This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Preparing document pages…
Page 1
JOLANTA VASKELIENĖ
Шяуляйська академія Вільнюського університету
ORCID id: orcid.org/0000-0002-8516-8608
Напрями наукових досліджень: словотвір, морфологія, лінгвістика тексту, стилістика.
DOI: doi.org/10.35321/all87-09
ПРОДУКТИВНІ ТИПИ НЕОЛОГІЗМІВ — ПОХІДНИХ ІМЕННИКІВ ТА ПРИКМЕТНИКІВ
Продуктивні типи неологізмів-іменників і прикметників
АНОТАЦІЯ
У статті аналізуються новотвори-іменники та прикметники, утворені за допомогою суфіксів і належні до продуктивних словотвірних типів, зібрані з текстів литовських авторів. (Неологізмом вважається утворення, не зафіксоване в опорних джерелах — Словнику загальнолітовської мови, Словнику сучасної литовської мови, Словнику литовської мови та картотеці доповнень до Словника литовської мови.) Дослідження ґрунтується на даних аналізу 374 неологізмів, що належать до шести словотвірних типів іменників і прикметників: у статті розглядаються абстрактні іменники від дієслів із суфіксами -imas / -ymas і -tis, абстрактні іменники від іменних частин мови із суфіксами -umas, -ybė, -ystė, а також прикметники із суфіксом -iškas, -a. Метою дослідження є виявлення особливостей словотвору, семантики та вживання неологізмів цих типів. Дані емпіричного аналізу порівнюються з описами цих словотвірних типів, поданими у працях зі словотвору та граматиках, а також із висновками Дослідників корпусу литовських неологізмів. Подано кілька рекомендацій для лексикографів.
У статті аналізуються неологізми-іменники та прикметники продуктивних словотвірних типів, утворені за допомогою суфіксів і зібрані з текстів литовських авторів
Straipsniai / Articles
177
Page 2
JOLANTA VASKELIENĖ
(неологізми — це похідні, не зафіксовані в основних джерелах — Словнику стандартної литовської мови, Словнику сучасної литовської мови, Словнику литовської мови та Картотеці доповнень до Словника литовської мови). Дослідження ґрунтується на даних аналізу 374 неологізмів, що належать до шести типів творення іменників і прикметників. У статті розглянуто віддієслівні абстрактні іменники із суфіксами –imas/-ymas та –tis, абстрактні іменники від іменних основ із суфіксами –umas, -ybė, -ystė, а також прикметники із суфіксом –iškas, –a. Мета дослідження — виявити особливості творення, семантики та вживання цих типів неологізмів. Дані емпіричного аналізу зіставлено з описами цих типів творення, поданими в працях із словотвору та граматиках, а також із висновками дослідників Банку даних неологізмів литовської мови. У статті подано кілька рекомендацій для лексикографів.
Словотвірний тип — це «абстрактна форма творення слова та семантична схема. Словотвірний тип реалізують конкретні похідні, що збігаються за трьома основними диференційними (розрізнювальними) ознаками словотвору: 1) категоріальним словотвірним значенням, 2) частиною мови (або частинами мови) твірних слів, 3) словотвірним формантом. Словотвірний тип — це „водночас і повна загальна характеристика вже наявних утворених слів, і програма творення майбутніх неологізмів“ (LKE 129; Keinys 1999: 107; Urbutis 2009: 293–308; пор. Soida 2009: 56–61). Одні словотвірні типи дали багато похідних, за іншими утворено лише одне чи кілька слів. Зазвичай за наявними словотвірними типами творяться і неологізми, яких більшою чи меншою мірою є як в усному, так і в писемному мовленні, у різних текстах. Чимало неологізмів сучасної мови подано в постійно поповнюваному Банку даних неологізмів литовської мови (ND). Опубліковані в ND неологізми (зокрема й похідні) останніми роками привернули увагу дослідників (Murmulaitytė 2021; Aleksaitė 2022; про банк даних та можливості його дослідження див. також Murmulaitytė 2016; Miliūnaitė 2015; 2018).
Об’єктом цього дослідження обрано неологізми, відібрані з текстів литовських авторів¹. (Неологізмами вважаються похідні, не зафіксовані в основних джерелах: Словнику сучасної литовської мови
¹Кількісно найчисленніші групи похідних було отримано внаслідок аналізу приблизно 1500 неологізмів різного творення, знайдених у кількох десятках книжок різних литовських авторів, але в списку джерел зазначено лише ті книжки, з яких у статті наведено приклади вживання (біля прикладу подано скорочену назву книжки та сторінку). Варто зазначити, що неологізми збиралися вручну, із застосуванням методу спостереження
178
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 3
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
(DLKŽ), Словнику стандартної литовської мови (BLKŽ), Словнику литовської мови (LKŽ) і Картотеці доповнень до Словника литовської мови (LKŽPK) — незафіксовані похідні.) Мета статті — з’ясувати, які типи похідних неологізмів суфіксальних іменників і прикметників є найпродуктивнішими, як це корелює з наявними уявленнями про продуктивні типи іменників і прикметників, а також обговорити особливості творення та вживання неологізмів. У роботі використано дані дослідження 374 неологізмів (194 іменників і 180 прикметників), що належать до шести словотвірних типів. Завдання: 1) серед неологізмів, відібраних із текстів литовських авторів і проаналізованих у словотвірному аспекті, виокремити найчисленніші групи похідних іменників і прикметників; 2) розглянути неологізми, що належать до продуктивних типів, у словотвірному, семантичному та функціональному аспектах; 3) щоб виявити тенденції, характерні для неологізмів-іменників, зіставити отримані дані з результатами досліджень неологізмів, наявних у ND (Murmulaitytė 2021; Aleksaitė 2022). Варто зазначити, що зібраний емпіричний матеріал передусім використовується для якісних досліджень. У роботі застосовано словотвірний, семантичний і текстовий методи аналізу, використано методи інтерпретації, підрахунку та зіставлення. Дослідження здійснюється індуктивним шляхом — від аналізу конкретних похідних до узагальнювальних висновків. Подано кілька рекомендацій для лексикографів.
1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
У теорії словотвору спостерігаються два протилежні підходи до продуктивності: прихильники першого вважають, що продуктивність належить до діахронії (тобто вважається, що про продуктивність словотвірного типу можна говорити лише з історичної перспективи), тоді як прихильники другого стверджують, що продуктивність є істотною ознакою типу, тому до мовної системи відносять лише продуктивні й активні словотвірні типи та включають їх до синхронного опису словотвору (Urbutis 2009: 309). Іншими словами, порушується питання групової належності, тобто вимагається, щоб похідне мало не лише твірне слово (твірні слова), а й формант, який повторюється в інших похідних (і
метод: під час аналізу художніх творів, есеїв і текстів літературознавців шукали похідні, які могли бути не зафіксовані в основних словниках. Складений попередній список неологізмів (інвентар) згодом було уточнено. Безперечно, під час ручного збирання емпіричного матеріалу якесь похідне, не включене до словників, може залишитися непоміченим. Тут варто зазначити, що автоматизованого пошуку неологізмів у текстах потрібного стилю немає; крім того, ND також є базою даних неологізмів, що накопичуються вручну, але це не заважає науковцям досліджувати подані в ній лексичні одиниці та робити узагальнювальні висновки про стан творення неологізмів у литовській мові й тенденції неології.
