LIETUVIŲ TERMINOLOGIJA

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

J. KLIMAVIČIUS

СИНОНІМІЯ МІЖНАРОДНИХ І ЛИТОВСЬКИХ ТЕРМІНІВ У ТЕРМІНОГРАФІЇ

Проблема співвідношення міжнародних і литовських слів є складною та багатогранною. Тут майже зовсім не розглядається її найважливіша частина — коли й чому вживається лише міжнародне слово, а коли й чому — лише литовське (теоретично, абстрактно й практично, конкретно). Наразі обмежимося частковим, але не менш складним, важким і актуальним питанням — коли вживаються і міжнародне, і литовське слово.

Проблема синонімії міжнародних і литовських слів (термінів) тут також докладніше теоретично не розглядається (це справа окремої статті). Коротко констатуємо лише причини й обставини виникнення самого явища.

У лексикології слова (а в термінології — терміни) з погляду походження й хронології поділяють на власні — успадковані та новотвори — і запозичені (у вужчому значенні — міжнародні слова) — давні й нові. Однак така класифікація має охоплювати не лише форму, а й зміст. Зіставлення обох класифікацій — лексикологічної та семасіологічної — і встановлення їхнього співвідношення може показати, яка семантика прихована в зазначених розділах і підрозділах лексики (термінології). Тут недоречно докладно викладати ані мотиви цієї семантичної класифікації, ані весь цей поділ¹. Наразі нас цікавлять лише ті її розділи, у яких виявляється синонімічність міжнародних і литовських термінів. Їх два.

1. Природно, що незапозичена (успадкована й новостворена) терміносемантика виражається лексемами литовського (відповідно, балтійського, індоєвропейського) походження. Однак ця терміносемантика часто є не лише литовською (етнографізми), а й спільною — якщо не для всіх, то для багатьох або принаймні кількох мов, і в кожній із них, звичайно, позначається власними словами. У науці ж — саме через спільність цієї семантики й інтернаціональність науки — часто вживаються інтернаціональні терміни, які, зрозуміло, мають національне походження й набувають статусу інтернаціональних лише завдяки пріоритету якогось народу або якогось ученого, його заслугам перед наукою (тобто з позамовних причин). Так виникають пари абсолютних синонімів різного походження (з двома основами), наприклад: plukė — anemonė (Anemone), vilkdalgis — irisas (Iris). Ці рослини здавна ростуть у Литві й мають литовські назви, тому було б дивно, якби ці назви не вживалися й у науковій систематиці ботаніки². Однак їхні міжнародні назви також досить поширені

¹ Можна лише зазначити, що такий поділ дає змогу дуже просто висвітлити найзаплутаніший розділ класифікації — проблему семантичних кальок, або так званих «прихованих запозичень» (P. A. Byдaгoв, Введение в науку о языке, Москва, 1958, p. 120).

² Лише в рідкісних випадках власні слова через невеликий ареал і вузьку сферу вживання можуть не прокласти собі шлях до наукової термінології (можливо, іноді також через мовну необізнаність або байдужість користувачів, які не є термінологами). Наприклад, skalė, dubė у геології, naugė (naugis) у техніці, хімії та фізиці не стали синонімами доломіту, вапна, металу. Хоча мовних перешкод для цього немає.

91

синоніми (хоча їх запозичення та вживання зумовлені не мовними причинами: їхні значення не є), а їх диференціація є не семантичною, а стилістичною.

2. Номінація запозичених міжнародних терміносемем, якщо в литовській мові немає відповідних готових засобів, а ресурси функційно недостатні (або принаймні такими видаються), здійснюється за допомогою запозичень (у вужчому значенні — міжнародних слів), а якщо засоби є або ресурсів достатньо — за допомогою литовських слів, термінологізуючи вже наявні або створюючи неологізми. Але й у цьому останньому випадку, особливо у вузькому науковому вжитку і особливо поруч із неологізмами (отже, по суті, також через позамовні причини), функціонують і інтернаціоналізми, напр.: опір — резистенція, каменекам’яна хвороба — літіаз.

Отже, синонімія міжнародних і власних термінів, за словами П. Івича, «неизбежное явление во всех фазах развития терминологии»³. Ця синонімія різного походження (двомовна) по суті відрізняється від абсолютної синонімії, що виникла в тій самій мові (найчастіше з різних її шарів), якої мова, особливо термінологія, уникає і цурається. Р. Будагов слушно зауважує: «〈…〉 лингвистика и языкознание — абсолютные синонимы в русском языке, однако уже то, что первое существительное является иноязычным по происхождению, а второе подобного характера не имеет, выступает как известный, хотя и „приглушённый“ дифференциальный признак между ними»⁴. Можна стверджувати, що певною мірою термінологія існує у двох різновидах — національному та інтернаціональному.

Звичайно, загальна тенденція уникати абсолютних синонімів, хоч і обмежена, хоч і повільніше, діє й тут. Вона виявляється двояко: 1) у семантичній диференціації таких пар, напр.: кран «пристрій для випускання рідини чи газу з труби та їх затримування» — кран «механізм для піднімання вантажів»; 2) у повному витісненні запозичення з мовної системи, наприклад, замість конус, градус, фокус, лінза, целюла, рупор вживаються лише конус, ступінь, осередок, лінза, клітина, гучномовець⁵.

Слід відзначити ще одне своєрідне явище, що існує поряд із синонімією міжнародних і литовських термінів і виникає як побічний наслідок формування цієї синонімії. Це неоднорідність лексичних мікросистем, або співіснування литовських і запозичених елементів в одній мікросистемі, напр.: газ, але газотрон; ступінь, але градієнт; осередок, але фокусувати; конус, але коїноїд; зчеплення, але когерер; карбонат, але вуглець; ферит, але залізо; оптика, але світло; аксонометрія, але вісь (пор. аксіометр — осемір); гомінід, антропологія, але людина (пор. гуманізація — олюднення, антропогенний — людський). У цьому немає нічого нелогічного чи закономірного. Неоднорідність мікросистем — цілком нормальне явище, властиве багатьом мовам. Вона не може бути причиною ні литуанізації, ні інтернаціоналізації, не може ні спричинити, ні стримати ці процеси⁶.

³ П. Ивич, К проблеме лингвистической терминологии и условных обозначений в славянских языках, — „Вопросы языкознания“, 1963, № 1, р. 19.

⁴ Р. А. Будагов, Сравнительно-семасиологические исследования, Издат. Московского гос. ун-та, 1963, р. 185.

⁵ Те, що вони ще трапляються в текстах, свідчить лише про недостатню мовну культуру цих текстів. Уживання таких запозичень є порушенням норми, а не її підтвердженням.

⁶ Звичайно, це не означає, що часткове вирівнювання мікросистем неможливе. Однак воно здійсненніше на словотвірній (формантній) основі.

92

Синонімію міжнародних і литовських термінів тут розглянуто на підставі не текстів наукових праць⁷, а термінологічних словників — термінографії⁸. Для аналізу з уже досить численної й різноманітної литовської термінографії обрано словники з фізики⁹, хімії¹⁰ та політехніки¹¹. Такий вибір зумовлений: 1) необхідністю обмежити обсяг; 2) близькістю цих галузей науки; 3) синхронністю цих словників (оскільки ступінь тотожності синонімів може змінюватися з часом і дещо по-різному відображатися у словниках різних періодів); 4) потребою вдосконалення цих словників (частково її вже реалізують). Хоч ці словники й не охоплюють усієї синонімії міжнародних і литовських термінів, проте вони достатньо відображають її масштаб і різноманітність способів лексикографічного подання; належачи до близьких галузей, вони добре ілюструють відмінності в поданні окремих синонімічних пар і дають змогу зробити загальніші висновки щодо проблем міжнародної та литовської синонімії в термінографії, особливо щодо ступеня тотожності цієї синонімії.

Спочатку розглянемо способи подання синонімії міжнародних і литовських термінів.

СПОСОБИ ПОДАННЯ СИНОНІМІВ

У згаданих термінологічних словниках міжнародні та литовські синоніми подано трьома основними способами.

1. Перший спосіб подання міжнародних і литовських синонімів — їхнє взаємне пов’язування (A → B і B → A, або A, B і B, A). Напр.:

термістор (=тепловий опір) «термистор (=теплосопротивление)» FTŽ₁ 95¹² і тепловий опір (=термістор) «теплосопротивление (=термистор)» FTŽ₁

⁷ Уживання такої синонімії в текстах наукових праць має свою специфіку. У текстах частіше трапляються запозичення, вже витіснені з мовної системи, новотвори, які лише починають приживатися, а загалом — більше різноманітності, коливань і динаміки змін. Лише за текстами можна встановити статистичну та стилістичну диференціацію міжнародних і литовських термінів.

⁸ Dėl termino terminografija, dar beveik visai nepaplitusio, bet tikrai gero ir patogaus, žr. I. I. Ковалик, Основна проблематика сучасної української термінології, Перша науково-методична нарада з проблем упорядкування і нормалізації термінології, Тези доповідей і повідомлень, Київ, 1970, p. 14.

⁹ Словник фізичних термінів, редактор академік АН Литовської РСР П. Бразджюнас, словник переглянула Комісія з термінології Інституту литовської мови та літератури Академії наук Литовської РСР, редактор видавництва Х. Лемченас, Вільнюс, 1958, 124 с.; литовсько-рос. [скорочено FTŽ₁]; Словник фізичних термінів, ред. П. Бразджюнас, редакційна комісія: Т. Баніс, Й. Батараюнас, П. Бразджюнас (голова), Г. Городнічиус, С. Якутис, А. Юодвіршіс, Е. Макарюнене, А. Пуоджюкинас, Й. Станайтіс, К. Ушпаліс (заступник голови), С. Велінявічюс, [ч. I], Вільнюс, 1971, с. 1–419 (ротопринт), [ч. II], Вільнюс, 1973, с. 418–965 (ротопринт) і Доповнення, 37 с. (ротопринт); литовсько-російсько-англійсько-німецькою мовами [скорочено FTŽ₂ і FTŽ₂P].

¹⁰ K. Daukšas, Chemijos žodynas, žodyną peržiūrėjo Lietuvos TSR Mokslų akademijos Lietuvių kalbos ir literatūros instituto terminologijos komisija, leidyklos redaktorius Ch. Lemchenas, Vilnius, 1960, 450 p.; lietuvių-rusų k. [sutrumpintai ChŽ].

¹¹ Російсько-литовський політехнічний словник, редакційна колегія: доц. канд. техн. наук А. Новодворскіс (голова), доц. канд. техн. наук Л. Кумпікас, доц. канд. техн. наук Й. Мікуцкас, старш. викл. Й. Станайтіс, доц. канд. техн. наук С. Васаускас, проф. канд. хім. наук Й. Відмантас, редактор видавництва Х. Лемченас, Вільнюс, 1959, 520 с. [скорочено PolŽ].

¹² Скорочення див. у прим. 9–11. Римські цифри біля скорочень позначають частини, арабські — сторінки.

93

91; інклінація (= нахил) «инклинация, склонение» FTŽ₁ 36 і нахил (= інклінація) «склонение, инклинация» FTŽ₁ 67¹³; апроксимація, наближення FTŽ₂ I 23 і наближення, апроксимація FTŽ₂ I 26; стимулювати (= заохочувати) ChŽ 261 і заохочувати (= стимулювати) ChŽ 254; гелікоптер, вертоліт «геликоптер (= вертолёт)» PolŽ 65 і вертоліт, гелікоптер «вертолёт» PolŽ 42; адаптер, звукознімач «адаптер» PolŽ 12 і звукознімач, адаптер «звукосниматель» PolŽ 114¹⁴.

Такий порядок подання начебто свідчив би про повну тотожність лексичних значень синонімів¹⁵.

Однак непослідовне — навіть потрійне — їх подання з видовими детермінантами змушує дещо в цьому сумніватися.

