Термін до терміна. VII

JONAS KLIMAVIČIUS

БАГАТОЗНАЧНІ МІЖНАРОДНІ

фото- І фотографія, ЛИТОВСЬКА світлина

Найважливішою темою статті є терміни фотографії. Однак її природний зв’язок зі світлом змушує озирнутися назад і вбік. Техніки й історії фотографії (техніки) та фотографування, їхніх способів тут торкаємося лише настільки, наскільки вони важливі для історії та сучасного стану нормування й кодифікації полісемії та синонімії відповідних слів — спеціальних (термінів) і загальновживаних — та їх усунення (принаймні зменшення). Для загального орієнтування варто назвати технічні різновиди фотографії: ультрафіолетова та інфрачервона фотографія, рентгенографія, електрофотографія (найпоширеніший із численних різновидів електрографії), цифрова фотографія; за об’єктом зйомки вирізняються астрофотографія та аерофотографія (частини земної поверхні) VLE VI 2004.

Від самого початку важливо особливо наголосити на світлині. 19 липня 1822 року французький науковець Жозеф Нісефор Ньєпс зробив першу у світі світлину Sav su TV 2006 28 13. Науково точно: 1826 року [у 3-му десятилітті XIX ст. VLE VI 2004] француз Ж. Ньєпс (J. Niepce) зафіксував зображення на цинковій пластині, вкритій світлочутливим асфальтом, — це була перша світлина (геліографія; експонування тривало аж 8 годин) TechEnc I 2000 624. Дата появи сучасної фотографії — 7 січня 1839 року; тільки тоді вона називалася дагеротипією. До речі, у Вільнюсі 1840 року «демонстрували привезений із Франції дагеротип», а «1843 року облаштували студію дагеротипії» VLE VI 2004.

Зафіксувавши термін світлина у сучасному вжитку — і серйозному енциклопедичному, і популярному, — можемо додати й офіційне, юридичне, законодавче вживання: Цивільний кодекс Литовської Республіки встановлює також право на зображення. Фотографію (її частину), портрет чи інше зображення фізичної особи можна відтворювати, продавати, демонструвати, друкувати, а саму особу можна фотографувати лише за її згодою Sav su TV 2007 42 7.

Отже, фотографія, але світлина. Чому? Фотографія починається з фото-.

166 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

1. Морфема foto- і скорочення foto. У роки становлення, поширення та урізноманітнення фотографії морфема foto-, багата на скорочені форми зі своїм ф о т о г р а ф і ч н и м значенням, широко розкриває цю багатошарову розмаїтість (тому з неї зручніше й почати). Її основа — с в і т л о ч у т л и в і с т ь T 1973 265 2, на ній ґрунтуються: ф о т о т е х н і к а Bt 1969 2 9, T 1973 196 4 (3x), TMtr 1973 10 15, KB 1973 11 48, фототехнік M 1971 5 26, T 1974 7 2, фотофірма / фотографічне підприємство M ir G 1975 8 55, фотообладнання Bt 1969 2 9, фотопристрій T 1973 204 3, фотоапаратура LA 1996 63 3, фотомашина (робить сотні репродукцій цієї діаграми й зменшує їх) KV 1982 15 14, фотоавтомат (відразу видає фотографії) T 1980 219 3, фото автомат Bt 1970 4 24, фотозбільшувач Bt 1969 9 24, M ir G 1970 8 19, фотопрожектор Bt 1969 2 9 (3x), T 1973 201 4 (2x), фотолампа M 1971 7 41, фотоспалах VN 1973 294 2 (2x), фотооптика M ir G 1975 8 55, фотооб'єктив M ir G 1969 11 54, фото об'єктив KB 1969 10 32, фотокамера M ir G 1970 8 8, фотоапарат T 1970 11 23, фотоапарат T 1976 219 3, фотоекспонометр M 1970 11 23, фотоавтоінспектор (— певний пристрій, що фотографує автомобіль, фіксує його швидкість, день, годину й хвилину, коли її було перевищено) Šv 1973 17 17, фотоінспектор M ir T 1973 11 47, фотосекція (призначена для фотослужби; до неї входять сам фотоапарат, пульт керування тощо) T 1976 219 3, фото робот KV 1970 41 11, фоторобот «словесний портрет, складений способом фотомонтажу за розповіддю очевидця; <...>» TŽŽ 2001 (рос. фоторобот 1. «пристрій для отримання складеного фотопортрета, складеного з частин фотографій різних осіб», 2. «фотопортрет, зроблений за допомогою такого пристрою» СИС 2005), фотофініш («фотографічний або відеомагнітофонний пристрій, що фіксує спортсменів на фініші» TŽŽ 2001) Sp 1972 35 1: ф о т о т о в а р M 1970 1 16, N 1971 9 56, T 1976 102 4, фототовари M 1970 7 8, T 1973 256 4 (2x), фото товари T 1973 72 3, фоторюкзак M 1970 4 8, фотоматеріал TMkt 1970 27 4, L ir M 1970 29 10, Šv 1972 2 5 // фотографічний матеріал Šv 1973 23 22 / фотоматеріал Šv 1973 23 23 (2x), фотоплівка M ir G 1970 3 38, фото стрічка KB 1971 1 61, M ir G 1972 12 34, T 1973 132 3, M 1973 11 37 (фотоплівка FTŽ 2007!), фотопластинка M ir G 1970 5 11, 10 24, фототканина M ir T 1973 11 11, фотоскло Prg 1975 6 132, фотокасета T 1976 228 1, фотопапір M ir G 1970 8 17, фото папір M ir G 1970 1 29, M 1972 11 19, фотохімікати N 1971 9 56, фотолабораторія L ir M 1970 8 15, TMtr 1973 10 15, фотоательє L ir M

Terminologija | 2011 | 18

167

1970 11 6, KB 1971 11 37, фотоательє T 1972 280 4 / фотографічне ательє TMtr 1973 10 15.

Дещо незвичайне постало з минулого, наприклад, фотоапарат 1888 року на спортивному триколісному велосипеді — фототрицикл N 1974 1 57. Ще більше таких сучасних технічних гібридів: фототелетайп Šv 1973 21 2, фототелебачення T 1973 15 1, M ir G 1983 1 36 («система космічного корабля для фотографування небесних тіл (...), автоматичного опрацювання плівки та передавання отриманих зображень на Землю телевізійним каналом» TechEnc I 2000), фотогеліограф «астрономічний прилад для фотографування Сонця» TŽŽ 1936, «телескоп для фотографування Сонця» TŽŽ 2001, фототрансформатор «оптико-механічний прилад для коригування аерофотографічних знімків» TechEnc I 2000, фототеодоліт (синтез фотоапарата й <...> теодоліта) KB 1980 7 36, також KV 1971 36 15 (2x); методи суміщення фотографій (фотоаплікації) M ir G 5 28, фотоаплікація: суміщення фотографії та черепа LA 1992 53 9. Варто згадати фотоофсетний друк KB 1971 1 53, електронна фотонабірна машина T 1973 216 4, фотонабірні автомати T 1975 131 2, фотонабірня L ir M 1980 7 9, закріпився термін фотографічний набір тексту, фотонабір (не фотографує, а проєктує зображення на фотоматеріалі) TechEnc I 2000.

Від фототехніки до дії — фотофіксація L ir M 1972 2 2, 1978 5 3, 1983 23 5, фотодіяльність L ir M 1980 46 8, фотопроцес Vd 2005 29 57, фотосеанс N 1971 12 53, фотосесія Vd 2006 14 22, а серед результатів — фотопродукція L ir M 1980 46 8, фотовиріб M 1970 1 17 (2x), Šv 1973 3 22 (2x), T 1973 250 4, фототвір L ir M 1970 11 6, фотомистецтво LA 1996 64 15, фотокадр L ir M 1970 35 12, 1971 43 11, JG 1973 1 31, фотозображення T 1972 197 1, фото зображення Prg 1970 3 154, 1974 84 4, фотокартинка L ir M 1981 45 15, фотолист T 1982 1 4, 1983 83 4, фото картина KB 1973 11 48, фотопортрет Bt 1970 5 7, 23, KV 1970 41 11, фотофотографія NKn 1969 10 14, KB 1971 8 41. Виявляється фоманія LA 1995 136 29, фотоохота MG 1970 9 18 / фотоохота MG 1970 11 8, 1974 1 12, фото мисливець M 1970 7 42, MG 1978 8 36, фоторушниця JG 1981 8 16, фотоапарат-снайпер / фотоснайпер KV 1978 31 15, фото типа (: шукав цікавих типажів) L ir M 1970 20 14.

Розрізняються різні галузі фотографії: пресова фотографія IQ 2010 7 114, репортажна й документальна фотографія, прикладна — технічна, анатомічна, рекламна фотографія L ir M 1982 28 16. «1958 року засновано секцію фотографії Спілки журналістів, 1969 року — Товариство фотомистецтва» (TLE III 1987), хоча вже існував Союз фотолюбителів Литви (1933–1940), який «пропагував литовське фот. мистецтво за кордоном» (на Всесвітній виставці в Парижі 1937 року литовські

168 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

обручку?

rinkinys įvertintas aukso medaliu) VLE XIII 2008, o Vilniaus universitete buvusi įsteigta Meninės fotografijos katedra NŽA 2007 11–12 537, Janas Bulhakas tuo metu „dėstė m e n i n ė s f o t o g r a f i j o s pagrindus“ (TLE III 1987). Iš karto plito ir prigijo foto menas KB 1969 10 28 (2x), fotomenas L ir M 1970 2 10, KB 1970 1 74 (net ir foto dailė / fotodailė ir fotoplastika ten pat 69), Prg 1970 3 153, fotomenininkas KB 1969 10 32, 1970 1 69, 75, T 1970 8 4, 39 2 (2x), respublikinė fotomeno draugija T 1970 37 1, fotomeno draugija T 1970 39 2. Nors kurį laiką šiek tiek vartotas ir foto meistras KB 1969 10 29, greta foto meno KB 1974 3 9 ir fotomenininko ten pat 9 (8x), 13 (3x) – ir foto meistras ten pat 9, bet greitai aiškėjo, kad pastarasis tinka visoms fotografijos sritims (Baigusieji šį skyrių įsilies į gausų foto meistrų būrį, dirbantį buitinėje, reportažinėje bei kitose foto srityse M 1970 6 45), o meno teoretikas ir kritikas Anri Vartanovas tiesiai pareiškė: „<...> fotomeno sąvoką reikia kaip nors atriboti nuo fotomeistriškumo, fotoamato, fotoprofesionalizmo“ (Prg 1970 3 153). Jis tada pavartojo ir terminus f o t o e s t e t i k a ten pat, fotožurnalistika ten pat 155, taip pat – lietuvių f o t o m o k y k l a ten pat 163. Vėliau fiksuota f o t o t e o r i j a GKr 1987 41 4, fotokritika T 1974 7 2, 1979 4 15, fotokritikas L ir M 1978 32 12, KmT 1988 212 4, fotoprincipas L ir M 1982 39 9. „J. Bulhakas ketvirtame dešimtmetyje jau buvo suformulavęs savo fotografikos estetines koncepcijas“ (V. Juod BB 1971 25) „fotografijos technikos ir estetikos“ knygoje (lenkų kalba) Fotografika. Meninės fotografijos apybraiža (TLE III 1987). Bet ši f o t o g r a f i k o s reikšmė – 3. „20 a. 1 pusėje Lietuvoje ir Lenkijoje vartotas m e n i n ė s f o t o g r a f i j o s sininimas“ VLE VI 2004 – lietuvių kalboje neprigijo (neaiški ir 2. „fotografijos technika sukurti d a i l ė s kūriniai“ VLE VI 2004), dabartinė fotografika KB 1969 10 32, „fotografika“ KB 1970 6 52 yra „g r a f i n i o v a i z d o fotografija“, 1. „g r a f i n i o d i z a i n o technika, jungianti meninės fotografijos ir grafikos elementus“ VLE VI 2004 (nors: „Terminas dar vartojamas kompiuterine technika apdorotoms fotografijoms a p i b ū d i n t i“), o tokios grafinės nuotraukos kartais pavadinamos žodžiu „fotograma“ KB 1970 6 52, nors jo reikšmės nenusistovėjusios, įvairios: fotograma 2. fiz. techn. „įvairių dydžių laikinio kitimo fot. užrašas“ TŽŽ 2001, fotograma „nuotrauka ant stiklo“ KV 1971 38 15, Jono Meko sukurtos fotogramos, t. y. išryškinti ir padidinti kino kadrai [,] perkelti ant fotopopieriaus LA 1996 63 21, nuo pat fotografijos atsiradimo žinomas, bet tik 1922 m. fotograma įvardytas „abstraktaus arba beveik abstraktaus fot. vaizdo k ū r i m a s be fotoaparato, apšviečiant daiktus, išdėliotus ant šviesai jautraus popieriaus

