CHRISTIANE SCHILLER Гумбольдтський університет у Берліні Технічний університет Дармштадта ORCID id: orcid.org/0009-0004-5792-7680 Наукові напрями досліджень: балтійська, передусім пруссько-литовська ономастика, німецько-балтійські мовні, літературні та культурні зв’язки, куршська мова Куршської коси. DOI: doi.org/10.35321/all89-14

Justyna B. Walkowiak ЛИТОВСЬКІ ПРІЗВИЩА ПОЛЯКІВ. ЕТИМОЛОГІЧНО-ЧАСТОТНИЙ СЛОВНИК

Познань: Факультет нової філології УАМ у Познані, 2019, 401 с. ISBN 978-83-954144-1-1

Цей словник прізвищ Justyna B. Walkowiak, що вже вийшов друком 2019 року й позиціонується як словник, містить досі найповніше зібрання прізвищ (далі FamN) із доведеною або припущеною литовською етнічністю на території сучасної Польщі. Її праця продовжує відповідні дослідження Wojciech Smoczyński (1982, 2002), а також праці Zigmas Zinkevičius (2010, 2011), присвячені лише безпосереднім литовсько-польським контактним територіям у регіонах навколо Suwałki та Augustów, а також історичному воєводству Białystok, однак значно перевершує їх за обсягом.

У прізвищах литовського походження в сучасній Польщі, які авторка враховує у своєму словнику, віддзеркалюються різноманітні історичні зв’язки та взаємодії поляків і литовців. До найдавнішого шару імен належать полонізовані форми литовських двоосновних особових імен, широко поширені в сучасній Польщі завдяки нащадкам литовських шляхетських родин (напр., Radziwiłł). У цьому контексті слід також назвати Jagiello, який завдяки своєму носієві — литовському великому князеві Jagiełło (Jogaila), що став королем на польському престолі — як особове ім’я також набув популярності в Польщі.

Рецензії / Reviews

303

CHRISTIANE SCHILLER

литовського великого князя Jagiełło (Jogaila), який, ставши королем на польському престолі, також зробив це особове ім’я популярним у Польщі. Утворене від нього прізвище Jagiella історично було поширене передусім в околицях Krakau. У самій Литві литовські прізвища полонізувалися польськомовною адміністрацією, а згодом польські прізвища литуалізувалися. Носії прізвищ обох іменних шарів, особливо після Другої світової війни, потрапили на територію сучасної Польщі. Особлива концентрація литовських прізвищ спостерігається в зоні автохтонного литовського поселення на території сучасної Польщі, у прикордонному з Литвою регіоні навколо Suwałki та Augustów. На територіях колишньої Східної Пруссії, що після Другої світової війни належать Польщі, збереглися сильно онімечені прізвища пруссько-литовського походження, частина яких була полонізована. Отже, у словнику слід очікувати прізвищ із литовською етимологією або в литуанізованій формі, що мають дуже різне походження.

Хоча авторка не згадує про це в назві, у своєму словнику вона додатково враховує також прізвища латиського та давньопрусського походження, а також польські й німецькі прізвища, що походять від назв поселень литовського або давньопрусського походження. Тому назва праці точніше мала б звучати як Baltyckie Nazwiska Polaków або Nazwiska pochodzenia bałtyckiego w Polsce. Цей перелік залучених авторкою шарів прізвищ дає підстави очікувати надзвичайно неоднорідного онімного матеріалу.

Джерельною базою словника є друге видання Słownik nazwisk używanych w Polsce na początku XXI wieku Kazimierz Rymut, опубліковане на CD, яке містить дані про частотність поширених у Польщі прізвищ із розподілом за повітами на основі перепису населення 2002 року. Із цього величезного корпусу, що налічує понад 13 000 сторінок, авторка на підставі формальних і семантичних критеріїв добирає прізвища, імовірно балтійського походження, для представлення у своєму словнику прізвищ.

