LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, V

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

НАЗВИ ОЗЕР¹

B. SAVUKYNAS

Č

Čed-asas с. Чедаси, Пнд — селонська назва, пор. лит. Kėdž-balė с. Бриагале, Шд; лат. Cede р. EnLV I 156; пор. також лит. прізв. Kedýs, Kėdàs; Kėd-áiniai місто (див. BgŽ CXLV): лит. kėd-oti «розкидати» LKŽ V 482; суф. -asa-, пор. Švėd-asas оз. An див. SkŽD311.

Озеро Чейчю < Чейчяй с. Рк (пор. прізв. Čeičys) — за фонетикою і територією селонська назва; пор. лит. Kyk-lė оз. GerON 59 (за К. Бугом), Kik-ežeris оз. Ign, пор. селонське Čič-ìrys оз.); лат. Cic-ene оз., Cik-slis оз. EnLV I; прус. назви Keyk-ot Keyk-aute оз. GerON 59; пор. лат. cik-slis «болотисте місце», cik-st-enis «щось в’язке, важке для розгризання» LVV I 390.

Čerč-iupys < Čerč-iupys р. с. Тителяй, вол. Дуокішкіс, Рк. — імовірно, селонська назва, пор. лит. Kerk-šnis р. с. Стегвілі, Пкр, Kerk-ut-viečiai с. вол. Лумпенай, Пгг: лит. kerk-šena «деревце, що поросло кривими гілками», kerk-utys «розгалуження одного стовбура на дві чи більше гілок; роздвоєння» LKŽ V 611.

Озеро Чернюкішкес < Чернюкішке с. вол. Ангінінкай, Ал, пор. прізв. Černiuikas.

Čiaunas 1. Пацяуне, вол. Южинтай, Рк 2. с. Пацяуне, вол. Жуклішкес, Жр — селонська назва (див. BgŽ CXLV), пор. лит. Kiaūnas оз., Kiaunà р. Лінкменис, Швч, Kiáunė пот. Смільгяй, Шд, Kiáun-upis с. Думшишкіс, Рс; лат. Caunas оз. Caun-upe, Caun-upīte. EnLV I 155; прус. Kavn-yne джерело GerON 59: лит. kiaunė, kiaunė; лат. caūna, caūne «куниця», прус. caune «куниця». Щодо семантики пор. також гр. χθόνιος (< *ku̯no-) «темно-синя речовина»: і.-є. *ḱeu- «світитися, бути світлим», WIVW I 368.

Čičir-aitis с. Пакауше, Жр, див. Čičirys + суф. -aitja-.

Čič-ìrys Імбрадас, Зр — селонська назва (див. BgŽ CXLV), пор. лит. Kik-ežeris оз. Ign, Kik-ir-iškiai с. КжР, Kik-ónyys с. Кн, Рт, Kik-iškiai с. Зр; лат. Cik-ste р., Cik-st-upis оз. EnLV I 165; прус. назви Kik-iten, Kyk-ywinne, Kyk-oyten GerON 62 (пор. також лит. прізв. Kikìs, Kik-utis, Kikas, Kik-ėlis), пор. лат. ciksta «дубина» LVV I 380, лит. kyk-otis «гойдатись, колихатися» LKŽ V 770, див. також BgŽ CXLV; суф. -irja-, пор. Av-iris, див. SkŽD 307.

Статті, у яких пояснюються назви озер, що починаються на літери A і B, див. у «Lietuvių kalbotyros klausimai», т. 3, с. 289 і далі (там наведено вступні зауваги й скорочення) та т. 4, с. 219 і далі.¹

191

Озеро Чюркішкю < Чюрк-ішкяй село, повіт Багаславішкіс, Шр; пор. Чюрк-ш-упіс річка, Салантай, Krtn; особова назва Чюрк-інас.

Чют-ейкіс село Купрів, повіт Южінтай, Рк; пор. особові назви: Чют-ейкіс, Чют-ейка, Чюта, Чют-еле; Чют-еляй село, повіт Вількичяй, Шлу; пор. лит. čiūt-ėti «сидіти тихо», čiūti «завмирати» LKŽ II 124; зіставлення čiūtėti та kiūt-oti вказує на селонське походження першого; суф. -eikia-.

D

Даб-інчюс село Дзенкюнішкяй, Кш; пор. Даб-інта річка там само, Даб-інт-упіс річка, село Дабінта, Кш, Даб-отіс озеро, село Сапєгішкяй, Вейсеяй, Лзд, Даб-ік-іне річка, село Дабікінє, Акм; лат. Dab-aičēni село, Dabas-grāvs EnLV I 188: лит. dabstýti «кидати, розкидати»; daburỹs «вир, водоверть» LKŽ II 139, пор. також duburỹs «яма, яр, долина» LKŽ II 549 та назви місцевостей із Dub-; суф. -intju-, див. SkŽD 375.