Terminologija | 2011 | 18

169

(інакше райограф — за прізвищем засновника цієї техніки — М. Рей); створений таким способом твір» VLE VI 2004 (а також TŽŽ 2001 фотограма 1.); навіть телевізійна передача «Фотограми дійсності» KV 1983 43 6.

Сюди належать фотокомпозиція VN 1969 305 1, TMtr 1978 5 P3, GKr 1981 35 6, фотосюжет KV 1982 31 15, T 1983 83 4, фотомозаїка M 1969 11 48, фотомонтаж Prg 1970 2 179, GKr 1970 37 7, T 1971 300 4, фотоколаж Prg 1970 3 154, L ir M 1980 46 8, 1981 51 6, KB 1984 5 68; фотоілюстрація Prg 1970 1 167, N 1972 2 43, T 1972 72 2, фоторепродукція Šv 1972 8 13, VN 1983 82 3, фотоксилографія — «гравюра на дереві, отримана фотографічним перенесенням зображення на поверхню дошки та його вирізанням» TŽŽ 2001 (вже й TŽŽ 1936), фотолітографія «перенесення фотографічних зображень із кліше на літографський камінь і друкування їх літографським способом» TŽŽ 1936, «літографія із застосуванням фотографії (для перенесення рисунка на літографський камінь)» TŽŽ 1969, фотокераміка («випалювання фотографічних зображень у склі, емалі» TŽŽ 1936) JG 1972 5 6, фоторисунок KnT 1970 76 5, фотоскульптура («застосування фотографії у скульптурі; ліплення за фотографією» TŽŽ 1936) KB 1984 5 68, фреска-фото Šv 1972 14 29, фотопанорама T 1980 209 4.

Тут варто згадати й постмодерністський фотореалізм, синоніми гіперреалізм, суперреалізм (: «Пишуть за фотографіями чи слайдами (збільшені зображення проєктують на полотно), точно імітують властивості фотографічного зображення: чіткість (...), рівномірне фіксування всіх деталей, кадрування») VLE VI 2004. І радянський період негативно характеризує фотореалізм (протилежне соціалістичному реалізмові й усе радянське образотворче мистецтво схильні називати «фотореалізмом») J. Smul LKn 1962 226. Фотографізм — «прагнення якомога точніше фотографічно зобразити дійсність у мистецькому творі» TŽŽ 2001 — також лише невизначена характеристика.

Ці різновиди фотографії мають чимало слів різної поширеності й неоднакової цінності — термінів, можливо, претендентів на цей статус — передтермінів, образних або просто химерних, дивних оказіоналізмів: фотофакт VN 1981 230 3, Фотофакт (рубрика) VN 1984 114 3, фотохроніка T 1969 283 6, фотодокументальний Prg 1970 3 151, GKr 1987 41 4, фотодокументаліст VN 1973 246 4, фотодокументалістика N 1976 10 40, фотодокументальність L ir M 1980 46 8, фотоінформація T 1969 283 6, 1972 290 4 (2x), VN 1973 203 2, KnT 1974 47 2, центр фотоінформації та фотопропаганди T 1970 132 1, фотогазета VN 1973 203 2, фотощоденник MG 1973 4 16, L ir M 1981 35 10, фотожурнал N 1971 8 39, GKr 1987 41 5, фотожурналістика Prg 1970 3 155, GKr 1987 41 4, ŽŽ 1998 9 5, фотожурналіст KV 1970 1 1,

170

J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

T 1970 8 1, N 1971 7 23, фотопубліцистика GKr 1970 13 8, T 1972 45 1, L ir M 1980 46 8, фотопубліцист N 1971 8 41, фоторепортаж KB 1969 10 28 (3x), фоторепортер KB 1969 10 28, фотокореспондент T 1969 272 1, фотокор M 1973 11 14, фотокоментатор L ir M 1972 22 12, фотопублікація L ir M 1982 28 16, фотоновини L ir M 1972 39 15, фотопанорама T 1970 169 3, 185 3, JG 1970 10 28, фотоакценти L ir M 1979 14 11, Фотоехо (заголовок) KmT 1988 184 3, фотореклама T 1974 71 4; фотоочерк T 1970 8 1, M 1970 5 24, 1971 2 2, KV 1978 49 16, L ir M 1979 15 11, фотороман L ir M 1972 23 5, 1975 28 14, 1978 6 15, 1979 15 11, фотоновела T 1970 150 4, L ir M 1979 15 11, фоторозповідь GKr 1972 18 6, T 1973 193 4, M 1981 2 23, фотокомікс N 1971 1 42, фотопоема L ir M 1979 15 11, KB 1979 6 75 (Такий жанр існує. Тільки дуже рідкісний. — Віргіліюс Юодакис), фотосюїта T 1982 227 4, «Фотосимфонія» T 1971 214 3, фотопослідовність Алг. Кунчюса KB 1979 7 43, фотосерія «Литва з висоти пташиного польоту» T 1980 184 4; фотоплакат L ir M 1971 10 1, JG 1983 4 17, фото плакат KB 1974 2 11, фотовізії Atg 1991 32 7, фотовраження GKr 1973 2 5; Фотокалейдоскоп (рубрика) VN 1970 35 4, 1972 273 3, 1978 273 3, фоторебус M 1971 9 48, 11 48, фотоусмішка KV 1979 36 6, фотожарт T 1970 29 4, L ir M 1977 50 16, фототрюк L ir M 1974 1 14 (2x), фотозагадка KmT 1986 133 3, фоторебус ŠL 1970 9 4, фоторепліка VN 1970 141 2, ŠL 1987 20 23, фотогумор N 1985 8 4, фотокарикатура L ir M 1970 43 14, фотокарикатурист там само, фотомелос GKr 1987 41 4.

Про популярність і поширення фотографії свідчать також численні приклади: фотоагентство T 1971 238 4, 239 3, GKr 1971 42 8, N 1974 9 54, фотовідділ Šv 1972 4 2, GKr 1973 2 5 (2x), фото відділ T 1970 81 1, JG 1972 1 27, фотосекція M 1969 10 17, GKr 1970 45 8, T 1974 7 2, фотоклуб T 1969 262 2, 1970 8 4 (2x), 1974 7 2, фото клуб T 1970 8 4, фотогрупа N 1981 4 32, фотогурток N 1970 3 18, T 1973 205 4, 218 4, 286 4, 1974 7 2, фото гурток KV 1972 16 2, фотоорганізація NŽA 2007 11–12 537, фотолюбитель TMkt 1972 48 4, фото любитель GKr 1973 6 6, фотомолодь KB 1985 8 75, фотопослуги Bt 1982 6 4, фотопотреби L ir M 1983 30 14, фоторемесло TMtr 1977 7 P1, фоторемісник M 1971 5 26, фотолаборант GKr 1987 41 5, фотопортретистка Šv 1978 19 30, фотомодельниця N 1971 10 47, L ir M 1972 13 13, фотомодель N 1971 1 42, 6 46, Šv 1979 14 30, LA 1993 3 12, фотомодель KmT 1987 229 4, фотомоделістка N 1974 7 57, фотообличчя GKr 1971 37 6; фотовиставка T 1973 193 4, фото вистав-

Terminologija | 2011 | 18

171

да KB 1972 10 38, фотовиставочка L ir M 1972 19 12, фотоекспозиція L ir M 1971 10 15, Prg 1971 5 178, 1972 3 182, T 1973 193 4, GKr 1976 7 8, фотокуточок L ir M 1972 19 12, фотобієнале VN 1980 181 4, фотофорум «фотовиставка» Prg 1970 3 153, T 1978 94 4, виставка «Фотофорум» GKr 1970 1 8, фот вернісаж Prg 1970 3 165, фотофестиваль LŽ 2008 110 9, фотосалон T 1970 165 2 (4x), L ir M 1978 32 12, фотогалерея N 1976 10 40, L ir M 1978 32 12, 1980 35 15 (і фотографічна галерея Prg 1970 3 153, L ir M 1973 24 14), фотомузей L ir M 1973 21 10, N 1976 10 40, KB 1980 3 77, фотоархів KB 1970 1 69, L ir M 1972 3 12, 1973 42 12, N 1974 9 54, фотобібліотека M 1969 11 48, фотовітрина Bt 1970 4 22, Sp 1970 126 1, JG 1971 7 23, TMtr 1973 2 P 2, 4 P6, 9 P 16, фотостенд T 1969 302 4, 1972 79 1, L ir M 1973 18 14, Šv 1973 14 12 (2x), фотоконкурс T 1970 8 1 (2x), L ir M 1971 50 2, KB 1972 2 77 (nx), T 1978 223 4; фотокнига L ir M 1979 4 15 (і «книга для фотокопіювання» V. Urb B ir M 1974 120), фотокнижечка для дітей L ir M 1977 1 3, фотоальманах L ir M 1971 43 11, KB 1973 1 67, фотоальбом Sp 1970 104 4, KB 1974 1 49, фотолітопис L ir M 1974 12 2, фотолітописець T 1978 169 4, фотоантологія Prg 1970 3 153, 154, фотоскарбниця L ir M 1974 48 2, фотовіньєтка KV 1983 38 14, фото-листівка GKr 1969 51 4, фотолистівка T 1974 7 2, фотокарта GKr 1975 11 2, Фотоатлас (рубрика) VN 1977 150 3, 1982 257 3, фотогербарій L ir M 1973 40 11, фотосувенір Šv 1972 1 20, фотоетюд Sp 1970 3 1.

