Jonas KLIMAVIČIUS

БОЛІЛЬНИК, ПРИХИЛЬНИК, ЛЮБИТЕЛЬ, ФАН

Вже не перший день дехто сумнівається в доречності слова sirgal ius — його литовськості, відповідності значення. Тут чимало незнання, міркують поверхово, діють навмання, сиплються різні замінники — утворюється незрозуміла, нераціональна суміш. Тому давно час докладно з’ясувати питання, обговорити й придатність синонімів або конкурентів слова sir galiaus. Те, що sirgal ius є калькою з рос. болельщик, ще не є доказом його непридатності. У словнику DŽ 1954 р. ₁ його ще немає. У протоколі № 34 Комісії з термінології Інституту литовської мови від 25 липня 1958 р. зафіксовано: болельщик – sirgalius, sirgčius (брали участь V. Kazakevičius, A. Kučinskaitė, V. Labutis, Ch. Lemchenas, J. Macaitis, A. Pranskėtis). Проте в STŽ 1959 р. ₁ болельщик — це aistruolis (спортивний ентузіаст). Однак тоді aistruolis не набуло поширення. У DŽ 1972 р. ₂ є і sirgalius: 1. «той, хто постійно хворіє, нездужає»; 2. «палкий глядач спортивних змагань, спортивний ентузіаст, прихильник», а також aistruolis — «той, хто має до чогось пристрасть; ентузіаст, уболівальник»; і навіть єдина ілюстрація до слова entuziastas «людина, сповнена ентузіазму, захоплена якоюсь ідеєю; запалений прихильник» — це: sporto entuziastas (це словосполучення є синонімом другого тлумачення слова sirga liaus, а саме entuziastas – aistruolio є синонімом його тлумачення). LKŽ XII, не наводячи жодних джерел і прикладів уживання, спирається на DŽ 1972 р. ₂: sirgal ius 1. «той, хто часто хворіє, нездоровий», 2. «палкий глядач спортивних змагань, прихильник». Із двомовних словників лише RLKŽ 1967 р. ₁ ігнорує «уболівальників»: болельщик — aistruolis, sporto rungtynių mėgėjas. Інші старанно подають обидва варіанти — і sirgalių, ir aistruolį, не намагаючись унормувати. До речі, дехто чинить дуже обачно: sirgal ius – болельщик (спортивний прихильник), а aistruolis – страстный человек у LRKŽ ₁, отже, aistruoliui визнають ширше значення. Навіть уявний автор слова aistruolio¹ (насправді, можливо, лише той, хто його відродив) віддає перевагу sirgaliui: болельщик розм. — (sporto) sirgalius, aistruolis у RLKŽ ₂, I.

¹ Див.: S a b a l i a u s k a s A. Iš kur jie? V., 1994. P. 11.

17

Переважно вживали лише sirgalius. Звичайно, були й бурчання, навіть від спортивних діячів, однак не надто серйозні й слабо обґрунтовані, наприклад: «Чи не час надати нашому глядачеві значно почесніше [ніж sirgalius — J. K.] ім’я: любитель, шанувальник, знавець, фахівець. Ну, а поки мовознавці запропонують дотепнішу назву, ми задовольнимося й старою» Шв 1981 3 27. Однак показово, що aistruolis не пропонують замість sirgaliaus.

Уболівальник — калька. Але повернімося до литовської мови й почнімо зі слова sirgti. У LKŽ XII значення 2 дієслова sirgti, переносне «піклуватися, турбуватися», надзвичайно щедро ілюструється з у с і х г о в і р о к: Хто ж тут журитиметься через твої біди Тауранґнай. Не журися чужими справами Кведарна. Чого ви журитеся за мене, дивіться за собою Ала́нта. Твої власні біди тобі не на думці, ти тільки чужими журишся Скудакішкіс. Ми тепер тільки тим і переймаємося, як краще навчити дітей Маріямполе. Мама тепер почала клопотатися тими цибулинами Скайсґірис. Як чогось немає, то все його голова тим і зайнята Мєлаґєнай. Є тут і речення Й о н а с а Я б л о н с ь к о г о: Даремно ти так журишся нами. Не наведено у Казимира Буґи: Адже інші мої друзі, професор-канонік А. Дамбраускас, професор-канонік П. Бучис, священник Й. Тумас (Вайжґантас), помітили, що мене цікавлять мовні питання, що я ними аж захоплено переймаюся К. Буга RR III 10. Це не раз повторювали й дослідники К. Буґи, наприклад: переконавшись, що Буґа буквально жив мовними питаннями З. Зінкявічюс і Й. Кабелка, – К. Буга RR I 25.