Наприклад, структура і будова у проєкті нового «Словника фізичних термінів» подаються як цілком рівнозначні терміни: структура, будова FTŽ₂ II 789 і будова,

¹³ Порядок подання іншомовних відповідників міжнародних і власних синонімів є значно непослідовним. Наприклад, у другій парі російські синоніми вже подаються після основної статті, а не в дужках після знака рівності. Поряд із такими огріхами лексикографічної техніки трапляються й серйозніші недоліки словникової структури. Наприклад, в одних випадках поряд із литовською парою (власний + міжнародний) подається і російська пара (власний + міжнародний), в інших — лише один її член: сцинтиляція (= спалах) «сцинтилляция, вспышка» FTŽ₁ 79 і спалах (= сцинтиляція) «вспышка» FTŽ₁ 12. Іноді в обох випадках поряд із литовською парою подається лише один російський відповідник (хоча реально існує пара), наприклад: макрокосм (= макросвіт) «макрокосмос» FTŽ₂ 57 і макро-світ (= макрокосм) «макромир» FTŽ₂ 57; мікрокосм (= мікросвіт) «микрокосмос» FTŽ₂ 60 і мікросвіт (= мікрокосм) «микромир» FTŽ₂ 60. Однак розгляд порядку подання іншомовних відповідників і фіксація його непослідовностей (так само й непослідовностей литовської частини) не є метою цієї статті, тому це питання лише побіжно зачіпається.

¹⁴ Як бачимо, технічно синоніми в різних словниках подаються по-різному: у «Словнику фізичних термінів» і «Словнику хімії» — у дужках після знака рівності, а в «Словнику політехнічних термінів» і проєкті нового «Словника фізичних термінів» — без дужок, після основної статті. Хоча технічний спосіб подання нас тут не цікавить, усе ж слід зазначити, що цей спосіб подання тотожних синонімів є кращим, оскільки в лексикографії знак рівності зазвичай використовують, щоб відсилати від ненормативного слова до нормативного. У російській частині «Словника політехнічних термінів» такі випадки поєднання синонімів, як геликоптер (= вертолёт), дуже рідкісні й випадкові — зазвичай їх не поєднують. У литовській частині «Словника політехнічних термінів» порядок подання членів синонімічної пари зазвичай відповідає термінам російської частини: спочатку подається литовський синонім, потім міжнародний, якщо вони відповідають російському питомому слову російської частини, і навпаки, спочатку подається міжнародний термін, потім його литовський синонім, якщо вони відповідають міжнародному слову російської частини. Однак трапляються й відхилення. Вони бувають двох типів: 1) терміни литовської частини подаються у зворотному порядку, наприклад: струк-тура – будова, структура PolŽ 412, а строение – структура, будова PolŽ 411 — це, мабуть, не помилки; 2) у литовській частині члени синонімічної пари в обох місцях подаються однаково, наприклад: вертикальный – вертикальний, прямовисний PolŽ 42 і отвесный – вертикальний, прямовисний PolŽ 253 або дефект – вада, дефект PolŽ 88 і порок – вада, порок, дефект PolŽ 308, що дає підстави дуже сумніватися в їхній повній тотожності: тут, імовірніше, першому надається перевага (про це див. підрозд. 2).

¹⁵ Сумніви можуть викликати лише адекватність таких пар, непослідовно поданих технічно: кон’югована реакція — див. спряжена реакція ChŽ 155 і спряжена реакція (= кон’югована реакція) ChŽ 267; субституент — див. замісник ChŽ 263 і замісник (= субституент) ChŽ 210, оскільки в лексикографії відсилання «див.» зазвичай використовують тоді, коли менш рекомендоване слово відсилає до більш рекомендованого. Але, найімовірніше, це лише технічні огріхи, а не дотримання принципу.

94

структура FTŽ₂ II 640¹⁶. При будова, структура подано лише 5 видових термінів і тільки з будова — будова атома FTŽ₂ II 640, будова ядра FTŽ₂ II 640, будова речовини FTŽ₂ II 640, будова молекули FTŽ₂ II 640 і внутрішня будова FTŽ₂ II 640, а при структура, будова видові терміни подано з родовим структура — ті самі, що подані й із будова, а саме: структура атома FTŽ₂ II 789, структура ядра FTŽ₂ II 789, структура речовини FTŽ₂ II 791, структура молекули FTŽ₂ II 791 і внутрішня структура FTŽ₂ II 793, а також багато інших структур: вторинна FTŽ₂ II 789, багатошарова FTŽ₂ II 789, комірчаста FTŽ₂ II 791, сплаву FTŽ₂ II 791, мозаїчна FTŽ₂ II 792, дрібна FTŽ₂ II 792, крупнозерниста FTŽ₂ II 792, складна FTŽ₂ II 792, сітчаста FTŽ₂ II 793, Всесвіту FTŽ₂ II 793 тощо.¹⁷ Отже, тут маємо і дублювання, і нетотожність синонімів¹⁸. Звичайно, структура і будова мають відмінності у вживанні: питомий литовський термін будова частотніший, популярніший, а міжнародний структура — рідше вживаний, науковіший. Отже, частотніші й популярніші видові терміни частіше вживаються з будова, ніж зі структура. Однак цілком можливо вживати й рідші видові терміни з будова, наприклад, комірчаста будова, сітчаста будова тощо. Але їх не наведено. Не подано навіть терміна будова Всесвіту, який годі назвати рідковживаним. Отже, якщо структура і будова є абсолютними синонімами, то їхня тотожність має зберігатися і при поданні з видовими детермінантами. Тому найкраще подавати всі видові терміни в одному місці з обома родовими термінами, уникаючи повторів, а біля іншого родового терміна залишити лише відсилання до них. Наявний спосіб подання видових термінів — усіх з обома родовими термінами, а частини лише з одним родовим компонентом — суперечить абсолютній тотожності родових термінів і вимагає змінити порядок їх подання (наблизивши його до способу подання III — про це див. підрозд. 3).

В інших випадках усі видові терміни подаються в одному місці й лише з одним синонімом. Наприклад, біля радіація, випромінювання «излучение, лучеиспускание, радиация — radiation — Strahlung» FTŽ₂ II 590 немає жодного видового терміна — усі вони подані біля випромінювання, радіація «излучение, радиация — radiation — Strahlung». FTŽ₂ II 744: атмосферне випромінювання FTŽ₂ II 744, електромагнітне випромінювання FTŽ₂ II 745, гравітаційне випромінювання FTŽ₂ II 746, космічне випромінювання FTŽ₂ II 747, нейтронне випромінювання FTŽ₂ II 748, радіоактивне випромінювання FTŽ₂ II

¹⁶ Також структура, будова PolŽ 411 і будова, структура PolŽ 412. Щоправда, у «Словнику хімії» подання інше: будова — див. структура ChŽ 244 і структура ChŽ 263 (про такий спосіб подання див. підрозд. 3, а про такі розбіжності в поданні — розд. «Розбіжності у поданні синонімів»). А в «Словнику фізичних термінів» є лише структура FTŽ₁ 88. Докладніше про подібні розбіжності в поданні тих самих синонімів у різних словниках див. розд. «Розбіжності у поданні синонімів».

¹⁷ Досить непослідовно подано й відповідники іншими мовами — родові: строение FTŽ₂ II 640 і структура, строение FTŽ₂ II 789, Aufbau, Struktur FTŽ₂ II 640 і Struktur FTŽ₂ II 789; та видові: внутрішня будова — innerer Aufbau FTŽ₂ II 640, будова ядра — Atomkernaufbau FTŽ₂ II 640 (=Kernaufbau, пор. Kernstruktur FTŽ₂ II 789), але будова атома — Atomaufbau, Atomstruktur FTŽ₂ II 640, будова речовини — Struktur der Materie, Aufbau der Materie FTŽ₂ II 640, тоді як будова молекули — Molekülstruktur FTŽ₂ II 640, а молекулярна структура речовини — навпаки — molekulare Aufbau der Materie FTŽ₂ II 791, хоча молекулярна структура — molekulare Struktur FTŽ₂ II 791 тощо.

¹⁸ У «Словнику політехнічних термінів» непослідовність ще більша: біля структура, будова подано шарувата структура PolŽ 411 і структура торфовища, будова торфовища PolŽ 411, а біля будова, структура — волокнисті, зернисті, крупнозернисті, дрібнозернисті, пластинчасті, кулясті структури PolŽ 412.

95

749, проникне (ис) випромінювання FTŽ₂ II 750, ультрафіолетове випромінювання FTŽ₂ II 751… ¹⁹ Це явна суперечність: радіація і випромінювання подаються як цілком рівнозначні синоніми, однак подання видових термінів лише зі словом «випромінювання» це заперечує. Отже, підтверджуючи тотожність значень радіації та випромінювання, видові терміни слід було б подавати з обома. А якщо визнавати, що ці два терміни не рівнозначні, то й спосіб їх подання слід було б змінити: радіація — див. випромінювання. Ситуацію ускладнює ще й те, що випромінювання є синонімом емісії, хоча всі видові терміни подано лише з емісією (див. FTŽ₂ I 153–155). Мабуть, саме тому в доповненнях до проєкту нового «Словника термінів фізики» емісію подано без литовського синоніма (див. FTŽ₂ P 9), а випромінювання у FTŽ₂ P 35 — без радіації. Порядок наведено, але досить механічно. По-перше, навряд чи реально цілком відмовитися від радіації²⁰. По-друге, для емісії став би у пригоді й литовський відповідник, але відповідно до етимологічного значення слова «емісія» ним мало б бути не «випромінювання», а «випромінення»²¹. Так можна було б відмовитися і від тавтологічного терміна «емісійне випромінювання» FTŽ₂ II 745 (= «випромінення»). Отже, «випромінювання» у значенні «радіація» і «випромінення» у значенні «емісія» відрізнялися б подібно до нім. Strahlung і Ausstrahlung²². Відповідно, синонімом emitter «Эмиттер — emitter» мало б бути не «випромінювач» (див. FTŽ₂ I 155), а «випромінювач емісії»²³.

Є ще й опромінення — рос. облучение, англ. irradiation, exposure, bombardement, нім. Bestrahlung, Bombardierung FTŽ₂ II 830, але англ. irradiation — це також ірадиація FTŽ₂ I 241, exposure — експозиція FTŽ₂ I 140, а bombardment — обстріл (бомбардування) FTŽ₂ I 23. Однак зі Словника незрозуміло, яке співвідношення між опромінюванням, ірадиацією, експозицією та обстрілом (бомбардуванням). Обстріл (бомбардування), мабуть, суто технічний термін (радше професіоналізм), а не фізичний. З огляду на етимологію, ірадиація мала б означати щось на кшталт «випромінювання, світіння». Однак світіння — це свечение — glow, light — Leuchten, Leuchtung FTŽ₂ II 830, хоча люмінесценція FTŽ₂ I 416 литовською також означала б «світіння», пор. живе світіння — біолюмінесценція [«Moksleivis», 1973, Nr. 11, p. 36

¹⁹ Не всі відповідники інших мов подано послідовно. Так, усі російські видові терміни подаються з родовим терміном излучение, але чомусь винятком є корпусулярная солнечная радиация FTŽ₂ II 750, хоча є корпусулярное излучение FTŽ₂ II 745 і солнечное излучение FTŽ₂ II 750.

²⁰ Його підтримує і прикметник «радіаційний». До речі, прикметниковий детермінант «радіаційний» і родовий відмінок «випромінювання» також мали б бути синонімами. Однак зазвичай кожен із них уживають окремо. Наприклад, пірометр, температура — радіаційні (див. FTŽ₂ II 539 і 854), а закон, тиск, густина — випромінювання (див. FTŽ₂ I 99, II 714 і II 839).

²¹ І в тому самому проєкті «Словника термінів фізики» синонімом emituoti є išspinduliuoti (див. FTŽ₂ I 155).

²² Лише помилково «випромінювання лазера» перекладено як Laseremission FTŽ₂ II 746, «нічне випромінювання» — як nächtliche Ausstrahlung FTŽ₂ II 748.

²³ Чи є «випромінювач», який у двох місцях тлумачиться по-різному — «излучатель, радиатор — radiator — Strahler, Radiator» FTŽ₂ II 753 та «излучатель — emitter — Emitter» FTŽ₂ P 36, і «радіатор» «radiator, излучатель — radiator — Radiator, Strahler» FTŽ₂ II 591, а також згаданий «емітер», «випромінювач емісії», попри те, що вони ніяк не пов’язані між собою, але пов’язані подібними відповідниками в інших мовах, трьома, двома чи одним предметом — зі Словника зовсім не зрозуміло. Їхні видові назви майже всі різні, але російською всі подано з родовим терміном излучатель (за винятком лише анодный радиатор FTŽ₂ II 591), а німецькою — з Strahler; не кажучи вже про те, що і «бета-емітер», «бета-випромінювач» FTŽ₂ I 155 (= «бета-випромінювач емісії»), і «бета-радіатор» FTŽ₂ II 591 — це бета-излучатель, Betastrahler; і «гама-випромінювач» FTŽ₂ P 36, і «гама-радіатор» FTŽ₂ II 591 — це гамма-излучатель, Gammastrahler.

