LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ

Інститут литовської мови

ІМЕННИКОВЕ ТА ПОСТПОЗИЦІЙНЕ ВЖИВАННЯ LABUI У СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ (ПИСЕМНІЙ) МОВІ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: давальний відмінок іменника, десемантизація, постпозиція.

АНОТАЦІЯ

У цій статті на матеріалі Корпусу текстів сучасної литовської мови (DLKT) розглядається іменникове та постпозиційне вживання labui. З огляду на ієрархії дослідження показало, що давальний відмінок іменника labas зазвичай виконує роль об’єкта або обставини в тих випадках, коли його залежний компонент виражений родовим відмінком іменника (займенника), що позначає особу (необхідний для блага суспільства; створив і для себе, і для блага інших народів). Таке іменникове labui актуалізує бенефіціанта, а також відповідає фінитиву, пацієнсу, контентиву та виражає спосіб дії. Для конструкції з постпозицією labui і родовим відмінком найхарактерніше значення мети. Типовий залежний компонент у родовому відмінку при постпозиційному labui, що виконує роль об’єкта, — абстрактний іменник (необхідно заради спільного блага), тоді як при обставині він лексично не обмежений.

ВСТУП

У Великому Словнику литовської мови (LKŽₑ)¹ розрізняють три значення іменника чоловічого роду однини labas: (1) «добробут², користь³» (див. речення 1–3), (2) «майно, скарб, багатство» (див. речення 4–5) і (3) «привітання» (див. речення 6). У Словнику сучасної литовської мови (DŽₑ) та Словнику нормативної литовської мови (BŽₑ) наведено перші два значення: «добробут, користь» (див. речення 7–8), «майно, скарб, ресурси» (див. речення 9–10).

1) Jum negera, ir jam ne labas Sv⁴.

¹ Другий том Словника литовської мови (C–F), головним редактором якого був Йонас Круопас, видано 1969 року у Вільнюсі.

² Пор. DŽₑ: добробут — забезпечене, хороше життя: Живе в матеріальному достатку — має все необхідне.

³ Пор. DŽₑ: користь — 1. те, що корисне, цінне, прибуткове: Від цієї роботи буде велика користь. 2. добробут, благо: Працюймо всі на користь батьківщини. 3. позитивний, сприятливий результат: Змагання завершилися на користь нашої команди. 4. майно: Ми ще ніколи не мали стільки майна. 5. урожай, зерно: Цього року добре вродив урожай.

⁴ Скорочення, як-от LKŽₑ.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 2

2) Усе найкраще <...> ми використовуємо на благо народуlabui sp.

3) Батьки працювали заради благаlabo своїх дітей A1885,6.

4) Замок зруйнували й усе їхнє доброlabą забрав A1884,335.

5) Але, маючи намір описати лісове доброlabą, потрібно пояснити, що довелося там пережити.

6) За доброlabą і слова не отримаєш, а поїсти не випросиш PrLXVII26.

7) Усе життя я працював на благо людей [батьківщини]/labui. BŽe

8) Влада мала б керуватися прагненням до спільного благаlabo. BŽe

9) Цього добраlabo вистачить на все життя. BŽe

10) Ось і все наше доброlabas. BŽe

11) Згодом я зрозумів, що він приборкав силу Сета, незмірну небесну могутність, і використовував її на благо гармонії, а не хаосуnaudojo ją harmonijos, o ne chaoso labui. DLKT

12) Коли п’ятий форт, опираючись недовго, здався, градгроти вирішили, що з огляду на небезпечний брак часу самі поговорять з рештою гармашів заради справиlabui з рештою гармашів поговорять самі. DLKT

У реченнях 2 і 7 ужито давальний відмінок іменника для блага, близький до вираження мети, добробут (пор.: Усе найкраще ми використовуємо для добробуту народу; Усе життя я працював для добробуту людей⁵). Інакше у реченнях 11–12, де замінити для блага синонімічним для добробуту стає складно (пор.: ?Силу використовували для добробуту гармонії, а не хаосу;?Про добробут справи з рештою канонірів вони поговорять самі). Можливо, субстантивність для блага — ясність значення «добробут, користь» — пов’язана з тим, чи позначає родовий відмінок іменника (займенника), що виступає залежним компонентом, істоту чи абстрактний предмет.

Конструкції для блага з родовим відмінком, ужиті в реченнях 2, 11 і 7, 12, різняться за необхідністю в реченні: перші, семантично відмінні конструкції для блага з родовим відмінком є валентними актантами дієслова (по-)використовувати⁶, другі — ні. Необов’язкову конструкцію для блага з родовим відмінком у реченнях 7, 12 можна зіставити з прийменниковою конструкцією мети заради у реченні 3 (пор. Balkevičius 1963: 226). Мету виражено давальним відмінком іменника благо у реченні 7 (пор. речення 2), конструкцією з прийменником заради у реченні 3 і вторинним прийменником⁷, точніше кажучи, постпозицією для блага з родовим відмінком

⁵ Пор. приклад із Корпусу текстів сучасної литовської мови (DLKT): [Плюсніс] надалі працював би на славу Творця і на добробут людей.

⁶ Plg. Nijolės Sližienės (1998: 10) teikiamą naudoti „vartoti kaip priemonę, įrankį kokiam tikslui, taikyti kur“ junglumo aprašą, kur naudininkas atliepia finitývo – tikslo, paskirties funkciją (žr. Sližienė 1994: 23).

⁷ «Вторинними (похідними) називають прийменники, які можуть поєднуватися зі словами інших частин мови, переважно з прислівниками» (Vaiulytė in: DLKG 2006: 438).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 3

konstrukcija (plg. Šukys 1998: 552; Kazlauskienė, Rimkutė, Bielinskienė 2011: 150–151⁸) 12 sakinyje (plg. 11 sakinį). Pagal 3 ir 7 sakinių analogiją ir atsižvelgiant į tai, kad tipiška priežasties (siaurąja prasme) raiška – prielinksnio dėl konstrukcijos, o daiktavardžio naudininkui priežasties reikšmė nėra būdinga, taip pat galima manyti, kad polinksნიო labui konstrukcija ir (arba) prielinksniu dėl su kilmininku (gali būti) žymima priežastis. Kokią vietą tikslo, priežasties raiškoje užima daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui? Ar jais pasakomos tik šios reikšmės? Kaip bus matyti, ir kitos.

Далі (див. розділ 2) шукається відповідь на запитання, спираючись на які критерії можна обґрунтувати іменникове та післяйменникове labui, або, інакше кажучи, що впливає на значення і коли значеннєве labui стає (є) десемантизованим і набуває статусу післяйменника. Можна припустити, що, крім згаданого критерію істотності, на це впливає також граматична функція: давальний відмінок іменника labas виступає нетиповим об’єктом (додатком) бенефіціанта⁹, наприклад, у реченні Усі тварини корисні для блага людини (пор. для добробуту людини, людині), конструкція з післяйменником labui є обставиною мети. З іншого боку, тут радше слід говорити про більш іменникові та більш післяйменникові значення, що позначаються labui, — об’єктні й обставинні (причини в широкому значенні (inter alia Balkevičius 1963) або у вузькому значенні — (реальної) причини та мети (inter alia LKG 1971, 1976; DLKG 2006; Labutis 1998)¹⁰).

Отже, предметом цієї статті є labui, уживане як іменник і післяйменник. Мета статті — розглянути на основі ієрархій функції labui у реченні. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: не претендуючи на вичерпний огляд літератури, коротко згадати, що писали про давальний відмінок іменника та його синоніми в граматичних описах литовської мови (див. розділ 1); проаналізувати випадки вживання більш іменникового та більш післяйменникового labui і на цій підставі узагальнити, що ним позначається в сучасній литовській (писемній) мові (див. розділ 2, а також узагальнення та висновки). Використовуються описовий, аналітичний і інтерпретаційний методи.

Пор.: «Новими називають такі прийменники, які зберегли виразні етимологічні зв’язки з тими самостійними словами, від яких вони походять» (Vaitulytė in: LKG 1971: 580).

⁸ Пор.: «Деякі прислівники також можуть уживатися як післяйменники, наприклад, labui, metu та ін. Вони майже ніколи не стоять перед відмінком, тож їх можна вважати післяйменниками, напр.: Я все робив лише заради тебе» (Kazlauskienė, Rimkutė, Bielinskienė 2011: 150–151). Є один приклад, у якому labui уживається як прийменник: Що державні справи погіршуються і що без його втручання громадянська війна, на нещастя всіх розумних і добрих людей, не припиниться довіку. Він втрутився лише заради тих лагідних людей, які за будь-яких обставин прагнуть тільки спокійно працювати й насолоджуватися простим сімейним щастям (DLKT). На таке прийменникове вживання labui впливає підрядна означальна частина речення.

⁹ Функція бенефіціанта властива живим істотам, особливо особам, на чию користь або шкоду щось відбувається. «Іноді неживі предмети й абстрактні поняття також сприймаються як бенефіціант, напр.: зубці для граблів зробив, куріння шкодить здоров’ю» (див. Sližienė 1994: 21)

¹⁰ Vaida Našlėnaitė-Eberhardt (2002: 17–18) kalba apie šešias priežasties subkategorijas: realiosios priežasties (kauzatyvo), hipotetinės priežasties (sąlygos), kaip į ateitį nukreiptos priežasties (tikslo), nerealiosios priežasties (nuolaidos), motyvo (t. y. skatinančios priežasties), padarinio (pasekmės, rezultato). Priežasties semantiniams santykiams ji priskiria realiosios priežasties, motyvo ir padarinio subkategorijas ir teigia, kad hipotetinės priežasties (sąlygos), kaip į ateitį nukreiptos priežasties (tikslo), nerealiosios priežasties (nuolaidos) santykiai yra savarankiški, pasižymintys savita semantika ir turintys tiktai jiems būdingą gramatinę raišką.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 4

Для досягнення мети використано матеріал, зібраний з Корпусу текстів сучасної литовської мови (далі — DLKT), укладеного в Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого. Більшу частину корпусу становлять тексти писемної, часто редагованої мови різних жанрів (публіцистичної, художньої, нехудожньої або адміністративної літератури). Приклади усного мовлення становлять найменшу частину DLKT. У статті використано 1250 прикладів, у яких ужито labui. Ці речення, без розподілу за жанрами, було послідовно відібрано до поля розширеного пошуку DLKT після введення слова labui (використано критерій пошуку збігається).

1. ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК ТА ЙОГО СИНОНІМИ В ГРАМАТИЧНИХ ОПИСАХ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

Щоб конкретизувати функції labui у реченні, передусім важливо коротко згадати, як у граматиках розуміють давальний відмінок іменника та які в нього можуть бути синоніми.

