Go to originalLocalized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…
Page 1
doi.org/10.35321/term27-02
Фінсько-російський тематичний словник для усних перекладачів у сфері охорони здоров’я: принципи та труднощі укладання
IGOR KUDASHEV
Tampere University, Faculty of Information Technology and Communication Sciences
OLGA SEMENOVA
Tampere University, Faculty of Information Technology and Communication Sciences
АНОТАЦІЯ
Посилення інтернаціоналізації призвело до зростання потреби в усному перекладі для громад у всьому світі. Охорона здоров’я — одна з найскладніших сфер для усних перекладачів, які працюють із громадами, оскільки непорозуміння, особливо спричинені вживанням неправильної термінології, у найгіршому разі можуть коштувати життя. У цій статті ми описуємо процес укладання Фінсько-російського тематичного словника для усних перекладачів у сфері охорони здоров’я. Спочатку ми описуємо теоретичне підґрунтя планування словника й аналізуємо інформаційні потреби цільових груп. Далі обґрунтовуємо вибір джерел словника, описуємо його мегаструктуру, макроструктуру й мікроструктуру та стисло повідомляємо про технічну реалізацію проєкту. Нарешті, ми розглядаємо деякі труднощі, що виникли під час роботи над проєктом, а також його перспективи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: медичний словник, медичний глосарій, комунікація між лікарем і пацієнтом, усний переклад для громад, усний переклад у сфері охорони здоров’я
АНОТАЦІЯ
Зростання інтернаціоналізації зумовлює дедалі більшу потребу в громадському усному перекладі (англ. community interpreting) у всьому світі. Охорона здоров’я — одна з найскладніших сфер для громадських усних перекладачів, оскільки непорозуміння, особливо спричинені вживанням неправильних термінів, у найгіршому разі можуть коштувати життя. У цій статті описано процес укладання Тематичного фінсько-російського словника для усних перекладачів у сфері охорони здоров’я. Спершу розглянуто теоретичні засади планування словника та проаналізовано інформаційні потреби цільових груп. Далі обґрунтовано вибір джерел словника, описано його
Terminologija | 2020 | 27
31
Page 2
мега-, макро- та мікроструктуру й коротко наведено деталі технічної реалізації проєкту. Наприкінці розглянуто деякі труднощі, що виникли під час роботи над проєктом, а також його перспективи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: медичний словник, медичний глосарій, комунікація лікаря й пацієнта, громадський усний переклад, усний переклад у сфері охорони здоров’я
1. ВСТУП
Посилення інтернаціоналізації призвело до постійного зростання потреби в громадському усному перекладі в усьому світі (пор. de Pedro Ricoy 2009: 1). У Фінляндії, як і в багатьох інших європейських країнах, представники мовних меншин у багатьох випадках (визначених національним законодавством та інструкціями конкретних організацій) мають право спілкуватися з посадовцями й надавачами державних послуг рідною мовою, що на практиці означає запрошення громадського усного перекладача на зустріч.
Якість громадського усного перекладу останнім часом стала актуальною темою в дослідженнях усного перекладу (напр., Hale 2007; Valero-Garcés 2008; Flores et al. 2012; Maley 2018). Правильне вживання термінології є ключовим чинником якісного усного перекладу. У цьому сенсі охорона здоров’я — одна з найкритичніших сфер, оскільки непорозуміння, особливо спричинені вживанням неправильних термінів, можуть призвести до неналежного лікування й у найгіршому разі коштувати життя.
У Фінляндії систематично розвивають підготовку громадських усних перекладачів (Mäntynen 2013). Однак рівень компетентності перекладачів і досі значно різниться (Ollila 2017: 28), що характерно й для багатьох інших країн (напр., Roat, Crezee 2015). Проєкт «Розвиток підготовки усних перекладачів у сфері охорони здоров’я» (2019–2020) мав на меті вдосконалити університетську підготовку громадських усних перекладачів, які працюють у секторі охорони здоров’я у Фінляндії. Однією з головних цілей проєкту було укладання Фінсько-російського тематичного словника для усних перекладачів у сфері охорони здоров’я (Semenova, Kudashev, forthcoming). Однією з причин вибору російської мови як цільової було те, що вона є найзатребуванішою мовою в громадському усному перекладі у Фінляндії (пор. Koskinen, Vuori, Leminen 2018: 9). За даними Статистичного управління Фінляндії, іммігранти з Росії та колишнього Радянського Союзу становлять найбільшу групу мовних меншин іноземного походження у Фінляндії1. У 2018 році їх було понад 85 000, і ця кількість продовжувала зростати2.
32 Igor Kudashev | Finnish-Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 3
У цій статті ми описуємо процес планування та укладання словника; представляємо його мегаструктуру, макроструктуру й мікроструктуру; розповідаємо про технічну реалізацію та розмірковуємо над деякими труднощами, що виникли під час цього проєкту, а також над майбутніми перспективами словника. Сподіваємося, що ця інформація буде корисною укладачам подібних словників для інших мовних пар, а також викладачам усного перекладу в громаді.
2. ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЛАНУВАННЯ СЛОВНИКА
Спочатку ми опишемо теоретичне підґрунтя планування словника.
Чинники, що впливають на планування будь-якого словника, можна поділити на чинники, зумовлені потребами цільової групи, та чинники, які відображають обмеження зовнішнього світу. Відповідно, їх можна назвати власне лексикографічними чинниками та зовнішніми лексикографічними чинниками (Kudashev 2007: 66).
Виконуючи певне завдання (наприклад, усний переклад у сфері охорони здоров’я), користувачі словника (наприклад, усні перекладачі в громаді) мають певні інформаційні потреби (наприклад, їм потрібна інформація про відповідники цільовою мовою та їх уживання), а також потреби, пов’язані з пошуком та опрацюванням інформації (наприклад, їм потрібно дуже швидко знаходити й опрацьовувати цю інформацію безпосередньо під час роботи). Однак лексикограф, який укладає словник, здебільшого точно не знає, якими будуть потреби потенційного користувача в конкретній комунікативній ситуації. Загальне уявлення лексикографа є лише наближеним; його можна уточнити за допомогою опитувань та інтерв’ю з представниками цільової групи, а також ретельного добору джерел словника. Отже, на процес планування словника значною мірою впливають методологія збирання інформації про потреби користувачів, обсяг і якість цієї інформації та методологія добору джерел. Ці чинники узагальнено на Рис. 1 (пор. Kudashev 2007: 68).
Зовнішні чинники насамперед пов’язані з наявністю ресурсів, зокрема часових, фінансових, людських і технічних. Постачальники ресурсів (наприклад, спонсори, видавці) можуть висувати певні додаткові умови. Ще одним зовнішнім чинником є обмеження, зумовлені носієм даних. На планування словника також можуть впливати освіта лексикографа, його підготовка, попередній досвід укладання словників тощо (Kudashev 2007: 71–73).
Потреби цільових користувачів нашого словникового проєкту та методологію збирання цієї інформації описано в Розділі 3. Джерела словника й обґрунтування їх добору описано в Розділі 4. Серед зовнішніх чинників, що суттєво вплинули на словниковий проєкт, слід згадати стислий графік (один
Terminologija | 2020 | 27
33
Page 4
Рис. 1. Чинники, що впливають на планування словника
рік) і обмежений бюджет, через що ми могли найняти лише термінолога на неповний робочий день і залучити як фахівців із предметної галузі лише волонтерів зі сфери охорони здоров’я. Однак нам вдалося укласти словник із 4,000 заголовних слів, що охоплює 30 поширених захворювань.