Не слід оминати й найбільшу дивовижею — фотософію. 19 серпня — 4 вересня 2010 р. відбулася виставка лауреатів міжнародного фотоконкурсу фотософія. Пояснювали, що назва виставки — запозичене поняття «фотософії», «виковане» філософом Арвидасом Шльогерісом. Литовською воно означало б «мудрість світла» і, здається, навряд чи могло б визначити конкретну концепцію виставки, що об’єднує різні роботи IQ 2010 7 108. Це явище щонайменше на 15 років давніше й, можливо, дещо інше: Серед 80 учасників — музейники, фотомитці, критики, історики, реставратори, фахівці з охорони пам’яток і навіть фотософи LA 1995 108 17. І це ще не все — вже відбулася виставка фотографій «Шизографія» члена фотостудії KTU FOTO Раймундаса Тумінаускаса, де представлені роботи, які, за словами мистецьких критиків, є ніби візіями в стилі мінімалізму StA 2009 12 5. А що ще можуть вигадати митці естетики нудьги?

Дещо запозичено з інших мов, але не освоєно — лишилося нелитовським, жаргонним: Сфотографувати учасників саміту, <...>. Журналістським жаргоном це

172 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

називається фотоопом (скорочено від англ. photo opportunity) LA 2000 6 6 (opportunity — сприятлива нагода).

Завершуючи цей бодай певною мірою оцінений розподілений опис, треба сказати дві речі. Варіативне написання компонента foto- було помічено й упорядковано досить рано (Drotvinas 1963: 49–50), і, хоча не так швидко, написання окремо — foto — майже зникло.

Питання скорочених формантів часте й широке вживання, хоч і зазнаючи впливу не цілком послідовного й не зовсім однаково орієнтованого вживання відповідників в інших мовах*, хоч і не цілком послідовно, але невпинно — з міркувань стислості, тобто економності, — вирішують на їхню користь. Мабуть, найхарактерніші приклади — фотоапарат, фотокамера, фотооб’єктив, фотопринтер, фотознімок, фотомистецтво,... Вони зовсім не нові — фотооб’єкти-в TŽŽ 1936, фотокамера (1934) A. Gric VN 1989 342. Фотоапарат DŽ 1954 і 1972 згодом доповнено довгим (не сказав би — повним) варіантом фотографічний апарат DŽ 1993 і 2000, але це не змінює значущості варіантів — фотоапарат, фотографічний апарат TechEnc I 2000, VLE VI 2004. Фотоспалах «імпульсна фотографічна лампа, що світить під час фотографування» DŽ 1993 і 2000 залишився без розширеного варіанта (також поряд із фотоспалахом подається фотоспалах FTŽ 1979, фотоспалах — фотоспышка LRKŽ 1988, фотоспышка — 1. фотоспалах, 2. (лампа) фотоспалах RLIKŽ IV 1985) і є зрозумілим без нього, навіть без фото- — спалах, фотоспалах «імпульсне джерело світла для короткочасного освітлення фотографованого зображення» TechEnc I 2000. Тут слід додати терміни фотокамера та аерофотокамера, аерофотографічний апарат, а також фотолабораторія TechEnc I 2000. Однак тут же фотографічний об’єк-тив, фотографічні матеріали, фотографічна плівка, фотографічна пластинка, фотографічна емульсія, фотографічний папір, фотографічний принтер TechEnc I 2000, хоча є й скорочені форми, наприклад, фотоемульсія — «фотографічна емульсія — <...>» TŽŽ 2001. Виявлені розбіжності — фотографічний монтаж TechEnc I 2000, але фотомонтаж TŽŽ 2001, тощо — не є концептуальними. Уживання довгих варіантів залишається досить факультативним — на їхній вибір (якщо робиться свідомий вибір) певною мірою може впливати офіційність, певний

* Щоб переконатися в цьому, достатньо двох із безлічі прикладів: фотокамера — photographic camera — caméra photographique — photographische Kamera — фотографическая камера та фотооб’єктив — photographic objective, camera objective, photographic lens — objectif photographique — Photoobjektiv, photographisches Objektiv; фотоплівка — photofilm, photographic film — pellicule photographique, film photographique — Photofilm, photographischer Film — фотопленка, фотографическая пленка, фотопластинка — photographic plate, photoplate — plaque photographique — Photoplate — фотопластинка та фотопапір — developing paper, photographic paper — paper photographique — photographisches Paper — фотобумага FTŽ 2007.

Terminologija | 2011 | 18

1 7 3

мотиви урочистості чи бажання підкреслити значущість фотографії, але аж ніяк не наукове прагнення до ясності й точності, адже для ясності цілком достатньо самого слововжитку. Деякі — фотодокументалістика, фотожурналістика, фотофорум,... — можливо, навіть не мали повних варіантів, а лише нагадують скорочені слова. Окремі — фотографіка, фототипія 1. «спосіб друку з світлочутливих скляних пластинок, на яких фотографічно зафіксовано зображення»; 2. «відбиток із такої пластинки» TŽŽ 1936, «фотомеханічний безрастровий спосіб плоского друку для репродукування тонових оригіналів» TechEnc I 2000, фототека «систематизоване зібрання фотографій або негативів» TŽŽ 2001 — і не могли мати (а не «бібліо т е к а ф о т о графій чи ф о т о графії»!).

Поділ повних (не завжди доречно казати: розгорнутих) варіантів — словосполучень і їхніх скорочених форм — на можливі й неможливі, навіть у термінології та науковому стилі, міг би бути лише частковим. Можлива підстава такого розмежування — те, що компонент foto- має й інше значення — «світло» (воно навіть основне), — аж ніяк не була б вирішальною: характерна риса саме цієї групи слів, які не є скороченнями, — майже суцільна термінологічність: фотосфера «поверхня Сонця, що випромінює світло й тепло» TŽŽ 1936, фотоенергія MksIL 2010 10 4, фотометр 1. у фізиці — «прилад для вимірювання інтенсивності світла»; 2. в астрономії — «прилад для визначення яскравості зірок» TŽŽ 1936, «вимірювач фотометричних величин — яскравості, сили світла, світлового потоку, освітленості» AETŽ 2010, фотоопсія «суб’єктивне відчуття відсутнього світла» M ir G 1984 7 25, фотосинтезис «утворення в рослинах органічних сполук (хлорофілу) з неорганічних речовин під впливом світла» TŽŽ 1936, фотосинтез «утворення в рослинах сахаридів із CO₂ і H₂O під дією енергії світла» ChŽ 1997, «утворення органічних сполук із неорганічних у рослинах і деяких бактеріях під дією енергії світла» ChŽ 2003, фотоперіодизм «вплив тривалості дня й ночі (періодичної зміни світла й темряви) на ріст рослин» TŽŽ 1936, фототропізм «рух частин рослини до джерела однобічного світла, від нього або <...>» TŽŽ 2001, фототаксис «таксис, спричинений світлом (рух до джерела світла або від нього)» TŽŽ 2001, фотоморфоз «зміна форми рослини, спричинена світлом» TŽŽ 2001, фотокінез «активний рух тварин, спричинений світловими подразниками» TŽŽ 2001, фоторецепція «сприйняття енергії світлових подразників, що діють на організм, і перетворення її на нервовий імпульс» TŽŽ 2001, фоторецептор M ir G 1971 11 14, фотобіологія «галузь біології, що досліджує процеси, які відбуваються під впливом на організм ультрафіолетового або інфрачервоного випромінювання (фотосинтез, фотоперіодизм, фототаксис тощо)» VLE VI 2004, фоприймач M ir G 1973

174 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

11 56, FTŽ 1979 ir 2007, фотоприймач M ir G 1970 9 57, 1971 9 9, фотолінійка (тридцять світлочутливих елементів, розташованих в один ряд) T 1978 91 2, фотохімія «наука, що досліджує хімічні явища, спричинені світлом» ChŽ 1997, фотоокиснення, фот відновлення і фотополімеризація ChŽ 1997, незвичайна фотолюмінесценція (лат. lumen, luminis — «світло»!) «самосійне світіння речовини після її освітлення» TŽŽ 1936, «люмінесценція, спричинена видимим або ультрафіолетовим світлом» (люмінесценція «світіння, спричинене джерелом нелюмінесцентної енергії») ChŽ 1997, процедура фотоомолодження обличчя (виконується із застосуванням технології інтенсивних світлових імпульсів) Sav su TV 2007 49 11, фотоакустичне явище «утворення акустичних (звукових) хвиль у середовищі внаслідок впливу оптичного випромінювання» TechEnc I 2000.

Семантична відмінність між термінами цих двох груп — «фотографія» і «світло» — майже завжди чітка й очевидна (невже хтось подумав би, що фототерапія — це «фотографічне лікування»?). Є деякі двозначні терміни, але їхні значення споріднені за своєю природою, і цей зв’язок легко зрозуміти, наприклад: фоточутливість ↑ чутливість до світла 1. «здатність матеріалу поглинати частину спектра електромагнітного випромінювання»; 2. фоточутливість — «характеристика фотографічного матеріалу, що дає змогу підібрати експозицію» ChŽ 1997, фототехніка 1. «мистецтво й наука освітлення», 2. «техніка виготовлення фотографій» TŽŽ 1936. Крім того, тут уже відбулося розмежування значень — чутливість до світла і фоточутливість (хоча ще непослідовно: фотошар — «світлочутливий шар» — фотослой – photosensitive layer, photolayer ChŽ 1997), фототехніка і світлотехніка «галузь науки й техніки, що охоплює способи створення оптичного випромінювання та його практичного використання» TechEnc IV 2010.

Чималу групу значень «світла» становлять фотоелектрика «електричні явища в речовинах під дією електромагнітного випромінювання» AETŽ 2010 і фотоелектричне або фотовольтаїчне явище AETŽ 2010. Скорочені форми, основний (другий) компонент яких є чітко відомим електротехнічним терміном, зрозумілі й однозначні — фотострум, фотонапруга, фотоопір, фоторезистор / резистор, фотопотенціал, фотоіндукція, фотозбудження, фотопровідність, фотопровідник FTŽ 1979, фотонапівпровідник LA 1996 220 24, фотонапівпровідниковий папір T 1971 108 2, фотогенератор (перетворює енергію світла на електроенергію) TechEnc I 2000, фотоелектрична сонячна електростанція LA 1973 130 15, хоча в деяких мовах поряд із ними або лише замість них уживаються повні варіанти, наприклад: фотострум — фр. photocourant, courant photo-

Terminologija | 2011 | 18

175

électrique, фотонапруга — фр. phototension, tension photoélectrique, фотопровідність — рос. фотопроводимость, фотоэлектрическая проводимость, фотопровідник — нім. Photoleitfähigkeit, photoelektrische Leitfähigkeit, lichtelektrische Leitfähigkeit, рос. фотопроводимость, фотосигнал — фр. signal photoélectrique FTŽ 2007. Чимало інших термінів, скорочені форми яких можуть бути незрозумілими, мають варіанти: фотоелемент TechEnc I 2000, фотоелемент – Photoelement, Photozelle, lichtelektrische Zelle – photocell, photo-electric cell – élément photo-électrique, cellule photo-électrique, photopile – фотоэлемент AETŽ 2010, фотоелемент – photocell, photoelectric cell – cellule photo-électrique, photopile, photocellule – Photozelle, lichtelektrische Zelle, Photoelement – фотоэлемент FTŽ 2007, але фотоелемент, фотоелектричний елемент FTŽ 1979, «е л е к т р о н. елемент або пристрій, дія якого ґрунтується на ф о т о е л е к т р и ч н и х явищах (...)» VLE VI 2004, FTŽ 1979, фотоефект «фізичне явище — утворення електронів в атомах речовини під час опромінення рентгенівськими або ультрафіолетовими променями» TŽŽ 1936, «емісія електронів з освітленої поверхні речовини» AETŽ 2010, «одне з фотоелектричних явищ» VLE VI 2004, але фотоефект, фотоелектричний ефект FTŽ 1979, фотоефект ↑ фотоелектричний ефект ChŽ 1997 ir 2003, однак знову фотоефект FTŽ 2007; фотоабсорбція див. фотоелектричне поглинання FTŽ 1979 і фотопоглинання див. фотоелектричне поглинання FTŽ 2007; фотовідгук див. фотоелектричний відгук FTŽ 1979, але лише відгук FTŽ 2007.