Її метод нагадує підхід Zinkevičius (2010, 2011), який, однак, спирається на дані телефонних довідників, із тією відмінністю, що корпус Walkowiak незрівнянно більший, а географічно поширення відповідних прізвищ не обмежене історичними литовсько-польськими контактними територіями в Польщі. Такий підхід, очевидно, є безальтернативним, якщо потрібно охопити сукупність прізвищ литовського походження, а не обмежуватися прізвищами з однозначними морфологічними чи графічними ознаками, що вказують на литовську мову. Однак, як буде показано далі, він пов’язаний із великим ризиком помилитися щодо балтійського походження прізвищ.

Як зазначено в підзаголовку, авторка подає етимологічний словник відповідних прізвищ із зазначенням частотності їхнього

304

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Justyna B. Walkowiak. Litewskie nazwiska Polaków. Słownik etymologiczno-frekwencyjny

поширення в сучасній Польщі. У передмові авторка не розглядає принципів графічної та фонетичної полонізації литовських власних назв. Відповідні питання не порушуються і в окремих статтях. Користувачі словника повинні знати ці принципи, якщо вони хочуть перевірити подані авторкою етимології. Перед словником уміщено список литовських іменних компонентів та їхніх значень.

У словнику прізвища подано як заголовні та відсильні леми. Варіант, найближчий до гаданого литовського прізвища, або саме це прізвище утворює відповідну заголовну лему, на яку посилаються орфографічні варіанти, іноді й довгі ланцюжки таких варіантів. Далі наводяться відомості про припустиму литовську (балтійську) вихідну форму прізвища, до якої потім приписується онімна основа або одна чи кілька литовських, давньопрусських чи латиських етимологій. Відомостей про словотвір (напр., про демінутивні утворення із –elis/–ėlis або патронімічні утворення із –aitis) авторка часто не подає. Наприкінці кожної статті зазначено частотність прізвища в Польщі, а також частотність із розподілом за повітами, яку авторка запозичила з Rymut (2005). Тут користувач, безперечно, шкодує, що має друковану версію і не може одразу перевірити поширення прізвищ. Однак за допомогою програми картографування, наведеної на сторінці Nazwiska polskie. Rozkład występowania nazwisk w powiatach (доступ: http://nlp.actaforte.pl:8080/Nomina/Ndistry?nazwisko=), яка також використовує дані перепису населення Польщі 2002 року, це можна без проблем зробити.

Поряд із прізвищами з чіткою литовською (балтійською) етимологією та переконливими словотвірними формами, як-от Burba (с. 72), Gintowt (с. 124) або Kalwajtys (с. 159), які у своїй литовській формі поширені також у Литві, особливим прагненням авторки є виявлення прихованих, досі не зафіксованих в інших словниках прізвищ польського литовського або, відповідно, балтійського походження. Однак через фонетичну схожість прізвища з литовським апелятивом або литовським онімом вона надто швидко схиляється до припущення про литовське походження, не перевіряючи послідовно, чи поширене це прізвище взагалі в Литві, чи є його виведення переконливим для прізвища і чи поширене польське або полонізоване прізвище в регіонах, де засвідчене автохтонне литовське поселення або ймовірною є імміграція. Це, зокрема, стосується статей Batanda (с. 45), Diews (с. 91), Dulka (с. 100), Nawra (с. 235), Wojnar (с. 366), якщо назвати лише кілька. Так само не слід було б беззастережно класифікувати прізвища з

^¹ Пор. напр. поширення Diews, Dulka і Nawra 1890. Доступ: https://nvk.genealogy.net/map/1890:Dulka,1890:Nawra,1890:Diews.

Recenzijos / Reviews

305

CHRISTIANE SCHILLER

із закінченням –as як литовські (під час полонізації литовських прізвищ воно, як правило, відпадає), що, зокрема, стосується прізвищ Adamas (с. 27), Babilas (с. 40), Kieras (с. 168), Tarnas (с. 327), Warpas (с. 350), для яких також слід шукати позабалтійське тлумачення.