3. ЦІЛЬОВІ ГРУПИ ТА ЇХНІ ПОТРЕБИ
Відповідно до загальної теорії укладання словників спеціальних мов (наприклад, Bergenholtz, Tarp 1995; Kudashev 2007; Grinev–Grinevič 2009), з особливою увагою до педагогічних і статистичних словників (Morkovkin 1990; Alekseev 2001; Fuertes-Olivera, Arribas-Baño 2008; Fuertes-Olivera 2010), ми розпочали проєкт з аналізу інформаційних потреб цільових груп. Основну цільову групу словника становлять професійні громадські перекладачі та студенти університетів, які навчаються громадського перекладу. До вторинних цільових груп належать пацієнти, медичний персонал і студенти-медики.
Інформацію про потреби цільових груп було зібрано за допомогою самоаналізу та вивчення фахової літератури про громадський переклад загалом (наприклад, Hale 2007; Valero-Garcés, Martin 2008; Koskinen, Vuori, Leminen 2018) і переклад у сфері охорони здоров’я зокрема (наприклад, Pöchhacker, Shlesinger 2007; Angelelli 2008; Arocha 2012; Mäntynen 2013; Metzger, Nicodemus 2014; Roat, Crezee 2015; Ollila 2017; Souza, Fragkou 2020). Крім того, ми провели інтерв’ю із Сейєю Коскинен, директоркою Центру перекладачів Пірканмаа
34 Igor Kudashev Finnish-Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation Olga Semenova
Page 5
(Тампере, Фінляндія), та Гіртою Роотс, громадською перекладачкою, яка працює з фінською, російською та естонською мовами. Центр перекладачів Пірканмаа надає послуги громадського перекладу у другому за чисельністю населення міському регіоні Фінляндії. Майже 40% перекладацьких замовлень Центру пов’язані з охороною здоров’я. Вторинні цільові групи представляла Галина Мякрянен, російськомовна лікарка, яка брала участь у мовних курсах для лікарів з іммігрантським походженням. Мякрянен також надавала консультації з різних медичних питань і перевіряла еквіваленти. Студенти спеціального курсу Фінсько-російський переклад у сфері охорони здоров’я, організованого восени 2019 року в Університеті Тампере, також надали відгуки щодо першої версії словника.
Практикуючі громадські перекладачі користуються медичними словниками, щоб перевірити медичні терміни під час підготовки до замовлення. Їм також може знадобитися словник під час перекладу, щоб перевірити термін, якого вони не знають або не пам’ятають. Студенти перекладу використовують медичні словники з тією самою метою, однак зосереджуються на засвоєнні лексики та підготовці до імітаційних сеансів перекладу.
Готуючись до реального або імітаційного замовлення, як практикуючі перекладачі, так і студенти ознайомлюються з темою та вивчають пов’язану з нею термінологію. Вони не можуть заздалегідь знати, яка частина матеріалу стане в пригоді для перекладу конкретного випадку (Veisbergs 2006: 1220). Студенти знають тему замовлення заздалегідь, але практикуючі перекладачі не завжди мають таку можливість через Загальний регламент про захист даних (GDRP) та подібні правила, що обмежують доступ до конфіденційної інформації, а тому можуть мати зовсім мало часу на підготовку. Щоб полегшити швидке засвоєння медичної лексики за темами, словник слід організувати тематично й включити до нього лише найважливішу інформацію (пор. Grinev–Grinevič 2009: 68).
Студенти перекладу мають менше попередніх знань і нижчий рівень мовної компетентності, ніж практикуючі перекладачі. Відповідно, їм потрібно більше лінгвістичної інформації про терміни та еквіваленти. Наприклад, наш досвід свідчить, що фінськомовним студентам потрібна інформація про наголос у більшості російських еквівалентів, тоді як досвідчені фінськомовні перекладачі хочуть отримувати її лише у складних випадках (наприклад, целикая, рефлюкс).
Перекладацькі замовлення, наприклад прийоми у лікаря, суворо обмежені в часі, тому перекладач у сфері охорони здоров’я має дуже мало часу для
Terminologija | 2020 | 27
35
Page 6
перевіряти терміни. Це означає, що словник має бути добре структурованим і містити швидкі та зручні засоби пошуку.
Словник виконує дві функції. Перша — педагогічна. Усні перекладачі в громаді та студенти мають знати напам’ять деякі базові терміни. Оскільки навряд чи можливо завжди пам’ятати спеціальнішу термінологію, пов’язану з кожним захворюванням, їм також потрібно повторювати термінологію конкретного захворювання під час підготовки до певного завдання. Друга функція словника — довідкова, адже перекладачі можуть забути конкретний термін безпосередньо під час роботи й захотіти його перевірити. Тому словник має бути тематичним і алфавітним, щоб задовольняти обидві потреби.
Усним перекладачам у сфері охорони здоров’я потрібні принаймні базові знання про цю галузь, але, мабуть, їх слід здобувати з популярних текстів або спеціальних посібників, як-от «Вступ до охорони здоров’я для усних і письмових перекладачів» (Crezee 2013). Педагогічний словник з охорони здоров’я для перекладачів — не найкраще місце для подання такої інформації, оскільки словникові статті мають бути дуже стислими. Крім того, укладання та редагування визначень — відомі як надзвичайно трудомісткі завдання, що потребують значних ресурсів, консультацій із фахівцями галузі, дотримання прав інтелектуальної власності тощо. З огляду на це, у нашому словнику ми не подали визначень чи енциклопедичної інформації.
4. ДЖЕРЕЛА СЛОВНИКА
Найкращим джерелом для медичного словника, призначеного для усних перекладачів у сфері охорони здоров’я, імовірно, були б записи справжніх прийомів у лікаря. На жаль, ця інформація є конфіденційною, тому отримати до неї доступ проблематично. Єдиною можливою альтернативою автентичним розмовам є письмові джерела, бажано призначені для спілкування між лікарем і пацієнтом. Як основні джерела фінських термінів було обрано такі:
• доказові рекомендації для пацієнтів (Käypä hoito) та описи захворювань, опубліковані Фінським медичним товариством Duodecim (Terveyskirjasto 2020)
– Класифікація лікарських засобів Фінського агентства з лікарських засобів FIMEA5
– Фінська онтологія здоров’я та добробуту TERO6
До основних джерел російських відповідників належали:
Клінічні настанови Міністерства охорони здоров’я Російської Федерації, засновані на доказах7
Довідник лікаря «2000 захворювань від А до Я» (Denisov, Ševčenko 2010)
Як вторинні джерела фінських термінів і російських відповідників ми також використовували підручники та посібники для медичного персоналу (наприклад, Jousimaa et al. 2017; Mustajoki et al. 2019), а також одномовні й двомовні словники (наприклад, Hyttinen et al. 2013; Fagradańac s.d.; див. Semenova 2020: 29–34 — критичний огляд наявних фінсько-російських медичних словників). Як правило, ми не використовували матеріали, перекладені з інших мов. Однак нині багато класифікацій і так є міжнародними. Крім того, більшість матеріалів із доказової медицини, доступних російською мовою, є перекладами з англійської чи інших мов. Наприклад, ми використовували унікальний друкований посібник «Настанови з доказової медицини» (Denisov et al. 2002), перекладений з англійської. Однак перекладені тексти використовували обережно, а вибрані з них терміни звіряли з неперекладеними джерелами.
5. М Е Г А С Т Р У К Т У Р А
Передмова до словника складається з Передмови та інструкцій щодо користування словником. Післямова містить покажчик російсько-фінських відповідників і перелік джерел.
