СОЛВІТА ЛАБАНАУСКЄНЕ

Інститут литовської мови

СИНТАКСИЧНІ ПОМИЛКИ У ТВОРАХ ВИПУСКНИКІВ ВІЛЬНЮСЬКОГО ОКРУГУ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: синтаксис, відмінки, прийменники, післяйменники, дієприслівники, порушення структури речень.

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Останніми роками багато говорять про учнів і студентів, які пишуть дедалі гірше, та про результати випускного іспиту з литовської мови й літератури, що не поліпшуються¹. Тому виникає потреба, ретельно дослідивши роботи державного випускного іспиту з литовської мови й літератури в окремих округах Литви, шукати причини такого стану справ і рішення, які допомогли б поліпшити ситуацію.

У 2015 році², отримавши від Національного центру іспитів 2000 творів випускників, написаних на державному випускному іспиті з литовської мови й літератури у 2014 році, було розпочато дослідження. Дослідники розподілили твори за 10 округами Литви. Нині ці твори (примірники, не виправлені оцінювачами) досліджують з погляду орфографії, пунктуації, синтаксису та лексики.

У статті досліджуються 238 творів випускників Вільнюського округу, які навчалися в школах із мовами національних меншин (119) та в школах із литовською мовою навчання (119). Об’єкт дослідження — синтаксичні помилки, виявлені в цих творах. Мета статті — проаналізувати твори на вільно обрану тему, написані на державному випускному іспиті з литовської мови й літератури, визначити закономірні синтаксичні помилки, з’ясувати подібності й відмінності між синтаксичними помилками в роботах з випускного іспиту з литовської мови учнів шкіл національних меншин і литовських шкіл, спробувати встановити причини цих помилок.

У статті використано описовий статистичний і порівняльний методи.

¹ За даними Національного центру іспитів, у 2014–2015 роках цей іспит не склали близько 10 відсотків випускників.

² Див. також статтю Солвіти Лабанаускене «Найхарактерніші синтаксичні помилки у творах випускників Південної Аукштайтії» у 88-му томі «Загальнолітовської мови».

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 2

ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження правильності мовлення (у текстах гуманітарних, природничих і точних наук) проводяться постійно. Державна комісія з литовської мови (далі — VLKK) перевірила мову підручників закладів вищої освіти, виданих у 2010–2012 рр. Встановлено, що в підручниках найчастіше не дотримувалися правил пунктуації (35 відсотків усіх помилок). Це свідчить про нерозуміння синтаксичних зв’язків, тому за частотністю синтаксичні помилки посіли друге місце (24 відсотки). Це не лише помилки у вживанні відмінків і прийменників, а й помилки у поєднанні частин речень, нехтування темою та ремою (Urnėžiūtė 2015: 14–15). У магістерських роботах, поданих закладами вищої освіти на дослідження VLKK у 2013 р., синтаксичні помилки становлять більшу частину порушень мовних норм (60 відсотків): неправильне вживання відмінків, прийменників, дієприкметників і дієприслівників, неналежна побудова речень і словосполучень (Urnėžiūtė 2015: 18).

VLKK також оцінює мову рукописів підручників із загальноосвітніх предметів (від 2003 р.) і підручників професійного навчання (від 2007 р.) (докладніше про дослідження див. www.vlkk.lt). Варто зазначити, що й тут найчастіше виявляли синтаксичні помилки.

Журналі «Gimtosios kalbos», призначеному для редакторів, мовних редакторів, викладачів і вчителів, а також представників інших спеціальностей, оцінюють і рецензують мову видань різного призначення. У рецензіях відображено найпоширеніші граматичні помилки, а синтаксис — одна з найширше обговорюваних галузей.

Ці дослідження доповнює також описове дослідження синтаксичних помилок у творах випускників Вільнюського повіту. Розмежовуючи правильне й неправильне синтаксичне вживання, спиралися на оцінювання варіативних синтаксичних явищ, наведених у «Kalbos patarimai» (у статті помилками вважалися небажані й неприйнятні варіанти), а також на опис оцінювання мови випускних робіт за 2014 р.

У статті твори учнів Вільнюського повіту, що цитуються, позначено кодами: VATM — твори випускників шкіл національних меншин Вільнюського повіту, або учнів, для яких литовська не є рідною; VA — твори випускників литовськомовних шкіл Вільнюського повіту, або носіїв литовської мови³. У наведених прикладах виправлено лише аналізовані помилки; інші помилки й стилістичні недоліки не виправлялися, речення залишено автентичними.

Текст кожного твору в середньому становить три сторінки (500–600 слів). Варто зазначити, що з 238 творів, написаних учнями 16 шкіл національних меншин і 28 литовських шкіл

³ Для зручності дослідження такий поділ учнів на носіїв литовської мови та учнів, для яких литовська не є рідною, є умовним (школи з литовською мовою навчання відвідують також представники національних меншин).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 3

У роботах учнів не виявлено жодної синтаксичної помилки. Виявлені синтаксичні помилки поділяються на три типи: помилки у вживанні відмінків, прийменників і післяйменників, а також помилки будови речень (див. таблицю 1).

