IRENA SMETONIENĖ

Вільнюський університет, Інститут прикладної лінгвістики, кафедра литовської мови

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5165-8078

НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: риторика, стилістика, теорія та історія норми, культурна лінгвістика.

DOI: https://doi.org/10.35321/bkalba.2024.97.02

ДИСКРИМІНАЦІЯ У ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ ТА КУЛЬТУРІ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: дискримінація, обмеження, обмеження прав, приниження, зневажання, цькування, ворожнеча, мова.

АНОТАЦІЯ

У статті, дотримуючись методології Люблінської етнолінгвістичної школи, розглядається, що поняття дискримінація означає для литовців. Дослідження ґрунтується на литовських лексикографічних даних, матеріалі різних текстів і результатах опитування молоді. Мета — з’ясувати, що думають литовці, коли в усному чи писемному мовленні вживають лексему дискримінація, а також які нові відтінки значення виявляються в контексті. На основі даних усіх трьох рівнів у синтетичному аналізі подано когнітивне визначення поняття.

АНОТАЦІЯ

Дотримуючись методології Люблінської школи етнолінгвістики, у статті зосереджено увагу на концепті дискримінації та розглянуто, що він означає для литовців. Дослідження ґрунтується на литовських лексикографічних даних, матеріалах із різних текстів і результатах опитування молоді. Мета — з’ясувати, що думають литовці, коли в усному чи писемному мовленні вживають лексему дискримінація, а також які нові відтінки значення виникають у контексті. На основі даних усіх трьох рівнів у синтетичному аналізі подано когнітивне визначення концепту.

ВСТУП

Дискримінація — багатогранна проблема, яку можна розглядати в кількох аспектах: зовнішня і внутрішня; негативна і позитивна; відкрита і прихована; інституційна і структурна; пряма і непряма або конкретна дискримінація (за ознакою статі,

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

33

раси, національності, громадянства, мови, походження, соціального становища, віри, переконань чи поглядів, віку, сексуальної орієнтації, інвалідності, етнічної належності, релігії). Дослідження явища дискримінації, що охоплюють питання як сприйняття, так і розпізнавання дискримінації, — це галузь досліджень, яка стрімко розвивається в Литві. Ці дослідження цікавлять науковців різних галузей і нерідко мають міждисциплінарний характер, поєднуючи зусилля юристів, соціологів, психологів та інших науковців, спрямовані на розуміння особливостей дискримінації та її поширеності в суспільстві (Janušauskienė 2019). Самі дослідники визнають, що значення термінів, уживаних у дослідженнях, кожен респондент тлумачить суб’єктивно. Чіткого універсального змісту немає; крім того, він може різнитися через поняття, уживані в повсякденному мовленні, і соціальні значення, приписувані окремим категоріям у суспільстві (Beresnevičiūtė, Leončikas 2009: 336). Варто звернути увагу, що з лінгвістичного погляду дискримінацію не досліджували, тож ця стаття є першою спробою з’ясувати, що насправді означає це поняття для людини, які асоціації воно в неї викликає, коли вона чує це слово, і чому обирає вживати саме його.

Слово дискримінація походить із латинської мови й означає «відокремлення». Як зазначено у «Всесвітній литовській енциклопедії» (VLE_e), його вживають у кількох контекстах, тому визначають по-різному. В одному випадку дискримінація пов’язана з окремими особами (внутрішня дискримінація), в іншому — з певною державою та її громадянами (зовнішня дискримінація). У першому випадку дискримінація — це обмеження або позбавлення прав певної категорії осіб за ознакою статі, раси, кольору шкіри, національності, мови, релігійних чи політичних переконань, майнового стану або інших ознак. Таку дискримінацію називають негативною. Найчастіше її визначають як обмеження прав особи або групи осіб (зміну правового статусу) без об’єктивно виправданих підстав.

Крайні форми негативної дискримінації (апартеїд, геноцид) за міжнародним правом вважаються міжнародними злочинами. Принцип недискримінації закріплено в Європейській конвенції з прав людини 1950 року (Литва ратифікувала її у 1995 році) та в Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 року (Литва ратифікувала її у 1994 році). В авторитарних і тоталітарних державах негативна дискримінація є звичним явищем.

Термін позитивна дискримінація також уживають, щоб указати на диференційоване застосування правових норм до осіб або їхніх груп з однаковими ознаками задля досягнення позитивних цілей, важливих для суспільства. Позитивна дискримінація посилює правовий захист осіб або їхніх груп, які не спроможні самостійно гарантувати свої права (людей з інвалідністю, дітей, національних меншин).

34

BENDRINĖ KALBA | 97

В іншому випадку дискримінація — це також застосування заходів, за допомогою яких держава або кілька держав обмежують права будь-якої держави, її представників, юридичних і фізичних осіб. Держава, що зазнає дискримінації, прагнучи захистити свій суверенітет і домогтися поваги до прав та законних інтересів, гарантованих міжнародним правом, зазвичай намагається спонукати іншу державу або групу держав припинити дискримінаційну практику та недружні дії (VLE_e).

В «Енциклопедичному словнику політичних наук» (PMEŽ) зазначається, що дискримінація може бути відкритою або прихованою. Наприклад, відкрита дискримінація жінок у багатьох державах Близького Сходу. Приховану дискримінацію розпізнати складніше. Нерівний рівень освіти, заробітку, політичного представництва, життя або кількість засуджених за злочини осіб зазвичай використовують як показники прихованої дискримінації. І досі помітна дискримінація жінок на ринку праці: їхня середня заробітна плата в усьому світі, зокрема й у заможних західних демократіях, значно нижча, ніж у чоловіків. Масштаб і характер часто залежать від традицій і культури суспільства, а також від історичного періоду.

У Литві за радянських часів переважала дискримінація тих, хто не підтримував радянський режим, інакше кажучи, не відповідав принципам радянської ідеології, наприклад віруючих.

Після відновлення незалежності в литовському суспільстві найбільше дискусій точиться довкола конкретних форм дискримінації: дискримінації за ознакою статі та сексуальної орієнтації, інвалідності, віку, соціального становища. Поряд із поняттями, що позначають дискримінацію, вживаються слова переслідування, домагання, злочини на ґрунті ненависті. Поняття дискримінації змінюється й розширюється. Закон про рівні можливості, ухвалений 2008 року, доповнив визначені до того підстави дискримінації (стать, вік, раса, етнічна належність, віра, переконання чи релігія та сексуальна орієнтація) новими — національність, мова, соціальне становище. У 2008 році Європейська комісія ухвалила пропозицію щодо директиви, яка передбачала захист від дискримінації за ознакою віку, інвалідності, сексуальної орієнтації та релігії або віри поза робочим місцем (Beresnevičiūtė, Leončikas 2009: 335).

У популярному вжитку та публічному дискурсі в Литві термін «дискримінація» не має чіткого й усталеного значення, його іноді вживають невизначено, позначаючи будь-які прояви гадано несправедливого поводження та нетерпимості. Дискримінацією іноді називають нетерпимі висловлювання щодо певної групи в публічному дискурсі, які з юридичного погляду кваліфікувалися б як підбурювання до нетерпимості (там само, с. 336). Наприклад, деякі науковці зараховують мобінг до дискримінації. Стверджується, що мобінг і дискримінація мають чимало точок дотику, оскільки мобінгом називають диск-

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

35

римінаційні за характером стосунки в робочому середовищі. Особа, яка зазнає мобінгу, зазнає і дискримінації, а виокремлення дискримінаційного аспекту розширює поняття мобінгу (Vveinhardt 2012).

