DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ

Інститут литовської мови

ПОДАННЯ НОРМ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

У СЛОВНИКУ ЛІТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: словник, літературна мова, унормування.

ВСТУП

Завдання Словника літовської літературної мови, який укладають лексикографи Інституту литовської мови і вже почали публікувати в інтернеті¹ (далі — СЛМ), є кількома. Головне завдання, як і в багатьох словниках, — тлумачення слів. Однак, як свідчить сама назва, це словник літературної мови, отже, у ньому не повинно бути ненормативних явищ.

Вирішуючи, які слова включити до словника і якими реченнями чи сполученнями їх проілюструвати, укладачі стикаються з усім спектром варіантів уживання на різних мовних рівнях. Нині зазвичай розрізняють чотири ступені оцінювання варіантних мовних явищ: основний нормативний варіант, побічний нормативний варіант, небажаний варіант і недопустимий варіант. До СЛМ включають лише ті слова або їхні значення, які оцінюють як основний чи побічний нормативний варіант. У словнику немає недопустимих або небажаних мовних явищ — точніше кажучи, прагнуть, щоб їх там не було.

Про це йдеться і в передмові до СЛМ: «Це нормативне видання, що відображає лексику, яка реально функціонує, та правильне вживання слів літературної мови. У ньому немає ненормативних, недопустимих або небажаних слів. Поряд із лексикою, словотвором, наголосом та іншими варіантами основної норми у словнику подано також варіанти побічної норми. Слід наголосити, що вживання побічної норми не вважається мовною помилкою».² Це останнє речення має для укладачів словника дуже велике значення. Здавалося б, дивно про це писати, адже норма — основна чи побічна — все одно є нормою. Проте, на жаль, нерідко надмірно завзяті мовні редактори вважають побічний нормативний варіант неприйнятним і автоматично, не зважаючи на стиль чи контекст, замінюють його основним. На думку укладачів словника, це збіднення мови. Адже літературна мова охоплює численні сфери суспільного життя, тому в словнику її розуміють не лише як офіційну, відредаговану писемну мову: це також розмовна мова, образна лексика, синоніми. Безперечно, виникають труднощі, коли потрібно вирішити, чи є слово фактом розмовної мови, чи жаргонізмом.

Загалом питання про те, чи є певне мовне явище нормативним або ненормативним, постає вже під час відбору слів; це питання постійно виникає при розмежуванні значень слів, визначенні наголосу, доборі

............................

¹ Наразі в інтернеті розміщено повністю завершені тексти на одинадцять літер. Ці літери позначено синім кольором. Тексти ще на чотири літери почали викладати, ці літери червоні. Адреса словника в інтернеті: http://bkz.lki.lt/. Крім того, в інтернеті розміщено окрему частину СЛМ — Реєстр заголовних слів. Адреса в інтернеті: http://bkz.lki.lt/antrastynas/.

² Адреса в інтернеті: http://bkz.lki.lt/?pg=bendros_zinios.

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

Danutė Liutkevičienė. Bendrinės kalbos normų pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 2

ілюстративні приклади й навіть правопис. Укладачі словника не завжди можуть самостійно ухвалювати рішення з цих питань, тому вони спираються на різні праці з культури мови (KKP, KP тощо), бази консультацій та інші бази (LVvGDB, ND, NSDB, VLKK KB), словники литовської мови (LKŽₑ, DŽ, LNKŽ, MLKŽ, LKVJŽ, PVE, PVA, PVAAAO, PVAz тощо), граматики та інші праці (DLKG, DLKSS, FLKG, LKE, LKG), Банк термінів Литовської Республіки (TB)³. Уже написані й відредаговані тексти BŽ оцінюють рецензенти, призначені Державною комісією литовської мови (далі — VLKK) (проф. д-р Albinas Drukteinis, доц. д-р Lina Murinienė, гол. ред. журналу Gimtosios kalbos Rita Urnėžiūtė). Вони подають зауваження, згодом їх і тексти BŽ розглядають у підкомісії VLKK зі словника. Це робиться тому, що BŽ планують затвердити як нормативний словник.

