PRANAS KNIŪKŠTA

Інститут литовської мови

ЩО ЙДЕ ЗА НАСТУПНИМ?

Історія дієприкметника наступний довга й суперечлива; згадати про неї спонукав а̄рт̄ик̄ул̄ Дайнюса Разавскаса «Щодо наступного питання». У ньому, можна сказати, оглянуто всю історію виправлень цього дієприкметника й висловлено чимало нових думок. Багато міркувань автора варті уваги, але є й спірні моменти, які слід з’ясувати. Тим більше потрібно відповісти на закиди, висловлені на адресу мовознавців.

Основна тема статті — дієприкметник наступний. Починається вона із сумнівів щодо значень, у яких його можна й не можна рекомендувати до вжитку; далі ці питання обговорюються, а наприкінці наполегливо обстоюється його вживання у значенні «пізніший, той, що йде за кимось/чимось». Подібно розглядається й дієслово слідувати. Саме з нього ми й почнемо свої міркування.

Дієслово слідувати справді можна зіставити з дієсловом іти, але не слід ставити між ними знак рівності й без розбору замінювати одне одним. Відношення між їхніми значеннями заплутані й складні.

Першим (основним) значенням дієслова слідувати наводять «іти, рухатися за кимось» (DŽ 1993 і DŽ 2000 684), «іти, рухатися слідом, не відстаючи» (LKŽ XII 338); найкраще його ілюструють такі словникові приклади: Прошу йти за мною; Собака йде за людиною (DŽ); Досить мені помахати одним пальцем — вона покине його й піде за мною; А коли він спускався з гори, за ним ішло багато людей (LKŽ). Дієслово слідувати тут означає не просто йти позаду когось у просторі, а й певну залежність від того, хто йде попереду, відданість його волі або тяжіння до нього. Той, хто йде попереду, веде за собою тих, хто йде позаду, точніше — веде їх. Візьмімо приклад: качка, що йде попереду каченят, веде їх за собою, каченята, що йдуть за нею, її слідують, а каченята йдуть одне за одним, просто ідуть, але не слідують одне за одним.

Ще кілька значень цього дієслова мають подібну двоїстість, наприклад, «ідучи слідами, досліджувати, намагатися визначити напрямок руху когось»: Собака йде слідами зайця (LKŽ XII 339); «спостерігати за рухомим предметом»: Діти стихли й лише очима стежили за білочкою (там само). Тут теж є або був рухомий «діяч», а за ним — інший

236

KALBOS KULTŪRA | 81

йде слідом. Друге значення тут затьмарює значення руху, є важливішим і виокремлюється як окреме самостійне значення цього дієслова. Можна сказати, що дієслово sekti виправдовують побічні або віддалені від нього значення, наявні поряд зі значенням руху.

Однак серед прикладів до першого значення дієслова sekti LKŽ наводить і такі, де рух услід за кимось описано без додаткового значення залежності або це значення дуже невиразне: Lapė sekė bulių iki kiemo; Paskum ratus sekė baltas šuniokas (LKŽ XII 338).

Інші приклади з LKŽ ілюструють переносне значення дієслова sekti: Nelaimės [...] seka viena kitą; Vargas vargą seka (LKŽ XII 338). Тут узагалі немає руху слідом у просторі, а описано події, що відбуваються одна за одною в часі. Можна вбачати й причинний зв’язок між явищами, які відбуваються одне за одним, — нещастя й біди можуть бути пов’язані та виникати одне з одного. Це побічне значення тут виправдовує дієслово sekti. З такого погляду можна виправдати і його значення «випливати, з’ясовуватися»: Iš to sekė išvada... (LKŽ XII 339). Але наразі йдеться не стільки про значення дієслова, скільки про можливість передавати ним рух після чогось у часовому плані.

Слід погодитися з Д. Разавським: основне значення дієслова sekti — «іти слідом» — у просторі легко можна перенести на час, адже дієслово eiti може означати й плин часу. Логічним є і його риторичне запитання: «Але якщо біда може йти за бідою, нещастя за нещастям, то чому радість не могла б іти за радістю, щастя за щастям, а так само будь-яка нейтральна подія за іншою нейтральною подією, або просто раз за разом sekti? Отже, і з’їзд за з’їздом, засідання за засіданням, (нині виданий) номер газети за (виданим перед ним) номером газети тощо sekti?» І далі: «На якій підставі одні приклади відрізняють від аналогічних інших і вважають небажаними?» (див. у цьому збірнику с. 230).

