This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Preparing document pages…
Page 1
ДАЛІУС ЯРМАЛАВІЧЮС Вільнюський університет ORCID id: orcid.org/0000-0002-6755-6316 Галузь досліджень: синхронне й діахронне словотворення; історія балтійської та германської груп мов; аналіз словотворення іменникових композитів у двомовних рукописних словниках балтійських мов; проблеми перекладу спеціальної термінології, методика викладання німецької мови.
ДАНГУОЛЕ СТРАЙЗИТЕ Вільнюський університет Галузь досліджень: іменникове словотворення, зіставний аналіз Nomina Loci у балтійських і германських мовах, методика викладання ESP (англійської мови для спеціальних цілей) та англійської мови як іноземної (EFL); теорія і практика перекладу; медична термінологія.
ВІРГІНІЯ ЮРАТЕ ПУКЕВІЧЮТЕ Вільнюський університет ORCID id: orcid.org/0000-0002-3219-2794 Галузь досліджень: застосування новітніх методів у викладанні іноземної мови; дидактика іноземних мов, словотворення у викладанні та вивченні іноземних мов. DOI: doi.org/10.35321/all88-02
СЛОВОТВІРНІ МОДЕЛІ НІМЕЦЬКИХ І ЛИТОВСЬКИХ NOMINA LOCI З СЛОВНИКА СЕМИ
28
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 2
Word-formation Patterns of the German and Lithuanian Nomina Loci from the Dictionary of Seven Languages (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)
СЕМИ МОВ (SIEBEN-SPRACHEN-WÖRTERBUCH1)
Словотвір назв місць () у німецькій та литовській мовах у семимовному словнику (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)nomina loci
А Н О Т А Ц І Я
У цій статті аналізуються назви місць (Nomina Loci) у німецькій мові та їхні словотвірні відповідники в литовській. Мета статті — з’ясувати подібності й відмінності між назвами місць у німецькій та литовській мовах. Матеріал дослідження було зібрано із семимовного багатомовного словника, опублікованого 1918 року, укладення якого було доручене та здійснене владою військово-адміністративної одиниці «Oberost». На основі відібраних даних (загалом 253 німецьких приклади з 8,000 слововживань) ставиться за мету проаналізувати словотвірні тенденції Nomina Loci в обох мовах, зіставивши німецькі назви місць, зафіксовані в словнику на початку 20-го століття, з їхніми литовськими відповідниками.
Дослідження Nomina Loci подано в такому порядку: спочатку аналізуються назви місць німецької мови, щоб з’ясувати, яку частку Nomina Loci становлять композити, деривати та прості слова (simplicia).
На наступному етапі аналізу слова, зафіксовані в джерелі, зіставляються з відповідниками в литовській частині словника. Мета цієї частини статті — визначити словотвірні моделі Nomina Loci у литовській мові та порівняти їх із німецькими композитами, дериватами й простими словами.
Дослідження показало, що з 253 зафіксованих прикладів Nomina Loci, виявлених у німецькому розділі словника, більшість становлять складні та прості слова, тоді як кількість німецьких Nomina Loci, утворених за допомогою афіксів, є значно меншою.
Здебільшого німецьким складним назвам місць у литовській мові відповідають синтагми. Німецькі прості назви місць перекладаються литовською за допомогою simplicia і рідше — дериватів, тоді як Nomina Loci, утворені за допомогою афіксів, найчастіше передаються литовською дериватами або синтагмами.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: Nomina Loci (назви місць), словотворення, афікси, композити, словник семи мов.
У цій статті описуються назви місць у німецькій мові (Nomina Loci) та їхні словотвірні відповідники в литовській мові. Матеріал дослідження було зібрано з глосарного семимовного словника, укладення якого ініціювала влада військово-адміністративної одиниці Oberost, а видання було опубліковане 1918 року. На основі відібраних даних, у яких із 8000 лем, включених до джерела, 253 становлять назви місць німецької мови, ставиться за мету проаналізувати словотвір nomina loci обох мов, порівняти словотвірні особливості німецьких назв місць, зафіксованих у словнику, та литовських відповідників, характерних для початку XX століття.
Проведене дослідження подано в такому порядку: спочатку розглядаються назви місць німецької мови з метою з’ясувати, яку частину nomina loci цієї мови становлять композити, деривати та прості слова. Потім слова, зафіксовані в джерелі, порівнюються з відповідниками в литовській частині словника. У цій частині статті ставиться за мету визначити, який спосіб словотвору назв місць литовської мови відповідає німецьким композитам, дериватам і simplicia.
Із 253 іменників nomina loci німецької мови, зафіксованих у словнику, більшість становлять композити та прості слова; значно менше виявлено назв місць, яким властива афіксація.
Німецьким складним nomina loci у литовській мові відповідають словосполучення (синтагми), а прості назви місць перекладаються литовською simplicia, рідше — дериватами. Афіксальні деривати nomina loci німецької мови у словнику найчастіше подаються литовськими дериватами або словосполученнями.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: Nomina Loci (назви місць), словотворення, афікси, композити, семимовний словник.
ВСТУП
Під час Першої світової війни німецька армія кайзера окупувала частину західних земель Російської імперії, на основі чого було сформовано військово-адміністративну одиницю «Oberost» (німецькою: Ober Ost) (див. рисунок 1).
