Go to originalLocalized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…
Page 1
LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, III
LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA
ДОВЖИНА, АБО КІЛЬКІСТЬ ГОЛОСНИХ І ДИФТОНГІВ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ
V. Vaitkevičiūtė
I ДОВЖИНА, ОБСТАВИНИ, ЩО ЇЇ ЗУМОВЛЮЮТЬ, І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ
Довжиною голосного або дифтонга називають час, необхідний для його вимови. Довжину голосних і дифтонгів литовської мови, коли всі інші фонетичні умови однакові, визначають такі обставини:
a) Характер складу, у якому міститься голосний або дифтонг: у відкритому складі він дещо довший, ніж у закритому, наприклад: у слові kišis (майб. час, 3-тя особа) ī = 18″, а у слові kiškis ī = 17″; у слові šekė ē = 51″, а у слові šėkų ē = 50″. У закритому складі голосні й дифтонги коротші, ніж у відкритому, оскільки частина енергії тут витрачається на вимову наступного за ними приголосного.
b) Попередній приголосний: після дзвінкого приголосного голосний або дифтонг дещо довший, ніж після глухого, оскільки глухі приголосні вимовляються енергійніше, ніж дзвінкі, наприклад: у слові būs ū = 22″, а у слові pūs ū = 21″.
c) Наголос: той самий наголошений голосний або дифтонг довший за ненаголошений, оскільки вимовляється значно енергійніше, ніж ненаголошений, наприклад: у слові kaši ā = 20″, а у слові kaši a = 17″.
d) Місце наголосу в слові: чим далі ненаголошений склад від наголошеного, тим коротший звук, що його утворює, оскільки найбільша кількість енергії припадає на наголошений склад і склади, що стоять поблизу нього, наприклад: у слові akmuõ a = 15″, а у слові akmenyje a = 13″.
e) Кількість складів у слові: чим менше складів має слово, тим довші звуки, що їх утворюють, а чим більше — тим вони коротші, наприклад: у слові piniginiam t = 15″, а у слові piniginiame i = 13″. Причина полягає в тому, що кількість енергії, яка виділяється на вимову слова з певною кількістю складів, є обмеженою і сталою величиною. Тому зі збільшенням енергійності вимови наголошеного складу ненаголошені склади потерпають; і чим їх більше, тим коротше й менш енергійно їх вимовляють².
ė) Кількість звуків, що утворюють інші склади слова: якщо у слові є один або кілька довгих голосних чи дифтонгів, то звуки, що утворюють усі склади цього слова
1″, або σ (сигма) = 0,01 сек., є одиницею часу, якою в експериментальній фонетиці позначають довжину звука. В акустиці 1″ (σ) = 0,001 сек.
² Див. Л. В. Щерба, Русские гласные в качественном и количественном отношении, 151, С. - Петербург, 1912.
207
Page 2
є дещо коротшими, ніж у слові, що не має довгих голосних і дифтонгів, оскільки вимова довгих звуків потребує більше енергії, ніж вимова коротких голосних, наприклад: у слові kìbo o =39″, а у слові kỹbo o=34″.
f) Позиція голосного або дифтонга у слові: в абсолютному кінці слова голосні та дифтонги значно довші за ті самі голосні та дифтонги в інших фонетичних позиціях, наприклад: у слові sėkti ė=23″, а у слові sėktė ė=28″. Подовження голосних і дифтонгів в абсолютному кінці слова, властиве литовській, російській та іншим мовам, пояснюється дуже повільною, нічим не стримуваною рекурсією мовленнєвих органів3. Так само голосні та дифтонги в останньому закритому складі слова дещо довші, ніж в інших фонетичних позиціях, але коротші, ніж в абсолютному кінці слова.
g) Інтонація: звуки, що утворюють довгі склади й мають циркумфлексну інтонацію, довші за ті самі звуки з акутовою інтонацією, наприклад: у слові dýgė (дієприкметник минулого часу активного стану) ī=22″, а у слові dỹgė (одн. знах. відм.) «вид болотного моху» ī=24″; nešioti ō=34″, а у слові nešiõte ō=39″.
h) Темп мовлення: під час швидкого мовлення звуки, що утворюють усі склади слова, коротші, ніж під час повільного мовлення.