Основна частина словника складається з двох частин. Частина 1 містить близько 2 000 найуживаніших термінів, які потрібно вивчити напам’ять. Оскільки терміни легше вивчати за темами, їх згруповано за наведеними нижче предметними сферами. У межах кожної сфери лексика далі
5 http://www.fimea.fi
6 https://finto.fi/tero/fi
7 http://cr.rosminzdrav.ru/#!/
Terminologija | 2020 | 27
37
Page 8
поділено на базовий і поглиблений рівні. Наприклад, базовий рівень анатомічної термінології містить близько 150 термінів, а поглиблений — близько 800. Базові терміни є критично важливими, і їх слід засвоїти насамперед; поглиблені терміни також важливі, але їх можна вивчити пізніше. Тематичні розділи Частини 1 такі:
Система охорони здоров’я
Загальна медична лексика
Захворювання, симптоми та скарги
Анатомія та фізіологія
Медичні обстеження
Лікування та догляд, профілактика захворювань і реабілітація
Медикаменти
Медичне обладнання
Друга частина словника присвячена окремим захворюванням. Вона має дві функції. По-перше, вона допомагає перекладачам та студентам підготуватися до завдання, пов’язаного з певним захворюванням, навіть за короткий час. Друга функція — довідкова. Навіть досвідчені перекладачі — не кажучи вже про студентів — не можуть пам’ятати всю термінологію, яка їм може знадобитися. Друга частина словника надає відповідники, специфічні для певних захворювань, зручно згруповані за підрозділами для швидшого пошуку. Кожен розділ Частини 2, присвячений окремому захворюванню, поділено на такі тематичні підрозділи:
Хвороба та її підкласи
Супутні захворювання та захворювання зі схожими симптомами
Анатомія та фізіологія
Симптоми та скарги
Медичні обстеження
Лікування та догляд, профілактика захворювань і реабілітація
Лікарські засоби
Медичне обладнання
Різне
Терміни з Частини 2 також можуть бути включені до Частини 1, а це означає, що дві частини словника не є взаємовиключними, а частково перетинаються. У поточній версії словника Частина 2 охоплює близько 30 найпоширеніших захворювань, відібраних на основі статистики охорони здоров’я Фінським інститутом здоров’я та добробуту8 та консультацій із
38 Igor Kudashev | Finnish-Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation Olga Semenova
Page 9
фахівець із предметної галузі. Галузі в частинах 1 і 2 було відібрано шляхом групування термінів, вилучених із медичних текстів, у тематичні класи та проведення фреймового аналізу комунікативної ситуації «прийом у лікаря» (пор. Madžajeva 2012; Gagarina 2015).
6. МАКРОСТРУКТУРА
Словникові статті організовано у вигляді таблиці з двома стовпцями. Хоча формат таблиці пришвидшує пошук, лінії таблиці мають бути тонкими, щоб не відвертати увагу користувача. Словник поділено на тематичні розділи, як описано вище, але в межах усіх розділів частин 1 і 2 терміни розташовано за абеткою. Тематичний порядок виконує педагогічну функцію, а абетковий — довідкову.
На рисунку 2 показано фрагмент тематичного розділу, присвяченого захворюванням Рефлюкс. Перший виділений жирним шрифтом заголовок — Захворювання та їхні підкласи, а другий — Супутні захворювання та захворювання зі схожими симптомами.
Рис. 2. Приклад розділу, присвяченого окремому захворюванню
За замовчуванням синоніми фінських термінів подаються як під основною реєстровою одиницею, так і у вигляді перехресних посилань на відповідному місці за абеткою. Перехресні посилання вкрай важливі, коли користувач перевіряє незнайомий термін. Для зручності користувача перехресні посилання також містять російські відповідники. Однак, оскільки повтори можуть заважати користувачам, які вивчають терміни, в електронній версії словника можна вимкнути перехресні посилання.
Terminologija | 2020 | 27
39
Page 10
Омоніми, тобто слова або словосполучення, що позначають два чи більше понять, супроводжуються римськими індексами та примітками для розрізнення значень. У наведеному нижче прикладі (див. рисунок 3) kuivuminen I означає сухість (як у виразі сухість шкіри), а kuivuminen II — зневоднення (як у виразі зневоднення організму).
Рис. 3. Опрацювання омонімів
Підхід, орієнтований на поняття, дає змогу уникнути одного з «смертних гріхів» двомовної лексикографії (пор. Kromann, Riiber, Rosbach 1991: 2724), коли в одній статті подано кілька значень без належного розрізнення. Унаслідок цього утворюється довгий ряд перекладних відповідників, частина яких не є взаємозамінними, оскільки позначають різні поняття. Крім того, брак приміток для розрізнення значень може уповільнити вибір правильного відповідника та призвести до помилок перекладу. Головна потреба будь-якого перекладача чи усного перекладача, який користується словником, — якомога швидше знайти правильний перекладний відповідник і бути впевненим, що вибір зроблено правильно (Varantola 1998: 181; Grinev-Grinevič 2009: 68; Nkwenti-Azeh 2001: 604–606).
Також важливо використовувати належний роздільник між синонімами. Кома — не найкращий варіант, оскільки деякі позначення мов для спеціальних цілей (особливо пояснювальні відповідники) уже можуть містити кому (див. рисунок 4). Крапка з комою є надійнішим варіантом (Kudashev 2007: 275).
Рис. 4. Приклад відповідників, що містять коми
МІКРОСТРУКТУРА
Статті словника містять такі поля даних: основний фінський термін, його можливі синоніми, граматичні та стилістичні позначки, пов’язані з ними, російський відповідник, його можливі синоніми, а також граматичні та стилістичні позначки, пов’язані з ними. Порядок синонімів у статті визначали за допомогою статистичного аналізу та консультацій із фахівцями галузі.
40
Igor Kudashev Olga Semenova
Finnish-Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 11
Припускаючи, що більшість усних перекладачів у громаді добре володіють іноземною мовою, ми надали лише обмежений обсяг фонетичної та граматичної інформації. Однак у деяких випадках довелося також врахувати потреби другої цільової групи, тобто студентів.
Усі російські відповідники, що містять понад один склад, мають наголоси, позначені жирним шрифтом (див. рис. 5). У деяких словах наголос варіативний. Наприклад, спирометрия («спірометрія») можна вимовляти як спирометрия або спирометрия. У таких випадках одночасно позначено обидва можливі наголоси. У наступних версіях словника ми також плануємо позначати побічні наголоси в багатокомпонентних словах, наприклад электронейростимуляцию («електронейростимуляція»), наприклад підкресленням.
Рис. 5. Приклади наголосів у російських відповідниках, що містять понад один склад
У нашому словнику російську літеру «ё» ніколи не замінюють на «е», оскільки це може спричинити проблеми для неносіїв мови й навіть призвести до непорозумінь у випадках, коли «ё» розрізняє значення. Наприклад, якщо написати небо замість нёбо («піднебіння»), студент або недосвідчений перекладач може вирішити, що цей анатомічний термін є омонімом загальномовного слова зі значенням «небо», що спричинило б серйозні проблеми під час перекладу.
Спочатку ми не планували надавати жодних додаткових рекомендацій щодо вимови російських термінів, окрім позначення наголосів. Однак ми помітили, що правильна вимова деяких термінів неочевидна навіть для носіїв мови, не кажучи вже про студентів, які вивчають іноземну мову. Ось кілька прикладів складних випадків. Іноді для російських слів потрібні рекомендації щодо вимови палаталізованих приголосних (наприклад, що термотерапия [«термотерапія»] та протез [«протез»] слід вимовляти з м’яким «т»). Оскільки вимову абревіатур у російській мові не завжди можна передбачити, її, мабуть, варто зазначати принаймні в неоднозначних випадках. Наприклад, абревіатури на кшталт МЭГ (скорочення від магнитоэнцефалография «магнітоенцефалографія») потенційно можна читати або по літерах (ем-э-гэ)
Terminologija | 2020 | 27 41
Page 12
або як «звичайне» односкладове слово (мэг)9. Терміни й абревіатури, що містять іншомовні компоненти, також можуть спричиняти проблеми з вимовою. Наприклад, чи читається «C» як «с» чи «ц» у С-реактивный белок та його абревіатурі СРБ («С-реактивний білок, CRP»)? І як слід читати pH-метрия («вимірювання pH»)? У таких проблемних випадках ідеальним рішенням, імовірно, було б поєднання транскрипції з аудіофайлом.
