Skip to document
Back
Go to original Localized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…

ZIGMAS ZINKEVIČIUS

Почесний академік

Напрями наукових досліджень: балтистика, історія литовської мови, діалектологія, ономастика.

ДАВНЯ ЛИТОВСЬКА ВІРА І ІДОЛОПОКЛОНСТВО

У давнину литовці не були ідолопоклонниками, як греки та римляни, які споруджували ідолів і поклонялися їм, наприклад, Аполлону, Афродіті та іншим. Балти не мали справжніх чи подібних ідолів. Вони були не ідолопоклонниками, а поклонялися природі. Вони шанували сили природи, молилися у священних гаях (алкос — «жертовних» пагорбах, алкакальнісах). Мали священні водойми (річки, озера тощо) та інші священні природні об’єкти, яким поклонялися,

Вони успадкували з найдавніших часів первісну монотеїстичну віру. Їхнє найвище божество deivas сприймалося як уособлення неба. Про це можна судити, зокрема, зі слова taivas, запозиченого фінами (з t замість балтійського дзвінкого приголосного d, пор. deivas), що означає «небо».

Елементи політеїзму з’явилися у віруваннях балтів пізніше. Зокрема, це було пов’язано зі схильністю називати давнього бога «богом» певними епітетами (такими як всемогутній), які в окремих мовах вимовлялися по-різному і нині створюють враження, ніби йдеться про різних богів.

До всього цього додалися різні назви шанованих природних об’єктів у різних балтійських мовах, які пізніше дослідники вважали назвами окремих божеств. Неточне написання цих назв у джерелах (особи, які їх записували, не знали литовської мови) лише посилювало плутанину й вводило в оману попередніх дослідників, а нині вводить в оману сучасних. У науковій літературі утвердилося хибне розуміння ранньої віри балтів як політеїстичної. Це другий міф поряд із уявленням про давніх литовців як ідолопоклонників.

Подано 18 травня 2015 р.

ZIGMAS ZINKEVIČIUS

Justiniškių 41–24, LT-05127 Vilnius, Lietuva

[email protected]

252

Acta Linguistica Lithuanica LXXII

Document details