1. ПРАВОПИС

1.1. Загальні зауваги

На початку укладання словника для деяких слів наводили кілька варіантів написання, однак згодом вирішили подавати лише один, який вважають основним. Отже, у словнику варіантів написання немає. Таку ситуацію, коли можливі два варіанти написання (йдеться про слова, згадані далі), оцінюють як своєрідний перехідний період, адже з часом усе одно кодифікують один варіант (достатньо лише згадати випадки biaurus / biaurus, spiauti / spjauti тощо). Наприклад, у BŽ подано:

Dniepras ім. чол. р. (2) річка в Росії, Білорусі, Україні, що впадає в Чорне море: У XVIII столітті Дніпром сплавляли деревину та інші вантажі з Литви й України.

Hirošima ім. жін. р. (2) місто на півдні Японії: На Хіросіму було скинуто першу у світі атомну бомбу. Раніше Хіросіму називали «Hirosima».

fj ordas ім. (1) вузька, глибока й довга морська затока з високими стрімкими берегами: Ландшафт Норвегії порізаний фіордами. Подорож фіордами справляє велике враження.

forsitija ім. (1) декоративний кущ, що зацвітає жовтими квітами ранньої весни (Forsythia): Уже жовтіють форзиції.

Поки що ці слова зазвичай пишуть дещо інакше: Dnepras, Hirosima, fiordas, forzitija. Слід наголосити, що, встановлюючи правописну норму, спираються на рекомендації VLKK, яка має право надавати апробацію; питання правопису розглядають у підкомісії VLKK з граматики, правопису й пунктуації. Крім того, укладачі словника спираються й на інші новіші словники, довідники та енциклопедії. Саме тому й вирішили писати згадані чотири слова саме так⁴.

До BŽ також включено деякі слова, написання яких відрізняється від поданого в інших джерелах:

баціата ім. (2) романтичний парний танець домініканського походження: Танцювати бачату. | її музика: Звучить мелодія бачати.

ча-ча-ча ім. жін. р., незм., швидкий за темпом розважальний парний танець, що походить із Південної Америки: Вони вчаться танцювати ча-ча-ча. | її музика: Звучить ча-ча-ча.

........................

³ Звісно, тут перелічено далеко не всі праці чи джерела, на які спираються укладачі BŽ.

⁴ Щодо Dniepras як основного варіанта, пор. VLKK KB і PVE: 105; щодо Hirošima — PVAz: 156 (у VLE VII, 586 основним варіантом є Hirosima, проте PVAz — новіше джерело); щодо fjordas пор. VLKK KB; щодо forsitija — TB.

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės kalbos normų pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 3

чакра ім. (2) у тибетській та індійській медицині — будь-який із розташованих у людському тілі (зазвичай семи) енергетичних центрів: Чакри розташовані біля кінця хребта, в ділянці статевих органів, у пупку, серці, горлі, між бровами, над головою. Чи можливо відкрити чакри?

чанах ім. (2) кавказька тушкована страва з м’яса й овочів, яку готують у чанахниці: Справжні чанахи — тільки з баранини. Будеш їсти чанах із телятиною чи свининою?

Ці слова писали без знака м’якшення: бачата, ча-ча-ча, чакра, чаначас тощо. Однак у переліку відповідників іншомовних слів VLKK⁵ подано два варіанти — зі знаком м’якшення і без нього (бачата, бачіата; ча-ча-ча, чя-чя-чя). Після схвалення підкомісією словника VLKK було вирішено включити до BŽ ці слова, написані так, як вони вимовляються. Отже, норма їхнього написання вже поступово змінюється.

1.2. Написання великих і малих літер

У BŽ є також власні іменники, їх пишуть з великої літери. Однак трапляються слова, одне значення яких може виражатися власною назвою (пишеться з великої літери), а інше — загальною назвою (пишеться з малої літери). Бувають і випадки, коли велику літеру пишуть із поваги, відповідно до певних домовленостей тощо. Такі випадки показано у словнику.