Терміни у формі множини та абревіатури супроводжуються відповідними позначками. Неформальні, розмовні форми (зібрані зі статей, призначених для пацієнтів, і за допомогою фахівця галузі) позначено стилістичною міткою (див. рис. 6). Наприклад, HDL cholesterol часто неформально називають good cholesterol. Обидва терміни внесено до словника, але другий позначено як розмовний.
Рис. 6. Приклади граматичних і стилістичних позначок
Неправильні форми множини подано курсивом у круглих дужках, щоб попередити користувачів про незвичне відмінювання. Терміни, які зазвичай уживаються у множині, супроводжуються приміткою (див. рис. 7).
Рис. 7. Приклади неправильних граматичних форм і примітки про переважне вживання множини
Російські відповідники, що закінчуються на м’який знак («ь»), супроводжуються позначками роду, оскільки їхній рід неочевидний (див. рис. 8). Позначки роду також наводяться для словосполучень із компонентами, що закінчуються на «ь», якщо їхній рід не можна визначити за залежними словами.
Finnish-Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 13
Часткові еквіваленти позначено знаком ≈ (див. рис. 9). Наприклад, фінське поняття luontaistuote (≈ «натуральний продукт / продукт здорового харчування») відрізняється від російського поняття биодобавка (≈ «дієтична добавка»), хоча в багатьох випадках їх можна використовувати як контекстуальні еквіваленти.
Рис. 9. Відображення часткових еквівалентів
В ідеалі слід було б також прокоментувати відмінності між поняттями, проте такі коментарі водночас завадили б словнику бути компактним довідковим виданням. Це приклад неминучих внутрішніх суперечностей словника, який виконує кілька функцій та/або призначений для кількох цільових груп. У таких випадках укладачі словника мають або визначити пріоритети, або піти на компроміси.
7. ПРОБЛЕМИ, З ЯКИМИ ЗІТКНУЛИСЯ ПІД ЧАС ПРОЄКТУ
7.1. Культурно та мовно специфічні терміни
Однією з головних проблем будь-якого двомовного словникового проєкту, звісно, є культурно специфічні терміни, оскільки національні системи понять і термінологія різняться навіть у такій міжнародній галузі, як медицина. Особливо проблемними можуть бути терміни, пов’язані з організацією охорони здоров’я в різних країнах. Наприклад, фінське fysioterapia та російське физиотерапия означають різні речі. Фінський термін позначає переважно фізичну терапію, тоді як російський — електротерапію. У Вікіпедії широко обговорюються відмінності між цими поняттями на Заході та в пострадянських країнах. У таких випадках не завжди зрозуміло, яку стратегію слід застосовувати — доместикацію чи форенізацію.
Відмінності між мовами можуть призводити до ситуацій, коли іменник доводиться перекладати дієсловом або прикметником, і навпаки. Наприклад, фінський термін raskauden yliaikaisuus (букв. «переношеність вагітності») не можна безпосередньо перекласти російською або англійською за допомогою іменникової конструкції. Принаймні такий вислів звучатиме неприродно. У таких випадках, імовірно, кращим рішенням буде «контекстуальний» еквівалент (переношенная беременность — «переношена вагітність») і примітка (пор. Vehmas-Lehto 2010: 368; Probirskaja-Turunen 2005: 104).
Terminologija | 2020 | 27
43
Page 14
Щоб зрозуміти нюанси перекладу культурно та мовно специфічних термінів, у більшості випадків потрібно добре володіти мовами, представленими у словнику, у нашому випадку фінською та російською. Оскільки обговорювати такі питання у статті, написаній англійською мовою, немає сенсу, ми оминемо цю тему й зосередимося на кількох меншою мірою мовно специфічних проблемах.
7.2. Міждисциплінарна термінологія
Одним із викликів під час укладання медичних словників є те, що сучасна медицина — це міждисциплінарна галузь, пов’язана з багатьма іншими галузями: біологією, хімією, фармакологією, інженерією тощо (наприклад, Georgievskij 1981: 82). У Фінляндії охорона здоров’я також тісно пов’язана із сектором соціального забезпечення та соціального добробуту. Навіть міністерство, відповідальне за охорону здоров’я, має назву Ministry of Social Affairs and Health.
Отже, не завжди легко вирішити, чи належать такі терміни, як sairausloma («лікарняний»), äitiyspäiväraha («допомога у зв’язку з вагітністю та пологами») або ammatillinen kuntoutus («професійна реабілітація») до медичної чи соціальної сфери. Однак, оскільки ці терміни неодноразово трапляються в текстах, призначених для пацієнтів, а усні перекладачі у громаді в будь-якому разі мають володіти термінологією соціального забезпечення, ми включили до нашого словника терміни соціального забезпечення та соціального добробуту, які часто вживаються у сфері охорони здоров’я.
7.3. Форма заголовних слів і відповідників
As was demonstrated in several studies (e.g. Kudashev 2007: 360–363; Kudashev 2012; Kudashev 2013: 64–70; Kudashev 2016), terms a) are not always used in texts and reference resources in their full and unambiguous form, and b) some lexicographic practices aimed at data compression may disorient users as regards the form of terms and target language equivalents. Dictionary compiler should avoid these pitfalls by extracting and reconstructing terms correctly from the dictionary sources and presenting them unambiguously in the dictionary.
До найпоширеніших труднощів, що виникають під час «текстового майнінгу», належать:
контекстуальне вживання скорочених форм термінів
невиправдане написання всього терміна або його першої літери великою літерою
заміна частин термінів спеціальним знаком навіть у випадках, коли вихідний термін неможливо відновити автоматично
використання інверсії
об’єднання кількох термінів в один.
44
Igor Kudashev | Finnish–Russian Thematic Dictionary for Healthcare
Olga Semenova | Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 15
Щоб не вводити користувачів в оману, заголовні слова та еквіваленти слід подавати у словнику в повній, однозначній і природній формі. Зокрема, це означає, що великі літери слід використовувати лише тоді, коли цього вимагають правила правопису. Наприклад, написання FINNISH INSTITUTE FOR HEALTH AND WELFARE або Cosmetic Surgery є невиправданим, але належне використання великих літер потрібне в таких термінах, як ACE inhibitor або vitamin D deficiency. Інверсію застосовувати не слід. Наприклад, nasal spray не слід подавати у формі spray, nasal.
Заголовні слова та еквіваленти не слід жодним чином скорочувати, наприклад, пропускаючи повторювані елементи й замінюючи їх комами, скісними рисками, дужками тощо. Наприклад, хоча термін transcutaneous electrical nerve stimulation часто скорочують до transcutaneous electrical stimulation і transcutaneous nerve stimulation, усі три форми слід наводити у словнику повністю як синоніми. Користувачі, особливо студенти, можуть неправильно витлумачити скорочені форми на кшталт transcutaneous (electrical) (nerve) stimulation. Крім того, перекладачі, які швидко шукають потрібне слово, не мають часу розшифровувати такі форми. Також із технічного погляду скорочення ускладнює пошук, сортування та формування покажчика мовою перекладу.
Хоча заголовні слова зазвичай подають у словнику в однині, деякі іменники можна і/або потрібно подавати у множині (пор. Berkov 2004: 30). Pluralia tantum, тобто іменники, які вживаються лише у множині (наприклад, scissors), — очевидний випадок. Однак деякі іменники формально мають форму однини, але зазвичай уживаються у множині (наприклад, bronchus / bronchi, cramp / cramps, chemical / chemicals). В останньому випадку, задля зручності користувачів, іменник, імовірно, слід наводити двічі — і в однині, і в множині.
У медичній мові деякі прислівники мають синоніми, які, строго кажучи, не є лексичними одиницями. Наприклад, подкожно / под кожу («підшкірно / під шкіру»), назально / через нос («назально / через ніс»). Однак такі вирази є лексикалізованими одиницями у власному термінологічному праві, тож їх слід включати до словника як повноцінні заголовні слова (пор. Kudashev 2013: 59–60).
