doi.org/10.35321/term31-07

Домінування ресурсів у роботі перекладачів і успішність пошуку термінів цільової мови під час перекладу людиною та постредагування машинного перекладу

Домінування ресурсів у роботі перекладачів і успішність пошуку термінів цільової мови під час перекладу людиною або постредагування машинного перекладу

ESZTER SERMANN

Кафедра італійської мови та літератури, Сегедський університет, Угорщина

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8753-5312

MÁRTA LESZNYÁK

Інститут англійських та американських студій, Сегедський університет, Угорщина

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9354-0633

А Н О Т А Ц І Я

У цьому дослідженні представлено перші результати процесно-орієнтованого дослідження типів онлайн-ресурсів для перекладу, якими користуються студенти-перекладачі першого та другого курсів під час перекладу й постредагування юридичного тексту з англійської мови угорською. На основі записів екранів із робочим процесом студентів було проаналізовано можливі зв’язки між домінуванням певного типу ресурсів (термінологічних і лексикографічних або текстових), часом, витраченим на виконання завдання, та успішністю пошуку правильних термінів цільовою мовою. Наші результати свідчать, що студенти зазвичай віддають перевагу термінологічним і лексикографічним джерелам, а не текстовим. Цікаво, що в більшості випадків успішність пошуку правильних термінів цільовою мовою не мала значущої кореляції ані з часом, витраченим на виконання завдання, ані з домінуванням певного типу ресурсів. Єдиним винятком була група постредакторів, у якій виявлено значущу кореляцію між частотою використання текстових джерел та успішністю пошуку правильних термінів. Крім того, було встановлено, що за витратами часу й пошукових зусиль постредактори працювали ефективніше, ніж перекладачі, які перекладали текст із нуля. Стаття завершується можливими поясненнями отриманих результатів і пропозиціями щодо підготовки перекладачів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: переклад, постредагування, дослідження процесу перекладу, ресурси для перекладу, адекватність термінології.

136

Eszter Sermann Márta Lesznyák

Translators’ Resource Dominance and the Success of Finding the Target Terms in Human Translation and Post-editing of Machine Translation

ANOTACIJA

У цьому дослідженні представлено перші результати орієнтованого на процес перекладу дослідження типів онлайн-ресурсів для перекладу, якими користуються студенти-перекладачі першого та другого курсів, перекладаючи юридичний текст з англійської мови угорською та постредагуючи його. На основі записів екранів із робочим процесом студентів було проаналізовано можливі зв’язки між домінуванням певного типу ресурсів (термінологічних і лексикографічних (англ. termino-lexicographic) або текстових), часом, витраченим на виконання завдання, та успішністю пошуку правильних термінів цільовою мовою. Наші результати свідчать, що студенти зазвичай віддають перевагу термінологічним і лексикографічним джерелам, а не текстовим. Цікаво, що в більшості випадків успішність пошуку правильних термінів цільовою мовою не мала значущої кореляції ані з часом, витраченим на виконання завдання, ані з домінуванням певного типу ресурсів. Єдиним винятком була група постредакторів, у якій виявлено значущий зв’язок між частотою використання текстових джерел та успішністю пошуку правильних термінів цільовою мовою. Крім того, було встановлено, що постредактори працювали ефективніше, ніж студенти-перекладачі, як за витратами часу, так і за зусиллями, докладеними для пошуку термінів цільовою мовою. Стаття завершується можливими поясненнями результатів дослідження та пропозиціями щодо підготовки перекладачів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: переклад, постредагування, дослідження процесу перекладу, ресурси для перекладу, адекватність термінології.

1. ВСТУП

За останні два десятиліття інструменти перекладу радикально змінилися: онлайн-цифрові ресурси майже повністю витіснили паперові засоби. У сучасному технологічному середовищі перекладачам доступно багато онлайн-цифрових ресурсів, але вибір надійних та ефективних інструментів потребує уважності й практики. Дослідження підтвердили, що використання онлайн-ресурсів для перекладу становить значну частину загального часу, витраченого на переклад (Hvelplund 2017); крім того, постійні технологічні зміни сприяли зростанню інтересу до типів ресурсів для перекладу та їх використання в процесі перекладу людиною й постредагування машинного перекладу (наприклад, Gough 2019; Hvelplund 2016, 2017; Prieto Ramos 2021). Останніми роками постредагування машинного перекладу стало звичною практикою для перекладачів, проте одним із головних недоліків систем машинного перекладу є велика кількість термінологічних помилок і неузгодженостей. Тому постредактори мають перевіряти правильність і послідовність відповідників цільовою мовою, що також є трудомістким процесом, який потребує високої точності.

Представлене тут дослідження було зосереджене на визначенні того, яким ресурсам віддають перевагу студенти-перекладачі під час перекладу або постредагування юридичного тексту, та

Terminologija | 2024 | 31

137

як домінування у використанні ресурсів пов’язане з такими показниками результативності, як час виконання завдання та правильне використання термінології. Спочатку наведено стислий огляд літератури, присвячений дослідженням процесу перекладу, онлайн-ресурсам для перекладу та дослідницькій діяльності, орієнтованій на переклад. Далі описано дослідницький проєкт «Компетентність перекладу» Сегедського університету та детально викладено методологію цього дослідження. Після цього подано й обговорено результати, а також сформульовано висновок.

2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2.1. Дослідження процесу перекладу (TPR)

Дослідження процесу перекладу почали активно розвиватися у 1980-х роках (Károly 2022; Lesznyák 2024), коли науковці звернули увагу на когнітивні, психологічні та поведінкові аспекти перекладу. Ранні дослідження, орієнтовані на процес, зосереджувалися на перекладацькій компетентності та розробленні дослідницьких методів (наприклад, Wilss 1988; Tirkkonen-Condit, Jääskeläinen 2000). У XXI столітті технологічний поступ спричинив радикальні зміни не лише в перекладацькій практиці, а й у дослідженнях перекладу (докладніше див. Klaudy 2022), зокрема появу нових дослідницьких інструментів і методів для вивчення, серед іншого, психологічних чинників перекладу (Angelone 2010), перекладацьких стратегій, поведінки перекладачів (Dragsted 2005; Lesznyák 2008), педагогічних аспектів перекладу (Shreve 2006; Ericsson 2010), процесу синхронного перекладу (Seeber 2015) і фізичного середовища перекладачів (Ehrensberger-Dow, Hunziker Heeb 2016).

