МОКСЛО КАЛБОС КУЛЬТУРОС ИР ТЕРМИНОЛОГИЈОС ПРОБЛЕМОС

ЛИЕТУВИЮ КАЛБОТYРОС КЛАУСИМАІ, XXIV(1985)

ІРИНА МИКОЛАЇВНА ВОЛКОВА

БАНКИ ТЕРМІНІВ ТА ЇХ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ

Науково-технічна революція зумовила зростання значення проблем науково-технічної термінології для народного господарства. Створення та впровадження автоматизованих систем управління й інформаційних систем, перехід до програмно-цільових методів планування, розвиток міжнародної кооперації та інтеграції під час розв’язання науково-технічних і економічних завдань висувають дедалі суворіші вимоги до мови науки й техніки з погляду однозначності термінології, використовуваної в документації різних видів.

Наслідком цього стала значна активізація робіт з упорядкування та стандартизації науково-технічної термінології на національному й міжнародному рівнях, що призвело до створення великої кількості стандартів і рекомендацій з термінології (міжнародних, регіональних, національних, фірмових тощо).

Радою Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) прийнято 160 стандартів на терміни та визначення, Міжнародною організацією зі стандартизації (ІСО) опубліковано 180 міжнародних термінологічних стандартів, Міжнародною електротехнічною комісією видано близько 60 розділів Міжнародного електротехнічного словника (МЕС) та спеціальних термінологічних публікацій (мають статус стандартів МЕК).

Національними організаціями зі стандартизації 40 країн прийнято понад 15 тис. стандартів на терміни та визначення.

Великі успіхи в галузі упорядкування та стандартизації термінології досягнуто в Радянському Союзі, де діють понад 700 державних і галузевих стандартів на терміни та визначення і видано понад 100 збірників рекомендованих термінів КНТТ АН СРСР.

Масиви стандартизованих і рекомендованих термінів обчислюються сотнями тисяч. Необхідною умовою використання цих масивів у практичній і науковій роботі та швидкого пошуку потрібних термінів є представлення стандартизованої й рекомендованої термінології у вигляді певної організаційної структури. Одним із поширених способів структурної організації великих термінологічних масивів є створення банків термінологічних

46

даних, у яких зберігання, оброблення та видача термінологічної інформації здійснюються за допомогою ЕОМ.

Під банками даних зазвичай розуміють сукупність великих за обсягом і складних за структурою наборів даних, а також комплекс технічних засобів і програмного забезпечення для накопичення, оброблення та видачі необхідної інформації.

Сукупність наборів даних прийнято називати базою даних. У банках термінів базою даних є сукупність термінів, що містяться в них, і супровідних елементів даних. Ці сукупності називають термінологічними статтями; іноді в цьому значенні також використовують терміни — термінологічний запис і словникова стаття.

За відомостями, опублікованими Міжнародним інформаційним центром з термінології (Інфотермом), у світі функціонують або перебувають у процесі розроблення кілька десятків термінологічних банків¹. Такі банки існують у Великій Британії, Венесуелі, НДР, Іспанії, Канаді, Люксембурзі, СРСР, США, Франції, ФРН, Швеції та низці інших країн.

Слід зазначити, що служби, при яких організовано банки термінів, так само як і лексичні масиви, що стали основою для їх формування, є досить різноманітними.

Низку банків термінів було створено на основі тих термінологічних масивів, які сформувалися в період активних досліджень із машинного перекладу: система ТЕАМ лінгвістичної служби фірми «Сіменс» (ФРН), ЄВРОДИКСАУТОМ (Люксембург), системи ТЕРМІУМ і ТЕРМІНОК (Канада) та низку інших. Систему ТЕРМДОК шведського центру технічної термінології створено на основі лексикографічної служби цього центру, який протягом багатьох років активно займається виданням термінологічних словників. Банки термінів НОРМА-ТЕРМ (Франція), ТЕРМ (ФРН) створено при службах стандартизації на основі масивів стандартизованих термінів.

Масове створення та впровадження інформаційно-пошукових систем зумовили потребу в створенні для них лінгвістичного забезпечення, що супроводжувалося організацією масивів термінів, які також відіграли свою роль у процесі формування банків термінів.

Для характеристики банків термінів використовують такі показники, як склад і обсяг бази даних (охоплення тематичних галузей, набір елементів даних термінологічної статті, кількість мов, якими подано термінологічну інформацію), нормативність термінологічної інформації, категорії користувачів.

