Go to originalLocalized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…
Page 1
VIDAS KAVALIAUSKAS
Литовський університет освітніх наук
ПРО НОРМУ
GARSINTI АКЦЕНТУВАННЯ
КЛЮЧОВІ СЛОВА: суфіксальне дієслово, норма акцентування, варіант акцентування, реальне вживання.
У працях із литовської акцентології, словниках і довідниках норма акцентування дієслова garsinti (: gãrsas; garsùs, -ì, gãršų, -ią) дуже коливалася: gársinti, gársina, gársino (MKŽ 172; Vaitkevičiūtė 2004: 165); garsìnti, garsìna, garsìno (LV 262; RŽ 204); garsìnti, garsìna, garsìno і gársinti, gársina, gársino (Kamantauskas 1929: 39); gársinti, gársina, gársino і garsìnti, garsìna, garsìno (LKŽ III 142; LKTŽ 103; Būga 1958: 441; Laigonaitė 2002: 103; Stundžia 1995: 140; Vitkauskas 1995: 27, 80); gársinti, gársinti, garsìnti (Derksen 1996: 350). Нормативний «Словник сучасної литовської мови»Dabartinės lietuvių kalbos žodynas подавав два варіанти акцентування: gársinti, gársina, gársino і garsìnti, garsìna, garsìno (DŽ₁ 199, DŽ₂ 164, DŽ₃ 166, DŽ₄ 166, DŽ₆ₑ). Багато журналістів радіо й телебачення засвоїли запропоновану престижну норму акцентування цього дієслова — і нині нерідко чуємо повідомлення про те, хто igársino фільми чи передачі. Свідоміші мовці також навчилися так наголошувати, хоча в розмовній мові, ймовірно, обрали б інший варіант акцентування (варіант із циркумфлексною основою мало підтримується мовцями).
У дієсловах із суфіксом -inti такого типу можлива акутова метатонія:
žiaũrinti, žiaũrina, žiaũrino (: žiaurùs, -ì; žiaũrų, -ią) та ін.
(див. Kavaliauskas 2000: 54–55; 68–72; Kavaliauskas 2011: 125).
Легалізовано також паралельні варіанти наголошування: dáilinti і daĩlinti, dá rdinti і dãrdinti, márminti і mãrminti, rá ininti і raĩninti, skaĩdrinti і skaĩdrinti, támsinti і tãmsinti та ін. (Kavaliauskas 2000: 53–72; Kavaliauskas 2005: 114–118; Kavaliauskas 2011: 124–125). У 2005 р. Державна комісія литовської мови (далі – VLKK) уточнила нормативне наголошування дієслова garsinti: відмовилися від префіксального наголошування, практично зовсім не вживаного в мовленні, і узаконили поширений у мовленні варіант із циркумфлексним наголосом у корені: gársinti, gársina, gársino і gãrsinti, gãršina, gãršino. Такі паралельні варіанти наголошування зазначено й у найновішій літературі з акцентології (Mikulėnienė, Pakerys, Stundžia 2008: 260; Stundžia 2009: 220).
