LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXXII (1993)

BALTŲ ONOMASTIKOS TYRINĖJIMAI

OJARS BŪSS

СПИСОК ФІНСЬКИХ ПРІЗВИЩ У ПРОЧИТАННІ ДОСЛІДНИКА БАЛТІЙСЬКИХ МОВ¹

Що дослідник балтійських мов може знайти в такому списку? Безперечно, не так уже й багато. Але якщо джерелом матеріалу для ономастичного дослідження з балтистичним ухилом може слугувати навіть берлінський телефонний довідник (як свого часу блискуче довів Анатолій Непокупний), то відносно повний список фінських прізвищ усе ж може надати принаймні стільки ж інформації, вартої уваги.

Нині як науковцям, так і іншим зацікавленим доступні три такі списки: список, підготовлений Управлінням пенсій Фінляндії 1970 року, а також списки, підготовлені Центром реєстрації населення 1985 і 1990 років. Останні два новіші й, очевидно, повніші, але доступні лише у вигляді алфавітного списку, скопійованого на мікрофільми (зі статистичною додатковою інформацією). Натомість список 1970 року існує у трьох варіантах у вигляді трьох товстих томів: 1) алфавітний список із зазначенням частотності (кількості носіїв прізвища); 2) список прізвищ у порядку частотності; 3) список у зворотному алфавітному порядку. Усі згадані списки зберігаються в архіві відділу ономастики Центру дослідження місцевих мов (Kotimaisten kielten tutkimuskeskus) у Гельсінкі (тут слід висловити щиру подяку керівниці цього відділу, докторці Ееві-Марії Няргі (Eeva-Maria Närhi), за люб’язне ознайомлення з архівом відділу та допомогу в його використанні).

Опрацювавши ці списки прізвищ, дослідник балтійських мов може отримати щонайменше три види цікавої для себе інформації. По-перше, це різні спостереження, не пов’язані безпосередньо зі специфікою тієї чи іншої конкретної мови й такі, що стосуються радше загальної ономастики (або, будучи пов’язаними саме з фінською мовою, усе ж цікаві фахівцям із різних мов). По-друге, слід помітити й зафіксувати ті фінські прізвища, які можуть ввести в оману дослідника балтійських мов, не пов’язаного з фіно-угрознавством, тобто прізвища, які через так звану міжмовну омонімію видаються балтійськими, але насправді такими не є. І по-третє, звісно, слід розглянути справді балтійські прізвища, зараховуючи до цієї категорії й ті, що є балтійськими лише з погляду граматичного морфологічного оформлення (але не походження кореневої морфеми), наприклад, Gareckis, Orlavčius. Слід зважати на те, що балтійські прізвища у Фінляндії як об’єкт дослідження є категорією радше історичною, аніж лінгвістичною, і відповідне дослідження, можливо, більше належить до історії, ніж до мовознавства.

¹В основу статті покладено доповідь, виголошену на конференції з балтійських досліджень у Стокгольмі 16.VI.1991. Її підготовка в Гельсінкі стала можливою завдяки стипендії, наданій Північною радою міністрів.

15

Що стосується першого кола питань — загальної ономастики, — то насамперед постає питання про методи дослідження територіально прив’язаної сукупності антропонімів або системи (якщо вважати її системою). Як добре відомо, традиційно в антропонімії досліджували етнічно прив’язані або лінгвістично відмежовані системи. Спочатку такий етнолінгвістичний зв’язок часто був, по суті, тотожним територіальній прив’язці. Однак у сучасному світі етнічно «чистих» територій стає дедалі менше.