1.1. Аделе Лайгонайте, розглядаючи давальний відмінок іменника в Граматиці литовської мови (далі — LKG) (LKG 1965: 193т), стверджує, що «керований дієсловом давальний відмінок позначає особу або предмет, для якого щось призначено, в чиїх інтересах щось виконується, кого так чи інакше стосується названа дія. Такий давальний відмінок іменників можна назвати об’єктним давальним. У реченні він виконує функції додатка» (див. речення 13). У випадках, коли керований дієсловом давальний відмінок указує, для якої мети щось робиться або трапляється, він виконує функції обставини мети (див. речення 14).

13) Фабриканти, змушені підвищити робітникам платню. (цит. за LKG 1965: 193)

14) Той дядько позичив їй ще на дорогу і пару рублів грошей. (цит. за LKG 1965: 194)

Elena Valiulytė, gramatikose (LKG 1976: 29tt; DLKG 2006: 513t; plg. Šukys 1998: 147) aptardama veiksmažodinius junginius su naudininku, sako, kad naudininkas dažniausiai žymi objektinius (aukojasi vaikams), rečiau – tikslo (ruošiasi sėjai), kiekybinius (dingo amžiams) bei laiko (išvažiuos žiemai) santykius. Objekto naudininkas su tranzityviniais veiksmažodžiais „turi dvi ryškesnes reikšmes – veiksmo adresato ir veiksmo paskirties. Šios reikšmės ypač aiškiai skiriasi tada, kai abu naudininkai pavartojami greta su tuo pačiu veiksmažodžiu, pvz., nupirko dukteriai (adresatas) siūlų megztiniui (paskirtis). Adresatą paprastai reiškia asmenis (ar kitas gyvas būtybes) žyminčių daiktavardžių (ar jį atstojančių įvardžių) naudininkas. <...> Paskirties reikšmę turi paprastai daiktus žyminčių daiktavardžių naudininkas. Jis žymi, kam skiriamas kitu nuo to paties veiksmažodžio priklausomu linksniu (galininku ar kilmininku) pasakytas daiktas“ (Valiulytė in: LKG 1976: 31t; dar žr. DLKG 2006: 513t) (plg. 15–16 sakinius). Abstrakčios reikšmės (dažnai veiksmažodinės kilmės) daiktavardžių naudininkas 17–18 sakiniuose rodo veiksmažodžiu žymimo

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (raš to) kalboje | 5

veiksmo tikslą (Valiulytė in: LKG 1976: 34). Kitaip kalbant, E. Valiulytės nuomone, 15–16 sakinių naudininkas yra (adresato, paskirties) papildinys, o 17–18 sakiniuose – (tikslo) aplinkybė.

Albertas Ruže LKG (1976: 517) teikiamą, pavyzdžiui, sakinio Beržo tošės pasidžiauk prakurai daiktavardžio prakuras naudininką laiko tikslo aplinkybe (plg. 16 sakinį). Panašios nuomonės yra ir Vitas Labutis, kuris 16–18 sakiniuose vartojamą daiktavardžio naudininką supranta kaip tikslo¹¹ – tiksliau, paskirtinio tikslo (paskirties) aplinkybę, kurią „rodome tariniu pasakyto požymio tikslą, kuris dažnai drauge žymi ir veiksniu ar papildiniu pasakyto daikto paskirtį“ (Labutis 1998: 302; panašiai Ruže in: LKG 1976: 517; Šukys 1998: 168t; dar žr. t. p.: 147, 176). Jonas Balkevičius (1963: 226) kalbamųjų sakinių naudininkus taip pat aptaria tikslo aplinkybių skyriuje. Tačiau jis (Balkevičius 1963: 219), skirtingai nei V. Labutis ar A. Ruže, tikslo aplinkybę įtraukia į plačiai suvokiamą priežasties aplinkybių sąvoką. Kaip sako Jonas Šukys (1998: 169), aplinkybių naudininkas 16 sakinyje „kartu rodo ir netiesioginį objektą¹²“, o 17–18 sakiniuose, kur yra „abstraktesnis daiktavardis, jis paprastai turi ryškesnį tikslo atspalvį“ (plg. Ruže in: LKG 1976: 517¹³; plg. t. p.: 34, 87).

15) Я йому насипав гору, він мені копав яму. (цитується за Šukys, 1998: 148)

16) Я сам зробив для дому вікна. (цитується за LKG 1976: 32)

17) Веселка для їхнього краси збирає семиквітки? (цитується за LKG 1976: 34)

18) Використати свою владу на зло безчесно. (цитується за LKG 1976: 34)

Aldona Paulauskienė (1994: 120, dar žr. t. p.: 123, 173¹⁴) laikosi nuomonės, kad „visais šiais [papildinio, aplinkybių] vartojimo atvejais naudininkas išlaiko bendrą (invariantinę) paskirties ir naudos/nenaudos reikšmę“ (dar žr. Šukys 1998: 147).

З’ясовується, що інтерпретація давального відмінка іменника ґрунтується на розрізненні членів речення (граматичних функцій) додаток (непрямий об’єкт) або обставина та конкретний (істота або неістота) або абстрактний предмет. Додаток — це давальний відмінок іменника, що позначає конкретні істоти або неістоти (Valiulytė); обставина — давальний відмінок іменника, що позначає конкретні неістоти або абстрактні предмети (Labutis, Balkevičius, Šukys). Спираючись на таке розмежування

¹¹ «Обставина мети — це другорядний член речення, що вказує на передбачувану причину, наявну в перспективі, задля якої, пристосовуючись до якої, виявляється ознака, виражена присудком» (Labutis 1998: 300). Пор.: «Обставина мети позначає мету й призначення дії або стану, відповідаючи на запитання: заради чого, з якою метою йдуть, їдуть, прагнуть або для кого, для якої мети щось є чи робиться» (Balkevičius 1963: 225). ¹² «Зазвичай такий об’єкт виражається досить конкретним іменником» (Šukys 1998: 168). ¹³ «Найвиразніше значення мети має давальний відмінок віддієслівних іменників», наприклад, Для газового цементування використовують різні печі (LKG 1976: 517). ¹⁴ «Давальний відмінок обставини зберігає те саме основне значення призначення. <...> Обставина мети також поєднує в собі значення призначення» (Paulauskienė 2001: 173).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 6

непрямого об’єкта й обставини, слід сказати, що давальний відмінок іменника є непрямим об’єктом у конструкціях жертвує дітям, купив дочці ниток, йому насипав гору і відрізняється від обставини в конструкціях жертвує заради дітей (пор. для добробуту), купив ниток для доньки, заради нього насипав гору. Тут також важливі семантичні відмінності, що позначаються тією самою формою: у конструкціях жертвує дітям, купив дочці ниток, йому насипав гору маємо бенефіціанта, а в жертвує заради дітей, купив ниток для доньки, заради нього насипав гору — давальний відмінок мети. Чи різняться ці останні давальні форми? По-різному буває. Але, наприклад, у реченні Друзі, його досвід ще стане в пригоді для нашого блага (DLKT), заради блага радше близьке до непрямого об’єкта-бенефіціанта, позначеного давальним відмінком (тобто стане в пригоді для нашого блага ≈ нам; пор.:?стане в пригоді нам для нашого блага; також пор.: Купив ниток для доньки на светр; Позичив ще й грошей для її ж поїздки) (див. далі). Отже, щоб пояснити відмінності заради блага, потрібно шукати й інші критерії.

Axelis Holvoetas ir Loreta Semėnienė (2004) linksniams priskiria gramatiškumo laipsnius. Remdamiesi Veslavos Čižik (2003) preliminariai nustatyta linksnių hierarchija: vardininkas > galininkas > naudininkas > kilmininkas (arba kilmininkas > naudininkas) > įnagininkas, autoriai (Holvoet, Semėnienė 2004: 33) teigia, kad „linksniai išsidėsto skalėje pagal tai, ar jie koduoja centrines, ar periferines sakinio funkcijas“; linksnių reikšmės „yra labai abstrakčios ir sunkiai suformuluojamos linksnių hierarchijoje aukštai esančių linksnių atveju, bet darosi tuo konkretesnės kuo žemesnė linksnio pozicija hierarchijoje“. Pagal santykinį gramatiškumo (artimumo sakinio branduoliui) ar semantiškumo (periferiškumo) laipsnį skiriama linksnių hierarchija susijusi ir su sintaksinės priklausomybės (valdinys > modifikatorius¹⁵) pagrindu skiriama gramatinių funkcijų hierarchija: subjektas > tiesioginis objektas > netiesioginis objektas > tolimesni objektai (angl. oblique) (trumpiau, subjektas > objektai) > aplinkybės (plačiau Holvoet 2009a, 2009b). Kaip rašo A. Holvoetas (2009a: 18), „vardžodžių hierarchija, išrikiuojanti veiksmažodžio palydovus tam tikra žemėjančia tvarka pagal jų periferiškumo, arba atsietumo nuo pagrindinės predikacijos laipsnį, leidžia įsivaizduoti laipsnišką veiksmažodžio komplementų perėjimą į modifikatorių kategoriją, kartu numatydama ir tarpinius šio perėjimo atvejus“. Taigi hierarchizacijos pagrindu naudininkas yra labiau semantinis (mažiau gramatinis) linksnis, žymintis labiau periferines gramatines funkcijas.

Ієрархічними відмінностями можна обґрунтувати й уживання заради блага: відповідно до синтаксичної залежності ним позначаються об’єкти > обставини (присвячує себе спільному благу > стане в пригоді для нашого блага > працює на благо людей > заради краси збирає семиквітки). Це пов’язано також із власною іменниковістю слова заради блага >

¹⁵ Щодо поняття синтаксичних зв’язків — керування й модифікації, керованого слова або модифікатора, керівного слова або модифікованого слова, на яке тут спираємося, докладніше див. Holvoet, Judžentis (2003: 11–35; 2005: 11–38). Там само пор. також традиційний огляд типів синтаксичних зв’язків. Щодо критеріїв розмежування додатків і обставин, використаних у статті, докладніше див. Holvoet, Čižik-Prokaševa (2005: 66–70).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 7

послідовністю прийменника (служить на наше благо (пор. на нашу користь) > заради краси (*на користь краси) збирає семиквітки). За семантичними функціями субстантивне labui, що виконує роль непрямого додатка, співвідноситься з бенефіціантом, тоді як конструкція з післялогом labui, що виконує роль обставини, — із фінитивом¹⁶, тобто вираженням мети. Як було видно, крім таких уживань labui як іменника чи післялога, трапляються випадки, коли labui є (більшою мірою) іменником, але за синтаксичною залежністю не є залежним компонентом предиката (заради нього (пор. йому, на його користь) нагорнув гору), і навпаки: labui функціонує радше як післялог, але є залежним компонентом предиката (використовував заради гармонії, а не хаосу).