Згідно зі звітом Служби контролера з питань рівних можливостей за 2022 рік, серед ознак ідентичності, за якими особи могли зіткнутися з дискримінацією, найбільше вирізнялися стать (22 відсотки всіх звернень), інвалідність (21 відсоток) та вік (7 відсотків). Якщо підсумувати запити й скарги щодо можливої дискримінації за ознаками раси, національності, громадянства, мови, походження та етнічної належності, їхня частка становить 10 відсотків. 10 грудня 2020 року міністр соціального захисту та праці затвердив План дій зі сприяння недискримінації на 2021–2023 роки. Отже, докладається чимало зусиль, щоб запобігти дискримінації, — як органами влади, так і різними організаціями.

Цю статтю підготовлено на основі матеріалів проєкту «Аналіз концептів ДЕМОКРАТІЯ, ПАТРІОТИЗМ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ та їхніх антонімів і синонімів», що фінансується Державною комісією з литовської мови. Мета статті — відповідно до методології Люблінської школи етнолінгвістики дослідити, що поняття дискримінація означає в литовській мові та культурі. Поставлено такі завдання: 1) дослідити з цього погляду дані литовських лексикографічних джерел; 2) розглянути результати опитування студентів — як молодь уявляє значення цього поняття; 3) описати значення та відтінки досліджуваного поняття в різних текстах; 4) сформулювати когнітивну дефініцію поняття. У дослідженні застосовано метод когнітивної дефініції в розумінні засновників Люблінської школи етнолінгвістики.

1. ДИСКРИМІНАЦІЯ У ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛАХ

У «Словнику литовської мови» (LKŽ_e) лексичне значення аналізованого слова на час написання статті визначено як ‘обмеження чиїхось прав, позбавлення рівноправності’; зазначено, що це інтернаціональне слово, і наведено лише один приклад, однак не з живого мовлення: Расова дискримінація.

У «Словнику сучасної литовської мови» (DLKŽ_8e) — ‘обмеження або позбавлення прав’; наведено той самий приклад.

У «Словнику інтернаціональних слів» (TŽŽ) подано три значення: 1) ‘зменшення або позбавлення прав певної категорії осіб через ті чи інші ознаки’; 2) ‘перешкоджання однією державою іншій державі, її організаціям, представникам користуватися своїми правами, підтримувати рівноправні відносини з іншими державами’; 3) ‘роз-

36

BENDRINĖ KALBA | 97

різнення, здатність організму окремо сприймати два однакові подразнення, що одночасно діють на сусідні точки’.

У «Словнику нормативної литовської мови» (BLKŽ) дотримуються визначення значення LKŽ_e і DLKŽ_8e: ‘обмеження або позбавлення прав певної категорії осіб через ті чи інші ознаки’: Расова [статева, політична] дискримінація. Дискримінація молоді на роботі. На семінарі ми говорили про дискримінацію за віком.

Порівняння з «Всесвітньою литовською енциклопедією» та «Енциклопедичним словником політології» показує, що в LKŽ_e, DLKŽ_8e і BLKŽ, імовірно, йдеться про внутрішню дискримінацію. Значення надто загальне, щоб його можна було витлумачити інакше. У прикладах BLKŽ дещо конкретизовано, що дискримінація може бути не лише расовою, а й статевою, за віком, а також відбуватися на роботі. TŽŽ не лише показує, що дискримінація може бути внутрішньою та зовнішньою, а й наводить визначення слова, уживаного в природничих науках, а не тільки в суспільних.

Мета цієї статті — не порівняти, як дискримінацію визначали в попередніх словниках, однак варто звернути увагу на те, що у виданні «Словника інтернаціональних слів» Валерії Вайтекевічюте 2001 року дискримінацію визначено дещо інакше: 1. ‘зменшення або позбавлення прав осіб чи категорії осіб через расові ознаки, мову, релігійні чи політичні переконання, національну або соціальну належність, майновий стан, місце народження’; 2. ‘заходи, за допомогою яких держава чи союз держав обмежує права будь-якої держави, її представників або громадян’; 3. розм. ‘утиск, неоднакове ставлення до людей’; 4. екон. д и с к р и м і н а ц і я ц і н а м и — ‘встановлення різних цін на ідентичні продукти для різних груп споживачів’. Тут перше й друге значення такі самі, як у VLE_e, але тут наведено розмовне значення, актуальне й сьогодні. Четверте значення походить з іншої сфери життя — економіки. Це дає підстави стверджувати, що, пояснюючи слово дискримінація, необхідно враховувати контекст; різні значення мають відображати опитування й тексти.

Дієслово дискримінувати не доповнює й не розширює значення. У LKŽ_e такого дієслова не наведено, DLKŽ_8e визначає цю дію як ‘застосовувати до когось дискримінацію’, BLKŽ — як ‘не надавати (комусь) рівних прав, ставитися по-різному, застосовувати дискримінацію’: Дискримінувати жінок. Цей наказ дискримінує права приватних конярів. Працівник зазнав дискримінації через релігію. З прикладів видно, що дискримінувати можна не лише за релігійною ознакою чи віком або на роботі (як стверджувалося в прикладах дискримінації), а й що з цим явищем стикаються жінки та власники тварин; дискримінація може відбуватися через релігію. У TŽŽ дієслово визначено значно абстрактніше, ніж іменник: ‘застосовувати до когось дискримінацію, не надавати рівних прав; відокремлювати, по-різному’

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

37

трактувати, поводитися гірше, ніж з іншими». З визначення видно, що у формулюванні значення дієслова вже не йдеться про вузьке, уживане лише в певній сфері, третє значення дискримінації.

Підсумовуючи короткий аналіз системних даних, можна стверджувати, що одні словники воліють подавати об’єкти дискримінації через приклади (BLKŽ), інші обирають найзагальніше значення (DLKŽ_8e), тому ґрунтовне дослідження є дуже корисним, адже воно виявить, про що думає людина, коли вживає слово дискримінація, що воно охоплює.

2. ДИСКРИМІНАЦІЯ – ПОГЛЯД МОЛОДІ

Для дослідження не має значення, чи відчувають студенти дискримінацію, чи зазнавали її; за допомогою цього опитування прагнули з’ясувати, як описують дискримінацію студенти ВУ, які у 2022–2023 рр. навчалися на факультетах філології, філософії, історії, комунікації, медицини, математики, фізики, права та природничих наук. Згідно з методологією опитування має проводитися наживо, а не в інтернеті, щоб виявити перший імпульс, тому було обрано факультети та заклад вищої освіти, де студентів навчає сама авторка статті. Респондентам поставили одне запитання, передбачене методологією: Що для мене є дискримінацією? На запитання відповіли 105 студентів. Після опрацювання зібраного матеріалу за методологією Люблінської етнолінгвістичної школи з’ясувалося, що найчастотнішими дескрипторами є обмеження, утиск, порушення прав (36%), різне оцінювання осіб (15%), приниження (9%), зневажання (8%), зневага (8%), гноблення (5%), виокремлення (5%), негативне, несприятливе ставлення (4%), ненависть (4%), відторгнення (4%). Дескриптори нетерпимість, вираження негативного впливу, неналежна поведінка, різне поводження, ігнорування, психологічне насильство, нерівність не перевищують порога у 4%; по одному разу згадано расизм, гнів, нісенітниця.