У говорах подібним чином уживаються також apsirgti, persirgti. Тирту Нормантас ніколи не був так захоплений, як двічі коханням Вайжґантас. Біди, як і хвороби: одну пережив — інша нападає Утена. Пережили судову справу — тепер буде легше Дусетос. Трапляються й особливіші випадки вживання: Наша Она сохне за Петрасом (Петрас їй подобається) Ало́ве. Рідкісні іменники sirgutė, sirgulėlė означають «сердечний біль». Є й іще віддаленіші значення: apsirgti — «упорядкувати чужі справи, оглянути»: Ти всіх оглянеш Тауранґнай; atsirgti — «відпокутувати»: Перевтомився, поспішав, а потім довелося відпокутувати Вабальнінкас; «відробити з лишком»: За це зерно я йому відробив: і на толоці був, і картоплю копав Тауранґнай.

Таких прикладів уживання конструкцій sirgti kuo? ir dėl ko? у писемних джерелах, окрім Й. Яблонскіса, К. Буґи та Вайжґантаса, є багато — і поважних, і давніших, і нових. Антанас

18

Ясмантас (поетичний псевдонім філософа Антанаса Мацейни) близько 1942 року писав вірші:

Ти чув коня з пригорщі під старим дубом край поля і не відчував, як вітер віє змійками оксамитових кучерів. Ти чув коня з пригорщі... І я тепер тобою хворію: твій сміх вітер мені доносить і гуркіт срібних підків

A. Jasm P 36

1948 року Юозас Лукша (Скряюнас, Даумантас) писав: Їхнє прибуття до Литви розв’язало проблему зв’язку із закордоном, а нею наявний у країні опір хворів від найперших днів руху KB 1995 4 68. Мейле Лукшене пише: поспішали жити, долаючи всі перешкоди, хворіючи громадськими турботами J. Bit VKB 81. Морем тривоги хворію J. Kant KR 9, — складає вірші поет. Прикладів із періодики також не бракує: Небом він хворів невиліковно T 1981 17 4. Німці просто хворіють роботою LA 1997 22 27. Усім поганим цілям переходів може завадити одна-єдина голова, що вболіває за своє підприємство LA 1997 37 9. Директор не переймається справами компанії, його більше турбують інші речі LA 1996 219 9. Мер, віцемер «хворіють» на питання культури LA 1996 65 17.

DŽ₁, не розрізняючи значень, наводить: Ти за мене не хворій (не турбуйся). DŽ₂ виділяє — хворіти 2. перен. «турбуватися», DŽ₃ — 2. перен. «турбуватися, журитися»: <...>, 3. перен. «палко підтримувати когось/щось». Вболівати за «Жальгіріс».

Далі систематично йде хвороба — передусім із говірок. LKŽ VII хвороба 2. перен. «турбота, біда». Ой ти моя хворобо (каже батько про свою дитину, через яку має багато клопотів)! Кросна. // «труднощі, неприємна річ» Расейняй, Еркішкяй. △ своєю хворобою хворіти «журитися своїми турботами». Кожен своєю хворобою хворіє Таурагнай; чужою хворобою хворіти «журитися чужими турботами»: Чого ти журишся чужою бідою? Анікщяй; однією хворобою хворіти «жити тією самою турботою, що й інший» A 1883 72.

19

З поважних творів: сам, натхненний «Аушрою», я закликав і декого з інших дивитися очима «Аушри» на литовську справу, проповідувати литовській молоді її євангеліє, і сам трохи хворів на її «хворобу» J. Jabl R I 249. Деякі гімназії просто «хворіли» у доброму сенсі, кажу, хворіли на літературну хворобу Казис Брадюнас, — Snt 1991 R 108. <...> спочатку захворюють на поезію, потім на прозу і лише в останню чергу — на драматургію, ніби на старечу хворобу Вікторас Мілюнас, — Nkn 1968 2 5. Кажуть, уночі він бачить уві сні Литву, а вдень думає про неї. Він хворіє на хворобу своєї землі KV 1992 33 3. Не слід забувати й про гарячку 3. перен. «запал до діяльності, поспіх, гаряча пора» DŽ₃.

Систему завершує заразити(ся). LKŽ VI заразити 8. перен. «передати комусь свій настрій, особливості вдачі...; передатися іншому, охопити іншого (про настрій, схильність)»: <...> // Як заразливі бідність і хвороби, так само надзвичайно заразливі сміх і веселощі Йонас Яблонскіс. Його веселість заразила всіх Юозас Бальчиконіс. // звор.: Побачивши мою сукню, усі заразилися: дивлюся — усі пошили собі такі самі Упіте. І нам треба стерегтися, щоб не заразитися брехнею Йонас Балвочюс-Герутіс. Із сучасних творів: Р. Рамунене зуміла так заразити любов’ю до французької мови, що ми не могли дочекатися її лекцій LA 1997 108 14. Заразившись хворобою археологічних пошуків, <...>він самовіддано збирав кам’яні знаряддя Z. Kos LŽ 54. <...> любов’ю до дітей вона заразилася невиліковно. Гарна така «хвороба» TMkt 1968 18 1. Тоді й заразився театром LA 1997 100 27.

Звісно, трапляється й несамовите, несмакове вживання: Коли й як Ви стали порушником спокою та заразилися Огінськими й іншими дивностями? LA 1995 107 12. Дещо — на рівні оказіоналізмів: передає знак подяки «хворому на гандбол» LA 1996 237 19.