Велике значення для функціонування банку термінів має склад його бази даних. Що більша кількість елементів даних спів-

1 World Guid to Terminological Activities (Organizations, Terminology Banks, Committees).— Infoterm Series A. München: Verlag Dokumentation, 1974.— 312 p.

47

що містить термінологічна стаття, то ширші можливості використання цього банку користувачами.

Наприклад, у банку термінів TEAM кожна термінологічна стаття може містити до 99 елементів даних (розробники цього банку називають їх категоріями). Серед них основний термін, його синоніми, одне або кілька визначень чи контекст, бібліографічні відомості (джерело, автор, дата публікації тощо), граматичні параметри терміна, характеристика сфери його застосування, а також еквівалентні терміни англійською, французькою, іспанською, російською, італійською, португальською та нідерландською мовами (еквівалентні терміни можуть бути представлені не всіма мовами).

Із перелічених вище елементів даних для опрацювання німецької термінології практично використовується близько 25 елементів².

Термінологічна стаття банку ТЕРМДОК передбачає велику кількість як лінгвістичних, так і екстралінгвістичних елементів даних.

Термінологічна стаття може містити до 100 елементів даних, що стосуються лінгвістичної інформації для 26 різних мов. Наразі лінгвістична інформація охоплює 10 мов: шведську, англійську, французьку, іспанську, німецьку, данську, норвезьку, фінську, російську, японську. Найчастіше використовуються 10 лінгвістичних елементів даних: 1) основний термін; 2) синоніми та квазісиноніми; 3) антоніми; 4) вимова, граматичні характеристики, скорочення, визначення, позначки щодо використання, примітки, перехресні посилання ³.

З екстралінгвістичних елементів даних найчастіше використовуються близько 10: позначення документа, номер терміна, класифікаційні коди, дата прийняття (видання), зазначення експерта, посилання на ілюстрації.

За ступенем нормативності термінологічної бази даних наявні банки термінів можна поділити на дві групи: банки, основу яких становить стандартизована термінологія і які є свого роду нормативними словниками, та банки, які формуються й поповнюються не лише з нормативних джерел. Напр., банк термінологічних даних Французької асоціації зі стандартизації (АФНОР) — НОРМАТЕРМ — містить терміни, встановлені французькими термінологічними стандартами; терміни, що містяться в тер-

² Brinkmann K. H. Use of the TEAM Terminology Data Bank for the Terminology Work of the Deutsches Institut für Normung.— Infoterm Series 6. München—New York—London—Paris, 1981, p. 444.

³ The TERMDOK system.— TNC, 1978.— 45 p.

48

…мінологічних додатках до промислових стандартів, а також у міжнародних стандартах ISO на терміни та визначення⁴

Банк термінологічних даних ТЕРМ, який створюється в межах взаємопов’язаних банків даних Інституту стандартизації ФРН, також має нормативний характер, тобто містить лише стандартизовану термінологію.

Такі банки термінів, як TEAM фірми «Сіменс», Федерального управління з питань мовознавства (ФРН), ТЕРМІУМ і ТЕРМІНОК (Канада), ТЕРМДОК (Швеція) та низка інших, не є повністю нормативними й містять не лише стандартизовану термінологію. Тому надана ними інформація є достовірною (з погляду її документальності), але не завжди встановлює офіційну перевагу у вживанні того чи іншого терміна.

Під час формування баз даних цих банків фахівці «оцінюють» кожен термін і присвоюють йому так званий «ваговий індекс». Наприклад, у банку термінологічних даних Монреальського університету ваговий індекс 0 означає, що цей термін неприйнятний для вживання, 1 — можливість використання терміна сумнівна, 2 — термін можна використовувати, 3 — термін стандартизований.

За складом мов розрізняють банки: одномовні, тобто такі, у яких усі елементи даних термінологічної статті подано лише однією мовою (наприклад, банк неологізмів у Франції містить термінологічну інформацію лише французькою мовою); частково дво- та багатомовні, тобто такі, у яких наведено еквівалентні терміни (а іноді й визначення та низку інших елементів термінологічних даних) кількома мовами. До таких банків належить TEAM, база даних якого містить, крім терміна та елементів даних, що визначають його, німецькою мовою, також терміни (а іноді й визначення) англійською, французькою, іспанською, італійською, російською та голландською мовами. Банк ЄВРОДІКАУТОМ містить термінологію англійською, німецькою, датською, французькою, італійською та голландською мовами; повністю двомовні банки термінів. Такими є банки термінів Канади, які через демографічні особливості є повністю англо-французькими, тобто кожна термінологічна стаття в їхній базі даних складається з двох ідентичних блоків: англійською та французькою мовами.