A. Holvoetas ir V. Čižik-Prokaševa (2005: 81–92) sintaksiškai naudininką, kuris neužima argumento pozicijos, t. y. nėra predikato valdinys, vadina laisvuoju ir skiria keturis jo tipus: dativus commodi (Jonas atnešė Onai vyno), dativus sympatheticus (Jonas paspaudė šeimininkui ranką), dativus ethicus (Jis tau atvažiuos!), dativus iudicantis (Šis paveikslas man visai gražus). Autoriai dativus commodi interpretuoja kaip beneficiento aplinkybę (plg.: jam kalną pyliau), dativus sympatheticus – kaip argumento suskaidymo atvejį, dativus ethicus sieja su diskursu ir laiko sakinio aplinkybėje, o „dativus iudicantis yra semantiškai reikalaujamas ir sintaksiškai valdomas“ (Holvoet, Čižik-Prokaševa 2005: 83, 86, 88, 90). Pastarasis laisvasis naudininkas siejamas „ne su visu sakiniu (kaip sakinio aplinkybė), o tik su konkrečių žodžių sintaksinėmis savybėmis“ (t. p.: 91).

Агнешка Рембялковська, обговорюючи вільні давальні, пропонує «під час класифікації <...> спиратися на критерій їхньої сфери дії (англ. scope)». Зокрема, «типи вільних давальних розрізняють насамперед за тим, з яким відрізком речення вони співвідносяться, тобто з яким рівнем предикації вони утворюють тіснішу єдність і на який рівень предикації поширюється їхній вплив» (Rembiałkowska 2009: 149–150). На цій підставі «посесивні значення, кодовані конструкцією dativus sympatheticus, виявляються на рівні ядерної предикації (пор. речення 16), а бенефіціантні / малефіціантні значення, кодовані конструкцією dativus commodi / incommodi» (там само: 167–168) «мають належати до рівня розширеної предикації» (там само: 162) (пор. речення 15); «значення dativus iudicantis [кодуються] на рівні пропозиції, а dativus ethicus — на рівні мовленнєвого акту (речення)» (там само: 168). Отже, А. Рембялковська (2009: 161–162, 168) спирається на критерій сфери дії, обґрунтовуючи ієрархічні відмінності між вільними давальними, безпосередньо не пов’язаними з предикатом. Як (чи) обговорювані labui відповідають такій ієрархії вільних давальних, що виконують роль обставин: dativus sympatheticus > dativus commodi / incommodi > dativus iudicantis > dativus ethicus, розглядатиметься далі (див. розділ 2). Із сказаного досі зрозуміло, що вживання labui (може бути) обмежене сферою dativus sympatheticus (пор.: зробив вікна для дому,?зробив вікна заради дому, але: зробив вікна для домів (тобто для домів як житлових приміщень) вікна (див. далі).

¹⁶ Фінітив «властивий предметам і явищам, яких прагнуть, яким призначена дія, позначена дієсловом, наприклад: команди змагаються за перше місце, землероби готуються до сівби» (Slizienė 1994: 23).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 8

Jurgita Kerevičienė (2008: 117tt), taikydama kognityvinės gramatikos teorines prielaidas ir metodus, siūlo naudininko funkcijas skirti ne pagal sintaksinius (valdomas resp. nevaldomas), bet pagal semantinius kriterijus. Kalbininkė naudininką interpretuoja kaip tam tikrą tarpusavyje susijusių skirtingų reikšmių tinklą (angl. network, set of meanings).

У цій статті на давальний відмінок іменника дивляться як на члена ієрархій, запропонованих згаданими авторами (Холвоетас, Семенєне, Чижик-Прокашева, Rembiałkowska). Спираючись на них, розглядають, коли labui вживається (більшою мірою) як іменник (має значення), а коли — як післялог (десемантизоване). Це розглядають з огляду на його синтаксичну залежність: беруть до уваги, чи керується він дієсловом. Давальний відмінок іменника labas або конструкція післялога labui із родовим відмінком, що залежить від дієслова, є об’єктом (додатком) (див. речення 2, 11), тоді як компоненти, що виконують роль модифікатора, є обставинами (див. речення 7, 12) (детальніше див. розділ 2).

1.2. Далі, зважаючи на думку Вітаутаса Амбразаса (2006: 307), що «прийменник dėl(ei) з родовим відмінком проникає у сферу вживання давального відмінка мети й призначення, особливо коли йдеться про конкретні речі, пов’язані з метою, наприклад: залишив картоплю на насіння → заради насіння, відклав молоко дітям → заради дітей, <...> витісняє також давальний відмінок призначення, виражений абстрактними іменниками від дієслів, наприклад: На їжу вистачить¹⁷» (пор. Balkevičius 1963: 226 і речення 17–18), варто коротко згадати, чим іще, крім давального відмінка, позначається обставина мети та як вона пов’язана з типовим вираженням причини — конструкціями з прийменником dėl.

Наприклад, на думку А. Руже, крім уже згаданого давального відмінка, обставиною мети можуть бути прислівник, родовий відмінок іменника, орудний відмінок, родовий відмінок із прийменником dėl, знахідний відмінок із прийменниками į, už, інфінітив дієслова, супін, фразеологізм і словосполучення (LKG 1976: 514 і далі; пор. Balkevičius 1963: 221 і далі), а обставиною причини — прислівник, орудний відмінок іменника, родовий відмінок із прийменниками dėl, iš, nuo та dėka, знахідний відмінок із прийменниками per, už, орудний відмінок із прийменником su, фразеологізм і словосполучення, наприклад: Через примху батьків, через забобони фанатичних темних людей я зрікся найпрекраснішого почуття — кохання (пор. речення 3) (LKG 1976: 516–517; див. також LKG 1965: 194). Родовий відмінок із прийменником dėl часто є синонімічним знахідному відмінку з прийменником už, що має функцію мети, або давальному відмінку, пор.: Адже ти ще в школі боролася за литовськість (пор. заради литовськості); Куницю полюють заради м’яса (пор. на м’ясо) (Ružė in: LKG 1976: 518).¹⁸¹⁹

¹⁷ Plg. Šukio (1998: 169) nuomonę šiuo klausimu: „Vietoj paskirties [t. y. tikslo] naudininko paprastai nelabai tinka prielinksnio dėl konstrukcijos, pvz.: dėl sėklos pasilikom; dėl duonos užsidirbsiu; pasiskolink dėl kelionės.“

¹⁸ Опис відношень причини в найважливіших працях з литовського мовознавства див. у Našlėnaitė-Eberhardt (2002: 8–12).

¹⁹ Конструкції з прийменником мети už вживаються «при дієсловах, що позначають прагнення до чогось (боротися, загинути, померти, піднімати тощо)» (Ružė in: LKG 1976: 518).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 9

E. Valiulytė, DLKG (2006: 543) aptardama priežasties reikšmės veiksmažodinius junginius, teigia, kad „priežastį žymi junginiai su prielinksniai iš, nuo, dėl, už, rečiau – su dėka, per, su įnagininku be prielinksnio, su prieveiksmiais“ (dar žr. Valiulytė 1998: 337–410). Kiek toliau nagrinėdama tikslo raišką, ji (DLKG 2006: 551) laikosi nuomonės, kad „veiksmo tikslą bei paskirtį žymi kilmininkas ir naudininkas (vieni ar su bendratimi), bendratis, prielinksnių [dėl, prie, į su kilmininku] konstrukcijos“; pvz.: kovoja dėl laisvės, paklausė smalsumo dėlei (dar plg. Labutis 1998: 302). Prielinksnis dėl, vartojamas „reiškiant veiksmo tikslą, dažnai susipina su priežasties reikšmės atspalviu“ (LKG 1971: 590²⁰; panašiai Ruzė in: LKG 1976: 518²¹; dar žr. Valiulytė 2001: 201, 222). Išsamiai aprašiusi dabartinės lietuvių kalbos sintaksinius sinonimus, kalbininkė apibendrina: „pagrindinės priežasties santykių raiškos priemonės yra konstrukcijos išKilм, nuoKilм ir dėlKilм“ (Valiulytė 1998: 406), o „centrinę vietą tikslo [konkrečiau, siekinio] reikšmės priemonių sistemoje užima bendratis – viena ir su kilmininku, o prielinksninės [į, prie, dėl] konstrukcijos sudaro tos sistemos periferiją“ (Valiulytė 2001: 222; panašią nuomonę dar žr. Labutis 1998: 300).

J. Šukio (1998: 380; dar žr. 1978: 31) nuomone, „bendroji prielinksnio dėl reikšmė – priežastis su paskirties atspalviu – gana aiški ir be sakinio“. „Kai prielinksnio dėl konstrukcija reiškia gana aiškią paskirtį [t. y. tikslą], jai yra artimas paskirties naudininkas, tačiau juo keisti nebūtina, nei norima išlaikyti priežasties atspalvį. Mama dėl savo vaiko (plg. savo vaikui) duoną paskutinę raiko. Tačiau vietoj tokios paskirtį reiškiančios prielinksnio dėl konstrukcijos, kur negalima įžiūrėti priežasties atspalvio, geriau tinka įprastas paskirties naudininkas. Pirkom bulvių dėl sėklos“ (Šukys 1998: 380t). E. Valiulytė (1998: 376) teigia, kad prielinksnio dėl – priežasties, tikslo, objektinė, nuolaidos – „reikšmės yra labai artimos: jas vienija bendras semantinis požymis, kurį sąlygiškai galima pavadinti „loginiu pagrindu“. <...> Pasitaiko tokių vartojimo atvejų, kad sunku pasakyti, kokiai reikšmei priskirti aptariamą konstrukciją“²².

Зі сказаного видно, що, попри типове для конструкції з прийменником dėl значення причини, вона є багатозначною: нею виражаються й інші — непричинові (цільові, об’єктні тощо) значення.

²⁰ «Прийменники dėl, dėlei вживаються для вираження причини дії (а також стану, дієвої ознаки)» (Valiulytė in LKG 1971: 590), мети, поступки, об’єкта думки чи мовлення, для підсилення значення іншого слова, наприклад, Dėl gerumo jis geras (gerumo jis geras) (Valiulytė in DLKG 2006: 441). На думку E. Valiulytė (1998: 381), у сполученнях із дієсловами, що позначають активні, вольові дії, конструкція з прийменником dėl має також цільове значення, наприклад: atjojo dėl mergelės (докладніше див. LKG 1976: 87). Такі сполучення можна трансформувати у складні речення мети, пор.: atjojo, kad pamatytų mergelę.