Добір прізвищ, імовірно балтійського походження, за формальними та семантичними ознаками, як уже зазначалося вище, має свої підводні камені. Тут особливо важливо зважати на частотність прізвищ. Прізвища, зафіксовані в корпусі менш ніж у 5 випадках, мали б спонукати авторку до обережності, особливо якщо прізвище не піддається тлумаченню і водночас не трапляється в Литві. Це, наприклад, стосується Detrait, пор. «DETRAIT – por. hipotetyczną formę *^Detraitis26, Detreit²⁷. Odrzucenie końcówki charakterystyczne dla ML. LPŽ nie odnotowuje» (с. 91). Джерелом литовської форми Detraitis названо гадану Anne Detraitis, зазначену в переписі населення США 1940 року, де, однак, форму прізвища легко пояснити як помилково записану форму Petraitis. Як джерело для Detreit наведено Jacob Detreit, який нібито жив 1681 року! в Німеччині. Однак достатньо поглянути на сторінку https://forebears.io, щоб зрозуміти, що прізвище Detrait походить із Франції або Бельгії, де засвідчено відповідно 615 і 171 випадок цього прізвища². Отже, очевидно, це французьке прізвище, носійка якого, ймовірно, лише нещодавно живе в Польщі. Можна навести й інші приклади, як-от ^Baradat, ^Barat, ^Barbat (с. 48) та інші. Очевидно, використаний корпус містить також прізвища, записані з помилками, яких насправді не існує (пор. Cigua с. 78 замість Cigula; Narwot с. 234 замість Nawrot, Otrowski с. 242 замість Ostrowski та ін.), які авторка мала б відсіяти заздалегідь.

Так само підозрілими для авторки мали б бути й високочастотні прізвища, які, як Wojnar (3778⁶, с. 366), Dziewulski (2414, с. 104; про прізвище див. нижче) або Darul (957, с. 87; про прізвище див. нижче), у Литві не трапляються або чиє поширення в Литві та Польщі перебуває в явній

^² Джерело: Доступ: https://forebears.io/x/de/surnames/detrait. Числові дані у Forebears є лише приблизними значеннями. Однак вони надійно показують, чи поширене прізвище в певній країні та в якому масштабі.

^³ Baradat: 1097 випадків у Франції (доступ: https://forebears.io/x/de/surnames/baradat).

^⁴ Barat: 106.786 випадків у Казахстані, 24.662 в Афганістані, 13.066 в Індії, 4.720 у Франції та інші випадки в інших країнах (доступ: https://forebears.io/de/surnames/barat).

^⁵ Barbat: 1330 випадків у Франції, 742 в Румунії (доступ: https://forebears.io/de/surnames/barbat).

^⁶ Дані безпосередньо після прізвища стосуються частотності прізвища в корпусі.

306

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Justyna B. Walkowiak. Litewskie nazwiska Polaków. Słownik etymologiczno-frekwencyjny

диспропорції. Прізвище Wojnar поширене передусім у південній Польщі,^⁷ що суперечить литовському походженню. Авторка цілком усвідомлює значення географічного розподілу прізвищ для оцінювання їхнього литовського (балтійського) походження, як наголошує на с. 17 і далі, однак, можливо, не завжди послідовно перевіряла поширення або не робила необхідних висновків із нього (наприклад, із сильної концентрації в південній Польщі, яка в такий спосіб ніколи не могла б виникнути внаслідок імміграції). Наявність литовських форм, як у випадку Darul^⁸ проти Darulis (с. 87), у будь-якому разі не повинна спонукати включати до словника прізвищ також польську або східнослов’янську вихідну форму (пор. також Fursa, с. 110).

Хоча Walkowiak визнає, що запропоновані нею етимології іноді мають гіпотетичний характер, що з огляду на кількість представлених прізвищ цілком зрозуміло, ретельна й коректна етимологізація та врахування литовських словотвірних принципів могли б запобігти багатьом очевидним помилкам.

