Значення та походження психологічних термінів у вільному перекладі Мечислова Рейні «Підручника з психології»

RITA KATELYTĖ

Інститут литовської мови

До 125-ї річниці від дня народження Мечислова Рейніса

5 лютого 2009 року минуло 125 років від дня народження одного з перших литовських психологів Мечислова Рейніса (1884–1953). Це видатна, світла особистість — священник, єпископ, архієпископ, педагог, професор, громадський діяч, політик, політичний в’язень. Від 1922 року в тодішньому Каунаському університеті М. Рейніс очолював кафедру психології Теологічно-філософського факультету, а також викладав загальну психологію, порівняльну й педагогічну психологію та керував практичними заняттями з психології. Тоді не було жодного литовського підручника з психології, тому М. Рейніс вільно переклав литовською мовою підручник професора Георгія Челпанова¹ з психології. У передмові він зазначає, що «переклад вільний, щоб не так помітно було чужої мови. Крім того, виникла потреба дещо змінити, дещо додати» (Reinys 1921: IV). Ілюстрації було змінено, кількість малюнків зменшено, розділи поділено на параграфи. М. Рейніс скаржиться, що з термінами було важко, тому він «користувався термінами з „Програми дослідження особистості“ І. Вабала-Гудайтіса, „Нашого словничка“ Ригішкю Йонаса, „Термінів геометрії та тригонометрії“ З. Жемайтіса, „Словничка термінів арифметики й алгебри“ М. Шикшніса, „Короткого проєкту зоологічної термінології“ І. Елісона та дещо з іншого» (Reinys 1921: V). Оскільки підручник перекладено вільно, значна частина тексту належить самому М. Рейнісу, тому далі в статті цей підручник називатиметься підручником із психології М. Рейніса (скорочення джерела — MR).

«Підручник з психології» М. Рейніса має значний обсяг (242 с.), складається з трьох частин і 38 розділів. У першій частині йдеться про психологію пізнання, подаються загальні відомості про відчуття, у другій — про психологію почуттів, викладаються загальні відомості про почуття, у третій — про

¹ Георгій Челпанов (1862–1936) — російський психолог, логік, філософ.

198 Rita Katelytė | Mečislovo Reino laisvai versto Psichologijos vadovėlio...

психологію волі, вольові й мимовільні рухи. На початку підручника надруковано передмову автора, у якій показано важливість психології та пояснено принцип укладання підручника. Наприкінці вміщено невеликий словничок психологічних термінів. Крім того, поряд із частиною литовських термінів у підручнику в дужках наведено відповідники однією чи кількома мовами (російською, німецькою, польською, англійською, французькою, латинською).

Мета цієї статті — розглянути з погляду значення та походження 505 психологічних термінів, знайдених у згаданому підручнику з психології. У першій частині статті показано співвідношення термінів за розділами значення, у другій — за походженням. У наступних статтях планується дослідити структуру термінів підручника М. Рейніса.

1. ЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

Добір психологічних термінів здійснено з огляду на контекст досліджуваного матеріалу, короткий словничок психологічних термінів, наведений наприкінці Підручника з психології М. Рейніса, та Словник психології (ПЖ), виданий 1993 року. Терміни подано так, як їх написано в джерелі; поруч зазначено сторінку, на якій термін ужито вперше.

Спираючись на підручник з курсу Загальної психології А. Яцицкявічюса, А. Гучаса, Е. Рімкуте та Підручник з психології М. Рейніса, психологічні терміни поділено на такі семантичні групи: загальні психологічні терміни, назви галузей психології, назви законів і теорій психології, назви фізіологічних процесів, назви психічних процесів, назви емоцій і почуттів, назви психічних розладів особистості та рис характеру, назви пізнавальних процесів і назви осіб.

1.1. Загальні психологічні терміни. Термінами цієї групи, яких налічується 40, або 7,9% від усіх термінів, позначено загальні психологічні поняття, методи дослідження, прояви людської психіки тощо: аперцепція MR 93, фактор MR 94, чистий простір MR 149, причина MR 147, репродукція MR 72 (цей термін визначено як «процес, який викликає в нас відчуття, хоча подразника вже немає <...>» MR 72), синтез понять MR 141, суб'єкт MR 141, субстанція MR 151, континуальний простір MR 148, чинник MR 141, однорідний простір MR 148.

До загальних психологічних термінів належать простір MR 147, час MR 147, причинність MR 150, число MR 147. За словами М. Рейніса, «поняття простору і часу є необхідними умовами уявлення про речі та події. Такі поняття ми називаємо основними елементами емпіричного пізнання» MR 149. Термін «число має емпіричне походження, тобто число отримують із

Terminologija | 2009 | 16

199

досвіду чуттєвого сприйняття. <...> Поняття числа походить із досвіду сприйняття предметів органами чуття і тому має емпіричний характер» MR 150. Поняття причинності М. Рейніс пояснює як те, що «є одним з основних елементів пізнання» MR 151. За словами автора, кожна наука має поняття причинності, яке утверджує переконання, що у світі панують сталі закони. Як закони природи існували завжди, так і поняття причинності існуватиме завжди MR 150. Термін синтез MR 131 М. Рейніс зіставляє з терміном, уживаним у хімії: складну речовину можна розкласти на складові частини й провести аналіз речовини. Цей термін означає те саме й у психології: «<...> ми можемо також у мисленнєвих процесах поєднувати одиничні образи в ціле й у такий спосіб отримувати загальний образ або навіть поняття» MR 131.

Виявлено й інші загальні психологічні терміни: моральний спосіб MR 197, експериментальний матеріал MR 14, елементарний процес пізнання MR 179, емпіричне походження MR 150, вираз тіла MR 160, оповідний образ MR 54, наука про розум MR 89, психологія MR 1, психологічний експеримент MR 14, психологічна наука MR 1, психологічна система MR 3, психологічне слово MR 1, психологічний аналіз MR 7, психологічна умова MR 212, уподібнення MR 131, безперервний зв'язок душевних явищ MR 18.