Ще одну групу становлять фотоелектронні прилади — «вакуумні електронні або напівпровідникові прилади, що перетворюють енергію оптичного випромінювання на електричну енергію. □ принцип дії ґрунтується на фотоемісії, фотопровідності або бар’єрному (вентильному) фотоефекті» TechEnc I 2000 — photoelectronic device – dispositif photo-électrique – photoelektronisches Gerät – фотоэлектронный прибор RETŽ 2000, AETŽ 2010. Назви конкретних таких приладів варіюються: фотоелектронний помножувач TechEnc I 2000, фотопомножувач, фотоелектронний помножувач – фотоумножитель, фотоэлектронный умножитель – photomultiplier – Photo(elektronen)vervielfacher FTŽ 1979, фотопомножувач – photomultiplier – photomultiplicateur – Photoelektronenvervielfacher, Photov ervielfacher – фотоумножитель, фотоэлектронный умножитель FTŽ 2007, фотопомножувач – photomultiplier tube, photomultiplier – tube photomultiplicateur, photomultiplicateur – Photoelektronenvervielfacher, Photomultiplikatorröhre, Photov ervielfacher – фотоумножитель, фотоэлектронный умножитель RETŽ 2000, фотопомножувач «вакуумна лампа для перетворення світлового сигналу на електричний. Має фотока-

176 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

todą ir elektronų daugintuvą“ AETŽ 2010. Fotodiodas FTŽ 1979 ir 2007, TechEnc I 2000, RETŽ 2000, AETŽ 2010 – be variantų. Kai kurie šių įtaisų kartais laikomi fotoelektriniais ir turi nemažai įvairių sinonimų: fototranzistorius – фототранзистор, фототриод – phototransistor, phototriode, photistor – Phototransistor, Phototriode FTŽ 1979, phototransistor, optoelectronic transistor, optotransistor – phototransistor, transistor optique, transistor à effet photo-électrique – Fototransistor, optischer Transistor – фототранзистор, онтотранзистор, RETŽ 2000, tik fototranzistorius „tranzistorius su dviem pn sandūromis o p t i n ė s spin-duliuotės energijai keisti ir fotosrovei stiprinti naudojant f o t o e l e k t r i n į reiškinį“ – Phototransistor – phototransistor – phototransistor – фототран-зистор AETŽ 2010; fotoelektrinė relė TechEnc I 2000, bet fotorelė – фотоспереле – light relay – Lichtrelais, Photorelais FTŽ 1979, light relay, photorelay, p h o t o e l e c t r i c relay – photorelais, relais p h o t o s e n s i b l e, relais p h o t o-é l e c t r i q u e – Lichtrelais, Photorelais – фотопереле, ф о т о-э л е к т р и ч е с к о е реле FTŽ 2007, Photorelais, p h o t o e l e k t r i s c h e s Relais – photorelay, photocell relay, p h o t o-e l e c t r i c relay – relais p h o-t o-é l e c t r i q u e, photorelais, relais p h o t o s e n s i b l e – фотопереле AETŽ 2010, bet f o t o e l e k t r o n i n ė relė TechEnc I 2000.

Принцип ясності вимагає, щоб повний варіант цих термінів був обов’язковим, а скорочення допускалося як контекстний варіант.

Ще оманливішою є фотоемісія – p h o t o e l e c t r o n i c emission, photoemission – émission p h o t o é l e c t r o n i q u e, émission p h o t o e l e c-t r i q u e, photoemission – l i c h t e l e k t r i s c h e E l e k t r o n e n e m i s s i o n, Photoemission – фотоэлектронная эмиссия, фотоэмиссия FTŽ 2007 – якщо це «вивільнення електронів із поверхні твердого тіла або рідини під дією електромагнітного випромінювання» AETŽ 2010, то це не фотоемісія AETŽ 2010 і не фотоемісія, фотоелектронна емісія FTŽ 1979 (там лише фотоемітер), а емісія фотоелектронів TechEnc I 2000, хоча подається: інакше ↑ зовнішній фотоефект – «емісія фотоелектронів, випромінювання електронів із твердих тіл (...) і рідин, які поглинули енергію електромагнітних променів (фотонів)» TechEnc II 2003.

Подібно слід оцінювати скорочення терміна фотохімічний смог «смог, що утворюється внаслідок реакцій оксидів азоту з вуглеводнями під дією ультрафіолетового випромінювання» – фотохимический смог – photochemical smog фотосмог T 1979 174 3. Імовірно, і новітня фотолітографія «створення рельєфного рисунка фотохімічним способом» ChŽ 2003 «на металі, склі, напівпровіднику» TŽŽ 1985 і 2001 є фотохімічною літографією.

Terminologija | 2011 | 18

177

Компонент фото іноді відокремлюють від слова, роблять самостійним і по-різному — сполучником, дефісом або тире — поєднують з іншим, найчастіше кіно: фото і кіноапарати M ir G 1972 10 62, фото та кінозасоби L ir M 1973 15 2, фото-кіноконсультація M 1974 1 3. Але кіно морфологічно зовсім інше: фото- — це лише компонент слова «фотографія», тоді як скорочена форма кінематографа кіно є адаптованим до литовської мови й відмінюваним словом (слова фотас немає, натомість є інше слово фотас «несистемна одиниця вимірювання освітленості» MetrŽ 2006). Правильно: фотоапарати і кіноапарати або новітній варіант фото- і кіноапарати. Подібно слід виправити сторінки мистецтва і фото (=сторінки мистецтва і фотографії або сторінки мистецтва і фотоматеріалів) N 1969 12 2, фото і хімічний синтез (=фотосинтез і хімічний синтез, фото- і хімічний синтез) M ir G 1971 2 14, виробництво кінокамер, фото-, радіоапаратів (=фотоапаратів і радіоапаратів або фотографічних і радіоапаратів) T 1970 18 3.

Повернімося на 40 років назад і стрибнімо аж у 1930 рік. Талановитий творець гумористичної хроніки литовського життя Аугустінас Гріціус у фейлетоні із заголовком, що замінює оголошення, «Шукаю супутницю життя» фіксує незмінюване слівце фото: З метою одруження дівчата 17–20 років, надсилайте фото, пишіть — виграєте (1930) A. Gric VN 1969 259 («молодий заможний учитель» демонструє міжнародну мовну культуру — бажає фотографію A. Gric VN 1969 261). Таке траплялося й набагато пізніше: Публіцистика, мистецтво, фото, гумор N 1970 7 2. Звинувачує фото (рубрика) VN 1969 301 3. Отже, можна розрізнити навіть два значення фото — «знімок» і «фотографія». Трапляються справжні дива: АН-30 буде застосовуватися не лише для фото-, а й для теплової, геофізичної, гравітаційної зйомки Spr 1976 2 13. На початку руху за культуру мови, що розпочався приблизно пів століття тому, поширене в пресі фото (Л. Жвея) замінили цілком литовським варіантом — (Л. Жвея) знім.. Це зробила десь у пресі Антане Кучінскайте, і вдалося так добре, що в KPP 1976 і 1985 уже нічого не довелося робити, виправляють лише написання компонента фото-: фото ефект (=фотоефект), фото знімок (=знімок, фотознімок) тощо. Але невдовзі знову довелося: фото (=знімок, фотознімок) TT 1992, — іншомовне скорочення. = 1. знімок (2. фотографування) KP4L1 2005. Тепер уживають по-різному — і знім., і фото, і фот., і фотогр., не кажучи вже про витіснення слова «знімок» — сліпу, необґрунтовану заміну фотографією під впливом жаги до інтернаціоналізації та моди. А розгул жаргонізмів змушує остерігатися навіть фоткати жарг. гібр. ненорм. =фотографувати, знімати KP4L1 2005. Та куди ж поділася фотка? Отже, щоб підґрунтя було міцнішим і чіткішим, варто з теоретичним поглядом озирнутися і на минуле, і на сучасність.

178 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

2. Багатозначна фотографія та різноманітні знімки (фотографії).

У SNŽŽ 1907 ще нічого немає. У TŽŽ 1936 зафіксовано технічне значення слова фотографія — 1. «точне відтворення предмета променями світла на певних світлочутливих пластинах» (2. «знімок, зображення», 3. «установа, де роблять фотографії»). Отже, ми відразу стикаємося з неоднозначністю терміна. Зовсім не маючи наміру змінювати семантику інтернаціонального слова, мовознавець має зазначити, що ф о т о г р а ф і я у значенні «знімок» вирізняється з довгого ряду слів із компонентом –грама – телеграма «повідомлення, передане телеграфом; <...>» (пор. телеграф 1. «система електричного зв’язку, що передає літерні й цифрові повідомлення або нерухомі зображення електричними сигналами, які поширюються дротами, або радіосигналами», тоді як телеграфія — «галузь науки й техніки, що вивчає принципи телеграфного зв’язку та розробляє його пристрої»), а також радіотелеграма «повідомлення, отримане й записане по радіо» (пор. радіотелеграф) і радіограма 1. «телеграма, передана радіотелеграфом»; спектрограма «зображення спектра, отримане фотографічним, фотоелектричним, термоелектричним або іншим приладом» (пор. спектрограф «прилад для утворення й реєстрації спектра, <...>», спектрографія 1. «отримання зображення спектра електромагнітних хвиль»); енцефалограма «рентгенівський знімок головного мозку, <...>» (пор. енцефалографія) і фонограма 1. «запис звуку (...) <...>» (пор. фонографія 3. «запис звуку на платівці, магнітній стрічці <...>» і апарат для фонографії — фонограф TŽŽ 2001. Тут –граф — це пристрій, апарат, а фотограф — «фахівець із фотографування» DŽ 2000, TŽŽ 2001, тоді як «працівник телеграфу» — телеграфіст DŽ 2000, TŽŽ 2001. У фотографії є також фотограма, але вона відрізняється від фотографії, тобто фотознімка: фотограма 1. фот. «тіньове зображення предмета на світлочутливому фотошарі, отримане без фотокамери» TŽŽ 2001 (інші значення вже згадувалися при фотографіці), отже, вона подібна до рентгенограми і особливо томограми «зображення вибраного шару об’єкта (або тіла), отримане томографом» MetrŽ 2006 (пор. томографія «рентгенографічне дослідження об’єкта — отримання томографом тіньових знімків різних шарів об’єкта», томограф «рентгенівський апарат, що робить знімки методом томографії» TŽŽ 2001).