Різницю можна вбачати в тому, що одні приклади можуть водночас указувати на рух після чогось у часовому плані та на причинний зв’язок (можуть бути пов’язані між собою — біди й нещастя, радощі й щастя); інші вказують лише на пізніший предмет чи явище, не пов’язаний із попереднім причинно, — такими, наприклад, є кілька номерів газет і нейтральні події. Для перших дієслово sekti доречне, до других його штучно притягують. Просте настання чи поява після чогось, без сторонніх значень або зв’язків, у живій мові передається дієсловом eiti або його синонімами: один номер газети eina (išeina) за іншим, автобус eina (važiuoja) за автобусом, день eina за днем, місяць за місяцем, рік за роком. Так само й майбутнє eina (ateina) за минулим (і теперішнім). У живій мові не кажуть diena seka dieną, а тим паче — хибно ateitis seka praeitį.

P. KNIŪKŠTA. Ką seka sekantis?

237

Міркування про два різновиди руху — у просторі й у часі — нічого не доводять і нічого не змінюють. Чи їдуть автобуси повз людину, що стоїть на дорозі, чи повз неї летять придорожні стовпи, коли вона їде в автобусі, — вони все одно eina один за одним. Байдуже, чи, говорячи метафізично, ми йдемо крізь час (praeiti metai), чи одиниці часу пролітають повз нас (praėję metai), — у будь-якому разі йдеться про рух, а не про слідування. Є такі рядки з перекладу вірша Рільке:...mums atrodė, kad praeina metai, o praėjom iš tiesų tik mes (Rilkė 1975: 133). Не скажеш: ne metai sekė mus, o mes sekėme metus.

Коли йдеться про два різновиди руху й слідування, значення цих дій (руху й слідування) по суті різняться: людина objektus чи įvykius seka збоку — спостерігає, як повз неї їдуть автобуси чи пролітають придорожні стовпи, як дні йдуть за днями або роки за роками; об’єкти daiktai чи події įvykiai eina vieni po kitų. Рух після чогось не слід змішувати зі спостереженням збоку за тим, що рухається. Так само не варто ставити того, хто стежить, в один ряд з об’єктами спостереження й на цій підставі робити висновки про дієслово sekti та події, що sekančius одна за одною.

Не кажучи вже про дієслово sekti для опису руху після чогось, мова не обмежується й дієсловом eiti — його можуть заступати виразніші й образніші синоніми. Так, metai за роками slenka, dienos за днями bėga або lekia, debesys за хмарами slenka або plaukia. А у «Замку Тракай» Маюроніса (MairRR I 65) banga gena bangą — значно образніше, ніж banga eina po bangos, а зовсім бідно звучало б — banga seka bangą. Або строфа з вірша «Вечір на озері Чотирьох кантонів»:

Скільки спогадів, випадків, Колись живих, Один за одним займалися й сяяли По той бік межі! (MairRR I 129)

Чи можна звідси виснувати, що спогади sekė за спогадами або випадки за випадками? Можна, але що це дасть і що доведе? Штучно сконструйовані вислови з дієсловом sekti не можуть вважатися вирішальними аргументами на користь дієприкметника sekantis.

Дієприкметник sekantis, звісно, утворений від дієслова sekti, але не кожен випадок його вживання можна зіставити з цим дієсловом або вивести з нього. На значення дієприкметника не менше впливають й інші обставини.

Найважливіше — розрізняти два значення дієприкметника sekantis, точніше кажучи, два способи його вживання. В одних випадках цей дієприкметник означає те, що перебуває або йде після чогось, коли це щось назване раніше або й так зрозуміле: sekanti die

238

KALBOS KULTŪRA | 81

настає після попереднього дня, наступний автобус — після попереднього автобуса. В інших випадках це слово не пов’язується з тим, що йде перед ним, а лише підкреслює те, про що йдеться далі: Це показує наступна (тобто подана далі) таблиця (перед цим іншої таблиці не було); Склад комісії наступний (про комісію іншого складу не йдеться).