Даб-отіс село Сапєгішкяй, Вейсеяй, Лзд, див. Дабінчюс; суф. -otja-, див. SkŽD 351.

Да̄гас село Пеленяй, Куктішкес, Ут; пор. Де̄г-алас річка, Krtn, Дег-уте річка, Ал, BTSR, район Варенаво, Бенекайнис, Де̄г-упіс Тришкяй, Крші, Дег-усіс озеро, село Тоторішкес, повіт Аукштадваріс, Йз, Дег-ул-еліс озеро, село Дегуляй, Ут; лат. Dagas село, Dagi село EnLV I 189, Dega озеро, Dega-ezers озеро EnLV I 204; прус. назви місцевостей Deg-awiten, Dag-ew-itten GerON 26: лат. daga «місце згарища» LVV I 430, лит. iš-dagas «місце, що вигоріло на болоті чи в лісі».

Дагл-єяс частина озера Пашис, село Купрів, повіт Южінтай, Рк; пор. Дагл-єюс озеро, Таурагнай, Ут, Де̄гле річка, Падубисис, Шл, Дегл-ича річка, Вайгува, Ужв; лат. Degl-upė, Degl-a озера EnLV I 204: лит. deglė «глибоке, грузьке місце на болоті», лат. deglāji «низько розташовані вигорілі місця» LVV I 541, deglis «вигоріле місце, наповнене водою, ставок» LVV I 461; суф. -ēja-, див. SkŽD 84.

Дагл-єй-еліс 1. село Купрів, повіт Южінтай, Рк; 2. село Азарінос, Таурагнай, Ут, див. Дагл-єяс; суф. -ėlja-.

Дагл-єюс село Люмпішкес, Таурагнай, Ут, див. Дагл-єяс; суф. -ēju-.

Dail-yd-ūkas Dailydūko пор. Vvs, пор. лат. Daili пор. EnLV I 189, лит. особова назва Dail-ydà, Dail-yd-aitis, Dail-īdė; суф. -yd-+-uka-.

Дамбніокас Кш: 1. debnìak «дубовий гай».

Дан-юкас || Озеро Вайнюнішкіс < село Вайнюнішкіс, Кп, Даніш болото, повіт Лаукагаліс, Рм, Да̄не річка², Клп, Дан-упіс річка, Жигайчяй, Трг; лат. Dana болото; Danas Dikis болото, Dan-ava EnLV I 193: лат. danava «яма, калюжа на дорозі, грязьке місце» LVV I 438; пор. також давньопрус. dane «низина біля річок»; суф. -juka-.

Да̄пай повіт Чіжюнай, Ввс; пор. Dāp-ішкес село; лат. Dapas село, Dap-atas село EnLV I 195: лит. dāpas «повінь, потоп» LKŽ II 182.

Да̄рб-ула село Устукай, Пс; пор. Да̄рба || Да̄рб-упіс річка, Дарбенай, Krtn; лат. Dārba-kalns EnLV I 195, пор. також лат. Dirba озеро, Dirb-enes озеро EnLV I 215; суф. -ula, див. SkŽD 186.

Дарж-ин-еле Ігн: лит. daržas («сад») (відповідно daržinė); суф. -inja- +-ėlė (відповідно -ėlė).

Дауб-ліс || Даб-ліс BTSR, Апсас; пор. Дауб-уріс озеро, Шл, Дауб-еле річка, Трг, Даўб-упіс річка, Тл; лат. Daũba озеро, Daũbīs озеро EnLV I 197; прус. Dauben озеро GerON 26: лит. daubà, лат. daũba «яр» LVV I 443; суф. -lja-, див. SkŽD 166.

Dauburỹs с. Bačionys Šl.: dauburỹs «балка, долина» LKŽ II 208.

² Див. A. Vanagas, Щодо назви річки Danė (Danija, Dangė), «Lietuvių kalbotyros klausimai», т. 3, Vilnius, 1960, с. 317.

192

озеро Daugėdų < Daugėdai с. Rt: особова назва *Dau-gėdas (пор. Daugėla, Gėd-vilas).

Daugėl-iškis Skiemonys An; пор. Daugėl-iškis містечко Ign: прізвища Daugėlė, Daug-ėlis, Daugėlas; суф. -iškja-, пор. Daūn-iškis оз.

озеро Daujėnų < Dauj-ėnai містечко Ps, пор. Dauj-očiai с. Skd, Dauj-otas річка Gruzdžiai Ši; латв. Dauj-āti с. EnLV I 199; пор. також лит. прізвища Dauj-ėnis, Dauj-ėnas, Dauj-ōtas, Dauj-ota, Daūjus, Daūj-ōtis. Пор. латв. dujāns «брудний, сірувато-коричневий», duins «темний, неясний, нечистий»; лит. duinas: Nunešk (vainikėlį), dukrelė, duinon upelėn…, dūiti «оповиватися туманом, туманіти, куритися»; dują «мжичка, дрібний дощ, імла, туман; багно, калюжа» LKŽ II 558; dūjonaitis, dūjonėlis; dūjūnas «така вода, глибока річка» LKŽ II 560. Корінь Nomina propria Dauj- співвідноситься з апелятивним duj-, як, наприклад, daubā з dūbti.

