Page 1ILONA MICKIENĖ
Вільнюський університет
Напрями наукових досліджень: лексикологія, ономастика, словотвір.
RITA BARANAUSKIENĖ
Вільнюський університет
Напрями наукових досліджень: синтаксична семантика, функціональна граматика, лінгвістична прагматика.
ПРІЗВИСЬКА ЖИТЕЛІВ ОКОЛИЦЬ ВЕЛЮОНИ: ОНОМАСІОЛОГІЧНА МОТИВАЦІЯ
Прізвиська жителів околиць Велюони: ономасіологічна мотивація
АНОТАЦІЯ
У статті аналізуються 386 прізвиськ жителів околиць Велюони, записаних у межах проєкту Інституту литовської мови Сучасні геолінгвістичні дослідження в Литві: оптимізація мережі пунктів та інтерактивне поширення діалектної інформації. Мета дослідження — визначити ономастичну мотивацію прізвиськ, тобто причини вибору, що зумовлюють їхню структуру та апелятивне значення. Прізвиська досліджуються ономасіологічно. Розглядаються лише ті з них, мотиви яких зазначили респонденти. Обрана методологія дасть змогу виявити найпоширеніші мотиви творення прізвиськ, характерні конотації та типові риси, що індивідуалізують місцевих жителів і кодуються у прізвиськах.
АНОТАЦІЯ
У статті аналізуються 386 прізвиськ жителів, зафіксованих в околицях Велюони в межах проєкту Інституту литовської мови Сучасні дослідження геолінгвістики в Литві: оптимізація мережі пунктів та інтерактивне поширення діа-
К Л Ю Ч О В І С Л О В А: прізвисько, ономастична мотивація, ономасіологія, конотація.
К Л Ю Ч О В І С Л О В А: прізвисько, ономастична мотивація, ономасіологія, конотація.
Straipsniai / Articles
175
Page 2ILONA MICKIENĖ, RITA BARANAUSKIENĖ
лектної інформації. Мета дослідження — визначити ономастичну мотивацію прізвиськ, тобто причини їхнього вибору, що зумовлюють структуру та апелятивне значення прізвиськ. Дослідження прізвиськ має ономасіологічний характер. Розглядаються лише ті прізвиська, мотиви яких зазначили респонденти. Обрана методологія дасть змогу виявити найпоширеніші мотиви творення прізвиськ, характерні конотації та типові риси, що індивідуалізують місцевих жителів і кодуються у прізвиськах.
ВСТУП
У межах проєкту Інституту литовської мови Сучасні геолінгвістичні дослідження в Литві: оптимізація мережі пунктів та інтерактивне поширення діалектної інформації1 ставиться за мету дослідити також мовний ономастикон, що належить до частини спадщини живої мови. Ономастикон — топоніми та прізвиська, зібрані в діалектних пунктах Каунаського, Маріямпольського та Пасвальського повітів, — автори статті вже аналізували (Mickienė, Baranauskienė 2012: 208–215).
Улітку 2011 року досліджували околиці Юрбаркаса. Одним із пунктів була Велюона. Під час візиту до колишнього вчителя-литуаніста Стасіса Лютвінавічюса з’ясувалося, що в шкільному музеї містечка зберігаються прізвиська жителів околиць, учнів і вчителів, а також топоніми, які за ініціативою вчителя зібрали й записали учні старших класів. Учитель, а дещо пізніше й представники школи, погодилися, щоб зібраний матеріал використовували для наукових досліджень. У статті подано й розглянуто також прізвиська, записані авторами роботи.
Переписуючи прізвиська зі сторінок шкільного зошита, помітили, що чимало з них повторюються (іноді дещо різниться опис їхнього походження (у статті буде наведено всі записані випадки)), тож немає сумніву, що згадані прізвиська знають і вживають багато місцевих жителів. Неважко помітити й те, що прізвиська передаються з покоління в покоління (ціла родина має одне й те саме прізвисько), тому можна стверджувати, що вони існують довше, ніж живе їхній носій.
Інша частина прізвиськ, імовірно, — це учнівські прізвиська, які знає та вживає значно менша кількість людей. Вік цих прізвиськ може бути дещо коротшим (залежно від того, чи приживуться вони за людиною на триваліший час, чи існуватимуть лише доти, доки вона ходитиме до школи), однак вони також відображають різні мотиви найменування і є важливими.
У містечку Велюона та навколишніх селах загалом зібрано близько 800 прізвиськ людей, які жили там раніше або живуть нині. Не до всіх прізвиськ наведено мотиви найменування. Ці прізвиська не аналізуються, вони зберігаються в шкільному музеї Велюони.
1Сучасні геолінгвістичні дослідження в Литві: оптимізація мережі пунктів та інтерактивне поширення діалектної інформації (код проєкту № VP1-3.1-ŠMM-07-K-01-028). Керівниця проєкту — проф. д-р Дангуоле Мікулєнене.
