Lietuvių kalbos balsių ir dvibalsių ilgumas, arba kiekybė

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, III LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA ДОВЖИНА, АБО КІЛЬКІСТЬ ГОЛОСНИХ І ДИФТОНГІВ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ V. Vaitkevičiūtė I ДОВЖИНА, ОБСТАВИНИ, ЩО ЇЇ ЗУМОВЛЮЮТЬ, І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ Довжиною голосного або дифтонга називають час, необхідний для його вимови. Довжину голосних і дифтонгів литовської мови, коли всі інші фонетичні умови однакові, визначають такі обставини: a) Характер складу, у якому міститься голосний або дифтонг: у відкритому складі він дещо довший, ніж у закритому, наприклад: у слові kišis (майб. час, 3-тя особа) ī = 18″, а у слові kiškis ī = 17″; у слові šekė ē = 51″, а у слові šėkų ē = 50″. У закритому складі голосні й дифтонги коротші, ніж у відкритому, оскільки частина енергії тут витрачається на вимову наступного за ними приголосного. b) Попередній приголосний: після дзвінкого приголосного голосний або дифтонг дещо довший, ніж після глухого, оскільки глухі приголосні вимовляються енергійніше, ніж дзвінкі, наприклад: у слові būs ū = 22″, а у слові pūs ū = 21″. c) Наголос: той самий наголошений голосний або дифтонг довший за ненаголошений, оскільки вимовляється значно енергійніше, ніж ненаголошений, наприклад: у слові kaši ā = 20″, а у слові kaši a = 17″. d) Місце наголосу в слові: чим далі ненаголошений склад від наголошеного, тим коротший звук, що його утворює, оскільки найбільша кількість енергії припадає на наголошений склад і склади, що стоять поблизу нього, наприклад: у слові akmuõ a = 15″, а у слові akmenyje a = 13″. e) Кількість складів у слові: чим менше складів має слово, тим довші звуки, що їх утворюють, а чим більше — тим вони коротші, наприклад: у слові piniginiam t = 15″, а у слові piniginiame i = 13″. Причина полягає в тому, що кількість енергії, яка виділяється на вимову слова з певною кількістю складів, є обмеженою і сталою величиною. Тому зі збільшенням енергійності вимови наголошеного складу ненаголошені склади потерпають; і чим їх більше, тим коротше й менш енергійно їх вимовляють². ė) Кількість звуків, що утворюють інші склади слова: якщо у слові є один або кілька довгих голосних чи дифтонгів, то звуки, що утворюють усі склади цього слова 1″, або σ (сигма) = 0,01 сек., є одиницею часу, якою в експериментальній фонетиці позначають довжину звука. В акустиці 1″ (σ) = 0,001 сек. ² Див. Л. В. Щерба, Русские гласные в качественном и количественном отношении, 151, С. - Петербург, 1912. 207 є дещо коротшими, ніж у слові, що не має довгих голосних і дифтонгів, оскільки вимова довгих звуків потребує більше енергії, ніж вимова коротких голосних, наприклад: у слові kìbo o =39″, а у слові kỹbo o=34″. f) Позиція голосного або дифтонга у слові: в абсолютному кінці слова голосні та дифтонги значно довші за ті самі голосні та дифтонги в інших фонетичних позиціях, наприклад: у слові sėkti ė=23″, а у слові sėktė ė=28″. Подовження голосних і дифтонгів в абсолютному