Daūn-iškis Ut, пор. Daūn-upis річка Smilgiai Šd, Daun-iškis с. Alanta Mlt, Daun-iūnai Panemunis Pnd, Daun-eikiai с. Leliūnai An; прізвища Daūnas, Daunià, Daūnius, Daunys; латв. Daun-āti с. EnLV I 199; прус. особова назва Dawn-otthe TrPN 23; пор. також лит. Dun-ōjus оз. біля с. Gudonys Seirijai Lzd (Daun- співвідноситься з Dun- так само, як Daub- з Dub-, див.): лит. dun-ōjus «велика вода», dunūs «?»; Dūnios marios LKŽ II 606-7; латв. dùn-ājs «місце, вкрите мулом, маса мулу» LVV I 528; dùn-uōt «каламутити (мулом); збаламучувати мул», див. також FrLEW 109; суф. -iškja-.

Dau-nōris с. Mikyčiai Lzd, пор. прізвища Daū-noras, Daū-nora, Daū-nōrius; найімовірніше, прикметникове утворення.

Daūs-inas Kražiai Klm, пор. Dusìa оз. Lzd, Dūs-etas оз. Žr, Dus-ýnas оз. Vyžuonos Ut, Dusà річка Pampėnai Ps; Dus-upys річка Baisogala Šd; пор. прізвища Daūs-inas, Daus-ýnas, Dausà, Daus-ūtis; прус. Dos-in оз. GerON 30: лит. dausà, daūsios «теплий, віддалений край; рай», daus-ingas «вітряний, прохолодний»; латв. dusa «спокій, дрімота, сон»; суф. -ina-, пор. Kirš-inas річка Baisogala Šd, Spig-inas річка Ylakiai Sk, див. SkŽD 243.

Dāv-ilas с. Nolėnai Ut Dav-ilà річка там само, пор. Dav-ēniai с. Želvos ap. Ukm, Dav-ōnys с. Juknonių ap. Šr, прізвища Dav-eikis, Dav-eilis, Dav-ūlis; латв. Dav-il-n-ītis оз., Dav-inš с. EnLV I 200; прус. особова назва Daw-ille TrPN 23.

Davil-ėlis с. Nolėnai Ut, див. Dāv-ilas; суф. -ėl ja-

Degūt-duobis с. Юкайняй, Відукле Rs, пор. Degut-intakis р. Шимкайчай Rs; лат. Degut-duobs оз. EnLV I 207: лит. degūt-duobė «яма для випалювання дьогтю» LKŽ II 255.

Deg-usỹs с. Totoriškės, Aukštadvario ap. Jz, пор. Dėg-alas річка Krtn, Dėg-ūva річка Rtv; латв. Dega || Deg-ums оз., Deg-azers EnLV I 203-4; прус. водні назви Deg-aw-iten GerON 26: лит. degti; латв. dega «вигоріле місце»; суф. -usja-, пор. krit-usỹs «кремінь», див. SkŽD 314.

Deg-ul-ėlis с. Deguliai Ut, пор. латв. Deg-uli с. EnLV I 206, пор. також Deg-usỹs: лит. dėg-ulỹs, la, deg-ulis «губка-вогнівка»; суф. -ėl ja-.

озеро Degùčių < Degùčiai с. Obeliai Rk: прізвище Deg-ūtis.

Dėl-ežeris Ps, пор. лит. Dėl-inis оз. Kuktiškės Mlt, Dėlỹs оз. Ut; латв. Dėl-ezers EnLV I 210; прус. водна назва Del-ycke GerON 27: лит. dėlė «п’явка», латв. dēle «п’явка» + ežeras.

Del-idà с. Alytus I Al: dėlė «п’явка», пор. Dėl-ežeris, Dėl-inis оз.; суф. -ida, див. SkŽD 101.

13. Lietuvių kalbotyros klausimai, V

193

Dėl-idas 1. с. Ейтулоніси, волость Бейжоні, Vvs; 2. с. Пашвенчяй, волость Ужугвосчяй, Jz, див. Dėlinis; суф. -ida-, див. SkŽD 101.

