ACTA LINGUISTICA LITHUANICA LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLI (1999)

Vitalija MACIEJAUSKIENĖ

Інститут литовської мови, Вільнюс

НАЙМЕНУВАННЯ ЖІНОК В ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛАХ XIX ст.

Під час дослідження формування литовських прізвищ було також розглянуто розвиток двочленного найменування чоловіків і жінок (Maciejauskienė 1991: 20–49, 249–300). Історичну антропонімію, що ілюструє найменування жінок, було зібрано з джерел XVI–XVIII ст. Ці дані дали змогу зробити висновок, що у XVIII ст. двочленне найменування жінок ще не було остаточно усталеним. Про це свідчили записи про жінок в адміністративно-юридичних документах і церковних джерелах того періоду (Maciejauskienė 1991: 295).

Почавши читати джерела XIX ст., одразу звертаєш увагу на те, що в цьому столітті між найменуваннями чоловіків і жінок іще помітні відмінності. Саме тому доцільно окремо розглянути записи про чоловіків і жінок. Найменування чоловіків у джерелах XIX ст. (точніше — першої його половини) вже було розглянуто (Maciejauskienė 1993). Мета цієї статті — описати найменування жінок у джерелах XIX ст., звернувши увагу на закономірності та специфічні особливості, зумовлені тими чи іншими причинами. Це дослідження можна назвати певним фрагментом опису найменування жінок у XIX ст., створеним після перегляду порівняно невеликої кількості історичних джерел цього періоду¹. Висновки статті ґрунтуються лише на аналізі зібраної з них історичної антропонімії. Отже, нові дані, зібрані авторкою цього дослідження чи іншими дослідниками, безперечно, зможуть їх доповнити або скоригувати.

Антропонімія переглянутих джерел свідчить, що записування жінки за ім’ям і прізвищем ще не стало нормою². Це лише один із найчастіше вживаних у джерелах типів найменування. Різноманітність останніх нині порівняно часто зумовлюється специфікою джерел, у яких згадуються жінки, а можливо, навіть особою, яка їх писала. Тому, говорячи про найменування жінок у XIX ст., доцільно окремо розглянути його в джерелах різного характеру та призначення. Умовно їх можна було б поділити так: 1) адміністративно-юридичні документи (переважно інвентарі маєтків, фільварків та інших володінь, податкові книги, дозволи на одруження тощо); 2) церковні джерела (книги актів реєстрації хрещень, шлюбів і смертей тієї чи іншої парафії, списки парафіян).

Джерела, з яких було зібрано розглянуті у статті дані, написані латинською, польською та російською мовами. Датуються вони також по-різному: переважно написані в XIX ст.

¹Алфавітний список переглянутих джерел подано наприкінці статті.

² Plg. šio laikotarpio vyrų įvardijimo situaciją – žr. Maciejauskienė 1993: 101.

108

першої половини, частина — приблизно серединою століття, ще кілька — другою половиною століття.

1. В адміністративно-юридичних документах жінки згадуються нечасто. У всіх переглянутих джерелах цього типу серед кількох десятків тисяч згадок чоловіків трапилося лише близько 500 записів про жінок (тут і далі підраховано дані документів, з яких виписано всі особові імена). Серед них помітно переважають іменування ім’ям і прізвищем.

Жіночі імена зазвичай записують перед прізвищами. Усі вони без винятку є християнськими.

Близько 500 жінок, згаданих в адміністративно-юридичних документах, записані під 47 різними іменами. Зазвичай вживаються повні форми християнських імен, наприклад: Agnieszka, Agata, Anastazya, Benedy kta, Domicela, Faustyna, Felicyana, Józefa, Ławryna, Marcianna, Franciszka, Rozalia, Ulijana тощо. Інші форми трапляються дуже рідко. Це Krysia (скорочення від християнського імені Kristina), Kostusia (форма з пестливим суфіксом, утворена від Kostė, а остання форма є скороченням імені Konstancija), Петроня (скорочення від Petronėlė), Poluta (форма з пестливим суфіксом, утворена від Palė чи Polė, а ці є скороченнями від Apolonija), Zosia (скорочення імені Zofija).

Не всі жіночі імена були однаково популярними. Найчастіше траплялися такі: Marijona (записується як Maryanna, Maryana, Marianna, Maryianna, Марьяна) — це ім’я мали 61 жінка; Katarina (Katarzyna, Kater zyna) — 45; Ona (Ana) — 41; Ieva (Ewa), Magdalena (Magdalena, Magdelena) — по 34; Kristina (Krystyna) — 28; Rozalija (Rozalia, Rozalija, Розалия) — 27; Agota (Agata, Агата) — 26; Barbora (Barbara) — 24; Petronelė (Petronella, Petronela, Petrunela, Петронела, Петру нела) — 18; Elzbieta, Elžbieta (Elzbieta, Elżbieta, Елизавета) — 16; Agnieszka (Agnieszka, Ягенушка) — 12.

Лише по одному разу трапилися такі жіночі імена: Anastazija (Anastazya), Brigita (Brygida), Domicelė (Domicela), Eleonora, Emilija (Емилия), Faustina (Faustyna), Felicijona (Felicyana), Jadvyga (Jadwiga), Klara, Lauryna (Ławryna), Monika (Моника), Nastazija (Nastazya), Regina, Scholastika (Scholastyka), Teodora, Ulijona (Ulijana), Veronika (Weronika) — усього 17 імен. Ще 10 імен записані лише по 2–3 рази: Apolonija, Benedikta (Benedy kta, Бенедикта), Judita (Judyta), Juozapa (Jozefa, Józefa, Іосифа), Justina (Justyna), Liudvika (Ludowika, Ludwika), Marcelė (Marcella), Marija (Marya, Marija), Teresė (Teresa, Terressa), Zuzana (Зузана).

З огляду на неоднакову популярність уживаних імен (як видно, 27 із 47 імен були дуже рідкісними), легко уявити, яким монотонним був жіночий іменник литовців у XIX ст.

Дослідження поширення християнських імен в адміністративно-юридичних документах XVI ст. (інвентарях, книгах судових актів) також свідчать, що вживалася порівняно невелика кількість різних жіночих імен: серед шляхтянок — 24, серед селянок — 31 (Salys 1983: 41).

109

Жіночі прізвища різноманітні. Їхня словотвірна структура зазвичай показує, чи є жінка заміжньою (або вдовою), чи ні. У першому випадку прізвище жінки утворене від прізвища чоловіка. Для цього найчастіше використовувався слов’янський суфікс -ova, наприклад: z wdową Barbarą Antanajtisową (inag.³; 23, 19)⁴, Rozalia Balciunowa (11, 10–11), Agata Batrułisowa (6, 53–54), z Agnieszką Baniową (inag.; 23, 1), Krystyna Batłruszkowa (6, 127–128), z wdową Katarzyną Daniewiczową (inag.; 24, 17), Krystyna Degisowa (6, 62–63), Katarzyna Gayłuszowa (6, 117–118), Maryanna Gołatyłcowa (6, 157–158), Марьяна Гвилдова (20, 2), Maryanna Jurgielewiczowa (6, 94–95), Maryanna Kryksztułowa (6, 127–128), Rozalia Kułwartowa (11, 9–10), z Magdaleną Masayciową (inag.; 27, 18), Ева Микитова (20, 5), Ludwika Narełowa (6, 131–132), Kateryna Narkiewiczowa (6, 90–91), Моника Норвилова (20, 2), Krystyna Pirsztelowa (6, 117–118), Franciszka Skirelowa (6, 98–99), Maryanna Surwiłłowa (11, 11), Maryanna Szymkuciowa (1, 3), Rozalija Walentowiczowa (3), Anna Woyciechowa (6, 104–105), z wdową Katarzyną Żyłayciową (inag.; 23, 16). У переглянутих документах ім’ям і прізвищем із суфіксом -ova названо 133 жінки.

Привертає увагу цікава деталь. При утворенні жіночого прізвища за допомогою слов’янського суфікса -ova його іноді додають до чоловічого прізвища, не відкидаючи литовського закінчення. Серед уже наведених прикладів у такий спосіб утворено жіночі прізвища Antanajtisowa (inag.), Batrułisowa, Degisowa (пор. чоловічі прізвища *Antanajtis, *Batrułis, *Degis чи *Degys). Таких жіночих прізвищ траплялося й більше: Ева Дзясугова (20, 1), Zosia Gudasowa (6, 37–38), Maryanna Łowkisowa (6, 95–96), Krystyna Petranisowa (6, 31–32), Ева Ременницова (20, 5), Maryanna Semenasowa (6, 53–54), Maryanna Stepanianisowa (6, 131–132), Agata Stepanisowa (6, 46–47), Marysia Woyciekanisowa (6, 44–45). У джерелі 6 (це порівняно великий, близько 160 аркушів, інвентар маєтку Адутишкіс 1828 року) неодноразово записано й деякі чоловічі прізвища, від яких утворено згадані жіночі. Це Gudas (59–60)⁵, Łowkis (61–62), Petranis (58–59), Semenas (51–52), Stepanianis (131–132), Woyciekanis (46–47). Їх можна реконструювати як *Gudas, *Laukis або *Laukys, *Petronis, *Semenas, *Stepanionis, *Vaičekonis. Інші, які реконструюються як *Džiaugis (або *Džiaugys), *Rementis, *Steponis, у зазначених джерелах не зафіксовані. Щодо них пор. сучасні прізвища Džiaugys (LPŽ I 559), Remėčius, Steponis (LPŽ II 596, 820).

³ У статті вжито такі скорочення назв відмінків: клим. – родовий, дав. – давальний, зн. – знахідний, оруд. – орудний.

⁴ Усі приклади у статті супроводжено посиланнями, у дужках зазначено номер джерела в алфавітному списку, а після коми – номер аркуша. У тих випадках, коли аркуші джерела не пронумеровані (у XIX ст. таке трапляється порівняно часто), у дужках зазначено лише порядковий номер документа у складеному списку.

⁵ Коли всі наведені особові імена походять з одного документа, після них у дужках зазначено лише номер аркуша.

110

У тих випадках, коли жіноче прізвище утворене від чоловічого, як видається, шляхом відкидання закінчення (а таких випадків більшість), наприклад: Rozalia Kirplukowa (6, 30–31), Zofia Kazenowa (11, 12), Marysia Powitaniowa (6, 53–54) та інші вже наведені, це зовсім не завжди могло відбуватися саме так. Як свідчать чоловічі найменування, зафіксовані в переглянутих документах, їхні прізвища (іноді навіть те саме прізвище) пишуться і з закінченнями, і без них, наприклад, у вже згаданому джерелі 6: Awin (53–54), але Awinas (54–55, 134–135 та ін.), Narel (31–32) – Norelis (132–133, 146–147). Або: Buczel (63–64), Bottrul (64–65), Kryksztul (88–89), Romel (66–67), Szalć (40–41, 98–99, 100–101 та ін.), Trokiel (101–102), Tumel (51–52), але Degis (94–95), Baltrys (103–104), Jasius (62–63), Ravszys (61–62), Szwedas (59–60). Дуже варіативне написання прізвища, яке реконструюється як *Stepanionis. Ось серед мешканців села Лаздинеляй (в інвентарі Łozdziee Małe) є: Maciey Syn Macieia Stepanians (150–151), Symon Jerzego Syn Stepanians, Jan Eliasza Syn Stepanians (151–152), Symon Luksza Syn Stepanians (152–153) та Krzysztoff Symona Syn Stepanian, Maciey Józefa Syn Stepanian (151–152). Чому в тому самому документі, у мешканців того самого села те саме прізвище пишеться по-різному? Напрошується думка про юридичний статус прізвища, з огляду на те, що форми прізвищ із закінченням і без нього вже вважаються різними прізвищами. Цілком можливо, що така варіативність, серед іншого, відображає соціальну або навіть національну належність мешканців. Подальші дослідження допоможуть підтвердити або спростувати це. Можна лише сказати, що пояснити це явище самою лише слов’янськістю не можна.

У всіх джерелах трапилося лише два випадки, коли прізвище заміжньої жінки утворене за допомогою литовського суфікса. Це Магдалена Бутковеня (20, 3), яке після реконструкції як *Butkuvienė можна розглядати як свідчення вживання литовського суфікса -uvienė (особове ім’я записане у списку мешканців містечка Велюона за 1861 рік). Друге прізвище – Бенедикта Джяугене (20, 3) – утворене за допомогою суфікса -ienė. Цікаво, що в цьому джерелі прізвища заміжніх жінок утворено неоднаково від того самого чоловічого особового імені *Džiaugis (ar *Džiaugys). Литовський суфікс -ienė, як того вимагає і сучасне словотворення прізвищ заміжніх жінок, додано до основи чоловічого прізвища, а суфікс -ova – до повного прізвища, без відкидання закінчення, пор. уже згадане Ева Джяугисова (20, 1).

Дівочі прізвища найчастіше утворювалися за допомогою слов’янського суфікса -ovna. На відміну від документів попередніх століть, у XIX ст. його писали не лише як -owna, -овна (польською та російською мовами), а й як -ówna (польською мовою) або відповідно до вимови як -uwna. Прізвищами з цим суфіксом названо 156 жінок. Найчастіше його додавали до чоловічого прізвища без закінчення (або відкинувши його), наприклад: z Anną Ambrucioną (оруд.; 24, 35), Maryanna Augustynowna (6, 134–135), Elzb iecie Aniukuw nie (дав.; 24, 18), Marcyannie Awizówn ie (дав.; 28, 6), Helenie Bedarbiowney (дав.; 23, 44), z Barbarą Beynarowną (оруд.; 24, 20), Rozalia Buywidowiczówna (6, 65–66), z Maryaną Dziaugiowną (оруд.; 25, 33), Agacie Cwirk ownie (дав.; 26, 16), z Maryą Dutk owną (оруд.; 27, 9), Krysia Gołatylcowna (6, 159–160), Agnieszce Gotowtównie (24, 58), Ewie Gryguwnie (25, 59), Marysia J[g]utuw-

111

на (6, 49–50), Maryannie Katynownie (ужив.; 25, 19), Barbarze Łukaszewiczuw-nie (ужив.; 22, 1), Krystyna Malczuwna (6, 47–48), Maryanna Mikitayczowna (11, 12), Марьяна Миналоговна (20, 3), Kateryna Owinowna (6, 91–92), з Urszulą Paspirgielowną (орудн.; 22, 67), Rozalij Pawalkiówny (род.; 28, 45), з Elżbietą Pawkształciowną (орудн.; 24, 65), Magdelenie Sztemokayciuw nie (ужив.; 23, 12), Ulijanie Wyturuw nie (ужив.; 25, 2).

Випадки, коли слов’янський суфікс -ovna додається до прізвища з литовським закінченням, порівняно рідкісні. Однак вони траплялися не в одному, а в кількох різних документах, наприклад: z Appolonią Adomaytisowną (орудн.; 27, 24), z Magdaleng Andrutaytisowną (орудн.; 22, 44), Елисавета Антонайтисовна (20, 3), Магдалена Данкусовна (20, 2), Гелена Јоцисовна (20, 7), Ewa Lowkisowna (6, 41–42), z Weroniką Maczutaytisowną (орудн.; 21, 33), z Marcianą Mockajitisowną (орудн.; 28, 47), Anna Semenasówna (6, 42–43), Marysia Woyciekanisowna (6, 50–51). Як видно, суфікс -ovna додано до литовських прізвищ *Adomaitis, *Andriulaitis, *Antanaitis, *Dabkus, *Jocis (або *Jocys), *Laukis (або *Laukys), *Mačiulaitis, *Mockaitis, *Semėnas, *Vaitiekonis.

7 прізвищ незаміжніх жінок утворено за допомогою слов’янського суфікса -evna (російською мовою пишеться -евна). Він трапляється лише в уже згаданому списку мешканців містечка Велюона за 1861 рік (джерело 20). Суфікс додається до чоловічих прізвищ із закінченням, наприклад: Емилия Лашаитисевна (5), Елисавета Палайтисевна (2), Розалия Петраитисевна (4), Агата Урбайтисевна (6), а також без нього, наприклад: Юдита Буркшевна (4), Петрунела Игнатевна (4), Варвара Сиповичевна (6). Як видно, суфікс додається до прізвищ *Lašaitis, *Palaitis, *Petraitis, *Urbaitis і *Burkša, *Ignotas (у цьому випадку це може бути також ім’я батька), *Sipavičius.