Як бачимо, поняття дискримінація у респондентів найчастіше асоціюється з обмеженням, утиском, порушенням прав особи: Дискримінація – порушення прав людини. Дискримінувати можна за віком, статтю, расою, інвалідністю тощо. В одній анкеті ці три аспекти прокоментовано з погляду того, де проявляється дискримінація та які її наслідки: У Литві ми часто стикаємося з дискримінацією у трудових відносинах, коли роботодавець дискримінує працівників одного рангу, з однаковою освітою та кваліфікацією; наприклад, жінці, яка виконує ту саму роботу й має таку саму освіту, платять

38

BENDRINĖ KALBA | 97

менше, ніж чоловікові. Найбільше випадків дискримінації трапляється в банківській системі: там жінки заробляють на 40 відсотків менше, ніж чоловіки. У контексті прав людини Литва відстає на міжнародній арені у питанні легалізації шлюбу або цивільного партнерства між особами однієї статі. Гомосексуальні особи зазнають дискримінації й не мають таких самих прав, як гетеросексуальні особи. Не маючи можливості легалізувати свій шлюб, ця частина суспільства має менший соціальний захист і менше гарантій, ніж люди традиційної орієнтації. Можна прихильно чи неприхильно ставитися до гомосексуальних стосунків, підтримувати їх або не підтримувати, але з правового погляду ця суспільна група зазнає дискримінації, що порушує Європейську конвенцію з прав людини; наслідком цього є програні справи в Європейському суді з прав людини. Отже, більшість студентів розуміють дискримінацію так, як її подано у VLEₑ, коли йдеться про внутрішню дискримінацію.

Інші дескриптори так чи інакше пов’язані з найчастотнішим, оскільки різне оцінювання осіб також пов’язане з обмеженням або утиском прав: різне оцінювання осіб з огляду на їхню расу, національність, стать, сексуальну орієнтацію та інші розрізнювальні ознаки, які вирізняють їх серед інших осіб, відповідно до міжнародних і національних актів. У деяких відповідях пишуть не абстрактно, а про дискримінацію, що виявляється в конкретному суспільстві: осіб, поділених на суспільні групи за певними критеріями, оцінюють по-різному й нерівноцінно порівняно з іншими особами, які живуть у цьому суспільстві, але не належать до цієї групи; така диференціація виявляється у створенні умов, за яких права дискримінованих осіб обмежуються та порушуються, а також у наданні їм менших можливостей. Критерії формування цих груп численні: стать, раса, вік, національність, політичні чи релігійні погляди та інші переконання, сексуальна орієнтація, соціальне становище тощо; їхнє існування залежить як від державної політики та діяльності законодавчої влади, так і від рівня свідомості суспільства та його окремих членів і усталених стереотипів. У цьому випадку увагу звернено на те, що дискримінації зазнають особи в межах одного суспільства і це залежить не лише від діяльності влади, а й від недостатнього рівня свідомості членів цього суспільства. Із цим дескриптором пов’язане також розуміння дискримінації як негативного, несприятливого ставлення до людини через її расу, стать, релігію, національність, вік та інші ознаки.

Як видно з дескрипторів, частина респондентів описує дискримінацію ніби з позиції того, хто зазнає дискримінації, адже дискримінована особа почувається приниженою, зневаженою, зганьбленою, пригнобленою: це дії, коли особу пригноблюють, принижують або в інший спосіб позбавляють можливостей у різних видах діяльності через певні її фізіологічні чи інші особливості; дискримінацію я розумію як пригноблення певної групи людей або особи та позбавлення певних можли-

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

39

позбавлення можливостей. Дискриміновані люди стикаються з труднощами, намагаючись розвиватися та користуватися можливостями; приниження певної групи людей через певні їхні ознаки; виявляється у приниженні, зневажанні певної групи людей або особи, що належить до певної групи, у примушуванні її почуватися гіршою за інших; це приниження гідності людини через її походження, сексуальну орієнтацію чи інші особисті якості.

Студенти зазначають, що дискриміновану особу завжди виокремлюють з-поміж інших: виокремлення людей однієї групи з-поміж людей іншої групи. Групу можуть виокремлювати за різними критеріями: за расою (афроамериканці, балканці, європейці, азійці тощо), за віком (молодь, літні люди), за статтю (жінки, чоловіки) тощо.

В одній анкеті зазначено, що виокремлюють таких людей, які не вписуються в оточення, чимось вирізняються: Виокремлення інших осіб, демонстрація того, що вони не такі, як «усі», і представлення їх як таких, що не вписуються в певні сфери чи суспільство. У багатьох анкетах зазначено, що дискримінацію зумовлюють відмінності, які розділяють суспільство, змушують його членів підтримувати ту чи іншу позицію: Для мене дискримінація асоціюється з певними відмінностями. Незалежно від того, якою є підстава дискримінації, вона завжди виникає через певні, очевидно помітні відмінності: чорний — білий, жінка — чоловік, їстівне — неїстівне тощо. У світі ця проблема дуже гостра в кожній державі й має різні підстави — расу, стать, етнічну групу, колір шкіри, політичну групу тощо. Це явище, якщо його можна так назвати, розділяє суспільство на певні частини й змушує зайняти певну позицію. Однак, на думку студентів, самі відмінності між людьми є природними; дискримінація починається тоді, коли права й можливості виокремлених осіб починають обмежувати: Оскільки людське розмаїття велике, людей природно поділяють за національністю, расою, кольором шкіри, громадянством, переконаннями, поглядами, вірою, сексуальною орієнтацією, мовою та іншими ознаками. Сам поділ не вважають дискримінацією, адже це природне явище. Однак випадки, коли з огляду на належність до таких груп одних людей принижують, надають їм менше прав і можливостей брати участь у громадській, політичній, культурній, соціальній, науковій та іншій діяльності, — це вже дискримінація.

4 відсотки респондентів вважають, що дискримінацію найкраще характеризують слова ненависть, відторгнення: особу відкидають інші, вона здається їм неприйнятною або менш гідною через расу, релігію, політичні погляди з певних питань, мову, національність; ненависть у словах і діях; це приниження, несправедливість; це свідома ненависть, поширеніша, ніж нам здається. Згадано й крайній прояв дискримінації — расизм: для мене дискримінація асоціюється з расизмом — це її найогидніша форма.

40

BENDRINĖ KALBA | 97

У відповідях кілька разів згадано й позитивну дискримінацію: у позитивному значенні означає, що певній групі людей надають привілеї; можлива позитивна дискримінація, яка існує задля благородних цілей — задоволення суспільного інтересу, захисту певної частини суспільства, вразливішої та чутливішої, наприклад пільги для певних соціальних груп (знижки на проїзд у міському громадському транспорті для студентів, пенсіонерів). Однак цю тему дискримінації не розвивають.