Мета багатьох банків термінів — насамперед допомагати перекладачам. До таких банків можна віднести TEAM Лінгвістичної служби фірми «Сіменс» (ФРН), ЄВРОДІКАУТОМ Європейського економічного співтовариства (Люксембург), ТЕРМІУМ Монреальського університету (нині офіційний банк термінів

⁴ Laurent J. La banque automatisée de données terminologiques de l’AFNOR NORMATERM.— Courier de la Normalisation, 1979, N 245, p. 46—51.

4 Užsak. Nr. 1007

49

уряду Канади), ТЕРМІНОК — банк термінів провінції Квебек (Канада), ТАРГЕТ — банк університету Карнегі-Меллона (США).

Одним із завдань створюваного банку технічних термінів Великої Британії є контроль за правильністю вживання англійських термінів, включених до вже чинних термінологічних банків (наприклад, Швеції, ФРН).

До завдань, які розв’язуються за допомогою банку TEAM фірми «Сіменс», належить і лексикографічна робота — підготовка та видання різних словників. Для цього використовується фотонабірний пристрій ДИГИСЕТ.

Технологічний процес автоматизованої підготовки словників можна подати так: вибір певної множини термінів з автоматизованої бази термінологічних даних; сортування та подання даних у формі, звичайній для словників; підготовка сторінки набору (тобто кадру фотоплівки з текстом, зверстаним у форми, звичайні для словників), тиражування.

Перевагами машинних словників є економне, з погляду місця, розміщення накопиченої інформації; можливість швидкого оновлення масиву і, внаслідок цього, максимально оперативна підготовка словників, що відповідають сучасному рівню; оперативна підготовка словників із різним набором елементів даних.

У Радянському Союзі є кілька банків термінів. Один із них функціонує у Всесоюзному науково-дослідному інституті технічної інформації, класифікації та кодування (ВНДІТІК) Держстандарту — це Автоматизована система інформаційно-термінологічного обслуговування (АСІТО), у якій акумульовано дані зі стандартизованої термінології. Основними завданнями цієї системи є підвищення ефективності впровадження стандартизованих термінів, оперативності та якості інформаційно-термінологічного забезпечення народного господарства, сприяння взаємоузгодженню розроблюваних і стандартизованих термінологій, виконання зобов’язань СРСР в ISO, МЕК, МОЗМ, ЄОКК та інших міжнародних організаціях під час підготовки російських версій міжнародних термінологічних стандартів і словників.

АСІТО розроблено на основі фонду термінологічних документів і системи ручних бібліографічних та термінологічних карток Довідкового банку термінів (СБТ) ВНДІТІК. АСІТО — система, що розвивається. Перша черга цієї системи — АСІТО-1 — з 1981 р. перебуває у промисловій експлуатації; одночасно ведеться робота з удосконалення та модернізації системи — створення АСІТО-2. В АСІТО-2 планується розширити склад опрацьовуваних документів і елементів даних, реалізувати нові види пошуку, наприклад за визначеннями, розширити набір вихідних форм тощо.

50

В АСІТО-1 обробляються дані з державних стандартів, стандартів РЕВ та ІСО на терміни й визначення. Як і в інших автоматизованих термінологічних системах, основною одиницею зберігання є термінологічна стаття з набором елементів даних, що містять термінологічну та бібліографічну інформацію про конкретний стандартизований термін.

В АСІТО-1 кожна термінологічна стаття містить заголовний — стандартизований термін; допустимі й недопустимі синоніми стандартизованого терміна; коротку форму (для термінів-словосполучень); еквіваленти стандартизованого терміна англійською, німецькою та французькою мовами; визначення поняття; літерні позначення величин; позначення та назву стандарту, яким установлено термін; номер терміна в стандарті; дату затвердження та введення в дію стандарту; класифікаційний код стандарту. Загалом в автоматизованій базі даних АСИТО-1 представлено близько 70 тис. термінологічних статей.

Програмні засоби забезпечують ведення БД і різні види пошуку. Основний вид пошуку — діалоговий, із використанням дисплея. Пошук може здійснюватися за будь-якими елементами даних термінологічної статті та їх поєднаннями. Реалізовано можливість пошуку з урахуванням словозмінних варіантів слів і синтаксичних варіантів словосполучень. Передбачено можливість пошуку й видачі інформації за неповного лексичного збігу запиту з терміном, уведеним до системи, а також усічення кінців словоформ запиту. Так, якщо в банку є термін дискретная случайная последовательность, інформація про нього має бути видана й тоді, коли в запиті буде інший порядок терміноелементів: случайная дискретная последовательность. Так само й інше закінчення терміна в запиті порівняно із закінченням терміна, представленого в АСИТО, не повинно впливати на повноту відповіді. Отже, система дає змогу вводити запит природною мовою без попереднього індексування, обмежувати пошук певною предметною галуззю, задавати категорію нормативно-технічних документів та інші параметри.