У компілятивному TŽŽ 1936, крім уже згаданого слова фотографія [2. «знімок, зображення»], наведено фото «скорочене слово фотографія», фотографічний апарат «пристрій для фотографування, <...>», фотограф «людина, яка робить фотографії», фотографувати «зображати, робити фотографічні знімки», фотостат «фотографічна копія документа, карти, картини», а також фотогенічний

Terminologija | 2011 | 18

179

«добре відображуваний у ф о т о г р а ф і ї», фотограмметрія — «спосіб визначити справжній розмір предметів, вимірюючи ф о т о г р а ф і ю предмета», фотогравюра — «ф о т о г р а ф і я, виконана способом гравіювання», фотоскульптура — «<...>, ліплення з ф о т о г р а ф і ї» (отже, варіюються фотографія, світлина, фотографії і фотографічна світлина, а також фото...), що вказує на «зв’язок зі світлом, із фотографією».

У перекладному TŽŽ 1951 не помітно більшої новизни й досконалості: фото див. фотографія, а вона ж має три значення: 1. «с п о с і б відтворення зображень предметів <...>», 2. «зображення, одержане цим способом; с в і т л и н а», 3. «м а й с т е р н я, де роблять такі світлини» (у TŽŽ 1969 фото див. фотографія 2.); немає ані фотографа, ані фотографувати (вони, а також фотографічний, є в TŽŽ 1969). У TŽŽ 1985 і 2001 значення 3 у фото і фотографія вже немає.

У DŽ 1954 значення 1–3 фотографія майже не відрізняються від TŽŽ 1951. У DŽ 1972 значення 3 у фотографія зникає. Тут є і фотознімок у DŽ 1972, 1993, 200, і світлина 1. «зображення фотографії» у DŽ 1954, а також знімати 18. «робити світлину, фотографувати»: з н і м а т и, зняти гарний краєвид, ф о т о г р а ф і ю у DŽ 1954, а фотографувати — «робити світлини ф о т о а п а р а т о м» у DŽ 1954, «<...> ф о т о а п а р а т о м» у DŽ 1972, 1993, фотограф — «той, хто робить ф о т о г р а ф і ч н і с в і т л и н и» у DŽ 1954, «фахівець із фотографування» у DŽ 1972 і 1993. Така подвійність словникового вжитку — фотографічна світлина і світлина — властива й енциклопедіям: фотографія — «одержання стійких зображень (с в і т л и н) <...>» LTE III 1978, «спосіб одержання стійкого зображення <...>; зображення предмета, одержане цим способом (ф о т о г р а ф і ч н а с в і т л и н а)» TechEnc I 2000, 1. «одержання стійкого зображення об’єкта (с в і т л и н и) <...>» VLE VI 2004.

Для цієї подвійності й термінологічної переваги фотографічної світлини (хоча й не абсолютної) важливий ще один чинник. Від неї відрізняється синонім терміна рентгенограма — рентгенівський знімок: рентгенограма, рентгенівський знімок TechEnc IV 2010, рентгенограма — «<...>; р е н т г е н і в с ь к и й з н і м о к» TŽŽ 2001, у повсякденній мові просто рентгенівський знімок у DŽ 1972 і 1993. Точнішою й системнішою була б рентгенографічна світлина. Є й зовсім інші знімки, адже існують і інші види фотографування, наприклад, теплове, геофізичне, гравіметричне фотографування Spr 1976 2 13, та інші камери, наприклад, ф о т о г р а м м е т р и ч н а к а м е р а — «точно відкалібрована і н ж е н е р н а ф о т о к а м е р а для одержання г е о м е т р и ч н о т о ч н и х ф о т о г р а ф і ч н и х з н і м к і в, які обробляють ф о т о г р а м м е т р и ч н и м и м е т о д а м и» TechEnc

180 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

I 2000. Geodezijos šaka topografija, „tirianti ir kurianti Žemės paviršiaus vaizdavimo planuose ir žemėlapiuose metodus“ TechEnc IV 2010, turi terminą topografinė nuotrauka TechEnc II 2003 (geodezijos str.). Spaudoje jau pasitaiko sutrauktinis trumpinys toponuotrauka Sav su TV 2009 10 65. Primityviai – daroma iš akies – akinė nuotrauka – глазомерная съёмка RLKŽ IV 1985 (LKŽ I₁ 1941 ir I₂ 1968 nėra). Tiksliam darbui pasitelkiama fotografija (bet jos neužtenka), pavyzdžiui, fototeodolitinė nuotrauka „planų ir žemėlapių darymas iš antžeminių fotografinių nuotraukų. Fotografuojama nuo žemės paviršiaus fotoeodolitu. Gautos fotografinės nuotraukos dorojamos stereofotografiniais prietaisais bei skaitmeniniais metodais“ TechEnc I 2000. Geodezijos šakoje fotogrametrijoje, kurios svarbiausias tikslas – iš fotografinių nuotraukų matavimų nustatyti įv. objektų formą, dydį ir padėtį, sudaryti planus ir žemėlapius TechEnc I 2000, yra gravimetrinė nuotrauka – „visuma gravimetrinių ir geodezinių darbų tam tikros teritorijos sunkio lauko tyrimams atlikti“ matuojant ir nustatant koordinates TechEnc II 2003. Taigi šitokia nuotrauka yra „darymas“ (rus. съёмка, о не снимок) arba „darbai“, o pagal gravimetrinės nuotraukos duomenis sudaromi gravimetriniai žemėlapiai TechEnc II 2003. Yra ir šitokios nuotraukos reikšmė „metodas“: geologinė nuotrauka – „geologinių darbų kompleksinis metodas, padedantis tam tikroje teritorijoje nuodugniai ištirti Žemės plutos sandarą <...> ir gautus duomenis pavaizduoti geologiniuose žemėlapiuose“ TechEnc II 2003. Kartais iš apibrėžties (ar ne visai vykusio aiškinimo), pavyzdžiui, str. litocheminė nuotrauka TechEnc III 2008, reikšmė lieka nesuprantama. „Metodas“ veikiau yra nuotraukos metodas, o ne pati nuotrauka. Pagal savo motyvaciją nuotrauka turėtų būti „rezultatas“, o ne „darymas“. Randame, kad taip ir skiriama: survey – 1. „matavimų atlikimo aktas ar veiksmas santykinėms taškų padėtims ant, viršum ar žemiau Žemės paviršiaus nustatyti“ – matavimas, 2. „tokių operacijų rezultatas“ – nuotrauka: engineering survey – inžinerinis matavimas, inžinerinė nuotrauka K ir GdŽ 2000, taip pat nuotrauka – photo(graph); picture, bet vietovės nuotrauka – survey LAKŽ 1991. Šitoj situacijoj ir fotografinės nuotraukos reikšmė kiek kitokia: photographic survey – „nuotrauka, padaryta ir pagal aerofoto nuotraukas, ir pagal foto nuotraukas, t. y. remiantis jų deriniu“ – fotografinė nuotrauka“ K ir GdŽ 2000. Yra ir tokia nuotrauka, kur fotografija ne remiamasi, o ja tiesiog mechaniškai papildomi tekstiniai duomenys. Pagal naują agresyvią tarptau-

Terminologija | 2011 | 18

181

За модою на театральність її називають фотографією і беруть у лапки: констатація фактичних обставин, або «юридична фотографія». Фактичні обставини додатково можуть фіксуватися засобами відео- або звукозапису, тож це також світлини або відеоматеріали Vd 2011 20 46.

Нарешті, є фотографія, здається, зовсім не пов’язана з фотографією: фотография — 5. спец. фотографія (фіксація трудових дій, процесів): фотография рабочего времени – фотографія робочого часу RLKŽ IV 1985, фотохронометраж — «спосіб дослідження витрат робочого часу, за якого одночасно спостерігають, вимірюють і вивчають тривалість окремих елементів трудової операції та інші категорії витрат упродовж <...>. Δ є поєднанням фотографії робочого часу (дослідження робочого часу, під час якого вимірюють усі без винятку витрати робочого часу) і хронометражу» VLE VI 2004.

Отже, оскільки світлина буває і рентгенівською, і топографічною, гравіметричною, геологічною, у фаховому вжитку цілком точним терміном є також фотографічна світлина. Однак і галузі, і значення цих знімків настільки різні, що в фотографії (не техніці) та повсякденній мові світлина зрозуміла без означення — на відміну від тих суто термінологічних знімків.

З тривалого й численного вжитку варто бодай трохи згадати давніший: Відвів Клуба до фотографа, <...> (1897) V. Kudir R I 1989 160. Фотографію давно вже надіслав би, <...> (1898) V. Kudir R II 1990 846. <...> перервав фотографію (1905) J. Basan MGKr 1997 174. <...> перервав кілька моїх фотографій (1907) J. Basan MGKr 1997 200–201. Трапляється й дещо незвичайне: Полянський <...> обіцяв прийти зі своєю фотографією й усіх нас зняти A. Čech JV 1961 379. Найважливішим є репрезентативний ужиток: за вивісками добре відоме й згадуване з давніших часів фотоательє VLE VI 2004 212, хоча й не внесене до словників іншомовних слів і нормативної лексикографії; згодом його невдало замінило вже згадане фотографія 3. «заклад, <...>» і «майстерня, <...>», однак подекуди це зафіксовано, наприклад: фотоателье – фотоательє і фотография – 3. (майстерня) фотографія, фотоательє (але сняться в фотографии – сфотографуватися у фотографії!..) RLKŽ IV 1985; Союз фотолюбителів Литви (1933) TechEnc I 2000 624, фотолюбитель – фотолюбитель LRKŽ 1971, 1988, фотолюбитель – фотолюбитель, фотограф-аматор (хоча фотолюбительский – фотолюбительський), фотограф-любитель – аматор фотографії RLKŽ IV 1985, фотограф-любитель – фотограф-аматор RLKŽ II 1983, mėgėjas fotografas – любитель-фотограф LRKŽ 1971, 1988; Спілка фотомистецтва Литви (1969) і Спілка фотохудожників Литви (1989) TechEnc I 2000 624.