1.2.1. Якщо слово в певному значенні пишеться не такою літерою, як заголовне (зазвичай великою), біля цього значення додається примітка й наводяться ілюстративні приклади:

бахканалія ім. (1) 1. (пишеться з великої літери) мн. свято римлян на честь Бахуса, бога вина та виноробства: Сенат заборонив святкувати Бахканалії. 2. надмірне розгульне бенкетування; син. оргія: Після таких бахканалій уранці голів від бджолиного рою не міг відрізнити. Поки не почалися їхні публічні бахканалії, я ще ставився до них терпимо.

брахман, брахманка ім. (2) 1. людина найвищої касти в Індії, часто священнослужитель: Брахман безпосередньо отримує таємне знання — воно приходить через його серце. Із народження брахманської родини. 2. (пишеться з великої літери) чол. одн. безособовий духовний первень, найвища об’єктивна реальність, що існує незалежно від простору й часу: Брахман існував задовго до народження розуму й інтелекту, тому Брахмана неможливо осягнути розумом та інтелектом.

цербер ім. (1) 1. (пишеться з великої літери) одн. міфічна істота давніх греків — триголовий пес, який охороняв вхід до підземного царства Аїда: Звичайні смертні кам’яніли, побачивши Цербера. 2. заг. дуже пильний і злий сторож: У гуртожиток учора ввечері ти не потрапиш — там сидить такий цербер і всіх виганяє.

доля ім. (4) 1. фатум (2 зн.), доля (2 зн.): Така вже моя доля: вислуховувати сповіді всіх подруг. Іноді хочеться проклинати свою долю. • пор. недоля. 2. (пишеться з великої літери) одн. міфічна істота давніх литовців, уособлення людської удачі: Деякі міфологи пов’язували Далю з богинею Лайме.

1.2.2. Якщо слово в певному значенні може писатися як з великої, так і з малої літери (це залежить від контексту), це показано лише за допомогою ілюстративних прикладів:

акт ім. (2) <...> 2. офіційний документ, акт, протокол: Нормативний акт. Акт перевірки. Акт про незалежність Литви також називають актом 16 лютого.

⁵ Доступ в інтернеті: http://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/svetimzodziu-atitikmenys/svetimzodziu-atitikmenu-sarasas-su-paaiskinimais.

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės kalbos normų pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 4

ба́нкас ім. (1) 1. установа, що здійснює різні грошові операції (приймає гроші на зберігання, позичає, обмінює): Європейський центральний банк. Банківські послуги. Що спричинило банківську кризу? По позику зверніться до банку. Зберігати гроші в банку. Я взяв гроші з банку <...>

2. НАГОЛОШУВАННЯ

У БЗ наголошується не лише заголовне слово, а й усе ілюстративне речення або словосполучення. Якщо можливо, намагаються показати складніший випадок наголошування, тобто дібрати форму заголовного слова, у якій найчастіше припускаються помилок (наприклад, орудний або місцевий відмінок однини, знахідний відмінок множини):

вавилоняни ім. мн. (2) народ, що жив у Вавилонії та розмовляв однією із семітських мов: <...> Ассирійські царі намагалися наслідувати вавилонян, культура яких була набагато давнішою.

бабі́т ім. одн. (2) сплав олова або свинцю з іншими металами, що зменшує тертя: <...> Розподільний вал обертається у втулках, внутрішню поверхню яких вилито з бабіту.

Бадмакай ім. мн. (3^b) село в Тельшяйському районі: Дорогою заїдемо до Бадмакаїв. У Бадмакаях мало мешканців.

донна вудка ім. (2) 1. вудка для ловлі риби біля дна: <...> Рибалка ловив рибу донною вудкою.

іподро́м ім. (2) місце кінних і колісничних змагань, випробування коней — велика, зазвичай овальна площа: На іподромі тренують коней і проводять змагання.

Якщо заголовне слово має два варіанти наголошування, їх зазначають, але в реченні подають лише перший (основний) варіант⁶:

цу́кровий, цу́крова прикм. (1), цукрови́й, цукрова́ (2) такий, що містить цукор, має солодкий смак: Цукрові яблука.

