Page 1ACTA LINGUISTICA LITHUANICA
XLVIII (2003), 1–17
Атракція відмінків у порівняльних конструкціях*
VESLAVA ČIŽIK
Інститут литовської мови
У статті розглянуто відмінкове маркування іменників у редукованих порівняльних підрядних реченнях литовської мови. Називний відмінок, очікуваний у редукованому порівняльному підрядному реченні з огляду на його функцію підмета у відповідному повному порівняльному підрядному реченні (як у Reikia gyventi kaip drugelis замість Reikia gyventi (taip), kaip gyvena drugelis), часто факультативно замінюється непрямим відмінком, оскільки іменник копіює відмінкове маркування іменника головного речення, щодо якого він виступає еталоном порівняння. Це відбувається (i) у порівняльних підрядних реченнях обставинного типу, введених сполученням (taip), kaip, наприклад, Reikia gyventi kaip drugeliui замість Reikia gyventi kaip drugelis, та (ii) у порівняльних підрядних реченнях означального типу, як-от (toks), kaip, наприклад, Malonu gauti tokias dovanas kaip žaislus замість Malonu gauti tokias dovanas kaip žaislai. Ця відмінкова атракція, імовірно, обмежується двома чинниками: (i) ієрархією живості (займенники та власні імена рідко зазнають атракції) та (ii) ієрархією відмінків (називний відмінок часто замінюється знахідним, рідше родовим або давальним і майже ніколи орудним).
1. ВСТУП
Академічна Граматика литовської мови і Граматика сучасної литовської мови розрізняють порівняльні конструкції, порівняльні звороти та порівняльні речення. У граматиках не наведено визначення жодного з цих понять (див. Ulvydas, ред., 1976: 653, 893; Ambrazas, ред., 1996: 634, 690), а порівняльні конструкції окремо не розглядаються. Розрізнення цих понять ґрунтується на граматичній будові: порівняльні конструкції складаються з прийменників та іменних частин мови, наприклад: важчий за камінь, схожий на батька, найкращий за всіх. За граматичною будовою порівняльні звороти близькі до порівняльних речень: у реченнях виражено присудок, а у зворотах його немає. Порівняльні звороти — це ніби редуковані порівняльні речення: пропускається повторювана або легко зрозуміла з контексту інформація, тобто пропускається особова форма дієслова, наприклад:
(1) Повір, твої біди минуть, як ніч.
Замість того щоб двічі вжити дієслово praeiti (Patikėk, tavo vargai praeis, kaip praeina naktis), його в порівняльному реченні більше не повторюють. Відповідно до термінології досі виданих граматик литовської мови, порівняльне підрядне речення в таких випадках перетворюється на
Проблему відмінкової атракції порушив проф. Аксель Голвоет. Він допоміг сформулювати основні умови відмінкової атракції, визначити типи порівняльних конструкцій і сформулювати висновки. За це я йому дуже вдячна.
Page 22 | VESLAVA ČIŽIK
– головна відмінність порівняльних зворотів, як уже згадувалося, полягає в наявності чи відсутності присудка (якщо присудок виражений, це підрядне порівняльне речення, а якщо не виражений — порівняльний зворот). Формулювання авторів граматик передбачають, що між «порівняльним реченням» і «порівняльним зворотом» може існувати певна різниця у значенні (пор. «однак за своїм значенням вони іноді майже не відрізняються», Ambrazas, red., 1996: 634), але не зазначено, у чому вона могла б полягати, тому існування такої різниці наразі слід вважати недоведеним. Dabartinės lietuvių kalbos gramatika розрізняє порівняльні звороти якості, кількості й відмінності, а також порівняльні речення якості, кількості, відношення й відмінності, тобто в обох випадках виділяються ті самі семантичні типи (Ambrazas, red., 1996: 690). З різних поглядів «порівняльні звороти» можна вважати редукованими порівняльними реченнями, однак, оскільки таке поняття не є звичним у традиції граматики литовської мови, у цій статті конструкції на зразок kaip naktis у реченні Tavo vargai praeis kaip naktis називатимуться не порівняльними реченнями, а порівняльними конструкціями. Крім того, у Lietuvių kalbos enciklopedijoje порівняльний зворот визначається як «конструкція, що виражає порівняння» (Morkūnas, Ambrazas, red., 1999: 379).
Розглядувані тут порівняльні конструкції складаються з порівняльного сполучника kaip і певної форми слова, за винятком особової форми дієслова. Це слово становить ядро порівняльної конструкції й називається її головним словом. Якби в кожній порівняльній конструкції було вжито особову форму дієслова, вона перетворилася б на порівняльне речення. Хоча в самій порівняльній конструкції дієслово не виражене, воно зумовлює форму інших ужитих у конструкції слів, наприклад:
(2) Я ніжне ім’я Литви тобі несу, мов сонце в руках.
У цьому реченні форми знахідного відмінка saulę і місцевого відмінка rankose зумовлені синтаксичними властивостями дієслова nešti: vardą nešu, kaip nešu saulę rankose, хоча в самій порівняльній конструкції дієслово не виражене.
У Lietuvių kalbos gramatikoje зазначено: «Якщо головне слово порівняльного звороту відмінюється, воно узгоджується у відмінку з відмінюваним словом, яке виступає підметом або додатком речення» (Ulvydas, red., 1976: 657). Наводяться такі приклади:
(3) Тепер лихо вдарило, мов грім.
(4) Я любив тебе, як і свою дитину.
Зазначається, що «порівняльний зворот kaip griaustinis прилягає до дієслова trenkė, але його головне слово griaustinis узгоджується у відмінку з іменником nelaimė, який виступає підметом речення. У реченні Aš tave mylėjau kaip ir savo vaiką головне слово порівняльного звороту vaiką узгоджується із займенником tave, який виступає додатком» (Ulvydas, red., 1976: 657). Це пояснення граматики неточне. У граматиці не йдеться про випадки, коли узгодження немає, наприклад:
(5) Нам не потрібна така людина, як Йонас.
