Материнське підприємство і дочірнє підприємство: від словників до нормативно-правових актів

ALVYDAS UMBRASAS

Інститут литовської мови

КЛЮЧОВІ СЛОВА: терміни нормативно-правових актів, розвиток термінів, унормування термінів, материнське підприємство, дочірнє підприємство

У статті аналізується розвиток проблемних термінів материнське підприємство, дочірнє підприємство у термінографії, оглядається погляд мовознавців на ці терміни, досліджується їх уживання в нормативно-правових актах. Мета — ознайомити з попередніми й новітніми рекомендаціями, а також привернути увагу до теперішнього стану термінів і прогалин у терміносистемі.

Нині вже завершується видання Всесвітньої литовської енциклопедії; у першому томі знаходимо: вторинне товариство, дочірнє товариство — «акціонерне товариство, контрольоване іншим (первинним) товариством. Первинному товариству належить контрольний пакет акцій вторинного товариства, що дає >50% голосів на загальних зборах акціонерів. Вторинне товариство не може придбавати акції первинного товариства» (VLE I 2001: 611). В енциклопедії вирішили не пояснювати окремою статтею поняття первинного товариства (можливо, вважали, що все зрозуміло з наведеної статті, тим паче що товариство є первинним лише щодо вторинного). До терміна вторинне товариство додано синонім дочірнє товариство, однак незрозуміло, чи додали б укладачі енциклопедії до терміна первинне товариство також материнське товариство.

Хоча термін і подано в енциклопедії, дочірнє товариство (підприємство, фірма, компанія) має вже довгу традицію виправлення. Хто і коли почав виправляти цей термін, тепер важко точно сказати, але вже у виданому 1976 року посібнику Поради з практики мови форми дочірнє (підприємство, завод, компанія) визнано мовною помилкою і виправлено на вторинне, споріднене, одне з яких виникло з інших, залежне (підприємство, завод, компанія) (KPP 1976: 66). Щоправда, у новішому виданні порад (KPP 1985) це виправлення чомусь було вилучено-

90

Alvydas Umbrasas

Motininė įmonė ir dukterinė įmonė: nuo žodynų iki teisės aktų

ено¹, однак виправлення через це не припинилися. Значний внесок у формування традиції виправлення зробив Казімерас Гайвеніс. Наприкінці 80-х років минулого століття, коли вже почали вимальовуватися економічні зміни, у журналі Культура мови він писав, що «термін капіталістичної економіки дочірнє підприємство неточно виправляють на підпорядковане підприємство. Точніше було б виправити його на термін залежне підприємство» (Gaivenis 1989: 48). Через три роки в журналі Рідна мова він знову нагадав про, на його думку, неточне виправлення підпорядковане підприємство, звернув увагу, що термін залежне підприємство не приживається, і запропонував згодом дуже поширений варіант вторинне підприємство (Gaivenis 1992: 16). Материнського підприємства він не згадував (його не було й у KPP 1976; KPP 1985), але за потреби термін первинне підприємство системно мався на увазі, тим паче що поряд він запропонував замінити дочірнє підприємство на третинне підприємство. Тоді виправлення в журналі Культура мови підтримував і Казіс Лінкявічюс: «сполуку дочірня фірма (підприємство, компанія) варто замінити на залежна, вторинна фірма; слово вторинна, мабуть, найкраще пасувало б і було б найточнішим» (Linkevičius 1993: 22). Водночас він стверджував, що «підприємство, яке дало початок вторинному підприємству, можна називати основним. Обидві ці назви (основне, вторинне підприємство) не суперечать логіці створення підприємств і суті взаємозв’язків між ними» (там само). Щоправда, до видання Термінологічні виправлення, одним з укладачів якого був К. Гайвеніс (TT 1992), ці проблемні терміни чомусь не потрапили. Рецензуючи згадане видання виправлень, Вітаутас Віткаускас саме й зауважив, за його словами, «вислів дочірнє підприємство, який давно увійшов у вжиток бюрократів і досі поширюється», і водночас указав свій варіант виправлення — філія підприємства (Vitkauskas 1994: 94).

Редактори й викладачі культури мови, слід гадати, взяли до уваги всі згадані виправлення, однак плутанини не бракувало. У 2003 році затверджена Державною комісією литовської мови Програма фахової мови, у якій значну увагу приділено термінології, стимулювала видання різноманітних навчальних посібників із фахової мови для студентів. У них було чимало виправлень термінології, серед яких можна знайти материнське і (або) дочірнє підприємство, але виправлення свідчать, що студентів навчали по-різному. Наприклад, в одному з видань тодішнього Литовського юридичного університету в розділі про семантичні кальки пояснюється: «Тепер особливо поширений вислів м а т е р и н с ь к е² вживається у відповідному значенні, коли йдеться про те, що безпосередньо пов’язане зі словом мати, наприклад: материнське право (засноване на владі матері, її першості). Однак не-

¹ Можливо, тому, що дочірнє підприємство вже було в деяких словниках? Див. далі у статті.

² У джерелах виправлень розрядка чи виділення жирним шрифтом часто були в оригіналі, однак далі термінологічні словники та інші дані виділено розрядкою автором статті.

Terminologija | 2014 | 21

91

слід уживати такі сполуки, як м а т е р и н с ь к е підприємство, фабрика, компанія, щоб підкреслити, що воно є головним, первинним (пор.: дочірнє). Напр.: Новизна цього курсу економіки полягає в тому, що теоретичні знання здобувають, працюючи в м а- т е р и н с ь к о м у (= головному) підприємстві «Verslo bendrija». М а т е р и н с ь к а (= головна, первинна) компанія «Codan» почала надавати перші послуги телефонного продажу 1993 року. М а т е р и н с ь к а (= Первинна) компанія «BLS VILNIUS» належить Шведській королівській пошті. Так само не слід уживати такі сполуки, як д о ч і р н є підприємство, фабрика, компанія, щоб підкреслити, що воно підпорядковане більшому підприємству або є його підрозділом. Напр.: Дослідження такого типу проводилися і в дочірньому (= підпорядкованому акціонерному товариству «Lietuvos avialinijos» або утвореному з акціонерного товариства «Lietuvos avialinijos») компанії AB «Aviakompanija Lietuva» (Kunevičienė, Pečkuvienė, Žilinskienė 2003: 78–79). Як бачимо, усі приклади виправляються по-різному, наче це не термінологічне, а стилістичне питання, залежне від контексту (особливо це помітно з останнього речення); поруч із компонентом первинне навіть не пропонується вторинне. За кілька років частково ті самі авторки у виданні Університету Міколаса Ромеріса додають ще один компонент — споріднене: д о ч і р н є (= вторинне, споріднене, залежне) підприємство, компанія, фабрика; м а т е- р и н с ь к е (= первинне, головне) підприємство, фабрика, компанія (Pečkuvienė, Žilinskienė 2005: 33, 39). Так само навчають і в новішому підручнику того самого університету: д о ч і р н є (= вторинне, залежне, споріднене) підприємство; також м а т е р и н с ь к е (= головне) підприємство (Akelaitis, Pečkuvienė, Žilinskienė 2009: 78). Щоправда, тут уже, навпаки, є вторинне, але немає первинного. У виданні Вільнюського технічного університету імені Гедимінаса подано систематично, без відхилень: д о ч і р н є (= вторинне) підприємство, м а т е р и н с ь к е (= первинне) підприємство (Kaulakienė, Petretienė, Rutkienė, Žukienė 2007: 63, 67; це збережено і в пізніших виданнях книжки, пор. Kaulakienė, Petretienė, Rutkienė, Žukienė 2010: 66, 71). Іноді студентам пропонують самим поміркувати. Ось у збірнику вправ, виданому Каунаським технологічним університетом, наведено речення UAB «Rožė» – підприємство об’єднання «Gėlių rojus» (дочірнє, підпорядковане, вторинне), засноване 12 липня 2012 року (Ju¬zelienienė 2012: 32), у якому потрібно викреслити неприйнятні варіанти термінів у дужках. Перевірити себе пропонується на сайті Державної комісії литовської мови та в Банку термінів Литовської Республіки³. Подібних

³ Можливо, у реченні мається на увазі дві правильні відповіді (з трьох), але в Банку термінів студент знайде ще одну відповідь. Про це — далі у статті.

92

Alvydas Umbrasas

Mोतininė įmonė ir dukterinė įmonė: nuo žodynų iki teisės aktų

виправлення трапляються і у виданнях коледжів: наприклад, у навчальному посібнику, виданому Литовським морським коледжем, є список неприйнятних термінів для підприємців, у якому виправляють дочірнє (= залежне, вторинне) підприємство (Domarkienė 2005: 165). Материнського підприємства чомусь немає поруч, зате додано, ймовірно запозичений у K. Gaivenis, а в інших виданнях зазвичай замовчуваний (бо в ужитку не трапляється) термін підприємство-онука (= третинне підприємство).