Зафіксовано один випадок, коли до прізвища чоловіка із суфіксом типу -sk- додано також -ovna: z Benedyk tą Rudeckówną (орудн.; 28, 37). Не *Rudecka, як було б звично для чоловічого або батьківського прізвища *Rudecki. Хоча тут же, у тому самому джерелі, є: z Ewą Szapowską (орудн.; 31), z Barbarą Korycką (орудн.; 33).

Лише 7 прізвищ незаміжніх жінок утворено за допомогою литовських суфіксів: Зузана Анюлите (20, 4), Петронела Янчуните (20, 3), Ягеншка Римкуте (20, 6), Виктория Скляудите (20, 5) — із суфіксом -ytė. Записані в джерелі чоловічі прізвища Анюлис (2) і Скляудис (5) свідчать, що суфікс -ytė вживався для утворення прізвищ незаміжніх жінок від чоловічих прізвищ із закінченням -is. Аналогічні чоловічі особові імена для інших прізвищ можна було б реконструювати як *Jančiūnas і *Rimkus. У джерелі їх не зафіксовано, але пор. Jančiūnas (LPŽ I 797), Rimkus (LPŽ II 610). Крім того, і в документі є прізвища такої будови, пор. Мицкунас (1), Дабкус (3), Моцкус (2), Синкус (6), Станкус (1). Отже, у цих випадках суфікс -ytė використано для утворення прізвищ незаміжніх жінок від чоловічих прізвищ із закінченнями -as, -us. Інші литовські суфікси траплялися лише по одному разу. Це Зузана Моцкуте (20, 7) — суфікс -utė (від згаданого вище особового імені Моцкус), Annie Antonayciukiey (ужив.; 22, 5) — суфікс -ukė (від прізвища *Antanaitis) і Marcianie Sutkayciucie (ужив.; 23, 3) — суфікс -ūčia (імовірно, від особового імені *Sutkaitis).

112

Коли прізвище жінки має суфікс типу -sk-, воно утворене від аналогічного чоловічого або батьківського прізвища шляхом заміни закінчення. Такі прізвища мали 79 жінок, наприклад: z Agniešką Bańkowską (орудн.; 24, 61), Maryanna Grodzinska (6, 65–66), Felicyana Kawalewska (1, 3), Pozalia Klonomowska (20, 1), z Dorotą Kłosowską (орудн.; 24, 85), Maryanna Kuczynska (6, 156–157), Katarzyna Lewicka (11, 5), Петроня Нижинска (20, 4), Katarzyna Sawicka (3), Magdalena Skorupska (5, 7–8), Krystyna Sokołowska (6, 97–98), Anna Stulgińska (2, 11–12), Elżbieta Witkowska (11, 5), Helena Wróblewska (6, 156–157).

Інші суфікси жіночих прізвищ дуже рідкісні. Це слов’янські -anka: Maryanna Bowdzielanka (6, 127–128), Krystyna Margucianka, -ycha: Marysia Dzie-szuczycha (6, 31–32), Anna Rayszycha (6, 35–36). Такі суфікси мають прізвища лише 7 жінок.

Як уже зазначалося, коли жінок називають ім’ям і прізвищем, зазвичай спочатку пишуть ім’я, а після нього прізвище. Саме таку послідовність цих антропонімів засвідчує весь розвиток двочленного литовського найменування. Тому привертають увагу випадки, коли спочатку записано прізвище, а після нього ім’я. Серед усіх переглянутих документів такий порядок трапляється лише у списку мешканців фільварку Паштува за 1834 рік, складеному не в алфавітному порядку (джерело 14; аркуші не пронумеровані): Balczunowa Ewa, Dziewiatłowjka Rozalia, Juszkiewiczowna Franciszka, Kompayciowa Ewa, Stankunowa Scholastyka.

Зафіксовано кілька випадків, коли жінок названо іменами та прізвищами, форми яких повністю збігаються з чоловічими прізвищами, наприклад: съ Агнешкою Цвирко (орудн.; 22, 40), Розалія Барздайтис (21, 44), Petroneli Greyczus (21, 47), z Magdaleno Pielajitis (орудн.; 25, 12). Серед інших записів двочленного найменування ім’ям і прізвищем вирізняються також такі: Rozalii Ambruciu nie (ужив.; 24, 29), Ewie Greyczónie (ужив.; 24, 53).

Під час розгляду найменування чоловіків цього періоду було помічено, що двочленне литовське найменування за ім’ям і прізвищем нерідко доповнюється вказівкою на ім’я батька. Форма нового компонента та його місце в литовському записі варіюють: іноді ім’я батька зазначається між ім’ям і прізвищем, рідше — після імені та прізвища особи. Це та інші факти дали підстави зробити висновок, що зазначення імені батька не є результатом природного розвитку литовського найменування (Maciejauskienė 1993: 104–110).

Цей висновок частково підтверджують і записи жінок у документах XIX століття. Така форма імені батька для називання жінок, яка вживалася в записах чоловіків, трапляється лише 7 разів. Це найменування, у яких спочатку записано ім’я жінки, після нього — вказівку на ім’я батька (родовий відмінок і слово duktė), а потім прізвище жінки, наприклад: z Ludowiką Jana Córką Czyczyrkowna (орудн.; 22, 72), Barbarze córce Bartłomieja Litwinowiczównie (ужив.; 22, 22), Magdalena Córka Antoniego Pataszówna (27, 19), Urszula córka Wawrzyńca Skrzydlówna (27, 23), z Elżbietą Benedykta Córką Lambart (орудн.; 22, 62).

У двох найменуваннях спочатку записано прізвище жінки, потім ім’я, а тим самим способом указано, чиєю вона є дочкою: Drobniewiczowna Ewa Córka Jerzego (14), Grygientowna Elzbieta Córka Jakuba (14). Як свідчить словотвір жіночих прізвищ (суфікс -owna), тут ідеться про незаміжніх жінок.

113

Чия дочка — записана жінка, зазначено й у таких іменуваннях: Marcella Michała Corka (6, 125–126), Maryannie Córcę Piotra Łukaszewicza (використ.: 25, 41). У першому випадку обмежуються лише ім’ям жінки та вказівкою на ім’я батька, а в другому записано ім’я та прізвище батька.

Отже, вказівка на ім’я батька в іменуваннях жінок трапляється дуже рідко. Навіть у документах, де чоловіків записують відносно послідовно, зазначаючи також ім’я батька, жінок називають лише за ім’ям і прізвищем. Так, наприклад, зроблено в інвентарі маєтку Адутішкіс за 1828 р. (джерело 6): Symon Tomasza Syn Awinas (58–59), Kazimierz Józefa Syn Gudus (59–60), Stanisław Antoniego Syn Koyra (66–67), Krzysztof Andrzeia Syn Kliszewicz (72–73), Mikołay Kazimierza Syn Olechnowicz (94–95), Mikołay Mikołaia Syn Rumbuc (97–98) тощо, натомість Klara Szuszkowa (29–30), Krystyna Petranisowa (31–32), Katerżyna Turlowa (72–73), Maryanna Łowkisowa (95–96) тощо — заміжні жінки, а Marysia Jigutuwna (50–51), Marysia Woyciekanisowna (50–51), Rozalia Staszkielowna (115–116), Magdalena Wołoszynowna (121–122), Katerżyna Stepanianowna (133–134) тощо — незаміжні жінки.

Відмінність у творенні прізвищ заміжніх і незаміжніх жінок уже було наголошено: йдеться про вживання слов’янських суфіксів -ova, литовських -ienė, -uvienė та -ovna, -ytė, -utė та ін. Можна помітити й інші відмінності в їхньому іменуванні. Нова практика зазначати ім’я батька, як видно з наведених, щоправда, дуже рідкісних прикладів, частіше застосовувалася під час запису незаміжніх жінок. Натомість іменування заміжніх жінок могли доповнюватися вказівкою, чиєю дружиною вона є. Такі записи траплялися в деяких із переглянутих документів. Цікавим у цьому сенсі є вже згаданий список мешканців фільварку Паштува за 1834 р. (джерело 14). У більшості випадків після прізвища та імені заміжньої жінки зазначено, чиєю вона є дружиною. Для цього вжито скорочення слова жена — Ž — і родовий відмінок імені чоловіка, наприклад: Andruszkiewiczowna Anna Ž Jana, Drobniewiczowa Elzbieta Ž Jozefa, Grygżientowa petronella Ž Jana, Jntupowa Anna Ž Adama, Jendwittowa Anna Ž Andrzeia, Łaurynowiczowa Barbara Ž Antoniego, Malecka Anna Ž Bartłomieja, Marmowa Urszuta Ž Onufrego, Medyiewska Anna Ž Macieia, Neymontowa Ewa Ž Kazimierza, Nowiakowa Ewa Ž Marcina, Orentowa Anna Ž Szymona, Puzykowa Anna Ž Filipa, Woytkiewiczowa Ewa Ž Jerzego. Однак у джерелі є й іменування без такої вказівки, наприклад: Stankunowa Scholastyka, Balczunowa Ewa, Ludkiewiczowa Giertruda, Dziewiątkówka Rozalia, Kompayciowa Ewa.

Як зазначалося, двох незаміжніх жінок, записаних у цьому джерелі, названо із вказівкою на ім’я батька. Але й тут поряд є записи без такої вказівки — Balczunowna Magdalena, Stankunowna Anna, Juszkiewiczowna Franciszka тощо.

Те, що двочленні іменування незаміжніх жінок могли доповнюватися вказівками на особові імена батька, а заміжніх — чоловіка, підтверджують дані документа одного з маєтків Кельме. Він цікавий тим, що присвячений лише жінкам. Це реєстрація жінок маєтків Кельме за 1834 р. (джерело 7). Цей список є алфавітним,

114

тому спочатку записано прізвище, а після нього — ім’я. Отже, іменування жінок двочленні. Однак аркуші документа поділено на графи, у яких наведено різні відомості про записаних мешканок маєтку Кельме. З іменуванням жінок пов’язані дві графи — чия вона дочка і чия дружина. Їх заповнювали залежно від того, чи була жінка заміжня, чи незаміжня. До першої категорії зараховано також удовиць, а в згаданій графі зазвичай зазначено ім’я чоловіка (у родовому відмінку), наприклад: Arszulowa Eleonora – Symona Zona (1), Andrulówna Mariana – Antoniego Zona (1), Budrayciowa Ewa – Jana Zona (2), Kiwilowa Urszula – Izydora Zo: (6), Sokołowska Anna – Benedykta Zona (13), Tamulowa Anna – Benedykta Zona (13). Важко зрозуміти, навіщо зазначати ім’я чоловіка, якщо жінку записано за ім’ям, а прізвище утворено від прізвища чоловіка за допомогою суфікса -ova.

Коли записано незаміжню жінку, у згаданій графі вказують, чия вона дочка. Хоча в цьому разі прізвище жінки найчастіше утворено від прізвища батька за допомогою суфікса -ovna, тут зазвичай намагаються записати не лише ім’я батька, а й його прізвище (обидва особові іменування у формі родового відмінка), наприклад: Butkiówna Henryeta – Krzyś: Butki (2), Kiwilówna Marta – Jerzego Kiwila (7), Lewicka Anna – Macieja Lewickiego (8), Użkurisowna Urszula, Użkurisowna Petronela – Bart: Użkuria (14). Іноді, щоправда, обмежуються лише ім’ям батька, наприклад: Iankusówna Marta – Ignacego (6), Tamulowna Urszula – Benedikta Córka (13).

Деякі графи, у яких наведено інформацію, що доповнює такі іменування жінок, не заповнені. Причини цього незрозумілі.

У XIX ст. вказівка на ім’я батька поступово стає звичним компонентом литовського іменування. Однак вказівки на прізвище батька чи ім’я чоловіка, що доповнюють іменування жінок, які складаються з імені та прізвища, утвореного від прізвища батька або чоловіка, видаються цілком зайвими. Їх появу, вочевидь, зумовлювали соціальне становище жінок, а також їхня майнова та інша залежність від чоловіка.

Інші випадки запису жінок у документах можна розглядати як в і д х и л е н н я в і д і м е н у в а н н я з а і м е н е м і п р і з в и щ е м. Так, у списку мешканців маєтку Бальчяй за 1816 р. (джерело 1) під час іменування жінок також зазначено, чиї вони дружини. Однак тут обмежуються лише ім’ям жінки, яке додається наприкінці іменування. А на початку стоїть слово żmona і ім’я та прізвище чоловіка (у формі родового відмінка), наприклад: Zona Michała Wozgity Magdalena (3), Zona Józefa Dobrowolskiego Anna (3), Zona Andrzeja Milkinta Magdalena (3), Zona Jerzego Mockusa Marcianna (3), Zona Jerzego Tamucia Barbara (3), Zona Bartłomieja Żukowskiego Barbara (3), Zona Mikołaja Skarbala Teressa (3), Zona Jakóba Żlisa Magdalena (3), Zona Jokóba Adamaytisa Barbara (4), Zona Jana Bartaszia Katarzyna (4), Zona Józefa Milinia Marianna (4). Однак удовиць називають за ім’ям і прізвищем, наприклад: Wdowa Maryanna Szymkuciowa (3), wdowa Agata Kwietkiewiczowa (4).

Кілька подібних іменувань трапляються й у списку мешканців маєтку Вайгува за 1851 р. (джерело 29): Матеуша Яновича жена Анна (3–4), Яна Ержевича жена

115

Anna (5–6). Крім того, трапляється й дружина Тадея Анна (5–6), тобто називання, яке не містить жодної цілком офіційної інформації про жінку, яку записують.

Такі називання, коли згадується лише ім’я жінки, яку записують, тобто перший і не найважливіший член двоелементного називання, а далі вказується, чиєю вона є дружиною, мабуть, було б неточно вважати офіційними з огляду на весь контекст називання литовців у XIX ст. Їх слід розглядати як описові називання жінок, уживані лише в деяких джерелах і зумовлені специфікою документів, поглядами осіб, які їх писали, на згаданих осіб тощо.

Так само, безперечно, слід розглядати й такі називання жінок, помічені у вже згаданому списку мешканців маєтку Бальчяй (джерело 1): Siostra Bartłomieja Żukowskiego Anna (3), Siostra Józefa Milinia Judyta (4), Siostra Woyciecha Ubrysa Iudyta (4). Тут описово вказано, чиєю сестрою є згадана жінка. У всіх переглянутих документах трапилися лише ці 3 такі називання. А тих, у яких у той чи інший спосіб вказано, чиєю дружиною є згадана жінка, знайдено близько 50.

Крім розглянутих тут, траплялися й інші відхилення від називання жінок ім’ям та прізвищем. Це записи одним особовим ім’ям. Іноді це ім’я, наприклад: Pastuška Anna (4, 81–82), Pastuszka Helena (4, 81–82), Zona Katarzyna (3), Kątnica Maryanna (3), pastuszka Rozalia (3). Як видно, у таких випадках зазвичай іще вказується, ким є жінка, записана лише на ім’я. Єдиним особовим ім’ям може бути й прізвище: Wdowa Boniuszkowa (2, 11–12), wdowa Kazenowa (2, 9–10), Wdowa Marcinkiewiczowa (2, 12–13). Тут також зрозуміло, ким є жінка, яку записують (вдовою). Або: Pą Andruszkiewiczówna (3) — лише прізвище записано для незаміжньої жінки.

Із попередніх століть до документів XIX ст. перейшло й називання жінок двома особовими іменами із суфіксом -ova. Як свідчать приклади, найчастіше так записували вдів, хоча іноді, можливо, й жінок іншого статусу: Wdowie Szymonowey Grygowey (ужив.; 24, 25), Franciszkowa Jłguciowa (2, 17–18), Michałowa Haydukonionowa (19, 82), Krzysztofowa Kasperowiczowa (43, 87), Wawrzyncowa Kazielunowa Wdowa (11, 14–15), Wincentowa Kuczerowa (3), Janowa Markunowa Wdowa (11, 13–14), Janowa Szopółowa (19, 82), Tomaszowa Uzdawiniowa (19, 83), Józefowa Zienkiewiczowa (3). У цих випадках заміжніх жінок (удів) названо прізвищами й особовим ім’ям, утвореним від чоловічого імені за допомогою суфікса -ova і записаним замість імені жінки. Очевидно, до цієї ж групи належать і такі називання: Adamowa Kozłowska wdowa (3), Wincentowa Witkowska (2, 13–14) або Iwanowska Augustowa (3). У них жіночі прізвища мають суфікс типу -sk-, а замість імені записано те саме особове ім’я, утворене від чоловічого імені за допомогою суфікса -ova.