У дослідженнях процесу перекладу науковці застосовують такі методи спостереження за перекладачами: метод «думання вголос» (TAP), реєстрацію натискань клавіш, запис екрана, айтрекінг, ретроспективні інтерв’ю та безпосереднє спостереження за процесом перекладу (Risku 2019; Károly 2022; Lesznyák 2024), а потім намагаються виявити закономірності, пов’язані з процесом перекладу. TPR зазвичай не є індивідуальним дослідженням, оскільки збирання й аналіз даних потребують спільної роботи (Risku 2019); часто поєднують кількісні та якісні методи.

2.2. Використання ресурсів для перекладу як складова перекладацької компетентності

Типи й використання ресурсів для перекладу, когнітивні зусилля та моделі взаємодії професійних перекладачів з онлайн-ресурсами є предметом широкого вивчення (Gough 2018; Lesznyák 2008; Hvelplund 2016, 2017; Prieto Ramos 2021 тощо). Різні класифікації ресурсів для перекладу можна

138

Eszter Sermann Márta Lesznyák

Translators’ Resource Dominance and the Success of Finding the Target Terms in Human Translation and Post-editing of Machine Translation

знайти в термінологічній і лексикографічній літературі (Fóris 2019; Gaál 2016; Sermann 2021; Tamás 2014).

Навички, пов’язані з використанням ресурсів для перекладу, включено — явно або опосередковано — до різних моделей перекладацької компетентності. Дослідницька група PACTE (Hurtado Albir 2017) класифікує використання ресурсів як інструментальну субкомпетентність, тоді як в останній версії моделі EMT (2022) компетентність з інформаційного пошуку не виокремлено як окремий компонент, проте правильне використання пошукових систем і використання корпусних ресурсів включено до технологічної компетентності. Модель TransCert (Budin et al. 2013) охоплює компетентність з інформаційного пошуку та технологічну компетентність, тоді як модель eTransFair (2016) охоплює пошук інформації та термінологічну компетентність. Підсумовуючи, ефективне використання ресурсів для перекладу тією чи іншою мірою відіграє роль у кожній із розглянутих моделей перекладацької компетентності.

2.3 Дослідницька діяльність, орієнтована на переклад (TRA)

Наше дослідження ґрунтувалося на працях Хвелплунд про використання цифрових ресурсів перекладачами під час перекладу (Hvelplund 2016, 2017) і працях Гоф про дослідницьку діяльність, орієнтовану на переклад (Gough 2016, 2018, 2019, 2023). Результати Хвелплунд (2017) свідчать, що консультації цифрових ресурсів становлять значну частину загального часу виконання перекладацького завдання (20 відсотків), а перекладачі переважно використовували загальномовні словники, двомовні словники та інтернет-пошукові системи як для художнього, так і для технічного перекладу. Гоф (2019) застосувала квазіприродний метод спостереження з використанням записів екрана, щоб дослідити дослідницьку діяльність професійних перекладачів. Авторка виокремила чотири типи поведінки щодо ресурсів: прихильник словників, прихильник паралельних текстів, користувач змішаних ресурсів і прихильник машинного перекладу. Її результати свідчать, що експертність у певній галузі або її відсутність відіграє роль у формуванні профілю поведінки щодо ресурсів.

У попередньому дослідженні ми розглянули типи онлайн-ресурсів для перекладу, якими користувалися студенти першого та другого курсів магістерської програми з перекладу й усного перекладу під час перекладу та постредагування того самого юридичного тексту з англійської на угорську. Результати свідчать, що студенти першого курсу частіше користувалися одномовними й двомовними словниками, тоді як студенти другого курсу віддавали перевагу ресурсам, заснованим на корпусах. Вибір онлайн-ресурсів для перекладу визначався не режимом перекладу (HT або PE), а рівнем фахової підготовки перекладача (Sermann 2023).

Terminologija | 2024 | 31

139

У цьому дослідженні, спираючись на відеозаписи екрана, що фіксували робочий процес студентів, ми намагалися виявити кореляції між переважанням певного типу ресурсів у роботі майбутніх перекладачів, часом на виконання завдання та успішністю пошуку правильних цільових термінів. Переважання певного типу ресурсів операціоналізували як кількість різних типів використаних ресурсів і частоту звернення до них, що дало змогу виокремити дві категорії: (a) термінолексикографічні та (b) текстові.

3. ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЄКТ ІЗ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В СЕГЕДІ — МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Представлене тут дослідження є частиною масштабного дослідницького проєкту Центру дослідження компетентності з перекладу та постредагування машинного перекладу (Сегедський університет, Угорщина), мета якого — вивчити роль елементів перекладацької компетентності (PACTE) у перекладі людиною та постредагуванні машинного перекладу. У межах проєкту ми працювали зі змінними, що стосуються навичок вихідної мови (англійської), компетентності з L1/цільової мови (угорської), фонових професійних знань, пов’язаних зі змістом вихідного тексту (двомовність, авторське право), декларативних знань про переклад, типу вихідного тексту, досвіду перекладу, режиму роботи (HT або PE), а також уявлень студентів про переваги й недоліки роботи в кожному з цих режимів (Lesznyák, Bakti, Sermann 2023, 2024). Раніше ми проводили дослідження, орієнтовані на перекладацький продукт, а тепер представляємо перші результати дослідження перекладацького процесу.

У представленому тут дослідженні ми поставили такі запитання:

1. Яким ресурсам надають перевагу різні підгрупи (студенти першого й другого курсів, студенти HT і PE)?

2. Як переважання певного типу ресурсів у роботі студентів пов’язане з успішністю пошуку цільових відповідників ключових термінів?

3. Чи існує кореляція між переважанням певного типу ресурсів і часом на виконання завдання?

4. Чи існує кореляція між успішністю пошуку правильних цільових термінів і часом на виконання завдання?

4. МЕТОДОЛОГІЯ

4.1. Учасники та матеріал

Вибірку цього дослідження склали 14 студентів першого курсу (на початку навчання) та 12 магістрантів другого курсу перекладу (наприкінці навчання). Тут важливо наголосити, що в Університеті

140

Eszter Sermann Márta Lesznyák

Translators’ Resource Dominance and the Success of Finding the Target Terms in Human Translation and Post-editing of Machine Translation

Сегеда в Угорщині підготовка перекладачів здійснюється виключно на рівні магістратури в межах чотирисеместрової програми підготовки перекладачів та усних перекладачів. Тому магістрантів першого курсу можна вважати висококваліфікованими здобувачами мовної освіти або користувачами мов, які не мають попереднього досвіду перекладу. Крім того, варто зазначити, що на момент збирання даних студенти не проходили спеціального навчання з постредагування, однак студенти другого курсу вже завершили курси «Основи права» та «Юридичний переклад».