Особливо разючим прикладом у цьому аспекті є спроба тлумачення прізвища Baldyga (с. 45), для якого польські словники пропонують переконливе польське тлумачення.^⁹

BALDYGA – пор. ап. Bauda (нім. Baude, давн. також Bauda, Bawde) < прус. ап. baudīntun ‘будити’, лит. baubti ‘кричати, волати, ревіти’. Пор. також Bełdycki. GG Baldyga/Buldyga Wąsosz пов. grajewski 1705, Bałdyga Suwałki 1725, Bełdygowna Miastkowo пов. łomżyński 1743. GenWiki Bauda, Baude, Bawde (ап.). [...]

Лише мовознавчі дилетанти можуть пов’язувати давньопрусське baudīntun (яке, однак, не наведене ні в PKEŽ, ні в PJa^¹⁰ і, очевидно, не засвідчене) з литовським baūbti. Тут авторка посилається як на джерело на GenWiki, точніше — на сторінку https://wiki.genealogy.net/Baude_(Fluss).. Там наведено невдалу спробу тлумачення назви річки Baude, яку виводять із «пруського ‘baudint’ = будити» або «прусько-надровського ‘baubti’ = ревіти». Ні розташування річки Bauda, ні її

^⁷ Пор. Nazwiska polskie Rozkład występowania nazwisk w powiatach http://nlp.actaforte.pl:8080/Nomina/Ndistr?nazwisko=Wojnar.

^⁸ Пор. Nazwiska w Polsce: Dar-ul, скорочення від давньопольських двоосновних імен із -dar у другій частині, таких як Bogudar, Bożydar, NAp (доступ: https://nazwiska.ijp.pan.pl/haslo/show/id/6826).

^⁹ Nazwiska w Polsce: Bałdyga, від ап. bałdyga ‘велика, незграбна палиця’; переносно ‘незграба, довготелесий’ SGP, SW (доступ: https://nazwiska.ijp.pan.pl/haslo/show/id/1270).

^¹⁰ Обидва стандартні довідники з давньопрусської мови не наведено в бібліографії.

Рецензії / Reviews

307

CHRISTIANE SCHILLER

поширенням прізвища Baldyga, ані значення суфікса –(y)ga у цьому випадку. Якщо припустити балтійське тлумачення, то набагато ближчим було б пов’язання з лит. belsti, bāldyti ‘стукати, гупати’.

Авторці труднощі створює також тлумачення прізвищ пруссько-литовського походження, оскільки під час етимологізації тут потрібно враховувати фонетичні та графічні адаптації до німецької мови. Так, наприклад, у випадку Dirschuweit (с. 92) слід зважати на те, що литовська форма, яка лежить в основі німецької форми прізвища, крім наведеної нею форми *Diršuvaitis, могла мати також вигляд *Diržuvaitis або *Diržiuvaitis. У німецькій мові, крім іншомовних слів, немає /ʒ/, його замінюють на /ʃ/, а також немає палатальних приголосних. Тому Dirschuweit походить не, як вважає авторка, від середньоверхньонімецького türs(e) (як джерело вона наводить Kohlheim/Kohlheim 2005: 192, хоча там зазначено лише Dirscherl, а не наведені нею Dirsch і Dirschuweit), а від лит. diržius ‘майстер з виготовлення ременів, ремісник’, похідного із суфіксом –ius для утворення назв професій від лит. diržas ‘пояс, ремінь’.¹¹ В іншому місці, наприклад у випадку прізвища Steguweit (с. 300), вона не намагається подати етимологію, хоча її вже наведено в Christiane Schiller (2008: 55), яку вона зазначає у списку літератури, але, очевидно, не опрацювала. Узагалі авторка майже не враховує литовських словотвірних правил під час тлумачення прізвищ. Оскільки, наприклад, похідні, утворені за допомогою суфіксального варіанта –iuvaitis, передбачають форму на –ius як словотвірну основу, для прізвища Kailow eit (с. 157) не можна припускати виведення від Keilis, яке авторка вважає запозиченням із нім. Keil, тим більше що в kailius наявна відповідна литовська етимологічна основа. Отже, першого тлумачення не потрібно. Balandat (с. 42) виводиться від лит. balandītis ‘молодий голуб’, хоча для пруссько-литовських прізвищ у всіх прізвищах на –a(i)t(is) слід виходити з відповідного патронімічного суфікса. Навіть якщо в словнику такого типу прізвища подано як окремі назви (це випливає із самої природи видання), їх усе ж потрібно розглядати в системному зв’язку. Для прізвищ пруссько-литовського походження характерним є патронімічний суфікс –aitis/–atis, тобто прізвища, утворені за допомогою цих суфіксів, загалом є патронімами, а не демінутивами.