Варто згадати 6 термінів цієї групи, пов’язаних із душею: душа MR 1, стан душі MR 21, сутність душі MR 2, властивість душі MR 2, рух душі MR 160, пізнання душевних явищ MR 3. За словами М. Рейніса, душевним явищем MR 3 називають «наші думки, почуття, рішення волі тощо; вони також називаються психічними утвореннями або станами свідомості» MR 3. Слід зазначити, що в підручнику М. Рейніс наводить також литовський відповідник терміна психологія — sielotyra MR 1. За його словами, «термін sielotyra утворено за звичною для мови моделлю складання, оскільки психологія, або sielotyra, є наукою про психічні явища, або життя душі» MR 1, однак литовський відповідник ужито лише один раз; надалі вживається лише термін психології.

1.2. Назви галузей психології. У цьому підрозділі розглянуто назви галузей психологічної науки, уживані М. Рейнісом, і зіставлено їх із термінами, що вживаються нині. 11 термінів цієї групи становлять 2,2% від усіх термінів: експериментальна психологія MR 128, емпірична психологія MR 2, психологія тварин MR 10, психологія почуттів MR 20, психологія мас MR 11, порівняльна психологія MR 10, психологія пізнання MR 20, раціональна психологія MR 2, психологія народів MR 10, дитяча психологія MR 10, психологія волі MR 20.

200

Rita Katalytė | Mečislovo Reinio laiškai versto Psichologijos vadovėlio...

Слід звернути увагу на те, що М. Рейніс уживав термін психологія тварин MR 10, однак тепер уживають терміни — психологія тварин, зоопсихологія (PŽ 1993: 329). М. Рейніс стверджує, що, досліджуючи психологію народу з низьким рівнем культури, можна з’ясувати й накопичити чимало корисної інформації про психологію мас MR 11 (тепер — психологія пропаганди (PŽ 1993: 225). Психологія народів MR 10 тепер називається психологією народу або етнопсихологією (PŽ 1993: 80).

І в перекладеному М. Рейнісом підручнику з психології, і в психологічному словнику терміни емпірична психологія MR 2 і раціональна психологія MR 2 уживаються як синоніми й розглядаються разом, але тепер замість терміна раціональна психологія уживають раціоналістична психологія.

За М. Рейнісом, порівняльну психологію MR 10 (тепер — компаративна психологія) становлять дані психології народів, психології тварин і дитячої психології MR 11–12.

1.3. Назви психологічних законів і теорій. У цьому підрозділі наведено 12 термінів психологічної науки (2,4% усіх термінів), що позначають закони й теорії психологічної науки.

Більшу частину цієї групи становлять назви психологічних теорій (7 термінів): теорія виникнення афектів MR 160, теорія Берклі MR 120, теорія здібностей MR 16, теорія Гельмгольца MR 52, теорія Герінга MR 55, теорія вродженого морального почуття MR 175, теорія слідів MR 75. Дещо менше назв психологічних законів (5 термінів): закон Фехнера MR 69, психофізичний закон Вебера—Фехнера MR 66, закон душевного життя MR 10, закон душевних явищ MR 3, закон специфічної енергії MR 65. Із прикладів видно, що в термінах прізвища подано в оригінальному написанні з литовськими закінченнями.

1.4. Група назв фізіологічних процесів налічує 73 терміни (14,4% усіх термінів). Ними позначають життєдіяльність, функції, механізми їх регулювання, зв’язки зі змінним середовищем: фізіологія MR 14, фізіологічний стан MR 164, фізіологічне явище MR 21, фізіологічний процес MR 158, зворотна дія MR 31, почервоніння MR 21, рефлекс MR 34, рефлекторна дія MR 31, рефлекторний процес MR 185, зоровий образ MR 85, зоровий центр MR 34, сон MR 79, дрімота MR 214 (поряд із цим терміном у підручнику вживається синонім дрімає MR 214), ситість MR 39, самовладання MR 195, спрага MR 39.

У групі термінів, що називають фізіологічні процеси, більшість становлять терміни, які описують нервову систему. Знайдено 20 таких термінів, наприклад: центробіжний нерв

Terminologija | 2009 | 16

201

MR 31, доцентровий нерв MR 31, центр нервів MR 37, сутність подразнення нервів MR 29, інформація нервових закінчень MR 66, нервова система MR 22, елемент нервової системи MR 25, доцентровий нерв MR 31, відцентровий нерв MR 31, внутрішнє подразнення MR 39, внутрішнє переживання MR 4, руховий нерв MR 31, чутливий нерв MR 31, слуховий нерв MR 37, дотиковий нерв MR 58, зоровий нерв MR 65, смаковий нерв MR 59. У підручнику з психології М. Рейніса терміном нерв позначено поняття «нерв». Варіант цього терміна dirgsnė уже вживався у працях Й. Шлюпаса та в журналі Варпас В. Кудірки (Žemlevičiūtė 2008: 146).

У групі фізіологічних процесів чимало термінів-синонімів: рухові нерви — доцентровий нерв MR 31, центробіжний нерв MR 31; чутливі нерви — центробіжний нерв MR 31, відцентровий нерв MR 31. Із наведених прикладів видно, що перевагу віддають синонімам литовського походження. Варто зауважити, що тепер уживають терміни рухові (моторні), чутливі (сенсорні) та вегетативні (симпатичні або парасимпатичні) нерви (ME 1993: 66).

М. Рейніс виокремлює чотири види рухів живих істот, для позначення яких уживає 8 термінів. Три види названо термінами-синонімами: автоматичні рухи MR 184 — імпульсивні рухи MR 184; рефлекторні рухи MR 184 — рефлексивні рухи MR 184, зворот…

Слід наголосити, що тепер замість термінів вольові рухи MR 184 або рухи за бажанням MR 184 уживають термін довільні рухи (PŽ 1993: 320).

У групі фізіологічних процесів окремо виділяються терміни, що описують дотик (8 термінів): простір щодо відчуття дотику MR 107, простір дотикового відчуття MR 107, дотиковий і м’язовий образ MR 119, сфера дотику MR 34, м’язове й дотикове переживання MR 121, м’язовий і дотиковий наслідок MR 120. Як синоніми вживаються терміни дотикове відчуття MR 111 і дотикове переживання MR 122.

У досліджуваному джерелі знайдено 7 термінів, якими позначено один із фізіологічних процесів — зір. Частина термінів, уживаних М. Рейнісом, тепер змінилася, наприклад: двобачний зір MR 115 або бінокулярний зір MR 115 тепер називається бінокулярним зором і зором обома очима (PŽ 1993: 44).

Просторові відношення між предметами, сприймані зором, позначаються термінами простір щодо зору MR 112, простір зорового відчуття MR 107.