Page 3LINKSNIŲ ATRAKCIJA
3
Спираючись на правило, сформульоване в граматиці, ми очікували б: Нам не потрібна така людина, як Йонас. Однак такого вживання не спостерігаємо, тому не маємо підстав стверджувати, що головне слово порівняльної конструкції узгоджується з підметом або додатком речення, — принаймні стверджувати, що узгодження є основним чинником, який визначає форму головного слова порівняльної конструкції. Те, що головне слово відмінюється, ще не зумовлює узгодження відмінків; це не основний принцип збігу відмінків. Тому постає питання, що насправді визначає або впливає на вживання певного відмінка. Вирішальним, тобто основним, чинником є семантична функція головного слова порівняльної конструкції. Порівняймо речення:
(6) Діва цвіте, як троянда.
(7) І любив його Вітукас, як свого друга.
У першому реченні головне слово троянда виконує функцію суб’єкта, а в другому реченні головне слово друга виконує функцію об’єкта. Визначити, яку функцію виконує іменна частина мови, можна, відновивши повне порівняльне речення:
(8) Діва цвіте так, як цвіте троянда.
(9) І любив його Вітукас так, як любив свого друга.
Якщо не вважати редуковані варіанти як троянда, як свого друга реченнями, то не можна визначити функції іменних частин мови з погляду членів речення. Можна говорити лише про СЕМАНТИЧНУ ФУНКЦІЮ, збережену в порівняльній конструкції. Узагальнено її можна визначити як функцію суб’єкта або об’єкта залежно від того, чи виконує іменна частина мови у відповідному порівняльному реченні функцію підмета або (прямого чи непрямого) додатка. СЕМАНТИЧНА ФУНКЦІЯ в порівняльній конструкції відповідає СИНТАКСИЧНІЙ ФУНКЦІЇ в порівняльному реченні. Якщо іменна частина мови виконує функцію суб’єкта, то очікували б називного відмінка, а якщо об’єкта — інших непрямих відмінків.
Однак є речення, у яких форма порівняльної конструкції узгоджена з певною формою іменної частини головного речення, хоча їхні семантичні функції й не збігаються, наприклад:
(10) Вода холодна, йому перехоплювало подих і доводилося ловити повітря, як рибці.
Якби ми відновили порівняльне речення (ловити повітря так, як рибка ловить повітря), то побачили б, що головне слово конструкції виконує функцію суб’єкта, тому слід було б очікувати називного відмінка:
(11) Вода холодна, йому перехоплювало подих і доводилося ловити повітря, як рибці.
У цьому випадку маємо справу з атракцією відмінків (case attraction або case assimilation). Атракція — це узгодження форм двох слів, не пов’язаних між собою безпосереднім синтаксичним зв’язком (Matthews 1997: 29). У наведеному реченні головне слово порівняльної конструкції рибці узгоджене за відмінком з іменною частиною головного речення
Page 44 |
VESLAVA ČIŽIK
логічним суб’єктом для нього. Певне узгодження за відмінком існує, але в такому разі ми не можемо називати його справжнім узгодженням, оскільки вживання цього терміна передбачає певний синтаксичний зв’язок: згідно з наявними граматиками, узгодження — це «вибір морфологічної форми залежного слова (відмінка, числа, роду) відповідно до головного слова» (Ambrazas, red., 1996: 480). Говорячи про узгодження, ми мали б назвати один із іменників головним словом, а інший — залежним. Однак між іменником у головному реченні та іменником у порівняльній конструкції немає безпосереднього зв’язку. Крім того, узгодження не є нормою, а лише однією з можливостей, адже частіше вживаються речення, у яких форми іменників не узгоджені. Тому в таких випадках точніше говорити про атракцію відмінків, а не про узгодження. У цій статті зроблено спробу з’ясувати, коли трапляються такі випадки атракції відмінків.
2. ОПИС ЕКСПЕРИМЕНТУ
У грудні 2002 року було опитано тридцять студентів першого курсу факультету MIF Вільнюського університету (вік — 18–20 років). Вони походять із Вільнюса, Паневежиса, Шяуляя, Клайпеди, Йонішкіса, Алітуса й Маріямполе. Студентам двічі пропонували анкети з реченнями, у яких можна було очікувати атракцію відмінків (більшість речень вигадані; у статті також наведено кілька прикладів із Lietuvių kalbos gramatikos; такі речення матимуть посилання; також наведено кілька прикладів, знайдених у текстовому корпусі VDU). Із двох запропонованих форм іменника студенти мали вибрати одну правильну або обидві форми, якщо, на їхню думку, можна було вжити обидві. В обох випадках було запропоновано різні речення (усього 75 різних речень; отримано 2250 відповідей); використовувалися як загальніші категорії (належність до певної частини мови), так і підкатегорії (рід, число): дослідники хотіли з’ясувати, чи має значення, до якої частини мови належить слово (наприклад, займенник, власна чи загальна назва), а також які категоріальні властивості (наприклад, істота / неістота, змінюваність / незмінюваність за числом, однина / множина) мають іменники, що вживаються як головні слова порівняльних конструкцій (докладніше про це див. далі). Атракція відмінків трапляється лише в порівняльних конструкціях, тому порівняльні речення не досліджувалися; їх використовували, щоб виявити семантичні функції головних слів порівняльних конструкцій і показати, чому вживаються ті чи ті форми іменників. Лише відновивши повне порівняльне речення, тобто вживши особову форму дієслова, можна було зрозуміти семантичні функції головних слів порівняльних конструкцій. У цій статті порівняльні конструкції поділяються на групи за синтаксичними функціями в головному реченні та за семантичними функціями іменника в самій порівняльній конструкції; своєю чергою, ці групи поділяються на типи за: 1) залежністю від певного члена речення, 2) належністю до певної категорії чи підкатегорії. Від типу залежить, можлива атракція відмінків чи ні. Вислів «атракція відмінків не застосовується» означає, що жоден з опитаних не вжив речення з атракцією або таке речення вжив лише один учасник (це становило б близько 2% усіх речень певного типу й вважається похибкою). Якщо атракція відмінків застосовується, можна говорити про факультативну атракцію (речення з атракцією становлять менше половини всіх речень певного типу)
Page 5LINKSNIŲ ATRAKCIJA
5
та переважну атракцію (речення з атракцією становлять понад половину всіх речень певного типу).