7.4. Наукові та неформальні терміни
Медичний дискурс, як і багато інших мов спеціального призначення, є багатовимірним. Зокрема, його можна класифікувати за учасниками. Можна розрізнити спілкування між лікарями, лікарями
Terminologija | 2020 | 27
45
Page 16
and nurses, doctors and patients, etc. (cf. Bergenholtz, Tarp 1995: 19; Abramova 2003; Alekseeva, Mishlanova 2002: 104–105; Agadžanân 2018; Gotti 2018: 13–14). Doctor–patient communication differs from other communicative situations in many respects. Typically, patients (and community interpreters) lack a medical background, which means that they tend to communicate using everyday vocabulary rather than scientific medical terminology. This presents a major challenge for dictionary compilers, who have to balance between the general and professional dimensions.
Наприклад, російське слово гипертония (артеріальна гіпертензія) раніше було офіційним медичним терміном. Воно загальнозрозуміле й дуже поширене у повсякденному мовленні. Однак у науковому мовленні воно застаріло, і його замінили терміном артериальная гипертензия, який пацієнтам набагато менш знайомий. Подібний випадок — пара термінів аденома простаты і гиперплазия предстательной железы (гіперплазія передміхурової залози). Оскільки наш словник описує спілкування між лікарями та пацієнтами, ми вирішили включити неформальні, але широко вживані терміни поряд з офіційними. Водночас офіційні терміни стоять перед неформальними. Не цілком зрозуміло, як позначати такі неформальні терміни. З погляду лікаря вони застарілі, але з погляду пацієнта — ні. Ми вирішили маркувати їх як розмовні, оскільки вони є частиною словника пацієнтів, що «детермінологізувалася».
Багато офіційних термінів скорочуються в усному спілкуванні. Наприклад, диабет («діабет») зазвичай уживається в повній формі в текстах і довідкових ресурсах (сахарный диабет — «цукровий діабет»), але в повсякденному житті набагато поширеніша скорочена форма. Терміни можуть також «скорочуватися» на поняттєвому рівні за допомогою метафоричного перенесення. Наприклад, шейка матки («шийка матки») складається з кількох частин, зокрема наружное отверстие шейки матки («зовнішній отвір шийки матки»). Однак під час гінекологічних оглядів пацієнти зазвичай не розрізняють окремі частини й схильні говорити лише про cervix (шийку матки). Чи має лексикограф, який укладає словник для спілкування між лікарем і пацієнтом, надто прискіпливо зважати на це чи ні?
Терміни, що використовуються в наукових класифікаціях, можуть відрізнятися від термінів і загальномовних слів, уживаних у спілкуванні між лікарем і пацієнтом. Наприклад, у Terminologia Anatomica не знайдемо таких слів, як waist і middle (частини тіла), важливих у розмові про ожиріння. Це підкреслює важливість добору термінів із різних джерел, а не покладання лише на одне, хай і авторитетне.
46
Igor Kudashev Olga Semenova
Finnish–Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 17
Культури й мови різняться щодо переваг стосовно міжнародних і національних компонентів у медичних термінах. Наприклад, у Фінляндії терміни, утворені з національних компонентів, набагато частіше вживають як лікарі, так і пацієнти, ніж похідні від латинської та грецької мов. Однак є винятки. Наприклад, міжнародний термін diabetes набагато частіше вживається, ніж термін, утворений із фінських компонентів, — sokeritauti («цукрова хвороба»). У російській мові, навпаки, терміни латинського та грецького походження популярніші за російські синоніми навіть серед пацієнтів. Ці культурно зумовлені уподобання слід враховувати у словнику.
Підсумовуючи, слід визнати, що не завжди легко вирішити, які терміни — суто наукові, професійні чи розмовні — насамперед потрібно включити до словника для спілкування між лікарем і пацієнтом і в якому порядку їх слід подавати. У цьому питанні немає універсального «практичного правила», тож кожен випадок потрібно розглядати окремо.
7.5. Виклад синонімів і скорочень
Для медичної мови характерна велика кількість синонімів і скорочень (наприклад, Georgievskij 1981; Kuryshko 2001; Abramova 2003). Якщо базовий термін має багато синонімів, то й похідні від нього також матимуть чимало синонімів. Наприклад, лекарство («ліки») має в російській мові кілька синонімів: средство, препарат, медикамент тощо. Отже, будь-які ліки можна назвати (майже) кожним із цих слів; наприклад, протизапальні препарати — це противовоспалительные лекарства / средства / препараты / медикаменты. Велика кількість синонімів створює низку труднощів, пов’язаних із їхнім відбором і розміщенням у певному порядку у словниковій статті. Розв’язуючи ці питання, ми керувалися такими критеріями:
• зрозумілість (пацієнти й перекладачі мають розуміти якомога більше термінів)
• частотність (часто вживані терміни зазвичай зрозуміліші й легше запам’ятовуються)
• простота й стислість (прості та короткі терміни легше запам’ятовуються)
• різноманітність (для виконання довідкової функції словник також має містити терміни, що не входять до активного словникового запасу перекладача)
• авторитетність джерела (перевагу надають термінам з авторитетних джерел).
Terminologija | 2020 | 27
47
Page 18
Однак ці критерії можуть суперечити один одному. Наприклад, скорочені форми коротші й теоретично мають легше запам’ятовуватися. У деяких випадках це справді так. Наприклад, абревіатура УЗИ (медичне ультразвукове дослідження) у російській мові трапляється значно частіше, ніж її повна форма — ультразвуковое исследование. Крім того, цю абревіатуру знають усі. Тому цілком виправдано подавати абревіатуру перед повною формою. Однак деякі абревіатури пацієнтам відомі гірше. Наприклад, абревіатура НПВС (нестероїдні протизапальні препарати, НПЗП) трапляється досить рідко, хоча самі НПЗП, імовірно, знайомі кожному. У цьому разі повну форму слід подавати першою.
Інший приклад демонструє суперечність між авторитетністю та частотністю. Згідно з авторитетним медичним довідником (Denisov, Ševtšenko 2010), waist circumference російською мовою — це окружность талии. Цей термін сам по собі є частотним: у Google для цього словосполучення є близько 577 000 результатів. Однак, за даними Google, два інші синоніми трапляються ще частіше: объём талии дає понад 7 000 000 результатів, а обхват талии — понад 11 000 000. У цьому конкретному випадку порядок синонімів не має великого значення, оскільки всі вони частотні. Однак цей приклад іще раз підкреслює важливість перехресної перевірки, навіть коли терміни й відповідники взято з авторитетних джерел.
Як бачимо, пріоритетність загальних керівних принципів у кожному конкретному випадку різна. Щоб перевірити свої рішення, укладачам словників слід консультуватися з фахівцями відповідної галузі та представниками цільових груп.
8. Т Е Х Н І Ч Н А Р Е А Л І З А Ц І Я
Словник буде опубліковано як у вигляді бази даних, доступної в Інтернеті, так і у вигляді словника для друку у форматі PDF. Електронна версія забезпечує ефективний пошук, а також низку корисних динамічних функцій. Наприклад, деякі дані (наприклад, перехресні посилання, адміністративні дані й позначки галузей) можна вмикати та вимикати залежно від призначення словника. Друкованою версією, своєю чергою, можна користуватися навіть у ситуаціях, коли використання електронних пристроїв заборонено або інтернет-з’єднання ненадійне.
Словник укладено за допомогою адаптованої версії внутрішньої системи укладання словників MyTerMS (див. Kudashev, Kudasheva 2006). MyTerMS — це вебінтерфейс до базової лексикографічної бази даних. MyTerMS використовували в кількох словникових проєктах; ця система також слугує системою керування термінологією для термінологічних проєктів у Тамперському університеті та Гельсінському університеті у Фінляндії.