Зоровий процес позначається терміном зоровий процес MR 34.

202

Rita Katelytė | Mečislovo Reinio laisvai versto Psichologijos vadovėlio...

До рефлекторних дій належать 4 терміни, наприклад: дія відкашлювання MR 184, чхання MR 31, кашляння MR 32, моргання MR 32.

Кількома термінами названо іншу діяльність частин організму (відчуття, нюх, слух, діяльність мозку): відчуття розміру предметів MR 121, відчуття легкого дихання MR 39, відчуття MR 4; образ запаху MR 81, образ нюху MR 85, закінчення нюхового нерва MR 59; образ слуху MR 85; сила мислення MR 18.

Інші терміни, які вживає М. Рейніс: простір щодо відчуття руху MR 107, образ руху MR 85, відчуття руху MR 111, цілеспрямованість рефлекторних рухів MR 184.

1.5. Найчисленнішу групу термінів становлять назви психічних процесів (98 термінів, або 19,4% усіх термінів). До цієї групи належать терміни, що описують динамічні психічні явища, які виникають під впливом зовнішніх і внутрішніх подразників та зникають після припинення їхньої дії.

Психічні дії, процеси та явища позначаються такими термінами: процес абстрагування MR 93, аномальне психічне явище MR 14, процес відволікання MR 93, вища психічна діяльність MR 34, зовнішня дія волі MR 183, внутрішня дія волі MR 183, основний психічний процес MR 183, процес міркування MR 143, психічний процес MR 5, психічний процес MR 34, психічне явище MR 1, психічна дія MR 92, психічний процес MR 136, складна дія волі MR 190, вияв волі MR 15, дія волі MR 183, процес волі MR 188, одинична дія волі MR 190.

Асоціації позначаються такими термінами: асоціація MR 80, асоціація образів MR 215, асоціація подібності образів MR 82, асоціація суміжності MR 81, асоціація контрасту MR 82, асоціація подібності MR 82, асоціація образів за суміжністю MR 80.

Виявлено 72 терміни на позначення інших психічних процесів: абстракція MR 130, перенесення асоціацій MR 83, загальність асоціацій MR 84, відтворення MR 72, відволікання MR 132, відволікання MR 130, розпізнавання MR 73, відповідальність MR 198, уявлення MR 72, відображення MR 1, збереження образів MR 74, переплетення образів MR 79, загальне міркування MR 147, дедукція MR 146, дедуктивне міркування MR 147, спосіб екстирпації MR 33, відчуття простору MR 118, здатність аналізувати звуки MR 41, індукція MR 146, індуктивне міркування MR 147, інтроспекція MR 4, переконання MR 178, здатність уявляти MR 18, розвинена воля MR 196, міркування MR 146, навіювання MR 216, намір MR 192, конвергенція MR 113, схильність MR

Terminologija | 2009 | 16

203

193, думка MR 1, бажання MR 1, кмітливість MR 32, об’єктивна реальність MR 142, основний емпіричний елемент пізнання MR 149, подібність MR 189, член підсвідомої асоціації MR 83, пізнання MR 15, первинний психічний акт MR 35, первинний елемент свідомості MR 35, тон відчуття MR 38, помилка відчуттів MR 143, переживання MR 12, спогад MR 128, наполегливість MR 210, розум MR 2, мислення MR 3, психічна сила MR 193, психічний склад MR 94, психічна присутність MR 214, психічне буття MR 3, психічний акт пізнання MR 185, психічне буття пізнання MR 184, психічна здатність MR 212, психічний образ MR 36, генеза психічних явищ MR 7, успадкування психічних здібностей MR 209, свідомість MR 5, глибина свідомості MR 80, самосвідомість MR 203, самоспостереження MR 4, совість MR 173, коливання MR 142, воля найдосконалішого MR 196, елемент волі MR 188, розширення волі MR 193, свобода волі MR 198, момент волі MR 190, ослаблення волі MR 223, рішення волі MR 3, розвиток волі MR 195, вольове рішення MR 200, наслідок вольової дії MR 183.

М. Рейніс уживає в підручнику термін перебіг уявлень MR 183, поруч наводячи синонім перебіг почуттів MR 183.

Вживається також окремий термін із термінною формою: замість сучасної стандартної означеної форми прикметника трапляється східноаукштайтська форма з підсилювальною часткою -ai (Lietuvių kalbos gramatika 1965: 494), наприклад, відновлений образ MR 144 (див. також 1.7, 1.8.1, 1.8.2, 2.3.1).

1.6. Групу назв емоцій і почуттів становлять 106 термінів (21% усіх термінів), наприклад: емоція MR 158, почуття MR 1, особисте почуття MR 163, відтворюване почуття MR 162, вище почуття MR 158, чисте почуття MR 154, відчувані почуття MR 168, первинне почуття MR 162, соціальне почуття MR 163, суспільне почуття MR 163, громадське почуття MR 163, нижче почуття MR 158.

Слід зазначити, що в класифікації М. Рейніса, на відміну від сучасної, поняття почуття означало нижчі почуття, а емоції — вищі: «Якщо взяти за основу класифікації більшу чи меншу складність образів і понять, що ввійшли до почуттів, ми зможемо поділити почуття на дві великі групи: 1) на нижчі, або фізичні, почуття і 2) на так звані вищі почуття <...> Вищі почуття називають, зокрема, також емоціями» MR 158. У сучасній психології емоції пов’язують із переживанням значень явищ і ситуацій довкілля, що мають безпосередні джерела (PŽ 1993: 75), а почуття — зі сталими переживаннями ставлення до дійсності (PŽ 1993: 130).

Автор підручника як основний термін уживає індивідуальне почуття

204

Rita Katelytė | Mečislovo Reinio laisvai versto Psichologijos vadovėlio...

і наводить два його синоніми: індивідуальне почуття, особисте почуття, пор.: «почуття, пов’язані з підтриманням життя однієї особи, називаються індивідуальними або особистими почуттями <...>» MR 163. «Індивідуальні почуття — це ті, які можуть бути властиві особам, що не беруть участі в суспільному житті <...>» MR 163. Подібне й уживання синонімів соціальне почуття, суспільне почуття, громадське почуття: «Почуття, що переплітаються з підтриманням життя інших осіб, називаються соціальними, або громадськими, почуттями» MR 163. «Соціальні почуття виникають і розвиваються разом із суспільним життям» 163. Варто зазначити, що частіше вживається термін суспільні почуття.