ТАБЛИЦЯ 1. Статистика помилок, яких припускаються випускники-інофони та носії литовської мови

Тип помилки | Помилки, яких припускаються інофони | Помилки, яких припускаються носії литовської мови | Кількість помилок | Відсотки | Кількість помилок | Відсотки | 1. | Помилки у вживанні відмінків | 107 | 56,3 | 79 | 60,8 | 2. | Помилки у вживанні прийменників і післяйменників | 36 | 19 | 21 | 16,1 | 3. | Помилки будови речень | 47 | 24,7 | 30 | 23,1 | Усього: | 190 | 130

Аналіз статистичних даних виявив три закономірності:

1) інофони припускаються на третину більше помилок; 2) найчастіше трапляються помилки у вживанні відмінків — (вони становлять близько 56,3 відсотка (VATM) і приблизно 60,8 відсотка (VA) усіх синтаксичних помилок); 3) найменше виявлено помилок у вживанні прийменників і післяйменників (близько 19 відсотків і приблизно 16,1 відсотка).

Виокремлені групи помилок далі розглядаються за частотністю.

1. ПОМИЛКИ У ВЖИВАННІ ВІДМІНКІВ

Помічено, що в роботах учнів шкіл національних меншин найчастіше неправильно утворюються словосполучення через вибір невідповідного відмінка. Виявлені помилки у вживанні відмінків поділяються на підгрупи (див. таблицю 2).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 4

2

ТАБЛИЦЯ. Статистика помилок у відмінюванні, яких припускаються випускники-носії та неносії мови

Підтип помилки

Помилки, яких припускаються неносії мови

Помилки, яких припускаються носії мови

Приклад

Кількість помилок

Відсотки

Кількість помилок

Відсотки

а) помилки називного відмінка

1

0,9

–

–

gyvenimo kelyje pasirodo sunkumai

б) помилки давального відмінка

4

3,7

–

–

завдяки їй

в) помилки знахідного відмінка

19

17,8

1

1,3

дарував бджолиний мед

г) помилки орудного відмінка

19

17,8

2

2,5

одним таким персонажем був

e) помилки у вживанні місцевого відмінка

26

24,3

32

40,5

у підсумковому результаті помітно таке...

f) помилки у вживанні подвійних відмінків

38

35,5

44

55,7

можуть відчути себе шляхетними

Усього:

107

79

З таблиці 1 видно, що в творах випускників шкіл обох типів найчастіше трапляються помилки у вживанні подвійних відмінків, причому їх більше роблять носії мови. Рідше, але також досить часто учні помиляються, неправильно вживаючи місцевий відмінок. І в цьому випадку в роботах випускників литовських шкіл помилок такого типу більше. У творах випускників шкіл національних меншин багато помилок у вживанні орудного та знахідного відмінків, а найменшу частку становлять помилки у вживанні називного й давального відмінків, які зовсім не властиві творам учнів литовських шкіл.

1.1. Дані дослідження свідчать, що однією спільною проблемою учнів є невміння вживати подвійні відмінки, тобто замість інших відмінків обирається неправильний орудний відмінок. Орудний відмінок прикметників і слів, ужитих у прикметниковій функції, у творах для вираження стану

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 5

виражати неправильно вживається замість подвійного: а) називного; б) родового, в) давального та г) знахідного відмінка, напр.: а) [Закохана людина хоче розвиватися, творити, радіти, бути щасливим (= щасливим) (VATM 29); <...> Сруога став морально сильнішим (= сильнішим), що й допомогло йому знайти свободу особистості та створити чудовий твір «Ліс богів» (VATM 85); Я думаю, цей твір показує, що не всі люди, кохаючи, вміють залишатися шляхетними (= шляхетними) (VATM 182); Він вважає, що щасливим (= щасливим) буде лише він, а Олена тим часом тільки глузуватиме, бачачи, як у Гаршви стаються напади хвороби (VA 10); Також герої литовської літератури, бажаючи бути вільними (= бути вільними), змушені протистояти соціальним нормам і бунтувати проти суспільства (VA12); <...> Людас Васаріс, сам надто не будучи релігійним (= релігійним), під впливом батьків вступає до духовної семінарії (VA 71); б) Отже, з цього твору ми знову чітко бачимо, що любов не робить людину ні шляхетнішою, ні кращою (= ні шляхетнішою, ні кращою) (VA 17); Отже, любов часто не робить людину шляхетною (= шляхетною), якщо вона стає «примушеною» ревнощами, невірністю <...> (VA 28); в) Для одних це мета життя, для інших — просте почуття, яке просто допомагає людині стати щасливою (= щасливою) (VATM 182); Найважливішим завданням стає стати кращою людиною, не бути байдужим (= байдужим) до інших (VATM 1525); Адже бути шляхетним, бути чесним, чистим, гідним поваги (= бути шляхетним означає бути чесним, чистим, гідним поваги) (VA 10); Щоб бути щасливим (= щасливим), треба любити й бути коханими (VA 13); Свобода — це бути незалежним, нескутим (= незалежним, нескутим) (VA 22); Любов — тепла, приємна, вона пестить душу, допомагає пізнати себе, почуватися сильнішим (= сильнішим) (VA 22); Отже, спогади про близьких людей, що живуть у нас, допомагають не почуватися самотніми (= самотніми) (VA 68); <...> особливо любов стає надійною опорою, що дає змогу не здаватися й залишатися людяним (= людяним) навіть у найнеймовірніших ситуаціях <...> (VA 87); г) На мою думку, кохання Миколки до Северії робило день юнака світлим, щасливим (= світлим, щасливим) (VATM 32); Любов здатна змінити кожну людину, здатна зробити людину кращою, ніжнішою, шляхетнішою (= кращою, ніжнішою, шляхетнішою) (VATM 50); Це тепле почуття змінює людину, робить її кращою (= кращою) (VA 1); Добрі вчинки, здійснені завдяки найчудовішому почуттю, роблять людей кращими (= роблять людей кращими) (VA 6); Подивіться на тих людей, які почуваються щасливими у повсякденному житті: що у повсякденні робить їх щасливими (= робить їх щасливими)? (VA 8).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 6

Серед усіх подвійних відмінків учні шкіл національних меншин найрідше вживають родовий. Орудний відмінок прикметників і слів, що вживаються як прикметники, найчастіше помилково використовують замість називного (див. рис. 1).