176
Acta Linguistica Lithuanica LXVII
Page 3Veliuonos apylinkių gyventojų pravardės: onomasiologinė motyvacija
У цій статті ставиться за мету визначити ономастичну мотивацію прізвиськ мешканців околиць Велюони, тобто причини вибору прізвиська, що зумовлюють його структуру й апелятивне значення, а також на цій підставі виявити типові риси мешканців, які називають, даючи їм прізвиська. Прізвиська аналізуються ономасіологічно — визначаються мотиви їх надання. У статті не розглядається семасіологічний аналіз, за якого, не знаючи мотивів надання прізвиська, апелятиви семасіологічно пов’язують зі словниковою дефініцією. Тому досліджуються лише ті прізвиська, мотиви яких зазначили респонденти. З об’єктивних причин справжні особові імена людей, які мають прізвиська, не згадуються, за винятком випадків, коли прізвище або ім’я є мотивом виникнення прізвиська. Досліджуваний матеріал становлять 386 прізвиськ.
Прізвиська — це неофіційні особові назви, що характеризують людей за різними їхніми ознаками: зовнішністю, вдачею, місцем проживання, роботою, мовою, захопленнями, сімейним станом та іншими (LKE 1999: 494—495). Прізвиська не лише додатково називають людей, а й, на відміну від прізвищ, характеризують та індивідуалізують їх (Aleknavičienė 2009: 1). Тому прізвисько, за словами Evaldos Jakaitienės, дають тоді, коли для розрізнення людей недостатньо імені та прізвища або коли виникає бажання додатково охарактеризувати якусь особу (пор. Jakaitienė 2009: 268).
1. ПРИЧИНИ НАДАННЯ ПРІЗВИСЬК
Уживання прізвиськ зумовлюють дві причини — об’єктивні, або ономастичні, та суб’єктивні, або психологічні (пор. Butkus 1995: 22—25). Ці причини творення прізвиськ згадує й Antanas Salys, зазначаючи, що «це часто трапляється в селі, де живе більш ніж один мешканець із тим самим прізвищем, або просто утверджується схильність давати прізвиська; зазвичай спочатку їх вигадує для когось одного чоловік із гострим язиком» (Salys 1983: 43).
1.1. З об’єктивних, або ономастичних, причин в околицях Велюони утворилися прізвиська від однофамільців Vieverskių, Ramonų. Щоб розрізняти їх, першим за іменем по батькові дали прізвиська Selverių та Kornelių, а другим — прізвиська Tamošių, Tadausių, Feleksų, Juzų, Pranų. Такі прізвиська зазвичай стилістично нейтральніші порівняно з прізвиськами, зумовленими суб’єктивними, або психологічними, причинами.
1.2. В околицях Велюони найбільше прізвиськ, що виникли із суб’єктивних (психологічних) причин, коли мотивом прізвиська є особлива риса людини, помічена оточенням. За словами Salys, «за те, що людина їсть або п’є, що більше любить чи виробляє, вона може отримати прізвисько» (Salys 1983:46). Прізвиська цієї групи найчастіше мають досить виразну конотацію.
Straipsniai / Articles
177
Page 4ILONA MICKIENĖ, RITA BARANAUSKIENĖ
2. ОНОМАСТИЧНА МОТИВАЦІЯ ПРІЗВИСЬК
Досліджуючи ономастичну мотивацію прізвиськ, важливо визначити їхні мотиви. Зазвичай мотивами прізвиськ є фізичні ознаки, спорідненість, діяльність, мовлення, вдача, асоціації, місце проживання, майно, походження, національність тощо (пор. Butkus 1995: 26—27). Willis Van Langendonck, аналізуючи прізвища та їхнє походження, зауважує, що основою семантичної мотивації прізвищ часто є метафора або метонімія (пор. Langendonck 2011: 19—20). Так само можна досліджувати й деякі прізвиська, особливо ті, що позначають фізичні риси та вдачу людини. Адже їх можна вважати тропами, які пов’язують особу з об’єктом порівняння на основі певної подібності, наприклад: Bu ožgalvis — тому що в нього велика голова; Zombis — завжди лисий; Pomidoras — через постійно червоне обличчя; Varna — бо ходить із роззявленим ротом; Asilas — людина, що не мислить; Ciba — уперта людина.
Прізвиська мешканців околиць Велюони поділено за характерними мотивами на такі, що позначають спорідненість, походження, місце проживання, фізичні риси, внутрішні риси, мовлення, діяльність, різноманітні асоціації тощо. Виявлено також прізвиська з подвійною мотивацією.
2.1. Родинні прізвиська вказують на належність до сім’ї. Їх можна утворювати від особового імені: імені, прізвища, прізвиська. В околицях Велюони зафіксовано 21 таке прізвисько (5,44 відсотка). Прізвиська, що позначають родинні зв’язки, поділяються на патронімічні та шлюбні.
2.1.1. Частіше трапляються патронімічні прізвиська (17). Це прізвиська, успадковані в родині, інакше кажучи, утворені від особового імені батька чи матері (пор. Butkus 1995: 57). Наприклад:
1) від імені батька (10): Adomukas — бо батька звали Adomas; Juzutukas — бо батька звали Juozas; Levukas — бо батька звали Levas; Severas — бо батька звали Severinas; Zanimų / Zankė — від імені батька Zanas; Zigmas — бо батька звали Zigmas; Antosiukas — тата звали Antosius; Melniko Andrius; Jagorikės — прізвисько всієї родини;
2) від імені матері (1): Rožinukas — від імені матері;
3) В околицях Велюони виявлено також прізвиська, утворені від особового імені дідуся, бабусі, дядька (3): Liudas — бо дідуся звали Liudvikas; Stasė — від імені бабусі; Teodorinė — бо дядька звали Teodoras;
4) до патронімічних прізвиськ зараховано прізвисько, утворене від прізвиська дідуся (1): Janciukas.