Ці значення мовознавці чітко розрізняють і оцінюють неоднаково. Й. Яблонскіс почав виправляти цей дієприкметник; він згадує обидва ці значення і виправляє їх обидва: перше — займенником інший, друге — займенниками цей, такий, ось що. Наприклад, «наступної суботи» він виправляв на іншої суботи (JablR IV 107; J.JablRR II 108), а лікувати свиней наступним способом виправлено на лікувати цим способом (JablR V 159, 161; J.JablRR II 448, 450). Пізніше, пишучи зауваження до Словничка мовних помилок Віктора Камантаускаса, він цитує цей словничок, де наведено обидва ці виправлення, проте сам «для власних потреб» каже, що звик уживати перше значення в значенні «наступний за порядком» (інший додано в дужках, мабуть, засумнівалися, чи його буде досить) (JablR V 202).

Друге значення всі мовознавці вважають помилковим і одностайно виправляють. Його не раз виправляли у виданні «Культура мови». Обидва ці значення згадують у статтях, надрукованих у «Культурі мови», Клементина Восилюте (KK 35 50) і Казіс Улвідас (KK 51 6), але оцінюють їх там по-різному: перше визнають прийнятним (наступний номер газети, наступна зупинка), виправляють лише друге: Це показує наступна (= ця) таблиця; Порядок робіт наступний (= такий). Підкреслювальне значення цього дієприкметника вважають безсумнівною помилкою.

В іншій, написаній раніше статті К. Улвідас показав, що дієприкметник наступний із підкреслювальним значенням уживається навіть як іменник (без означуваного слова) або від нього утворюється прислівник наступним чином із тим самим підкреслювальним значенням: «Це показує наступне», виправляють на: «Це показує ось що»; «Роботи розподілені наступним чином», виправляють на: «Роботи розподілені ось так» (KK 23 26). Це серйозні помилки, які показують, куди може завести сліпе вживання цього дієприкметника за зразками інших мов (у цьому випадку російської).

Не заперечуючи першого значення, наголошене значення дієприкметника наступний виправляють у Порадах із мовної практики: у Вільнюсі зараз діють такі (= ці) виставки; лікувати можна таким (= цим, таким) способом (KPP 256–257). Там само виправляють іменникове вживання цього дієприкметника та утворений від нього прислівник: Відповідаючи на ваш лист, повідомляю таке (= повідомляю ось що); кошти використано так (= саме так). Такі помилки у вживанні дієприкметника наступний і прислівника наступним чином внесено до затвердженого Мовною комісією Великого

P. KNIŪKŠTA. Ką seka sekantis?

239

мовних помилок (KKN 145). Щодо підкреслювального значення дієприкметника наступний не повинно бути жодних сумнівів — таке його вживання невиправдане. Дискутувати можна лише про вживання дієприкметника наступний у значенні «той, що йде одразу після чогось». Саме про це й дискутують або, якщо й не дискутують, то існують різні думки. Одні вважають таке вживання цього дієприкметника помилкою, інші визнають і захищають його, треті не висловлюються.

Так уживаний цей дієприкметник, крім Й. Яблонського, виправляв серед впливовіших мовознавців Юозас Бальчиконіс. Насамперед слід згадати, що 1935 року в «Рідній мові» він виправив «наступний тиждень» на «інший тиждень» (J.BalčRR I 145) і через це дискутував з Едвардом Віскантою, який «наступний день» і «наступний тиждень» захищав, бо цього нібито вимагала «точність мови» (там само, 155–156). Подібно до Е. Вісканти про цей дієприкметник 1939 року писали упорядники й редактори «Порадника з мови» Леонардас Дамбраускас, Антанас Саліс і Пранас Скарджюс (тільки вони писали не «наступний», а «слідуючий, слідуюча»); за їхніми словами, його «не можна замінити займенником інший», бо «інший день може бути й не тим, що йде відразу після згаданого» (KP 111). Пізніше, 1959 року, пишучи нотатки про виправлення Й. Яблонського, подібну думку повторив Йонас Пальоніс (J.JablRR II 522–523). Однак Ю. Бальчиконіс залишився при своїй думці й надалі виправляв цей дієприкметник (J.BalčRR I 225, 288).