Straipsniai / Articles
179
Page 4
JOLANTA VASKELIENĖ
лише тоді вважається, що він представляє певний словотвірний тип)². Розглядається, яка характеристика — кількісна, якісна чи обидві — є важливішою, коли йдеться про продуктивність; не оминається й явище аналогії (звертається увага на те, що нові слова утворюються за аналогією до реальних, наявних). Однак найчастіше продуктивністю або словотвірною активністю вважають кількісну ознаку, тобто продуктивним або активним вважають тип, за зразком якого утворено або утворюється десятки й сотні похідних. Отже, під продуктивністю словотвірного типу «в синхронному словотворенні тепер зазвичай розуміють здатність типу слугувати зразком словотворення, його спроможність давати (реальні або потенційні) неологізми» (Urbutis 2009: 309–310; Keinys 1999: 107; пор. Plag 2003: 55; Booij 2005: 68; див. також Baayen 1991; Bauer 2001; Plag 2006; Lieber, Štekauer 2014: 67–83; Soida 2009: 63). У мовах, у яких існує словотворення, є продуктивні й непродуктивні (або активні й неактивні) словотвірні типи. У всіх мовах за моделями одних типів утворюється більше, за моделями інших — менше неологізмів (або їх узагалі не утворюють), наприклад, у литовській мові майже від кожного дієслова за допомогою суфікса –imas або його варіанта –ymas³ можна утворити похідне, яке зафіксоване в лексикографічних джерелах або утворюється в процесі комунікації, тоді як інші словотвірні типи не характеризуються такою продуктивністю й потенційними можливостями⁴. Крім того, подекуди наголошується, що саме неологізми є чудовим показником продуктивності (Brown 2005: 8421). І справді, неологізми часто належать до продуктивних словотвірних типів і нерідко можуть вважатися потенційними похідними (про потенційні похідні див. Urbutis 2009: 316; Plag 2003: 57)⁵.
2. ПРОДУКТИВНІ СЛОВОТВІРНІ ТИПИ ПОХІДНИХ ІМЕННИКІВ І ПРИКМЕТНИКІВ
Аналіз зібраного емпіричного матеріалу виявив, що найбільше неологізмів належить до кількох словотвірних типів іменників та одного словотвірного типу прикметників.
² У статті дотримано положень Вінцаса Урбутіса (Urbutis 2009: 126), і головним чинником, що визначає, чи є слово (не)похідним, вважається (не)наявність твірного слова (слів).
³ У статті суфікси –imas / –ymas вважаються варіантами того самого суфікса, тобто одним словотвірним типом (Jakaitienė, Laigonaitė, Paulauskienė 1976: 11; Ambrazas 1993: 21–26; Murmulaitytė 2021: 34).
⁴ Про продуктивність і словотвірні типи різної продуктивності в різних мовах див. також Greenbaum 1996: 442, 457; Booij 2005, 67–71; Pervuxina 2007; Lieber, Štekauer 2014: 620–630.
⁵ Звертаємо увагу на терміни potential words і actual words — перший у литовській мові є звичним і зрозумілим також у цьому значенні, тоді як другого усталеного (однаково вживаного всіма) терміна в литовській мові немає; йдеться про реальні, наявні, зафіксовані в лексикографічних джерелах, системні слова тощо.
180
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 5
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
2.1. Неологізми продуктивних словотвірних типів суфіксальних іменників
Для іменників характерні всі основні способи словотворення та змішаний спосіб словотворення. Найбільше є суфіксальних похідних, друге місце посідають похідні із закінченнями, ненабагато менше є складних слів, а найменше — префіксальних похідних (LKE 112–116, 121; Keinys 1999: 36; Ružė 2008: 58–71). За словотвірним значенням суфіксальні похідні та похідні із закінченнями поділяються на 14 словотвірних категорій, а в їхніх межах виокремлюються словотвірні типи різної продуктивності6. Аналіз емпіричного матеріалу показав, що найчисленніші групи неологізмів-іменників становлять п’ять словотвірних типів абстрактних іменників (див. рисунок).
РИС. Словотвірні типи суфіксальних іменників
2.1.1. Похідні категорії абстрактних іменників від дієслів (або назв дій) утворюються за допомогою різних суфіксів і закінчень. У цій словотвірній категорії багато словотвірних типів із суфіксами, які за продуктивністю розташовуються так: –imas, –ymas, –tis, –esys, –ulys, –yba (–ybos), –smas, –sena, –tynės тощо (див. LKG 1965: 289–297; DLKG 2005: 94–97; Keinys 1999: 39–41;
6 В одних словотвірних категоріях є сотні, в інших — десятки або кілька словотвірних типів. Див. словотвірні типи іменників у LKG (1965: 251–473).
Straipsniai / Articles
181
Page 6
JOLANTA VASKELIENĖ
пор. Ambrazas 1993: 20–86). Дослідження новотворів показує таку саму послідовність найпродуктивніших типів — у текстах різних авторів найбільше абстрактів дії утворено за допомогою суфіксів –imas / –ymas⁷ (75 похідних) і –tis (14 похідних).
Новотвори із суфіксом –imas / –ymas нерідко ґрунтуються на твірних словах, зафіксованих у лексикографічних джерелах, напр.: apsimokslinimas (: apsimokslinti⁸ «здобути певні знання» LKŽ), apverkavimas, atsigręždinėjimas, blūkčiojimas, gremženimas, įsirasojimas, apmigdymas та ін.⁹ Лексичне значення деяких новотворів по суті збігається зі словотвірним (похідні просто предметно називають дію), напр.: išgyvenusi intensyvaus […] blūkčiojimo akimirkų SN92; eiler aščio įbangavimo pirminis būdas R203; klegiojimas tilsta KPN13; džiaugaus ir įteikaus paradavimo SRIV388; o anoji mintelė […] kaip […] arklio žvangenimas A132. Сусідні речення, пов’язані з новотвором apsimokslinimas (ужитим у значенні «здобуття деяких знань») та його твірним дієсловом, а також повторювані означення (епітети) привертають увагу адресата: Tamsuoliškas apsimokslinimas. Tamsuoliškai apsimokslinti – vadinas, nesugebėt pasiekti nei tikro pažinimo, nei […] nežinojimo ribų K78. Деякі абстракти на –imas / –ymas конкретизуються (уживаються в множині, мають означення тощо), напр.: protingi // pakliedėjimai per televizijas MP69; vaiko nuobodulį trumpais susirėkavimais KK88 (pakliedėjimai veikiausiai reiškia ‘neišmintingos, kvailos kalbos’, susirėkavimai ‘šūksniai’).
Однак слід зазначити, що частіше новотвори з –imas / –ymas ґрунтуються на потенційних — не внесених до словників — твірних словах. D. Murmulaitytė (2021: 35, 36–37) також звернула увагу на те, що твірні дієслова більшості похідних на –imas / –ymas, поданих у ND, у корпусі не зафіксовані, хоча деякі з них реально вживаються. Новотвори, утворені від потенційних твірних слів, найчастіше є похідними 2-го ступеня, напр.: apgelžėjimas
⁷ Новотвори із суфіксами –imas / –ymas трапляються в текстах усіх авторів, а кількість похідних залежить і від характеру твору, і від функціонального та індивідуального стилю. Слід зазначити, що новотворів на –ymas незрівнянно менше, ніж похідних із –imas.
⁸ При першому новотворі також указується твірне слово, а при наступних його здебільшого вже не подають. Обирається така форма твірного слова, на яку похідне спирається безпосередньо, а якщо, наприклад, основи всіх основних форм дієслова збігаються, пишеться інфінітив. Біля значень слів указується джерело, а значення новотворів пояснюються так, як їх розуміє авторка статті. Біля твірних слів новотворів, не зафіксованих у BLKŽ, DLKŽ, LKŽ, LKŽPK, ставиться зірочка (*), приклади подаються курсивом, новотвір виділяється жирним шрифтом, а слова, на які хочуть звернути увагу, підкреслюються.
⁹ На твірні слова, подані в лексикографічних джерелах, також спираються išperšėjimas, įteškėjimas, iškūkavimas, ištikimas, klegiojimas, liutanizavimas, medžiaginimas, niužgėjimas, pakliedėjimas, palinksėjimas, paradavimas, praskylėjimas, sudylavimas, sugarbėjimas, suraugėjimas, susirekavimas, užtamsiojimas, vaizdijimas, žvangenimas. Слід зазначити, що похідних įbangavimas і ritmavimas у базових словниках немає, але їх зафіксовано в двомовних словниках.