Варто звернути увагу, що в жодній відповіді не йдеться про зовнішню дискримінацію, хоча вона актуальна й сьогодні. Найімовірніше, сучасна молодь найбільше думає про себе, своє місце в суспільстві, свої стосунки з іншими членами суспільства; до того ж у медіа постійно з’являються статті про проблеми внутрішньої дискримінації, тож вирватися з цієї соціальної бульбашки не так просто. До речі, у литовських словниках, за винятком TTŽ, про зовнішню дискримінацію також не йдеться. Молодь розуміє дискримінацію дуже широко: від обмеження прав до ненависті; отже, включає в поняття й те, що не властиве значенням лексеми, наведеним у лексикографічних джерелах, проте, як зазначено у вступі, таке розуміння поняття характерне для нашого суспільства — дискримінація — це все, що суперечить толерантності.

3. ДИСКРИМІНАЦІЯ У МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ

Згідно з методологією, таке дослідження складається з трьох частин: системних даних, опитування та різноманітних текстів (S–A–T). Зазвичай аналіз текстів займає найбільше місця і починається з розгляду фольклорних даних; укладається корпус текстів окремих дискурсів. На жаль, під час дослідження соціальних понять такого розмаїття текстів немає, тому корпус було укладено шляхом пошуку за ключовими словами в медіа (інтернет-порталах новин). Загалом зібрано 231 випадок уживання поняття; розглянуто вибрані випадки, що не повторюються. Після впорядкування відібраних прикладів чітко видно, що їх можна подати за профілями, які становитимуть основу когнітивної дефініції.

3.1. Обмеження прав, звуження можливостей, порушення, відторгнення

Таке розуміння поняття зафіксовано в лексикографічних джерелах і відповідях молоді. У прикладах із медіа такий зміст поняття також підтверджується, однак тут найкраще розрізняти форми обмежень:

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje 41

3.1.1. Дискримінація за віком

Дискримінація людей за віком є глобальною проблемою, що виявляється в різних формах (пряма дискримінація, непряма дискримінація, домагання / образи, насильство) і майже в усіх сферах життя (Mikulionienė 2008: 11). Особливість дискримінації за віком полягає в тому, що немає однієї чітко визначеної вікової групи, яку дискримінують за віком: порушень прав через вік можуть зазнавати люди різних вікових груп (1, 2, 4, 5), однак найчастіше це люди старшого віку (1, 3):

1. Очевидно, що дискримінації можуть зазнавати люди різного віку, однак суспільство вбачає ризик у тому, що дії роботодавця або, навпаки, його бездіяльність можуть створювати серйозні труднощі для старших працівників. (https://www.mlaikas.lt/naujiena/aktualijos/dauguma-gyventoju-mano-kad-vyresniu-zmoniu-diskriminacija-yra-paplitusi-problema)

2. Забронювати онлайн апартаменти, що належать компанії, у Паланзі могли лише особи віком до 50 років. (https://www.lrytas.lt/verslas/rinkos-pulsas/2021/11/17/news/garsioji-palangos-sachmatine-po-padidinamuoju-stiklu-gavo-ispejima-del-klientu-diskriminacijos-21426713)

3. Як побачимо далі, найбільше дискримінуватимуть водіїв старшого віку. (https://www.delfi.lt/pilietis/autoriai/prabilo-apie-viena-vairuotojo-pazymejimo-galiojimo-detale-tai-akivaizdi-diskriminacija-93541091)

4. Служба контролера з питань рівних можливостей повідомляє, що встановила: рада самоврядування Шилутського району дискримінує студентів віком понад 36 років. (https://www.lrytas.lt/lietuvosdiena/svietimas/2023/09/11/news/diskriminacija-del-amziaus-silutes-rajone-ribojamos-vyresniu-studentu-galimybes-gauti-parama-28350110)

5. Контролерка з питань рівних можливостей Біруте Сабатаускайте попередила громадську установу «Міжнародний марафон» через дискримінацію бігунів віком понад 29 років. (https://www.lrytas.lt/sportas/startai/2023/07/17/news/diskriminacija-vilniaus-pusmaratonyje-begti-5-km-galejo-tik-jaunimas-27718071)

Є чимало випадків, коли дискримінації зазнають діти, однак такі приклади буде розглянуто під час аналізу цькування в школі або дискримінації учнів за соціальною ознакою чи ознакою інвалідності.

3.1.2. Дискримінація за ознакою інвалідності

Дискримінація за ознакою інвалідності стосується також усього суспільства, не виключаючи ні дітей, ні дорослих, ні соціальних верств. З прикладів видно, що дискримінації зазнають і люди з порушеннями опорно-рухового апарату (6), і з порушеннями зору (7), і люди з порушеннями слуху (9). Останнім часом дедалі частіше говорять про людей із психічними розладами та їхнє місце в суспільстві (8). Як уже згадувалося, дискримінації зазнають і діти з будь-якою інвалідністю (10):

42

BENDRINĖ KALBA | 97

6. Контролерка з питань рівних можливостей Біруте Сабатаускайте встановила, що так дискримінують людей з порушеннями опорно-рухового апарату — їм не створено умов для гідних покупок. (https://www.anyksta.lt/zmonems-su-negalia-neprieinama-dalis-parduotuviu-diskriminacija-nustatyta-maximoje/))

7. Зроблено тривожний висновок: банківські карткові термінали з сенсорним екраном дискримінують людей із порушеннями зору. (https://tv.lrytas.lt/zinios/lietuvos-diena/2023/03/12/news/priimta-nerima-kelianti-isvada-banko-korteliu-skaitytuvai-lieciamuoju-ekranu-diskriminuoja-asmenis-su-regos-negalia-26400008?))

8. Люди з психічними захворюваннями — одна з найбільш дискримінованих груп у Литві. (https://www.lrytas.lt/sveikata/medicinos-zinios/2021/04/29/news/psichikos-liga-lietuvoje-socialine-bei-institucine-diskriminacija-19194745))

9. Не розглянувши кандидатуру жінки з порушенням слуху на посаду, Вільнюська філія банку SEB дискримінувала її за ознакою інвалідності. (https://www.lrytas.lt/verslas/mano-pinigai/2020/06/17/news/bankas-sulauke-sprendimo-ji-pripazino-diskriminavus-neprigirdincia-moteri-15306269))

10. Г. Науседа закликає швидше подолати дискримінацію школярів з особливими потребами. (https://www.alfa.lt/straipsnis/50420112/g-nauseda-ragina-greiciau-naikinti-moksleiviu-su-specialiais-poreikiais-diskriminacija/))

Люди з інвалідністю живуть у різному середовищі. Їхня впевненість у собі залежить від різних обставин, наприклад, від їхнього життєвого досвіду в сім’ї, дитячому садку, школі чи спеціальній школі, яку вони відвідували, а також від захоплень у вільний час, друзів тощо (Valentinavičius 2010). Люди з інвалідністю приречені на соціальну ізоляцію: вони обмежуються або їх обмежують мінімальним рівнем освіти, вони випадають із ринку праці й опиняються в замкненому колі (Okunevičiūtė-Neverauskienė 2011).