Dėl-inis 1. с. Пакачине, Антазавська волость, Zr; 2. с. Індучяй, Анталієптська волость, Zr; 3. с. Бікенай, волость Дегучяй, Zr; 4. с. Брієдіне, Лінкмени, Švnč; 5. с. Вовери, Мяркіне, Vrn; 6. с. Раудени, Обеляй, Rk; 7. с. Паскардішкіс, волость Салакас, Zr; 8. с. Пасернінкай, Сейріяй, Lzd; 9. Семелішкес, Vys; 10. с. Мєлагаяни, Švnč; 11. с. Саджюнай, Вейсеяй, Lzd (пор. Dėl-ežeris): лит. dėlė «п’явка»; суф. -inja-.

Dėl-ynas Лелюнай, Ut, див. Dėlinis; суф. -yna-.

Dėl-in-ūkas с. Вовери, Мяркіне, Vrn, див. Dėlinis; суф. -inja- + -uka-.

Dėlỹs с. Ажуолеляй, Ut, див. Dėlinis.

Dėl-iūkas 1. с. Ковалчюкай, Сімнас, Al; 2. с. Велбішкяй, Ut, див. Dėlinis; суф. -juka-.

Dėl-ūkas 1. с. Букаучишкіс, Дауґай, Al; 2. Перлоя, Vrn, див. Dėlinis; суф. -ūka-.

Озеро Дембінос < Дембіна с. Онішкіс, Тракай, Trak: 1. debina «дубовий гай».

Dėm-enas Demeniškių k. Seirijai Lzd, plg. Demeniai k. Pakalnės aps. Rytprūsiuose ir kito balsių kaitos laipsnio Dėm-enas ež. Zr, Dėmė (t. Diemė) up. Pašaminės k. Švnč; la. Demene dv. EnLV I 208; pr. Dem-ita GerON 27; plg. dar adv., lie. Dėmė, Dėm-ėlis, Dėm-enis, Dėm-ėnius, Dėm-ikis; pr. Dėm-iko TrPN 24: lie. dėmė „suteršta, sutepta vieta“ LKŽ II 270, dėm-esys „sutersimas, nešvarumas, dėmė“ LKŽ II 271; suf. -ena-; plg. Duob-enas ež. Dėl semantikos plg. Tėrmentas ež. Paliūnų k. Veisiejai Lzd: term-óti „tepti, teršti, nešvariai ką daryti“.

Dėm-enas с. Сантуокяй, Дегучяй, Zr, див. Demenas.

Озеро Денюняй < Ден-іоніс с. Сведасай, An; пор. гідроніми Dėnius, Den-ulis; лат. Den-avas-ezers, Denu-kalns EnLV I 208.

Озеро Дерґіоніс < Де́рґ-іоніс с. Рудішкес, Trak (пор. гідроніми Derg-ėlis, Derg-inčius).

Derv-inis поблизу с. Дервіні, Антазавська волость, Zr, пор. Dérv-elis р. Лінкува, Pkr, Derv-eliūkas прит. Розалімас, Pkr; лат. Derv-els струмок, EnLV I 209; прус. Derv-ayn GerON 27: лит. derva, лат. darva; суф. -inja-.

Didỹsis с. Пєпаліс, Бабтай, Kn: didỹsis «великий».

Did-óvas с. Карштеняй, волость Жаренай, Tl; пор. Didž-iulis оз. Дауґай, Al, Did-upis поблизу с. Дауґіненай, Тришкяй, Akm; лат. Diddel струмок, EnLV I 212: лит. did-elis, didis «великий»; суф. -ova-, пор. Malšt-óvė р. Rd, див. SkŽD 387.

Озеро Діджяраушлішкіс < Діджяраушлішкяй с. у волості Убішкес, Vvs.

Didžiūlis 1. (|| озеро Дауґай) Дауґай Al; 2. Дусмяни Trak, пор. Didysis ež., лат. Diž-ezers EnLV I 217: didžiūlis «великий».

Diegis Падєґєс vs. Деґучяй Zr, пор. Diég-upis річка біля с. Міньоняй Rs; лат. Diēdzini vs., Diegu-purvs EnLV I 220: лит. diėgas.

Dienik-ėlis Дусетос Zr: dienikas «плітняк» LKŽ II 347; суф. -ėlja-.

Diė-rašas с. Жальґіряй, волость Дельтува Ukm; щодо першого компонента пор. Diėv-upis притока, Ендрєявас Rt, Die-gedà струмок біля с. Кауляй, волость Буконай Jon, Dievó-gala річка, Запишкіс Kn; щодо другого компонента пор. Rašai озеро, Южінтай Rk, Rašiai || Rašià озеро Mlt, Rašỹs озеро біля с. Сірутєнай Ut, пор. rašýtė «ряба, дрібно строката (корова)» Кведарна Šll.

194

Dėv-ytis (т. Dī'vĕ'tis || Dẽiv'tis³) пор. Dėv-upis річка там само, Dėvó-gala річка, Запишкіс Kn, Dėvo kalnas пагорб біля с. Дабушіле Mlt, Dieva-ragýs мис біля с. Даунорай, волость Шейматьє Ut, лат. Dievin-ežers EnLV I 221; прус. Dew-ythen, Dews-lauks GerON 28: лит. dievas «бог»; суф. -ytja-, пор. Laisy-ytis річка Rs, Višt-ytis озеро Klvr.

