Skip to document
Back
Go to original Localized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…

Перший литовський науковий медичний журнал і литовська медична термінологія

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Інститут литовської мови

КЛЮЧОВІ СЛОВА: медичний науковий журнал, литовський медичний термін, просте слово, похідне слово

До 100-річчя журналу «Медицина і природа»

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Початок литовського наукового медичного журналу1. На появу литовської медичної періодики (Karosas 1960: 42–49; Bizulevičius 1989: 34–39; Andriušis 1996: 161–176) значно вплинула іншомовна медична періодика, що видавалася латинською, польською та російською мовами й мала в Литві давні традиції (Stakulienė 2001: 220). Перше литовське періодичне медичне видання Sveikata (1909–1915, 1920–1928) з’явилося в першому десятилітті XX століття. У другому десятилітті почав виходити журнал Medicina ir gamta (1913), а також двотижневий додаток до тижневика Aušra — Gydytojas (1914–1915). До них долучається фрагментарно видане у 1911–1912 роках видання Farmaceutų reikalai (Stakulienė 2001: 226).

У статті 1910 року Казис Гринюс запропонував розпочати видання «професійного» литовського медичного журналу. На його думку, у журналі «могли б уміщуватися: 1) наукові статті з медицини, гігієни, медичної статистики, ветеринарії, фармації та природничих наук; 2) хроніка життя цих наук і фахівців; 3) інформація; 4) фейлетони» (Grinius 1910: 1). Однак цей задум було втілено лише через три роки: у 1913 році почав виходити литовський журнал із медицини, ветеринарії, фармації та природничих наук Medicina ir gamta. Його видавцем і редактором був доктор Стасис Матуляйтіс. Журнал почали видавати в 1911 році при заснованому Литовським науковим товариством Товаристві лікарів і

1 Слід зазначити, що «в литовській пресі XX століття всі періодичні видання називалися газетами. Лише згодом, приблизно від початку періоду незалежності, а остаточно — у третьому–четвертому десятиліттях XX століття, утвердився термін „журнал“» (Stakulienė 2001: 227). Отже, у статті вжито термін «журнал».

1 4 2

Palmira Zemlevičiūtė

Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

За ініціативи лікарів — членів секції фармацевтів2 Домінікаса Буканта, Броніслави Гедмінайте, К. Гриніуса, Юозаса Ярашюса, Антанаса Вілейшиса, фармацевтів Стасиса Битаутаса, Йонаса Кашінскаса, Зенонаса Кузаваса, Елени Лукашаускайте, Мотеюса Насвітіса, Єронімаса Шліогеріса, Матаса Валейкаса, Антанаса Жукаускаса (Aničas 1999: 302). Після виходу двох номерів видання припинилося через брак коштів (Aničas 1999: 302–303). Отже, благородні цілі залишилися нереалізованими.

Далі кілька слів про структуру й зміст номерів журналу. У рубриці «Від редакції» першого номера зазначено, що «починає[ться] видання перш[ого] литовською мовою медичного, ветеринарного, фармацевтичного та природничо-наукового часопис[у]» (MG 1913 1 1). Наголошено на необхідності такого об’єднаного журналу: «найчисленніша частина литовської інтелігенції займається згаданими галузями науки. Виходячи окремо, ми нічого не зможемо зробити. Але, об’єднавшись навколо власного часопису, зможемо багато корисного зробити і для своїх галузей науки, і для своєї професії, і для своєї країни. Ми об’єднали в одному часописі всі згадані галузі науки з суто практичного погляду. Окремо жодна з цих груп поки що не змогла б мати власного часопису, як це є в інших народів. Тож, виходячи разом, ми досягнемо своєї мети» (MG 1913 1 1–2). Планувалося видавати журнал обсягом у півтора друкарського аркуша раз на два місяці й друкувати в ньому: «1) оригінальн[і] та перекладн[і] статт[і], 2) фейлетон[и] із суспільного життя, 3) реферат[и], 4) огляд ліків і практичн[і] порад[и], 5) критик[у] та бібліографі[ю], 6) кореспонденці[ю] й лист[и] до редакції, 7) хронік[у], 8) вільн[і] вакансі[ї], 9) оголошенн[я]» (MG 1913 1 2). Також зазначено ціну журналу: «на рік — 4 руб., на пів року — 2 руб., окремий номер — 75 коп.» (MG 1913 1 2).

Отже, перший 25-сторінковий номерMedicinos ir gamtos (двомісячного журналу медицини, ветеринарії, фармації та природничих наук) вийшов 1913 року (травень–червень) (див. рис.). У цьому номері, як зазначено в рубриці «Від редакції», «найбільше матеріалів з медицини, бо відповідних матеріалів з інших галузей науки ми не мали, хоча й зверталися та просили надіслати» (MG 1913 1 2). Уміщено три статті: «Поширення трахоми в Малій і Великій Литві» (д-р П. Авіжоніс); «Чи пов’язані аденоїди з онанізмом?» (д-р Лаумянскіс); «З гінекологічного відділення лікарні св. Якова у Вільнюсі. До питання про припинення маткової кровотечі при міомах. Доповідь прочитано на з’їзді Пирогова в Петербурзі» (д-р

2В одному з пунктів програми, укладеної секцією, було впорядкування старої термінології та створення нової (для природничих наук — ботаніки, хімії тощо) і спеціальної (медичної та фармацевтичної) термінології (див. Moksleivis Kalnėnas 1912: 184).

Terminologija | 2013 | 20

143

144

Palmira Zemlevičiūtė Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

А. Дамашявічюс). У рубриці «Реферати» опубліковано два нариси С. Матулайтіса: «Лікування епілепсії бромом» і «Bismutum subnitricum при hyperchlorhydria та ulcus ventriculi». У рубриці «Фейлетони» вміщено нарис Ю. Багданавічюса3 «Курси для лікарів у Берліні». У рубриці «Те-се» знайдемо працю Ю. Багданавічюса «Чи багато хворих на сухоти в литовських селах». У рубриці «Бібліографія» подано анотації коротких популярних медичних брошур, написані редактором журналу С. Матулайтісом (Sveikata arba tiesus ir trumpas kelias į sveikatą. Склав д-р Л. Грайчюнас; Užkrečiamųjų limpamųjų ligų išsipletojimo būdai ir kova su jomis. Д-р Грайчюнас). У рубриці «Практичні поради» лікар Йонас Басанавічюс подав кілька практичних порад («Для зниження температури у хворих на сухоти <...>», «Трахома та йодна кислота», «Від болю в животі при gastritis alcoholica»). На останній сторінці вміщено виправлення помилок.