У чому мотив виправлення? У підручниках його іноді замовчують або можна вивести з того, що приклади наведено в розділі семантичних кальок. K. Linkevičius стверджує, що «материнський», «дочірній» почали вживати в економічній мові за зразком російських слів, тоді як литовською словами «мати» і «дочка» зазвичай описують лише людей і бджіл (Linkevičius 1993: 22). Хоча тоді найактуальнішою була російська мова і орієнтувалися насамперед на неї, слід сказати, що могли водночас впливати й інші мови, адже терміни спорідненості в аналогічних ситуаціях широко використовуються, явно або принаймні маються на увазі (пор. англ. parent company – affiliated/daughter company, фр. société mère – filiale, рос. материнская компания – дочерняя компания, нім. Muttergesellschaft – Tochtergesellschaft, навіть латв. mātesuzņēmums – meitasuzņēmums). Не можна виключати, що виправляти почали зі сполук на зразок материнська свиня (уже 1962 року поширився рекомендований термін свиноматка, також пропонувалося універсальніше слово плідниця; див. Tolutienė 1962), згодом виправлення поширили ширше: «За кілька десятиліть наполегливого виправлення ми позбулися невдалої назви материнська свиня і прищепили натомість термін свиноматка. Фізики вже також перекладають російський термін дочернее вещество як вторинна речовина, а не материнська речовина. Геологи також могли б без особливих труднощів відмовитися від терміна материнська порода, а мікробіологи — від терміна материнські дріжджі» (Gaivenis 1989: 48). Навівши приклади материнська рослина, материнська лінія, материнська форма, батьківська рослина, батьківська лінія, батьківська форма тощо⁴, K. Gaivenis робить висновок: «У термінології генетики та селекції не можна обійтися без калькованих прикметників дочірній, материнський, батьківський. У термінології інших галузей ці кальки слід виправляти» (Gaivenis 1989: 49). Цей авторитетний висновок, безперечно, вплинув на подальше впорядкування термінології.

Тут ідеться, по суті, про кальковану метафору. Навряд чи можна встановити суворі мовні критерії, за якими визначалося б, коли кальковані метафори прийнятні, а коли — ні.

⁴ Можна додати, наприклад, дочірні хромосоми «хроматиди після метафази мітозу або метафази другого мейозу», батьківський донор «один із батьків (рослин), один або кілька генів якого переносять у реципієнта», материнська спадковість «спадковість, що передається лише жіночими організмами» (ŽŪASSTŽ 2010: 47, 63, 153).

Terminologija | 2014 | 21 9 3

можна сказати, але в нашій традиції унормування термінології відчутна тенденція уникати їх, особливо якщо метафора явно незвична. Крім того, метафори роблять терміни образними, а це зазвичай не вважають бажаною властивістю термінів: цінують нейтральність і уникають емоційної конотації. Расуоле Владярскене зауважує, що економічній термінології властива універсальна схильність до метафоризації — антропоморфізм, коли моделлю метафори є людина як соціальний суб’єкт, а підставою для перенесення значення — слова, що характеризують діяльність людини (Vladarskienė 2012: 87). Однак, оцінюючи motininę įmonę, міг спрацювати емоційний експресивний заряд такого сполучення, страх девальвації матері як цінності, тим паче що в діалектах немає подібних motininių речей. І взагалі слова, безпосередньо пов’язані з людиною (наприклад, veidas, gimdymas, mirtis), не схильні переносити в інші сфери (наприклад, у контекст тварин).

Прикметники motininis, dukterinis не є звичними для мови за своєю формою. Ось що пише один із найвідоміших мовних редакторів: «Присвійні родові відмінки не замінюють прикметниками (вони найчастіше мають суфікси –inis, –iškas). Щоправда, ще ніхто не каже tėvinis namas (рос. otcovskij dom), motininė (= motinos) skarelė, хоча почали вживати у видовому значенні motininė kiaulė (= veislinė kiaulė, paršavedė); але не дуже добре, що входять у вжиток dukterinės įmonės (краще було б įmonės padaliniai або filialai, įmonės dukterys чи якось інакше)» (Šukys 1998: 124–125). Тут змішано питання форми й семантики, але цікаво, що Йонасу Шукю не підійшов лише прикметник, а метафора dukters була прийнятною; серед інших варіантів він пропонує вживати також įmonės dukterys. Щоправда, пізніше він уже не згадував цю пропозицію і взагалі не пропонував, як виправити, а лише шкодував, що «на жаль, уже з’явилися dukterinės firmos, у колгоспах були навіть motininė (= veislinė) kiaulė» (Šukys 2003: 93).

Говоря про ці прикметники, не можна оминути й того факту, що dukterinė įmonė було подано в першому Dabartinės lietuvių kalbos žodyne (DLKŽ₁1954) як приклад уживання прикметника dukterinis, звідти його переписали до Lietuvių kalbos žodyną (LKŽ II₂ 1969⁵), хоча у другому виданні (DLKŽ₂ 1972) та наступних виданнях Dabartinės lietuvių kalbos žodyno терміна вже не було (motininės įmonės не було в жодному з них). Отже, можна вважати, що в доречності цього терміна засумнівалися майже пів століття тому. Щоправда, filialas нікому не заважав, хоча в цьому слові також прихована duktė (лат. filia – duktė). На мотивацію міжнародних слів зазвичай не зважають.

⁵ У раніше виданому томі (LKŽ II₁ 1947) ще не було.

94

Alvydas Umbrasas

Motininė įmonė ir dukterinė įmonė: nuo žodynų iki teisės aktų

Цікаво, що у DLKŽ¹ 1954 прикметник dukterinis проілюстровано прикладами dukterinė ląstelė, dukterinė įmonė, а у DLKŽ₂ 1972 залишився тільки приклад dukterinės ląstelės (число змінено; у цьому та наступних виданнях додано також позначку bot.); від DLKŽ₃ 1993 до DLKŽ₇ 2012 поряд із dukterinių ląstelių додають ще й dukterinės gentys. У DLKŽ₅ 2003 до dukterinių ląstelių додано позначку, що вказує на переносне значення (prk.), і цей приклад відокремлено двома вертикальними рисками, тоді як dukterinės gentys, слід гадати, вважають прикладом прямого значення. Яке це значення? Мабуть, «племена, що походять від дочок». Імовірно, dukterinės gentys потрапило до словника на підставі речення Фрідріха Енгельса, наведеного в LKŽ II₂ 1969 як ілюстрація прикметника dukterinis: «Первісні племена, зі збільшенням чисельності населення, розпадаються кожне на кілька дочірніх племен».

ТЕРМІНОГРАФІЯ

Який шлях подання термінів обрала термінографія? Як відомо, за часів першої незалежності не видали ані юридичних, ані економічних термінологічних словників. У першому й єдиному за радянських часів словнику юридичних термінів Альфонсаса Жюрліса (TTŽ 1954) не було ані motininės, ані dukterinės įmonės. Очевидно, системі того часу такі поняття взагалі були не надто потрібні. Проте в економічних словниках терміни подавали. У виданому ще 1966 року Rusiškai lietuviškame ekonomikos terminų žodyne, укладеному Інститутом економіки Литовської РСР Академії наук (LTSR MA), знаходимо: общество дочернее – d u k t e r i n ė b e n d r o v ė, общество-мать – bendrovė-m o t i n a, общество-внук – bendrovė-d u k r a i t ė (RLETŽ 1966: 123). Приєднання прикладки через дефіс тут, звісно, невдале (перейнято спосіб вираження російських термінів), але найважливіше — використано терміни спорідненості. Щоправда, послідовності не прагнули: поряд із bendrovės motinos не утворили сполучення bendrovė duk­tė (або dukra). До речі, словник переглянула Комісія з термінології Інституту литовської мови та літератури Академії наук Литовської РСР. У передмові сказано, що в обговоренні термінів активно брали участь члени згаданої комісії Йонас Круопас і К. Гайвеніс. Однак форма з прикладкою не поширилася. Приблизно через десять років у словнику Антанаса Бурачаса, який також переглянули термінологи (на обкладинці назва Anglų-lietuvių kalbų ekonomikos terminų žodynas-minimumas, на титульному аркуші — English–Lithuanian Dictionary of Economic Terms for Students) подано parent Co⁶ – п а г р и н д и н ė (m o t i n i n ė)

⁶ У гніздовій статті-заголовку є company = Co.