Dilg-inė с. Муйжеленай, волость Венчюнай Al, пор. Dilg-inė с. волості Людвінавос Kps, Dilgiai с. волості Таучюнай Kd; лат. Dilga vs. Dil’gu-strauts EnLV I 213; прус. гідронім Dilgen GerON 28: лит. dilgė «urtica; кропива», суф. -inė.

Dirdų ežeras < Dirdos с., волость Александравеле Rk, пор. лат. Dīrdas vs., Dīrde хутір EnLV I 215; лит. прізвище Dirda.

Dirv-ėl-inis озеро в лісі Чюлай Mlt, див. Dirv-inis; суф. -ėlja-+-inja-.

Dirv-inis Жірґапєвас vs. Ut, пор. Dirv-onai озеро, Дельтува Ukm: лит. dirva «поле»; суф. -inja-.

Dirv-onai < Dirvonai с., волость Мейлунай Ukm.

Dysnai Рімше Ign, пор. Dysná річка там само, пор. прус. гідроніми Dysenithen, Disnyten GerON 28.

Dysn-ykštis Рімше Ign, див. Dysnai; суф. -ykštja-, пор. Dring-ykštis озеро.

Dobilios ežeras < Dobilià с. Пакуоніс Kn, пор. Dóbil-upis річка, Падубисис Šl, Dobilė річка, Шімкайчяй Rs; пор. лит. dobilas «trifolium».

Domeikėmio ežeras < Domeikėmis с., волость Пласкуню Jz: прізвисько Domeikà або Domeikis+kiemas.

Dōn-iškis с. Ядауґяй, Дусетос Žr, пор. Dōn-iškis с. волості Суґінчяй Mlt, Don-uvà vs. волості Паєсліс Kd, Dōn-kalnis пагорб біля с. Н. Калнішкяй Varn; лат. Dāni vs. EnLV I 201: лат. *dāns або dāna «?»: «озеро з чистою водою та відкриті поля dānu» LVV I 447; суф. -iškja-.

Dotamų ežeras < Dot-amai с. Klvr. пор. Dót-amas річка там само, Dot-iškiai с. волості Сідабрава Šd, Dot-n-uvà містечко Kd, пор. також прізвища Dótas, Dotys, Dõčius; прус. Dot-el TrPN 26; суф. -ama-, пор. Aūl-amas річка Pn, Žr, SkŽD 207.

Drabuž-aitis с. Драбужинінкай, волость Толкішкес, Trak, див. Drabužis; суф. -aitja-.

Drab-užis с. Драбужинінкай, волость Толкішкес; пор. латис. Drabas оз., Drab-enas оз. EnLV I 222; прус. Drab-inow GerON 30: drab-nà «болото» LKŽ II 424; drabà «падіння мокрого снігу, мокрий сніг, сльота» LKŽ II 423; суф. -užja-, пор. Duob-užis оз. Mlt.

Drag-aitis (|| Kiem-inis) с. Пакалнішкяй Vvs, пор. Drag-ōnys с. волості Скайсгиріо Jnš, Drag-iniai с. волості Клашю Akm, Drag-ōčiai с. волості Бержу Jon, латис. Dragi с. EnLV I 222: лит. drāgės «осад», drāgoti «робити щось безладно, псувати, нищити, дерти»; суф. -aitja-, пор. Lied-aitis оз. Кальтаненай Švnč.

Drapal-ėlis с. Страчюнай Lzd, див. Drap-ālis, суф. -ėl ja-.

Drap-ālis с. Драпалі Lzd: лит. drap-óti «розкидати» LKŽ II 439; латис. drap-snas «крихти, шматки, відходи», drap-sligs «розпущений, неслухняний» LVV I 490, пор. також Drab-užis; суф. -ālja-, див. SkŽD 174.

озеро Драсейкяй < с. Драсейкяй Brž: прізв. Draseikis.

озеро Драуденяй < с. Драуденай волості Жигайчю Trg: особ. ім. *Draudėnis, пор. лит. особ. ім. Draud-vilas, Draud-ikis; с. Draud-ėliai волості Трішконю Pkr; прус. Drawd-yn, Drawd-ot TrPN 26; латис. гідроніми Draudus оз., Draud-ava оз. EnLV I 203; суф. -enja-.

Dringis || Dringiai с. Вайшнюнай, Linkmenys Švnč, Dring-upis с. Айкшчяй, волость Чекішкес Vlkj; латис. Dridžis оз., Driegas оз. EnLV I 228; прус. Drinken (?): латис. drieg-nis

³Див. V. Grinaveckis, Dėl kai kurių vietovardžių kilmės, «Lietuvių kalbotyros klausimai», т. 3, Vilnius, 1960, с. 321.