²¹ «Прийменникова конструкція [dėl із родовим відмінком] у значенні обставини мети не дуже властива літературній мові. Крім того, цільове значення родового відмінка з прийменником dėl не завжди чітко відмежовується від значення причини», наприклад, Dėl drąsumo jis užsikišo už diržo savo tėvo ilgą Damasko durklą, paėmė lazdą ir išėjo; Dėl smagumo vieną gali pasikviesti, bet daugiau nieko (LKG 1976: 518).

²² Balkevičius (1963: 225; dar žr. t. p.: 226; panašią nuomonę žr. Labutis 1998: 293, 300) sako, kad „tikslo aplinkybė nuo veikiančios priežasties aplinkybės skiria kitoks priežastinis ir laiko santykis su sakinio tariniu: veikiančios priežasties aplinkybė realioje tikrovėje kyla anksčiau už tarinį arba eina kartu su tariniu, o tikslo aplinkybė yra tik galimas arba laukiamas tarinio veiksmo arba buvimo rezultatas“, arba, Našlėnaitės-Eberhardt (2002: 17) žodžiais, kalbamasis tikslas – tai į ateitį nukreipta priežastis.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 10

значення: в одних випадках вони чисті, в інших — синкретичні. Давальний відмінок іменника зазвичай позначає мету (dirbame žmonių labui, pasidėjo pieną vaikams). Давальний відмінок, що виконує функцію обставини, витісняє конструкція з прийменником dėl (Ambrazas). Через можливість тотожного позначення обставин конструкцією з прийменником dėl з родовим відмінком може бути складно розмежувати значення причини й мети.

Далі значення причини й мети розглядаються як два самостійні, тобто дотримуємося вужчого погляду на причину (подібно див. Labutis 1998) і йдеться про те, яке місце посідає тут аналізоване labui (докладніше див. розділ 2). На думку J. Šukys (1998: 552–553; 1978: 134), таке labui, яке помітніше прагне стати постпозицією, «з родовим відмінком виражає причину, призначення (особливо з dirbti, daryti, stengtis...). Tavo labui, ne kieno kito, stengiuosi (пор. речення 7). Labui без труднощів може замінюватися давнім прийменником dėl, пор. Dirbkime dėl tėvynės; Dėl tavęs stengiuosi». Спираючись на речення 11, можемо сказати, що в тих випадках, коли конструкція з постпозицією labui виконує функцію об’єкта (додатка) (тобто є керованим компонентом), вона синонімічна давальному відмінку мети.

Отже, обставинні конструкції з labui можна замінити конструкціями з dėl причини й мети та вільними формами давального відмінка. Постає питання, чи конструкція з labui і конструкція з dėl або давальний відмінок уживаються як (вільні) варіанти, чи, можливо, кожен має власне значення. Наприклад, чи є синонімічними або різними значення обставинних конструкцій із labui і dėl (пор.: dirba, taupo vaikų labui / dėl vaikų ir savo ateities labui / dėl ateities²³); як (або чи) обставина з labui пов’язана з бенефіціаром (пор.: taupo vaikų labui / vaikams, pieną pasidėjo vaikų labui / vaikams); чим (або чи) відрізняються давальні відмінки непрямого об’єкта в реченнях Nepriklausomybė būtina visuomenei nuo būtina visuomenės labui.

2. ІМЕННИКОВЕ Й ПОСТПОЗИЦІЙНЕ LABUI НА МАТЕРІАЛІ DLKT

Далі, на підставі прикладів із DLKT, labui розглядається в реченні з огляду на те, чи вживається воно (більшою мірою) як іменник, чи як постпозиція. При цьому з’ясовується, чи є воно керованим компонентом або модифікатором. Відповідно розрізняється граматична функція конструкції з labui (об’єкт > обставина), пор.:

19) Людина може обрати помірне насолоджування чуттєвими втіхами або суворо від них відмовитися, прагнучи служити державі і загальному добру. DLKT

²³ Пор.: «Прийменник або постпозиція істотно змінює значення відмінка й разом із відмінковою формою іменника або слова, вжитого як іменник (займенника, числівника...), утворює прийменникову конструкцію. <...> Прийменник і відмінок ніби зливаються, утворюючи словосполучення з якісно новим значенням, тому зазвичай говорять не про значення прийменників, а про значення прийменникових конструкцій» (Šukys 1978: 5–6).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 11

20) Лише зовнішній туман завадив Лукасу помітити поворот. Знайомий заборонний голос просив забути про це й більше не думати про моє й його власне благо, однак одеський туман виявився сильнішим. Я бачив, як машина Лукаса їхала вечірньою, порожньою дорогою. DLKT

Як уже зазначалося, дієслово приєднує валентні компоненти до своєї предикатної функції, тобто значення дієслова вимагає валентних компонентів як доповнень (комплементів), що виражають його аргументи. У реченні валентні компоненти предиката виступають додатками (див. речення 19). Розуміння додатків як валентних компонентів дієслова (або іншого предикатного слова) пов’язане з його валентними властивостями, тобто здатністю дієслова сполучатися з потрібними йому словами певної форми — валентними супровідниками (Sližienė 1994: 5). Модифікатори, що в реченні зазвичай виступають обставинами, виражають додаткову предикацію (див. речення 20). Додатки від обставин «можна було б відрізнити за одним простим критерієм: те, що входить до сфери основної предикації, є додатком, а те, що не входить, — обставиною» (Holvoet, Čižik-Prokaševa 2005: 66²⁴) (див. також далі).

2.1. Іменникове labui

Давальний відмінок іменника labas вжито в реченнях 19, 21–28. Приклади такого типу, у яких labui має узгоджені означення, становлять меншість у наявному матеріалі (30 із 1250). Синтаксично давальний відмінок іменника labas у реченнях 19, 21–24 відрізняється від ужитого в реченнях 25–28: в одних це об’єкт (додаток), vs. в інших — обставина. Іменник labui, що виступає об’єктом, у реченні 21 відповідає пацієнсу як одержувачу дії (пор. Sližienė 1998: 96), у реченнях 19, 22–24 — нетиповому бенефіціанту (див. примітку 7) (пор. Sližienė 1994: 343; 2004: 299); як обставина в реченнях 25–28 він позначає мету.

У реченнях 19, 21–25 досить легко домислюється родовий відмінок іменника, що позначає особу (пор.: (19) служити загальному благу ≈ служити благу всіх людей), який у реченнях 27–28 виражено експліцитно (пор.: (28) діє на спільне благо всіх (людей) labui). На підставі цих речень вживане в реченнях 29–30 усіх синтаксично можна інтерпретувати двояко: усіх можна вважати узгодженим означенням при залежному від labui слові — родовому відмінку іменника, що позначає особу (пор.: залишитися [на благо всіх живих істот]), або, з огляду на синонімічність значень, неузгодженим родовим означенням, пов’язати усіх з узгодженими означеннями спільний²⁵, загальний²⁶ і вважати його залежним компонентом самого labui ((28) залишитися всіх, тобто для спільного блага).

²⁴ Ten pat (Holvoet, Čižik-Prokaševa 2005: 66t) plg. ir tradicinę papildinio ir aplinkybės sampratą.

²⁵ Пор. LKŽ_e: спільний — той, що належить усім, є спільною власністю; використовуваний разом.

²⁶ Пор. LKŽ_e: загальний — такий, що охоплює все й усіх, спільний для всіх.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 12

21) Рада федерації може фінансово підтримувати спеціальні дослідження експериментальних господарств і наукових інститутів кантонів, якщо вони сприяють спільному благу [P]. DLKT

22) Марнославне прагнення до першості губить багатьох. Воно й тепер шкодить спільному благу [B] . DLKT

23) Церква цінує і схвалює працю тих, хто, служачи людям, присвячує себе спільному благу [B] і бере на себе тягар громадських обов’язків. DLKT

24) Шлюб «має найбільше значення (пор. є значущим) для продовження людського роду, особистого блага самих членів сім’ї та вічної долі». DLKT

25) Найсміливіші помчали вуличкою вздовж дротів — он лежать, розкинувшись над струмком, стовпи тут далеко один від одного, тож дроти й не витримали. Вранці заради спільного блага (пор. заради спільного добробуту) зашевелилася й Мортунене; дорогою до канцелярії вона зазирнула до Мілашюса — треба телефонувати в місто електрикам, нехай полагодять. DLKT

26) Може, ви уточните для присутніх тут, якою саме роботою займаєтеся? Думаю, було б цікаво дізнатися, що ви, брате Велере, робите заради спільного блага (пор. заради спільного добробуту)? — Я... — він озирнувся, але побачив чимало поглядів, спрямованих на нього, — гм... наприклад, допомагаю на кухні... DLKT

27) Galėtų ir turėtų daugiau susikoncentruoti, gal ir susivienyti – bendrajam mūsų tautos labui. DLKT

28) Bendruomenėje ji padeda kitiems, o kiti padeda jam, arba vėl – kartu veikia bendram visų labui. DLKT

29) Tai tantrinės apeigos, jų metu mokiniai prašo Mokytoją kiek galima ilgiau pasilikti šioje žemėje visų gyvų būtybių labui (plg. bendram gyvų būtybių labui). DLKT

30) Одне слово: вони ледве-ледве рятують детектора від замаху, детекторну — від осквернення, і дороге, шановане державне майно залишилося на благо всіх (пор. на благо всіх людей; для всіх; на спільне благо всіх людей; на спільне благо). DLKT

Повернімося до іменникового labui. Давальний відмінок labas зі значенням «добробут, користь» уживається в реченнях 31–40 із двовалентними (наприклад: (pa-)au cotis, (pasi-)tarnauti, kenkti, prieštarauti, būtinas, svarbus тощо) та тривалентними (наприклад: atiduoti, (pa-)aukoti, palikti, parūpinti, skirti; pašvęsti, pa(si)naudoti тощо) предикатами. Таке labui, що виконує роль об’єкта, у реченнях 31–37, подібно до речень 22–24, відповідає нетиповому бенефіціанту (пор., наприклад, Sližienė 1994: 109; 1998: 111, 122; 2004: 299). Точніше кажучи, у цих реченнях ужитий давальний відмінок іменника labas актуалізує

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksn(i)škasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 13

(підкреслює) бенефіціантне значення користі, а самого бенефіціанта виражає родовий відмінок іменника, що позначає конкретні живі істоти або рідше неживі предмети й абстрактні поняття та виступає залежним компонентом при labui (пор.: (31) pasitarnauti santuokos labui (gerovei) ≈ santuokai; (32) pardavėme mūsų visų labui (gerovei) ≈ pars idavėme mums visiems). Як зазначає Валерій Апресян (1995: 18), таке labui робить видимою семантичну ознаку «щоб X-у було добре» (пор.: (31) pasitarnauti šeimos labui ≈ pasitarnauti, kad šeimai [B] būtų gerai).