i) Якість голосного: короткі та відповідні їм довгі голосні, що стоять в однакових фонетичних позиціях, завжди мають неоднакову тривалість, наприклад: у слові pùs ī=21″, а у слові pũs ū=32″, але в різних фонетичних позиціях довгі й короткі фонеми іноді можуть мати однакову тривалість (див. таблиці довгих і відповідних коротких фонем). Такий збіг тривалості довгих і коротких голосних фонем ще не означає їхньої нівеляції, оскільки довгі й короткі голосні литовської мови розрізняються не лише тривалістю, а й іншими ознаками: якістю, напруженням мовних органів, енергійністю тощо. Якщо одна ознака з усього комплексу зникає, а всі інші зберігаються, довгі й короткі голосні фонеми не нівелюються. Так само тривалістю відрізняються голосні та дифтонги цілком різної якості. Зазвичай голосні низького й середнього підняття довші за голосні високого підняття, оскільки після голосних високого підняття змикання або звуження приголосного починається дещо раніше4.
Отже, тривалість звука, що утворює кожен склад, залежить від комплексу умов: зі зміною фонетичної позиції дещо змінюється й тривалість звука. Для ненаголошених голосних і дифтонгів литовської мови, які завжди зберігають свою якість, характерна кількісна редукція, або скорочення. Тривалість довгих і коротких голосних та дифтонгів коливається: довгим голосним і дифтонгам властивий досить значний діапазон коливань, а коротким голосним — дещо менший (див. відповідні таблиці). Однак у тій самій фонетичній позиції тривалість звука є сталою величиною.
Не всі наведені тут обставини однаково важливі для тривалості звука. У довгих і відповідних коротких голосних, що становлять самостійні фонеми й розрізняють значення слів та їхніх форм, наприклад: à: ã у словах kàs: kãs; ė: ē у словах mės: mės; ī: ī у словах tīko: tỹko (пор. týkoti); ū: ū у словах pùs: pũs; ò: ō у словах lòtas (міра ваги): lótas (пор. lótį), різниця тривалості виконує фонемну функцію, а тому є найважливішою. Усі інші зазначені вище об-
3 Див. там само, 132.
4 Див. там само, 132.
208
Page 3
Обставини, через які дещо змінюється тривалість складотворного звука, лише свідчать про кількісні коливання тієї самої фонеми в різних фонетичних позиціях, але не мають фонемного значення і є менш важливими.
II Довгота голосних5
1. Довгота голосних переднього ряду
Фонема i. Тривалість наголошеної довгої фонеми ī верхнього підняття коливається приблизно від 22″ до 36″, а ненаголошеної — від 20″ до 32″ (див. табл. 1).
Наголошена: 1 — абсолютний кінець; 2 — 1-й відкритий склад, 2-й закритий склад, абсолютний кінець; 3 — 2-й відкритий склад, 3-й закритий склад; 4 — 4-й відкритий склад; 5 — 36″, 22″, 24″, 34″, 36″, 22″, 32″, 35″, 34″. Ненаголошена: 1-й відкритий склад 2-й, 2-й закритий склад 1-й, абсолютний кінець; 2-й відкритий склад 1-й, абсолютний кінець; 2-й відкритий склад 3-й, 1-й відкритий склад 3-й. 20″, 28″, 32″, 20″, 29″, 28″, 22″.
Таблиця 1
Фонема i. Тривалість наголошеної короткої фонеми i верхнього підняття коливається приблизно від 13″ до 21″, а ненаголошеної — від 9″ до 16″ (див. табл. 2).
Наголошена: 1 — закритий склад, абсолютний кінець; 2 — 1-й закритий склад, 1-й відкритий склад, абсолютний кінець; 3 — 1-й і 2-й відкриті склади, абсолютний кінець; 4 — 3-й відкритий склад; 5 — 3-й відкритий склад; 10. 19″, 21″, 17″, 18″, 19″, 16″, 20″, 15″, 13″. Ненаголошена: 2-й закритий склад 1-й, 2-й відкритий склад 2-й, абсолютний кінець 1-й, 1-й відкритий склад 3-й, абсолютний кінець 1-й, 1-й відкритий склад 3-й, 2-й відкритий склад 4-й, 3-й відкритий склад 7-й, 4-й закритий склад 7-й. 14″, 14″, 16″, 13″, 15″, 11″, 11″, 9″, 11″.
