РАМУНЕ ВАСКЕЛАЙТЕ

Інститут литовської мови

ПЕРЕКЛАД АБРЕВІАТУР У ПРАВОВИХ АКТАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПИТАННЯ КРИТЕРІЮ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: літерна абревіатура, складова абревіатура, власна назва, загальна назва, символічна назва.

АНОТАЦІЯ

У працях, що встановлюють або передають мовні норми, абревіатури зазвичай розглядаються як об’єкт орфографічного рівня, однак короткий розгляд їх в орфографічних розділах показує, що такі скорочені назви пов’язані не лише з орфографічним рівнем. Водночас в інших аспектах вони докладніше не розглядаються ані в орфографічних розділах, ані тим паче у працях, що охоплюють інші мовні рівні. Оскільки останнім часом абревіатур стає дедалі більше, зокрема й іншомовних, особливості творення, відмінювання та написання яких лише частково збігаються з тими, що згадуються в розділах про литовську орфографію, у мовному вжитку виникають різні неясності. У цій статті, спираючись на переклади литовською мовою правових актів Європейського Союзу, розглянуто одну з них — питання перекладу іншомовних абревіатур.

ВСТУП

Праці, що встановлюють норми стандартної литовської мови, а також ті, у яких норми радше передаються, ніж встановлюються (підручники, довідники тощо), свідчать, що абревіатури вважаються об’єктом орфографічного рівня: як у нормативному виданні Lietuvių kalbos rašyboje ir skyryboje (далі — LKRS),

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 2

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

їх згадують у розділах про правопис і в працях, що охоплюють інші мовні рівні. Однак із короткого обговорення скорочень у цих розділах стає зрозуміло, що вони пов’язані не лише з правописним рівнем.

Так, у LKRS є розділ Літерні скорочення назв, або абревіатури (LKRS 1992: 73–74), з якого видно, що скорочення можуть відмінюватися. Перелічивши скорочення, утворені з перших літер слів назви, зазначено, що деякі з них за потреби відмінюються, а закінчення пишуться після дефіса або апострофа (TASS-o або TASS’o pranešimas), а про скорочення, утворені з кількох перших літер або складів (Elfa і Kuzbasas), сказано, що вони часто відмінюються. Так порушується також питання структури скорочень: одні утворені з перших літер, інші — з кількох перших літер або перших складів. Останні рекомендовано писати інакше, ніж літерні: лише з першої великої літери, тобто як власні назви, а в інших випадках — як символічні назви: «Euratomas», «Eurostatas», «Unikodas» тощо (Kazlauskienė 2008: 73). Отже, актуальним є і питання співвідношення скорочень із назвами або символічними назвами. У деяких розділах про правопис згадуються запозичені або міжнародні скорочення (Linkevičienė 2013: 29), і це дає підстави зробити висновок, що скорочення можуть бути різними за походженням.

Отже, навіть у коротких розділах про правопис порушується чимало різних аспектів, однак докладніше скорочення в них не розглядаються. І це зрозуміло — не таке призначення розділів про правопис. Проте в працях нормативного характеру, що охоплюють інші мовні рівні, скорочення взагалі не розглядаються, тож ці аспекти скорочень ніде не висвітлено докладніше¹. Можливо, докладніший розгляд і не був би надто потрібним, якби не

¹ Відповіді щодо вживання окремих скорочень наведено в Консультаційному банку Державної комісії з литовської мови: http://www.vlkk.lt/konsultacijos.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 3

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

дуже потрібним, якби не численність і різноманітність скорочень, що постійно зростають унаслідок істотної зміни умов існування литовської мови: в англійській мові, принаймні в текстах адміністративного й наукового стилів, їх уживають багато, а особливості їх творення, написання та відмінювання в цій мові не збігаються з описаними в розділах про правопис литовської мови. Це породжує значну невизначеність у вживанні.

На цю невизначеність уже звертали увагу. Так, Гінтаутас Грігас у двох публікаціях розглянув проблеми, спричинені англійськими скороченнями, що поширюються в комп’ютерній термінології (Grigas 2006, 2011), а авторка цієї статті — проблеми, що виникають через іншомовні скорочення, вживані в економічних текстах (Vaskelaitė 2011). У дослідженні про символічні назви висвітлено невизначеність щодо співвідношення скорочень і символічних назв (Vaskelaitė 2019: 10–15, 40–45), а Рута Марцінкявічене, розглядаючи скорочення як акроніми, у статті 2003 року поставила питання співвідношення скорочення і слова як проблемне. Наприкінці тієї статті стверджувалося, що пов’язаних з акронімами «питань багато, і відповісти на них потрібно швидко» (Marcinkevičienė 2003: 92), однак і в статті, опублікованій п’ятьма роками пізніше вже іншою авторкою, зроблено висновок, що «ці питання необхідно якнайшвидше розглянути й надати рекомендації» (Kazlauskienė 2008: 74).

Серед питань, які необхідно розглянути, згадується переклад акронімів: «Нормативісти мають обміркувати, які з них перекладати, а які залишати без перекладу» (Marcinkevičienė 2003: 92).

А. Казлаускене згадувала питання адаптації до литовської мови, але й конкретизувала його як питання про те, «які скорочення слід перекладати, а які — ні» (Kazlauskienė 2008: 74). Однак це питання лише порушується, а розглядати його з погляду мовних норм не беруться. З цього погляду його торкнулися лише у двох публікаціях Г. Грігаса (2006, 2011), але в них увагу зосереджено на специфічних скороченнях — комп’ютерних термінах; крім того, переклад скорочень згадано лише як один зі способів подання іншомовних скорочень у литовському тексті. Тим паче скорочення згадуються в контексті способів перекладу в працях із теорії та практики перекладу, як-от у ґрунтовній праці Ліонгіна Пажусіса Kalba ir vertimas, — тут вони

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 4

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

minimos aptariant eksplicacinio pobūdžio pakeitimus ar pridėjimus (Pažūsis 2014: 550–553; 557–558).

У цій статті, опублікованій у журналі, що висвітлює дослідження мовних норм і мововжитку, переклад абревіатур, звісно, розглядатиметься не з позицій теорії перекладу, а як об’єкт норм і мововжитку литовської літературної мови. З цього погляду актуальною є проблема критеріїв. У працях, що встановлюють або висвітлюють мовні норми, визнається, що в литовських текстах можуть уживатися й іншомовні абревіатури, однак критерій, за яким визначалося б, коли слід уживати литовську, а коли — іншомовну абревіатуру, часто не формулюється. Певний критерій сформульовано в нормативному рішенні VLKK, але він досить загальний, стосується лише літерних абревіатур і не зорієнтований на перекладні тексти. У перекладних текстах цей критерій складно застосовувати, а коли виникають труднощі в мововжитку, шукають власні критерії. Саме ці критерії й будуть у центрі цього аналізу.

Для аналізу обрано мововжиток у перекладах правових актів Європейського Союзу (далі — ЄС). Однак це не означає, що розглядатимуться абревіатури вузької галузі, адже в правових актах ЄС уживається чимало таких, що поширені або радше поширюються й в інших сферах використання адміністративної мови, а також у текстах наукового та публіцистичного стилів і загалом у повсякденному мововжитку. А якщо деякі з них і мають вужче поширення, то все одно утворені одним зі способів творення, згаданих у розділах про правопис або розглянутих у статтях. Проте навіть якщо абревіатури, що обговорюються, не є специфічними, сфера їх уживання має певні особливості, які можуть впливати на тенденції використання абревіатур. Тому мета статті стосуватиметься не перекладу абревіатур загалом, а їх перекладу в правових актах ЄС.

Мета статті — з’ясувати, який критерій або критерії зумовлюють уживання литовської чи іншомовної абревіатури в перекладах правових актів ЄС. Завдання — із вибраної

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 5

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

вибірки виокремити всі літерні та складові абревіатури й, порівнюючи литовські та іншомовні абревіатури за різними лінгвістичними аспектами (за обсягом, видом скорочуваної назви, позначуваним об’єктом, способом творення абревіатури тощо), визначити, який чинник або чинники впливають на вибір литовської чи іншомовної абревіатури. Оцінювання абревіатур за кожним аспектом в окремому розділі має виявити основний критерій або критерії, а їх узагальнення буде подано у висновках. Такий аналіз актуальний з погляду унормування мови, але водночас має стати корисним для укладачів текстів, редакторів і перекладачів, а загалом — для всіх, хто створює абревіатури та користується ними.

Хоча під час формулювання критерію унормування йдеться не про переклад абревіатур, а про переклад назв і утворення абревіатури від перекладеної назви, а в інших місцях — про вживання абревіатур, оперувати в статті такими термінами було б не лише незручно, а й неточно, оскільки вони передбачають інший об’єкт дослідження. З цих причин не уникатимемо терміна переклад абревіатур, тим паче що його вже вживали у статтях R. Marcinkevičienė, A. Kazlauskienė та G. Grigas; відповідно, використовуватимуться також терміни критерії перекладу абревіатур, перекладені (відтворені) абревіатури, неперекладені (невідтворені) абревіатури. Звісно, терміном переклад абревіатур охоплюватимуться не всі можливі способи передавання в перекладному тексті абревіатур, ужитих в оригіналі, а лише заміна чи незаміна іншомовної абревіатури литовською. Цим цей термін відрізнятиметься від терміна, уживаного в працях із теорії перекладу, де переклад розуміють як заміну тексту однією мовою текстом іншою мовою зі збереженням того самого або майже того самого значення, обсягу, а також інших способів передавання абревіатури — пропуску, заміни, додавання тощо (Pažūsis 2014: 550–553; 557–558). Такі способи трапляються й у досліджуваному мововжитку, але вони не будуть предметом цієї статті. Інший основний термін цієї статті — абревіатури, який також уживають не всі однаково, використовуватиметься так само, як і в попередніх статтях авторки (Vaskelaitė 2011, 2020), тобто

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 6

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

ним охоплюватимуться скорочення назв, а не скорочені слова (doc., pirm., apyl., vlš.) чи символи (km, h, kW, Eur, EUR, €)².

1. ОСОБЛИВОСТІ МОВОВЖИТКУ

Зрозуміло, правові акти — це не авторські твори, а тексти, які готують установи, отже, їх підготовку слід регламентувати й координувати. Про це свідчить і велика кількість ресурсів для підготовки або перекладу текстів, опублікованих на вебсторінках установ ЄС. Однак правові акти ЄС готують не в одній, а в кількох установах (Європейському Парламенті, Раді, Європейській Комісії тощо), отже, координація відбувається не лише на інституційному, а й на міжінституційному рівні.

Одним із джерел, що свідчить про міжінституційну координацію, є Довідник з підготовки публікацій установ (далі — LV), який призначений як для укладачів Офіційного вісника³, де публікуються правові акти ЄС, так і для укладачів інших видань, що видаються установами ЄС. У Офіційному віснику публікуються також переклади правових актів литовською мовою, тож зрозуміло, що положень, сформульованих у LV, мають дотримуватися не лише укладачі текстів, а й перекладачі. Ці положення охоплюють як вимоги до структури правового акта (перша частина) чи підготовки видання (друга частина), так і питання правопису та пунктуації. Так, у третій частині викладено спільні для всіх офіційних мов ЄС правила, що охоплюють такі питання правопису, як оформлення посилань на примітки, написання адрес і телефонних номерів, а також питання інших мовних рівнів, зокрема вимогу, щоб у юридичних документах назву спільної валюти ЄС у формі називного відмінка писали як euro (vienas euro). У четвертій частині цього довідника, що має 24 офіційні мови

² До речі, в одній із раніше опублікованих статей наведено також докладний огляд уживання терміна (Vaskelaitė 2011: 61–66).

³ Повна назва — Офіційний вісник Європейського Союзу.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 7

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

У частині опублікованого посібника вже подано правила національної мови, а в литовській версії — правила правопису й пунктуації литовської мови. З вступних частин LV стає зрозуміло, що він має не лише координаційний, а й регулятивний характер: «Загальні правила, встановлені в Посібнику, по суті, мають перевагу над правилами, встановленими деінде або застосовуваними раніше; їх слід застосовувати на всіх етапах письмової процедури».

Прагнення радше координувати, ніж регламентувати, розкриває опис термінологічної бази даних IATE, якою користуються перекладачі ЄС. З нього видно, що поняття до цієї бази вносять самі перекладачі (і термінологи), причому можуть вносити їх на власний розсуд — ті, «які, на їхню думку, корисні їм у роботі» (DUK 2020). І користуватися цією базою пропонується досить вільно — з огляду на позначений тут ступінь надійності терміна: «важливо, щоб ви оцінювали кожне рішення за його перевагами. Якщо зазначено низький ступінь надійності терміна й не наведено жодної додаткової інформації про нього, то, найімовірніше, не варто сліпо на нього покладатися. З іншого боку, якщо подано визначення терміна, надійні посилання та іншу інформацію, то, ймовірно, ви можете йому довіряти. Оцінюючи надійність термінів, покладайтеся на власну думку та згадані критерії» (DUK 2020).

Ще один засіб чи ресурс координаційного характеру⁴ безпосередньо адресовано перекладачам. Це Посібник з перекладу литовською мовою для інституцій ЄС (далі — VV), який не лише опубліковано в електронному форматі, а й видано окремим виданням⁵. Друковане видання, як і четверта частина LV, охоплює переважно питання правопису й пунктуації литовської мови, однак, як зазначено у вступі, це видання продовжуватимуть і доповнюватимуть (VV 2014: 6).

⁴ Прагнення до міжінституційної координації розкриває вступ: «У багатьох інституціях ЄС відділи чи департаменти перекладу литовською мовою підготували більші чи менші посібники з перекладу, рекомендації або вказівки. Щоб поділитися накопиченим досвідом, узгодити позиції всіх інституцій і подати те, що справді актуальне для перекладачів, було розпочато підготовку спільного Посібника з перекладу литовською мовою для інституцій ЄС» (VV 2014: 6).