Terminologija | 2014 | 21

95

bendrovė, subsidiary Co – dukterinė (kontroliuojamoji) bendrovė (ELDETS 1975: 33). Kaip matyti, čia jau pasiūlytas dėmuo pagrindinė (motininė tik kaip sinonimas), prie dukterinės prirašyta ir kontroliuojamoji⁷. Dar po penketo metų išleistame LTSR MA Mokslų akademijos Ekonomikos institute to paties A. Buračo parengtame ekonomikos terminų žodyne atitikmenys ima dar labiau įvairėti: affiliated company – susijusi / dukterinė/kontroliuojamoji⁸ bendrovė; parent company – pagrindinė/motininė bendrovė (ALKETŽ 1980: 89). Nors ir nurodyta subsidiary company žr. affiliated company (ALKETŽ 1980: 90), kažkodėl atskiru straipsniu su kitais atitikmenimis pateikta subsidiary – dukterinė / priklausomoji bendrovė (ALKETŽ 1980: 356). Žodynas taip pat buvo peržiūrėtas minėtos Terminologijos komisijos. Pratarmėje nurodyta, kad prie jo rengimo prisidėjo K. Gaivenis, Stasys Keinys, Angelė Kaulakienė. Šiame žodyne pasiūlyta atitikmenų įvairovė vienaip ar kitaip atsispindėjo tiek vėlesniuose žodynuose, tiek terminų taisymuose.

Після відновлення незалежності, з появою ринкової економіки, виникла потреба в нових економічних термінах, а також у перекладних і тлумачних словниках економічних і юридичних термінів. Це сприяло виданню словників і словничків різної якості. Уже 1991 року виходить енциклопедичний словник Петра Ауштрявічюса, Дайнюса Пупкявічюса та Далії Трейгене Šiuolaikinių ekonomikos terminų enciklopedinis žodynas lietuvių–anglų–rusų–vokiečių kalbomis (рецензент К. Гайвеніс), у якому наведено пару термінів, що розглядаються у статті: dukterinė bendrovė (subsidiary) — «компанія, що належить головному акціонерному товариству» (ŠETEŽ 1991: 55), motininė bendrovė⁹kompanija (parent company) — «фірма, яка контролює акціонерний капітал однієї чи кількох фірм» (ŠETEŽ 1991: 128). Як бачимо, без жодних синонімів подано терміни з компонентами dukterinė, motininė, хоча в дефініції першого терміна протиставлення виражено словом pagrindinė.

У невеликих анонімних словничках невисокої термінографічної якості, що вийшли 1992 р. і були подібними до них, під назвою ¹⁰ Англійських

⁷ Додати kontroliuojamoji, можливо, спонукало те, що поруч із поясненням було holding Co – holdingas (bendrovė, kontroliuojanti kitų bendrovių akcijų paketus), а в згаданому раніше словнику вже було подано holding kompanų – kontroliuojančioji bendrovė (RLETŽ 1966: 256).

⁸ Пор. holding company – a. kontroliuojančioji bendrovė (bendrovė, turinti kitų bendrovių akcijų kontrolinius paketus); b. bendrovė steigėja (ALKETŽ 1980: 89).

⁹ В оригіналі косу риску пропущено, але в інших статтях її вжито.

¹⁰ Видавництво «Balticon», авторів не зазначено, передмову підписано Autorių kolektyvas. В одному словничку зі знаком авторського права зазначено, наче ініціали, VI.L.A.Ž, в іншому — firma VILAŽ.

96 Alvydas Umbrasas │ Motininė įmonė ir dukterinė įmonė: nuo žodynų iki teisės aktų

тлумачний словник термінів: бізнес, комерція та Німецько-литовський тлумачний словник ринкових термінів, поняття пояснено докладніше, показано його співвідношення з kontroliuojančiąja компанією: company parent¹¹ — «motininė bendrovė (kompanija)¹², яка володіє контрольними пакетами акцій дочірніх товариств (компаній) і, на відміну від контролюючої компанії (англ. holding company), сама виробляє деякі товари або самостійно здійснює ті чи інші фінансові операції» (ATAŽVK 1992: 14); subsidiary company — «dukterinė kompanija, тобто формально самостійна компанія (зареєстрована як самостійна), однак контрольний пакет її акцій належить іншій (материнській) компанії (англ. company parent), яка часто є єдиним акціонером і фактично визначає основні напрями діяльності дочірньої компанії» (ATAŽVK 1992: 46). Те саме наведено і в другому згаданому словничку при Muttergesellschaft (VLRTĀŽ 1992: 36), Tochtergesellschaft (VLRTĀŽ 1992: 46), лише в дефініції першого терміна написано не kontroliuojančioji, o holdingo kompanija (нім. Holdinggesellschaft).

За браком хороших власних словників робили спроби перекладати видані за кордоном. Одна з таких спроб з’явилася 1994 року. Це був Ekonomikos terminų žodynas Крістофера Пасса (Christopher Pass), Браяна Лоуза (Bryan Lowes) і Леслі Девіса (Leslie Davies). Як зазначено у слові видавців і редакційної ради, «це видання — прощання з К. Марксом і поколінням його послідовників, а також із проваленою теорією соціалістичного способу виробництва». Крім економістів, над словником працювала ціла група фахівців із литовської мови: редагував Алдонас Пупкіс, терміни й текст упорядковували відповідно А. Каулакєне та Ріта Мілюнайте, рецензував К. Гайвеніс. Було докладено зусиль, щоб якомога більше адаптувати словник до литовської мови. У ньому немає ні dukterinės, ні motininės компанії; подано: pavaldžioji bendrovė (subsidiary company) — «компанія, що перебуває у власності іншої компанії (див. фірма). Підпорядкована компанія може й надалі торгувати під власним ім’ям, однак повністю або частково контролюється головною компанією» (ETŽ 1994: 190). Як бачимо, обрано термін, який К. Гайвеніс раніше критикував. Згаданий у дефініції термін pagrindinė bendrovė не подано окремою статтею (очевидно, так було в оригіналі). Цікаво, що в доповненому й виправленому виданні, випущеному через три роки, pavaldžioji bendrovė замінено на dukterine bendrove, а дефініцію не змінено (ETŽ 1997: 90). Можна лише припустити, що внесок фахівців із литовської мови в перше видання був настільки значним, що видавці вирішили

¹¹ Yra nuoroda parent company žr. company parent (ATAŽVK 1992: 40).

¹² У словничку дефініцію не відокремлено від терміна; курсив використано лише тут, у статті. Формулювання не редагували.

Terminologija | 2014 | 21 97

…вказавши, що він надто великий… (тому в другому виданні зазначених прізвищ уже немає; сказано, що редагував і уточнював Александрас Вітаутас Руткаускас і Стасяс Вайткявічюс, останній був також консультантом-редактором термінів першого видання).

Того ж 1994 року виходить також Литовсько-англійсько-литовський словник-довідник термінів бізнесу, банківської справи та біржі А. Бурачаса й Бронюса Свецявічюса. У ньому з синонімами подано: дочірнє/ вторинне¹³ товариство – subsidiary/allied/affiliated/associate/constituent company; underlying company (з правами, не переданими материнському товариству); материнське/ первинне товариство – parent company (BBBTŽŽ 1994: 43). Відповідно подано й дочірню/ вторинну компанію – subsidiary company; материнську/ первинну компанію – parent company (BBBTŽŽ 1994: 111). Словник переглянув К. Гайвеніс; за його ж редакцією через три роки вийшов також Тлумачний словник термінів банківської справи та комерції А. Бурачаса, у якому в основних статтях синонімів уже немає: вторинне товариство – subsidiary/allied/affiliated/associate/constituent/underlying company; первинне товариство – parent company (BKTAŽ 1997: 46, 47). Дочірнє й материнське товариства можна знайти лише у відсиланнях (див.) до основних статей (BKTAŽ 1997: 47). Щоправда, можливо, через недогляд залишилося придбання дочірнього/вторинного товариства¹⁴ – acquisition of subsidiary (BKTAŽ 1997: 134).

У виданих приблизно в той самий час словниках Ірени Чейкаускайте й Еми Волунгявічене, які не оцінювали термінологи, можна знайти: Tochtergesellschaft – дочірнє товариство, філія (VLLVKTTŽ 1995: 179), parent company – материнська компанія (ALKETŽ 1995: 40). В обох словниках є лише по одному члену розглядуваної термінологічної пари.

Певною межею в литовській термінографії можна вважати 1997 рік, оскільки на початку того року (30 січня) було ухвалено постанову № 59 Державної комісії з литовської мови при Сеймі Литовської Республіки «Про затвердження термінологічних словників» (Žin., 1997, Nr. 12–257), якою видавців термінологічних словників зобов’язали подавати словники на оцінювання Державній комісії з литовської мови (VLKK). В одному з перших словників, що отримали затвердження, — Навчальному англо-литовському словнику юридичних термінів Віти Бітінейте — подано: parent company – головне, контролююче підприємство;

¹³ Є також відсилання вторинне товариство — див. дочірнє товариство; первинне товариство — див. материнське товариство (BBBTŽŽ 1994: 43).

¹⁴ На цю непослідовність та багато інших недоліків у рецензії вказав Йонас Клімавічюс (2 2000: 27).