У досліджуваному джерелі наведено такі різновиди індивідуальних і суспільних почуттів (38 термінів): альтруїстичне почуття MR 169, почуття самовідданості MR 177, характерне моральне почуття MR 179, почуття вдячності MR 177, почуття пошани до Бога MR 177, почуття любові до Бога MR 177, почуття відданості волі Божій MR 177, почуття морального обов’язку MR 173, моральне почуття MR 173, егоїстичне почуття MR 168, елементарне естетичне почуття MR 179, почуття естетики MR 158, естетичне почуття MR 178, фізичне почуття MR 158, почуття добробуту MR 62, індивідуальне почуття MR 163, індивідуальне почуття MR 163, інтелектуальне почуття MR 178, почуття гордості MR 157, почуття сили MR 165, почуття помсти MR 164, почуття задоволення MR 62, почуття незадоволення MR 38, почуття невдоволення MR 164, почуття пригніченості MR 185, почуття благоговіння MR 177, почуття поваги MR 163, почуття обов’язку MR 173, почуття задоволеності MR 165, почуття зусилля MR 192, почуття вдоволення MR 92, почуття зловживання MR 164, первинне естетичне почуття MR 179, почуття гніву MR 164, почуття зверхності MR 157, почуття релігії MR 173, почуття радості MR 165, почуття коливання MR 191.

До фізіологічних почуттів належать такі 8 термінів: почуття страху MR 9, почуття радості MR 161, почуття тріумфування MR 181, почуття сорому MR 21, почуття кумедності MR 181, почуття страждання MR 9, почуття симпатії MR 168, почуття болю MR 153.

Знайдено 27 термінів, що позначають переживання, пов’язані зі ставленням до довкілля, інших людей і самого себе: пристрасть MR 189, страх MR 159, радість MR 159, тріумфування MR 159, жаль MR 174, жага MR 189, переляк MR 159, лють MR 159, кумедність MR 181, мука MR 165, страждання MR 152, пригніченість MR 152, нудьга MR 128, смуток MR 159, здивування MR 159, почорніння MR 191, дотик MR 58, відраза MR 159, співчуття MR 174, задоволення MR 152, гнів MR

Terminologija | 2009 | 16

205

159, докори сумління MR 174, радість MR 152, збудження MR 37, холоднокровність MR 210, родинна симпатія MR 171, прагнення MR 189.

У групах назв інших емоцій і почуттів також знайдено терміни (21 термін), наприклад: афект MR 157, пам’ять на афекти MR 162, стенічний афект MR 159, походження морального почуття MR 174, обов’язковість морального почуття MR 174, роздратування MR 37, фізіологічні основи почуттів MR 154, зовнішнє подразнення MR 91, зовнішнє подразнення MR 39, чуттєвість MR 210, вираження почуття MR 160, відтворення почуттів MR 161, пам’ять на почуття MR 162, перебіг почуттів MR 183, усунення почуттів MR 157, властивість почуття комічного MR 181, задоволення від спогадів MR 161, механізм симпатії MR 168, розвиток симпатії MR 171, стенічні афекти MR 159.

1.7. Назви психічних розладів особистості та характеру

До цієї групи належить 51 термін (10,1% усіх термінів), що позначає різні психічні розлади особистості (психічні, інтелектуальні й духовні вади, а також порушення мислення, поведінки та почуттів), і 18 термінів, що відображають індивідуальність особистості, її своєрідність, сукупність вроджених чи набутих властивостей і особливостей поведінки.

Для позначення розладів сприйняття особистості в підручнику вжито 12 термінів, наприклад: абулія MR 223, альтруїстичний вчинок MR 169, спотворення самосприйняття особистості MR 222, оцінка духовного «я» MR 204, образ фізичного «я» MR 203, гіпербулія MR 224, ілюзія MR 143, крайня наполегливість MR 224, манія MR 223, мимовільний рух MR 184, довільний рух MR 183.

Патологічні порушення сприйняття, тобто галюцинації, позначають 7 термінів: слухова галюцинація MR 219, галюцинація MR 79, образ галюцинації MR 219, тактильна галюцинація MR 219, зорова галюцинація MR 219, смакова галюцинація MR 219, нюхова галюцинація MR 219. У словнику психології назви різновидів галюцинацій дещо відрізняються від назв різновидів галюцинацій, уживаних у підручнику М. Рейніса. У згаданому словнику психології виокремлено зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові, вісцеральні галюцинації та галюцинації загального чуття. М. Рейніс називає два найпоширеніші різновиди галюцинацій: зорова галюцинація і слухова галюцинація.

Знайдено 4 назви мовленнєвих, 3 зорових, 2 письмових і 5 психічних розладів: афазія MR 33, глухота на слова MR 220, мовленнєва затримка MR 220, німота MR 220; психічна сліпота MR 33, сліпота на письмо MR 221, дальтонізм MR 54; аграфія MR 33, нездатність писати MR 221; відхилення від норми MR 223,

206

Rita Katelytė | Mečislovo Reinio laisvai versto Psichologijos vadovėlio...

розлад розуму MR 222, психічна хвороба MR 221, психічний розлад MR 219, психоз MR 221.

Для позначення особистості, рис її характеру та основних типів темпераменту в «Підручнику з психології» М. Рейніса вжито 18 термінів: особистість MR 176, ідентичність особистості MR 206, характер MR 197, холерик MR 209, духовна особистість MR 205, флегматик MR 209, зворотний характер MR 138, ґрунтовне навчання MR 101, швидкість засвоєння MR 89, логічне мислення MR 221, механічний характер MR 97, меланхолік MR 209, органічна основа темпераменту MR 210, рефлекторний характер MR 138, сангвінік MR 209, власне «я» MR 201, «самоусвідомлення» усвідомлення MR 203, темперамент MR 209. Синонімом основного терміна «зворотний характер» MR 138 є рефлекторний характер MR 138.

1.8. Група назв пізнавальних процесів налічує 108 термінів (21,3% від усіх термінів).