У рубриці «Від редакції» другого, останнього номера висловлено жаль через брак рукописів (через це номер вийшов із запізненням). Висловлено розчарування: «починаючи видавати перший литовською мовою медико-природничий часопис, ми сподівалися на більшу зацікавленість. Але, здається, гірко помилилися. Два номери ще сяк-так випустили, але третій, якщо й надалі буде таке нехтування, мабуть, з’явиться нескоро» (MG 1913 1 1). Наприкінці звертаються до всіх, «кому небайдужаMedicinos ir Gamtos підтримка, допомогти йому чим хто може — хто рукописами, хто грошима» (MG 1913 1 2). У цьому номері завершується публікація продовжуваної статті лікаря А. Дамашявічюса «З гінекологічного відділення лікарні св. Якуба у Вільнюсі. До питання про припинення маткової кровотечі при міомах. Доповідь прочитано на з’їзді Пирогова в Петербурзі». Опубліковано три статті Д. Буканта: «Про розриви пологових шляхів, поперечне положення під час пологів», «До казуїстики каменів сечового міхура у дітей», «Домашнійpessarium». С. Матулайтіс опублікував важливу й значущу як з фахового (медичного), так і з мовно-термінологічного погляду статтю «Литовська термінологія анатомії, фізіології, патології та хімії» (про неї трохи докладніше йтиметься далі). У рубриці «Те-се» вміщено нарис лікаря Ю. Багданавічюса «З медичної термінології». Під криптонімом J. Z. опубліковано фейлетон «Те-се з гігієнічної виставки в Петербурзі», а під криптонімом A. D. — реферат Н. А. Куковєрова

3Псевдонім лікаря Юозаса Багдона.

Terminologija | 2013 | 20

145

«Про застосування місцевої анестезії». С. Матулайтіс і Й. Басанавічюс представили нові ліки («Sedobrol», «Follikulinas як проносний засіб», «Ristinas і короста», «Melubrinas»). У рубриці «Практичні поради» — матеріал Й. Басанавічюса «Від haemorrhagia ventriculi». У «Хроніці» надруковано «Секція медицини й природознавства на цьогорічному з’їзді L. M. Dr.».

Литовська медична термінологія: джерела, проблеми та перспективи.

Питання литовськості медичних термінів, мабуть, першим порушив лікар Міколас Купревічюс 1897 року. У журналі Varpas він опублікував статтю «Литовські назви хвороб». Він закликав лікарів уживати не запозичені, а литовські назви хвороб, сам навів у статті близько 60 таких назв, додавши латинські або грецькі відповідники.

Занепокоєння литовськістю медичних термінів знову висловив лише через 16 років С. Матуляйтіс у 1913 році в статті «Литовська термінологія анатомії, фізіології, патології та хімії», надрукованій у журналі Medicina ir gamta. У ній порушено чимало актуальних на той час проблем медичної термінології: надлишок термінів і, з іншого боку, їх нестача, варіювання термінів на позначення одного й того самого поняття, відсутність норм, питання уніфікації та апробації термінів, необхідність залучення фахівців і мовознавців до термінологічної праці. Автор закликав лікарів збирати слова з живої мови або творити терміни, спираючись на граматичні правила рідної мови. С. Матуляйтіс наголошував, що необхідно «мати твердо й остаточно встановлену термінологію: анатомії, фізіології, патології, хімії та інших галузей науки, наскільки вони пов’язані з медициною» (Matulaitis 1913: 9). Він критикував «надлишок термінів» у тогочасних популярних медичних брошурах, у яких одне й те саме поняття мало кілька назв. На думку автора, це небажане й шкідливе явище, яке ускладнює роботу й самому читачеві. Через таку «суміш термінологічного достатку» «наукові праці не матимуть серйозності». Тому С. Матуляйтіс запропонував запровадити в журналі Medicinos ir gamtos спеціальний термінологічний розділ, у якому друкувалися б зібрані назви з різних термінологічних галузей. Автор окреслив напрями подальшої роботи зі створення та уніфікації литовської медичної термінології, актуальні й сьогодні: «Інші, прочитавши запропоновані назви, подадуть свої вдаліші — взяті з народної мови або обґрунтовані правилами граматики. Щоб остаточно вибрати з усіх термінів найвідповідніший, наступного року під час з’їзду медиків і природознавців ми зможемо, запросивши на допомогу знавців мови, остаточно виконати цю роботу. Прийнявши остаточно найвідповідніші терміни, надрукуємо їх, можливо, окремою книжечкою, щоб усі знали й послуговувалися однаковою термінологією» (Matulaitis 1913: 9).

146

Palmira Zemlevičiūtė

Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

tis 1913: 10–11). Šiam sumanymui autorius padarė pradžią, pateikdamas straipsnyje nemažai lietuviškų osteologijos vardų.

Об’єктом статті є литовські Medicina ir gamta4однослівні медичні терміни, уживані в журналі. Мета — розглянути вираження термінів, тобто особливості їхньої будови. Однослівні терміни поділяються на прості слова живої мови або писемних текстів і слова, утворені засобами словотвору рідної мови; останні докладніше описуються за способом творення. За потреби медичні терміни зіставляються із сучасними термінами, що позначають ті самі поняття. Нарешті порушується питання про збереження литовських однослівних медичних термінів журналу в сучасній литовській мові медичної науки.

1. ЛИТОВСЬКІ ОДНОСЛІВНІ

ТЕРМІНИ МЕДИЦИНА І ПРИРОДА

1.1. Однослівні терміни (197 термінів). У статтях однослівними термінами позначаються родові поняття анатомії, фізіології, клініки та фармакології. Можна виокремити прості слова живої мови або писемних текстів і слова, утворені засобами словотвору рідної мови.

1.1.1. Прості слова живої мови або писемних текстів

(51 термін). До простих слів живої мови або писемних текстів віднесено первинні (непохідні) слова. Казімерас Ґайвеніс зазначав, що «готові литовські слова найчастіше термінологізуються двома способами: 1) розширенням (перенесенням) лексичного значення слова та 2) звуженням (обмеженням) лексичного значення слова» (Gaivenis 2002: 52). Він зауважив, що медицина була однією з наук, які термінологізували слова народної мови (Gaivenis 1983: 15). «Хоча значна частина медичних термінів є латинською і досі становить ядро медичного словника, яке постійно поповнюється та вдосконалюється» (Česnys 2002: 55), чимало термінів усе ж запозичено з народної мови. Найбільше слів із живої мови було взято для наукової медичної термінології на позначення понять анатомії та клініки, а також, меншою мірою, фізіології.

Як анатомічні терміни термінологізовано основні лексичні значення слів живої мови5: akis MG 1913 1 23 / akys MG 1913 1 9, пор. akis 1. «орган зору» LKŽe; ausys MG 1913 1 9, пор. ausis 1. «орган слуху» LKŽe; bamba MG 1913 1 13, пор. 1 bamba anat. «пупок»

4 У статті литовськими термінами вважаються медичні терміни власного, литовського походження.

5 Для визначення народного характеру термінів використовуються дані Литовського словника (LKŽe). Термін вважається народним, якщо в словнику це слово або його значення засвідчене в живій мові (про це свідчать скорочення назв діалектних місцевостей).