195

«болотисте, вглиблене місце», lie, dringti «брести, розбухати, висихати» LKŽ II 498.

Dring-ýkštis Ign. див. Dringis; суф. -ýkštija-, пор. Dysn-ýkštis.

Озеро Друцьку < Друцькос с. Обеляй Rk.

Озеро Дробішкю < Дробішкяй с. Дегучяй Zr.

Озеро Друкчю < Друкчяй с. Алседжяй Tl.

Drūk-šiai Рімше Ign, пор. Drūk-ša річка там само (<*Drūk-ša, див. BgRR I 501), пор. форму з іншим ступенем чергування голосних Drukys річка Салочяй Ps, Druk-upė Шлч; лат. Drukas-ėzers EnLV I 229: лат. drūkas «усе, що дрібно потовчене або розтерте», druks-nat «сміття» LVV I 503, лит. drūk-nos «відходи, уламки» LKŽ II 522; суф. -šja-, див. SkŽD 316.

Drūv-etas с. Петкунішкес, Браслав BTSR, пор. лат. Druve річка, Drūvas-ėzars озеро EnLV I 230: лат. druva «засіяне поле, зернове поле, поле, залишене під паром» LVV I 505; щодо семантики пор. лит. оз. Dirv-inis (: dirva); суф. -eta-, пор. оз. Dūs-etas, див. SkŽD 340.

Dūbà с. Крокшліс, Рудня, Vrn; пор. ступені чергування голосних в іншому варіанті Dub-ėlis оз., Dub-urys оз., Dūbė р. Кражяй, Klm, Dub-ija р. Рагува, Pn (Dūb- співвідноситься з Dub- так само, як dūburys із dūburiu): лит. dūbti, dūbėti.

Dub-ėlė Дірмішкес, ліс Мирослава Al, пор. Dub-ėlis Сейріяй Lzd, Dub-užis оз. Zr, Dūbis річка Удрія Al, Dub-ėlė річка с. Вайдегіняй Kp; лат. Dub-ins оз., Dubi-zers оз. EnLV I 233; прус. Dub-na BgRR I 503: лит. dūbė «заглиблення, долина»; суф. -ėlė.

Dub-ėlis 1. Сейріяй Lzd; 2. с. Падубеляй Ut, див. Dubėlė; суф. -ėl ja-.

Dūb-ininkas хут. Юозапавас, Дауґай Al, див. Dūbà. Суф. -inink-.

Dubióji 1. с. Верстаміну Lzd; 2. Швентежеріс Lzd, пор. Dub-ūkas оз.: dubūsis, -ióji.

Dublìà с. Бестраїгішкес, Сейріяй Lzd: лит. dublūs «дубус».

Dub-ùkas Куртувенай Šl, див. Dub-ėlė; суф. -uka-.

Dub-ùklis 1. Семелішкес Vvs; 2. Вевіс, див. Dub-ėlė; суф. -uklja-, пор. Vid-ukliai с. Вегеряй Akm, див. SkŽD 198.

Duburỹs с. Білюнай I, Антазаве Zr, пор. Duburỹs річка 1. Южінтай Rk; 2. Гріжай Vlk; 3. Дельтува Ukм, Dubur-upis річка Картена Krtn; лат. Duburs частина річки, Dubure с. EnLV I 234; прус. Dobrin оз., Dobern річка GerON 29: лит. duburỹs «більше або менше заглиблення в землі, яма, западина, долина» LKŽ II 549.

Dub-ùžė с. Драшейкяй, Брж, див. Dubėlė, суф. -užė, пор. Ring-užė річка, Брж.

Dub-ùžis 1. с. Дроби, Дегучяй, Зр; 2. с. Шаркішкяй, Дусетос, Зр; 3. с. Лукштіняй, Обеляй, Рк, див. Dub-ėlė; суф. -užja-, пор. Ring-užis річка, Шд.

Dūdėnų ežeras < Dūdėnai с. Гедрайчяй, Млт: антропонім Dūdėnas.

Dūksta Куртувенай, Шл, пор. Dūkštas оз. Ігн, Dūkšmė річка, Варн, Dūkšta річка, Майшягала, Вільн; лат. Dūkstiņa оз., Dūkst-ene струмок, EnLV I 242: лат. dūksts «болото, болотиста місцевість, драговина», лит. dūkš-inas «болотистий, брудний» LKŽ II 565.

Dūkštas Дукштас, с. Діджясаліс, Ігн, див. Dūksta.

Dulbis Дотнува, Кд, пор. Dùlbiai с. Круопяй, Акм; лат. Dūlbis струмок, Dūlbis оз. EnLV I 236: лат. dulbs «дурний, приголомшений, обмежений» LVV I 512, пор. лит. антропонім Dūlbis.