РИС. 1. Частота помилок у вживанні подвійних відмінків (у відсотках) у творах випускників шкіл національних меншин

Приклади мовлення учнів шкіл із литовською мовою навчання свідчать, що, на відміну від шкіл національних меншин, найчастіше неправильно вживається орудний замість давального (див. рис. 2).

РИС. 2. Частота помилок у вживанні подвійних відмінків (у відсотках) у творах учнів литовських шкіл

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 7

1.2. Значну частину виявлених синтаксичних помилок становлять неправильно вживані місцеві відмінки, запозичені з російської мови. Російський місцевий відмінок має більше значень, ніж литовський, два його основні значення — місця й часу (Šukys 1998b: 43). У творах досить часто трапляються помилкові місцеві відмінки зі значенням часу, напр.:

Але з плином часу (= з часом) почуття між родичами охололи (VATM 78); Отже, у повісті Б. Сруоги «Ліс богів» зображені проблеми були дуже актуальними впродовж тих років (= у той час) (VATM 76); Адже головна героїня Юозапота через любов до Петрика, про якого у творі (= читаючи твір) ми дізнаємося, що він накладає на себе руки й божеволіє (VATM 50). Значно рідше місцевий відмінок зі значенням часу помилково вживають випускники литовських шкіл, напр.:

Любов до ближнього, підтримка й співчуття оточення (= співчуття), оцінювання саморозвитку або творчості упродовж життя (= у житті) мають дарувати повноту життя (VA 2).

У кількох творах випускників литовських шкіл з іспиту з литовської мови та літератури виявлено неприйнятні місцеві відмінки литовської мови: а) для вираження стану предмета та способу дії; б) для вираження причини, напр.:

а) <...> у театральній уніформі (= у театральному одязі) герой твору почувається персонажем оперети Й. Штрауса (VA 116); У творі «Біла саван» автор прагне передати свободу особистості у різних позах (= прагне по-різному передати свободу людської особистості) (VA 53); <...> постійно думати про давні спогади недобре, адже якщо ми жили у добрих умовах (= за добрих умов), а тепер живемо не надто добре, треба думати про майбутнє <...> (VATM 124);

б) Передусім у пам’яті людини залишається побачений образ, унаслідок чого (= тому) виникає й почуття, яке свідчить про реальність події (VA 60); Людас Васаріс дуже поважав батьків та їхню думку, однак унаслідок цього (= через це) людина втрачає справжню особисту свободу (VA 71); Северію можна вважати егоїстичною особистістю, адже у підсумку (= зрештою) виявляється, що вона покохала Миколку з жалю (VATM 286).

Виявлено речення, у яких неправильно вжито місцевий відмінок віддієслівних іменників. За словами Йонаса Шукса, місцеві відмінки абстрактних іменників, особливо із суфіксом -imas (-ymas), недоречні — їх слід замінювати дієприслівником, дієприслівниковою формою або підрядним реченням (див. Šukys 1998a: 297), напр.:

Отже, шляхетність Агне розкривається в її примиренні й нездатності боротися (= коли вона мириться й не бореться) (VA 74); Це розкривається також у зміні його імені (= після зміни його імені) з Миколки на Дзидорія Орача, якого поважають у суспільстві (VA 87).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 8

Неправильно вживаються й такі кальковані вислови, у яких немає значення місця, — більше таких випадків виявлено в роботах учнів шкіл національних меншин, наприклад:

А хто міг би йому у тому (= у такому разі) допомогти більше, ніж кохання (VATM 80); Сюжет криється в тому (= такому), що одного разу, проходячи повз пошту, зустрілися жінка й чоловік (VATM 192); <...> сигарети й алкоголь однозначно можуть йому у тому (= у такому разі) допомогти (VATM 386); У цьому творі шляхетність криється в тому (= показує), що кохання — дуже сильна сила <...> (VA 43).

Актуальна помилка — у творах учнів Вільнюського повіту часто трапляється внутрішній місцевий відмінок напрямку (ілятив) vardan, який особливо поширився під впливом російської мови й уживається лише у спеціальних висловах, наприклад:

Дуже часто люди забувають про власні бажання й заради (= через) щастя інших відмовляються від самостійного вибору (VATM 46); Лише сильне почуття, як-от кохання, змушує людину інакше дивитися на світ, робити заради (= через) неї те, чого людина ніколи б собі не дозволила (VATM 80); У цьому творі чудово відображено користування й обман заради (= через) кохання (VA17); Важко радіти власному щастю, коли робимо інших нещасними заради (= через) власних цілей (VA 92); Попри ці обставини, Миколайко зберігає свою покірність і не бунтує заради (= через) власного его (VA 119).

1.3. Є помилки у вживанні знахідного відмінка. Коли дієслово, що вимагає знахідного відмінка, отримує заперечення ne-, уживається так званий родовий відмінок заперечення, властивий литовській мові (див. Šukys 1998a: 107), однак учні, для яких литовська не є рідною, іноді неправильно виражають відношення заперечення, наприклад:

Пам’ять — це неповторне почуття, яке допомагає нам не забувати більшість (= більшості) речей <...> (VATM 94); Отже, ми бачимо, що кохання надає повсякденному життю людини шляхетності; закоханий, хоч і відкинутий, однак він так і не здається (= не опускає рук) <...> (VATM 131).