Terminologija | 2013 | 20

147

… пупок посередині живота (umbilicus)» LKŽe; рот MG 1913 1 8, див. рот 1. «порожнина між губами й горлом» LKŽe; зуби MG 1913 2 18, див. зуб 1. anat. «кістковий орган у роті чи пащі для пережовування їжі (Dens)» LKŽe; голова MG 1913 1 9, див. голова 1. «частина тіла» LKŽe; кров MG 1913 1 12, MG 1913 2 6, див. кров «рідина червоного кольору, що циркулює в організмі людини чи тварини й живить тканини» LKŽe; губи MG 1913 1 9, див. губа 1. «один із двох країв рота» LKŽe; ніс MG 1913 1 9, див. 1 ніс 1. «орган нюху» LKŽe; шкіра MG 1913 1 13, MG 1913 2 4, див. шкіра 1. «верхній шар тіла людини чи тварини, оболонка» LKŽe; плівка MG 1913 2 7, див. плівка 1. anat. «тонкий шар тканини, що з’єднує або вкриває певні частини організму» LKŽe; рука MG 1913 2 6, див. рука 1. «верхня кінцівка людини від плеча до кінчиків пальців; частина цієї кінцівки від зап’ястка до кінчиків пальців» LKŽe; шлунок – «ventriculus» MG 1913 2 9 / шлунок MG 1913 1 21, див. шлунок 1. anat. «орган травлення людини чи тварини — м’язовий мішок, шлуночок, животик (ventriculus)» LKŽe; мозок MG 1913 1 9, див. мозок 1. anat. «частина центральної нервової системи, утворена нервовими волокнами й клітинами, що містяться в черепній коробці та хребтовому каналі людини й хребетних тварин» LKŽe; поперек MG 1913 1 18, див. поперек 1. «нижня частина спини нижче талії, талія (lumbus)» LKŽe; серце MG 1913 1 13, MG 1913 2 2, див. серце 1. «центральний орган кровообігу, розташований у лівій частині грудної клітки» LKŽe; обличчя MG 1913 1 9, див. обличчя 1. «передня частина голови людини» LKŽe; нутрощі MG 1913 2 20, див. нутрощі 1. «внутрішні органи людини чи тварини (здебільшого травні)» LKŽe; кишки MG 1913 1 17, MG 1913 2 6, див. кишка 1. anat. «трубчаста частина травного тракту, що починається від шлунка (intestinum)» LKŽe.

Для анатомічної термінології також почали використовувати слова живої мови з ширшим значенням, але звузили їхнє значення, наприклад: сором – vulva MG 1913 2 12, див. сором 2. «зовнішні статеві органи» LKŽe, пор. pudendum femininum – зовнішні жіночі статеві органи MedŽ; ґуля (?) – uterus MG 1913 2 12 / ґуля MG 1913 2 3, див. ґуля 6. «матка» LKŽe; мушля – concha MG 1913 2 11, див. мушля 6. anat. «зовнішня частина вуха» LKŽe; повіка (palpebra) MG 1913 2 13, див. повіка 2. «повіка ока» LKŽe, пор. palpebra – повіка MedŽ; піхва MG 1913 1 15, див. 1 піхва 6. anat. «частина жіночих статевих органів (vagina)» LKŽe; лопатка – scapula MG 1913 2 11, див. 1 лопатка 8. anat. «плоска трикутна кістка у верхній частині спини (scapula)» LKŽe; ріпа – patella MG 1913 2 12, див. ріпа 7., див. ро-

148

Palmira Zemlevičiūtė

Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

миша 9. «колінна чашечка» LKŽe, пор. patella – колінна чашечка MedŽ; шлуночок – «ven-triculus» MG 1913 2 9 / шлуночок MG 1913 1 17, див. шлуночок 3. «шлунок, животик» LKŽe, пор. ventriculus – 1. шлунок MedŽ; малогомілка – fibula MG 1913 2 12, див. малогомілка 5. «кістка гомілки» LKŽe, пор. fibula – малогомілкова кістка MedŽ; чоловічий статевий орган – penis MG 1913 2 12, див. чоловічий статевий орган 2. anat. «чоловічий статевий орган (penis)» LKŽe; повіка (palpebra) MG 1913 2 13, див. повіка 2. «моргана заслінка ока» / кришка MG 1913 1 23, див. 1 кришка, див. 1 повіка 2. «моргана заслінка ока» LKŽe. За словниковими даними, усі згадані слова, за винятком слів ґуля, мушля, піхва, зафіксовані в живій мові в медичних значеннях.

У статті «Литовська термінологія анатомії, фізіології, патології та хімії» запропоновано щонайменше кілька слів живої мови для називання органа жіночої статевої системи – motė, močįa, ґуля (?) – uterus MG 1913 2 12: motė, див. 1 motė 6. anat. «матка» LKŽe, пор. uterus – матка MedŽ, проте слово močia у значенні «матка» в LKŽe не зафіксоване.

У статтях журналу виявлено слова живої мови для позначення не лише анатомічних, а й певною мірою клінічних понять. Насамперед варто згадати клінічний термін хвороба MG 1913 1 8, MG 1913 2 7 / хвороби MG 1913 2 15, див. 1 хвороба 1. «порушення діяльності організму, погіршення здоров’я, нездоров’я, недуга» LKŽe, а також фармакологічний термін ліки MG 1913 1 12, MG 1913 2 20 / ліки MG 1913 1 17, MG 1913 2 21, див. 1 ліки «лікувальний засіб» LKŽe.

Для кількох клінічних термінів використано основні лексичні значення слів живої мови: dicius (на лобі) – atheroma MG 1913 2 13, див. dicius «така ґуля (atheroma)» LKŽe, пор. atheroma – атерома, скупчення жиру [ліпоїдів] MedŽ; сіль MG 1913 1 18, пор. сіль 1. «солона мінеральна сполука (хлорид натрію), що використовується в їжі для запобігання псуванню та надання смаку» LKŽe; пухлина MG 1913 1 13, див. пухлина 1. «тверде новоутворення в якійсь частині організму» LKŽe; гній MG 1913 2 5, див. гній «зеленкувато-жовта маса, що утворюється в ранах, наривах» LKŽe; вода MG 1913 2 15, пор. вода 1. «прозора безбарвна, зазвичай без смаку й запаху рідина, сполука водню й кисню (H2O)» LKŽe; нарив MG 1913 1 3, пор. votis med. «набряк із гноєм, нарив, гнійник, фурункул» LKŽe, а також звужене значення одного слова: каменя nom. sg. MG 1913 2 7 / камінь MG 1913 2 8 / каменів gen. pl. MG 1913 2 7, див. камінь 8. «конкремент, що утворився в організмі» LKŽe.

Terminologija | 2013 | 20

149

У статті доктор Багданавічюс6 навів (точніше — у списку слів) два слова живої мови на позначення того самого клінічного поняття: gramai (sputsum) MG 1913 2 13, skrepliai (sputsum) MG 1913 2 13; див. skreplys 1. «слиз, що відкашлюється з дихальних органів» LKŽe. У словнику подано лише gramai, яке не має значення «мокротиння».