182
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 7
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
(: *apgelėžio: geležėti), duonėjimas (: *duonėjo: duona), išbūtinimas (: *išbūtinti: būti), kryžkelėjimas (: *kryžkelėti: kryžkelė), nuliaudėjimas (: *nuliaudėjo: liaudėti) та ін.¹⁰. Похідні 2-го ступеня įveiksminimas (: *įveiksminti: veiksminti) і keiksmažodžiavimas (: *keiksmažodžiavo: keiksmažodis) спираються на подані в ND дієслова įveiksminti («уможливити дію»), keiksmažodžiauti («лаятися; уживати лайливі слова»). Деякі новотвори з –imas / –ymas є похідними 3-го ступеня, напр.: įsilaikinimas (: *įsilaikinti: *laikinti(s): laikas), šventžodžiavimas (: *šventžodžiavo: *šventžodis: šventas, žodis)¹¹. До речі, у текстах Donaldo Kajoko вжито і новотвір šventžodžiavimas (klampaus šventžodžiavimo ribą MRR39), і його твірне слово šventžodžiauti (Šventi ir sykiu šventžodžiaujantys žodžiai? K222). Легко реконструюється і словотвірний ланцюжок новотвору 3-го ступеня šūdmaliavimas: šūdmaliavimas: *šūdmaliavo: *šūdmala: šūdas, malti (у ND уже подано новотвір šūdmala «навмисне патякання нісенітниць»). Хоча значення новотворів 2-го і 3-го ступенів, утворених від потенційних твірних слів, зрозуміти важче, контекст і досить чіткі словотвірні ланцюжки полегшують це завдання: Apsaugoti nuo [...] nuliaudėjimo AŽII220; sugalvojo slaptą žodį – pasilabanaktinimas KE200; Kalbos skambėjimas yra ir įskambėjimas R216 (pastarajame pavyzdyje adresato dėmesį atkreipia žodžių su šaknimi skamb-kartojimas). Kai kurie потенційних твірних дієслів новотвори вживаються в множині, отже, схильні до конкретизації, напр., reikšmažodžiavimai можна зрозуміти як «лайка, лайливі слова», а piktaakiavimai — як «злі погляди»: Su savo [...] Keiksmažodžiavimais AŽII201; Mažiau klastų, piktaakiavimų AŽII207. Новотвір nusikalėjimas є назвою вірша, і його значення стає зрозумілішим лише після прочитання всього твору, у якому вжито потенційне твірне дієслово nusikalėti і в якому лексичні одиниці з коренем sakal виконують функцію зв’язування тексту: Ir pasiėmęs sakalą ant rankų / Tarytum vištai plunksnas jam peši. // Ir pats kartu su juo nusikalėji JSI393. Семантика новотворів іноді дає змогу правильно визначити твірне слово, напр., очевидно, що абстракт duonėjimas (: *duonėjo: duona)¹² спирається на потенційне твірне слово. Taip, tai buvo ne duonos akmenėjimas, o akmens duonėjimas K288 (увагу привертає повторення абстракта на –imas і незвичне словосполучення akmens duonėjimas — у литовській мові метафорично кажуть, що хліб твердне, перетворюється на камінь, але не навпаки — що камінь перетворюється на хліб). Іноді
¹⁰ Такими є також apkarsdinėjimas, apnerdinėjimas, išpalvinimas, išerdvėjimas, sąskambėjimas, svyruoklėjimas, piktaakiavimas.
¹¹ Такими є також įtekstinimas, nusikalėjimas, pasilabanaktinimas, stribukavimas.
¹² Хоча в LKŽ є дієслово duonėtis («обсипатися хлібними крихтами»), контекст показує, що абстракт duonėjimas ґрунтується не на ньому, а утворений від duonėti, що має значення «перетворюватися на хліб» і, своєю чергою, утворене від іменника duona.
Straipsniai / Articles
183
Page 8
JOLANTA VASKELIENĖ
праці неологізма, а для розуміння значення потрібен ширший контекст, наприклад, лексичне оточення неологізма stribukavimas (за mano stribukavimą davė man prikurty Ч112) дає змогу зрозуміти, що йдеться про перебування стрибом, отже, можна реконструювати такий порядок етапів творення неологізма: stribukavimas: *stribukavo: *stribukas: stribas.
Декілька неологізмів на –imas ґрунтуються на дієсловах-основах із префіксом ne–¹³, наприклад, netroškimas, negyvenimas, nesidavimas. Такі потенційні утворення можна вважати утвореннями з невстановленим порядком етапів творення¹⁴, тобто неологізми могли б утворювати по дві словотвірні опозиції: netroškimas (: netroškti / troškimas), negyvenimas (: negyventi / gyvenimas), nesidavimas (: nesidavė / davimasis): прагну [...] глибокого netroškimo MRR42; Так почалося negyvenimas AŽII185.
Подані в ND абстракти дієслів також здебільшого мають суфікс –imas / –ymas — про це свідчать дані досліджень Daivos Murmulaitytės (2021: 34–38) та Agnės Aleksaitės (2022)¹⁵. Отже, можна сказати, що –imas / –ymas загалом є найпродуктивнішим словотвірним типом творення неологізмів-абстрактів іменників. Таким чином, дослідження наявних у різних джерелах неологізмів підтверджують твердження Sauliaus Ambrazo (1993: 21), що «[п]охідні із суфіксами –imas / –ymas є найчисленнішим словотвірним типом назв дій як у сучасній, так і в старій литовській мові»¹⁶.
«Як у сучасній литовській мові [...], так і в старих писемних пам’ятках [...] похідні із суфіксом -(s)tis посідають друге місце серед усіх суфіксальних назв дій за кількістю похідних» (Ambrazas 1993: 42). Те, що –tis є другим за продуктивністю суфіксом, засвідчує дослідження ND (Aleksaitė 2022: 45, 49) та аналіз зібраного емпіричного матеріалу. Абсолютна більшість неологізмів із –tis ґрунтується на зафіксованих у лексикографічних джерелах словах-основах; крім того, очевидною є тенденція утворювати похідні із суфіксом –tis від префіксальних дієслів¹⁷ — на безпрефіксальному слові-основі ґрунтується неологізм neigtis (: neigti), а інші утворені від префіксальних дієслів: apgaubtis, apmirtis, atitvertis, atlieptis, atpirtkis, įgaubtis, išgaubtis, išvengtis, pamirštis, sukauptis, sutelktis, sutiktis. Неологізм neatmintis (: neatminti / atmintis) слід вважати утворенням із невстановленим порядком етапів творення. У LKG (1965: 290–291) зазначено, що утворені за допомогою суфікса –tis назви дій
¹³ Дієслова із запереченням зазвичай не включають до словників як окремі заголовні слова, оскільки за допомогою префікса ne– часткового походження можна утворити похідне майже від кожного дієслова. ¹⁴ Про них див. Vincas Urbutis (2009: 110–111). ¹⁵ За твердженням A. Aleksaitės (2022: 45), більшість неологізмів, зафіксованих у ND у 2011–2019 рр., утворено із суфіксом –imas, а утворень із –ymas не зафіксовано. ¹⁶ Про похідні із –imas / –ymas у сучасній литовській мові див. Murmulaitytė 1997. ¹⁷ Це видно і з поданих у ND похідних із –tis, наприклад: apleistis, aprėptis, atgręžtis, atpažintis, atstumtis, įmestis, išreikštis, ištrintis, išvestis, įtrauktis та ін.
