VYTAUTAS LANDSBERGIS

ДВА НЕОПУБЛІКОВАНІ ЛИСТИ ЙОНА ЯБЛОНСЬКОГО ДО ВІЛІУСА ГАЙГАЛАЙТІСА

У зібранні документів Інституту Йоганна Ґотфріда Гердера (Die Dokumentesammlung des Herder-Instituts), що зберігається в німецькому місті Марбурзі, у колекції П. В. Реклайтіса серед інших матеріалів з литуаністики зберігаються два листи Йонаса Яблонскіса до діяча Малої Литви Віліуса Гайгалайтіса. Їх зареєстровано як DSHI 150 Nachlass Gaigalat 146. Один датований 5/17 січня 1895 року, інший, дещо пізніший відгук — у ньому згадуються Різдвяні свята, — стосується того самого питання листування: відзначення десятиріччя товариства «Біруте» в Тільзиті. Організатори дбали й про музичну частину, а найбільше їм бракувало «прологу» — вступної промови.

Як відомо, святкування десятиріччя «Біруте» відбулося рівно за місяць після другого листа, тож Й. Яблонскіс із Мітави нічим не міг зарадити, а лише запропонував звернутися до Вінцаса Кудірки, який охоче брався за публіцистичні писання, хоч, попри це, жив далеко, у Криму, де лікувався. Вступну промову зрештою виголосив голова «Біруте» Й. Лапінас, закликавши не соромитися литовської ідентичності й рідної мови; було поставлено виставу — «Зруйнування Каунаського замку» А. Фромаса-Гужутіса; Е. Ягомастас заспівав литовською «Гальс яр тиляйімс» Й. Зауервейна, а більше пісень виконали місцевий хор «Біруте» та хор жінок-жмудинок, які приїхали.

Успіх був величезний; В. Макнис побіжно згадує чи не тисячу учасників, що з’їхалися. Німецька адміністрація занепокоїлася, намагаючись зупинити пробудження литовців, Відюнас дорікнув за те, що поставили виставу про поразку литовців — перемогу хрестоносців, але невдовзі й сам узявся за хорову та іншу музичну й виховну діяльність. Початком було не мовчання.

Розділений народ не проводив межі по тодішньому німецько-російському кордону. Про це свідчать дружні стосунки та листування шишонця В. Гайгалайтіса¹, майбутнього священнослужителя й діяча культури-

¹ Віліус Гайгалайтіс (1870–1945) на той час ще був студентом теології та філософії, але вже був членом товариства Prussia у Кенігсберзі.

V. LANDSBERGIS. Du neskelbti Jono Jablonskio laiškai Viliui Gaigalačiui

95

ного, а також приїзд жінок-жмудинок співати на святі в Тільзиті.

Нехай про ті часи й зв’язки нагадають ці два листи мовознавця, які тепер публікуються вперше², — він навіть підкреслює особливі слова! — знайдені в архіві саме з нагоди 150-річчя від дня народження Йонаса Яблонскіса.

Любий друже!

Пробач, що так довго не відповідав: — ніяк не вдавалося дізнатися нічого певного. Тепер усе стало зрозумілим, тож надсилаю звістку.

Антанас із Бугню³ перекладає з російської мови невелику комедію, усуваючи з неї всі русизми, властиві побутовій мові⁴, і трохи її переробляючи. Ми маємо намір поставити цю комедію на нашій «сцені» під час наших різдвяних свят і відразу надіслати вам... може, згодиться. Шкода лише, що ми так пізно дізналися про те свято, адже можна було б підготувати дещо більше...

Вступної промови на свято (про нього нам писав Йонас⁵) ми не можемо написати, бо діяльність «Біруте»⁶ нам зовсім невідома (ми зовсім не знаємо, що доброго вона зробила в Прусській Литві, скільки вона існувала — пильнувала й скільки спала...). Якщо вона більше спала, ніж пильнувала, то чи не могли б ви бодай тепер її розбудити, подбавши, щоб вона здійснила щось добре зі своєї програми?

До Петербурга я писав, але відповіді ще не одержав.

Daug kur rašyti apie draugystę⁷ teip mažai težinoma iš savo darbų – labai sunku. Kiekvienas paklaus, ką ji padarė..... Rašydamas į Maskvą apie ją, pats nežinojau, ką parašyti ant klausymų, kuriuos, kiek žinojau, norėtų užduoti maskviečiai.