Окремо варто згадати пару субстантивованих означених прикметників7, що позначають жіночі хвороби: baltieji — fluor albus MG 1913 2 12 / baltųjų род. мн. MG 1913 1 14; див. baltieji 2; див. baltosios med. «така жіноча хвороба (Fluor albus)» LKŽe, пор. fluor albus – baltosios MedŽ; raudonieji8 — haemorragia MG 1913 2 12, у LKŽe raudonieji не зафіксовано, лише raudonieji žiedai Ss «менструація», пор. haemorrhagia – hemoragija, kraujavimas MedŽ.

1.1.2. Похідні (146 термінів). Понад половину литовських однословних медичних термінів журналу становлять похідні9. За способом словотворення розрізняють суфіксальні, префіксальні та флексійні похідні, а також складні слова.

1.1.2.1. Суфіксальні похідні (97 термінів). Це найчисленніша група похідних. Переважають похідні із суфіксом -imas (-imai), переважно назви дій, які майже порівну утворені від безпрефіксних дієслів: gimimai MG 1913 2 15, girdėjimas MG 1913 1 10, mirimai MG 1913 2 15, niežėjimas MG 1913 2 22, perpūtimas MG 1913 1 10, perpūtinėjimai MG 1913 1 10, plaudimas MG 1913 2 6, plovimai MG 1913 1 18 / plovimas MG 1913 1 18, plūdimai MG 1913 2 3, skaudėjimas MG 1913 1 22, MG 1913 2 20, sopėjimai MG 1913 1 15, užimas MG 1913 1 13, а також від префіксальних дієслів: įčiurkškimai MG 1913 1 14 / įčiurkškimac MG 1913 1 13, MG 1913 2 3, įdūrimas MG 1913 2 19, įleidimas MG 1913 2 19, išėjimas «випорожнення» MG 1913 1 18, nuvargimas MG 1913 2 18, pasiutimas MG 1913 2 16, suspaudimai MG 1913 1 15, užsikrėtimas MG 1913 1 15. Значення кількох згаданих суфіксальних похідних конкретизувалося, наприклад: linkimas? – ar-

6 Див. примітку 3.

7 «Самостійні субстантивовані означені прикметники, що позначають вторинну назву предмета, яка в певних випадках може замінювати основну назву предмета, виступати її синонімом, наприклад: geltonoji „така хвороба, жовтяниця“, <...>, kruvinoji „дизентерія“. <...>. Ці субстантивовані прикметники утворилися внаслідок перетворення назви характерної для певного предмета ознаки на назву самого предмета. Зазвичай вони виникають поряд із такими назвами, яких у мовленні прагнуть уникати, наприклад, для позначення різних хвороб, <...>. <...>. Означені прикметники субстантивуються завдяки конкретності свого значення. Ознака, виражена означеним прикметником, співвідноситься з певним предметом, унаслідок чого сама назва предмета стає непотрібною» (LKG I 530).

8 Лікар А. Вілейшис у книжці 1899 року Поради жінкам, які хочуть бути здоровими (а також у її другому виданні 1906 року) вживав термін raudonieji у значенні «менструація».

9 В описі похідних спиралися на праці Пранаса Скарджюса, Вінцаса Урбутіса, Саулюса Амбразаса та LKG.

150

Palmira Zemlevičiūtė | Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

ticulatio MG 1913 2 12, пор. articulatio – artikuliacija: 1. суглоб MedŽ, priaugimas «приріст» MG 1913 2 15, suaugimai «зрощені місця?» MG 1913 2 3, sugaragžėjimas «рубець?» MG 1913 2 13.

Далі наведено похідні із суфіксами відповідно до частотності:

-elis (-eliai): petelis MG 1913 2 4, pilvelis MG 1913 1 21 / pilvelis – «шлуночок» MG 1913 2 9, raktelis10 – clavicula MG 1913 2 11, пор. clavicula – raktikaulis MedŽ, ratelis (pessarium) MG 1913 2 13, пор. pessarium – pesaras – пристрій, який вводять у піхву, щоб підтримувати матку в нормальному положенні або запобігати вагітності MedŽ, ryšelis – ligamentum MG 1913 2 12, пор. ligamentum – raištis MedŽ, švirkštelis MG 1913 2 20;

-onis (-ei/-iai/-ys), -ė (-ės): ligonė MG 1913 1 13, MG 1913 2 2 / ligonės MG 1913 2 2, ligonei MG 1913 2 5 / ligoniai MG 1913 1 6, MG 1913 2 19 / ligonis MG 1913 1 9, MG 1913 2 8 / ligonys MG 1913 1 21;

-umas: kurtumas MG 1913 1 9, mažakraujumas MG 1913 2 2, miegūstumas MG 1913 1 16, mirtingumas MG 1913 2 18, silpnumas MG 1913 1 12, šlapumas MG 1913 2 8;

-elė: bambelė MG 1913 2 4, galvelė MG 1913 2 4, rankelė MG 1913 2 4, trobėlė – «клітинка» MG 1913 2 9, virkštelė (Сувальська губ.) pupovina MG 1913 2 12, пор. funiculus umbilicalis – bambos virkštelė MedŽ, funis – 2. див. funiculus umbilicalis – пуповина MedŽ;

-ymas (-ymai): gydymas MG 1913 1 6, MG 1913 2 2, gimdymai MG 1913 1 13 / gimdymas MG 1913 2 4, išgramdymas MG 1913 2 4;

-ėlis (-ėliai): akmenėliai MG 1913 2 8, maumonelis – родничок MG 1913 2 11 (LKŽe не зафіксовано; є maumonys «ділянка голови між чолом і тім’ям, тім’я»), пор. fonticulus – momenėlis – родничок MedŽ, pavadėlis – (Ariogala) pupovina MG 1913 2 12, див. pavadėlis 2. анат. «пуповина» (LKŽe), пор. funiculus umbilicalis – bambos virkštelė MedŽ;

-tojas (-tojai), -a: gydytojai MG 1913 1 4 / gydytojas MG 1913 2 3, gimdytoja MG 1913 2 4;

-elės: replelės MG 1913 2 3, smiltelės «така лікарська форма» MG 1913 2 22;

-ėlė: motynėlė11 «матка» MG 1913 1 14, nugarėlė MG 1913 2 4;

-ybė: gyvybė MG 1913 1 15, girtuoklybė MG 1913 2 18;

-slė: pūslė MG 1913 2 8 / pūslės MG 1913 2 13;

-ulys: dusulys MG 1913 1 12, kosulys MG 1913 2 5.

10 Слово raktelis у LKŽe наведене лише в ботанічному значенні (назва рослини — первоцвіт (Primula)).

11 Слово motinėlė у LKŽe не зафіксоване в медичному значенні.

