КЕСТУТІС БРЕДЕЛІС

Вільнюський університет

НАВИЧКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ

У статті розглядаються навички застосування знань із культури мовлення студентів. Аналізуються результати тесту, проведеного у 2003–2010 роках (загалом було протестовано 1618 студентів першого курсу медичного факультету). Під час дослідження враховувалися такі чинники: зміни завдань державних випускних іспитів за 2002–2009 роки (далі – VBE), зазначена студентами річна оцінка з литовської мови за 12-й клас і бал з іспиту VBE з литовської мови. Розглядаючи ці дані, робиться спроба оцінити, наскільки навички студентів із культури мовлення залежать від змін у навчанні в загальноосвітній середній школі.

Викладання мовних дисциплін у загальноосвітній середній школі регламентують Загальні програми початкової та основної освіти та Загальні програми середньої освіти. На основі положень, викладених у цих документах, для учнів готують підручники з литовської мови. В одних підручниках для 11–12-х класів (Salienė, Smetona 2004) вимоги до культури мовлення описано стисло, більше уваги приділено розвитку навичок правильного вживання мови за допомогою різноманітних завдань на розуміння тексту та письма. В інших підручниках (Šukys 2001) викладено теорію культури мовлення та розвиваються навички застосування знань. Для зміцнення навичок учнів із культури мовлення, навчаючи уникати ненормативних випадків уживання лексики, відмінкових форм, прийменників і сполучень, спираються на постанови, опубліковані на вебсайті Державної комісії з литовської мови, та праці унормовувачів мови Pranas Kniūkšta, Aldonas Pupkis, Jonas Šukys та інших (KKP 1998; Pupkis 1980; Šukys 1998).

Протягом останнього десятиліття в загальноосвітніх середніх школах реформовано викладання культури мовлення: окремого курсу більше немає, питання культури мовлення розглядаються під час вивчення морфології, синтаксису та інших мовних дисциплін. Зі зміною змісту освіти змінюється також важливість знань із культури мовлення під час іспитів. Під час оцінювання письмових робіт учнів частина підсумкової оцінки залежить від граматичної та лексичної правильності написаного тексту

K. BREDELIS. Studentų kalbos kultūros žinių taikymo įgūdžiai

297

сті. У завданнях VBE вага оцінювання навичок із культури мовлення щороку дещо зростала (див. таблицю 1).

Окремі (ізольовані) завдання з культури мовлення в іспиті VBE з литовської мови (рідної) були різними: вибрати правильні варіанти з кількох речень; оцінити правильність речень, обравши відповідь так або ні; вписати правильну форму слова. Однак їх поступово ставало менше, аж поки вони повністю не зникли. У завданні іспиту VBE з литовської мови (нерідної) лише у 2003 році потрібно було вибрати правильні варіанти з кількох речень.

ТАБЛИЦЯ 1. Вага завдань із культури мовлення в підсумковому оцінюванні VBE (у відсотках)

Литовська мова (рідна) Рік 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Правильність у завданні з написання тексту — — — — — — 3,85 3,85 Вписати правильну форму 5,46 3,08 3,28 — — 1,89 — — Вибрати правильні варіанти з кількох речень — 11,54 8,20 8,62 — — — — Оцінити правильність: ТАК/НІ 18,18 3,85 — — — — — — Литовська мова (нерідна) Рік 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Правильність у завданні з написання тексту 5,71 6,67 14,81 11,76 16 20 20 20 Вписати правильну форму — — — — — — — — Вибрати правильні варіанти з кількох речень — 6 — — — — — — Оцінити правильність: ТАК/НІ — — — — — — — —

На основі даних, наданих студентами медичного факультету (студенти зазначили свою річну оцінку з литовської мови за 12-й клас і бал VBE), не можна стверджувати, що в якісь роки студенти були значно слабшими або здібнішими. Середній бал за річною оцінкою з литовської мови коливається від 7,99 до 8,85 (див. таблицю 2). Середній бал за державним іспитом — від 75,86 до 85,71.