Іноді до двох особових імен із суфіксом -ova додається ще й ім’я жінки. Тоді називання стає вже тричленним, наприклад: wdowie Agnieszce Michałowey Girutayciowey (ужив.; 23, 38), Róża Jakóbową Bieyniową (19, 87).

Так називали литовок в адміністративно-юридичних документах XIX ст. Звертає на себе увагу розмаїття способів їх запису. Із приблизно 500 згаданих у джерелах жінок

116

98 названо так чи інакше відхиляючись від, здавалося б, уже нормативного для цього періоду називання ім’ям та прізвищем. Це становить 19,6% усіх записів жінок у переглянутих документах такого типу. Отже, антропонімія XIX ст. також свідчить про те, що називання жінок ім’ям та прізвищем іще не було усталеним. Це, зокрема, дає підстави вважати, що прізвища литовців, формування яких завершилося ще у XVIII ст., у розглядуваний період не завжди були найважливішим і необхідним елементом називання всіх литовців.

2. У церковних джерелах жінок також називають по-різному. Про це свідчать дані, виписані з книги актів хрещення парафії Кулі (1802–1807), з книги метричних виписів про народження, шлюб і смерть за 1857 р. із церков Верків, Муснінкая, Судерве, Неменчине та ін., а також зі списків мешканців кількох парафій.

2.1. У першому джерелі (у списку це № 9) записано 1890 жінок. Це матері та хрещені матері немовлят, народжених у парафії Кулі в 1802–1807 рр.

Матерів немовлят названо ім’ям та прізвищем. Винятки дуже рідкісні (лише 4 із 943). Імена не лише матерів немовлят, а й хрещених матерів та дівчаток, яких хрестили, без винятку християнські. Не розглядаючи їх усіх докладніше, можна лише констатувати, що 488 дівчаток, народжених у 1802–1807 рр., були названі лише 49 різними іменами. Найчастіше траплялися такі: Ona (Anna) — записане 59 разів, Petronelė — 57, Marijona — 44, Barbora — 33, Eleonora, Rozalija — по 25, Liudvika — 24, Veronika — 21, Magdalena — 20, Agota — 14, Joana, Katarina, Pranciška — по 13. Лише по одному разу трапилися Cecilija, Darata, Emilijona, Felicijona, Honorata, Jadvyga, Judita, Karolina, Kristina, Paulina, Placida, Valerija. По 2–3 рази записані такі імена: Anastazija, Benedikta, Bonaventūra, Elena, Juozapota, Konstancija, Kunigunda, Marcele, Scholastika, Simeona, Teresė. Отже, і в цьому випадку очевидна одноманітність іменника: часто повторюється кілька тих самих імен.

У цій церковній книзі можна помітити ще одну деталь, пов’язану з уживанням імен. Це давання новонародженому двох імен. Такі випадки трапляються в джерелі порівняно часто, наприклад (форми родового відмінка обох імен): Agatham Johannam (48), Franciscam Magdalenam (45), Veronicam Johannam (45), Rosaliam Annam (45), Antoninam Mariannam (55), Mariannam Annam (55), Leonoram Catharinam (27), Leonoram Annam (27), Claram Magdalenam (26), Annam Leonoram (30), Mariannam Magdalenam (30), Mariannam Ewam (30), Veronicam Barbaram (48), Leonoram Barbaram (49), Agatham Petronillam (41), Apolloniam Scholasticam (41), Benedictam Monicam (41), Agnetem Rosaliam (61), Annam Martiannam (69), Luciam Ludowicam (58), Rosaliam Valeriam (58), Eleonoram Martianam (67), Claram Lusiam (65), Catharinam Anastasiam (17), Ewam Franciscam (61), Marciannam Petronillam (61) тощо.

Уживання християнських імен у церковних книгах розглядалося й у працях інших авторів. Досліджуючи імена дівчаток, яких хрестили, у джерелі початку XVII ст. з костелу св. Яна у Вільнюсі, було помічено, що різних імен уживали небагато, і що

117

наведено близько 20 найпопулярніших імен із зазначенням у відсотках, скільки дівчаток було ними названо. Це Ona (19%), Kristina (13%), Kotryna (9%), Morta (8%), Ieva (7%), Elžbieta (6%), Darata (5%), Marina (5%) та інші імена, якими названо по 3–1% дівчаток (Zinkevičius 1977: 52). Описуючи жіночі імена, зафіксовані в книзі актів реєстрації хрещень Жмудського єпископства за 1795 р., було констатовано, що антропонімія джерела засвідчила близько 130 різних імен. Деякі з них були порівняно частими: Ona (11,59%), Marijona (11,09%), Barbora (8,36%), Kotryna (6,79%), Elžbieta (6,47%), Rozalija (4,88%), Agota (4,19%), Elena (3,62%); інші імена траплялися рідше, ними названо по 3–1% жінок. Далі зазначається, що багато імен у джерелі трапилися лише один раз (Ramonienė 1985: 56).

Прізвища матерів і батьків немовлят не збігаються. Жінок названо за батьком. Ось кілька прикладів іменування осіб, згаданих в одному записі про хрещення:

Laurentio Wysocki (батько немовляти), Anna Giedrymowna (мати немовляти), Jacobus Jurkiewicz (хрещений батько) і Magdalena Sypscionna (хрещена мати) (1).

Joanne Kniupszta (батько немовляти), Magdalena Stanionwna (мати немовляти), Mathaus Stankus (хрещений батько), Anna Narwayszowa (хрещена мати) (65).

Casimiro Dobilas (батько немовляти), Anna Baltmiszkowna (мати немовляти), Josephus Jurgutowicz (хрещений батько), Marciana Tarwidowa (хрещена мати) (62).

Josepho Tarwid (батько немовляти), Marianna Szlepsionwna (мати немовляти), Ignatius Woytkiewicz (хрещений батько), Anna Luczynka (хрещена мати) (69).

Josepho Styrbowicz (батько немовляти), Barbara Ostrowska (мати немовляти), Antonius EytowJki (хрещений батько), Magdalena Ostrowska (хрещена мати) (39).

Як видно, прізвища батька й матері немовляти різні. Отже, у церковній книзі Кулюйської парафії прізвище ще не розглядається як спільне для всіх членів однієї сім’ї особове ім’я. Можливо, варто погодитися з думкою, що це пов’язано зі специфікою традиції церковних джерел (Ramonienė 1985: 57). Хоча виявлені варіації свідчать, що ця традиція не була спільною, а те чи інше найменування жінок нерідко зумовлювала певна форма запису акта про хрещення, усталена в конкретній парафії (Maciejauskienė 1991: 296).

Однак при порівнянні даних церковних книг XVII, XVIII і XIX ст. все ж легко помітити зрушення, які свідчать про визнання другого компонента найменування (прізвища) або навіть про спроби розглядати його як спільне для всіх членів сім’ї особове ім’я. Тут маються на увазі лише жіночі найменування.

Так, у церковних книгах парафій Ужпаліс і Віденішкяй XVII ст. матерів хрещених немовлят найчастіше записують лише за іменем. Так само роблять і в церковній книзі парафії Дауґайляй XVII–XVIII ст. У всіх випадках винятки дуже рідкісні (Maciejauskienė 1991: 263, 274, 282). У книзі парафії Лінкменис середини XVIII ст. таких найменувань немає. Тут матерів немовлят уже записують за трьома особовими іменами — власним ім’ям, прізвищем за батьком і прізвищем за чоловіком (Maciejauskienė 1991: 293). Таке найменування зафіксовано і в джерелі кінця XVIII ст. — книзі актів реєстрації хрещень Жмудського єпископства за 1795 р., хоча частіше

118

siai čia kūdikių motinos įvardijamos vardu ir pavarde pagal tėvą (Ramonienė 1985: 57).

Цікаві дані, що свідчать про тенденцію трактувати прізвище як спільне родинне ім’я, виявлено в церковній книзі Інтуркської парафії (джерело 8). У ній зареєстровано акти про шлюб. Як заведено в таких випадках, наречених у них записано на ім’я та дівоче прізвище (за батьком), наприклад: Sophiam Gagiowna (тут і далі — форма імені в родовому відмінку; 57), Dominicam Jowoyszowna (70), Annam Kurszynionwa (57), Domitillam Pietkiewiczówna (61), Martiannam Pipirówna (97). Крім них, у такому акті зафіксовано також імена нареченого та свідків. Імена зазвичай записано латиною (як і весь текст реєстрації акта), а прізвища — польською.

Починаючи з аркуша 57 книги, помічено інший порядок запису цих актів. Імена нареченого й нареченої згадуються на початку звичного для цього випадку формулювання. Далі імена молодят повторюються в тексті, написаному польською мовою, наприкінці якого подружжя ставить підписи біля своїх імен (найчастіше трьома хрестиками). Тут також підписуються свідки шлюбу (теж трьома хрестиками). Імена колишніх наречених після шлюбу не однакові й, судячи з почерку, значною мірою залежать від осіб, які робили записи.

Частину одружених жінок названо так само, як і до шлюбу. У наведених нижче прикладах спочатку вказано імена нареченого й нареченої до шлюбу (імена подано у формах родового відмінка), а після тире — ім’я дружини після шлюбу: Ferdinandum Buywid, Marcianam Bukowska – Marcianna Bukowska (83), Joannem Kowzan, Annam Łowkiowna – Anna Łowkiowna (98), Joannem Krzywicki, Corneliam Bitowtowna – Kornelia Bitowtowna (100), Joannem Rutkowski, Annam Kurszynionwa – Anna Kurszynionwa (57). Однак є також чимало імен одружених жінок, у яких зафіксовано й щойно набуте прізвище чоловіка. Це робиться трьома способами: 1) після імені вказують, із якої родини походить жінка (це свого роду варіант дівочого прізвища), та прізвище чоловіка: Ignatium Akinis, Dorotham Dubowska – Dorota z Dubowskich Akinowa (69), Thomam Jasiunas, Judytham Gagiowna – Judyta z Gagiow Jasiunowa (79), Gabrielem Kayrys, Victoriam Werykowna – Wiktorya z Werykow Kayrowa (80), Jgnatium Koyriewicz, Constantiam Mickowna – Konstancya z Micków Koyrewiczowa (72); 2) після імені записують два прізвища — дівоче та чоловіка: Josephum Kucharewicz, Antonellam Juchniewiczówna – Antonella Juchniewiczówna Kucharewiczowa (82), Georgium Pukian, Domicellam Gołowecka – Domicella Gołowecka Pukianowa (82), Josephum Żata, Martam Miłsiunowna – Marta Miłsiunowna Żałowa (94); 3) після імені записують лише нове прізвище чоловіка: Antonium Bikont, Juditham Letowtowna – Judytha Bikontowa (92), Jacobum Gagis, Martiannam Nienartowiczowna – Martianna Gagiowa (77), Thomam Romeyko, Teresam Bikoncjowna – Teresa Romeykowna (65).

Цей екскурс до іншого джерела (із коротким перериванням аналізу жіночих особових імен у парафії Кулі) свідчить про посилення тенденції і в церковних джерелах

119

розглядати прізвище як спільне особове ім’я членів родини. Це, до речі, підтверджує й антропонімія іншого джерела — книги метричних виписів за 1857 рік. Але про це трохи згодом.

Повертаючись до прізвищ матерів немовлят у церковній книзі парафії Кулі, слід зазначити, що вони мають суфікси, характерні для прізвищ незаміжніх жінок (як уже згадувалося, це прізвища за батьком). Цілих 741 із них утворено за допомогою слов’янського суфікса -ovna, наприклад: Agatha Abariowna (53), Magdalena Anuziowna (44), Mariana Badawgówna (29), Francisca Balsewiczowna (60), Anna Baltmiśkio(w)na (23), Victoria Beywidowna (60), Helena Blagnayciowna (49), Barbara Buczniowna (26), Theresia Budrykowna (52), Lucia Bugayłowna (67), Johanna Bumbłowna (37), Helena Butkiewiczowna (34), Marcianna Dawgintowna (32), Barbara Dawk(sz)owna (42), Brigida Dymgayłowna (28), Marianna Eytutowiczowna (69), Agnete Gayłowna (62), Justina Gaudutowna (37), Marianna Giedgowdowna (1), Anna Giedrymowna (15), Feliciana Gielżyniowna (57), Marianna Girgżdowna (35), Anna Girkontowna (59), Barbara Gudayciowna (44), Magdalena Janulewiczowna (65), Anna Kayrowna (5), Martiana Kniupsztowna (67), Monica Kontawtówna (10), Martiana Krypowiczowna (35), Marianna Kubitowna (34), Antonina Łaukinayciowna (68), Petronilla Lingowna (49), Scholastika Milaszewiczowna (12), Magdalena Mineykowna (30), Marianna Narbutowna (44), Veronica Narkiewiczowna (48), Petronilla Narmontowna (48), Agnete Paszwelniowna (69), Antonina Rymkiewiczowna (66), Anna Rupszowna (58), Veronica Saudargowna (28), Johanna Symutowna (65), Catharina Srebalowna (48), Rosalia Strawkiewiczowna (42), Magdalena Sungayłowna (56), Barbara Szakin(i)owna (48), Anna Szep(u)towiczowna (23), Rosalia Tarwidowna (39), Marcianna Tawdginowna (11), Johanna Tylwikowiczowna (54), Anna Užwandenowna (26), Rosalia Waysznarowna (36), Juditha Walancewiczowna (24), Anna Warnelowna (40), Mariana Woyszwittowna (21), Victoria Zeymiowna (55), Agnete Zylowna (30), Anna Żutowtowna (21), Agatha Zwerzd own a (33).

Записані в джерелі аналогічні чоловічі прізвища свідчать, що суфікс -ovna додається до їхніх форм без закінчень, наприклад: Beywid (58), Butkiewicz (33), Giedgowd (68), Girkontt (66), Kontowtd (42). А в тих випадках, коли прізвище має литовське (або полонізоване) закінчення, наприклад: Anuzis (31), Baltmiszkis (12), Bucznis (12), Bugaylo (28), Bumblis (30), Dawgintis (58), Dymgayto (3), Gaudutis (48), Gielzinis (41), Kniupszta (52), Kubilus (29) тощо, її відкидають.

Прізвища 4 матерів немовлят утворені за допомогою слов’янського суфікса -evna того самого значення: Francisca Kuprewna (69), Marianna Legowiczewna (46), Marianna Matulewna (31), Petronilla Strawkewna (32).

Інші жіночі прізвища мають слов’янські суфікси типу -sk-, наприклад: Justina Als zew-ska (5), Barbara Astrowska (1), Marianna Berzanſka (67), Johana Dyrwianſka (23), Marianna Dulinska (38), Agnete Eytowska (41), Petronilla Gietumbicka (57), Magdalena Gudowlſka (27), Barbara Kawecka (44), Petronilla Kirklewſka (45), Elisabetha Kuczynska (33), Terefia Nagrecka (22), Johana Pilkowſka (51), Anna

120

Telszyńska (55), Elisabetha Wysocka (44), Teresia Zabłocka (36), Helena Żylinska (60). Загалом у джерелі зафіксовано 165 таких прізвищ. Аналогічні чоловічі прізвища такої самої словотвірної будови, наприклад: Alszewski (31), Astrowski (8), Berżanski (5), Dyrwianki (66), Duliński (51), Kawecki (59), Nagrecki (29), Żylinki (28) тощо, свідчать про те, що згадані жіночі прізвища найчастіше утворюються без додавання будь-якого додаткового суфікса, а лише шляхом зміни закінчення. Так само чинили й у багатьох переглянутих документах XVIII ст. (Maciejauskienė 1991: 280). Однак три випадки, зафіксовані в книзі парафії Куляй, свідчать про поширення й іншої практики, тобто про додавання звичних у таких випадках суфіксів при утворенні жіночих прізвищ і від прізвищ цього типу: Marianna Kaweckowna (67), Therezia Nagreckowna (67), Anna Zablockówna (2) (пор. жіночі прізвища Kawecka, Nagrecka, Zabłocka і чоловічі Kawecki, Nagrecki, *Zablocki).

Окрім численних прізвищ матерів немовлят, утворених за допомогою слов’янських суфіксів, у джерелі трапилося 5 прізвищ із литовським суфіксом -aitė: Ana Piautakyte (67), Anastasia Kiawskayte (58), Veronica Stankayte (66), Rosa Strawkayte (67), Rosalia Wayczayte (68). Вони утворені від чоловічих прізвищ, записаних у джерелі так: Piawlok (7), Kijewski (33), Stankus (34, 46, 47, 48, 65), Strawkas (14, 16, 67), Wayczys (55). Важко пояснити, чому серед численних прізвищ зі слов’янськими суфіксами п’ять усе ж мають ужиті для цієї мети литовські суфікси і чому саме ці прізвища так відрізняються від усіх інших. Одне жіноче прізвище має литовський суфікс -alė: Catharina Wezbonale (64).