3.1.3. Дискримінація за ознакою статі

Говорячи про дискримінацію за ознакою статі, найбільшу увагу приділяють проблемам жінок. Вони заробляють менше (11), трапляються випадки, коли навіть на наукових заходах або в повсякденному житті їх принижують і не вважають рівноправними (13). Однак дискримінації за статтю можуть зазнавати не лише жінки: дискримінованими почуваються й чоловіки (12), особливо в тих випадках, коли потрібно визначити, з ким житиме дитина після розлучення, — своєрідне звичаєве право перетворює це на привілей жінки (14).

11. Хоча жінки заробляють менше — дискримінації не помічають: запевняють, що проблема криється глибше. (https://www.lrytas.lt/verslas/mano-pinigai/2023/02/19/news/nors-moterys-uzdirba-maziau-diskriminacijos-nemato-tikina-kad-problema-slypi-giliau-26007834)

12. Депутатові Сейму, лібералу Еугеніюсу Гентвіласу не подобається, що в Національній раді у справах сім’ї працюватимуть 14 жінок і один чоловік. Це очевидна дискримінація. (https://

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

43

www.delfi.lt/news/daily/lithuania/gentvilas-apie-vyru-trukuma-nacionalineje-seimos-taryboje-tai-akivaizdi-diskriminacija.d?id=84377851)

13. В. Габріелюйте зазначила, що бувають і такі ситуації, коли під час заходів стать стає дискримінації або навіть домагань. Мабуть, складно помітити й те, що до науковців часто звертаються «професоре», а до не менш кваліфікованих науковиць — просто на ім’я, часто ще й у пестливій формі. (https://www.lrytas.lt/lietuvos-diena/kriminalai/2023/12/27/news/girto-lietuvio-mercedes-benz-lenkijos-greit-kelyje-rezesi-i-druskos-barstytuvo-gala-29766425)

14. Невидимий бік конфлікту: чоловіки під час розлучення почуваються дискримінованими. (https://www.lrytas.lt/lietuvosdiena/aktualijos/2017/09/29/news/nematoma-konflikto-puse-vyrai-skyrybose-jauciasi-diskriminuojami-2752184)

Говорячи про стать, необхідно розрізняти два поняття: sex і gender. Sex — це біологічна стать, що означає, що людина народжується з певними біологічними ознаками, а gender — соціальна стать, яка формується в соціальному контексті (коли людина починає поводитися як жінка або чоловік). Сьогодні з останнім видом дискримінації стикаються гомосексуали, бісексуали й транссексуали на роботі, вдома, у школах та багатьох інших установах (15, 16, 17).

15. Дискримінація і насильство щодо ЛГБТ «залишаються значними», впливають на це й публічні негативні висловлювання. (https://www.lrt.lt/naujienos/pasaulyje/6/1178489/diskriminacija-ir-smurtas-pries-lgbt-tebera-dideli-itakos-turi-ir-viesi-neigiami-pasisakymai)

16. Утім, дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації надзвичайно поширена не лише в Литві, а й у багатьох інших країнах світу. ЛГБТ+ люди й досі стикаються з ворожістю, нетерпимістю та ненавистю. (https://www.ziniuradijas.lt/laidos/eura-net-plius/skaitmenine-karta-kaip-lietuvoje-jauciasi-lgbt-jaunimas?soundtrack=1)

17. Гомосексуальні діти в литовських школах і досі почуваються в небезпеці: чи зможемо ми створити безпечне середовище? (https://www.delfi.lt/multimedija/zvelk-giliau/homoseksualus-vaikai-lietuvos-mokyklose-vis-dar-jauciasi-nesaugiai-ar-sugabesime-sukurti-patikima-aplinka-95041659)

3.1.4. Дискримінація за соціальною ознакою

Стверджується, що за кількістю скарги щодо дискримінації за соціальним становищем посідають друге місце після скарг щодо дискримінації за статтю (Oku-nevičiūtė-Neverauskienė 2011). Самотні люди почуваються дискримінованими (18); досі існує відчуження між жителями села й міста та нерівні можливості (19); особливо болісно сприймають дискримінацію сімей із дітьми. Їм складніше орендувати житло (20) або потрапити до певних розважальних закладів (21), закладів харчування (22) та на заходи (23). Це можна було б розцінювати як дискримінацію дітей, однак у цьому випадку потерпають батьки, найчастіше матері, а діти стають перешкодою, небажаними суб’єктами. Отже, цей вид дискримінації також охоплює не один сегмент суспільства: як видно, дискримінації зазнають і самотні люди, і сім’ї з дітьми.

44

BENDRINĖ KALBA | 97

18. Це, на мою думку, певна дискримінація самотніх людей дискримінація, адже ціни на оренду однокімнатних квартир лише трохи нижчі. (https://www.delfi.lt/paieska/#gsc.tab=0&gsc.q=diskriminacija&gsc.sort=date)

19. Припинили дискримінацію сільських дітейдискримінацію. (https://sekunde.lt/leidinys/sekunde/nutrauke-kaimo-vaiku-diskriminacija/)

20. Наприклад, що не бажають сімей із дітьми. Або ще категоричніше вказують, що взагалі не здають житло сім’ям із дітьми. Це вже є дискримінація. (https://m.kauno.diena.lt/naujienos/lietuva/salies-pulsas/lygiu-galimybiu-kontrolierius-atsisakymas-isnuomoti-busta-su-mazais-vaikais-jau-yra-diskriminacija-1112623)

21. Уповноважена з питань рівних можливостей Біруте̇ Сабатаускайте̇ встановила, що адміністрація басейну в Клайпеді через сімейний стан дискримінувала матір та її дітей. (https://www.lrytas.lt/verslas/mano-pinigai/2023/10/30/news/apsilankymas-baseine-moteriai-su-vaikais-virto-nusivylimu-patyre-diskriminacija-28936923)

22. Жителька Вільнюса, яку не пустили до ресторану з малими дітьми, обурена, а служба встановила, що це — дискримінація. (https://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/ne-juokais-suerzino-viena-griezta-taisykle-tevai-su-mazais-vaikais-buvo-isprasyti-is-populiaraus-restorano.d?id=94744447)

23. Як повідомляє служба, на вебсайті ярмарку було оголошено, що гості, запрошені на попередній приватний захід, можуть привести дітей, але лише за умови, що ті не є малолітніми. «У цій ситуації можна вбачати дискримінацію не лише за віком, а й за сімейним станом (це складова соціального становища). (https://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/lygiu-galimybiu-kontroliere-isreiksdami-mazameciu-nepageidavima-renginyje-organizatoriai-juos-diskriminavo.d?id=92300651)

3.1.5. Дискримінація за професійною ознакою

У деяких життєвих ситуаціях дискримінованими почуваються представники певних професій: адвокати (24), оскільки для них не створено рівних умов для вакцинації; люди певних професій бояться звертатися до психіатрів, адже на роботі на них можуть чекати санкції (25); у нормативно-правових актах можна побачити дискримінацію деяких груп людей — у цьому випадку мотоциклістів (26); у наукових статтях згадуються також власники тварин і фермери.

24. Обурені подвійними стандартами адвокати, які не отримують такого самого пріоритету у вакцинації від COVID-19, як судді та прокурори, говорять про дискримінацію. (https://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/teisejams-skiepijantis-nuo-covid-19-to-nesulaukiantys-advokatai-piktinasi-diskriminacija.d?id=87060305)

25. Дискримінація може бути de facto і de jure. Тобто дискримінувати можуть дискримінувати закони: наприклад, у Литві є списки професій — якщо людина, яка належить до такої професії, піде до психіатра, то це буде нерозумно, адже їй це може відгукнутися. (https://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/d-puras-sakydami-kad-psichikos-ligonai-visada-agresyvus-patys-nusisnekame.d?id=74770580)

26. Ліберал, член Сейму Гінтарас Вайчекаускас обіцяє ще до завершення весняної сесії зареєструвати поправки до законів, спрямовані на скасування в Адміністративному

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

45

кодексі правопорушень наявної дискримінації мотоциклістів дискримінацію. (https://www.lrytas.lt/lietuvosdiena/aktualijos/2019/05/10/news/bus-siekiama-panaikinti-motociklininkus-diskriminuojancias-istatymu-nuostatas-10286505)

3.1.6. Дискримінація за мовною ознакою

Після набрання чинності у 2008 році поправками до Закону про рівні можливості з’явилася можливість застосовувати закон щодо дискримінації за мовною ознакою. Результати дослідження свідчать, що майже 7% респондентів зазнали дискримінації або переслідувань через мову (Okunevičiūtė-Neverauskienė 2011). Кількість таких скарг зросла після початку війни в Україні; на дискримінацію цього виду скаржаться російськомовні жителі Литви (27):

27. Щойно почалася війна Росії проти України, ми отримали чимало звернень щодо можливого ненадання послуг і дискримінації під час надання товарів і послуг російськомовним особам незалежно від їхньої національності, зокрема українцям, росіянам і білорусам, які прибули до певних місць. (https://www.lrytas.lt/lietuvosdiena/aktualijos/2022/04/01/news/prasidejus-karui-ukrainoje-pasipyle-rusakalbiu-skundai-del-diskriminacijos-lietuvoje-22919757)

3.1.7. Дискримінація за національністю, расою

Дискримінації за расовою та етнічною ознаками можна зазнати безпосередньо, коли до однієї особи застосовують гірші умови, ніж ті, що в подібній ситуації застосовуються, застосовувалися або могли б застосовуватися до іншої особи через її расу чи етнічну належність. Непряма дискримінація такого типу виникає, коли через на перший погляд нейтральні умови, критерії або практику особи певної раси чи етнічної належності можуть опинитися в гіршому становищі. Як свідчать приклади, сьогодні це найбільше стосується мігрантів (28, 29):

28. Міжнародна неурядова організація «Лікарі без кордонів» засудила ставлення Литви до мігрантів, які незаконно в'їхали до країни й очікують на рішення щодо надання притулку, назвавши це «системною дискримінацією»: (https://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/medikai-be-sienu-smerkia-sistemine-diskriminacija-migrantu-centruose-lietuvoje.d?id=91105905)

29. У звіті зазначається, що шукачі притулку та мігранти в Литві переживали невизначеність і страх за майбутнє, стикалися з дискримінацією, знеособленням, принизливим ставленням і насильством. (https://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/ka-lietuvoje-terejo-istverti-migrantai-grotos-ir-izeidinejamai-tik-ledkalnio-virsune.d?id=92187085)

3.1.8. Дискримінація за політичною ознакою

Конкуренція не оминає й політичної сфери. Тут одні партії чи об'єднання почуваються дискримінованими іншими (30):

46

BENDRINĖ KALBA | 97

30. Бачимо, що комітети ігнорують і дискримінують у виборчій кампанії. Хочемо показати очевидне розмежування між партіями та комітетами, коли партії за допомогою ЦВК застосовують подвійні стандарти. (https://www.lrytas.lt/lietuvos-diena/aktualijos/2019/01/22/news/vilniaus-visuomeniniai-rinkimu-komitetai-skundziasi-del-diskriminacijos-8959475)

3.2. Дискримінація, = булінг, відторгнення та приниження у школі

Про цю дискримінацію варто поговорити докладніше, адже, по-перше, це дуже велика проблема, що має болісні наслідки, а по-друге, діти розуміють дискримінацію набагато ширше, ніж це визначають словники. Їхнє розуміння корелює з відповідями студентів, оскільки до дискримінації учні зараховують і цькування, і приниження (31), і глузування з порушень здоров'я (32), та багато іншого. Учні почуваються відторгнутими через матеріальне становище батьків (32, 33), національність (34), сексуальну орієнтацію (35).

31. Найболючіша й найактуальніша дискримінація — у школі. За дванадцять років тут кожен принаймні раз зазнав дискримінації або сам насміхався з іншого учня. (http://www.universitetozurnalistas.kf.vu.lt/2010/10/diskriminacija-mokykloje---negydoma-liga/)

32. Встановлено, що у школах процвітає дискримінація за матеріальним становищем дитини або через її порушення здоров'я. (https://www.15min.lt/naujiena/aktualu/lietuva/tyrimas-mokykloje-vis-labiau-ryskeja-diskriminacija-56-115776?utm_medium=copied)

33. У школах дедалі більше поглиблюється прірва між заможними та біднішими учнями. Через це учні з бідніших родин дедалі більше зазнають дискримінації, а в школі почуваються дедалі гірше. (https://www.lrytas.lt/lietuvosdiena/aktualijos/2010/09/15/news/moksleiviu-apklausa-turtingiems-mokiniams-mokytojai-raso-geresnius-pazymius-5635619)

34. Близько 40 відсотків опитаних учнів середніх шкіл Литви визнали, що так чи інакше стикалися з дискримінацією за національністю у своїй школі. (https://www.delfi.lt/news/daily/education/su-diskriminacija-del-tautybes-yra-susidure-40-proc-mokiniu.d?id=44284615)

35. Дискримінацію через сексуальну орієнтацію у школі зазнав митець Марюс Самавічюс, який наважився публічно розповісти про це лише через десять років. (https://www.lrytas.lt/lietuvosdiena/svietimas/2021/07/04/news/diskriminacija-del-savo-orientacijos-patyres-marius-po-10-metu-ryzosi-parasyti-laiska-ji-iskaudinusai-mokytojai-19931082)

Як видно з досліджень, діти включають до змісту поняття все, що завдає їм болю: коли насміхаються з родини, зовнішності, коли комусь заздрять, коли так ставляться до тих, хто вдягається негарно чи немодно або приїхав із села, хто має надмірну вагу, погано вчиться, не дотримується гігієни, до тих, хто є

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

47

інші, не такі, як усі. Учні не лише потерпають від інших учнів, а й відчувають демонстрацію владних повноважень учителів (вони можуть наказувати, карати, не зважати на думки інших, нав’язувати учням свою волю та думку, оцінювати учнів не лише з огляду на їхні здібності й знання, а й з огляду на особистість, судити про учнів за суб’єктивними критеріями), упереджене негативне ставлення до деяких учнів — тихіших, бідних або тих, хто висловлює думку, відмінну від думки вчителя (Jonynienė 2008), — і все це вони враховують, відповідаючи на запитання, чи зазнають вони дискримінації в школі.

3.3. Дискримінація = як джерело ворожнечі

Слово дискримінація регулярно стає знаряддям розпалювання ворожнечі між поляками та литовцями Віленського краю. Це пов’язано з бажанням деяких політиків набрати очки на виборах або прагненням чиновників зображати себе жертвами й таким чином отримувати додаткові кошти. Ненависть знову спалахнула після звіту, підготовленого з ініціативи асоціації «Wspolnota Polska» у співпраці з Союзом поляків Литви та Товариством учителів польських шкіл Литви, а також скарги В. Томашевського до ЄСПЛ. Політик стверджує, що зазнає дискримінації за національною ознакою (36), а Союз поляків і товариство вчителів, які брали участь у підготовці звіту, скаржаться на дискримінацію в усіх сферах (37). Литовці не погоджуються з такими скаргами й наводять протилежні приклади: у Віленському краї дискримінують не поляків, а литовців, адже ігнорують потреби останніх (38), послаблюють не польські, а литовські школи (39), а мирний молодіжний табір у Дівенішкесах назвали фашистським; більше того, В. Томашевський закликає литовців інтегруватися в польську громаду (40), і вся ситуація нагадує прислів’я «сам б’є, сам і кричить». Такі взаємні звинувачення в дискримінації ведуть до ворожнечі й дають чудову нагоду ворожим силам дестабілізувати ситуацію.

36. В. Томашевський відчув, що його дискримінують за національною ознакою: звернувся до ЄСПЛ і нагадав слова А. Валінскаса. (https://www.lrytas.lt/lietuvosdiena/kriminalai/2023/12/27/news/girto-lietuvio-mercedes-benz-lenkijos-greitkelyje-rezesi-i-druskos-barstytuvo-gala-29766425)

37. Становище польської меншини в Литві викликає велике занепокоєння. Польська меншина зазнає дискримінації у сфері освіти; спроби закріпити статус польської мови як допоміжної мови, що використовується в публічному просторі, виявляються безрезультатними; польські імена в офіційних документах не можна писати польськими літерами; на вуличних табличках заборонено використовувати польські назви населених пунктів. Це лише кілька прикладів, що ілюструють масштаб порушень прав польської меншини в Литві. (https://www.tv3.lt/naujiena/lietuva/wspolnota-polska-lenkai-lietuvoje-diskriminuojami-svietimo-identiteto-ir-turtiniais-aspektais-atnaujinta-11-30-n578349)

48

BENDRINĖ KALBA | 97

38. Згадавши тему дискримінації за національною ознакою, яку останнім часом роздмухують у публічному просторі, дискримінації за національною ознакою, Г. Казе̇нас стверджував, що справжню дискримінацію можна побачити саме у Вільнюському районі, де ігнорують потреби литовців. (https://www.delfi.lt/news/daily/lithuania/prabilo-kiti-vilniaus-r-politikai-cia-iskylancios-problemos-yra-tiesiogine-diskriminacija-tautiniu-pagrindu.d?id=83337053)

39. Литовські школи Віленського повіту скаржаться на дискримінацію. Районна влада забрала частину їхніх коштів і передала польським школам. (https://www.tv3.lt/naujiena/lietuva/salcininkuose-lietuviskos-mokyklos-skundziasi-diskriminacija-n192453)

40. Табір, організований у Дівенішкесах, назвали фашистським, таким, що розпалює ворожнечу між народами. Знайшлися газети, які спромоглися написати, що в таборі закликали розправлятися з представниками інших національностей. А ось Вальдемар Томашевський голосно заявляє, що у Віленському краї інтегруватися мають литовці, а не поляки. Думаю, наприкінці дуже доречно сказати, що справжні дискримінатори — не ті, про кого багато кричать і кого так називають, а ті, хто лише звинувачує в усьому інших. (https://www.15min.lt/ikrauk/naujiena/svarbu/nuomone-tai-kas-kursto-tautine-nesantaika-nuo-traukos-515-256711?utm_medium=copied)

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження показало, що:

1. У литовських лексикографічних джерелах (LKŽ_e, DLKŽ_8e і BLKŽ) ідеться про внутрішню дискримінацію; її виявляють лише в опитуванні молоді та текстах медіа, отже, на час дослідження у свідомості людей зовнішньої дискримінації немає або вона неактуальна. Словники іншомовних слів подають більше значень; перші з них корелюють із «Visuotine lietuvių enciklopedija» та «Politikos mokslo enciklopedinis žodynas», тобто в них наведено значення і внутрішньої, і зовнішньої дискримінації. Крім того, TŽŽ показує, що досліджуване поняття виходить із політичної та соціальної сфер і поширюється на інші галузі (біологію, економіку), а також входить у розмовне мовлення.

2. Молодь розуміє дискримінацію дуже широко: від обмеження прав до ненависті, тобто включає до поняття й те, що не властиве значенням лексеми, наведеним у лексикографічних джерелах. Однак, як зазначалося у вступі, таке розуміння поняття характерне для нашого суспільства — дискримінація — це все, що суперечить толерантності.

3. У сучасних медіа йдеться про конкретні обмеження прав, на яких наголошено у VLE_e та словнику Вайткявічюте: за віком, інвалідністю, статтю, соціальним становищем, професією, мовою, національністю, расою, політичними поглядами. Хоч якою була б конкретна форма дискримінації, їх об’єднує спільна ідея — це утиск, обмеження, відторгнення. Можна стверджувати, що дискримінація стає модним словом, яке важко пояснити поза контекстом—

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

49

наприклад, розуміння цього поняття серед дітей корелює з відповідями молоді, але охоплює ще більше: це і цькування, і приниження в шкільному середовищі (як учнів, так і вчителів), глузування з проблем зі здоров’ям; діти почуваються відторгнутими через матеріальне становище батьків, національність, сексуальну орієнтацію тощо.

4. Як зазначалося у вступі, науковці стверджують, що поняття дискримінації не має чіткого, універсального змісту: воно залежить від дослідника, матеріалу й особистого сприйняття людини. На підставі S-A-T-аналізу можна стверджувати, що сьогодні дискримінація для литовців — це:

– обмеження, утиск, порушення чиїхось прав;

– неоднакове ставлення до людей;

– приниження, зневажання, образа, гноблення, ненависть, відторгнення, цькування людей;

– підґрунтя для ворожнечі.

ŠALTINIAI

BLKŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvos kalbos institutas, 2013–2023. Prieiga internete: https://ekalba.lt/bendrines-lietuviu-kalbos-zodynas/ [žiūrėta 2023-03-15].

DLKŽ_8e – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (internetinis), vyr. red. S. Keinys, 8-as patais ir papild. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/dabartines-lietuviu-kalbos-zodynas/.

LKŽ_e – Lietuvių kalbos žodynas, 1–20 (1941–2002), red. kolegija G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas.

PMEŽ – Politikos mokslų enciklopedinis žodynas, ats. red. A. Jankauskas, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2007.

TŽŽ – Tarptautinių žodžių žodynas, redaktorių taryba A. Kaulakienė, S. Keinys, B. Kurkulis, V. Račiūnaitė, V. Žalkauskas, Vilnius: Alma littera, 2013.

Vaitkevičiūtė Valerija, 2001: Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Žodynas.

VLE_e – Visuotinė lietuvių enciklopedija (elektroninis variantas), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Prieiga internete: https://www.vle.lt/ [žiūrėta 2023-04-06].

alfa.lt

anyksta.lt

delfi.lt

lrytas.lt

lrt.lt

50

BENDRINĖ KALBA | 97

m.kaunodiena.lt

mlaikas.lt

sekunde.lt

tv3.lt

universitetozurnalistas.kf.vu.lt

zinuradijas.lt

15min.lt

LITERATŪRA

Beresnevičiūtė Vida, Leončikas Tadas 2009: Diskriminacijos suvokimas Lietuvos visuomenėje. – Filosofija. Sociologija 20(4), 335–343.

Janušauskienė Diana 2019: Diskriminacijos suvokimas ir požiūris į lygių galimybių principo užtikrinimą Lietuvoje. – Filosofija. Sociologija 30(2), 100–107.

Jonynienė Živilė 2008: Vaiko teisių įgyvendinimas: mokyklos demokratėjimo rodiklis. – Socialinis darbas 8(2), 51–64.

Mikūlionienė Sarmitė 2008: Diskriminacija dėl amžiaus: samprata, raiškos formos ir sritys. – Socialinis darbas 7(1), 11–18.

Okunevičiūtė-Neverauskienė Laima 2011: Diskriminacijos apraiškos: aktuali būklė bei tendencijos antidiskriminacijos srityje Lietuvoje. – Filosofija. Sociologija 22(2), 115–128.

Valentinavičius Vytautas (sud.) 2010: Diskriminacija aukštajame moksle: lengva teoriškai, sudėtinga įgyvendinti. Vilnius.

Vveinhardt Jolita 2012: Identification of the reliability of methodological characteristics of quality in the diagnostic instrument for mobbing as discrimination in employee relations on purpose to improve the climate in Lithuanian organizations. – Transformations in business and economics 11(2), 218–232.

Gauta 2024-04-14

Priimta 2024-05-27

IRENA SMETONIENĖ

DISCRIMINATION IN THE LITHUANIAN LANGUAGE AND CULTURE

S u m m a r y

The word discrimination comes from Latin and means ‘distinction’. It is used in several contexts and is defined differently. In one case, it refers to individuals (in-

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

51

ternal discrimination) and in another to a particular state and its citizens (external discrimination). In popular usage and public discourse in Lithuania, the term dis-crimination is not clear and well-established, and is sometimes used indefinitely to refer to any manifestation of perceived unfair treatment and intolerance. Some Lithuanian dictionaries (the Dictionary of Standard Lithuanian Language, BLKŽ) choose to give examples of the objects of discrimination, while others use the most general meaning (the Academic Dictionary of Lithuanian, DLKŽ). Young people have a very broad understanding of discrimination, ranging from the restriction of rights to hatred, which means that they include in the concept what is not typical of the lexicographic meanings of the lexeme, and this understanding of the concept is typical of our society – discrimination is everything that is against tolerance. The analysis of media texts has highlighted the main profiles of the concept: restriction, limitation, violation, rejection; bullying, humiliation; discord. It should be noted that children’s understanding of discrimination is much broader than that provided in the dictionaries. The content of the concept includes everything that hurts them: when their family or appearance is mocked, when they are envied, how children who dress poorly and unfashionably, or who hail from rural areas, or are overweight, or struggle academically, or lack hygiene, or are different from their peers, are treated. Students not only endure mistreatment from their peers but also perceive a display of authority from their teachers.

Researchers argue that there is no clear, universal definition of discrimination; rather, it depends on the researcher, the material, and the individual’s personal perception. Based on the analysis, it can be concluded that discrimination in Lithuania today includes:

– restriction, limitation, and violation of someone’s rights.

– differential treatment of individuals.

– undermining, humiliation, contempt, oppression, hatred, rejection, and bullying.

– the basis for discord.

KEYWORDS: discrimination, restriction, limitation of rights, belittling, humiliation, bullying, discord, language.

IRENA SMETONIENĖ

Vilniaus universitetas

Lietuvių kalbos katedra

Universiteto g. 5, Vilnius

[email protected]

52

BENDRINĖ KALBA | 97

IRENA SMETONIENĖ

DISKRIMINACIJA LIETUVIŲ KALBOJE IR KULTŪROJE

S a n t r a u k a

Žodis diskriminacija yra kilęs iš lotynų kalbos ir reiškia ‘atskyrimas’. Jis vartojamas keliuose kontekstuose, todėl apibrėžiamas skirtingai. Vienu atveju tai susiję su asmenimis (vidinė diskriminacija), kitu – su tam tikra valstybe ir jos piliečiais (išorinė diskriminacija). Lietuvoje populiariojoje vartosenoje ir viešajame diskurse diskriminacijos terminas nėra aiškus ir nusistovėjęs, kartais vartojamas neapibrėžtai, siekiant įvardyti bet kokias numanomo neteisingo elgesio ir netolerancijos apraiškas. Vieni lietuviški žodynai renkasi per pavyzdžius pateikti diskriminacijos objektus (BLKŽ), kiti renkasi bendriausią reikšmę (DLKŽ₈ₑ). Jaunimas diskriminaciją supranta labai plačiai: nuo teisių suvaržymo iki neapykantos, vadinasi, į sąvoką įtraukia ir tai, kas nebūdinga leksikografiniuose šaltiniuose pateiktoms leksemos reikšmėms, toks sąvokos supratimas būdingas mūsų visuomenei – diskriminacija yra viskas, kas priešinga tolerancijai. Medijų tekstų analizė išryškino pagrindinius sąvokos profilius: suvaržymas, apribojimas, pažeidimas, atstūmimas; patyčios, žeminimas; nesantaika. Atkreiptinas dėmesys, kad diskriminaciją vaikai supranta daug plačiau, negu teikia žodynai. Į sąvokos turinį vaikai įtraukia viską, dėl ko jiems skauda: kai šaipomasi iš šeimos, išvaizdos, ko nors pavydima, kaip elgiamasi su tais, kurie negražiai ir nemadingai rengiasi ar yra iš kaimo, kurie yra apkūnūs, kurie blogai mokosi, nesilaiko higienos, su tais, kurie yra kitokie nei visi. Mokiniai ne tik kenčia nuo kitų mokinių, bet ir jaučia mokytojų galios demonstravimą.

Mokslininkai teigia, kad nėra aiškaus, universalaus diskriminacijos sąvokos turinio, ji priklauso nuo tyrėjo, medžiagos ir žmogaus asmeninio suvokimo. Remiantis atlikta analize, galima teigti, kad šiandien diskriminacija lietuviams yra:

– kieno nors teisių apribojimas, suvaržymas, pažeidimas;

– asmenų skirtingas vertinimas;

– asmenų menkinimas, žeminimas, niekinimas, engimas, neapykanta, atstūmimas, patyčios;

– nesantaikos pagrindas.

ESMINIAI ŽODŽIAI: diskriminacija, suvaržymas, teisių apribojimas, menkinimas, žeminimas, patyčios, nesantaika.

IRENA SMETONIENĖ Vilniaus universitetas Lietuvių kalbos katedra Universiteto g. 5, Vilnius [email protected]

IRENA SMETONIENĖ. Diskriminacija lietuvių kalboje ir kultūroje

53