98

Alvydas Umbrasas

Motininė įmonė ir dukterinė įmonė: nuo žodynų iki teisės aktų

subsidiary company – k o n t r o l i u o j a m o j i įmonė (MALKTȚŽ 1998: 44), nors kitoje vietoje subsidiary company – k o n t r o l i u o j a m o j i įmonė, f i - l i a l a s greta subsidiary – f i l i a l a s¹⁵ (MALKTȚŽ 1998: 173). Kaip matyti, čia bene pirmą kartą terminografijoje kaip pagrindinės įmonės sinonimas atsiranda kontroliuojančioji įmonė, nepaisant to, kad greta tame pačiame lizde yra holding company – kontroliuojančioji įmonė. Vėliau pasirodė dar pora to paties žodyno pataisytų ir papildytų leidimų (2002, 2008; jie svarstyti VLKK nebuvo teikti, nors aprobata įrašyta). Parent company atitikmenys juose nekeisti (MALKTȚŽ 2008: 53, 167), o prie antro termino pridėtas sinonimas: subsidiary company – k o n t r o l i u o j a - m o j i, a n t r i n ė įmonė (MALKTȚŽ 2008: 53), nors kitoje vietoje tebe- palikta subsidiary company – k o n t r o l i u o j a m o j i įmonė, f i l i a l a s (MALKTȚŽ 2008: 218).

Того ж року, що й перший словник В. Бітінейте, в укладеному Олімпією Армаліте та Льонгінасом Пажусісом Англо-литовському юридичному словнику знову знаходимо subsidiary (daughter) company – д о ч і р н є п і д п р и є м с т в о (ALKTŽ 1998: 94), але в інших місцях словника — різні варіанти: subsidiary – д о ч і р н є, з а л е ж н е т о в а р и с т в о (ALKTŽ 1998: 473), хоча поруч subsidiary company/corporation – з а л е ж н е, д о ч і р н є п і д п р и є м с т в о (ALKTŽ 1998: 473). Варто звернути увагу, що в цьому словнику наведено відповідник, не зафіксований у попередній термінографії: parent company – п а т р о н у ю ч е т о в а р и с т в о (ALKTŽ 1998: 94). Щоправда, в іншому місці вже подано parent company – г о л о в н е, п а т р о н у ю ч е т о в а р и с т в о, п і д п р и є м с т в о (ALKTŽ 1998: 329). Словник пройшов експертизу експерта VLKK К. Гайвеніса, але затвердження не має. А ось у невеликому бухгалтерському словничку, виданому того ж 1998 року у Вільнюському університеті (не оціненому VLKK), пара термінів інша: investments of subsidiary in capital stock of parent company – і н в е с т и ц і ї д о ч і р н і х п і д п р и є м с т в у к а п і т а л м а т е р и н с ь к о г о п і д п р и є м с т в а (ALATŽ 1998: 40).

Раніше в деяких словниках поряд із дочірнім підприємством уживався термін філія, але в тлумачному словнику термінів управління підприємством, підготовленому колективом авторів і виданому 2000 р. у Каунаському технологічному університеті Тлумачний словник термінів управління підприємством ця назва стає основним терміном: ф і л і я, п і д п о р я д к о в а н е підприємство — «підприємство, понад 50% акцій якого з правом голосу належать іншому підприємству» (AĮVTŽ 2000: 53). Є також відсилання: підпорядковане підприємство див. філія (AĮVTŽ 2000: 55). VLKK не заперечує проти цього (є схвалення).

¹⁵ Пор. subsidiary – к о н т р о л ь о в а н е п і д п р и є м с т в о, ф і л і я (MALKTȚŽ 2008: 218).

Terminologija | 2014 | 21

99

2001 m. pasirodžiusiame terminografiškai labai prastame Romualdo Ra- kucevičiaus Lietuvių–vokiečių kalbų verslo ir teisės terminų žodyne randame greta kažkodėl dviem atskirais straipsniais pateiktus terminus m o t i n i n ė bendrovė – Muttergesellschaft; m o t i n i n ė bendrovė (kompanija) – Stammhaus (LVKVTTŽ 2001: 80). Yra ir p a g r i n d i n ė firma – Mutterfirma, Muttergesellschaft (LVKVTTŽ 2001: 31), p a g r i n d i n ė įmonė – Leitbetrieb (LVKVTTŽ 2001: 42), d u k t e r i n ė firma – Tochterfirma, Tochtergesellschaft (LVKVTTŽ 2001: 31). To paties autoriaus po trejeto metų išleistame priešingai išdėstytų kalbų žodyne yra panašiai: Muttergesellschaft – p a g r i n d i n ė akcinė bendrovė (VLKTVTŽ 2004: 169), Tochtergesellschaft – d u k t e r i n ė bendrovė, Tochterunternehmen – d u k t e r i n ė įmonė (VLKTVTŽ 2004: 232). Abu žodynai VLKK nevertinti, kaip ir 2004 m. Aušros Cesevičienės ir Danutės Čivilienės Verslo terminų anglų–lietuvių kalbų žodynas, kuriame panašiai teikiama parent company – p a g r i n d i n ė kompanija/įmonė (VTALKŽ 2004: 76), subsidiary – d u k t e r i n ė įmonė, pagalbininkas¹⁶ (VTALKŽ 2004: 108). Beje, taip pat pateikta nesistemiška ir kalbiškai nelabai vykusi pora partially-owned subsidiary – d a l i n a i v a l d o m a d u k t e r i n ė įmonė, wholly-owned subsidiary – v i s i š k a i p a v a l d i d u k t e r i n ė įmonė¹⁷ (VTALKŽ 2004: 108). Tuo pačiu metu išleistame VLKK ekspertų skaitytame (nors aprobatios ir neturinčiame) Vokiečių–lietuvių kalbų teisėtvarkos žodyne jau kitaip: Tochtergesellschaft – a n t r i n ė bendrovė, f i l i a l a s (VLKTŽ 2004: 258).

Особливий статус поряд з іншими словниками має словник Європейського Союзу, який довго обговорювали перекладачі, термінологи та інші фахівці й який 2004 року за підтримки VLKK видала канцелярія Сейму Литовської Республіки Eurovoc. Це не справжній термінологічний словник, а систематизований перелік термінів та інших слів і словосполучень, призначений для класифікації нормативно-правових актів та індексування їхнього змісту. У ньому також подано терміни, важливі для цієї статті: материнська компанія [підприємство] – parent company; société mère; Muttergesellschaft (Eurovoc 2004: 98), дочірня компанія – subsidiary; filiale; Tochtergesellschaft (Eurovoc 2004: 103).

Серед згаданих словників вирізняється виданий 2005 року «Словник економічних термінів» Рути Вайнене Словник економічних термінів. У ньому, мабуть, уперше й поки що єдиний раз у термінографії зафіксовано сувору оцінку: дочірнє підприємство (subsidiary) – не рекомендовано. = вторинне підприємство (ETŽ 2005: 73), натомість рекомендовано вторинне підприємство (subsidiary) – «підприємство,

Тут очевидно, що інше значення невдало подано як синонім.¹⁶

¹⁷ Dar plg. wholly-owned subsidiary – v i s i š k a i p r i k l a u s o m a d u k t e r i n ė bendrovė (ALKTŽ 1998: 473).

100

Alvydas Umbrasas

Motininė įmonė ir dukterinė įmonė: nuo žodynų iki teisės aktų

nuosavybės teise priklausanti pagrindinei įmonei“ (ETŽ 2005: 22). Neteiktina laikoma ir patronuojanti įmonė – ntk. = pagrindinė įmonė (ETŽ 2005: 211). Terminas aiškinamas lakoniškai: pagrindinė įmonė (parent company) – „kitą įmonę kontroliuojanti įmonė“ (ETŽ 2005: 197). Žodynas buvo teiktas ekspertuoti VLKK (išsamią recenziją pateikė J. Klimavičius; tie griežti teikiniai yra jo), bet išleistas VLKK nesvarščius¹⁸.

Як бачимо, у словниках термінологічного спрямування, виданих того самого року, що й словник Р. Вайнієне, або пізніше, за інерцією подавали: filiale – філія, дочірня компанія, фірма (MPLKVŽ 2005: 56), maison affiliée – дочірня компанія (MPLKVŽ 2005: 72), maison mère – материнська компанія (MPLKVŽ 2005: 72), дочірня компанія – subsidiary (company), affiliate (5KŽEPT 2006: 67), дочірня компанія – Tochtergesellschaft, Tochterunternehmen (LVKŽT 2006: 31), материнська компанія – Muttergesellschaft, Mutterunternehmen (LVKŽT 2006: 72). Як уже можна здогадатися, VLKK ці словники не оцінювала (по суті, вони, здається, не є справжніми термінологічними словниками, оскільки в заголовках немає слова «терміни»).