⁵ Посібник з перекладу литовською мовою для інституцій ЄС, Люксембург, 2014.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 8

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Отже, на міжінституційному рівні координуються й регламентуються не лише питання підготовки текстів, а й мовні питання, проте водночас стає зрозуміло, що правила встановлюються не без відома перекладачів. Наприклад, VV, як зазначено в передмові (VV 2014: 5), узгоджений між перекладачами (а також редакторами й юристами-лінгвістами) усіх інституцій ЄС. LV охарактеризовано як «унікальний результат узгодження мовних редакцій»; конкретніше зазначено, що для його підготовки було створено Міжінституційний керівний комітет, який призначив представників кожної інституції та мови; вони працюють під керівництвом координаційної групи, що діє при Бюро публікацій. Однак, хоча згадуються лише представники, подавати пропозиції запрошують усіх (авторів, редакторів, юристів-лінгвістів, термінологів, коректорів), зокрема й перекладачів. Усіх користувачів LV запрошують висловлювати свою думку, надсилати корисну інформацію та повідомляти про кожну помилку чи пропуск.

За відсутності працівників інституцій ЄС було б складніше з’ясувати, наскільки фахівці з литовської мови можуть впливати на підготовку всіх цих матеріалів. Із вступу до VV видно, що його підготував Литовський мовний департамент Генерального директорату Європейської комісії з письмового перекладу, а розглянула спеціальна підкомісія VLKK (VV 2014: 6), отже, це видання і підготували, і розглянули фахівці з литовської мови. У цьому вступі також зазначено, що у тісній співпраці з Литовським мовним департаментом підготовлено й четверту частину LV, яка також містить правила правопису й пунктуації литовської мови. Проте незрозуміло, наскільки фахівці з литовської мови можуть впливати на інші частини LV. Із вступу до LV видно, що в цьому посібнику, підготовленому 24 офіційними мовами ЄС, узгоджено вимоги різних мов, а це охарактеризовано як складне завдання: «Уніфікація мовних вимог для такої великої кількості мов здавалася утопією. Незважаючи на це, цю складну роботу успішно завершено, а її результат — Посібник з підготовки видань інституцій — оприлюднено в інтернеті 24 офіційними мовами». Також стає зрозуміло, що під час підготовки посібника керувалися «принципом багатомовності інституцій, відповідно до якого тексти, підготовлені всіма офіційними мовами, мають не лише відповідати особливостям кожної мови, а й

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 9

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

бути зіставними». Імовірно, саме цей принцип багатомовності й потреба узгоджувати вимоги різних мов становлять головну особливість розглянутого вживання, яка відрізняє його від законодавчих актів та інших литовськомовних текстів, що готуються в Литві, адже під час їх підготовки немає потреби дотримуватися таких принципів.

Питання вживання скорочень охоплено в усіх згаданих джерелах. Так, у LV є розділ Скорочення та абревіатури, у якому скорочення поділено на акроніми (або літерні скорочення) та складові скорочення. Скорочення наводяться й в інших розділах, наприклад у переліках офіційних назв інституцій і органів ЄС; крім того, у додатках до LV наведено список основних акронімів і скорочень (додаток 2). У VV, орієнтованому на переклад, сформульовано правила написання складових скорочень. Скорочення є і в базі IATE; із наведених поруч повних назв видно, що одні з них литовські, а інші утворені від іншомовних назв. А зовсім недавно було опубліковано ще один засіб, безпосередньо присвячений перекладу скорочень, —Практика та рекомендації щодо вживання скорочень у документах ЄС, які перекладаються литовською мовою (далі — SVPR). У ньому перелічено способи вживання скорочень у документах ЄС і навіть сформульовано критерії вибору між литовським та іншомовним скороченням. Однак ці рекомендації — не нормативна праця, а робочий інструмент для перекладачів, тож сформульовані критерії — це радше викладені у зручному для перекладачів вигляді настанови й вказівки; з лінгвістичного погляду вони ніби дублюють одне одного, і не всі з них є лінгвістичними. Дата в заголовку — 2020 04 08 — свідчить, що цей засіб опубліковано нещодавно, але водночас слова в заголовку — практика та рекомендації — вказують, що в ньому може узагальнюватися практика, застосовувана й раніше.

Як бачимо, засобів, що регулюють уживання скорочень в інституціях ЄС, є кілька, отже, без працівників-перекладачів або укладачів текстів інституцій ЄС було б важко з’ясувати, за яким порядком ними

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 10

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

використовуються, яким надається перевага тощо. Та й самих засобів опубліковано більше, ніж перелічено, наприклад, Спільний практичний посібник Європейського Парламенту, Ради та Комісії для осіб, які готують законодавчі акти Європейського Союзу⁶, Загальний набір правил оформлення та підготовки актів, що ухвалюються за звичайною законодавчою процедурою⁷, бази даних, термінологічні словники⁸. Отже, тенденції використання скорочень у текстах, перекладених інституціями ЄС, імовірно, є результатом комбінованого або ієрархічного застосування різних засобів і критеріїв. Тому для аналізу найкраще обрати реальне використання, тобто законодавчі акти, перекладені литовською мовою.

Такі документи розміщено в базі даних законодавства ЄС EUR-lex⁹. Для цієї роботи з неї відібрано 100, імовірно, найбільших за обсягом законодавчих актів — регламентів і директив, дещо більше зосередившись на сферах економіки та фінансів. Вибірку сформовано з регламентів і директив за 2000–2020 рр.; до неї намагалися включити документи кожного року, щоб з’ясувати, чи змінюється використання скорочень. Із цієї вибірки відібрано всі літерні та складові скорочення й проаналізовано їх із різних лінгвістичних поглядів, зіставляючи їх використання з відповідними законодавчими актами англійською мовою (вони також опубліковані в базі даних EUR-lex). Не всі документи могли бути перекладені з англійської, однак походження майже всіх ужитих скорочень виявляють англомовні тексти, тому, можливо, дещо умовно, англійську мову в тексті називатимемо мовою оригіналу. Лише походження кількох скорочень не вдалося встановити на підставі цих текстів, тож джерела їхнього походження шукали також у відповідних законодавчих актах французькою мовою (вони теж опубліковані в базі даних EUR-lex). До речі, ця стаття охоплює лише скорочення, утворені з перших літер і складів, оскільки вважається, що

⁶ https://eur-lex.europa.eu/content/techleg/KB0213228LTN.pdf

⁷ https://www.consilium.europa.eu/media/21451/joint-handbook-lt-may-2016_2017_04_26_def.pdf

⁸ https://ec.europa.eu/info/resources-partners/translation-and-drafting-resources

⁹ https://eur-lex.europa.eu/homepage.html?locale=lt

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 11

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Питання перекладу інших скорочень (утворених із залученням інших скорочень, слів, цифр, символів тощо), а також їх класифікації, мали б стати предметом окремої статті.

2. КРИТЕРІЙ ПОШИРЕНОСТІ

Нормативний критерій сформульовано в постанові VLKK Про литовський правопис і пунктуацію (VLKK 1997), у розділі Про літерні скорочення. Щоправда, цей розділ передусім присвячено транслітерації, або передаванню скорочень: у першому його підпункті встановлено, що «[Н]елитовські (міжнародні) скорочення, утворені з латинських літер, у литовських текстах слід писати так, як їх пишуть мовою оригіналу», а в другому — що «[С]корочення мов, які використовують писемність нелатинського походження, передаються литовськими літерами». Водночас у третьому підпункті додається: «Якщо назви іншими мовами широко вживаються в перекладі литовською мовою, літерні скорочення утворюються від їхнього литовського відповідника». Отже, критерій ґрунтується на поширеності назви: якщо назва широко вживається в перекладі литовською мовою, слід уживати литовське скорочення; в інших випадках його можна залишати таким, яким воно вжите в мові оригіналу. Однак назва розділу свідчить, що це формулювання стосується лише літерних скорочень, що підтверджують і наведені приклади. У 2000 році щодо скорочень ухвалено також окрему постанову, але в ній лише перелічено 6 скорочень назв Європейських співтовариств і назв сфер співпраці держав — членів Європейського Союзу та зазначено, що в документах та інших текстах, підготовлених литовською мовою, слід уживати їхні литовські форми (VLKK 2000).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 12

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Критерій, що ґрунтується на поширеності, має досить загальний характер. Адже неможливо визначити, чи є назва поширеною, а тим паче — чи є вона широко поширеною. Отже, як авторка вже звертала увагу у статті з популяризації науки, суб’єктивності в судженнях про це не уникнути й у мовному вжитку (Vaskelaitė 2002: 4). Простір для інтерпретації створює і формулювання «широко вживані — перекладати литовською мовою». Воно ніби вказує, що йдеться не про назву, а про широке вживання назви, перекладеної литовською мовою. Однак назви з прямим значенням, як правило, мали б перекладатися литовською мовою всі, якщо це не особові імена чи географічні назви. З іншого боку, саме від перекладача залежить, чи стане назва поширеною у перекладі литовською мовою (а від перекладачів актів права ЄС залежить ще й те, яка абревіатура цієї назви набуде поширення, адже регламенти ЄС, які перекладаються, Литва зобов’язана застосовувати, а директиви — транспонувати до національного законодавства¹⁰). Отже, це коротке формулювання, найімовірніше, орієнтоване не на перекладні тексти, а тим паче не на тексти, що перекладаються в європейських інституціях. До речі, можлива й інша інтерпретація, хоча формулювання на неї й не вказує: перекладати слід лише ті абревіатури, які не вживаються без назв, а якщо поширена лише абревіатура, а повна назва не набула поширення, абревіатуру можна подати мовою оригіналу.

Переклади актів права ЄС показують, що перекладаються майже всі назви — і власні, і загальні, за винятком символічних. В оригіналі в більшості випадків спочатку подається повна назва, поруч у дужках — абревіатура, а далі замість повної назви вживається абревіатура, наприклад: The harmonised index of consumer prices (HICP) is designed to measure inflation in a harmonised manner across Member States. The Commission and the European Central Bank (ECB) use the HICP in their assessment of price stability in the Member States under Article 140 of the Treaty on the Functioning of the European Union (TFEU). Відповідно, перекладено й у литовському тексті:

¹⁰ https://ec.europa.eu/info/law/law-making-process/applying-eu-law

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 13

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Узгоджений індекс споживчих цін (далі — УІСЦ) призначений для того, щоб інфляцію вимірювали узгодженим способом у всіх державах-членах. Комісія та Європейський центральний банк (далі — ЄЦБ) використовують УІСЦ, оцінюючи стабільність цін у державах-членах відповідно до статті 140 Договору про функціонування Європейського Союзу (далі — ДФЄС). У тих рідкісних випадках, коли в оригіналі спочатку подано абревіатуру, а в дужках — повну назву, як-от The Commission report on the second phase of the SLIM exercise (Simpler Legislation for the Single Market) recommended that a study be carried out to determine, такий порядок відтворюється і в перекладі: У звіті Комісії про другий етап використання SLIM (Спростити законодавство для єдиного ринку) рекомендовано провести дослідження. Кілька абревіатур, а саме EU, EC, IT, OJ, JHA, EEC, ISO, SMS, в англомовних текстах уживаються без наведення назви — так їх уживають і у відповідних литовських текстах, лише деякі з них (ЄС, ЄС, IT, ОВ, ЮВС і ЄЕС) подано в перекладі. Отже, дотримуються оригіналу. Щоправда, абревіатуру, вжиту в оригіналі, у перекладі можуть пропускати або доповнювати додатковим словом¹¹, але якщо в оригіналі її не вжито, у литовському тексті абревіатуру не вводять. Інакше кажучи, перекладач не має цілковитої свободи вводити, утворювати й уживати абревіатури, яку має автор. До речі, це ще одна причина, чому в статті йдеться про переклад абревіатур, а не про їх утворення від перекладених чи неперекладених назв.

Отже, назви перекладаються, але одні абревіатури перекладаються, а інші залишаються такими, як в оригіналі, пор.: Європейська система фінансового нагляду (далі — ЄСФН) слід прагнути усунути такі недоліки; засновується Система екологічного менеджменту й аудиту Співтовариства (далі — EMAS); програму «Коперник» слід вважати європейським внеском у створення

¹¹ Так само згадується і SVPR; наприклад, зазначено, що якщо в оригінальному документі абревіатуру вжито лише один або кілька разів, у документі, перекладеному литовською мовою, краще вживати словосполучення повністю або що до абревіатури можна додати відповідне слово із загальнішим значенням (код SWIFT, класифікатор NACE) тощо (SVPR 2020: 8).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 14

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Глобальну систему систем спостереження за Землею (далі — GEOSS), яку готує Група зі спостереження за Землею (далі — GEO)¹². Порівнявши ці приклади, неважко було б зробити висновок, що застосовується нормативний критерій, тобто абревіатура поширеної назви подається українською (EFPIS), а непоширеної (на це вказує контекст — систему екологічного менеджменту й аудиту Співтовариства лише створюють) — у тому вигляді, в якому її вжито в англійському тексті (EMAS); іншомовні абревіатури, поширеність яких незрозуміла, також залишають без змін (GEOSS, GEO). Однак це спростовують уже самі заголовки правових актів, у яких названо об’єкти, що засновуються. Назви таких об’єктів однаково непоширені, але іншомовні абревіатури наводяться лише для деяких із них, наприклад: Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1971 від 11 грудня 2018 року про створення Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) і BEREC агентство підтримки (BEREC офіс); Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1240 від 12 вересня 2018 року про створення Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS); Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/1238 від 20 червня 2019 року про загальноєвропейський персональний пенсійний продукт (PEPP)¹³. Для інших об’єктів відразу, ще до того, як назва встигла набути поширення, подають українські абревіатури, наприклад: Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1211/2009 від 25 листопада 2009 року про створення Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (EERRI) та заснування Офісу; Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1601 від 26 вересня 2017 року про створення Європейського фонду сталого розвитку (EDVF), EDVF гарантія та EDVF фонд гарантій; Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/2226 від 30 листопада 2017 року про створення системи в’їзду/виїзду (AIS).

¹² Тут і далі цитуватиметься лише зв’язний фрагмент речення, актуальний з погляду вживання абревіатури: пропуск початку чи кінця речення не позначається купюрою. Оскільки з погляду цього дослідження конкретне джерело абревіатури не має значення, після наведення прикладу його не вказано; перелік усіх використаних джерел подано наприкінці статті.