3. ТИПИ ПОРІВНЯЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
За синтаксичною функцією порівняльних конструкцій можна виокремити два типи: a) порівняльні конструкції, що виконують функцію обставини способу дії (тобто конструкції зі сполучником kaip і співвідносним словом taip), наприклад:
(12) Ромас любить тебе як сина.
[[так [як сина]] любить]
b) порівняльні конструкції, що виконують функцію означення (тобто конструкції зі сполучником kaip і співвідносним словом toks, -ia), наприклад:
(13) Завжди приємно отримувати такі подарунки, як іграшки.
[[такі [як іграшки]] подарунки]
Прислівник taip і займенник toks, -ia можуть бути пропущені. Якби ми відновили повне порівняльне речення, то побачили б, що головне слово порівняльних конструкцій першого типу може виконувати дві функції: об’єкта або суб’єкта, наприклад:
(14) Ромас любить тебе як сина. = Ромас любить тебе так, як любив би сина.
(15) Навіщо нам сваритися, як якимось нерозумним створінням. = Навіщо нам сваритися, як сварилися б якісь нерозумні створіння.
Усі порівняльні конструкції, що виконують функцію означення, відображають один тип: порівняльна конструкція toks kaip X відображає порівняльне речення toks, koks yra X. Головне слово порівняльної конструкції завжди виконує функцію суб’єкта (відповідає функції підмета порівняльного речення), наприклад:
(16) Завжди приємно отримувати такі подарунки, як іграшки. = Завжди приємно отримувати такі подарунки, якими є іграшки.
Із наведених прикладів видно, що атракція відмінків властива таким реченням, як (15) і (16), у яких головне слово порівняльної конструкції, попри виконання функції підмета, набуває форми непрямого відмінка, що її має головне слово головного речення, щодо якого головне слово порівняльної конструкції виконує функцію стандарту порівняння. Атракція не властива таким реченням, як (14), оскільки в них ужита форма відмінка головного слова відображає об’єктну функцію, яку це слово виконує в порівняльному реченні. Отже, принцип атракції відмінків можна уточнити як уживання непрямого відмінка замість прямого, очікуваного на підставі семантичної функції в порівняльній конструкції
Page 66 |
VESLAVA ČIŽIK
з огляду на семантичну функцію. Далі буде розглянуто ще один особливий випадок, коли в таких реченнях, як (14), один непрямий відмінок (знахідний) під впливом заперечення замінюється іншим непрямим відмінком (родовим).
4. ТИПИ АТРАКЦІЇ ВІДМІНКІВ
4.1. Спочатку розглядаються випадки, коли порівняльна конструкція виступає в реченні обставиною способу дії, тобто випадки, проілюстровані наведеними раніше прикладами (14) і (15).
4.1.1. Якщо іменникова функція порівняльної конструкції — об’єкт, атракція відмінка в принципі неможлива. У реченнях цього типу форма головного слова порівняльної конструкції збігається з певною формою іменника головного речення, але не внаслідок атракції, а тому, що форми обох іменників зумовлені валентністю того самого дієслова й виконують ту саму об’єктну функцію:
родовий відмінок:
(17) Я жалію тебе, як матір. Ulvydas, red. (1976: 664) (Sruoga).
пор. жалію тебе, як жалію матір
(18) Клірики боялися його, як вогню. Ulvydas, red. (1976: 523) (Mykolaitis-Putinas).
пор. боялися його, як боялися вогню
давальний відмінок:
(19) Раджу, як другові. Ulvydas, red. (1976: 523) (Sruoga).
пор. раджу, як раджу другові
(20) Їй достатньо лише пальцем поманити — і все робиться, як для справжньої пані. Ulvydas, red. (1976: 523) (Simonaitytė).
пор. їй робиться, як робиться пані
знахідний відмінок:
(21) Він ніс її горою крізь ялівцеві зарості, наче пушинку. Ulvydas, red. (1976: 664) (Cvirka).
пор. ніс її, як несуть пушинку
(22) Заманює вас, наче маленьких немовлят. Ulvydas, red. (1976: 664) (Sruoga).
пор. заманює вас, як заманюють немовлят
орудний відмінок:
(23) Марите залилася слізьми, наче жаринами. Ulvydas, red. (1976: 664) (Vaižgantas).
пор. залилася слізьми, як заливаються жаринами
(24) У світі Адамучка більше не лишилося вірності, на яку можна було покластися, як на мур. Ulvydas, red. (1976: 665) (Vaižgantas).
пор. покластися, як покладаються на мур
У всіх цих випадках іменна частина мови зберігає той самий відмінок об’єкта, який визначає дієслово, вжите в головному реченні й пропущене в підрядному. Відмінок у порівняльній конструкції не зумовлений узгодженням із певною іменною частиною мови головного речення. Можна знайти лише один випадок, коли на вибір відмінка впливає слово головного речення, щодо якого головне слово конструкції виступає еталоном порівняння. Знахідний відмінок у порівняльній конструкції може замінюватися родовим, якщо дієслово головного речення заперечне, наприклад:
Page 7LINKSNIŲ ATRAKCIJA
7
(25) Павло нічого так не обожнює, як шоколад.