Як зазначено у виданні Відділу преси Oberost, Das Land Ober Ost (далі — DLOO), рішення та розпорядження щодо управління територією, які поширювалися усно або за допомогою публічно виставлених плакатів, зрештою виявилися обмежено ефективними. Тому після відновлення роботи друкарень було вирішено публікувати важливі документи та інформацію в газетах (DLOO 1917: 128). Спочатку вважалося, що вся преса має використовувати шрифт Fraktur, уживаний у німецькій мові, яким також друкували видання на Куршській косі. Однак інші мови району Oberost використовували латинський алфавіт (Antikva) та слов’янські літери (кирилицю), тому для друку текстів було встановлено обладнання
30
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII
Page 4
Word-formation Patterns of the German and Lithuanian Nomina Loci from the Dictionary of Seven Languages (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)
цими шрифтами, а їхнє переорієнтування на Fraktur було б фінансово невигідним. Отже, було вирішено продовжити друкувати стародавньою латиницею, а для їдишу використовувати єврейські літери (DLOO 1917: 136–137). Через воєнний стан публікації та оголошення підлягали цензурі, що призвело до створення Відділу преси Oberost (німецькою: Presseabteilung), який складався з місцевих відділів (німецькою: Pressestellen). Перекладацький підрозділ Відділу преси (німецькою: Übersetzungsstelle der Presseabteilung) контролював газети, надруковані місцевими мовами, і готував переклади найважливіших розпоряджень влади Oberost окремими мовами. Для полегшення роботи перекладачів було укладено реєстр німецьких слів та їхніх перекладів латиською, литовською, польською, їдишем, білоруською та російською мовами. Він містив близько 8,000 слів (DLOO 1917: 147–148), на основі яких було підготовлено й надруковано 1918 року семимовний словник (німецькою: Sieben-Sprachen-Wörterbuch, далі — SSW); цей словник використано як джерело даних для добору матеріалу дослідження, описаного в цій статті.
РИСУНОК 1. Адміністративна територія Oberost (джерело: Das Land Ober Ost 1917: 345)
Як зазначено у вступному розділі словника, його підготовку та публікацію ініціювали східноєвропейські органи влади, окуповані Німеччиною під час Першої світової війни, відповідальні за засоби масової інформації та переклад різних адміністративних документів місцевими мовами (SSW 1918: 5). Однак, за словами укладачів словника, цю лексикографічну працю було виконано без участі фахівців у цій галузі мовознавства, тому слід визнати, що це, безперечно, знижує її наукову цінність. Попри цей недолік, практичне значення словника є безсумнівним, оскільки він поліпшив комунікацію військової влади з місцевим населенням (SSW 1918: 5–6). Основу німецьких словникових відповідників становили картки слів, каталогізовані шістьма мовами, які доти використовувалися для перекладу різних адміністративних текстів місцевими мовами окупованих територій.
Автори цього словника також зіткнулися з певними труднощами, оскільки місцеві мови не мали відповідників для німецьких адміністративних, юридичних або військових термінів. У таких випадках нові слова утворювали відповідно до структур місцевих мов, імовірно, консультуючись із носіями цих мов. Отже, цей багатомовний словник було обрано джерелом дослідницьких даних через зафіксовані в ньому розмовні слова та випадки словотворення, що дало змогу визначити словотвірні властивості литовських назв місць, уживаних на початку 20th століття.
З іншого боку, це дослідження можна було б розширити, включивши більше мов (наприклад, латиську та російську), що дало б змогу порівняти й визначити найпродуктивніші словотвірні типи назв місць у відповідних мовах.
Предметом цього дослідження є утворення Nomina Loci (далі — NL) у німецькій та литовській мовах. У дослідженні розглядаються словотвірні характеристики німецьких відповідників NL у литовській мові. Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:
1) розглянути теорію словотворення NL;
2) проаналізувати словотвірну структуру NL у німецькій мові;
3) дослідити особливості литовського словотворення NL, зафіксованого у словнику;
4) порівняти й описати словотвірні моделі німецьких NL з їхніми відповідниками в литовській мові.
Результати дослідження NL описано в такому порядку: спочатку подано огляд теорії утворення NL; далі представлено особливості словотворення NL у німецькій та литовській мовах, зафіксовані у словнику, що дає змогу виокремити переважні типи
32
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII
Page 6
Word-formation Patterns of the German and Lithuanian Nomina Loci from the Dictionary of Seven Languages (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)
іменникового словотворення в цій категорії. Нарешті, словотворення німецьких NL порівнюється з литовськими відповідниками NL із литовської частини словника.
Наприкінці статті подано основні висновки та бібліографію.
1. ОГЛЯД СЛОВОТВОРЕННЯ НАЗВ МІСЦЬ (NOMINA LOCI)
Традиційно в академічній спільноті, здається, існує загальний консенсус щодо основного визначення Nomina Loci. І Franz Rainer та Hans C. Luschützky (2013: 1302), і Bogdan Szymanek (2015: 1328) визначають Nomina Loci передусім як категорію іменників у системі словотворення, зокрема як випадки девербальної деривації. Водночас автори визнають, що категорія назв місць охоплює також первинні іменники, композити та інші типи деривації (Rainer, Luschützky 2013: 1302; Szymanek 2015: 1329).
Прототипові деривати NL зазвичай відповідають моделі девербальної номіналізації, напр., Lith. dirb-tuvė «майстерня» (← dirbti «працювати»); Eng. refin-ery (← to refine).