184
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 9
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
назви дій зазвичай конкретніші, ніж абстракти на –imas / –ymas. Семантика неологізмів лише частково підтверджує це твердження. Нерідко неологізми на –tis зберігають категоріальне значення абстрактів (означають те саме, що й абстракти на –imas), наприклад: Gamtos apgaubti patyrusiam SS19; pereini visas neišvengiamas stadijas–stacijas: šoką [...], apatiją. Apmirti... DK145; blokada, sukelianti [...] klaikų atitverti nuo visų ir visko K207; keliones, kelio, keleivio atlieptis E138; Membraniškoji atlieptis TK73; skausmas jau būtų atpirties pradžia. O atp irkties čia nėr K155 (звернімо увагу на повторення неологізма); laiko įgaubties akimirka K449; jos išvengtis reiškia mirtį E235; kas savyje turi absoliučią neigti E362; atitraukti žmogų nuo maldos ir sukaupties valandėlių K403; Sutikties ametisto karolius Jas136. Уживання деяких похідних на –tis свідчить про їхню конкретизацію; наприклад, неологізм sutelktis іноді є чітким абстрактом (означає «зосередження», наприклад, Ir ypatinga sutelktis į lietuviškos pasaulėjautos [...] vietą E73), а іноді наближається до назв результатів дії (означає «зосередження, скупчення», наприклад, universitetas yra [...] istorinės–kultūrinės patirties sutelktis R82). Множина та місцевий відмінок свідчать про конкретніше осмислювані неологізми pamirštis, neatmintis: Tenai, neužliūliuojamose / Pamirštyse, krūvom lavonai budi AŽII342; sutirpo / Neatminy AŽII111. Неологізм išgaubtis, найімовірніше, слід розуміти не стільки як «випуклість», скільки як «випукла (хвиляста) вода»: pažvelgsime į trapias [...] kriaukles, slapt ingos išgaubties ridenamas vandenyno pakrante K414.
2.1.2. «Творення похідних категорії абстрактів (або назв ознак) від іменних частин мови порівняно не різноманітне — у літературній мові звичнішими є похідні 15 суфіксів, ще 6 суфіксів уживаються лише в діалектах» (Keinys 1999: 45), а найчастотнішими є три суфікси: –umas, –ybė та –ystė (див. LKG 1965: 306; DLKG 2005: 100–102)¹⁸. Аналіз неологізмів виявив, що похідні, які вважаються абстрактами від іменних частин мови, найчастіше утворюються із суфіксом –umas (56 похідних), друге місце посідає –ybė (36 похідних), а група похідних із –ystė за кількістю є третьою (13 похідних).
Найчастіше абстракти із суфіксом –umas утворюються від прикметників¹⁹, дієприкметників і (рідко) від інших частин мови (див. DLKG 2005: 100–101). Аналіз неологізмів загалом підтверджує цю тенденцію: 49 неологізмів утворено від прикметників і 7 — від дієприкметників. Помітна тенденція утворювати неологізми з –umas від прикметників із суфіксом –iškas, –a — такими є 73% усіх утворень. У 16 неологізмів прикметник із суфіксом –iškas, –a, що є словом-основою, подано в основних лексикографічних джерелах, наприклад: augališkumas (: augališkas), budeliškumas, dabartiškumas, giesmiškumas, gynybiškumas, gulbiškumas, iškrypėliškumas, kalbiškumas,
¹⁸ У старих писемних пам’ятках було надзвичайно багато похідних із –ybė та –ystė, тоді як похідні із –umas почали поширюватися, коли продуктивність перших зменшилася (див. Ambrazas 2000: 8, 17, 21).
¹⁹ За допомогою суфікса –umas можна утворити абстракт від усіх якісних прикметників.
Straipsniai / Articles
185
Page 10
JOLANTA VASKELIENĖ
karùiškumas, minkštakūniškumas, sraigiškumas, šarkiškumas, našlaitiškumas, pradminiškumas, sakrališkumas, namiškumas²⁰. Деякі неологізми ґрунтуються на твірних словах іншої структури, наприклад: sandermringumas, varganumas, vienetinumas, akinamumas, atskirtumas, įkreiptumas, išblokštumas, nebaigtumas, neišsakomumas, palaužtumas²¹. Неологізм sakumas у принципі міг би утворювати словотвірну опозицію з прикметником sakus, –i (‘здатний стежити, знаходити’, ‘у якому можна простежити (шляхи), безпомилковий’ LKŽ) і з sakyti²²: Sakinį kviečiasi mintis [...]; sakumas mintį ir formuoja, galiausiai virsdamа sakiniu S148. Лексичне значення всіх неологізмів 1-го ступеня зрозуміле: dabartiškumo prestižą lenkų literatūroje R37; ryškus kalbėjimo įkreiptumas PM569; neįdesdamas už tokį minkštakūniškumą SR115; Tas vienetinumas [...] yra svarbiausia [...] sąlyga DK125; Šis vasaros rytas – daugia dienių liūčių išskalbtas, iki akinamumo išbalintas, iki tokio akinamumo išbalintas, kad nė atsimenkti negali VP8; Supoento šarkiškumo pritvinkus šarka beržo viršūnėje UM26 (в останніх прикладах привертає увагу повторення споріднених слів і словосполучення).
Половина неологізмів на –umas ґрунтується на потенційних твірних словах, майже всі вони є прикметниками на –iškas, –a, наприклад: bekalbiškumas (: *bekalbiškas: bekalbis), dialogiškumas (: *dialogiškas²³: dialogas), rituališkumas (: *rituališkas²⁴: ritualas)²⁵. Лише кілька неологізмів 2-го ступеня утворено від інших потенційних твірних прикметників, наприклад: sąskambingumas (: *sąskambingas: sąskambis), stinglumas (: *stinglus²⁶: stingti). Абстракт tekstualumas утворено від прикметника tekstualus, –i, якого немає в опорних словниках, але який зафіксовано у двомовному словнику і який уживають фахівці з лінгвістики тексту, літературознавці тощо.
²⁰ Прикметники namiškas, sakrališkas зафіксовано в LKŽPK.
²¹ Похідні із суфіксом –umas є цілком звичними; мовці утворюють їх щоразу, коли виникає потреба, тому, мабуть, у двомовних словниках подано абстракти atskirtumas, iškrypėliškumas, varganumas, не включені до DLKŽ, BLKŽ, LKŽ.
²² У цьому разі він належав би до словотвірної категорії абстрактів дієслів (про цей непродуктивний тип див. LKG 1965: 300).
²³ Прикметник dialogiškas, –a подано лише у двомовних (литовсько-англійському та англійсько-литовському) словниках, але в DLKŽ, BLKŽ, LKŽ, LKŽPK його немає. Можливо, це помилка і цей прикметник можна було б включити до зазначених словників (або деяких із них). У DLKT знайдено 72 приклади вживання dialogiškas, –a, отже, він відомий мовцям.
²⁴ У BLKŽ є прислівник rituališkai, але твірного слова (прикметника rituališkas, –a) у BLKŽ, DLKŽ немає.
²⁵ Такими є також daugartiškumas, didžiaponiškumas, likimiškumas, paradoksiškumas, poemiškumas, pokalbiškumas, priešybiškumas, raudiškumas, reikmeniškumas, romansiškumas, sąlytiškumas, sonetiškumas, svetimkūniškumas, švytuokliškumas, vieninteliškumas, visavertiškumas.
²⁶ У словниках немає прикметника stinglus, –i, але в LKŽ подано прислівник stinglu.