96

(2x)]. Експозиція по суті, мабуть, означала б «опромінення, освітлення (пор. нім. Belichtung)». Але освітлення — це освещение — illumination, lighting — Beleuchtung FTŽ₂ I 24, хоча англ. illumination — це ілюмінація FTŽ₂ I 229. Крім того, хоча нім. Bestrahlung — це опромінення FTŽ₂ II 830, Bestrahlungsdosis — це не доза опромінення, а доза радіації FTŽ₂ I 120 (а Strahlungsdosis — доза випромінювання FTŽ₂ I 120). Мабуть, можна констатувати, що національні терміни — випромінювання — випромінення; світіння — опромінення (— опромінювання) — освітлення (також рос. излучение — облучение; свечение — освещение; нім. Strahlung — Ausstrahlung — Bestrahlung; Leuchtung — Beleuchtung — Belichtung, хоча ці словотвірні підсистеми семантично не цілком адекватні литовським, наприклад: облучение, Bestrahlung — опромінення, а не «опроменювання випромінюванням»), завдяки своїй словотвірній системності та очевидній зрозумілості словотвірних значень утворили б простішу, узгодженішу й семантично прозорішу мікросистему, ніж міжнародні радіація — ірадиація; емісія, ілюмінація, експозиція, а також еманція. Однак цілком удосконалити її й однозначно диференціювати можуть лише самі фахівці, а мовознавці можуть тільки допомогти їм.

Видові терміни подаються ще й у третій спосіб — одні в одному місці, інші — в іншому. Наприклад, при spindulys, radiusas FTŽ₂ II 751 — apskritimo spindulys, apskritimo radiusas FTŽ₂ II 752, а при radiusas, spindulys FTŽ₂ II 597 — atomo radiusas FTŽ₂ II 597, branduolio radiusas FTŽ₂ II 597, gravitacinis radiusas FTŽ₂ II 597, inercijos radiusas FTŽ₂ II 597, išorinis radiusas FTŽ₂ II 597, jono radiusas FTŽ₂ II 597, kreivumo radiusas FTŽ₂ II 597, sąveikos radiusas FTŽ₂ II 598, veikimo radiusas FTŽ₂ II 598, Žemės radiusas FTŽ₂ II 598 тощо. Отже, тут spindulys залишено лише для геометрії (хоча для неї ще й припасовано radiusas). Адже spindulys у фізиці має інше значення — «луч — ray — Strahl» (див. FTŽ₂ II 751). Подібно й у «Словнику термінів політехніки»: радиус — spindulys, radiusas PolŽ 341, але тут більшість видових детермінантів подано зі словом spinduliu (veikimo PolŽ 341, sulenkimo PolŽ 341, inercijos PolŽ 341, kreivumo PolŽ 341, skriejiko PolŽ 341, posūkio PolŽ 342), лише два — з обома родовими синонімами: skaičiuojamasis spindulys, radiusas PolŽ 342, rekomenduojamasis spindulys, radiusas PolŽ 342. Однак у математичній термінології й загалом у літературній мові слово spindulys глибоко вкорінене, уживається вже понад 50 років²⁴ і не спричиняє жодної плутанини у фізиці, оскільки її spindulys (bangos FTŽ₂ P 35, elektroninis FTŽ₂ II 752, lazerio FTŽ₂ II 752, natūralus (is) FTŽ₂ II 752, šviesos FTŽ₂ II 752 тощо) та spinduliai (antriniai FTŽ₂ II 741, infraraudoni(eji) FTŽ₂ II 742, kosminiai FTŽ₂ II 742, monochromatiniai FTŽ₂ II 743, Rentgeno FTŽ₂ II 743, ultravioletiniai FTŽ₂ II 744 тощо) та Saulės spindulį можна було б відрізнити від Saulės šviesos spindulio. Отже, Словнику слід було б відмовитися від radiuso²⁵, а до spindulio «радіус» (це був би омонім spinduliui «луч») додати позначку mat. (до речі, подібні позначки стали б у пригоді й в інших випадках).

2. Другий спосіб подання міжнародних і литовських синонімів полягає в їх однобічному зв’язуванні (A → B, або A, B). Напр.:

²⁴ Žr. Z. Žemaitis, Geometrijos ir trigonometrijos terminų rinkinėlis, Kaunas, 1920, p. 32; Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius, 1954; II pap. ld., 1972; Rusų-lietuvių kalbų politechninis žodynas, p. 341.

²⁵ Зрозуміло, це стосується і слова «радіальний», наприклад: радіальна швидкість FTŽ₂ I 214, радіальна сила FTŽ₂ I 272, радіальне поле FTŽ₂ I 381; радіальне прискорення, променеве прискорення FTŽ₂ II 515.

7. Lietuvių terminologija

97

космос (= всесвіт) FTŽ₁ 49; компонент (=складова²⁶) FTŽ₁ 47; континуум (= суцільне середовище) FTŽ₁ 48; пік (= загострення) FTŽ₁ 68; зворотний порядок: склад (= суперпозиція) FTŽ₁ 88; безлад (= хаос) FTŽ₁ 63;

дифракція, огинання FTŽ₂ I 110; константа, стала FTŽ₂ I 329; контакт, дотик FTŽ₂ I 334; контракція, (ско)рочення FTŽ₂ I 336; конвекція, перемішування FTŽ₂ I 339; критерій, ознака FTŽ₂ I 357; реверберація, відлуння²⁷ FTŽ₂ II 615; зворотний порядок: визначення, дефініція FTŽ₂ I 20; збирання, монтаж FTŽ₂ II 802;

tonas (= atspalvis) ChŽ 285; vata (= medvilnė) ChŽ 299; dimensija (= matas) ChŽ 78;

автостоп, автоматичний стопор „автостоп“ PolŽ 11; брандспойт, пожежний шприц „брандспоит“ PolŽ 31; бріологія (наука про мохи²⁸) „бриология“ PolŽ 31; інфільтрація (просочування) „инфильтрация“ PolŽ 125; манжет, нарукавник „манжет“ PolŽ 181; мобільний, рухливий „мобильный“ PolŽ 199; пандус, похил „пандус“ PolŽ 262; перманентний, постійний „перманентный“ PolŽ 277; позитивний, ствердний „позитивный“ PolŽ 299; поліхромія, барвистість „полихромия“ PolŽ 303; пріоритет, першочерговість „приоритет“ PolŽ 321; прогноз, передбачення „прогноз“ PolŽ 324; спідометр, вимірювач швидкості²⁹ „спидометр“ PolŽ 397; фрикціон, фрикційна муфта „фрикцион“ PolŽ 471; економія, заощадження „экономия“ PolŽ 508; експерт, знавець „эксперт“ PolŽ 509; зворотний порядок: альтанка, альтанка „беседка“ PolŽ 26; водовідділювач, дегідратор „водоотделитель“ PolŽ 49; вилучити, елімінувати „изъять“ PolŽ 122; спостерігач, обсерватор „наблюдатель“ PolŽ 209; справжній, автентичний „подлинный“ PolŽ 295; перетворення, трансформація „превращение“ PolŽ 314; сконцентрований, зосереджений „сосредоточенный“ PolŽ 395³⁰.

²⁶ З погляду словотвору зручнішим був би широко вживаний у літературній мові та інших термінологіях (наприклад, мовознавчій) компонент або складник.

²⁷ Краще було б використати абстрактний іменник від прикметника — відлунність.

²⁸ Можна було б ужити мохознавство.

²⁹ Краще було б швидкомір (див. «Словник сучасної литовської мови», дод. II).

³⁰ Досить часто в термінологічному словнику Політехніки порядок членів пар міжнародного та литовського синонімів не залежить від російських відповідників. Наприклад:

брак, дефект „брак“ PolŽ 31; набір, вербування „вербовка“ PolŽ 41; стовпець, графа „графа“ PolŽ 74; подрібнювач, дезінтегратор „дезинтегратор“ PolŽ 85; зигзаг, ламана лінія „зигзаг“ PolŽ 115; нагрівальна головка, калоризатор „калоризатор“ PolŽ 130; виступ, карниз „карниз“ PolŽ 135; (роз)поділ, класифікація „классификация“ PolŽ 143; копія, дублікат „копия“ PolŽ 156; різьбяр по дереву, ксилограф „ксилограф“ PolŽ 170; отвір, люк „люк“ PolŽ 180; льотчик, пілот „пилот“ PolŽ 281; складчастий, плісирований „плиссированный“ PolŽ 285; педаль, педаль „педаль“ PolŽ 266; сегмент, сегмент „сегмент“ PolŽ 375; сектор, сектор „сектор“ PolŽ 376; текс, текс „текс (тэкс)“ PolŽ 421; кислотомір, ацидометр „ацидометр“ PolŽ 19;

шофер, водій „водитель“ PolŽ 47; категорія, розряд (2.) „разряд“ PolŽ 347; термін, строк „срок“ PolŽ 400.

Частина таких прикладів, звісно, є лише лексикографічною непослідовністю. Наприклад: форсувати, прискорювати „форсировать“ PolŽ 468, але прискорення, форсування „форсировка“ PolŽ 468, інжектор, струминний насос „инжектор“ PolŽ 124, але паровий насос, ежектор „эжектор“ PolŽ 508; вивезення, експорт „вывоз“ PolŽ 57, але імпорт, ввезення „ввоз“ PolŽ 40.

98

Слід вважати, що основним є той термін, який подано першим³¹. Цю думку ніби підтверджує те, що більшість наведених таким способом пар синонімів становлять пари, у яких другий член — литовський відповідник — є новотвором, найчастіше зовсім новим, а іноді ще й досі не прижився або взагалі рідко вживається (хоча більшість із них утворено бездоганно і вони точні). Напр.:

ехолот, ехомат FTŽ₂ I 127; максимум, найбільша величина FTŽ₂ II 422; сепаратор, розділювач FTŽ₂ II 656; шарнір, гнучкий з’єднувач FTŽ₂ II 821; шрифт (=друкарський шрифт) ChŽ 269; прес (=стискач) ChŽ 228; вітрина, товарне вікно „витрина“ PolŽ 46; гофри, шорсткості, зморшки, рубці „гофры“ PolŽ 73; гриф, руків’я „гриф“ PolŽ 76; грот, велике вітрило „грот“ PolŽ 76; катапульта, метальник „катапульта“ PolŽ 136; орнітоптер, махоліт „орнитоптер“ PolŽ 246; плафон, стельове оздоблення „плафон“ PolŽ 284; фарватер, судновий хід „фарватер“ PolŽ 463; шифр, таємнопис „шифр“ PolŽ 497; штурвал, кермове колесо „штурвал“ PolŽ 505³².

На подібну думку наштовхує й порядок подання видових термінів: найчастіше їх наводять лише з першим родовим словом. Напр.:

баржа, байдак, вітиня PolŽ 23, але всі видові терміни — лише з баржа PolŽ 23; док, суднова пристань PolŽ 93, але видові — лише з док PolŽ 93; журнал, щоденник PolŽ 103, видові — з журнал PolŽ 103; ніша, заглибина PolŽ 227, видові — з ніша PolŽ 227, серія, ряд PolŽ 377, видові — з серія PolŽ 377; сигнал, знак PolŽ 379, видові — з сигнал PolŽ 379; фланець, з’єднувальний виступ PolŽ 466, видові — з фланець PolŽ 466—467; кузов, каросерія PolŽ 170, видові — з кузов PolŽ 170; процес, перебіг PolŽ 332, видові — з процес: адіабатичний процес PolŽ 332, ізотермічний процес PolŽ 333, камерний процес PolŽ 333, циклічний процес PolŽ 333, оборотний процес PolŽ 333, робочий процес PolŽ 333, технологічний процес PolŽ 333 тощо.