Також поширені деномінальні типи NL, напр., Lith. dilgėl-ynas «зарості кропиви» (← dilgėlė «кропива»), klamp-ynė «болото» (← klampus, -i «болотистий»); Eng. pigg-ery (← pig). Основним способом утворення NL вважають суфіксацію; однак також використовуються конверсія, парадигматична деривація або словоскладання (Kastovsky 1985: 224; Szymanek 2015: 1334). В англійській мові категорія NL є малопродуктивною: для творення нових NL застосовуються суфіксація, конверсія та словоскладання. Суфікс -(e)ry, запозичений із французької мови, може використовуватися для утворення девербальних або деномінальних дериватів, основою яких може бути як дієслово, так і іменник, наприклад Eng. boil-ery (← to boil), pigg-ery (← a pig) (Marchand 1969: 284). Інші релевантні суфікси NL такі: –(e)(t)eria, напр. chocolat-eria (← chocolate); -age, напр. orphan-age (← orphan) (Kastovsky 1985: 223; Szymanek 2015: 1335), а також формант –dom, напр. king-dom (← king), який James P. Blevins (2006: 526) класифікує як тип напівафіксів.² Як зазначає Rochelle Lieber (2004: 150),
² У теорії словотворення напівафікси зазвичай вважають конструктивними елементами, які посідають проміжне місце між афіксами та окремими лексемами. Однак дослідники не дійшли одностайної думки щодо статусу афіксів, а питання їхнього відмежування від інших засобів словотворення залишається дискусійним (докладніше див. Jarmalavičius 2017: 75–88; Jarmalavičius, Straižytė 2020: 123–127).
суфікс –age не є продуктивним афіксом творення NL, але за допомогою суфікса –ery в англійській утворюється низка слів цієї категорії. Однак серед продуктивних англійських суфіксів Ingo Plag (2006: 541–545) не згадав жодного суфікса, який передавав би деривацію NL, що дає підстави вважати суфіксацію як словотвірний засіб творення NL в англійській менш поширеною. Водночас трапляються NL, утворені за допомогою суфікса –ment (encampment, settlement) (Kastovsky 1985: 225). Крім того, для творення NL в англійській може застосовуватися конверсія, напр. a stop (← to stop), а також словоскладання, напр. з другим компонентом shop (book-shop), house (slaughter-house) (Marchand 1969: 375).
Хоча приблизно 60 відсотків німецьких іменників утворено за допомогою суфіксації (Fleischer, Barz 1995: 84), цей спосіб деривації не є переважним у сфері NL. У творенні NL використовуються лише кілька афіксів, найпоширенішими серед них є девербальна або деномінальна деривація. Wolfgang Motsch (2004: 352) згадує деякі продуктивні суфікси — найчастіше девербальні іменники, що позначають місце, де відбувається певна діяльність (Motsch 2004: 337), напр., суфікс –(er)ei Druck-erei «друкарня» (← drucken «друкувати»). Однак суфікс –erei може також використовуватися в німецькій мові для утворення деномінальних дериватів, напр., Käs-erei «сироварня» (← Käse «сир»), –(l)erei: Först-erei «лісове господарство» (← Först-er «лісник»), Tisch-lerei «столярна майстерня» (← Tisch-ler «столяр»). Можлива також девербальна деривація NL із суфіксом –e: Kipp-e «сміттєзвалище» (← kippen «перекидати»), Schwemm-e «заплавний берег» (← schwemmen «затоплювати») (Fleischer, Barz 1995: 146; Motsch 2004: 353). Також виявлено лише кілька слів, утворених за допомогою інших афіксів: суфіксів -icht, -nis, -ung, -t і префікса ur-, напр. Dick-icht «хащі» (← dicht «густий»), Gefäng-nis «в’язниця» (← gefangen форма дієприкметника минулого часу «спійманий»), Ansiedl-ung «поселення» (← ansiedeln «поселятися»), Buch-t «затока» (← biegen «гнути»), Ur-wald «джунглі» (← Wald «ліс, гай») (Fleischer, Barz 1995: 35, 163, 166, 176, 203; Motsch 2004: 353). A significant proportion of German nouns are formed by compounding. Any part of speech can become the first constituent of a compound; however, determinative compounds corresponding to the N + N word-formation type³ є високопродуктивними (Fleischer, Barz 1995: 84). Хоча авторам цієї статті не вдалося знайти спеціальних досліджень словоскладання NL у німецькій мові, наведені вище факти свідчать, що цей спосіб словотворення є поширенішим за афіксацію, як показує аналіз словотворення NL. Як і в інших іменниках, першими елементами складних NL можуть бути прикметники, напр. Flach-küste «низький берег»,
³ У двомовних словниках балтійських мов німецькі композити типу N + N становлять 78,9–83,2 відсотка, V + N — 9,4–12,6 відсотка, A + N — 5,2–6,9 відсотка, а складні іменники з першими компонентами інших частин мови — 1,3–3,2 відсотка (Stundžia, Jarmalavičius 2019: 64, 301, 319).
34
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII
Page 8
Word-formation Patterns of the German and Lithuanian Nomina Loci from the Dictionary of Seven Languages (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)
дієслова, напр. Koch-ecke «кухонний куточок», Treib-haus «теплиця» (Motsch 2004: 353), прийменники, напр. Vor-garten «передній двір», але велику групу NL становлять також слова з двома іменниковими компонентами, напр. Schuß-feld «поле обстрілу», Unglücks-stelle «місце аварії» або Gemeinde-wald «громадський ліс»). Така модель особливо поширена серед NL із другим компонентом, що позначає місце, напр. Stelle «місце», Wald «ліс», Feld «поле» тощо.
У литовській мові NL є відносно новою категорією іменників, утвореною від nomina collectiva (Ambrazas 2000: 63, 207) і характеризується середньою продуктивністю. Більшість цих слів утворюється за допомогою суфіксів.