48
Igor Kudashev Olga Semenova
Finnish-Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 19
Рис. 10. Головне вікно системи укладання словників MyTerMS
MyTerMS виконує всі основні операції, яких можна очікувати від програмного забезпечення для керування словниками, як-от додавання, редагування, пошук, перегляд, друк і видалення статей. Система також автоматизує багато операцій. Наприклад, додаючи кілька статей, що належать до однієї галузі, можна заздалегідь заповнити поле галузі, а не вибирати її вручну щоразу. MyTerMS також допомагає забезпечити цілісність даних, наприклад, запобігаючи появі дублікатів і автоматично керуючи перехресними посиланнями. Крім того, перед збереженням даних система перевіряє їх на відповідність вимогам і таким чином забезпечує правильність введення.
Статті поділено на поля даних, а словникові статті формуються «на льоту» за допомогою скриптів і каскадних таблиць стилів. Верстка статей максимально наближена до остаточної, за винятком наявності деяких адміністративних даних, які візуально відокремлено від фінальних даних кольором. Адміністративні дані, а також перехресні посилання можна вмикати й вимикати, встановлюючи відповідні прапорці.
Одна з переваг MyTerMS — розширений пошук. Користувачі можуть виконувати навіть дуже складні пошукові запити, застосовуючи підстановочні символи й регулярні вирази та поєднуючи кілька умов пошуку. Це дає змогу витягувати дані майже за будь-якими критеріями або їхніми комбінаціями. На рисунку 10 показано головне вікно програми. Зелена рамка — це панель керування з різноманітними кнопками та параметрами. Два списки ліворуч — це список термінів і список результатів пошуку. Найбільша рамка — це рамка словникової статті. Буквені діапазони в
Terminologija | 2020 | 27 49
Page 20
У верхньому лівому куті можна обмежити довжину списку термінів, щоб пришвидшити оновлення. У тому ж куті розташована панель «швидкого пошуку», яка полегшує навігацію списком термінів і списком результатів. Користувачеві потрібно лише ввести початкові літери терміна, який він шукає.
У тематичному словнику особливо важливо точно позначати галузеві мітки. У MyTerMS це робиться за допомогою селектора галузей, який можна відкрити у формі додавання / редагування та в головному вікні. Галузеві позначки додають за допомогою перемикачів і прапорців. У наведеному нижче прикладі (див. Figure 11) термін додається до частини I (Osa 1), тематичної групи «Анатомія та фізіологія» (Anatomia ja fysiologia), поглибленого рівня (Vaikeusaste B), а також до частини II (Osa 2), класу «Туберкульоз» (tuberkuloosi), підкласу «Анатомія та фізіологія» (c. Anatomia ja fysiologia).
Рис. 11. Селектор галузей
Як бачимо, термін можна позначити як такий, що належить до загальної термінології та / або стосується одного чи кількох захворювань. Під час пошуку користувачі можуть обмежити його будь-якою комбінацією галузей та / або підгалузей, відкривши той самий селектор (див. Figure 12). Цей інструмент також можна використовувати, щоб установити галузь або комбінацію галузей як «пріоритетні». Це заощаджує час і допомагає уникнути помилок, коли термінолог додає кілька термінів, пов’язаних з тією самою галуззю.
Записи додають і редагують за допомогою HTML-форми (див. Figure 13). Форма дає змогу додати до семи синонімів для кожного
50
Igor Kudashev Olga Semenova
Finnish–Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 21
Рис. 12. Галузі, вибрані для пошуку за допомогою селектора галузей
мовою. Додаткові поля для синонімів відкриваються за потреби. Програма дає змогу застосовувати вбудоване форматування (наприклад, напівжирний шрифт, курсив, верхні та нижні індекси). Однак також зберігаються копії відповідних полів у вигляді звичайного тексту, щоб забезпечити точний і швидкий пошук. Більшість міток, пов’язаних із граматикою та вживанням, задані заздалегідь, але користувачі також можуть додавати власні примітки у вільній формі до цих категорій.
Рис. 13. HTML-форма для додавання та редагування записів
Terminologija | 2020 | 27 51
Page 22
MyTerMS також автоматично генерує російсько-фінський покажчик (див. рисунок 14).
Укладання тематичного словника для усних перекладачів у сфері охорони здоров’я виявилося дуже цікавим, але водночас складним завданням. Потреби в інформації та потреби, пов’язані з пошуком даних, різняться навіть у основних цільових груп словника, а також залежно від ситуацій його використання. Поєднання навчальної та довідкової функцій також створює певну напругу. Додавання інших цільових груп (наприклад, пацієнтів, лікарів з іммігрантським походженням тощо) ще більше ускладнило б ситуацію. У цьому проєкті лексикографічні суперечності додатково ускладнювали зовнішні чинники, зокрема стислий графік і обмежений бюджет. Якщо нам випаде нагода продовжити роботу, словник розвиватиметься й надалі в кількох напрямах.
Хоча кількість термінів, які потрібно вивчити напам’ять (близько 2 000), наближається до оптимального рівня, частина словника, присвячена окремим захворюванням, безперечно, є невеликою. Наша наступна мета — охопити близько 100 найпоширеніших захворювань, що відповідає приблизно 10 000–12 000 термінам. Захворювання відбиратимуться на основі офіційної статистики охорони здоров’я. Відповідно до принципу Парето (також відомого як правило 80 / 20), ми очікуємо досягти прийнятного рівня охоплення, коли словник охоплюватиме 80% найпоширеніших причин звернення до лікаря. Потенційною проб-
52
Igor Kudashev
Olga Semenova
Finnish–Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 23
лемою тут є те, що класи, представлені у статистиці, часто є «надто великими» й об’єднують численні недиференційовані захворювання.
Під час курсу з усного перекладу у сфері охорони здоров’я, організованого в Університеті Тампере, ми помітили, що знання студентів медичних термінів, більшість із яких є іменниками, недостатні. Щоб правильно вживати терміни в контексті, студентам також потрібно опанувати дієслова та словосполучення. Ми плануємо доповнити словник прикладами вживання. В електронній версії їх можна буде вмикати й вимикати залежно від мети використання словника.
Хоча російсько-фінський покажчик дає змогу користуватися словником у зворотному напрямку, його не можна вважати повноцінним російсько-фінським словником. Оскільки словник укладено на основі фінської системи понять і фінських джерел, у ньому, наприклад, немає назв захворювань, широко вживаних у пострадянських країнах, але не визнаних міжнародними класифікаціями хвороб (наприклад, остеохондроз [«остеохондроз»]; дисбактериоз [«дисбактеріоз»], диатез [«діатез»]; вегетососудистая дистония [«вегетосудинна дистонія»] тощо). Водночас ці терміни цілком можуть траплятися під час медичного усного перекладу. Це означає, що словник слід доповнити принаймні деякими культурно специфічними російськими термінами, можливо, у додатку. В ідеалі також слід укласти окремий російсько-фінський словник.
Ще один додаток можна було б присвятити «хибним друзям перекладача», які трапляються навіть у таких різних мовах, як фінська та російська. Окрім міжнародних термінів, що можуть мати різні значення в різних мовах (див. наведений вище приклад fyseoterapia / физиотерапия), ще одним джерелом «хибних друзів» є абревіатури. Наприклад, фінську абревіатуру IBS, що походить з англійської («синдром подразненого кишечника»), не слід плутати з російською ИБС, яка означає ишемическая болезнь сердца («ішемічна хвороба серця»). Варто попереджати усних перекладачів про такі випадки в окремому розділі.
Наш словник уже є певною мірою динамічним і налаштовуваним. Однак можливості його налаштування можна ще розширити. Наша кінцева мета — створити багатофункціональний медичний словник для різних цільових груп, вміст якого можна було б налаштовувати відповідно до цільової групи та мети використання. Однак для цього потрібне глибше вивчення поглядів користувачів, а також значний обсяг лексикографічної роботи та розробки програмного забезпечення.
Terminologija | 2020 | 27
53
Page 24
REFERENCES
Abramova Galina Alekseeva 2003: Абрамова Галина Алексеевна. Медицинская лексика: основные свойства и тенденции развития (на материале русского языка): дис. д-ра филол. наук, Москва, Краснодар: КубГУ.