Вибірку було поділено на дві підгрупи (перекладачі або постредактори), яким запропонували перекласти або постредагувати юридичний текст обсягом 350 слів (частину угоди про авторське право, див. Додаток). Мовою оригіналу була англійська, цільовою мовою — угорська; англійська була мовою B або C для студентів-перекладачів, а угорська — їхньою мовою A. Результат машинного перекладу для постредакторів було створено за допомогою eTranslation — інструмента машинного перекладу ЄС.

4.2. Процедура збирання даних

Збирання даних відбувалося восени 2022 року та навесні 2022 року. Усі переклади виконувалися в аудиторії; на завдання відводилося 120 хвилин, але цей ліміт фактично жодного разу не було досягнуто. Студенти мали доступ до інтернету й могли користуватися будь-якими джерелами та вебсторінками на власний вибір. Однак студентам в умові HT було доручено не використовувати машинний переклад. Студентів попросили створити цільовий текст придатної до публікації якості (тобто виконати повне постредагування результату машинного перекладу), не використовуючи програмне забезпечення для пам’яті перекладів. Студенти працювали в Translog, оскільки збирали також дані про процес перекладу/постредагування. Крім того, для запису екранів комп’ютерів під час виконання завдання з перекладу/постредагування використовувалася програма OBS Studio. Для визначення часу, витраченого на завдання, використовували відеозаписи. Тривалість процесу перекладу/постредагування відраховували від натискання кнопки «start logging» у Translog до натискання кнопки «stop logging». Через технічний збій частину даних було втрачено, тож загалом ми змогли використати 22 записи.

4.3. Методи аналізу даних

На основі відеозаписів екранів із робочим процесом студентів було сформовано показники використання ресурсів. Спочатку кожне джерело, до якого зверталися студенти, класифікували як термінологічне або лексикографічне (LEX) чи текстове (TXT). У межах

Terminologija | 2024 | 31

141

Для кожної групи було створено дві категорії: (1) кількість використаних ресурсів певного типу (наприклад, 3 словники) і (2) загальна частота звернення до цих джерел (наприклад, 11 пошукових запитів /у 3 словниках). У такий спосіб було створено чотири змінні, використані в кількісному аналізі: кількість LEX, частота LEX, кількість TXT і частота TXT.

Потім із вихідного тексту було відібрано 10 ключових термінів (див. додаток), а їхні відповідники оцінено в цільових текстах, які студенти переклали або постредагували. Сім термінів належать до юридичної сфери, а три — до академічної. Правильні угорські відповідники юридичних термінів визначив фахівець із авторського права.

Для статистичного аналізу використовували SPSS v. 26. Аналіз був спрямований на визначення домінування ресурсів у підгрупах за допомогою t-тестів для парних вибірок, порівняння домінування ресурсів у різних підгрупах за допомогою t-тестів для незалежних вибірок, а також на виявлення кореляцій між домінуванням ресурсів, успішністю пошуку відповідної термінології та часом виконання завдання. Через обмеження обсягу ми не наводитимемо великі масиви даних із незначущими результатами й зосередимося на значущих висновках.

5. РЕЗУЛЬТАТИ

5.1. Відмінності в домінуванні ресурсів у межах підвибірок

Наше перше дослідницьке питання мало з’ясувати, яким типам ресурсів надавали перевагу різні підгрупи. Спочатку за допомогою t-тестів для парних вибірок порівняли вподобання в групах першого та другого курсів. З одного боку, ми порівнювали кількість різних типів використаних ресурсів, а з іншого — частоту звернення до цих ресурсів.

У вибірці першокурсників (n = 12) було виявлено, що студенти використовували значно більше термінологічних і лексикографічних ресурсів (M = 2.42, SD = 1.68), ніж текстових ресурсів (M = 1.33, SD = 1.23, t(11) = 3.463, p =.005). Відповідно, вони також значно частіше здійснювали пошук у термінологічних і лексикографічних ресурсах (M = 18.00, SD = 13.86), ніж у текстових джерелах (M = 5.17, SD = 5.80, t(11)= 3.736, p =.001).

У вибірці студентів другого курсу (n = 10) не виявлено значущих відмінностей у типах джерел, якими користувалися студенти (термінологічні й лексикографічні ресурси M = 1.90, SD = 0.74, текстові ресурси M = 1.40, SD = 1.27, t(9) = 1.246, p =.244).

142

Eszter Sermann Márta Lesznyák

Translators’ Resource Dominance and the Success of Finding the Target Terms in Human Translation and Post-editing of Machine Translation

Іншими словами, термінологічні та текстові джерела використовувалися приблизно однаковою мірою, а незначна різниця в середніх значеннях може бути зумовлена похибкою вимірювання. Однак аналіз частоти пошукових запитів показав, що студенти другого курсу, як і їхні колеги з першого курсу, виконували значно більше термінологічних пошукових запитів (M = 17.2, SD = 11.10), ніж текстових (M = 5.4, SD = 5.83, t(9) = 3.190, p =.011). Як видно, стандартне відхилення для текстових пошуків перевищувало середнє значення, що свідчить про високу варіативність і ненормальний розподіл даних. Тому для частоти пошуків також порівнювали медіани. Критерій Вілкоксона для парних вибірок також показав статистично значущу різницю між медіанами, причому розмір ефекту був великим (термінологічна MDN = 14.50, текстова MDN = 3.50, Z (9) = -2.497, p =.013, r = 0.79).

На наступному етапі вибірку було поділено на перекладачів-людей і постредакторів, а їхні вподобання щодо ресурсів знову проаналізовано за допомогою t-критеріїв для парних вибірок. У групі перекладачів-людей (n = 10) значущої різниці між кількістю використаних ресурсів двох типів не виявлено (термінологічні M = 2.70, SD = 1.16, текстові M = 1.90, SD = 0.99, t(9) = 1.809, p =.104). Проте дані свідчать, що студенти виконували значно більше пошуків у термінологічних (M= 27.8, SD = 9.36), ніж у текстових джерелах (M = 8.5, SD = 5.87, t(9) = 4.636, p=.001).