31) Тепер хотіли б сказати слова заохочення мужам науки, які зможуть багато послужити на благо шлюбу та сім’ї labui і спокою сумління ramybei, якщо, досліджуючи разом з іншими, візьмуться краще вивчити умови регулювання народжуваності моральним способом. DLKT

32) Нам до того ж приємно, що ти інтуїтивно, керуючись своїм жіночим розумом, так недешево віддала себе на благо нас усіх labui. DLKT

33) Сім’я була б визнана первинною суспільною одиницею і певною мірою «незалежною». «Незалежність» необхідна на благо суспільства labui. DLKT

34) Візити представників НАТО до Литви — це водночас і розширення кола друзів і приятелів Литви. Як показує досвід, важливі на благо Литви labui також особисті контакти з іноземцями, особисті знайомства. DLKT

35) Шановний комендаторе, сідайте, приятель де Амброзіяс розповідав мені про Вас, про життя, віддане на благо Вашої держави labui atiduotą (пор. Ви віддали життя на користь держави). І про таємну жилку поета, правда? DLKT

36) Землю в Папруджі Кельмеського району я не реалізую, заяви до служби аграрної реформи щодо отримання землі чи компенсації не подав, залишаючи її на благо Литви labui. Неправда й те, що за рахунок держави до ділянки, якою володіє моя дружина, прокладено дорогу й вирубано дерева. DLKT

37) Зрозуміла, докторе Ігнацай. Дякую вам за батьківську турботу. Я залишаюся винна вам за цю безсонну ніч усе життя, пожертвувану на благо мого тіла labui і спасіння душі. – В з а й м н о... DLKT

Іменникове labui у реченні 38 відповідає контентиву (пор. Sližienė 1998: 226), а в реченнях 39–40 — фінитиву (пор. Sližienė 1998: 10; 2004: 67). Як випливає з контексту речення 41, labui тут можна інтерпретувати як таке, що має синкретичне значення — бенефіціанта й мети (фінитиву) (пор.: Lūšio labui parūpinti mėsos ≈ Lūšiui [B] parūpinti mėsos ir (arba) parūpinti mėsos Lūšiui pavalgyti [Fin], тобто на користь Луші або для того, щоб Луша поїв). Об’єктом актуалізованого бенефіціанта виступає іменник у давальному відмінку labas

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniskasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 14

давальний відмінок, тоді як обставинне labui зі значенням мети можна розуміти і як давальний відмінок іменника, і як післяйменник (див. далі).

38) Відкриваються для помилкових і оманливих рішень, що суперечать істині і на благо людини та народів labui. DLKT

39) Результати наукових досліджень можуть використовуватися на благо багатьох людей labui: допомогти людям краще адаптуватися й бути щасливішими, навчитися долати брак пізнавальних здібностей, переборювати страх і тривогу. DLKT

40) Звісно, я підтвердив, що, як новонавернений, — а це нібито видно зі шрамів, — хочу присвятити всі сили Єрусалиму і його храму на благо labui. DLKT

41) Pietums suvalgiau bulvių su pienu ir supratau, kad Lūšio labui kuo greičiau turiu parūpinti mėsos. DLKT

Також уживається іменникове labui у функції обставини. Такий labas давальний відмінок у реченнях 42–44, на відміну від речень 31–40, не займає позиції аргументу дієслова, тобто є модифікатором. Наприклад, іменникове labui у реченні 42 можна розуміти двояко: він наробив жахливих речей із моїм майном, тобто пошкодив, зіпсував моє майно, або ж він наробив жахливих речей мені на користь, тобто мені самому. Перший labas давальний відмінок уживається у значенні «майно, скарб, ресурс», другий актуалізує значення «користь, добробут» (тобто мені ≈ на мою користь). Це labui, як і вживане в реченнях 43–45, близьке до згаданого dativus commodi, що відповідає бенефіціанту. Конструкцію з labui у реченні 46 можна розуміти і як dativus commodi (я робив усе це тобі на благо ≈ тобі), і як давальний відмінок мети (я робив усе це тобі на благо ≈ для твого добробуту), або як близьку до нього прийменникову конструкцію з dėl (я робив усе це тобі на благо ≈ заради тебе). У реченні 47 конструкцію labui із родовим відмінком можна інтерпретувати як близьку до бенефіціантного dativus commodi (пор.: (47) працюватиме на благо Єгипту ≈ Єгипту), або як синонімічну до цільової прийменникової конструкції з dėl. В останньому випадку labui «втрачає» свою іменниковість, тобто значення labui «користь, добробут» стирається, і це слово вживається як післяйменник із родовим відмінком. Як видно з речень 48–49, ужита тут конструкція цільового labui із родовим відмінком займенника, що позначає особу, ближча до конструкції з прийменником dėl (пор.: (48) шутву посилає мені на моє благо ≈ посилає мені заради мене), ніж до давального відмінка іменників добробут, користь (пор. (48) шутву посилає мені на моє благо ≈?посилає мені для мого добробуту). Інакше кажучи, у тих випадках, коли обставинне labui із родовим відмінком займенника (іменника), що позначає особу, вже не пов’язане з бенефіціантом, тобто розуміється як таке, що позначає мету, абстрактного

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniskasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 15

значення іменника labas стає менш виразним, і він уживається радше як післяйменник labui із родовим відмінком (див. далі).

42) Для Ворона я ніколи не була ні дівчиною, ні жінкою, ні навіть людиною, Хворий. Не має значення, що для мого labui (пор. для моїх ресурсів, майна; мені) він наробив жахливих речей. DLKT

43) Вони створили їх самі — своєю енергією та творчим хистом — і для себе, і на благо інших народів labui (пор. для інших народів). DLKT

44) Йому дорогі не самі ці цінності, а їхня користь. Він шукає користі для себе особисто (пор. собі) або на благо суспільства labui (пор. суспільству). DLKT

45) Він наголосив, що участь у святих таїнствах «є справжнім сповіданням і спомином про те, що Господь помер і повернувся до життя заради нас і на наше labui (пор. нам)»; DLKT

46) Взиваю до тебе, батьку мій Амоне, бо я сам, зовсім сам. З люблячим серцем я робив усе це на твоє благо (пор. тобі, для твого добробуту, заради тебе), тож у цю годину скорботи й лиха допоможи тому, хто наважується діяти. DLKT

47) Мойсей кілька місяців залишатиметься наглядачем за царськими будівництвами — доки не підготує собі наступника. А потім він разом зі мною працюватиме на благо Єгипту labui (пор. Єгипту; заради Єгипту) і задля добробуту. DLKT

48) Погляньмо, хто вони, ця банда божевільних, яких так званий Бог посилає мені [B] на моє labui (пор. ?для мого добробуту, заради мене). DLKT

49) Інакше ще й звинуватять у шпигунстві на користь німців. Найкраще вам [B] заради власного блага подбати про документи. DLKT

На тлі згаданої ієрархії вільних давальних відмінків: dativus sympatheticus > dativus commodi / incommodi > dativus iudicantis > dativus ethic(us) постає питання, чи вживається іменникове labui паралельно з членом, віднесеним ліворуч від dativus commodi / incommodi, тобто замість давального відмінка, що позначає зовнішнього посесора, — dativus sympatheticus? Така заміна можлива, однак семантично dativus sympatheticus та іменникове labui відрізняються. У реченні 50 вільним давальним відмінком (keleiviui) позначається посесор-бенефіціант, який залучений до дії, вираженої предикатом (нім. involviert), і на якого вона опосередковано впливає (англ. affected; нім. indirekt) (пор. Vaičiulytė-Semėnienė 2015 та цитовану там літературу). Інакше кажучи, тут ужитий давальний відмінок, крім значення dativus sympatheticus, має також фонове (англ. background) значення dativus commodi. Здавалося б, у реченні 51 посесивний зв’язок між посесором (keleiviui) і посесумом (kojos) розривається. Радше інтерпретація dativus sympatheticus відсувається на задній план, а на передній план (англ. foreground) висувається

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 16

і актуалізується користь, яку отримує посесор, — бенефіцієнтна інтерпретація. Такий іменниковий на користь близький до dativus commodi, особливо в тих випадках, коли на користь із родовим відмінком відокремлюється від посесума, позначеного знахідним відмінком, і виноситься на початок речення, як у реченні 52 (пор. Vaičiulytė-Semenienė 2006: 171–172). Серед наявних прикладів DLKT немає речень на зразок 50–52. Також немає речень, у яких на користь вживається як обставина малефіцієнта (пор. Rembia|kowska 2009: 154). Давальний відмінок малефіцієнта (невдачі) в реченні 53 (мамі), замінений у реченні 54 конструкцією на користь мами, передбачав би її інтерпретацію як dativus commodi: мамі добре / пощастило, що цього разу пиріг не вдався; вона саме цього й хотіла (пор.: На користь мами (пор. користі) пиріг не вдався). Через ту саму інтерпретацію на користь як «користь, добробут» цей зворот не підходить у реченнях із dativus iudicantis, яким позначається суб’єктивна оцінка (пор. Rembia|kowska 2009: 156–157; див. речення 55). Інакше кажучи, dativus iudicantis пов’язаний із перципієнтом (див. Šličienė 1994: 20–21), а на користь — із функцією бенефіцієнта. З іншого боку, у реченні 56, де «вільний давальний відмінок можна розуміти і як dativus iudicantis, і як dativus commodi» (Rembia|kowska 2009: 157), можна було б очікувати також конструкції на користь із родовим відмінком, що актуалізує бенефіцієнта.

50) Вимив keleiviui ноги. (цитується за DLKG 2004: 514)

51) Вимив keleivio labui ноги (пор. naudai).

52) Keleivio labui (пор. keleivio naudai, keleiviu) господар вимив ноги.

53) Цього разу пиріг mamai не вдався. (цитується за Rembia|kowska 2009: 154)

54) Цього разу пиріг mamos labui не вдався.

55) То тобі (пор.?tavo labui) може, монітор іще називається відеодисплеєм? (цитується за Rembia|kowska 2009: 155)

56) Студії мені (пор. mano labui) стали тим, чим є виготовлення чайника для старого китайця. (цитується за Rembia|kowska 2009: 156)

Нарешті, про спосіб або значення, позначувані іменниковим labui, дає змогу говорити контекст речення 57.