Щоправда, трапляється і певна непослідовність. Так, часом видові терміни подано з другим родовим терміном, напр.: літак, дирижабль „дирижабль“ PolŽ 91, але видові жорсткий дирижабль PolŽ 91, м’який дирижабль PolŽ 91. Тут, очевидно, слід виправити порядок подання родових термінів. Іноді видові терміни подають з обома родовими членами: 1) усі — з обома, напр.: регенерація, відновлення FTŽ₂ II 609 і регенерація відходів, відновлення відходів FTŽ₂ II 609, регенерація ядерного палива, відновлення [ядерного] палива FTŽ₂ II 609; стискач, прес FTŽ₂ II 714 і стискач Брюеля, прес Брюеля FTŽ₂ II 714, гідравлічний стискач, гідравлічний прес FTŽ₂ II 714; 2) одні — з одним, інші — з іншим, напр.: дамба, насип PolŽ 80 і насипна дамба [!] PolŽ 80, обвалувальна дамба PolŽ 80, фашинна дамба PolŽ 80, фільтрувальна дамба PolŽ 80, але заливний насип (літній) PolŽ 80, захисний насип PolŽ 80, незаливний насип (зимовий) PolŽ 80, поздовжній насип PolŽ 80, насип, що відводить течію PolŽ 80³³; 3) одні видові терміни подають з обома родовими

³¹ Це, очевидно, сказано й про подання синонімів у «Словнику фізичних термінів» та «Словнику хімії» у дужках після знака рівності. У передмові до «Словника фізичних термінів» зазначено: «У дужках після знака рівності надруковано замінники, які, на думку комісії, також можна вживати» (с. 3). Однак цей спосіб, як уже зазначалося (див. прим. 14), вельми недосконалий.

³² Хоча іноді подібні новотвори наведено у зворотному порядку, напр.: гідромонітор, водомет „гидромонитор“ PolŽ 67; кар’єр, яма, торф’яна яма, відкрита розробка „карьер“ PolŽ 135; рулетка, мірна стрічка „рулетка“ PolŽ 366.

³³ І ще берегова дамба PolŽ 280, хоча дамба серед родових термінів не подана.

7*

99

…ними, інші — лише з першим, наприклад: стадія, стан PolŽ 401 і кінцева стадія, кінцевий стан PolŽ 401, початкова стадія, початковий стан PolŽ 401, але проміжна стадія PolŽ 401, пружна пластична стадія PolŽ 401. Як усунути цю невідповідність у поданні видових і родових термінів — змінивши спосіб подання родових чи видових термінів — можна обговорювати, але залишати її такою не можна.

3. Третій спосіб подання міжнародних і литовських синонімів полягає в їх нерівноправному зв’язуванні (A → B і B, або A, B і B). Наприклад:

деклінація (=відхилення) FTŽ₁ 16, але лише відхилення FTŽ₁ 63; трансмутація (=перетворення) FTŽ₁ 97, але лише перетворення FTŽ₁ 101; трек (=траса) FTŽ₁ 97, але лише траса FTŽ₁ 92; принцип кореспонденції (=принцип відповідності) FTŽ₁ 49, але лише принцип відповідності FTŽ₁ 9; реостат (=резисторний блок) FTŽ₁ 77, але лише резисторний блок FTŽ₁ 100; зворотний порядок: важкий водень (=дейтерій) FTŽ₁ 88, але лише дейтерій FTŽ₁ 16; непровідник (=ізолятор) FTŽ₁ 63, але лише ізолятор FTŽ₁ 39; екранування (=екранування) FTŽ₁ 16, але лише екранувати FTŽ₁ 21;

дискримінація, виокремлення FTŽ₂ I 116, але лише виокремлення FTŽ₂ I 19; інверсія, обертання³⁴ FTŽ₂ I 241, але лише обертання FTŽ₂ I 19; лупа, збільшувальне скло FTŽ₂ I 418, але лише збільшувальне скло FTŽ₂ II 778; детонатор, підривник FTŽ₂ I 102, але лише підривник FTŽ₂ II 754; кореляція, взаємозв’язок FTŽ₂ I 343, але лише взаємозв’язок FTŽ₂ II 644; зворотний порядок: непровідник, ізолятор FTŽ₂ II 486, але лише ізолятор FTŽ₂ I 263;

термаквас (=суджяй) ChŽ 277, але лише суджяй ChŽ 266; зворотний порядок: проста речовина (=елемент) ChŽ 300, але лише елемент ChŽ 87; залишок (=радикал, група) ChŽ 168, але лише радикал (=група) ChŽ 233 і група ChŽ 113; також: антидот — див. протиотрута ChŽ 28, але лише протиотрута ChŽ 229; лігніт — див. буре вугілля ChŽ 168, але лише буре вугілля ChŽ 242; полігідрична кислота — див. багатоводнева кислота ChŽ 225, поліводнева кислота — див. багатоводнева кислота ChŽ 226, але лише багатоводнева кислота ChŽ 69; зворотний порядок: вибухова бавовна — див. нітроцелюлоза ChŽ 257, але лише нітроцелюлоза ChŽ 200; рігова обманка — див. амфібол ChŽ 234, але лише амфібол ChŽ 20; рогове срібло — див. кераргірит ChŽ 234, але лише кераргірит ChŽ 148; земляна олія — див. нафта ChŽ 305, але лише нафта ChŽ 188; морська піна — див. стеатит ChŽ 133, але лише стеатит ChŽ 259; пекельний камінь — див. нітрат срібла ChŽ 227, але лише нітрат срібла ChŽ 249; медовий камінь — див. меліт ChŽ 175, але лише меліт ChŽ 176; синій камінчик — див. сульфат міді ChŽ 176, але лише сульфат міді ChŽ 299; леткий спирт — див. гідроксид амонію ChŽ 165, але лише гідроксид амонію ChŽ 24; содова сіль — див. хлорид натрію ChŽ 264; кухонна сіль — див. хлорид натрію ChŽ 295, але лише хлорид натрію ChŽ 190; англійська сіль — див. сульфат магнію ChŽ 27, гірка сіль — див. сульфат магнію ChŽ 145, але лише сульфат магнію ChŽ 172³⁵;

³⁴Мабуть, краще замінити його абстрактнішим суфіксальним похідним — обертання, оскільки обернення означає радше назву дії.

³⁵Частина цих прикладів із «Хімічного словника» є особливими: різні члени синонімічної пари належать до різних термінологій, наприклад: лігніт — хім., буре вугілля — геол., або один член є терміном, а інший — нетерміном, наприклад: сульфат міді — синій камінчик, сульфат магнію — гірка сіль. Деякі дослідники називають такі синоніми еквівалентами й не вважають їх об’єктом синхронної термінології (див. В. М. Лейчик, Термины-синонимы, дублеты, эквиваленты, варианты, Актуальные проблемы лексикологии и словообразования, вып. II, Новосибирск, 1973, р. 105—106).

100

бандаж (колісний), обід «бандаж» PolŽ 21, але лише обід «обод» PolŽ 233; пропелер, гвинт «пропеллер» PolŽ 329, але лише гвинт (л.) «винт» PolŽ 45; резерв, запас «резерв» PolŽ 357, але лише запас «запас» PolŽ 110; зворотний порядок: узор, орнамент «узор» PolŽ 452, але лише орнамент «орнамент» PolŽ 246; противага, балансир «противовес» PolŽ 331, але лише балансир «балансир» PolŽ 20; (дорожній) проїзд, віадук «путепровод» PolŽ 336, але лише віадук «виадук» PolŽ 44; судноплавство, навігація «кораблевождение» PolŽ 156, але лише навігація «навигация» PolŽ 210; водонагрівач, економайзер «водоподогреватель» PolŽ 49, але лише економайзер «экономайзер» PolŽ 508³⁶.

Якщо міркувати логічно, такий спосіб подання мав би означати, що термін, наведений двічі, є переважнішим (в одних випадках він міжнародний, в інших — литовський). У цьому можна не сумніватися, коли для зв’язування синонімів використовується знак рівності або відсилка «див.»³⁷. Однак у проєкті нового «Словника фізичних термінів» після відмови від знака рівності та заміни його комою (для двобічно пов’язаних синонімів це доречно, пор. прим. 14) техніка подання стала оманливою: синонім після коми видавався б менш бажаним. Але це лише недосконалість техніки. Те, що переважнішим є синонім, наведений двічі (один раз після коми, вдруге — окремо), підтверджує також порядок подання видових термінів. Наприклад, при «активація, збудження» FTŽ₂ I 7 немає жодного видового терміна — усі подано при «збудження» FTŽ₂ II 808–809; при «силомір, динамометр» FTŽ₂ P 20 — жодного, усі — при «динамометр» FTŽ₂ I 113. Тому й порядок подання родових термінів слід було б змінити на відсилковий, наприклад: активація — див. збудження, силомір — див. динамометр тощо.

Щоправда, видові терміни іноді подаються у двох місцях: в одному — одні, в іншому — інші. Наприклад, при «порожнеча, вакуум» FTŽ₂ II 904 наведено лише

³⁶ Іноді в «Словнику політехнічних термінів» порядок членів міжнародної та литовської синонімічної пари не залежить від російських відповідників. Наприклад: імпрегнування, просочування «пропитывание» PolŽ 329, але лише імпрегнування «импрегнирование» PolŽ 123; автокар, автотележка «автотележка» PolŽ 11, але лише автокар «автокар» PolŽ 10; паровоз, локомотив «локомотив» PolŽ 179, але лише паровоз «паровоз» PolŽ 264.

До речі, паровоз і локомотив подаються як тотожні синоніми й в інших джерелах — у «Словнику сучасної литовської мови» (2-ге дод. вид., Вільнюс, 1972) паровоз пояснюється як «залізнична машина, що приводиться в рух парою; локомотив» (краще було в 1-му вид., Вільнюс, 1954 — «<…>; паровий локомотив»), а локомотив — як «паровоз»; у великому «Словнику литовської мови» паровоз — «локомотив» (т. III, Вільнюс, 1956), а локомотив — «паровоз» (т. VII, 1966) — це вже давно не відповідає дійсності. Ці терміни були адекватними, доки, крім паровозів, інших локомотивів не існувало. З появою моторного, електричного, турбінного локомотивів тощо локомотив став родовим терміном (як семантично неспецифікований), а паровоз (як семантично специфікований) — видовим (так само, як моторний, електричний і турбінний локомотиви). Див. також J. Klimavičius, Nuo garvežio ir sunkvežimio iki elektrovežio ir pienvežio, „Kalbos kultūra“, 26, Vilnius, 1974, p. 21.

³⁷ У «Хімічному словнику», як видно з уже процитованих прикладів, відсилкою «див.» найчастіше побутові литовські назви скеровуються до міжнародної хімічної номенклатури. Подібним чином цю відсилку використовують і для скерування побутових, торговельних чи технічних назв іншомовного походження до хімічних термінів, наприклад: зуперис — див. суперфосфат ChŽ 305, але лише суперфосфат ChŽ 266. Іноді це робиться описово, наприклад: цукрель — див. сахарин ChŽ 68, сахарин — торговельна назва кристалози ChŽ 243, але лише кристалоза (тільки вона чомусь пояснюється idem per idem — розчинний сахарин) ChŽ 159; спирт — технічна назва алкоголю ChŽ 257, але лише алкоголі ChŽ 19 [хоча деревний спирт — див. метиловий спирт ChŽ 175, крім того, метиловий спирт (= метанол) ChŽ 180, а метанол (= метиловий спирт) ChŽ 178].

101

Порожнеча Торрічеллі FTŽ₂ II 904, а всі інші — при вакуум FTŽ₂ II 912–913; при опір, резистор FTŽ₂ II 928 — дротяний опір FTŽ₂ II 929, дротяний резистор FTŽ₂ II 929 і вугільний опір, вугільний резистор FTŽ₂ II 928, а при резистор — плівковий резистор FŽT₂ II 616. Тут в останньому випадку для родових термінів із рекомендованішим резистор подано менше видових термінів, ніж із менш рекомендованим опір. Подібна ситуація і з переломлення, злам, рефракція FTŽ₂ I 418 і рефракція FTŽ₂ II 607, лише тут до того ж частина видових термінів повторюється в обох місцях: атмосферне переломлення FTŽ₂ II 418, атомне переломлення FTŽ₂ I 418, переломлення хвиль FTŽ₂ I 418, ядерне переломлення FTŽ₂ I 418, подвійне переломлення FTŽ₂ I 419, електронне переломлення FTŽ₂ I 419, переломлення звуку FTŽ₂ I 419, переломлення променів FTŽ₂ I 419, переломлення світла FTŽ₂ I 419; крім того, молекулярне (мольне) переломлення, молекулярна рефракція FTŽ₂ II 419, хроматичне переломлення, хроматична рефракція FTŽ₂ I 419, конічне (конусне) переломлення, конічна рефракція FTŽ₂ I 419, питоме переломлення, питома рефракція FTŽ₂ I 419 та атмосферна рефракція FTŽ₂ II 607, атомна рефракція FTŽ₂ II 607, молекулярна рефракція FTŽ₂ II 607. У першому випадку таке розміщення видових термінів у двох місцях, можливо, не суперечило б поданню їхніх родових термінів із відсиланням див. — порожнеча див. вакуум. Однак переломлення і рефракцію слід радше трактувати (і подавати) як тотожні синоніми. Опір і резистор мали б помінятися місцями: резистор див. опір.