У творах випускників литовських шкіл знайдено лише одне речення з неправильним уживанням родового відмінка заперечення: Однак не визнавши своєї провини (= провини)⁴ голос сумління може переслідувати все життя (VA 16).

Часом випускники неправильно вживають знахідний відмінок із деякими дієсловами, оскільки ці дієслова вимагають іншого відмінка, наприклад:

Тему свободи представляють (= темі представляють) автори Балис Сруога й Антанас Шкема, які у своїй літературній творчості показують, якими є цінність і значення свободи (VA 53).

⁴ Це може бути й орфографічна помилка: замість ė написано e.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 9

У роботах учнів, для яких литовська не є рідною, виявлено близько 21% речень із помилками у вживанні знахідного відмінка, у носіїв мови — лише 6%.

1.4. У деяких випадках у творах VATM іменник в орудному відмінку вживається з формами дієслова būti; його слід уникати для вираження постійного або незмінного стану, наприклад:

<...> так само і ми не завжди esame ковалями власної долі kalviai (– ковалі) <...> (VATM 446); Об'єктом його натхнення objektu (– об'єкт) buvo Северюте (VATM 447); XX століття buvo sunku laikotarpiu (– був важкий період), оскільки з 1939 до 1945 року тривала Друга світова війна (VATM 448); Ця повість yra geru pavyzdžiu (– добрий приклад) того, що хоч якою великою була б сила кохання, багато залежить від вибору людини (VATM 449); <...> хоча трапляються люди, які yra savanoriais ir egoistais (– волонтери й егоїсти) <...> (VATM 506).

Вживаючи орудний відмінок, випускники шкіл національних меншин іноді помиляються, безпідставно обираючи цей відмінок для вираження об'єкта з дієсловами, що позначають наповнення й мають префікс pri-, наприклад:

Кохання — це почуття, яке pripildo серце теплими почуттями (= теплих почуттів) (VATM 1191).

У творах випускників литовських шкіл трапився один випадок, коли з дієсловом ужито орудний відмінок замість давального, якого воно вимагає:

Протягом двох років простір довкола Балиса Сруоги був відразливим, люди — prilyginami gyvuliais (= худобі) <...> (VA 21).

Наведені приклади показують, що помилок у вживанні орудного відмінка частіше припускаються випускники, для яких литовська не є рідною.

1.5. Кілька помилок у вживанні давального відмінка виявлено в роботах учнів шкіл національних меншин. Рідше трапляється неправильне вживання давального відмінка віддієслівних іменників на позначення мети, призначення, наприклад:

Кохання надає сили й волі kilnaus tikslo siekimui (= прагнути шляхетної мети) (VATM 550).

В одному реченні неправильно вжито давальний відмінок для позначення часу, наприклад:

А саме за внутрішнім можна помітити, чи справді кохання suteikia kilnumo kiekvienai dienai (= кожного дня / щодня) (VATM 1522).

Підсумовуючи, слід зазначити, що у творах учнів, для яких литовська не є рідною, трапляються різноманітні помилки у вживанні давального відмінка, а в роботах випускників — носіїв мови їх не виявлено.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 10

1.6. Найрідше в учнівських творах трапляються помилки у вживанні називного відмінка, наприклад, коли замість часткового родового помилково вживають називний відмінок із дієсловом pasirodyti: Коли на життєвому шляху з’являються труднощі (= труднощів), люди часто падають <...> (VATM 283).

В учнівських творах шкіл із литовською мовою навчання помилок у вживанні називного відмінка не виявлено.

Частотність помилок у відмінюванні, допущених випускниками шкіл національних меншин, показано на рис. 3: частіше трапляються помилки у вживанні подвійних відмінків (33%), місцевого (24%), знахідного (21%) та орудного (18%) відмінків, тоді як помилки у вживанні давального (3%) і називного (1%) відмінків є рідкісними.

РИС. 3. Частотність помилок у відмінках (у відсотках) VATM

Учні шкіл із литовською мовою навчання роблять менше синтаксичних помилок, ніж учні шкіл національних меншин. Частоту синтаксичних помилок, яких припускаються учні-носії мови, показано на рис. 4; очевидно, що особливо численними є помилки у вживанні подвійних відмінків (53%) і місцевого відмінка (39%). Рідко трапляються помилки у вживанні знахідного (6%) та орудного (2%) відмінків.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 11

РИС. 4. Частотність помилок у відмінках (у відсотках) VA

2. НЕДОЛІКИ СТРУКТУРИ РЕЧЕНЬ

З даних таблиці 3 видно, що учні шкіл національних меншин не вміють правильно поєднувати речення чи частини речення, а помиляються у виборі порядку слів рідко. У творах випускників, для яких литовська не є рідною мовою, помилок у вживанні дієприкметників не виявлено.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 12

3

ТАБЛИЦЯ. Статистика помилок, яких припускаються випускники шкіл — носії та неносії литовської мови

Підтип помилки

Помилки, яких припускаються неносії мови

Помилки, яких припускаються носії мови

Приклад

Кількість помилок

Відсотки

Кількість помилок

Відсотки

a) помилки дієприкметника

-

-

1

3,3

наважившись <...> не вагався пожертвувати собою

b) помилки напівдієприкметника

20

42,6

20

66,7

підсумовуючи хочу нагадати

c) помилки дієприслівника

5

10,6

1

3,3

зрадив матір зачинивши її

d) помилки поєднання речень і частин речення

20

42,6

6

20

готовий на все, аби лише провести

f) помилки порядку слів

2

4,2

2

6,7

піднесення і прагнення своїх цілей

Усього:

47

30

У наступних підрозділах розглядаються помилки у вживанні дієприкметника, дієприслівника та напівдієприслівника, у поєднанні речень і членів речення, а також помилки порядку слів.