Прізвища матерів двох немовлят повністю збігаються з відповідними чоловічими прізвищами. Це: Agatha Narkiewicz (7) – пор. Franciscus Narkiewicz (40), Georgius Narkiewicz (66), Ioanne Narkiewicz (54), Michael Narkiewicz (11) та ін.; Elisabetha Stupelis (59) – пор. Ignatio Stupelis (2), Joanne Stupelis (44), Stanislao Stupelis (57), Vincentius Stupelis (55) та ін.

Серед усіх позначень матерів немовлят вирізняються чотири випадки, коли жінку записано лише на ім’я: Iohanna (42), Magdalena (62), Rosalia (45), Veronica (45).

Хрещеними матерями, як відомо, могли бути як заміжні, так і незаміжні жінки. У джерелі згадано 948 таких жінок. Усі вони названі двома особовими іменами — ім’ям і прізвищем.

Утворення прізвищ хрещених матерів має виразно слов’янський характер. Цілих 476 із них утворено за допомогою суфікса -ova, який використовувався для творення прізвищ заміжніх жінок від прізвища чоловіка, наприклад⁶: Helena Atuciowa (35), Elisabeth Anuzewiczowa (12), Anna Bakiewiczowa (10), Catharina Baltrymowa (3), Veronica Baltusiowa (44), Agnes Bedawgowowa (56), Victoria Dawgielowa (43), Anna Dawnorowa (5), Petronilla Diburiowa (55), Magdalena Drungittowa (27), Veronica Giembuttowa (10), Marianna Gryguttowa (7),

⁶ Тут і далі під час добору прикладів намагаємося не наводити прізвищ, які вже згадувалися раніше, навіть якщо вони утворені за допомогою різних суфіксів.

121

Anna Grykſtowiczowa (28), Barbara Jurgulowa (1), Barbara Kazragiowa (53), Terefsia Kiawleykowa (60), Anna Kinczowa (44), Catharina Laurynkowa (26), Anna Lingiewiczowa (35), Marciana Lutykowa (27), Anna Łużpyniowa (5), Petronilla Mazionowa (38), Veronika Metrykowa (48), Anna Minczowa (44), Anna Narwajłowa (69), Agatha Pareygiowa (46), Magdalena Pawksztowa (38), Marianna Płaypiowa (68), Barbara Pyszmontowa (11), Francisca Putramentowa (37), Judith Rawdoniowa (32), Magdalena Rymeykowa (12), Mariana Rupeykowa (29), Catharina Smilingiowa (48), Magdalena Styrbiowa (34), Elisabetha Stupelowa (53), Magdalena Szlepeciowa (33), Barbara Tumowa (34), Elisabeth Urnikiowa (3), Brigitha Widmontowa (66), Agatha Wirszyłowa (24).

Прізвища незаміжніх хрещених матерів утворені за допомогою суфікса -ovna, наприклад: Christina Batwiłowna (58), Barbara Bładnowna (55), Anna Budwitowna (6), Agatha Butkowna (49), Anna Ciążelowna (54), Monica Dyglewiczowna (44), Rosa Dobilowna (63), Victoria Eytowiczowna (42), Martiana Gałdykowna (44), Barbara Gwazdykowna (21), Constantia Jakubaytowna (36), Elisabetha Jundutowna (35), Petronilla Kniuksz towna (53), Clara Kondratowna (35), Cecilia Kubelewiczowna (4), Francisca Kupriowna (58), Clara Montwidowna (35), Marianna Narkowna (44), Justina Rudowna (66), Marianna Sawserowna (55), Johanna Serputowna (39), Marciana Skluderowna (22), Petronilla Słusznewiczowna (57), Veronica Stropiowna (69), Anna Stupelewiczówna (6), Marianna Szymkowna (44), Anna Szleynowna (65), Magdalena Werkowna (56), Marianna Zabitowna (32), Rosalia Żadeykowna (38).

Суфікси -ovna та -ova тут також додаються до прізвищ, записаних у джерелі без закінчень, наприклад: Bakiewicz (2, 18, 56 та ін.), Dyglewicz (26), Eytowicz (23, 24, 30, 36 та ін.), Gryksztowicz (23, 65, 66 та ін.), або після відкидання литовського (іноді полонізованого) закінчення чоловічого прізвища, наприклад: Atutis (5, 12, 34, 66 та ін.), Baltrymas (44, 58, 66), Butkus (48), Ciūželis (19, 26 та ін.), Dobitas (35), Gałdykas (15), Dowgiatto (46), Drungillo (21), Jurgulis (12) тощо.

І заміжні, і незаміжні хрещені матері можуть мати прізвища із суфіксами типу -sk-, наприклад: Marianna Baranowska (10), Magdalena Bartaszewska (35), Anna Buczynska (38), Marianna Grygulowska (47), Anna Gunczewska (67), Magdalena Janczewfka (57), Victoria Karwowska (22), Barbara Łapinska (33), Marianna Łuczyńfka (52), Anna Łukowska (51), Marianna Myszkowſka (31), Veronica Papławfka (23), Anna Puszynska (32), Marianna Sawicka (47), Catharina Skulska (52), Johanna Sokołowſka (42), Magdalena Szarkowska (53), Johana Turowska (29), Marianna Waſilewſka (69), Petronilla Woynowska (46), Johanna Zaborska (55) тощо (загалом 160 прізвищ такого типу). Як бачимо, вони утворені шляхом заміни закінчення чоловічого прізвища. Трапилося лише два випадки, коли до прізвища батька після відкидання закінчення додається слов’янський суфікс -ovna: Elena Berżonskowna (61), Magdalena Nagreckowna (67).

Кількість прізвищ зі слов’янськими суфіксами доповнює ще одне, утворене за допомогою суфікса -evna: Marianna Dawidowiczewna (2).

122

Отже, і утворення прізвищ хрещених матерів свідчить про дуже сильне слов’янське оформлення литовських особових імен. Тому знову привертають увагу кілька прізвищ, утворених за допомогою литовських суфіксів. Це: Juditha Berniotieny (67), Magdalena Judienie (52), Marianna Szukienie (67) — із суфіксом -ienė, та Agatha Pufławskaytė (68) — із суфіксом -aitė. Останнє прізвище вирізняється ще й тим, що тут литовський суфікс додано до прізвища, яке має суфікс типу -sk-.

Прізвища двох хрещених матерів подібні до чоловічих: Petronilla Lawrynko (37), Marcianna Lutýko (5).

2.2. Зовсім іншу картину найменування жінок бачимо в другому дослідженому церковному джерелі — книзі виписок із метричних записів про народження, шлюби та смерті 1857 року церков у Верках, Муснінкаях, Судерве, Неменчине та ін. (джерело 18). Джерело написане російською мовою.

Книга починається виписками з актів реєстрації шлюбів, з яких відібрано 319 найменувань жінок. Це записи про наречених, а також про матерів наречених і молодих. Загалом записи цієї частини джерела свідчать, що прізвище, на відміну від парафіяльної церковної книги Кулі, трактують як особове ім’я, спільне для всієї родини. Це передусім відображено в найменуванні батьків наречених і молодих. Зазвичай їх записують разом, поєднуючи тим самим прізвищем. Ось кілька прикладів найменувань з одного витягу з метричного запису про шлюб: Якуба Михалкевича, съ Юльено Романовскою (орудн.; наречена), Габріеля и Анастазію урож. Судовны Михалкевичевъ (род.; батьки молодого), Казимержа и Розаліи урож.: Роковской Романовскихъ (род.; батьки нареченої) (3).

Якуба Скаржинскаго (род.; молодий), съ Петронилье урож. Яцкевичевною Романовскою...вдовою (орудн.; наречена), Вавржиница и Марьянны урож.: Волейшевны Скаржинскихъ (род.; батьки молодого), Казимержа и Марьянны урож.: Янушевичевны Яцкевичевъ (род.; батьки нареченої) (4).

Адама Высоцкаго (род.; молодий), съ Агатою Суботовичевною (орудн.; наречена), Мартина и Марціаны урожденной Максимовичевной Высоцкихъ... (род.; батьки молодого), Яна и Кристины урожденной Бразюновной Суботовичей (род.; батьки нареченої) (40).

Як бачимо, однакове прізвище мають молодий і його батьки, наречена та її батьки, чоловік і дружина.

Жінок, згаданих у виписках з актів про шлюб, найменовано по-різному. Наречених, тобто поки що незаміжніх жінок, зазвичай записують двома особовими іменами — ім’ям та прізвищем. Останнє утворене від прізвища батька із застосуванням слов’янських суфіксів. Найчастіше тут трапляється суфікс -evna, наприклад: съ Тересою Балюкевичевною⁷ (55), съ Маріянною Билевичевною (59), съ Ружено Даукшевною (53), съ Розаліе Карвелевною (44), съ Розалію Керновичевною (58),

⁷Тут і в інших місцях відмовилися від скороченого позначення відмінка орудн., яке замінює прийменник съ «з».

123

съ Юстиной Линкевичевною (37), съ Рахелию Микелевичевною (59), съ Паулиною Петкевичевною (46), съ Мариянною Петруканевичевною (54), съ Анною Синкевичевною (35), съ Агатою Суботовичевною (40), съ Іозефатою Урбановичевною (59), съ Анелею Зинкевичевною (45). Друга за частотністю — суфікс -ovna (пишеться -овна та -увна), наприклад: съ Урицулею Бовгирдовною (5), съ Павлиною Буйловною (50), съ Анною Довейковною (31), съ Розалию Дзидзяновною (53), съ Мариянною Яненовною (31), съ Мариянною Юдковною (32), съ Іосефатою Куршевною (55), съ Евой Саралиовною (53), съ Розалию Шоцкиковною (29), съ Розалию Буйвидубовною (7), съ Изабеллею Дашкевичувною (7), съ Петронилею Шалтановичувною (7).

Частина прізвищ наречених має слов’янський суфікс типу -sk-, наприклад: съ Катериною Белявскою (30), съ Марианною Чернявскою (43), съ Анелею Дубницкою (57), съ Іоанною Клюковскою (57), съ Кристиной Млынскою... (32), съ Анною Романовскою (60), съ Розалию Рудзинскою (57), съ Марианною Рутковскою (47), съ Теклею Витковскою (48), съ Анною Жуковскою (54).

У випадках, коли наречена — жінка, яка виходить заміж удруге, її називають інакше. Наприклад, після імені та прізвища, яке, як свідчить словотвір, походить від першого чоловіка, вказується також її дівоче прізвище. Для цього вживається слово урожденная. У російській мові це слово пишеться перед дівочим прізвищем жінки: Иванова урожденная Волкова – Ivanovà, дівоче прізвище Vòlkova (RL IV 434). У джерелі це слово наводиться повністю або вживаються його скорочення ур., урожд., рідше — урож., урожден.. У найменуваннях жінок, які виходять заміж удруге, скорочень не траплялося, наприклад: съ Анелею Енгелевичовою вдовою урожденною Чепанковною (58), съ Марциянною Гаснеровичевою урожденную Юргулевичевною... вдовою (55), съ Анною Первейниовою урожденную Ингелевичевною вдовою (59), съ Александрою Ринкевичевою урожденную Якубовскою вдовою (46). Іноді дівоче прізвище записується після імені, і лише потім подається прізвище за колишнім чоловіком, наприклад: съ Антониною урожден-ною Бартосевичевною Кондратовичовою... вдовою (58), съ Анною урожденную Витковскою Туркевичевою... вдовою (51). Буває, що жінку, яка виходить заміж удруге, називають лише за іменем і дівочим прізвищем — съ Антониною урожденную Чеписовною вдовою... (48). У всіх випадках додатково зазначається, що жінка є вдовою.

Як уже було видно з наведених раніше прикладів, батьків нареченого та нареченої записують разом. Їх поєднує спільне прізвище. Тому важко відокремити найменування жінок. Однак і з цих спільних записів видно, що чоловіків називають двома іменними компонентами, а жінок — н а р е ч е н и х і м а т е р і в н а р е ч е н и х — майже завжди трьома. Крім імені та прізвища за чоловіком (спільного родинного прізвища), вказується також дівоче прізвище жінки. Зазвичай його записують після імені та утворюють за допомогою слов’янських суфіксів, уживаних для цього, -evna, -ovna (пишеться також -увна), наприклад: Винценцего и Катерины урожденной Алошкевичевны

124

Вітковських (48)⁸, Шимона й Розалії, уродженої Бальсевичівни Боярунов (46), Шимона й Агнешки, уродженої Бейнаровичівни Кичановських (42, 57), Адама й Доміцелі, уродженої Даукшівни Ліпінських (53), Марціна й Доміцелі, уродженої Двілевичівни Сінкевичів (45), Томаша й Терези, уродженої Гедройцівни Чечинів або Яцевичів (58), Кароля й Марціанни, уродженої Яцкевичівни Буйлів (50), Яна й Петронелі, уродженої Карвелівни Жвирбліссів (56), Мацея й Розалії, уродженої Керновичівни Петкевичів (47), Йосипа й Рахелі, уродженої Мижанцівни Чепанків (47), Міхала й Маріанни, уродженої Нарушевичівни Вітковських (51), Казимира й Розалії, уродженої Петкевичівни Юдків (41), Габріеля й Маріанни, уродженої Саргевичівни Ячунів (51), Онуфраго й Іосафати, уродженої Турловичівни Горських (58);

Юрия и Марианны урож. Аугустовны Лозовских (33), Иоахима и Анны урожденной Бацюловны Саролів (52), Яна и Кристины урожденной Бразіовной Суботовичей (40), Матеуша и Софии урожденной Буйловны Гнитков (50), Юзефа и Марьянны урож. Чернисовны Богданов (5), Казимира и Анны урожденной Гейбовичовны Родзевичев (60), Игнатия и Марианны урожденной Ячниковной Рикойтев (38), Габриэла и Катерины урожден. Летейковны Саткевичов (30), Иосифа и Анны урожденной Мазеловны Гейбов (59), Петра и Марьянны урожденной Суботовичовной Липкевичей (40), Матеуша и Марияны урожденной Зигмонтовной Невяровичей (37).

Виокремлюється група найменувань, у яких після слова урожденная подано не форму родового відмінка однини дівочого прізвища, а форму родового відмінка множини, наприклад: Михала и Катарины урож.: Далецких Витковских (7), Матеуша и Малгожаты урож.: Зарычев Дашкевичев (7), Иосифа и Марьяны урожденной Родзевичей Котловских (41), Дионизия и Петронилли урож.: Сетлинских Довборов (4), Бонифацеего и Розалии урож.: Корженевских Буйвидов (7), Казимержа и Анны урож.: Ауглилов Вронов (5), Михала и Анны урож.: Грыгаловичев Даукшев (7), Михала и Марьянны урож.: Медведзев Шалмановичев (7). У таких випадках ніби вказується, з якої родини (роду) походить жінка.

Трапилося кілька випадків, коли дівоче прізвище жінки утворене за допомогою суфіксів -ova, -eva, які, як відомо, вживалися для утворення прізвищ заміжніх жінок, наприклад: Петра и Розалии урожденной Девейковой Манцевичей (41), Викентия и Гелены урож. Янишевичевой Здановичей (36), Станислава и Марьяны урожденной Ступенковой Гедвидзов (35), Петра и Кристины

⁸ Тут наведено найменування обох батьків. Саме так, як записано в джерелі. Відокремити серед них лише найменування матерів непросто, та й це здавалося недоцільним. У найменуваннях найчастіше записано форми родового відмінка всіх особових імен. Лише дівочі прізвища жінок трапляються також у формах орудного відмінка.

125

урожденной Касиловичовою Перовичовъ (32). Можна припустити, що це лише орфографічні огріхи. Хоча може бути й інакше (пор. аналогічні найменування жінок, що трапляються у виписках з актів реєстрації хрещень; їх буде розглянуто далі).

Лише дві (з 209) матері нареченої та нареченого записані двома антропонімами, тобто ім’ям і прізвищем за чоловіком: Станислава и Констанции Зинкевичовъ (31), Петра и Магдалены Невядомскихъ (30).

Одна мати нареченого, позашлюбного сина, записана лише за ім’ям: Крестьянки Констанции незаконнорожденнаго сына... (46).

