complete Course for Beginners, 1996, London / New York: Routledge.

³ Ikuo Murata. Lietuvių kalbos 1500 svarbių žodžių, 1994, Tokyo: Daigakusy orin.

⁴ http://led.ot.lt/index.jsp

E. SAKURAI. Lietuvių kalba

313

Підручник починається розділом фонетики (с. 10–19). У ньому подано абетку литовської мови, окремо розглянуто голосні й приголосні, їхню вимову, дифтонги, складні голосні, протиставлення твердих і м’яких приголосних, уподібнення приголосних. Розділ фонетики завершується стислим описом литовського наголосу й інтонації.

Основну частину підручника поділено на двадцять уроків. Кожен урок побудовано відповідно до суворих вимог щодо структури й форми. На виклад одного уроку незалежно від його змісту відведено чотири сторінки; він починається текстом на одній сторінці. Вартий уваги жанр цих текстів: аж 19 із них — діалоги, у яких японка Айко розмовляє з литовським співрозмовником, і лише останній текст — зразок листа. Ось приблизні теми текстів (у порядку подання): привітання, знайомство, початок розмови; сім’я, родина; подорож; телефонна розмова; гості, частування, прогулянка Вільнюсом; час; хвороба; погода; як запитати дорогу; пошта; день народження, подарунки; відпустка в селі; музей і концерт; етнографічні регіони Литви; лист до бабусі й дідуся в село. Тексти перших десяти уроків подано з японською фонетичною транскрипцією. На сусідній сторінці наведено переклад тексту, добірку виразів для запам’ятовування та словничок із поясненнями. У словничку слова спочатку подано у формі, вжитій у тексті, а починаючи з одинадцятого уроку — у їхніх основних формах (наприклад, siṙgti, serga, siṙgo). Усі слова не лише мають позначений наголос, а й указано їхній тип наголошування; їх граматично охарактеризовано (зазначено рід іменників, уживання прийменників), подано вказівки щодо творення форм (наприклад: būs < būti, šalčiau < šalta). На третій і четвертій сторінках уроку викладено граматику. Стисло подано лише найнеобхідніше, дуже часто використовуються таблиці, наведено кілька прикладів. Зазвичай одразу розглядаються три — п’ять тем. Наприклад, у п’ятому уроці, де читають і опрацьовують текст про сім’ю та родинні зв’язки, стисло пояснюються такі теми: значення дієслів turėti, mylėti ir norėti і творення форм теперішнього часу, творення форм знахідного відмінка однини іменників, керування дієслова norėti, позначення відмінком керування стверджувальних і заперечних форм так званих дієслів із знахідним відмінком (turėti та ін.), творення форм знахідного й родового відмінків іменника sesuo, вказівні займенники (а також питальний kas) та їх узгодження з іменниками.

Завдання для студентів подано через кожен другий урок (усього десять комплектів по 5–7 завдань). Їм відведено по дві сторінки. Найчастіше пропонується вибрати

314

KALBOS KULTŪRA | 81

(із запропонованих) і вставити в речення потрібне слово чи конструкцію; утворити й записати потрібну форму слова; вибрати з кількох запропонованих правильну форму слова; перекласти литовською мовою та вставити в діалоги японські вирази тощо. Відповіді до завдань подано тут-таки, внизу другої сторінки. Крім того, наприкінці підручника (с. 134–137) наведено переклади японською мовою правильно виконаних завдань.

У підручнику додатково відведено місце для розгляду важливих тем спілкування. Розглядаються такі теми: сім’я, держави й народи, числівники, годинник, їжа та пов’язані з нею вирази (у магазині й кафе), вираження місця, кількісні й порядкові числівники (десятки, сотні й тисячі), гроші та пов’язані з ними вирази, вираження часу (іменники й прийменникові конструкції). Наведено найуживаніші слова й вирази з кожної теми, їхню вимову та переклад японською мовою.