¹³ Заголовки, як і цитовані речення, також подано скорочено.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 15

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Однак усталене вживання абревіатури в назві не змінюється. Для цього дослідження було взято матеріал за 20-річний період, і назви об’єктів, створених протягом нього, начебто мали б усталитися; деякі з них широко вживаються в інших правових актах інституцій ЄС, однак принаймні ця вибірка не свідчить про перехід від іншомовної абревіатури до литовської. Винятків було лише три, та й вони радше вказують на протилежну тенденцію. У регламентах Європейського парламенту та Ради за давніший період, наприклад у Регламенті № 575/2009, ухваленому 2013 року, вживалася литовська абревіатура EDPPI (Європейський орган зі страхування та професійних пенсій), тоді як у новіших актах, наприклад у Регламенті 2019/1238, ухваленому 2019 року, або в Регламенті 2020/1503 від 2020 року, вже вживається абревіатура англійського походження EIOPA. Назву Європейського офісу підтримки притулку в Регламенті № 604/2013 від 2013 року скорочено як EPPB, а в Регламенті 2019 року вже вжито скорочення EASO. Вживання ще однієї абревіатури свідчило б про коливання: у Директиві 2011/61/ЄС від 2011 року, Регламенті № 806/2014 від 2014 року та Регламенті 2019/1156 від 2019 року вживається EVPRI (Європейський орган з цінних паперів і ринків), але в документах різних років трапляється також ESMA (Регламент № 909/2014 від 2014 року, Директива 2020/1504 від 2020 року). Щоправда, у найновіших правових актах (Регламенті 2020/1503 від 7 жовтня 2020 року, Регламенті 2020/873 від 24 червня 2020 року) вживається ESMA, отже, і в цьому випадку відбувається перехід до абревіатури англійського походження. Звісно, проаналізована вибірка не охоплює всього масиву правових актів ЄС, однак вона достатньо виразно виявляє тенденцію до послідовного вживання абревіатур у правових актах. Про прагнення до такої уніфікації свідчать і вже розглянуті робочі інструменти: у них публікують спільні для інституцій ЄС переліки абревіатур, однакові абревіатури та єдині правила. Окремо перевірено також 20 регламентів і директив, ухвалених після публікації SVPR (після 2020 04 08), і в них змін у вживанні абревіатур також не виявлено, однак, звісно, щоб вони проявилися, потрібен довший проміжок часу (і має бути ухвалено більше директив і регламентів).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 16

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Зрозуміло, у правових актах ЄС вживаються не лише назви створюваних об’єктів, тож критерій усталеності, здавалося б, міг би впливати на рішення щодо їх скорочення. На те, що такий критерій може мати певне значення, начебто вказує і SVPR, де наведено 7 критеріїв вибору абревіатури (джерело, традиція, упізнаваність, символічне значення, поширеність, стислість і звукова структура, позначуваний об’єкт), причому другим згадується традиція. Щоправда, її не пояснено, наведено лише по парі прикладів литовських і іншомовних абревіатур (ESBO – Організація з безпеки і співробітництва в Європі, PSO – Всесвітня організація охорони здоров’я та NATO, UNESCO), і з них важко зрозуміти, чи мається на увазі традиція вживання абревіатури загалом, чи традиція в правових актах ЄС. Хай там як, першим критерієм названо джерело, а з його конкретизації стає зрозуміло, що під час перекладу абревіатур насамперед слід зважати на установчі документи, інші правові акти, вказівки компетентних суб’єктів або офіційні заяви. На цьому наголошується і в примітці: «Абревіатури назв агентств та органів Європейського Союзу вживаються в тому вигляді, в якому їх наведено в установчих документах. Оскільки в установчих документах зазначено не всі абревіатури назв агентств чи органів, рекомендовано перевіряти їх у базі даних IATE, де подано найновішу інформацію та вказівки компетентних суб’єктів або офіційні заяви» (SVPR 2020: 12). Так стає зрозумілою важливість метамовного чинника: слід уживати абревіатури у тому вигляді, в якому їх визначили компетентні суб’єкти та використали в документах. Щоправда, це не означає, що вони мають бути лише іншомовними. Наприклад, у LV, яким перекладачам також рекомендовано керуватися (SVPR 2020: 12), одні абревіатури назв є іншомовними (EASO – Європейський офіс підтримки притулку, EUIPO – Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу), а інші — литовського походження (EIB – Європейський інвестиційний банк, EAA – Європейське агентство з навколишнього середовища, EIVT – Європейська служба зовнішніх дій).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 17

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

До речі, критерій поширеності також згадується у SVPR (як п’ятий), однак його сформульовано не як поширеність назви, а як поширеність абревіатури, і не як поширеність у литовській мові, а як поширеність в інших мовах: «Запозичену абревіатуру можна обрати, якщо вона широко вживається в інших мовах (за даними IATE)» (SVPR 2020: 13). У працях нормативного характеру з литовської мови такий критерій не формулюється, однак певні можливості для його інтерпретації створює контекст формулювання вже розглянутого нормативного критерію. У першому підпункті згаданого розділу Про літерні абревіатури зазначено, що іншомовні (міжнародні) абревіатури, утворені з латинських літер, слід писати так, як в оригінальній мові, і, не пов’язуючи цей підпункт із третім, можна дійти висновку, що так можна писати всі іншомовні (міжнародні) абревіатури. Навіть якщо в цьому випадку дужки означають не ототожнення понять, а уточнення (тобто з «іншомовних» уживати лише «міжнародні»), термін міжнародна абревіатура не пояснюється ані в цій постанові, ані деінде. Залишений без пояснення, він створює підґрунтя для різних інтерпретацій, зокрема для ототожнення міжнародної абревіатури з міжнародним словом, щодо якого нині існує вже не одне розуміння. Наприклад, у Литовській мовній енциклопедії термін міжнародні слова тлумачиться як «запозичення, прийнятні для загальновживаної мови (не вважаються варваризмами), чужомовне походження яких чітко підтверджується принаймні частиною найважливіших мов міжнародного спілкування (або й класичних мов) і які не мають безсумнівних слідів запозичення з якоїсь сусідньої мови» (LKE 2008: 547)¹⁴. Якщо застосувати таку аналогію до абревіатур, справді вийшло б, що достатньо кількох мов, у яких ужито англійську абревіатуру, і її вже можна не перекладати, хоча, наприклад, у LKRS як міжнародні згадуються лише абревіатури PS або P.S. (лат. post scriptum), NN або N.N. (лат. nomen

¹⁴ На практиці таке розуміння вже застосовано в найновішому словнику міжнародних слів (TŽŽ 2013). Ґрунтовний огляд розумінь міжнародного слова, перш ніж розглянути міжнародні терміни комп’ютерної техніки та інформатики, подає P. Zemlevičiūtė (2018: 153–154).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 18

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

nescio), MDS або M.D.S. (лат. misce, da, signa або misceatur, detur, signetur), отже, абревіатури, утворені на основі латинських висловів чи слів (LKRS 1992: 74). Наскільки можлива аналогія між міжнародною абревіатурою та міжнародним словом, краще показали б дослідження співвідношення абревіатури й слова, але це питання, якщо мати на увазі статтю R. Marcinkevičienė, наразі не досліджене, а радше лише порушувалося.

У SVPR під час переліку джерел нормувальне джерело згадується лише після установчого документа, іншого правового акта, вказівки компетентного суб’єкта чи офіційної заяви; тут його представляють IATE, Банк термінів Литовської Республіки, енциклопедія, словник, підручник тощо (SVPR 2020: 12). Отже, вже це свідчить, що критерії перекладу абревіатур, застосовувані в інституціях ЄС, не збігаються з нормувальним критерієм, установленим у постанові VLKK. Як з’ясовується, розглянуте вживання має значною мірою регулювати нелінгвістичний, або метамовний, чинник, але чи не виявляються в ньому закономірності лінгвістичного характеру? Це й буде з’ясовано далі.

3. ОБСЯГ

У 100 правових актах виявлено 214 літерних абревіатур, тобто утворених із перших літер слів назви (рахувалися лише абревіатури, що не повторювалися). Три з них складно оцінити з погляду перекладу, оскільки перші літери слів литовської та англійської назв збігаються: VIS (Візова інформаційна система та Visa Information System), ESI (Європейські структурні та інвестиційні фонди та European Structural and Investment) і ETSI (Європейський інститут телекомунікаційних стандартів та European Telecommunications Standards Institute). Оскільки, як уже зазначалося, абревіатури в текстах подаються після назви, яка в будь-якому разі перекладається, з’ясувати неможливо,

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 19

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

на основі якої назви утворені ці три абревіатури. Отже, далі з погляду перекладу оцінюватимуться 211 абревіатур.

Група дволітерних абревіатур не виявляє очевидних тенденцій. Виявлено лише дві нелитовські абревіатури, а саме CV (Curriculum Vitae) і SE (європейські компанії), однак і литовських виявлено лише 6: JT (Організація Об’єднаних Націй), ES (Європейський Союз), IT (інформаційні технології), EB (Європейське Співтовариство), OL (Офіційний вісник) і MA (обсяг платежу), наведена в одному правовому акті. Усі литовські дволітерні абревіатури, крім останньої, вживаються без зазначення назви; EB зазвичай входить до складу заголовків правових актів, на які посилаються, наприклад: вони відповідають чинним правилам і процедурам банківського сектору та Директиви 2004/39/EB. Абревіатура OL (Офіційний вісник) вживається у примітках, коли зазначають джерело опублікування цитованих правових актів, наприклад: OL L 25, 2009, 1, 29, p. 28. Судячи з SVPR, такий мізерний набір дволітерних абревіатур може бути наслідком прагнення уникати їх: перекладачам вказують, що якщо словосполучення складається лише з двох компонентів або його можна скоротити до двох компонентів, у литовських документах абревіатуру краще не вживати (SVPR 2020: 10).

Довгі літерні абревіатури також трапляються лише поодинокі. Серед нелитовських шестилітерних виявлено CEIOPS (Комітет європейських органів нагляду за страховими компаніями та професійними пенсіями), серед литовських — EŽUOGF (Європейський фонд орієнтації та гарантування сільського господарства), EŽŪFKP (Європейський фонд сільського господарства для розвитку сільських територій) і KIPVPS (суб’єкти колективного інвестування в цінні папери, що підлягають обігу). Семилітерна абревіатура лише одна — EDPPPIK (Комітет європейських органів нагляду за страховими компаніями та професійними пенсіями).

Найчисленнішими є набори три- та чотирилітерних абревіатур (див. табл. 1). Останній не виявляє очевиднішої закономірності: знайдено 40 литовських літерних абревіатур (AIFV, BEPS, BIAS, FPKG, ECBS, EDVF, EIFT, ESĮ, ETPB, EŽKA, PINO, SESV, SVKI, ŽOFI тощо),

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 20

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

не литовських — 35 (ACER, BBAN, CISE, EEPR, EPER, EIPA, EMAS, EMSA, EPPO, ETSC, EURI, FADO, GATT, GMES тощо)¹⁵, включно з OLAF і CIFE, утвореними на основі французьких назв; до речі, це єдині в обраній вибірці літерні абревіатури, утворені не на основі англійської мови¹⁶. Однак набір трибуквених абревіатур виявляє очевидну перевагу литовських абревіатур: використано 19 нелитовських трибуквених абревіатур (BIC, CPA, CPC, GEO, EMA, ISO, SMS, DNR, WAL, WAM тощо), а литовських — більш ніж учетверо більше: 79 (AIF, AIS, BKI, BPM, DPS, EEB, EEE, EBI, EIB, EPF, GMO, IRT, MPT, MVI, NCB, OPS, UŽT тощо); це найчисленніша група литовських літерних абревіатур.

ТАБЛИЦЯ 1. Літерні абревіатури за складом

Литовські | Нелитовські | Усього Двобуквені | 6 | 2 | 8 Трибуквені | 79 | 19 | 98 Чотирибуквені | 40 | 35 | 75 П’ятибуквені | 11 | 14 | 25 Шестибуквені | 3 | 1 | 4 Семибуквені | 1 | – | 1 Усього | 140 | 71 | 211

¹⁵ Під час підрахунків три згадані винятки, а саме абревіатури EPPB і EASO, EVPRI і ESMA, EDPPI і EIOPA, зараховуються і до набору литовських, і до набору нелитовських абревіатур. ¹⁶ У посібниках для укладачів і перекладачів текстів ЄС трапляються також окремі літерні абревіатури французького походження, наприклад: SA (société anonyme), TGV (train à grande vitesse), ASBL (association sans but lucratif).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 21

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

П’ятибуквених абревіатур уживають значно менше, і принаймні ця вибірка свідчить, що частіше трапляються нелитовські. Їх виявлено 14: BEREC, CSIRT, GEOSS, ECMWF, ECRIS, EONIA, EIOPA, ETIAS, ICSMS, IOSCO, LIBOR, NARIC, TDAWN, SIENA. Литовських використано 11: BDANP, BKKMN, EDAPP, EFPIS, EJŘŽF, EKSSG, ENADS, EOEVT, EŽŪGF, EDPPI і EVPRI. Однак від EDPPI, як уже зазначалося, схиляються перейти до EIOPA, від EVPRI — до ESMA, отже, якщо відкинути ці абревіатури, набір литовських п’ятибуквених абревіатур ще зменшиться. Втім, у цих підрахунках враховано лише абревіатури, утворені суто літерним способом, тобто з перших літер усіх слів у назві, включно з кількома випадками, які в описах літерних абревіатур зазвичай згадують як окремі. Так, у Порадах з канцелярської мови зазначено, що іноді початок слова може позначатися двома літерами; наведено приклади LST (литовський стандарт), VšĮ (публічна установа) (KancKP 1998: 277). В аналізованих джерелах виявлено дві такі абревіатури: NVO (неурядові організації) і BPeM (єдиний механізм санації). Однак у працях з правопису — ані серед літерних, ані серед складових абревіатур — не згадуються абревіатури, утворені пропуском деяких слів назви, а в досліджуваному матеріалі таких багато, переважно нелитовських: EASA – European Union Aviation Safety Agency, EQAR – European Quality Assurance Register for Higher Education, ECVET – European Credit System for Vocational Education and Training, EQAVET – European Quality Assurance Reference Framework for Vocational Education and Training, LETS – European Law Enforcement Training Scheme, MREL – minimum requirement for own funds and eligible liabilities, TRIPS – Trade-Related Aspects of Intellectual Property тощо. Серед литовських абревіатур, утворених таким способом, виявлено лише три: ESS (Європейська система інтегрованих економічних рахунків), BLS (система загальних тарифних преференцій Співтовариства) і CASS (центральне сховище звітів і статистичних даних). Перші

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 22

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

дві утворені за оригіналом — у ньому абревіатури також складаються з трьох літер, пропускаючи слова назви. І третя, схоже, свідчить про дотримання оригіналу: вона складається з такої самої кількості літер, проте під час перекладу назви потрібно більше слів (пор. CASS — центральне сховище звітів і статистичних даних і CRRS — central repository for reporting and statistics). Це порушило б питання про литовськість і нелитовськість способів творення абревіатур. Можливо, неоднозначність відповіді також сприяє тому, що в дослідженому матеріалі небагато таких литовських абревіатур. За винятком трьох уже згаданих випадків, інші відтворюються так, як в оригіналі, наприклад: Генеральний секретаріат Ради також оприлюднив автентичні документи в інтернеті у відкритому реєстрі автентичних проїзних документів і документів, що посвідчують особу, відомому як PRADO.