Результати t-тестів показали, що постредактори використовували значно більше термінологічних ресурсів (M = 1.75, SD = 1.36), ніж текстових (M = 0.92, SD = 1.24, t(11) = 2.802, p =.017). Оскільки стандартне відхилення для текстових джерел перевищувало середнє значення, що вказувало на ненормальний розподіл, для порівняння медіан застосували критерій Вілкоксона для парних вибірок. Результати тесту засвідчили значущу різницю між медіанами, хоча ймовірність похибки вимірювання була дещо вищою (термінологічна MDN = 2, текстова MDN = 0, Z(11) = -2.226, p =.026, r = 0.643), однак розмір ефекту все ще був від помірного до значного.

t-критерій для парних вибірок показав, що постредактори виконували значно більше пошуків у термінологічних (M = 9.17, SD = 7.03), ніж у текстових джерелах (M = 2.58, SD = 3.99, t(11) = 4.026, p =.011). Через ненормальний розподіл знову застосували критерій Вілкоксона для парних вибірок, щоб перевірити, чи є медіани статистично значущо різними. Результати тестів знову були значущими, що свідчить про статистично значущу різницю між медіанною кількістю пошуків у термінологічних джерелах (MDN = 8)

Terminologija | 2024 | 31

143

і в текстових джерелах (MDN = 0) (Z(11) = - 2.805, p =.005, r = 0.810); розмір ефекту був великим.

5.2. Відмінності у домінуванні ресурсів між підвибірками

Після характеристики окремих підвибірок ми порівняли між собою групи: з одного боку, студентів першого та другого курсів, а з іншого — перекладачів-людей і постредакторів. За жодним із двох показників значущих відмінностей у пошуковій діяльності студентів першого та другого курсів не виявлено.

Однак під час порівняння перекладачів-людей і постредакторів усі відмінності у частоті пошуків були значущими, а відмінності щодо типів використаних джерел — гранично значущими (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Відмінності у домінуванні ресурсів між перекладачами-людьми та постредакторами. Результати t-тестів для незалежних вибірок

ПЕРЕКЛАДАЧІ-ЛЮДИ (N = 10)ПОСТРЕДАКТОРИ (N = 12)MSDMSDT-ТЕСТРКількість термінологічних ресурсів2.703.081.161.361.74.096Кількість текстових ресурсів1.900.990.921.242.02.057Загальна кількість використаних ресурсів4.601.652.752.382.08.051Частота пошуків (LEX)*27.809.609.177.035.33.000Частота пошуків (TXT)*8.505.872.503.992.81.011Частота пошуків (усього)*36.308.4111.759.936.18.000

Примітка: * = статистично значущі відмінності

5.3. Кількість знайдених правильних еквівалентів термінів

Щоб відповісти на дослідницькі питання 2 і 4, потрібно було визначити успішність пошуку правильних цільових еквівалентів. Середні значення (HT = 1.40, PE = 1.67, 1^st курс = 1.42, 2^nd курс = 1.70) свідчать, що студенти не надто добре впоралися

144

Eszter Sermann

Márta Lesznyák

Translators’ Resource Dominance and the Success of Finding the Target Terms in Human Translation and Post-editing of Machine Translation

із пошуком еквівалентів. Більшість студентів змогли правильно знайти один або два еквіваленти з 10. Троє студентів не змогли знайти жодного терміна, а максимальне значення, що відповідає найбільшій кількості вдалих знахідок, становило 4. Відмінності між студентами першого та другого курсів, з одного боку, а також між перекладачами-людьми, з іншого, не були статистично значущими.

5.4. Час виконання завдання

Дослідницькі питання 3 і 4 стосувалися часових аспектів перекладу, тому для підгруп потрібно було обчислити середній час, витрачений безпосередньо на виконання перекладацького завдання. Середній час перекладу та постредагування наведено в таблиці 2. Також очевидно, що статистично значущих відмінностей між студентами першого та другого курсів не виявлено, однак постредактори працювали значно швидше за перекладачів-людей. Відмінності у стандартному відхиленні також заслуговують на увагу, а тест Левена показав, що дисперсії між цими двома групами також статистично значуще відрізняються (F = 12.990, p =.002), що свідчить про значно більшу варіативність часу, витраченого на завдання, у групі постредакторів порівняно з групою HIT.

Таблиця 2. Відмінності за часом виконання завдання між перекладачами-людьми та постредакторами, а також між студентами першого та другого курсів. Результати t-тестів для незалежних вибірок

ПЕРЕКЛАДАЧІ-ЛЮДИ (N = 10) ПОСТРЕДАКТОРИ (N = 12) T-ТЕСТ P M SD M SD час виконання завдання (хв) 70.99 4.67 59.76 11.76 3.033.008 СТУДЕНТИ ПЕРШОГО КУРСУ (N = 12) СТУДЕНТИ ДРУГОГО КУРСУ (N = 10) t-тест p M SD M SD час виконання завдання (хв) 65.99 10.94 63.52 10.83 0.529.60370.99 4.67 59.76 11.76 3.033.008 СТУДЕНТИ ПЕРШОГО КУРСУ (N = 12) СТУДЕНТИ ДРУГОГО КУРСУ (N = 10) t-тест p M SD M SD час виконання завдання (хв) 65.99 10.94 63.52 10.83 0.529.603

5.5. Кореляції між домінуванням ресурсів і успішністю пошуку відповідної термінології

Друге дослідницьке питання мало на меті з’ясувати, чи існує зв’язок між домінуванням ресурсів і успішністю пошуку відповідної термінології. Щоб відповісти на це питання, було обчислено коефіцієнти кореляції Пірсона між показниками домінування ресурсів, з одного боку, та

Terminologija | 2024 | 31

145

кількість правильних відповідників, знайдених студентами. У загальній вибірці значущих кореляцій не виявлено взагалі; те саме стосувалося також першого року навчання, другого року навчання та підгрупи перекладачів-людей. Однак у підгрупі постредакторів виявлено помірну або сильну статистично значущу кореляцію між частотою звернення до текстових джерел і успішністю пошуку правильних термінів (r = 0.676, p =.016), що свідчить про доцільність використання текстових джерел під час постредагування.

5.6. Кореляції між домінуванням ресурсів і часом виконання завдання

Наступним кроком аналізу було обчислення коефіцієнтів кореляції Пірсона між показниками домінування ресурсів і часом виконання завдання. У таблиці 3 показано повторювану закономірність у загальній вибірці та всіх підвибірках, за винятком перекладачів-людей. Вона полягає у великій кількості позитивних, помірних або сильних статистично значущих кореляцій між кількістю використаних термінологічних і лексикографічних (LEX) ресурсів та часом, між частотою пошуків у термінологічних і лексикографічних (LEX) ресурсах та часом, а також між загальною частотою пошуків і часом.