Dūlgas с. Дулгінінкай, Лейпалінгіс, Лзд, пор. Dulg-ėlė струмок там само; лат. Dul’gis струмок, EnLV I 236; пор. також лит. Dulgen оз. GerON 32; пор. ще лит. Dūlk-upis Лаукува, Рт; лат.

196

Dulkes оз. EnLV I 236: лат. dulkė, dulkis «осад, каламутна, слизиста рідина, бруд», dulkains «неясний, каламутний, неохайний» LVV I 513; лит. dulkas «туман»; пор. також лит. Dul-upỹs Шета, Кд: dūlas «сірий; білуватий, блідий» LKŽ II 571. Щодо чергування g||k див. BgRR I 448 і II 104. Вважаючи корінь Dulg- римованим відповідником Dulk-, ми не відмежовуємо його від спільнобалтського гідронімного шару з єдиною семантикою. Dulgo пов’язування зі старослов. *dъlgъ⁴ через гадане ятвязьке *dulg- «довгий» суперечить також латвійський гідронім Dulģis. Про балтійські корені duj-, dul-, dulk-, dun- див. FrLEW 109.

Dūmas с. Станчюкай, Пасטרевська волость, Ввс, пор. Dūmė річка, Балбяришкіс, Врн, Dūmė річка, Жежмаряй, Кш, Dūm-ėsis струмок, Кретингале, Клп, Dūm-sė річка, Йон., Dūmsis річка, Жасляй, Кш; лат. Dum-ava частина волості EnLV I 236, Dum-ini оз.; прус. Dum-ele, Dum-en оз., Dym-ine річка GerON 32: лит. dūmas «димчастого кольору, димний», dūmė «темного кольору (про корову)», dumsùs «темний і туманний» LKŽ II 586, лат. dum-aka «густий туман; дощова погода» LVV I 514.

Dumbl-áičiai 2 озера в с. Курклішкяй, Ввс, див. Dumblis; суф. -aitia-

Dumbl-ikas оз. у с. Думблікас, Ввс, див. Dumblis; суф. -ika-, пор. Akl-ikas оз., див. SkŽD 130.

Dumbl-ýnas оз. у с. Калнеліс, Ут, див. Dumblis; суф. -yna-, див. SkŽD 266.

Dumbl-ýnė оз. у с. Діджясаліс, Тверечюс, Швнч, див. Dumblis, суф. -ynė, див. SkŽD 271.

Dumbl-ėlis 1. с. Юшконяй, Кечяместіс, Лзд; 2. с. Устроніс, Куктишкес, Ут; 3. с. Апкартай, Млт; 4. с. Дубічяй, Рудня, Врн, див. Dumblis; суф. -elja-

Dumblis 1. Кальварія; 2. || Dumblỹs с. Думбляускай, Кечяместіс, Лзд; 3. с. Мінтаучяй, Воренська волость, Млт; 4. Онускіс; 5. с. Ленас, Квр; 6. с. Дубічяй, Рудня, Врн; 7. Ігн; пор. лат. Dumblis оз.: лит. dumb́las, duḿbla «мул».

Dumblỹs 1. с. Вабали, Алове, Ал; 2. с. Прудішкеліяй, Йонішкіс, Нмч; 3. с. Падумбляй, Кечяместіс; 4. рукав озера Жейменос, с. Падумблес, Калтаненай, Швнч; 5. с. Купрюнай, Куктишкес, Ут; 6. (|| Velniõkas) с. Пузінішкіс, Лінкменіс; 7. с. Драсенай, Млт; 8. с. Рудня, Меркіне, Врн; 9. с. Ліканчяй, Ужпалей, Ут; 10. Тверечюс, Швнч, див. Dumblis.

Dumbl-in-iūkas с. Маргавоняй, Утена, див. Dumblis; суф. -inja- + -juka-

Dumbl-iūkas 1. с. Маргавоняй, Утена; 2. с. Лекавичяй, Вевіс; 3. хут. Казимєришкіс, Кальтаненай, Швенчьоніс; див. Dumblis суф. -jūka-

Озеро Думблюнай < Думблюнай с. Кп, пор. Dumblis, оз.

Dūm-išk-ėlė с. Думішкес, Шилавотас, Пренай. пор. Dūmas.

Dun-ōjus 1. с. Траїнішкіс, Лінкменис, Швенчьоніс; 2. с. Гудоніс, Сейріяй, Лаздіяй, пор. латиськ. Dūņ-ezers оз., Dūņ-upe річка. EnLV I 244, пор. Dun-ow GerON 32: латиськ. duņ-avas «малі річечки, джерела, водойми, загатовані так, що вони не замерзають», dūņ-ājs «місце, вкрите мулом, маса мулу», dūņains «мулистий», dunas «мул», лит. dun-ōjus «велика вода», su-dunti «(за)повнитися водою»; dunùs,-i «?»: dūnios marios LKŽ II 607, див. також FrLEW 109; суф. -oju-, пор. Luk-ojus, див. SkŽD 85.