кінці слова, властиве литовській, російській та іншим мовам, пояснюється дуже повільною, нічим не стримуваною рекурсією мовленнєвих органів3. Так само голосні та дифтонги в останньому закритому складі слова дещо довші, ніж в інших фонетичних позиціях, але коротші, ніж в абсолютному кінці слова. g) Інтонація: звуки, що утворюють довгі склади й мають циркумфлексну інтонацію, довші за ті самі звуки з акутовою інтонацією, наприклад: у слові dýgė (дієприкметник минулого часу активного стану) ī=22″, а у слові dỹgė (одн. знах. відм.) «вид болотного моху» ī=24″; nešioti ō=34″, а у слові nešiõte ō=39″. h) Темп мовлення: під час швидкого мовлення звуки, що утворюють усі склади слова, коротші, ніж під час повільного мовлення. i) Якість голосного: короткі та відповідні їм довгі голосні, що стоять в однакових фонетичних позиціях, завжди мають неоднакову тривалість, наприклад: у слові pùs ī=21″, а у слові pũs ū=32″, але в різних фонетичних позиціях довгі й короткі фонеми іноді можуть мати однакову тривалість (див. таблиці довгих і відповідних коротких фонем). Такий збіг тривалості довгих і коротких голосних фонем ще не означає їхньої нівеляції, оскільки довгі й короткі голосні литовської мови розрізняються не лише тривалістю, а й іншими ознаками: якістю, напруженням мовних органів, енергійністю тощо. Якщо одна ознака з усього комплексу зникає, а всі інші зберігаються, довгі й короткі голосні фонеми не нівелюються. Так само тривалістю відрізняються голосні та дифтонги цілком різної якості. Зазвичай голосні низького й середнього підняття довші за голосні високого підняття, оскільки після голосних високого підняття змикання або звуження приголосного починається дещо раніше4. Отже, тривалість звука, що утворює кожен склад, залежить від комплексу умов: зі зміною фонетичної позиції дещо змінюється й тривалість звука. Для ненаголошених голосних і дифтонгів литовської мови, які завжди зберігають свою якість, характерна кількісна редукція, або скорочення. Тривалість довгих і коротких голосних та дифтонгів коливається: довгим голосним і дифтонгам властивий досить значний діапазон коливань, а коротким голосним — дещо менший (див. відповідні таблиці). Однак у тій самій фонетичній позиції тривалість звука є сталою величиною. Не всі наведені тут обставини однаково важливі для тривалості звука. У довгих і відповідних коротких голосних, що становлять самостійні фонеми й розрізняють значення слів та їхніх форм, наприклад: à: ã у словах kàs: kãs; ė: ē у словах mės: mės; ī: ī у словах tīko: tỹko (пор. týkoti); ū: ū у словах pùs: pũs; ò: ō у словах lòtas (міра ваги): lótas (пор. lótį), різниця тривалості виконує фонемну функцію, а тому є найважливішою. Усі інші зазначені вище об- 3 Див. там само, 132. 4 Див. там само, 132. 