Тлумачення прізвищ давньопрусського походження загалом пов’язане з великими труднощами через поганий стан джерельної бази, зумовлений недостатньою засвідченістю та відсутністю безперервності в переданні,

¹¹ Schiller 2012: 51–52, 55; Schiller 2022 (доступ: http://www.namenforschung.net/id/name/202942/1).

308

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Justyna B. Walkowiak. Litewskie nazwiska Polaków. Słownik etymologiczno-frekwencyjny

і дотепер здійснювалося в ономастичній літературі лише фрагментарно. Здебільшого відповідні тлумачення залишалися гіпотетичними. Тому дивно, що авторка включає до своєї праці прізвища давньопрусського походження, хоча не згадує про них ані в назві, ані в структурі видання, і тому не мала б для цього потреби. Водночас давньопруссько-польська контактна зона на території сучасної Польщі дає підстави очікувати там прізвищ давньопрусського походження, тож їх урахування було б важливим внеском у тлумачення цих прізвищ. Однак внесок авторки в тлумачення польських прізвищ давньопрусського походження є обмеженим. Запропоноване давньопрусське тлумачення часто видається малоймовірним, наприклад, коли вже історичне поширення вказує на території поза Пруссією, як у випадках Alke (с. 31), Makurat (с. 209), Man(n)igel (с. 210), Wysgalla _{(S. 273)}^¹² та ін. Часто природнішим є тлумачення як німецького прізвища, наприклад у випадках Man (с. 209, пор. також Mann), Meinike (с. 217), Rajnike (с. 268). Щодо прізвищ, для яких можна припускати давньопрусське тлумачення, етимологічні відомості неточні; часто авторка лише нанизує дані з вторинної літератури, як, наприклад, у випадку прізвища Korinth^¹³ (с. 183).

KORINTH – пор. прус. о. в. Corinth, Korin, Korreynen і прус. ап. kurint ‘зігріватися’. Однак E. Breza пов’язує прізвище радше з нім. м. Korynt (Греція). OG Corinth, Korinth. GenWiki Korinth (Familienname). Breza 2000a: 220, Traut і LPŽ не фіксують.

Як і у випадку з прізвищем Baldyga, розглянутим вище, Walkowiak і тут, на жаль, використовує джерело GenWiki, записи якого, зроблені, очевидно, лінгвістичними та ономастичними дилетантами, вона також не піддала критичній перевірці. Авторка не пояснює, у якому зв’язку наведене прізвище перебуває з Korin або Korreynen (обидва останні історично засвідчені як назви поселень), а також не перевірила тут існування цитованої нею давньопрусської етимологічної основи kurint у прусистичних довідниках.^¹⁴

^¹² Пор. історичне поширення 1890 року (доступ: https://nvk.genealogy.net/map/1890: Alke, 1890:Makurat,1890:Manigel,1890:Mannigel,1890:Wisgalla,1890:Wysgalla).

^¹³ Остання спроба тлумачення у Graszilda Blažienė (2011: 114).

^¹⁴ Пор. дані в https://wiki.genealogy.net/Korinth_%28Familienname%29 «Походження та значення: прус. “kurint” = нагріватися» і «Варіанти імені: Corinth, Korin, Korreynen». Наведені там дані походять із запису «Corinth – місцевість Korin/Korreynen, kurint = нагріватися» з Heinz G. Podehl (1987: 16), книжки, яка загалом непридатна для тлумачення прізвищ давньопрусського походження, оскільки її автор є лінгвістичним дилетантом і не використовував наукової літератури про давньопрусські особові імена, зокрема Reinhold Trautmann (1925).