Чи підтримують таку пропозицію VLKK мовці? Щоб відповісти на це запитання, у 2008–2011 рр. було проведено дослідження вживання цього дієслова в чотирьох регіонах Литви: Дзукії (Вейсєяй та околиці), Сувалкії (місто Вілкавішкіс і район), Аукштайтії (Утена та Ігналіна) і Жемайтії (місто Расейняй та навколишні місцевості). У дослідженні взяли участь 800 осіб — по 200 з кожного регіону. Респондентів попросили прочитати речення з досліджуваним дієсловом (вони не знали, що досліджується наголошування одного слова). Під час читання респондентами запропонованих речень Mūsų šalį garsina daug įžymių žmonių і Operatorius įgarsino šį filmą в анкетах зазначали, який варіант наголошування досліджуваного дієслова було обрано. В опитуванні взяли участь випадково відібрані респонденти різного віку (від 17 до 81 року). Отримано такі результати (див. таблицю та рисунок):
V. KAVALIAUSKAS. Dėl veiksmažodžio garsinti kirčiavimo normos
179
Page 3
ТАБЛИЦЯ. Наголошування дієслова garsinti в окремих регіонах Литви
РИС. Загальні тенденції наголошування дієслова garsinti
Дослідження показало, що рішення VLKK відмовитися від суфіксального варіанта наголошування цілком обґрунтоване — жоден респондент не обрав такого варіанта. Престижний варіант наголошування з метатонією gársinti не має значної підтримки в реальному вживанні: лише 1 відсоток сувалкійців обрав основний варіант наголошування, трохи більше — у Дзукії, Аукштайтії та Жемайтії (відповідно 10, 11,5 і 17 відсотків опитаних) (пор. Stundžia 1995: 138). Усюди переконливо переважав варіант наголошування з циркумфлексною основою gar̃sinti. Результати цього дослідження підтверджують загальні тенденції вживання варіантів наголошування дієслова garsinti, зафіксовані також проф. Antanas Pakerys: опитування студентів показало, що суфіксальний варіант наголошування не вживається, переважає варіант наголошування з циркумфлексною основою: išgārsinti (35) і išgársinti (6) (див. Pakerys 2002: 336). Опитування 50 студентів-литуаністів факультету литуаністики Литовського університету освітніх наук, які не прослухали курсу акцентології, проведене 2011 року, виявило ще виразніші тенденції вживання дієслова з циркумфлексною основою
180
KALBOS KULTŪRA | 84
Page 4
цього дієслова: išgaršinti (48) і išgársinti (2). Отже, результати всіх досліджень підтримують пропозицію VLKK подавати два варіанти наголошування цього дієслова. Однак норму наголошування garsinti, з огляду на тенденції реального вживання, у майбутньому можна було б уточнити ще раз, помінявши варіанти наголошування місцями: garšinti і gársinti. Варіант із циркумфлексною основою має більшу підтримку серед мовців і, крім того, не суперечить наявній системі наголошування дієслів із суфіксом -inti. Подібна практика існувала й раніше: у попередніх виданнях DŽ було узаконено варіанти наголошування дієслова sausinti (: saũsas, -à) без метатонії та з метатонією — saũsinti і sáusinti (DŽ₁, DŽ₂), а в DŽ₃, DŽ₄, DŽ₆ₑ залишено лише варіант із циркумфлексною основою без метатонії — saũsinti; у DŽ₁ пропонувалося наголошувати дієслово з акутною основою váizdinti, а в DŽ₂ норму наголошування було змінено й узаконено як єдиний варіант із циркумфлексною основою vaizdinti.
ВИСНОВКИ
1. Рішення Державної комісії з литовської мови уточнити норму наголошування дієслова garsinti, відмовившись від суфіксального варіанта наголошування та пропонуючи обидва варіанти — з акутною та циркумфлексною основою, — підтримується реальним ужитком. Це підтверджують дослідження наголошування цього дієслова, проведене в чотирьох регіонах Литви, і дані опитувань студентів.
2. Результати дослідження показали, що нововизнаний варіант із циркумфлексною основою garšinti дуже популярний і значно випереджає основний варіант з акутною основою gársinti. Із 800 респондентів варіант із циркумфлексною основою обрали аж 719 (90 відсотків) опитаних.
3. Можливо, норму наголошування цього дієслова варто ще раз уточнити, помінявши варіанти місцями: варіант із циркумфлексною основою garšinti має більшу підтримку в реальному вжитку й не порушує чинної системи наголошування дієслів із суфіксом -inti.
ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА
B ū g a K. 1958: Rinktiniai raštai 1. Sud. Zigmas Zinkevičius, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.
D e r k s e n R. 1996: Метатонія в балтійських мовах, Амстердам–Атланта: Rodopi.
DŽ₁ – Словник сучасної литовської мови. Відп. ред. J. Kruopas, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1954.
V. KAVALIAUSKAS. Dėl veiksmažodžio garsinti kirčiavimo normos
181
Page 5
DŽ2 – Словник сучасної литовської мови. Відп. ред. J. Kruopas, Вільнюс: Mintis, 1972.