298

KALBOS KULTŪRA | 83

ТАБЛИЦЯ 2. Середні показники річного оцінювання з литовської мови в 12-му класі та балів VBE

Рік

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Середній бал річного оцінювання

8,57

8,85

8,54

8,72

8,71

8,77

7,99

8,76

Середній бал VBE

75,86

85,71

82,5

85,65

83,58

85,27

83,39

80,82

Співвідношення цих критеріїв (див. рис. 1) показує, що вирізняються 2002 рік (оцінки за річне оцінювання були досить високими, але бали державного випускного іспиту були значно нижчими, ніж в інші роки) і 2008 рік (протилежний результат — бали за іспит високі, а річні оцінки трохи нижчі). Утім, це досить високі результати, тому можна припустити, що навички користування мовою також мають бути міцними.

РИС. 1. Співвідношення річного оцінювання з литовської мови в 12-му класі та балів VBE

З 2003 до 2010 року студенти щороку виконували той самий тест. За завдання з культури мови в тесті можна було набрати 24 бали.

K. BREDELIS. Studentų kalbos kultūros žinių taikymo įgūdžiai

299

Студентам потрібно було вибрати з трьох речень одне або два правильні; усього було 12 таких трійок (див. таблицю 3).

ТАБЛИЦЯ 3. Завдання тесту з культури мови

4. Позначте правильні речення (У кожній трійці речень таких речень може бути одне або два.)

ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ

1. A. Тоді вони дійшли тієї самої думки. B. Тоді вони дійшли до тієї самої думки. C. Тоді вони дійшли тієї самої думки.

2. A. Ремігіюс добре знає економіку. B. Ремігіюс добре розуміється на економіці. C. Ремігіюс добре знає економіку.

3. Порушників тиші, мабуть, буде покарано. B. Порушників тиші, імовірно, буде покарано. C. Порушників тиші, найімовірніше, буде покарано.

4. A. Що стосується юридичних студій, сумнівів не маю. B. Щодо юридичних студій, сумнівів не маю. C. А щодо юридичних студій сумнівів не маю.

5. A. На сьогодні ще немає жодних відомостей із прокуратури. B. До цього дня ще немає жодних відомостей із прокуратури. C. Сьогодні ще немає жодних відомостей із прокуратури.

6. A. Цього разу все вийшло не так. B. Цього разу все склалося не так. C. Цього разу все склалося не так.

7. A. Будь ласка, порадьтеся з адвокатом. B. Порадьтеся, будь ласка, з адвокатом. C. Порадьтеся з адвокатом.

8. A. Ми маємо бути терплячішими. B. Нам потрібно бути терплячішими. C. Нам потрібно бути більш терплячими.

9. A. Завтра ми зберемося на засідання. B. Завтра ми зберемося на засіданні. C. Завтра ми зберемося, щоб провести засідання.

10. A. Відредагуй вступ до звіту. B. Відредагуй вступ до звіту. C. Відредагуй вступ до звіту.

11. A. Я запам’ятав такий вислів Г. Ібсена: «Чисте сумління — найкраща подушка». B. Я запам’ятав такий вислів Г. Ібсена: «Чисте сумління — найкраща подушка». C. Я запам’ятав такі слова Г. Ібсена: «Чисте сумління — найкраща подушка».

12. A. Тут відпочиває переважно молодь. B. Тут відпочиває головним чином молодь. C. Тут відпочиває здебільшого молодь.

Найнижче середнє значення набраних балів припадає на 2009 рік, найвище — на 2004 (див. таблицю 4).

300

KALBOS KULTŪRA | 83

ТАБЛИЦЯ 4. Бали, набрані за завдання з культури мовлення

Рік 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Середній бал за виконання тестового завдання 16,20 19,29 18,44 18,48 18,55 16,66 15,99 16,13

Аналіз кривих розподілу балів, набраних студентами (див. рис. 2), виявляє дві тенденції: результати студентів, які закінчили школу у 2003–2006 роках, помітно зміщуються вправо (тобто є вищими), тоді як результати випускників 2002 та 2007–2009 років більше зосереджені посередині (тобто є нижчими).