186
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 11
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
Похідним третього ступеня вважається неологізм dviplaniškumas (: *dviplaniškas: *diplanis²⁷: dvi, planas). Варто звернути увагу на те, що деякі неологізми на –umas зафіксовані у двомовних словниках (bereikšmiškumas, daugkart iškumas, dvipoliškumas, paradoksiškumas, rituališkumas), а bekiaušiškumas (‘відсутність мужності, войовничості’) включено до ND. Лексичне значення всіх абстрактів на –umas зрозуміле навіть із мінімального контексту: зневажливо називаєш bekiaušiškumu K337; думки і bemintiškumo K231; уявним bereikšmiškumu, говорячи про те, що є найважливішим K60; не можна категорично заперечувати й їхню [протилежність] priešybiškumo K300; Ми любимо її [медитації] vieninteliškumą K133; таємниці [...] і paradoksiškumas K299. Увагу адресата до змісту й форми мови привертає семантично значуще повторення неологізмів того самого словотвірного типу: на первісну ритуальність, всесвітню пісенність відповідають духовні ритуали GĮT109; Говоримо окремими голосами, органічні kalbiškumas ir pokalbiškumas – дедалі більша рідкість KM19. У творах Валдоса Папєвіса вживається як неологізм stinglumas зі значенням ‘застигання’, так і його твірне слово (також неологізм) stinglus, –i: у дуже застиглому повітрі дим майже не розсіюється VP89; Перед цією крихкою застиглістю VP128.
Дещо менше неологізмів належить до типу –ybė. За DLKG (2005: 101–102), ці похідні, які часто називають надзвичайно яскраву, сильно виявлену ознаку, найчастіше ґрунтуються на прикметниках, меншу групу становлять похідні від іменників, пасивних дієприкметників теперішнього часу, а поодинокі утворені від інших займенникових частин мови. Аналіз емпіричного матеріалу показав, що на прикметниках (1), дієприкметниках (2) та іменниках (3) ґрунтується приблизно однакова кількість неологізмів, і лише три неологізми утворені від інших частин мови (займенників, прислівника) (4), наприклад: (1) atmintinybė (: atmintinis ‘сказаний напам’ять’ DLKŽ²⁸), balsvybė, dažnybė, gelsvybė, nuosaikybė, varganybė, vienkartybė, vidurinybė, žalsvybė; (2) apčiuopiamybė (: apčiuopiamas), kintamybė, negendamybė, nuspejamybė, pasiekiamybė, suprantamybė, nesugrąžinamybė, nekintamybė, apleisty bė; (3) gudragalvybė (: gudragalvis), kurčnebylybė, nebylybė, pranciškonybė, ruden ybė, mėnul ybė, pavasarybė, žvaigždybė; (4) kitapusy bė (: kitapus), manybė (: mano), kitybė (: kitas, –a) (останній неологізм включено до ND).
Деякі неологізми, наприклад, moralybė, beviltybė, могли б утворювати словотвірні опозиції з двома твірними словами – moralė або moralus, –i, іменником або прикметником bevil tis, –ė. У будь-якому разі неологізми належать до тієї самої словотвірної категорії та того самого словотвірного типу. А абстракти neamžinybė (: neamžinas /
²⁷ Варто зазначити, що складне слово dviplanis, не включене до лексикографічних джерел, у литовській мові не є надто рідкісним – у DLKT знайдено 15 прикладів його вживання, ще більше знайдено за допомогою пошукового інструменту Google. ²⁸ Не можна виключати, що цей абстракт ґрунтується на прислівнику atmintinai.
Straipsniai / Articles
187
Page 12
JOLANTA VASKELIENĖ
amžinybė), neaiškybė (: neaiškus / aiškybė), negalimybė (: negalimas / galimybė) вважаються похідними з несталим порядком словотвірних ступенів. Одні неологізми на –ybė зберігають категорійне значення абстракту, інші сприймаються конкретніше, але в усіх випадках їхнє лексичне значення нескладно зрозуміти з контексту, наприклад: Sykiu ji [banalybė] nėra savaime suprantamybė DRT151; важко перетравлювану // вульгаризовану kitapusybę MP124. Нерідко неологізми вживаються поруч із реальними похідними, що належать до того самого словотвірного типу, наприклад, jūra [...] įkūnijo ir amžinybę, ir kintamybę SRIV252; Nakties gūd ybėje, / Apjaukusioje pusnakčio kurčnebylybėje AŽII300; приємний виняток у морі nuobodybės та nuosaikybės DD87; reikia, kad šį kūnas apsivilktų negendam ybe, šis marus kūnas apsivilktų nemarybe SR171 (неологізм negandamybė можна розуміти не лише як ‘незіпсуття’, а й як ‘те, що не псується’). Неологізм dažnybė також має значення ‘те, що є частим, часта річ’ (Malonė bus ne išimtis – dažnybė AŽII344), а mėnulybė, імовірно, має значення ‘місячне світло’: stangrioj mėnulio / mėnulybėje AŽII112 (в останньому прикладі mėnulybė є частиною фігури повторення; пор. також аналогічне словосполучення žvaigždžių žvaigždybės AŽII283). Іноді повторюється той самий словотвірний афікс, наприклад, поруч уживаються неологізми з потенційними твірними словами karštatikybė (: *karštatikis: karštai, tikėti), sunkiatikybė (: *sunkiatikis, –ė: sunkiai, tikėti) та реальні похідні на –ybė: Sunkiatikybės antpuolius, karštatikybės priepuolius, / Taurybės ir tautybės nuosmukius AŽII124.
Значно меншу групу неологізмів становлять похідні типу –ystė. «[П]суфікс –ystė, третій за продуктивністю, є найхарактернішим формантом творення абстрактних іменників» (DLKG 2005: 102), а похідних на –ybė, утворених від прикметників і близьких до абстрактів на –umas, –ybė, небагато. Аналіз неологізмів лише частково підтверджує це твердження граматики29: 8 неологізмів на –ystė ґрунтуються на іменниках (1), 3 утворені від прикметників (2), а абстракти keliakalbystė та vienkalbystė могли б ґрунтуватися як на прикметнику, так і на іменнику30.
Два похідні на –ystė ґрунтуються на потенційних твірних іменниках: citatmeldystė (: *citatmeldys: citata, meldėsi), geradirbystė (: *geradirbis / –ys: geras / gerai, dirbti). Лексичні значення неологізмів загалом збігаються зі словотвірними й нескладно зрозумілі з контексту, наприклад: Citata kaip vedlys, kaip nuodėmklausys, kaip tėvas. Citatmeldystė K162; Nuolankiai priimu luošystę, išdidžiai K392; Vienam tai verslo rūšis, kitam – vienišystė KF161; ypatinga vienmylystės atmaina KE121;
29 Але це також може бути зумовлено невеликою кількістю неологізмів на –ystė.
30 Напр., у BLKŽ наведені двомовний, –а, багатомовний, –а є водночас і прикметниками, і іменниками.
188
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 13
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
незважаючи на її завзяте підлабузництво PI/I188–89; підлабузництво клерків ŠAMS104. У деяких прикладах уживаються новотвори аналогічної будови, тож увага адресата привертається як уживанням новотвору, так і повторенням словотвірного афікса, наприклад: хочеш не хочеш мучачи свій [...] розум батьків одномовності і «змішаних» дітей багатомовності проблема LS45; по-королівськи духу дивацтв і неминуче самотності PM534. Зазначимо, що новотвори меценатство, провідництво, самотність і цитатопоклонство включено до ND, а варіант новотвору одномовністьодномовність зафіксовано у двомовному словнику.
2.2. Новотвори продуктивного словотвірного типу прикметників
Для прикметників, як і для іменників, характерні всі способи словотвору: розрізняють суфіксальні, флексійні та префіксальні похідні, а також складні слова; є й прикметники змішаного творення (Keinys 1999: 75–83; LKE 97–9; Ružė 2008: 88–94, про розвиток словотвору прикметників див. Ambrazas 2011). Прикметники утворюються приблизно за допомогою 130 суфіксів, але багато з них малопродуктивні. Особливо продуктивними є суфікси –inis, –ė; –ingas, –a; –iškas, –a; –uotas, –a; –otas, –a; –okas, –a та ін. (Keinys 1999: 75, 78).