Якщо включити такі абревіатури до підрахунку літерних абревіатур, набори довших нелитовських абревіатур збільшаться і переважать литовські. Однак їх буде розглянуто пізніше; з розгляду абревіатур, утворених типовим літерним способом, стає зрозуміло, що сама лише довжина не визначає межі між абревіатурами, які перекладають, і тими, які не перекладають: у всіх групах за довжиною, крім семибуквених абревіатур, трапляються абревіатури як литовського, так і нелитовського походження, хоча перших загалом удвічі більше, ніж других: відповідно 140 і 71. Водночас очевидною є перевага литовських трибуквених абревіатур (79 проти 19), що свідчить про те, що їх перекладають найчастіше, і спонукає розглянути літерні абревіатури з інших лінгвістичних аспектів.

4. ВИД НАЗВИ

В описах літерних абревіатур у розділах з правопису переважно наведено лише приклади скорочених власних назв, таких як ООН (Організація Об’єднаних Націй), ВКЛ (Велике князівство Литовське

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 23

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Князівство) або KAD (Департамент національної оборони), однак трапляються серед них і абревіатури, утворені на основі загальної назви, наприклад: UAB – закрите акціонерне товариство, PVM – податок на додану вартість (LKŽin 1998). Навіть прямо зазначається, що скорочувати можна не лише власні, а й загальні назви: «Багатослівні назви, як власні, так і загальні, скорочуються позначенням усіх самостійних слів першими великими літерами» (LKRS 1992: 73).

Розглянувши групу буквеної абревіатури, яку найчастіше перекладають у правових актах ЄС, — трибуквені абревіатури, з’ясовуємо, що переважають утворені на основі загальної назви. Із 79 литовських таких 48: AIF – фонди альтернативного інвестування, AKM – відкритий метод координації, DFP – багаторічна фінансова програма, DPS – багатосторонні торговельні системи, DTD – детектор множинних ідентичностей, IUS – системи інституційного забезпечення, MKR – вимога до капіталу платоспроможності, MPV – національні центральні банки, що здійснюють платежі, OPS – організовані торговельні системи, PSO – оператори систем передачі, PSŠ – центральні контрагенти, SUB – житло, займане власниками, UŠT – заморські країни й території, BPeM – єдиний механізм санації тощо. Одна перекладна абревіатура, EKS, утворена з включенням власних назв – Èltetò-Köves-Szulc paritetai, але вся назва є загальною.

Чимало литовських абревіатур, утворених на основі загальної назви, трапляється і серед чотирибуквених: серед 36 литовських — 17: AIFV (керуючі фондами альтернативного інвестування), BEPS (спільна європейська система притулку), BIAS (спільна система інформації про довкілля), BŽŪP (спільна сільськогосподарська політика), CVPD (центральні депозитарії цінних паперів), GPPB (компанії з перевезення готівки), KIJT (постачальники консолідованих стрічок даних), ŽOFI (фінансовий інструмент орієнтування рибного господарства) тощо. Серед 11 п’ятибуквених знайдено лише дві: BDANP (послуга визначення відповідності біометричних даних) і BKKMN (спільних кредитних

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 24

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

річна процентна ставка). Однак це не означає, що чотирибуквені чи п’ятибуквені абревіатури, утворені на основі загальної назви, не перекладаються. Серед іншомовних їх також майже не трапляється. Наприклад, серед 14 п’ятибуквених такими є лише CSIRT (служби реагування на інциденти комп’ютерної безпеки), ELTIF (європейські фонди довгострокових інвестицій) і NARIC (національні інформаційні центри академічного визнання). Серед 35 чотирибуквених такими є лише BBAN (основний номер банківського рахунку), IBAN (міжнародний номер банківського рахунку), PEPP (загальноєвропейський персональний пенсійний продукт) і, якщо дотримуватися принципу написання назви в перекладі, CISE (спільне інформаційне середовище обміну), FADO (система документів в інтернеті для підроблених і справжніх документів), GMES (Глобальна система моніторингу навколишнього середовища та безпеки). Отже, чотирибуквені й п’ятибуквені абревіатури, утворені від загальних назв, уживаються рідше, тому й перекладаються рідше.

Меншу їх кількість показує і вся вибірка: із 211 буквеної абревіатури 89 утворено на основі загальної назви, 120 — на основі власних назв (основу утворення абревіатур DNS і BGP, ужитих без наведення повної назви, не встановлено). Однак серед абревіатур, утворених на основі загальних назв, очевидно переважають литовські — із 89 таких 71 є литовською (див. табл. 2). Іншомовних лише 18 (CV, SE, SCE, BIC, CSIRT, ELTIF, NARIC, PEPP, BBAN, IBAN тощо), включно з абревіатурами назв кількох систем, записаних малими літерами (FADO, CISE і GMES).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 25

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

ТАБЛИЦЯ 2. Буквені абревіатури за типом назви

Литовські

Іншомовні

Усього

Утворені від загальної назви

71

18

89

Утворені від власної назви

61

59

120

Усього

132

77

209

Однак розподіл литовських і іншомовних абревіатур, утворених на основі власної назви, є приблизно рівним. Три абревіатури цієї групи, а саме EPPB, EVPRI і EDPPI, ужито як у литовській, так і в іншомовній формі (EASO, ESMA ir EIOPA), а з-поміж інших 117 абревіатур 61 має литовське походження: EGA – Європейське оборонне агентство, EMT – Європейська платіжна рада, EPP – Європейський портал пошуку, JPKG – Спільна парламентська контрольна група, EIVT – Європейська служба зовнішніх дій, SESV – Договір про функціонування Європейського Союзу, EŽŪFKP – Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільських територій тощо. Інші 59 мають іншомовне походження, наприклад: GEO – Група спостереження за Землею, ISO – Міжнародна організація зі стандартизації, SIS – Шенгенська інформаційна система, EIPA – Європейський інститут державного управління, EMSA – Європейське агентство з морської безпеки, GATT – Генеральна угода з тарифів і торгівлі, ACER – Агентство зі співробітництва регуляторів у сфері енергетики, BEREC – Орган європейських регуляторів електронних комунікацій.

Отже, виявляється, що найбільше схильні перекладати короткі абревіатури, утворені від загальної назви, однак незрозуміло, чому абревіатури з літер, утворені на основі власної назви, розподілені щодо перекладу приблизно порівну. Таким чином, потрібен подальший аналіз.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 26

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

5. НАЗИВАНИЙ ОБ’ЄКТ

Хоча нормативний критерій орієнтується на поширеність назви, у 2000 році було ухвалено ще одну постанову VLKK, у якій перелічено 6 абревіатур назв Європейських співтовариств і сфер співпраці держав — членів Європейського Союзу, а саме EB (Європейське Співтовариство), EEB (Європейське економічне співтовариство), EAPB (Європейське співтовариство вугілля і сталі), BUSP (спільна зовнішня політика та політика безпеки), TVR (юстиція та внутрішні справи), Euratomas (Європейське співтовариство з атомної енергії); також зазначено, що в документах та інших текстах, підготовлених литовською мовою, слід уживати їхні литовські форми (VLKK 2000). Ця тематична група, до речі, згадується й в інших працях (Kazlauskienė 2008: 73; Linkevičienė 2013: 28), очевидно, з метою передати нормативне положення; водночас згадуються також абревіатури основних документів, як-от EŽTK – Європейська конвенція з прав людини (Linkevičienė 2013: 28). Це може наводити на думку, що під час вибору литовської чи іншомовної абревіатури значення може мати називаний об’єкт.

Якщо відповідно до цього розглянути групи абревіатур з літер, уживаних у перекладах актів права ЄС, видно, що литовські абревіатури, утворені від загальних назв, здебільшого є термінами, поширеними в актах права ЄС або вживаними в конкретному правовому акті; таких абревіатур 68: IRT (інформаційні та комунікаційні технології), GTV (чиста вартість активів), GMO (генетично модифіковані організми), PMT (постійні податкові ставки), MVĮ (малі та середні підприємства), AKM (відкритий метод координації), DTM (багатосторонні міжбанківські комісії), MKR (вимога до капіталу платоспроможності), MPT (надавачі платіжних послуг), PPI (установи професійного пенсійного забезпечення), AIFV (керуючі альтернативними інвестиційними фондами), CVPD (центральні депозитарії цінних паперів

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 27

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

цінних паперів), KIPVPS (організації колективного інвестування в переказні цінні папери) тощо. Крім них, як загальні назви вжито також три назви систем: AIS (система в’їзду та виїзду), BEPS (спільна європейська система притулку) і BIAS (спільна система екологічної інформації). Серед 18 неперекладених абревіатур є такі, що позначають різні об’єкти, але особливо вирізняється група назв кодів і показників: BBAN, IBAN, BIC, WAL, WAM, LIBOR, EONIA.

Розгляд групи литовських абревіатур з літер, утворених на основі власних назв, із цього погляду показує, що найбільше серед них абревіатур назв установ та організацій, зокрема й співтовариств (далі узагальнено — організації). Із 61 литовської абревіатури до цієї тематичної групи належать 47: ES – Європейський Союз, EB – Європейське Співтовариство, EEB – Європейське економічне співтовариство, EIB – Європейський інвестиційний банк, EKA – Європейське космічне агентство, EPF – Європейський фонд розвитку, ESF – Європейський соціальний фонд, ESRV – Європейська рада з системних ризиків, EIVT – Європейська служба зовнішніх дій, EŽŪFKP – Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільських територій, EŽŪOGF – Європейський фонд сільськогосподарського спрямування та гарантій тощо.

Серед іншомовних абревіатур, утворених на основі власних назв, виокремлюються абревіатури, що позначають різноманітні системні утворення: із 51 неперекладеної абревіатури, утвореної на основі власної назви, таких є 9: SIS – Шенгенська інформаційна система, ECTC – Європейська система трансферу кредитів, GEOSS – Глобальна система систем спостереження за Землею, ECRIS – Європейська інформаційна система судимостей, SLTD – база даних Інтерполу про викрадені та втрачені проїзні документи, ETIAS – Європейська система інформації та авторизації подорожей, EMAS – Система екологічного менеджменту й аудиту Співтовариства, SIENA – Програма безпечного обміну інформацією, EPER – Європейський реєстр викидів. Однак деякі назви систем (система автентичних і фальшивих документів в Інтернеті, глобальне навколишнє середовище та

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 28

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

систему моніторингу безпеки, спільну європейську систему притулку, інформаційну систему ринкового нагляду у сфері зв’язку, спільне інформаційне середовище) у правових актах написані з малої літери, тому їхні абревіатури, відповідно до орфографічного принципу, віднесено до абревіатур загальних назв (відповідно FADO, GMES, BEPS, ICSMS і CISE). Якщо віднести їх до цієї групи, вона стала б чисельнішою, а особливо збільшилася б, якби до неї зарахувати абревіатури, утворені пропусканням слів: ECVET (Європейська система кредитів у професійній освіті та навчанні), EQAVET (Європейська довідкова система забезпечення якості професійної освіти та навчання), TDAWN (база даних Інтерполу про проїзні документи, пов’язані з повідомленнями), PRADO (публічний реєстр автентичних проїзних і посвідчувальних документів в Інтернеті), EQAR (Європейський реєстр забезпечення якості вищої освіти) тощо.

Однак ще більшу групу абревіатур, які не перекладають, становлять абревіатури назв організацій — їх 25: ETF — Європейський фонд освіти, ISO — Міжнародна організація зі стандартизації, CEN — Європейський комітет зі стандартизації, ACER — Агентство співробітництва регуляторів енергетики, CMFB — Комітет зі статистики грошово-кредитної сфери, фінансів і платіжного балансу, CPSS — Комітет з платіжних і розрахункових систем, OLAF — Європейське бюро з боротьби з шахрайством, CIFE — Міжнародний центр європейської освіти, EASA — Агентство з авіаційної безпеки Європейського Союзу, EIPA — Європейський інститут державного управління, EPPO — Європейська прокуратура, ECMWF — Європейський центр середньострокових прогнозів погоди, IOSCO — Міжнародна організація комісій з цінних паперів, CEIOPS — Комітет європейських органів страхового нагляду та нагляду за професійними пенсіями тощо. Крім цієї тематичної групи, дещо більше є абревіатур назв документів, програм, інструментів, наприклад: GATT — Генеральна угода з тарифів і торгівлі, GATS — Генеральна угода про торгівлю послугами, TLAC — документ про умови загальної спроможності поглинання збитків, EEPR — Європейська енергетична програма для відновлення економіки, SIENA — програма мережі безпечного обміну інформацією.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 29

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Отже, можна було б зробити висновок, що названий об’єкт може мати значення під час перекладу абревіатур: абревіатури термінів переважно перекладають, а абревіатури назв системних утворень схильні залишати такими, як їх ужито в мові оригіналу. Однак цим чинником не можна пояснити абревіатур назв організацій, яких багато як серед перекладених, так і серед неперекладених. Деякі з них у вибірці зі 100 правових актів трапляються лише раз, наприклад ETF, EMA, FATF, ECMWF, і це ніби вказувало б на те, що межу між ними може визначати критерій поширеності: назви, що трапляються рідко, або рідко вживані абревіатури залишають такими, як їх ужито в мові оригіналу. Однак EIPA, EMSA, BEREC, CEIOPS, OLAF часто вживаються у правових актах, тобто і назви, і самі абревіатури є поширеними, проте ці абревіатури не замінюють українськими.