Однак загалом переносне значення слова хворіти дуже широке й закономірне. І у спорті воно має два значення — тут також розрізняють: хворіти чим? і за кого? Пор.: Після цього матчу хлопці просто захворіли на настільний теніс Šv 1968 3 20. Нідерланди масово «хворіють» на ковзанярський спорт Sp 1968 33 4. І: Тоді якраз Спаський грав із Фішером, я вболівав за Спаського LA 1996 24 19. Інколи навіть обігрується протиставлення прямого й переносного значень: Глядачеві 61 рік, у 1973-му він переніс інфаркт міокарда, а за каунаський «Жальгіріс» «хворіє» вже 30 років M ir T 1975 8 57.

20

І «сиргаліус» уживається не лише у спорті: прихильник політики LA 1996 219 5, прихильник LTV LA 1996 20 14, Юргіс Кунчінас, прихильник [поезії] Kr 1995 1-3 97, Вітаутас Рубавічюс, прихильники [люлькового куріння] LA 1997 103 20. Ця подвійність, мабуть, певною мірою усвідомлюється й основними користувачами слова «сиргаліус», хоча словосполучення «спортивний сиргаліус» не вживається.

У прямому значенні в діалектах, словниках і писемних джерелах уживається або вживалася безліч, але здебільшого рідкісних назв діяча: sargalius Žvr, Skr, NdŽ, sargalis BŽ 598, Rtr, NdŽ, sargulys J, sarguolys Blv; sergalis Sd; sirgalius DŽ₂, širgelis «той, хто хворів» (Būk tu širgelis, būk nesirgelis – vis tiek mirsi Sb), sirguolis tsp, sirgalynė Grž, sirgčius Vlk, sirglys Lk, Ser. Усі вони мають більшою чи меншою мірою зневажливе значення, і не лише sirgalius, sargalius: зневажливого значення їм надає не суфікс -alius, його зумовлює саме явище — часте хворіння, швидке занедужання, нездоров’я. Зневажливим є не miegalis, а саме довге спання. Але чи є тварини зі зневажливим значенням — зимові соні žiemos miegalai M і G 1983 4 17, — якщо така їхня фізіологія, природа? А nemiegalis?! Адже частина подібних похідних із суфіксом -ėlis має зневажливе значення — apkiautėlis, ištvirkėlis, nebrendėlis, — але деякі «зовсім або принаймні доволі часто не мають зневажливого значення: numirėlis, pabėgėlis, padėgėlis, paskendėlis, pavargėlis, pražuvėlis, suaudėlis, pasiryžėlis, pasišventėlis, persikėlėlis»². Якби не було слова з нейтральним (або нейтральнішим) значенням, можливо, sirgalius 1. теж не мав би зневажливого відтінку. Коли є нейтральне ligonis, інші назви з того самого кореня мають зневажливе значення — ligąšas Krš, ligąšius Škn, Šl, Kair, × ligaška Klov, Sdb, ligašnikas Ps, Pai, ligiza «paliegėlis» Lzd, ligóčas J, ligóšius Ds, liguiša Grš (LKŽ VII).

Оскільки sirgalius, хоч і системно потрібне слово, є калькою, цікаво поглянути на джерело. У «Тлумачному словнику російської мови» Д. Ушакова 1935 року значення болеть «проявлять сострадание, скорбеть, заботиться» подано як застаріле; незастарілим є лише словосполучення болеть душой. В академічному великому «Словнику сучасної російської літературної мови» 1948 року значення болеть «испытывать мораль-

² Lietuvių kalbos gramatika. V., 1965. T. 1. P. 318.

21

ні страждання; турбуватися, дбати про когось, про щось» — без жодної позначки, а в чотиритомному «Словнику російської мови» 1957 року болеть подано зі значенням «испытывать тревогу, беспокоиться; страдать» як переносне, а його відтінок «остро переживать <...> в состязаниях» — як факт розмовного мовлення. Болельщик у «Словнику сучасної російської літературної мови» оцінюється як невдалий неологізм (нов. в просторечии), пояснюється як «шутливое прозвание страстного наблюдателя спортивных состязаний, „болеющего душой“ за участников», але з часом складник значення «жартівливий» відпав — у «Словнику російської мови» та «Словнику російської мови» С. Ожегова (видання 1989 року) болельщик вже тлумачиться без «шутливое» і кваліфікується як розмовне слово.

Aistruolis аж до недавнього часу було цілком книжним словом — лише зрідка його вживав якийсь шанувальник рідковживаних слів: Aistruoliams vadovavo savi dirigentai N 1971 8 57, Кястутіс Андзюліс. У живому мовленні я його не чув. Причини очевидні: 1) sirgalIus — усе-таки звичайне слово, 2) aistruolis не має жодної опори в живому мовленні, на відміну від sirgalius (про небажані асоціації слова aistruolio у живому мовленні — далі). Щоправда, слово aistringas у вжитку літературної мови останніх кількох десятиліть зазвичай мало позитивне значення, наприклад: aistringas kovotojas DŽ₃, aistringas futbolo mėgėjas Šv 1980 22 30. Однак ніхто не забув і про žemų aistrų kurstymo LA 1993 56 7, а про tauriąsias aistras майже ніхто не чув. Колись пани зневажали науку. Замість семи вільних мистецтв їх цікавила сімка шляхетних пристрастей: верхова їзда, плавання, стрільба з лука, фехтування, полювання, шахи й писання віршів, <...> С. Марк NN 133. Ще рідкісніша, індивідуальніша якась grakšti aistra: Не досвід є метою, а сам досвід... Завжди палати жарким, шляхетним полум’ям, зберігати цей екстаз — ось успіх у житті... Усе тане під ногами, тож краще гнатися за граційною пристрастю... яка у високому небі на хвилину звільняє дух і збурює почуття KB 1993 1 55 (переклад). Загалом бачимо всю aistrų шкалу — від automobiliomaniškos aistros Šv 1975 23 18 до knygų medžiojimo aistros KB 1993 1 39. Часом хтось намагається зіставити aistrą з hobiu, але навряд чи це доречно: Італійський король

22

був пристрасним колекціонером-нумізматом: він збирав монети всіх країн. Знаючи про хобі (пристрасть) короля, Клімас подарував йому набір монет, що перебували в обігу в Литві T ir N 1994 6 7. Культурна пристрасність зберігає свої позиції: Мультимільйонер[So-ros] живе простим життям і відомий як пристрасний філо-соф LA 1993 148 7; пристрасний колекціонер дивних, непотрібних, але гарних речей LA 1993 117 9.

Відстань від загальновживаних слів aistra, aistringas до семантики й прагматики aistruolio дуже велика, різка. Не варто ані гадати, ані перейматися тим, як сприймають таке вживання aistr os: Футбол — національна пристрасть бразильців T 1980 138 4. Футбол — пристрасть мільйонів (назва книжки Рімаса Макявічюса — «Вітурис», 1990). Однак спортивний aistruolis — зовсім не той, хто не свистить і не витворяє дурниць, пор.: на трибунах уже спалахнула бійка між темпераментними вболівальниками обох команд T 1990 105 4; убито одного вболівальника KmT 1988 93 4. Його відгамселили ногами й кулаками розлючені футбольні вболівальники LA 1996 164 19. Побилися гарячі вболівальники «Жальгіріса» LA 1997 39 18. Цих aistruoliai тут недвозначно пов’язано з низькими пристрастями (а не зі шляхетною спортивною пристрастю): Трохи вгамувавши пристрасті, поліція мала евакуювати вболівальників до поромів, що вирушали до Англії LA 1995 33 19. Але пристрасті розгорілися і на полі, і на трибунах. <...> біля сектору гостьових уболівальників уже не було жодного правоохоронця. Пристрасті довго не вщухали. Біля роздягалень місцеві вболівальники вимагали «голову Ресепова» LA 1995 160 26.

Звісно, не слід думати, що це не може бути властивим і sirgaliams. Наприклад: Коли на полі точиться запекла боротьба, на трибунах пристрасті переливаються через край, уболівальники навіть починають кулаками з’ясовувати, яка команда сильніша LA 1995 24 18. Загалом можна досить винахідливо жаргонізувати цілу групу спортивних термінів, наприклад: Найбільшим і найнебезпечнішим у Європі ринком вважають Варшавський стадіон Десятиліття Народної Польщі. Тут, висловлюючись спортивною термінологією, щодня збирається близько 50 тисяч «с п о р т с м е н і в» — торговців і «в б о л і в а л ь н и к і в» — покупців. Як свідчать місцеві статистичні дані, найбільше їх приїжджає зі Сходу — <...>. Приїжджих спершу зустрічають національні «с у д д і» —

23

рекетири. Кожен із них обслуговує лише свою «команду». <...> На вас чатують «баскетболісти». <...> Своїх «жертв», переважно жінок, вони можуть переслідувати годинами, чекаючи, поки сумку необачно залишать без нагляду. Коли жінка задивиться на покупку, її сумка опиняється в іншій, більшій сумці LA 1994 157 10.

Прихильник, перш ніж поширитися у спорті, дуже швидко відірвався від нього: шанувальник старих речей L ir M 1971 10 10, шанувальник авіації T 1981 239 4, шанувальники давніх культур N 1981 10 58, шанувальники естради KB 1983 3 9, шанувальник музики KmT 1987 22 3, шанувальники «хеві-металу» L ir M 1988 16 4, шанувальники кіно ŠA 1991 31 4, шанувальники комп’ютерних ігор T ir N 1994 6 4. Тоді й основний семантичний варіант іноді вживається з означуваним об’єктом — шанувальники спорту T 1984 193 4, хоча він настільки переважає всі інші, що цей означник не потрібен, хіба що для вказівки на вид спорту — шанувальники футболу, шанувальники баскетболу. Прихильник іноді не пов’язаний і з названим об’єктом пристрасті: То так, то сяк обговорюють її проєкт професіонали, псевдопрофесіонали та просто інші прихильники, правда, мають до цього певні прагнення KV 1990 47 2. Про рибальське захоплення й уміння N можна було б говорити й говорити. Прихильник, професіонал LA 1997 200 27. Телебачення транслювало святу месу, а прихильники, спраглі поділитися радістю свята, попри шалений вітер і мокрий сніг, збиралися на горі Юозапіне катати писанки Gkr 1989 13 3. Дуже рідко трапляються речення, де об’єкт навіть не мається на увазі: Здавалося, ще трохи — і циганка-прихильниця кине якійсь чарівній литовці чарівну троянду L 1995 36 4. Іноді прихильникові надають навіть дуже позитивного значення: Її [історії] улюбленці — це прихильники, безмірні, думками й вчинками спрямовані до пригод Ш. Цвейг ERTT 17. Однак негативних оцінок не бракує: З неприхованою зневагою дивиться на шанувальників футболу й естрадної музики KmT 1987 22 3. Що ж, саме такого «бальзаму» й треба було підлити в натовп прихильників... LR 1990 157 3. Тепер «політичні прихильники» видихалися, і ми можемо працювати задля культурно-національної справи LA 1996 158 11. <...> розсіяні, чарівні, поетично налаштовані західні ліві цілують у губи «прогресивний» тероризм. Звідки стільки прихильників?

24

Звідки стільки сентиментів до вбивць, які одним демагогічним інцидентом відбивають усі звинувачення? Dnvd 1997 19 5. Насправді на фотографії ми бачимо <...> постраждалу від розлючених прихильників «Єдінства» T 1990 95 4. <...> прихильник партії Альбертине LA 1995 55 5. Навіть справжній пурист мови часом дорікає прихильникам чистоти GK 1992 8–9 13.

Найважливіше — не забувати, що й діалекти досі живі, і що в них означає пристрасть. LKŽ I₂ пристрасть 1. «сильний потяг до чогось, пожадання, хіть»: Пристрасть охопила його серце, тобто ноглас (раптове; сильне) бажання J. Можеш приборкати свої пристрасті Trg. <...>. 2. «шал, буйство»: На собаку напав шал Ms, Šts. Коли находить шал, то він рве й шматує навіть домашніх Brs. / Період статевого збудження худоби настав J. Jabl. У LKŽ I₁ порядок значень протилежний, до того ж дещо відрізняється й тлумачення — 2. «пожадання, хіть, жар, настрій». Варто також звернути увагу на дієслово aistruotis 1. «гулятися»: Сука гуляється Šts. І в DŽ₃ пристрасть 1. «сильний потяг, пожадання»: Пристрасть охолола. Палка, згубна, шкідлива, непереборна пристрасть. Стримувати пристрасті. Дати волю пристрастям. 2. діал. «шал, потяг» [у DŽ₁ і DŽ₂ — «потяг»]: На собаку напав шал. Тут і духовністю не пахне... Мало що змінює навіть «Психологічний словник» (В., 1993): пристрасть (рос. страсть, англ. passion) — «сильне, стійке почуття, що охоплює всю особистість людини та спрямовує всі її прагнення й сили на один об’єкт. <...>. Пристрасть можуть викликати тілесні потяги, погляди, ідеї; вона може мати й патологічне походження (наприклад, внаслідок параноїдального розвитку особистості). <...>». Отже, слово прихильник уживається й так: Серед молоді 2,8 відсотка — охоплені палкою пристрастю, які кохаються щодня. R 1990 272–275 31.

Ось таким і є справжній, первісний прихильник, зафіксований у литовській лексикографії, мабуть, уперше в 1929 році у великому «Deutsch-litauisches Taschenwörterbuch» А. Шольца та Й. Талманта, виданому в Клайпеді, як відповідник нім. Wollüstling. На це ще 1974 року вказав Райнер Еккерт, не знайшовши прихильника у LKŽ I₁, хоча це слово наведено в словнику Александра Куршайтіса й запозичене з лексикона А. Шольца та Й. Талманта³. Заглиблюючись у

³ Еккерт Райнер. До розвитку литовської літературної мови в радянську епоху. – Beiträge zur Sociolinguistik. Галле-Заале, 1974. С. 131.

25

У прогалинах джерел LKŽ Wollüstling — розпусник, прихильник виявилося й у пізніших німецько-литовських словниках — Вк. Гайліус і М. Шлажа. Німецько-литовський словник. Клайпеда, 1932 [у LKŽ використано скорочення — GŠ] і Німецько-литовський словник / Підготував наново К. Альмінас. К., 1943. Отже, 1955 року слово прихильник було вжито щонайменше вчетверте.

Ось як несподівано прихильник постарів на 26 років, виявився двозначним і за майже 70 років свого існування, можливо, досі лише шукає собі місце. Адже необдумане засудження добре вкоріненого системного калькованого слова уболівальник і несподіване висування невідомого, але згодом виявленого двозначним слова прихильник, що припало саме на час певних зрушень у мовних звичках, спричинило невпевненість, а це створило й порожнечу у вжитку, куди ринули й інші синоніми та конкуренти, навряд чи завжди бажані. Насамперед це чужомовні слова й екзотизми фани, торсиди тощо, перенесені в литовську дійсність: «фани „Банги“» LA 1992 89 15; «„Бангу“ так підтримує її невтомна „торсида“» LA 1992 180 11. Екзотизми виправдано вживати лише задля місцевого колориту, наприклад: багатомільйонна торсида LR 1990 116 3, запальні торсиди LA 1990 24 4, бразильські торседори (уболівальники) Šv 1982 12 28. Треба лише знати міру й дбати про правильні адаптовані до литовської та автентичні форми: тифозо (італ. tifoso: tifo «тиф», тобто «черевний тиф»; радше мотивоване симптомом тифу — тифоманія — марення під час тифу); торсидор (порт. torsidoro, первісне значення «прихильник кориди») та скорочені форми — збірне слово в однині торсида і торсиди, афісіонадо (ісп. aficionado, мн. aficionados, первісне значення «прихильник кориди»).

Фанів дотепер у словниках і серйознішому мовленні вважали англіцизмом (англ. fan – fanatic — скорочення): fan — ентузіаст, любитель, уболівальник ALKŽ, убо лі вальник спорт. — футбольний уболівальник — football fan, прихильник (спортивний ентузіаст) — fan LAKŽ. У вжитку екзотичність слова фанів не була виразною, а їхня зневажлива оцінка була безсумнівною: Футбольні фани. Це суміш панкової зарозумілості й скінгедської люті. Ці юнаки перетворюють футбольні поля на гладіаторські арени LA 1992 61 10. Англійські фани влаштували заворушення в Мальме LA 1992 116 2. Однак ужи-

26

давня традиція хитається, оцінки непостійні. До вживання й оцінок я ще повернуся.

Найнеочікуваніший, а може, навіть нав’язаний претендент — bildukas. Спосіб, у який його почали поширювати (а не він сам почав ширитися!), справді гідний суспільства, що втратило кайдани, але ще не отямилося. Ось уривок із листа «А що, як „білдукай“?»: «Прочитав статтю спортивного коментатора телебачення „Kalba Vilniuje“ В. Мундріса „Та хліб щоденний грубий“, у якій він нарікає, що ми не маємо доброї назви для любителя спорту, як, наприклад, італійське „тифозі“. Пропозиція спала на думку вже наступного дня, коли я йшов на стадіон „Жальгіріс“ <...>. Дорогою я натрапив на гурт уболівальників із південно-східної трибуни: святково налаштовані, озброєні барабанами й сурмами, прикрашені біло-зеленою символікою та національними триколорами, вони йшли підтримати своїх улюбленців. Почувши гуркіт їхнього барабана, я побачив гурт білдукаїв — жвавих, моторних бешкетників із нашого фольклору, які не заспокоюються, доки не доб’ються свого. <...>. Отже, як ви, шановні, гадаєте: а що, як — „білдукай“? <...>» Sp 1988 111 2, K. Dainiūnas (текст не редаговано). Ну й почалося: Останнім часом литовські спортсмени стільки разів боляче вжалили югославських білдукаїв R 1990 58 6. У виданій у Лондоні книжці «Середовище сили. Серед хуліганів» її автор Білл Буфорд розповідає про футбольних уболівальників, яких за кордоном найчастіше називають фанами, а в Литві прозивають білдукаями LA 1993 9 9.

Тут, можливо, сказано точно — їх прозивають, а не вони самі так себе називають. Яка кому різниця, як назвати глядачів знаменитої південної трибуни?! Однак міфічний домовик R 281, K. K. Donel, Blv, Skr «привид, домовик, бісеня» LKŽ I₁ досить влучно замінює полтергейста: POLTER-GEIST, у перекладі з німецької, означало б «дух, який шумить, здіймає гамір» або литовською — домовик VŠ 1990 2 8. Тепер не секрет, що Землю оточують найрізноманітніші хвилі: вони піднімаються з літосфери в іоносферу й повертаються звідти; цілком можливо, що утворюються своєрідні енергетичні канали — хвилеводи, якими мандрують душі померлих людей. <...>. Литовці називали ці душі, і ми тепер називаємо їх домовиками. Вони ніби хочуть повідомити про свою присутність T 1990 139-140 6. Не страшно назвати домовиком і просто затятого нічного гуляку: Не знаю, скільки людей слухає нічну програму зараз. <...>. Apie

27

щойно довелося говорити телефоном зі студійними білдукаями <...> з безсонними <...> громадянами KV 1990 16 4. Однак, гадаю, глядачі футбольних матчів ніколи не погодяться бути білдукаями — цьому завадить гулагівське значення слова bildukas: Треба було б належно згадати «урок» (злодіїв), «білдукаїв» (донощиків). Наші тодішні дні не були б належно зрозумілі без цих сталінських працівників... LA 1990 114 3. <...> сам зізнався, що три роки, працюючи інформатором КДБ, пропивав «білдукові» копійки R 1990 266 1.

Час робити висновки й узагальнення, хоча з огляду на вживання остаточні висновки, мабуть, ще не на часі. Поки що лише ось що:

1. Уболівальника витіснити не вдалося, уболівальник залишається у спорті й загальному вжитку — 2. «пристрасний глядач спортивних змагань, спортивний ентузіаст, шанувальник спорту» DŽ₃. Прихильник уже ступив на цю ниву, його вживання у спорті та інших сферах не усталилося, а в DŽ₃ його подано досить розпливчасто — «той, хто має до чогось пристрасть, ентузіаст». У 1996 році STŽ₂ намагається охопити ширше й розрізнити більше понять: 1) s p o r t o m ė g ė j a s — англ. sports fan, нім. Schwärme, Sportfreund, Fan; рос. болельщик — «людина, яка цікавиться одним або кількома видами спорту, усім спортивним рухом. Любитель спорту відвідує змагання, різними способами збирає інформацію про улюблений вид спорту або спортивний рух». Пор. уболівальник, прихильник, фанатик; 2) a i s t r u o l i s — див. любитель спорту; 3) s i r g a l i u s — англ. fan, нім. Fan, Sportfreund; рос. болельщик — «любитель спорту, який переймається (вболіває за) справами улюбленого виду спорту, команди, спорту своєї країни, відвідує спортивні заходи, підтримує своїх або просто красиву гру, шляхетні вчинки спортсменів, ідеали спорту»; 4) f a n a t i k a s (лат. fanaticus — натхненний; запальний; fanum — святиня) — англ. fanatic; нім. Fanatiker; рос. фанатик — 1. «людина, яка пристрасно й бурхливо підтримує якусь команду; іноді виявляє неповагу до суперників, суддів». Пор. прихильник, уболівальник, любитель спорту (2. «людина з радикальними переконаннями, яка вкрай ненавидить інакшевірців; сліпий віруючий»; додано також фанатизм — «пристрасна, сліпа відданість своїм переконанням; беззастережна віра у правоту якоїсь справи, ідеї. Фанатизм пов’язаний із нетерпимістю до чужих поглядів і прагнень. Неприйнятний у спорті, оскільки несумісний-»

28

ний з основними принципами олімпізму як суспільного явища»). Насправді тут доречними були б слова Адама Міцкевича, хоч він сказав їх з іншої нагоди: «Воістину добре <...> тим, хто переконаний, що, придбавши словник, має в кишені трибунал, здатний розв’язати найтонші суперечки» (Adomas Mickevičius. Lyrika. Baladės. Poemos. V., 1975. P. 342). Нехай словник буде охоронцем традиції, свідком уживання, шукачем розумного виходу. Досить чітко видно два основні й відмінні поняття: любитель спорту, який любить і цікавиться, та уболівальник, який уболіває за спорт і команду. Якщо уболівальник уболіває, то це вже ознака сили системи. Тут немає жодного приниження, та й возвеличувати не потрібно; почуття гумору — це здорово. Уболівальник уже потрапив навіть до «Словника для початкових класів» Йонаса Паулаускаса й Гражвідаса Кірвайтіса (K., 1992. P. 20).

2. А що робить палкий шанувальник — відповіді поки немає. Має пристрасть, пристрасний — це лише пів кроку; до речі, в інших сферах, можливо, просунулися навіть успішніше, ніж у спорті. У статті А. Будріса та Р. Делкуса «П’ять типів уболівальників» 1984 року спробували намацати, але не вхопили: «До п’ятого типу належать палкі шанувальники — люди, просто занурені у спортивні події. Цікавляться кожним змаганням, усією інформацією» T 1984 264 4. Уживання пішло зовсім іншим шляхом, хоча й досі не усталилося. І залишається лише шкодувати, що через цього палкого шанувальника маємо тепер таку плутанину у вживанні: Цей матч дивилися 6800 любителів футболу, близько третини з них були з Литви. Відносини між місцевими та вболівальниками з нашої країни були теплими, дружніми, і жодних інцидентів не сталося. Однак у секторі 15, де сиділи найпалкіші литовські фанати, сталося чимало сутичок із латвійською поліцією. Хоча молоді литовські футбольні вболівальники й не ангели, однак <...> наших уболівальників зазнавали нападів <...>. Тому близько сотні литовських футбольних уболівальників були змушені звернутися по допомогу <...> LA 1992 158 11. Отже, замість одного уболівальника — семантична каша з чотирьох слів, у якій і п’яти типів не видно... І так часто: <...> зібралося близько тисячі глядачів, <...>. <...> про жодні інциденти між уболівальниками й не пахло <...> (просто біля латвійських уболівальників сиділи 18 литовських фанатів), <...> LA 1995 107 19. Фанати «VLPFK–Sirijaus» у матчі чемпіонату серед уболівальників розгромили прихильників «Inkaro–Grifo» з рахунком 18:1 LA 1995 89 19. Де тут ті п’ять чи хоча б два-три типи? Де ще так недбало?