У виписках з актів реєстрації хрещень згадуються дитина, яку хрестять, її батьки та хрещені батьки. Крім них, іноді записують також інших осіб, присутніх під час обряду хрещення, зокрема жінок. Найменування у цих виписках мають такий вигляд:

Казимержъ (ім’я дитини), Матеуша и Мариянны урожд. Ковалевской Рымкевичовъ (род.; батьки дитини), Винценты Ковалевский (хрещений батько), съ Домицелено Буткевичевою женою Викентия (оруд.; хрещена мати) (76–77).

Пелагия=Валерия (два імені новонародженої дівчинки), Кароля и Зофии урожд. Коновичевой Радзишевскихъ (батьки дитини), Иванъ Грынцевичъ (хрещений батько), съ Винцентыною женою Александра (хрещена мати), Фердынандъ Чижевский (присутня особа), съ Францишкою Скиндеръ девицею (присутня жінка) (80–81).

Пютръ (ім’я дитини), Станислава и Барбары урожд. Бунишовъ Ловцевичевъ (батьки дитини), Кароль Рынкевич (хрещені батьки), съ Петронильею Рынкевичовою Супругою Михала (хрещена мати), Юзефъ Даукша (присутня особа), съ Терессою Гуцевичовою вдовою (присутня жінка) (99–100).

Жінок, згаданих у виписках з актів реєстрації хрещень, називають дуже по-різному.

Матері немовлят, як і матері наречених у виписках із записів про шлюби, зазвичай записуються разом із чоловіками, тобто батьками дітей, яких хрестять. І тут, окрім спільного сімейного прізвища, зазначається також дівоче прізвище жінки. Його словотвір і форма варіюються. Вживаються лише слов’янські суфікси -evna, -ovna (також пишеться -uvna), наприклад: Казимержа и Францишки урожденної Амалковичевны Клебанскихъ (175–176), Петра и Розалии урожденної Андрушкайцевны Кожуковскихъ (145–146), Адама и Терессы урожденної Петруканцевны Суденисовъ (178–179), Матеуша и Мариянны урожденної Шакевичевны Годжковъ (145–146), Антонего и Юзефаты урожденної Волэйшевны Быстржиновскихъ (176–177);

Станіслава й Анелі, уроджені Дзідзяловни Казакевичев (191–192), Людвіка й Людвіки, уродженої Ямонтовни Родзевичев (89–90), Яна й Анелі, уродженої Кабелісовни Криловичев (180–181), Ігнацего й Тереси, уродженої Мацюлоновни Мечковських (178–179), Матеуша й Анни, уродженої Жвирбловни Саролюв (178–179); Кастана й Анни, уродженої Білевичовни Кульвичов (105), Міхала й Катаржини, уродженої Скиберовни Томашунов (115); Валентія й Кароліни, уродженої Андрюкайцевни

126

Вижинновъ (104), Юстина і Доміцеля, уроджена Гайгалюнова, Войтекуновъ (110), Матвія і Тереси, уроджена Гелажинова, Радзоновъ (105), Івана і Розалії, уроджена Салецювна, Якубеновъ (106), Кароля і Уршулі, уроджена Скарулювна, Пузевичовъ (115).

Чимало дівочих прізвищ жінок мають суфікси типу -sk-, наприклад: Винцентею и Гозефаты ур. Балунской Яцевичевъ (189–190), Антонего и Антонины ур. Дубицкой Яцевичевъ (118–119), Кароля и Розалию ур. Жуковской Буйловъ (183–184), Антонего и Эвы урожденной Гирульской Горейлисобъ (182–183), Юрія и Павлины урожденной Пажусинской Брузулновъ (106); Павла и Марциянны урожденной Гравинскою Матулевичовъ (146–147), Войцеха и Петрунели урожденной Ширвинскою Бржезовскихъ (144–145), Іосифа и Цециліи урожденной Корженевскою Милецковъ (133–134).

Набагато частіше, ніж у витягах із реєстраційних актів про шлюб, тут траплялися випадки, коли дівоче прізвище жінки утворене за допомогою суфіксів -eva, -ova (-ъva), наприклад: Доминика и Розалию урожденной Гелажиновной Ошаковъ (112), Петра и Розалию урожд.: Римшовой Прокоповичовъ (80–81), Антона и Крыстины урожденной Статкуловой Ковалевскихъ (108), Якуба и Францишки урожденной Готовтовою Лучуновъ (136–137); Сымона и Петрунели урожд.: Бартошевичевой Янковскихъ (77–78), Юзефа и Антонины урожд.: Либертовичевой Балюковичовъ (75–76), Викентія и Аполлониі урожд.: Римшевичевой Шведовичовъ (76–77), Юрія и Марьянны урожденной Горневичевою Буткевичовъ (134–135), Яна и Францишки урожденной Рыбалтовичевою Лозовскихъ (131–132) тощо.

Навряд чи було б правильно пояснювати самими лише орфографічними помилками такі випадки творення дівочих прізвищ із суфіксами -ova, -eva, адже вони трапляються відносно часто. Можна було б припустити, що в документі, написаному російською мовою, виявилася тенденція нівелювати відмінності у вживанні суфіксів -ova, -eva та -ovna, -evna, запозичених із польської мови. Як відомо, у російській мові прізвища як заміжніх, так і незаміжніх жінок утворюються від прізвища чоловіка або батька за допомогою суфіксів -ova, -eva. Натомість суфікси -ovna, -evna використовують для творення звичного для іменування представників цього народу по батькові (отчест-во).

У цій частині церковної книги набагато частіше, ніж раніше, трапляються також такі іменування, у яких форму однини дівочого прізвища жінки замінено родовим відмінком множини. У такий спосіб зазначається, з якої родини походить жінка, яке прізвище має ця родина, наприклад: Бартоломея и Петронели урожд: Палецкихъ Геглисовъ (96–97), Юзефа и Грасильды урожд: Янковскихъ Быстрыновскихъ (85–86), Теофиля и Домицели урожд. Орловскихъ Ягелловичовъ (81–82), Михаила и Францишки урожд: Шалковскихъ Буйвидовъ (96–97), Казимера и Гелены урожд: Жилинскихъ Заборовскихъ (83–84); Пиотра и Марьянны урожд: Бартошевичовъ Бернатовичовъ (87–88), Пиотра и Анны урожд: Белкевичовъ Геглиовъ (88–89), Миколая и Анны урожд: Буйвидовъ Войткевичовъ (89–90), Францишка и Анны урожд: Девейковъ Руса

127

кевичевъ (86–87), Юзефа и Агаты урожѳ: Матулевичовъ Батуровъ (88–89), Винцентего и Терессы урожѳ: Вейкшовъ Пуркевичовъ (83–84); Кароля и Рахели урожѳ: Армановичевъ Девейковъ (95–96), Яна и Катаржины урожѳ: Русакевичевъ Сеноновъ (94–95).

Ці іменування доповнює ще одне, у якому замість слова урожденная вжито прийменник съ (з): Станислава и Евы съ Козловскихъ Ковалевскихъ (131–132). Тут також зазначено, з якої родини походить жінка.

Інші, тобто не тричленні, іменування матерів немовлят трапляються рідко. Лише одну матір дитини, народженої у шлюбі, записано з ім’ям і прізвищем: Казимержа и Юзефаты Бейновскихъ (87–88). Матерів позашлюбних дітей, згаданих у джерелі, названо двома антропонімами. Їхні прізвища мають характерні для незаміжніх жінок суфікси -евна, -овна, наприклад: Марьяны Батранцевны (род.; 180–181), Юлии Дацевичевны (род.; 192–193), Марцианны Минковичевны (род.; 181–182), Іозафаты Урбановичевны (род.; 185–186), Антонины Первейнисовны (род.; 184–185), або інші, наприклад: Каролины Чаплинской (род.; 75–76), Текли Клевинской (75–76), Іанны Клюковской (183–184), Анны Липинской (96–97), Марьяны Жуковской (79–80), Петронели Волейшанки (108). Такі іменування трапляються відносно рідко.

Зовсім інакше у витягах із метричних книг про хрещення називають х р е щ е н и х м а т е р і в. Це заміжні й незаміжні жінки.

Заміжніх хрещених матерів найчастіше називають, зазначаючи, чиєю дружиною є жінка. Уже саме прізвище жінки цього сімейного стану, утворене від прізвища чоловіка, здавалося б, дає інформацію про те, що вона є дружиною того чи іншого чоловіка. Однак спільне для обох подружжя прізвище під час називання хрещених матерів або зовсім не використовують, або вважають недостатнім, тому додають і вказівку на ім’я чоловіка.

У першому випадку (а таких більшість) жінку записують лише за ім’ям, а далі описово, тобто за допомогою слів супруга або жена, зазначають ім’я та прізвище чоловіка. Загальні назви пишуть наприкінці іменування, тобто після імені та прізвища чоловіка (дуже рідко — після прізвища та імені) або відразу після імені жінки. Ось добірка таких іменувань хрещених матерів: съ Анною Матѳуша Ильгиса супругою (116), съ Крыстиною Казимира Рудака супругою (115), съ Крыстиною Габрыеля Якубена супругою (115), съ Каролиною Станислава Мателянца супругою (113), съ Розалиею Викентія Волейши Супругою (112), съ Агатою Михаила Стразда супругою (112), съ Каролиною Теофила Станевича Супругою (146–147), съ Марьянною Матвея Папшуна Супругою (107), съ Ельзбетою Антона Жвингеля супругою (106), съ Крыстиною Антона Андрукайця супругою (105), съ Антониною Андрея Гегля супругою (104); съ Петронелию Викентія Здановича женою (150), съ Маріянною Іосифа Андрукайця женою (147–148), съ Каролиною Іозефа Маркевича женою (146–147), съ Петрунелею Мацея Печуля женою (141–142), съ Анастазіею Казимера Ковалевскаго женою (139–140), съ Уршулею Стефана Лучуна (139–140); съ Анною Таборета

128

з Яною, дружиною (144–145), з Катарижиною, дружиною Каэтана Совлевича (133–134), з Маріанною, дружиною Андрея Довейки (142–143); з Агатою, дружиною Юзефа Блажевича (179–180), з Анелею, дружиною Юзефа Гульбиновича (179–180), з Юзефатою, дружиною Казимержа Норейцки (179–180), з Терессою, дружиною Петра Микелевича (177–178), з Катарижиною, дружиною Юзефа Нарушевича (176–177), з Кароліною, дружиною Баншевтура Бальсевича (190–191), з Катарижиною, дружиною Ігнацея Люберта (184–185), з Марьянною, дружиною Августина Юргелевича (184–185), з Марьянною, дружиною Юзефа Жвирбліса (182–183), з Констанцією, дружиною Казимержа Мартулі (84–85); з Доротою, дружиною Кароля Букши (81–82), з Уришелею, дружиною Яна Кривотовича (78–79), з Юзефою, дружиною Казимержа Богсира (77–78).

Іноді в таких найменуваннях додатково вказується соціальний стан чоловіка, наприклад: съ Людовикою Супругою Дворянина Людовика Кодзевича (73–74), съ Анною женою Крестьянина Казимержа Бартошки (75–76), съ Констанціею Супругою Крест. Гендржеса Кулаковскаго (91–92).

В інших випадках записано ім’я та прізвище жінки й додано вказівку, чиєю вона є дружиною. Суфікси -ova, -eva у прізвищах більшості жінок свідчать про те, що це прізвища, утворені від чоловічих. Отже, додатково вказується лише ім’я чоловіка, використовуючи вже згадані загальні слова. Наприклад: съ Розаліею Александровичовою супругою Казимержа (86–87), съ Розаліею Баторовою супругою Кароля (86–87), съ Агатою Бейнаровичовою супругою Францишка (96–97), съ Анною Бояруновою Супругою Мацея (91–92), съ Францишкою Буйвидовою женою Михала (79–80), съ Розаліею Годковою Супругою Яна (131–132), съ Анною Римшовою женою Бенедыкта (80–81); съ Антониною Балюкевичевою женою Сымона (75–76), съ Домицелею Бартошевичевою женою Юзефа (77–78), съ Анною Вилькевичевою супругою Антонеего (188–189).

Greičiausiai ir krikštamočių pavardės su -sk- tipo priesagomis pakeitus galūnę yra sudarytos iš jų vyrų pavardžių, pvz.: съ Фелиціянною Чаплинскою женою Кароля (83–84), съ Анною Савицкою Супругою Винцентего (91–92), съ Розаліею Верковскою женою Мацея (81–82), съ Юстынною Жилинскою женою Юстыны (83–84).

Крім розглянутих тут найпоширеніших найменувань, у яких так чи інакше зазначено, чиєю дружиною є жінка, трапляються поодинокі інші варіанти. Наприклад, записано ім’я хрещеної матері та прізвище чоловіка зі словом жена: съ Ельжбетною Микулча женою (134–135), съ Катарижиною Ромейки женою (133–134), съ Марьянною женою Поплавскаго (75–76). Або записано прізвище жінки, утворене від чоловічого, і ще раз повторено прізвище чоловіка із зазначенням, чиєю вона є дружиною: съ Кизиневичовою Супругою Гержеего Кизиневича (94–95). Траплялися випадки, коли записували лише імена жінки та її чоловіка: съ Винцентною женою Александра (80–81); або прізвище жінки, а ім’я чоловіка: съ Климащевскою Супругою Францишка (98–99). І нарешті, ще два такі найменування: съ Цецилиею Мицкевичевою вдовою женою

129

Юзефа (79–80), съ Фелициянною Батуровою вдовою супругую Онуфрего (88–89). Тут незрозуміло, чи хрещені матері — це жінки, які вийшли заміж удруге, імена чоловіків яких також указано, чи вони є вдовами після смерті чоловіків, імена яких тут записано. Зрозумілішими є такі описові найменування хрещених матерів: съ Анною вдовою по Яне Юргелевичу (77–78), съ Эльжбетою вдовою по Павлу Пукште (75).

Незаміжніх хрещених матерів найчастіше називають двома особовими іменами, перше з яких — ім’я, а друге — прізвище. На те, що жінки не були заміжні, вказують суфікси їхніх прізвищ -евна, -овна (-увна). Крім того, зазвичай також зазначають, що хрещена мати — дівчина (вживається слово дівиця), наприклад: з дівицею Анелею Балевичевною (190–191), з Пауліною Бальсевичевною дівицею (193–194), з дівицею Маріанною Гудевичевною (186–187), з дівицею Маріанною Керновичевною (187–188), з дівицею Францишкою Буйновною (185–186), з Петрунелею Гегліовною дівицею (79–80), з Констанцією Якубеновною дівицею (106), з дівицею Марціанною Карвеліовною (189–190), з дівицею Анною Латвисовною (181–182), з дівицею Евою Сароліовною (178–179), з Кароліною Суденисовною дівицею (192–193), з дівицею Агатою Видутовною (185–186), з дівицею Юзефою Вобалисовною (183–184), з дівицею Анелею Жвирблисовною (187–188), з Францишкою Скиндерубною дівицею (85–86), з Розалією Шадрейкувною дівицею (95–96). Прізвища Латвисовною, Суденисовною, Вобалисовною, Жвирблисовною, Мазгисувною (усюди в орудному відмінку) свідчать, що слов’янські суфікси могли додаватися до прізвища повністю, не усуваючи його литовського закінчення, пор. прізвища *Latvis, *Sudenis, *Vabalis, *Žvirblis, *Mazgis (або *Mazgys).

Як і в інших випадках, у частини хрещених матерів прізвища мають суфікси типу -sk-, наприклад: съ девицею Розалиєю Горскою (175–176), съ Барбарою Яворовскою девицею (150), съ девицею Богумилою Липинскою (185–186), съ Каролиною Луковскою девицею (88–89), съ Емалиєю Новицкою девицею (134–135), съ Юлиею Жуковскою девицею (179–180). Окрім таких прізвищ, трапилося ще кілька із суфіксом -anka: съ Елисаветою Гайгалянкою девицею (104), съ Агатою Радучанкою девицею (108). Дуже рідко прізвище хрещеної матері не відрізняється від відповідного чоловічого, наприклад: съ Александрою Ренко (81–82), съ Францишкою Скиндеръ (96–97), съ девицею Анелею Сенкевичъ (74–75).

Лише двома особовими іменами, тобто так само, як незаміжніх хрещених матерів, називають удов. На їхній статус указують суфікси -ova, -eva у прізвищах. Крім того, найчастіше це також позначено словом вдова. Наприклад: съ Юзефою Юревичовою (87–88), съ Терессою Юркевичовою вдовою (82–83), съ Казимируою Петровою (114), съ Рохелею Ромейковою вдовою (114), съ Рахелею Урбановичевою вдовою (79–80). Згадана вказівка засвідчує, що й хрещені матері, прізвища яких мають суфікс типу -sk-, є вдовами: съ Зофиею Куплевскою вдовою (105), съ Анною Соботковскою вдовою (96–97).