Таблиця 3. Кореляції між показниками домінування ресурсів і часом виконання завдання в загальній вибірці, вибірці студентів першого року навчання, вибірці студентів другого року навчання, групі постредакторів і групі перекладачів-людей (r Пірсона)

Час виконання завдання | Перший рік навчання (n=12) | КІЛЬКІСТЬ LEX-РЕСУРСІВ | КІЛЬКІСТЬ TXT-ДЖЕРЕЛ | ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ РЕСУРСІВ | ЧАСТОТА ПОШУКІВ У LEX-РЕСУРСАХ | ЧАСТОТА ПОШУКІВ У TXT-ДЖЕРЕЛАХ | ЗАГАЛЬНА ЧАСТОТА ПОШУКІВ Перший рік навчання (n=12):.62* (p=.03) | н.з. | н.з. |.66 (p=.02) | н.з. |.69** (p=.01) Другий рік навчання (n=10):.70 (p=.03) | н.з. | н.з. |.68 (p=.03) | н.з. |.67 (p=.04). Перекладач-людина (n=10): н.з. | -.69 (p=.03) | н.з. | н.з. | н.з. | н.з. Постредактор (n=12):.62 (p=.03) | н.з. | н.з. |.63 (p=.03) | н.з. |.60 (p=.04) Загальна вибірка (n=22):.61 (p<.01) | н.з. |.52 (p=.01) |.66 (p<.01) | н.з. |.68 (p<.01)

146

Естер Серманн Марта Лесняк Домінування перекладацьких ресурсів і успішність пошуку цільових термінів під час перекладу людиною та постредагування машинного перекладу

5.7. Кореляції між успішністю пошуку термінів і часом виконання завдання

Четверте дослідницьке питання мало з’ясувати, чи існує кореляція між успішністю пошуку правильного відповідника термінів і часом, витраченим на виконання всього завдання з перекладу/постредагування. Цікаво, що значущих кореляцій не виявлено ані в загальній вибірці, ані в будь-якій із підгруп, що свідчить: саме лише збільшення часу, витраченого на завдання, не сприятиме пошуку правильних термінів.

6. ОБГОВОРЕННЯ

6.1. Відмінності в домінуванні ресурсів у підвибірках

Наше перше дослідницьке питання мало на меті описати домінування ресурсів у студентів. Парні t-тести показали, що студенти першого курсу використовували значно більше термінолексикографічних джерел, ніж текстових, а також здійснювали значно більше пошуків у термінолексикографічних джерелах, ніж у текстових. Студенти другого курсу продемонстрували подібні до студентів першого курсу тенденції щодо частоти пошуку, але не щодо типів використовуваних ресурсів.

Для перекладачів-людей була характерна більша кількість пошуків у термінолексикографічних джерелах, ніж у текстових, але кількість термінолексикографічних джерел не була значно більшою за кількість текстових. У групі постредакторів і кількість джерел, і кількість пошуків були значно вищими в термінолексикографічній категорії, ніж у текстовій.

Загалом ці результати свідчать про те, що дослідницька діяльність студентів, пов’язана з перекладом, характеризується виразним домінуванням термінолексикографічних джерел. До текстових джерел (тобто паралельних текстів) звертаються в меншій кількості й рідше. Це узгоджується з попередніми висновками Hvelplund (2017), згідно з якими перекладачі значною мірою покладалися на словники в процесі перекладу.

Проблема інтерпретації цього результату полягає в тому, що ми не маємо жодних еталонних даних щодо того, якою була б ідеальна орієнтація. Найімовірніше, «ідеального методу» не існує: частка термінолексикографічних або текстових джерел, що дає найкращий результат у певному контексті, залежить від кількох чинників. До них належать мовна пара, якість термінолексикографічних джерел для цієї мовної пари, досвід перекладача/постредактора та, можливо, низка інших чинників. Однак, як ми побачимо нижче, нездатність студентів знайти більшість правильних відповідників юридичних і освітніх термінів свідчить про те, що надмірна залежність від термінолексикографічних

Terminologija | 2024 | 31

147

джерел, можливо, не була найрезультативнішою стратегією для цього завдання. Домінування термінолексикографічних джерел відображає те, що викладачі-практики з перекладу часто спостерігають під час навчання: довіру студентів до словників (у будь-якій формі) та небажання переходити до тривалішого й складнішого пошуку.

6.2 Домінування ресурсів і успішність пошуку цільового відповідника

Результати свідчать про те, що студенти відносно неуспішно знаходили правильні відповідники термінів: у середньому правильно перекладали один або два з десяти термінів. Кореляційний аналіз також не дав значущих результатів, за винятком зв’язку між постредакторами та частотою звернення до текстових джерел. Це означає, що домінування певного типу ресурсів безпосередньо не пов’язане з успішністю пошуку відповідних термінів під час перекладу. Це логічно, адже справжню різницю визначає не лише те, чим ми користуємося, а й те, як ми використовуємо джерела. На жаль, без даних протоколів «мислення вголос» або ретроспективних інтерв’ю неможливо з’ясувати, що саме пішло не так і на якому етапі дослідницького процесу.

Як зазначено в попередньому абзаці, у групі постредакторів виявлено помірну або сильну статистично значущу кореляцію між частотою звернення до текстових джерел і успішністю пошуку правильних термінів. Знову ж таки, цей висновок здається очевидним, оскільки текстові джерела є незамінним допоміжним засобом у процесі перекладу та постредагування. Вони особливо корисні, коли спеціалізовані словники мають невисоку якість або коли перекладачеві бракує предметних знань і він не може належним чином оцінити результати пошуку в термінолексикографічних джерелах. Хоча жодну з цих умов емпірично не оцінювали, обидві видаються справедливими в контексті дослідження. Слід додати, що на цьому етапі дослідження неможливо визначити, чи текстові джерела надали правильний термін (терміни), чи лише допомогли студентові-постредакторові оцінити його.

Крім того, з огляду на наведене пояснення, незрозуміло, чому перекладачі-люди не скористалися зверненням до текстових джерел так само, як постредактори. Можливе пояснення полягає в тому, що перекладачі-люди були значно більше перевантажені пошуковою роботою (на що ми маємо докази) і, ймовірно, також іншими аспектами перекладацького завдання. Унаслідок цього в них не залишилося когнітивних ресурсів для глибокого опрацювання інформації з текстових джерел. Для підтвердження цієї гіпотези знову потрібні були б усні дані від учасників.