Отже, можливо, межу між абревіатурами цієї тематичної групи визначають інші чинники.

До речі, така межа проводиться і в розглянутих засобах праці перекладачів. Наприклад, у додатку LV, де подано список основних абревіатур, абревіатури BPV (Єдина рада з санації), EAA (Європейське агентство з навколишнього середовища), EPSA (Європейський центр політичної стратегії), ESTT (Суд Європейського Союзу), BLES (Бельгійсько-люксембурзький економічний союз), CAVO (Організація центральноамериканських держав), EESRK (Європейський економічний і соціальний комітет) тощо наведено в литовській формі, а абревіатури ETC (Європейський фонд освіти), JRC (Об’єднаний дослідницький центр), FRA (Агентство Європейського Союзу з основоположних прав), EFSA (Європейське агентство з безпеки харчових продуктів), EUSA (Європейська школа державного управління), EIGE (Європейський інститут гендерної рівності), EASME (Виконавче агентство з питань малих і середніх підприємств), PARBA (Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії) тощо — у не литовській формі.

У списку VV, призначеному для перекладачів, їх не подають, однак деякі абревіатури згадуються в додатках, де наведено списки назв організацій; з них можна було б зробити висновок, що межу визначає детальніший поділ організацій: абревіатури міжнародних організацій і їхніх найвищих органів

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 30

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

тут подаються в литовській формі, наприклад, JT (Організація Об’єднаних Націй), JTO (Організація Об’єднаних Націй), ŠMT (Північна рада міністрів); також подаються литовські абревіатури назв інституцій ЄС, наприклад, EP (Європейський парламент), ET (Рада Європи)¹⁷, тоді як поряд із назвами структурних підрозділів, наприклад фракцій і комітетів Європейського парламенту, подаються нелитовські абревіатури: ECR (Група європейських консерваторів і реформістів), IMCO (Комітет з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів) тощо (VV 2014: 64–67). Така межа, здається, відповідала б нормативному критерію, згідно з яким абревіатури назв, менш поширених у литовській мові, можна не перекладати.

Ще детальніший поділ установ та організацій подано у SVPR, де шостим згадується критерій позначуваного об’єкта (SVPR 2020: 14–24). На відміну від VV, тут пропонується вживати запозичені абревіатури назв міжнародних організацій (ASEAN, NAFO тощо). Однак для деяких абревіатур цієї групи робиться виняток: як литовські згадуються абревіатури назв органів Організації Об’єднаних Націй і деяких пов’язаних з нею організацій (GA, TDO, DIGA тощо), міжнародних судів (TTT, TBTBJ тощо), організацій регіону Балтійського моря та Північних країн (BJVT, BJVSBT тощо), а наприкінці згадуються інші організації, і так стає зрозуміло, що виняток поширюється й на них, хоча абревіатури міжнародних організацій названо запозиченими. Отже, хоча межу між абревіатурами міжнародних організацій намагаються провести за допомогою детальнішого поділу цих організацій, чітку межу окреслити не вдається. На це вказує і розгляд абревіатур назв структурних підрозділів: на відміну від VV, абревіатури назв генеральних директоратів і служб Європейської комісії (JRC, FPI, OLAF, ECFIN тощо), назв конфігурацій Ради (EPSCO, EYCS тощо) тут згадуються як

¹⁷ Назви також можуть скорочуватися до одного слова (Європейський парламент — Парламент, Європейська комісія — Комісія, Рада міністрів Європейського Союзу — Рада тощо) або взагалі не скорочуватися (VV 2014: 64).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 31

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

запозичені. Однак абревіатури назв підготовчих органів Ради подаються як литовські (PPK, EPK, SAK тощо), і зрештою запозиченими є також згадані серед останніх (SCIFA, CATS, COSI тощо). Якщо виокремити підгрупу назв децентралізованих установ, агентств і спільних підприємств ЄС, то доводиться констатувати, що їхні абревіатури можуть бути як литовськими (EEA, EGA тощо), так і запозиченими (EIGE, EASO тощо). Отже, коли намагаються класифікувати групу організацій за позначуваним об’єктом, майже про кожну підгрупу доводиться констатувати, що абревіатури можуть бути як литовськими, так і іншомовними.

Оскільки під час класифікації цієї групи неодноразово згадується чинник нелінгвістичного характеру (наприклад, про абревіатури назв комітетів і фракцій сказано, що їх слід уживати в тому вигляді, у якому їх затверджено за вказівкою компетентного суб’єкта), може здатися, що виняток доводиться робити саме через нього. Однак під час виокремлення інших груп позначуваних об’єктів про такий чинник не згадується, а все ж з’ясовується, що абревіатури можуть бути як литовськими, так і запозиченими. Так, це зазначається щодо кожної з двох підгруп назв документів: абревіатури назв міжнародних конвенцій і угод, програм, планів, настанов і заходів можуть бути як литовськими (VTK, SPG, DFP, BTL, BSP тощо), так і запозиченими (UNCLOS, CITES, ABCP, MASE тощо). Абревіатури збірників нормативно-правових актів ЄС нібито згадуються як литовські (KRD, BDAR тощо), але передбачено й винятки (регламент REACH, регламент CLP тощо). Відокремленими залишаються лише групи назв систем і термінів: про назви систем, у яких розрізняють дві підгрупи (Інформаційні системи, бази даних і реєстри та Методики, класифікатори й показники), сказано, що ці абревіатури зазвичай уживаються в запозиченому вигляді (CARE, GEANT, TRACES тощо), а про абревіатури термінів — що перевагу віддають литовським (DUK, PDB, IPTR тощо). Це певною мірою пояснює, чому в реальному вжитку абревіатури термінів перекладають, тоді як серед абревіатур назв систем багато неперекладних.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 32

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Однак у більшості інших груп, виокремлених у SVPR за позначуваним об’єктом, згадуються як литовські, так і запозичені абревіатури. З цього видання, призначеного для перекладачів, стає зрозумілою важливість метамовного чинника, але, як можна було б виснувати, він має більше значення лише для абревіатур назв організацій; водночас абревіатури майже всіх груп, які намагаються виокремити, варіюються. Спроба класифікувати абревіатури за позначуваним об’єктом зрештою показує, що майже в кожній групі можуть бути як литовські, так і запозичені абревіатури. Це може свідчити про те, що в самому вжитку діють інші чинники, які проводять межу між абревіатурами за іншою ознакою.

6. СПОСІБ ТВОРЕННЯ

У SVPR спосіб творення абревіатури зовсім не згадується серед критеріїв. Наводячи кожен критерій, подають приклади як літерних, так і складових абревіатур, не розрізняючи їх, що свідчить про те, що спосіб творення абревіатури не вважається важливим. Наприклад, серед назв комісій Комітету регіонів та Європейського економічного і соціального комітету виокремлено відповідну підгрупу за критерієм позначуваного об’єкта, і як приклади наведено як літерну абревіатуру CCML, так і складову COTER (SVPR 2020: 17–18). Або ж, розглядаючи абревіатури назв систем, згадують не лише утворену суто літерним способом SITC і PRADO, утворену з літер із пропуском слів, а й TRACES (Trade Control and Expert System) — абревіатуру, утворену із залученням складу (ESRV 2020: 21).

Щоправда, чинник способу творення не згадується і під час формулювання нормативного критерію. Його ілюструють лише прикладами літерних абревіатур (TO — Організація Об’єднаних Націй, NVS — Співдружність Незалежних Держав, ES — Європейський Союз), а також формулюється постанова

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 33

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

skyrelyje Dėl raidinių santrumpų (VLKK 1997). Nutarimas Dėl raidinių santrumpų buvo priimtas jau 1989 m. (KK 1989), tik vėliau perkeltas (kiek papildžius) į rašybos ir skyrybos taisyklių visumą apimantį 1997 m. nutarimą, o tai rodytų, kad formuluojama nuostata greičiausiai yra radusis iš būtinybės pateikti pačias bendriausias nelietuviškų santrumpų rašymo taisykles, kai lietuvių kalboje rusiškas santrumpas ėmė keisti angliškos santrumpos. Trumpame skyrelyje visi santrumpų vartojimo aspektai negalėjo būti aprėpti, o ir išsamiai santrumpų klasifikacijai nutarime ne vieta. Tačiau rašybos darbuose klasifikacija pagal sudarymo būdą populiari ir reikšminga – ji brėžia ribą tarp santrumpų rašymo ir linksniavimo. Tiesa, rašybos darbuose santrumpos vertimo požiūriu neaptariamos, taigi neaišku, ar ši riba svarbi ir vertimui.

Зародження класифікації абревіатур за способом творення в литовському мовознавстві, імовірно, пов’язане зі статтею, опублікованою 1964 року в Kalbos kultūra, у якій зроблено спробу класифікувати всі скорочення, що вживаються в мові. Основну увагу приділено скороченню словосполучень, які є назвами, і виокремлено чотири способи такого скорочення, відповідно — чотири результати, які пропонується називати абревіатурами. Двома з них названо літерні абревіатури (TSKP, LTSR, VLKJS) та звукові абревіатури (під час їх вимови звуки зливаються в одне слово: VRES, HES, TASS, nepas (нова економічна політика), FIBA); водночас пропонується називати їх ініціальними абревіатурами. Два інші результати пов’язані зі скороченням складеної назви до одного слова: один з них утворюється скороченням першого слова до його початку та додаванням іншого слова (agitpunktas — від agitacinis punktas, profsąjunga — profesinė sąjunga); такі утворення називаються складними усіченими словами. Інший спосіб і результат скорочення охоплює різні випадки, що не відповідають правилам словотвору, коли зливаються початки двох слів (krikdemas — krikščionis demokratas, partorgas — partinis organizatorius), коли від одного слова береться компонент, що охоплює два склади (Kominternas — Комуністичний Інтернаціонал, Proletkultas — Proletарине̇ kultūros-švietimo organizacija) або компонент, що охоплює основу

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 34

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

компонент (gruporgas — grupės organizatorius, vietkomas — vietos komitetas). Усі такі випадки, що не відповідають правилам словотвору, тут пропонується називати складовими абревіатурами; загалом же пропонується така класифікаційна схема: розрізняти складні усічені слова та абревіатури слів, а останні поділяти на складові й ініціальні, передбачаючи можливість поділу ініціальних на літерні та звукові. Отже, в межах однієї схеми намагаються охопити два аспекти — звукову структуру та спосіб творення абревіатури.

Як видно з прикладів, наведених у цій статті, більшість із них — актуальні на той час російські абревіатури. Однак їхню чужомовність названо й прямо: про складові абревіатури сказано, що це «слова, здебільшого утворені в інших мовах і пристосовані до граматичної будови литовської мови» (Klimavičius 1964: 40), а про звукові абревіатури (TASS, VRES, FIBA) — що вони «просто запозичені з інших мов або є перекладними. У литовській мові не дуже полюбляють зливати перші звуки в слово, наприклад, JAV ми не вимовляємо як jav. Адже в литовській мові природне сполучення, попри зручне для вимови розташування голосних і приголосних, можливе лише з закінченням. Тому такі абревіатури, як hesas, Tasas, šecas, vrecas, zillas, зазвичай вимовляють, додаючи литовські закінчення» (Klimavičius 1964: 41). Так стає зрозуміло, що характерними для литовської мови вважаються лише літерні абревіатури, а ті, що нагадують слова (звукові й складові), вважаються переважно запозиченими з інших мов. Також видно, що класифікаційна схема покликана охопити як литовські абревіатури, так і абревіатури, нехарактерні для литовської мови, які за тодішніх обставин функціонування литовської мови були представлені російськими абревіатурами.

Згодом складові абревіатури справді починають виокремлювати. У відповідному розділі LKRS переважно розглядаються літерні абревіатури, однак після їх розгляду згадується, що є такі абревіатури, які «складаються з перших двох або трьох літер кожного слова назви або з перших складів», і додається, що точніше було б називати їх складовими (LKRS 1992: 74). Хоча таке обговорення

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 35

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

наче й указувало б на те, що складові абревіатури цілком відмежовуються від літерних, однак зазначається, що зазвичай їх пишуть із великої літери й часто відмінюють (Elfa ir Kuzbasas), отже, на підставі способу творення фактично проводиться межа як у написанні, так і у відмінюванні. Розглянуті тут літерні абревіатури пишуться великими літерами, а додавати закінчення пропонується лише до деяких із них, а саме до абревіатур, які читають, вимовляючи звуки, позначені літерами (TASS-o pranešimas або TASS’o pranešimas), тобто ті, що в згаданій статті 1964 року розглядалися як звукові. Щоправда, термін garsinės santrumpos у LKRS не вживається: усі абревіатури, утворені з літер, називаються літерними. Отже, головною класифікацією абревіатур у LKRS постає класифікація за способом творення. У пізніших працях складові абревіатури вже чітко відмежовуються від літерних, і підставою такого розрізнення постають спосіб творення абревіатури, відмінне написання та відмінювання: «Складові абревіатури утворюються з перших двох або трьох літер слів чи з перших складів. Часто складові абревіатури утворюються не з усіх слів назви. У таких абревіатурах лише першу літеру пишуть великою, вони часто мають закінчення та відмінюються, наприклад: „Euratomas“ (Європейське співтовариство з атомної енергії), „Eurostatas“ (Статистична служба Європейського Союзу), „Europolas“ (Європейська поліція), „Unikodas“ (англ. Unicode)» (Kazlauskienė 2008: 73).

Однак у цих працях, на відміну від LKRS, складові абревіатури рекомендується ще й писати в лапках, і таким чином їх віддаляють від літерних. Мабуть, уперше цю думку висловлено у статті А. Казлаускене: «Я вважаю, що такі абревіатури можна було б рекомендувати писати в лапках, якщо вони функціонують у мові як символічні назви» (Kazlauskienė 2008: 73). В інших працях написання в лапках уже формулюється як правило: «У таких абревіатурах лише перша літера пишеться великою, а сама абревіатура пишеться в лапках» (Linkevičienė 2013: 29). До речі, так це сформульовано і у VV, призначеному для перекладачів: «Лапками виділяються складові абревіатури

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 36

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

(їх прирівнюють до символічних штучних назв і пишуть з великої літери)» (VV 2014: 20). Щоправда, для кількох абревіатур (Europolas, Interpolas, Eur atomas, Eurojustas ir Eurostatas) зроблено виняток: за традицією їх рекомендується писати з великої літери й відмінювати.