182 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

Хоча fotografija стара, її семантика й досі змінюється. У лексикографії ще не зафіксовано значень «діяльність, заснована на фотографічній техніці; сукупність зображень — фотографій — отриманих за допомогою фотографічної техніки, та/або жанрове розмаїття, а також жанри», але в ужитку вони давно є: теорія фотографії, історія фотографії, розвиток фотографії; художня, документальна, наукова, рекламна, пресова фотографія; фотомистецтво, фотографіка, фотоархів, фототека, фотоантологія,... Так само є скульптура (як жанр), а не скульптури (як твори), графіка, а не гравюри, акварель, а не акварелі, так само й виставка фотографії. Невдале надмірне розширення — механічне розуміння суті граматичної категорії числа — це виставка фотографій, а другий механічний крок — якщо фотографій, то не світлин, тож витісняють і світлину. Інша річ — окрема виставка фотографій / світлин якогось автора або експозиція фотографій / добірка світлин автора в загальній виставці фотографії. Не слід забувати про давно наявне, але ще не зафіксоване лексикографічно і навіть безпідставно підозрюване медіа фотографії та кіно NŽA 2010 9–10 334. На периферії трапляється огляд фотографічного життя IQ 2010 7 114 (пор. культурне, мистецьке, літературне життя), навіть тема фотонекдотів IQ 2010 7 114.

3. Спроби литуанізувати (різні значення слова «фотографія»).

Ті литовці, які познайомилися з фотографією як фотографи, насамперед робили це не литовською мовою, без литовських термінів. А ті, хто знайомився з нею лише за світлинами, — тим паче. Спочатку вистачало відомого, хоч і пристосованого до дещо іншого зображення, а отже, й до іншої семантичної сполучуваності варваризму abroz das: Einam a b r o z d ė l i ų (фотографій) n u s i t r a u k t (Сурвілішкіс) LKŽ I₁ 1941, I₂ 1968, а також ZnŽ I 2003, abrozas: Anas a (t) d a u š t a s kap un a b r o z e l i o LzŽ 1985, abrozas, abrazikas ZtŽ 1998. Дехто навіть із дуже високопоставлених інтелігентів розважається, не розуміючи, що то за вівця, яку вовк заніс і покинув, а вона, одурманена, біжить за ним: <...> з четвертої обкладинки, з двох фотографій формату пасино, авторка, яка претензійно позує, наче манекен NŽA 2007 8–9 430.

Фотографія, увійшовши в живу мову, означає лише «світлина», та й то лише литуанізована — patagrapija (Гервенчяй, Маріямполе) і patagrapuoti (Сімнас), patigrapija (Камаяй, Паломене) LKŽ IX 1973, patigrapija (а також patigrapuotis) ZnŽ II 2004, potigrafija ZtŽ 1998 (і patigrafuoti), LzŽ 1985, або ж зі слов’янським впливом — fotigrafka, patigrafka LzŽ 1985, fatagrafavoti DvŽ I 2005. Є ще fotikartka і korta 3. ZtŽ 1998. І у вірші Миколаса Вайткуса є картка: Лежатиме на столі ця к а р т к а, / З неї дивитиметься сумне обличчя, <...> LPoez I 1969 365.

Terminologija | 2011 | 18

183

Литвинізація почалася досить рано. Антанас Баранаускас писав у 1876 р.: Надішли мені зображення свого обличчя, виписане світлописом A. Baran R II 1970 195. Уже 1887 р. не світлопис, а світлописання: Свій образ, на який Ви так люб’язно попросили, надсилаю A. Baran R II 1970 144. Хоча в наступному реченні йдеться лише про зображення: Мені теж було б дорого отримати Ваше любе зображення. У живій мові та старих писемних пам’ятках зображення має значення 3. «зовнішність, вигляд» і 4. «образ» ще від М. Дауґші, а також 1. «художнє зображення на площині», тому без труднощів виникло й значення 2. «фотографія, зображення» LKŽ IX 1973. У LKŽ це зображення подається з різних місцевостей литовськомовного ареалу: Юзіс малював зображення (Жаґаре). А[r] ви маєте своє зображення (Мєжішкяй); також Пагегяй, Куршенай. Із позначкою розм. слово внесено до DŽ: зображення 2. «фотографія» DŽ 1954 і 1972, 3. «фотографія» DŽ 1993, а фотографія 1. тлумачиться як «фотографічне зображення» DŽ 1954, 1972, 1993. Значно ширше вживається дієслово зображати «фотографувати» та абстрактний іменник зображення у Моседісі, Ґрушлаукісі, Шатесі, Тельшяй, Кретинзі, Куршенай, Ержвілкасі; Жаґаре, Мешкучяй, Юрбаркасі, Скірсменуне, Кідуляй, Ґейстараї, Крякенаві, Алізаві, Кірдейкяй (рідк. 2. «зобразити на папері» у Таураґе, зображений «прикрашений зображеннями, ілюстрований» у Маріямполе), зображувач у Кідуляй і зображальник 1. у Куршенай, Юрбаркасі — «фотограф» LKŽ IX 1973. Навіть у DŽ 1972 і 1993 зображати — розм. «фотографувати». Слід згадати й новотвір А. Баранаускаса зображописець «маляр» LKŽ IX 1973. До речі, серед можливих авторів слова образописець «маляр» (як і образоріз «скульптор», образорізь і образорізьба «скульптура» — їх, очевидно, хотіли замінити Aušros (1883 146) skaptorius, skaptorysta), найімовірнішим був би Йонас Яблонскіс, бо саме його skaptorystė, творення Юдзуна skaptyba, у Юдзуна й Й. Басанавічюса skaptininkas, у писемних пам’ятках skaptinys LKŽ XII 1981) справді означає: його образопис 2. «твір живопису, малярська робота» (1. «образне, піктографічне письмо»), образописна праця, можливо, і образописство «живопис» (образописання — Антанаса Леліса) LKŽ XVII 1996. Образ уже в старому словнику К. Ширвіда (~1620) має значення 5. «художнє зображення» LKŽ XVII 1996: obraz / imago, simulachrum, statua. wayżdas / abrazas, у старих писемних пам’ятках — також «статуя»; SNŽŽ 1907 — paveikslas, abrożdas, risunkas (р.), навіть у DŽ 1954 і 1972 ще є vaizdakal yba див. скульптура. Але писати має значення 12. «прикрашати, орнаментувати», хоча насправді також означає «малювати» (трояндам писати візерунок), «писати образ», хоча образописець уживав навіть Й. Бальчіконіс або його внесено до LRKŽ V 1968, більше нагадує рос. писать картину. Можливо, недарма Й. Яблонскіс вдався також до слова образописець LKŽ XVII 1996.

184 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

A. Baranauskas’ šviesraštis would be orthographically precise, but its motivation is unclear: v e r t a l a s is simply from Greek photographia (or French photographie), but paveikslas šviesraštis also calls to mind German Lichtbild. The designation is in fact motivated not by šviesa, but by šviesti, šviečia, švietė 5. phot. ‘to act by means of light when making a photograph, to expose’ LKŽ XV 1991; it cannot in any way be motivated by the semantics of the words rašyti ar raštas (‘to write’ or ‘writing’). Only in explaining skaitmeninės fotografijos is the word rašyti (‘to write’) needed: If the i m a g e i s r e c o r d e d electronically by a charge-coupled element in a light-sensitive array, the photography is called digital. Photography is based on r e c o r d i n g the d i s t r i b u t i o n (...) of r a d i a t i o n or its a m p l i t u d e and p h a s e (...) VLE VI 2004. Recording an image on a medium is not photographic but magnetic (as with sound): įrašyti 3. ‘to record sound or an image on a magnetic disc or tape’ DŽ 1993 (u ž rašė i m a g n e t o f o n ą DŽ 1972 is inaccurate), įrašyti and įrašas: garso įrašas, vaizdo įrašas EncKompŽ 2005. It may be unclear whether the vaizdo ar garso įrašymo priemonės Vd 2011 20 46 used by the court are photographic or magnetic.

A. Baranauskas’ šviesraštis 2. ‘photograph, photo’ appeared considerably later—it was also unnecessarily attempted in sense 1, ‘photography (a method of obtaining an image),’ in RLŽ 1933 (it is absent from RLŽ 1924) and LRŽ 1933 (which also has šviesoraštis); in written sources, also in sense 3, ‘blueprint copy’ LKŽ XV 1991. A blueprint c o p y is in no way motivated: nuorašas (‘copy’) is made by hand, whereas the copying technique is kopija (‘copy’). Thus this šviesraštis 3. developed into a three-sense term šviesoraštis with no connection whatsoever to any *светопись, о из световая копия, светокопия—1. LTE XI 1983; otherwise ↑ diakopijavimas (‘diazocopying’), which is also diazotopinis [based on diazonium salts] šviesoraštis (kontaktinis arba projektinis) LTE III 1978; светокопировальный аппарат – šviesoraščio aparatas, светочувствительная бумага – šviesoraščio popierius 2. светокопия – šviesoraštis PolŽ 1959 3. ‘<...> apparatus’ LKŽ XV 1991. TechEnc has abandoned šviesoraščio, retaining diazokopijavimas and adding the new synonym diazotipija TechEnc I 2000, although it is unclear what such a copy should be called (diazokopija?). The šviesoraštis that appeared in DŽ 1972 remains in DŽ 1993 and DŽ 2000 as well.

Vinco Pietaris’ pavaizdas 4. is rare and entirely individual: I went several times to the p h o t o g r a p h e r, asking about i m a g e s (1897) V. Piet RR 1973 583 (later he used paveikslas: I went to the p h o-t o g r a p h e r then and took down a couple of p i c t u r e s Ustiužna (1897. X. 33), ibid. 590). It may have some connection with sense 5, ‘likeness,’ of pavaizdo 1–5 in older writings, LKŽ IX 1973.

Terminologija | 2011 | 18

185

An even more individual coinage is M. Valančius’ ataduosmis ‘portrait’ LKŽ I₁ 1941, ‘image’: He decorated the walls with ataduosmis of faces, or portaktais LKŽ I₂ 1968. Atiduoti 12. ‘to look like someone’ is illustrated by M. Valančius’ sentence from Salantai: That’s how Valančius’ Manė looks LKŽ II₂ 1969.

Atvaizdas in LKŽ I₁ 1941 is defined only as ‘portrait, picture,’ but J. Jablonskis’ sentence is interesting here: Here he writes our atvaizdai. In LKŽ I₂ 1968 the sense 1. definition of atvaizdas was expanded to include ‘photograph,’ but neither J. Jablonskis’ other sentence—Have you seen his atvaizdas?—nor J. Šlap’s atvaizdas – portret, fotografija, obraz LKŽ 1940 sufficiently confirms the meaning ‘photograph.’ J. Jablonskis’ atvaizdininkas ‘maker of images’ LKŽ I₁ 1941, later supplemented in LKŽ I₂ 1968 by BŽ 405 (RLŽ 1924 has нопмреписть – atvaizdininkas), certainly does not mean ‘photographer.’ DŽ 1954 and 1972 (nor later editions) do not assign atvaizdui the meaning ‘photograph.’