Розбіжності між мовознавцями, звісно, бентежать суспільство, але найбільше його заплутує те, що нормативні праці неоднаково оцінюють таке вживання цього дієприкметника: «Порадник з мови» (1939) і перші два видання DŽ (1954, 1972) визнають його, а починаючи з третього видання DŽ (1993) виправляють на займенник інший.

Усі, хто захищає цей дієприкметник, наводять ту саму причину: займенника інший може бути недостатньо для його заміни, адже займенник може означати не те, що йде одразу після чогось. Ніхто з мовознавців не згадує, що дієприкметник ужито відповідно до дієслова слідувати; таке значення дієприкметника не виводиться з дієслова. Тут не дієслово визначає таке значення дієприкметника, а навпаки — значення дієслова відновлюється з дієприкметника. Вислови «наступний автобус», «наступний день» потрібніші й прийнятніші, ніж «автобус, що йде слідом», «день, що йде слідом».

Зваживши все й оцінивши, мусимо визнати, що дієприкметник «наступний» у значенні «той, що йде відразу після чогось» не слід вважати мовною помилкою. Але це також не природна традиційна форма литовської мови. У литовській мові вона з’явилася під впливом інших мов і вперше трапилася в давніх писемних пам’ятках. Як пише «Порадник з мови», таке вживання «визначило практику не народної, а писемної мови» (KP 111). До речі, як видно з прикладів у LKŽ, у давніх писемних пам’ятках трапляються й цілком неприйнятні випадки вживання цього дієприкметника, коли він вжива-

240

KALBOS KULTŪRA | 81

мас поясненню: І Господь допоміг їм і підтвердив слово наступними чудесами (LKŽ XII 318).

Жива мова не вживала цього дієприкметника ні для позначення того, що йде за чимось, ні тим більше для виділення такого предмета. LKŽ не наводить жодного записаного в діалектах прикладу такого дієприкметника. Майже немає їх і у фольклорі. І в живій мові, і в казках у цьому значенні звичним є займенник kitas. Значення цього займенника «той, що йде за чимось» із прикладом Ar lipsite kitoje stotelėje? подають пізніші видання DŽ (1993, 2000 308). LKŽ також наводить приклади такого значення: Kitus metus ar eisi (mokyklon)?; Cit neverk, neraudok, jaunoji mergele, aš tave parvesiu kitą rudenėlį (LKŽ V 902).

Чудові приклади цього займенника знаходимо в перекладених Й. Бальчіконісом казках братів Ґрімм, де його можна зрозуміти лише як «найближчий, той, що відбувається першим»: Atėjo kitą dieną žmogelis, ir jį pradėjo spėti jo vardą (Pasakos 1966: 278); Kareivis sutiko ir visą kitą dieną nuo širdies dirbo (там само, 302); Kitą rytą karalius išsiuntė žmones ieškoti pėdsako... (там само, 305).

Подібні речення є в казках, підготовлених до друку Саломеєю Неріс: Kitą dieną Jonukas vaikščiojo lyg durnaropių apsivalgęs (S.NėrR III 190); Kitą naktį saugojo kitas tarnas (там само, 226). У цих казках те, що відбувається відразу після чогось, називають інакше, але від дієприкметника sekantis і сліду немає. Коли перелічують кілька предметів, їх позначають числівниками antras, trečias: Antrą dieną griovakasys lieka pietų virti; Trečią dieną virtuvėje lieka jau kalvis (там само, 218). Таке саме значення має вислів rytojaus dieną: Rytojaus dieną <...> bernas, pasiėmęs rožančių, išėjo į pakelę ir laukia (там само, 269).

Цікаво й промовисто, що в адміністративному тексті — Цивільному кодексі — знаходимо не sekantį, а rytojaus dieną: Terminas prasideda rytojaus dieną nuo nulis valandų nulis minučių (ст. 118).

