PRANAS KNIŪKŠTA

АЛЬБІНА БАТАЙТІТЕ — ЗАЛИШИЛИСЯ ПРАЦІ Й СВІТЛИЙ ОБРАЗ

Ми попрощалися з Kalbos kultūros колегою, талановитою редакторкою, щирою берегинею рідної мови Альбіною Батайтіте. Альбіна відійшла у вічність через рік після свого вісімдесятиріччя, тож слова привітання, присвячені її ювілею, стали водночас прощанням і спогадом про світлий образ колишньої колеги.

А. Батайтіте народилася 9 січня 1935 року в селі Паантварджис Юрбаркського району. Навчалася в початковій школі Паантварджиса та гімназії Юрбарка. Закінчивши її, вивчала литовську мову й літературу у Вільнюському університеті. Після навчання рік викладала в Тверечюській середній школі, а в різних установах працювала редакторкою, видавчинею й архівісткою.

Як досвідчену упорядницю видань і редакторку А. Батайтіте 1993 року запросили до відділу культури мови Інституту литовської мови (далі — Відділ), де їй доручили опікуватися підготовкою та виданням Kalbos kultūros. До того постійного редактора видання не було: окремі його випуски готували різні працівники Відділу. Така зміна упорядників заважала планувати роботу на триваліший час і підтримувати цілісну концепцію видання. А. Батайтіте призначили постійною редакторкою видання; її робота полягала в тому, щоб збирати статті, написані для Kalbos kultūrai, подавати їх на розгляд редакційної колегії та готувати до друку. Як вона сама зізнавалася: «Було трохи ніяково й нелегко, адже видання вимагало і старанності, і відповідальності».

Роботу у Відділі А. Батайтіте розпочала з 67-го випуску Kalbos kultūros: тут надрукували її невелику статтю «Що перетворилося на структури?», а найголовніше — вона підготувала до друку цей випуск, щоправда, укладений ще не нею. Наступний, 68-й випуск, вона уклала вже сама; на другій сторінці є напис: «Випуск уклала й підготувала до друку А. Батайтіте». Загалом вона уклала й підготувала до друку 16 випусків видання (з 68-го по 83-й); лише два останні номери вже не називають випусками — через збільшення обсягу ця назва їм більше не пасувала.

За цей час змінився характер видання: із видання з практики мови та популяризації науки Kalbos kultūra перетворилося на науковий журнал, у якому розглядають найрізноманітніші питання мовного вжитку й теорії. Як упорядниця випусків, А. Батайтіте зробила чималий внесок у ці зміни й допомогла їх утілити.

Збираючи матеріали для Kalbos kultūrai, треба було спілкуватися з мовознавцями з різних наукових установ, і не лише з мовознавцями. Так, у виданні надруковано статті Арвідаса Юозайтіса (77-й вип.) і Вітаутаса Ландсбергіса (83-й вип.). Як видно з покажчика до випусків 71–80, у них свої статті та інші публікації оприлюднили близько 90 авторів, а загалом у них було надруковано-

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PRANAS KNIŪKŠTA. Albina Bataitytė – liko darbai ir šviesus paveikslas | 2

понад 230 публікацій. Насамперед із ними мала ознайомитися упорядниця цих випусків. Оскільки статті писали автори, які займалися різними мовними питаннями й по-різному оцінювали мовні явища, Kalbos kultūra отримувала від них найрізноманітніші статті, нерідко на цілком нові й несподівані теми. Треба було шукати способи, як їх подати, як узгодити між собою та з тематикою всього видання.

Упродовж багатьох років Kalbos kultūra не мала усталеної структури: статті у випусках розміщували у довільному порядку. На початку зазвичай подавали офіційні документи з мовної політики та нормування, а список статей найчастіше завершували персоналії. Інші статті розміщували як доведеться.

А. Батайтіте взялася впорядкувати структуру видання за тематикою, виокремивши й назвавши окремі рубрики. У підготовлених нею 67-му й 68-му випусках була лише рубрика «Персоналії», у 69-му з’явилися «Мова і суспільство» та «Огляд і інформація». У випусках восьмого десятка почали з’являтися рубрики з практики мови, назви яких змінювалися; починаючи з 74-го випуску, вони отримали назву «Актуальні питання практики мови». Починаючи з 76-го випуску сформувалася структура видання з такими основними рубриками: «Актуальні питання практики мови», «Мова і суспільство», «Огляд і інформація» та «Персоналії». По суті, такою вона залишалася аж до 86-го номера, лише подекуди доповнюючись іншою рубрикою або отримуючи іншу назву. Скласти докладніше уявлення про Kalbos kultūros можна за покажчиками до випусків 61–70 і 71–80, укладеними А. Батайтіте.

Окрім Kalbos kultūros, А. Батайтіте долучилася й до підготовки до друку інших видань Інституту. Відредагувала десять томів (т. 44–53) наукового журналу з мовознавства Acta Linguistica Lithuanica (Lietuvių kalbotyros klausimai), три номери Terminologijos, а також понад десять інших книжок (монографій, збірників статей). Редакторську роботу виконувала ретельно й творчо; як вона сама писала, їй було цікаво стежити за ходом думок автора, мовним вираженням, спостереженнями, узагальненнями та висновками.

А. Батайтіте сама також писала й публікувала в різних виданнях інформаційні та оглядові статті; шість із них надруковано в Kalbos kultūroje. У 76-му випуску видання опубліковано статтю «Розпочинаючи п’ятий десяток років «Kalbos kultūros»», де оглянуто чотири десятиліття Kalbos kultūros та нараду, присвячену цьому ювілею. Завершуючи огляд, авторка з тривогою поглянула в майбутнє: «Та час іде й неминуче приносить новації, до яких ми маємо звикнути, оцінюючи їх так чи інакше. Постійно чуємо: епоха знань, інформаційне суспільство. <...> А що ж мова? Якою вона буде в суспільстві дедалі досконаліших технологій? Чи не стане вона надто стандартизованою, сухою, наче засохле дерево?»

А. Батайтіте не лише виступами захищала живу мову й закликала цінувати її — її власні тексти також плавні, живі й переконливі. Вона вправлялася і в поезії: добірку її віршів надрукували в газеті Literatūros ir meno (у грудні 2000 року). Там ідеться також про слово, його зв’язок із життям і з «диханням серця»:

Лише не приходь із тривоги, з безсонної ночі. Вистраждане слово, болюча думко. Приходь із Землі. Із життя. І вилийся не водою. Кров’ю. Диханням серця.

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PRANAS KNIŪKŠTA. Albina Bataitytė – liko darbai ir šviesus paveikslas | 3

Однак повсякденне життя й робота були пов’язані не з поезією, а з питаннями культури мови та Kalbos kultūra. Про це свідчить і її ґрунтовна стаття про організатора Kalbos kultūros та першого відповідального редактора Казіса Улвідаса — «Казіс Улвідас — останній представник класичної лінгвістичної школи» (Literatūra ir menas, 12 січня 2001 р.). А останню статтю А. Батайтіте надруковано в останньому паперовому (86-му) номері Kalbos kultūros. Це ніби знак того, що завершується один етап Kalbos kultūros, який був важливим і для певного періоду нашого життя.

Приємно згадувати про роботу, яку ми півтора десятиліття виконували разом із колегою Альбіною, і боляче усвідомлювати, що ми більше не почуємо її теплих, мудрих слів, сповнених оптимізму.

Отримано 2015 11 20 Уточнено 2016 01 20

BENDRINĖ KALBA | 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204