Terminologija | 2013 | 20

151

Багато суфіксів, за допомогою яких утворено лише по одному похідному слову:

–ata: sveikata MG 1913 1 6, MG 1913 2 2;

–ažis: gargãžis – cicatrix? MG 1913 2 13, див. gargãžis 1., див. gargãžė 1. «вугілля, що вигоріло в горні кузні та злиплося в шматки, шлак», 2. див. gargãžė 2. «обвуглений кінець ґнота чи шматок якоїсь тканини», 3. див. gargãžė 3. «перепалена, зужита річ» LKŽe, gargãžė 4. «дуже заплутана, скручена річ, клубок» LKŽe, пор. cicatrix – randas MedŽ;

–ėkšlis: putekšlis «висип» MG 1913 2 13, див. 1 putekšlis 1. «прищ, пухир» LKŽe;

–erė: koserė MG 1913 1 9;

–da: žaizda MG 1913 1 23, MG 1913 2 5;

–ykla: gydykla MG 1913 1 16;

–yklai: vystyklai MG 1913 2 7;

–yla: degýla12 instr. sg. – «oxygenium» MG 1913 2 9;

–ylas: degylas «кисень» MG 1913 1 22;

–inė: krūtinė MG 1913 1 9;

–iniai: mėnesiniai13 MG 1913 1 12, MG 1913 2 2;

–inynai: kiaušinynai «яєчники» MG 1913 1 15;

–inys: valinys – бинт – стрічка, якою сповивають малих дітей, бинт MG 1913 2 13, див. valinys 2. «стрічка, щоб обгорнути й перев’язати сповиту дитину» LKŽe;

–ininkas: džiovininkas MG 1913 1 21;

–ytė: akytė – «celulla» «клітина» MG 1913 2 9;

–(i)ukas: камінчик MG 1913 2 8;

–lai: гроблаї — скелет MG 1913 2 11, див. groblai 1., див. grobai 1. «кістки людини або тварини, скелет, гроблаї» LKŽe, пор. skeletum – skeletas, griaučiai MedŽ;

–lė: пухлина14 росте на дитячій матці, пухлина – neoplasma MG 1913 2 13, пор. neoplasma – navikas MedŽ;

–lis (–liai): посторонки MG 1913 1 17;

–smai: болі MG 1913 2 5;

–snis (–snai): tvinksnai MG 1913 2 5;

–tas: ворота MG 1913 2 13, див. vartai 6. анат. «зовнішній отвір матки» LKŽe;

12 У LKŽe слово degýla не зафіксоване, лише degilas (неол.) «кисень».

13 У LKŽe наведено лише прикметник 2 mėnesinis adj. 4. «такий, що з’являється раз на місяць», пор. 1 mėnesinės fiziol. «кровотеча з матки статевозрілої жінки, що повторюється щомісяця, менструація» LKŽe.

14 Слово auglė у LKŽe не має медичного значення, див. auglė 1. «урожай»; 2. «бур’ян».

152

Palmira Zemlevičiūtė

Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

–те: atodvėstė – кашляв без перепочинку, не переводячи подиху MG 1913 2 13, див. atodvėstė «перепочинок, перерва, передишка» LKŽe;

–ть: mirtis MG 1913 2 7;

–ті: gimtys – genitalia interna MG 1913 2 12, див. gimtys «статеві органи (genitalia)» LKŽe, пор. genitalia – lytiniai organai MedŽ. Окрім згаданого, слово gimtys подано також в інших значеннях, не зафіксованих у LKŽe: gimtys išeina – prolapsus vaginae et uteri (околиця Шяуляя, Жагаре) MG 1913 2 12, пор. prolapsus vaginae – makšties iškritimas MedŽ, prolapsus uteri – gimdos iškritimas MedŽ, gimtys «шийка матки?» («Чи вже відкрилася шийка матки (перед пологами)?») MG 1913 2 12;

–урис: kumburys «кут ока» MG 1913 2 13, див. 1 kumburys (kamburys?) «кут, наріжок, виступ» LKŽe;

–увис: liežuvis MG 1913 1 9;

–вас: pilvas MG 1913 1 13, MG 1913 2 4 / pilvas – «ventriculus» MG 1913 2 9 / pilvas (stomachus) MG 1913 1 21 / pelvis MG 1913 1 13 (такий варіант у LKŽe не зафіксований), див. pilvas 3. «шлунок» LKŽe.

1.1.2.2. Префіксальні похідні (2 терміни). Терміни, утворені за допомогою префіксів, у журналі дуже рідкісні. Знайдено лише два терміни, утворені за допомогою префіксів ant- та pa- — анатомічний термін antliežuvis (epiglottis) MG 1913 1 9, пор. epiglottis – antgerklis MedŽ, та клінічний термін pakūnė (furunculus) MG 1913 2 13, див. 1 pakūnė «гнійник, фурункул» LKŽe, пор. furunculus – furunkulas, šunvotė MedŽ.

1.1.2.3. Суфіксальні похідні (17 термінів). Суфіксальних похідних значно більше, ніж префіксальних. Найчастіше трапляються похідні із суфіксом –is: atókrytис – recidyv (хворий одужав, але знову захворів) MG 1913 2 13, див. atokrytis 1. «повернення хвороби» LKŽe, degis – «oxygenium» MG 1913 2 9 / degis MG 1913 1 22, див. degis 2. (нов.) «кисень» LKŽe, пор. oxygenium – deguonis MedŽ, karštis MG 1913 1 22, nuomaris MG 1913 1 16, priepuoliai MG 1913 1 16, –as (–ai): lašai15 MG 1913 1 6, miegas MG 1913 1 8, niežai (uscabies) MG 1913 2 21, užpilai (infusum) MG 1913 2 20–21, –a: džიოva MG 1913 1 19, MG 1913 2 17, ištrauka MG 1913 2 21, sloga MG 1913 1 8, див. sloga 1. «запалення слизової оболонки носа» LKŽe, а також похідних із суфіксом –ė: putės16 «пухирі», nom. pl. MG 1913 2 13, sopė MG 1913 2 8 /

15 На думку В. Урбутіса, між членами пари lašas – lašėti немає суворої опозиції — їх можна міняти місцями. Це взаємне співвіднесення основ без вираженого напрямку (Urbutis 2009: 124).

16 Слово putė у значенні «пухир» не зафіксоване в LKŽe.

Terminologija | 2013 | 20

153

sopės MG 1913 1 18, див. sopė 1. «ниючий біль, біль, болючість» LKŽe.

Для інших закінчень трапилося по одному похідному: -ys: sąnarys? – articulatio MG 1913 2 12; -ius: prietorius MG 1913 1 18.

1.1.2.4. Складні слова (30 термінів). Другу за чисельністю групу похідних становлять складні слова. Найбільше серед них термінів з остеології — назв кісток. «За тим, до якої частини мови належить основне слово другого компонента» (Keinys 2005: 134), розрізняють дві групи складних слів — із іменниковими та дієслівними компонентами.