Agadžanàn Sona Aramovna 2018: Агаджанян Сона Арамовна. Вербальная коммуникация „врач – пациент“ в функционально-стилистическом аспекте (на материале английского языка): дис. канд. филол. наук, Москва: МГУ.
Alekseev Pavel Michailovič 2001: Алексеев Павел Михайлович. Частотные словари: учеб. пособие, Санкт-Петербург: С.-Петерб. ун-т.
Alekseeva Larisa Michailovna, Mišlanova Svetlana Leonidovna 2002: Алексеева Лариса Михайловна, Мишланова Светлана Леонидовна. Медицинский дискурс: теоретические основы и принципы анализа, Пермь: Пермский университет.
Angelelli Claudia V. 2008. The Role of the Interpreter in the Healthcare Setting: A plea for a dialogue between research and practice. – Crossing Borders in Community Interpreting: Definitions and Dilemmas. Valero-Garcés & Martin (eds.), Amsterdam, Philadelphia: Benjamins, 147–163.
Arocha Izabel 2012: Medical Interpretation. – Encyclopedia of Immigrant Health. Loue, S. & Sajatovic, M. (eds.), New York: Springer, 1062–1066.
Bergenholtz Henning, Tarp Sven 1995: Manual of Specialised Lexicography: The Preparation of Specialised Dictionaries, Amsterdam, Philadelphia: Benjamins.
Berkov Valerij Pavlovič 2004: Берков Валерий Павлович. Двуязычная лексикография, учебник, 2-е изд., перераб. и доп., Москва: Астрель [и др.].
Crezee Ineke Hendrika Martine 2013: Introduction to Healthcare for Interpreters and Translators, Amsterdam, Philadelphia: Benjamins.
Denisov Igor Nikolajevič, Ševtšenko Ju. L., Kulakova V. I.,Haitova R. M. (eds.) 2002: Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине, под ред. И. Н. Денисова, Ю. Л. Шевченко, В. И. Кулакова, Р. М. Хаитова, Москва: ГЭОТАР-МЕД.
Denisov Igor Nikolajevič, Ševtšenko Úrij Leonidovič (eds.) 2010: Справочник-путеводитель практикующего врача. 2000 болезней от А до Я, под ред. И. Н. Денисова, Ю. Л. Шевченко, 2-е изд., Москва: ГЭОТАР-Медиа.
De Pedro Ricaquel 2009. Introduction, De Pedro Ricoy R., Perez A., Wilson Chr. W. L. – Interpreting and Translating in Public Service Settings. Policy, Practice, Pedagogy, Manchester, Kinderhook: St. Jerome Publishing, 1–7.
Fagrðānc s.d.: Фаградянц Игорь В. Электронный финско-русский и русско-финский медицинский словарь Polyglossum, Москва: ЭТС.
Flores Glen, Abreu Milagros, Barone Cara Pizzo, Bachur Richard, Lin Hua 2012: Errors of Medical Interpretation and their Potential Clinical Consequences: A Comparison of Professional versus Ad Hoc versus no Interpreters. – Annals of Emergency Medicine 60(5), 545–553.
Fuertes-Olivera P. A. (ed.) 2010: Specialised lexicography for learners, Berlin, New York: de Gruyter.
Fuertes-Olivera P. A., Arribas-Baño A. 2008: Pedagogical Specialised Lexicography: The Representation of Meaning in English and Spanish Business Dictionaries, Amsterdam, Philadelphia: Benjamins.
Gagarina Jelena Jurjevna 2015: Гагарина Елена Юрьевна. „Фрейм“on-line-консультация в медицинских Интернет-форумах – Вестник МГОУ4, 39–43.
Georgievskij Anatolij Sergejevič 1981: Георгиевский Анатолий Сергеевич. Опыт составления терминологического словаря военной медицины: актуальные вопросы упорядочения медицинской терминологии, под ред. И. П. Лидова, Москва: Медицина, 80–84.
Gotti Maurizio 2018: LSP as Specialised Genres. Humbley J., Budin G., Laurén Chr. (eds.). – Language for Special Purposes: An International Handbook, Berlin: De Gruyter, 3–25.
Grinev-Grinevič Sergej Viktorovič 2009: Гринёв-Гриневич Сергей Викторович. Введение в терминографию: Как просто и легко составить словарь, учебное пособие, изд. 3-е, доп., Москва: ЛИБРОКОМ.
Hale Sandra Beatriz 2007: Community Interpreting, Basingstoke: Palgrave Macmillan.
Hyttinen Riitta, Kosinskaja Svetlana, Latvala Raija, Lauronen Leena 2013: Kuinka voitte? Как ваше здоровье? Suomi–веняjä–suomi-sanasto terveysalalle. Финско-русско-финский словарь по здравоохранению, Joensuu: Joensuun Pohjois-Karjalan ammattikorkeakoulu.
5 4
Igor Kudashev | Olga Semenova
Finnish-Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 25
Jousimaa Jukkape kka, Alenius Heidi, Atula Sari et al. (eds.) 2017: Lääkärin käsikirja 12, uudistettu painos, Helsinki: Duodecim.
Käypä hoito -suositukset potilaalle 2020: Available at: https://www.kaypahoito.fi/potilaalle.
Kolesnikov Lev Lvovič (ed.) 2003: Terminologia Anatomica. Международная анатомическая терминология (с офиц. списком рус. эквивалентов), под ред. Л. Л. Колесникова, РАНК Рос. анат. номенклатур. комис. Минздрава РФ, Москва: Медицина.
Koskinen Kaisa, Vuori Jaana, Leminen Anni-Kaisa 2018: Johdanto. Koskinen K., Vuori J., Leminen A.-K. (eds). – Asioimistulkkaus. Monikielisen yhteiskunnan arkea, Tampere: Vastapaino, 7–28.
Kromann Hans-Peder, Riiber Theis, Rosbach Poul 1991: Principles of Bilingual Lexicography. Hausmann F. J. et al. (eds). – Wörterbücher: ein internationales Handbuch zur Lexikographie: an international encyclopedia of lexicography: encyclopédie internationale de lexicographie, teilbd 3, Berlin: de Gruyter, 2711–2728.
Kudashev Igor, Kudasheva Irina: 2006. Software Demo: The Terminographic Processor MyTerMS, Schryver G.-M. de (ed.) DWS 2006: Proceedings of the Fourth International Workshop on Dictionary Writing Systems, Turin / Italy, 5 September 2006 (Pre-EURALEX 2006), Pretoria: (SF)² Press, 35–40.
Kudashev Igor 2007: Кудашев И. С. Проектирование переводческих словарей специальной лексики, Хельсинки: Yliopistopaino.
Kudashev Igor 2012: International Medical Classifications from the Terminological Point of View (case: International Classification of Diseases and Terminologia Anatomica). – Languages in Motion. VAKKI symposium XXXII, N. Nissilä, N. Siponkoski (eds.), Vaasa, 10–11 February 2012, Vaasa: University of Vaasa, 118–129.
Kudashev Igor 2013: Quality Assurance in Terminology Management: Recommendations from the TermFactory project, Helsinki: Unigrafia.
Kudashev Igor 2016: A Different Kind of Text: Students’ Glossaries in Moodle. – Text and Textuality. VAKKI symposium XXXVI, P. Hirvonen D. Rellstab, N. Siponkoski (eds.), Vaasa, 11–12 February 2016, Vaasa: VAKKI, 402–412.
Kuryshko Grigorij Feodosjevič 2001: Куры́шко Григорий Феодосьевич. Явление синонимии в профессиональной лексике (на материале немецкой и русской медицинской терминологии), Москва: Народный учитель.
Madžajeva Sanja Ibragimovna 2012: Маджаева Санья Ибрагимовна. Фреймовый подход к систематизации терминологических знаний – Учёные записки: электронный научный журнал Курского государственного университета 2(22), 130–137.