Частину незаміжніх хрещених матерів називають із зазначенням, чиї вони дочки. Це робиться по-різному. Найчастіше записують ім’я та прізвище жінки, а після

130

вказується ім’я батька. Вживається слово duktė і форма родового відмінка імені. Напр.: съ Урушлею Богвирдовною дочерью Казимержа (83–84), съ Теклею Бартосевичувною дочерью Казимержа (93–94), съ Марьянною Давейкувною дочерью Антонего (95–96), съ Пелягіею Козловскою дочерью Михаила (78–79), съ Розаліею Минкельвною дочерью Юзефа (82–83), съ Аполоніею Рынкевичувною дочерью Казимержа (96–97), съ Розаліею Волейшовною дочерью Бартломея (92–93), съ Барбарою Шидловскою дочерью Казимержа (75–76).

В інших випадках записується лише ім’я хрещеної матері, а після нього — слово duktė та форми родового відмінка імені й прізвища батька: съ Анною дочерью Казимержа Войткевича (97–98), съ Антониною дочерью Винцентего Гагилевича (93–94), съ Каролиною дочерью Тадеуша Сосновскаго (98–99), съ Марьянною дочерью Казимержа Дановскаго (77–78), съ Марьянною дочерью Шимона Бартошки (94–95), съ Петронильею дочерью Игнацего Козакевича (98–99), съ Розаліею дочерью Францишка Саулевича (78–79).

Іноді при такому називанні зазначається також соціальний стан батька: съ девицею Барбарою дочерью дворянина Казимержа Шидловскаго (73–74), съ Каролиною дочерью Крестьянина Адама Потоцкаго (75–76), съ Марцианною дочерью крестъ: Казимержа Дановскаго (97–98), съ Терессею дочерью крестъ: Игнацего Станкевича (99–100).

Інші називання, у яких зазначається ім’я батька, трапляються дуже рідко: съ Теклею дочерью Казимержа, Бартшкувною (100–101), або — съ Марьянною Хмелевскою девицею Винцентаго (76–77).

Трапилося кілька випадків, коли хрещених матерів названо лише за прізвищем і вказано, ким вони є: съ Сенкевичовою Титуляр: Советницею (92–93) (титулярна радниця або дружина титулярного радника), съ Инковичовною девицею (109).

Уже згадувалося, що в деяких витягах із актів реєстрації хрещення, крім батьків немовляти та хрещених, згадуються й інші о с о б и, я к і б р а л и у ч а с т ь у ц е р е м о н і ї х р е щ е н н я, зокрема й жінки. Їх порівняно небагато, і називають цих жінок так само, як хрещених матерів.

Лише за ім’ям і прізвищем записано частину незаміжніх жінок і вдів, напр.: съ Марьянною Гужевною девицею (104), съ Доминикою Довейковною Девицею (132–133), съ Терессею Гуцевичовою вдовою (99–100).

Kartais nurodoma, kieno moteris duktė. Tai daroma jau anksčiau minėtais būdais: съ Іоанною Толецовною дочь: Юзефа (92–93) arba съ Маріею дочь: Мацея Ямонта (89–90).

Заміжніх жінок називають із зазначенням, чиїми вони є дружинами. Це, як і у випадку запису хрещених матерів, робиться двома способами: жінку називають за ім’ям і прізвищем, додаючи лише ім’я чоловіка, або ж після імені жінки записують ім’я та прізвище чоловіка: съ Петрунелею Ягелловичевою женою Игнацего (81–82), съ Каролиною Станкевичовою женою Станислава (81–82), Антонины супруги Якоба Волэйши (род.; 176–177), съ Констанциею Супругою

131

Казимержа Мартеля (91–92), Марьяны супруги Винцентего Нарушевича (род.; 176–177).

У виписках з актів реєстрації смерті згадуються померлі жінки, матері померлих немовлят і вдови, які залишилися після смерті чоловіків. Їх називають по-різному. Померлі жінки можуть бути записані трьома особовими іменами. Це ім’я, дівоче прізвище та прізвище за чоловіком. Привертає увагу те, що прізвище жінки за батьком не вживається в однині, натомість подається форма родового відмінка множини прізвища родини, з якої походила жінка, наприклад: Катаржина урож: Бернатовичов Станкевичова вдова (225), Гелена урож: Даукшов Слепикова (225), Розалия ур: Козловских Верковска (225), Францишка урож: Шолковских Буйвидова (261), Марьянна урож: Войцеховских Соколовска (256).

У тих випадках, коли спочатку записано ім’я жінки та прізвище за чоловіком, а потім зазначено її дівоче прізвище (із вживанням слова урожденная), останнє вживається в однині, наприклад: Елена Галецка урожденная Квятковска (283), Тереса Янушкевичова урожденная Русецка (290), Францишка Нарушевичева урожденная Андрушкевичевна (282), Агнешка Саулевичева урожденная Первенисовна (281).

Іноді такі найменування доповнюються вказівкою, чиєю дружиною була жінка: Анна Войткевичева урожденная Станкевичевна... Юзефа Войткевича жена (289), Эва Валентыновичева урожденная Альбовичевна... Винцентого Валентыновича жена (289). Трапляється, що цю вказівку розширено елементами описового характеру, наприклад: Анна Пюркова урожденная Нарушевичевна... Оставшегося вдовцемъ Крестьянина Андрея Пюрки жена (292), Марцианна Шостаковска урожденная Мисевичевна... Ост. вдовцемъ Кр. Шостаковскаго жена (291). Арба: Анна Бобровска урожденная Лапинска... Умершего Дворянина Элияна Бобровскаго жена (282), Магдалена Браницка урожденная Милашевска... Умершего Крестьянина Якоба Браницкаго жена (286).

Без слова урожденная, тобто лише ім’ям, дівочим прізвищем і прізвищем за чоловіком, названо таких жінок: Розалия Марцинкевичевна Гульбиновичева (283), Петронеля Раткевичевна Лындова (285), Рахеля Семашковна Мечанцева (282).

Наведені тут найменування померлих жінок свідчать, що це були заміжні жінки.

Непоодинокі випадки, коли у виписках з актів реєстрації смерті згаданих жінок названо двома особовими іменами. Творення їхніх прізвищ (не випускаючи з уваги вже поміченого можливого стирання відмінності у вживанні суфіксів -ova, -eva та -ovna, -evna) вказує, що це могли бути й незаміжні жінки, наприклад: Розалия Буткевичовна (271), Уршуля Лиминовичовна (272), Богуміла Макаревичовна (270), Гелена Ромейковна (270); Юзефа Андрушкевичова (256), Анна Бартовцевичова (270), Клара Дзедзялова (272), Розалия Годкова (272), девица Марьяна Творьяновичова (257); Марцианна Дановска (261), девица Каролина Янковска (254), Тересса Козловска (272).

132

Найменування заміжніх жінок ім’ям і прізвищем доповнюються розгорнутими вказівками, чиєю дружиною вона була, наприклад: Марьяна Кулаковска... Оставшагося вдовцом жена Крестьянина Юзефа Кулаковскаго (254), Анна Первеписова... Умершаго Крестьянина Винцентаго Первейниса жена (284), Агата Рошкевичова... Оставшагося вдовцом жена Яна Рошкевича (259), Пракседа Тыллинегова... Оставшагося вдовцем жена Габриеля Тыллинги (254).

Трапляються й різні інші способи запису померлих жінок. Наприклад, лише із зазначенням, чиєю дружиною була жінка, але без наведення ні її імені, ні прізвища: Габриеля Сіуденица жена (292); або після імені та прізвища жінки зазначається, чиєю вона була дружиною: Петронеля Піотровска супруга Винцентего (260); або в якийсь інший спосіб: Агата урож. Цесюновна (261), одновдорка Катаржина урож. Донбровских вдова после Томаша Тумкевича (259), Мисевичева урожденная Роговска... Умершаго Крестьянина Бартломея Мисевича жена (293), Петриканицова урожденная Которовна... Оставшагося Крестьянина Кржиштофа Петруканца жена (285).

Матері померлих немовлят записуються так само, як матері наречених і молодих, а також охрещуваних немовлят у вже розглянутих частинах джерела. Їх називають разом із чоловіками, зазначаючи ім’я, дівоче прізвище (або прізвище родини, з якої походила жінка) та спільне з чоловіком прізвище. І тут варіюються словотвір і форма жіночого прізвища, поданого після слова урожденная. Творення дівочих прізвищ підтверджує вживання суфіксів -evna, -ovna, наприклад: Ержаго и Анны урожденной Андрукайцевны Микелевичевъ (291), Яна и Ангели урожденной Балюкевичевны Бартосевичевъ (281), Винцентаго и Домицели урожденной Даукиевны Семашковъ (288), Антонего и Петронели урожденной Гейбовичевны Годзевичовъ (289), Якоба и Розалии урожденной Керулевны Клюковских (290); Яна и Катаржины урожденной Андрушкевичовны Ромейковъ (270), Игнацего и Катаржины урожденной Мазгисовны Любортовъ (283), Томаша и Анны урожденной Минковны Гейбовъ (285), Доминика и Анны урожденной Волейковны Матусевичевъ (287). Таких дівочих прізвищ більшість. Однак, як і в уже раніше розглянутих частинах джерела, трапляються дівочі прізвища, утворені за допомогою суфіксів -eva, -ova, наприклад: Петра и Виктории урожденной Брузгулевой Піотровскихъ (253), Михаила и Каролины урож: Родзевичевой Козловскихъ (254), Яна и Агаты урож: Шведовичевой Дановскихъ (253), Винцентего и Петрунели урож: Геглиовой Мартулюовъ (255), Яна и Юзефаты урожденной Буткевичовой Гечевскихъ (271), Юрия и Анны урожденной Липневичовой Лиминовичовъ (272).

Загалом найменування жінок такого типу по суті нічим не відрізняються від порівняно докладно розглянутих раніше.

Матерів померлих позашлюбних немовлят у цій частині книги названо двома особовими іменами, наприклад: Петронели Бенетуровны (род.; 295), Каролины

133

Дубицкой (kilm.; 294), Виктории Годкевичевны (kilm.; 288), Гозефаты Кулешевны (kilm.; 282), Домицели Соколовской (kilm.; 289) ir pan.

Окремо вирізняються записи про вдів, які залишилися після смерті чоловіків. Цікаво, що згадка про них ніби розширює інформацію про померлого чоловіка. Ось кілька прикладів: Янь Ингелевичъ... Залишив⁹ дружину Доміцелю, уроджену Валентиновичевну (286), Станиславъ Янковский... який залишив вдовою Анелю, уроджену Калиновскую, законну дружину (257), Станиславъ Янкунецъ... Залишив вдовою Богумилу, уроджену Буревичевну (292), Осипъ Лепало... Залишив вдовою Петронелю, ур. Володковичевну (291), Гозефъ Петруканецъ... Залишив вдовою Анну, уроджену Микелевну (290), Ержій Суденисъ... Залишив вдовою Маріанну, ур. Волосевичевну (292), Францишекъ Вейкша... Залишив вдовою Марціанну, уроджену Боркевичевну (287). Як бачимо, записується особа, смерть якої констатується, а потім зазначається, чиїм чоловіком він був. Це робиться за допомогою описових елементів. У записі про померлу жінку, яка залишилася вдовою, згадуються лише її ім’я та дівоче прізвище. З огляду на майже усталену тенденцію називати жінок за батьком або чоловіком, щойно наведені випадки є дуже незвичними.

В інших витягах з актів реєстрації смерті лише констатується, що після смерті особи її дружина залишилася вдовою: зал.¹⁰ дружину-вдову Антоніну, уродж.: Дановскихъ (померлий чоловік — Шимонъ Балюкевичъ) (255), залишив вдовою Францишку, урод.: Можейковъ (померлий чоловік — Винценты Мишкевичъ) (257), Залишив дружину Петронілю, урод.: Прадзяловичевъ (померлий чоловік — Якубъ сынъ Матешиа Дашкевичъ) (261), Залишив дружину Анну, урод.: Твойрановичевъ (чоловік — Матешъ Тымоновичъ) (256). Жінку названо лише за ім’ям та формою родового відмінка множини прізвища роду, з якого вона походить.

Як бачимо, у називанні вдів найчастіше вживається слово уроджена. Без нього записи дуже рідкісні, наприклад: Янь Сумбаръ... Залишив вдовою Доміцелю Слепиковны чоловік (285), або: Францишекъ Русакевичъ... залишив дружину Анну Гавенску (258).

Трапився лише один випадок, коли вдову записано лише на ім’я: Ост. вдову Анну (чоловік — Доминикъ Германовичъ) (255).

2.3. До церковних джерел, очевидно, слід віднести й списки парафіян, які почали складати в цей період. Їх укладали в церквах і зберігали в їхніх архівах. Щоправда, ці списки відрізняються від звичайних книг реєстрації церковних хрещень, шлюбів тощо. Останні вели латинською мовою; імена згаданих у них осіб зазвичай записували латиною (вживаючи їхні канонічні форми), а прізвища (чи інші складові найменування) — польською. Переглянуті списки жителів парафій Меркіне, Сейріяй і Дельтуви складено польською або

⁹ Це скорочення російського слова той, що залишилася (залишилася), яке постійно вживається в джерелі.

¹⁰ У цьому та інших наведених тут випадках скорочення ост. означає залишив (залишив).

134

російською мовою. Так у них записано й імена та прізвища парафіян. Форми імен різноманітні — як канонічні, так і їхні скорочення. Отже, у цьому аспекті ці джерела нічим не відрізняються від різних адміністративних юридичних документів і особливо подібні до інвентарів маєтків, староств чи інших володінь. Про це свідчать і зафіксовані в них найменування осіб.

У списках мешканців парафій згадується багато жінок. Їх називають по-різному, хоча найчастіше — за ім’ям і прізвищем. Імена, як і в раніше розглянутих джерелах, суто християнські. Прізвища найчастіше утворені за допомогою слов’янських суфіксів -ova, -ovna або мають суфікси типу -sk-. Напр.: Rozalia Andrułaniowa (13, 41), Anna Aukštolowa (16, 17), Konstancya Balcewiczowa (16, 33), Katarzyna Baniażecziowa (13, 12), Rozalia Czaplikowa (10, 30), Aniela Downarowa (10, 4), Helena Eymontowa (16, 1), Ewa Miśkinowa (16, 20), Anna Rawgiałowa (13, 35), Maryanna Kukucianowa (13, 25), Maryanna Wołągiewiczowa (10, 28); Anna Bugieniowna (16, 13), Krystyna Burbowna (13, 22), Maryanna Burneykówna (10, 16), Judyta Dawgielowna (16, 3), Elzbieta Kathayciowna (16, 24), Wiktorya Karwiałowna (13, 8), Anna Milunowna (13, 39), Elzbieta Stymburowna (16, 5), Rozalia Treygiowna (10, 22), Maryanna Woyczulinowna (10, 14); Maryanna Bylinska (10, 4), Marta Brażyńska (13, 14), Katarzyna Daynowska (13, 77), Maryanna Gieguzynska (13, 71), Anna Giełazewska (10, 17), Anna Jaworowska (10, 3), Konstancya Kowalewska (16, 24), Maryanna Łapinska (16, 19), Agata Sniegiecka (16, 32).

Лише у списку католиків Дельтувської парафії за 1843 р. (джерело 15) поряд зі слов’янськими моделями утворення жіночих прізвищ засвідчено також литовські суфікси. За їхньою допомогою утворено прізвища 75 жінок (із приблизно 350). Лише два з них утворено за допомогою суфікса -iene, ужитого поряд із дуже поширеним у документі слов’янським суфіксом -ova. Це Konstancya Płokƒtienie (14) ir Ewa Szauczukienie (4). Пор. Katarzyna Gustowa (1), Anna Micewiczowa (1), Agata Bilotowa (2), Agata Mackiewiczowa (2), Elzbieta Aukszytnowiczowa (2), Barbara Bugianowa (2), Iudyta Ziziowa (3), Maryana Sarapinowa (6), Anna Kreywiowa (7), Anna Maczulowa (11), Anna Kietwirciowa (12), Ewa Skirgaytowa (14) та ін.