пор. нічого не обожнює, як обожнює шоколад
(26) Учитель фізики нікого так не лає, як мене.
пор. нікого не лає, як лає мене
(27) Ромас нікого так не поважає, як друзів.
пор. нікого не поважає, як поважає друзів
(28) Оля нічого так не любить, як борщ.
пор. нічого не любить, як любить борщ
Ця атракція відмінків є факультативною: вживаються також конструкції зі збереженим знахідним відмінком, наприклад:
(29) Ана нікого так часто не зустрічає, як Петра.
(30) Кристина нічого так не доглядає, як автомобіль.
(31) Саулюс нічого так не любить, як торти.
Речення з атракцією становлять 45,6%, а речення без атракції — 54,4%. Впливу категорійних властивостей іменників не виявлено — атракція відмінків можлива і з займенниками, і з власними, і зі загальними іменниками (не впливають також такі властивості, як число, істота чи неістота).
У цьому випадку один об’єктний відмінок (знахідний) замінює інший об’єктний відмінок (родовий). Цим цей тип атракції відрізняється від більшості типів атракції, у яких об’єктний відмінок замінює суб’єктний.
4.1.2. Розглянемо ще випадки, коли іменник у порівняльній конструкції виконує функцію підмета. Розрізняють кілька типів.
4.1.2.1. Функція порівняльної конструкції — обставина способу дії, залежна від особового дієслова. Для речень цього типу атракція відмінків не характерна, оскільки іменник у головному реченні виконує функцію підмета й має форму називного відмінка, наприклад:
(32) Він поводиться як мала дитина. Ulvydas, ред. (1976: 657).
пор. він поводиться, як поводиться дитина
(33) Сам сіяти буду, косити, разом із людьми бідувати, як предки. Ulvydas, ред. (1976: 656).
пор. бідуватиму, як бідували предки
4.1.2.2. Функція порівняльної конструкції — обставина способу дії, залежна від інфінітива, що виступає підметом. Для речень цього типу характерна атракція. Порівняльна конструкція характеризує інфінітив головного речення, який виступає підметом речення, наприклад:
(34) Не залишилося нічого іншого, як згорнутися клубочком, мов їжакові.
пор. згорнутися клубочком, як згортається їжак
(35) Переможцям нічого іншого не залишилося, як утекти, мов койотам.
пор. утекти, як тікають койоти
Page 88 |
VESLAVA ČIŽIK
(36) Мала честь — зникнути, мов бульбашці води. Ulvydas, red. (1976: 665) (Cvirka).
пор. зникнути, як зникає бульбашка води
У цьому випадку порівняльні конструкції відповідають порівняльним реченням із особовими формами дієслова. Після пропуску дієслова головне слово порівняльної конструкції потрапляє в безособове оточення головного речення і під його впливом набуває форми логічного суб’єкта, властивої безособовим інфінітивним конструкціям, — давального відмінка. Ця відмінкова форма є звичнішою, хоча вживається також називний відмінок, наприклад:
(37) Якщо собака повалить дитину, треба якомога швидше згорнутися клубочком, як їжачок, і лежати нерухомо.
Такі речення належать до речень із переважною атракцією (речення з атракцією становлять 76,7%, а речення без атракції — 23,3%).
4.1.2.3. Функція порівняльної конструкції — обставина способу дії, залежна від інфінітива, що виступає додатком. Порівняльний зворот характеризує інфінітив, що виступає додатком. Залежно від того, з чим кореферентне головне слово порівняльної конструкції, розрізняють кілька підтипів:
a) невиражений суб’єкт інфінітива кореферентний із підметом головного речення (наприклад: він пообіцяв співати = він пообіцяв, що (він) співатиме). Щодо вживання відмінків цей тип не відрізняється від розглянутого раніше випадку (4.1.2.1), коли порівняльна конструкція виконує функцію обставини способу дії, залежної від особового дієслова (речення (32), (33)), наприклад:
(38) Він пообіцяв співати, як соловей.
пор. співати так, як співає соловей
b) невиражений суб’єкт інфінітива кореферентний із додатком головного речення — логічним суб’єктом (наприклад: йому треба жити = треба, щоб він жив). Щодо вживання відмінків цей тип не відрізняється від випадків, коли обставина способу дії залежить від інфінітива, що виконує роль підмета (4.1.2.2), наприклад:
(39) Я не кажу, що треба все життя жити, як метелик, — не вийде, якщо людина має сім’ю, дітей і мусить за них відповідати.
пор. треба жити, як живе метелик
І в цьому випадку відмінкова атракція є звичною.
c) невиражений суб’єкт інфінітива кореферентний із прямим додатком головного речення (наприклад: навчив її співати, тобто домігся, щоб вона навчилася співати), наприклад:
(40) Навчив її співати, як жайворонок.
пор. співати, як співає жайворонок
Page 9LINKSNIŲ ATRAKCIJA
9
Для речень цього типу також характерна переважна атракція відмінків (речення з атракцією становлять 58,7%, а речення без атракції — 41,3%).
Як видно з прикладів, синтаксична структура головного речення значною мірою впливає на вибір відмінка. Якщо структура головного речення безособова, а порівняльна конструкція виступає обставиною способу дії, що характеризує інфінітив, ужитий у цій безособовій конструкції, тоді помітна сильна тенденція замінювати називний відмінок суб’єкта давальним відмінком суб’єкта, характерним для безособових конструкцій. Якщо конструкція головного речення особова (хоча порівняльна конструкція виступає обставиною не при особовій формі дієслова, а при залежному від неї інфінітиві), називний відмінок зберігається.