Отже, слід констатувати, що диференціація способів подання міжнародних і литовських синонімів ще не є досконалою; вона не цілком відповідає реальній типології синонімії. Міжнародні й литовські синоніми можуть мати або цілком тотожні лексичні значення — абсолютні синоніми (I. A = B), або один член пари може мати вужче значення чи вживання — часткові синоніми (II. A ≠ B: A > B або A < B). Якщо один із членів пари міжнародного й литовського термінів є цілком нерекомендованим, невживаним, непотрібним або неможливим, то їх уже не можна вважати синонімами (III. A→B або B→A). У литовській термінографії, як ми бачили, також використовують 3 способи подання міжнародних і литовських синонімів, однак вони не цілком відповідають згаданій ієрархії цих пар. По суті, добрим є лише подання синонімічних пар групи I способом I. У нашій термінографії, здається, немає способу подання, що відповідав би групі III [він мав би супроводжуватися позначкою ntk. (= нерекомендований) і відсиланням зі знаком рівності до рекомендованого терміна]. А способи подання II і III по суті охоплюють лише одну групу II [для цього слід було б залишити тільки спосіб III (але лише з відсиланням див.), а від способу II цілком відмовитися]. Нарешті, кожна серйозна праця з термінографії мала б подбати також про пояснення порядку подання міжнародних і литовських синонімів, щоб читачеві не доводилося його розшифровувати чи суб’єктивно тлумачити та сумніватися.

НЕОДНОРІДНІСТЬ ПОДАННЯ СИНОНІМІВ

Видові терміни із синонімічними (міжнародним і литовським) детермінантами (переважно прикметниковими, рідше — іменниками в родовому відмінку) у гнізді того самого родового терміна зазвичай подають лише один раз (a→bX, або a, bX); лише у «Словнику термінів фізики», іноді й у проєкті його нового видання, їх подають у двох місцях за алфавітом (a→bX і b→aX, або a, bX і b, aX; або aX→bX і bX→aX, або aX, bX і bX, aX). Напр.: сферична (=куляста) хвиля FTŽ₂ 11 і куляста (= сферична

102

чна) хвиля FTŽ₁ 11 або сферична хвиля, куляста хвиля FTŽ₂ I 50 і куляста хвиля, сферична хвиля FTŽ₁ 50. Однак у проєкті нового видання їх найчастіше подають один раз, очевидно, з огляду не стільки на теоретичні припущення про адекватність чи неадекватність синонімів, скільки на практичні потреби (зручності, економії). Лише іноді синонімічні видові детермінанти при різних споріднених термінах подають у різному порядку (a→bX, але b→aY, або a, bX, але b, aY; або aX→bX, але bY→aY, або aX, bX, але bY, aY). Напр.: відносна швидкість, релятивістська швидкість FTŽ₂ I 214, відносна, релятивістська деформація FTŽ₂ I 90, але релятивістський рух, відносний рух FTŽ₂ I 281. Чому в одному випадку першим є литовський детермінант, а в іншому — міжнародний, не зовсім зрозуміло.

Розглядаючи синонімію повторюваних видових детермінантів (пари міжнародних термінів та їхніх литовських відповідників), слід констатувати численні неоднаковості в поданні тих самих пар. Найчастіше при одних споріднених термінах подають синонімічну пару видових детермінантів, а при інших — лише один її член (a→bX і b→aX, або a→bX, або a→bX і bX, але лише aY, або bY; або aX→bX і bX→aX, або aX→bX, або aX→bX і bX, але лише aY, або bY). Напр.:

гравітація (=всесвітнє тяжіння) FTŽ₁ 33 і всесвітнє тяжіння FTŽ₁ 97, — гравітаційна (=всесвітнього тяжіння) енергія FTŽ₁ 25 і енергія тяжіння (=гравітаційна) FTŽ₁ 25, сила всесвітнього тяжіння (=гравітації) FTŽ₁ 40, гравітаційна (=всесвітнього тяжіння) стала FTŽ₁ 48, але лише гравітаційна стала FTŽ₁ 33, закон гравітації FTŽ₁ 33, гравітаційний потенціал FTŽ₁ 33, 71, гравітаційне поле FTŽ₁ 33, 53;

дегенерація (=виродження) FTŽ₁ 16 і виродження (=дегенерація) FTŽ₁ 38, — вироджена (=дегенерована) система FTŽ₁ 80, але лише дегенерований FTŽ₁ 16;

дегенерація, виродження FTŽ₂ I 91 і виродження FTŽ₂ I 254, — дегенерований, вироджений FTŽ₂ I 91 і вироджений FTŽ₂ I 254, — вироджений, дегенерований стан FTŽ₂ I 60, але лише невироджений стан FTŽ₂ I 61; невироджені, недегенеровані гази FTŽ₂ I 124, але лише вироджені гази FTŽ₂ I 124, лише вироджена (дегенерована) функція FTŽ₂ I 186;

пербурбація (з)бурення FTŽ₂ II 537 і бурення, пертурбація FTŽ₂ II 892, — метод пертурбацій, метод збурень FTŽ₂ II 453, вектор пертурбацій, збурень FTŽ₂ II 935, але лише збурювальний вплив FTŽ₂ II 563;

збіг (=збігання) FTŽ₁ 47, збіг, збігання FTŽ₂ P 24 і збігання FTŽ₂ II 807, а також антизбіг, antikoincidencija FTŽ₂ I 18, — метод збігів, метод збігань FTŽ₂ II 451, спектроскопія збігів, спектроскопія збігань FTŽ₂ II 740, але лише спектрометрія збігів FTŽ₂ II 738;

однорідність, гомогенність FTŽ₂ I 225 і гомогенність, однорідність FTŽ₂ II 944, — гомогенний, однорідний FTŽ₂ I 225, — гомогенний, однорідний простір FTŽ₂ I 162, гомогенне, однорідне тіло FTŽ₂ I 362, гомогенне поле, однорідне поле FTŽ₂ I 379, однорідна, гомогенна деформація FTŽ₂ I 91, однорідне, гомогенне середовище FTŽ₂ I 23, але лише гомогенні координати FTŽ₂ I 341, однорідні гази FTŽ₂ I 125;

еластичність (=пружність) FTŽ₂ 2I і пружність (=еластичність) FTŽ₁ 92, еластичність, пружність FTŽ₂ I 141 і пружність, еластичність FTŽ₂ II

103

835, — коефіцієнт пружності, коефіцієнт еластичності FTŽ₂ I 313, але лише коефіцієнт пружності FTŽ₁ 46; еластичний FTŽ₁ 21 і пружний (=еластичний) FTŽ₁ 92, — еластична (=пружна) деформація FTŽ₁ 16, але лише пружні коливання FTŽ₁ 89;

селективність, вибірковість FTŽ₂ III 654, а також селектор, перемикач FTŽ₂ II 655, — селективне поглинання, вибіркове поглинання FTŽ₂ I 2, але лише селективний абсорбент FTŽ₂ I 3, селективна система FTŽ₂ II 675, селективний підсилювач FTŽ₂ II 785;

селективний (=вибірковий) ChŽ 246, а вибірковий — див. селективний, селективний ChŽ 35, але лише селективне поглинання ChŽ 246, селективна асиміляція ChŽ 246, селективна ферментація ChŽ 246, селективна флотація ChŽ 246, селективний каталіз, селективна реакція, селективний реагент, селективний розчинник, селективна дія, селективне змочування ChŽ 246, нарешті, лише селективність ChŽ 246; лише селективність PolŽ 119, 376, лише селективне поглинання PolŽ 291;

парціальний (=частковий) FTŽ₁ 67 і частковий (=парціальний) FTŽ₁ 15, але лише парціальне стискання FTŽ₁ 82;

локальний, місцевий FTŽ₂ I 418, — місцевий (локальний) максимум FTŽ₂ II 423, місцеве прискорення, локальне прискорення FTŽ₂ II 515, але лише локальний параметр FTŽ₂ II 523;

спонтанний — див. самочинний ChŽ 257, — спонтанна кристалізація — див. самочинна кристалізація ChŽ 257 і самочинна кристалізація ChŽ 257;

самочинний, спонтанний FTŽ₂ 645, — самочинне намагнічування, спонтанне намагнічування FTŽ₂ I 243, самочинна іонізація, спонтанна іонізація FTŽ₂ I 276, самочинна кристалізація, спонтанна кристалізація FTŽ₂ I 356, самочинна магнітострикція, спонтанна магнітострикція FTŽ₂ II 420, але лише спонтанний поділ FTŽ₂ 78, спонтанна емісія FTŽ₂ I 154, спонтанне розсіювання FTŽ₂ I 247, спонтанне випромінювання FTŽ₂ II 751, спонтанний стрибок FTŽ₂ II 828;

порівняльний, питомий PolŽ 451, — порівняльна вага, питома вага PolŽ 42, 451, але лише питома теплота PolŽ 425, відносний об’єм PolŽ 237;

порівняльна в’язкість (=питома в’язкість) ChŽ 168, порівняльна продуктивність (=питома продуктивність) ChŽ 168, порівняльна вага (=питома вага) ChŽ 168 і питома вага (=порівняльна вага) ChŽ 256, порівняльний об’єм (=питомий об’єм) ChŽ 168, але лише питома провідність, питома поверхня, питома теплота ChŽ 256;

але лише питомий заряд FTŽ₁ 50, питома провідність FTŽ₁ 52, 83, питома маса FTŽ₁ 83, питома вага FTŽ₁ 83, 90, питома теплота FTŽ₁ 90, питомий об’єм FTŽ₁ 98, питомий опір FTŽ₁ 83, 100;

питома вага, порівняльна вага FTŽ₂ II 816, питома теплота, порівняльна теплота FTŽ₂ 825, але лише питоме поглинання FTŽ₂ I 3, питома адсорбція FTŽ₂ I 5, питома активність FTŽ₂ I 7, питома дисперсія FTŽ₂ I 118, питома доза FTŽ₂ I 120, питома вологість FTŽ₂ I 122, питома емісія FTŽ₂ I 154, питома енергія FTŽ₂ I 160, питома потужність FTŽ₂ I 190, питома іонізація FTŽ₂ I 276, питомий заряд FTŽ₂ I 360,

104

питома провідність FTŽ₂ I 371, питоме заломлення, питома рефракція FTŽ₂ I 419, питомий об’єм FTŽ₂ II 904³⁸;

натуральний, природний FTŽ₂ II 484, але лише натуральна радіоактивність FTŽ₂ II 591;

але лише натуральна смола ChŽ 193, натуральне добриво ChŽ 193, натуральна сировина ChŽ 193, лише природний газ ChŽ 104, кальцинована сода ChŽ 104;

обертальна (= обертальна) енергія FTŽ₂ 25 і обертальна (= ротаторна) енергія FTŽ₂ 25, але лише ротаційний насос FTŽ₂ 78, 80, ротаційна лінія FTŽ₂ 78, ротаційний терм FTŽ₂ 95, ротаційний спектр FTŽ₂ 78, 83;

віртуальне переміщення, уявне переміщення FTŽ₂ II 559, принцип уявних переміщень, принцип віртуальних переміщень FTŽ₂ II 574, але лише віртуальний стан FTŽ₂ P 6, віртуальний момент FTŽ₂ II 481, віртуальна пара FTŽ₂ II 558, принцип віртуальної роботи FTŽ₂ II 575, віртуальний процес FTŽ₂ II 581, віртуальний реактор FTŽ₂ II 606, віртуальне джерело FTŽ₂ II 821, віртуальний стрибок FTŽ₂ II 828, віртуальна температура FTŽ₂ II 856, віртуальне значення FTŽ₂ II 941;

постійна поляризація, перманентна поляризація FTŽ₂ II 554, постійний магнетизм, перманентний магнетизм FTŽ₂ II 419, але лише постійний магніт FTŽ₂ I 418;

еквівалентна маса, еквівалентна маса FTŽ₂ II 427, рівноцінні матриці, еквівалентні матриці FTŽ₂ II 435, але лише еквівалентна речовина FTŽ₂ II 441;

стабільний стан, постійний стан FTŽ₂ I 63, але лише нестабільний стан FTŽ₂ I 61, стабільна частинка FTŽ₂ I 77, стабільний ізотоп FTŽ₂ I 265, стабільний рух FTŽ₂ I 281.