Maley Jason H. 2018: Hemoptysis or Hematemesis? – The Importance of Professional Medical Interpretation: A Teachable Moment. – JAMA Internal Medicine 178(6), 841–842.
Mäntynen Anna 2013: Asioimistulkkaus maahanmuuttajien terveyspalveluyksikössä Tampereella, K. Koskinen (ed.). – Tulkkaus Tampere, Tampere: Tampere University Press, 106–125.
Metzger Melanie, Nicodemus Brenda (eds.) 2014: Investigations in Healthcare Interpreting, Washington, DC: Gallaudet University Press.
Morkovkin Valerij Venjaminovič 1990: Морковкин Валерий Веньяминович. Основы теории учебной лексикографии: дис. в форме научн. доклада... д-ра филол. наук, Москва: Институт русского языка им. А. С. Пушкина.
Mustajoki Marianne, Alila Anja, Matilainen Elina et al. (eds.) 2019: Sairaanhoitajan käsikirja, 9.-10. painos, Helsinki: Duodecim.
Nkwenti-Azeh Blaise 2001: User-Specific Terminological Data Retrieval. – Handbook of Terminology Management 2: Application-Oriented Terminology Management, S. E. Wright, G. Budin (eds.), Amsterdam, Philadelphia: Benjamins, 600–612.
Ollila Seija (ed.) 2017: Tulkkaus terveydenhuollossa: Lähtökohtana asiakkaan ymmärrys, Vaasa: University of Vaasa.
Prob irskaja-Turunen Svetlana 2005: Korpusvetoinen juridinen kääntäminen, Lisensiaatintutkielma, Tampere: Tampereen yliopisto, kieli- ja käännöstieteiden laitos. Available at: https://trepo.tuni.fi/bitstream/handle/10024/76406/lisuri00033.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
Root Cynthia E., Crezee Ineke Hendrika Martine 2015: Healthcare Interpreting. H. Mikkelson & R. Jourdenais (eds.). – The Routledge Handbook of Interpreting, London, New York: Routledge, 236–253.
Semenova Olga 2020: Принципы лексикографического описания медицинской лексики для целей социального перевода (на материале финского и русского языков), MA thesis, Tampere: Tampere University.
Souza Izabel E. T. de V., Fragkou Effrossyni (eds.) 2020: Handbook of Research on Medical Interpreting, Hershey, PA: IGI Global.
Terveyskirjasto 2020: Available at: https://www.terveyskirjasto.fi/terveyskirjasto/tk.koti.
Valero-Garcés Carmen 2008: Hospital Interpreting Practice in the Classroom and the Workplace. Valero-Garcés C., Martin A. (eds.). – Crossing Borders in Community Interpreting: Definitions and Dilemmas, Amsterdam, Philadelphia: Benjamins, 165–185.
Valero-Garcés Carmen, Martin Anne (eds.) 2008: Crossing Borders in Community Interpreting: Definitions and Dilemmas, Amsterdam, Philadelphia: Benjamins.
Varantola Krista 1998: Translators and their Use of Dictionaries. Atkins B. T. S. (ed.). – Using Dictionaries: Studies of Dictionary Use by Language Learners and Translators, Tübingen: Niemeyer, 179–192.
Vehmas-Lehto Irina 2010: Termit kääntäjän näkökulmasta. – Language and emotions. VAKKI jubilee symposium XXX, N. Nissilä, N. Siponkoski (eds.), Vaasa, 12–13 February 2010, Vaasa: Vaasan yliopisto, 142–152.
Veisbergs Andrejs 2006: Dictionaries and Interpreters. Corino E., Marello C., Onesti C. (eds.). – Proceedings of the XII EURALEX International Congress, 2006, 6–9 September, Turin: Turin University, 1219–1224.
ACKNOWLEDGEMENTS
We wish to express our gratitude to the Finnish Cultura Foundation (https://culturas.fi) for funding the project “Developing Healthcare Interpreting Training”. We also gratefully acknowledge the contribution of the Director of the Pirk ส?
TEMINIS SUOMIŲ–RUSŲ KALBŲ ŽODYNAS SVEIKATOS PRIEŽIŪROS SRITIES VERTĖJAMS ŽODŽIU: SUDARYMO PRINCIPAI IR IŠŠŪKIAI
S a n t r a u k a
Augantis tarptautiškumas lemia vis didėjantį bendruomeninio vertimo (angl. community interpreting) poreikį. Taisyklingų terminų vartojimas yra pagrindinis kokybiško vertimo faktorius. Šiuo atžvilgiu sveikatos priežiūra yra viena iš kritinių sričių, kadangi nesusipratimai, ypač kylantys dėl netinkamo terminų vartojimo, gali baigtis netinkamu gydymu. Medicinos žodynas yra didžiulis, tad sveikatos priežiūros srities vertėjams žodžiu ir vertimo žodžiu studentams reikalingas žodynėlis, kuriame a) būtų dažniausiai vartojami terminai; b) terminai būtų išdėstyti pagal temas; c) kuris būtų patikimas ir leistų greitai surasti tinkamiausius atitikmenis vertimo kalboje.
Šiame straipsnyje aprašomas Teminio suomių–rusų kalbų žodyno sveikatos priežiūros srities vertėjams žodžiu sudarymo procesas. Žodyną sudaro dvi dalys. Tam tikrus pagrindinius terminus vertėjai žodžiu turi mokėti atmintinai, taigi pirmoje dalyje pateikiama apie 2000 dažniausiai vartojamų terminų, sugrupuotų pagal temas, kurios buvo pasirinktos remiantis freimų analize (angl. frame analysis). Kiekvienoje temoje žodynas yra toliau suskirstytas į bendruosius ir specialiuosius terminus. Antroji dalis yra suda-
56
Igor Kudashev | Olga Semenova
Finnish–Russian Thematic Dictionary for Healthcare Interpreters: The Principles and Challenges of Compilation
Page 27
ryta pagal konkrečias ligas. Ji padeda vertėjams žodžiu ir studentams pasirengti su konkrečia liga susijusiai užduočiai. Be to, kadangi vertėjai žodžiu gali pamiršti konkretų terminą vertimo metu ir norėtų jį pasižiūrėti, antroje dalyje pateikiami su konkrečiomis ligomis susiję atitikmenys, patogiai sugrupuoti į mažesnius skyrius, kad juos būtų galima greitai surasti.
Kadangi vertėjams žodžiu skirti žodyno straipsniai turi būti labai glausti, juose pateikiama tik minimali semantinė ir lingvistinė informacija. Vis dėlto vertėjams žodžiu, verčiantiems sveikatos priežiūros srityje, paprastai trūksta medicininio išsilavinimo, tad jiems reikia šiek tiek informacijos apie medicinos terminų tarimą ir gramatinius požymius. Kompaktiškas skirtingų reikšmių išaiškinimas yra labai svarbus pasirenkant teisingą atitikmenį.
Žodyno sudarymas buvo be galo įdomi, tačiau ir sudėtinga užduotis. Šiame straipsnyje aprašomi kai kurie iššūkiai, susiję su konkrečioms kultūroms būdingomis sąvokomis, tarpdalykine terminologija, mokslinių ir neformalių terminų opozicija, sinonimų ir sutrumpinimų gausa. Ateityje planuojama žodyną plėsti keliomis kryptimis. Mūsų galutinis tikslas yra daugiafunkcis, įvairioms tikslinėms grupėms skirtas žodynas, kurio turinys galėtų būti pritaikytas pagal tikslinę grupę ir naudojimo tikslą. Vis dėlto tam reikia išsamesnės naudotojų perspektyvų studijos ir daug leksikografinės ir programinės inžinerijos.
Gauta 2020-06-30
Igor Kudashev Tampere University Kanslerinrinne 1 FI-33014 Tampere, Finland [email protected]
Olga Semenova Tampere University Kanslerinrinne 1 FI-33014 Tampere, Finland [email protected]