Найчисленнішу групу похідних становлять складні слова з двох іменників (25 термінів). Компоненти цих складних слів поєднуються між собою за допомогою сполучних голосних або без них. Отже, у цьому аспекті складні слова поділяються на:

а) складні слова зі сполучними голосними (19 термінів):

-i-: слізна кістка – os lacrima MG 1913 2 11, великогомілкова кістка – tibia MG 1913 2 12, клубова кістка – os ilei MG 1913 2 12, п’яткова кістка – tallus MG 1913 2 12, стегнова кістка – os femoris, пор. femur – 1. стегнова кістка MedŽ, носова кістка – os nasale MG 1913 2 11, плечова кістка – os humeri MG 1913 2 11, тазові кістки MG 1913 2 6, лобкова кістка – os pubis MG 1913 2 12, пор. os pubis – лобкова кістка MedŽ, решітчаста кістка – os ethmoideum MG 1913 2 11, пор. os ethmoidale – решітчаста кістка MedŽ, вилична кістка – os zygomaticum MG 1913 2 11, пор. os zygomaticum – вилична кістка MedŽ;

-a-: вуглекислота17 MG 1913 1 22, леміш – os vomeris MG 1913 2 11, пор. vomer – леміш (кістка носової перегородки) MedŽ, кровоносні судини MG 1913 2 4, фаланги пальців – falanga MG 1913 2 12, п’ясток – уживається слово п’ясток, ноги тягне (cydoporn) MG 1913 2 13 (у LKŽe не зафіксовано), клиноподібна кістка – os sphenoideum MG 1913 2 11, пор. os sphenoidale – клиноподібна кістка MedŽ, фурункул (furunculus) MG 1913 2 13;

-ia-: носоглотка MG 1913 1 8.

б) складні слова без сполучних голосних (6 термінів): ліктьова кістка – os ulnae MG 1913 2 11, лікарня18 MG 1913 1 12 / лікарні MG 1913 1 6,

17 Pr. Skardžius зараховує слово angliarūgštė «вуглекислота» до групи слів, утворених варпінінкай або запозичених з інших джерел (Skardžius 1996: 595).

18 Pr. Skardžius, пишучи про новотвори, їх творення та вживання, зазначив, що Jonas Jablonskis у своїх працях уживав похідне слово ligonbutis (I 144), але згодом, переконавшись у його непридатності, почав уживати замість нього ligoninę (Skardžius 1996: 602–603). Jonas Palionis у своїй дисертації вважав ligonbutį новотвором Jonas Šliūpas (Palionis 1952: 239), але згодом змінив думку — слово ligonbutis «лікарня» (пор. нім. Krankenhaus) він зарахував до новотворів Friedrich Kuršaitis (Palionis 1995: 219).

154

Palmira Zemlevičiūtė

Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

хребет — columna vertebralis MG 1913 2 11, пор. columna vertebralis — хребет MedŽ, куприкова кістка — os coccigis MG 1913 2 11, пор. os coccygis — куприкова кістка MedŽ, ребро — costa MG 1913 2 11 / ребро MG 1913 1 16.

Наступну за кількістю групу складних слів із іменниковими основами становлять складні слова, утворені з прийменника та іменника (2 терміни). Однак, можна сказати, вони нехарактерні, оскільки в журналі знайдено лише два терміни, утворені таким способом — складні слова з прийменників tarp, tarpu та іменника: tarpkojis — perineum MG 1913 2 12, див. tarpkojis 1. див. tarpukojis «місце між ногами, промежина» LKŽe, пор. perineum — промежина MedŽ, tarpukaulis MG 1913 1 13.

Складні слова з дієслівними основами також трапляються рідко — виявлено лише три складні слова, утворені з іменника та дієслова: pūgštdaris — «oxygenium» MG 1913 2 9 / pūgštdaris MG 1913 1 22, див. pūgštdaris див. pūgštadaris див. pūgščiadaris «кисень» LKŽe, pūgštgamis — «oxygenium» MG 1913 2 9 / pūgštagamis (oxygenus) MG 1913 1 21–22 (у LKŽe не зафіксовано).

2. LIETUVIŠKI VIENAŽODŽIAI MEDICINOS IR GAMTOS IR DABARTINIAI LIETUVIŲ MEDICINOS MOKSLO TERMINAI

Перший журнал медичної науки, що з’явився на початку минулого століття, залишив слід і в сучасній литовській термінології медичної науки. Як видно з порівняння литовських однослівних термінів медицини й природи із термінами сучасної литовської мови медичної науки19, збереглося понад половину (52%) медичних термінів, уживаних тогочасними лікарями. За формою та значенням їх можна було б поділити на кілька груп:

1) nepakitusi raiška ir reikšmė: akis, plg. oculus – akis MedŽ, akmuo, plg. calculus – akmuo MedŽ, alkūnkaulis – os ulnae, plg. ulna – alkūnkaulis MedŽ, ašarikaulis – os lacrima, plg. os lacrimale – ašarikaulis MedŽ, ausys, plg. auris – ausis MedŽ, bamba, plg. umbilicus – bamba MedŽ, blauzdikaulis – tibia, plg. tibia – blauzdikaulis MedŽ, burna, plg. os – burna MedŽ, dantys, plg. dens – dantis MedŽ, druska, plg. sal – druska MedŽ, dusulys, plg. dyspnoea – dusulys MedŽ, džiova, plg. tuberculosis – džiova MedŽ, galva, plg. caput – galva MedŽ, gydymas, plg. medicatio – gydymas MedŽ, gydytojas, plg. medicus – gydytojas MedŽ, gimdymas, plg. partus – gimdymas MedŽ, giminai, plg. nascentia – gimimas MedŽ, girdėjimas, plg. auditus – 1. girdėjimas; klausa MedŽ, gyvybė, plg. vita –

19 Джерелом сучасного слововжитку обрано Словник медичних термінів.

Terminologija | 2013 | 20

155

життя MedŽ, витяг, пор. extractum – витяг MedŽ, жар, пор. febris – 1. жар MedŽ, кашель, пор. tussis – кашель MedŽ, кровоносні судини, пор. vas sanguineum – кровоносна судина MedŽ, кров, пор. sanguis – кров MedŽ, мушля – concha, пор. concha – мушля MedŽ, грудна клітка, пор. pectus – грудна клітка MedŽ, глухота, пор. surditas – глухота MedŽ, краплі, пор. gutta – крапля MedŽ, язик, пор. lingua – язик MedŽ, хвороба, пор. morbus – хвороба MedŽ, пацієнт, пор. patiens – пацієнт MedŽ, губи, пор. labium – губа MedŽ, піхва, пор. vagina – піхва MedŽ, лопатка – scapula, пор. scapula – лопатка MedŽ, сон, пор. somnus – сон MedŽ, смерті²⁰, смертність, пор. mortalitas – смертність MedŽ, смерть, пор. mors – смерть MedŽ, пухлина, пор. blastoma – пухлина MedŽ, короста (uscabies), пор. scabies – короста MedŽ, свербіж, пор. pruritus – свербіж MedŽ, ніс, пор. nasus – ніс MedŽ, носоглотка, пор. epipharynx – носоглотка MedŽ, носова кістка – os nasale, пор. os nasale – носова кістка MedŽ, епілепсія, пор. epilepsia – епілепсія MedŽ, шкіра, пор. cutis – шкіра MedŽ, живіт, пор. abdomen, venter – живіт MedŽ, фаланги пальців – falanga, пор. phalanx – фаланга, кістка пальця MedŽ, клиноподібна кістка – os sphenoideum, пор. os sphenoidale – клиноподібна кістка MedŽ, мембрана, пор. membrana – мембрана MedŽ, промивання, пор. lavatio – промивання MedŽ, напади, пор. paroxysmus – напад MedŽ, гній, пор. pus – гній MedŽ, пухир, пор. bulla – пухир MedŽ, рука, пор. manus – 2. рука MedŽ, суглоб? – articulatio, пор. articulatio – 1. суглоб MedŽ, слабкість, пор. hyposthenia – слабкість MedŽ, болі, пор. dolor – біль MedŽ, шлунок – «ventriculus», пор. ventriculus – 1. шлунок MedŽ, мокротиння (sputsum), пор. sputum – мокротиння MedŽ, нежить, пор. rhinitis – нежить MedŽ, мозок, пор. medulla – 1. мозок MedŽ, зрощення, пор. adhaesio – 1. зрощення, concretio – 1. зрощення MedŽ, стискання, пор. compressio – стискання MedŽ, здоров’я, пор. sanitas – здоров’я MedŽ, серце, пор. cor – серце MedŽ, ребро – costa, пор. costa – ребро MedŽ, пульсації, пор. pulsus – пульсація MedŽ, зараження, пор. infectio – інфекція: 1. зараження MedŽ, ліки, пор. medicamentum – ліки MedŽ, вода, пор. aqua – вода MedŽ, статевий член – penis, пор. penis – статевий член MedŽ, ворота, пор. hilus – ворота MedŽ, обличчя, пор. facies – 2. обличчя MedŽ, нутрощі, пор. splanchna – нутрощі MedŽ, повіка (palpebra), пор. palpebra – повіка MedŽ, рана, пор. vulnus – рана MedŽ, кишечник, пор. intestinum – кишка MedŽ;