Фінляндія й досі є країною з відносно однорідним складом населення (тобто двоїстим, якщо окремо виділяти шведськомовних жителів Фінляндії). І все ж навіть у цій країні вже чимало постійних мешканців, чиї прізвища нагадують про більш або менш екзотичні регіони — Японію (Aoki, Kawasumi, Kono, Nakabe, Nakagawa, Suzuku, Yamakawa), мусульманські країни (Abdulla, Mohammed, Ibrahim, Allahwerdi, Ahmed, Fisq metadin, Salahettdin), Індію (Chatterjee, Rao), Південно-Східну Азію (Phrasithidet, Nguyen, Maung), Китай (Chao, Chen, Chia-Chi, Tcheng, Wang), а також найрізноманітніші європейські країни — Угорщину (Nagy, Kiss, Szabo, Dömöter), Вірменію (Gasparjan, Sarkissian, Aghazarian, Bagdasarian, Kevor k'jan, Khachlatournants), Грузію (Abashidze, Reischvili), Англію (Baskerville, English, England, James, Robinson, Stanley), Грецію (Athanassakis, Papatheochari, Polemikos), Сербію та Хорватію (Bjeloglic, Dejanovic), Польщу (Adamczyk, Hawryluk, Urbanowicz), Румунію (Negrca), Ісландію (Kristjansdóttir; традиційне ісландське патронімічне ім’я — «дочка Кріст’яна» — у Фінляндії перетворилося на прізвище). Тут наведено лише невелику частину прикладів; у фінському списку прізвищ можна знайти ще багато прикладів — надто багато, щоб трактувати їх лише як окремі курйози². Крім того, деякі зі згаданих прізвищ унаслідок шлюбу увійшли також до системи особових імен етнічних фінів. Як бачимо, антропонімічну картину Фінляндії вже неможливо уявити без багатого вкраплення чужоземних елементів. Ще насиченіше таке вкраплення в таких країнах, як Швеція чи Німеччина, а також Латвія та Естонія (звісно, з різними пропорціями елементів цього вкраплення). Вичерпної відповіді на питання, як досліджувати таку неоднорідну сукупність антропонімів, іще належить знайти. У будь-якому разі зрозуміло, що самими лише суто лінгвістичними методами тут багато чого досягти не вдасться.

Тепер звернімося до головного предмета цієї статті, а саме до паралелей між фінськими та балтійськими прізвищами. Що ж сказав би мовознавець, побачивши такі прізвища, як Vilkas, Kaunas, Raitis, Asite, Bernas, Sarma, Wasma, Saule,

² Щоправда, чимало корисного для себе в цьому списку знайшов би й шукач курйозів — і двійників героїв міфів (Totgamesh, Ra, Aja, Faust, Sadko, Naserddin), і «письменників» (Merime, Puschkin, Turgenev, Chlebnikov, Pasternak, Sienkiewicz, Vergilis, Kafka, Shaw), і «політиків» (Churchill, Lincoln, Franklin, Kennedy, Nizon, Romanov, Godunov, Uljanov, Sverdlov, Wrangell, Kalinin, Lukjanow, Sobtschák, Franco, Moubarak, Hussain), і представників спортивного світу (навіть майже повний склад збірної Голландії зі швидкісного бігу на ковзанах — Schenk, Verkerk, Visser), і знаменитостей із найрізноманітніших інших галузей (Ferrari, Nobel, Gagarin, Casanova, Lisi). Привертають увагу й подвійні прізвища з контрастними складниками (Berg-Ahmed, Ilmonen-Schaworonkoff, Venediktov-Vaskelainen, Singer-Semenoff-Tjan-Schang-ki), а також прізвища зі своєрідною етимологічною семантикою (Filosof, Appelsin, Aspiranta, Komandiroff, Landwehr, Pikku-Sianoja, «маленька свиняча канава»).

16

Liesma? Якби цей мовознавець був литовцем або латишем, то без найменших вагань вважав би ці прізвища балтійськими. І його зовсім не варто було б дорікати за некритичний підхід, адже майже завжди цей дослідник мав би цілковиту рацію. Майже завжди — але не тоді, коли такі прізвища трапляються у списку фінських прізвищ. В останньому випадку це переважно суто фінські прізвища, а й ті кілька, чия фінськість не цілком безсумнівна, аж ніяк не є балтійськими.

Aplūkosim, piemēram, uzvārdu Vilkas, kas 1970. g. Somijā ir reģistrēts 90 reizes (tātad 90 Somijas pilsoņiem vai pastāvīgajiem iedzīvotājiem ir bijis šāds uzvārds); vēl 7 reizes ir reģistrēts uzvārds Vilka, kas tik pārliecinoši izskatās pēc latviešu valodas sieviešu dzimtes. Starp citu, arī relatīvi augsta frekvence jeb sastopamība ļauj dažos ne gluži skaidros gadījumos par ticamāku uzskatīt somisku interpretāciju. Bet šajā konkrētajā gadījumā, par Vilkas runājot, nekāda pamata šaubām par tā somiskumu nav, jo somu valodā ir vispārpazīstams adjektīvs vilkas ”mundrs, žirgts”. Protams, ka šajā tāpat kā visos citos līdzīgos gadījumos nevar gluži kategoriski apgalvot, ka starp visiem šiem somiem ar uzvārdu Vilkas nav ”nomaskējies” arī kāds lietuvietis Vilkas. Šādu iespējamību nevar noliegt, pārbaudīt to ir grūti, kaut arī principā iespējami, taču šādas pārbaudes rezultāti nekādi nemaina pamattēzi: uzvārdam Vilkas Somijā ir somiska cilme (varbūtējs izņēmuma gadījums tikai apstiprinās likumu).