Загалом видно, що хоча складові абревіатури виділяються як різновид абревіатур, за правописом їх схильні трактувати радше як різновид назв — символічні назви.

Отже, у працях із правопису постає подвійне трактування складових абревіатур: у правописі, згаданому в LKRS, вони розглядаються радше як назви прямого значення, а написані в лапках — радше як назви символічного значення. Якщо, спираючись на ці трактування, розв’язувати питання перекладу, результат має бути різним. Назви прямого значення зазвичай перекладають, а символічні відтворюють в оригінальному написанні. Щоправда, частину назв прямого значення, а саме особові імена та географічні назви, також можна писати в оригінальному написанні (VLKK 1997, 2016), але ніде не сказано, що складові абревіатури прирівнюються до географічних назв чи особових імен. Два приклади складових абревіатур у LKRS — Elfa (електричний завод, електротехнічний завод у Вільнюсі) та Kuzbasas (Кузнецький кам’яновугільний басейн) — не дають відповіді на це питання й не пояснюють, чи слід перекладати складові абревіатури, адже перший приклад — абревіатура литовського походження, а основа творення другої збігається в литовській і російській мовах (Kuznecko akmens anglies baseinas і Кузнецкий угольный бассейн). До речі, прикладами, спільними для двох мов, ілюструється також розгляд складових абревіатур, побудований уже на абревіатурах англійського походження. Такою є складова абревіатура Euratomas (Europos atominės energijos bendrija ir European Atomic Energy Community), включена до постанови VLKK 2000 року серед літерних абревіатур, або зазвичай згадувані Eurostatas (Europos Sąjungos statistikos tarnyba ir European Statistics), Europolas (Europos policija ir European Police Office). Такі приклади не дають відповіді й на питання фонетичної адаптації. Щоправда, і вони, і сформульовані правила

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 37

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

свідчать про те, що складові абревіатури слід адаптувати морфологічно, тобто писати з литовськими закінченнями.

Нелитовські символічні назви не адаптуються фонетично — їх пишуть в оригінальному написанні (VLKK 1997). Як свідчить постанова VLKK 1997 року, вони не підлягають адаптації й морфологічно, тобто можуть писатися без закінчень¹⁸, однак у постанові, ухваленій 2007 року, без закінчень рекомендується писати лише символічні назви, що стоять після родового слова (Bendrovės „Sonex“ teikiamos paslaugos), а ті, що стоять перед ним, рекомендується відмінювати, якщо їх можна пристосувати до якоїсь литовської відміни (VLKK 2007). До речі, подекуди це зазначається саме в контексті складових абревіатур: «Такі абревіатури зазвичай мають закінчення й відмінюються (наприклад, „Sodra“, „Sodros“, „Sodrai“); при запозиченні з інших мов до них також додаються потрібні литовські відмінкові закінчення, наприклад: „Euratomas“ — Європейське співтовариство з атомної енергії; дані „Eurostato“ (Статистичної служби Європейського Союзу); передано „Europoliui“ (Європейській поліції); „Unikodas“ — стандарт, що визначає кодування в комп’ютерах алфавітів майже всіх мов і додаткових символів, тощо» (Linkevičienė 2014: 29). Так чи інакше, навіть якщо передбачено можливість писати складові абревіатури як символічні назви, питання їхньої морфологічної адаптації залишається нез’ясованим.

У досліджуваному вживанні складові абревіатури не адаптуються ні фонетично, ні морфологічно, за винятком Europolas, Interpolas, Eur atomas, Eurojustas ir Eurostatas — їх, як зазначено і у VV, пишуть з великої літери й із закінченнями, наприклад: Europolas, Eurojustas ir Europos sienų ir pakrančių apsaugos agentūra gali skirti po vieną atstovą į SIS II patariamąją grupę;

¹⁸ «Нелитовські періодичні видання, організації, спортивні, мистецькі та інші колективи, фірми, фірмові вироби й інші офіційно вживані символічні назви мов, що користуються латинською графікою (часто з номерами чи іншими спеціальними позначеннями), пишуться в оригінальному написанні без литовських закінчень» (VLKK 1997).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 38

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Якщо оперативні персональні дані передаються з Євроюсту Інтерполу і державам, які призначили членів Інтерполу, має застосовуватися цей регламент, зокрема положення про міжнародну передачу даних. А інші абревіатури пишуться великими літерами, наприклад: Комісія укладає з EUMETSAT угоду про надання повноважень; Отже, слід чітко визначити, яким є CEDEFOP характер діяльності; SOLVIT є ефективним позасудовим механізмом розв’язання проблем; ECOICOP також слід узгодити з COICOP Організації Об’єднаних Націй — міжнародним стандартом класифікації індивідуальних споживчих витрат за призначенням, тому ECOICOP слід адаптувати, щоб узгодити її зі змінами до COICOP ООН. Так пишуть навіть абревіатури EUROFOUND, EUROSUR або EURODAC, хоча вони утворені так само, як Європол, Євростат чи Євроюст, тобто з компонента Euro- і початку іншого слова, наприклад: з 1975 року, коли його було засновано, EUROFOUND відіграє важливу роль, допомагаючи поліпшувати умови життя і праці в усьому Союзі; Агентство має надавати необхідну підтримку розробленню та використанню EUROSUR, зокрема забезпеченню взаємодії систем. Отже, ці скорочення, очевидно, вважаються радше абревіатурами, ніж назвами прямого чи символічного значення.

Проте символічні назви можуть писатися великими літерами; це зазначено і в четвертій частині LV, призначеного для укладачів правових актів ЄС. Отже, написання великими літерами може свідчити про те, що в перекладах правових актів ЄС складові абревіатури прирівнюють до символічних назв. Водночас власне символічні назви тут беруть у лапки, пор.: Комісія може доручити виконання компонента послуг програми «Copernicus» компетентним суб’єктам, наприклад Європейському агентству з навколишнього середовища (EEA), Європейському агентству з управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу (FRONTEX), Європейському агентству з морської безпеки (EMSA) та Супутниковому центру Європейського Союзу (SATCEN); для цього Інституція має співпрацювати з виконавцями та мережами інших відповідних ініціатив Союзу, насамперед із Європейською

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 39

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

мережею державних служб зайнятості, Європейською мережею підприємств, «Border Focal Point», SOLVIT і Комітетом старших інспекторів праці. А складових абревіатур, узятих у лапки, трапляється лише кілька, наприклад: Європол також може призначити представника до VIS, «Eurodac» та до консультативних груп AIS-ETIAS.

Причини, через які складові абревіатури не схильні писати як символічні назви, можуть бути різними. Як уже зазначалося, існують нормативні неясності. Крім того, в текстах офіційно-ділового стилю, у яких прагнуть якомога точніше передати офіційні назви, адаптацію можна було б сприйняти як спотворення офіційної назви (Vaskelaitė 2011: 72). Деякі приклади дають підстави припустити, що впливає контекст, тобто сусідні абеткові абревіатури, наприклад: Цим регламентом разом із Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/818 (34) створюється система, що забезпечує взаємодію системи в’їзду/виїзду (далі — AIS), Візової інформаційної системи (далі — VIS), Європейської системи інформації та авторизації подорожей (далі — ETIAS), EURODAC, Шенгенської інформаційної системи (далі — SIS) та Європейської інформаційної системи судимостей щодо громадян третіх країн (далі — ECRIS-TCN). Оскільки тексти перекладні, імовірно, впливає також оригінал: у правових актах англійською мовою такі скорочення також часто пишуть великими літерами, наприклад: EUROSUR є необхідною; Крім того, Комісія має також залучати Європейську організацію з експлуатації метеорологічних супутників (EUMETSAT) для виконання спеціалізованих місій відповідно до її експертних знань і мандата. А якщо вони не пишуться великими літерами, то й не беруться в лапки, наприклад: Eurofound також має враховувати в цьому контексті середньо- і довгострокові перспективи; ЄПП також слід створити для підтримки цілей EES, VIS, ETIAS, Eurodac, SIS, ECRIS-TCN і даних Європолу. Крім того, в тексті скорочення, написані як великими, так і малими літерами, використовуються як абревіатури — замінюють повну назву: Гармонізований індекс споживчих цін та гармонізований індекс споживчих цін за незмінних

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 40

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

ставки податків (HICP-CT) слід розподіляти за категоріями Європейської класифікації індивідуального споживання за призначенням (ECOICOP). А далі вони також уживаються як літерні абревіатури — замість повної назви: Ця ECOICOP також має бути узгоджена з UN COICOP — міжнародним стандартом класифікації індивідуального споживання за призначенням, тому ECOICOP слід адаптувати відповідно до змін у UN COICOP.

Якщо наводиться повна назва, додатково пояснювати їх уже не потрібно, тож не вживаються й пояснювальні слова, які зазвичай потрібні при використанні таких абревіатур у неперекладних текстах (Vaskelaitė 2011); це також не дає цим абревіатурам виокремитися як символічним назвам. Крім того, за такого підходу зазвичай видно зв’язок абревіатури з повною назвою, що має пряме значення, наприклад: CEDEFOP (фр. Європейський центр розвитку професійної освіти), ECOFIN (економічні та фінансові справи), EUMETSAT (Європейська організація з експлуатації метеорологічних супутників). Щоправда, є й такі скорочення, які пов’язує з назвою один склад, як-от SOLVIT (розв’язання проблем на ринку розв’язання Network) або RAPEX (система швидкого оповіщення про небезпечні непродовольчі товари), однак через виразну тенденцію в оригіналі наводити повну назву видно і їхній зв’язок із повною назвою. Отже, символічними назвами не пишуть і ці утворення, хоча їх із довшою назвою радше пов’язує символічний зв’язок; судячи з SVPR, цей символізм усвідомлюється. Так, символічне значення згадується у SVPR як четвертий критерій: «Запозичена абревіатура обирається, якщо мовою оригіналу її утворено свідомо, щоб надати їй символічного значення, а в перекладі вона втратила б це значення» (SVPR 2020: 13). Проте SVPR не пропонує брати в лапки й ці абревіатури, які мають мало спільного з довшою назвою. З огляду на спосіб творення можна було б провести межу між текстами абревіатур, утворених різними способами; до того ж у працях із правопису написання складових абревіатур передбачено однаковим для всіх складових абревіатур.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 41

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Усі складові скорочення, за винятком кількох уже згаданих винятків, пишуться однаково й у досліджуваному матеріалі, лише обирається написання великими літерами, а не в лапках, і це свідчило б про те, що їх радше трактують як скорочення, ніж як символічні назви. Відповідно до передбаченого LKRS правила написання складових скорочень ці утворення також не схильні писати, хоча написання в оригіналі в деяких випадках ніби спонукало б до цього. Причинами, крім уже згаданих, могли б бути пов’язані з фонетичною адаптацією труднощі унормування. Крім того, у LKRS зазначено, що складові скорочення лише зазвичай пишуться з великої літери й лише зазвичай відмінюються. Це видання більше орієнтоване на загальне вживання, отже, і з написання Elfa, Kuzbasas видно, що можливість перекладу скорочень власними назвами в ньому може формулюватися з орієнтацією радше на тексти загального вжитку, а не на спеціалізоване вживання. Крім того, і в оригіналі, який може прямо чи опосередковано впливати на перекладені тексти, назви, утворені таким способом скорочення, лише в деяких випадках пишуться з великої літери, а в інших — великими літерами, тобто трактуються як скорочення. Однак і в цих інших випадках у литовських текстах застосовують написання великими літерами, пор.: Inspire має ґрунтуватися на інфраструктурах просторової інформації та INSPIRE має ґрунтуватися на інфраструктурах просторової інформації, створених державами-членами; Оскільки три тристоронні агентства, а саме Eurofound, Європейське агентство з безпеки та гігієни праці (EU OSHA) і Європейський центр розвитку професійної підготовки (Cedefop), розглядають питання <...> і потрібна тісна координація між ними) і оскільки три тристоронні агентства, тобто EUROFOUND, Європейське агентство з безпеки та гігієни праці (далі — ES-OSHA) і Європейський центр розвитку професійної підготовки (далі — CEDEFOP), розглядають питання <...>, необхідно, щоб вони тісно координували свою діяльність між собою. Це, звичайно, може свідчити про написання того чи іншого скорочення

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 42

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Прагнення до одноманітності, але водночас схильність до способу написання літерних абревіатур свідчили б про тенденцію не відмежовувати складові абревіатури від літерних.

Однак відмежувати їх, спираючись на англійські абревіатури, було б складно. Адже є чимало таких, під час утворення яких включається лише один склад або кілька перших літер, але загалом вони складаються з літер, як-от ECOICOP (European classification of individual consumption according to purpose), ESSPROS (European system of integrated social protection statistics), COSME (Competitiveness of Enterprises and small and medium-sized enterprises), EURES (European network of employment services), CEPOL (Collège Européen de Police); отже, такі абревіатури не відповідають визначенню складових абревіатур, наведеному в працях з литовського правопису, — утворень, що складаються лише з кількох перших літер або складів. Трапляються абревіатури, утворені додаванням лише однієї додаткової літери, як-от ENISA (European Union Agency for Network and Information Security). Як уже показано під час розгляду літерних абревіатур, уживається також чимало абревіатур, що складаються виключно з літер, але утворені не способом, згаданим у працях з литовського правопису, — з перших літер кожного слова, наприклад, PRADO (Public Register of Authentic Travel and Identity Documents Online). Крім того, як зазначено в цьому розділі, є абревіатури, утворені взяттям лише одного складу з будь-якого слова назви. Отже, провести межу між англійськими абревіатурами за способом утворення, визначеним у працях з литовського правопису, було б складно.