148

Eszter Sermann Márta Lesznyák

Translators’ Resource Dominance and the Success of Finding the Target Terms in Human Translation and Post-editing of Machine Translation

6.3. Роль часу, витраченого на виконання завдання

Дослідницькі питання 3 і 4 стосувалися ролі часу, витраченого на виконання завдання, у домінуванні ресурсів і в успішності пошуку термінологічних еквівалентів. Наші результати підтверджують висновки Hvelplund (2017), хоча й за іншої методології. Позитивна кореляція між загальною кількістю пошукових запитів і часом, витраченим на виконання завдання, у всій вибірці та більшості підвибірок свідчить, що чим більше пошукових запитів робив студент, тим довше він перекладав або постредагував. Іншими словами, загальний час перекладу/постредагування тісно пов’язаний із використанням ресурсів, зокрема термінологічних і лексикографічних джерел.

Однак, на диво, час, витрачений на виконання завдання, не виявив значущих кореляцій із пошуком правильних термінів мовою перекладу. Це означає, що студенти, які приділяли більше часу дослідженням, пов’язаним із перекладом, не досягли кращих результатів щодо термінологічної правильності. Знову ж таки, це вказує на проблеми з продуктивним використанням ресурсів.

6.4. Відмінності між перекладачами-людьми та постредакторами

Хоча жодне дослідницьке питання безпосередньо не стосувалося відмінностей між перекладачами та постредакторами, наші результати дали змогу зробити низку цінних спостережень. Порівняння домінування ресурсів засвідчило, що перекладачі-люди використовували ширше коло джерел і виконували значно більше пошукових запитів, ніж постредактори. Це можна трактувати як більші зусилля з боку перекладачів-людей. Крім того, було показано, що перекладачі-люди працювали значно довше за постредакторів, що також можна вважати ознакою більших зусиль. Парадоксально, але ці додаткові зусилля не привели до кращих результатів щодо термінології. Якщо скласти докупи всі частини головоломки, то виявляється, що перекладачам-людям потрібно більше часу й дослідницьких зусиль, щоб досягти такої самої якості термінології в перекладі, як у постредакторів. Іншими словами, у цьому експериментальному дослідженні постредагування виявилося ефективнішим.

7. ВИСНОВОК

Метою дослідження було з’ясувати, яким ресурсам надають перевагу студенти-перекладачі під час перекладу або постредагування юридичного тексту та як домінування у використанні ресурсів пов’язане з такими показниками результативності, як час, витрачений на виконання завдання, і правильність уживання термінології. Наші результати свідчать, що студенти схильні віддавати перевагу термінологічним і лексикографічним джерелам, а не текстовим. Також вражає, що перекладачі-люди докладають значно більше зусиль і витрачають більше часу на дослідження, ніж

Terminologija | 2024 | 31

149

постредактори, але не досягають кращих результатів у пошуку відповідних термінів. Натомість постредактори виконують менше пошукових запитів і, таким чином, досягають такої самої якості з меншими зусиллями. Водночас зменшення дослідницької активності можна вважати й негативною тенденцією, адже воно цілком узгоджується з тим, що ми, викладачі, спостерігаємо на заняттях із постредагування: необґрунтованою довірою студентів до машинного перекладу. Можна припустити, що трохи більші зусилля та належні дослідницькі методики допомогли б студентам підвищити термінологічну якість текстів перекладу після постредагування.

Результати дослідження також висвітлюють модель безрезультатних зусиль: деякі студенти схильні витрачати більше часу на завдання (чи то на переклад з нуля, чи то на постредагування), і це тісно пов’язано з більшою кількістю пошуків у термінологічних і лексикографічних джерелах. Проте вони не досягають кращих результатів, ніж студенти, які заощаджують час, зокрема не виконуючи так багато пошукових запитів. Імовірне пояснення цієї невдачі було наведене вище: студенти можуть неналежно оцінювати знайдену інформацію. Крім того, із цією проблемою може бути пов’язана нестача фахових знань (у галузі права), адже студенти, яким бракує тематичних знань, можуть бути неспроможними зрозуміти, інтерпретувати й оцінити інформацію, знайдену в термінологічних і лексикографічних або текстових джерелах. Це підводить нас до питання, якою мірою пошук може компенсувати брак тематичних знань. Це питання могло б стати предметом майбутніх досліджень. Виявлена кореляція між використанням текстових джерел і термінологічною успішністю в умовах постредагування може запропонувати вихід із цієї пастки, вказуючи на доцільність використання текстових джерел.

Результати дослідження мають значення для підготовки перекладачів. Хоча студенти, які брали участь у дослідженні, відвідували заняття з термінології, їм, схоже, бракувало дослідницьких навичок. Отже, можна припустити, що методику навчання дослідницької поведінки слід ретельно розробляти. Студенти мають розуміти, що правильні відповідники допомагає знаходити не лише кількість пошукових запитів, а й «якість пошукової діяльності», тобто те, як вони працюють із знайденою інформацією. Імовірно, на заняттях слід практикувати оцінювання джерел і результатів пошуку в них. Крім того, слід наголошувати на важливості текстових джерел і заохочувати студентів вивчати тему перекладу. Інакше вони не зможуть ухвалювати обґрунтовані рішення щодо термінів.

Дослідження має також низку обмежень, одне з яких — малий обсяг вибірки. Ще одним недоліком дослідження є те, що в ньому не брали участі професійні перекладачі

150

Eszter Sermann Márta Lesznyák

Translators’ Resource Dominance and the Success of Finding the Target Terms in Human Translation and Post-editing of Machine Translation

У зборі даних взяли участь. Крім того, у дослідженні використовувався лише один текст — юридичний, а учасники були з однієї установи. Ці чинники обмежують можливість узагальнення результатів, хоча значущі результати можуть свідчити про наявність обґрунтованих тенденцій у контекстах, подібних до досліджуваного. Брак вербальних даних від учасників унеможливив інтерпретацію певних результатів, однак очевидно, що необхідно також обмежувати складність дослідницького дизайну.

Обмеження цього дослідження вказують на напрямки майбутніх досліджень. Його можна було б повторити на більшій вибірці, залучивши фахівців і студентів з інших університетів або країн. Можна було б використати текст іншого типу та зібрати інші типи даних про процес.