Розгляньмо ще кілька прикладів. Прізвище Kaunas, зареєстроване лише чотири рази, очевидно, за походженням пов’язане з фінським kauna «ненависть, злоба»; не виключений також зв’язок із фінським kaunis «гарний». Щоправда, мала кількість носіїв цього прізвища у Фінляндії дає змогу вважати литовське тлумачення не цілком неможливим. Прізвище Raitis (51 носій), своєю чергою, не має нічого спільного з латиським прикметником raits чи похідним від нього латиським особовим ім’ям Raitis. У фінській мові є прикметник raitas «тверезий; свіжий», і згадане прізвище безсумнівно пов’язане з ним. Прізвище Wasara має спільне походження не з латиським і литовським апелятивом vasara, а з фінським vasara «молот», яке, як відомо, належить до одного етимологічного гнізда з фінно-угризмом латиської мови veseris.

У Фінляндії є також такі прізвища, як Suni і Aste. Хоча вони й виглядають такими латиськими, їхнє походження, найімовірніше, слід шукати у фінській мові. Адже aste — це не лише латиська назва собаки, а й фінське слово зі значенням «ступінь, градус». Щоправда, треба визнати, що слово з таким значенням навряд чи добре підходить для мотивації антропоніма. Недарма частотність відповідного прізвища дорівнює 1 — отже, у 1970 р. у Фінляндії була лише одна людина з таким прізвищем. Утім, це прізвище може бути суто фінським; до речі, є багато інших безсумнівно фінських прізвищ, які мають лише одного носія, наприклад Hautapakkonen, Hietinen, Hyötiläinen, Iteskinen, Ryssä, Kustaanpoika тощо. Латиське походження прізвища Aste малоймовірне й тому, що воно не є популярним у латиській мові³, хоча відповідний апелятив належить до основного шару лексики. Можливо, варто розглянути й інший варіант походження цього прізвища

³ У В. Сталтмане такого прізвища взагалі немає, але один раз зареєстровано Vilkate (Сталтмане В. Латышская антропонимия. Фамилии. М., 1981, С. 126).

17

можливість (із германських мов?)?

Дещо інша ситуація з прізвищами Bernas (24 реєстрації), Bārmas (16 реєстрацій). Разом, отже, 40 реєстрацій, а це надто багато, щоб пояснювати ці прізвища як балтійські, хоча фінськими вони також не є. Відповідників їм немає у спадковій апелятивній лексиці фінської мови, та й не може бути з суто фонетичних причин, адже звук b у фінській мові з’явився лише з розвитком писемної мови. Можливо, ці прізвища шведські? У Швеції трапляються прізвища⁴ Barne, Bern, Berna, Bernas, а також інші з цією основою, однак частотність їх дуже низька (найцікавіше для нас Bernas зареєстровано 4 рази, а найпопулярніше в цій групі — Bern — 12 разів). І все ж шведське походження фінських прізвищ Bernas, Bārmas видається значно вірогіднішим за балтійське (тим паче, що в литовській мові є апелятив bermas, але відповідного прізвища не зафіксовано⁵). Можливо, вони пов’язані з популярним скандинавським особовим ім’ям Björn?

Про те, що походження того чи іншого прізвища не слід шукати в чужих краях, можна стверджувати не лише тоді, коли це прізвище має доволі багато реєстрацій, а й тоді, коли воно входить до цілого ряду прізвищ, похідних від тієї самої основи. Так, наприклад, у Фінляндії прізвище Sarma має лише одного носія, та й відповідний апелятив фінської мови знайти нелегко. Тож балтійське походження здавалося б цілком можливим. Однак слід зважити на ряд прізвищ, до якого входять Sarmas, Sarme, Sarmi, Sarmia, Sarmio, Sarmo, Sarmu, Sarmasto, Sarmavuori та інші (до речі, частотність цих прізвищ невелика). Існування такого ряду можна вважати достатнім доказом того, що всі ці прізвища, зокрема й Sarma (хоч би якою була їхня конкретна етимологія), зрештою є фінськими.