Recenzijos / Reviews

309

CHRISTIANE SCHILLER

Другий не зазначений уже в назві іменний шар, який авторка включає до свого словника, становлять прізвища латиського походження. Тут вона зосереджується передусім на імміграції з Латгалії (нім. також Polnisch-Livland, польськ. Inflanty), де в минулому відбувалися найінтенсивніші польсько-латиські контакти. Ідентифікуючи відповідні прізвища, авторка спирається передусім на Ilmars Mežs (2017). Поряд із латиськими прізвищами Berzin (с. 53), Jaunzems (с. 150) або Kruminsz (с. 187), вона, однак, також виводить такі прізвища, як Bokisz (с. 61), Kejster (с. 165) або Gejda ^{(S. 115)}, із гаданих латиських форм, які вже історично поширені на територіях, що нині належать Польщі. І тут авторка некритично спирається на джерело (Mežs — історик, а не мовознавець), коли виводить Kejster від лит. keisti ‘змінювати, замінювати, перетворювати’, хоча це жодним чином не видається правдоподібним, оскільки такого утворення на -er очікувати не можна.

У запропонованих спробах тлумачення гаданих литовських або балтійських прізвищ завжди слід враховувати також словотвірні принципи польських прізвищ. Так, у польській мові за допомогою суфікса -owicz або -ewicz, як правило, утворюються патроніми від особових імен, прізвиськ або назв професій, а за допомогою суфікса -ski — назви походження від відповідних назв поселень. Отже, для прізвища Azarewicz (с. 40) не є переконливим (тут авторка наслідує Zinkevičius 2010: 12) виводити його від литовського ežeras, āžeras ‘озеро’. З огляду на інші поширені у Східній Європі прізвища, як-от Azarenka, Azarov та ін., тут мало б стати очевидним, що Azar або Azarij¹⁶ — це (позабалтійське) особове ім’я. З огляду на те, що польські прізвища на -ski, як правило, можна виводити від назв поселень, щодо таких прізвищ спочатку слід шукати відповідну назву поселення, а не намагатися дати апелятивне тлумачення. Так, прізвище Dziewulski (с. 104) походить не від лит. dievas ‘Бог’ (за LPŽ I 543, так само Zinkevičius 2010: 50), а від назви поселення Dziewule (Siedlce, Мазовецьке воєводство, або, рідше, Łuków, Люблінське воєводство),¹⁷ від якої як назву мешканця можна вивести також Dziewulak (с. 104).

На завершення — кілька слів про практику цитування. Цифровий словник прізвищ Німеччини (DFD) у 37 статтях наведено як джерело

^¹⁵ Щодо історичного поширення див. https://nvk.genealogy.net/map/1890:Bockisch, 1890:Keister,1890:Geida. У випадку Bokisz, Kejster і Gejda йдеться про полонізовані форми німецьких прізвищ Bockisch, Keister, Geida (пор. польське Gajda).

^¹⁶ Unbegaun 1972: 51.

^¹⁷ Пор. запис Dziewulski у Nazwiska w Polsce https://nazwiska.ijppan.pl/haslo/show/id/5372,, а також Siwik (2010: 156).

310

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX

Justyna B. Walkowiak. Litewskie nazwiska Polaków. Słownik etymologiczno-frekwencyjny

згадано, а рецензентку наведено як авторку статей.¹⁸ Однак для значної частини FamN, для яких DFD зазначено як джерело, на той час (напр. Dirschuweit, Kailoweit) і досі (Diews, Dewileit, Dirwelat та ін.) статті про прізвища ще взагалі не були створені. Незрозуміло, яку інформацію Verf.in, окрім того, що відповідний FamN поширений у Німеччині, запозичила з даних DFD.