Таблиця 2
5 У наведених тут таблицях указано в морах тривалість кожного голосного й дифтонга в найважливіших фонетичних позиціях. Числа вгорі таблиць 1, 2, 3 тощо означають кількість складів у слові, що містить голосний або дифтонг. Скорочення закр. скл. = означає «у закритому складі», відкр. скл. = — «у відкритому складі», абс. к. = — «в абсолютному кінці». Число перед цими скороченнями (наприклад: 1-й відкритий склад) означає порядковий номер складу в слові, у якому міститься голосний або дифтонг; число після цих скорочень (наприклад: 2-й закритий склад 1-й) означає порядковий номер наголошеного складу слова. Знак ˊ перед числовим рядом означає тривалість голосного або дифтонга з акутовою інтонацією, а ~ — з циркумфлексною. У таблицях наведено тривалість голосних і дифтонгів після глухих або між глухими приголосними.
14. Kalbotyros klausimai, III
209
Page 4
Фонема ė. Тривалість наголошеної довгої фонеми ė середнього підняття коливається приблизно від 30″ до 49″, а ненаголошеної — від 17″ до 29″ (див. табл. 3).
Наголошена; Ненаголошена; 1; 2; 3; 4; закр. скл.; 1-й відкритий скл.; 2-й закритий скл.; абс. кін.; 2-й відкритий скл.; 33″; 36″; 30″; 33″; 48″; 49″; 49″; 1-й відкритий скл. 2.; 1-й відкритий скл. 3.; 2-й відкритий скл. 3.; абс. кін. 1.; 1-й відкритий скл. 2.; 2-й відкритий скл. 3.; 21″; 28″; 21″; 19″; 26″; 29″; 17″; 20″
Таблиця 3
Фонема e. Тривалість наголошеної короткої фонеми e середнього підняття, що трапляється лише в іншомовних словах, коливається приблизно від 17″ до 25″, а ненаголошеної — від 14″ до 19″ (див. табл. 4).
Наголошена; Ненаголошена; 2; 3; 4; 5; 6; 1-й відкритий скл.; 3-й відкритий скл.; 2-й відкритий скл.; 5-й відкритий скл.; 25″; 22″; 20″; 18″; 17″; 1-й відкритий скл. 2.; 1-й відкритий скл. 3.; 2-й відкритий скл. 3.; 3-й відкритий скл. 4.; 19″; 14″; 19″; 18″; 16″; 14″
Таблиця 4
Фонема ę. Тривалість наголошеної короткої фонеми ę середнього підняття коливається приблизно від 18″ до 27″, а ненаголошеної — від 14″ до 21″ (див. табл. 5).
Наголошена; Ненаголошена; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 10; закр. скл.; абс. кін.; 1-й закритий скл.; 1-й відкритий скл.; 1-й відкритий скл.; 3-й відкритий скл.; 5-й відкритий скл.; 26″; 27″; 23″; 25″; 24″; 24″; 27″; 20″; 26″; 18″; 27″; 1-й відкритий скл. 2.; 1-й відкритий скл. 3.; абс. кін. 1.; 2-й відкритий скл. 3.; 2-й відкритий скл. 4.; 2-й відкритий скл. 3.; абс. кін. 3.; 1-й відкритий скл. 7.; 21″; 19″; 16″; 21″; 16″; 14″; 15″; 19″; 15″
Таблиця 5
210
Page 5
Фонема ē. Тривалість наголошеної довгої фонеми середнього піднесення ē коливається від 43″ до 51″, а ненаголошеної — від 33″ до 35″ (див. табл. 6).
Наголошена: 1 — закритий склад 50″; 1 — довгий відкритий склад 51″; 2 — 1-й закритий склад 50″; початковий склад 51″; 3 — довгий відкритий склад 43″; 2-й відкритий склад 49″. Ненаголошена: початковий склад 1-й — 35″; початковий склад 1-й — 33″.
Таблиця 6
2. Тривалість голосних заднього ряду
Фонема ū. Тривалість наголошеної довгої фонеми високого піднесення ū коливається приблизно від 26″ до 46″, а ненаголошеної — від 13″ до 29″ (див. табл. 7).
Наголошена: 1 — 1-й закритий склад 29″, початковий склад 32″ і 39″; 2 — 1-й відкритий склад 28″, 1-й закритий склад 27″, початковий склад 46″; 3 — 1-й відкритий склад 27″, початковий склад 44″; 4 — 1-й закритий склад 26″. Ненаголошена: 1-й відкритий склад 2-й — 24″; 2-й закритий склад 1-й — 23″; початковий склад — 29″; 1-й відкритий склад 3-й — 20″; 1-й відкритий склад 2-й — 18″; 6-й закритий склад 7-й — 13″.