І на завершення цього короткого огляду прізвищ такого типу (їх можна було б назвати псевдобалтійськими) слід згадати ще один ряд прізвищ: Latvia, Latve, Latvela, Latvāla, Latvri, Latvio, Latvisto, Latvonen, Latvus, Latvisto, Latuanne, Latvās. Тут проблем немає — частотність досить висока (наприклад, Latvus — 21, Latvio — 38, а Latvia — аж 625 реєстрацій), і відповідний апелятив фінської мови також легко знайти: latva «листя». Отже, у цьому випадку слід лише зауважити, що згаданий ряд прізвищ не має жодного стосунку до Латвії — так само, як прізвища Lieto, Liettu, Lietu — до Литви (в основі цих прізвищ лежить фінський прикметник lieto «лагідний»).

На завершення — кілька міркувань про справді балтійські прізвища у Фінляндії. Фінська мовознавиця Pirkko Nuolijervi (Pirkko Nuolijärvi) у статті «Monikielinen Suomi» («Багатомовна Фінляндія»)⁶ навела цифри, що показують розподіл населення Фінляндії відповідно до рідної мови. Згідно з цими цифрами (запозиченими з офіційної статистики) на 1 січня 1990 р. у Фінляндії

⁴ Список шведських прізвищ із зазначенням частотності також доступний на мікрофільмах в архіві відділу ономастики Центру дослідження фінської мови в Гельсінкі.

⁵ Див.: Lietuvju pavardžių žodynas / Ats. red. A.Vanagas. V., 1985. T. 1. P. 239.

⁶ У квітні 1991 р. авторка люб’язно ознайомила з рукописом своєї статті, яка на той час іще не була опублікована.

18

жили 11 осіб, які назвали рідною латиську мову, і 10 — литовську (до цих чисел не включено дані про осіб, які тимчасово перебувають у Фінляндії). До речі, в обох групах — і латиській, і литовській — жінок значно більше, ніж чоловіків, тож можна припустити, що не всі 21 особа мають балтійські прізвища. Однак кількість жителів Фінляндії з безсумнівно балтійськими прізвищами (включно, як уже зазначалося на початку, і з прізвищами, балтійськими лише за формою) значно більша — можливо, вчетверо, а можливо, і вп’ятеро; точно визначити це неможливо через непереборні труднощі інтерпретації. Литовськими можна вважати прізвища жителів Фінляндії Abmitis, Gazītis, Grasūtis, Graudaitis, Jasbutis, Kairas, Kheinnonas (?), Kinaitis, Klimavičius, Lydeck, Loleytis, Marganavicius, Matschulaidis, Mikalunas, Miklowait, Moraitis, Naujoks, Orlavičius, Panteleit, Wischtukait; литовськими або латиськими — Boleckis, Bruklis, Dauksz, Galinis, Gareckis, Norvila, Norwill, Rimeika, латиськими — Behrisch, Behrsin, Behrms (але пор. вже сказане про Bernas, Barnas), Ziprus, Zihruls, Tchivtschis, Dauguls, Driksna, Dzirnejs, Gribust, Graudums, Kadik, Kaleij, Kalva (але пор. фінське kalvaa «гризти», kalvo «плівка»), Kruming, Kurmis, Leijneck, Mellais, Norbutts, Ozolins, Peebalg (1 людина, яку в списку 1990 р. вже позначено як померлу), Plattai, Preits-Freimanis, Pukit, Purin, Upnal, Vitol і Vitoll, Zemitis, Zvaigzne (лише у списку 1990 р.). Крім того, зареєстровано цілу низку прізвищ, інтерпретація яких непевна, але принаймні частина з них, очевидно, має балтійське походження (іноді про це свідчать не мовні, а історичні міркування): Abol, Airis, Apala, Ape, Asara, Bemeleit, Bundul, Dreijmann, Dundar, Egli, Eglon-Terho, Elks, Esars, Gabran, Hennieks, Jaeran, Jacobi (як відомо, таке прізвище італійського типу трапляється й серед латиських псевдоіталізованих прізвищ), Jering, Jurasch, Kabata, Kalving, Kamara, Karrasch, Karring, Keyzers, Kerkis і Kärkis, Kylkis, Kischis, Klinthe, Kluss, Kupri, Laisma, Lapina, Lejman, Lohse, Maltusch, Mellen, Nabba, Namdar, Niera, Nykull, Ogle, Otto-Sprunck, Plewe, Presas, Pulkis, Pundars, Purves, Pusor, Rabeneck, Raini і Rains, Rieka, Rosenthal, Sarkano, Seme, Silke, Skrivars, Skroderus, Skuji, Sparre і Spurr, Sporis, Staurast, Svidis, Tolkis, Treij, Valkas і Walk, Vaarnas, Voittis, Zalcman, Zeifert. Багато сумнівів тут можна було б порівняно просто розвіяти за допомогою інтерв’ю, однак на це потрібно більше часу, ніж мав у своєму розпорядженні автор цієї статті під час перебування у Фінляндії. Те саме слід сказати про ще одну групу — прізвища, які через закінчення -s можна було б вважати пов’язаними з латиською мовою. Проте в більшості випадків такого зв’язку, очевидно, немає, тож наведемо лише кілька прикладів: Adolfs, Arnolds, Daniels, Edmunds, Ehwalds, Henrichs, Herberts, Georgs; Akers, Birgers, Dahls, Gerts, Jägers, Meiners, Sanders, Smullers, Vilsons, Vollmers, Zeitis тощо.