Цікаве друге прізвище із суфіксом -ienė. Його слід пов’язати з прізвищем *Šiaučiūkenas, уживаним у парафії, — пор. Maciej Szauczukienas, Michał Szauczukienas (16, 12), Jan Szawczukienas (16, 10), Jerzy Szawczukienas (16, 9). Прізвище Šiaučiūkenas і сьогодні відоме в околицях Укмерге (LPŽ II 919). Прізвище заміжньої жінки від нього мало б бути Šiaučiūkienė. Однак у документі записано *Šiaučiukienė; пор. прізвища Šaučiukas і Šiaučiūkas, які зафіксовано лише далеко від Укмерге (LPŽ II 895, 919).

Інші прізвища литовського утворення з джерела Дельтувської парафії за 1843 р. позначають незаміжніх жінок. Траплялися такі суфікси:

-aičia, напр.: Maryanna Andrunayczie, Katarzyna Andrunayczie (8), Anna Atkaczunayczie (9), Elzbieta Auksztolayczie (7), Rozalia Bartaƒkaycie (12), Barbara Bugianayczie (3), Barbara Butasżayczie (10), Dorota Burakayczie (11), Maryana

135

Burakayczcie (12), Barbara Czernawskayczcie (10), Dorota Gawianaycia (7), Maryana Gawienayczcie (8), Anna Gogayczcie (7), Maryana Grynayczcie (10), Agata Gurbayczcie (1), Ewa Gustayczcie (2), Anna Iasietaycie (2), Tekla Iasiulonayczcie (9), Elżbieta Kadonayczcie (8), Helena Kaminskayczcie (11), Ewa Kieszaycie (14), Agata Kietwirtayczcie (3), Anna Kreywayczcie (7), Anna Lelayczcie (14), Katarzyna Leleczkayczcie (14), Urszula Lingayczcie (8), Maryana Matakaycie (3), Barbara Nawiokayczcie (2), Katarzyna Raytayczia (11), Francijśka Stimburayczcie (4), Maryana Stremekayczcie (5), Maryana Strenikayczcie (11), Konstancya Szatayczcie (5), Katarzyna Szymkayczcie (5), Agata Triczaycie (5), Anna Triczaycie (4), Barbara Walonayczia (7), Katarzyna Walunayczcie (7), Elżbieta Woytkunayczcie (3); -yčia, напр.: Iudyta Augliczie (3), Anna Kasialicz ie (4), Ewa Kasialicz ie (4), Maryana Kasialiczia (4), Maryana Kuliknyczcie (3), Elżbieta Kulicz ie (7), Anna Łatwiczia (10), Anna Lunpridicz ie (10), Konstancya Maknowicz ie (9), Ewa Pieczulicz ie (14), Konstancya Podigiczia (10), Konstancya Rukieliczia (9), Anna Stimburycz ie (4), Anna Warżagalicz ie (3), Katarzyna Warżagoliczie (3), Iudyta Woytkuniczia (5), Konstancya Woytkuniczie (4), Iudyta Źziczia (3), Ewa Źźniczia (3); -(i)ūčia, напр.: Ewa Czolk iuccia (5), Anna Dutkiuccia (7), Helena Lamkaycziucie (7), Agata Rayluczie (13), Maryana Rodkiewiczucia (4); -ukė — один випадок — Barbara Iucziukie (22).

Як видно, найчастотнішим є суфікс -aičia.

У списку католиків тієї самої парафії за 1829 р. (джерело 16) міститься більшість чоловічих прізвищ, від яких утворено наведені жіночі прізвища. Вони свідчать, що литовський суфікс -aičia уживався у двох випадках — коли чоловіче прізвище мало закінчення -as ir -is, -ys. -ys, напр.: Andrunas (32), Atkaczunas (13), Burakas (28), Gawienas (18), Gustas (12), Matakas (7), Nawikas (29), Szatas (9), Woytkunas (10) ir Auksztolis (9), Bugianis (5), Gogis (22), Grynys (29), Jasielis (38), Iasiulonis (27), Kiełsys (27), Kietwirtis (34, 35), Kreywis (22), Lingis (18), Stimburis (7), Tryczis (11), Triczys (6), Wolonis (22). Прізвища із суфіксом -yčia найчастіше утворено від чоловічих прізвищ із закінченням -is. Це Auglis (12), Kafselis (10), Łatwis (15), Pieczulis (26), Stymburis (11), Zyzis (8). Лише Woytkuniczia від Woytkunas (7) свідчить і про іншу можливість уживання цього суфікса. Суфікс -(i)ūčia додано до чоловічих прізвищ Czotkus (9), Dutkus (18) і Radkiewicz (33) (останнє слід реконструювати як *Radkevičius), відкинувши їхнє закінчення -us. Два інші прізвища в джерелі не зафіксовані.

Привертає увагу ще одна цікава деталь. Два наведені прізвища із суфіксом -aičia утворено від чоловічих прізвищ, що мають суфікси типу -sk-. Це Czernawskaycz ie ir Kaminskaycz ie, утворені від прізвищ Czerniewski (21) і Kaminski (16). Загалом у джерелі жіночі прізвища від прізвищ із суфіксами -sk- зазвичай утворюють лише зміною закінчення, напр.: Bogumiła Karpińska (1), Elżbieta Kowalewska (11), Anna Ostrowska (6), Józefata Wysocka (11), Iudyta Źyźniewska (3). Пор. чоловічі прізвища Karpiński (2), Kowalewski (1), Ostrowski (18), Wisocki (4), Źyźniewski (12).

136

Інші жіночі прізвища зі списку 1843 року утворені за допомогою звичайних для цього періоду слов’янських суфіксів -ova, -ovna. Останній нерідко додавали й до тих самих прізвищ, від яких утворювали жіночі прізвища із зазначеними литовськими суфіксами. Це прізвища незаміжніх жінок Maryana Andrunowna (6), Maryana Atkaczunowna (10), Agata Bugianowna (7), Maryana Dutkóvna (7), Agata Lingiowna (8), Ewa Pieczulowna (14) тощо. А особливо часто слов’янський суфікс додається до прізвищ заміжніх жінок, хоча тут же, навіть у списку католиків одного села, записано прізвище незаміжньої жінки, утворене від того самого чоловічого прізвища за допомогою литовського суфікса. Ось деякі такі прізвища слов’янського утворення: Katarzyna Andrunowa (8), Anna Atkuczunowa (9), Anna Auksztolowa (9), Barbara Bugianiowa (2), Ewa Dutkowa (6), Barbara Gogiowa (7), Konstancya Iasiuloniowa (9), Agata Kasielowa (3), Maryana Kieszowa (10), Anna Kietwircziowa (12), Anna Kreywiowa (7), Katarzyna Stimburowa (4), Dorota Triczowa (4), Agata Waloniowa (7), Iudyta Warżagolowa (3), Katarzyna Woytkunowa (4), Iudyta Ziziowa (3).

Важко пояснити, чому в списку парафіян, написаному однією й тією самою особою, прізвища 75 жінок утворені за допомогою литовських суфіксів, уживаних у живій мові, тоді як прізвища інших 275 — за допомогою звичайних в офіційному вжитку слов’янських. Можливо, це зумовлювалося соціальним становищем згаданих жінок, а можливо, якимись іншими причинами. У будь-якому разі це рідкісне явище в документах XIX ст.

Окремо варто розглянути найменування жінок в одному документі другої половини XIX ст., написаному польською мовою. Це двоіменні записи мешканок парафії Сейріяй, які сповідалися й причащалися, у списках причасників (джерело 12). Частина з них цілком звична для цього періоду — християнське ім’я та прізвище із суфіксом -ova arba -ovna, наприклад: Józefa Mikielkiewiczowa (2), Karolina Błazewiczowa (2), Rozalija Karkiałowa (3), Ewa Żylaniowa (22), Agata Pilwialowa (23) або Maryanna Szukiówna (3), Marcella Urbanowiciowna (13), Rozalija Kisielówna (24), Maryjanna Gilowna (43). Зазвичай ці суфікси додаються до чоловічого прізвища після відкидання закінчення. Лише в одному чи іншому випадку — до прізвища повністю, наприклад: Anna Mazajtysowa (20). У жіночих прізвищах із суфіксами типу -sk- змінено лише закінчення, наприклад: Helena Piotrowska (4), Brygida Żylinska (9), Anna Iasińska (58), Ewa Malinowska (59). У джерелі є й дуже незвичні інші способи найменування жінок. Тут після жіночих імен записано цілком незмінені чоловічі прізвища. Вони мають слов’янські патронімічні суфікси -ovič, -evič: Urszula Balewicz (4), Wiktoryja Balewicz (17), Maryanna Czereszkiewicz (2), Teressa Czurlewicz (3), Marta Gudzino-wicz (3), Ewa Janulewicz (14), Maryanna Iaruszewicz (52), Marcella Marcinkiewicz (2), Antonina Misiewicz (5), Albertyna Naruszewicz (5). Інші мають литовські патронімічні суфікси -onis, -ūnas (рідше — -aitis, -ynas), наприклад: Rozalija Adamanis (5), Krystyna Andrulanis (28), Agata Bietanis (18), Wiktorya Boubanis (22), Józefa Czurlanis (3), Konstancya Czurlanis (4), Anna Janulanis (29), Rozalija Jurczukanis (5), Anastazyja Jurelanis (21), Marta Masianis (14), Elżbieta Mikielanis (16), Elżbieta Mikucianis (27), Maryjana Walukanis (24), Agata

137

Žylanis (29); Agata Bagdziunas (44), Maryanna Grablun (9), Regina Komarunas (12), Maryanna Maskielunas (26), Marcella Mitunas (22), Regina Stoczkunas (36), Marcella Szalunas (3), Franciszka Żydžiunas (51); Róża Jurgaitis (17), Marta Lingajtys (4); Agata Stasiukinas (11). Трапляються й приклади іншого словотворення, наприклад: Elzbieta Dauginik (8), Konstancya Grygucis (21), Róża Jakulis (61), Maryana Iuszka (4), Maryanna Kieva (23), Marcella Kondrat (11), Agata Pilkialis (55), Rozalija Pilwialis (55), Marta Romeykis (22), Anna Salinis (35), Agata Sawejkis (28), Marta Stuc(z)ka (62), Wiktorya Szarkiato (9), Ewa Szukis (12), Helena Wisiałga (58). Пор. найменування чоловіків, наведені у списку мешканців парафії Сейріяй за 1830 рік (джерело 13), де ті самі прізвища: Bartłomiej Adamanis (5), Jakob Andrulonis (41), Jan Gudżinowicz (22), Marcin Janulani(s) (16), Maciej Janulewicz (57), Karol Masianis (23), Dominik Mikielanis (58), Karol Mihun (22), Jan Moskielunas (33), Adam Salinis (38), Antoni Stoczkunas (8), Kazimierz Stuc(z)ko (67), Ignacy Szalunas (73), Szymon Szarkiato (49), Wincenty Szukis (18), Szymon Żydžiunas (3), Maciej Żylanis (13), Jan Watukanis (64).

Документ другої половини XIX ст., у якому трапляються розглянуті незвичні найменування жінок, написаний двома особами. Однак це не впливає на граматичний рід жіночих прізвищ. Обидва писарі наводять їх у різних формах. Вони однаково поводяться в тих випадках, коли прізвище має суфікс типу -sk-. Тоді змінюється закінчення прізвища батька або чоловіка жінки. Інші форми прізвищ (особливо утворені за литовською моделлю) варіюються. Крім утворених за допомогою суфіксів -ova, -ovna, для найменування жінок уживаються також чоловічі прізвища. Останні випадки, здається, навіть частіші. Виявити будь-які закономірності, які допомогли б пояснити причини такого вживання жіночих прізвищ, не вдалося. Можливо, такі найменування пов’язані з національною належністю жінок? Це припущення було б принаймні частково обґрунтованим, якби такі прізвища мали лише слов’янські суфікси -ovič, -evič. Однак, як видно з наведених прикладів, жіночі прізвища утворені по-різному: мають і литовські патронімічні суфікси або не мають їх, але записані з литовськими закінченнями.

Крім двоіменних найменувань, у списках мешканців парафій трапляються й інші. Так, парафіянки Меркіне 1829–1830 років іноді записані трьома особовими іменами, наприклад: Anna Maciejewska Osiecka (10, 5), іноді лише одним прізвищем, наприклад: Kisielewska (10, 31), Maciunska (10, 24), Woyczowna (10, 22), а іноді ось так: Katarzyna z Pustowskich (10, 5). Коли в цьому документі дружину згадано поруч із чоловіком, записано лише її дівоче прізвище, наприклад: Paweł Bingiel żona Czeczatowna, Antoni Wołk żona Pietruciowna, Tomasz Galczys żona Żurkiewiczowna, Wincenty Gudelonis żona Traygiowna, Marcin Witkowski żona Sawicka, Jan Bubenas żona Bingielowna, Mateusz Kaszeta żona Szwabielowna (усі — 10, 16), Michał Watkowski żona Grudzinska (10, 17), Ignacy Wołkowski żona Kuniguciowna (10, 17). Такі випадки найменування свідчать, зокрема, що прізвище не є спільним родинним особовим ім’ям. Ідеться про першу половину XIX ст.

Найменування жінок у списку католиків парафії Дельтува за 1840 рік (джерело 17) дуже різноманітні. Це джерело відрізняється від інших подібних тим, що чоловіки й жінки тут записані

138

записані не разом, а навіть на різних аркушах. Чоловіків названо двояко — ім’ям і прізвищем або із зазначенням також імені батька. Отже, дотримано вже усталеного способу запису першої половини XIX ст. Щоправда, незрозуміло, чому в одних випадках ім’я батька зазначено, а в інших — ні, наприклад: Szymon Szyteyko (4), Stanisław Szemioł (3), Onufry Romanowski (4) і Mateuſz Syn Jakoba Szyteyko (3), Tomaſz Syn Michała Kulejzis (5), Mateusz Kazimierza Syn Szyteyko (6).

Двома особовими іменами — ім’ям і прізвищем — у джерелі названо вдів, наприклад: Maryanna Andrunowa (10), Ewa Kłotyniowa (8), Maryanna Złobowa (6). Так записано й деяких незаміжніх жінок (служниць, квартиранок), наприклад: Maryanna Andrunówna (11), Konstancya Olechnowiczówna (12), Anna Czepukienówna (8) і Dorota Gawenayczia (11). Однак трапляється, що найменування останніх доповнюється також згадкою імені батька, наприклад: Konstancya Michała Corka Kietwirciówna (18), Urszula Iana Corka Lingiówna (16), Barbara Macieja Corka Raytowna (19), Konstancya Ierzego Corka Szyteykowna (7), Katarzyna Michała Corka Wasztakiowna (22). Або: Rozalia Łukaſzewiczowna Corka Marcina (6), Barbara Zimblaycze Cor. Michała (5).

Інакше названо одружених жінок, чоловіки яких живі й також згадуються в документі. Найчастіше трапляються такі варіанти: Szymona Żona Wiktorya (9), Tomaſza Żona Anna (6), Szymona Żona Maryanna (5), Mateuſza Żona Zuzana (2), Iakoba Żona Anna (4), Iana Żona Agata (4), Ierzego Żona Barbara (4), Iakoba Żona Agata (4), Stanisława Żona Katarzyna (5). Отже, жінку названо лише на ім’я та зазначено, чиєю вона є дружиною. Про чоловіка також вказано лише ім’я. Зрозуміло, це дуже малоінформативний запис жінок, придатний лише для неофіційного вжитку.

В інших випадках зазначено лише ім’я жінки, вказано, чиєю вона є дружиною, однак про чоловіка записано і ім’я, і прізвище (у родовому відмінку), наприклад: Iana Bugiena Żona Antonina (23), Iozeffa Czeszumskiego Żona Anna (6), Iana Ilinskiego Żona Ewa (4), Michała Miſzkinia Żona Konstancya (8), Mateuſza Szyteyki Żona Agata (5). Іноді ці найменування доповнюються згадкою імені батька, наприклад: Żona Szymona Oleſkiewicza Maryanna Corka Macieja (2), Iana Dutki Żona Anna Corka Bartłomieja (16). Чоловіка можуть зазначити лише за ім’ям, а батька — за іменем і прізвищем. Про жінку, звісно, знову згадано лише ім’я, наприклад: Augustyna Żona Anna Corka Kazimierza Lingia (17), Francifſka Żona Barbara Corka Marcina Lingia (4). Трапляються також записи, де наведено лише імена (чоловіка, жінки, батька), наприклад: Iozefa Żona Ewa Corka Kazimierza (16), Iakoba Żona Maryanna Corka Macieja (2), Adama Żona Barbara Corka Antoniego (3), Marcina Żona Anna Corka Szymona (2), Iana Żona Iudyta Corka Adama (2), Michała Żona Ewa Corka Antoniego (3). Такі найменування також, звісно, не можна вважати офіційними.