У досліджуваному вжитку такої межі й не проводять — ані з погляду правопису, ані з погляду перекладу. Усі такі абревіатури пишуть однаково й не перекладають, зокрема й утворені з перших літер із пропуском слів назви. У досліджуваній вибірці вирізняється, мабуть, лише одна абревіатура NAFTAP (непрямо вимірювані послуги фінансового посередництва), яка не переписана з

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 43

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

оригіналу, а утворена від литовської назви, однак, можливо, за зразком оригіналу¹⁹. Однакове трактування абревіатур, утворених по-різному, у перекладах правових актів ЄС свідчило б про те, що, якщо й застосовується поняття складової абревіатури, то складовою абревіатурою радше вважають абревіатуру, яку можна розділити на склади або вимовити як склад, а не абревіатуру, утворену зі складів.

У статті про акроніми Р. Марцинкявічене згадує про іншу природу англійських абревіатур:

утворюючи їх, сполучення літер добирають так, щоб їх було легко вимовити, тому часто не дотримуються раніше усталеного порядку брати лише самостійні слова, лише перші літери та лише їхній природний порядок (ADLA – Danish Association for Applied Linguistics)²⁰; крім того, задля створення легкочитаного сполучення літер намагаються вигадати таку назву, щоб після її скорочення утворилося слово, яке вже існує в мові й має певне значення, наприклад, Speech and Language Technology – SALT (Marcinkevičienė 2003: 92). Виходить, що для англійських абревіатур важливий не спосіб їх творення, а критерій звукової структури, який у цій статті пояснюється як прагнення до подібності зі словом. Однак такий критерій встановлював би між абревіатурами іншу межу, ніж та, яку схильні проводити в працях з литовського правопису, поділяючи абревіатури на літерні та складові. Далі буде розглянуто, чи важливий цей критерій під час перекладу абревіатур у правових актах ЄС.

¹⁹ Визначити справжній спосіб творення складно, оскільки абревіатура FISIM могла бути утворена як від перших літер (financial intermediation services indirectly measured), так і з використанням перших двох літер одного зі слів (financial intermediation services indirectly measured).

²⁰ Відповідно до цього авторка розрізняє старі, або строгі, та нові, або вільні, акроніми (Marcinkevičienė 2003: 92).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 44

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

7. ЗВУКОВА СТРУКТУРА

Здавалося б, під час перекладу трибуквених абревіатур критерій звукової структури не має значення.

Наприклад, серед численної групи литовських абревіатур трапляються як ті, що можна вимовити як склад або коротке слово (EGA, EKA, EPI, EBI, EIF, EKS, NAC, SUB, TAB, TAS, AIF, AIS), так і ті, що не утворюють складу чи сполучення складів (AGS, AKM, BKI, EEB, EAA, ECB, EPF, EPP, EŽF, IIP, MVI, NKI, NRI, NVO, PPI, PPO, SVA, TDO, UŠT, UPF) або взагалі складаються лише з приголосних (BNP, BPM, BVP, DFP, DPS, DTD, DTM, FST, KRS, GTV, MKR, MPT, NCB, PGP, PGS, PRF, PSŠ, PVB, TDS, TVF, TVR). Такі є і серед абревіатур іншомовного походження, пор. CEN, GEO, IPA, SIS, WAL, WAM, ISO і CPC, DNS, BGP, SMS, SPC, DNR, DFI, ETF.

Однак у групі чотирибуквених абревіатур явно переважають ті, які можна прочитати як слово. Серед них найбільше іншомовних: EIPA, EASA, EIPA, EMSA, ESMA, SEPA, EMAS, EURI, FADO, NACE, NATO, CIFE, CISE, NATO, EPPO, EASO, EURI, OLAF, ACER, EPER, IFAC, ITER, IBAN. Інші можна прочитати як односкладове слово: GATS, GATT, LETS, GMES, FATF, TLAC, PEPP, SLIM. Таких найбільше і серед п’ятибуквених: BEREC, GEOSS, ECRIS, EONIA, LIBOR, ELTIF, ETIAS, IOSCO, NARIC, SIENA, EIOPA. До таких належить і шестибуквена CEIOPS.

Однак абревіатури, вимовні як склад або сполучення складів, трапляються і серед тих, що перекладаються. До таких належать чотирибуквені BEPS, BIAS, AIFV, EBPO, ESBO, EIVT, EŽKA, ELPA ESIL, ŽOFI, PINO, EFPIS, NMAC, TAST, PATM, SESV. Порівняння їх з абревіатурами в оригіналі показує, що якщо в литовській мові утворюється зручніше для вимови або подібне за цією ознакою сполучення, абревіатуру зазвичай перекладають, наприклад: BEPS (пор. CEAS), BIAS (пор. SEIS), AIFV (пор.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 45

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

AIFM, EŽKA (пор. EFKA), ELPA (пор. EFTA), ESIL (пор. ESIS), ŽOFI (пор. FIG), PINO (пор. WIPO, EFPIS (пор. ESFS), NMAC (пор. CNACs), TAST (пор. IASB). П’ятибуквені?

П’ятибуквених литовських абревіатур, утворених типовим літерним способом, небагато, але ENADS, ESAPP, EFPIS, EŽŪGF, EOEVT також можна вимовити як слово.

Ці дані свідчать про важливість критерію звукової структури. Це підтверджує і призначений для перекладачів ЄС засіб EVPR, у якому звукову структуру згадано як критерій вибору абревіатури: запозичену абревіатуру можна обрати, якщо литовська абревіатура довга, складна й важка для вимови (SVPR 2020: 13). Щоправда, цей критерій згадано лише як шостий, однак поділ абревіатур за позначуваним об’єктом, наведений у тому самому виданні, показує, що серед запозичених абревіатур зазвичай опиняються ті, які можна вимовити як склад або сполучення складів, а серед литовських — абревіатури, які такої можливості не мають, часто приголосні. Наприклад, у підгрупі назв міжнародних організацій як запозичені зазначено PIF, ASEAN, NAFO, ICES, у підгрупі складів Ради — COMPET, EPSCO, EYCS, ECOFIN, у підгрупі посадових органів Ради — EUMS, CATS, SCIFA, COSI, у підгрупі робочих груп Ради — DROIPEN, COASI, COMET, у підгрупі децентралізованих установ ЄС — EIGE, EASO, SATCEN, BEREC, у групі назв систем — CARE, GEANT, TRACES, PRADO, SITC, класифікатори NACE, EURIX та ін. (EVPR 2020: 13–24). А як литовські наведено TTT, TGS, PPK, EPK, EFK, PSK, TBTR, BJVT, DPPK, BJVSBT, EESRK, EJ RŽF та ін. Наведені поруч англійські абревіатури (відповідно ICJ, GSC, TPC, EPC, EFC, PSC, ICTY, CBSS, BSSSC, KLDR, EESC, ESKK, EMFF) показують, що вони не утворюють зручного для вимови звукового сполучення. Отже, абревіатури, які в оригіналі не утворюють зручного для вимови звукового сполучення, зазвичай перекладають, а якщо таке сполучення є, його, як правило, не руйнують. До речі, це передбачає і ще один критерій (третій), визначений у SVPR, — упізнаваність: «Запозичену абревіатуру можна

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 46

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

pasirenkama, jei ją išvertus į lietuvių kalbą gali pasunkėti komunikacija“ (SVPR 2020: 12). Tiesa, ji suformulavus užsienama apie tam tikras specializuotas sritis, logotipus, prekių ženklus, ir tai rodytų, kad veikiausiai turimos omenyje būtent tų sričių santrumpos.

Однак аналіз реального вживання показав, що не перекладають і всі абревіатури, навмисно утворені так, щоб бути схожими на слово: EASA, ESCO, EQAR, EMAS, ECVET, EQAVET, PRADO, TEMPO, SIENA, INSPIRE, CEPOL, SATCEN, SOLVIT, INTCEN, COSME, ESSPROS, RAPEX тощо. Їх тим паче можна вимовляти як слова або склади, оскільки такої схожості прагнуть свідомо. Отже, можна зробити висновок, що межу між абревіатурами з погляду перекладу визначає не спосіб їх утворення, а звукова структура. Судячи зі ста нормативно-правових актів, цей критерій, мабуть, є найвиразнішим. Винятків із цієї тенденції виявлено небагато. Так, не перекладено п’ять чотирилітерних абревіатур, утворених в англійській мові з приголосних: CMFB (Комітет зі статистики грошово-кредитної сфери та платіжного балансу), CPSS (Комітет з платіжних і розрахункових систем), ECTC (Європейська система перенесення кредитів), SLTD (база даних Інтерполу про викрадені та втрачені проїзні документи) і IPPC (інтегроване запобігання забрудненню та контроль). Однак із п’ятилітерних абревіатур мовою оригіналу залишено лише ICSMS (інформаційно-комунікаційна система нагляду за ринком) і ECMWF (Європейський центр середньострокових прогнозів погоди). Такі винятки можуть бути зумовлені іншими чинниками, зокрема критеріями джерела або поширеності; останній із них у SVPR передбачає, що іншомовною може бути абревіатура, поширена в кількох мовах.

Може впливати й критерій позначуваного об’єкта: абревіатури, що позначають один і той самий об’єкт, прагнуть трактувати однаково з погляду перекладу. З іншого боку, критерій, орієнтований на звуковий склад і такий, що сам собою виразно постає з реального вживання, може пояснити, чому спроба передбачити однакові абревіатури для груп позначуваних об’єктів не є успішною. Адже й реальне вживання абревіатур показує, що для створення схожості зі словом можуть утворюватися назви різних об’єктів

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 47

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

абревіатури — як організацій (EIPA — Європейський інститут державного управління, BEREC — Орган європейських регуляторів у сфері електронних комунікацій), так і систем або мереж (GEOSS — Глобальна система систем спостереження за Землею, ECRIS — Європейська інформаційна система судимостей), документів, програм, засобів (GATS — Генеральна угода про торгівлю послугами, SIENA — Програма мережі безпечного обміну інформацією, EURI — Інструмент відновлення економіки Європейського Союзу), номерів, кодів, показників (IBAN — міжнародний номер банківського рахунку, EURIBOR — відсоткова ставка європейського міжбанківського ринку) тощо. І навпаки: абревіатури всіх цих об’єктів можуть бути утворені й без прагнення до схожості зі складом або словом, наприклад: CPSS — Комітет з платіжних і розрахункових систем, ECTS — Європейська система перенесення кредитів, SLTD — база даних Інтерполу про викрадені та втрачені проїзні документи, EFSDF — документ про умови спроможності покриття сукупних збитків. Щоправда, для найменування системних утворень зазвичай штучно створюють назви, схожі на слова, і це пояснює, чому серед довших іншомовних абревіатур або абревіатур, утворених не з перших літер назви, багато назв систем. Однак до схожості зі словом не прагнуть навіть в англійській мові, скорочуючи терміни, що пояснює, чому абревіатури термінів становлять більшість литовських абревіатур.

Як випливає з розгляду класифікації абревіатур, аспект звукової структури відображено і в працях з литовського правопису. У LKRS абревіатури не класифікують за цим критерієм, а розрізняють лише літерні та складові; однак під час розгляду літерних абревіатур передбачають різні способи їх вимовляння: одні читають, вимовляючи кожну літеру окремо, інші — зливаючи звуки, тобто як склад або слово (TASS, FIAT, NATO, ELTA). Різними передбачено й можливості відмінювання: ті, що вимовляють зі злиттям звуків, можна відмінювати (TASS-o або TASS’o pranešimas), а ті, що мають закінчення жіночого роду, навіть рекомендують писати з першою великою літерою (Elta), тобто як

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 48

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

pavadinimą (LKRS 1992: 74). Tai rodytų šių santrumpų artimumą skiemeninėms santrumpoms²¹, o kartu rodytų, kad garsinės sandaros kriterijus tarp santrumpų brėžia kitą ribą, nei ji čia pat brėžiama pagal sudarymo būdą: panašumo į žodį neturinčios santrumpos (skaitomos raid iškai) ir labiau žodinės santrumpos, apimančios skaitomas suliejant garsus raidines santrumpas ir skiemenines santrumpas. O vienas klasifikacijos ištakas paaiškinantis straipsnis, rašytas anuometinėmis lietuvių kalbos gyvavimo aplinkybėmis, rodytų, kad pastaruosius du pogrupius sieja dar ir nelietuviška kilmė, arba nebūdingumas lietuvių kalbai.

Розгляд абревіатур у сучасних умовах функціонування мови (Marcinkevičienė 2003; Kazlauskienė 2008; Vaskelaitė 2011, 2020) свідчить, що літерні абревіатури, які можна прочитати, зливаючи звуки, як-от SEPA, OPEC, EONIA, уже стали звичними, а складові абревіатури, проілюстровані російськими прикладами й визнані невластивими литовській мові, актуальні й за змінених умов її функціонування, можливо, навіть актуальніші (пор. єдиний запозичений приклад у LKRS Kuzbasas та приклади, які зазвичай наводять у працях XXI ст.: Eurostatas, Europolas, Unikodas, Eurატomas, ECOFIN, TARGET, BUCOM тощо). З поширенням таких абревіатур, як можна було б виснувати зі статті R. Marcinkevičienė 2003 року, у якій, спираючись переважно на іншомовні абревіатури та іншомовне розуміння цього поняття, висунуто ідею однаково оцінювати всі абревіатури, які можна вимовляти як слова, аспект звукової структури мав би стати важливішим за спосіб утворення. Досліджене вживання, безпосередньо пов’язане з іншомовними абревіатурами, свідчить, що він справді стає актуальним — хоча формулюється

²¹ У пізніших працях цю винятковість прагнуть усунути: у статті A. Kazlauskienė пропонується писати утворені таким способом літерні абревіатури так само, як інші літерні, наприклад BAFTA-os (Kazlauskienė 2008: 73), а в іншій праці такий спосіб написання згадується як основний (Linkevičienė 2013: 29).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 49

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

попри різноманітні критерії, що регулюють це вживання, межу між абревіатурами з погляду перекладу все ж проводять переважно на підставі звукової структури.

Звісно, досліджене вживання належить до сфери писемного мовлення, тож для нього важлива не зручність вимовляння абревіатури, а те, що такі абревіатури, будучи схожими на слова, виконують, як і власні назви, називну, індивідуалізувальну функцію (пор. Jakaitienė 2010: 264) — дають змогу відрізняти об’єкти одного типу один від одного.