шкі́ра ім. (1), шкіра́ (4) 1. зовнішній шар тіла людини або тварини: Відлущування шкіри. Шкіра дитини (є) ніжна, гладенька. З віком шкіра зморщується. Я купив крем для сухої шкіри. <...>

Без жодного сумніву, і другий (побічний) варіант наголошування також не вважається помилкою. Варіанти наголошування визначаються відповідно до найновіших постанов VLKK. Тому деякі слова в БЗ наголошуються не так, як у ДЖ:

дарга́на (1), даргана́ (3^a) (у ДЖ було дарга́на); Йо́нінес (1), Йоніне́с (2) (у ДЖ було Йоніне́с (2), Йо́нінес (1)); Ве́лінес (1), Веліне́с (2) (у ДЖ було Веліне́с (2), Ве́лінес (1)); Жо́ліне (1), Жоліне́ (2) (у ДЖ було Жоліне́ (2), Жо́ліне (1)); бауджа́ва (1), бауджава́ (3^b) (у ДЖ було бауджа́ва (1)).

Потрібно сказати, що VLKK постійно розглядає норми наголошування, і укладачі БЗ не завжди встигають швидко врахувати зміни. Однак за ситуацією стежать, а варіанти наголошування уточнюють. Це можливо зробити, оскільки словник є інтернет-виданням.

⁶ Укладачам БЗ пропонували також зазначати в дужках другий варіант наголошування в ілюстративному прикладі. Однак у цьому словнику дужки кількох видів іноді вживаються з іншою метою, а їх надмірна кількість ускладнила б ілюстративне речення; до того ж це була б зайва інформація.

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės kalbos normų pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 5

3. СЛОВА ТА ЇХНІ ЗНАЧЕННЯ

3.1. Уже згадувалося, що у BŽ немає слів, не рекомендованих до вживання або тих, яких слід уникати. Укладачі словника вже отримували запитання, чому до словника внесено слова balius, bintas, čarteris, domkratas, kaladė, kaladėlė, samovaras. Справді, у деяких мовних джерелах певний час їх вважали небажаними або взагалі не рекомендованими до вживання. Тепер їхню нормативну оцінку змінено, тому як нормативні слова вони й потрапили до BŽ. KP4₂ подає слово bintas як основний нормативний варіант, а balius, domkratas, kaladė, kaladėlė — як побічні нормативні варіанти. Слово samovaras вважають етнографізмом, і його можна вживати. А щодо слова čarteris — саме слово не є ненормативним, ненормативне лише одне його значення⁷.

ча́ртеріс ім. (1) договір оренди морського чи повітряного транспорту: Строковий [подорожній] ча́ртеріс.

бі̀нтас ім. (1) пов’язана для перев’язування ран смужка дуже рідкої бавовняної тканини: Стерильний бі̀нтас. Перев’яжи ногу бі̀нтасом. Відріж бі̀нтасу.

ба̃ліус ім. (2) розм. БЕНКЕТ, БЕНКЕТУВАННЯ: Венеційський маскарадний ба̃ліус. Запросити на ба̃ліус. Влаштувати [організувати] ба̃ліус. | ВЕЧІРКА: Кімната студенток після ба̃ліусу мала жахливий вигляд.

домкра̃тас ім. (2) [техн.] ПІДЙОМНИК 1: Автомобіль підняли домкра̃тасом.

Зменшеними великими літерами позначають основний нормативний варіант; інакше кажучи, так побічний нормативний варіант відсилає до основного. До рекомендованішого варіанта може відсилати також одне чи інше значення слова:

фа̃кторіус ім. (1) 1. ЧИННИК 1: Фактор ризику. Аналіз соціальних факторів. Взаємодія факторів. 2. у математиці — множник: Величина, на яку множать іншу величину, називається фактором, або множником. • пор. резус-фактор.

Варто зазначити, що зменшеними великими літерами також позначають частотніший синонім або основний варіант рідше вживаного слова, побічного варіанта з погляду термінології, стилістично маркованого чи діалектного слова⁸:

дипло̀мінний² ім. (1) розм. ДИПЛОМНА РОБОТА: Коли напишеш дипломну?