Не вдаючись цього разу до докладного лінгвістичного аналізу згаданих вище балтійських, або ж балтійськомовних, прізвищ, слід, однак, відзначити одну особливість їхньої графіки: кілька латиських прізвищ зберегли дуже давні орфографічні риси (характерні для початку XX століття), наприклад, Peebalg (у сучасному написанні Piebalgs), Behrsin (Bērziņš), Plattais (Platais), Zīhruls (Cīrulis), Kaddik (Kadiķis), Kruming (Krūmiņš), Dszinnejs (Dziņejs)). Отже, власники цих прізвищ або їхні родини живуть у Фінляндії вже давно; більшість із них, очевидно, — від перших двох десятиліть нашого століття. Можна було б висловити

19

hipotēzi, ka lielākā daļa no šiem cilvēkiem ir izceļojuši no Latvijas tūlīt pēc 1905. gada revolūcijas. Vēsturisks pētījums par to, kā šie cilvēki nonākuši Somijā un kādas ir bijušas viņu turpmākās likteņgaitas kopā ar ģimenēm līdz pat mūsu dienām, būtu, bez šaubām, ne tikai interesants, bet arī pamācošs. Varbūt atradīsies vēsturnieks, kas uzņemsies šādu uzdevumu? Personvārdu lingvistiskā analīze šai gadījumā veidotu analīzes pirmo pakāpi.

ФІНСЬКІ ПРІЗВИЩА ОЧИМА ДОСЛІДНИКА БАЛТІЙСЬКИХ МОВ

Резюме

Дані дослідження, викладеного у статті, взято з трьох списків прізвищ жителів Фінляндії, що зберігаються в архіві відділу ономастики Гельсінського центру дослідження місцевих мов.

Головна мета статті — паралелі між фінськими та балтійськими прізвищами. Такі прізвища, як Vilkas, Kaunas, Aste, Bernas, Sarma, Vasara та інші, лише на перший погляд здаються балтійськими. Насправді це здебільшого фінські прізвища, що походять від відповідників у загальновживаній мові (наприклад: Vilkas від фінського прикметника vilkas «бадьорий, жвавий»; Kaunas від фінського апелятива kauna «ворожість, зло» або прикметника kaunis «гарний»; Vasara — від фінського апелятива vasara «молоток»; пор. латиське vasaris, що походить із фінно-угорських мов тощо.

Трохи інакша ситуація з прізвищами Bernas та Bärnas. У фінській апелятивній лексиці немає відповідників цим формам, а звук b запозичений лише з написань. Цілком можливо, що ці прізвища пов’язані зі скандинавським особовим ім’ям Bjorn.

Прізвища Latvia, Lāve, Latvella, Latviala, Latvī, Latvio, Latvisto, Latvonen, Latvus та інші на перший погляд здаються латиського походження. Проте легко знаходиться їхній фінський апелятив — latva «листя, листяна маса», тож ці прізвища не мають жодного зв’язку з Латвією. Те саме стосується Lieto, Liettu, Lietta (фінське lieto «лагідний»).

Слід наголосити, що більшість латиських прізвищ у Фінляндії зберегла дуже давні орфографічні риси (характерні для початку XX століття), наприклад: Peebalgs (нині Piebalgs), Zihruls (Cīrulis), Kadak (Kadikis), Dszmejs (Dzinējs) тощо.

20