57) Рішення ухвалюється простою більшістю голосів після того, як по два депутати висловилися «за» і «проти». Ми можемо тепер це питання вирішити (ЯК?) на вашу labui (пор. jūsų naudai; jums palankiai). DLKT

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 17

Зі сказаного про labui як іменникову форму стає зрозуміло, що воно зі своїм залежним компонентом — (рідко) узгоджуваним прикметником або (зазвичай) неузгодженим родовим відмінком іменника (займенника) — вживається як валентне доповнення предиката або модифікатор.

Іменникове labui з узгодженим означенням у реченні виступає додатком або обставиною. Через абстрактність свого лексичного значення давальний відмінок labas, що виступає додатком, виражає нетипового бенефіціанта (покладає себе на спільне благо) або пацієнса (дослідження сприяють спільному благу). Давальним відмінком іменника labas з узгодженим означенням, що виступає обставиною, позначається мета (заради спільного блага зрушили). Давальний відмінок мети близький до конструкції з прийменником dėl (заради спільного блага (добробуту) зрушили).

Залежним компонентом іменникового labui зазвичай є родовий відмінок іменника, що позначає живих істот (осіб) або (рідко) абстрактні предмети (послужити на благо шлюбу та сім’ї). Беручи до уваги виразність лексичного значення самого іменника labas та спираючись на його неузгоджений залежний компонент, можна узагальнити так: давальний відмінок іменника labas, що виступає додатком, актуалізує бенефіціанта (необхідний для блага суспільства) або виражає пацієнса, контентив (суперечить інтересам особи), фінитив (використовувати на благо людей); обставина зазвичай відповідає актуалізованому бенефіціанту (створив не для себе, а на благо народів), іноді ж виражає спосіб дії (вирішити на вашу користь). Для іменниково вживаного labui характерні також синкретичні значення (бенефіціанта й мети) (подбати на благо Луші, усе це я робив на твоє благо). У таких випадках, коли конструкція з обставинним labui і родовим відмінком іменника (займенника), що позначає особу, розуміється як вираження мети, значення самого labui стає менш виразним (пор. надсилає мені на мою користь) (див. далі).

2.2. Прислівникове labui

У DLKT є й інші приклади, у яких значення іменника labas менш виразні, і стає очевидно, що labui з родовим відмінком уживається (більшою мірою) як прислівникова конструкція. Це пов’язано з абстрактністю залежного компонента labui, вираженого родовим відмінком.

Наприклад, спираючись на речення 58, у якому давальний відмінок абстрактного іменника (здоров’ю) виступає додатком-бенефіціантом, можна припустити, що бенефіціант може актуалізуватися давальним відмінком абстрактного іменника labas, подібно до Поганий настрій шкодить твоєму благу (тобі). Однак із речення 59 видно, що вживати labui з родовим відмінком абстрактного іменника стає складніше (?шкодить на благо здоров’я). Здавалося б, абстрактний іменник, що виступає додатком, послаблює іменникове labui. Але воно вживається в реченні 60, де виступає додатком-фінитивом. У реченнях 61–64 додаток-бенефіціант або додаток-фінитив виражено прислівниковою конструкцією labui з родовим відмінком абстрактного іменника, синонімічною давальному відмінку, керованому дієсловом або прикметником.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniskasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 18

58) Поганий настрій, роздратування шкодять здоров’ю. (цит. за Sližienė 1994: 343)

59) ?Поганий настрій, роздратування шкодять на благо здоров’я labui (пор. ?на користь здоров’я).

60) «Цим запрошеним, щоб милостивий пан маєтку Утена Балцевич на благо польської революції labui (пор. на користь польської революції; польській революції) пожертвував триста рублів. Віддячать йому Бог і вільна Річ Посполита. Підписав посланець революції Смільга». DLKT

61) Селянин і ремісник — надаючи матеріальні блага, священнослужитель — молитвою та релігійними обрядами, і кожен клас — виконуючи свою роботу. Для спільного блага labui (пор. спільному благу) необхідно, щоб така система мала керівну частину, як душа керує тілом або вища природа керує нижчою. DLKT

62) Dauginančios politinio godumo ir nusikaltimų aukas, valdžios galią naudojančios ne bendrosios gerovės (plg. bendrajai gerovei), o kurios nors partijos arba pačių vadovų labui. DLKT

63) Nepaisant to, ko norėtų kai kas, nevalia pamiršti, nes mes, žmonės, galime kaip tik tai daryti, tylėti, bijoti, mąstyti skaičiais, aukoti priemones tikslų labui (plg. tikslams, dėl tikslų), nenoriai sutepame krauju savo rankas, bet jei tai daro kažkas kitas mūsų vardu, nusukame akis į šalį arba skanduojame pritarimo šūksnius. DLKT

64) Brangieji, jūsų kunigystė yra Dievo dovana, skirta savosios tautos šventėjimo labui (plg. ?savosios tautos šventėjimo gerovei / naudai; savosios tautos šventėjimui). DLKT

Абстрактність іменника, який виступає залежним компонентом Labui, втрачає розрізнювальну силу (іменникове > прислівникове) у тих випадках, коли labui з родовим відмінком виступає обставиною мети або може бути так інтерпретоване (пор. речення 47–49). У вживаного в реченнях 63–68 прислівникового labui залежний компонент у родовому відмінку лексично необмежений: його виражають іменники, що позначають конкретні (живі й неживі) та абстрактні предмети. Такі конструкції з прислівниковим labui у значенні мети та родовим відмінком, за В. Апресяном (1995: 18), слід інтерпретувати як «щоб P відбулося». Мету виражено стисло (пор. Valiulytė 1998: 369): відповідно до принципу економії конструкцію з прислівниковим labui обирають замість підрядного речення (пор.: (67) Вони найменше спітніли на благо безплатного мобільного телефона ≈ найменше спітніли для того, щоб отримати / придбати безплатний мобільний телефон). Ці конструкції з прислівниковим labui синонімічні конструкціям мети з dėl і родовим відмінком. Крім таких однозначних випадків, є й двозначні: у реченні 71 обставинне labui можна інтерпретувати і як іменникове, тобто таке, що актуалізує бенефіціанта (робімо не для себе

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniskasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 19

[B], на благо людей ≈ людям), а також як більш постпозитивне слово, тобто таке, що позначає лише мету (робімо не заради звітів [Fin], а на благо людей ≈ заради людей) (див. також речення 46–47).

65) Бог змагається з людьми: Авраам приніс у жертву Богові смертного сина, але тому не довелося помирати; а Бог безсмертного Сина віддав на смерть заради людей на благо (пор. *людям;?на благо людей; заради людей). Що ми на це скажемо? DLKT

66) Леле тобі, леле, адже міг іще пожити заради людей і міста на благо (?на благо людей і міста; заради людей і міста), але ж ось, не буває так, як ти хочеш. Та, може, Бог змилується, і він одужає. DLKT

67) Надіслали «шпаргалку». Тож ті, хто йшов слідом за учасником акції, оснащеним навушниками, пролили найменше поту заради безкоштовного мобільного телефона на благо. Ніокотувайці сподівалися на метушню. DLKT

68) У людей, загнаних у клітку, виникає лише така потреба уявляти серйозність свого життя: здобути освіту, розвиватися, народжувати дітей, працювати заради клітки на благо, з огляду на необхідність говорити двома мовами — у прямому й переносному значенні. DLKT

69) Вони правлять, зважаючи на те, що найкраще для держави й усіх, хто до неї належить, а коли більшість править заради спільної користі на благо, [такий устрій] називають загальним ім’ям усіх устроїв — політія. DLKT

70) Чому ви мене запросили, Офіре? Мені це не дуже подобається. — Я наважився запросити вас, пане, бо й досі працюю заради нашої справи на благо. Ви не розчаруєтеся. — Сподіваюся. DLKT

71) Реформи робімо не для себе [B], не заради звітів [Fin], а на благо людей на благо [B/Fin]. DLKT

Обставинна конструкція з постпозицією на благо і родовим відмінком конкретних та абстрактних іменників має синкретичні значення також у реченнях 72–75: у реченнях 72–73 мета переплітається з причиною, у реченнях 74–75 — із причиною та умовою.

72) Поясніть, з чого він складається, але зрештою кінь сам вирішить, коли настане час напитися. Будьте пильні й не застосовуйте примусу. На благо своєї дитини на благо (пор. заради своєї дитини) не квапте події. Час сам по собі не загоює емоційних ран, залишених втратою, тому ми повинні дозволити дітям упорядковувати свої емоції індивідуально. DLKT

73) Усебічна державна підтримка житлово-будівельних кооперативів для молоді. На благо добробуту народу й країни забудьмо амбіції, забудьмо вислів «два литовці — три партії», об’єднаймося в коаліцію. DLKT

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 20

74) Уже втративши його, адже сам за власним бажанням вигнав, він подумки назвав себе ідіотом і захотів дати собі ляпаса. Але після бійки кулаками не махають, нічого не зміниш. Заради правди labui (пор. Прагнучи правди; Якщо хочемо правди) ми повинні сказати, що, хоча образ утраченого вродливого тіла й завдавав Едуардові болю, він досить швидко компенсував утрату. DLKT

75) Мало того, закінчивши перегляд фільму жахів, він переживає справжній жах, побачивши порожній холодильник! Тому заради здоров’я людини й її гаманця labui (пор. заради здоров’я людини й гаманця; якщо хочемо, щоб...) варто показувати якомога більше фільмів про повільне умертвіння, а не швидкий екшн! До речі, багато творців це зрозуміли й плідно працюють лише в цьому напрямі. DLKT

Мета разом із причиною виражається також у тих випадках, коли залежним компонентом післяпозитива labui є родовий відмінок вказівного займенника tas, ужитого катофорично. Займенник зі значенням узагальненого вказування, як видно з речень 76 і 77, заміщує ширший контекст. Контекст речення 78 дає змогу говорити про причинне значення конструкції з післяпозитивом labui.