Із наших навряд чи хтось приїде: Ландсбергіс живе далеко, у Москві, Мачис — в Уральських горах, а всі ми маємо таку роботу, що нам дуже важко відірватися від місця.

Бажаємо успіху — комедію (або водевіль) надішлемо.

Усі Ваші знайомі й друзі передають вітання.

Jablonskis /підпис/

² Деякі текстові коментарі додаються до листів.

³ Antanas Kriščiukaitis (1864–1933, Antanas iš Būgnų, Aišbė), teisininkas ir literatas, tuo metu dirbęs Mintaujoj. Laiško tekste vardas pabrauktas, kaip ir kiti vardai, regis, ne J. Jablonskio, o vėliau. Šiaip žodžiai ir vietovardžiai pabraukti paties Jablonskio.

⁴ Пишучи, Й. Яблонскіс виправив: «rusicizmus (gyvenimo)» позначив цифрами 2 і 1, тому тепер текст подано відповідно до його корекції.

⁵ Імовірно, діяч Прусської Литви Йонас Ванагайтіс, який пізніше підписувався Йонасом Панемуняйським.

⁶ Таке написання (з довгим ū), найімовірніше, походило ще з часів С. Валіуна «Бірути».

⁷ Дружба — товариство.

96

KALBOS KULTŪRA | 83

I 5/17 95

Дорогий співвітчизнику!

Сьогодні я приїхав до Мітави й знайшов Вашого листа. Поспішаю відповісти.

10/22 січня повернеться Антанас Бугнас, якого влада вислала на роботи. Через це він затримався і не написав доданої праці. Щойно він повернеться додому, відразу надішлемо його працю. Наскільки мені відомо, він уже завершує її писати.

Пранаїтіс⁸ не обіцяв приїхати. Мені здається, що тепер уже не варто й чекати, що він приїде, ось чому: під час наших новорічних свят заарештували його брата⁹, священника, лектора єврейської мови при Петербурзькій духовній академії. Музикант так засмутився, що навряд чи захоче веселитися й розважати інших. Складіть програму так, щоб можна було обійтися без нього. Наскільки я розумію, навряд чи хтось із нас приїде: ми, хоч і дуже хотіли б, жодним чином не змогли б виїхати...

Якщо перекладена з російської мови комедія Антанаса вам зараз не підійде, то, можливо, іншим разом ви зможете її поставити...

Щодо прологу зверніться до В. Кудірки, адже він серед нас єдиний більш-менш пристойний півень. Його адреса: Севастополь, Малая Морская, № 37, д. Гаврилова. Врачу 50 пех. Белостокского полка, Л. Терцияну¹⁰, для передачі В. К.*

Програма загалом нам дуже подобається, і ми зі свого боку нічого не можемо додати¹¹.

Сердечно вітаємо всією громадою

Jablonskis /підпис/

* Сподіваюся, що він справді напише. Було б добре, якби ви отримали кілька прологів. Ви могли б вибрати найкращий...

⁸ Petras Juozas Pranaitis (1868–1942) – peterburgietis muzikas, vargonininkas, chorų vadovas ir kompozitorius, 1893 m. išspausdinęs, vienu sykiu su V. Kudirka, pirmuosius pabrėžtinai „lietuviškus“ kūrinėlius fortepijonui. Polka Lietuvaite ant 4 rankų sustatė P. J. Pranaitis. Petropile. Prekė 1 rub. – tai buvo ir spaudos draudimo ignoravimas.

⁹ Justinas Bonaventūra Pranaitis (1861–1947) – dvasininkas, baigęs ir dėstęs Peterburgo Romos katalikų dvasinėje akademijoje. Nuo 1891 m. Akademijos prefektas, kovojęs prieš rusinimą, veikęs Lietuvių–žemaičių labdaringoje draugijoje, 1895–1896 m. ištremtas į Tverę.

¹⁰ Прізвище лікаря 50-го піхотного полку Білостока Лауринаса Терційона підкреслено Й. Яблонскісом (також і Севастополь).

¹¹ Подвійне «нічого» — неуважність автора.

V. LANDSBERGIS. Du neskelbti Jono Jablonskio laiškai Viliui Gaigalačiui

97