У зовсім недавно виданих термінологічних словниках (хоча їх також не подавали на оцінювання VLKK) уникають компонентів дочірній і материнський. В. Бітінейте та Діана Снапкаускайте в Тлумачному англо-литовському словнику права та бізнесу подають синоніми по-різному: parent company – материнське (контролююче) підприємство, компанія; subsidiary company – дочірнє, підпорядковане підприємство, компанія (AALKTVŽ 2013: 147). У Англо-литовському та литовсько-англійському словнику економічних термінів Валентини Земкаускене синонімів немає: parent company – материнська компанія (ALLAKETŽ 2013: 40), subsidiary company – підпорядкована компанія (ALLAKETŽ 2013: 41); додано також sister company – споріднена компанія (ALLAKETŽ 2013: 41).

Згадана термінографія, безперечно, впливала й на загальні перекладні словники останнього часу, зокрема навчальні; у них також можна знайти словникові статті з термінологічних словників, часто лише один із членів термінологічної пари, наприклад: Tochtergesellschaft – дочірня компанія (VLKŽ II 1992: 319; DVLKŽ II 2006: 349), meitasuzņēmums – дочірнє підприємство (LLKŽ 2003: 406), maison mère – материнське підприємство (MPKŽ 2009: 841). У таких словниках не уникали й синонімії. Наприклад, в одному зі словників Б. Пієсарка знаходимо parent company – материнська компанія (DALKŽ

Через це Й. Клімавічюс висловив жаль у рецензії, опублікованій у «Термінології» (Klimavičius 2006).¹⁸

Terminologija | 2014 | 21

1 0 1

2000: 646), subsidiary – дочірнє товариство/компанія (також subsidiary company); філія (DAKŽ 2000: 918), а в іншому його словнику вибір відповідників уже значно різноманітніший: parent company – головне/материнське/первинне товариство (DAKŽ 2001: 462), subsidiary – дочірнє/вторинне товариство/компанія (також subsidiary company); філія (DAKŽ 2001: 648).

Як видно з наведених даних, у словниках поряд із компонентом материнська вживаються первинна, головна, контролююча, материнська, зафіксовано й невдало поєднане товариство-мати. Дочірнє підприємство (товариство, компанія, фірма) також називають із компонентами вторинне, підпорядковане (підвладне), залежне, контрольоване, пов’язане або просто філія. Слово філія не підходить для нашої потреби, оскільки так зазвичай називають структурний підрозділ того самого підприємства, а не інше підприємство; пов’язане підприємство — надто неконкретне, а інші згадані варіанти більшою чи меншою мірою можливі, лише акцентують дещо різні аспекти того самого поняття. Раніше згадана й не надто вдала, на думку мовознавців, пропозиція вживати компонент споріднене, не набагато краще й побічне¹⁹, а таке, що виникло з іншого, походить від іншого, узагалі не є терміном.

К. Гайвеніс, з одного боку, значною мірою посприяв виникненню традиції виправляти материнське та дочірнє підприємство, а з іншого — у словниках, які він переглядав, ці терміни нерідко пропонувалися. Це частково свідчить про його толерантне ставлення: «Термінологічні виправлення мають бути прийнятними для фахівців цієї галузі. Якщо немає належного виправлення, краще не виправляймо» (Gaivenis 1992: 16). На засіданнях доводилося чути, як К. Гайвеніс казав, що деякі фахівці (серед них автор словників з економіки А. Бурачас) не завжди зважали на пропозиції в його рецензіях.

Зі словників видно, що термін дочірнє підприємство пропонується частіше, ніж материнське підприємство (другого поняття іноді немає у словнику або його названо інакше). Чому термін дочірнє підприємство такий поширений у вжитку, хоча мовознавці його виправляють і в словниках пропонуються також інші терміни? З одного боку, словники відображали вживання, а з іншого — формували традицію термінологічного унормування, оскільки дані одних словників переписували до інших. Імовірно, цьому, можливо, посприяли саме згадані термінологічні словники радянського часу²⁰ та початку незалежності. Загалом складається враження, що до дочірнього підприємства ставилися дещо прихильніше, ніж до материнського підприємства.

¹⁹ Зофія Бабічене каже, що щодо підприємств пропонуються пари компонентів первинне – вторинне, головне – побічне (Babickienė 2012: 59), але побічне підприємство, здається, більше ніхто не пропонував.

²⁰ Ці дані потрапили й до тогочасних перекладних словників, наприклад, дочірні підприємства – дочірні підприємства (RLKŽ I 1982: 519).

102

Alvydas Umbrasas

Motininė įmonė ir dukterinė įmonė: nuo žodynų iki teisės aktų

TEISĖS AKTAI

Найочевидніша відповідь на запитання про життєздатність термінів, мабуть, міститься в нормативно-правових актах. Уже в частині 3 статті 12 Закону Литовської Республіки про акціонерні товариства, ухваленого 30 липня 1990 року Верховною Радою Литовської Республіки — Відновлювальним Сеймом (Žin., 1990, Nr. 24-594), читаємо: «Якщо товариство набуває контрольний пакет акцій іншого товариства (підприємства), то останнє стає контрольованим товариством. Контрольний пакет акцій становлять акції, які надають їхньому власникові понад 50 відсотків голосів на загальних зборах. Контрольоване товариство є дочірнім, а товариство, яке його контролює, — материнським. Дочірнє товариство не може придбавати акції материнського товариства». Тепер важко сказати, що зумовило вибір такої дещо дивної, не зовсім системної пари материнське–дочірнє (якщо підійшло дочірнє, чому не підійшло материнське, і навпаки — якщо не підійшло материнське, чому підійшло дочірнє?), тим паче, що до того часу в термінографії не було зафіксовано материнське товариство. Однак це рішення справило дуже значний вплив — і в чинному Законі Литовської Республіки про акціонерні товариства (Žin., 2000, Nr. 64-1914) збереглися ті самі терміни: стаття 5 має назву «Материнське та дочірнє товариства»²¹. Щоправда, в базі нормативно-правових актів Сейму в окремих постановах, наказах чи висновках комітетів можна знайти й материнське підприємство, але це поодинокі несистемні випадки, найімовірніше спричинені недоглядом або недотриманням термінології, встановленої законами.

²¹ У ньому йдеться: «1. Вважається, що товариство є материнським, якщо в іншому товаристві, яке є його дочірнім товариством, воно прямо та (або) опосередковано має більшість голосів або прямо чи опосередковано може здійснювати вирішальний вплив на інше товариство. 2. Вважається, що товариство прямо має більшість голосів в іншому товаристві, якщо воно придбало акції іншого товариства, які на загальних зборах акціонерів надають понад 1/2 голосів. 3. Вважається, що товариство опосередковано має більшість голосів у третьому товаристві, якщо воно прямо має більшість голосів у товаристві, яке прямо чи опосередковано має більшість голосів у третьому товаристві. 4. Вважається, що прямо здійснювати вирішальний вплив на інше товариство може товариство, яке є акціонером цього товариства та: 1) має право обирати або відкликати керівника іншого товариства, більшість членів його правління чи наглядової ради, або 2) згідно з угодами, укладеними з іншими акціонерами, має більшість голосів у цьому товаристві. Довіреність, що надає товариству право представляти іншого акціонера, голосувати від його імені та ухвалювати рішення, є достатнім доказом такої угоди. 5. Вважається, що опосередковано здійснювати вирішальний вплив на третє товариство може товариство, яке відповідає принаймні одній із таких умов: 1) це товариство може прямо здійснювати вирішальний вплив на інше товариство, яке прямо чи опосередковано має більшість голосів у третьому товаристві або прямо чи опосередковано може здійснювати вирішальний вплив на третє товариство; 2) це товариство прямо чи опосередковано має більшість голосів в іншому товаристві, яке може прямо чи опосередковано здійснювати вирішальний вплив на третє товариство; 3) разом з іншими товариствами, у яких це товариство прямо чи опосередковано має більшість голосів або на які може прямо чи опосередковано здійснювати вирішальний вплив, має більшість голосів у третьому товаристві або зазначені в цьому пункті інші товариства разом мають більшість голосів у третьому товаристві.»