Аналіз емпіричного матеріалу показав, що найбільшу групу прикметникових новотворів (180 новотворів) становлять похідні із суфіксом –iškas, –a31. Найхарактерніше словотвірне значення відносних прикметників із суфіксом –iškas, –a — «подібний до предмета, названого твірним словом», але вони часто мають і переносне значення, тобто позначають не «як що», а «як чий, чого» (див. DLKG 2005: 207). Похідні з продуктивним суфіксом –iškas, –a становлять ядро прикметників подібної та характерної ознаки. Вони «називають ознаку передусім за подібністю до предмета, названого твірним іменником» (Keinys 1999: 76)32. Хоча в граматиках зазначається, що похідні з цим суфіксом утворюються від «непохідних іменників, рідше від похідних і складних слів» (DLKG 2005: 207), більшає прикметників на –iškas, –a, утворених від твірних слів (дериватів) різної структури. Аналіз новотворів із –iškas, –a показав, що вони дуже часто мають переносне значення й утворені від іменників, які позначають живих істот: значну групу становлять прикметники, утворені від іменників на позначення осіб (1), менше прикметників утворено від інших
31 Зазначимо, що інших похідних (навіть із продуктивними суфіксами, наприклад –inis, –ė) у досліджених текстах виявлено незрівнянно менше (тобто похідні з іншими суфіксами не утворювали численних груп). Безперечно, це може бути зумовлено також стилем текстів, з яких зібрано новотвори.
32 Зазначимо, що в найдавніших (XVI–XVII ст.) писемних пам’ятках суфікс –iškas, –a позначав не подібність, а належність (докладніше див. Ambrazas 2011: 82–86).
Straipsniai / Articles
189
Page 14
JOLANTA VASKELIENĖ
живих або міфічних істот (2), численні також прикметники, утворені від іменників на позначення різних неживих предметів (3):
(1) Ці прикметники на –iškas, –a мають значення «характерний для того, хто позначений основним словом», «такий, як особа, позначена основним словом». Одні новотвори, утворені від особових назв, зрозумілі більшості читачів і без контексту (або з мінімального контексту)33, наприклад: baltrušaitiškas34 «характерний для Baltrušaitis, як у Baltrušaitis» (: Baltrušaitis), binkiškas, bodleriškas, brazauskiškas, bradūniškas, cvetajeviškas, cvirkiškas, čechoviškas, donelaitiškas, faustiškas, kafkiškas, huserliškas, janoniškas, karamazoviškas, kudirkiškas, kajokiškas, keruakiškas, mažvydiškas, paskališkas, radauskiškas, rafaeliškas, šveždiškas, stalkeriškas, šelingiškas, šekspyriškas, tarkovskiškas, vaižgantiškas, vangogiškas та ін. Для розуміння деяких новотворів потрібен ширший контекст, оскільки вони утворені від не всім відомої особової назви, наприклад, almodovariškas (: Almodovaras)35, або утворені від особової назви — назви персонажа, уживаної в конкретному творі, наприклад: aleksiškas (: Aleksas), panceriškas (: Panceris), tarvy diškas (: Tarvydas) тощо. Такі самі значення мають прикметники на –iškas, утворені від загальних іменників на позначення осіб, наприклад: arhatiškas «характерний для архата, як у архата36, emigrantiškas, judėjiškas, samurajiškas, saugumietiškas, papūkel iškas, pranciškon iškas, dendiškas, didžiaponiškas, generoliškas, maneken iškas, šventak ūpriškas та ін.
(2) Аналогічні значення мають прикметники на –iškas, –a, утворені від іменників на позначення живих істот, але не осіб, наприклад: drugeliškas «характерний для метеликів, такий, як у метеликів», eržiliškas, musiškas, panteriškas, šešiškas, vikšriškas тощо.
(3) Прикметники на –iškas, –a цієї групи спираються на іменники різної семантики й найчастіше мають словотвірне значення, близьке до переносного значення подібності: «характерний, звичний, властивий предмету, названому основним словом, пов’язаний із цим предметом» (про такі див. DLKG 2005: 207). Твірні іменники новотворів найчастіше є назвами конкретних предметів, наприклад: ažūriškas, archyviškas, dienoraštiškas, gyvsidabriškas, kupoliškas, laiškiškas, labirintiškas, operiškas, pieštukiškas, proteziškas, smilgiškas тощо. Прикметники на –iškas, –a, утворені від іменників, що називають абстрактніші явища, позначають «суттєві властивості предмета, тобто показують, що предмет, названий основним словом, становить сутність, основу предмета, вираженого означуваним словом»
33 Безперечно, це залежить і від фонових знань адресата — відомі литовцям особи (і водночас похідні від них) можуть бути малозрозумілими читачам, які не цікавляться історією та реаліями Литви.
34 Наведено лише одну — форму новотвору чоловічого роду, але в текстах прикметники вживаються у формах обох родів або у формі без родової диференціації.
35 Іспанський кінорежисер (див. VLE 2001: 376).
36 Arhatas «буддійський святий [...]» (VLE 2001: 763).
190
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 15
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
(DLKG 2005: 207). Такими є, наприклад: būsen iškas, fenomenologiškas, gelmeniškas, gelmiškas37, sueitiškas, tuštybiškas тощо.
Кілька неологізмів утворено від назв місць: brabantiškas (: Brabantas), babiloniškas (: Babilonas), senegališkas (: Senegalas), нетиповим похідним вважається прикметник radisonSASiškas38 — його утворено від назви готелю, і він має значення «велика (така, як у готелі Radisson SAS) ціна»: suteikti man kuo daugiau malonumų už prieinamą RadisonSASišką „Astorijos“ kainą ST17. Похідні на –iškas39 спираються на потенційні твірні словаmaskveniškas, vištaprotiškas40. Лише два прикметники не спираються на іменники — похідне keliaprasmiškas (: keliaprasmis, –ė) і tuolaikiškas (: tuolaik41).
Для розуміння значення багатьох неологізмів на –iškas, –a навіть не потрібен контекст; іноді неологізми мають специфічніше значення, для сприйняття якого потрібен мінімальний контекст, наприклад, šagališkas уживається у значенні «характерний для творів Шагала, нагадує твори Шагала» (Kaunas tikrai atrodo šiek tiek šagališkas DRT170), rachitiškas слід розуміти як «характерний для хворого на рахіт, уражений рахітом» (rachitiškų kojų šunelis KE190), kamaniškas має значення «подібний до джмелів» (з kamaniškų musių MP83). Дуже виразною є тенденція за допомогою прикметників на –iškas, –a характеризувати предмет, виражений іменником (абсолютна більшість неологізмів виступає означеннями); так висловлюються чітко й стисло, оскільки похідне значно коротше за словосполучення, що приблизно виражає те саме; крім наведених, наприклад: kvepia čechoviškom ūkanom Vaič39; granauskiškas siekinys lyg ir paprastose situacijose išvelgti kažką žmogui neišvengiamo, lemtingo GĮT101; pristabdo griovejišką žodžių лавину LS177; keruakiškas svajones DRT93; sizifišką būties paradoksalumo неосяжність PM790; graudut graudutė laitis kochana ušiškas trenas42 SRIV27;
37 Прикметники gelmiškas і gelmeniškas по суті означають те саме; неологізм gelmiškas міг бути утворений і від gelmė, і від gelmuo, а gelmeniškas утворено від gelmuo, лише використано довший стовбур твірного слова gelmen-.
38 Слід звернути увагу на стилістичну (ненормативну) орфографію неологізму.
39 Власні назви, що є твірною основою (особові назви, назви місцевостей), не вважаємо потенційними — хоча їх немає в основних лексикографічних джерелах, вони відомі (подані у словниках імен та прізвищ, на сайті Pasaulio vietovardžių, в енциклопедіях тощо).
40 У DLKT не знайдено прикладів із неологізмом vištaprotiškas, –a, але знайдено 8 прикладів уживання неологізму maskveniškas, –a і 197 прикладів уживання його твірного слова maskvenas.
41 У принципі, похідне tuolaikiškas могло б спиратися і на словосполучення tuo laiku з доданим суфіксом –iškas, –a.