бегемо̀тас ім. (2) ГІПОПОТАМ: Ми бачили жирафів, бегемотів, зебр і багато інших тварин савани. Наукова назва бегемота — великий гіпопотам.

голосова́ зв’язка ГОЛОСОВА СКЛАДКА: Якщо довго говорити, голосові зв’язки перевтомлюються. Не перенапружуй голосові зв’язки.

3.2. До BŽ включено понад 9000 нових слів⁹ і чимало нових значень, яких не було у DŽ, — як давно відомих термінів, уже поширених у літературній мові, так і не зафіксованих раніше у словниках неологізмів, наприклад: ботаніка — актинідія, арахіс, араукарія, цукіні, фінік, форзиція, фрезія, гарденія, кардамон тощо; медицина — анальгетик, артроз, атеросклероз, целюліт, енцефаліт, ейфорія, глаукома, катетер, ларингіт, міома; зоологія — бассет, боксер,

⁷ Пор. KP4₂, 21: čarteris чуж. ненорм. = замовний рейс.

⁸ Apie tai išsamiau žr. Liutkevičienė D. 2014: Nuorodinis žodžių aiškinimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. – Leksikografija ir leksikologija 4, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 219–229.

⁹ Щодо деяких згаданих тут слів (atmintukas, failas, lazánija, rinkmena, spausdintuvas тощо) у читача, який не надто добре обізнаний із цим питанням, можуть виникнути запитання — адже вони вже наведені в сьомому виданні DŽ (2012). Однак ці слова було взято до DŽ саме з укладаного BŽ, а не навпаки. Під час підготовки сьомого видання DŽ укладачів BŽ попросили дещо оновити лексику DŽ. Так і було зроблено, але ці слова не включено до основного тексту DŽ: їх наведено в окремому додатку, після якого написано: «Складено на основі укладаного „Словника літературної литовської мови“». Крім того, у передмові до DŽ (с. VIII) є таке речення: «<...> додано інакше підготовлений невеликий додаток (майже з двох із половиною сотень) слів, відсутніх у DŽ, з укладаного „Словника літературної литовської мови“.

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės kalbos normų pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 6

голкохвіст, єхидна, ему, коала, колі, опосум, ротвейлер, сетер; релігія – абат, екзорцизм, мандала, меса, мантра, монсеньйор, реформат, реінкарнація; кулінарія – аджика, брі, харчо, едам, капучино, карі, лазанья, текіла, тонік, намазка; комп’ютерна справа – флешка, файл, фейсбук, гіпертекст, модем, файл, скайп, принтер, вебсторінка, твіттер, вірус, інформаційний листок. Отже, у деяких випадках норму слова чи його значення вже буде кодифіковано.

4. НОРМУВАННЯ ЗА ІЛЮСТРАТИВНИМИ ПРИКЛАДАМИ

Ілюстративних прикладів у BŽ набагато більше, ніж у DŽ. Вони мають на меті не лише розширити визначення заголовного слова, надати більше інформації про це слово, показати семантичне оточення того чи іншого слова, а й звернути увагу на те, яке вживання є нормативним. Тому намагаються додавати такі конструкції, у яких можуть траплятися мовні помилки. Такі приклади шукають у текстових корпусах (DLKT, LMKT), працях із культури мови, базах консультацій тощо. Іноді у квадратних дужках зазначають ще один, додатковий варіант уживання — інший відмінок, прийменник тощо. Таке подання означає, що обидва (або кілька) наведені варіанти рівноцінні й можуть уживатися:

чоботар ім. (3^b) той, хто шиє або лагодить взуття: <...> У молодості мій батько був і ковалем, і чоботарем [і ковалем, і чоботарем]. <...>

бути, є (буває, бувало, є), був дієсл. <...> 8. зв’язка складеного присудка: <...> Тобі треба було бути вчителем [вчителеві]. Негарно бути такою брехухою [такій брехусі]. Бути вірним нелегко. <...>

чесний, чесна прикм. (4) 1. той, хто дотримується моральних норм, не бреше, не обманює; син. моральний: <...> Я виховав дітей чесними людьми [чесних людей]. Сина він виховав чесним. <...>

тремтіти, тремтить, тремтів дієсл. 1. (від чого, від чого, чим) зазнавати тремтіння під дією внутрішніх чи зовнішніх сил; син. дрижати, тремтіти: <...> Вона тремтіла від холоду [з холоду]. Його губи тремтіли від гніву [гнівом].