Крім того, набір даних цього дослідження досі залишився частково недослідженим. Час, витрачений на пошук інформації, не вимірювався і не співвідносився з показниками дослідницької поведінки чи результативності. Можна було б також вивчити використання перекладацьких ресурсів на різних етапах HT і PE (чернетковий переклад, редагування), а також кількість термінологічних змін, внесених постредакторами, та їхній зв’язок із дослідницькими стратегіями.

Попри свої обмеження, це дослідження, безперечно, поглиблює наше розуміння використання ресурсів перекладачами-початківцями. Однак у цій галузі потрібно провести більше досліджень, щоб з’ясувати, які дослідницькі стратегії та моделі поведінки потрібні в цифрову епоху, коли постредагування, імовірно, домінуватиме в роботі перекладачів.

REFERENCES

Angelone Erik 2010: Uncertainty, Uncertainty Management and Metacognitive Problem Solving in the Translation Task. – “Translation and Cognition”, ed. Shreve G. M., Angelone E., Amsterdam: American Translators Association Scholarly Monograph Series XV, 17–40.

Budin Gerhard, Krajcso Zita, Lommel Arle 2013: The TransCert Project: Ensuring That Transnational Translator Certification Meets Stakeholder Needs. – The International Journal for Translation & Interpreting Research 5(1), 143–155. DOI: 10.12807/ti.105201.2013.a08.

Dragsted Barbara 2005: Segmenting in Translation: Differences across levels of expertise and difficulty. – Target 17(1), 49–70. DOI:10.1075/target.17.1.04dra.

Ericsson K. Anders 2010: Expertise in Interpreting: An expert-performance perspective. –“Translation and Cognition”, ed. Shreve G. M., Angelone E., Amsterdam: American Translators Association Scholarly Monograph Series XV, 231–262.

EMT 2022: Updated version of the EMT competence model framework. Available at: https://commission.europa.eu/news/updated-version-emt-competence-framework-now-available-2022-10-21_en.

eTransFair 2018: Competence Card for Specialised Translators. Available at: https://etransfair.inyk.bme.hu/.

Fóris Ágota 2019: Új tendenciák és módszerek a fordítási folyamatban: a terminológia és a dokumentáció szerepe. – “Diszciplínák találkozása a fordításban”, ed. Szoták Sz., Budapest: OFFI, 211–219.

Gaál Péter 2010: A hagyományos szótárak vizsgálati szempontjainak alkalmazhatósága az online szótárak esetében. –“Az alkalmazott nyelvészet ma: innováció, technológia, tradíció. XX. Magyar Alkalmazott Nyelvészeti Kongresszus”, ed. Boda I. K., Mónós K., Budapest/Debrecen: MANYE–Debreceni Egyetem, 432–437.

Terminologija | 2024 | 31

151

Gough Joanna 2016: The patterns of interaction between professional translators and online resources. PhD Thesis, University of Surrey. Available at: https://openresearch.surrey.ac.uk/esploro/outputs/99514578042346.

Gough Joanna 2018: Investigating the use of resources in the translation process. – “Trends in e-tools and resources for translators and interpreters”, ed. Pastor G. C., Durán-Muñoz I., Leiden: Brill, 9–36.

Gough Joanna 2019: Developing translation-oriented research competence: what can we learn from professional translators? – The Interpreter and Translator Trainer 13:3, 342–359. DOI: 10.1080/1750399X.2019.1656404.

Gough Joanna 2023: Individual Variations in Information Behaviour of Professional Translators: Towards a Classification of Translation-oriented Research Styles. Translation Studies. Taylor and Francis Online. Available at: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/14781700.2023.2231933.

Ehrensberger-Dow Maureen, Hunziker Heeb Andrea 2016: Investigating the Ergonomics of a Technologized Translation Workplace. – “Reembedding Translation Process Research”, ed. R. Muñoz Martín, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 69–88.

Hurtado Albir Amparo (ed.) 2017: Researching Translation Competence by PACTE Group, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. DOI: 10.1075/btl.127.

Hvelplund Kristian Tangsgaard 2016: Cognitive efficiency in translation. – “Reembedding Translation Process Research”, ed. R. Muñoz Martín, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 149–170.

Hvelplund Kristian Tangsgaard 2017: Translators’ Use of Digital Resources during Translation. – Hermes 56, 71–87.

Károly Krisztina 2022: A nyelvi közvetítés empirikus kutatásának módszerei. – “Bevezetés a fordítás és a tolmácsolás kutatásmódszertanába I. Általános rész”, ed. K. Klaudy, E. Robin, O. Seidl-Péch, ELTE FTT–MANYE Fordítástudományi Szakosztály, 93–108.

Klaudy Kinga 2022: A fordítástudomány dilemmái a 21. század elején. – “Bevezetés a fordítás és a tolmácsolás kutatásmódszertanába I. Általános rész”, ed. K. Klaudy, E. Robin, O. Seidl-Péch, ELTE FTT–MANYE Fordítástudományi Szakosztály, 13–25. DOI: https://doi.org/10.21862/kutmodszer tan/1/2.

Lesznyák Márta 2008: A szótárhasználat jellegzetességeinek változása a fordítói tapasztalat függvényében. – “Az I. Alkalmazott Nyelvészeti Doktorandusz Konferencián elhangzott előadások kötete”, ed. Váradi T., Budapest: MTA Nyelvtudományi Intézet, 67–79.

Lesznyák Márta 2024: Folyamatorientált kutatások a fordítástudományban. – “Bevezetés a fordítás és a tolmácsolás kutatásmódszertanába II. Speciális rész”, ed. K. Klaudy, E. Robin, O. Seidl-Péch, ELTE FTT–MANYE Fordítástudományi Szakosztály, 71–94.

Lesznyák Márta, Bakti Mária, Sermann Eszter 2023: Translation and post-editing performance of translation students –a cross-sectional analysis. – LION Journal 2(2), 7–23.

Lesznyák Márta, Bakti Mária, Sermann Eszter 2024: Reading takes it all? – the role of language competence and subject knowledge in legal translation. – The Interpreter and Translator Trainer, 1–20. Available at: https://doi.org/10.1080/1750399X.2024.2344177.

Prieto Ramos Fernando 2021: Translating legal terminology and phraseology: between inter-systemic incongruity and multilingual harmonization. – Perspectives 29:2, 175–183. DOI: 10.1080/0907676X.2021.1849940.

Risku Hanna 2019: Process research. – “Routledge Encyclopedia of Translation Studies. 3^rd Edition”, ed. M. Baker, G. Saldanha, London: Routledge, 437–441.