From the living-language and written-source meaning 14 of the prefixed verb atmušti, ‘to turn back, repel (rays, light)’ // ‘to cause to reflect,’ LKŽ VIII 1970, the rare atmuša 1. ‘reflection (in water)’ was derived (A. Juška’s dictionary, M. Pečkauskaitė-Šatrijos Ragana) LKŽ I₁ 1940, I₂ 1968. From the undoubtedly later meaning 13 of atmušti, although listed earlier, ‘to photograph’: They took Klubas to the photographer and photographed him <...> (V. Kudirka). The photograph came out beautifully (Utena). I’ll have to get myself photographed sometime, since I’ll need photographs for documents (Daugėliškis) LKŽ VIII 1970 (also Alovė, Dieveniškės)—also a relatively rare atmuša 2. ‘image’: His atmuša is beautiful, adistar (just like, exactly) he is, he is atsimušęs (A. Juška’s dictionary), atmušas 3. ‘picture, photograph’: My brother sent an atmuša from America (Simnas) (2. ‘imprint’: отпечаток – spūšnis, atspūdis, atmušas RLŽ 1924; 3. ‘copy made by writing through carbon paper’ in written sources) LKŽ I₁ 1940, I₂ 1968. These are calques from Polish odbitka (which also means ‘a linguistic calque—translation’), odbić. But they have adapted fairly well to the semantics of mušti (‘to strike’): ‘to photograph’ is also mušti: Mušė patagrapijas Leipalingis. Portretą mušą Dusetos, and especially widespread is numušti 24.: He managed to photograph you well Simnas. You need to get a photograph taken for your passport Liškiava (also Leipalingis, Švenčionys) LKŽ VIII 1970, numušti 10. ZnŽ II 2004. DŽ 1972 also had numušti 9. colloq. ‘to photograph’ (whereas atmušti only has sense 3, ‘to reflect,’ in DŽ 1972, 1993, 2000).

Paveiksluoti is considerably broader than paveikslas, (at)mušti; the latter is broader than the rather narrow atmuša(s), while the most widespread is numušti. Nuoėmos or nuojamos entirely

186

J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

nėra, tik imti fotografiją „fotografuoti, traukti“ (Salamiestis) LKŽ IV 1957, nuimti I. 4. „padaryti planą, nuotrauką ir kt.“ // refl.: Dukryte, nueik į miestą ir nusiimk (nusitrauk, nusifotografuok) (Žagarė; dar Kuktiškės, Vyžuonos) LKŽ IV 1957 (o „padaryti planą“ Raudonė, taip pat imti I. 5. „žymėti; daryti“: Matin ykas planą jema Salamiestis). Nusiimti paveikslą, imstyti paveikslus (prie paveikslo 2. LKŽ IX 1973) čia nepateikti. Pridurtinas nuimdinėti „fotografuoti“ DrskŽ 1988. Gana senas r e i k š m ė s s k o – l i n y s: Fotografiją būčiau seniai pris(i)untęs, bet neturiu – negaliu išvažiuoti nuim tų (1898) V. Kudir R II 1990 846. LKŽ IV 1957 nežymi imti šių verstinių reikšmių, o vertalas prasprūsta: [vaizduotė] nuima tų objektų portretus A. Mick LBP 1975 320. Aloyzas Vidugiris pažymėjo: nuimti 5. (vrt.) „nufotografuoti LžŽ 1985, bet ZtŽ 1998 – ne. Tikėtiniausi šių vertalų šaltiniai – lenk. zdjęcie ir zdjąć, zdejmować (veikiausiai – iš vok. Aufnahme ir aufnehmen), plg. ir rus. снимок ir снять, снимать. Deja, fotografiją imti įdėta į DŽ 1954, 1972, nors nuimti tokios reikšmės nei DŽ 1972, nei DŽ 1993 nėra.

4. Nuotrauka. Nuo gana anksti atsiradusio ir ikšiol nemažai paplitusio paveikslo¹nuotrauka 1. „fotografijos paveikslas“ visai nedaug vėlesnė – iš Aušros 1885 277. LKŽ VIII 1970 jj, kaip homonimas, visai pagrįstai atskirta nuo kitų veiksmažodžio nutraukti reikšmių (ir net nutrūkti² – nuotrauka 2.) vedinių. DŽ šito nedaro – nuotrauka 1. „fotografijos paveikslas“ DŽ 1954, 1972, 1993, 2000. Nuotrauka ir (nu)traukti (jau iš Tėvynės sargo 1899 7–8) – neabejotini v e r t i n i a i iš vok. Abzug ir abziehen. Ernestas Fraenkelis, žodžio traukti etimologijoje pateikdamas jo vedinius, nuotraukos (jokios!) nemini (Fraenkel 1955–1965), Wojciechas Smoczyńskis žodžio traukyti straipsnyje nuotrauką pateikia ne tik 1. „wyrwa; przerwa“, bet net 2. „zdjęcie, fotografia“ (Smoczyński) 2007. Šiokių tokių lietuviškų semantinių sąsajų gal ir galima įžvelgti – traukti 7. // „keisti daikto padėtį kitų daiktų atžvilgiu (artinti arba tolinti)“: Trauk tolyn nuo kelio trobą (Rokiškio r. Panemunis), 43. // „kreipti į save“: Matyt, traukia ugnį perkūnsargis (Seinai), gal labiau 36. „būti panašiam (į ką)“: Graži, laiba, aukšta – ant tėvą traukus (Miežiškiai), frazeologizmas kaip iš (vienos) akies trauktas – apie labai panašų į ką LKŽ XVI 1995. Dabar ši naujoji traukti semantika labai paplitusi ir įvairi: traukti 50. „fotografuoti, paveiksluoti“: Ėjo visi in pasus trauktis, <...> (Daugai), net ištraukti 28. „nutraukti, nufotografuoti“: Muno kumelė kaip ant fotografijos ištraukt(a) – toki puiki (Šatės),

Terminologija | 2011 | 18

187

перервати 34. «зобразити, сфотографувати» (у більшості аукштайтійських говірок, частково й жемайтських): Той батько... дав перервати її (дочки) зображення (Бартнінкай). Зробив собі знімок (Тауєнай). <...> ми зробили собі фотографії (Саламієстіс) LKŽ XVI 1995. DŽ 1954 знімати 18. «робити фотографію, фотографувати»: Знімати, переривати гарний краєвид, фотографію, DŽ 1972 – він уміє знімати, а переривати 7. «сфотографувати»: Зняти гарний краєвид. Треба сфотографуватися на паспорт. DŽ 1993 і 2000 не додають нічого нового. У слові trauktuvas Антанаса Вірелюнаса знімальний пристрій 19. (!) «фотоапарат» LKŽ XVI 1995, а vaizdotrauka «фотографія» LKŽ XVII 1996 не прижилися навіть як литовські відповідники.

Фотографія, хоч у фотографії це значення не є системним, але давно позбулася значення «майстерня» чи «підприємство», тож рятує її і від решти небажаної двозначності. Останнім часом спостерігається відступ назад: nuotrauka часто замінюють словом fotografija: сукупність фотографій NŽA 2005 5 199, кількість і якість фотографій IQ 2010 7 108. Бездумно підлаштовуються під англійську мову: Кестутіс Стоскус. Вільнюс. Фотографії Старого міста. – Photographs of the Old Town (2004). Легко помітити, що англійська мова якраз розрізняє: фотографія (і фотографування) – photography, а nuotrauka – photograph. Інші мови розрізняють приблизно так само, як литовська: нім. Photographie і Aufnahme, Lichtbild (і діапозитив), Abzug (у поліграфії), пол. fotografia і zdjęcie, рос. фотография і снимок. Іноді виходить зовсім незграбно: Фотографія з фотогалереї Гданська NŽA 2007 8–9 375. Звичайно, nuotrauka і далі вживають, навіть дуже авторитетні мовці, наприклад: «Інші фотографії не варті колекції»; – стверджує майстер (С. Жвірждас) Vd 2011 5 53. Досить часто nuotrauka вживають поряд із fotografija: цикл фотографій і цикл знімків NŽA 2006 3 73, фотографія Томаса Вишняускаса і знімок Томаса Вишняускаса NŽA 2005 10 484 і 485. Так слова вживають навпереміш навіть в одному реченні: Замість фотографії кардіолога В. С. опублікували фотографію анестезіолога В. Й. Vd 2006 12 11. Це доволі учнівська, прямолінійна й непотрібна стилізація. А трапляється й зовсім невдале вживання: на фотографіях і знімках постають NŽA 2009 7 267 (Нерійюс Шепетіс). Однак є й ті, хто добре відчуває потребу в слові nuotrauka: У великому документальному доробку найпереконливіші N і NN <...> фотографії KB 2007 7 36. <...> сьогодні фотографи, здається, не наважуються у своїх фотографіях розвивати «великі» теми IQ 2011 4 110. Знімати явно поступається міжнародному слову фотографувати, але й воно часом необхідне, наприклад: фотограф без упину знімав своїх одноплемінників NŽA 2007 10 504. Частіше вживання цього слова зміцнило б і становище nuotrauka.

188 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

ВИСНОВКИ

Фото-, фотографія і nuotrauka – наче піраміда. Її нижня частина складається з двох паралельних розділів. Перший — скорочені терміни зі значенням «фотографія», компоненти яких — foto- — короткі форми, численніші й частотніші за повні (довгі) варіанти, — розкривають багатошарове розмаїття фотографії: це фоточутливість та різноманітна фототехніка з фотоприладдям, фотографічна діяльність і її результати, галузі фотографії, її види (і фотографіка та фотограма, до речі, неоднозначні), жанри, різні терміни, прет терміни та оказіоналізми. Конкуренцію довгих і коротких варіантів (фотографічний апарат і фотоапарат) узус, хоч і не цілком послідовно та загально, вирішує на користь коротких (подібне співіснування різних форм є й у відповідниках інших мов). Довгі варіанти, хоча рідко потрібні, краще зберігаються в технічній термінології, меншою мірою — у фотографії, особливо в її нетехнічному сегменті та в усьому квазітермінологічному вжитку. Для термінографії доречні обидва варіанти, але перевагу здебільшого слід віддавати коротким. Деякі слова (фотодокументалістика, фотожурналістика, фотомистецтво) узагалі не мали довгих варіантів, а інші (фотографіка, фототипія, фототека) і не могли їх мати. Другий розділ — терміни різних наук, у яких компонент foto- не є скороченням від фотографії, а означає «світло» (фотосфера, фотосинтез, фотобіологія, фотохімія). Семантична відмінність між термінами цих розділів майже завжди ясна, зрозуміла й багатозначність деяких із них, а часом їх розмежовують (світлочутливість і фоточутливість, світлотехніка й фототехніка). Значення слів фотоелектрика, фотоелектроніка та фотохімія також легко вгадуються, однак скорочені форми зі значеннями «фотоелектричний», «фотоелектронний», «фотохімічний», основи яких не очевидно співвідносяться зі словами фотоелектрика, фотоелектроніка, фотохімія (фотоелемент, фотоефект, фотопомножувач, фот реле; фотоемісія; фотосмог), стають незрозумілими (навіть для фахівців — фотоелектричний чи фотоелектронний ?). Фотоелектричний елемент і ефект; фотоелектронні пристрої (помножувач, діод, реле), емісія фотоелектронів; фотохімічний смог зрозумілі. Незмінюване слово — усічене скорочення foto — не рекомендується й не має рекомендуватися.