2.1. Речення з конструкцією дієприслівника, яку слід виправити, становлять найбільшу частину помилок цієї групи в учнівських випускних творах. Дієприслівники помилково вживають тоді, коли вони виражають не ті відношення між основною та побічною дією, які дієприслівник насправді мав би виражати. Там, де дві дії виконує той самий діяч, замість дієприслівника слід уживати напівдієприслівник або дієприкметник (див. KP S2: 14), напр.:

Порівнюючи (= Порівнюючи) Раполаса на початку й наприкінці твору, ми можемо чітко відчути його зміни <...> (VATM 80); Любов змушує людину не лише змінювати свою сіру

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 13

повсякденність, надаючи (= надаючи) їй краси, барв, шляхетності <...> (VATM 81); <...> уже вчетверте російські царські чиновники вирубали його не шкодуючи (= не шкодуючи) (VATM 94); Провівши цілий тиждень разом <...> (= Провівши цілий тиждень разом), вирішують поїхати до Каунаса (VATM 804).

Помилок із дієприслівниками також багато роблять випускники литовських шкіл, наприклад:

З наближенням війни, уникаючи призову до війська (= уникаючи війська), В. Мачерніс повернувся додому, до рідної Жемайтії (VA 2); Читаючи (= Читаючи) цей твір я помітила, що люди схильні захищати не лише власні інтереси, а й гідність коханої людини (VA 10); Полюбивши (= Полюбивши) ми починаємо цінувати не лише власну, а й честь коханої людини (VA 10); Отже, підсумувавши (= підсумувавши) усе можу відповісти, чому в людській пам’яті живе те, чого вже немає (VA 11); Підсумовуючи (= Підсумовуючи) хотів би сказати, що неважливо, хто ти <...>, завжди слід чинити так, як підказує серце (VA 17); Індивід — це людина з принципами, яких вона дотримується, навіть перебуваючи (= перебуваючи) у несприятливому для цього середовищі (VA 50); Отже, щоб бути шляхетним (= бажаючи бути шляхетним), треба прагнути справжнього кохання, а щоб бути коханим (= бажаючи бути коханим), треба самому щось віддавати (VA 99).

2.2. Трапляються речення, у яких ненормативна конструкція kad з інфінітивом уживається для вираження мети. Арнольдас Пірочкінас (Piročkinas 1990: 95) зазначає, що такі й подібні вислови з kad у слов’янських мовах не є помилкою, тому в роботах випускників шкіл національних меншин можна знайти чимало таких помилок. Наприклад:

Поет і своє почуття назвав «мейлютею», щоб підкреслити (= щоб підкреслити) свою чутливість і ніжність (VATM 29); Звісно, не обов’язково закохуватися, щоб так почуватися (= щоб так почуватися) (VATM 98); Отже, мати у своєму житті кохання, близьку людину дуже важливо, щоб не зламатися (= щоб не зламатися) (VATM 99); <...> Тилюс не боїться злого чоловіка й заради кохання готовий боротися до самого кінця, лише щоб бути (= аби тільки бути) зі справжнім коханням (VATM 191); Особливо цього світла часом бракує людям, щоб бути щасливими (= які хочуть бути щасливими) (VATM 247); Герой був змушений працювати ліфтером у нью-йоркському готелі, щоб вижити (= щоб вижити) (VATM 299); Нині для того, щоб знайти (= щоб знайшов) свою другу половинку, навіть не обов’язково виходити з дому (VATM 377); Для того, щоб по-справжньому кохати й відчути (= щоб кохав, відчув) це небесне почуття, треба віддатися йому, а на це здатна лише шляхетна людина (VATM 669).

Слід зазначити, що в роботах випускників шкіл, у яких навчання ведеться литовською мовою, трапилася лише одна помилка цього типу:

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 14

<...> зробивши неправильний вибір, згадати й зробити висновки, щоб коли в житті настане час зробити (= зробив) висновки (VA 20).

Зі творів випускників Вільнюського повіту видно, що простежується очевидна схильність уживати сполучник і замість та. Сполучник та дедалі частіше сприймається як стилістичний замінник сполучника і, а семантика поєднуваних компонентів не береться до уваги (Bielinskienė 2004: 123). Наприклад:

Однак люди, прагнучи визволитися й ризикуючи життям, проносять через ворота гетто німецьку зброю, та (– і) створюють таємну організацію (VATM 46); Отже, герой роману Юргіса Кунчінаса ніколи не забуває Тулу та (– і) відчуває до неї кохання (VATM 47); <...> це надзвичайно важлива властивість кохання — надання сенсу й шляхетності, та (– і) здатність витягнути людину навіть із найтемнішого відчаю (VATM 80); Чи не мав би людина залишатися на батьківщині та (– і) любити її, оберігати й плекати? (VA 21); Це означає бути коханим, зрозумілим та (– і) підтриманим у скрутну хвилину, коли справді потрібна порада чи просто теплі обійми, здатні заспокоїти або втішити (VA 32).