2.1.2. Шлюбні прізвиська становлять меншу групу (4 прізвиська) серед усіх родинних прізвиськ. Можна виокремити шлюбні прізвиська жінок і чоловіків. Жіночі прізвиська утворені від імені чоловіка: Dionizienė — бо чоловіка звали Dionizas; Pranienė — бо чоловіка звали Pranas. Основою чоловічого прізвиська є ім’я дружини (Bronkinas — дружину називали Bronka) та прізвище тещі (Sluoksnaitinis — бо прізвище тещі було Sluoksnaitienė).
178
Acta Linguistica Lithuanica LXVII
Page 5Veli unos apylinkių gyventojų pravardės: onomasiologinė motyvacija
2.2. До іншої групи прізвиськ належать 49 (12,69%) прізвиськ, що позначають діяльність. Мотиви цих прізвиськ дуже різноманітні й допомагають індивідуалізувати людей за їхніми заняттями. Прізвиська, що позначають діяльність, можна поділити на групи.
2.2.1. Найчисленнішу групу становлять прізвиська, пов’язані зі службою та ремеслом (18). Вони вказують на професії, які мали або мають мешканці околиць Велюони, посади, які вони обіймали або обіймають, і види ремесел. Зауважено, що одні з них пов’язані з діяльністю самої людини, а інші — з діяльністю діда, батька чи матері. Напр.:
1) прізвиська, пов’язані зі службою чи ремеслом самої людини (15): Bocmanas — служив на флоті; Brigadierius — раніше працював бригадиром; Bulius — бо він ветеринар; Dailys — від слова «художник»; Diras — директор; Lietuvos lenciūginis — поліцейський; Marozninkas — тому що продавав морозиво; Mentas — поліцейський; Pieninis — збирає молоко; Pipiras — продавець перцю; Pipirinis — бо продає перець; Žibalinė — бо раніше продавала гас; Žuvedra — служив на флоті; Kalvis — прізвище Masaitis; Molpetris — Петрас, який клав печі;
2) прізвиська, пов’язані з діяльністю діда, батька чи матері (7): Girinis — через професію батька: професія — лісник, батько працює лісником; Kalvis — дід був ковалем, батько був ковалем; Kliurkė — його мама і він продають хлорне вапно, бо продавали «хлорку»:
Як бачимо, одні прізвиська безпосередньо позначають ремесло чи службу, тоді як інші мають певні додаткові конотації та семантичні відтінки, пор.: Dailys — від слова «художник»; Diras — директор і Bulius — бо він ветеринар; Žuvedra — служив на флоті.
2.2.2. Виявлено менше прізвиськ, що позначають заняття (7). Це свідчить про те, що прізвиська мешканців Велюони рідше утворюються за не професійною діяльністю. Прізвиська, мотивовані такою діяльністю, можуть мати позитивну або негативну конотацію, напр.:
1) Samba — бо навчався карате; Sodininkas — бо має сад; Tr iu šinis — бо вирощував і продавав кролів;
2) Ilgapirštė — краде; Padlinis — ріже телят; Pampalinis — мисливець; Šėtanė — займається ворожінням на картах.
2.2.3. Характеристика захоплень у краї Велюони також нечаста. Виявлено 8 прізвиськ, що позначають захоплення, напр.: Astra — через любов до айстр; Kanalizacijos undinė — через звичку пізно прогулюватися; Pijokas — людина, яка вживає багато алкоголю; Šernas — бо любить жолуді; Latriukas — любить випити; Metaliūga — любить метал-музику; Modistė — бо дуже женеться за модою; Ožka — так називають двох сестер, які трохи «не від світу цього».
2.2.4. Лише кілька прізвиськ пов’язані із ситуацією (2), напр.: Meškiukas — бо під час карнавалу грав ведмежатко; Zemsiurbė — бо раніше їв болотяні рослини.
Straipsniai / Articles
179
Page 6ILONA MICKIENĖ, RITA BARANAUSKIENĖ
2.3. Найпоширеніші прізвиська жителів околиць Велюони, пов’язані з фізичними особливостями та виразними фізичними рисами. Зафіксовано 140 таких прізвиськ (36,27 відсотка).
2.3.1. Серед них найбільше таких, що описують зовнішність людини (118). До цієї групи належать прізвиська, які вказують на частини тіла, зріст і статуру, схожість і красу, поставу, одяг та його деталі.