Duob-ėlė с. Яненай, Швентежеріс, Лаздіяй: лит. duobė «яма»; суф. -ėlė.

Duob-ėlės с. Каукторіс, Кечямєстіс, Лаздіяй, див. Duobelė.

Duob-enas Вайгува, Ужвентис, див. Duobelė; суф. -ena-, пор. Skiŗt-enas річка, Відуклє, Расейняй.

⁴ Я. С. Отрембський, «Мова ятвягів», «Питання слов’янського мовознавства», вип. 5, Москва, 1961, с. 5.

197

Duobýs 1. с. Антакшчяй, Аланта, Mlt; 2. с. Дуобю, Даугайляй, Ut; 3. Стяненай, Ut, див. Duobelė.

Duob-ùlis оз. Дуобуліс, Mlt; 2. с. Папужглине̇, Куктишкес, Mlt; 3. с. Падуобуліс, Лабанорас, Švnč, див. Duobelė; суф. -ulja-.

Дуоб-ужіс с. Падуобуже Mlt, див. Дуобеле; суф. -ужя-, пор. оз. Дуб-ужіс.

Duob-žer̃ys (<*Duob-ežerys) Meldučių k. Rk: duobė+ėžeras.

Duriai Mlt, пор. Dūr-upis Куртувенай Šl Dūr-upis Rs, Šlu, Dūr-ėlis річка Лекечяй Šk: лит. dur̃kė «затока, заросла очеретом», durenti «?»: «вітерець ганяє хмаринки й хвилює поверхню озера» LKŽ II 639; латв. durēt «досягати (дна)», пор. також лит. durti, ст.-сл. dira «тріщина, розколина», див. FrLEW 113.

Dùrb-inis с. Джюгіненай Tl, пор. Dùrb-inis річка там само; латв. Dùrbes-ežers, Dùrb-ja-ežers EnLV I 240; прус. Durb-in GerON 32: лит. dùrbinti «робити дупло, видовбувати», dùrb-ti «дубіти, гнити», LKŽ II 637, dùrpė; суф. -inja-.

Dus-ái̇tis Берзникас LLR, див. Dausinas; суф. -aitja-.

Dus-ėlė Даугирделяй, Al, див. Dausinas; суф. -ėlė.

Dus-ėlis с. Жагарю, Берзникас LLR, див. Dausinas; суф. -elja-.

Dus-el-iùkas Берзникас LLR, див. Dausinas; суф. -elja-+-juka-.

Dùs-etas || Dùs-tas с. Баётішкес, Дегучяй Zr, див. Dusia; суф. -eta-, пор. Drùv-e-tas, див. SkŽD 339.

Dusia Сейріяй Lzd, див. Dausinas.

Dus-ýnas 1. с. Дусинай, Вижуонос Ut; 2. с. Бієйкі, Скіемоніс An, див. Dausinas; суф. -yna-.

Dus-menėlių ežeras < Dusmenėliai с.; Трак., пор. Dusmena річка там само, Dus-ia оз.

Duv-ėnas с. Ліканчяй, Узпаляй Ut, пор. прізв. Duv-ėnas, Duvė.

Duvėn-ėlis 1. с. Давайняй, Дусетос Zr; 2. с. Ліканчяй, Узпаляй Ut, див. Duvė-nas; суф. -ėl ja-.

Dvi-kelmis Pnd: прикм. dvi-kelmis < два пні.

Dvilýpiai два озера в с. Леляй, Mlt, пор. Dvilypỹs річка в с. Бакайняй, Сурвілішкіс, Kd: dvilýpis, пор. також Dvilìnkis річка в Гаргждай, Klp.

Dvỳl-iškis у с. Спуляй, Алунта, Mlt, пор. Dvyl-iùkas річка в с. Вигяй, Ванджйогала, Kn: dỹlas «темний» LKŽ II 612; суф. -iškja-, пор. Sietuv-iškis оз., див. SkŽD 159.

Dvi-ragis (|| Ilgỹs || Salų ežeras) Салос, Rk: dvi-ragis «з двома рогами» LKŽ II 702.

НАЗВИ ОЗЕР ЛИТОВСЬКОЇ РСР

Б. САВУКИНАС

Р е з ю м е

У статті пояснюється близько 150 назв озер, тобто всі відомі нам нині назви на С і D. Етимологічні тлумачення назв озер ґрунтуються на зіставленні відповідних литовських, латиських і прусських власних імен. У випадках, коли балтійський матеріал недостатньо пояснює семантику назв озер, залучається також відповідна лексика інших індоєвропейських мов.

198