РИС. 2. Криві розподілу балів, набраних за завдання з культури мовлення

Тривожить те, що серед студентів, які закінчили школу у 2008 і 2009 роках, не було жодного, хто виконав завдання без помилок або припустився лише однієї помилки. Аналіз співвідношення результатів тесту та річної оцінки (див. рис. 3) показує, що за результатами тесту студенти поділяються на дві групи: результати тесту студентів, які закінчили школу у 2003–2006 роках, набагато кращі, ніж у випускників 2002 та 2007–2009 років, хоча річні оцінки досить високі (за винятком випускників 2008 року).

K. BREDELIS. Studentų kalbos kultūros žinių taikymo įgūdžiai

301

РИС. 3. Співвідношення річної оцінки з литовської мови у 12-му класі та результатів тесту

У 2002 році, одразу після запровадження державних випускних іспитів (перший державний випускний іспит з литовської мови відбувся 2001 року), майбутні студенти могли бути гірше підготовлені, оскільки систематичний курс культури мовлення, який викладали в 11-му класі, вони вже пройшли. Однак погіршення результатів тесту, що почалося з 2007 року, збігається зі скасуванням у державному випускному іспиті окремих (ізольованих) завдань з культури мовлення. Такі самі тенденції виявляє і порівняння результатів тесту з балами державного випускного іспиту (див. рис. 4).

Результати тесту поділяються на такі самі дві групи, а результати державного випускного іспиту досить високі в усі роки (нижчі лише у 2002 році). Аналізуючи дані, можна помітити, що результати коливаються за принципом маятника: в одні роки нижчі, в інші — вищі, потім знову нижчі тощо.

Для докладнішого аналізу було відібрано 46 тестів студентів набору 2009 року. Із 36 речень у завданні, правильність яких студенти мали оцінити, 20 були правильними, а 16 — неправильними. Студентам було легше розпізнавати неправильні речення; кількість помилок коливається від 0 до 5, третина припустилася лише двох помилок (див. рис. 5).

302

KALBOS KULTŪRA | 83

4 РИС. Співвідношення балів VBE та результатів тесту

5 РИС. Оцінювання неправильних речень (у відсотках)

Студентам значно важче було розпізнати, що деякі речення є правильними (див. рис. 6), — майже половина з них припустилася 7–8 помилок, а кількість помилок під час оцінювання цих речень коливається від 1 до 10.

K. BREDELIS. Studentų kalbos kultūros žinių taikymo įgūdžiai

303

6 РИС. Оцінювання правильних речень (у відсотках)

Аналіз даних щодо окремих завдань показав, що студентам найлегше було оцінити правильність або неправильність таких речень: Порушники тиші, очевидно, будуть покарані; Порушники тиші, ймовірно, будуть покарані; Відредагуй вступ до звіту; Щодо юридичного навчання, сумнівів не маю; Тут відпочиває переважно молодь; Цього разу все склалося не так.

Найважче було оцінити такі речення: Цього разу все вийшло не так; Будь ласка, порадьтеся з адвокатом; Тоді вони дійшли тієї самої думки; Порадьтеся, прошу, з адвокатом; Завтра зберемося на засідання; Відредагуй вступ до звіту.

Статистика окремих речень підтверджує припущення, що студентам було легше розпізнати неправильні речення, а правильні — важче.

Розрізнювальна здатність завдання допомагає визначити, чи справді студенти / учні, які досягли найкращих результатів, виконали окреме завдання успішніше, ніж кандидати зі слабшими навичками. Тут наведено речення, розрізнювальна здатність яких близька до нуля або навіть від’ємна (тобто слабші студенти краще виконали завдання правильно, ніж сильніші): Порадьтеся, прошу, з адвокатом; Будь ласка, порадьтеся з адвокатом; Я запам’ятав такі слова Г. Ібсена: «Чисте сумління — найкраща подушка»; Ремігіюс добре знає економіку; Ми повинні бути терплячішими.

Отже, ці речення не допомогли оцінити ані знання студентами культури мовлення, ані загалом навички користування мовою (ці речення також не пов’язані ні з річною оцінкою, ні з результатами випускного іспиту).