Приємне враження справили відображені в текстах підручника (діалогах) природні ситуації спілкування, а також слова й вирази розмовної мови, наприклад: „[Jōnas:] Так, я литовець. А ви китаянка? [Áiko:] Ні, я не китаянка. Я японка“ (с. 20); „[Áiko:] Добрий вечір. Перепрошую, Йонас є? [Vyras:] Ні, тут такий не живе. [Áiko:] Дуже перепрошую. [Vyras:] Нічого страшного“ (с. 52); „[Ramūtė:] А що ти їй подаруєш? [Jōnas:] Хотів би купити комп’ютер. [Ramūtė:] Комп’ютер?! [Jōnas:] Так, але комп’ютери, які вона хоче, дуже дорогі... Можеш позичити грошей? [Ramūtė:] Звичайно. Скільки тобі потрібно? [Jōnas:] 1000 (тисячу) літів. Коли отримаю зарплату, одразу віддам!“ (с. 106) та інші. Пор. також слова blūnas, tėtis, tušinukas, zuikis. З іншого боку, деякі фрази видаються дещо штучними й більш властивими мові журналістів, пор.: „[Jōnas:] На ярмарок з’їжджаються фольклорні ансамблі, музиканти й танцюристи з Литви“ (с. 66); „[Jonas: Авжеж, у Вільнюсі не можна побачити, як жили литовці раніше. Тут тепер усюди будують сучасні будинки... Знаєте, ми з Лаймою плануємо під час відпустки подорожувати Литвою на власному автомобілі. Чи не хотіли б ви поїхати з нами?“ (с. 124).

У додатках до підручника, як уже згадувалося, подано переклади японською мовою відповідей до завдань і стислий виклад граматики, переважно у вигляді таблиць (с. 138–143). У них наведено відмінювання іменників, прикметників і деяких числівників (vienas, du, trys, keturi, devyni, vienuolika, šimtas), дієвідмінювання незворотних і зворотних дієслів, творення форм наказового способу, творення й відмінювання дієприкметників. Таблиці відмінювання якісних і займенникових прикметників, особових, відносних, вказівних і неозначених займенників подано раніше (с. 102–103).

E. SAKURAI. Lietuvių kalba

315

Кілька зауваг щодо викладу граматики литовської мови в підручнику⁵. Відмінювання іменників описано стисло, разом із наголошуванням. Окремо пояснено лише загальну систему наголошування та поділ на типи наголошування (наголос і інтонацію розглянуто в розділі фонетики). В огляді відмінювання всі іменники поділено на традиційні п’ять відмін, новішої класифікації⁶ авторка не наважилася дотримуватися. У таблицях не показано відмінювання іменників із м’якими основами io, iu і ia (таких іменників, як kelias, vaisius, marti). З іншого боку, відмінювання іменників peilis і arklys, sesuo ir duktė не зведено до однієї парадигми, а подано окремо (с. 139). Сумнівним є рішення включити форму кличного відмінка до парадигм однини іменників (с. 33, 139). Зовсім незрозуміло, чому форми кличного відмінка (які завжди збігаються з називним) виокремлено також у парадигмах прикметників (у парадигмах числівників і дієприкметників їх немає). Розрізняються три відміни прикметників (їх представляють прикметники baltas, gražus, medinis), загалом шість парадигм обох родів. Знову не відображено відмінювання прикметників із м’яким кінцевим елементом основи (наприклад, žalias, žalia). Але найважливіше — не наведено жодного прикладу відмінювання таких прикметників, як didelis, kairys (третя парадигма нової класифікації). У третій особі однини теперішнього часу дієслів, як і в шкільних граматиках, розрізняються не кінцеві елементи основ⁷, а закінчення -a, -i, -o (с. 32, 142). Відповідно розрізняються й довші закінчення множини. Якщо обрати такий спосіб подання дієвідмінювання, потрібно пояснювати менше морфонологічних процесів, однак студентові доводиться вивчати більше закінчень. Окремо слід розглянути творення форм майбутнього часу дієслів. У таблиці в додатках суфікс майбутнього часу подано разом із особовими закінченнями, утворюючи особові форманти, які студентові доводиться вивчати напам’ять. У таблиці основної частини підручника (с. 86) закінчення відокремлено від суфікса, але наведено лише короткий варіант суфікса -s-, тому творення форм деяких осіб доводиться пояснювати зовсім безпідставно, пор.: vãlgy-s-iu, vãlgy-s-ime, vãlgy-s-ite... Можливо, за зразком Dabartinės lietuvių kalbos gramatika (пор. с. 342) обрано короткий варіант закінчення першої особи множини умовного способу (-tume) і довгий варіант закінчення другої особи (-tumėte).

⁵ До авторки видавці серії навчальних книжок іноземних мов «Новий експрес» висунули суворі вимоги: підручник не мав бути обсягом понад 150 сторінок, тому багато граматичних тем довелося скоротити, а від деяких і зовсім відмовитися.

⁶ Її подано, наприклад, у Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje (Vytautas Ambrazas, ред. ¹1994: 69 далі), Lietuvių kalbos enciklopedijoje (Kazys Morkūnas, упоряд. ¹1999: 385).