Система дає змогу готувати різні покажчики: зведені й систематичні, прості й пермутаційні (типу KWOC), за категоріями нормативно-технічних документів, термінів російською мовою та іншомовних еквівалентів тощо.

Передбачено можливість обміну інформацією на магнітних стрічках на основі єдиного комунікативного формату для термінологічних даних, структуру якого уніфіковано з комунікативним форматом бібліографічних даних відповідно до міжнародного стандарту ІСО 2709, а зміст відповідає проєкту формату

51

MATER (ISO 6156). Користувач системи може отримувати на магнітній стрічці як увесь масив стандартизованої термінології, так і його частину відповідно до запиту.

Термінологічний банк АСИТО використовується для інформаційно-термінологічного обслуговування науково-дослідних і проєктно-конструкторських організацій, видавництв, промислових підприємств (нині АСИТО обслуговує 400 колективних абонентів); обміну інформацією з банками термінів (як усередині країни, так і з-за кордону); підготовки статистико-аналітичних даних про стандартизовану термінологію.

З огляду на те, що кількість банків термінів, без сумніву, збільшуватиметься, необхідно розробити цільову комплексну програму створення загальнодержавної системи термінологічних банків, яка охоплювала б поряд із банками стандартизованих термінів також банки нестандартизованих лексичних одиниць.

Система термінологічних банків має бути здатною виконувати функцію міжнаціональної термінологічної служби, що гарантує точність і суворість уживання термінів у всіх документах у науково-дослідному, адміністративно-управлінському, суспільно-історичному, культурно-історичному аспектах, охоплювати всі галузі науки й техніки та включати українські терміни й іншомовні (і національні) еквіваленти, уживані в термінологічних системах національних мов союзних республік і в міжнародному професійному спілкуванні.

Загальнодержавна система всіх термінологічних банків, очевидно, має включати банк (або банки) термінів фундаментальних наук, банки загальнотехнічних і галузевих термінів, банки термінів національними мовами союзних республік.

Наявність уже нині великої кількості банків термінів, у яких зберігання, оброблення й видавання термінологічної інформації здійснюється за допомогою ЕОМ, поставила проблему їхньої взаємодії та організації обміну між ними термінологічними даними. Створення міжнародної мережі взаємопов’язаних банків термінів — системи ТЕРМНЕТ — одне із завдань Інфотерма. Для виконання цього завдання розробляється міжнародний комунікативний формат для обміну термінологічною інформацією на магнітних носіях. Цю роботу протягом низки років веде спеціально створена в межах ІСО/ТК 37 «Термінологія. Принципи та координація» робоча група 4 (РГ 4) «Використання засобів обчислювальної техніки в термінології та лексикографії». Ця робоча група підготувала проєкт міжнародного стандарту 6156 «Формат для обміну термінологічними даними на магнітній стрічці» (скорочено формат MATER). Мета розроблення цього стандарту — встановлення вимог до формату й по-

52

ряду розміщення даних на магнітних носіях. Він призначений для обміну одно- та багатомовною термінологічною інформацією⁵.

Факт повсюдного поширення термінологічних банків свідчить про багато що. У цій статті подано лише найзагальніше уявлення про термінологічні банки, про світову термінологічну мережу, яка перебуває на стадії створення.

Інтерес до банків термінів, як уже зазначалося, виявляють за кордоном не лише служби стандартизації та інформаційні центри, а й урядові установи та великі фірми. У створення банків термінів вкладають значні кошти.

Це пояснюється тим, що термінології фіксують сучасний рівень наукових і технічних знань. Подальший розвиток наук, наукова комунікація, питання державного планування, статистичного обліку, навчального процесу, інформаційна діяльність неможливі без прийняття єдиних термінологій, номенклатур і марок виробів, літерних позначень величин і різних скорочень, однаково зрозумілих усім.

⁵ Перстнєв І. П., Волкова І. Н. Комунікативний формат для обміну термінологічними даними на магнітній стрічці.— Науково-технічна термінологія, 1980, № 9, с. 22—24.