Найпродуктивнішими афіксами для утворення NL є такі: Lith. –ynas, напр. berž-ynas «березовий гай» (← beržas «береза»), –ynė, напр. dyk-ynė «пусте місце» (← dykas, –a «пустий»), –inė, напр. malk-inė «дровітня» (← malka «деревина»), –ykla, напр. mok-ykla «школа» (← mokyti «навчати»), –idė, напр. kiaul-idė «свинарник» (← kiaulė «свиня»), –uma, напр. saus-uma «суша» (← sausas, –a «сухий») та кілька інших, причому перші три форманти є найпродуктивнішими.
Згідно з Граматикою сучасної литовської мови (Dabartinės lietuvių kalbos gramatika (далі — DLKG) 1997), менш продуктивними суфіксами є: –uva, напр. žvalg-uva «місце розвідки» (← žvalgyti «розвідувати»), –lis, напр. sandė-lis «склад» (← sudėti, –jo «зберігати»), –einė, напр. buv-einė «місце проживання» (← būti, –vo «бути»), –imys (–imis), напр. paplūdimys «пляж» (← paplūsti, –do «переповнюватися»), –vė, напр. kal-vė «кузня» (← kalti, –ė «карбувати») і –udė, напр. al-udė «пивний заклад» (← alus «пиво»), які продукують лише кілька слів (Ambrazas 2000: 63).
З огляду на словотворення NL словотвірні флексії, як-от Lith. prieplauk-a «пристань» (← priplaukti, –ė «приставати до берега»), є малопоширеними (Ulvy das 1965: 396). Згідно з Граматикою сучасної литовської мови (DLKG 1997: 137), NL представлені дериватами із закінченнями –a, –is, –ė та –as, напр. perėj-a «прохід» (← pereiti, –jo «проходити»), guol-is «лігво» (← gulėti, –jo «лежати»), plyn-ė «пустеля» (← plyn as «голий»), nuotak-as «стічна канава» (← nutekėti, –jo «стікати»).
Іншим способом словотворення категорії NL, описаним у Граматиці сучасної литовської мови (DLKG 1997: 145), є префіксація. Префікс pa вважається найпродуктивнішим у префіксальному творенні, напр. pa-kalnė «схил» (← kalnas «пагорб»), pa-kelė «бічна дорога» (← kelias «дорога»). Граматика сучасної литовської мови (DLKG 1997: 145–147) також наводить такі форманти цього префікса, як už-, напр. už-stale «за столом» (← stalas «стіл»), ant-, напр. ant-kapis «надгробок» (← kapas «могила»), prie-, напр. prie-pirtis «передсаунне приміщення» (← pirtis «сауна»), į-, напр. į-kalnė «сходження» (← kalnas «пагорб»), apy-, напр. apy-kaklė «комір» (← kaklas «шия»), po-, напр. po-žemis «підземелля» (← žemė «земля, ґрунт»), prieš-, напр. prieš-kambaris «передпокій» (← kambarys «кімната»).
На відміну від германських мов, таких як англійська та німецька, литовська мова не багата на іменникові композити, оскільки, згідно з Граматикою сучасної литовської мови (DLKG 1997: 151), складні іменники становлять лише близько 5 відсотків усіх слів, зареєстрованих у словнику, і їхньою домінантною моделлю є модель із другим іменниковим компонентом.
Найпродуктивнішими є слова типу N + N, тоді як складні іменники інших структур трапляються рідше (Stundžia, Jarmalavičius 2019: 26–28). За відсутності достатніх даних і досліджень важко визначити, якою мірою NL представлені словоскладанням у литовській мові, але з огляду на відносно невелику кількість іменникових композитів припускається, що NL, виражених композитами, буде значно менше, ніж утворених за допомогою афіксації.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що афіксація не є поширеним способом творення NL в англійській та німецькій мовах; безперечно, вона менш частотна, ніж словоскладання, яке є загалом продуктивним способом деномінального словотворення в німецькій мові. У словотворенні NL литовської мови домінує суфіксація, тоді як префіксів і словотвірних флексій використовується значно менше. Однак за відсутності ґрунтовніших досліджень важко з достатньою точністю визначити частку словоскладання у словотворенні литовських NL.
2. СЛОВОТВІР НАЗВ МІСЦЬ (NOMINA LOCI) У НІМЕЦЬКОМУ РОЗДІЛІ СЛОВНИКА
У цій частині статті описуються NL у німецькому розділі словника, що містить 253 зафіксовані приклади, зосереджуючи увагу на їхньому утворенні та словотвірній структурі. Слід зазначити, що під час збирання цих прикладів виникли певні труднощі з відмежуванням NL від інших категорій іменників. Як зазначає Vincas Urbutis (2009: 194), між окремими категоріями немає чітких меж, тому за відсутності ширшого контексту важко визначити, чи, наприклад,
Brücke «міст», Bohrturm «нафтова вишка», Abweg «хибний шлях», Eisenbahn «залізниця», Feldbefestigung «польове укріплення», Treppe «сходи» слід розглядати як NL чи як інші репрезентації категорій іменників, що позначають будівлі або інструменти. Тому подібні слова залишаються поза межами словотвірного аналізу.
Крім того, з дослідження вилучено такі іменники, як Anwaltskammer «палата адвокатів», Behörde «установа, офіс, державний орган», Fakultät «факультет», Generalstab «Генеральний штаб», Sparkasse «ощадний банк» тощо, оскільки вони не
36
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII
Page 10
Word-formation Patterns of the German and Lithuanian Nomina Loci from the Dictionary of Seven Languages (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)
позначають конкретне місце, а, здається, ідентифікують певні установи або органи. Як показано на рисунку 2, понад половину NL, визначених у словнику, становлять композити, за якими йдуть прості, немотивовані слова, тоді як найменшу частину репрезентують слова, утворені за допомогою афікса (див. рисунок 2).