Для цього є й інші способи висловитися. Один із них — tolesnis, яким у словниках пояснюють відповідне значення займенника kitas (ateinantis для цього не підходить, бо предмет, про який ідеться, уже може прийти й минути). Можна було б ужити й paskesnis, але, мабуть, краще пасує artimiausias: lipsiu artimiausioje stotelėje, terminas prasideda artimiausią dieną.

Дієприкметник sekantis не такий необхідний, як стверджують його палкі захисники, а займенник kitas не такий невиразний, щоб заважати порозумінню. У багатьох випадках очевидно (це видно з контексту), що предмет, позначений цим займенником, іде відразу за іншим таким самим або подібним предметом. Такими є всі наведені вище приклади: lipsiu kitoje stotelėje, kitą dieną vaikščiojo, kitą naktį saugojo. Sekantis потре-

P. KNIŪKŠTA. Ką seka sekantis?

241

бніший хіба тоді, коли один за одним ідуть кілька перелічуваних предметів, наприклад, коли є кілька людей, яких по черзі кудись запрошують. В інших випадках він, навіть якщо його не вважають помилкою, є зайвим. Можна погодитися, що вислів ar lipsite sekančioje stotelėje не є мовною помилкою. Але немає жодної вади в тому, щоб запитати: Ar lipsite kitoje stotelėje? O sekanti stotelė не була вигнана з транспортних оголошень — вона там ніколи й не була поширена. Просто обрано більш литовський, доречніший для мови варіант — kita stotelė.

Що sekantis без потреби встромляють де попало, добре видно з прикладів, виправлених Й. Бальчіконісом. Штучні вислови з цим дієприкметником він замінив відповідниками живої мови із займенником kitas, і цим замінам не можна закинути жодної неясності чи двозначності: Sekančių (= kitų) metų pavasarį barkūnas buvo patręštas (J.BalčRR I 307); (bitė) palypėjo žemyn prie sekančio (= kito) žiedo (там само, 288); dar sekančią (= kitą) dieną dvidešimt vyrų <...> turėjo stoti į dvarą (там само, 292). Замінники тут не лише звичніші, а й ясніші за виправлювані вислови: весна, коли підживили буркун (так називається лугова трава), може бути не будь-якою іншою, а найближчою минулою; бджола перелетіла з однієї квітки на іншу, тобто на першу за порядком. У другому прикладі недоречний не лише sekantis žiedas — нелогічне й palypėjo žemyn: підійматися можна лише вгору. Так само нелогічний і невиправданий вислів sekantis із часткою dar: dar sekančią dieną, – dar sekantis не означає «той, що йде відразу за іншим». Тут якраз пасує вислів із ширшим значенням dar kitą dieną.

Значення вживання дієприкметника sekantis «той, що йде відразу за чимось» не можна розглядати окремо від питань, що виникають у конкретних випадках: для чого потрібен цей дієприкметник, що він дає, як узгоджується з контекстом і стилем. Його палкі захисники схильні забувати про ці питання; їм усе здається дуже простим, а мовознавці, на їхню думку, цього не розуміють або викручуються. З іншого боку, навряд чи добре вчинили пізніші видання DŽ. Кращий вихід знайшли Kalbos praktikos patarimai: тут виправляють помилку в уживанні цього дієприкметника, яку визнають усі, нагадують про його традиційне вживання, а спірне значення дипломатично замовчують — не беруться його виправляти, але й не хочуть поширювати.

Можна бажати, щоб посібник із мовних порад відповідав на всі запитання, але не можна вимагати цього від затвердженого Державною комісією литовської мови Переліку грубих мовних помилок. У ньому зазначено лише грубі помилки у вживанні цього дієприкметника, а те, що до них не належить, там не вказано й не має бути вказано. Думку Комісії з литовської мови слід викласти в брошурі Kalbos patarimų, присвяченій значенням слів.

242

KALBOS KULTŪRA | 81

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА

J.BalčRR I – J. Balčikonis. Вибрані твори 1, Вільнюс: Mokslas, 1978.

DŽ – Словник сучасної литовської мови, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1954; 3-тє виправлене й доповнене видання, Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1993; 4-те видання, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2000.