Окремо слід розглянути випадки, коли порівняльна конструкція залежить від інфінітива, що виступає додатком у головному реченні. Атракція відмінків у цьому випадку може розрізняти дві синтаксичні інтерпретації. Речення (41) без атракції має дві синтаксичні й семантичні інтерпретації, а речення (42) з атракцією — лише одну:
(41) Навчив її співати, як жайворонок. (i) «Навчив її співати так, як співає жайворонок». (ii) «Навчив її співати так, як навчив би жайворонок».
(42) Навчив її співати, як жайворонка. «Навчив її співати так, як співає жайворонок».
Слід вважати, що атракція відмінка в цьому випадку має функційну мотивацію: вона показує, що порівняльна конструкція пов’язана з інфінітивом співати, а не з головним дієсловом навчив.
4.1.2.4. Функція порівняльної конструкції — обставина способу дії, залежна від дієприслівника. Для речень цього типу також характерна переважна атракція відмінків (речення з атракцією становлять 60,6%, а речення без атракції — 39,4%). Порівняльна конструкція характеризує дієприслівник, наприклад:
(43) Коли вона заспівала, мов соловейко, усі замовкли. пор. коли вона заспівала, як співає соловей
Як свідчать дані дослідження, залежність порівняльної конструкції від дієприслівника сприяє вживанню давального відмінка так само, як і у випадку з інфінітивом.
4.2. Складніше визначити чинники, які зумовлюють атракцію відмінків, коли порівняльна конструкція виконує функцію означення. Такими є порівняльні конструкції зі сполучником як і співвідносним словом такий, така. Як уже згадувалося, порівняльні конструкції цієї функції не можна розподілити за семантичними функціями головних слів, оскільки всі вони виконують лише одну функцію — суб’єкта. Оскільки всі порівняльні конструкції цього типу виступають означеннями іменників, у цьому випадку конструкція, вжита в головному реченні (особова чи безособова тощо), не може мати безпосереднього впливу, але може впливати опосередковано, адже структура головного речення зумовлює вибір відмінкової форми іменника, позначеного порівняльною конструкцією. Щоб визначити вплив відмінка, досліджувані конструкції було розподілено за відмінком, який у разі застосування атракції мав би замінити називний відмінок:
Page 1010 |
VESLAVA ČIŽIK
(a) за атракцією називний відмінок було б замінено родовим — NOM / GEN
(b) за атракцією називний відмінок було б замінено давальним — NOM / DAT
(c) за атракцією називний відмінок було б замінено знахідним — NOM / ACC
(d) за атракцією називний відмінок було б замінено орудним — NOM / INSTR.
Вплив форм відмінка справді було помічено: атракція дуже часто застосовується, коли називний відмінок можна замінити знахідним (c); атракцію зазвичай не помічають, коли в головному реченні вжито форму орудного відмінка — у порівняльній конструкції називний відмінок не замінюється орудним (d); у випадках, коли іменник у головному реченні виражений родовим або давальним відмінком, атракцію іноді помічають, а іноді ні (a, b).
Далі було зроблено спробу встановити, які інші несинтаксичні чинники — категорійні властивості самого іменника — могли б зумовлювати появу атракції, коли вживаються конструкції як з атракцією відмінка, так і без неї, тобто в реченнях типів (a) і (b). Почали із загальніших категорій, а саме — частин мови. Виявилося, що займенники інтерпретуються інакше, ніж іменники. Також було зроблено спробу встановити, з якими іменниками застосовується атракція відмінка, а з якими — ні. У цьому аспекті значущим виявилося протиставлення власних і загальних іменників. Нарешті, було зроблено спробу встановити, чи впливають інші категорійні властивості іменника: «істота: неістота», «змінюваний за числами: незмінюваний за числами», «однина: множина». Опитування не дало змоги встановити, чи впливають ці підкатегорії.
4.2.1. Розгляньмо першу групу — NOM / GEN, коли в разі атракції називний відмінок замінюється родовим. Як уже згадувалося, спершу було зроблено спробу встановити, з якими іменниками можлива атракція відмінка, а з якими — ні. Встановлено, що до займенників атракція не застосовується:
(44) Man nereikia tokio draugo kaip tu.
пор. такого друга, яким є ти
(45) Tokių žmonių kaip mes liko nedaug.
пор. таких людей, якими є ми
(46) *Man nereikia tokio draugo kaip tavęs.
(47) *Tokių žmonių kaip mūsų liko nedaug.
Далі було зроблено спробу встановити, з якими іменниками можлива атракція відмінка, а з якими — ні. З'ясувалося, що до власних іменників атракція не застосовується, наприклад:
(48) Jūs dar nematėte tokių žmonių kaip Baranauskai.
пор. таких, якими є Baranauskai
(49) Вона не любить таких чоловіків, як Антанас.
пор. таких, яким є Антанас
(50) *Ви ще не бачили таких людей, як Баранаускаси.
(51) *Вона не любить таких чоловіків, як Антанаса.
Не вдалося встановити вплив інших чинників. Здається, що атракція застосовується до всіх загальних іменників:
Page 11LINKSNIŲ ATRAKCIJA
| 11
(i) зі злічуваними загальними іменниками, що позначають осіб, пор. (52), (53); однак частіше вживаються речення з називним відмінком, пор. (54), (55):
(52) Мені не потрібна така дитина, як наркоман.
(53) Таких людей, як п’яниці, ніхто не поважає.
(54) Мені не потрібна така дитина, як наркоман.
(55) Таких людей, як п’яниці, ніхто не поважає.
