LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, V

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

СКОРОЧЕННЯ ДОВГИХ ГОЛОСНИХ ПЕРЕД НАГОЛОСОМ І ДИФТОНГІВ ie, uo У ЖЕМАЙТСЬКОМУ ДІАЛЕКТІ ДУНІНІНКАЙ

B. ROKAITĖ

1. Загальні закономірності скорочення

§ 1. a) На території жемайтського діалекту дунінінкай, західна межа якої сягає Палукне, Калналіса, південна — Лейплуке, Лауко-Соду, Тришкісів, а східна — Кликольяїв, спостерігається неоднакова довгота голосних a, e (<an, en), i, u та дифтонгів ie, uo (<ė, ā). В інших жемайтських діалектах ці голосні й дифтонги завжди довгі, тоді як у дунінінкай згаданої території вони довгі лише під наголосом — основним, давнім (завжди), та відтягнутим (у передостанньому складі, якщо закінчення коротке). Найчастіше вони довгі також у післянаголошених складах.

b) Довгі голосні перед наголосом і дифтонги ie, uo скорочуються. Розрізняють два випадки скорочення:

1) коли ці голосні й дифтонги ненаголошені;

2) коли вони мають відтягнутий наголос.

У другому випадку скорочення відбувається не завжди. Скорочення залежить від кількості складів і довготи закінчення. Довгі голосні й дифтонги ie, uo завжди скорочуються, коли стоять у третьому або дальшому від кінця слова складі, наприклад: lidėka ~ lydėka, krū.mālų ~ krūmalių, pėdelės ~ pėdeliūs (Lc). Перебуваючи в передостанньому складі та маючи відтягнутий наголос, a, e (<an, en), i, u і ie, uo (<ė, ā) скорочуються лише тоді, коли закінчення довге, наприклад: būris ~ būrųs, žvirinū ~ žvyrynų, žolė ~ žolė, але: būrūs ~ būriūs, žuolės ~ žolės (Lc).

Довгі голосні перед наголосом і дифтонги ie, uo скорочуються, коли наголос відтягується з короткого другого складу закінчення, наприклад: pirāks ~ pyrāgas, plėšėks ~ plėšīkas, krēšlōks ~ krēšliūkas (Mžč).

c) Іноді скорочуються також голосні й дифтонги ie, uo у середніх післянаголошених складах, якщо слово має кілька довгих післянаголошених складів, наприклад: pājėmiau ~ pāmėmiau, bāidomuos ~ baidomos «боїмося», vēlnuomuos ~ vilnomoms «вовняним» (Trk), klāipėdio ~ Klaipėdoje, pāršodėnau ~ pārsodinau, prūosāvōjont ~ prūsavojant, sāugōjau ~ sāugojau (Mžč), išmėčėjau ~ išmėčiojau (Gd), nepāvgėm ~ nepā-vogėm (Pvr). Значно частіше в післянаголошених складах довгі голосні й дифтонги ie, uo (<ė, ā) залишаються нескороченими.

171

2. Скорочення окремих голосних (і дифтонгів ie, uo)

a) i˙, u˙

§ 2. Перед складом із наголосом i˙, u˙ скорочуються двояко: до напівдовгих і до коротких. i, u частіше трапляються в середній частині зазначеної території — Židikai, Leckava, Laižuva, Mižaičiai, Gadūnavas, Nevarėnai, Pavirvytė (біля Tryškiai), Eigirdžiai, Lauko Soda, наприклад:

a) Ненаголошені: lidėku ~ lydėku, murė. nė ~ mūrinė (Žd), linio ~ lynoja, rudīnu ~ rūdynų, rupėjė ~ rūpėjo (Žb), pušinėlė ~ pušynėliai, rikštėlė ~ rykštėlė, savvinioje ~ savyniojo, druktešnis ~ druktešnis, sunėlis ~ sūnelis (пор.: ku.zavėlis ~ kūzavėlis «такий вулик», palu.kiek ~ palūkėk, Lc), patilėtė ~ patylėti, ritėli ~ rytelį, žydėtė ~ žydėti, krumė.lis ~ krumėlis (Lž), grįžau ~ grįžčiau, rilūo ~ ryliuoja «співає», rukščiausis ~ rūkščiausis (Mžč), nusigivėna ~ nusigyveno, musėjė ~ mūstėjai «наші», (Pvr.), virešnijoji ~ vyresnioji, kūlės ~ kūlėjas (Eig), pilūtis ~ pyluntis, pjūklėlis ~ pjūklėlis (Gd), skilėlė ~ skylėlė, lupėlė ~ lūpėlė (Lks).