Траплялися випадки неправильного введення слів або речень, наприклад:

Неважливо, що пережите сталося давно, його переживають знову і знову (= ще раз) (VA 97); Людина починає згасати й помирає швидше, ніж ті люди, які люблять. Бо (= люблять, бо) кохання дає сили вижити (VATM 247); <...> нам важливо знати, що в цьому світі ми комусь важливі. Бо (= важливі, бо) коли ми вже не почуваємося в безпеці й не відчуваємо любові, наша особистість починає слабшати (VA 92); Тоді в душі Миколюка прокидається надія, а також (= надія і) шляхетність (VATM 1993).

2.3. У деяких творах випускників шкіл національних меншин і литовських шкіл порушується порядок слів: неузгоджене означення ставиться після означуваного слова, наприклад:

Він був лише маленькою деталлю механізму готелю (= деталлю механізму готелю) (VATM 299); Основне піднесення й прагнення до власних цілей забезпечує кохання (= Завдяки коханню по суті підносять власні цілі й прагнуть до них) (VATM 495);

Отже, спираючись на досліджуваний матеріал, можна стверджувати, що в реченнях дотримуються властивого литовській мові порядку слів.

2.4. Часто напівдієприслівники неправильно вживаються тоді, коли вони не відповідають обставинній дії, що відбувається не одночасно з дією присудка, наприклад:

<...> матуся мала змогу змінити своє життя, почавши (= мала змогу змінити своє життя й почати) його з паном Янавічюсом — чоловіком, який мав такі самі цінності, як матуся (VA 74).

У цьому випадку помиляються не лише учні, для яких литовська не є рідною, а й випускники — носії мови, наприклад:

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 15

Як вони самі казали, і вдалий політ, і можлива катастрофа посилять дух литовських синів, надихаючи (= посилить дух литовських синів і надихне) на нові подвиги (VATM 89); <...> не бореться за власне щастя, водночас не надаючи (= і таким чином не надає) шляхетності своєму повсякденному життю (VATM 804); Doveika застрелив Тилюса, так поклавши (= застрелив Тилюса й поклав) край стосункам між ним і Монікою (VATM 821).

Іноді учні — носії литовської мови — необачно вживають у творах дієприкметники, наприклад:

<...> і Сем, і Дін готові будь-якої миті й за будь-яку ціну довго не вагаючись (= не вагаючись) пожертвувати собою заради одне одного (VA 108).

У роботах учнів, для яких литовська не є рідною, помилок у вживанні дієприкметників не виявлено.

5 РИС. Частотність помилок у структурі речення (у відсотках), VATM

Серед синтаксичних явищ учням шкіл національних меншин найважче правильно вживати напівдієприслівники та належно поєднувати слова й речення (див. рис. 5). Стільки ж помилок у вживанні напівдієприслівників виявлено й у творах випускників литовських шкіл (див. рис. 6), проте в них менше помилок у поєднанні речень і частин речення. Як було помічено, найрідше трапляються помилки у вживанні дієприкметників і дієприслівників.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 16

6 РИС. Частотність помилок у структурі речення (у відсотках), VA

3. ПОМИЛКИ У ВЖИВАННІ ПРИЙМЕННИКІВ І ПОСТПОЗИЦІЙ

Неправильні конструкції з прийменниками та постпозиціями, як уже зазначалося, траплялися найрідше (див. таблицю 4).

ТАБЛИЦЯ 4. Статистика помилок у вживанні прийменників і постпозицій, яких припускалися випускники шкіл — носії та неносії литовської мови

Підтип помилки Помилки, яких припускаються неносії мови Помилки, яких припускаються носії мови Приклад Кількість помилок Відсотки Кількість помилок Відсотки Помилки у вживанні прийменників 21 58,3 3 14,3 Любов у всіх індивідів Помилки у вживанні постпозицій 15 41,7 18 85,7 період, завдяки якому Усього: 36 21

Проведене дослідження показало, що випускники-неносії мови частіше припускаються помилок у вживанні прийменників, а випускники-носії мови — постпозицій.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 17

3.1. У творах під впливом слов’янських мов трапляються помилки у вживанні прийменника pas, наприклад:

Найважливішими орієнтирами для Рагани (= Найважливішими орієнтирами Рагани) були Святе Письмо та християнські ідеали (VATM 33); Дитині хотілося мати нормальних, порядних батьків, як у всіх (= як у всіх) (VATM 78); У них була лише духовна любов (= їхня любов була лише духовною), але Миколюка цього вистачило на все життя (VATM 79); Любов дарує сильні емоції, бо у тебе є (= ти маєш) багато людей, які тебе люблять і дають тобі сили (VATM 326); Любов у всіх індивідів дуже різниться (= Любов усіх індивідів дуже різна) (VATM 500); Письменник був одним із цих романтиків, у яких була нещаслива любов (= любов яких була нещасливою) (VATM 552); У щасливих людей, оточених прекрасними почуттями усе складається добре (= Життя людей, сповнених щастя й прекрасних почуттів, складається добре) (VATM 1995).

Рідше помилки цього типу трапляються у творах учнів литовських шкіл, наприклад:

<...> лише в одних спогади (= спогади одних) глибоко закарбувалися в пам’яті, а інші живуть спогадами <...> (VA 18); У нас (= Наші) у думках живуть справи й спогади інших людей (VA 58).

З даних видно, що помилки у вживанні прийменника į, яких часто припускаються випускники-неносії литовської мови, запозичені з російської мови, наприклад:

Усе це можна порівняти із викинутою іграшкою (= порівняти з викинутою іграшкою) <...> (VATM 245); У романі «Осінь приходить із лісами» описується осінь немає в чому (= чим) милуватися (VATM 326); З дня на день (= День за днем) чекаєш на маленьке диво (VATM 1526).