РИСУНОК 2. Словотвір назв місць (NL) у німецькій мові
Як уже згадувалося в цій частині статті, більшість NL у німецькій мові, що розглядаються, становлять складні слова, обидва компоненти яких є іменниками, тобто відповідають словотвірному типу N + N (див. Рисунок 2), наприклад Bier-brauerei ‘пивоварня’ (← Bier ‘пиво’ + Brauerei ‘пивоварня’), Gärungs-raum ‘приміщення для бродіння’ (← Gärung ‘бродіння’ + Raum ‘кімната’), Herstellungs-ort ‘місце виробництва або виготовлення’ (← Herstellung ‘виробництво, виготовлення’ + Ort ‘місце’), Klee-brache ‘перелог, засіяний конюшиною’ (← Klee ‘конюшина’ + Brache ‘необроблювана земля, перелог’), Laub-wald ‘листяний ліс’ (← Laub ‘листя’ + Wald ‘ліс’), Milch-keller ‘молочний льох’ (← Milch ‘молоко’ + Keller ‘льох, склепіння’), Nadel-wald ‘хвойний ліс’ (← Nadel ‘голка’ + Wald ‘ліс, нетрі’), Pferde-stall ‘стайня’ (← Pferd ‘кінь’ + Stall ‘стайня’), Sumpf-land ‘болотиста місцевість’ (← Sumpf ‘болото, трясовина’ + Land ‘земля, ґрунт’), Waren-haus ‘магазин’ (← Waren мн. ‘товар, речі’ + Haus ‘будинок’), Zier-garten ‘квітковий сад’ (← Zier ‘прикраса’ + Garten ‘сад’).
Складні NL типу N + N, зафіксовані в словнику, є найчисленнішими, тоді як слова з першим компонентом-дієсловом трапляються вчетверо рідше (див. Рисунок 3), наприклад Anbau-fläche ‘оброблювана земля, культивована площа’ (← anbauen ‘обробляти, вирощувати’ + Fläche ‘площа, земля’), Bade-stube ‘ванна кімната, лазня’ (← baden ‘купатися, приймати ванну’ + Stube ‘будинок, кімната’), Kauf-laden ‘крамниця’ (← kaufen ‘купувати, продавати’ + Laden ‘крамниця, магазин; завантаження’), Näh-stube ‘швейна кімната’ (← nähen ‘шити, зшивати’ + Stube ‘будинок, кімната’), Säge-mühle ‘лісопильня’
РИСУНОК 3. Структурні моделі складних назв місця (NL) у німецькій мові
NL з першими компонентами, що належать до інших частин мови, трапляються значно рідше (див. Рисунок 3), наприклад An-höhe ‘пагорб’ (← an ‘на, біля, до’ + Höhe ‘висота’), Eigen-wirtschaft ‘ферма’ (← eigen ‘власний’ + Wirtschaft ‘економіка, ферма, маєток’), Elementar-schule ‘початкова школа’ (← elementar ‘основний, початковий’ + Schule ‘школа’), Quer-straße ‘перехрестя, поперечна вулиця’ (← quer ‘поперечний’ + Straße ‘вулиця’), Vor-hof ‘переддвір’я’ (← vor ‘перед, попереду’ + Hof ‘двір’), Vor-zimmer ‘передпокій’ (← vor ‘перед, попереду’ + Zimmer ‘кімната’).
Значну частину досліджуваної лексики становлять NL, представлені простими, тобто невмотивованими, словами; вони складають 35 відсотків NL, виявлених у словнику (див. Рисунок 2), наприклад Berg ‘пагорб, гора’, Boden ‘дно’, Feld ‘поле’, Garten ‘сад, подвір’я’, Forst ‘ліс’, Haus ‘будинок, дім’, Hütte ‘хатина, халупа’, Küste ‘узбережжя’, Platz ‘місце, простір, сидіння’, Scheune ‘хлів’, Stall ‘стійло, стайня, загін’, Wald ‘ліс, гай’, Wüste ‘пустка, пустеля’, Zimmer ‘кімната’ тощо.
Як показали дані дослідження, кількість німецьких NL, утворених афіксацією, незначна — загалом 14,2 відсотка (див. Рисунок 2). У 36 зібраних прикладах виявлено значне різноманіття афіксів: деякі варіанти вживаються частіше, тоді як інші зафіксовано лише один раз (див. Таблицю 1).
38
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII
Page 12
Word-formation Patterns of the German and Lithuanian Nomina Loci from the Dictionary of Seven Languages (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)
ТАБЛИЦЯ 1. Словотвірні афікси назв місця (NL) у німецькій мові
(← Stadt ‘місто’), Haupt-wechselstube ‘головний пункт обміну валюти’ (← Wechselstube ‘пункт обміну валюти’). По одному прикладу NL зафіксовано із суфіксами -icht, -ei, -nis і дериватом префікса Ob- (див. Таблицю 1), наприклад Dick-icht ‘густий ліс, хащі’ (← dicht ‘густий’), Gefäng-nis ‘в’язниця’ (← gefangen форма дієприкметника минулого часу ‘спійманий’), Ziegel-ei ‘виробництво цегли’ (← Ziegel ‘цегла’), Ob-dach ‘притулок’ (← Dach ‘дах, покрівля’).