JablR IV, V – Твори Яблонскіса 4, 5, Каунас: Міністерство освіти, 1935, 1936.

J.JablRR II – J. Jablonskis. Вибрані твори 2, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1959.

KKN – Kalbos komisijos nutarimai 1977–1998. 3 pataisytas ir papildytas leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1998.

KKP – Поради з мовної практики. Упорядкував Aldonas Pupkis. 2-ге виправлене й доповнене видання, Вільнюс: Mokslas, 1985.

KP – Мовний порадник. Підготував L. Dambrauskas, відредагували A. Salys і Pr. Skardžius. Каунас: Товариство литовської мови, 1939.

LKŽ V – Словник литовської мови 5, Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1959.

LKŽ XII – Словник литовської мови 12, Вільнюс: Mokslas, 1981.

MairRR I – Maironis. Вибрані твори 1, Вільнюс: Державне видавництво художньої літератури, 1956.

S.NėR III – Salomėja Nėris. Твори 3, Вільнюс: Державне видавництво художньої літератури, 1957.

Pasakos – Brolių Grimų pasakos. Vertė J. Balčikonis. Vilnius: Vaga, 1966.

R i l k ė R. M. 1975: Поезія, Вільнюс: Vaga.

U l v y d a s K. 1972: Netaisyklinga gerų žodžių vartosena. – Kalbos kultūra 23, 12–30.

U l v y d a s K. 1986: Penkiasdešimt „Kalbos kultūros“ sąsiuvinių. – Kalbos kultūra 51, 3–6.

V o s y l y t ė K. 1978: Значення дієслова sekti. – Культура мови 35, 48–50.

Отримано 2008 09 01

P. KNIŪKŠTA. Ką seka sekantis?

243

ЩО ЙДЕ ПІСЛЯ «НАСТУПНОГО»

Підсумок

Дієприкметник sekantis (англ. «наступний») викликав і досі викликає численні дискусії. У його співвідношенні з дієсловом sėka (sėkti) є чимало питань, які потребують розв’язання.

Дієслово sekti двозначне: воно означає рухатися за кимось або чимось і передбачає того, хто чи що йде попереду. Отже, можна стежити за кимось або чимось (sekti) у просторі або часі, наприклад: Šuo seka paskui žmogų (букв. «Собака йде за людиною»); Nelaimės sekė viena kitą (viena po kitos) (букв. «Нещастя йшли одне за _NomSgодним_AccSg / одне за одним»). Послідовний рух без відношення залежності чи причинності виражається дієсловом eiti (англ. «йти») або іншим дієсловом із таким самим значенням, наприклад: dienos eina (slenka) po dienų (букв. «дні йдуть (тягнуться) за днями»), autobusas eina (važiuoja) po autobuso («автобус їде за автобусом» <один за одним>).

Дієприкметник sekantis не цілком відповідає нормативному вживанню базового дієслова sekti. Дієприкметник може також стосуватися когось або чогось, що йде за іншим, але причинно-наслідковий зв’язок у таких випадках виключений, як-от: sekanti diena (англ. «наступний день»), sekantis autobusas (англ. «наступний автобус»). Бувають також випадки, коли попередні події не маються на увазі, а йдеться радше про подальший розвиток, наприклад: Darbu tvarka sekanti (англ. «Порядок робіт такий»). Таке вживання явно відхиляється від норми й одностайно виправляється. Однак перші два приклади (sekanti diena та sekantis autobusas) є дискусійними: одні мовознавці замінюють дієприкметник займенником kitas (autobusas) (англ. «інший автобус»), інші схильні виправдовувати наведене вживання за відсутності будь-якого натяку на причинність, оскільки займенник kitas може стосуватися як безпосередньо наступного, так і будь-якого дальшого елемента в послідовності. Традиційне реальне вживання ніколи не приймало дієприкметника sekantis у таких висловленнях; його не можна вживати в офіційно-діловому мовленні. Проте це не слід вважати й грубою та беззаперечною помилкою.

PRANAS KNIŪKŠTA

Інститут литовської мови

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

244

KALBOS KULTŪRA | 81