Terminologija | 2014 | 21

103

Опозицію материнська–дочірня обговорювали на засіданні підкомісії з термінології VLKK 3 квітня 2007 року за участю представників зацікавлених установ — публічної установи Інституту бухгалтерського обліку Литовської Республіки (він порушив це питання), Міністерства фінансів Литовської Республіки та Міністерства господарства Литовської Республіки. Тоді фахівці предметної галузі говорили, що запропоновані мовознавцями терміни первинне підприємство і вторинне підприємство вводять в оману, оскільки асоціюються з іншими поняттями: у праві Європейського Союзу розрізняють первинне та вторинне заснування підприємств (англ. primary/secondary establishment). Крім того, проблематичним є і часовий аспект, адже первинне підприємство може бути засноване пізніше за вторинне (коли молодше підприємство придбаває старіше). Тоді фахівці на засіданні зазначали, що контролююче підприємство і контрольоване підприємство (у нормативних актах часто пишуть контрольоване підприємство) — це пара термінів з іншим значенням (материнське підприємство завжди здійснює контроль, але є й інші критерії, за якими підприємство може вважатися контролюючим). З огляду на цю пару на засіданні виникла пропозиція (Й. Клімапічюса) відповідно утворити пару м а т е р и н с ь к е п і д п р и є м с т в о і д о ч і р н є п і д п р и є м с т в о (замість материнське і дочірнє). Пропозицію схвалили. Хоч і повільно, ця пропозиція поступово прокладає собі шлях до документів. Терміни з компонентами материнське–дочірнє підприємство були схвалені VLKK у 2008 році та опубліковані в Банку термінів Литовської Республіки (LRTB) на підставі проєкту Закону про внесення змін до Закону Литовської Республіки про консолідовану фінансову звітність груп підприємств (не ухвалений), а згодом — проєкту Закону про внесення змін до Закону Литовської Республіки про страхування. Останній було ухвалено (Žin., 2012, Nr. 127-6385), хоча набрання ним чинності відклали (до 1 січня 2016 року; Žin., 2013, Nr. 140-7080). Щоправда, щоб зберегти зв’язок з іншими нормативними актами, у розділі закону з поняттями в дужках зазначено дочірнє (материнське) підприємство. Пізніше ця пара термінів потрапила до LRTB з проєкту Закону Литовської Республіки про операторів пунктів обміну валют та проєкту Закону про внесення змін до Закону Литовської Республіки про додатковий нагляд за підприємствами, що належать до фінансового конгломерату (визначення дещо різняться, див. LRTB). Ці терміни вже іноді вживаються в нормативних актах нижчого рівня Литовської Республіки (наказах, постановах); крім того, їх досить широко використовують в офіційних перекладах литовською мовою нормативних актів Європейського Союзу (регламентів, директив), що впливає на законодавство Литви. Час покаже, наскільки успішним було рішення щодо материнського та дочірнього підприємства, — у багатьох нормативних актах цих термінів іще немає. Важливо також, що саме поняття материнського контролю досі не визначене, а його співвідношення з поняттями контролю, контролювання викликає запитання.

104

Alvydas Umbrasas

Motininė įmonė ir dukterinė įmonė:

nuo žodynų iki teisės aktų

Štai, pavyzdžiui, galiojančiame Lietuvos Respublikos finansų įstaigų įstatyme (Žin., 2002, Nr. 91-3891) yra terminų pora globojanti (patronuojanti) įmonė²² („įmonė, kuri turi kitos įmonės įstatinio kapitalo ir (arba) balsavimo teisių dalį, suteikiančią teisę kontroliuoti įmonės veiklą“) ir kontroliuojama įmonė („įmonė, kurioje kitas asmuo turi įstatinio kapitalo ir (arba) balsavimo teisių dalį, suteikiančią teisę kontroliuoti įmonės veiklą“). Visos kontroliuojamų įmonių kontroliuojamos įmonės taip pat laikomos pirmosios visas šias įmones globojančios (patronuojančios) įmonės kontroliuojamomis įmonėmis“). Kaip matyti, čia kontroliuojamos įmonės sąvoka atitinka aprobuotą patronuojamosios įmonės sąvoką (plg. apibrėžtis 2014 m. liepos 17 d. priimtame Lietuvos Respublikos valiutos keityklos²³ operatorių įstatyme Nr. XII-1033: patronuojančioji įmonė – „įmonė, kuri turi kitos įmonės įstatinio kapitalo ir (arba) balsavimo teisių dalį, suteikiančią teisę kontroliuoti įmonės veiklą“; patronuojamoji įmonė – „įmonė, kurioje kitas asmuo turi įstatinio kapitalo ir (arba) balsavimo teisių dalį, suteikiančią teisę kontroliuoti įmonės veiklą“). Sąvokų santykiai grindžiami kontrolės sąvoka (plg. kontrolinis akcijų paketas), bet turėtina omenyje tai, kad kontrolė, kontroliavimas yra plačiai teisės aktuose įvairiuose kontekstuose vartojami terminai (ar nebūtinai kaip terminai apsibrėžti žodžiai), plg. alkoholio kontrolė, biudžeto politikos kontrolė, finansų kontrolė, graužikų kontrolė, kiaulių produktyvumo kontrolė, korupcijos kontrolė, maisto kontrolė, nusikaltimų kontrolė, pasienio kontrolė, transporto kontrolė, vidaus kontrolė, valstybės kontrolė ir pan. (pavyzdžiai iš LRTB). Iš to matyti, kad kaip motininės įmonės ir dukterinės įmonės atitikmenys terminai kontroliuojančioji įmonė ir kontroliuojamoji įmonė nors iš dalies ir būtų įmanomi, bet stokotų konkretumo. Be to, koją kiša tai, kad kontroliuojančioji įmonė jau seniai vartojama (ir aprobuota LRTB) kaip holding company²⁴ atitikmuo (dar plg. ir kontroliuojantysis fondas (holding fund)), o tai yra tam tikra patronuojančiosios įmonės atmaina (žr., pavyzdžiui, jau minėtame Lietuvos

²² Підтримуючого підприємства у термінографії знайти не вдалося; це ще один відповідник терміна материнське підприємство. До речі, у статті 59 Закону Литовської Республіки про банки (Žin., 2004, Nr. 54-1832) згадується також підтримуване (материнське) підприємство, хоча як поняття воно в нормативних актах визначене не було. Про цей випадок уживання, схоже, не знали, коли у 2007 році замість дочірнього підприємства запропонували термін дочірнє підприємство.

²³ Порівняно з терміном оператор пункту обміну валюти невдало замінили в законі вдалу назву, яка була в проєкті: Закон Литовської Республіки про операторів пунктів обміну валют. Так само схвалені в проєкті терміни орган нагляду за операторами пунктів обміну валют, перелік операторів пунктів обміну валют у законі без потреби замінили на орган нагляду за оператором пункту обміну валют, перелік операторів пункту обміну валют. Виходить, що пункт обміну валют має багато операторів.

²⁴ Мабуть, для ясності в нормативних актах часто уточнюють у дужках: контролююче (holding) підприємство.

Terminologija | 2014 | 21

105

Законом про внесення змін до Закону про страхування Республіки). З іншого боку, слід мати на увазі й таке поняття: підприємство, контрольоване державою (муніципалітетом)²⁵ – «підприємство, у якому понад 1/2 акцій, що дають право голосу на загальних зборах акціонерів, належать державі або муніципалітету на праві власності» (Закон № XII-792 про внесення змін до Закону № VIII-480 про приватизацію майна держави та муніципалітетів Литовської Республіки (TAR, 2014-04-03, Nr. 4032)). Хоча тут контроль також подібний, це, безумовно, не дочірнє підприємство²⁶ і ним не могло бути. Можливо, щоб уникнути труднощів, пов’язаних із багатозначністю або відносинами патронування, у проєкті Закону про внесення змін до Закону № IX-576 про консолідовану фінансову звітність груп підприємств Литовської Республіки (терміни схвалені LRTB) намагаються уникнути терміна контроль, натомість застосовуючи термін вирішальний вплив (прямий або непрямий), і саме на цьому терміні ґрунтуються відносини між материнським підприємством («підприємство, яке може здійснювати прямий або непрямий вирішальний вплив на інше підприємство») та дочірнім підприємством («підприємство, на яке інше підприємство може здійснювати прямий або непрямий вирішальний вплив»). Нагадаємо, що під час розгляду в підкомісії з термінології VLKK (за ініціативою J. Klimavičius) поширений у старіших правових актах термін вплив часто замінюють на дію. У попередньому Законі про консолідовану фінансову звітність підприємств Литовської Республіки (Žin., 2001, Nr. 99-3517) контроль визначався як «право підприємства здійснювати вирішальний вплив на інше підприємство, керувати фінансовою та господарською діяльністю іншого підприємства й впливати на неї з метою отримання з цього вигоди. Контроль може бути прямим і непрямим». Те, що контроль і вирішальний вплив у потрібному контексті тепер фактично ототожнюються, видно, наприклад, із Закону Литовської Республіки про суб’єкти колективного інвестування, призначені для поінформованих інвесторів (Žin., 2013, Nr. 68-3410), де просто наведено посилання: контроль – «прямий та (або) непрямий вирішальний вплив на підприємство, як це визначено в Законі про консолідовану фінансову звітність груп підприємств». З усього цього можна зробити висновок, що система термінів ще не усталилася, іноді її узгоджують із потребами окремих правових актів, тож фахівцям іще належить усунути прогалини.

²⁵ Щоб уникнути дужок, LRTB обґрунтовано розмежовує два терміни й подає їх в окремих статтях.