3. ЕКВІВАЛЕНТИ НІМЕЦЬКИХ НАЗВ МІСЦЯ (NOMINA LOCI) У ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ
У цьому розділі статті подано опис литовських дериваційних еквівалентів NL німецької мови. NL можуть перекладатися з німецької литовською за допомогою синтагм, симпліцій, дериватів і складних слів. Німецькому слову часто відповідає кілька литовських еквівалентів: прості слова, синтагми й деривати, симпліції та словосполучення, тоді як прості слова, синтагми або афікси можуть чергуватися зі складними словами (див. Таблицю 2).
ТАБЛИЦЯ 2. Німецькі назви місця (NL) та їхні литовські еквіваленти
Оскільки словоскладання не є переважним способом словотвору в литовській мові, складні NL у німецькій зазвичай передаються синтагмами або деривацією (див. Таблицю 2). Наприклад, литовським еквівалентом Bade-stube
40
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVII
Page 14
Word-formation Patterns of the German and Lithuanian Nomina Loci from the Dictionary of Seven Languages (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)
‘ванна кімната’, зафіксованим у джерелі, є синтагма maudymo kambarys⁵ ‘кімната для купання’, Bau-platz також представлено словосполученням statomoji vieta ‘будівельна ділянка або земля’; те саме стосується інших складних NL, таких як Burg-ruine, Gast-zimmer, Malz-mühle, Sprech-zimmer та інших, які перекладаються литовською синтагмами pilies griuvėsiai ‘руїни замку’, svečių kambarys ‘гостьова кімната’, salyklo malūnas ‘солодовий млин’, priimamasis kambarys ‘консультаційна кімната’.
Рідше литовськими еквівалентами німецьких складних NL є суфіксальні та префіксальні деривати (див. Таблицю 2), наприклад Vor-platz, лит. prie-angis ‘вестибюль, передпокій’ (← anga ‘отвір’), Hühner-stall, лит. višt-tinė ‘курник’ (← višta ‘курка, квочка’), Kauf-laden, лит. pirk-tuvė і san-krova ‘крамниця та склад’ (← pirkti ‘купувати’ і krauti ‘вантажити, складати’), Schwimm-bad, лит. maud-ymas і plauk-imas ‘купання та плавання’ (← maudyti ‘купати’ і plaukti ‘плавати’). Не рідко трапляється також, що німецькому суфіксу в джерелі відповідає просте слово або складний іменник литовської мови (див. Таблицю 2), наприклад Bienen-stock, лит. avilys, aulys ‘вулик’, Branntwein-schenke, лит. smuklė ‘корчма, шинок’, Gemüse-garten, лит. daržas ‘город’, Herren-haus, лит. pilis ‘замок’, Zucht-haus, лит. katarga ‘в’язниця, пенітенціарна установа’, Bürger-steig, лит. šali-gatvis ‘тротуар’ (← šalia ‘біля, поруч’ + gatvė ‘вулиця’), Kranken-haus, лит. ligon-būtis ‘лікарня’ (← ligonis ‘пацієнт’ + butas ‘квартира’), Markt-platz, лит. rinka-vietė ‘ринкова площа’ (← rinka ‘ринок’ + vieta ‘місце’), Schul-ort, лит. moksla-vietė ‘місце навчання’ (← mokslas ‘навчання, наука’ + vieta ‘місце’), Waren-haus, лит. preky-būtis ‘універмаг’ (← prekyba ‘торгівля, ринок’ + butas ‘квартира’).
У дуже рідкісних випадках складне німецьке NL може бути представлене в литовській частині словника кількома варіантами: синтагмою, симпліцієм, складним словом і дериватом або іменниковим складним словом, простим словом чи словосполученням (див. Таблицю 2), наприклад An-höhe, лит. kalva, aukšt-uma ‘пагорб, височина’ (← aukštas ‘високий’), Schlupf-winkel, лит. slėp-ykla, pasislepiamoji vieta ‘схованка’ (← slėptis ‘ховатися’), Nadel-wald, лит. pušų-eglių miškas, šilas ‘сосново-ялиновий ліс, бор’, Bier-brauerei, лит. alu-darė, bruzė ‘пивоварня’ (← alus ‘пиво’ + daryti ‘робити, виготовляти’), Wein-berg, лит. vyn-ynas, vyn-kalnis ‘виноградник’ (← vynas ‘вино’; vynas + kalnas ‘пагорб’).
Згідно з даними дослідження, представленими в Таблиці 2, німецькі NL, виражені простими словами, часто відповідають симпліціям у литовській мові, причому також використовується афіксація. Коли подано кілька варіантів перекладу, наведено обидві ці лексичні одиниці (див. Таблицю 2), наприклад Berg, лит. kalnas ‘пагорб’, Burg, лит. pilis ‘замок’, Feld, лит. laukas ‘поле’, Haus, лит. troba, namas ‘будинок’, Messe, лит. turgus, rinka ‘ярмарок, ринок’, Ort, лит. vieta ‘місце’, Wald, лит. miškas,
⁵ Приклади литовською мовою подано сучасною литовською мовою.
giria ‘гай, ліс’, Gasse, лит. gatv-elė ‘провулок, мала вулиця’ (← gatvė ‘вулиця’), Herberge, лит. nakv-ynė ‘заїжджий двір, місце для ночівлі’ (← nakvoti ‘спати, ночувати’), Schule, лит. mok-ykla ‘школа’ (← mokyti ‘навчати’), Graben, лит. griovys, perkas-as ‘рів, копання’ (→ perkasti ‘копати’), Küche, лит. vir-tuvė, kuknė ‘кухня’ (← virti ‘кипіти, варити’), Stall, лит. tvartas, staldas, arkl-idė ‘стайня, стійло’ (← arklys ‘кінь’). Дуже рідко простому слову в німецькій мові відповідають різні засоби відсубстантивного словотвору в литовській (див. Таблицю 2), наприклад Gosse, лит. gatvi-vagė, išliejamoji vieta ‘ринва, канава’ (← gatvė ‘вулиця’ + vaga ‘рів, борозна’), Latrine, лит. srut-ynė, išeinamoji vieta ‘вбиральня’ (← srutos ‘стічні води’), Wüste, лит. tyr-laukis ‘пустка, безлюддя’ (← tyrai мн. ‘відходи, дике місце’ + laukas ‘поле’).