42 Найімовірніше, це результат редакторської помилки, і мається на увазі trenas («вірш, пісня або короткий інструментальний твір серйозного, жалобного змісту, призначений для оплакування померлого» TŽŽ 755).
Straipsniai / Articles
191
Page 16
JOLANTA VASKELIENĖ
Великий вечір — і потопельницькі думки MS439; Такі їхні одноденні думки GĮT131 тощо.⁴³.
У деяких текстах повторюються споріднені слова або похідні з тим самим словотвірним афіксом, наприклад: Адже це так альмодоварівське. Аріне подобається Альмодовар. Маріус — ні KK35; І «Об’явлення жука», у назві якого щось буденне, природне, жучине поєднано з тим, що належить до дива GĮT140.
Варто звернути увагу на те, що деякі прикметники на –iškas, –a, не зафіксовані в BLKŽ, DLKŽ, LKŽ, LKŽPK, у сучасній литовській мові вживаються досить широко, наприклад, у текстах не одного автора вживається прикметник čiurlioniškas, –a⁴⁴. У двомовних словниках зафіксовано himniškas, kupoliškas, pranciškoniškas, saviveikliškas, а також paraidiškumas, žanriškumas, але немає прикметників на –iškas, –a, що є їхніми твірними словами, paraidiškas, žanriškas, у LKŽ є прислівник šešiškai і іменник visatiškumas, але немає їхніх твірних слів šešiškas, visatiškas. На це лексикографам слід звернути увагу — невключення деяких слів до лексикографічних праць може бути також помилкою. Прикметник šekspyriškas, –a включено до ND (у текстовому корпусі інших новотворів немає).
ВИСНОВКИ
1. Словотвір новотворів, виявлених у текстах литовських авторів, свідчить про те, що ті самі найпродуктивніші типи творення суфіксальних іменників і прикметників залишаються продуктивними, а основні риси творення новотворів не змінилися. 2. Новотвори всіх словотвірних типів найчастіше ґрунтуються на твірних словах, поданих у лексикографічних джерелах, тобто є похідними першого ступеня — вони становлять 77% усіх новотворів. 23% новотворів ґрунтуються на потенційних твірних словах і найчастіше є похідними другого ступеня. 3.1. Дослідження різних новотворів — як поданих у ND, так і зібраних із текстів литовських авторів, — виявляє загальну тенденцію: користувачі литовської мови,
⁴⁴ У DLKT знайдено 67 прикладів уживання прикметника čiurlioniškas, –a.
192
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 17
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
бажаючи назвати дію предметно, найчастіше створюють лексичні одиниці за наявними, звичними словотвірними моделями, і послідовність типів творення віддієслівних абстрактів, подана в граматиках (–irmas / –yrmas, –tis), залишається такою самою.
3.2. Типи новотворів, утворених від імен, за продуктивністю розташовані так само, як зазначено в граматиках: –umas, –ybė, –ystė. І хоча дослідження новотворів, зафіксованих у ND, виявило дещо іншу послідовність афіксів похідних (–ystė, –umas, –ybė, див. Aleksaitė 2022: 49–56), три найчастотніші типи творення абстрактів від імен залишаються незмінними.
3.3. Хоча новотвори віддієслівних та відіменникових абстрактів по суті не відрізняються від реальних похідних, значна їх частина утворюється від потенційних (не включених до словників) твірних слів: такими є 63% похідних –imas / –ymas і 52% похідних –umas.
4.1. Найпродуктивнішим типом новотворів-прикметників є суфікс –iškas, –a. Новотвори цього типу частіше утворюються від іменників, що позначають живі істоти (особових імен, загальних назв осіб або інших живих істот), вони становлять 60% усіх новотворів –iškas, –a. Простежується тенденція спиратися не на твірні слова з якомога простішою структурою, як зазначається у працях зі словотвору та граматиках, а на твірні слова з досить складною морфемною структурою.
4.2. Продуктивність типу із суфіксом –iškas, –a засвідчується не лише численними прикметниками-новотворами з –iškas, –a, що широко вживаються в текстах, а й великою кількістю абстрактів на –iškas, –a, утворених від потенційних прикметників –umas: на новотвори –iškas, –a спираються 45% новотворів –umas.
5. Значення новотворів усіх словотвірних типів з’ясовується з мінімального або ширшого контексту. Зрозуміти значення допомагають також продуктивність типу, знання аналогічних реальних похідних (зафіксованих у словниках). Отже, за потреби новотвір створюється за типовими моделями, а автор тексту, у якому виявлено новотвір, найімовірніше навіть не здогадується, що вживає похідне, не включене до лексикографічних джерел.
6. Хоча значну частину новотворів можна вважати потенційними похідними, деякі з них привертають увагу адресата, не є типовими через потенційне твірне слово або нетипове вживання. Іноді новотвори виконують функцію зв’язування тексту, а нерідко вживаються через різні види повтору: новотвори вживаються поруч із реальними похідними завдяки словотвірній подібності (повторюється той самий словотвірний афікс), уживаються кілька споріднених похідних (повторюється корінь), уживаються аналогічні словосполучення (повторюється модель словосполучення) тощо.
7. Дуже виразною є тенденція за допомогою прикметників із –iškas, –a характеризувати те, що позначається іменником, — абсолютна більшість новотворів функціонує як епітети з прямим або переносним значенням. Деякі прикметники –iškas, –a вживаються як приховані порівняння (laišiškas — як лист, pieštukiškas — як олівець). Крім того, новотвори з –iškas, –a ущільнюють текст — уживаючи прикметник, а не приблизно
Straipsniai / Articles
193
Page 18
JOLANTA VASKELIENĖ
те саме значення передається коротшим і виразнішим словосполученням, отже, діє принцип економії.
8.1. 21 новотвір відсутній у BLKŽ, DLKŽ, LKŽ, але зафіксований у двомовних словниках — лексикографи повинні звернути на це увагу, і деякі новотвори типової словотвірної будови, зафіксовані у двомовних словниках і вживані в сучасній мові, можна було б включити до DLKŽ або BLKŽ. 10 новотворів уже подано в ND (отже, їх уживають і інші автори).
8.2. На увагу лексикографів заслуговують і ті випадки, коли в BLKŽ, DLKŽ, LKŽ, LKŽPK або двомовних словниках подано похідні слова, але в них немає твірних слів (у словниках є visatiškumas, paraidiškumas, žanriškumas, šešiškai, rituališkai, але немає visatiškas, –a, paraidiškas, –a, žanriškas, –a, šešiškas, –a, rituališkas, –a).
ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ТА ІНШІ ДЖЕРЕЛА
BLKŽ — Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, редколегія: D. Liutkevičienė (головна редакторка), D. Murmulaitytė, V. Sakalauskienė, A. Gritėnienė, A. Gaidienė, D. Daugirdienė, L. Jonušys. Доступ в інтернеті: https://ekalba.lt/bendrinės-lietuvių-kalbos-žodynas/ [переглянуто 2022–06–09].
DLKT — Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Доступ в інтернеті: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/ [переглянуто 2022–06–09].
DLKŽ — Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, головний редактор St. Keinys, 8-е виправлене й доповнене видання, електронний варіант, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Доступ в інтернеті: https://ekalba.lt.
G — пошуковий інструмент Google.
LKŽ — Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (1941–2002), редколегія: G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, головна редакторка G. Naktinienė, електронний варіант, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (оновлена версія, 2018). Доступ в інтернеті: www.lkz.lt; https://ekalba.lt.
LKŽPK — Lietuvių kalbos žodyno Papildymų kartoteka, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015. Доступ в інтернеті: https://ekalba.lt.
ND — Miliūnaitė Rita, Aleksaitė Agnė. Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas [безперервний онлайн-довідник від 2011 р.], укладач R. Miliūnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Доступ в інтернеті: https://ekalba.lt/naujazodziai/naujienos [переглянуто 2022–06–09].