(ii) зі злічуваними загальними іменниками, що позначають неживі об’єкти: предмети, назви дій, абстрактні поняття, пор. (56), (57); у цих випадках атракція відмінків також рідкісна, частіше вживаються форми називного відмінка, пор. (58), (59):
(56) Такі документи, як паспорти, не слід показувати кожному.
(57) Такого кінця, як ув’язнення, він не очікував.
(58) Такі документи, як паспорти, не слід показувати кожному.
(59) Такого кінця, як ув’язнення, він не очікував.
(iii) із незлічуваними загальними іменниками, пор. (60), (61): і в цьому випадку кількість випадків атракції відмінків набагато менша за кількість випадків без атракції, які є звичнішими, пор. (62), (63):
(60) У класичній китайській мові немає такого абстрактного слова, як істина.
(61) Не хочемо таких клопотів, як витрати.
(62) У класичній китайській мові немає такого абстрактного слова, як правда.
(63) Не хочемо таких клопотів, як витрати.
Усі випадки атракції відмінка, коли називний відмінок замінюється родовим, а також випадки, коли атракція відмінка не трапляється, можна узагальнити — див. схему 1.
СХЕМА 1. КАТЕГОРІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ІМЕННИКОВИХ СЛІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ІМОВІРНІСТЬ АТРАКЦІЇ
Page 1212 |
VESLAVA ČIŽIK
Частину цієї схеми, подану курсивом, можна було б уточнити в подальших дослідженнях: можливо, певні значення згаданих категорійних ознак пов’язані з більшою чи меншою ймовірністю атракції, однак наразі такого зв’язку виявити не вдалося.
4.2.2. Таке саме дослідження було проведено і з реченнями другої групи — NOM / DAT, де
у разі атракції називний відмінок має замінюватися давальним. Як і в першому випадку, намагалися визначити, з якими іменниковими словами можлива атракція відмінка, а з якими — ні, і який вплив мають категорії та властивості іменника. Опитування показало, що ситуація така сама, як і в першому випадку: атракція не застосовується до займенників і власних іменників, але можлива з усіма загальними іменниками.
Атракція відмінка не застосовується до займенників, наприклад:
(64) Таку справу я б не довірив такому, як ти.
(65) Таким студентам, як ви, вдасться скласти іспит.
(66) *Таку справу я б не довірив такому, як тобі.
(67) *Таким студентам, як ви, вдасться скласти іспит.
Атракція відмінка також не застосовується до власних іменників, наприклад:
(68) Такому чоловікові, як Артурас, усе вдається.
(69) Таким, як Калніси, ніщо не обходиться.
(70) *Такому чоловікові, як Артурас, усе вдається.
(71) *Таким, як Калніси, ніщо не обходиться.
Атракція відмінків застосовується до загальних іменників:
(i) до загальних іменників, що змінюються за числами й позначають осіб, живих істот, пор. (72), (73); звичнішим є вживання називного відмінка, пор. (74), (75):
(72) Таким птахам, як горобцям, морози не страшні.
(73) Такому звірові, як левові, зайці не страшні.
(74) Таким птахам, як горобці, морози не страшні.
(75) Такому звірові, як лев, зайці не страшні.
(ii) до загальних іменників, що змінюються за числами й позначають неживі предмети, пор. (76), (77); звичнішим є вживання називного відмінка, пор. (78), (79):
(76) Таким речам, як автомобілям, американці приділяють дуже багато уваги.
(77) Такому механізмові, як велосипедові, потрібні обидва колеса.
(78) Таким речам, як автомобілі, американці приділяють дуже багато уваги.
(79) Такому механізмові, як велосипед, потрібні обидва колеса.
(iii) до загальних іменників, що не змінюються за числами, пор. (80), (81); як і в попередніх випадках, звичнішою є форма називного відмінка, пор. (82), (83):
(80) Для такої події, як весілля, потрібно щонайменше двоє людей.
Page 13LINKSNIŲ ATRAKCIJA
13
(81) Такому заняттю, як живопис, він приділяє надто багато уваги.
(82) Для такої події, як весілля, потрібні принаймні двоє людей.
(83) Такому заняттю, як живопис, він приділяє надто багато уваги.
Усі випадки атракції відмінків, коли називний відмінок замінюється давальним, і ті випадки, коли атракція відмінків не трапляється, можна узагальнити (див. схему 1).
4.2.3. Із прикладами знахідного й орудного відмінків було проведено таке саме дослідження: було наведено речення із займенниками, власними й загальними іменниками (зі змінюваними за числами, незмінюваними за числами, різних форм). Не було помічено, щоб категорії іменників впливали на частіше вживання речень з атракцією відмінків у третьому випадку або на можливість атракції в четвертому випадку; наприклад: третя група — NOM / ACC: називний відмінок завжди може бути замінений знахідним незалежно від того, з яким іменником він уживається.
(i) атракція відмінків можлива із займенниками, але частіше вживаються форми називного відмінка, пор. (84), (85) та (86), (87):
(84) Таких, як ми, важко здивувати.
(85) Такого похмурого, як тебе, важко розвеселити.
(86) Таких, як ми, важко здивувати.
(87) Такого похмурого, як ти, важко розвеселити.
(ii) атракція відмінків можлива з власними іменниками, хоча звичнішими є форми називного відмінка, пор. (88), (89) та (90), (91):
(88) Їй не було соромно мати такого чоловіка, як Бразаускаса.
(89) Усім як приклад можна навести таких людей, як Петравскасів.
(90) Їй не було соромно мати такого чоловіка, як Бразаускас.
(91) Усім як приклад можна навести таких людей, як Петравскай.
(iii) атракція відмінків можлива із загальними іменниками:
(iii a) із відмінюваними за числами загальними іменниками, що позначають осіб і живих істот, хоча речення з називним відмінком також трапляються частіше, пор. (92), (93) і (94), (95):
(92) Не всі можуть дозволити собі таку розкіш, як дитину.