⁷ Пор. Aldona Paulauskienė. Lietuvių kalbos morfologijos apybraiža, Kaunas: Šviesa, 1983, 248; Vytautas Ambrazas, ред. Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslas, ¹1994: 325 далі.

316

KALBOS KULTŪRA | 81

(так само вчинено й при зазначенні зворотних форм). Цікаво, чи така асиметрична парадигма відображає реальне вживання (в основній частині підручника зазначено також короткий варіант другої особи множини –tute, пор. с. 68).

Як уже зазначалося, багато граматичних питань розглянуто в граматичних поясненнях, розміщених після кожного уроку. У них можна знайти, наприклад, такі теми: керування прийменників (його також зазначено у словничку) та вживання прийменникових конструкцій; узгодження прикметників, займенників і дієприкметників з іменниками; значення відмінків; творення та вживання ступеневих форм прикметників і прислівників; творення та вживання займенникових прикметників і збірних числівників; творення та вживання префіксальних і зворотних форм дієслова; складені форми дієслів; узгодження часів дієслова; вираження заперечення тощо.

У підручнику наголошено всі литовські слова: не лише в текстах чи словничку, а й у граматичних поясненнях і таблицях. Наголоси позначено дуже ретельно, помилок майже немає. Для деяких слів із кількох можливих варіантів наголошення подано лише один, наприклад, із варіантів lėkštė (2), lėkštė (4) обрано перший. До речі, слова, які в мовленні зазвичай не мають наголосу (сполучники, прийменники, частки), принаймні в діалогах не слід наголошувати, — інакше спотворюється фразовий наголос, порушується інтонаційний контур речення (пор. ir̃, ar̃, gál, į̃, per̃, põ, sù у процитованих уривках діалогів).

Після додатків у підручнику вміщено листа до читачів від Ренати Петрушкевичене, яка записала компакт-диск (із перекладом японською мовою) (с. 144). Підручник завершується литовсько-японським словничком (с. 145–157). У ньому близько 600 слів. У словничку зазначено наголос, рід і значення іменників; позначено іменники, що вживаються лише в однині та лише в множині. Назви професій чоловічого й жіночого роду подано як одне слово, наприклад: dainininkas / -ė (2); kompozitorius / -ė (1). Натомість форми žmogùs (4) і žmónės (3) подано як окремі іменники. Особові займенники àš і mès, tù ir jūs подано як окремі слова. Навіть займенники jis, ji, jiẽ, jós подано окремо. Так само окремо подано й присвійні родові форми màno, tàvo, šàvo, особові та присвійні mūsų, jūsų. Наведено всі три основні (наголошені) форми дієслів. Позначено відмінок слів, керованих прийменниками. Зворотні дієслова подано окремо від незворотних. Імовірно, через неправильні форми окремо подано заперечне дієслово nebū́ti, nerà, nebùvo. Префіксальні похідні подано окремо від безпрефіксних дієслів, тож за алфавітом у різних місцях словничка можна знайти дієслова atidaryti, atidãro, atidãrė; daryti, dãro, dãrė; darytis, dā-

E. SAKURAI. Lietuvių kalba

317

rosi, dārėsi; padaryti, padāro, padarė і uždaryti, uždāro, uždarė. Ступеневих форм прикметників і прислівників у словничку не подано.

У підручнику вміщено дві невеликі чорно-білі фотографії литовців: на одній — двоє бородатих і вусатих чоловіків у національному одязі, на іншій — жінка й дівчинка, одягнені повсякденно. Книжку урізноманітнюють невеликі чорно-білі малюнки біля текстів. Загалом оформлення книжки дуже різноманітне: чітко відокремлено не лише уроки один від одного, а й складові частини уроків. На задньому форзаці підручника надруковано карту Литви та сусідніх країн Балтії. На ній видно рельєф місцевості, основні річки, позначено великі міста та підписано їхні назви.

На завершення хотілося б підкреслити, що Ейко Сакурай вдалося написати короткий і захопливий підручник. Найважливіша інформація про фонетичну, граматичну та лексичну структуру литовської мови в ньому достовірна й викладена методично. Можна сподіватися, що підручник не лише допоможе японцям вивчати литовську мову, а й відкриє їм шлях до литовської культури та заохотить приїхати до Литви.

Отримано 2008 09 11

ARTŪRAS JUDŽĖNTIS

Вільнюський університет. Universiteto g. 5, LT-01513 Vilnius

Інститут литовської мови. P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

318

KALBOS KULTŪRA | 81