TŽŽ — Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera, 2003.
VLE — Visuotinė lietuvių enciklopedija 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2001.
194
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 19
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
ŠALTINIAI
A – Aputis Juozas 1986: Gegužė ant nulūžusio beržo, Vilnius: Vaga.
AŽ – Žukauskas Albinas 1986: Rinktiniai raštai 1–2, Vilnius: Vaga.
Č – Čigriejus Henrikas Algis 2011: Ir parnešė apynio kvapą, Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.
DD – Sabaliauskaitė Kristina 2012: Danielius Dalba & kitos istorijos, Vilnius: Baltos lankos.
DK – Kalinauskaitė Danutė 2015: Skersvėjų namai, Vilnius: Tyto alba.
DRT – Staponkutė Dalia 2014: Iš dviejų renkuosi trečią, Vilnius: Apostrofa.
E – Daujotytė Viktorija 2001: Esė apie poeziją ir esimą, Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.
VP – Papievis Valdas 2010: Eiti, Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla.
LITERATŪRA
Aleksaitė Agnė 2022: Lietuvių kalbos naujažodžių daryba (2011–2019 m. Naujažodžių duomenyno pagrindu): daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Ambrazas Saulius 1993: Daiktavardžių darybos raida, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Ambrazas Saulius 2000: Daiktavardžių darybos raida 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Ambrazas Saulius 2011: Būdvardžių darybos raida, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Baayen Harald 1991: Quantitative aspects of morphological productivity. – Yearbook of Morphology 1991, eds. G. Booij, J. van Marie, Dordrecht: Kluwer, 109–149.
Bauer Laurie 2001: Morphological Productivity, Cambridge: Cambridge University Press.
Booij Geert 2005: The Grammar of Words. An Introduction to Linguistic Morphology, Oxford: Oxford University Press.
196
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 21
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
Brown Keith 2005: Encyclopedia of Language and Linguistics, 2nd edition, ed. in chief K. Brown, eBook, San Diego: Elsevier Science Imprint; Elsevier Science & Technology Books.
DLKG 2005: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, 4-oji pataisyta laida, red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Greenbaum Sidney 1996: The Oxford English Grammar, Oxford: Oxford University press.
Jakaitienė Evalda, Laigonaïtė Adelė, Paulauskienė Aldona 1976: Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius: Mokslas.
Keinys Stasys 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.
Lieber Rochelle, Štekauer Pavol 2014: The Oxford Handbook of Derivational Morphology, Oxford: Oxford University Press.
LKE – Lietuvių kalbos enciklopedija, sud. K. Morkūnas, red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2008.
LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1, vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis.
Miliūnaitė Rita 2015: Naujažodžių atranka ir pateikimas Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Leksikografija ir leksikologija 5, 161–184.
Miliūnaitė Rita 2018: Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Bendrinė kalba 91, 1–21.
Murmulaitytė Daiva 1997: „Dabartinės lietuvių kalbos žodyno“ veiksmažodinių daiktavardžių semantinė ir statistinė analizė (priesagos –imas / –ymas ir galūnės -a vediniai): daktaro disertacijos santrauka, Vilnius.
Murmulaitytė Daiva 2016: Naujažodžių duomenynas ir naujadarų tyrimų perspektyvos. – Bendrinė kalba 89, 1–27.
Murmulaitytė Daiva 2021: Daiktavardžių darybos ir morfemikos tyrimo perspektyvos (Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyno atvejis), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Pervuxina Irina I. 2007: Первухина, Ирина Ю. Продуктивные типы и модели современного словообразования (на материале Нижегородской прессы конца XX – начала XXI века) [Produktyvieji tipai ir modeliai sovremennoго slovoobrazovanija (na materiale Nižnegorodskoj pressy konca XX – načala XXI veka]: диссертация кандидата филологических наук [dissertacija kandidato filologičiесkix nauk], Нижний Новгород: Нижегородский государственный университет им. Н. И. Лобачевского [Nižnij Novgorod: Nižegorodskij gosudarstvennyj universitet im. N. I. Lobačevskogo].
Straipsniai / Articles
197
Page 22
JOLANTA VASKELIENĖ
Plag Ingo 2003: Word-Formation in English, Cambridge: Cambridge University Press.
Plag Ingo 2006: Productivity. – The Handbook of English Linguistics, eds. B. Aarts, A. McMahon, Oxford: Blackwell, 537–556.
Rūže Albertas 2008: Lietuvių kalbos morfologija 1, Vilnius: Vilniaus universitetas.
Soida Emīlija 2009: Vārd darināšana, Rīga: LU Akadēmiskais apgāds.
Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Productive Types of Noun and Adjective Neologisms
SUMMARY
Neologisms found in the texts of Lithuanian authors were selected as the object of this study. The article analyses suffixed nouns and adjectives belonging to the productive types of word formation. The research is based on the data from the study of the formation, semantics and use of 374 neologisms (194 nouns and 180 adjectives) belonging to six types of formation. In summary it can be said that the formation of neologisms still shows the same productive types of the formation of suffixed nouns and adjectives, the main features of the formation of neologisms also remain unchanged.
Neologisms of all types of formation are usually based on the base words provided in the sources of lexicography, thus, they are first-level derivatives (they make up 77 percent of all neologisms). Twenty-three percent of neologisms are based on potential base words and are mostly second-level derivatives. The study of various neologisms – both presented in the Database of Neologisms of the Lithuanian language and collected from texts by Lithuanian authors – reveals a general tendency that in order to nominally name an action, the users of the Lithuanian language most often create lexical units according to the usual patterns of word formation and that the sequence of the most derivable types of verb abstracts presented in grammars (–imas/–ymas, –tis) remains the same. The nominal types of neologisms are arranged according to productivity in the same way as indicated in the grammars: –umas, –ybė, –ystė. Although the study of the neologisms recorded in the Database of Neologisms of the Lithuanian language has revealed a slightly different sequence of derivable affixes, the three most derivable types remain unchanged. Although the neologisms of the abstracts of verbs and nominals do not in principle differ from real derivatives, a considerable part
198
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 23
Produktyvieji daiktavardžių ir būdvardžių vedinių naujadarų tipai
of them are formed from potential base words; such are 63 percent of the -imas/-ymas derivatives and 52 percent of the -umas derivatives.
The most derivable type of adjective neologisms is the suffix -iškas, -a. Neologisms of this type are more often formed from nouns denoting living things (they make up 60 percent of all the adjectives). A tendency to be based on words with a rather complex morphemic structure is becoming pronounced. The productivity of the type of the suffix -iškas, -a is also evidenced by the abundance of abstracts with -umas made from the potential -iškas, -a adjectives: 45 percent of neologisms with -umas are made from the neologisms with the suffix -iškas, -a. The absolute majority of adjectives with -iškas are epithets with a literal or figurative meaning. Some adjectives with -iškas are used as hidden comparisons. In addition, neologisms with -iškas compress the text.
The meanings of the neologisms become clear from a minimal or wider context. Productivity of the type and knowledge of analogous real derivatives also helps us to understand the meaning. Although a large part of neologisms can be considered potential derivatives, nevertheless, some of them catch the eye of the addressee, they are not typical because of a potential base word or because of atypical usage. Sometimes neologisms also have the function of linking the text and are often used for various repetitions.
A total of 21 neologisms are not listed in the supporting dictionaries, however, they are recorded in bilingual dictionaries – it would be worthwhile for lexicographers to pay attention to this. Ten neologisms are already presented in the Database of Neologisms of the Lithuanian language, which means that they are also used by other authors. The attention of lexicographers should also be drawn to those cases where the dictionaries contain derivatives, but they do not contain their base words.
Įteikta 2022 m. rugsėjo 12 d.
JOLANTA VASKELIENĖ
Vilniaus universiteto Šiaulių akademija Vytauto g. 84, LT-76352 Šiauliai, Lietuva [email protected]