Таблиця 7
Фонема u. Тривалість наголошеної короткої фонеми високого піднесення u коливається приблизно від 17″ до 24″, а ненаголошеної — від 12″ до 19″ (див. табл. 8).
Наголошена: 1 — 1-й закритий склад 21″; 2 — 1-й відкритий склад 20″, 2-й закритий склад 19″, початковий склад 23″; 3 — 1-й закритий склад 17″, 2-й відкритий склад 18″, початковий склад 24″; 4 — 1-й закритий склад 20″. Ненаголошена: 1-й відкритий склад 2-й — 17″; 2-й закритий склад 1-й — 15″; початковий склад 1-й — 19″; 1-й відкритий склад 3-й — 14″; 1-й відкритий склад 2-й — 15″; початковий склад 1-й — 18″; 2-й відкритий склад 3-й — 14″; 1-й відкритий склад 5-й — 12″; 1-й відкритий склад 6-й — 12″.
Таблиця 8
211
Page 6
Фонема ō. Тривалість наголошеної довгої фонеми середнього підняття ō коливається приблизно від 34″ до 48″, а ненаголошеної — від 15″ до 39″ (див. табл. 9).
Фонема o. Тривалість наголошеної короткої фонеми середнього підняття o коливається приблизно від 23″ до 26″, а ненаголошеної — від 16″ до 21″ (див. табл. 10).
Фонема a. Тривалість наголошеної короткої фонеми нижнього підняття a коливається приблизно від 18″ до 29″, а ненаголошеної — від 10″ до 19″ (див. табл. 11).
Фонема ā. Тривалість наголошеної довгої фонеми нижнього підняття ā коливається приблизно від 35″ до 53″, а ненаголошеної — від 33″ до 40″ (див. табл. 12).
Наголошена | 1: закр. склад; а. г. | 2: 1-й відкр. склад; 1-й закр. склад; а. г. | 3: 1-й відкр. склад; 2-й відкр. склад; 2-й закр. склад; а. г. | 4: 1-й відкр. склад | 5: 3-й відкр. склад | 39″; 35″; 47″; 53″; 47″; 41″; 37″; 42″; 41″; 37″ | Ненаголошена: а. г.₁; 40″; а. г.₁; 33″
Таблиця 12
III ТРИВАЛІСТЬ ДИФТОНГІВ
Будь-який довгий голосний у 1,5–2 рази довший за відповідний короткий. Дифтонги мають приблизно таку саму тривалість, як довгі голосні, тобто дифтонг потрібно вимовляти стільки ж часу, скільки довгий голосний. Діапазон коливань тривалості дифтонгів менший, ніж у голосних.
1. Тривалість чистих дифтонгів
Фонема ai. Тривалість наголошеної фонеми ai коливається від 32″ до 52″, а ненаголошеної — від 30″ до 34″ (див. табл. 13).
Наголошена | 2: 1-й відкр. склад | 3: 1-й закр. склад; 2-й відкр. склад | 34″; 32″; 41″; 44″; 52″; 42″; 48″ | Ненаголошена: 1-й відкр. склад; а. г.₁; 30″; 33″; 34″
Таблиця 13
213
Page 8
Фонема au. Довгота наголошеної фонеми au коливається від 36″ до 50″, а ненаголошеної — від 30″ до 34″ (див. табл. 14).
Таблиця 14
Фонема ei. Довгота наголошеної фонеми ei коливається від 40″ до 56″, а ненаголошеної — від 28″ до 36″ (див. табл. 15).
Таблиця 15
Фонема eu. Наголошена фонема eu, що трапляється в міжнародних словах дуже рідко, має приблизно 30″ довготи, а довгота ненаголошеної коливається від 15″ до 21″ (див. табл. 16).
Таблиця 16
214
Page 9
Фонема oi. Довгота наголошеної фонеми oi, що трапляється в міжнародних словах, коливається від 42″ до 51″, а ненаголошеної — від 25″ до 30″ (див. табл. 17).
Таблиця 17
Фонема ui. Довгота наголошеної фонеми ui коливається від 40″ до 50″, а ненаголошеної — від 24″ до 28″ (див. табл. 18).