Більше неправильних прийменникових конструкцій виявлено у творах випускників шкіл національних меншин, наприклад:

a) з прийменником ant: <...> через любов ми стаємо щасливішими, на наших обличчях (= на наших обличчях) часто з’являється усмішка (VATM 298); <...> водночас і не є настільки (= так) зіпсована <...> (VATM 803);

b) з прийменником nuo: <...> у романі «Ліс богів» в’язні носили смугасту форму, яка відбирала від (= у) них не лише фізичну, а й моральну свободу (VATM 241); Такі люди відрізняються від (= інших), бо їх не завжди розуміють оточуючі <...> (VATM 669);

c) з прийменником prieš: Однак Якубас, попри те, що перед тогочасними законами є (= хоча за тогочасними законами він невинний) невинним, починає гризти себе (VATM 192); Відчуваючи обов’язок перед іншими (= перед іншими) ми намагаємося допомогти їм, поліпшити їхнє життя (VATM 528).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 18

У деяких творах випускників шкіл для національних меншин неправильно вживаються кальковані словосполучення. Виявлено також ненормативні кальковані словосполучення з прийменником prie (пор. рос. при чём здесь), наприклад:

Читаючи цей твір, постає питання: що тут особливого і до чого тут (= до чого тут) свобода особистості? (VATM 76).

Дослідження показує, що нелитовські синтаксичні конструкції, які виникли під впливом слов’янських мов, частіше вживаються у творах випускників шкіл для національних меншин.

3.2. У роботах учнів шкіл для національних меншин трапляються конструкції з орудним відмінком із прийменниковою функцією (su) pagalba. Вибір цих конструкцій можна обґрунтувати принципами мовної економії та ясності: прагненням якомога коротше, тобто редуковано, і чітко висловити те, що хотілося сказати (Vaičiulytė-Semėnienė 2016: 32). Цю конструкцію запозичено з російської мови при помощи. Напр.:

Колись він був зовсім іншим, але з часом за допомогою хвороби (= через хворобу) став якимось чужим собі <...> (VATM 124). Письменник за допомогою роману (= у романі) зумів дуже точно відповісти на це запитання (VATM 186).

Конструкції орудного відмінка з іменником (su) pagalba трапляються також у випускних роботах учнів литовських шкіл Вільнюського повіту, наприклад:

Цією зброєю він володів досконало й чудово вмів за її допомогою (= нею) поширювати серед людей ідеї свободи — священник Йонас Мачюліс-Майроніс (VA 3); За допомогою кохання (= Кохаючи) люди часто досягають омріяних цілей, долають страх, розфарбовують теплими барвами сірі й похмурі будні (VA 39); Це свідчить, що все забуте можна пригадати за допомогою звуку (= уголос) (VA 60); Тому за допомогою бурхливої фантазії (= маючи бурхливу фантазію) він перевтілюється на кажана, щоб хоч краєчком ока побачити кохану й побути поруч із нею (VA 61); Отже, Іруся, подорослішавши й ставши жінкою, лише за допомогою пам’яті (= пригадавши) змогла зрозуміти, звідки взялася її система цінностей (VA 118).

Дякуючи у творах вживається як у прийменниковій, так і в післяйменниковій функції, проте найчастіше — щодо предметів і явищ (пор. рос. благодаря кому), наприклад:

Письменник доби романтизму Антанас Баранаускас у своєму творі «Анікщяйський лісок» завдяки спогадам і силі уяви (= спираючись на спогади й уяву) дуже виразно описав краєвид Анікщяйського лісу (VATM 94); Вони вдячні природі, завдяки якій мають (= отримують із якої) їжу (VATM 504); Лише завдяки книжкам (= читаючи книжки) ми можемо хоча б уявити, що таке кохання (VATM 1997); У період світових воєн завдяки накопиченому досвіду (= накопичивши досвід) А. Шкема знайшов спосіб утекти від жорстокої

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 19

реальності (VA 16); Завдяки неволі (= Перебуваючи в неволі) Сруога опиняється на порозі смерті <...> (VA 71); Завдяки якимось подіям (= Коли відбуваються певні події) або іноді, відвідавши те саме місце, де щось сталося, людина може раптово пригадати <...> (VA 72); <...> головний герой-оповідач завдяки богемному способу життя (= живучи богемним життям) зуміє не здатися, а любов до Тули є рушієм життя та радості (VA 87).

Час від часу трапляються речення з післяйменником назад для позначення часового проміжку — це перекладені з російської мови словосполучення (пор. рос. пару лет (веков) назад), напр.:

Пару років назад (= Два роки тому) я почувався безнадійно <...> (VATM 98); Однак пару століть назад (= два століття тому) через жорстоке ставлення білошкірих темношкірих забирали в рабство <...> (VA 36).

Знайдено одне речення, у якому в значенні післяйменника вжито слово рахунок, напр.:

Однак якщо любов здобувається за рахунок інших (= якщо любов здобувається, кривдячи інших), людина ніколи не зможе почуватися цілком (= повністю) щасливою та насолоджуватися своєю любов’ю (VA 92).