Укладання такого словника з огляду на складну ситуацію мовних контактів і пов’язану з нею неоднорідність матеріалу, а також через його обсяг є великим викликом. Тому працю Verf.in неможливо переоцінити. Її заслуга полягає в тому, що вона знову ввела FamN литовського (балтійського) походження як вираження спільної польської та литовської історії в науковий дискурс. Попри критичні зауваження, Justyna Walkowiak підготувала ґрунтовний довідник польських FamN литовського (балтійського) походження і тим самим зробила важливий внесок у польську ономастику. Майбутні ономастичні дослідження, які зможуть спиратися на додаткові історичні та генеалогічні джерела й можливості картографування FamN, безперечно, зможуть підтвердити багато з запропонованих Verf.in етимологій.

ЛІТЕРАТУРА

Blažienė Grasil­da 2011: Прізвища з давньопрусської мови в німецькій. – Прізвища в німецькій мові. Дослідження та довідкові видання. Прізвища з іноземних мов у німецькомовному просторі, т. 2, за ред. K. Hengst, D. Krüger, Leipzig: Leipziger Universitätsverlag, 105–129.

LPŽ I – Vanagas Aleksandras, Maciejauskienė Vitalija, Razmukaitė Marija. Словник литовських прізвищ 1 (A–K), наук. ред. A. Vanagas, Vilnius: Mokslas, 1985.

Mežs Ilmārs 2017: Латвійські прізвища в архівних матеріалах. Латгале, Rīga: Latviešu valodas aģentūra.

PKEŽ – Mažiulis Vytautas. Етимологічний словник прусської мови 1–4, 1-е видання, Vilnius: Mokslas (т. 1, 1988), Mokslo ir enciklopedijų leidykla (т. 2–3, 1993–1996), Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas (т. 4, 1997).

Podehl Heinz G. 1987: 4444 східнопрусських імен, пояснених прусською мовою, Leer: Rautenberg.

¹⁸ «DFB (sic!) – Цифровий словник німецьких прізвищ (авторка етимологічних пояснень прізвищ із ML – Christiane Schiller). http://www.namenforschung.net/dfd/woerterbuch/liste“ (с. 393).

Recenzijos / Reviews

311

CHRISTIANE SCHILLER

Pr] – Toporov Vladimir N. Прусська мова. Словник 1–4, Moskva: Nauka, 1975–1984.

Schiller Christiane 2008: Прізвища пруссько-литовського походження у Федеративній Республіці. – Zunamen 3/1, 38–58.

Schiller Christiane 2012: Назви професій у пруссько-литовській мові. – Acta Linguistica Lithuanica 66, 48–63.

Schiller Christiane 2022: Dirschuweit. – Цифровий словник німецьких прізвищ. Доступ: http://www.namenforschung.net/id/name/202942/1.

Siwik Jan 2010: Енциклопедія шляхетських прізвищ і родових прізвиськ, 1-е вид., Warszawa: Kastor.

Smoczyński Wojciech 1982: Польські прізвища литовського походження. – Матеріали ^13th Міжнародного конгресу ономастичних наук, т. 2, ред. K. Rymut, Kraków: PWN, 437–446.

Smoczyński Wojciech 2002: Особові назви «литовські». Спроба пояснення. – Етимологічно-мотиваційний словник старопольських особових назв. Частина 7: Доповнення. Розв’язання численних загадок старопольської антропонімії, ред. A. Cieślikowa, Kraków: Wydawnictwo Naukowe DWN, 19–30.

Trautmann Reinhold 1925: Давньопрусські особові імена. Внесок у балтійську філологію, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Unbegaun Boris O. 1972: Російські прізвища, Oxford: Clarendon Press.

Zinkevičius Zigmas 2010: Литовська спадщина в прізвищах Сувалкського й Августовського краю в Польщі: нарис полонізації, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras.

Zinkevičius Zigmas 2011: Литовська (балтійська) спадщина в прізвищах Білостоцького воєводства в Польщі: нарис славізації, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras.

Подано 25 травня 2023 р.

CHRISTIANE SCHILLER Берлінський університет імені Гумбольдта Інститут німецької мови та лінгвістики Unter den Linden 6, D-10099 Berlin, Deutschland [email protected]

Технічний університет Дармштадта Інститут мовознавства та літературознавства Residenzschloss Darmstadt Residenzschloss 1, 64283 Darmstadt [email protected]

312

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIX