Термінологія підручника професора Повіла Бразджюна «Загальна фізика» (1960–1965)

ANGELĖ KAULAKIENĖ

Інститут литовської мови

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

18 вересня 2007 року минуло 110 років від дня народження академіка, професора Повіла Бразджюна — піонера сучасної експериментальної фізики Литви. Він був першим учнем проф. Вінцаса Чепінскіса, у Литовському університеті готував перші лабораторні роботи з фізики, першим написав дипломну роботу з фізики, а також першим серед випускників цього університету виїхав за кордон, щоб поглибити знання з експериментальної фізики (Makariūnienė 1990: 6). У Цюрихському університеті він відвідував лекції проф. Ервіна Шредінгера, який щойно оприлюднив важливі праці з хвильової механіки, а на семінарах спілкувався з найвидатнішими фізиками XX століття, зокрема з Нільсом Бором (Šiuolaikinė fizika 1997: 280). Закінчивши навчання й здобувши ступінь доктора філософії, він повернувся до Литви й знову почав працювати в Литовському університеті. Його видатна особистість і багатогранна діяльність ученого та педагога висвітлені в багатьох виданнях, опублікованих у Литві (Akademikas 1992; Blažienė 1987; Fizikos istorija 1988; LTE II 1977: 255; Makariūnienė 1990, 1994, 2001; MLTE I 1966: 262; Šenavičienė 1982; Šiuolaikinė fizika 1997).

Добре розуміючи важливість науки для культури народу, П. Бразджюнас дотримувався думки, що для її розвитку необхідна литовська наукова мова, а особливо термінологія. Очевидно, невипадково професор опублікував литовською мовою аж три чверті своїх праць (Blažienė 1987). Питаннями унормування та уніфікації литовської фізичної термінології він цікавився все життя. У передмові до Словника фізичних термінів (далі — F) 1958 року він писав: «Для вираження точних понять потрібна точна, сувора й однаково вживана термінологія. Але нині терміни, якими послуговуються фізики нашої республіки, не мають таких властивостей: дуже часто для вираження одного й того самого поняття вживають два або навіть три терміни, трапляються невдалі новотвори, особливо в перекладній популярній фізичній літературі, іноді змінюють уже усталені, звичні терміни тощо. Тому фізичну термінологію потрібно впорядкувати — це важлива й невідкладна справа» (F 1958:

92 Angelė Kaulakienė | Profesoriaus Povilo Brazdžiūno Bendrosios fizikos…

3). Точних, суворих і однозначно зрозумілих термінологічних засад він дотримувався, пишучи як наукові праці, так і науково-популярні статті та підручники. Це виразно видно з підручника проф. П. Бразджюнаса для вищої школи Загальна фізика, який вийшов приблизно через сорок років після видання першого литовського підручника з фізики для вищої школи — Лекцій з фізики В. Чепінскіса.

Підручник складається з чотирьох частин. Перші три видало Державне видавництво політичної та наукової літератури, четверту — видавництво «Mintis». Обсяг кожної частини приблизно однаковий: ч. 1 — «Механіка і молекулярна фізика», 1960, 416 с.; ч. 2 — «Електрика й електромагнетизм», 1961, 407 с.; ч. 3 — «Оптика», 1963, 359 с.; ч. 4 (без назви), 1965, 438 с. Фахівці рецензували кожну частину, дали їй позитивну оцінку й особливо наголосили, що підручник написаний ясною, доброю, правильною мовою (Jonaitis 1962: 175; Puodžiukynas 1962: 37).

Як зазначає Генрік Городнічюс, «Загальної фізики, частина IV, завершує велику й дуже потрібну литовським фізикам та представникам інших точних наук працю проф. П. Бразджюнаса. Литовською мовою після Лекцій з фізики В. Чепінскіса, написаних поспіхом і таких, що мали низку методичних недоліків, а нині є бібліографічною рідкістю, це перша фізична праця такого великого обсягу, написана на однаково високому рівні. У ній охоплено всі розділи сучасної фізики і, що особливо помітно в останньому, IV томі, подано відомості й про найновіші досягнення фізики» (Horodničius 1967: 877).

Тож після такої прихильної оцінки фахівців цікаво поглянути, якою є термінологія проф. П. Бразджюнаса в Загальній фізиці і чим вона відрізняється від термінології Лекцій з фізики В. Чепінскіса. Саме ці питання й розглядаються у статті.

2. ТЕРМІНИ ПІДРУЧНИКА ЗАГАЛЬНА ФІЗИКА. ЇХНЯ СТРУКТУРА ТА ПОХОДЖЕННЯ

2.1. Фізика тісно пов’язана з електронікою, електротехнікою, радіотехнікою, технікою та іншими фізичними й технологічними науками, тому і в Загальній фізиці П. Бразджюнаса є загальні терміни цих наук, наприклад: середовище BF III 173, обмотка BF II 314, буря BF II 164, величина BF I 30, решітка BF IV 379, залізо BF II 208, ланцюг BF II 72, грім BF II 143, якір BF II 318, напруга BF II 145, рух BF I 53, стрічка BF II 347, петля BF II 58, заряд BF III 35, ступінь BF II 116, лінза BF III 323, сплав BF I 354, слід BF II 272, пучок BF II 271, домішка BF II 103, область BF

Terminologija | 2007 | 14 9 3

II 57, осердя BF II 190, русло BF II 272, проміжок BF II 150, вода BF I 131, середнє значення BF II 41, коливання BF II 333, знак BF I 189 тощо.

Деякі терміни Загальної фізики можна знайти вже в Keleivis (1849–1880), Aušra (1883–1886), Populariszkas vadovas fizikos (1889), у Fizika К. Шакенаса (1920), у рукописному підручнику з фізики Я. Кончюса (1919) та у словничку Терміни для потреб фізики (1923–1924), у лекціях з фізики В. Чепінскіса (1923–1926). Отже, такі терміни до другої половини XX століття вже мали понад 100-річну традицію, а якщо рахувати до сьогодні, то й 150-річну традицію вживання, наприклад: вісь BF I 344, пор. K 1851 25 98¹, PF 11, ŠF II 60, 726T², FP I 93, aszis A 1884 5–6 209; висота BF I 134, пор. ŠF I 88, augštis FP I 33, augsztis A 1884 5–6 167; стан BF I 221, пор. buvis A 1886 1 28; пара BF I 327, пор. A 1884 5–6 171; kibirķštis BF II 145, пор. K 1851 11 42–43, ŠF II 76, FP VII 114, kibirksztis A 1885 10–11 319; матеріал BF II 42, пор. KF 2, ŠF III 10–11, 108T, FP VII 13, medega A 1883 2 48, PF 3, medžgina KF 2; повітря BF II 139, пор. K 1850 6 24; сонце BF II 8, пор. A 1886 6 177; промінь BF III 35, пор. K 1852 24 96, KF 159, ŠF III 14, 1417T, FP VI 6; струм BF I 132, пор. K 1851 11 43, A 1886 6 177, ŠF II 71, 544T, FP VI 7, srioė A 1885 10–11 319; стовп BF II 7, пор. K 1851 11 43; тепло BF I 324, пор. sziluma A 1883 6 173; šilima K 1851 11 42, KF 147, ŠF I 11, 1275T, FP III 3, szilima A 1884 5–6 171; світло BF III 71, пор. PF 82, ŠF III 50, FP VI 6, szviesa A 1884 5–6 195; блискавка BF II 6, пор. K 1856 27 107, PF 96, ŠF II 76, FP VII 122 тощо.

Терміни з дещо коротшою традицією вживання можна вважати такими, наприклад: хвиля BF I 173, пор. ŠF III 74, FP VI 113; ядро BF IV 196, пор. FP III 80; частинка BF IV 196, пор. PF 41, ŠF I 113, FP IV 34; робота BF I 45, пор. KF 160, ŠF III 91, 789T, FP VII 332; закон BF I 364, пор. FP I 25; газ BF II 133, пор. ŠF I 77, FP VII 385, duja KF 161; властивість BF II 62, пор. PF 82, FP VII 263; сила BF I 28, пор. KF 39, ŠF I 24, 386T, FP II 48; кут BF II 49, пор. ŠF III 72, 1321T, FP I 87; шлях BF II 90, пор. FP I 13; кількість BF II 6, пор. FP VII 34; напрям BF II 13, пор. FP I 9; піч BF II 87, пор. FP VII 187; тіло BF III 35, пор. KF 157, ŠF III 35, 1377T, FP I 62; дуга BF II 149, пор. ŠF II 51, FP VII 187; поле BF II 6, пор. ŠF II 56, FP VII 313; рівняння BF I 223, пор. FP VI 55; поверхня BF III 130, пор. ŠF II 17, 915T, FP VI 56; плече BF I 53, пор. ŠF I 15, petis

¹ Перші цифри вказують на роки видання Keleivis та Aušra, другі — на номер, а треті — на сторінку.

² Число вказує на номер терміна у словничку Терміни для потреб фізики (далі — T).

94 Angėlė Kaulakienė | Profesoriaus Povilo Brazdžiūno Bendrosios fizikos...

FP I 64; пластинка BF II 25, пор. ŠF II 31, FP IV 39; площина BF II 162, пор. FP I 80; рівновага BF I 99, пор. 1028T, FP I 63, рівновага ŠF I 40; значення BF I 9, пор. FP I 35; явище BF II 5, пор. FP I 3; куля BF II 25, пор. ŠF III 90, FP I 66; відношення BF II 153, пор. FP VI 58; число BF IV 79, пор. FP VII 421; шар BF II 245, пор. ŠF III 69, sluoksnys PF 65, sluogsnis FP II 3; потік BF III 22, пор. sriautas FP VII 59; джерело BF II 6, пор. FP VI 47; правило BF II 102, пор. FP VII 167; точка BF III 35, пор. FP IV 37; мережа BF II 364, пор. FP VII 192; вінок BF II 146, пор. FP VII 387; труба BF II 267, пор. FP VII 385; опір BF II 72, пор. FP VII 167; джерело BF II 14, пор. FP VI 7; одиниця BF I 30, пор. FP I 12; земля BF II 21, пор. FP I 39; кільце BF II 99, пор. ŠF II 71, FP VII 283; свічка BF III 22, пор. FP VI 9 тощо.

2.2. За своєю будовою терміни Загальної фізики, як і терміни кожної наукової галузі загалом, бувають однослівними та складеними. Більшість однослівних термінів — це термінологізовані прості слова й похідні слова литовської мови. Серед похідних переважають суфіксальні та флексійні утворення, є також деяка кількість префіксальних утворень і складних слів.

2.2.1. Від дієслів найбільше утворено абстрактних іменників, або назв дій, із суфіксами –imas/–ymas, наприклад: перевертання BF IV 110, самоперевертання BF IV 240, відбивання BF III 38, відштовхування BF II 5, відлік BF I 40, збільшення BF III 44, подвоєння BF II 347, розпад BF II 145, розсіювання BF III 206, вивільнення BF III 244, поширення BF III 126, виродження BF I 297, збереження BF I 49, розширення BF II 143, стискання BF II 5, з’єднання BF II 306, падіння BF II 151, злам BF I 186, зміна BF II 98, розподіл BF I 293, обертання BF I 193, поворот BF I 349, нахил BF II 162, перенесення BF II 101, пробій BF II 108, розрідження BF II 155, прояснення BF III 124, насичення BF I 332, зір BF III 95, подрібнення BF IV 193, розщеплення BF II 115, випромінювання BF IV 269, течія BF II 330, затвердіння BF I 337, ущільнення BF II 23, порушення BF II 7, світіння BF II 146, скупчення BF II 111, перетворення BF II 98 тощо.

Частину таких самих суфіксальних похідних на –imas/–ymas можна знайти й у лекціях з фізики В. Чепінскіса (Kaulakienė 2006: 80–81).

Деякі похідні із суфіксом –imas, що набули конкретнішого значення, як у лекціях з фізики В. Чепінскіса, так і в Загальній фізиці П. Бразджюнаса, можна вважати назвами результату дії, наприклад: прояв «явище»: «Предмет і завдання сучасної фізики — дослідження тих природних проявів, для яких…

Terminologija | 2007 | 14

95

…склад тіл, або їхня речовина, зовсім не змінюється» FP I 4; відхилення «вигин»: «Утворення тіней доводить, що світло поширюється прямими лініями, без жодних відхилень» FP VI 4; напруження «напруга»: «Отже, електричне напруження діє лише в середовищі й закінчується на поверхні провідника» FP VII 55; насичення «насиченість»: «Вона називається кривою насичення» BF I 332; тискання «тиск»: «Ці додаткові тиски називаються звуковим, або акустичним тиском» BF I 193; перетворення «перехід»: «Фазовими перетвореннями першого роду вважаємо такі <...>» BF I 330; p-n перехід «межа»: «Отже, p-n перехід розділяє створені світлом електрони й дірки <...>» BF III 255.

Терміном перехід як у загальній фізиці, так і загалом у тодішніх фізичних виданнях називали і певний тип контакту в електричному колі, коли з’єднуються два матеріали, і зміну стану електрона (або позитрона), наприклад під час поглинання чи випромінювання світла, а також певну зміну речовини або енергії. Отже, одним і тим самим терміном називали кілька різних явищ. З погляду термінології такий багатозначний термін перешкоджає розумінню поняття; з іншого боку, недиференційоване вживання терміна ускладнює спілкування фахівців. Тому в FTŽ від терміна перехід відмовилися, а названі поняття позначили литовськими термінами: sandūra (asimetrinė, gilioji, puslaidininkių, pn, tiesinė, trauktinė ir pan.), šuolis (atvirkštinis, branduolinis, daugiakvantis, elektrono, vienadalis ir pan.), virsmas (branduolio, energijos, fazinis, savaiminis ir pan.) (Kaulakienė 1982: 41–42).

Дещо менші групи суфіксальних похідних становлять назви результату дії, утворені за допомогою суфіксів -inys, -tis, наприклад: junginys BF II 157, lydinys BF I 354, reiškinys BF IV 409, sprendinys BF I 159, sukinys BF I 59, šovinys BF I 139; grūitis BF II 144, sudėtis BF II 106, šlytis BF I 111, trintis BF I 104 тощо; назви знарядь або засобів виконання дії, утворені за допомогою суфіксів -iklis, -yklė, -uoklis, -uoklė, -tuvas, наприклад: degiklis BF I 142, ėmiklis BF II 60, maišiklis BF II 349, rodiklis BF II 93, skaitiklis BF IV 212, tirpiklis BF I 337, variklis BF I 302; svarstyklės BF I 310; sąruoklė BF I 95; daugintuvas BF II 254, garsintuvas BF IV 215, greitintuvas BF IV 217, imtuvas BF I 209, lygintuvas BF II 244, purkštuvas BF I 137, siųstuvas BF II 344, stiprintuvas BF IV 420; назви діячів і носіїв дієслівної ознаки, утворені за допомогою суфіксів -ėjas, -tojas, наприклад: [krūvio] nešėjas BF II 47, [masinis] spinduliuotojas BF II 348: «Інжекцію неосновних носіїв заряду з металу в напівпровідник було використано для підсилення сигналів» BF IV 14; «Довжина хвиль, випромінених масовим випромінювачем, коливалася між

96 Angelė Kaulakienė | Profesoriaus Povilo Brazdžiūno Bendrosios fizikos...

50–0,082 мм» BF II 349. Як видно з контексту, цими термінами названо певні предмети. Згодом було запропоновано вдалі замінники крувинінкас (Klimavičius 2005: 210–214) та випромінювач, якими фізики послуговуються й досі; пор. FTŽ і RTŽ.

2.2.2. Серед суфіксальних похідних, утворених від іменників і дієприкметників, переважають назви властивостей із суфіксом -umas, наприклад: apgręžiamumas BF III 36, apšviestumas BF III 23, aptakumas BF I 150, atsparumas BF I 107, daugialypumas BF IV 106, dažnumas BF IV 74, dėmėtumas BF II 164, galingumas BF I 47, įspūdingumas BF II 193, jautrumas BF II 107, judrumas BF II 117, kietumas BF I 108, klampumas BF I 139, kreivumas BF I 24, laidumas BF II 105, lyginumas BF IV 241, našumas BF III 33, neapibrėžtumas BF IV 173, nevienalytiškumas BF IV 239, pajėgumas BF III 294, pralaidumas BF II 199, ryškumas BF III 24, spūdumas BF I 114, statumas BF II 275, stiprumas BF I 86, šviesingumas BF III 96, talpumas BF II 131 тощо.

Частина з них збігається з похідними на -umas у «Лекціях з фізики» В. Чепінскіса Fizikos paskaitų (Kaulakienė 2006: 81).

Як видно з прикладів, за кількома винятками більшість похідних на -umas у «Загальній фізиці» утворено від прикметників із простими й нескладними з погляду словотвору основами. У «Загальній фізиці» можна знайти вже й поодинокі терміни, утворені від іменників за допомогою суфіксів -ininkas та -ynas у попередніх фізичних виданнях, наприклад: laidininkas BF II 24, varžynas BF II 73.

Мабуть, найбільше тут зменшувальних похідних від іменників, що мають спеціалізоване або переносне значення. Ось скільки зменшувальних форм виявлено в частині II «Загальної фізики»: «Загальної фізики» II частині: eilutė BF II 18, gardelė BF II 103, juostelė BF II 34, kamštelis BF II 9, kilpelė BF II 176, lankelis BF II 37, lapelis BF II 9, narvelis BF II 111, pertvarėlė BF II 123, plokštelė BF II 25, rodyklėlė BF II 5, rutulėlis BF II 26, siūlelis BF II 86, skylutė BF II 25, stiebelis BF II 9, šepetėlis BF II 65, tarpelis BF II 336, tiltelis BF II 82, tinklelis BF II 25, veidrodėlis BF II 176, vilkelis BF II 197, zuikelis BF II 176, žiedelis BF II 69 тощо. Безперечно, зменшувальних форм було б не менше й в інших частинах цього підручника. Мабуть, можна зробити висновок, що тогочасна наукова мова тяжіла до того, щоб називати малі предмети зменшувальними термінами й надавати їм спеціалізованого або навіть переносного значення.

2.2.3. Більшість похідних із закінченням утворено від дієслів із закінченням -a, наприклад: iškyla BF I 174, įtampa BF II 145, padala BF II 36, pakaita BF I 355, priemaiša BF II 103, sąveika BF II 7, а також із закінченнями –is, –ys, наприклад: apybegis BF I 82, būvis BF I 216, iššvytis BF IV 419, nuotolis BF II 13, piūvis BF I 313,

Terminologija | 2007 | 14

97

нахил BF IV 239, зсув BF II 41, післясвітіння BF IV 418, зв’язок BF II 13, удар BF II 142 та ін., називають результат дії.

2.2.4. Похідні із закінченням, утворені від іменників із закінченням -is, наприклад: висота BF I 134, величина BF II 156, довжина BF I 175, можна знайти також у підручнику В. Чепінскіса Fizikos paskaitų (Kaulakienė 2006: 82).

2.2.5. Серед частіше трапляних у підручнику П. Бразджюнаса складних слів можна назвати такі: гучномовець BF II 343, паралелепіпед BF II 18, годинник BF II 64, півстоліття BF IV 188, піввісь BF I 81, півхвиля BF IV 384, напіврівновага BF I 99, напівпровідник BF I 357, півтінь BF III 36, поперечний переріз BF I 138, міжвузля BF II 103, водопровід BF I 138, блискавковідвід BF II 68, карта BF II 162 та ін.

2.3. Окрім литовських однослівних термінів, інший шар термінології загальної фізики становлять міжнародні терміни та гібриди.

Більшість міжнародних однослівних термінів має латинське та грецьке походження, наприклад: абсорбція BF IV 384 (лат. absorb tio «поглинання»), акумулятор BF II 132 (лат. accumulator «збирач»), анод BF II 268 (гр. anodos «шлях угору»), анізотропія BF I 343 (гр. anisos «нерівний» + гр. tropos «напрямок; властивість»), деформація BF I 106 (лат. deformatio «зміна форми»), дисперсія BF III 198 (лат. dispersio «розсіювання»), ефект BF II 110 (лат. effectus «вплив; результат»), емісія BF III 295 (лат. emissio «випромінювання»), фонон BF IV 385 (гр. phōné «звук»), генератор BF II 66 (лат. generator «виробник»), індикатор BF II 60 (лат. indicator «покажчик»), катод BF II 114 (гр. kathodos «шлях униз»), метод BF II 236 (гр. methodos «шлях дослідження»), момент BF II 53 (лат. momentum < moveo «рухаю»), нейтрон BF II 8 (лат. neutrum «ні те, ні інше»), протон BF II 8 (гр. prōtos «перший»), ротація BF IV 352 (лат. rotatio «обертання»), система BF I 329 (гр. systēma «будова»), структура BF IV 49 (лат. structura), теорія BF II 106 (гр. theōria «дослідження»), термодинаміка BF I 279 (гр. thermos «теплий» + гр. dynamikos «сили»), вектор BF I 30 (лат. vector «носій») та ін.

Лише близько десятка міжнародних термінів прийшли безпосередньо або через мови-посередниці з англійської, наприклад: стример BF II 144 (англ. stream «текти»), трек BF II 272 (англ. track «слід») та ін., або з англійської, але латинського походження, наприклад: імпеданс BF II 291 (англ. impedance < лат. impedio «перешкоджаю»), когерер BF II 337 (англ. coherer < лат. cohaerere); з французької мови, наприклад: бар’єр BF II 249 (фр. barrière), бюретка BF II 114 (фр. burette), ізолятор BF II 24 (фр. isolateur), контур BF II 333 (фр. contour), реле BF II 208 (фр. relais), або латинського чи грецького походження — через французьку

98 Angėlė Kaulakienė | Profesoriaus Povilo Brazdžiūno Bendrosios fizikos...

мову, наприклад: конденсатор BF II 30 (фр. condensateur < лат. condenco «згущую»), поляризація BF III 168 (фр. polarisation < гр. polos «вісь»), резонанс BF I 164 (фр. résonance < лат. resonans «той, що звучить у відповідь»), статистика BF IV 205 (фр. statistique < лат. status «стан»); з німецької або нідерландської мов, наприклад: дрейф BF II 94 (нід. drifen «гнати»), дросель BF II 293 (нім. drosseln «глушити»), кондуктанс BF II 293 (нім. Konduktanz), лампа BF II 273 (нім. Lampe) та ін.

Деякі міжнародні терміни з підручника П. Бразджюнаса Загальна фізика, що збереглися до наших днів, можна знайти вже в попередніх виданнях із фізики, наприклад: центр BF I 41, пор. ŠF I 40, FP I 87; дина BF I 30, пор. F III 84, FP I 56; електрика BF II 8, пор. A 1883 8–10 281, PF 94, F II 29, FP VII 385; електроліт BF II 117, пор. F II 44, FP VII 204; енергія BF IV 388, пор. F III 91, FP I 56; фізика BF I 7, пор. F I 3, FP I Prakalba, квізика A 1884 1–3 35; грам BF I 30, пор. F I 3, FP I 11; константа BF II 41, пор. FP VII 82; лінія BF II 160, пор. PF 5, FP VI 3; магніт BF II 157, пор. K 1851 11 42, F II 11, FP VII 3, магнас A 1885 10–11 319; магнетизм BF II 200, пор. FP VII 3, магнетизмас A 1886 6 170, магнетичність K 1851 12 46; маса BF IV 25, пор. ŠF III 84, FP I 24; машина BF I 100, пор. FP I 61, maszina A 1884 5–6 168, maszyna A 1885 9 288; матерія BF II 13, пор. A 1886 5 140, FP VII 385; механіка BF I 13, пор. FP I 69, механіка ŠF III 84, mēkanika A 1883 7 207; мотор BF II 306, пор. ŠF II 75, FP VII 313; полюс BF II 138, пор. A 1885 10–11 320, ŠF II 6, polis A 1884 5–6 209, FP VII 249; спектр BF III 125, пор. PF 89, ŠF II 6, FP VII 3 та ін.

Отже, зазначені міжнародні терміни в литовській фізичній термінології вживаються вже давно — деякі протягом 120–150 років. Крім того, у загальній фізиці для частини з них було закріплено нині звичну й безсумнівну фонетичну або морфологічну форму, наприклад: амплітуда BF I 173, аніон BF II 115, батарея BF II 138, циліндр BF II 171, формула BF I 129, грам-молекула BF I 220, гіпотеза BF I 7, іон BF II 110, молекула BF IV 26, осмос BF I 337, шкала BF I 223 та ін.

Для називання кривих однакового значення П. Бразджюнас обрав таку морфологічну форму: ізодинама (крива однакової сили), ізогона (крива однакового відхилення), ізокліна (крива однакового нахилу) BF II 164, пор. також ізобара, ізохора, ізогона, ізокліна, ізотерма, ізотропа F 1958: 38–39, які через кілька десятиліть замінили на: ізобара, ізобата, ізохора, ізохромата, ізохрона, ізодинама, ізогона, ізотаха, ізотерма FTŽ 1979. Однак у новому укладеному Словнику фізичних термінів (2007) знову повернулися до морфологічної форми назв цих кривих, запропонованої в підручнику П. Бразджюнаса.

Terminologija | 2007 | 14

99

У підручнику «Загальна фізика» вжито гібридні терміни, утворені з різнокореневих компонентів і афіксів. Можна навести такі приклади: 1) міжнародне основне слово й литовський афікс, точніше суфікс -imas, наприклад: автофазування BF IV 218 (: автофазував), електризація BF II 5 (: електризував), розряджання BF II 7 (: розрядився), перезаряджання BF II 141 (: перезарядився), намагнічування BF II 190 (: намагнітився), намагнічування BF II 202 (: намагнітив), іонізація BF IV 210 (: іонізував); -umas, наприклад: пружність BF I 115 (: пружний), інтенсивність BF IV 366 (: інтенсивний), когерентність BF III 106 (: когерентний), мультиплетність BF IV 107 (: мультиплетний), поляризовність BF III 174 (: поляризовний), пропорційність BF I 107 (: пропорційний), радіоактивність BF IV 195 (: радіоактивний), релятивність BF III 286 (: релятивний), стабільність BF IV 258 (: стабільний) тощо; 2) литовське основне слово й міжнародний компонент, наприклад: ампер-година BF II 71, ампер-виток BF II 185, античастинка BF IV 200, антимагніт BF I 174, ан-ти-матерія BF IV 336, білешис BF III 109, електрорушійна сила BF II 90, фотопомножувач BF II 255, фотопровідність BF III 248, фотопластинка BF IV 206, фотошар BF IV 208, фотострум BF III 240, фотоопір BF III 248, гіперядро BF IV 330, кіловат-година BF II 86, магніторушійна сила BF II 183, ортоводень BF IV 367, параводень BF IV 367, п’єзоось BF II 63, п’єзокварц BF II 60, надпровідник BF II 98, надпровідність BF II 97, надплинність BF II 100, термоелектрорушійна сила BF II 256, термоперехрестя BF II 258, ультразвук BF I 207 тощо.

Існує також кілька прикметників або дієприкметників, утворених таким способом і вживаних як залежні компоненти складених термінів, наприклад: антибар’єрний [шар] BF II 245, автоколивальна [система] BF I 170, електронегативні [гази] BF I 217, гіпердрібна [структура] BF IV 139, надрозріджений [стан] BF I 257, надкоротка [радіохвиля] BF II 348 тощо.

2.4. Мабуть, найбільше в підручнику складених термінів — двослівних і трислівних. За основним компонентом вони можуть утворювати певні гнізда та підгнізда, наприклад:

вісь: електрична в. BF II 10, горизонтальна в. BF II 36, магнітна в. BF II 158, неполярна в. BF II 61, оптична в. BF II 61, полярна в. BF II 61, сегнетоелектрична в. BF II 57;

хвиля: пружна х. BF II 63, електромагнітна х. BF II 331, електронна х. BF III 315, фазова х. BF III 313, поздовжня х. BF I 175, випромінювана радіохвиля BF II 345, когерентна х. BF III 107, мікрорадіохвиля BF II 358, незагасна радіохвиля BF II 340, плоска х. BF I 183, радіохвиля BF III 19, сферична х. BF I

100

Angelė Kaulakienė | Profesoriaus Povilo Brazdžiūno Bendrosios fizikos...

183, поперечна х. BF I 175, поширювана х. BF I 173, ударна х. BF I 150, стояча х. BF I 181, але хвиля, що стоїть BF III 127, стояча електромагнітна х. BF II 336, світлова х. BF III 128, ультразвукова х. BF II 63, надкоротка радіохвиля BF II 348;

закон: закон Ампера BF II 172, узагальнений закон Кулона BF II 54, закон Біо — Савара BF II 168, закон електромагнітної індукції BF II 6, закон Фарадея BF II 120, закон електролізу Фарадея BF II 110, закон індукції Фарадея BF II 324, закон розподілу Фермі BF II 91, закон Кеплера BF II 12, закон Кюрі BF II 194, класичний закон розподілу (Максвелла) BF II 91, закон Кулона BF II 11, закон Ленца BF II 226, закон розподілу Максвелла BF II 91, закон Ома BF II 109, закон розрідження BF II 117, закон Пуля BF II 108;

енергія: енергія активації BF II 109, атомна енергія BF I 48, хімічна енергія BF I 48, електрична енергія BF I 48, енергія електричного поля BF II 34, електрокінетична енергія BF II 230, електромагнітна енергія BF I 48, кінетична енергія електрона BF II 142, енергія електричного струму BF II 85, енергія зарядженого провідника BF II 34, енергія іонізації BF II 142, енергія активації іонів BF II 110, кінетична енергія BF I 46, вільна енергія BF I 297, магнітна енергія BF I 48, механічна енергія BF I 48, нульова енергія BF I 361, поверхнева енергія BF I 308, потенціальна енергія BF I 47, енергія потенціального бар’єра BF II 249, енергія зв’язку BF I 359, енергія випромінювання BF I 48, накопичена енергія BF II 34, зв’язана енергія BF I 297, енергія збудження BF II 106, теплова енергія BF I 48;

швидкість: швидкість електронів BF II 142, кутова швидкість BF I 26, швидкість катодних частинок BF II 153, критична швидкість BF II 187, миттєва швидкість BF I 20, постійна швидкість BF II 139, релятивістська швидкість BF I 36, швидкість світла BF II 187, переносна швидкість BF I 36, середня швидкість BF I 20;

сила: атомна сила BF II 42, сила відштовхування BF II 158, електрична сила BF II 13, електростатична сила BF II 117, сила електрорушійної дії BF II 79, сила тяжіння BF II 12, сила інерції BF II 89, змінна пондеромоторна сила BF II 177, спрямовувальна сила BF II 43, кулонівська сила BF II 13, але сила кулонівського відштовхування BF II 24, сила магніторушійної дії BF II 183, сила молекул BF II 42, пондеромоторна сила BF II 173, міжмолекулярна сила BF II 133, сила термоелектрорушійної дії BF II 256, сила притягання BF II 158, сила валентності BF II 117;

кристал: діелектричний к. BF II 110, двоосьовий к. BF I 344, іонний к. BF II 42, молекулярний к. BF I 357, сегнетоелектричний к. BF II 57, рідкий к. BF I 344, валентний к. BF I 357, одновісний к. BF I 344;

заряд: електричний з. BF II 8: електричний заряд частинки BF II 40, елементарний електричний заряд BF II 38, просторовий електричний заряд³ BF II 9, індукований електричний заряд BF II 27, на-

³Цей та інші складені терміни, основним компонентом яких є термін заряд або струм (див. далі), залежний

Terminologija | 2007 | 14 101

поверхневий електричний заряд BF II 10, питомий електричний заряд BF II 89, зв’язаний електричний заряд BF II 45, точковий електричний заряд BF II 9, об’ємний електричний заряд BF II 71, індукований заряд BF II 26, негативний дипольний заряд BF II 55, поверхневий заряд BF II 45, позитивний дипольний заряд BF II 55, але позитивний просторовий заряд BF II 144;

провідність: дефектна провідність BF II 105, електрична провідність газу BF II 133, електрична провідність BF II 72, електронна провідність BF IV 389, несамостійна провідність газу BF II 135, провідність повітря BF II 68, домішкова провідність напівпровідника BF II 104, власна провідність напівпровідника BF II 104, діркова провідність BF IV 389, питома провідність BF II 73, теплова провідність BF II 101;

поле: електричне поле BF II 6, поле електричних сил BF II 13, електромагнітне поле BF II 324, критичне магнітне поле BF II 210, магнітне поле BF II 6, поле магнітних сил BF II 159, знищувальне електричне поле BF II 59, поляризуюче зовнішнє поле BF II 27, потенціальне поле BF II 22, соленоїдальне поле сил BF II 183, обертове магнітне поле BF II 307, вихрове безвихрове поле BF II 183, вихрове електричне поле BF II 325, однорідне магнітне поле BF II 99, електричне поле Землі BF II 66, магнітне поле Землі BF II 162;

промені: електронні промені BF II 106, гамма-промені BF II 106, канальні промені BF II 154, катодні промені BF II 153, космічні промені BF II 135, нейтронні промені BF II 106, рентгенівські промені BF II 153, жорсткі рентгенівські промені BF II 155, м’які рентгенівські промені BF II 155, світлові промені BF III 35;

струм: безструмова течія BF II 301, екстраструм BF II 229, електричний струм BF II 70: двофазний електричний струм BF II 304, струм Фуко BF II 232, зарядний електричний струм BF II 131, розрядний електричний струм BF II 131, змінний електричний струм BF II 286, конвекційний електричний струм BF II 170, квазістаціонарний електричний струм BF II 287, молекулярний електричний струм BF II 159, постійний електричний струм BF II 69, нестаціонарний електричний струм BF II 286, струм зміщення BF II 325, стаціонарний електричний струм BF II 286, трифазний електричний струм BF II 305; течія ідеальних рідин BF I 132, струм іонізації BF II 135, концентраційна течія BF I 346, конвекційна течія BF II 68, струм провідності BF II 325, ламінарна течія BF I 131, струм насичення іонізації BF II 138, течія рідини BF I 131, стаціонарна течія BF I 132, спадна течія повітря BF II 68, турбулентна течія BF I 131 тощо.

Різновидових термінів у підручнику P. Brazdžiūnas Загальна фізика значно більше, ніж у Лекціях з фізики V. Čepinskis. Крім того, частина як родових, так і видових термінів обох підручників, що називають ті самі поняття, відрізняється, наприклад:

Компонент електрика видається зайвим, пор. FTŽ: просторовий заряд, питомий заряд, точковий заряд, об’ємний заряд; двофазний струм, струм Фуко, змінний струм, конвекційний струм, квазістаціонарний струм, нестаціонарний струм, постійний струм, стаціонарний струм.

102

Angelė Kaulakienė | Profesoriaus Povilo Brazdžiūno Bendrosios fizikos...

хвиля: поперечна хвиля BF I 175 і поперечна хвиля FP I 56;

стан BF I 221 і стан FP VII 206;

елемент: концентраційний елемент BF II 123 і елемент концентрації FP VII 223;

енергія: хімічна енергія BF I 48 і енергія хімічних реакцій FP I 60, електрична енергія BF I 48 і енергія електричного струму FP I 60, потенціальна енергія BF I 47 і потенціальна енергія FP I 59, теплова енергія BF I 48 і теплова енергія FP I 60;

швидкість BF I 26: кутова швидкість BF I 26, рівномірна швидкість BF I 19–20, середня швидкість BF I 26 і швидкість руху FP I 85: кутова швидкість FP I 85, рівномірна швидкість FP I 52, середня швидкість FP I 17;

сила: електрорушійна сила BF II 79 і електрорушійна сила FP VII 167, сила тертя BF I 103 і сила тертя, сила тертя FP I 27;

явище BF II 6: п’єзоелектричне явище BF II 61 і феномен FP VII 1: п’єзоелектричний феномен FP VII 118;

струм: двофазний електричний струм BF II 304 і двофазний струм FP VII 334, трифазний електричний струм BF II 305 і трифазний струм FP VII 334;

маятник BF I 95 і маятник FP I 90 тощо.

Однак чимало видових термінів обох підручників збігаються (Kaulakienė 2006: 87). Це свідчить про те, що частина тогочасних фізичних термінів уже усталилася. Особливо багато термінів із Bendrosios fizikos збереглися донині, пор.:

електрична, магнітна, оптична вісь;

електромагнітна, електронна, поздовжня, плоска⁴ (FTŽ плоска), радіохвиля, сферична, поперечна, поширювана (FTŽ поширювана), світлова, ультразвукова хвиля;

закон Ампера, Біо—Савара (FTŽ Біо і Савара), закон індукції Фарадея, Кеплера, Кюрі, Кулона, Ома;

енергія активації, атомна, хімічна, електричного поля, електрокінетична, електромагнітна, кінетична, вільна, магнітного поля, нульова, зв’язку, випромінювання, накопичена (FTŽ накопичена), зв’язана, збудження, теплова;

кутова, миттєва, стала (FTŽ стала), швидкість світла, середня;

атомна, електрична, електростатична, електрорушійна, гравітації, інерції, магніторушійна, пондеромоторна, міжмолекулярна, термоелектрорушійна, сила тяжіння;

діелектричний, іонний, молекулярний, сегнетоелектричний, рідкий кристал;

електричний, елементарний (FTŽ елементарний) електричний, індукований (FTŽ індукований) електричний, зв’язаний електричний заряд;

електрична, електронна, власна напівпровідника, діркова, питома провідність;

⁴ Більшість Bendrosios fizikos залежних компонентів складених термінів, виражених прикметниками або дієприкметниками, мають неозначені форми.

Terminologija | 2007 | 14

1 0 3

електричне, електромагнітне, магнітне, потенціальне, соленоїдальне поле; гамма-, канальні, катодні, тверді рентгенівські (FTŽ Rentgeno), м’які рентгенівські (FTŽ Rentgeno), рентгенівські (FTŽ Rentgeno), космічні промені тощо.

Така кількість термінів, уживаних досі у підручнику Загальної фізики, свідчить про значну нормотворчу роботу, виконану як автором підручника, так і редакторами. Лише деякі, очевидно, на думку автора, сумнівні складені дво- чи трислівні терміни пишуться в лапках, наприклад: «кількість магнетизму» BF II 157, модель «матеріальної точки» BF II 91, сила «тертя» BF II 89, хоча деякі з них уживаються й досі: матеріальна точка, сила тертя (FTŽ).

У підручнику є також складені чотирислівні й навіть п’ятислівні терміни, які найчастіше виступають назвами підрозділів або виділені в тексті курсивом, наприклад:

складова⁵: складова напруженості електричного поля BF II 18; енергія: магнітна енергія електричних струмів BF II 231; генератор: магнетронний генератор ультракоротких хвиль BF II 352, генератор незатухаючих радіохвиль BF II 340, генератор гальмівного електричного поля BF II 349, генератор обертового електричного струму BF II 318, генератор ультракоротких радіохвиль BF II 348; швидкість: кутова швидкість руху електрона BF II 195; інерція: інерція носіїв електричних зарядів BF II 90; сила: сила взаємодії магнітних полюсів BF II 157, пондеромоторна сила магнітного поля BF II 172; коефіцієнт: коефіцієнт внутрішнього тертя газів BF II 41, коефіцієнт розширення ідеальних газів BF II 96, температурний коефіцієнт опору металів BF II 95, коефіцієнт поглинання рентгенівських променів BF II 156, питома електрична поляризація BF II 53; заряд: електричний заряд протилежного знака BF II 35; провідність: самостійна електрична провідність газів BF II 133, але несамостійна електрична провідність газів BF II 133; система: абсолютна система магнітних одиниць Гауса BF II 160, абсолютна система практичних одиниць MKSA BF II 188; випромінювання: радіоактивне випромінювання водних джерел BF II 135; струм: електричний струм звукової частоти BF II 177, синусоїдальний змінний електричний струм BF II 287, трифазний змінний електричний струм BF II 304; ємність: електрична ємність земної кулі BF II 31;

⁵ Таких термінів, утворених складеними дієприкметниками або прикметниками, у П. Бразджюна Загальній фізиці є кілька, наприклад: рівнодійна: складових BF II 225, сил тяжіння рівнодійна BF II 308; складова: горизонтальна BF II 49, дотична складова BF II 149, складова магнітного моменту BF II 198, нормальна складова BF II 46, перпендикулярна складова BF II 49; кратний: елементарного електричного заряду коефіцієнт BF II 40; дотична: кільця BF II 90.

104 Angelė Kaulakienė | Profesoriaus Povilo Brazdžiūno Bendrosios fizikos...

густина: густина енергії електричного поля BF II 35;

опір: опір кола змінного електричного струму BF II 288;

одиниця: одиниця напруженості магнітного полюса BF II 158;

перехід: фазовий перехід другого роду BF II 98, фазовий перехід першого роду BF II 98.

У деяких складених трислівних або чотирислівних термінах порядок слів дещо незвичний, наприклад: електрична провідність газів BF II 133, електролітична поляризація електродів BF II 119, кінетична енергія електрона BF II 142, вільний пробіг електронів BF II 90, дискретна структура електрики BF II 38, магнітна енергія електричних струмів BF II 230, магнітний момент грам-атома BF II 193, вільний пробіг іонів BF II 135, термоіонна емісія катода BF II 148, електрична поляризація провідників BF II 27, діелектрична поляризація речовини BF II 43, температурний коефіцієнт опору металів BF II 95, електричний резонанс струму BF II 295, температурний коефіцієнт опору BF II 96 тощо.

Серед нечисленних складених сполучених термінів варто згадати такі: електрод–колектор BF II 253, електрод–сітка BF II 274, краплина–частинка BF II 39, соленоїд–тороїд BF II 168, джерело–еталон BF III 21 тощо.

3. СИНОНІМІЧНЕ ТА ВАРІАНТНЕ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ ВИРАЖЕННЯ ТЕРМІНІВ

У підручнику П. Бразджюнаса Загальна фізика, порівняно з підручником В. Чепінскіса Лекції з фізики, випадків синонімічного та варіантного вираження термінів дуже мало.

3.1. Зустрічається по кілька синонімічних однослівних термінів, поєднаних розділовим сполучником або, перед яким ставиться або не ставиться кома, або один із синонімічних однослівних термінів подається в дужках, наприклад: багатократність, або мультиплетність BF IV 106, дефект, або прийомка BF II 103, діелектрик, або ізолятор BF II 24, емульсія або суспензія BF I 333, кулон, або ампер-секунда BF II 12, спін, або обертання BF II 204, обертання, або ротація BF I 243, реостат, або реостат BF II 76, ват-секунда або кіловат-година BF II 85;

маса (або вага) BF I 44, але центр маси або центр ваги BF I 41, биття (пульсація) BF I 179, зчеплення (когезія) BF I 216.

Є небагато понять, названих складеним і однослівним терміном або двома чи кількома складеними термінами, що мають однакове значення. Такі синонімічні терміни також поєднуються розділовим сполучником або, або один із них подається в дужках, наприклад: двохелектродна лампа, або діод BF II 273, розсіювання звуку, або дисперсія BF I 201, намагнічування, або

Terminologija | 2007 | 14

105

магнітна поляризація BF II 190, індуктивний опір, або індуктивність BF II 293, рекомбінація іонів, або молізація BF II 116, але молізації, або коефіцієнт рекомбінації BF II 116, перший анод, або прискорювальний електрод BF II 268, коефіцієнт самоіндукції, або самоіндукція BF II 229, ємнісний опір, або кондуктанс BF II 293, коливний електричний диполь, або осцилятор BF II 334; багаточленний терм (мультиплет) BF IV 108 тощо.

3.2. Дещо більше складених термінів, що відрізняються синонімічними залежними компонентами. Такі терміни поєднані сполучником або, або один із них подано в дужках, наприклад:

руху, або кінетична енергія BF I 46, іскровий, або пробивний потенціал BF II 144, конденсаційна, або камера Вільсона BF II 271, кубічний тіла, або об'ємний коефіцієнт розширення BF I 358, положення тіла, або потенціальна енергія BF I 47, люмінесцентні, або лампи денного світла BF II 152, найменший, або елементарний електричний заряд BF II 40, молекулярне притягання, або тиск когезії BF I 308, неоднорідне, або негомогенне, поле BF II 55, енергія збудження напівпровідників, або активації BF II 106, приймач із регенеративною схемою, або схемою зворотного зв'язку BF II 346, самоіндукційний, або екстраструм BF II 229, дірковий, або p-напівпровідник BF II 105, рідинний, або електролітичний, реостат BF II 77, стисливості, або коефіцієнт компресії BF I 114, поверхневий ефект струму, або скін-ефект BF II 234, струнний, або нитковий, електрометр BF II 37, температура застигання, або замерзання BF I 337, модуль зсуву, або кручення BF I 111, валентний, або оптичний, електрон BF II 90, однорідне, або гомогенне, поле BF II 55, еквіпотенціальна поверхня BF II 22;

вектор індукції (або зміщення) BF II 28, повільно змінний (квазістаціонарний) електричний струм BF II 183, молекулярна (молярна) теплота BF I 243, теплова (хаотична) швидкість руху BF II 94.

Зазвичай так подають терміни, згадані вперше, а далі в тексті вживають лише один із них, наприклад:

«Таке обертання електрона називаємо спіном, або обертанням. Під час обертання електрона виникає додатковий магнітний спіновий момент. Магнітні моменти спінів двох сусідніх атомів у феромагнетику спрямовані паралельно <...>» BF II 204.

«<...> зазвичай вмикаємо в коло реостати, або реостати. Для цього змінюємо опір реостатів кола <...>. <...> у лабораторії найчастіше використовують реостати з ковзним контактом» BF II 76; пор. також: декадний, графітовий, платиновий, дротяний реостат BF II 77.

106

Angelė Kaulakienė | Profesoriaus Povilo Brazdžiūno Bendrosios fizikos...

«Енергію, яку має рухоме тіло, називаємо енергією руху, або кінетичною енергією. Продеференціюймо вираз кінетичної енергії <...>». BF I 46. «Похідна кінетичної енергії за швидкістю виражає кількість руху рухомого тіла» BF I 47.

«Електричне поле, напруженість якого <...> всюди однакова, називаємо однорідним, або гомогенним, полем» BF II 55. «В однорідному електричному полі на тіло діятиме обертальний момент <...> в однорідному полі діелектричне тіло нахиляється в напрямку електричного поля <...>» BF II 56 та ін.

Є лише окремий випадок, коли складені терміни, що різняться синонімічними залежними компонентами, обидва повністю подаються в усьому підручнику, наприклад: «Деформацію цього виду називаємо зсувом. Її характеризуємо модулем зсуву, або модулем кручення< >.... G — це модуль зсуву, або модуль кручення, що залежить лише від пружних властивостей матеріалу. <...> для цього випадку модуль зсуву, або модуль кручення G можна виразити так <...>» BF I 111.

3.3. Крім випадків синонімічного вираження другорядних компонентів наведених складених термінів, у «Загальній фізиці» П. Бразджюна трапляється лише один-два випадки варіантного вираження другорядних компонентів складених термінів, наприклад: джаулеве тепло BF II 87 і тепло Джоуля BF II 202, ефірна гіпотеза BF II 6 і гіпотеза ефіру BF II 52, кулонівська сила BF II 13 і сила кулонівського відштовхування, додатний заряд диполя BF II 55 і додатний просторовий заряд BF II 144 тощо.

З таких нечисленних випадків синонімічного й варіантного вираження другорядних компонентів як однословних, так і складених термінів можна зробити висновок, що більшість термінів у «Загальній фізиці» П. Бразджюна вже було унормовано. На неї спиралися і автори пізніших видань із фізики, і укладачі словників фізичних термінів.

4. ВИСНОВКИ

«Загальна фізика» П. Бразджюнаса була другим литовським підручником фізики для вищої школи у чотирьох частинах, який з’явився приблизно через сорок років після першого підручника фізики для вищої школи — «Лекцій з фізики» В. Чепінскіса.

Термінологія як «Загальної фізики», так і «Лекцій з фізики» складається не лише з термінів власне фізики, а й із загальних фізичних термінів та термінів, пов’язаних з іншими галузями фізичних і технологічних наук.

2. Bendrosios fizikos terminiją sudaro suterminti paprastieji lietuvių kalbos žodžiai, dariniai ir tarptautiniai terminai. Iš vedinių dažniausiai priesagų -imas/-ymas, -umas, -ybė, -inys, -iklis, -yklė, -tuvas, galūnių -a, -is

Terminologija │ 2007 │ 14

107

Похідні слова та складні слова. Із складних слів частіше трапляються утворення з дієслівним другим компонентом.

Більшість міжнародних термінів мають латинське й грецьке походження або прийшли з латинської чи грецької мови через англійську або французьку.

3. І в підручнику Загальної фізики, і в «Лекціях з фізики» переважають складені дво- і трислівні терміни, які за основним компонентом можна розподілити на певні гнізда. У підручнику Загальної фізики таких гнізд незрівнянно більше, ніж у «Лекціях з фізики». Більшість складених термінів у гніздах Загальної фізики уживається й досі. Це свідчить про значну нормотворчу роботу, виконану як автором підручника, так і редакторами.

4. Нечисленність синонімічних і варіантних форм як однослівних, так і складених термінів у Загальній фізиці свідчить, що більшість термінів, уживаних у підручнику П. Бразджюнаса, на той час уже були унормовані й стали основою для пізніших термінографічних видань з фізики.

LITERATŪRA

Akademikas 1992: Akademikas Povilas Brazdžiūnas. Sudarytojai E. Balnytė, V. Kalesinskas, E. Makariūnienė, Vilnius.

Blažienė I. 1987: Povilas Brazdžiūnas. Literatūros rodyklė, Vilnius.

Fizikos istorija 1988: Fizikos istorija Lietuvoje. I (1579–1940). Autorių kolektyvas: P. Brazdžiūnas, H. Horodničius, H. Jonaitis, A. Puodžiukynas, I. Šenavičienė, Vilnius.

Horodničius H. 1967: Bibliografija, – Lietuvos fizikos rinkinys 7(4), 877–879.

Jonaitis H. 1962: Bibliografija. – Lietuvos fizikos rinkinys 2 (1/2), 175.

Kaulakienė A. 1982: Dėl kelių sudėtinių verstinių terminų. – Kalbos kultūra 43, 39–43.

Kaulakienė A. 2003: Lietuviškų fizikos vadovėlių elektros ir magnetizmo terminai. – Terminologija 10, 107–116.

Kaulakienė A. 2006: Pirmojo lietuviško aukštosios mokyklos fizikos vadovėlio terminija. – Terminologija 13, 76–96.

Klimavičius J. 2005: Leksikologijos ir terminologijos darbai: norma ir istorija, Vilnius.

LTE II 1977: Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 2, Vilnius.

Makariūnienė E. 1990: Povilas Brazdžiūnas. Kaunas.

Makariūnienė E., Klimka L. 1994: Lietuvos fizikų ir astronomų sąvadas, Vilnius.

Makariūnienė E., Klimka L. 2001: Lietuvos fizikų ir astronomų sąvadas, Vilnius.

MLTE I 1966: Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija 1, Vilnius.

Puodžiukynas A. 1962: Bendroji fizika. – Mokslas ir technika 3, 37.

Šenavičienė I. 1982: Fizikos raida Lietuvoje (1579–1940), Kaunas.

Šiuolaikinė fizika 1997: Šiuolaikinė fizika Lietuvoje. Sudarytojai: E. Makariūnienė, E. Rupšlaukis, D. Usorytė, Vilnius.

ŠALTINIAI

A – Aušra. Laikraštis, išleidžiamas per Dra. Bassanavičių (1883–1886).

BF – Brazdžiūnas P. Bendroji fizika. 1–4 d., Vilnius, 1960–1965.

F – Fizikos terminų žodynas. Red. P. Brazdžiūnas, Vilnius, 1958.

FP – Čepinskis V. Fizikos paskaitos. I–VII sk., Kaunas, 1923–1926.

FTŽ – Fizikos terminų žodynas. Vyr. red. P. Brazdžiūnas, Vilnius, 1979.

108 Angelė Kaulakienė | Profesoriaus Povilo Brazdžiūno Bendrosios fizikos…

K – Keleivis iš Karaliaučiaus broliams lietuvininkams žinias parnešąs (1849–1879).

KF – Končius I. Fizika: Fizikos vadovėlis gimnazijoms [Rankraštis] (VUBR. F1. F1039), 1919.

PF – Neris P. Populiariskas rankvedis fyzikos, Šenandoras, 1889.

RTŽ – Radioelektronikos terminų žodynas. Vyr. red. V. Palenskis, Vilnius, 2000.

ŠF – Šakenis K. Fizika, Tilžė, 1920.

T – Terminai fizikos reikalams. – Lietuva, 1923–1924.

TERMINOLOGY OF THE TEXTBOOK BENDROJI FIZIKA BY POVILAS BRAZDŽIŪNAS

Bendroji fizika (General physics) by Povilas Brazdžiūnas was the second original textbook of physics for universities in four parts written in Lithuanian. It was published approximately forty years after the first Lithuanian textbook of physics for higher schools Fizikos paskaitos (Lectures on physics) by V. Čepinskis.

The terminology of Bendroji fizika and Fizikos paskaitos consists not only of pure terms of physics, but also of general terms and terms of physics related to other fields of physical and technological sciences. In Bendroji fizika terms are terminologized common words, word formations and international terms.

Among the word formations the most frequent are derivatives with suffixes -imas/-ymas, -umas, -ybė, -inys, -iklis, -yklė, -tuvas, -alas and with endings -as and -is and compounds. Among the later more frequent are compounds with a verbal second element.

The majority of international terms are of Latin or Greek origin or have come from Latin or Greek through English or French.

In both textbooks Bendroji fizika and Fizikos paskaitos the majority of terms are two or three word complex terms, which could be separated into a few families of words according to their main element. In Bendroji fizika there are lots more of such families than in Fizikos paskaitos. The majority of complex terms from Bendroji fizika are still in use. This demonstrates how successful was the normalization performed by both the author and the editor of the textbook.

All surnames of foreign scientists, which make subordinate elements of complex terms in Bendroji fizika have adapted forms with Lithuanian endings according to their approximate pronunciation. It can be concluded that foreign surnames in the language of science from the middle of the 20^th century have an adapted form according to the pronunciation.

Sparing usage of synonyms and variants of simple or complex terms shows that the majority of terminology of Povilas Brazdžiūnas’ textbook was already normalized and became the basis for the subsequent terminographical publications of physics.

Gauta 2007-09-19

Angelė Kaulakienė, Lietuvių kalbos institutas, P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, E. paštas [email protected]

Terminologija | 2007 | 14

1 0 9