20 Термін умирання зафіксовано лише у складених термінах, див. thanatographia – танатографія: 1. опис умирання; 2. дослідження умирання; thanatologia – танатологія, наука про умирання MedŽ.

156

Palmira Zemlevičiūtė

Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

2) змінилася форма, але не змінилося значення: відхилення – recidyv, пор. reci-dyvum – atkrytis MedŽ, білі – fluor albus, пор. fluor albus – baltosios MedŽ, клубова кістка – os ilei, пор. os ilium – klubakaulis MedŽ, тім’ячко – rodničok, пор. fonticulus – momenėlis – podničok MedŽ, місячні, пор. – menstruatio – mėnesinės MedŽ, сонливість, пор. somnolentia – mieguistumas MedŽ, запор, пор. obstipatio – prietvaras MedŽ, поперек, пор. lumbus – strėnos MedŽ, фурункул (furunculus), пор. furunculus – šunvotė MedŽ, повіка, пор. palpebra – vokas MedŽ;

3) форма не змінилася, але значення змінилося: гулька (?) – uterus, пор. uterus – gimda MedŽ, тоді як гулька – phyma MedŽ, плечова кістка – os humeri, пор. humerus – žastikaulis, тоді як petikaulis – os acromiale MedŽ, живіт – «ventriculus» / pilvas (stomachus), див. pilvas 3. «шлунок» LKŽ, пор. stomachus žr. ventriculus – 1. skrandis MedŽ, тоді як pilvas – abdomen, venter MedŽ, приріст «наріст», пор. accretio – priaugimas MedŽ;

4) змінилися і форма, і значення: п’яткова кістка – tallus, пор. talus – šokikaulis MedŽ, тоді як kulnakaulis – calcaneus MedŽ.

ВИСНОВКИ

У першому литовському науковому медичному журналі, що видавався з 1913 року, Medicina ir gamta почали порушувати питання й проблеми литовської медичної термінології, які не втратили актуальності й сьогодні: надмір термінів і, з іншого боку, їх нестача, варіативність термінів для позначення того самого поняття та важливість їх уніфікації, необхідність залучати до термінологічної роботи фахівців і мовознавців, занепокоєння щодо питомо литовського характеру медичних термінів тощо. Лікарів закликали збирати слова з живої мови або створювати терміни, спираючись на граматичні правила рідної мови.

У журналі виявлено 197 однослівних медичних термінів литовського походження. Насамперед слід згадати прості слова з живої мови або писемних джерел (51 термін), що позначають анатомічні та частково клінічні поняття. Найчастіше їхні основні лексичні значення термінологізовано, хоча для анатомічної термінології використовувалися й слова ширшого значення, яке, однак, було звужене.

Більшу частину однослівних термінів становлять похідні (146 термінів). Переважають суфіксальні похідні (-imas; -elis (-eliai); -umas; -onis (-ei/-iai/-ys), -ė; -elė; -ymas (-ymai); -ėlis (-ėliai); -tojas (-tojai), -a; -elės; -ėlė; -ybė; -ulys; -ata, -ažis, -ekšlis, -erė, -da, -ykla, -yklai, -yla, -ylas, -inė, -iniai, -inynai, -inys, -ininkas, -(i)ukas, -lai, -lė, -lis (-liai), -slė, -smai, -snis (-sniai), -tas, -tis, -tys, -uolis (-uoliai), -urys, -uvis, -vas) (97 термінів).

Terminologija | 2013 | 20

157

Префіксальні терміни трапляються дуже рідко — лише два похідні з префіксами ant- і pa-.

Похідних із закінченнями значно більше, ніж префіксальних (17 термінів). Переважають похідні із закінченнями -is, -as (-ai), -a і -ė. Інші закінчення (-ys, -ius) трапляються лише в одному похідному кожне.

Другу за чисельністю групу похідних становлять складні слова (30 термінів). Найбільша група складних слів утворена з двох іменників (25 термінів). Частини дев’ятнадцяти складних слів поєднуються сполучними голосними -i-, -a-, -ia-, а частини шести складних слів поєднуються без них. До групи складних слів з іменниковими компонентами належать два утворення з прийменників tarp, tarpu та іменника. Складні слова з дієслівними компонентами майже не властиві мові — таких утворень лише два, з іменника й дієслова.

Понад половина литовських однослівних медичних термінів збереглася й досі вживається в сучасній мові медичної науки. Форма та значення більшості з них не змінилися. У деяких термінів із часом змінилася або форма, або значення.

Ентузіазм і самовідданість литовських лікарів, які писали в журналі Medicina ir gamta, їхня турбота про чистоту й питомо литовський характер професійної мови, а також визнання живої мови головним джерелом термінології могли б стати гідним прикладом для сучасних працівників медичної термінології.

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА

MG 1913 1 – Медицина і природа (травень–червень), Вільнюс.

MG 1913 2 – Медицина і природа (липень–серпень), Вільнюс.

ДОПОМІЖНІ ДЖЕРЕЛА

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – www.lkz.lt.

MedŽ – V. Astrauskas, St. Bizulevičius, S. Pavilonis, A. Vaitilavičius, A. Vileišis. Словник медичних термінів, Вільнюс: Mokslas, 1980.

Поради жінкам, які хочуть бути здоровими. За Цільчаком написав д-р А. В. Тільзіт, 1899.

Поради жінкам, які хочуть бути здоровими. За Цільчаком написав д-р А. Вілейшіс. 2-ге видання, Вільнюс, 1906.