29

не час парафразувати: троє литовців — п’ять термінів?

3. Включаючи фанатика і не забуваючи додати, що «іноді виявляє неповагу до суперників, суддів», а фанатизм — «неприйнятний у спорті, бо несумісний із принципами олімпізму <...>», STŽ₂ зовсім не відчиняє дверей фанові. DŽ₂, тлумачачи ширше, також відзначає відсутній у ньому фанатик — 2. перен. «людина, дуже ревно віддана якійсь роботі, справі чи ідеї й не цікавиться нічим іншим». Отже, фанатик уживається не лише в спорті: справжній фанат мистецтва N 1981 4 44; від тих перших театральних фанатів залишилося лише кілька L і M 1983 22 12. Отже, фанатик — це і спортсмен, і вболівальник, причому як позитивний, так і негативний, а фан — лише вболівальник, позитивним якому він видається сам собі.

STŽ₂ свідомо не включив ентузіаста, хоча там є ентузіазм — «стан великого душевного піднесення, рішучості. Ентузіазм допомагає досягти поставленої мети». Як уже зазначалося на самому початку, у STŽ₁ був прихильник спорту (спортивний ентузіаст), єдина ілюстрація до ентузіаста у DŽ₂ (і DŽ₃) — спортивний ентузіаст. Однак ентузіаст зазвичай не глядач і не вболівальник, а спортсмен (чи інший діяч, а не той, хто сидить): любитель бігу Šm 1977 4 46, ентузіасти дельтапланеризму T 1981 239 4. Звичайно, можна й у рідкісні миті особливого душевного піднесення ентузіастично підтримувати (наприклад, свою національну збірну), але в жодному разі не слід ототожнювати світлих, благородних ентузіастів з обмеженими, засліпленими фанами.

Скорочення

ALKŽ – Anglų-lietuvių kalbų žodynas / Sudarė A. Laučka, B. Piesarskas, E. Stasiulevičiūtė. V., 1975.

K. Būg RR – B ū g a K. Rinktiniai raštai. V., 1958, T. 1. V., 1961, T.3

J. But VKB – B ū t ė n a s J. Vinco Kudirkos bendrąžygiai. V., 1993.

Š. Cveig ERIT – C v e i g a s Š. Erazmo Roterdamiečio triumfas ir tragedija / Vertė R. Jonynaitė. V., 1991.

Dnvd – „Dienovidis“.

DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: DŽ₁ – I leid., V., 1954. DŽ₂ – II leid., V., 1972. DŽ₃ – III leid., V., 1993.

GK – „Gimtoji kalba“.

Gkr – „Gimtasis kraštas“.

J. Jabl R – Jablonskio raštai. K., 1932, T. 1.

A. Jasm P – J a s m a n t a s A. Poezija. V., 1992.

30

J. Kant KR – Kantautas J. Kranto randai. Klaipėda, 1994.

KB — «Культурос бари».

KmT — «Комсомольська правда».

Z. Kos LŽ – Kosidovskis Z. Lisipo žirgai / Vertė J. Ragauskas. V., 1968.

Kr — «Крантай».

KV — «Калба Вільнюс».

L — «Литва».

LA — «Литовське ехо».

LAKŽ – Piesarskas B., Svecevičius B. Lietuvių-anglų kalbų žodynas. V., 1979.

L і M — «Література і мистецтво».

LKŽ — Словник литовської мови. В., 1941, т. 1, 1-ше вид. В., 1968, т. 1, 2-ге вид. В., 1962, т. 6. В., 1966, т. 7. В., 1984, т. 12.

У статті вживаються також скорочення цього словника

LR — «Литовський ранок».

LRKŽ – Lyberis A. Lietuvių-rusų kalbų žodynas. V., 1971.

S. Mark NN – Markišas S. Niekam nenusileisiu / Vertė M. Žilionienė. V., 1969.

MedŽ — Astrauskas V., Biziulevičius S., Pavilonis S., Vaitilavičius A., Vileišis A. Словник медичних термінів. В., 1980.

M і G — «Наука і життя».

M і T — «Наука і техніка».

N — «Нямунас».

NKn — «Нові книжки».

R — «Республіка».

RLKŽ₁ – Російсько-литовський словник / Підготували V. Baronas, V. Galinis. Вільнюс, 1967, т. 1.

RLKŽ₂ – Російсько-литовський словник / Уклав Ch. Lemchenas. Вільнюс, 1982, т. 1.

Snt – «Santara» (R – осінній номер).

Sp – «Спорт».

STŽ₁ – Словник спортивних термінів / Відповідальний укладач V. Steponaitis. Вільнюс, 1959.

STŽ₂ – Словник спортивної термінології / Підготував S. Stonkus. Каунас, 1996.

ŠA – «Північні Афіни».

Šm – «Сім’я».

Šv – «Маяк».

T – «Правда».

T ir N – «Так і ні».

TMkt – «Радянський учитель».

VŠ – «16 лютого».

Цифри скрізь позначають роки, номери (римські — томи), сторінки.

31