208 Обставини, через які дещо змінюється тривалість складотворного звука, лише свідчать про кількісні коливання тієї самої фонеми в різних фонетичних позиціях, але не мають фонемного значення і є менш важливими. II Довгота голосних5 1. Довгота голосних переднього ряду Фонема i. Тривалість наголошеної довгої фонеми ī верхнього підняття коливається приблизно від 22″ до 36″, а ненаголошеної — від 20″ до 32″ (див. табл. 1). Наголошена: 1 — абсолютний кінець; 2 — 1-й відкритий склад, 2-й закритий склад, абсолютний кінець; 3 — 2-й відкритий склад, 3-й закритий склад; 4 — 4-й відкритий склад; 5 — 36″, 22″, 24″, 34″, 36″, 22″, 32″, 35″, 34″. Ненаголошена: 1-й відкритий склад 2-й, 2-й закритий склад 1-й, абсолютний кінець; 2-й відкритий склад 1-й, абсолютний кінець; 2-й відкритий склад 3-й, 1-й відкритий склад 3-й. 20″, 28″, 32″, 20″, 29″, 28″, 22″. Таблиця 1 Фонема i. Тривалість наголошеної короткої фонеми i верхнього підняття коливається приблизно від 13″ до 21″, а ненаголошеної — від 9″ до 16″ (див. табл. 2). Наголошена: 1 — закритий склад, абсолютний кінець; 2 — 1-й закритий склад, 1-й відкритий склад, абсолютний кінець; 3 — 1-й і 2-й відкриті склади, абсолютний кінець; 4 — 3-й відкритий склад; 5 — 3-й відкритий склад; 10. 19″, 21″, 17″, 18″, 19″, 16″, 20″, 15″, 13″. Ненаголошена: 2-й закритий склад 1-й, 2-й відкритий склад 2-й, абсолютний кінець 1-й, 1-й відкритий склад 3-й, абсолютний кінець 1-й, 1-й відкритий склад 3-й, 2-й відкритий склад 4-й, 3-й відкритий склад 7-й, 4-й закритий склад 7-й. 14″, 14″, 16″, 13″, 15″, 11″, 11″, 9″, 11″. Таблиця 2 5 У наведених тут таблицях указано в морах тривалість кожного голосного й дифтонга в найважливіших фонетичних позиціях. Числа вгорі таблиць 1, 2, 3 тощо означають кількість складів у слові, що містить голосний або дифтонг. Скорочення закр. скл. = означає «у закритому складі», відкр. скл. = — «у відкритому складі», абс. к. = — «в абсолютному кінці». Число перед цими скороченнями (наприклад: 1-й відкритий склад) означає порядковий номер складу в слові, у якому міститься голосний або дифтонг; число після цих скорочень (наприклад: 2-й закритий склад 1-й) означає порядковий номер наголошеного складу слова. Знак ˊ перед числовим рядом означає тривалість голосного або дифтонга з акутовою інтонацією, а ~ — з циркумфлексною. У таблицях наведено тривалість голосних і дифтонгів після глухих або між глухими приголосними. 14. Kalbotyros klausimai, III 209 Фонема ė. Тривалість наголошеної довгої фонеми ė середнього підняття коливається приблизно від 30″ до 49″, а ненаголошеної — від 17″ до 29″ (див. табл. 3). Наголошена; Ненаголошена; 1; 2; 3; 4; закр. скл.; 1-й відкритий скл.; 2-й закритий скл.; абс. кін.; 2-й відкритий скл.; 33″; 36″; 30″; 33″; 48″; 49″; 49″; 1-й відкритий скл. 2.; 1-й відкритий скл. 3.; 2-й відкритий скл. 3.; абс. кін. 1.; 1-й відкритий скл. 2.; 2-й відкритий скл. 3.; 21″; 28″; 21″; 19″; 26″; 29″; 17″; 20″ Таблиця 3 Фонема e. Тривалість наголошеної короткої фонеми e середнього підняття, що трапляється лише в іншомовних словах, коливається приблизно від 17″ до 25″, а ненаголошеної — від 14″ до 19″ (див. табл. 4). Наголошена; Ненаголошена; 2; 3; 4; 5; 6; 1-й відкритий скл.; 3-й відкритий скл.; 2-й відкритий скл.; 5-й відкритий скл.; 25″; 22″; 20″; 18″; 17″; 1-й відкритий скл. 2.; 1-й відкритий скл. 3.; 2-й відкритий скл. 