«Словник фізичних термінів», подаючи видові терміни у двох місцях — біля родового члена та біля окремо винесеного видового детермінанта, видові терміни іноді й з тим самим родовим терміном подаються в одному випадку із синонімічною парою детермінантів, в інших — лише з одним її членом (a → bX і b → aX, але лише aX або bX; або aX → bX і bX → aX, але лише aX або bX; або aX і bX, але лише a → bX або b → aX). Наприклад:

поступальний (=лінійний) рух FTŽ₂ I 42 і лінійний (=поступальний) рух FTŽ₂ I 42, а також поступальний рух (=лінійний рух) FTŽ₂ I 97, але лише лінійний рух FTŽ₂ 82;

акустична (=звукова) хвиля FTŽ₂ 10 і звукова (=акустична) хвиля FTŽ₂ 11, але лише звукові хвилі FTŽ₂ 31;

люмінесцентна (=лампа денного світла) лампа FTŽ₂ 53 і лампа денного світла (=люмінесцентна) лампа FTŽ₂ 53, але лише люмінесцентна лампа FTŽ₂ 55;

теплопровідність (=термічна провідність) FTŽ₂ 52, але лише теплопровідність FTŽ₂ 91;

³⁸Такий поворот, особливо в проєкті нового видання «Словника фізичних термінів», до звуження сфери порівняльного вживання чи навіть її усунення викликає певне занепокоєння. Не заглиблюючись у всю історію, можна лише пригадати, що у шкільній фізиці порівняльний термін трапляється значно частіше, ніж питомий. Подібна ситуація і в наших загальних словниках: наприклад, вага — лише порівняльна, а питомими є лише смак і запах («Словник сучасної литовської мови», 1972). До речі, у російській мові вживається лише «удельный». Звісно, можна порушити питання про семантичну невідповідність слова «порівняльний», але це не скасовує значення литовського синоніма. Наприклад, можна було б розглянути, чи не підійшов би термін «відносний» (пор. «відносний об’єм» — «удельный объём», PolŽ 2370), або «своєрідний», «особливий».

105

ламінарна (=шарувата) течія FTŽ₁ 93, але лише ламінарна течія FTŽ₁ 52;

когезія (=зчеплення) FTŽ₁ 47 і споріднене з нею сила когезії FTŽ₁ 47; зчіпка³⁹ FTŽ₁ 78 і споріднене з нею сила зчіпки FTŽ₁ 78, а до слова «сила» FTŽ₁ 40 — сила зчіпки (=когезії) FTŽ₁ 40.

Найцікавіша група розбіжностей у способах подання міжнародних і литовських синонімів — це подання тих самих пар синонімів у різних словниках різними способами (в одному A → B і B → A, або A, B і B, A, в іншому A → B, або A, B, у третьому A → B, або A, B і B). Наприклад:

меридіан, полуденна лінія FTŽ₂ II 446, але полуденна лінія, меридіан «меридиан» PolŽ 192;

стартер, пускач FTŽ₂ II 775, але стартер, пускач «пускатель» PolŽ 336 і пускач «стартер» PolŽ 405;

корекція, виправлення FTŽ₂ I 343 і виправлення FTŽ₂ II 528, але корекція, виправлення⁴⁰ PolŽ 158;

бродіння (=ферментація) ChŽ 241 і ферментація ChŽ 94, але тільки бродіння, ферментування, ферментація PolŽ 32;

бюкс — див. скляночка для зважування ChŽ 49 і скляночка для зважування ChŽ 267, але лише скляночка для зважування, посудинка «бюкс» PolŽ 35;

болотний газ — див. метан ChŽ 213 і метан ChŽ 178, але метан, болотний газ «метан» PolŽ 193 і метан, болотний газ «болотный газ» PolŽ 62;

молочний цукор (=лактоза) ChŽ 217 і лактоза (=молочний цукор) ChŽ 163, але молочний цукор, лактоза PolŽ 369; фруктовий цукор (=фруктоза) ChŽ 294 і фруктоза (=фруктовий цукор) ChŽ 101, але фруктовий цукор PolŽ 370 і фруктоза PolŽ 471; солодовий цукор (=мальтоза) ChŽ 243 і мальтоза (=солодовий цукор) ChŽ 173, але тільки солодовий цукор PolŽ 370;

гомогенний (=однорідний) FTŽ₁ 34; гомогенний, однорідний FTŽ₂ I 225 (також гомогенність, однорідність FTŽ₂ I 225 і однорідність, гомогенність FTŽ₂ II 944);

гомогенний «однаковий» ChŽ 122 (і гомогенний каталіз ChŽ 122, гомогенна рівновага ChŽ 122, гомогенна система ChŽ 122, гомогенні реакції ChŽ 122, а також гомогенність «однорідність» ChŽ 122, хоча однорідні комплекси ChŽ 300;

однорідний, гомогенний PolŽ 71 (також однорідність, гомогенність PolŽ 71) і однорідний, гомогенний PolŽ 239 (також однорідність, однотипність, гомогенність PolŽ 239);

гетерогенний (=неоднорідний) FTŽ₁ 34; гетерогенний FTŽ₂ I 221 (також гетерогенність, різнорідність FTŽ₂ I 221; гетерогенний «неоднаковий, неоднорідний» ChŽ 118), а також гетерогенний каталіз ChŽ 117, гетерогенна рівновага ChŽ 117, гетерогенна система ChŽ 118, гетерогенні реакції ChŽ 118; неоднорідний, гетерогенний «гетерогенный» PolŽ 66 і неоднорідний, гете-

³⁹Термін зчеплення не зовсім підходить через своє процесуальне значення, але не цілком прийнятною є й зчіпка. Те, що зчеплене саме по собі, краще називати зчіпленням, а зчіпка — це те, що зчеплено. Подібним чином адгезію можна було б назвати литовською пречепленням. Таке нехтування традиційним чергуванням голосних у термінології задля розмежування понять є неминучим. Отже, у фізиці матимемо зчіплення і пречеплення, а в техніці — зчіпку і причіп.

⁴⁰ Звісно, краще виправлення (як у FTŽ₂).

106

рогенічний «неоднорідний» PolŽ 224 (також неоднорідність, гетерогенність «неоднорідність» PolŽ 224), а також гетерогенний, неоднорідний, різнорідний «разнородный» PolŽ 345 (також гетерогенність, неоднорідність, різноманітність «разнородность» PolŽ 345)⁴¹.

Таких прикладів значно більше, ніж наведено тут, хоча не можна сказати, що в різних словниках зовсім немає однакового подання тих самих пар синонімів. Наприклад:

motoras (= variklis) FTŽ₁ 62 ir variklis FTŽ₂ 99 (čia ir visi rūšiniai); motoras, variklis FTŽ₂ II 482 ir variklis FTŽ₂ II 920 (čia ir visi rūšiniai); variklis, motoras PolŽ 205 (čia ir visi rūšiniai, tačiau vieni su vienu gimininiu terminu, kiti — su kitu: generatorius — variklis, variklis su pripūtimu, bet sparninis motoras, pakabinamas motoras) ir variklis PolŽ 81;

похідні — див. похідні ChŽ 72 і похідні ChŽ 68; похідна, дериват PolŽ 87 і похідна PolŽ 326;

ekstraktas (= ištrauka) ChŽ 85 ir ištrauka (= ekstraktas) ChŽ 128 [nors vandeninė ištrauka (ekstraktas) ChŽ 297, bet tik sausasis ekstraktas ChŽ 245]; ekstraktas, ištrauka PolŽ 509 [nors tik salyklinis ekstraktas PolŽ 509] ir ištrauka, ekstraktas (3) PolŽ 61.

Розбіжності в поданні синонімії видових термінів ще можна вважати технічними коливаннями, непослідовністю поглядів. Однак неоднакове подання тих самих пар синонімів у різних словниках, якщо підходити до цього послідовно, слід оцінювати або як трактування різного ступеня їхньої синонімічності, або як невдале застосування способів подання, їх змішування і навіть необґрунтованість розмежування цих способів.

СЕПАРАТНА СИНОНІМІЯ ТА НЕЕКВІВАЛЕНТНА ПОЛІСЕМІЯ

Однією з найбільших проблем подання міжнародних і литовських синонімів у термінографії, яка насправді зумовлена не недоліками подання та його системи, а недосконалістю самої термінології, є сепаратна синонімія членів синонімічної пари або їхня нееквівалентна полісемія. Вона виявляється в тому, що (α) один міжнародний термін в одному випадку має в словнику один литовський відповідник, в іншому — інший, або, навпаки, (β) двом (чи більше) міжнародним термінам відповідає один литовський синонім [α) A, B, але A, C; β) A, B, але B, C, у складніших випадках A, B, але B, C і B, C, D]. Наприклад:

α) еластичність (= пружність) ChŽ 85 і пружність (= еластичність) ChŽ 273, але жорсткість — див. еластичність ChŽ 258;

β) протеїн (= білок) ChŽ 230 і білок ChŽ 40, але протаміни (= протеїни) ChŽ 230;

сечовина — див. сечовина ChŽ 293, але також карбамід — див. сечовина ChŽ 144 і сечовина (= карбамід) ChŽ 269;

α) полірування, шліфування «полировка» PolŽ 302 і полірування, лощення, блискування «лощение» PolŽ 179;

⁴¹ Іноді навіть у тому самому словнику терміни однієї мікросистеми подаються неоднаково. Наприклад: двочлен, біном «двучлен» PolŽ 84 і двочлен, біном «бином» PolŽ 27, але многочлен «многочлен» PolŽ 199 і поліном, многочлен «полином» PolŽ 302; сенсибілізація, підвищення чутливості FTŽ₂ II 655 і підвищення чутливості, сенсибілізація FTŽ₂ I 266 (також FTŽ₁ 79 і FTŽ₂ 39), але десенсибілізація, зниження чутливості FTŽ₂ I 93.

107

β) скоба, кронштейн (маш.), «кронштейн» PolŽ 168 та «хобот» PolŽ 475 і консоль, скоба (буд.) «консоль» PolŽ 153;

канава- траншея, рів «траншея» PolŽ 438, кювет, рівчак «кювет» PolŽ 171 (а також рів «канава» PolŽ 133, канал «канал» PolŽ 132);

провітрювання, аерація, вентиляція «проветривание» PolŽ 323 і вентиляція, провітрювання «вентиляция» PolŽ 41, а також аерування PolŽ 19;

α) гравітаційна енергія, енергія всесвітнього тяжіння FTŽ₂ I 157, гравітаційне поле, поле всесвітнього тяжіння FTŽ₂ I 379 і гравітаційна маса, вагова маса FTŽ₂ II 426;

космос, всесвіт «космос, вселенная – cosmos – Universum, Weltall» FTŽ₂ I 344, всесвіт «вселенная – universe, world – Universum, Weltall» FTŽ₂ II 958 і світ «мир – universe – Universum, Welt» FTŽ₂ II 524;

ефект стискання, пінч-ефект FTŽ₂ I 132, пінч-ефект, ефект звуження FTŽ₂ II 539 і перетяжка, звуження, пінч-ефект FTŽ₂ II 645;

β) агломерат, скупчення «агломерат, скопление – agglomerate, cluster – Agglomerat» FTŽ₂ I 5 і скупчення, кластер «сгусток – cluster – Häufung» FTŽ₂ P 34;

акорд, співзвуччя FTŽ₂ I 6 і консонанс, співзвуччя FTŽ₂ I 329⁴²;

маніпуляція, дія «манипуляция, действие – manipulation – Tasten» FTŽ₂ II 423, дія «действие – action – Wirkung» FTŽ₂ II 932, але операція, дія «операция, действие – operation – Operation» FTŽ₂ II 501;

фракційний, частковий FTŽ₂ I 185, але часткова хвиля, парціальна хвиля FTŽ₂ I 45;

гіростат, дзиґа «гиростат, волчок – gyrostat – Gyrostat, Kreisel» FTŽ₂ I 204, але дзиґа, гіроскоп «гироскоп – gyroscope – Kreisel» FTŽ₂ II 949 і гіроскоп «гироскоп – gyroscope – Kreisel, Gyroskop» FTŽ₂ I 204.