1.8.1. Увага. У підручнику увага MR 90 визначається як сила, «завдяки якій ми деякі враження, що діють на нашу свідомість, відчуваємо цілком виразно та яскраво» MR 90. Уживаються такі терміни на позначення видів уваги: активна увага MR 91, активна увага MR 96, пасивна увага MR 91, пасивна увага MR 91. Нині вживаються інші терміни: мимовільна увага, довільна увага та післядовільна увага (PŽ 1993: 53–54).

Кількість і число образів уваги позначають терміни обсяг уваги MR 91, умова уваги MR 92, вузькість уваги MR 91, місткість уваги MR 91.

Інші терміни пізнавальних процесів: механізм активної уваги MR 96, дія довільної уваги MR 194.

1.8.2. Пам’ять. У «Словнику психології» розрізняють чотири види пам’яті: моторну, емоційну, образну та словесну (PŽ 1993: 32). У досліджуваному джерелі виявлено більше термінів на позначення видів пам’яті: вроджена пам’ять MR 98, пам’ять інтервалів MR 88, слухова пам’ять MR 88, механічна пам’ять MR 89, музична пам’ять MR 88, розумова пам’ять MR 89, пам’ять розуму MR 98, розсудкова пам’ять MR 101, пам’ять тембрів MR 88, пам’ять тонів MR 88, дитяча пам’ять MR 98, запам’ятовування образів MR 100, пам’ять слів MR 88. Деякі видові терміни мають власні підвиди. Наприклад, слухову пам’ять М. Рейніс поділяє на дрібніші групи, наприклад: «Серед осіб, які мають слухову пам’ять, слід розрізняти тих, хто має добру пам’ять на слова, і тих, хто має добру музичну пам’ять. Серед останніх слід розрізняти тих, хто має добру пам’ять на тони, пам’ять інтервалів, пам’ять тембрів тощо». MR 88.

Terminologija | 2009 | 16

207

Для позначення поліпшення та тренування пам’яті вживаються такі терміни: поліпшення пам’яті MR 100, техніка поліпшення пам’яті MR 99, тренування пам’яті MR 100, розвиток пам’яті MR 97.

М. Рейніс виокремлює 4 типи пам’яті: слуховий тип MR 86, руховий тип MR 86, змішаний тип MR 85, зоровий тип MR 85.

Інші 12 термінів, пов’язаних із пам’яттю: індивідуальні ознаки пам’яті MR 88, напруження пам’яті MR 100, точність пам’яті MR 89, тип пам’яті MR 85, обсяг пам’яті MR 89, пам’ять MR 72, тривалість пригадування MR 89, загальна ознака пам’яті MR 88, фізіологічна основа пам’яті MR 74, мнемоніка MR 98, критика мнемоніки MR 99, засіб мнемоніки MR 99.

1.8.3. Значну групу становлять терміни на позначення відчуттів (31 термін). Терміни цієї групи позначають фізіологічні відчуття: відчуття MR 1, відчуття голоду MR 61, голод MR 39, загальне відчуття MR 39, відчуття звуку MR 37, слухове відчуття MR 39, перебіг слухового відчуття MR 41, відчуття життя MR 39, чисте відчуття MR 36, відчуття зовнішніх подразнень MR 204, відчуття руху MR 58, відчуття смішного MR 181, відчуття твердості MR 58, слухове відчуття MR 64, відчуття огиди MR 61, нюхове відчуття MR 35, відчуття часу MR 124, дотикове відчуття MR 36, відчуття печіння при дотику MR 153, відчуття втоми MR 62, органічне відчуття MR 39, відчування MR 71, відчуття дотику MR 58, подібне відчуття MR 72, просте відчуття холоду MR 59, відчуття опору MR 58, відчуття надлишку MR 61, відчуття протидії MR 61, відчуття рівноваги MR 62, м’язове відчуття MR 39, відчуття зорового подразника MR 65.

Слід наголосити, що в термінах подразник смакових нервів MR 59 і подразник нюхових нервів MR 59 чинник подразнення позначено похідним від назв осіб суфіксом -ач: «подразниками смакових нервів є рідкі тіла. Тверді тіла розм’якшуються, змішуються зі слиною, піддаються хімічному розкладанню; наслідки цього розкладання подразнюють смаковий нерв» MR 59; «частинки пахучих тіл осідають у слизовій оболонці носа, подразнюють кінцеві пристрої нюхових нервів, подразнення передається до мозку, і наслідком такого подразнення є відчуття» MR 59.

1.8.4. У підручнику виявлено 12 термінів на позначення видів і явищ уяви, наприклад: відтворювальна уява MR 102, сильна уява MR 106, механізм творчої уяви MR 103, дані уяви MR 106, сила уяви MR 105, творчість уяви MR 105, явище уяви MR 105.

Поряд з основним терміном уява MR 102 синонімічно вживається

208

Rita Katelytė | Mečislovo Reinio laisvai versto Psichologijos vadovėlio...

термін фантазія MR 102. До терміна продуктивна уява M. Рейнис подає також синонім творча уява MR 102, однак далі в підручнику вживає лише термін творча уява. Порівняння із сучасною психологічною термінологією показує, що класифікація видів уяви змінилася. М. Рейнис розрізняв репродуктивну та продуктивну уяву, а в Психологічному словнику уяву поділяють на пасивну та активну, які своєю чергою поділяють на дрібніші підвиди.

1.9. Назви осіб Групу становлять 6 термінів (1,2% усіх термінів), якими названо осіб, пов’язаних із психологічною наукою або діяльністю: емпірист MR 114 (у ТЗЖ наведено лише термін емпірик, що означає прихильника емпіризму або людину, яка не заглиблюється в теорії), еволюціоніст MR 175, генетик MR 114, індетермініст MR 199, нативіст MR 115, психолог MR 9.

Зібрані терміни свідчать, що найбільше серед них таких, якими названо поняття загальної психології (40 термінів, або 7,9% усіх термінів), галузі психології (11 термінів, або 2,2% усіх термінів), закони й теорії психології (12 термінів становлять 2,4% усіх термінів), фізіологічні процеси (73 терміни, або 14,4% усіх термінів), психічні процеси (98 термінів, або 19,4% усіх термінів), емоції та почуття (106 термінів, або 21% усіх термінів), психічні розлади особистості й риси характеру (51 термін, або 10,1% усіх термінів), пізнавальні процеси (108 термінів, або 21,3% усіх термінів), а також особи (6 термінів, або 1,2% усіх термінів).

2. ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНІВ

У цій частині статті розглянуто походження термінів, уживаних у «Підручнику психології» М. Рейниса. За кількістю компонентів усі терміни поділяються на однослівні та складені психологічні терміни. Розглянуто походження однослівних термінів; складені терміни проаналізовано за кількістю компонентів, походженням і синтаксичними відношеннями.

До групи однослівних термінів належать 138 термінів, що становлять 27,3% усіх термінів. Тут найбільше литовських термінів — 100 (72,4% усіх однослівних термінів). Значно менше міжнародних термінів — 38 (27,6% усіх однослівних термінів). Групу складених термінів становлять 281 двослівний, 75 трислівних і 11 багатослівних термінів.

2.1. Однослівні литовські терміни.

Варто звернути увагу на те, що, вільно перекладаючи підручник, М. Рейнис переважно вживав литовські терміни, а поряд із міжнародними термінами подавав литовські синоніми,

Terminologija | 2009 | 16

209

наприклад: reprodukcija MR 72 – atgaminimas MR 72, subjektas MR 141 – veiksnys MR 141, iliuzija MR 143 – pojūčių apsirikimas MR 143.

Найбільше виявлено литовських термінів, що позначають психічні процеси (45 термінів, або 32,6% усіх термінів цієї групи): atvaizdas MR 72, atgaminimas MR 72, atitraukimas MR 132, atpažinimas MR 73, atsakingumas MR 198, atsivaizdavimas MR 72, atvaizdas MR 72, atvaizdavimas MR 1, įdomumas MR 92, įnirimas MR 164, įsitikinimas MR 178, išdrikimas MR 96, išprotavimas MR 146, įtaiga MR 216, ketinimas MR 192, lengvaman ybė MR 210, linkimas MR 193, miegas MR 214, mintis MR 1, noras MR 1, nuovoka MR 32, palinkimas MR 193, panūdimas MR 189, patirtis MR 13, patrauka MR 188, pažadinimas MR 191, pažinimas MR 15, pobūdis MR 197, potyris MR 12, prisiminimas MR 128, prisispyrimas MR 210, protas MR 2, protavimas MR 3, sambūvis MR 125, sąmonė MR 5, sąryšis MR 141, savisąmonė MR 203, savižiūra MR 4, sąžinė MR 173, subuvimas MR 125, svyravimas MR 142, teigimas MR 141, tikrybė MR 141, uždusimas MR 39, verksmas MR 168.

Меншу групу становлять литовські назви емоцій і почуттів (29): aistra MR 189, baimė MR 159, džiaugsmas MR 159, džiūgavimas MR 159, erzinimas MR 37, gailesys MR 174, geidulys MR 189, išgąstis MR 159, įtūžimas MR 159, jausmas MR 1, jausmingumas MR 210, juokingumas MR 181, kančia MR 165, kentėjimas MR 152, nesmagumas MR 152, nuobodulys MR 128, nusiminimas MR 159, nustebimas MR 159, pajaudinimas MR 191, palytejimas MR 58, pasibjaurėjimas MR 159, pasigailėjimas MR 174, patenkinimas MR 152, pyktis MR 159, smagumas MR 152, sužadinimas MR 37, šaltakraujumas MR 210, troškštas MR 189, užsigavimas MR 4.

Однакова кількість литовських термінів (по 9) у групі загальних психологічних термінів – laikas MR 147, priežastingumas MR 150, priežastis MR 147, siela MR 1, sielotyra MR 1, skaičius MR 147, sugebėjimas MR 193, supanašėjimas MR 131, veiksnys MR 141 – і в групі назв фізіологічних процесів – čiaudėjimas MR 31, kosėjimas MR 32, mirkčiojimas MR 32, pojūtis MR 4, sapnas MR 79, snaudulys MR 214, sotumas MR 39, susivaldymas MR 195, troškulys MR 189.

В інших невеликих групах є лише по одному-два литовські терміни: серед відчуттів – alkis MR 39, jutimas MR 1, pajutimas MR 71; серед психічних розладів особистості та рис характеру – nebylystė MR 220, nerašymas MR 221; серед термінів уваги – dėmesys MR 90; пам’яті – atmintis MR 72; назв уяви – vaizduotė MR 102.

210

Rita Katelytė | Mečislovo Reinio laisvai versto Psichologijos vadovėlio...

2.2. Однослівні міжнародні терміни. Спираючись на словники іншомовних слів (див. список літератури), міжнародні однослівні терміни класифіковано за походженням. Майже всі міжнародні терміни, вживані в досліджуваному джерелі, походять із латинської або грецької мов.

2.2.1. Терміни латинського походження. У підручнику виявлено 19 термінів латинського походження. Найчастіше ними позначають психічні процеси, наприклад: abstrakcija MR 130 (лат. abstractio), asociacija MR 80 (лат. associatio), dedukcija MR 146 (лат. deductio), indukcija MR 146 (лат. inductio), introspekcija MR 4 (лат. introspectio), konvergencija MR 113 (лат. convergens), objektas MR 205 (лат. objektus).

Міжнародні терміни, що позначають інші семантичні групи, наприклад: afektas MR 157 (лат. affectus), apercepcija MR 93 (лат. ad + лат. perceptio), faktorius MR 94 (лат. factor), haliucinacija MR 79 (лат. hallucinatio), iliuzija MR 143 (лат. illusio), nativizmas MR 114 (лат. naivus), refleksas MR 34 (лат. reflexus), sangvinikas MR 209 (лат. sanguis), subjektas MR 141 (лат. subjectum), substancija MR 151 (лат. substantia), temperamentas MR 209 (лат. temperamentum).

2.2.2. Терміни грецького походження. Варто згадати 15 термінів грецького походження: abulija MR 223 (гр. abulia), afazija MR 33 (гр. aphasia + гр. phasis), agrafija MR 33 (гр. graphō), charakteris MR 197 (гр. charaktēr), ekstazė MR 222 (гр. ekstasis), fantazija MR 102 (гр. phantasia), fiziologija MR 14 (гр. physis + гр. logia), flegmatikas MR 209 (гр. phlegmatikos), hiperbulija MR 224 (гр. hyper + гр. bulē), manija 2 MR 23 (гр. mania), melancholikas MR 209 (гр. melancholikos), mnemonika MR 98 (гр. mnēmonikon (technēma)), psichologija (гр. psichē + гр. logos), psichozė MR 221 (гр. psychōsis), sintezė MR 131 (гр. synthesis).