2.3.1.1. Найбільше виявлено прізвиськ, що характеризують частини тіла (53). Помічено, що в околицях Велюони прізвиська найчастіше утворюють за виразними особливостями обличчя й голови. Це відзначає й Алвідас Буткус, який досліджував литовські прізвиська (Butkus 1995: 36). Мотиви таких прізвиськ:
а) риси обличчя (6): Baisūnas — бо «дуже страшна морда»; Griūšiukas — бо обличчя грушоподібної форми; Pomidoras — через постійно червоне обличчя; Stalčius — бо підборіддя випнуте; Sūrinis — бо обличчя пласке; Žąsinas Žandinis — бо на щоці має родимку;
б) шкіра (1): Graikas — через темну шкіру;
в) шия (2): Anfisa — довга шия; Ciegė — дуже тонка шия;
г) голова (3): Buòžgalvis — тому що голова велика; Gaublys — бо голова велика; Trikampė — бо голова трикутна;
ґ) вуса, борода (2): Senis — ще не старий, але його так називають, бо він із вусами й ходить, як старий; Barzda — носить бороду; має велику й густу бороду;
д) волосся і зачіска (19): Avis — тому що дуже кучерявий; Bigudas — бо кучерявий; Burius — бо кучерявий; Garbanius — людина з кучерявим волоссям; Mopsas — бо волосся кучеряве; EŠerys — бо «рудий», а волосся стирчить сторчма; волосся скуйовджене; Lapiukas — тому що волосся дуже «руде»; Ryža — від природи руде волосся; Rudis — волосся руде; Raudongalvė — фарбоване волосся; Geltonplūkis — зі світлим волоссям; Pūkys — бо світловолосий; Šyla — світле волосся; Undinė — дуже довге волосся; Vilnonis — хлопець із довгим волоссям; Zombis — увесь час лисий; Žilius — бо волосся дуже світле; Plikis — лиса людина, через зачіску; Kuodė — через зачіску;
е) очі (4): Čiukčius — вузькі очі; Šamas — бо витріщені очі; людина високого зросту. Akiniuotas smurfas, arba Grifas — в окулярах; людина, яка носить окуляри; Keturakė — бо носить окуляри, носить окуляри з подвійними лінзами;
є) вуха (1): Leopoldas — через відстовбурчені вуха;
ж) зуби (5): Dantistė — зуби випнуті вперед; дуже випнуті зуби; Kiškis — через великі зуби, бо схожий; Triušis — випнуті зуби; Zylė — через широкі передні зуби; Dantys — бо дуже великі зуби;
з) ніс (4): Dumčius — ніс великий; Grifas — бо ніс орлиний, людина з довгим носом; Paukštis — бо ніс дуже гачкуватий; Paukštvanagis — ніс гачкуватий.
и) особливості рук і ніг (6): Čerpė — бо руки дуже лущаться; Kiras — ноги криві, людина з кривими ногами; Klipšė — тому що одна нога від-
180
Acta Linguistica Lithuanica LXVII
Page 7Veliuonos apylinkių gyventojų pravardės: onomasiologinė motyvacija
кривоногий; Klišė — криві ноги; Klišius — тому що клишоногий; Leška — тому що товсті стегна.
2.3.1.2. Статуру й зріст характеризують 45 прізвиськ мешканців околиць Велюони. Вони вказують на повноту й худорлявість, низький і високий зріст.
1) Записано 18 прізвиськ, що позначають повноту й худорлявість. Серед них частіше трапляються прізвиська, що актуалізують повноту (14), наприклад: Bačiutė — через повноту; Banginis — бо товстий; повна людина; Bekonas — бо товстий; Blizgė — повна дівчина; Bomba — повна; Erotika — дуже товстий; Filmukas — повна жінка; Gringrasas — повна людина; Kalnas — через зовнішність; Kiaulė — повна людина; Kindziulis — через повноту; Krokodilė — повна; Reizė — дуже повна жінка; Storas — бо товстий, справжній товстун.
Худорлявість описується рідше (4): Agurkas — через худорлявість; Džiūvėsėlis — бо дуже худа; Sliekas — худорлява людина, бо тонкий; Šapokliaka — тендітної статури.
2) Зріст характеризують 18 прізвиськ, у яких частіше актуалізуються малий зріст, низькорослість (13), наприклад: Musė — бо маленька; Snarglis — 16 років, а дуже маленький; Snarglius — іде в 10-й клас, але через куріння й пиття дуже низький; Trumpas — бо дуже низький; Pempiukas — малого зросту; Mažylis — малого зросту; Mažius — людина малого зросту; Mažas — малого зросту; Mažiukas — малого зросту; Coliukė — бо маленька; Degtukas — малого зросту; Grūzdas — дуже малого зросту; Kiškelis — дуже малого зросту.
Високий зріст підкреслюється рідше (5): Didžioji apkė — високого зросту; Ilgas — дуже високий; тому що дуже високий; Sabonis — бо дуже високий; Stulpas — людина високого зросту; Žirafa — дівчина, бо дуже висока.
3) Деякі прізвиська характеризують і зріст, і статуру (9), наприклад: Gysla — високий і «худий», високий і стрункий; Gringrasas — повна й висока; Kulverstukas / Kūlverstukas — через зовнішність; бо маленький і повний, низький, він сам себе так прозвав; Mažiuks — низький і кремезний; Medis — високий і «худий», людина високого зросту; Meškis — низький і кремезний; Silkė — висока й дуже «худа»; Burundukas — малого зросту; низький і кремезний; Kirminas — високий і «худий».
2.3.1.3. Виявлено 15 прізвиськ, що позначають зовнішню схожість, красу й поставу. Можна виокремити кілька груп схожості на когось:
1) особові імена, етноніми (9), наприклад: Džina — дуже схожа на акторку Джину з серіалу «Санта-Барбара»; Leninas — бо лисуватий; Stu čkus — через схожість із персонажем фільму; Šaris — схожий на героя фільму Шарика; Šimša — через зовнішність; Šūrikas — бо схожий; Tedas — бо схожий на Теда із «Санта-Барбари»; Teresė — ходить і говорить, як жінка; Čigonas — барон; схожий на цигана;
Straipsniai / Articles
181
Page 8ILONA MICKIENĖ, RITA BARANAUSKIENĖ
2) зоонімічні апелятиви (3), наприклад: Bičiulio beždžionė – схожа на мавпу; Čiukas – схожий на порося; Driežas – тому що схожа на ящірку; 3) надприродні істоти (1), наприклад: Velnias – бо схожий, бо напився, як чорт.