5. ПОЗНАЧЕННЯ СИНТАКСИЧНОЇ СПОЛУЧУВАНОСТІ

У BŽ біля дієслів, а у складніших випадках і біля прикметників чи іменників, позначається синтаксична сполучуваність (валентність). У BŽ сполучуваність позначається відмінковими формами питального займенника що (без прийменника або з прийменником)¹⁰. Так читач словника отримує додаткову інформацію про те, чи можна вживати із заголовним словом той чи інший відмінок або прийменникову конструкцію. До речі, синтаксичну сполучуваність показано також ілюстративними прикладами. Наприклад:

представляти, представляє, представляв дієсл. (кому) бути представником: Депутати представляють виборців, їхні інтереси. На конференції він представлятиме нашу країну.

голосувати, голосує, голосував дієсл. (за що, проти чого, за кого, що) під час виборів або колективного вирішення якогось питання віддавати голос, висловлювати думку бюлетенем (голосом), підняттям руки, телефоном чи інакше: Депутати проголосували за ратифікацію договору. Двоє людей

10 Apie tai išsamiau žr. Liutkevičienė D., Naktinienė G., Vosylyte K. 2010: Veiksmažodžiai ir jų abstraktai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. – Leksikografija ir leksikologija 2, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 235–251.

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės kalbos normų pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 7

голосував проти його пропозиції. Хто голосує за те, щоб видання було затверджене до друку? Сьогодні голосуватимемо за проєкт постанови.

bodėtis, bōdisi, bodéjosi дієсл. звор. (кого, чого) відчувати ворожість, не любити, ненавидіти, уникати: Не варто холодного осіннього дня цуратися мряки й туманів. Дитина не любить навчання. Мене всі цураються. Не цурайся гостей.

atitiktis, atitikties ім. жін. р. (3^b) (чого, чому) відповідність вимогам, установленим або висунутим до продукції, виробу, процесу чи послуги: Відповідність вимогам директиви. Розглядається відповідність статті закону Конституції.

nešinas, nešina прикм. (3^b) (чим) несучи (що): Чоловіки з букетами квітів. Жінки, несучи немовлят. Я йшов додому з кошиком. Гурт прапороносців із прапорами.

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Словник загальнолітовської мови, окрім інших своїх завдань, виконує також нормувальну роботу. Норми мови у СЗ подаються в кількох аспектах.

1. Правопис. Укладачі словників постійно стежать за змінами правописних норм і вносять до словника лише один, найновіший варіант, хоча, можливо, нині в ужитку поширеніший і другий. Крім того, у текстах словника систематично — за допомогою певних позначок і прикладів — показано випадки, коли загальні слова пишуться з великої літери або, навпаки, власні назви стають загальними й пишуться з малої літери.

2. Наголошування. У словнику наголошується не лише заголовне слово, а й усі слова ілюстративного прикладу. Якщо слово може мати два варіанти наголошення, як заголовні подаються обидва варіанти.

3. Слова та їхні значення. У СЗ немає недопустимих і небажаних слів; усі наявні в цьому словнику слова та їхні значення є нормативними. До СЗ включено понад 9000 нових слів і чимало нових значень, яких не було у ДЗ.

4. Нормування за допомогою ілюстративних прикладів. Приклади у СЗ покликані не лише розширити визначення заголовного слова, надати більше інформації про нього, показати семантичне оточення того чи іншого слова, а й звернути увагу на те, яке вживання є правильним.

5. Позначення синтаксичної сполучуваності. У СЗ при дієсловах, а у складніших випадках — також при прикметниках чи іменниках, позначається синтаксична сполучуваність. Так надається додаткова інформація про те, чи можна вживати із заголовним словом той чи інший відмінок або прийменникову конструкцію.