Таблиця 18
215
Page 10
2. Тривалість сполучених дифтонгів
Фонема ie. Тривалість наголошеної фонеми ie коливається від 30″ до 48″, а ненаголошеної — від 23″ до 30″ (див. табл. 19).
Наголошена | 2 | 3 | 1-й відкритий склад | 2-й закритий склад | абсолютний кінець | 1-й закритий склад | 2-й відкритий склад | 31″ | 30″ | 30″ | 32″ | 38″ | 48″ | 32″ | 33″ | Ненаголошена | 1-й відкритий склад 2 | 2-й відкритий склад 1 | 30″ | 23″
Таблиця 19
Фонема uo. Тривалість наголошеної фонеми uo коливається приблизно від 34″ до 52″, а ненаголошеної — від 23″ до 29″ (див. табл. 20).
Наголошена | 1 | 2 | 3 | 4 | абсолютний кінець | 1-й відкритий склад | 1-й закритий склад | абсолютний кінець | 2-й відкритий склад | 2-й закритий склад | 34″ | 52″ | 39″ | 39″ | 40″ | 38″ | Ненаголошена | 1-й відкритий склад 2 | 2-й відкритий склад 3 | 2-й відкритий склад 2 | 2-й відкритий склад 1 | 3-й відкритий склад 4 | 2-й відкритий склад 4 | 29″ | 28″ | 27″ | 28″ | 23″ | 24″
Таблиця 20
IV РЯД ГОЛОСНИХ І ДИФТОНГІВ ЗА ЇХНЬОЮ ТРИВАЛІСТЮ
Найдовшою серед усіх довгих голосних є фонема нижнього піднесення ā (максимальна тривалість 53″), далі йдуть фонеми середнього піднесення ē (максимальна тривалість 51″), ė (максимальна тривалість 49″) і ō (максимальна тривалість 48″), за ними — фонеми верхнього піднесення ū (максимальна тривалість 46″) та i, що характеризується найвищим піднесенням (максимальна тривалість 36″); вона є найкоротшою серед усіх довгих голосних фонем.
Найдовшою серед усіх коротких голосних фонем є фонема нижнього піднесення a (максимальна тривалість 29″), далі йдуть фонеми середнього піднесення e (максимальна
216
Page 11
тривалість 27”), а (максимальна тривалість 26”), e (максимальна тривалість 25”), після них ідуть короткі фонеми високого піднесення у (максимальна тривалість 24”) та і — найкоротша з усіх коротких фонем (максимальна тривалість 21”).
Найдовшою з усіх дифтонгічних фонем є ei (максимальна тривалість 56”), за нею йдуть фонеми ai та uo (їхня максимальна тривалість — 52”), далі — oi (максимальна тривалість 51”), потім ідуть au та ui (їхня максимальна тривалість — 50”), за ними йде ie (максимальна тривалість 48”), а останнє місце посідає фонема eu (максимальна тривалість 30”).
ТРИВАЛІСТЬ, АБО КІЛЬКІСТЬ ГОЛОСНИХ І ДИФТОНГІВ У ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ
В. А. ВАЙТКЯВИЧЮТЕ
Резюме
Дослідження литовського вокалізму експериментальним методом дало змогу встановити, що тривалість голосних і дифтонгів у литовській мові зумовлюють такі обставини: 1) характер складу (у закритому складі тривалість менша, ніж у відкритому); 2) якість попереднього приголосного (після дзвінкого тривалість більша, ніж після глухого); 3) наголос (наголошений голосний довший, ніж ненаголошений відповідної якості); 4) місце наголосу в слові (голосні й дифтонги в складах, розташованих близько до наголосу, довші, ніж у складах, віддаленіших від нього); 5) кількість складів у слові (що більше складів, то сильніше скорочується тривалість усіх голосних і дифтонгів у слові, і навпаки); 6) місце голосного й дифтонга (в абсолютному кінці слова всі голосні й дифтонги довші, ніж в інших фонетичних позиціях); 7) інтонація (голосні й дифтонги з висхідним наголосом трохи довші, ніж зі спадним); 8) темп мовлення (за швидкого темпу мовлення всі голосні й дифтонги у слові скорочуються); 9) якість голосного (голосні низького підняття довші, ніж голосні високого підняття).
Далі у статті наведено таблиці тривалості кожної фонеми в основних фонетичних позиціях, а всі фонеми розташовано за тривалістю у відповідний ряд.