Надзвичайно рідко підкреслюються вродливість і постава жителів Велюони (2): Gražuolė – бо вродлива; Kuprius – через сутулість, бо має горб.
2.3.1.4. Одяг та його деталі актуалізуються порівняно рідко (5): Matrosas – носить смугасту сорочку; Miltonas – мав джинси «Miltons»; Kotas – носить хустку; Aptiaškė – тому що завжди носить обтислі штани; Boružė – бо одяг переважно в цяточку.
2.3.2. Рухи та пересування людини описують 8 прізвиськ. Помічено, що вони позначають особливості й вади ходи: Klipšys – ходить, накульгуючи; Nindzės – так називають усю родину, ходять, як раки; Pingvinas – через ходу: повна й ходить, перевалюючись; Sprendžina – через його ходу; Strutis – бо швидко бігає; Ančiķės – бо, йдучи, перевалюються; Kiškutis – іде підстрибуючи; Zuikis – через швидкий біг.
2.3.3. Слухових фізичних особливостей, пов’язаних із мовленням, виявлено небагато (5): Cypalas – бо голос дуже тонкий; Fleita – бо має мелодійний голос; Perkūno oželis – через тонкий голос.
2.3.4. Фізіологічними прізвиськами актуалізуються негативні ознаки людини. Їх виявлено лише 3: Siurblys – коли п’є, хлебче; Smirskė – бо смердить; Šeškas – людина, яка пустила сморід.
2.3.5. Обґрунтовуючи мотиви прізвиськ, респонденти іноді вказують кілька ознак зовнішності (6): Žiurkė – зуби стирчать, як у пацюка, та ще й одягається безглуздо; Indėnė – через гучну манеру говорити й яскравий макіяж; Kaukolė – дуже «худий»; людина, чиє обличчя схоже на череп; Kiaušinis – обличчя яйцеподібної форми; завжди брудний одяг, не миється, не розчісується; Klebonėlis – говорить і ходить, як жінка; Kupriukas – низький на зріст і ходить сутулячись.
2.4. Прізвиська, що позначають асоціації, «не характеризують того, кого прозвали, оскільки утворюються від імені або прізвища» (Butkus 1995: 103). Гіпокористичні імена, тобто скорочення імені, наприклад, не вважаються прізвиськами: Liucė – тому що ім’я Liucija; Rička – від імені Riĉardas; Vitka – від імені Vytautas. У околицях Велюони записано багато таких варіантів імен, вони особливо поширені серед жителів молодшого покоління. Однак гіпокористичні прізвища оцінюються інакше. Їхні скорочені форми та випадки подовження вважаються прізвиськами, що позначають найменування осіб і особові імена.
Одні асоціативні прізвиська утворюються від особового імені (28), інші – від прізвища (60), наприклад:
Aucas – ім’я Antanas; Bimbis – бо ім’я Rimvydas; Borutė – від імені Birutė; Cytrius – від імені Žydrius; Čėcha – бо ім’я Česlovas; Džekis Kiau Kiau – Džeraldas;
182
Acta Linguistica Lithuanica LXVII
Page 9Veliuonos apylinkių gyventojų pravardės: onomasiologinė motyvacija
Bakanė — тому що прізвище Bakanaitė; Balanda — від прізвища Baradauskas; Biga — тому що прізвище Begonis; Bulis — Babenskas; Cilius — тому що прізвище Cilišauskas; Drugelis — від прізвища Daugelis.
Цікаво зазначити, що виявлено також нетиповий випадок творення прізвиська, коли воно утворюється від імені та прізвища, наприклад: Simas — від прізвища Simanavičius, від імені Rimas.
Усього зафіксовано 94 (24,35 відсотка) таких прізвиська. Їх можна поділити на фонетичні та семантичні.
2.4.1. Прізвиськ, утворених за фонетичними асоціаціями, — 88.