76) Lemtingą įtaką liturgijai padarė Renesansas, šventy bę sureliatyvindamas to, kas gražu žmogaus akyse, labui. Žmogaus puikybė jį suvedžiojo: jis taip rimtai save vertina, jog užmiršta, kad gyvenimas turi žaidimo atspalvį. DLKT

77) Asketizmas „iš naujo įvertinamas“ to, kas laikoma „fundamentaliausiomis gyvenimo prielaidomis“; labui. DLKT

78) Тому очевидно, що, перевищивши цей вік на чотири чи п’ять років, уже треба відмовитися від народження дітей і надалі жити разом лише заради здоров’я labui (пор. заради здоров’я) або з якоїсь іншої подібної причини. DLKT

Зі сказаного видно, що (більш) як післяпозитив labui уживається в тих випадках, коли конструкція є об’єктом, а її родовий відмінок залежить від абстрактного іменника (būtina bendro gėrio labui). Типове значення конструкцій із післяпозитивом labui, що виступають обставиною, — мета, іноді переплетена й з іншими значеннями. Конструкція з післяпозитивом labui виражає також причину.

Нарешті, на підставі речень 79–80 можна говорити і про labui, близьке до dativus ethicus, яке «вживається для вираження живого емоційного ставлення мовця до обговорюваних речей» (Holvoet, Čižik-Prokaševa 2005: 87). Синтаксично таке пов’язане з дискурсом labui із давальним відмінком займенників 2-ї особи є обставиною речення, а не предиката (пор. Holvoet, Čižik-Prokaševa 2005: 88). Належить

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 21

визнати, що це на твою користь можна інтерпретувати також як близьке до dativus commodi (пор.: (79) не зробив на твою користь ≈ тобі).

79) Ну ж бо, чого Анупрас іще не зробив тобі на користь (пор. «чи ж іще чого тобі Анупрас не зробив»), колего? Голова не працювала. Він вихопив із кишені пляшечку женьшеню, відкрутив кришечку й сьорбнув... До дна. DLKT

80) Seimas tuoj į atlapus kibs dėl Ūkininkų įstatymo, Vyriausybė tavo labui (plg. tau) kurą pabrangina ir tuojau atlygina (gražūs šmugelis!) – plok katutes, žmogau, valdantiems ir tiems, kurie gracingai rauko nosis. DLKT

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ВИСНОВКИ

Дослідження показало, що в сучасній литовській (писемній) мові форма labui уживається і як іменник, і як післяйменник. В одних випадках значення давального відмінка іменника labas є очевидним (служити загальному благу; спільно діяти заради загального блага), в інших — менш виразним (посилає мені на мою користь). Подібна ситуація і з конструкціями післяйменника labui: поряд із безсумнівними випадками (необхідний заради спільного блага) є й такі, де labui можна розуміти і як форму абстрактного іменника, і як післяйменник (усе це я робив на твою користь). Спираючись на очевидні випадки й визнаючи наявність менш очевидних (перехідних) випадків, можна стверджувати, що вживання іменникового та післяйменникового labui ґрунтується на ієрархіях, у яких розрізнювані члени представлені чітко вираженим (типовим) іменниковим або післяйменниковим labui.

Для пояснення вживання labui важливим є критерій одушевленості, тобто >особа абстрактна річ. Це пов’язано з ієрархією одушевленості Майкла Сілверстайна (1976) або Роберта Діксона (1979: 85) (i) ²⁷, у якій розрізнювані ознаки одушевленості корелюють з ієрархіями (ii) семантичних²⁸, (iii) граматичних функцій та їхнього (iv) морфосинтаксичного маркування (Hentschel 1992; пор. Givón 1984: 239tt; Dik 1989: 269–270; Holvoet 2009a, 2009b).

(i) особа > жива істота (неособа) > неживий конкретний предмет > абстрактна річ

(ii) A > P > Rec²⁹ > Ben > I > L > T

²⁷ У пізніших працях ієрархію одушевленості поділено на ієрархії (i) особи (учасників комунікації), (ii) одушевленості (у вузькому значенні) та (iii) відомості (пор. Croft 1990: 111; 127; Comrie 1989: 128, 185). Алан Тімберлейк (1986) на основі таких ознак, як одушевленість (у вузькому значенні), визначеність, число, конкретність та інших, розрізняє ієрархію індивідуалізації (англ. individuation.

²⁸ Kritišką nuomonę semantinių funkcijų hierarchijos skyrimo klausimu žr. Croft (2012: 175tt) ir ten aptariamą literatūrą.

²⁹ «Морфосинтаксичне маркування семантичної ролі Rezipient є прототиповою функцією давального відмінка. <...> Типовий реципієнт бере участь у трансферній дії. Об’єкт змінює»

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniskasis labui dabartinėje lietuvių (rašo) kalboje | 22

(iii) суб’єкт > об’єкт > суплемент (обставина).

(iv) Nom > Acc > Dat > прийменникові конструкції.

Граматичні (або структурні) відмінки — називний і знахідний — синтаксично та семантично обираються для позначення найзначущіших (англ. salient) членів речення — суб’єкта-агенса та прямого об’єкта-пацієнса — (Jonas [A] stato namą [P]), тоді як інші відмінки — для менш значущих (граматичних і семантичних) функцій. Розглянутий у цій статті давальний відмінок абстрактного іменника labas корелює з менш значущими функціями ядерних членів речення або вільних членів речення — суплементів (тобто предиката або обставин речення).

На підставі розглянутого вживання субстантивного та постпозиційного labui ієрархію граматичних функцій (iii) можна доповнити ієрархією вільних давальних відмінків (Rembiałkowska 2009) і стверджувати, що вживання субстантивного labui, відповідно постпозиційного labui, корелює з такою ієрархією граматичних функцій: об’єкт > суплемент (обставина): dativus sympatheticus > dativus commodi > інші обставини (мета, причина) > dativus ethicus. Це також відображає ієрархічні відмінності синтаксичної залежності (залежний компонент > модифікатор).

Простежуються ієрархії особа > абстрактна річ та кореляція субстантивного labui > постпозиційного labui, коли labui виступає об’єктом: давальний відмінок іменника labas типово керує родовим відмінком іменника, що позначає особу (або займенника, який його заміщує) (būtinas visuomenės labui), постпозиція labui — родовим відмінком абстрактних іменників (būtina bendro gėrio labui; galią naudoti bendros gerovės labui). Хоча між субстантивним і постпозиційним labui спостерігається більше варіювання, подібна кореляція є й у випадках, коли labui виступає обставиною: субстантивне labui зазвичай уживається з родовим відмінком іменника (займенника), що позначає особу (gyvenimą pašvęsti šeimos labui; sukūrė sau ir tautos labui), залежний від постпозиції labui родовий компонент часто виражений абстрактним іменником (або займенником, що його заміщує) (kviečiami jų pačių šviesesnės ateities labui; grožio labui septyžiedžius renka), але через синтаксичну конденсацію родовий відмінок може позначати й живих істот (atidavė mirčiai žmonių labui).

Давальний відмінок іменника labas у функції об’єкта відповідає функції бенефіціанта або фінітива; є випадки, коли він корелює з пацієнсом чи контентивом. Давальний відмінок іменника labas, що виступає обставиною, зазвичай позначає бенефіціанта, іноді — спосіб. Постпозиція labui з

власника, від попереднього посесора до наступного посесора. Рецепієнт є наступним посесором після успішного акту передачі. Дієслова групи «давати / брати» становлять тло для такого прототипового визначення рецепієнта: Klaus gab seinem Bruder ein Buch» (Bartels 2005: 105; пор. Hentschel 2001: 181 і далі, 196–197).

Plg.: Valeckienė (1998: 36): „Recipientas [Rec] yra ko nors gavėjo, ėmėjo funkcija. Jis dažniausiai pasakomas vardininku. Kaip recipientas paprastai suvokiamas asmuo, pvz.: Vaikas [Rec] gavo dovanų [Con] (plg.: Vaikui [B] davė dovanų [Con]).“

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 23

Родові конструкції у функції об’єкта позначають фінітив або бенефіціанта, а у функції обставини — типово мету.

Конструкції з постпозицією labui синонімічні давальному відмінку та/або конструкціям із прийменником dėl (būtinas bendro gėrio labui (пор. bendram gėriui); aukoti tikslų labui (пор. tikslams, dėl tikslų); darbuojasi reikalo labui (пор. dėl reikalo)). Субстантивне labui з родовим відмінком іменника або займенника, що позначає особу, відрізняється від давального бенефіціанта: у labui підкреслено семантичну ознаку користі — чинення добра людині (būtina visuomenės labui (пор. visuomenei); sukūrė kitų tautų labui (пор. kitoms tautoms)).

Конструкція постпозиції labui з родовим відмінком, оскільки вона має менше значень, тобто є прозорішою (англ. transparent), поширюється (стає більш передбачуваною (англ. predictable)) на вираження об’єктного давального відмінка (отже, на валентну структуру предиката — ядро речення), витісняючи цільовий давальний відмінок, що виконує функцію обставини, з таких речень: Tad tegu nuolatos gausėja „tauta, stojanti už gyvybę“, tegu nauja meilės ir solidarumo kultūra vystosi tikraj am visos žmonių visuomenės labui (DLKT), і замінює конструкції з прийменником мети dėl через їхню багатофункціональність.

ŠALTINIAI

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, sud. Kauno Vytauto Didžiojo universiteto Kompiuterinės lingvistikos centras. Prieiga internete: http://donelaitis.vdu.lt.

BŽₑ – rengiamas Bendrinės lietuvių kalbos žodynas. Redaktorių kolegija: Danutė Liutkevičienė (vyr. redaktorė), Gertrūda Naktinienė, Rūta Petrokienė, Dovilė Svetikienė, Klementina Vosyl y tė, Jolanta Zabarskaitė. Programuotojas Vikis Satkevičius. D. 1: Įvadas, B, C, H, J, O. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2013. D. 3: Č, E, Ę, Ė, F, Z. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2014. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt.

DŽₑ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyriausiasis redaktorius Stasys Keinys. – 7-as patais. ir papild. leid. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012, XXVI, 969 p.; elektroninis variantas, 2015. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt.

LKŽₑ – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002): elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. redaktorė), Jonas Paulauskas, Rūta Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2008). Prieiga internete: www.lkz.lt.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 24

LITERATŪRA

Ambrazas V. 2006: Lietuvių kalbos istorinė sintaksė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Apresian V. J. 1995: Апресян В. Ю. Для и ради: сходства и различия. – Вопросы языкознания 3, 17–27.

Balkevičius J. 1963: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

Bartels H. 2005: Dativ oder Präposition: Zur Markierungsvariation im Kontext adjektivischer Prädikate im Deutschen, Russischen und Polnischen. Oldenburg (Studia Slavica Oldenburgensia 12).

Comrie B. 1989: Language Universals and Linguistic Typology. Syntax and Morphology, 2 edition. Oxford: Basil Blackwell Basil Blackwell.

Croft W. 1990: Typology and Universals. Cambridge etc.: Cambridge University Press.

Croft W. 2012: Verbs: Aspect and Causal Structure. Oxford: Oxford University Press.