Seeber Kilian G. 2015: Cognitive Load in Simultaneous Interpreting: Measures and methods. – “Interdisciplinarity in Translation and Interpreting Process Research”, ed. M. Ehrensberger-Dow, S. Göpferich and S. O’Brien, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 18–33.

Sermann Eszter 2021: Terminológiai szabványosítás és nyelvi közvetítés, Szeged: Juhász Gyula Felsőoktatási Kiadó.

Sermann Eszter 2023: Online fordítói segédeszközök használata humán fordítás és a gépi fordítás utószerkesztése során. – “XXIX. Magyar Alkalmazott Nyelvészeti Kongresszus” (accepted for publication).

Shreve Gregory 2006: The Deliberate Practice: Translation and expertise. – Journal of Translation Studies 9(1), 27–42.

Tirkkonen-Condit Sonja, Jääskeläinen Riitta 2000: Tapping and mapping the processes of translation and interpreting, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. Available at: https://doi.org/10.1075/btl.37.

Tamás Dóra Mária 2014: Gazdasági szakszövegek fordításának terminológiai kérdéseiről, Budapest: ELTE.

Wilss Wolfram 1988: Kognition und Übersetzen: Zu Theorie und Praxis der menschlichen und der maschinellen Übersetzung, Tübingen: Niemeyer.

152

Eszter Sermann Márta Lesznyák

Translators’ Resource Dominance and the Success of Finding the Target Terms in Human Translation and Post-editing of Machine Translation

APPENDIX 1.

The source text used for the study:

LICENCE TO PUBLISH

Manuscript #: [name of journal] (“The Journal”)

Title of the contribution: (“The Contribution”)

Author(s): (“the Authors”)

To: Nature Publishing Group (“NPG”), a division of Macmillan Publishers Ltd

1. In consideration of NPG agreeing to publish the Contribution the Authors grant to NPG for the full term of copyright in the Contribution and any extensions thereto, subject to clause 2 below, the exclusive licence (a) to publish, reproduce, distribute, display and store the Contribution in all forms, formats and media whether now known or hereafter developed (including without limitation in print, digital and electronic form) throughout the world, (b) to translate the Contribution into other languages, create adaptations, summaries or extracts of the Contribution or other derivative works based on the Contribution and exercise all of the rights outlined in (a) above in such translations, adaptations, summaries, extracts and derivative works and (c) to license others to do any or all of the above.

2. Ownership of copyright remains with the Authors and provided that, when reproducing the Contribution or extracts from it, the Authors acknowledge first and reference publication in the Journal, the Authors retain the following nonexclusive rights:

a) To reproduce the Contribution in whole or in part in any printed volume (book or thesis) of which they are the author(s).

b) They and any academic institution where they work at the time may reproduce the Contribution for course teaching.

c) To post a copy of the Contribution as accepted for publication after peer review (in Word or Tex format) on the Author’s own website or institutional repository six months after publication of the printed edition of the Journal, provided that they also give a hyperlink from the Contribution to the Journals web site

d) To reuse figures or tables created by them and contained in the Contribution of other works created by them.

This Agreement shall be governed by and construed in accordance with the laws of England without regard to the principles of conflicts of law. The parties hereto submit to the non-exclusive jurisdiction of the English courts.

APPENDIX 2.

The 10 target terms selected for the analysis:

licence to publish, contribution, full term of copyright, including without limitation, to grant exclusive licence, to reproduce, derivative work, thesis, academic institution, peer review

Terminologija | 2024 | 31

153

VERTĖJŲ IŠTEKLIŲ DOMINAVIMAS IR SĖKMINGA VERTIMO KALBOS TERMINŲ PAIEŠKA VERČIANT ŽMOGUI ARBA POSTREDAGUOJANT MAŠININĮ VERTIMĄ

Santrauka

Vertimo priemonių naudojimas iš esmės pasikeitė per pastaruosius du dešimtmečius – internetiniai skaitmeniniai ištekliai beveik visiškai pakeitė popierines priemones. Šiuolaikinėje technologinėje aplinkoje vertėjai gali naudotis daugybe internetinių skaitmeninių išteklių, tačiau norint pasirinkti patikimas ir veiksmingas priemones, reikia kruopštumo ir disciplinos. Šiame tyrime nagrinėjamas vertėjų praktikančių išteklių dominavimas tą patį teisinį tekstą verčiant žmogui ir postredaguojant ir analizuojami galimi ryšiai tarp išteklių dominavimo, užduoties atlikimo laiko ir sėkmingai rastų teisingų vertimo kalbos terminų.

Čia pateiktas tyrimas yra Segedo vertimo kompetencijos tyrimų grupės bendrojo tyrimo projekto, kuriuo siekiama ištirti vertimo kompetencijos elementų (PACTE) vaidmenį žmogaus vertime ir mašininio vertimą postredagavime, dalis. Kadangi dalyvaujame į produktą orientuotuose tyrimuose, dabar pristatome pirmuosius vertimo proceso tyrimo rezultatus.

Mūsų rezultatai rodo, kad terminografiniai ir leksikografiniai šaltiniai dominuoja su vertimu susijusiuose studentų tyrimuose. Be to, studentams ganėtinai nesisekė rasti teisingų atitikmenų terminams, jie rado vidutiniškai vieną ar du iš dešimties. Be to, nei laikas užduočiai, nei išteklių dominavimas neparodė jokių reikšmingų koreliacijų su tinkamų vertimo kalbos terminų radimu. Vertėjų ir postredaktorių palyginimas parodė, kad postredaktoriai dirbo greičiau ir atliko mažiau paieškų nei vertėjai. Nepaisant to, jų rastų terminų teisingumas buvo panašus į vertėjų.

Akivaizdu, kad tyrimas turi tam tikrų trūkumų, iš kurių vienas yra maža imtis, tačiau, nepaisant jų, išvados tikrai prisideda prie mūsų supratimo apie vertėjų praktikančių išteklių naudojimą.

Gauta 2024-05-03

Eszter Sermann. Department of Italian Language and Literature, University of Szeged, Hungary. 6724 Szeged, Pulz utca 1. E-mail [email protected]

Márta Lesznyák. Institute of English and American Studies, University of Szeged, Hungary. 6722 Szeged, Egyetem utca 2. E mail [email protected]

154

Eszter Sermann

Márta Lesznyák

Translators’ Resource Dominance and the Success of Finding the Target Terms in Human Translation and Post-editing of Machine Translation