Асоціативні прізвиська позначають:
a) назви предметів: Rubinas — ім’я Robertas; Rublis — від імені Robertas; Spurga — тому що ім’я Jurga; Sulė — тому що ім’я Saulius; Vadenilis — від імені Vandelinas; Žarna — тому що ім’я Žana; Moria — від імені Jūratė; Iešmutis — тому що імена Irmantas, Irmutis;
b) назви тварин: Bimbis — тому що ім’я Rimvydas; Borutė — від імені Birutė; Šarka — від імені Šarūnas, Žaltys — тому що ім’я Žilvinas; Bulis — Babenskas; Drugelis — від прізвища Daugelis; Cilius — тому що прізвище Cilišauskas; Gužas — прізвище Gudžiūnas; Kabans — від прізвища Bakanas; Levas — тому що прізвище Liutvinavičius; Ryklys — прізвище Rykliavičius; Šeškas — дівоче прізвище Šeškauskaitė;
c) назви рослин: Giliukas — тому що ім’я Gileta; Pinavijas — ім’я Bijūnas; Balanda — від прізвища Baradauskas; Diemedėlis — тому що прізвище Diemenis; Biga — тому що прізвище Begonis; Lauras — тому що прізвище Laurinaitis; Liepa — тому що прізвище Lieponis; Malina — Malinauskas; Žibutė — тому що прізвище Žibaitė;
d) назви ознак: Mindžius — ім’я Mindaugas; Sadistė — тому що прізвище Sadauskienė; Sukčius — від прізвища Sutkus; Šiaurinis — від прізвища Baltrušaitis; Šniokštas — тому що прізвище Šniokaitis;
e) назви осіб та особові імена: Bakanė — прізвище Bakanaitė; Džiugas — від прізвища Džiongys; Elzė — тому що прізвище Elzbergienė; Gudas — тому що прізвище Gudaitis; Gusta — прізвище Gustaitis; Gutė — від прізвища Gotautas; Jasius — прізвище Jasukynas; Letas — Letukas; Lukas — прізвище Lukianskas; Maja — тому що прізвище Majauskas; Mikas — Mikalauskas; Petia — від прізвища Petkus; Petras — від прізвища Petravičius; Poškė — тому що прізвище Poškutė; Skadimiras — тому що прізвище Skadas; Šležac — прізвище Šleževičius; Urbas — від прізвища Urbanavičius; Vizgė — прізвище Vizgaitienė; Zeblė — тому що прізвище Zabl iauskaitė; Undra — від прізвища Unduraitis;
f) інші апелятиви, здебільшого з негативною конотацією: Pinda — тому що ім’я Inga; Dirmovas — тому що прізвище Birmanas; Drabas — прізвище Drabatiukas; Optavkas — прізвище Optažas; Zombė — тому що прізвище Zambezevičiūtė; Šapronas — прізвище Saprončikas.
Straipsniai / Articles
183
Page 10ILONA MICKIENĖ, RITA BARANAUSKIENĖ
2.4.2. Прізвиськ, утворених на основі семантичних асоціацій, тобто апелятивного значення антропоніма, значно менше (6), наприклад: Žuvelė – від прізвища Karosas; Sondeckis – від імені Saulius; Rokis – бо ім’я Romas; Reiganas – ім’я Raimondas; Karmenas – від імені Romas; Sabas – від прізвища Sabotaitis.
2.5. У Велюонському краї виявлено 57 (14,77%) прізвиськ, що позначають риси характеру, або внутрішні властивості. Їх утворюють за характерними для людей рисами вдачі. За словами Butkus, найкраще класифікувати їх за принципом опозиції мотивів, беручи за основу дві найзагальніші ознаки (Butkus 1995: 94). Прізвиська, записані у Велюонському краї, можна поділити на кілька груп.
2.5.1. Найчисленнішу групу становлять ознаки кмітливості / дурості, що частіше вказують на негативні риси характеру, наприклад: Mažvaikis – не виріс із дитинства; Varna – бо роззявкувата; Asilas – людина, яка не думає; Ciba – уперта людина; уперта; Gaidys – людина, яка випинається; Išsižiojėlė – бо роззявляє рота, коли не треба; Kietekas – людина, яка ставить себе вище за інших; Viščiukas – бо є простаком; Visų galų meistras – людина, яка себе вихваляє; Ponia – вважає себе освіченою; Ožka – через упертість, уперта людина.
Лише кілька прізвиськ характеризують кмітливість і мудрість людини, наприклад: Lapė – кмітлива людина; Liaudies išmintis – багато знає; Proto bokštas – людина, яка надто багато думає; Moksliukas – людина, яка багато вчиться й багато знає.
2.5.2. Численною є також група ознак відкритості–замкнутості людини. Варто зазначити, що частіше прізвиська характеризують людей, схильних відвертіше говорити й спілкуватися (базікати, пліткувати, багато говорити), наприклад: Barbė – тому що багато базікає; Kielė – велика пліткарка; Kniauklys – цікаво говорить; Trydmarė – балакуча Marytė; Tirškė – дуже балакуча жінка; Šarka – велика пліткарка; Šarkiukas – через любов багато говорити; Širšė – через характер, настирлива; Parakinė – галаслива жінка.
Рідше прізвиська дають людям, які не схильні до спілкування, стримані чи боязкі, наприклад: Lauko pelė – дуже тиха; Tundra – через важкий характер; Šakalas – боягуз; Pelė – людина, яка всього боїться.
2.5.3. Жителів Велюони частіше характеризують як працьовитих і завзятих людей, а прізвиськ людей, яким властива лінощі, зовсім не зафіксовано, наприклад: Bitė – через працьовитість; Buožė – дуже багато працює; Velniukas – дуже бешкетний; Triedenienė – усе робить дуже швидко; Flegmatikas – людина повільної вдачі.
2.5.4. Прізвиськ, що позначають веселу / похмуру вдачу, зафіксовано небагато. З них видно, що називаються як ті, так і ті емоційні стани людини, наприклад: Saulutė – через усміхненість; Juokdarys – людина, яка жартує; Žvengalius – бо завжди сміється недоречно; Liūdnutė – часто буває сумною; постійно сумує.
2.5.5. Очевидно, що частіше прізвиська дають жителям Велюонського краю, які поводяться грубо, сердито й погано, наприклад: Tigras – запальна людина; Šiurpas – зла жінка; Blogietis – людина поганої вдачі; Kenkeja – шкодить іншим;
184
Acta Linguistica Lithuanica LXVII
Page 11Veliuonos apylinkių gyventojų pravardės: onomasiologinė motyvacija
Кровопивця – людина зі злим і грубим характером; Міль (дівчина) – людина, яка шкодить іншим; Сталін – дуже злий і заздрісний. Виявлено лише одне прізвисько з позитивною конотацією: Добряк – людина доброї вдачі.