LITERATŪRA

Ambrazas S. 1993: Daiktavardžių darybos raida [1]. Lietuvių kalbos veiksmažodiniai vediniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Ambrazas S. 2000: Daiktavardžių darybos raida 2. Lietuvių kalbos vardažodiniai vediniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Andriušis A. 1996: Lietuvos medicinos spauda. – Žurnalisto žinynas 2, 161–176.

158

Palmira Zemlevičiūtė

Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

Aničas J. 1999: Antanas ir Emilija Vileišiai. Gyvenimo ir veiklos bruožai, Vilnius: Alma littera.

Bizulevičius St. 1989: Iš Lietuvos medicinos spaudos istorijos. – Sveikatos apsauga 10, 34–39.

Česnys G. 2002: Lietuviško anatominijos vardyno istorijos metmenys. – Terminologija 9, 55–65.

Gaivenis K. 1983: Šis tas iš lietuviškos liaudinės specialiosios leksikos. – Lietuvių kalbotyros klausimai 22. Lietuvių kalbos specialioji leksika, 4–16.

Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

[D-ras Grinius K.] 1910: Apie lietuvių medicinos laikraštį. – Lietuvos žinios 28, 1.

Karosas J. 1960: Vilniaus XIX amžiaus medicininė spauda. – Sveikatos apsauga 11, 42–49.

Keinys St. 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

[M. Sk-ra] 1897: Lietuviški ligų vardai. – Varpas 3, 41–42.

Matulaitis S. 1913: Anatomijos, fiziologijos, patologijos bei chemijos lietuviška terminologija. – Medicina ir gamta 2.

Moksleivis Kalnėnas 1912: Žmonių medicina. – Ateitis 2, 4.

LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius: Mintis.

Palionis J. 1952: Lietuvių literatūrinės kalbos normaliizacija XIX a. pabaigoje (1880–1901). Disertacija, Vilnius.

Palionis J. 1995: Lietuvių rašomosios kalbos istorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Skardžius Pr. 1996: Rinktiniai raštai 1. Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Stakūlienė S. 2001: Lietuviškoji medicinos periodika: ištakos ir raida Lietuvoje iki XX a. trečiojo dešimtmečio. – Knygotyra 37, 220–233.

Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

THE FIRST LITHUANIAN JOURNAL OF MEDICAL SCIENCE AND LITHUANIAN TERMINOLOGY OF MEDICINE

This year is the 100th anniversary of the first Lithuanian medical journal Medicina ir gamta (Medicine and nature). This publication started raising issues of medical terminology which are still relevant – lack and excess of terms, variation of terms naming the same concept, unification and approval of terms, the necessity to involve both specialists and linguists in the development of terminology, concern about the “Lithuanianness” of medical terminology, etc. Doctors were encouraged to collect words from the folk language or to create terms following the rules of Lithuanian grammar.

The article deals with 197 one-word medical terms of Lithuanian origin found in the journal. Words of the folk language and words taken from written sources which mainly name concepts of anatomy (akis (eye), kraujas (blood), kruoslas (now akies vokas (eyelid)), mentė (shoulder blade), ropė (now kelio girnelė (kneecap)), smegenys (brain), širdis (heart), etc.) and to some extent clinical practice (liga (disease), raudoniejį (now hemoragija (haemorrhage)), vaistas (medication), etc.) are researched. Generally their main lexical meanings were terminologized; words with broader meanings were used as well, especially as terms of anatomy, but their meanings have been narrowed.

The majority of one-word terms are word-formations (74% of researched terms). In this group suffixal derivatives (with suffixes -imas; -ėlis (-ėliai); -umas; -onis (-ei/-iai/-ys), -ė; -elė; -ymas (-ymai); -ėlis (-ėliai); -tojas (-tojai), -a; -elės; -ėlė; -ybė; -ulys; -ata, -ažis, -ekšlis, -erė, -da, -ykla, -yklai, -yla, -ylas, -inė, -iniai, -inynai, -inys, -inin(k)as, -(i)ukas, -lai, -lė, -lis (-liai), -slė, -smai, -snis (-snai), -tas, -tis, -tys, -uolis (-uoliai), -urys, -uvis, -vas) prevail (66% of all word-formations), for instance, dūsavimas (now kvėpavimas (breathing)), gydymas (treating), raktelis (now raktikaulis (collarbone)), silpnumas (weakness), maumonėlis (now momenėlis (fontanelle)), gydytojas (doctor),

Terminologija | 2013 | 20

159

gyvybė (life), kosulys (cough), sveikata (health), puteklšlis (now spuogas (acne)), degy las (now deguonis (oxygen)), krūtinė (chest), kiaušinynai (now kiaušidės (ovaries)), džiovininkas (hectic), akytė (now ląstelė (cell)), pūslė (blister), kumburys (now akies kampas (corner of the eye)).

Prefixal derivatives are rare (1% of all word-formations): pakūnė (now šunvotė (furuncle)).

Ending derivatives comprise 12% of all word-formations. Ending -is (degis (now deguonis (oxygen)), karštis (fever)), -as (-ai) (miegas (sleep), niežai (scabies)), -a (džiova (tuberculosis), ištrauka (extract)) and -ė (sopė (pain)) derivatives are most common.

The second largest group of word-formations are compounds (21% of all word-formations). Compounds made of two nouns are the most common in this group. Their components are connected directly (ligonbutis (now ligoninė (hospital)), šonkaulis (rib)) or by a conjunctive vowels -i- or -(i)a- (žandikaulis (jaw), kraujagyslė (blood vessel), nosiaryklė (nasopharynx)). Compounds made of prepositions and nouns are infrequent: tarpkojis (now tarpuietė (perineum)). Compounds with verbal components (made of nouns and verbs) are very rare: rūgštaris (now deguonis (oxygen)), rūgštagamis (now deguonis (oxygen)).

More than a half of Lithuanian one-word medical terms used in this periodical survived until the current day and still are used in the modern language of medical science. The majority of them have the same meaning and expression, for instance, alkūnkaulis (ulna), džiova (tuberculosis), galva (head), mentė (shoulder blade), skrandis (stomach), sloga (cold), tvinksis (beat), žaizda (wound). Some terms had changes either in their expression, for instance, baltieji – now baltosios (vaginal discharge), klubikaulis – now klubakaulis (hipbone), šunavotė – now šunvotė (furuncle), or in their meaning, for instance, os humeri was called petikaulis and now humerus is žastikaulis and os acromiale became petikaulis; stomachus and ventriculus were both called pilvas, now stomachus is skrandis, ventriculus is skilvelis, and abdomen – pilvas.

The enthusiasm, commitment and concern about the purity of the professional language shown by the Lithuanian doctors who wrote for Medicina ir gamta, their attempts to look for Lithuanian equivalents and turning towards the folk language as the source for terminology could be a good example for the creators of modern medical terminology to follow.

Gauta 2013-07-11

Palmira Zemlevičiūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected]

160

Palmira Zemlevičiūtė | Pirmasis Lietuvos medicinos mokslo žurnalas ir lietuviškoji medicinos terminija

Document details