304

KALBOS KULTŪRA | 83

На підставі проаналізованих даних можна зробити висновок, що навички застосування знань із культури мовлення, набуті студентами в загальноосвітній школі, дещо слабшають. Причини такі: у школі більше не викладають культуру мовлення як окремий предмет, а розвиток навичок культури мовлення ще не вдалося успішно включити до викладання інших мовних предметів; у завданні VBE більше немає окремих (ізольованих) завдань із культури мовлення; вага балів, що нараховуються за знання культури мовлення, у підсумковій оцінці VBE є недостатньо значною.

Отже, слід зазначити, що на уроках повторення або обговорення письмових робіт необхідно приділяти більше уваги розвитку навичок культури мовлення.

LITERATŪRA

Pradinio ir pagrindinio ugdymo bendrosios programos. Vidurinio ugdymo bendrosios programos. – Prieiga per internetą: http://www.pedagogika.lt/index.php?-1469555137

Valstybinių brandos egzaminų užduotys. – Prieiga per internetą: http://www.egzaminai.lt/37/

Didžiųjų kalbos klaidų sąrašas, patvirtintas Valstybinės lietuvių kalbos komisijos 1997 m. gruodžio 18 d. nutarimu. – Prieiga per internetą: http://www.vlkk.lt/lit/klaidos

KKP 1998: Kanceliarinės kalbos patarimai. Parengė Pranas Kniūkšta, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

P u p k i s A. 1980: Kalbos kultūros pagrindai, Vilnius: Mokslas.

S a l i e n ė V., S m e t o n a A. 2004: Lietuvių kalba. Vadovėlis XI–XII kl., Kaunas: Šviesa.

Š u k y s J. 1998: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos, Kaunas: Šviesa.

Š u k y s J. 2001: Lietuvių kalba. Kalbos kultūra. Vadovėlis XI kl., Kaunas: Šviesa.

Gauta 2010 10 29

STUDENTS’ SKILLS IN THE USE OF LANGUAGE

S u m m a r y

The article decribes a study of language use skills as they are reflected in test scores of a language test, formal assessment records and state examination scores of first-year medical students. The data has been used to establish whether lin-

K. BREDELIS. Studentų kalbos kultūros žinių taikymo įgūdžiai

305

guistic competence of the students correlates with changes in the teaching process at school which have been caused by the recent development of the state examination of Lithuanian.

The process of language teaching in Lithuania is prescribed by the General Curricula for primary, basic, or lower secondary, and secondary education. The provisions of the General Curricula provide a basis for school textbook writing in all disciplines, Lithuanian included. The last decade has witnessed a major reform in the teaching of proper language use. As a consequence, language use has disappeared from the curriculum as a separate discipline and is currently integrated in the topics of morphology, syntax and other aspects of language. Furthermore, the final assessment of written tasks has been developed to include a criterion of grammatical and lexical accuracy. As regards the state examination of Lithuanian, the weight of language accuracy assessment in the examination paper has been constantly increasing while the number of isolated language use tasks has been decreasing till such tasks have completely been abandoned.

The data of the study reveals that the average final assessment of medical students at school was between 7,99 and 8,85. The average state examination score is 75,86–85,71 points. These high marks suggest that their language use skills should also be good. In the period from 2003 till 2010, a test of language use was administered to the subjects. The test scores show that the best results were achieved in 2004 while the worst in 2009. The analysis of test scores and final assessment revealed two distinct groups of students in terms of success in the language use test: subjects who finished secondary education in 2003–2006 were consistently better in the language use test than those who finished school in 2002 and 2007–2009. The observed decrease in the test scores coincides with the elimination of certain language use tasks from the state examination of Lithuanian in 2007. Moreover, none of the subjects who finished secondary education in 2008 and 2009 managed to do all the test items correctly or only err in a single test item.

The study suggests that language use skills of the first-year students are weaker than in the previous years. One of the reasons might be related to the absence of language use as a separate discipline in the school curriculum and its inadequate integration in the teaching of other aspects of language. Besides, the state examination paper does not include a task specifically focused on language use while the weight of this aspect is too low in the final assessment of writing.

KĘSTUTIS BREDELIS

Vilniaus universitetas

Universiteto g. 5, LT-01513 Vilnius

[email protected]

306

KALBOS KULTŪRA | 83