(93) Таких істот, як змій, побачиш не всюди.
(94) Не всі можуть дозволити собі таку розкіш, як дитина.
(95) Таких істот, як змії, побачиш не всюди.
(iii b) із відмінюваними за числами загальними іменниками, що позначають неживі об’єкти: речі, назви дій, абстрактні поняття; і в цьому разі форми називного відмінка вживаніші, пор. (96), (97) і (98), (99):
(96) Завжди приємно отримувати такі подарунки, як іграшки.
Page 1414 |
VESLAVA ČIŽIK
(97) Депутати рідко дотримуються таких речей, як обіцянки.
(98) Завжди приємно отримувати такі подарунки, як іграшки.
(99) Депутати рідко дотримуються таких речей, як обіцянки.
(iii c) із невідмінюваними за числами загальними іменниками; як і в попередніх випадках, частіше вживаються речення з називним відмінком, пор. (100), (101), (102) і (103), (104), (105):
(100) Таку страву, як сир, приправ сметаною.
(101) Таку харчову речовину, як цукор, виробляють також із цукрових буряків.
(102) Багато людей люблять таку страву, як сало.
(103) Таку страву, як сир, приправ сметаною.
(104) Таку харчову речовину, як цукор, виробляють також із цукрових буряків.
(105) Багато людей люблять таку їжу, як сало.
4.2.4. Четверта група — NOM / INSTR. За даними опитування, орудний відмінок не замінює називного незалежно від категорійних властивостей іменних частин мови:
(i) атракція відмінків не застосовується до займенників, наприклад:
(106) Такими батьками, як ви, можна пишатися.
(107) Стати таким, як ти, легко.
(108) *Такими батьками, як вами, можна пишатися.
(109) *Стати таким, як тобою, легко.
(ii) атракція відмінків не застосовується до власних іменників, наприклад:
(110) Пишатися такими знайомими, як Сопрано, можуть лише Засрани.
(111) З таким чоловіком, як Палейкіс, вона була готова на все.
(112) *Пишатися такими знайомими, як Сопрано, можуть лише Засрани.
(113) *З таким чоловіком, як Палейкісом, вона була готова на все.
(iii) атракція відмінків не застосовується до загальних іменників:
(iii a) до загальних іменників, що змінюються за числами та позначають осіб і живих істот, наприклад:
(114) Завжди можна стати таким, як батько.
(115) Кожна дитина захоплюється такими створіннями природи, як кошенята.
(116) *Завжди може перетворитися на такого, як батько.
(117) *Кожна дитина захоплюється такими створіннями природи, як кошенята.
(iii b) до загальних іменників, що відмінюються за числами й позначають неживі об’єкти: предмети, назви дій, абстрактні поняття, наприклад:
(118) Не радив би вірити таким нісенітницям, як плітки.
Page 15LINKSNIŲ ATRAKCIJA
15
(119) Цікавитися такими подіями, як убивства, любить не кожен.
(120) *Не радив би вірити таким нісенітницям, як пліткам.
(121) *Цікавитися такими подіями, як убивствами, любить не кожен.
(iii c) до загальних іменників, що не відмінюються за числами, наприклад:
(122) Захворіти на таку хворобу, як проказа, не небезпечно.
(123) *Захворіти на таку хворобу, як проказою, не небезпечно.
Речення перших трьох груп (із родовим, давальним і знахідним відмінками) демонструють факультативну атракцію: у першому випадку речення з атракцією становлять 14,9%, у другому — 10,2%, у третьому — 17,8%; у реченнях четвертої групи (з орудним відмінком) атракція не застосовується.
5. ВИСНОВКИ
Атракція відмінків властива порівняльним конструкціям, але не порівняльним реченням. Розрізняють факультативну атракцію відмінків (речення з атракцією становлять менше половини всіх речень певного типу) і переважну атракцію відмінків (речення з атракцією становлять більше половини всіх речень певного типу).
Можна виокремити три випадки атракції відмінків:
– функція порівняльної конструкції — обставина способу дії, функція головного слова — об’єкт; під впливом заперечення знахідний відмінок замінює родовий, напр.: Нічого так не любить, як матір (замість як матір);
– функція порівняльної конструкції — обставина способу дії, функція головного слова — суб’єкт; називний відмінок замінює непрямий (об’єктний) відмінок, напр.: Дитині довелося захворіти, як їжачкові (замість як їжачок);
– функція порівняльної конструкції — означення, функція головного слова — суб’єкт; називний відмінок замінює непрямий (об’єктний) відмінок, напр.: Таку їжу, як сир (замість як сир), приправ сметаною.
Атракції можуть сприяти або перешкоджати різні чинники. Виявлено такі чинники:
• заперечення: уживання заперечення в головному реченні впливає на узгодження форм іменних частин мови, хоча в порівняльній конструкції заперечення немає;
• нефінітні форми (інфінітив, дієприслівник): коли порівняльна конструкція виступає обставиною способу дії та характеризує інфінітив або дієприслівник, спостерігається сильна тенденція застосовувати атракцію відмінка;
• категорійні властивості іменної частини мови:
– внутрішні категорійні властивості іменної частини мови (частина мови, власна / загальна назва), – відмінок.
Те, що атракції відмінків не спостерігають із займенниками та власними іменниками, може зумовлюватися ІЄРАРХІЄЮ ОДУШЕВЛЕНОСТІ, сформульованою М. Сільверстайном (стисло її викладено у статті: Anderson 1985; див. також Kavaliaūnaitė 2001). До слів, що посідають високе місце в ієрархії одушевленості, а саме до займенників і власних іменників, атракцію зазвичай не застосовують. В обох цих випадках виняток становлять рече-
Page 1616 |
VESLAVA ČIŽIK
…ні з акузативом: схильність цього відмінка зазнавати атракції настільки сильна, що вона долає навіть чинники, які перешкоджають атракції.