7 РИС. Частотність помилок у вживанні прийменників і післяйменників (у відсотках) VATM

Помилки у вживанні прийменників у роботах випускників-іншомовців становлять близько 58 відсотків (див. рис. 7). Частіше неправильно вживаються прийменники pas, į, ant, рідше — prie ir su. Серед ненормативно вживаних післяйменників (близько 42 відсотків) варто згадати pagalba, dėka ir atgal. Калька dėka, як свідчать матеріали дослідження, характерніша для випускників шкіл національних меншин.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 20

8 РИС. Частотність помилок у вживанні прийменників і післяйменників (у відсотках) VA

Випускники-носії мови найменш схильні припускатися помилок у вживанні прийменників і післяйменників (див. рис. 8). Їх виявлено лише в 21-му творі. Це становить близько 14 відсотків помилок у вживанні прийменників, серед яких частіше трапляються неправильні конструкції з прийменниками pas ir į. Майже 86 відсотків припадає на помилки у вживанні післяйменників: помічено, що найчастіше неправильно вживаються конструкції з післяйменниками dėka ir pagalba, рідко — конструкції з atgal ir sąskaita.

ВИСНОВКИ

1. У випускних творах учнів національних меншин і литовських шкіл Вільнюського повіту, написаних на державному іспиті з литовської мови та літератури 2014 року, виявлено три типи синтаксичних помилок — помилки у вживанні відмінків, прийменників і післялогів, а також неправильну будову речень. Аналіз даних показує, що учні, для яких литовська не є рідною, роблять на третину більше помилок. Проведене дослідження дає змогу зробити узагальнювальні висновки.

1.1. Одними з основних помилок, що трапляються в усіх творах, є помилки у вживанні відмінків; у творах і носіїв литовської мови, і учнів, для яких вона не є рідною, вони становлять приблизно однакову частку. До найбільшої групи помилок належить невживання подвійних відмінків; таких помилок більше виявлено у роботах випускників — носіїв литовської мови, а причиною цього може бути частіший вибір такого способу вираження.

1.2. Учні обох типів шкіл припускаються помилок у вживанні місцевого відмінка: у випускних творах учнів шкіл національних меншин частіше трапляються помилки у вживанні місцевого відмінка часу, а в учнів литовських шкіл — помилки у вживанні внутрішнього місцевого відмінка руху vardan.

1.3. Із значною перевагою учні, для яких литовська не є рідною, випереджають носіїв литовської мови у своїх творах за кількістю неправильного вживання знахідного відмінка замість родового відмінка при запереченні.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 21

2. Друга група синтаксичних помилок — вади будови речень.

2.1. Найпоширеніша помилка цього типу — неправильне вживання дієприслівника. Її припускаються випускники і шкіл національних меншин, і литовських шкіл. Характер помилок та їхнє співвідношення свідчать про те, що причина може бути однакова: не усвідомлюється, що дієприслівник не підходить для вираження побічної дії того самого діяча в особових реченнях.

2.2. На відміну від носіїв литовської мови, у творах учнів, для яких вона не є рідною, ймовірно, через вплив російської мови, багато конструкцій kad з інфінітивом для вираження мети.

3. Третій тип помилок, властивий творам і носіїв литовської мови, і учнів, для яких вона не є рідною, — неправильне вживання прийменників і післялогів.

3.1. Через вплив російської мови більшість помилок у вживанні прийменників у роботах учнів шкіл національних меншин становлять неправильні конструкції з прийменниками pas і į.

3.2. Для випускників литовських шкіл характерне неправильне вживання післялогів dėka і pagalba.

4. Отримані результати свідчать про те, що синтаксичні помилки, які трапляються у творах, переважно виникли під впливом слов’янських мов. Словосполучення, перекладені з російської мови, трапляються в роботах учнів як шкіл для тих, для кого литовська не є рідною, так і литовських шкіл. За аналогією з російською мовою синтаксичні конструкції утверджуються у свідомості як норма. На це, очевидно, впливають і мова, якою спілкуються в родині та оточенні, і засоби масової інформації, у письмових і усних текстах яких чимало мовних помилок, характерних для випускних творів.

LITERATŪRA

Bielinskienė A. 2004: Dėl jungtuko bei vartosenos dabartinėje lietuvių kalboje. – Kalbos kultūra 77, 119–123.

KP S1: Kalbos patarimai. Kn. 2. Sintaksė: 1. Linksnių vartojimas. Sud. Rita Miliūnaitė, teksto aut. Vitas Labutis, Aldonas Pupkis ir Jonas Šukys. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2009.

KP S2: Kalbos patarimai. Kn. 2. Sintaksė: 2. Įvairūs dalykai. Sud. Rita Miliūnaitė, teksto aut. Vitas Labutis ir Aldonas Pupkis. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2009.

Piročkinas A. 1990: Administracinės kalbos kultūra, Vilnius: Mintis.

Šukys J. 1998a: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos, Kaunas: Šviesa.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

SOLVITA LABANAUSKIENĖ. Sintaksės klaidos Vilniaus apskrities abiturientų rašiniuose | 22

Šukys J. 1998b: Taisyklingi ir klaidingi vietininkai, normų ribos. – Gimtasis žodis 4, 43–46.

Urnėžiūtė R. 2015: Mūsų mokslo ateities kalba. – Gimtoji kalba 1, 14–20.

Vadovėlių rankraščių kalbos apžvalga. Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/aktualiausios-temos/svietimas/vadoveliu-aprobavimas/vadoveliu-rankrasciu-kalbos-apzvalga (žiūrėta 2016 11 02).

Vaičiulytė-Semėnienė 2016: Daiktavardžio pagalba įnagininko desemantizacija. – Acta Linguistica Lithuanica 74, 9–39.

Įteikta 2016 12 05

Priimta 2017 01 20

SOLVITA LABANAUSKIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204