Іноді багатозначність литовського відповідника виявляє лише його тлумачення (A, B, але A «C» або A, B і C «B»). Напр.:

розпилювач, пульверизатор «пульверизатор» PolŽ 335 і «разбрызгива-тель» PolŽ 342, але розпилювач і «фopcyнка» PolŽ 468;

каркас, фахверк «фахверк» PolŽ 464, каркас «скелет» PolŽ 383 і каркас котушки «каркас катушки» PolŽ 135;

рафінація, рафінування (= очищення) ChŽ 234 і очищення ChŽ 295, але ректифікація, ректифікування «очищення рідини шляхом дистиляції в колоні» ChŽ 237.

Це найпростіші, найлегше помітні й розпізнавані випадки. Однак досить часто відповідності між міжнародними та литовськими синонімами порушуються набагато складнішим чином: двом міжнародним термінам відповідають два литовські (A₁Bₜ – A₁, Cₜ, Dₜ «Cₜ» або A₁, Bₜ – C₁, Bₜ, Dₜ), двом міжнародним — три литовські (Aₜ, Bₜ – Cₜ, Aₜ «Dₜ» – Dₜ, Eₜ), двом або трьом литовським — п’ять або шість міжнародних (Aₜ, Bₜ – A₁ «Cₜ» – Dₜ, A₁ – Eₜ, A₁ «Fₜ» – Gₜ «A₁» – Iₜ [«A або A₁»] або Aₜ, B₁ – Bₜ, Cₜ – D₁ «Eₜ, Fₜ» – D₁₁ «Eₜ» – Eₜ – Gₜ «Bₜ, Cₜ» – Fₜ, Iₜ «Dₜ» – Hₜ «Dₜ») тощо. Напр.:

земснаряд, драг «драга» PolŽ 95 і земснаряд, багер, торфозбиральна машина «багер» PolŽ 19;

⁴²Мабуть, точніше було б консонанс називати гармонійним співзвуччям.

108

одновалентний — див. моноксид ChŽ 300 і напіввалентний — див. моноксид, субоксид ChŽ 232 та моноксид «оксид, що містить один атом кисню — одноокись» ChŽ 186;

компресія, стискання «сжатие — compression — Kompression» FTŽ₂ I 324, але стиснення, компресія «сжатие — contraction — Kontraktion» FTŽ₂ II 805, хоча контракція має ще один синонім — (скорочення) «сокращение, сжатие — contraction — Kontraktion» FTŽ₂ I 336;

підйомник, ліфт «подъёмник» PolŽ 299, а також ліфт, підйомник «лифт» PolŽ 178 (і повітряний підйомник, ерліфт «воздушный подъёмник» PolŽ 299 та ерліфт PolŽ 516), підйомник «фуникулёр» PolŽ 472, підйомний кран, підйомник «подъёмный кран» PolŽ 163 і підйомник, домкрат «грузоподъёмник» PolŽ 77, талі, підвісний підйомник «тали» PolŽ 419; добре ще, що домкрат перекладається як домкрат, домкрат PolŽ 94, а эскалатор — ескалатор PolŽ 516;

трансмутація, перетворення «превращение, трансмутация — transmutation — Transmutation» FTŽ₂ II 889, перетворення «превращение, переход — transition, transmutation — Übergang, Umwandlung, Transmutation» FTŽ₂ II 956, але перетворення, конверсія «преобразование, переход — change, conversion — Umwandlung, Verwandlung» FTŽ₂ II 958, конверсія «конверсия — conversion — Konversion» FTŽ₂ I 340; також зміна «изменение — change, variation, modification — Veränderung, Änderung» FTŽ₂ I 308, зміна «изменение — variation — „Änderung“ FTŽ₂ II 553 і варіація «вариация — variation — Variation» FTŽ₂ II 919; можливо, сюди належать також трансформація «трансформация, преобразование — transformation — Transformation» FTŽ₂ II 886 і модифікація, різновид FTŽ₂ II 470 (пор. алотропне перетворення FTŽ₂ II 956 і алотропна модифікація FTŽ₂ II 470)⁴³, а також модуляція, модулювання FTŽ₂ II 170 (пор. зміна фази FTŽ₂ I 308 і фазова модуляція FTŽ₂ II 471);

осциляція, коливання «осциляция, колебание — oscillation — Oscillation, Schwankung» FTŽ₂ II 510, але коливання, коливальний рух «колебание — oscillation — Schwingung» FTŽ₂ II 811, хоча жива мова чітко розрізняє коливання і гойдання, а також вібрацію, якої, на жаль, немає у Словнику, — лише вібрація «вибрация — vibration — Vibration, Schwingung» FTŽ₂ II 942, хоча коливаннями «колебания — oscillations, vibrations — Oszillationen, Schwingungen, Vibrationen» FTŽ₂ II 950–955 рясніє; до речі, поглянувши на видові терміни для коливань і вібрацій, знайдемо дуже багато однакових: ангармонічні коливання FTŽ₂ II 811 і ангармонічні вібрації FTŽ₂ II 950, випадкові коливання FTŽ₂ II 811 і випадкові вібрації FTŽ₂ II 951, еліптичні коливання FTŽ₂ II 811 і еліптичні вібрації FTŽ₂ II 951, гармонічні коливання FTŽ₂ II 811 і гармонічні вібрації FTŽ₂ II 952, когерентні коливання FTŽ₂ II 812 і когерентні вібрації FTŽ₂ II 952, вільні коливання FTŽ₂ II 812 і вільні вібрації FTŽ₂ II 952, незв’язані коливання FTŽ₂ II 812 і незв’язані вібрації FTŽ₂ II 953, основні коливання FTŽ₂ II 812 і основні вібрації FTŽ₂ II 954, параметричні коливання FTŽ₂ II 812 і параметричні вібрації FTŽ₂ II 954, паразитні коливання

⁴³ Пор. також модифікація «різновид елемента, що має інші властивості» ChŽ 184 і різновид «модификация, вариант» ChŽ 35, а також модифікація, різновид «модификация» PolŽ 200 і різновид, модифікація PolŽ 345, хоча зміна, модифікація «видоизменение» PolŽ 45.

109

FTŽ₂ II 812 і паразитні коливання FTŽ₂ II 954, періодичні флуктуації FTŽ₂ II 813 і періодичні коливання FTŽ₂ II 954, вимушені флуктуації FTŽ₂ II 812 і вимушені коливання FTŽ₂ II 954, релаксаційні флуктуації FTŽ₂ II 813 і релаксаційні коливання FTŽ₂ II 954, резонансні флуктуації FTŽ₂ II 813 і резонансні коливання FTŽ₂ II 954, власні коливання, автоколивання FTŽ₂ II 813 і власні коливання, автоколивання FTŽ₂ II 954, власні коливання FTŽ₂ II 813 і власні коливання FTŽ₂ II 955, синусоїдальні коливання FTŽ₂ II 813 і синусоїдальні коливання FTŽ₂ II 955, поперечні коливання FTŽ₂ II 813 і поперечні коливання FTŽ₂ II 955, затухаючі коливання FTŽ₂ II 813 і затухаючі коливання FTŽ₂ II 955, обертальні коливання FTŽ₂ II 813 і обертальні коливання FTŽ₂ II 955, лінійні коливання FTŽ₂ II 814 і лінійні коливання FTŽ₂ II 955, хоча вони ніяк не пов’язані; а яка різниця між осцилятором «осциллятор — oscillator — Oszillator» FTŽ₂ II 510 і вібратором «вибратор — vibrator — Vibrator, Schwinger, Oszillator» FTŽ₂ II 942 — вони подані не пов’язаними, але на їхню тотожність указують не лише німецькі відповідники, а й деякі видові терміни, наприклад: осцилятор Герца «осциллятор Герца, вибратор Герца» FTŽ₂ II 510 і вібратор Герца «вибратор Герца» FTŽ₂ II 942; є ще й інше коливання — флуктуація, зміна «колебание, изменение, флюктуация — variation, fluctuation — Schwankung» FTŽ₂ II 818, див. також флюктуація «флуктуация — fluctuation — Schwankung» FTŽ₂ I 173, зміна «изменение — change, variation, modification, — Veränderung, Änderung» FTŽ₂ I 308, пор. деякі видові терміни: річні флуктуації «годичные вариации, годичные изменения» FTŽ₂ II 814 і річна зміна «годичное изменение» FTŽ₂ I 309, добові флуктуації «суточные колебания, суточные изменения — diurnal variations» FTŽ₂ II 814 і добова зміна «суточное изменение — diurnal variation» FTŽ₂ I 309; крім того, англ. variation українською ще передається як варіація FTŽ₂ II 919, а modification — як модифікація, різновид FTŽ₂ II 470, хоча це, очевидно, означає вже щось інше (див. попередній приклад — трансмутація, …); дрейф, зсув «дрейф — drift — Drift» FTŽ₂ I 122 і зсув «смещение — displacement — Verschiebung, Erregung» FTŽ₂ II 715; їхні видові терміни різні, крім того, подібно до зсуву тлумачиться і переміщення «смещение, сдвиг — displacement, shift, bias — Verschiebung» FTŽ₂ II 558, але воно має інший міжнародний синонім: трансляція, переміщення «трансляция, перемещение — translation — Translation» FTŽ₂ II 889, пор. нульовий дрейф FTŽ₂ I 122 і нульове зміщення FTŽ₂ II 559; є ще й зсув «сдвиг — displacement — Verschiebung» FTŽ₂ II 494 та зсув — «сдвиг» (але «torsion — Torsion, Drilling») FTŽ₂ II 826; смуга, зона «полоса, зона — band, zone — Band, Zone» FTŽ₂ I 285, смуга «пояс — zone — Zone» FTŽ₂ P 21, але зона, область «зона, пояс — zone, region, range — Zone, Bereich» FTŽ₂ II 960, область — «область, зона, диапазон — region, range, domain, area, zone — Bereich, Raum, Gebiet, Zone» FTŽ₂ II 760 і «зона, область — range, zone, area — Gebiet, Zone» FTŽ₂ P 36; як показують відповідники іншими мовами, сюди належить і діапазон — «диапазон, область — gamut, range — Bereich, Umfang (= Umfang)» FTŽ₂ I 106 і «диапазон — band — Band» FTŽ₂ P 8, а також відрізок, діапазон «участок, диапазон — range, region — Bereich, Band» FTŽ₂ II 636, а ще інтервал, проміжок «интервал, промежуток — interval — Intervall, Zwischenraum» FTŽ₂ I 240, інтервал «интервал, проме-

⁴⁴ Пор. також перестановка — див. переміщення ChŽ 217.