Як показано на Рисунку 2, NL, утворені деривацією в німецькій мові, набагато менш поширені, ніж інші типи словотвору: їх лише 36 прикладів.
Оскільки афіксація є продуктивним способом литовського словотвору, німецьким дериватам NL зазвичай відповідають суфіксальні, префіксальні або парадигматичні деривати як словотвірна модель (див. Таблицю 2), наприклад Berg-werk, лит. kas-ykla ‘шахта’ (← kasti ‘копати’), Dick-icht, лит. tankum-ynas ‘густий, щільний ліс’ (← tankus ‘густий, чагарниковий’), Fest-ung, лит. tvirt-ynė ‘замок, фортеця’ (← tvirtas ‘твердий’), Münd-ung, лит. įtak-a ‘впадіння’ (← įtekėti ‘впадати, текти’), Ob-dach, лит. pa-stogė ‘притулок’ (← stogas ‘дах, покрівля’), Tief-e, лит. gil-uma, gel-mė ‘глибина’ (← gilus ‘глибокий’).
Однак менш часто згадувані еквіваленти наведених у джерелі слів є словосполученнями, простими словами або складними словами (див. Таблицю 2), наприклад Brut-stätte, лит. peramoji vieta ‘місце розмноження, місце’, Feuer-stätte, лит. ugna-vietė ‘вогнище’ (← ugnis ‘вогонь’ + vieta ‘місце’), Gebäu-de, лит. troba ‘будинок’, Haupt-stadt, лит. sosta-pilė ‘столиця’ (← sostas ‘трон’ + pilis ‘замок’), Ziegel-ei, лит. plytų degtuvė ‘виробництво цегли’. Коли для відповідного німецького NL потрібно вибрати кілька литовських слів, можуть бути наведені відповідні приклади як симпліцій, так і дериватів (див. Таблицю 2), наприклад Erhöh-ung, лит. paaukštin-imas, kalva ‘підвищення, пагорб’ (← paaukštinti ’підвищувати’), Stell-ung, лит. stov-is, vieta ‘стан, положення’ (← stovėti ‘стояти’), Wohn-ung, лит. butas, gyven-imas, gyvenimo vieta ‘квартира, життя, місце проживання’ (← gyventi ‘жити’).
ВИСНОВКИ
1. У германських мовах (англійській і німецькій) NL становлять малопродуктивну категорію іменникового словотвору. Зазвичай ці іменники можуть утворюватися афіксацією, конверсією або словоскладанням.
42
Acta Linguistica Lithuanica LXXXVIII
Page 16
Word-formation Patterns of the German and Lithuanian Nomina Loci from the Dictionary of Seven Languages (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)
Загалом деривація (особливо суфіксація) є продуктивним способом творення німецьких іменників, однак вибір префіксів і суфіксів для творення NL є досить обмеженим. Значну групу німецьких іменників становлять слова, утворені словоскладанням, яке є особливо продуктивним типом утворення N + N. Хоча ґрунтовних досліджень німецьких назв місця бракує, аналіз джерела свідчить, що словоскладання є досить важливим способом творення NL у німецькій мові. У литовській мові категорію NL можна схарактеризувати як середньопродуктивну, і більшість таких слів утворюється афіксацією.
2. Дослідження німецької частини словника показало, що:
2.1. Понад 50 відсотків усіх NL, зафіксованих у словнику, є складними словами, що підтвердило твердження про продуктивність словоскладання як способу творення NL у німецькій мові. Більшість цих слів характеризується тим, що обидва їхні компоненти є іменниками. Виявлено значно менше складних NL, що відповідають типу V + N; крім того, складні слова з першим компонентом, належним до інших частин мови (прикметників, прийменників і займенників), є дуже рідкісними.
2.2. Значну частину досліджуваної лексики становлять NL, які є простими лексичними одиницями, тобто невмотивованими словами; вони складають приблизно 35 відсотків NL, виявлених у словнику.
2.3. Німецьких NL, утворених афіксацією, не так багато — загалом 14,2 відсотка. Аналіз досліджуваних слів показав, що деякі афікси (наприклад, -ung, -e, -stätte/-statt, -werk, -erei, Haupt-) вживаються частіше, тоді як інші (-icht, -nis, -ei, Ob-) виявлено лише один раз. Цей факт свідчить, що афіксація не є поширеним способом творення NL у німецькій мові.
3. Проаналізувавши литовські еквіваленти німецької частини словника, було помічено, що:
3.1. Німецькі складні NL дуже часто представлені синтагмами або дериватами, а рідше литовськими еквівалентами є прості слова та складні слова.
3.2. Прості німецькі NL зазвичай перекладаються литовською за допомогою симпліцій; також досить часто використовується афіксація; або, коли подано кілька варіантів перекладу, ці два способи можуть застосовуватися паралельно.