Виявлено один термін грецького походження, запозичений через латинську мову: cholerikas MR 209 (лат. cholericus < гр. cholē).

2.2.3. Терміни французького походження. Терміном французького походження є reprodukcija MR 72 (фр. reproduction). У підручнику виявлено терміни латинського та грецького походження, запозичені через французьку мову.

У досліджуваному джерелі вживається термін латинського походження, запозичений через французьку мову – emocija MR 158 (фр. émotion < лат. emoveo) – і термін грецького походження, запозичений через французьку мову: hipnozė MR 214 (фр. hypnose < гр. hypnos). Варто зазначити, що в підручнику один раз ужито форму hipnoza MR 10, однак у словничку термінів наприкінці наведено лише термін hipnozė, тому можна припустити, що це друкарська помилка.

Terminologija | 2009 | 16

211

2.3. Складені двослівні терміни.

Говорячи про складені двослівні терміни, слід зазначити, що за походженням компонентів переважають терміни з обома литовськими компонентами (171 термін, або 60,8% термінів цієї групи). Терміни з міжнародними компонентами нечисленні (12 термінів, або 4,2% термінів цієї групи). Значну частину складених термінів становлять терміни зі змішаними компонентами (98 термінів, або 35% термінів цієї групи).

2.3.1. Терміни з литовськими компонентами.

У цій групі переважають терміни, у яких залежний компонент виражений родовим відмінком іменника (126 термінів), наприклад: обов’язок моралі MR 174, відтворення почуттів MR 161, нерв дотику MR 58, почуття гніву MR164, рух душі MR 160, відчуття світла MR 64, пригадування образів MR 100, розширення волі MR 193, дія волі MR 183.

Значно менше термінів, у яких залежний компонент виражений прикметником або дієприкметником (45 термінів). За способом вираження залежних компонентів можна виокремити такі типи груп:

a) терміни, у яких залежний компонент виражений означеним або неозначеним якісним прикметником (16): моральний спосіб MR 197, могутня уява MR 106, чисте відчуття MR 36, чисте почуття MR 154, чистий простір MR 149, зосереджене навчання MR 101, логічне мислення MR 221, неприємне почуття MR 128, мимовільний рух MR 184, мимовільний рух MR 183, довільний рух MR 184, пасивна увага MR 91, пасивна увага MR 91, найдосконаліша воля MR 196, вольовий рух MR 183, нижче почуття MR 158;

b) терміни, у яких залежний компонент виражений відносним прикметником (17): духовна особистість MR 205, бінокулярний зір MR 115, зворотний рух MR 184, зворотна дія MR 31, центральний нерв MR 31, зовнішнє подразнення MR 91, зовнішнє подразнення MR 39, внутрішнє подразнення MR 39, внутрішній досвід MR 4, крайня наполегливість MR 224, безпричинний страх MR 161, первісне почуття MR 162, інтелектуальна пам’ять MR 89, інтелектуальна наука MR 89, неперервний простір MR 148, однорідний простір MR 148, суспільне почуття MR 163;

c) терміни, у яких залежний компонент виражений означеним або неозначеним дієприкметником пасивного стану (12): продуктивна уява MR 102, слуховий тип MR 86, вроджена пам’ять MR 98, розвинена воля MR 196, руховий тип MR 86, руховий нерв MR 31, чуттєвий нерв MR 31, творча уява MR 102, оновлене відчуття MR 72, послідовний образ MR 54, розсудлива здатність MR 33, розсудлива думка MR 101.

212

Rita Katelytė | Mečislovo Reinio laisvai versto Psichologijos vadovėlio...

2.3.2. Терміни з міжнародними компонентами. У цій групі переважають терміни, другорядний компонент яких виражений родовим відмінком іменника (10), наприклад: процес абстракції MR 93, теорія Гельмгольца MR 52, метод інтроспекції MR 8, психічний процес MR 5. Лише пара термінів має другорядні компоненти, виражені прикметниками: об’єктивний метод MR 8, суб’єктивний метод MR 8.

2.3.3. Терміни зі змішаними компонентами. Групу термінів зі змішаними компонентами становлять терміни кількох типів. За вираженням компонентів видно, що дещо більше термінів мають другорядний компонент, виражений прикметником. До цієї групи належать:

a) терміни з гібридним другорядним компонентом і основним литовським компонентом (39), наприклад: егоїстичне почуття MR 168, експериментальний матеріал MR 14, емпіричне походження MR 150, естетична творчість MR 105, естетичне почуття MR 178, фізичне почуття MR 158, фізіологічний стан MR 164, фізіологічне явище MR 21, фізіологічний процес MR 158, імпульсивний рух MR 184, інстинктивний рух MR 184, інтелектуальне почуття MR 178, відцентровий нерв MR 31, механічна пам’ять MR 89, механічна наука MR 89, метафізичне поняття MR 148, рефлекторний рух MR 76, рефлекторна дія MR 31, рефлекторний процес MR 185, соціальне почуття MR 163;

b) терміни з литовським другорядним компонентом і міжнародним основним компонентом (7), наприклад: слухова галюцинація MR 219, зворотний характер MR 138, крайній реалізм MR 63;

c) терміни з гібридним другорядним компонентом і міжнародним основним компонентом (7): експериментальна психологія MR 128, емпірична психологія MR 2, механічний характер MR 97, психічний процес MR 34, психологічний аналіз MR 7, раціональна психологія MR 2, рефлекторний характер MR 138;

d) терміни з гібридним другорядним і гібридним основним компонентом (2): об’єктивна реальність MR 142, об’єктивна дійсність MR 142.

Дещо менше термінів, у яких другорядний компонент виражений родовим відмінком іменника. До цієї групи належать:

a) терміни з міжнародним другорядним компонентом і литовським основним компонентом (22), наприклад: пам’ять афектів MR 162, спосіб екстирпації MR 33, почуття естетики MR 158, закон Фехнера MR 69, образ галюцинації MR 219, міркування індукції MR 147, пам’ять інтервалів MR 88, напрями інтуїції MR 175, поняття локалізації MR 34, рух міміки MR 160, пам’ять тонів MR 88, узгодження тонів MR 179;

b) терміни з литовським другорядним компонентом і міжнародним основним

Terminologija | 2009 | 16 2 1 3

компонентом (21), наприклад: система подразнень MR 22, локалізація здібностей MR 34, теорія здібностей MR 16, психологія тварин MR 10, асоціація суміжності MR 81, психологія почуттів MR 20, дитяча психологія MR 10, елемент волі MR 188, момент волі MR 190, психологія волі MR 20.