Čižik V. 2003: Linksnių atrakcija lyginamosiose konstrukcijose. – Acta Linguistica Lithuanica 48, 1–17.

Dik S. C. 1989: The Theory of Functional Grammar 1. Berlin etc.: Mounton de Gruyter.

Dixon R. M. W. 1979: Ergativity. – Language 55 (1), 59–138.

DLKG 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Gaivenis K., Keinys St. 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa.

Givón T. 1984: Syntax. A functional–typological introduction 1. Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins.

Hentschel G. 1992: Konstanten der Kasusvariation. Zum Nominativ–Instrumental– und Akkusativ–Genitiv–Wechsel im Russischen. Habilitationsschrift. Göttingen (rankraštis).

Hentschel G. 2001: Dative or prepositional marking of noun phrases in the context of Russian adjectival experiencer predicates. – Variierende Markierungen von Nominalgruppen in Sprachen unterschiedlichen Typs, Hrsg. Winfried Boeder, Gerd Hentschel. Oldenburg (Studia Slavica Oldenburgensia 4), 171–200.

Holvoet A., Čižik-Prokaševa V. 2005: Papildiniai ir aplinkybės. – Gramatinių funkcijų tyrimai (Lietuvių kalbos gramatikos darbai 3), red. Axel Holvoet, Rolandas Mikulskas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 65–92.

Holvoet A., Judžentis A. 2003: Sintaksinių ryšių tipai. – Sintaksinių ryšių tyrimai (Lietuvių kalbos gramatikos darbai 1), red. Axel Holvoet, Artūras Judžentis. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 11–35.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 25

Holvoet A., Judžentis A. 2005: Sintaksinės priklausomybės tipai: papildymai ir patikslinimai. – Gramatinių funkcijų tyrimai (Lietuvių kalbos gramatikos darbai 3), red. Axel Holvoet, Rolandas Mikulskas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 11–38.

Holvoet A., Semėnienė L. 2004: Linksnio teorijos pagrindai. – Gramatinių kategorijų tyrimai (Lietuvių kalbos gramatikos darbai 2), red. Axel Holvoet, Loreta Semėnienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 11–31.

Holvoet, A. 2009a: Argumentų hierarchijos ir gramatinės funkcijos. – Gramatinių funkcijų prigimtis ir raiška (Acta Salensia 3), red. Axel Holvoet, Rolandas Mikulskas. Vilnius: Vilniaus universitetas, asociacija „Academia Salensis“, 1–36.

Holvoet, A. 2009b: Difuziniai subjektai ir objektai. – Gramatinių funkcijų prigimtis ir raiška (Acta Salensia 3), red. Axel Holvoet, Rolandas Mikulskas. Vilnius: Vilniaus universitetas, asociacija „Academia Salensis“, 37–67.

Kazlauskienė A., Rimkutė E., Bielinskienė A. 2011: Bendroji ir specialybės kalbos kultūra, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete https://eltalpykla.vdu.lt/bitstream/handle/1/219/ISBN978995126553.pdf?sequence=1 & isAllowed=y

Kerevičienė J. 2008: The Lithuanian Dative and its English Counterparts (a Case Study in Cognitive Grammar). Doctoral dissertation, Kaunas.

Labutis V. 1998: Lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1. Fonetika ir morfologija. Red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis.

LKG 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2. Morfologija. Red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis.

LKG 1976: Lietuvių kalbos gramatika 3. Sintaksė. Red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis.

Našlėnaitė-Eberhardt V. 2002: Priežasties santykiai įvairiose lietuvių kalbos sintaksės pakopose. Daktaro disertacija, Vilnius.

Paulauskienė A. 1994: Lietuvių kalbos morfologija. Paskaitos lituanistams, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Paulauskienė A. 2001: Lietuvių kalbos kultūra, Kaunas: Kauno technologijos universitetas.

Rembiałkowska A. 2009: Lietuvių kalbos laisvieji naudininkai ir predikacijos lygmenys. – Gramatinių funkcijų prigimtis ir raiška (Acta Salensia 3), red. Axel Holvoet, Rolandas Mikulskas. Vilnius: Vilniaus universitetas, asociacija „Academia Salensis“, Asociacija „Academia Salensis“, 147–168.

Silverstein M. 1976: Hierarchie of features and ergativity. – Grammatical categories in Australian languages, ed. Robert M. W Dixon. Canberra, 112–171.

Sližienė N. 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 1, Vilnius: Mokslo ir

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 26

enciklopedijų leidykla.

Sližienė N. 1998: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2(1), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Sližienė N. 2004: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2(2), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Šukys J. 1978: Prielinksnių vartojimas, Kaunas: Šviesa.

Šukys J. 1998: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos, Kaunas: Šviesa.

Timberlake A. 1986: Hierarchies in the Genitive of Negation. – Case in Slavic, eds. Richard D. Brecht, James S. Levine. 339–359.

Vaičiulytė-Semėnienė L. 2006: Morfosintaksinis posesyvumo žymėjimas: vidinė ir išorinė posesyvumo raiška. – Daiktavardinio junginio tyrimai (Lietuvių kalbos gramatikos darbai 4), red. Axel Holvoet, Rolandas Mikulskas, 151–178.

Vaičiulytė-Semėnienė L. 2015: Kiek naudos iš posesyvinio naudininko: bučiuoja Onutei į ranką ir pakšteli Onutei į ranką. – Baltu filologija 24 (2), 95–118.

Valeckienė A. 1998: Funkcinė lietuvių kalbos gramatika. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Valiulytė E. 1998: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksiniai sinonimai, Vilnius: mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Valiulytė E. 2001: Lietuvių kalbos tikslo konstrukcijos su slinkties veiksmažodžiais. – Acta Linguistica Lithuanica 44, 201–222.

Įteikta 2017 10 25

Priimta 2017 12 20

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 27

SUBSTANTIVAL AND POSTPOSITIONAL LABUI IN THE MODERN (WRITTEN) LITHUANIAN LANGUAGE

S u m m a r y

This article deals with the word labui (Lith. ‘for the sake, good, benefit (of)’), which in modern (written) Lithuanian is used as a substantive form and a postposition. Reference is made to the material sampled in the Corpus of the Modern Lithuanian Language compiled by the Centre for Computer-assisted Linguistics of Vytautas Magnus University.

The study has revealed that while the meaning dative meaning of the noun labas is transparent (tarnauti visuotinį labui (Lith. ‘to serve the common good’); kartu veikia bendram visų labui (Lith. ‘working together for the good of all’)) in some instances, in others it tends to be somewhat more obscure (siunčia man mano labui (Lith. ‘sending (s.t.) to me, for my benefit’)). A similar situation has been observed with constructions of the postposition labui: in addition to the clear-cut cases (būtinas bendro gėrio labui (Lith. ‘necessary for the common good’)), there are those where labui can be construed both as an abstract substantive form, and a postposition (visa tai dariau tavo labui (Lith. ‘I did it all for your benefit’)).

Relying on the transparent and recognising the less obvious (transitional) cases, the usage of the substantive and postpositional labui is grounded on a system of hierarchies, where the appointed member is represented by a clear substantive or postpositional labui.

Analysis of the usage of labui (substantive resp. postpositional) has showed that it correlates with a hierarchy of grammatical functions: object > supplement (circumstance): dativus sympatheticus > dativus commodi > other circumstances (purposes, cause) > dativus ethicus. This mirrors the hierarchical differences of syntactic subordination (complement > modifier) as well.

The hierarchical correlation of person > abstract thing and the substantive labui > postposition labui shows when labui acts as the object: the dative of the substantive labas typically controls the genitive of a noun that denotes persons (or the substitute pronoun) (būtinas visuomenės labui (Lith. ‘necessary for the good of the public’)), the postposition labui, the genitive of abstract nouns (būtina bendro gėrio labui (Lith. ‘necessary for the sake of the common good’)); galią naudoti bendros gerovės labui (Lith. ‘using power for the sake of common wellbeing’)). Even though there are more variations between the substantive and the postpositional labui, a similar correlation exists when labui is a circumstance: the substantive labui is typically used with the dative of a noun (or pronoun) that denotes persons (gyvenimą pašvęsti šeimos labui (Lith. ‘dedicate

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Daiktavardiškasis ir polinksniškasis labui dabartinėje lietuvių (rašto) kalboje | 28

one’s life for the good of the family’); sukūrė savo ir tautos labui (Lith. ‘created (smth.) for the benefit of himself and his nation’)), while the subordinate of the dative of the postposition labui is usually expressed with an abstract noun (or pronoun in its stead) (kviečiami jų pačių šviesesnės ateities labui (Lith. ‘are being invited for the sake of their own bright future’); grožio labui septynžiedžius renka (Lith. ‘collecting seven-leafs for the sake of beauty’)), but thanks to syntactical condensation, the genitive can also stand to signify living things (atidavė mirčiai žmonių labui (Lith. ‘gave up to die for the sake of the people’)) as well.

The dative of the substantive labas that acts as an object mirrors the function of the beneficiary or finitivus; there are cases when it correlates with the patient or the contentive. The dative of the substantive labas that acts as a circumstance usually denotes the beneficiary, and sometimes, the method. Genitive constructions involving the postpositional labui that act as the object denote the finitivus or beneficiary, and those that act as a circumstance typically designate the purpose.

Constructions of the postposition labui are synonymous with the dative and/or the constructions of the preposition dėl (būtinas bendro gerio labui (plg. bendram gerui) (Lith. ‘necessary for the sake of common good’; cf. ‘for common good’); aukoti tikslų labui (plg. tikslams, dėl tikslų) (Lith. ‘donate for the sake of purposes’; cf. ‘for purposes’); darbuojasi reikalo labui (plg. dėl reikalo) (Lith. ‘working for the sake of the cause’; cf. ‘for the cause’). The substantive labui paired with the genitive of a noun denoting persons or a pronoun differs from the dative of the beneficiary: labui explicates the attribute of benefit, of doing good for a person (būtina visuomenės labui (plg. visuomenei) (Lith. ‘necessary for the good of the public’; cf. ‘for the public’); sukūrė kitų tautų labui (plg. kitoms tautoms) (Lith. ‘created (smth.) for the good of other nations’; cf. ‘for other nations’).

The construction of the postposition labui involving a genitive has fewer meanings, is more transparent, and penetrates the expression of the dative of the object (the valence structure of the predicate – the nucleus of the sentence), pushing the dative of purpose acting as a circumstance, and altering constructions of the purpose preposition dėl due to their multifunctional nature.

KEYWORDS: the dative of the substantive, desemantisation, postposition.

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204