²⁶ До речі, у правознавстві трапляються дивні твердження щодо поняття дочірнього підприємства; наприклад, стверджується, що «Група підприємств складається з юридично самостійних суб’єктів; форма юридичної самостійності не має значення, тому материнським чи дочірнім підприємством може бути визнаний суб’єкт будь-якої організаційно-правової форми, зокрема фізична особа та держава. Для кваліфікації наявності чи відсутності групи найважливіше встановити відносини контролю, тому слід відкинути твердження деяких науковців, що держава чи фізична особа не може бути дочірнім підприємством» (Papijanc 2007: 87; вислів наведено без виправлень).

106

Alvydas Umbrasas

Motininė įmonė ir dukterinė įmonė:

nuo žodynų iki teisės aktų

ВИСНОВКИ

1. Імовірно, під впливом російської мови (пор. материнская/дочерняя компания) у мовній доречності калькованих метафоричних термінів motininė/dukterinė įmonė (bendrovė, firma, kompanija) засумнівалися ще за радянських часів, однак найчіткіше потребу виправити ці терміни було висловлено наприкінці вісімдесятих років минулого століття. Позиція K. Gaivenis, згідно з якою слова motininis, dukterinis потрібні в термінології генетики й селекції, а в інших галузях їх слід виправляти, безперечно, сприяла закріпленню традиції виправляти згадані терміни та вплинула на термінографію.

2. Незважаючи на негативну оцінку мовознавців, і motininė, і dukterinė įmonė подавалися в багатьох словниках. Деякі з цих словників переглядали мовознавці. У новіших словниках motininė įmonė уже трапляється рідко, тоді як dukterinė įmonė подається частіше. Загалом чимало словників містять лише другий термін із цієї пари понять.

3. Motininę įmonę (трапився також невдало утворений складений термін bendrovė-motina) намагалися замінити різними варіантами — зафіксовано терміни з компонентами pirminė, pagrindinė, kontroliuojančioji, patronuojanti. Варіантів, запропонованих замість dukterinės įmonės, більше — його називають термінами з компонентами antrinė, pavaldžioji (pavaldì), priklausomoji (priklausoma), kontroliuojamoji або просто filialas. Траплялися також пропозиції з узагальненими компонентами susijusi, giminiška. Більшість цих пропозицій більшою чи меншою мірою прийнятні, але водночас недостатньо точні, щоб не викликати сторонніх асоціацій; імовірно, саме тому в термінографії терміни й далі конкурують. Можна сказати, що в історії унормування цих термінів крапку по суті ще не поставлено.

4. Правові акти вирізняються своєрідним уживанням термінів: від початку незалежності в них широко вживалася несистемна пара термінів patronuojanti įmonė (bendrovė) і dukterinė įmonė (bendrovė). Подекуди з’являється термін globojanti (patronuojanti) įmonė в опозиції до kontroliuojama įmonė, тоді як термін globojama (patronuojama) įmonė ужито, мабуть, лише один раз. Нині саме правові акти є причиною поширення терміна dukterinė įmonė.

5. З огляду на опозицію kontroliuojančioji–kontroliuojamoji, на засіданні підкомісії з термінології Державної комісії з литовської мови у 2007 році запропонували вживати пару термінів patronuojančioji įmonė і patronuojamoji įmonė. Ці терміни вже внесено до Банку термінів Литовської Республіки, а також до правових актів Литовської Республіки та Європейського Союзу, однак система термінів іще не усталилася, у ній є прогалини та варіативність.

Terminologija | 2014 | 21

107

ŠALTINIAI

5KŽEPT 2006: 5 kalbų žodynas: ekonomika, politika, teisė. Sudarytojai E. I. Volungevičienė, R. Laurūšonie, R. Tamošaitienė, Vilnius: Teisinės informacijos centras.

AALKT VŽ 2013: Bitinaitė V., Snapkauskaitė D. Aiškinamasis anglų–lietuvių kalbų teisės ir verslo žodynas, Vilnius: Registrų centras.

AIŽT 2000: Martinkus B., Neverauskas B., Sakalas A. ir kt. Aiškinamasis įmonės vadybos terminų žodynas, Kaunas: Technologija.

ALATŽ 1998: Bartaška R., Zaikauskas E. Anglų–lietuvių apskaitos terminų žodynėlis: su angliškais terminų apibrėžimais ir lietuviškų terminų rodykle, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

ALKETŽ 1980: Buračas A. Anglų–lietuvių kalbų ekonomikos terminų žodynas, Vilnius: Mokslas.

ALKETŽ 1995: Anglų–lietuvių kalbų ekonominių terminų žodynėlis. Sudarė I. Čei̇kauskaitė, Vilnius: Informacijos ir leidybos centras.

ALKTŽ 1998: Armalytė O., Pažusis L. Anglų–lietuvių kalbų teisės žodynas, Vilnius: Alma littera.

ALLAKETŽ 2013: Zemkauskienė V. Anglų–lietuvių ir lietuvių–anglų kalbų ekonomikos terminų žodynas, Vilnius: Ciklonas.

ATAŽVK 1992: Angliškų terminų aiškinamasis žodynas: verslas, komercija. [Nenurodytų autorių kolektyvas], Vilnius: Balticon.

BBBTŽŽ 1994: Buračas A., Svečevicius B. Lietuvių–anglų–lietuvių biznio, bankų, biržos terminų žodynas–žinynas, Vilnius: Žodynas.

BKTAŽ 1997: Buračas A. Bankininkystės ir komercijos terminų aiškinamasis žodynas. 1 dalis. Lietuvių–anglų kalbų aiškinamasis bankinių ir komercinių terminų žodynas, Vilnius, Kaunas: Vilniaus universitetas.

DAKŽ 2001: Piesarskas B. Dabartinės anglų kalbos žodynas, Vilnius: Alma littera.

DALKŽ 2000: Piesarskas B. Didysis anglų–lietuvių kalbų žodynas. Trečias pataisytas leidimas, Vilnius: Alma littera.

DLKŽ₁954: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Ats. red. J. Kruopas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

DLKŽ₂ 1972: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 2-asis papild. leid. Ats. red. J. Kruopas, Vilnius: Mintis.

DLKŽ₃ 1993: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 3-iasis patais. ir papild. leid. Vyr. red. St. Keinys, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

DLKŽ₅ 2003: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 5-asis (2-asis elektroninis) patais. ir papild. leid. Vyr. red. St. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

DLKŽ₇ 2012: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 7-asis patais. ir papild. leid. Vyr. red. St. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

DVLKŽ II 2006: Križinauskas J., Smagurauskas S. Didysis vokiečių–lietuvių kalbų žodynas 2, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

ELDETS 1975: Buračas A. English–Lithuanian Dictionary of Economic Terms for Students, Vilnius: LTSR Aukštojo ir spec. vid. mokslo m-ja.

ETŽ 1994: Pasas K., Louzas B., Deivis L. Ekonomikos terminų žodynas. Vertimas iš anglų kalbos leidinio. Red. A. Pupkis, Vilnius: Baltijos biznis.

ETŽ 1997: Pass Ch., Lowes B., Davies L. Ekonomikos terminų žodynas. Antrasis papildytas ir pataisytas leidimas. Iš anglų kalbos vertė Z. Bareikytė, L. B. Žemaitytė, K. Francūzevičiūtė, redagavo ir tikslino A. V. Rutkauskas, S. Vaitkevičius, Vilnius: Baltijos biznis.

ETŽ 2005: Vainienė R. Ekonomikos terminų žodynas: apie 1400 terminų, Vilnius: Tyto alba.

Eurovoc 2004: Europos žodynas Eurovoc. 3.1 versija. 3 dalis. Daugiakalbė. Parengė Lietuvos Respublikos Seimo kanceliarija, Vilnius: Valstybės žinios.

LKŽ II₁ 1947: Lietuvių kalbos žodynas 2. Red. J. Balčikonis, Kaunas: Valstybinė enciklopedijų, žodynų ir mokslo literatūros leidykla.

LKŽ II₂ 1969: Lietuvių kalbos žodynas 2. 2-as leid. Ats. red. J. Kruopas, Vilnius: Mintis.

LKŽŽ 2003: Latuvių–lietuvių kalbų žodynas. Sudarytojas ir ats. redaktorius A. Butkus, Kaunas: Aesti.

LRTB – Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga per internetą: http://terminai.vlkk.lt.

LVKVTTŽ 2001: Rakucevičius R. Lietuvių–vokiečių kalbų verslo ir teisės terminų žodynas, Vilnius.

LVKŽT 2006: Goldamer Y., Plaušinaitis S. Lietuvių–vokiečių kalbų žodynas teisininkams, Vilnius: TEV.

MALKKTTŽ 1998: Bitinaitė V. Mokomasi anglų–lietuvių kalbų teisės terminų žodynas, Vilnius: Eugrimas.