3.; 3-й відкритий скл. 4.; 19″; 14″; 19″; 18″; 16″; 14″ Таблиця 4 Фонема ę. Тривалість наголошеної короткої фонеми ę середнього підняття коливається приблизно від 18″ до 27″, а ненаголошеної — від 14″ до 21″ (див. табл. 5). Наголошена; Ненаголошена; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 10; закр. скл.; абс. кін.; 1-й закритий скл.; 1-й відкритий скл.; 1-й відкритий скл.; 3-й відкритий скл.; 5-й відкритий скл.; 26″; 27″; 23″; 25″; 24″; 24″; 27″; 20″; 26″; 18″; 27″; 1-й відкритий скл. 2.; 1-й відкритий скл. 3.; абс. кін. 1.; 2-й відкритий скл. 3.; 2-й відкритий скл. 4.; 2-й відкритий скл. 3.; абс. кін. 3.; 1-й відкритий скл. 7.; 21″; 19″; 16″; 21″; 16″; 14″; 15″; 19″; 15″ Таблиця 5 210 Фонема ē. Тривалість наголошеної довгої фонеми середнього піднесення ē коливається від 43″ до 51″, а ненаголошеної — від 33″ до 35″ (див. табл. 6). Наголошена: 1 — закритий склад 50″; 1 — довгий відкритий склад 51″; 2 — 1-й закритий склад 50″; початковий склад 51″; 3 — довгий відкритий склад 43″; 2-й відкритий склад 49″. Ненаголошена: початковий склад 1-й — 35″; початковий склад 1-й — 33″. Таблиця 6 2. Тривалість голосних заднього ряду Фонема ū. Тривалість наголошеної довгої фонеми високого піднесення ū коливається приблизно від 26″ до 46″, а ненаголошеної — від 13″ до 29″ (див. табл. 7). Наголошена: 1 — 1-й закритий склад 29″, початковий склад 32″ і 39″; 2 — 1-й відкритий склад 28″, 1-й закритий склад 27″, початковий склад 46″; 3 — 1-й відкритий склад 27″, початковий склад 44″; 4 — 1-й закритий склад 26″. Ненаголошена: 1-й відкритий склад 2-й — 24″; 2-й закритий склад 1-й — 23″; початковий склад — 29″; 1-й відкритий склад 3-й — 20″; 1-й відкритий склад 2-й — 18″; 6-й закритий склад 7-й — 13″. Таблиця 7 Фонема u. Тривалість наголошеної короткої фонеми високого піднесення u коливається приблизно від 17″ до 24″, а ненаголошеної — від 12″ до 19″ (див. табл. 8). Наголошена: 1 — 1-й закритий склад 21″; 2 — 1-й відкритий склад 20″, 2-й закритий склад 19″, початковий склад 23″; 3 — 1-й закритий склад 17″, 2-й відкритий склад 18″, початковий склад 24″; 4 — 1-й закритий склад 20″. Ненаголошена: 1-й відкритий склад 2-й — 17″; 2-й закритий склад 1-й — 15″; початковий склад 1-й — 19″; 1-й відкритий склад 3-й — 14″; 1-й відкритий склад 2-й — 15″; початковий склад 1-й — 18″; 2-й відкритий склад 3-й — 14″; 1-й відкритий склад 5-й — 12″; 1-й відкритий склад 6-й — 12″. Таблиця 8 211 Фонема ō. Тривалість наголошеної довгої фонеми середнього підняття ō коливається приблизно від 34″ до 48″, а ненаголошеної — від 15″ до 39″ (див. табл. 9). 1 2 3 4 10 Наголошена закр. скл. 1. відкр. скл. 2. відкр. скл. 38″ 34″ 48″ 48″ 39″ Ненаголошена 1. відкр. скл. 2. 1. закр. скл. 2. а. г. 1. 1. закр. скл. 2. 1. закр. скл. 3. 3. відкр. скл. 1. 6. відкр. скл. 8. 32″ 29″ 39″ 28″ 27″ 26″ 15″ Таблиця 9 Фонема o. Тривалість наголошеної короткої фонеми середнього підняття o коливається приблизно від 23″ до 26″, а ненаголошеної — від 16″ до 21″ (див. табл. 10). 2 4 5 Наголошена 1. закр. скл. 1. відкр. скл. а. г. 2. відкр. скл. 23″ 24″ 26″ 23″ Ненаголошена 1. відкр. скл. 2. 