Підсумкові зауваги. Розглядаючи найменування жінок у XIX ст., було опрацьовано близько 6 тисяч їхніх записів у дуже різних документах. Розподіливши джерела на адміністративно-юридичні та церковні, спробували звернути увагу на

139

подібності й відмінності між уживаними в них найменуваннями жінок. Останні особливо помітні під час дослідження джерел таких типів XVII–XVIII ст. (Maciejauskienė 1991: 295–296). Аналіз найменувань жінок у розглянутих документах XIX ст. свідчить, що й у цей період існує чимало відмінностей у записі жінок у джерелах різного характеру. Водночас можна помітити й певну тенденцію до згасання зазначених відмінностей. Частково це зумовлено зміною специфіки деяких церковних джерел.

Можна виокремити такі найважливіші способи найменування литовських жінок:

1. Двома особовими іменами: перше — ім’я, друге — прізвище. Цей спосіб найменування найчастіше трапляється в розглянутих адміністративно-юридичних документах, книзі актів реєстрації хрещень парафії Кулей, а також у деяких інших джерелах. Так названо і заміжніх, і незаміжніх жінок.

2. Трьома особовими іменами. Найчастіше так названо заміжніх жінок; у записі є ім’я жінки, її дівоче та спільне з чоловіком прізвище. Цей спосіб запису вже згаданих джерелах рідкісний. Він трапляється поряд зі звичними двочленними найменуваннями. Натомість звичним є таке найменування в другому дослідженому церковному джерелі — книзі витягів з актів реєстрації народжень, шлюбів і смертей церков Верки, Муснінкай, Судерве, Неменчине та інших за 1857 рік. У такому найменуванні перед дівочим прізвищем зазвичай уживається слово урожденная.

3. Інші різновиди. Це рідкісні найменування одним особовим іменем (ім’ям або прізвищем). Крім того, трапляються такі, де зазначено, чиєю дружиною є заміжня жінка, а незаміжня названа дочкою. У таких найменуваннях звичним описовим елементом є загальні слова дружина, дочка (іноді й інші, наприклад, сестра, вдова). У таких випадках про жінку можуть зазначити лише ім’я, тоді як про чоловіка чи батька — і ім’я, і прізвище. Або жінку називають ім’ям і прізвищем, після чого вказують ім’я чоловіка чи батька. Трапляються й інші поодинокі найменування.

Отже, найменування жінок у цей період усе ще помітно варіюється. Найважливішою причиною такого становища, очевидно, є відмінне від чоловіків суспільне становище жінок, їхня майнова та інша залежність від чоловіка. Оскільки жінки брали значно меншу, ніж чоловіки, участь у суспільному житті, їхній запис у документах довше не набував єдиної, офіційної форми, обов’язкової всюди й завжди. Тому поряд із найменуванням ім’ям і прізвищем, яке в багатьох джерелах розглянутого періоду ніби ставало нормою, порівняно часто трапляються й інші записи. Це також пов’язано зі специфікою джерел.

Відхилення від найменування ім’ям і прізвищем — тричленні записи, описові елементи тощо — характерні для найменувань жінок у другій церковній книзі. Однак саме в цьому джерелі найпомітнішою є тенденція розглядати прізвище як спільне особове ім’я членів однієї сім’ї (пор. найменування наречених, наречених-чоловіків, батьків хрещених і померлих немовлят). Подібні тенденції помічено й у церковній книзі парафії Імбрадас. Натомість у книзі реєстрації хрещень парафії Кулей батька й матір немовляти записано з різними прізвищами (зазвичай ужито дівоче прізвище матері). Ці та інші дані, виявлені в адміністративно-юридичних та інших документах, свідчать, що вже

140

Прізвища литовців, формування яких завершилося у XVIII ст., у XIX ст. ще не завжди були найважливішим і обов’язковим елементом називання всіх осіб.

Цікаво, що вказівка на ім’я батька, яка активно шукає собі місце в найменуваннях чоловіків цього періоду, порівняно рідко вживається під час запису жінок. Досліджений матеріал свідчить, що такою вказівкою доповнювали лише найменування незаміжніх жінок.

Утворення жіночих прізвищ має виразно слов’янський характер. Дивує, що навіть у книзі реєстрації хрещень парафії Кулі дівочі прізвища жінок мають слов’янські суфікси -ovna, -evna, а прізвища заміжніх жінок — -ova, -eva. І лише десять прізвищ (із 1891!) утворено за допомогою литовських суфіксів -aitė, -alė і -ienė (пор. утворення жіночих особових імен у церковних книгах XVII–XVIII ст., див. Maciejauskienė 1991: 262–300). Лише 9 жінок (із 500), записаних в адміністративних юридичних документах, мають прізвища з литовськими суфіксами -ienė, -ytė, -utė, -ukė тощо. Прізвища решти утворено за допомогою слов’янських суфіксів -ovna, -evna, -ova, -eva. Уживання лише простих суфіксів засвідчує словотвір жіночих прізвищ у другій церковній книзі. Лише у списку католиків парафії Дельтува за 1843 р. поряд зі слов’янським творенням жіночих прізвищ засвідчено також литовські суфікси -ienė, -aičia, -yčia, -(i)ūčia, -ukė. За їхньою допомогою утворено 75 (із приблизно 350) жіночих прізвищ. Два прізвища із суфіксом -aičia (звісно, серед багатьох інших) трапилися також у списку жителів тієї самої парафії за 1840 р. Отже, спираючись, звісно, лише на антропонімію досліджених документів, можна стверджувати, що в XIX ст. посилилася слов’янізація творення жіночих прізвищ.

В одному документі другої половини XIX ст. — у списках жителів парафії Сейріяй, які сповідалися й причастилися, — трапилися дуже незвичні найменування жінок. Після християнського жіночого імені записано чоловіче прізвище. Такі найменування поширені й уживаються поряд зі звичними для цього періоду записами імені та прізвища, утвореного за допомогою суфіксів -ova або -ovna. Не вдалося з’ясувати причини вживання таких жіночих прізвищ у чоловічому роді чи помітити якісь закономірності.

Отримано 1999 02 26

LITERATŪRA

LPŽ I–II – Lietuvių pavardžių žodynas 1–2, Vilnius: Mokslas, 1985–1989.

Maciejauskienė V. 1991: Lietuvių pavardžių susidarymas, Vilnius: Mokslas.

Maciejauskienė V. 1993: Lietuvių įvardijimas XIX a. pirmojoje pusėje. – Lietuvių kalbotyros klausimai 32, 100–113.

Ramonienė M. 1985: Vakarų ir Vidurio Lietuvos moterų antroponimai XVIII a. pabaigoje. – Kalbotyra 36(1), 54–62.

RL IV – Rusų–lietuvių kalbos žodynas 4, Vilnius: Mokslas, 1985.

Salys A. 1983: Krikštavardžiai. – Raštai 2, Roma: Lietuvių katalikų mokslų akademija.

Zinkevičius Z. 1977: Lietuvių antroponimika: Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje, Vilnius: Mokslas.

141

ŠALTINIAI^*

1. Balčių daro dokumentai. 1816–1825 m. – Lietuvos mokslų akademijos bibliotekos Rankraščių skyrius (toliau – MABRS), F 37–2899.

2. Bierczak Czynszow i Remanętow z Włosci Poswolski(e)y... [Pasvalio valdų gyventojų činčo mokesčių ir skolų knyga. 1838 m.]. – MABRS, F 43–15326.

3. Inventarze Maiętności Dembiny... [Dembynės dvaro inventoriai. 1786–1828 m.]. – MABRS, F 138–1441.

4. Inventarze mttści Bolbian... [Balbėnų dvaro inventoriai. 1775–1830 m.]. – MABRS, F 138–1439.

5. Inventarze Mttsci Kurkliszek... [Kurkliškių dvaro inventoriai. 1786–1819 m.]. – MABRS, F 138–1443.

6. Inventarz Majątku Hoduciszek... [Adutiškio dvaro inventorius. 1828 m.]. – MABRS, F 43–4626.

7. Kelmės dvaro dokumentai. Smulki visų Kelmės valdų moterų registracija. 1834 m. – MABRS, F 37–1710.

8. Księga Metryk ślubnych... [Inturkės parapijos jungtuvių metrikų registracijos knyga. 1771–1826 m.]. – Saugo­ma Inturkės bažnyčios archyve.

9. Kulių parapijos krikšto metrikų registracijos knyga. 1802–1807 m. – Lietuvos valstybės istorijos archyvas, F 669, ap. 1, b. 220.

10. Merkinės parapijos gyventojų sąrašai. Nuorašai bei ištraukos iš Merkinės bažnytinio archyvo knygų (paruošė J. Reitelaitis). 1818–1937 m. – MABRS, F 136–13.

11. Poswolski inwentarz... [Pasvalio dvaro inventorius. 1806 m.]. – MABRS, F 43–15014.

12. Seirijų parapijos gyventojų, atlikusių išpažintį ir priėmusių komuniją, sąrašai. 1881–1884 m. – MABRS, F 136–89.

13. Seirijų parapijos gyventojų sąrašas. 1830 m. – MABRS, F 136–90.

14. Skazka Rewizka Fowl=Poctzowa Roku 1834. – MABRS, F 38–55.

15. Spis Parafian Dziewałtowskich... [Deltuvos parapijos katalikų sąrašas. 1843 m.] – MABRS, F 268–36.

16. Status Animarum czyli Rejestr Ludności Parafii Dziewia tłowskiey [Deltuvos parapijos katalikų sąrašas... 1829–1834 m.]. – MABRS, F 268–33.

17. Wiadomość Mieszkańcach obojej płci..., należących do parafialnego Dziewałtowskiego Kościoła... [Deltuvos parapijos katalikų sąrašas. 1840 m.]. – MABRS, F 268–35.

18. Выписи метрической книги... [Verkių, Musninkų, Sudervės, Nemenčinės ir kt. bažnyčių gimimo, sutuoktuvių ir mirties metrikų išrašų knyga. 1857 m.]. – MABRS, F 43–19247.

19. Дело Трокского уездного суда... [Valkininkų seniūnijos dokumentai. 1571–1872 m.]. – MABRS, F 11–23.

20. Местечко Велёna. Список жителей: дворян, мещан, крестьян, кутников. 1861 г. –MABRS, F 126–322.

^* Peržiūrėti istorijos šaltiniai saugomi Lietuvos mokslų akademijos bibliotekos Rankraščių skyriuje (išskyrus Inturkės ir Kulių parapijos bažnytines knygas – žr. 8 ir 9 sąrašo poziciją). Sudarant abėcėlinį jų sąrašą dažniausiai pirmiausia rašomi šaltinių pavadinimai originalo kalba, o skliaustuose – Rankraščių skyriaus kataloguose esantys pavadinimų variantai ir metai, kuriais šaltinis rašytas. Abu pavadinimai neretai pateikiami sutrumpinti. Tais atvejais, kai pavadinimo originalo kalba dėl vienokių ar kitokių priežasčių nurodyti negalima, pasitenkinama tik kataloge esančiu pavadinimu. Nurodoma šaltinių saugojimo fondas, signatūra. Panašiai stengiamasi pateikti ir kitur, t.y. bažnyčios archyve, saugomo šaltinio pavadinimą.

142

21. Разрешения крестьянам: 1) на брак; 2) на годичный уход в другие места... 1859 г. – MABRS, F 126–200.

22. Разрешения на брак. 1831–1862 г. – MABRS, F 126–353.

23. Разрешения на брак. 1844–1862 г. – MABRS, F 126–352.

24. Разрешения на брак крестьянам. 1829–1830 г. – MABRS, F 126–263.

25. Разрешения на брак крестьянам. 1835–1871 г. – MABRS, F 126–394.

26. Разрешения на брак крестьянам. 1839–1843 г. – MABRS, F 126–174.

27. Разрешения на брак крестьянам. 1846–1847 г. – MABRS, F 126–173.

28. Разрешения на брак крестьянам. 1857–1858 г. – MABRS, F 126–201.

29. Ревизская Сказка 1851 года... Вайговского прихода... [Vaiguvos dv. revizinis sąrašas. 1851 m.]. – MABRS, F 37–229.

DIE BEZEICHNUNG DER FRAUEN IN DEN HISTORISCHEN QUELLEN DES 19. JAHRHUNDERTS

Zusammenfassung

Das Ziel des vorliegenden Beitrags ist die Bezeichnung der Frauen in den historischen Quellen des 19. Jahrhunderts zu erörtern. Zu diesem Zwecke wurden aus verwaltungsrechtlichen Quellen und Kirchenurkunden ca. sechstausend Eintragungen über Frauen gesammelt. Es wurde festgestellt, daß die Art der Bezeichnungen der Frauen uneinheitlich ist. Das wird u. a. durch die Spezifik der Quellenschriften bedingt.

Es sind folgende Arten der Frauenbezeichnungen zu unterscheiden: 1. mit zwei Personennamen – der erste ist der Vorname, der zweite der Familienname; 2. mit drei Personennamen, die gewöhnlich verheiratete Frauen tragen – dem Vornamen, dem Familiennamen des unverheirateten Mädchens und dem Familiennamen der verheirateten Frau, der dem des Ehemannes entspricht; 3. auf andere Weise. Das sind seltene Bezeichnungen mit einem Personennamen (Vornamen oder Familiennamen), Verzeichnisse von Frauen mit Hinweisen, wessen Frau oder Tochter sie ist (wobei die Appellativa žmona, duktė gebraucht werden).

Die Verschiedenartigkeit der Bezeichnungen der Frauen wird wohl durch ihre gesellschaftliche Stellung, durch ihre Abhängigkeit vom Ehemann (hinsichtlich des Eigentums u. a.) bedingt. Die Bezeichnungen der Frauen (die viel weniger als die Männer am gesellschaftlichen Leben beteiligt waren) in den historischen Quellenschriften haben viel später als die Bezeichnungen der Männer einheitliche, offizielle, immer und überall gültige Formen erlangt. Außerdem bezeugen gerade die Bezeichnungen der Frauen, daß die im 18. Jh. schon herausgebildeten litauischen Familiennamen im 19. Jh. nicht immer die wichtigste und notwendigste Komponente bei der Personenbezeichnung waren.

Die Frauennamen waren alle ausnahmslos christlicher Herkunft. Die Bildung der Frauenfamiliennamen trägt einen ausgesprochen slawischen Charakter. Die Mädchenfamiliennamen haben gewöhnlich die Suffixe -ovna, -evna, während die Familiennamen der verheirateten Frauen durch -ova, -eva gekennzeichnet sind.

Litauische Ableitungssuffixe sind selten anzutreffen: so liegen im Kirchenbuch der Gemeinde von Kuliai nur zehn Familiennamen (aus 1891) mit den Suffixen -aitė, -alė und -ienė vor.; nur neun Frauenfamiliennamen (aus 500), die in den administrativen Rechtsurkunden verzeichnet sind, weisen die litauischen Suffixe -ienė, -ytė, -ukė, -utė auf; in dem Verzeichnis der katholischen Gemeinde von Deltuva findet man unter den an 350 Familiennamen von Frauen 75, die mit den Suffixen -ienė, -aičia, -yčia, -(i)ūčia, -ukė gebildet sind. In manchen durchgesehenen Quellenschriften kommt kein einziger Frauenfamilienname mit einem litauischen Suffix vor. Das erlaubt uns, zu schließen, daß im 19. Jh. der Slawisierungsprozeß bei der Bildung von Frauenfamiliennamen klarer zu Tage trat.

143

In einer Urkunde aus der 2. Hälfte des 19. Jahrhunderts – in den Einwohnerverzeichnissen der Gemeinde Seirijai – kommen sehr ungewöhnliche Bezeichnungen der Frauen vor. Nach dem christlichen Vornamen der Frau ist ein männlicher Familienname eingetragen (Marcella Marcinkiewicz, Elżbieta Mikukianis, Marcella Milunas, Agata Sawejkis). Solche Bezeichnungen liegen häufig vor neben den für jene Periode gebräuchlichen Eintragungen von Vornamen und Familiennamen, wobei die letzteren mit den Suffixen -ova oder -ovna gebildet wurden. Aus welchen Gründen solche Formen der Familiennamen gebraucht wurden, ist nicht gelungen zu klären.

144