3.3. Німецькі деривати NL здебільшого представлені в литовській мові суфіксами, префіксами або парадигматичними дериватами, а рідше — синтагмами.
Ambrazas Saulius 2000: Daiktavardžių darybos raida 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Blevins James P. 2006: English Inflection and Derivation. – The Handbook of English Linguistics, eds. B. Aarts, A. McMahon, Malden: Blackwell Publishing, 507–536.
DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas, 3-iasis patais. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1997.
DLOO – Das Land Ober Ost. Deutsche Arbeit in den Verwaltungsgebieten Kurland, Litauen und Bialystok=Grodno, herausg. im Auftrag des Oberbefehlshabers Ost, bearbeitet von der Presseabteilung Ober Ost, Stuttgart, Berlin: Deutsche Verlags=Anstalt, 1917.
Fleischer Wolfgang, Barz Irmhild 1995: Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache, Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
Jarmalavičius Dalius 2017: Dėl žodžių darybos teorijoje vartojamų terminų ir darybinių elementų klasifikacijos. – Acta Linguistica Lituanica 76, 75–88.
Jarmalavičius Dalius, Straižytė Danguolė 2020: Disputable aspects of the historical development of constituents in German compounds. – Educational, linguistic and media discourses, eds. R. Kriaučiūnienė, Cambridge: Cambridge Scholars Publishing, 118–131.
Kastovsky Dieter 1985: Deverbal nouns in Old and Modern English: from stem-formation to word-formation. – Historical Semantics. Historical Word-Formation, eds. J. Fisiak, Berlin, New York, Amsterdam: De Gruyter Mouton, 221–261.
Lieber Rochelle 2004: Morphology and Lexical Semantics, Cambridge: Cambridge University Press.
44
Acta Linguistica LXXXVIII
Page 18
Word-formation Patterns of the German and Lithuanian Nomina Loci from the Dictionary of Seven Languages (Sieben-Sprachen-Wörterbuch)
Marchand Hans 1969: The Categories and Types of Present-Day English Word Formation. A Synchronic-Diachronic Approach, 2nd edition, München: Verlag C.H. Beck.
Motsch Wolfgang 2004: Deutsche Wortbildung in Grundzügen, Berlin, New York, Amsterdam: De Gruyter Mouton.
Plag Ingo 2006: Productivity. – The Handbook of English Linguistics, eds. B. Aarts, A. McMahon, Malden: Blackwell Publishing, 537–557.
Rainer Franz, Luschützky Hans C. 2013: Instrument and place nouns: A typological and diachronic perspective. – Linguistics 51(6), Berlin, New York, Amsterdam: De Gruyter Mouton, 1301–1359.
Stundžia Bonifacas, Jarmalavičius Dalius 2019: Daiktavardžių daryba vokiškose XVII–XVIII a. baltų kalbų žodynuose, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.
Szymanek Bogdan 2015: Place nouns. – Word-Formation. An International Handbook of the Languages of Europe (Handbücher zur Sprachund Kommunikationswissenschaft / Handbooks of Linguistics and Communication Science 40(2)), eds. P. O. Müller, I. Ohnheiser, S. Olsen, F. Rainer, Berlin, New York, Amsterdam: De Gruyter Mouton, 1327–1339.
Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Septyniakалbio žodyno (Sieben-Sprachen-Wörterbuch) vokiečių ir lietuvių kalbų vietų pavadinimų (Nomina Loci) daryba
SANTRAUKA
Šiame straipsnyje aprašomi 1918 metais išleisto septyniakalbio žodyno vokiečių kalbos vietų pavadinimai ir jų lietuviški atitikmenys. Kaip parodė atliktas tyrimas, daugiau nei pusė visų šaltinyje užfiksuotų vokiečių kalbos Nomina Loci yra dūriniai, kiek mažiau jų sudaro paprastieji žodžiai. Vokiečių kalbos vietų pavadinimų, pasidarytų afiksacijos būdu, tėra 14,2 proc.
Analizuojant vokiškosios žodyno dalies NL atitikmenis lietuvių kalboje pastebėta, kad vokiečių kalbos sudurtiniai vietų pavadinimai labai dažnai perteikiami sintagmomis arba pasitelkiama derivacija, o rečiau dūrinių atitikmenys yra paprastieji žodžiai ir dūriniai. Paprastuosius vokiečių kalbos nomina loci linkstama į lietuvių kalbą versti simplcijomis, taip pat dažnai pasitelkiama afiksacija arba, kai žodis turi kelis vertimo variantus, paprastieji, darybiškai nemotyvuotieji, daiktavardžiai ir vardažodžių vediniai vartojami pagrėčiui. Vokiškuosius vietų pavadinimų darinius dažniausiai lietuvių kalboje atitinka priesagų, priešdėlių ar galūnių vediniai, rečiau – žodžių junginiai (sintagmos).
Įteikta 2022 m. spalio 28 d.
DALIUS JARMALAVIČIUS Vilnius University Faculty of Philology, Institute for the Languages and Cultures of the Baltic Universiteto g. 5, LT–01131 Vilnius, Lietuva [email protected]
DANGUOLĖ STRAIZYTĖ Vilnius University Faculty of Philology, Institute of Foreign Languages Universiteto g. 5, LT–01131 Vilnius, Lietuva [email protected]
VIRGINIJA JŪRATĖ PUKEVIČIŪTĖ Vilnius University Faculty of Philology, Institute for the Languages and Cultures of the Baltic Universiteto g. 5, LT–01131 Vilnius, Lietuva virginija.pukevič[email protected]