1. відкр. скл. 3. 1. закр. скл. 2. 1. закр. скл. 3. 21″ 20″ 16″ 17″ Таблиця 10 Фонема a. Тривалість наголошеної короткої фонеми нижнього підняття a коливається приблизно від 18″ до 29″, а ненаголошеної — від 10″ до 19″ (див. табл. 11). 1 2 3 4 5 6 10 Наголошена закр. скл. а. г. 1. закр. скл. 1. відкр. скл. а. г. 1. відкр. скл. а. г. 23″ 28″ 18″ 20″ 29″ 18″ 27″ Ненаголошена 1. закр. скл. 2. 1. відкр. скл. 2. а. г. 1. 1. відкр. скл. 2. 1. закр. скл. 3. 2. відкр. скл. 1. а. г. 1. 1. відкр. скл. 3. 1. закр. скл. 4. 4. закр. скл. 3. 1. відкр. скл. 3. 6 закр. скл. 5. 2. відкр. скл. 7. 5. відкр. скл. 7. 15″ 17″ 19″ 16″ 14″ 15″ 19″ 14″ 13″ 17″ 13″ 16″ 10″ 12″ Таблиця 11 212 Фонема ā. Тривалість наголошеної довгої фонеми нижнього підняття ā коливається приблизно від 35″ до 53″, а ненаголошеної — від 33″ до 40″ (див. табл. 12). Наголошена | 1: закр. склад; а. г. | 2: 1-й відкр. склад; 1-й закр. склад; а. г. | 3: 1-й відкр. склад; 2-й відкр. склад; 2-й закр. склад; а. г. | 4: 1-й відкр. склад | 5: 3-й відкр. склад | 39″; 35″; 47″; 53″; 47″; 41″; 37″; 42″; 41″; 37″ | Ненаголошена: а. г.₁; 40″; а. г.₁; 33″ Таблиця 12 III ТРИВАЛІСТЬ ДИФТОНГІВ Будь-який довгий голосний у 1,5–2 рази довший за відповідний короткий. Дифтонги мають приблизно таку саму тривалість, як довгі голосні, тобто дифтонг потрібно вимовляти стільки ж часу, скільки довгий голосний. Діапазон коливань тривалості дифтонгів менший, ніж у голосних. 1. Тривалість чистих дифтонгів Фонема ai. Тривалість наголошеної фонеми ai коливається від 32″ до 52″, а ненаголошеної — від 30″ до 34″ (див. табл. 13). Наголошена | 2: 1-й відкр. склад | 3: 1-й закр. склад; 2-й відкр. склад | 34″; 32″; 41″; 44″; 52″; 42″; 48″ | Ненаголошена: 1-й відкр. склад; а. г.₁; 30″; 33″; 34″ Таблиця 13 213 Фонема au. Довгота наголошеної фонеми au коливається від 36″ до 50″, а ненаголошеної — від 30″ до 34″ (див. табл. 14). Таблиця 14 Фонема ei. Довгота наголошеної фонеми ei коливається від 40″ до 56″, а ненаголошеної — від 28″ до 36″ (див. табл. 15). Таблиця 15 Фонема eu. Наголошена фонема eu, що трапляється в міжнародних словах дуже рідко, має приблизно 30″ довготи, а довгота ненаголошеної коливається від 15″ до 21″ (див. табл. 16). Таблиця 16 214 Фонема oi. Довгота наголошеної фонеми oi, що трапляється в міжнародних словах, коливається від 42″ до 51″, а ненаголошеної — від 25″ до 30″ (див. табл. 17). Таблиця 17 Фонема ui. Довгота наголошеної фонеми ui коливається від 40″ до 50″, а ненаголошеної — від 24″ до 28″ (див. табл. 18). Таблиця 18 215 2. Тривалість сполучених дифтонгів Фонема ie. Тривалість наголошеної фонеми ie коливається від 30″ до 48″, а ненаголошеної — від 23″ до 30″ (див. табл. 19). Наголошена | 2 | 3 | 1-й відкритий склад | 2-й закритий склад | абсолютний кінець | 1-й закритий склад | 2-й відкритий склад | 31″ | 30″ | 30″ | 32″ | 38″ | 48″ | 32″ | 33″ | Ненаголошена | 1-й відкритий склад 2 | 2-й відкритий склад 1 | 30″ | 23″ Таблиця 19 Фонема uo. Тривалість наголошеної фонеми uo коливається приблизно