2.4. Складені трислівні терміни.

Майже половина всіх складених трислівних термінів має всі компоненти литовського походження (38), наприклад: викривлення сприйняття особистості MR 222, загальна ознака пам’яті MR 88, зовнішній вид подразнень MR 39, відчуття легкого дихання MR 39, відчуття печіння при дотику MR 153, просте відчуття холоду MR 59.

Складених трислівних термінів зі змішаними компонентами майже стільки ж, скільки й термінів із усіма литовськими компонентами (37), наприклад: механізм творчої уяви MR 103, специфічний закон енергії MR 65, локалізація психічних здібностей MR 32.

Складених трислівних термінів із міжнародними компонентами не виявлено.

2.5. Складені багатослівні терміни.

У досліджуваному джерелі багатослівні терміни трапляються досить рідко — виявлено 11 багатослівних термінів, що становлять 3,9% усіх складених термінів. Більшу частину складених багатослівних термінів (8) становлять терміни литовського походження: почуття відданості Божій волі MR 177, простір щодо відчуття руху MR 107, простір щодо відчуття дотику MR 107, початок основного процесу мислення MR 142, образ дотику та м’язів MR 119, м’язове та тактильне переживання MR 121, м’язовий і тактильний наслідок MR 120, безперервний зв’язок душевних явищ MR 18.

Небагато термінів мають змішані компоненти (3): теорія вродженого морального почуття MR 175, основний емпіричний елемент пізнання MR 149, психофізичний закон Вебера—Фехнера MR 66.

ВИСНОВКИ

1. Досліджуваний підручник з психології, вільно перекладений М. Рейнісом з російської мови, є важливим джерелом як з погляду психології, так і термінології. Це перший литовський підручник з психології, тож можна стверджувати, що саме цей підручник заклав основи і психологічної науки, і психологічної термінології.

2. Щодо семантичних груп видно, що термінологію підручника здебільшого становлять терміни, які називають психічні процеси, емоції та почуття. Незначну частину термінології становлять терміни, що позначають галузі психології, закони, теорії та осіб, пов’язаних із психологічною наукою.

3. Для позначення значної кількості психологічних понять М. Рейніс уживав по одному терміну, але в деяких випадках наводив по 2 або навіть по 3 синоніми.

214 Rita Katelytė | Mečislovo Reinio laisvai versto Psichologijos vadovėlio...

4. Неважко помітити, що порівняно із сучасною психологічною термінологією терміни, уживані М. Рейнісом, істотно змінилися — багато термінів більше не вживаються, змінилася їхня класифікація.

5. Аналіз термінів підручника показав, що перекладач переважно вживав литовські терміни. Литовські однослівні та складені терміни становлять понад половину, а міжнародна термінологія — лише десяту частину всіх розглянутих термінів. Майже всі міжнародні психологічні терміни походять із латинської або грецької мов, однак поряд із міжнародними термінами досить часто подаються й литовські синоніми.

6. Складену термінологію підручника здебільшого становлять двослівні терміни. Більшу частину двослівних складених термінів становлять терміни з обома литовськими компонентами та терміни зі змішаними компонентами. За вираженням компонентів складених двослівних термінів видно, що найчастіше залежні компоненти термінів виражені родовим відмінком іменника. Трислівні та довші складені терміни становлять незначну частину складеної термінології.

ДЖЕРЕЛО

MR – Reinius M. Psichologijos vadovėlis. Vilnius, 1921.

LITERATŪRA

Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (elektroninis leidimas), 6-as leid. Vilnius, 2006.

Interleksis. Kompiuterinis tarptautinių žodžių žodynas (elektroninis leidimas). Ats. red. A. Kinderys, Vilnius, 2002.

Jacekevičius A., Gučas A., Rimkutė E. Bendroji psichologija. Vilnius, 1986.

Lietuvių kalbos gramatika, I. Vyr. redaktorius K. Ulvydas, Vilnius, 1965.

Lietuvių kalbos žodynas (I–XX. 1941–2002). Vilnius, 2005. Interneto prieiga: <http://www.lkz.lt>.

ME 1993: Medicinos enciklopedija, II. Vilnius.

PŽ 1993: Psichologijos žodynas. Spec. red. Augis R., Kočiūnas R., Vilnius.

Vaitkevičiūtė V. Tarptautinių žodžių žodynas (elektroninis leidimas). Vilnius, 2003.

Zemlevičiūtė P. 2008: Lietuviški Vinco Kudirkos medicinos terminai. – Terminologija 15, 142–153.

MEANING AND ORIGIN OF TERMS OF PSYCHOLOGY IN MEČISLOVAS REINYS’

FREELY TRANSLATED “PSICHOLOGIJOS VADOVĖLIS”

This article deals with terminology in the textbook of psychology by one of the first Lithuanian psychologists Mečislovas Reinys. At the beginning of the 20^th century there was still no textbook of psychology in Lithuanian. Reinys made a free translation of Georgij Chelpanov’s textbook Учебник психологии (для гимназий и самообразования) (Psychology textbook (for gymnasiums and self-education)). Quite a lot of text was Reinys’ own. 505 terms from Psichologijos vadovėlis (Psychology textbook) published in 1921 were analyzed in respect of origin and meaning.

Terminologija | 2009 | 16

215

The terms analyzed allow the conclusion that Reinys mainly used Lithuanian terms. Purely Lithuanian one-word and complex terms make up more than half of the terms analyzed. International terms make up only ten percent of all the terms researched. Almost all international one-word terms came from Latin and Greek.

The majority of terms name emotions and feelings, psychical and physiological processes, processes of cognition. There are several terms naming mental disorders, character types, branches, laws and theories of psychology.

The majority of complex terms are two-word terms. Three-word and longer terms are very rare.

The comparison of terminology used by Reinys and the present terminology of psychology shows that quite a lot of terms fell out of use, their classification changed and new terms emerged.

Gauta 2009-12-07

Rita Katelytė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas: [email protected]

216 Rita Katelytė | Mečislovo Reinio laisvai versto Psichologijos vadovėlio...