MALKKTTŽ 2008: Bitinaitė V. Mokomasi anglų–lietuvių kalbų teisės terminų žodynas. 3-iasis patais. ir papild. leid., Vilnius: Eugrimas.

108 Alvydas Umbrasas │ Motininė įmonė ir dukterinė įmonė: nuo žodynų iki teisės aktų

MPKŽ 2009: Mokom asis prancūzų kalbos žodynas. Vertė I. Kovalčikienė, J. Navakauskienė, G. Strigockytė, A. Venckus, Vilnius: Alma littera.

MPLKVŽ 2005: Katalynaitė R. E., Dubikaltýtė-Raugalienė L. Mokomasis prancūzų–lietuvių kalbų verslo žodynas, Vilnius: Technika.

RLETŽ 1966: Rusiškai lietuviškas ekonomikos terminų žodynas. Ats. red. K. Meškauskas, Vilnius: Mintis.

RLKŽ I 1982: Rusų–lietuvių kalbų žodynas 1. Sudarė Ch. Lemchenas, Vilnius: Mokslas.

ŠETĖŽ 1991: Auštrevičius P., Pupkevičius D., Treinienė D. Šiuolaikinių ekonomikos terminų enciklopedinis žodynas lietuvių–anglų–rusų–vokiečių kalbomis, Vilnius: Lietuvos komersantas.

TTŽ 1954: Teisinių terminų žodynas. Sudarė A. Žiurlys, Vilnius: Valst. polit. ir moks. lit. 1-kla.

VLE I 2001: Visuotinė lietuvių enciklopedija 1. Vyr. red. A. Račis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

VLKTVTŽ 2004: Rakucevičius R. Vokiečių–lietuvių kalbų teisės ir verslo terminų žodynas, Vilnius.

VLKTŽ 2004: Vokiečių–lietuvių kalbų teisėtvarkos žodynas. Sudarytojos L. Addo, L. Dantienė, I. Sagaitienė, N. Slavinskienė, Vilnius: Mykolo Romerio universiteto Leidybos centras.

VLKŽ II 1992: Krizinauskas J., Smagurauskas S. Vokiečių–lietuvių kalbų žodynas 2, Vilnius: Mokslas.

VLLVKTŽ 1995: Volungevičienė E. Vokiečių–lietuvių, lietuvių–vokiečių kalbų teisės terminų žodynas, Vilnius: Žodynas.

VLRTAŽ 1992: Vokiečių–lietuvių rinkos terminų aiškinamasis žodynas. [Nenurodytų autorių kolektyvas], Vilnius: Balticon.

VTALKŽ 2004: Verslo terminų anglų–lietuvių kalbų žodynas. Autorės A. Cesevičienė ir D. Čivilienė, Ukmergė: Valdo leidykla.

ŽŪASSTŽ 2010: Sliesaravičius A., Lazauskas J., Stanys V., Keinys St., Klimovienė G. Žemės ūkio augalų selekcijos ir sėklininkystės terminų žodynas, Vilnius: Inforastras.

LITERATŪRA

Akelaitis G., Pečkuvienė L., Žilinskienė V. 2009: Specialybės kalba. Administracinės kalbos vadovėlis, Vilnius: Mykolo Romerio universiteto Leidybos centras.

Babickienė Z. 2012: Ekonomikos terminų gramatinių ir leksinių variantų sklaida: norma ir realybė. – Specialybės kalba: gramatika ir logika. Mokslinių straipsnių rinkinys, Vilnius: Mykolo Romerio universitetas, 51–64.

Domarkienė I. 2005: Kalbos kultūra. Studijų knyga, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.

Gaivenis K. 1989: Mokslo kalbos dalykai. – Kalbos kultūra 56, 43–53.

Gaivenis K. 1992: Kuo pakeisti terminą dukterinė įmonė (firma, kompanija)? – Gimtoji kalba 2, 16.

Juzelėnienė S. 2012: Profesinės kalbos kultūros pratimai. Taikomosios matematikos studentams. Mokomoji knyga, Kaunas: Technologija.

Kaulakienė A., Petrėtienė A., Rutkienė L., Žukienė R. 2007: Kalbininkų patarimai studentams: teorija ir praktika, Vilnius: Technika.

Kaulakienė A., Petrėtienė A., Rutkienė L., Žukienė R. 2010: Kalbininkų patarimai studentams: teorija ir praktika. Mokomoji knyga, 3-ioji pataisyta ir papildyta laida, Vilnius: Technika.

Klimavičius 2006: Rūta Vainienė. Ekonomikos terminų žodynas, Vilnius: Tyto alba, 2005 [recenzija]. – Terminologija 13, 202–206.

Klimavičius J. 2000: Buračas A. Bankininkystės ir komercijos terminų aiškinamasis žodynas. Pirmoji dalis: Lietuvių–anglų kalbų aiškinamasis bankinių ir komercinių terminų žodynas. Vilnius * Kaunas: Vilniaus universitetas * Kauno humanitarinis fakultetas, 1997 [recenzija]. – Gimtoji kalba 1, 14–19; 2, 20–28.

Papijanc V. 2007: Įmonių grupės teisinio reguliavimo aspektai: samprata ir požymiai. – Jurisprudencija 4(94), 81–88.

KPP 1976: Kalbos praktikos patarimai. Sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas.

KPP 1985: Kalbos praktikos patarimai. II pataisytas ir papildytas leidimas. Sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas.

Kunevičienė A., Pečkuvienė L., Žilinskienė V. 2003: Specialybės kalbos kultūra. Vadovėlis, Vilnius: Lietuvos teisės universiteto Leidybos centras.

Linkevičius K. 1993: Žodžių reikšmių klaidos laikraščių kalboje. – Kalbos kultūra 64, 20–28.

Pečkuvienė L., Žilinskienė V. 2005: Kalbos patarimai studentams. Mokomasis leidinys, Vilnius: Mykolo Romerio universiteto Leidybos centras.

Terminologija | 2014 | 21

109

Šukys J. 1998: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos, Kaunas: Šviesa.

Šukys J. 2003: Kalbos kultūra visiems, Kaunas: Šviesa.

Tolutienė B. 1962: Dėl kai kurių žemės ūkio literatūroje vartojamų žodžių. – Kalbos kultūra 3, 43–45.

TT 1992: Terminologijos taisymai. Parengė K. Gaivenis, A. Kaulakienė, St. Keinys, J. Klimavičius, Vilnius: Mokslas.

Vitkauskas V. 1994: Terminų taisymų knyga. – Kalbos kultūra 66, 93–96.

Vladarskienė R. 2012: Metaforiniai ekonomikos terminai. – Terminologija 19, 83–92.

MOTININĖ ĮMONĖ (PARENT COMPANY) AND DUKTERINĖ ĮMONĖ (SUBSIDIARY COMPANY): FROM DICTIONARIES TO ACTS OF LEGISLATION

The article analyses the development of problematic terms motininė įmonė and dukterinė įmonė in terminology as well as the opinions of Lithuanian linguists on these terms and their usage in acts of legislation. It also provides an overview of the previously used and newest terms and at the same time highlights the current state of and gaps in the terminological system.

Doubt about the linguistic appropriateness of metaphorical loan translations motininė įmonė and dukterinė įmonė based on the influence of the Russian language (cf. маме-рская/дочерняя компания) arose already in Soviet times, though the necessity of the correction was most clearly pointed out at the end of the 1980s. Kazimieras Gaivenis’ suggestion that words motininis and dukterinis are necessary in the terminology of genetics and selection, but in other fields should be avoided, contributed to the establishment of the tradition to correct these terms and influenced terminography.

Despite the negative evaluation from linguists both motininė įmonė and dukterinė įmonė were included in a few dictionaries. Some of these dictionaries were reviewed or edited by linguists themselves. In the dictionaries of the later years motininė įmonė is rather rare, but dukterinė įmonė is included quite frequently. There were attempts to replace both motininė įmonė and dukterinė įmonė with some other terms, but they have not been established in the terminology and they are still competing. It can be concluded that standardisation of these terms is not yet finished.

The peculiar usage of terms can be observed in acts of legislation – from the beginning of independence in early 1990s a non-systemic pair of terms patronuojanti įmonė (bendrovė) and dukterinė įmonė (bendrovė) was widely used. Usage in acts of legislation is the reason for the spread of the term dukterinė įmonė.

At the meeting of the Terminology Sub-Commission of the State Commission of the Lithuanian Language in 2007 a suggestion was made to use the pair of terms patronuojančioji įmonė and patronuojamoji įmonė. Such terms are included in Lietuvos Respublikos terminų bankas (Term Bank of the Republic of Lithuania) as well as acts of legislation of the Republic of Lithuania and the European Union, though the system of terms is not yet established and some variation and shortcomings are still present.

Gauta 2014-09-29

Alvydas Umbrasas Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected]

110

Alvydas Umbrasas

Motininė įmonė ir dukterinė įmonė: nuo žodynų iki teisės aktų