ВИСНОВКИ

Хоча в новіших працях з литовського правопису межу між абревіатурами здебільшого намагаються проводити на підставі їхньої структури, дослідження тенденцій до їх перекладу показує, що цю межу, імовірно, проводять на підставі звукової структури, яка визначає, чи подібна абревіатура до слова.

Досліджене вживання безпосередньо пов’язане з англійськими абревіатурами, для яких цей аспект особливо актуальний, проте воно, хоч і опосередковано, відображає також розгляд абревіатур у розділах литовського правопису: хоча за структурою (а також за написанням і можливостями відмінювання) розрізняють літерні та складові абревіатури, спільні правила написання й відмінювання передбачено для абревіатур, які можна вимовити, зливаючи звуки, тобто подібних до слів, і для складових абревіатур. Щоправда, з однієї статті, написаної в попередній період, також випливає, що останні абревіатури здебільшого іншомовного походження. Також з’ясовується, що класифікацію абревіатур, наведену в розділах литовського правопису, імовірно, зумовило прагнення охопити як литовські, так і іншомовні за походженням абревіатури, що вживаються в литовській мові.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 50

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

Однак у розділах правопису абревіатури не класифікують і не розглядають з погляду походження, а отже, там не формулюють і критерію перекладу іншомовних абревіатур. Критерій, сформульований у нормативній постанові VLKK, орієнтований на поширеність скорочуваної назви, стосується лише літерних абревіатур, не зорієнтований на перекладні тексти й сформульований достатньо чітко. За браком ясності та зі значним розширенням уживання абревіатур у практиці шукають власні критерії.

Застосувати сформульований у нормативних документах критерій до дослідженого вживання складно й через його особливості: йдеться про правові акти, підготовка яких регламентується та координується, причому регулювання здійснюється не на рівні Литви, а в багатомовному середовищі. Практика вживання, що функціонує за таких умов, показує, що вживання абревіатур регулюють не лише мовні, а й інституційні чинники. Водночас, як видно з праці, що узагальнює практику вживання абревіатур в інституціях ЄС і надає рекомендації перекладачам, шукають також мовні критерії та намагаються узгодити їх між собою.

Утім, безпосередньо з практики вживання, тобто з перекладів правових актів литовською мовою, найвиразніше постає критерій звукової структури абревіатури, що визначає її подібність чи неподібність до слова: абревіатури, які можна вимовити як односкладове або багатоскладове слово, у перекладі схильні трактувати однаково й відмежовувати від абревіатур, які таких можливостей не мають. Цей критерій актуальний для англійської мови, у якій так звані акроніми зазвичай утворюють так, щоб вони являли собою звукосполучення, яке можна вимовити, — беззмістовне або таке, що утворює справжнє слово. Для писемної мови утворені таким чином абревіатури важливі тим, що, будучи подібними до слів, вони, як і власні назви, виконують номінативну, індивідуалізувальну функцію — дають змогу розрізняти об’єкти одного типу.

Водночас вони мають і повні відповідники, тобто вживаються як скорочення довших назв. Оскільки в оригіналі, що перекладається, ці відповідники завжди наведено, а з них видно

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 51

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

зв’язок між скорочуваною назвою та скороченням, у перекладах правових актів ЄС абревіатури, що за написанням мало пов’язані навіть із повною назвою, не схильні відмежовувати від літерних абревіатур. Іншими словами, з погляду написання всі абревіатури трактують однаково. На це можуть впливати ця особливість оригіналу, нормативна невизначеність чи інші чинники, однак важливою причиною може бути також критерій, який виявляє переклад: коли найважливішим постає критерій звукової структури (подібності до слова), проведення межі між абревіатурами в працях з литовського правопису за критерієм способу утворення стає неадекватним.

ДЖЕРЕЛА¹²²

Регламенти Європейського центрального банку

(ЄС) № 1745/2003

(ЄС) № 2548/2000

(ЄС) 2017/1539

(ЄС) 2020/2004

Директиви Європейського парламенту і Ради

(ЄС) 2015/2366

2006/123/ЄС

(ЄС) 2019/879

2006/43/ЄС

2001/29/ЄС

2007/2/ЄС

2004/48/ЄС

2009/65/ЄС

²² Назви правових актів ЄС подано в скороченому вигляді. Дату прийняття правового акта позначають роки, написані перед тире або після нього.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

2011/61/ЄС

2014/17/ЄС

2014/65/ЄС

(ЄС) 2516/2000

(ЄС) № 1082/2006

(ЄС) № 1161/2005

(ЄС) № 1221/2002

(ЄС) № 1221/2009

(ЄС) № 1445/2007

(ЄС) № 451/2008

(ЄС) № 924/2009

(ЄС) 2015/2219

(ЄС) 2016/1037

(ЄС) 2016/2135

(ЄС) 2016/792

(ЄС) 2016/794

(ES) 2016/942

(ES) 2017/1131

(ES) 2017/1601

(ES) 2018/1727

(ES) 2018/1860

(ES) 2018/1971

(ES) 2019/1024

(ES) 2019/1156

(ES) 2019/1238

(ES) 2019/127

(ES) 2019/128

(ES) 2019/1896

(ES) 2019/515

(ES) 2019/816

(ES) 2019/817

(ES) 2019/881

(ES) 2020/1041

(ES) 2020/1043

(ES) 2020/1503

(ES) 2020/2092

(ES) 2020/2220

(ES) 2020/2221

(ES) 2020/2222

(ES) 2020/2224

(ES) 2020/493

(ES) 2020/558

(ES) 2020/698

(ES) 2020/852

(ES) 2020/873

(ES) Nr. 1052/2013

(ES) Nr. 1092/2010

(ES) Nr. 1094/2010

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 53

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

(ES) Nr. 1173/2011

(ES) Nr. 1233/2011

(ES) Nr. 1287/2013

(ES) Nr. 1288/2013

(ES) Nr. 1304/2013

(ES) Nr. 2015/760

(ES) Nr. 236/2012

(ES) Nr. 260/2012

(ES) Nr. 331/2014

(ES) Nr. 377/2014

Регламенти Комісії

(EB) Nr. 1889/2002

(EB) Nr. 264/2000

(EB) Nr. 27/2004

(EB) Nr. 498/2007

(ES) 2020/1434

(ES) 2020/2008

(ES) 2020/2097

(ES) Nr. 220/2010

(EB) 10/2008

(ES) Nr. 472/2013

(ES) Nr. 603/2013

(ES) Nr. 604/2013

(ES) Nr. 806/2014

(ES) Nr. 909/2014

(ES) Nr. 912/2010

(ЄС) № 978/2012

(ЄС, Євратом) № 883/2013

2009/138/ЄС

Директиви Ради

2001/115/ЄС

2008/9/ЄС

(ЄС) № 2012/2002

(ЄС) № 479/2009

(ЄС) № 58/2003

(ЄС) 2020/521

(ЄС) 2020/672

(ЄС) 2020/699

(ЄС) № 1024/2013

(ЄС) № 407/2010

(ЄС, Євратом) 2020/2093

(ЄС) № 2182/2004

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

LITERATŪRA

DUK 2020: Dažnai užduodami klausimai apie IATE. Prieiga per internetą: https://iate.europa.eu/faq [žiūrėta 2020 12 20].

Grigas Gintautas 2006: Santrumpos terminijoje. – Terminologija 13, 194–199.

Grigas Gintautas 2011: Kompiuterijos santrumpos: skolinimasis, vertimas, tarimas. Prieiga per internetą: http://www.vlkk.lt/naujienos/kitos-naujienos/kompiuterijos-santrumpos-skolinimasis-vertimas-tarimas [žiūrėta 2020 11 06].

IATE 2020: IATE. European Union Terminology. Prieiga internete: https://iate.europa.eu.

KancKP 2000: Kanceliarinės kalbos patarimai, 4-asis (2-asis patais. ir papild.) leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų institutas.

Kazlauskienė Asta 2008: Santrumpos, sutrumpinimai, simboliai. – Specialybės kalba: terminija ir studijos, Vilnius: MRU leidykla, 69–75.

KK 1989: Valstybinės lietuvių kalbos komisijos nutarimas „Dėl raidinių santrumpų“ (1989 m. kovo 23 d.). – Kalbos kultūra 59, 9–10.

Klimavičius Jonas 1964: Žodžių ir žodžių junginių trumpinimo būdai. – Kalbos kultūra 6, 39–43.

LKRS 1992: Lietuvių kalbos rašyba ir skyryba, 2-asis patais. fotograf. leid. Vilnius: Mokslas.

LKŽin 1998: Lietuvių kalbos žinynas, Kaunas: Šviesa.

LV – Institucijų leidinių rengimo vadovas. Prieiga internete: http://publications.europa.eu/code/lt/lt-000900.htm [žiūrėta 2019 12 20].

Marcinkevičienė Rūta 2003: Santrumpos – akronimai – nauji žodžiai. – Kalbos kultūra 76, 89–93.

Pažūsis Lionginas 2014: Kalba ir vertimas, Vilnius: Vilniaus universitetas.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 55

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

SVPR – Santrumpų vartojimo į lietuvių kalbą verčiamuose ES dokumentuose praktika ir rekomendacijos. 2020 04 08. Prieiga internete: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/lithuanian-resources-guideline_abbreviations_in_eu_documents.pdf [žiūrėta 2020 12 20].

TŽŽ 2013: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera, 2013.

Vaskelaitė Ramunė 2011: Santrumpos: samprata ir sintaksinė vartosena. – Kalbos kultūra 84, 60–97.

Vaskelaitė Ramunė 2019: Simboliniai pavadinimai: samprata, grupės sudėtis, rašymas: mokslo studija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://lki.lt.

Vaskelaitė Ramunė 2020: Santrumpos. Klausimai ir atsakymų paieškos. – Gimtoji kalba 2020, 3–9.

VLKK 1997: Valstybinės lietuvių kalbos komisijos nutarimas „Dėl lietuvių kalbos rašybos ir skyrybos“ (1997 m. birželio 19 d., Nr. 60). Prieiga internete: https://e-seimas.lrs.lt.

VLKK 2000: Valstybinės lietuvių kalbos komisijos nutarimas „Dėl Europos bendrijų pavadinimų ir valstybių Europos Sąjungos narių bendradarbiavimo sričių pavadinimų santrumpų“ (2000 m. spalio 26 d., Nr. 2 (76). Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/vlkk-nutarimai/nutarimai.

VLKK 2004: Valstybinės lietuvių kalbos komisijos nutarimas „Dėl įmonių, įstaigų ir organizacijų simbolinių pavadinimų darymo taisyklių patvirtinimo“ (2004 vasario 2 d., Nr. N–2 (91). Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/vlkk-nutarimai.

VLKK 2007: Valstybinės lietuvių kalbos komisijos nutarimas „Dėl simbolinių pavadinimų linksniavimo“ (2007 m. balandžio 5 d., Nr. N-1(110). Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/vlkk-nutarimai.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 56

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

VLKK 2016: Protokolinis nutarimas dėl rekomendacijos „Dėl autentiškų asmenvardžių gramatinimo“ (2016 m. gegužės 26 d., Nr. Pn-3). Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/vlkk-nutarimai/protokoliniai-nutarimai/rekomendacija-del-autentisku-asmenvardziu-gramatinimo.

VV – Europos Sąjungos institucijų vertimo į lietuvių kalbą vadovas. Prieiga internete: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/about_the_european_commission/what_the_european_commission_does/documents/interinstitutional_translation_guide_lt.pdf [žiūrėta 2020 12 20].

Zemlevičiūtė Palmira 2018: Kitų kalbų poveikis lietuviškai informatikos ir kompiuterijos terminijai. – Albina Auksoriūtė, Jolanta Gaivenytė-Butler, Solvita Labanauskienė, Asta Mitkevičienė, Robertas Stunžinas, Alvydas Umbrasas, Palmira Zemlevičiūtė. Lietuviškos informatikos ir kompiuterijos terminijos tyrimai, 150–307.

Gauta 2020 11 20

Priimta 2020 12 28

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 57

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

TRANSLATION OF ABBREVIATIONS IN EU LEGISLATION:

CRITERION ISSUE

Summary

Abbreviations in the normative linguistic work are considered as an orthography level object, therefore they are discussed in orthography sections. However, this discussion alone makes it clear that it is difficult to restrict it to the level of an orthography – the structure of abbreviations, origin, relationship with names and other issues are dealt with as well. The purpose of the orthography sections in their turn is to provide orthographic rules, so these questions are just touched instead of being analyzed in a more detailed manner. Moreover, they are not dealt with in the works focused on other linguistic levels. The recent use of abbreviations is extremely abundant, including non–Lithuanian abbreviations, the peculiarities of which in their formation, declension and orthography coincide with the mentioned sections of the Lithuanian language orthography only partially, leads to various uncertainties in use.

The article analyzes one of the uncertainties: the issue of translation of abbreviations and acronyms. As the texts of administrative style, namely translations of EU legal acts (directives and regulations) were selected for the analysis, attention is focused on the translation criteria, i.e. seeks to find out what leads in a translation to the selection of a Lithuanian or non–Lithuanian abbreviation. In this respect, two types of abbreviations are considered in the works of the Lithuanian language orthography: Abbreviations (acronyms) formed from the first letters of the words of the name (EU, ECB, OECD) and abbreviations formed by several first letters or syllables of a name (Eurostat, Eurodac, Interpol). It becomes clear that various factors may influence

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

RAMUNĖ VASKELAITĖ. Santrumpų vertimas Europos Sąjungos teisės aktuose: kriterijaus klausimas | 58

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.14

whether the abbreviations are to be translated, but the criterion of a similarity to a word or a name plays a significant role, i.e. the abbreviations with such similarity, even if they are composed solely of letters, are tend to be left in the same way as they were used in the original language. Thus, from the point of view of translation, the boundary drawn between the abbreviations does not coincide with the boundary that is drawn between them in the Lithuanian language orthography works based on their structure.

There is also a lack of conformity with the other limits provided in orthography works, such as based on orthography, inflection, relation to symbolic names. The article pays less of attention to such aspects while giving focus on the translation criteria, but they arise as problematic and unsolved issues in a normative attitude.

KEYWORDS: acronym, syllabic abbreviation, proper names, generic names, symbolic names.

RAMUNĖ VASKELAITĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204