Едуарда ВОДЗІНСКАС

ПОГЛЯД НА ГІРНИЧУ СПРАВУ

Литовські гірничі терміни складаються зі слів загальної мови, новотворів, міжнародних термінів, запозичень і кальок із російської, німецької та інших мов. Не всі терміни, що потрапили до писемних джерел, приживаються. Деякі кальки замінюють змістовнішими словами. Наприклад, калька з російського терміна целик — pilmūtė, запропонована у «Словнику термінів геології та фізичної географії» В. Гуделіса (В., 1956), важко уявляється, навіть якщо знати її значення: «частина покладу корисної копалини, залишена як опора, що підтримує стелю підземної виробки, щоб вона не обвалилася». Тому вживають інший термін — atram.sluoksnis. Він відповідає англійському терміну pillar — «опора, колона, стовп». Опорним шаром називають також частину покладу корисної копалини, залишену в кар’єрі для проїзду машин, якщо під нею залягають в’язкі породи.

У статтях Ю. Далінкявічюса пишеться, що він навчався в гірничому інституті (російською горный институт), а пізніше, після Другої світової війни, стверджується, що вступив до гірничодобувного інституту, «щоб вивчати геологію та науки гірничої промисловості»¹. Литовці, які згодом навчалися в цьому інституті, казали, що вчилися в гірничому або гірничодобувному інституті й працюють там, де видобувають корисні копалини, незалежно від того, чи розташовані ті копальні в горах, чи в долинах. Не поділяючи людей на kalnakasius ir daubakasius, називаючи галузь науки, що охоплює всі копальні, kasyba, доречно називати цей Санкт-Петербурзький інститут також інститутом гірничої справи, як його називають деякі. Коли від терміна kalnakasyba відмовилися й почали вживати kasyba, заступник головного редактора тодішньої Головної редакції енциклопедій В. Квєткаускас сказав, що відчув себе так, ніби пересів із кузова вантажівки до салону легкового автомобіля.

У Литві ще немає підземних копалень, хоча про потребу в них, наприклад для видобутку ангідриту, говорять уже давно.

У сусідніх державах — Польщі, Білорусі, Естонії — вони є. Відомості про копальні та роботу в них надходять також від литовських політичних в’язнів, засланців та емігрантів до інших країн. Мало відомо про литовські гірничі терміни, що вживалися в книжках і газетах емігрантів. Їх не встигають-

¹Žr. kn.: Lietuvos geologija ir profesorius Mykolas Kaveckis. V.-K., 1969. P.45; Juozas Dalinkevicius. V., 1988. P. 30.

44

зібрати також із творів колишніх політичних в’язнів, які працювали в копальнях і повернулися з Литви, де трапляються навіть нечувані терміни, наприклад: шахта-кар’єр, верхня частина отвору шахти, вимірювач температури, ударний верстат для буріння породи². Останні два терміни зрозумілі, але перші два — справжні загадки.

У минулому, коли в копальнях працювали найпростішими кайлами, місце роботи називали kirtaviete, а оскільки там треба було й копати, то його називали також kasviete. Але вже давно в копальнях руйнують породи машинами, навіть вибухівкою, а видобувають і перевозять їх різними механічними засобами. Називати таке робоче місце kirtaviete неточно, бо цей термін не охоплює найважливішої дії — копання. Тому його називають kasviete, так само як kasykla (а не kirtykla), angliakasys (а не angliakirtys) тощо.

У литовській мові слова asla і padas вживаються і в різних значеннях (долівка хати, підошва взуття), і як синоніми (долівка підлоги, основа підлоги). У гірничій справі ці терміни іноді вживають в одному значенні, особливо в усному мовленні, однак здебільшого вони мають власні значення: наприклад, нижню поверхню вибраного пласта або покладу називають підошвою, а поверхню, на яку вона спирається, — лежнем. Синонімами вони стають лише тоді, коли, скажімо, вибраний у копальні поклад видобуто (замість лежня кажуть також підошва). Щоб уникнути плутанини, пропонується не змішувати ці терміни й називати їх по-різному незалежно від того, видобуто поклад чи ні.

Так само і з назвами верхньої поверхні покладу та нижньої поверхні (і порід) покладу, що його перекриває. Найчастіше породи, що залягають над вибраним покладом, називають покрівлею (російською кровля, англійською roof), а якщо цей поклад видобуто під землею, то поверхню порід, що нависають над порожниною, називають стелею. Іноді, коли над вибраним покладом залягають сипкі породи й для їхнього зміцнення залишають частину цього покладу, таку частину також називають покрівлею або тимчасовою стелею. Найкраще було б верхню поверхню вибраного покладу називати покрівлею, а ту, що його перекриває, — стелею, незалежно від того, видобуто цей поклад чи ні. До речі, мабуть, на практиці це питання вирішиться, коли в Литві з’явиться підземна копальня. Нині, вимірюючи товщину пласта або покладу, кажуть, що вимірюють від покрівлі до підошви, а підземної виробки — від стелі до лежня.

² Див. кн.: «Норильські в’язні». В., 1992. С. 48–50, 127, 155.

45

До Другої світової війни геологи, наприклад, Далінкявічюс, кількість (обсяг) корисних копалин у родовищі називали ресурсами. У повоєнні роки деякі геологи, очевидно, забувши або не знаючи цього терміна, російський термін запас перекладали як запаси або вживали обидва слова навіть в одному реченні як синоніми: «...> ресурсів прісної води, розвідати більше запасів мінеральної води³. Крім того, кількість недостатньо вивчених корисних копалин почали називати ресурсами. Нині в документах Державної геологічної служби Литви вживають лише один термін — ресурси, а запасами геологи називають видобуті й складені на складі, скажімо, на зимовий сезон корисні копалини та інші матеріали.

У гідрогеології постійно вживають термін фільтр. Це певний пристрій, який підтримує стінку свердловини водоносного горизонту, щоб із неї не обсипалися породи й не потрапляли їхні частинки у свердловину, та вільно пропускає воду, тобто виконує функцію сита. У ньому вода проціджується крізь певні отвори й сітки, виготовлені з нержавіючих металів, пластмаси, скловолокна та інших матеріалів. Однак називати цей фільтр ситом можна буде лише тоді, коли так вирішать самі гідрогеологи, адже нині ці терміни тлумачать неоднаково. Наприклад, у «Литовській радянській енциклопедії» описано фільтр, а сито не згадується. У «Словнику сучасної литовської мови» (В., 1972) фільтр і сито є рівнозначними синонімами. У гірничій справі ці терміни мають різні значення: сито — для просіювання, а фільтр — для осадження, наприклад, пилу з повітря за допомогою електричного заряду.

Згадано лише різноманітність уживання кількох гірничих термінів, але їх є й більше. Уживання міжнародних термінів за наявності литовського слова, як показує приклад фільтра й сита, залежить переважно від рішучого рішення мовознавців, його обґрунтованості та згоди користувачів.

³Geologų darbai Tarybų Lietuvoje. – V., 1977. P. 61.

46