б) Наголошені атрактивним наголосом i˙, u˙ також скорочуються до коротких і вимовляються з короткою інтонацією, якщо кінцевий склад довгий, а атрактивний наголос стоїть на другому складі від кінця. Крім того, вони завжди скорочуються до коротких, коли атрактивний наголос стоїть на дальшому складі, наприклад: tilūoms ~ tylomis, būris || bū.ris ~ būrys, grūdā ~ grūdai (Lc), grinūos ~ grynōs, rūšū ~ rūšių (Lž), givātės ~ gyvatės, kilė ~ kyliai, ritūo ~ rytōj, rišis ~ ryšys, skilė ~ skylė, drūktā ~ drūktai, rūšė ~ rūšiai, trūktėnā ~ trūktinai (Mžč), kūlie ~ kūlė, sūnaūs ~ sūnais (Gd), givūos ~ gyvōs, piplis ~ pyplūs «така риба, в’юно́с» (Lks).

§ 3. a) Короткість i, u (< i˙, u˙), наголошених на складі, на який перенесено наголос, дає підстави припускати, що перед складом із наголосом i˙, u˙, можливо, скоротилися ще до отримання головного наголосу і так залишилися короткими (пор. також e, o < ie, uo < ē, ō у такому самому випадку). На це вказують і приклади з короткими i, u (< i˙, u˙) та e, o (< ie, uo), коли наголос перенесено з короткого вторинного закінчення (пор. pirāks ~ pyrāgas, plėšėks ~ plėškas). Скорочення довгих голосних відбулося одночасно, тобто в обох випадках перенесений наголос виявив довгі голосні (і дифтонги ie, uo) уже скороченими, оскільки перенесення наголосу з короткого вторинного закінчення, як відомо¹, збігається з перенесенням наголосу з довгого закінчення на довгий склад.

b) i˙, u˙ < i˙, u˙ частіше трапляються в західній і східній частинах території (Paluknė, Ylakiai, Kalnalis, Klykoliai), хоча провести чітку межу між короткими й напівдовгими i, u < i˙, u˙ (перед наголошеним складом) неможливо, оскільки їх часто змішують (наприклад, у Tirkšliai вимовляють i˙, u˙, але e, o < ie, uo).

b) ie, uo ~ ē, o

§ 4. У Lk. жмудини вимовляють ē, o як ie, uo. Згадана територія дунінінків скорочує ці ie, uo в тих самих випадках, що й i˙, u˙. Найчастіше ie, uo перед наголошеним складом (< ē, ō), як і i˙, u˙, скорочуються в середній частині території — Židikai, Leckava, Laižuva, Tirkšliai, Mižaičiai, Gadūnavas, Pavirvytė, Nevarėnai, Želvaičiai (Telšių raj.), Eigirdžiai, Lauko Soda. Тут ie, uo монофтонгізуються і вимовляються як e, o, наприклад:

¹ Див. V. Grinaveckis, Šiaurės vakarų dūnininkų tarmių kirtis, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, т. 1, Vilnius, 1957, с. 114.

172

a) Ненаголошені: melẽnė ~ melẽnė «чорниця, Vaccinium Myrtillus», protìpkas ~ protìngas (Žd), sėklẽlės ~ sėklẽlės, romẽlė ~ romẽliai «рамки», skõlìks ~ skõlingas (Žb), rẽtėlìs ~ rẽtėlis, nedrovẽkės ~ nedrovẽkis, pocìenė ~ Pocienė (Lc), krẽslėlė ~ krẽslėlio, perẽmuos ~ perẽmos «переймання», porẽlis ~ porẽlis «парочка» (Lž), lėlãčių ~ Lėlaičių (к.), lẽtenė ~ Lẽteniai (к.), džovẽn ~ džiovina (Trk.), mėgìšo ~ mėginšiu, notìena ~ Notėnai (к., Mž), vėžãutė ~ vėžáuti, motìnėlė ~ motynẽlė (Gd), nemokėjãu ~ nemokėjau, vokiẽjės ~ Vokytijos (Pvr), tẽvinė ~ tẽvynė, lɔvėlė ~ lovẽlė (Eig), sėdiete ~ sėdėti, klɔję.ma ~ klɔjimą (Lks).

b) Наголошені відтягнутим наголосом: vėžìs || vẽžis ~ vẽžys, kɔkẽi || kʷɔkẽi ~ kokiẽ (Žd), tẽvų ~ tẽvų, blɔgã ~ blogai, špɔkã ~ špokai (Žb), sėklẽlės ~ sėklẽlės, vėdarã ~ vėdarai, vɔbɔlã ~ obulai (Lc), bėglù ~ bėglių, krɔklys ~ kroklys «крикун» (Lž), besėdùnti ~ besėdanti, pėdùos ~ pėdõs, pãlovie ~ palovėje (Trk), klẽbis ~ klėbỹs, vẽlã ~ vẽlai, žɔplis ~ žioplys, žmõgaũs ~ žmogaus (Mžč), melẽnės ~ melẽnės, vɔvẽrė ~ voverė (Eig), grẽblis ~ grėblỹs, trɔbùo ~ troboje (Lks).

§ 5. a) ę, ǫ < ie, uo (< ē, ā), наголошені відтягнутим наголосом, є короткими, а короткість ę, ǫ свідчить про те, що основний наголос вони отримали вже після скорочення. Якби ie, uo, ще не будучи скороченими, отримали основний (відтягнутий) наголос, то вони не могли б і скоротитися, так само як голосні, наголошені основним давнім наголосом.

b) Поряд із ę, ǫ < ie, uo вимовляються форми з ледь чутними i, u (ę, ǫ), як-от: vėžìs || vẽžis ~ vẽžys (Žd), raudùonɔji ~ raudonóji (Trk). Частіше так скорочені ie, uo бувають наголошені відтягнутим наголосом. Такі ę, ǫ має східна й західна окраїна ареалу (Векшняй, Ylakiai, частково Палукне), хоча на самому західному й східному краї згаданого ареалу переднаголошені ie, uo (< ē, ā) не скоротилися, і лише в окремих словах вони монофтонгізувалися й вимовляються як ę, ǫ, напр.: mɔtėjáuskis ~ Motiejáuskis (прізв.), vesokẽšnių ~ visokẽšnių, drɔbėnė ~ drɔbiniai (Plk), dɔbẽlėina ~ dobilẽna (Kal, Ms), jerãtė ~ erãičiai, jɔniẽnė ~ Joniẽnė, vɔverìkštė ~ voverỹkštė «веселка» (Klk).

Таким чином, скорочення, що найвиразніше проявляється в центрі ареалу (пор. § 4), слабшає на сході й заході. Дифтонги ie, uo поряд із ę, ǫ, можливо, свідчили б про те, що скорочення переднаголошених ie, uo ще не завершилося.

§ 6. Скорочення ie, uo < ē, ā (sėdiete ~ sėdėti, trobẽlė ~ trobẽlė) найкраще вказує на час скорочення голосних. Короткі ę, ǫ могли виникнути лише з уже звужених ē, ā. Отже, скорочення переднаголошених голосних у дунінінкських говорах має бути пізнішим за звуження ā, ē > uo, ie. Якби переднаголошені голосні почали скорочуватися до звуження ā, ē, тоді ā, ē також скоротилися б і збіглися з короткими a, e, як у деяких східноаукштайтських говорах.