від 34″ до 52″, а ненаголошеної — від 23″ до 29″ (див. табл. 20). Наголошена | 1 | 2 | 3 | 4 | абсолютний кінець | 1-й відкритий склад | 1-й закритий склад | абсолютний кінець | 2-й відкритий склад | 2-й закритий склад | 34″ | 52″ | 39″ | 39″ | 40″ | 38″ | Ненаголошена | 1-й відкритий склад 2 | 2-й відкритий склад 3 | 2-й відкритий склад 2 | 2-й відкритий склад 1 | 3-й відкритий склад 4 | 2-й відкритий склад 4 | 29″ | 28″ | 27″ | 28″ | 23″ | 24″ Таблиця 20 IV РЯД ГОЛОСНИХ І ДИФТОНГІВ ЗА ЇХНЬОЮ ТРИВАЛІСТЮ Найдовшою серед усіх довгих голосних є фонема нижнього піднесення ā (максимальна тривалість 53″), далі йдуть фонеми середнього піднесення ē (максимальна тривалість 51″), ė (максимальна тривалість 49″) і ō (максимальна тривалість 48″), за ними — фонеми верхнього піднесення ū (максимальна тривалість 46″) та i, що характеризується найвищим піднесенням (максимальна тривалість 36″); вона є найкоротшою серед усіх довгих голосних фонем. Найдовшою серед усіх коротких голосних фонем є фонема нижнього піднесення a (максимальна тривалість 29″), далі йдуть фонеми середнього піднесення e (максимальна 216 тривалість 27”), а (максимальна тривалість 26”), e (максимальна тривалість 25”), після них ідуть короткі фонеми високого піднесення у (максимальна тривалість 24”) та і — найкоротша з усіх коротких фонем (максимальна тривалість 21”). Найдовшою з усіх дифтонгічних фонем є ei (максимальна тривалість 56”), за нею йдуть фонеми ai та uo (їхня максимальна тривалість — 52”), далі — oi (максимальна тривалість 51”), потім ідуть au та ui (їхня максимальна тривалість — 50”), за ними йде ie (максимальна тривалість 48”), а останнє місце посідає фонема eu (максимальна тривалість 30”). ТРИВАЛІСТЬ, АБО КІЛЬКІСТЬ ГОЛОСНИХ І ДИФТОНГІВ У ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ В. А. ВАЙТКЯВИЧЮТЕ Резюме Дослідження литовського вокалізму експериментальним методом дало змогу встановити, що тривалість голосних і дифтонгів у литовській мові зумовлюють такі обставини: 1) характер складу (у закритому складі тривалість менша, ніж у відкритому); 2) якість попереднього приголосного (після дзвінкого тривалість більша, ніж після глухого); 3) наголос (наголошений голосний довший, ніж ненаголошений відповідної якості); 4) місце наголосу в слові (голосні й дифтонги в складах, розташованих близько до наголосу, довші, ніж у складах, віддаленіших від нього); 5) кількість складів у слові (що більше складів, то сильніше скорочується тривалість усіх голосних і дифтонгів у слові, і навпаки); 6) місце голосного й дифтонга (в абсолютному кінці слова всі голосні й дифтонги довші, ніж в інших фонетичних позиціях); 7) інтонація (голосні й дифтонги з висхідним наголосом трохи довші, ніж зі спадним); 8) темп мовлення (за швидкого темпу мовлення всі голосні й дифтонги у слові скорочуються); 9) якість голосного (голосні низького підняття довші, ніж голосні високого підняття). Далі у статті наведено таблиці тривалості кожної фонеми в основних фонетичних позиціях, а всі фонеми розташовано за тривалістю у відповідний ряд. 217