2.5.6. У групі, що характеризує охайність / неохайність, зафіксовано лише прізвиська з негативною конотацією, які описують одяг людини та її неохайність, наприклад: Бруднуля – неохайна жінка; Замурза – одяг не випрасуваний, волосся скуйовджене, не миється; Памполя – бо не вміє нормально одягатися.
2.5.7. У групі мотивів марнотратності / ощадливості виявлено лише одне прізвисько, що позначає марнотратність особи: Спонсор – любить купувати щось для всіх.
2.6. Прізвиська за місцем проживання вважаються одними з найархаїчніших (цитується за: Butkus 1995: 109), вони поклали початок виникненню прізвищ (пор. Zinkevičius 1977: 35). Такі прізвиська характеризують осіб за тим, де, поруч із ким, у кого вони живуть. Зафіксовано 7 (1,81%) прізвиськ, серед яких частіше вказується, біля якого природного об’єкта живе особа, наприклад: Пахменорій – жив біля каналу Акмена; Бобер – живе біля струмка; Торф’яник – бо з торфовища; Лісовий – бо живе в лісі; Селянин – людина, яка живе в селі; Онук – живе в бабусі.
2.7. Прізвиська іноді характеризують мовленнєвий зміст людини: слова, які часто повторює, слова-паразити, приказки, звертання, слова з пісень, слова з висловів. Таких прізвиськ є 9 (2,33%). Прізвиська жителів околиць Велюони свідчать, що людей називають за вживаним словом-паразитом, приказкою або улюбленими піснями, які вони співають, наприклад: Аяюс – постійно вживав приказку аяяї; Воднас – така приказка; Рупужна – приказка така сама; Любий черв’ячок – через звичку повторювати любий; Нічого-нічого – бо завжди так каже; Усе та ну – через звичку повторювати це речення; Відьмочка – бо завжди співала пісню «Танцюють босі відьмочки»; Учкуду – любив(-ла) заводити таку пісеньку.
2.8. Прізвиська, що позначають походження та національність, дають тоді, коли особа походить з іншого населеного пункту, має іншу національність або належить до іншої етнічної групи. В околицях Велюони такі прізвиська рідкісні, зафіксовано лише 4 (1,04%): Полячка – через походження; Росіянин – мати не литовка, мати росіянка; Пасваліс – родом із Пасваліса; Жемайт – родом із Жемайтії.
2.9. Щодо деяких прізвиськ жителі околиць Велюони вказують два мотиви їх надання, тому ці прізвиська варто розглянути окремо. У статті їх названо прізвиськами з подвійною мотивацією. Таких прізвиськ зафіксовано 5 (1,3%). Помічено, що прізвиська з подвійною мотивацією зазвичай характеризують людину за характером і фізичними особливостями, характером і асоціаціями, характером і діяльністю, наприклад: Канарейка – світловолосий і спокійний чоловік; Собака – багато говорить зайвого; смердить псом; Павук – через фігуру та характер; Цар – дуже себе звеличує; бо прізвище Каралюс; усім керує; Гуска – дуже незграбна; під час маскараду грала гуску.
Straipsniai / Articles
185
Page 12ILONA MICKIENĖ, RITA BARANAUSKIENĖ
Можна сказати, що творчість і різноманітність прізвиськ не мають меж. Обставини й мотиви прізвиськ можуть бути надзвичайно різноманітними, а самі приводи для них іноді цілком випадкові (Salys 1983: 47).
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи проведене дослідження, слід зазначити, що в межах проєкту Сучасні геолінгвістичні дослідження в Литві: оптимізація мережі пунктів і інтерактивне поширення термінологічної інформації, після вивчення понад 800 зібраних і збережених у музеї Велюонської школи прізвиськ, у статті для аналізу було обрано лише ті, що мають чітку мотивацію. Загалом розглянуто 386 прізвиськ, що мають ономастичну мотивацію, тобто такі, які утворені з суб’єктивних причин.
Було визначено найпоширеніші мотиви найменування мешканців краю Велюони прізвиськами. Найчисленнішу групу становлять прізвиська за фізичними особливостями. Таких прізвиськ зафіксовано аж 140 (36,27 відсотка від усіх прізвиськ). Також поширені прізвиська, утворені на основі фонетичних і семантичних асоціацій. Їх записано 94 (24,35 відсотка від усіх зібраних прізвиськ). Прізвиськ, що характеризують характер і діяльність, виявлено приблизно порівну: 57 (14,77 відсотка) і 49 (12,69 відсотка). Дещо рідше прізвиська утворюються на основі родинних зв’язків. Їх записано 21 (5,44 відсотка від усіх прізвиськ). У краю Велюони надзвичайно рідкісні прізвиська, що описують мовлення (9; 2,33 відсотка), місце проживання (7; 1,81 відсотка), походження (4; 1,04). У статті виокремлено також прізвиська з подвійною мотивацією, коли найменування особи формується на основі двох мотивів. Таких прізвиськ проаналізовано 5 (1,3 відсотка).