6. Імовірно, у майбутньому цей словник стане одним із джерел кодифікованих норм.

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės kalbos normų pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 8

ŠALTINIAI

BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas). Prieiga internete: http://bkz.lki.lt.

BŽ Antraštynas – Bendrinės lietuvių kalbos žodyno Antraštynas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt/antrastynas/.

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas.

DŽ 2011– Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, 6-asis pataisytas ir papildytas leidimas, internetinė versija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://dz.lki.lt.

DŽ 2012 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, 7-asis pataisytas ir papildytas leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

LMKT – Lietuvių mokslo kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://coralit.lt/.

Interneto tekstų ištekli ai naršyti paieškos sistema Google (https://www.google.lt).

LITERATŪRA

DLKG 1996 – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Red. V. Ambrazas. 2 leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

DLKSS 1998 – E. Valiulytė. Dabartinės lietuvių kalbos sintaksiniai sinonimai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

FLKG 1998 – A. Valeckienė. Funkcinė lietuvių kalbos gramatika, Vilnius, Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

KB – Valstybinės lietuvių kalbos komisijos konsultacijų bankas.

KKP – Kanceliarinės kalbos patarimai. Sud. P. Kniūkšta. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, internetinis leidimas. Prieiga internete: http://kanceliariniaipatarimai.lki.lt/.

KP – Kalbos patarimai.1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2004; 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003; 3, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003; 4 (pirmas leidimas), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2005; 4 (antras leidimas), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2013.

Liutkevičienė D. 2014: Nuorodinis žodžių aiškinimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. – Leksikografija ir leksikologija 4, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 219–229.

Liutkevičienė D., Naktinienė G., Vosylytė K. 2010: Veiksmažodžiai ir jų abstraktai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne. – Leksikografija ir leksikologija 2, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 235–251.

LKE 1999 – V. Ambrazas, A. Girdenis, K. Morkūnas, A. Sabaliauskas, V. Urbutis, A. Valeckienė, A. Vanagas. Lietuvių kalbos enciklopedija. Parengė K. Morkūnas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

LKG – Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius: Mintis, 1965; 2, Vilnius: Mintis, 1971; 3, Vilnius: Mokslas, 1976.

LKVJŽ – N. Sl文žienė. Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas. 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994; 2(1), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1998; 3, Vilnius, Lietuvių kalbos institutas, 2004.

LKŽₑ – Lietuvių kalbos žodynas, elektroninis variantas. Red. kolegija: G. Naktinienė (vyr. red.), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – Atnaujinta versija 2008. Prieiga internete: www.lkz.lt.

LNKŽ 2001 – E. Jakaitienė E., S. Berg-Olsen. Lietuvių-norvegų kalbų žodynas = Litauisk-norsk ordbok, Vilnius: Baltos lankos.

LVvGDB – Lietuvos vietovardžių geoinformacinė duomenų bazė. Prieiga internete: http://lvgdb.lki.lt.

MLKŽ 2000 – M. Norkaitienė, R. Šepetytė, Z. Šimėnaitė. Mokom asis lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Baltos lankos.

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ. Bendrinės kalbos normų pateikimas Bendrinės lietuvių kalbos žodyne | 9

ND – Naujažodžių duomenynas. Prieiga internete: http://naujažodžiai.lki.lt.

NSDB – Naujųjų skolinių duomenų bazė. Prieiga internete: http://nsdb.sociolingvistika.lt.

PVA 2008 – Pasaulio vietovardžiai. Amerika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

PVAAAO 2010 – Pasaulio vietovardžiai. Afrika. Antarktida. Australija. Okeanija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

PVAz – Pasaulio vietovardžiai. Azija. 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2012; 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2014.

PVE 2006 – Pasaulio vietovardžiai. Europa, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

TB – Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga internete: http://www.lrs.lt/pls/tb/tb.search.

VLE VII – Visuotinė lietuvių enciklopedija 7, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005.

VLKK konsultacijų bankas. Prieiga internete: http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_id=385140&p_query=&p_tr2=.

Gauta 2015 11 02 Priimta 2015 12 28

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204