Друга частина піраміди — уся з двох розділів фотографія — хоча вже без 3. «майстерня» або «підприємство» (це фотоательє), але досі принаймні частково двозначна, а фотографія 2. є також синонімічною — і (фото)світлина. До значень 1–2. фотографії примикають два додатки — фотографічна фотограма (обидва неоднозначні). Оскільки існує і інший тип фотографування, і камерами (фотограмметрична), тобто й гравіметрична, топографічна, геологічна тощо світлина — не фотографія, адже все почалося з аерофотознімка. Значення цих світлин двоїсте — і

Terminologija | 2011 | 18

189

«процес» (рос. съёмка, а не снимок), і «результат», лише іноді їх розрізняють — інженерне вимірювання та інженерний знімок. У міждисциплінарному вжитку точним системним терміном було б також фотографічний знімок, а не фотознімок (топографічний знімок ще досить рідкісний, а знімок місцевості — уже рідкісний), тим паче не просто знімок, який цілком достатній для праць із фотографії (не технічних) і звичайного мовлення. Юридична фотографія (можливо, й юридичний знімок?) — це «констатація фактичних обставин у тексті з фотографіями або відеоматеріалами». Семантика фотографії і далі змінюється, розширюється: це вже й «діяльність, заснована на фотографічній техніці; фотографії, їх жанрове розмаїття, жанри» тощо. Історія адаптації слова фотографія до литовської мови довга й широка: значення 1 слова фотографія — це калька А. Баранаускаса світлопис, значення 2 — зображення світлопис, зображення, образ, слово В. Пєтаріса pavaizdas, новотвір М. Валанчюса ataduosmis, рідкісне atmuša(s); фотографувати — зображати, бити, брати.

Верхня частина піраміди — усталені слова nuotrauka і (nu)traukti. Nuotrauka рятує слово фотографія від небажаної двозначності. Підлаштовуватися під англ. photograph зовсім недоцільно, адже в англійській двозначності якраз немає: фотографія (і фотографування) — photography. Хоч traukti поступається міжнародному слову фотографувати, але traukti необхідне й зміцнює становище слова nuotrauka. У серйозному — енциклопедичному, юридичному — вжитку слово nuotrauka закріпилося непохитно. Не можна допустити, щоб литовська школа фотографії залишилася без литовського слова nuotrauka.

ŠALTINIAI

AETŽ 2010 – Aiškinamasis elektrotechnikos terminų žodynas. Vyriaus. red. S. Žebrauskas, Kaunas.

Atg – Atgimimas (savaitraštis).

A. Baran R II 1970 – Baranauskas A. Raštai 2, Vilnius.

J. Basan MGKr 1997 – Basanavičius J. Mano gyvenimo kronika ir nervų ligos istorija. 1851–1922 m., Vilnius.

Bt – Buitis (žurnalas).

ChŽ 1997 – Chemijos terminų aiškinamasis žodynas. Ats. red. Z. Mačionis, Vilnius.

ChŽ 2003 – Chemijos terminų aiškinamasis žodynas. Ats. red. Z. Mačionis, Vilnius.

A. Čech JV 1961 – Čechovas A. Juodasis vienuolis. Vertė E. Viskanta, Vilnius.

DrskŽ 1988 – Naktinienė G., Paulauskienė A., Vitkauskas V. Druskininkų tarmės žodynas, Vilnius.

DvŽ I 2005 – Dieveniškių šnektos žodynas 1. Moksl. red. D. Mikulėnienė, K. Morkūnas, Vilnius.

DŽ 1954 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.

DŽ 1972 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.

DŽ 1993 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.

DŽ 2000 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.

EncKompŽ 2005 – Dagienė V., Grigas G., Jevsikova T. Enciklopedinis kompiuterijos žodynas, Vilnius.

FTŽ 1979 – Fizikos terminų žodynas. Red. P. Brazdžiūnas, Vilnius.

FTŽ 2007 – Palenskis V., Valiukėnas V., Žalkauskas V., Žilinskas P. J. Fizikos terminų žodynas, Vilnius.

GKr – Gimtasis kraštas (savaitraštis).

A. Gric VN 1969 – Gricius A. Vyrai, nesijuokit!, Vilnius

190 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII

IQ – IQ (žurnalas).

JG – Jaunimo gretos (žurnalas).

V. Juod BB 1971 – Juodakis V. Balys Burčas, Vilnius.

KB – Kultūros barai (žurnalas).

K ir GdŽ 2000 – Kartografijos ir geodezijos terminų aiškinamasis žodynas. Iš angl. k. vertė, lietuviškus terminus rinko ir naujus sudarė V. Vainauskas, Vilnius.

KmT – Komjaunimo tiesa (laikraštis).

KnT – Kauno tiesa (laikraštis).

V. Kudir R I 1989 – Kudirka V. Raštai 1, Vilnius.

V. Kudir R II 1990 – Kudirka V. Raštai 2, Vilnius.

KV – Kalba Vilnius (savaitraštis).

LA – Lietuvos aidas (laikraštis).

L ir M – Literatūra ir menas (savaitraštis).

LKŽ I₁ 1941 – Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius.

LKŽ I₂ 1968 – Lietuvių kalbos žodynas 1, Vilnius.

LKŽ IV 1957 – Lietuvių kalbos žodynas 4, Vilnius.

LKŽ VIII 1970 – Lietuvių kalbos žodynas 8, Vilnius.

LKŽ IX 1973 – Lietuvių kalbos žodynas 9, Vilnius.

LKŽ XII 1981 – Lietuvių kalbos žodynas 12, Vilnius.

LKŽ XV 1981 – Lietuvių kalbos žodynas 15, Vilnius.

LKŽ XVI 1995 – Lietuvių kalbos žodynas 16, Vilnius.

LKŽ XVII 1996 – Lietuvių kalbos žodynas 17, Vilnius.

LPoez I 1969 – Lietuvių poezija 1. Sudarė V. Vanagas, Vilnius.

LRKŽ 1971 – Lyberis A. Lietuvių–rusų kalbų žodynas, Vilnius.

LRKŽ 1988 – Lyberis A. Lietuvių–rusų kalbų žodynas, Vilnius.

LRKŽ V 1968 – Lietuvių rašomosios kalbos žodynas 5. Sudarė A. Senn’as, A. Salys, Heidelberg.

LRŽ 1933 – Sereiskis B. Lietuviškai-rusiškas žodynas, Kaunas.

LTE III 1978 – Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 3, Vilnius.

LTE V 1983 – Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 5, Vilnius.

LžŽ 1985 – Petrauskas J., Vidugiris A. Lazūnų tarmės žodynas, Vilnius.

LŽ – Lietuvos žinios (laikraštis).

M – Moksleivis (žurnalas).

MetrŽ 2006 – Valiukėnas V., Žilinskas P. J. Penkiakalbis aiškinamasis metrologijos terminų žodynas, Vilnius.

MG – Mūsų gamta (žurnalas).

A. Mick LBP – Mickevičius A. Lyrika. Baladės. Poemos, 1975.

M ir G – Mokslas ir gyvenimas (žurnalas).

M ir T – Mokslas ir technika (žurnalas).

MkslL – Mokslo Lietuva (laikraštis).

N – Nemunas (žurnalas).

NKn – Naujos knygos (žurnalas).

NŽA – Naujasis židinys–Aidai (žurnalas).

P – Pagrანდukas (TMtr priedas).

V. Piet RR 1973 – Pietaris V. Rinktiniai raštai, Vilnius.

PolŽ 1959 – Rusų–lietuvių kalbų politechninis žodynas. Red. kol. p-kas A. Novodvorskis, Vilnius.

Prg – Pergalė (žurnalas).

RETŽ 2000 – Radioelektronikos terminų žodynas. Vyr. red. V. Palenskis, Vilnius.

RLKŽ II 1983 – Rusų–lietuvių kalbų žodynas 2. Sudarė Ch. Lemchenas, Vilnius.

RLKŽ IV 1985 – Rusų–lietuvių kalbų žodynas 4. Sudarė J. Kardelytė, Ch. Lemchenas, J. Macaitis, A. Mankevičienė, Vilnius.

RLŽ 1924 – Baronas J. Rusiškai lietuviškas žodynas, Kaunas.

RLŽ 1933 – Baronas J. Rusų lietuvių žodynas, Kaunas.

Sav su TV – Savaitė (su TV) (žurnalas).

J. Smul LKn 1962 – Smulis J. Led inė knyga, Vilnius.

SNŽŽ 1907 – Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlis. Sudarė J. Šlapelis, Tilžė.

Terminologija | 2011 | 18

191

Sp – Sportas (laikraštis).

Spr – Sparnai (žurnalas).

StA – Studijų aidai (KTU laikraštis).

Šl – Šluota (žurnalas).

J. Šlap LKŽ 1940 – Šlapelis J. Kirčiuotas lenkiškas lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.

Šv – Švyturys (žurnalas).

T – Tiesa (laikraštis).

TechEnc I 2000 – Technikos enciklopedija 1, Vilnius.

TechEnc II 2003 – Technikos enciklopedija 2, Vilnius.

TechEnc III 2006 – Technikos enciklopedija 3, Vilnius.

TechEnc IV 2010 – Technikos enciklopedija 4, Vilnius.

TLE III 1987 – Tarybų Lietuvos enciklopedija 3, Vilnius.

TMkt – Tarybinis mokytojas (laikraštis).

TMtr – Tarybinė moteris (žurnalas).

TŽŽ 1936 – Tarptautinių žodžių žodynas, Kaunas.

TŽŽ 1951 – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.

TŽŽ 1969 – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.

TŽŽ 1985 – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.

TŽŽ 2001 – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius.

V. Urb B ir M 1974 – Urbanas V. Biblioteka ir mikroknyga, Vilnius.

Vd – Veidas (žurnalas).

VLE VI 2004 – Visuotinė lietuvių enciklopedija 6, Vilnius.

VLE XIII 2008 – Visuotinė lietuvių enciklopedija 13, Vilnius.

VN – Vakarinės naujienos (laikraštis).

ZnŽ I 2003 – Zanavykų šnektos žodynas 1. Vyriaus. red. A. Pupkis, Vilnius.

ZnŽ II 2004 – Zanavykų šnektos žodynas 2. Vyriaus. red. V. Sakalauskienė, Vilnius.

ŽtŽ 1998 – Vidugiris A. Zietelos šnektos žodynas, Vilnius.

ŽŽ – Žurnalistų žinios (laikraštis).

СИС 2005 – Булъко А. Н. Современный словарь иностранных слов, Москва.

LITERATŪRA

Drotvinas V. 1963: Kai kurių žodžių rašymas drauge ir skyrium. – Kalbos kultūra 4, 49–50.

Fraenkel E. 1955–1965: Litauisches etymologisches Wörterbuch, Heidelberg.

KP4L1 2005: Kalbos patarimai 4. Leksika: Skolinių vartojimas (svetimybės, tarptautiniai žodžiai) (L 1). Autorė ir sudarytoja D. Mikulėnienė, Vilnius.

Smoczyński W. 2007: Słownik etymologiczny języka litewskiego, Vilnius.

TT 1992: Terminologijos taisymai. Parengė K. Gaivenis, A. Kaulakienė, St. Keinys, J. Klimavičius, Vilnius.

Gauta 2011-12-21

Jonas Klimavičius Erfurto g. 56-14 04107 Vilnius, Lietuva

192 J. Klimavičius | Terminas prie termino. VII