Прагнучи індивідуалізувати людину, прізвиська утворюють за властивими їй особливостями. Цікаво також зауважити, що в дослідженому краї деякі прізвиська ніби успадковуються. Їх дають не лише за діяльністю батьків, а й за діяльністю, прізвиськами та прізвищами дідусів і бабусь. Так прізвиська передаються з покоління в покоління, тож можна стверджувати, що вони існують довше, ніж живе їхній носій.
Як і очікувалося, переважають прізвиська з негативною конотацією, у яких наголошуються негативні фізичні особливості (непривабливі риси обличчя, форма голови, очей, вух, носа, зубів і ніг, огрядність, низький зріст), а також риси характеру (дурість, грубість, злість, неохайність). Однак мешканців Велюони характеризують і як працьовитих, завзятих людей, тоді як прізвиськ людей, яким властива лінь, узагалі не записано.
LITERATŪRA
Aleknavičienė Ona 2009: Kazlų Rūdos ir jos apylinkių gyventojų pravardės. – Lietuvos valsčiai. Kazlų Rūda. Interneto prieiga svetainėje Lietuvos lokaliniai tyrimai: http://www.llt.lt/pdf/kazlu_ruda/kalba.pdf. Publikuota 2009-02-23; žiūrėta 2012-02-24.
Butkus Alvydas 1995: Lietuvių pravardės. Kaunas: Aesti.
186
Acta Linguistica Lithuanica LXVII
Page 13Veliuonos apylinkių gyventojų pravardės: onomasiologinė motyvacija
Jakaitienė Evalda 2009: Leksikologija. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.
LKE – Lietuvių kalbos enciklopedija, red. Vytautas Ambrazas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1999.
Mickienė Ilona, Baranauskienė Rūta 2012: Onomastikos rezultatai geolingvistikoje: ekspedicijų patirtis. – Respectus Philologicus 21(26), 208–215.
Salys Antanas 1983: Pravardė. – Raštai 2. Tikriniai vardai. Roma: Lietuvių katalikų mokslo akademija.
Van Langendonck Willy 2011: Diachronic classification of bynames given by adults, and bynames given by young people. – Regioninė onomastika: ką sužinome iš vardyno. Tarptautinės mokslinės konferencijos tezės. 2011 m. lapkričio 10–11 d., 19–20. Interneto prieiga: http://www.khf.vu.lt/images/stories/naujienos/konferencijos/lietuviu_filologijos/Regionine-onomastika_2011_TEZES.pdf.
Zinkevičius Zigmas 1977: Lietuvių antroponimika: Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje. Vilnius: Mokslas.
Nicknames of the residents of the environs of Veliuona: onomasiological motivation
S U M M A R Y
While participating in the Institute of the Lithuanian Language project Modern Research of Geolinguistics in Lithuania: Optimization of Network of Points and Interactive Spread of Dialectal Information during the summer of 2011 the nicknames of one of the dialectal points, i.e. the region of Veliuona were analysed.
The paper aims at identifying the onomastic motivation of Veliuona region nicknames, i.e. the reasons for nickname choice determining its structure and appellative meaning, whereof revealing the prototypical characteristics of the locals that are implicated in nicknames. The nicknames are analysed onomastically – determining the assigning motives of the nicknames. The paper excludes semasiological analysis in which the motives for the given nickname are not known and appellatives are semiologically associated with a dictionary definition. For this reason only the nicknames for which the respondents provided the motives were analysed. For the objective purposes the real nicknamed people names are not mentioned except the cases when nickname was derived from the surname or the personal name. The object of study consists of 386 nicknames.
Summarising the research it is possible to denote the most frequent motives for Veliuona region nicknames. The largest group consists of nicknames that are given according to the physical properties. 140 nicknames were found (36,27% from all the nicknames that were analysed). Nicknames that stemmed from phonetic or semantic associations are also frequent.
Straipsniai / Articles
187
Page 14ILONA MICKIENĖ, RITA BARANAUSKIENĖ
94 of them were recorded (24,35% from all the nicknames that were analysed). The nicknames denoting temper or occupation divide almost evenly: 57 (14,77%) and 49 (12,69%). The nicknames that are created according to kindred are less frequent – 21 (5,44%). Far more uncommon are the nicknames denoting language content (9; 2,33%), living place (7; 1,81%) and background (4; 1,04%). The paper also distinguishes the nicknames with double motivation, i.e. when the nickname for individual is created according to two motives. 5 (1,3%) of such nicknames were analysed.
In attempt to individualise a person the nicknames are created according to the features that are characteristic of him. It is interesting to notice that in the region that was analysed the nicknames are as if inherited. They are given not only according to parents’ but also grandparents’ occupation, nicknames and surnames. As it was expected, the nicknames with negative connotation are dominant. Negative physical properties (such as unattractive face features, head, eye, ear, nose, teeth, leg form, stoutness or small height), certain traits of temper (as stupidity, harshness, malice or untidiness) are exposed. Nevertheless, people living in Veliuona region are described as studious, strong personalities and no nicknames describing lazy people were found.
Įteikta 2012 m. gegužės 6 d.
ILONA MICKIENĖ
Vilniaus Universitetas
Muitinės g. 8, LT-44280 Kaunas, Lietuva
[email protected]
RITA BARANAUSKIENĖ
Vilniaus Universitetas
Muitinės g. 8, LT-44280 Kaunas, Lietuva
[email protected]
188
Acta Linguistica Lithuanica LXVII