DŽ3 – Словник сучасної литовської мови. Гол. ред. S. Keinys, Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1993.
DŽ4 – Словник сучасної литовської мови. Гол. ред. S. Keinys, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2000.
DŽ6e – Словник сучасної литовської мови. Гол. ред. S. Keinys, Вільнюс: Інститут литовської мови, 2006.
Kamantauskas V. 1929: Trumpas lietuvių kalbos kirčio mokslas. 2. Kirčio žodynas, Kaunas: Švyturio bendrovė.
Kavaliauskas V. 2000: Bendrinės lietuvių kalbos priesaginių veiksmažodžių kirčiavimas, Vilnius: Algarvė.
Kavaliauskas V. 2005: Dėl kai kurių priesaginių veiksmažodžių kirčiavimo normų. – Kalbos kultūra 78, 111–127.
Kavaliauskas V. 2011: Accentuation System of Suffixed Verbs in Standard Lithuanian. – Bulletin of the Georgian National Academy of Sciences 5 (3), 123–131.
LKŽ III – Словник литовської мови 3. Відп. ред. K. Ulvydas, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1956.
Laigonaitė A. 2002: Lietuvių kalbos akcentologija, Vilnius: Gimtasis žodis.
LV – Посібник з литовської мови. Укл. P. Skardžius, S. Barzdukas, J. M. Laurinaitis, Білефельд: Литовська громада вигнанців, 1950.
LKTŽ – Словник вимови литовської мови. Укл. V. Vitkauskas, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2001.
Mikulėnienė D., Pakerys A., Stundžia B. 2008: Bendrinės lietuvių kalbos kirčiavimo žinynas, Vilnius: Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla.
MKŽ – Словник правопису й наголошування литовської мови для навчання. Укл. P. Kniūkšta та A. Lyberis, Каунас: Šviesa, 1996.
Pakerys A. 2002: Akcentologija 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
RŽ – Словник правопису литовської мови. Ред. K. Gasparavičius, N. Grigas, J. Lazauskas, K. Ulvydas, A. Žirgulys, Каунас: Державне видавництво енциклопедій, словників і наукової літератури, 1948.
Stundžia B. 1995: Lietuvių bendrinės kalbos kirčiavimo sistema, Vilnius: Petro ofsetas.
Stundžia B. 2009: Bendrinės lietuvių kalbos akcentologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.
Vaitkevičiūtė V. 2004: Bendrinės lietuvių kalbos kirčiavimas, Kaunas: Šviesa.
Vitkauskas V. 1995: Lietuvių kalbos kirčiavimo žinynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.
Отримано 2011 06 14
182
KALBOS KULTŪRA | 84
Page 6
ПРО НОРМУ НАГОЛОШУВАННЯ ДІЄСЛОВА GARSINTI
Анотація
У мовознавчих працях з литовської акцентології, а також у словниках і довідниках спостерігаються значні коливання щодо норми наголошування дієслова garsinti («звучати, оголошувати, проголошувати»). Нормативний Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Contemporary Lithuanian) подає два варіанти наголошування: з гострим наголосом на корені (gársinti, gá̄rsina, gá̄rsino) і з наголосом на суфіксі (garsìnti, garsìna, garsìno). Суфіксальна модель у реальному вжитку майже зникла. У 2005 році Державна комісія литовської мови змінила норму наголошування дієслова, відхиливши суфіксальну модель і затвердивши поширений варіант із циркумфлексним наголосом на корені, пор. gársinti і garšinti відповідно. Дослідження вживання дієслова у трьох різних регіонах Литви показало, що нещодавно затверджений варіант із циркумфлексним наголосом на корені популярніший за основний варіант із гострим наголосом на корені (відповідно 90 і 10 відсотків). З огляду на фактичне вживання та тенденції в наголошуванні дієслівного суфікса -inti у статті пропонується уточнити норму наголошування дієслова так: модель із циркумфлексним наголосом на корені слід подати як основний, первинний варіант (garšinti), а варіант із гострим наголосом на корені — як вторинний (gársinti).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: суфіксальні дієслова, норма наголошування, варіанти наголошування, фактичне вживання.