За даними опитування, схильність до атракції найсильніша у випадку акузатива, тобто коли називний відмінок після застосування правила атракції мав би змінитися на акузатив. Найслабша ця схильність у випадку орудного відмінка (орудний майже ніколи не замінює називний), тоді як родовий і давальний посідають проміжне місце. Схема II показує дві ієрархії, за якими можна визначити ймовірність атракції: одна ґрунтується на одушевленості, друга — на відмінку. Що вище певне слово в кожній із цих ієрархій, то менша ймовірність атракції. Чинники обох типів можуть перетинатися: наприклад, у випадку акузатива атракція застосовується також до займенників і власних назв:
СХЕМА II. ІМОВІРНІСТЬ АТРАКЦІЇ ЗА ІЄРАРХІЄЮ ОДУШЕВЛЕНОСТІ ТА ЗА ВІДМІНКОМ
імовірність атракції за одушевленістю ↓ займенники власні іменники загальні іменники; імовірність атракції за відмінком ↓ орудний давальний і родовий акузатив
Результати дослідження дають підстави вважати, що можливість атракції визначає не лише одушевленість, а й ІЄРАРХІЯ ВІДМІНКІВ. Цю ієрархію сформулювали Keenan і Comrie (1977), але спочатку її застосовували до членів речення (граматичних функцій), а не до відмінкових форм. Пізніше почали оперувати також ієрархіями самих відмінкових форм (наприклад, Pittner 1991). Ієрархію відмінків (case hierarchy) слід розуміти як ієрархію, що визначає ймовірність охоплення якогось іменного слова певним синтаксичним правилом з огляду на те, якою є його відмінкова форма або якої відмінкової форми воно може набути внаслідок застосування згаданого правила. Що вище певний відмінок в ієрархії відмінків, то легше іменні слова з формою цього відмінка охоплюються певними синтаксичними операціями або то легше іменні слова можуть набути форми цього відмінка, якщо застосовуються ці синтаксичні операції. Для німецької мови Pittner пропонує таку ієрархію: називний < акузатив < непрямі відмінки (давальний, родовий, прийменникові конструкції) (Pittner 1991: 47). Функційна мотивація ієрархії відмінків може бути пов’язана із запропонованою Jakobson моделлю розташування відмінків: у схемі Jakobson відмінки, що посідають периферійні позиції (наприклад, орудний), могли б посідати нижчі позиції в ієрархії відмінків (пор. Jakobson 1984).
Ієрархія відмінків, встановлена на основі даних опитування, показує такий самий розподіл відмінків, але через обмеженість матеріалу не вдалося визначити, у якому порядку в цій ієрархії мають розташовуватися родовий і давальний відмінки; її можна зобразити так:
Page 17LINKSNIŲ ATRAKCIJA
17
СХЕМА III. ІЄРАРХІЯ ВІДМІНКІВ ЯК ЧИННИК, ЩО ВИЗНАЧАЄ ЙМОВІРНІСТЬ АТРАКЦІЇ
називний < акузатив <
родовий
< орудний
давальний
Правила атракції можна сформулювати так: (i) що вище певне слово в ієрархії відмінків, то легше воно доступне як вихідний пункт механізму атракції; фактично у випадку атракції лише два відмінки замінюються іншими: називний і акузатив. Обидва замінюються відмінками, що стоять нижче в ієрархії;
(ii) що вище певний відмінок в ієрархії відмінків, то легше він може бути введений як результат атракції (англ. target); як зазначалося вище, називний найчастіше замінюється акузативом, а найрідше (якщо це взагалі можливо) — орудним; проміжне місце посідають родовий і давальний; їхнє взаємне розташування в ієрархії поки що незрозуміле, принаймні проведене дослідження не дає підстав відводити цим відмінкам різні позиції в ієрархії.
Провівши значно масштабніше опитування, можна було б скоригувати й уточнити ці результати, точніше визначити місце родового та давального відмінків в ієрархії відмінків і, можливо, виявити інші чинники атракції відмінків.
LITERATŪRA
AMBRAZAS, V., red. 1996: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.
ANDERSON, S. R. 1985: Inflectional morphology. Shopen, T., ed., Language Typology and Syntactic Description 3. Grammatical categories and the lexicon, Cambridge University Press, 151–201.
JAKOBSON, R. 1984: Contribution to the general theory of case: general meaning of the Russian cases. Russian and Slavic Grammar. Studies 1931–1981. Edited by L. R. Waugh and M. Halle, Berlin, New York, Amsterdam: Mouton Publishers (Janua Linguarum, Series Maior, 106), 59–103.
KAVALIŪNAITĖ, G. 2001: Adesyvas Chylinskio Naujojo Testamento vertime. Acta Linguistica Lithuanica 45, 93–111.
KEENAN, E. L., COMRIE, B. 1977: Noun phrase accessibility and Universal Grammar. Linguistic Inquiry 8 (1), 63–99.
MATTHEWS, P. H. 1997: Oxford Concise Dictionary of Linguistics, Oxford: University Press.
MORKŪNAS, K., AMBRAZAS, V., red. 1999: Lietuvių kalbos enciklopedija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
PITTNER, K. 1991: Freie Relativsätze und die Kasushierarchie. Feldbusch, E., ed., Neue Fragen der Linguistik, Tübingen: Niemeyer, 341–347.
ULVYDAS, K., red. 1976: Lietuvių kalbos gramatika 3. Sintaksė, Vilnius: Mintis.
Veslava Čižik
Gauta 2003 03 25
Lietuvių kalbos institutas
P. Vileišio g. 5, 2055 Vilnius, Lietuva
[email protected]