§ 7. Переднаголошені i, u та ie, uo скоротилися й у запозиченнях, напр.: sỹlės ~ sylõs, skùpautė ~ skùpauti «скупитися», trùbėlės ~ trùbėliais «трубочками», bednìstė ~ biednỹstėje, čekáunės ~ ciekáunios «цікаві», merùosem ~ mierùosiam «виміряємо», švẽžėš.nių ~ šviẽžesnių, bagõtiesnis ~ bagõtesnis, šmõtėli ~ šmõtėlė «шматочок».

c) ǫ, ę ~ a, e

§ 8. Скоротилися й переднаголошені ǫ, ę < an, en. Дифтонги ǫu, ęi < an, en у згаданому ареалі (Моседіс, Skuodas, Klykoliai) дають підстави вважати, що на час скорочення ці дифтонги вже існували.

Переднаголошені ǫ, ę < an, en найчастіше стали зовсім короткими; іноді вони бувають напівдовгими, напр.:

173

a) Ненаголошені: drąsę, snis || drusesnis ~ drąsesnis, grožėn ~ gražina, kosmėlė ~ kasnėlio, žūsitis ~ žąsytis, žąsinėlis ~ žąsnėlis, grėžė ~ grėžėi, tėvėšnės «стрункіші», tesė ~ tesėi (поруч (Trk): ku.snelis ~ kašnėlis, žo.šėlė ~ žąsėlė, ti.vībė ~ tėvībė «стрункість», ti.sīs ~ tesīs «тесес»).

b) Наголошені відтяжним наголосом: drūšū ~ drašū, žūšū || žošū ~ žąsū, žošnėlis ~ žąsinėlius, žošėis ~ žąsies, tēvā ~ tēvai, tēvūms ~ tēvoms «стрункими».

§ 9. Найбільша тенденція до скорочення переднаголошених довгих голосних та дифтонгів ie, uo (< ē, ā), як ми бачили, виявляється приблизно в середині згаданої території — Жидикай, Лекява, Мажейкяй, Лайжува, Седа, Невяренай, Тельшяй, Ейгірджяй, Лауко-Сода. Це ніби центр, від якого в міру віддалення скорочення слабшає.

Територія скорочення переднаголошених довгих голосних значною мірою збігається з територією регресивної асиміляції голосних; можливо, між скороченням і асиміляцією голосних є певний зв’язок.

Скорочення

Eig — Ейгірджяй, Тельшяйський р-н; Gd — Гадунавас, Тельшяйський р-н; Kal — Калналіс, Кретингський р-н; Lž — Лайжува, Мажейкяйський р-н; Lks — Лауко-Сода, Мажейкяйський р-н; Lc — Лекява, Мажейкяйський р-н; Mžč — Міжайчяй, Мажейкяйський р-н; Ms — Моседіс, Скуодаський р-н; Plk — Палукне, Скуодаський р-н; Trk — Тіркшляй, Мажейкяйський р-н; Žb — Жибінінкай, Мажейкяйський р-н; Žd — Жидикай, Мажейкяйський р-н.

СКОРОЧЕННЯ ПЕРЕДНАГОЛОШЕНИХ ДОВГИХ ГОЛОСНИХ І ДИФТОНГІВ ie, uo У ГОВОРІ ЖЕМАЙТІВ-ДОУНІНІНКІВ

Б. РОКАЙТЕ

Резюме

Для північної та центральної частин жямайтів-доунинінків (Жидикай, Ляцкава, Мажейкяй, Лайжува, Сяда, Тяльшяй, Лауко Сода) характерне скорочення переднаголошених довгих i, u, o ~ a, e ~ e та ie ~ ē, uo ~ o.

Довгі голосні та дифтонги ie, uo скорочуються лише в ненаголошеній позиції або під ретракційним наголосом.

Голосні i, u та o ~ a, e ~ e скорочуються до коротких або напівдовгих (givenā ~ gyvenā «ти жив, -ла», būrīs ~ būrȳs «юрба», grēžē ~ grēžēi «ти свердлив, -ла», žūsītis ~ žąsītis «гусеня»), а ie ~ ē, uo ~ o найчастіше перетворюються на монофтонги й вимовляються як e, o (tēvinē ~ tēvȳnē «батьківщина», vēlā ~ vēlai «пізно», protīngs ~ protīngas «розумний», blōgā ~ blogai «погано»).