110

жуток — range (у видових термінах також: interval) — Bereich (у видових термінах також: Intervall)» FTŽ₂ P 17 і проміжок «зазор, промежуток, интервал, пространство — gap, interval, space, bound — Luft, Streche, Intervall, Raum» FTŽ₂ II 840; переважна більшість видових смуг FTŽ₂ I 285–288 і FTŽ₂ P 21, зон FTŽ₂ II 960–961, областей FTŽ₂ II 760–766 і FTŽ₂ P 36, діапазонів FTŽ₂ I 106 і FTŽ₂ P 8, інтервалів FTŽ₂ I 240 і FTŽ₂ P 17 та проміжків FTŽ₂ II 841 є різними, однак є й спільні (або подібні), наприклад: а) смуга частот, діапазон частот «частотная полоса, диапазон частот — frequency band — Frequenzband» FTŽ₂ I 285 (хоча лише смуга частот імпульсу FTŽ₂ I 286, смуга відеочастот FTŽ₂ I 288), область частот, діапазон частот «диапазон частот — frequency region — Frequenzbereich, Frequenzgebiet» FTŽ₂ II 761 і діапазон частот «диапазон частот — frequency range — Frequenzbereich» FTŽ₂ I 106; а також смуга звукових частот FTŽ₂ I 285 і діапазон звукових частот FTŽ₂ I 106; смуга радіочастот FTŽ₂ I 286 і область радіочастот FTŽ₂ II 761; діапазон коротких хвиль FTŽ₂ II 765 і діапазон коротких хвиль FTŽ₂ I 106; б) перехідна смуга «переходная зона — transition zone — Übergangszone» FTŽ₂ I 287, зона стрибків, зона переходів «переходная зона — transition zone — Übergangsgebiet, Übergangszone, Übergangsschicht» FTŽ₂ II 960 і перехідна область «переходная зона — transition(al) area — Übergangszone» FTŽ₂ II 764; в) спектральна смуга, смуга спектра FTŽ₂ I 288, область спектра FTŽ₂ II 764 і інтервал спектра FTŽ₂ I 240; г) зона високого тиску FTŽ₂ II 960 і область високого тиску FTŽ₂ P 36; ґ) зона Бріллюена FTŽ₂ II 960 і область Бріллюена (зона) FTŽ₂ II 761; д) «холодна» зона, зона без радіоактивності FTŽ₂ II 960 і «холодна» (нерадіоактивна) область (зона) FTŽ₂ II 765; е) заборонена (енергетична) смуга FTŽ₂ I 286 і заборонена область FTŽ₂ II 761.

Досить часто подібні розбіжності повторюються в кількох словниках. Наприклад:

α) ідентифікація — див. віднайдення ChŽ 123 і віднайдення ChŽ 234, але ідентифікувати, ототожнювати «отождествлять» PolŽ 256;

відновлення — див. редукування ChŽ 34 і оживлення — див. редукція ChŽ 103 і редукування, редукція «електронів надання, зменшення електрохімічної валентності — відновлення» ChŽ 236, але редукція, редукування, перерахунок «приведение» PolŽ 318;

зсідання — див. коагуляція ChŽ 158 і коагуляція, коагулювання «колоїдів зсідання — коагуляція, згортання» ChŽ 151, ущільнення — див. коагуляція ChŽ 267, коагуляція «коагуляция» PolŽ 145, 1. зсідання, ущільнення (харч.), 2. зсідання, коагуляція (хім.) PolŽ 371;

refr</text>},{

ефект, наслідок; явище «эффект» PolŽ 516 і ефект, явище FTŽ₂ I 127 та явище, ефект FTŽ₂ II 611; дисперсія, розсіювання «дисперсия — dispersion, variance — Dispersion, Zerlegung» FTŽ₂ I 117, розсіювання «разброс, рассеяние — scatter, straggling — Streuung, Dispersion» FTŽ₂ II 707 і розсіювання, дисперсія «дисперсия — dispersion — Dispersion, Zerlegung» FTŽ₂ II 687, але розсіювання, розпорошення «рассеяние — scattering — Streuung» FTŽ₂ I 245 (хоча видові терміни в них різні, лише фонове розсіювання, фонове розсіювання, фонове розпорошення FTŽ₂ II 707 подаються як синоніми) і диспергування, дисперсія «подрібнення частинок» ChŽ 80; відбивач (= рефлектор) FTŽ₁ 10, відбивач, рефлектор FTŽ₂ I 38 і рефлектор, відбивач FTŽ₂ II 607, рефлектор, відбивач «рефлектор» PolŽ 362, але рефлектор (= дзеркальний телескоп) FTŽ₁ 76, рефлектор, дзеркальний телескоп FTŽ₂ II 607; імпеданс (= уявний опір) «импеданс, кажущееся сопротивление» FTŽ₁ 35, а також імпеданс, уявний опір «импеданс — impedance, resistance apparent — Impedanz, Scheinwiderstand» FTŽ₂ I 229 і уявний опір «кажущееся сопротивление — apparent resistance — scheinbarer Widerstand, Scheinwiderstand» FTŽ₂ I 928, але повний опір, імпеданс «полное сопротивление — impedance, generalized resistance — Impedanz, Scheinwiderstand» FTŽ₂ II 927, а також повний опір, імпеданс «импеданс» PolŽ 123, повний опір (імпеданс) «кажущееся сопротивление» PolŽ 393, повний опір «полное сопротивление» PolŽ 394; активність ChŽ 12 і діяльність (= активність) ChŽ 299, а також активація, активування «перетворення речовини на більш активну» ChŽ 12 [і неактивність (= бездіяльність) ChŽ 193]; активний, активний, діяльний PolŽ 12, але активація (збудження) FTŽ₂ I 7 і збудження FTŽ₂ II 808. β) пора — див. фільєра ChŽ 227 і фільєри ChŽ 13, фільєра «пора» PolŽ 307, але фільєра, отвір «фильера» PolŽ 465; желе (= драглі) «желе» ChŽ 305 і драглі «студень» ChŽ 82, але драглі, гель «студень (гель)» PolŽ 413, пор. також гелювання — див. застигання золю ChŽ 106 і застигання золю (= гелювання) ChŽ 304; ерзац «замінник непиляного вертиса» ChŽ 90 і замінник «те, що частково замінює справжній продукт» ChŽ 210, але замінник, сурогат PolŽ 415; абсорбування, абсорбція (= поглинання) ChŽ 7, поглинання (= абсорбування) ChŽ 264, абсорбція, абсорбування, поглинання PolŽ 9 і 291 та імбібіція «поглинання — имбойбиция» ChŽ 123 (крім того, адсорбція «поверхневе поглинання, утримування, накопичення речовини» ChŽ 10, сорбція «адсорбція й абсорбція» ChŽ 256, PolŽ 395, десорбція PolŽ 88 і автоабсорбція); консистенція (= густина) ChŽ 156 і густина (= консистенція) ChŽ 283, але конденсувати «перетворювати гази, пару на рідину; згущувати», неконденсований, незгущуваний «несгущаемый» PolŽ 225; гільза «паперова гільза в апараті для екстрагування — гильза» ChŽ 107, але сопло, насадка «дюза» PolŽ 99; доза, порція, давання «доза» PolŽ 93, але порція, давання «порция» PolŽ 308, пор. порція «порция — parcel, portion, bundle — Portion, Dosis» FTŽ₂ II 558;

112

слайд, діапозитив FTŽ₂ II 688 і діапозитив FTŽ₂ I 105, але слайд (2.) «калька» PolŽ 130;

апроксимація, наближення FTŽ₂ I 23 і наближення, апроксимація FTŽ₂ I 26, але конвергенція, збіжність «сходимость» PolŽ 417;

деклінація (=відхилення) FTŽ₁ 16, деклінація, відхилення FTŽ₂ I 91, деклінація, відхилення PolŽ 85, але також девіація, відхилення FTŽ₂ I 102, відхилення, девіація PolŽ 254 і відхилення, девіація, деклінація FTŽ₂ II 491 (якби ми переклали «аберація» і «аномалія», це також було б, мабуть, «відхилення»…);

комутатор (=перетворювач) FTŽ₁ 47 і перетворювач (=комутатор) FTŽ₁ 45, але перетворювач, конвертер FTŽ₂ I 302 і конвертер, перетворювач FTŽ₂ I 340, однокорінний перетворювач, умформер «однокорный преобразователь» PolŽ₃ 15 (хоча умформер — перетворювач, умформер PolŽ 454), варіатор (=перетворювач) FTŽ₁ 99 (а якби ми ще захотіли українські відповідники для альтернатора PolŽ 13 і інвертора, інвертора PolŽ 123?);

компонент (=складова) FTŽ₁ 47, компонента, складова FTŽ₂ I 321, складова, компонент PolŽ 395 і компонент PolŽ 152, складова частина (=компонент) ChŽ 263 і компонент «складова частина системи» ChŽ 154, але інгредієнт PolŽ 123, інгредієнт «складова частина суміші» ChŽ 125;

апарат (=прилад) FTŽ₁ 7 і прилад (=апарат) FTŽ₁ 72, прилад (=апарат) ChŽ 229, прилад, апарат (1.) «прибор» PolŽ 317 і апарат «аппарат» PolŽ 15, але інструмент, прилад FTŽ₂ I 236 (синонімом інструмента мав би бути знаряддя; ще дивніше: инструмент — знаряддя, прилад PolŽ 124).

Кілька складніших випадків:

дисоціація, дисоціювання «розщеплення молекул на складові частини» ChŽ 80, розпад (=дисоціація) «распад» ChŽ 254, розкладання (=розпад, дисоціація) «разложение, расщепление» ChŽ 253 і розпад «розкладання, руйнування речовини — разложение, распад» ChŽ 126, а також деструкція «(роз)пад — деструкция» ChŽ 73, деструкція, руйнування; розпад «разрушение» PolŽ 346;

атенюатор, послаблювач «аттенюатор – attenuator – Attenuator, Dämpfer» FTŽ₂ I 31 і послаблювач «аттенюатор, ослабитель – attenuator – Abschwächer, Attenuator» FTŽ₂ II 716, а також демпфер, гасник «демпфер – damper – Dämpfer» FTŽ₂ I 92 і атенюатор, послаблювач «аттенюатор» PolŽ 18, послаблювач «демпфер» PolŽ 87, глушник, послаблювач «глушитель (1.)» PolŽ 70, гасник енергії «гаситель энергии» PolŽ 65 і ослаблювач «ослабитель» PolŽ 248;

середовище, оточення «среда – medium – Medium» FTŽ₂ II 440 і medium — див. середовище ChŽ 175 та оточення, середовище «среда» PolŽ 400 (а також дисперсійне середовище, medium PolŽ 400 і середовище «оточення дрібних частинок» ChŽ 278), а також проміжок — див. середовище ChŽ 274, крім того, субстрат «поживне середовище» ChŽ 263⁴⁵.

⁴⁵ Іноді терміни в парах синонімів значно розходяться з відповідниками в інших мовах. Напр.: індекс, позначка «индекс – index – Faktor, Zeichen» FTŽ₂ I 233 і позначка «метка – tag – Zeichen, Merkzeichen, Kennzeichen» FTŽ₂ II 962; крім того, видові терміни різні; кореляція, взаємозв’язок «корреляция – correlation – Korrelation» FTŽ₂ I 343 і взаємозв’язок «взаимосвязь, соотношение – relation, interrelation, interrelationship, interdependence – Verhältnis, Beziehung» FTŽ₂ II 644; видові терміни різні;

8. Lietuvių terminologija

113

В одних випадках так пов’язані терміни є тотожними, в інших — різними, але в обох випадках це погано: вони все одно або синонімічні, або багатозначні, а отже, недосконалі. В одних випадках маємо синонімію литовських відповідників / невідповідність відповідників, синонімічні відповідники / і полісемію (поліеквівалентність відповідників, поліеквівалентні відповідники), в інших — синонімію та полісемію міжнародних термінів. В обох випадках цей недолік нелегко усунути. Нерідко така ситуація перешкоджає творенню литовських синонімів та їх уживанню. Наприклад, kontūr — це контур, визначення подає PolŽ 155 (також очертание PolŽ 260), тому перекладати abrisą як apibrėžia за PolŽ 9 також стає складно. Або корпус — це 1. тіло, корпус, тулуб PolŽ 157, тому перекладати fiuzeliažą як тулуб за PolŽ 473 не зовсім зручно (хоча це слово й дуже добре пасувало б поряд із крилами та хвостом). Ще важче усунути синонімію та полісемію міжнародних термінів, адже це належить не до литуаністики, а до інтерлінгвістики. Отже, чимало вказаних тут суперечностей, розбіжностей і непослідовностей є проблемами не термінографії, а самої термінології.

НЕПОВ’ЯЗАНІ СИНОНІМИ

Суттєвим недоліком подання міжнародних і литовських синонімів є те, що їх не пов’язано між собою. Наприклад:

стабільний (а) FTŽ₁ 87 і сталий FTŽ₁ 67;

релятивістська швидкість FTŽ₁ 33 і відносна швидкість FTŽ₁ 33;

альтернація FTŽ₂ I 9 і зміна, чергування (а) FTŽ₂ I 289;

діапозитив FTŽ₂ I 105 і слайд FTŽ₂ II 688;

електрод FTŽ₂ I 142 і вивід FTŽ₂ P 19;

рупор FTŽ₂ II 636 і гучномовець FTŽ₂ I 197;

акварельні фарби ChŽ 13 і водяні фарби ChŽ 297;

ментол ChŽ 176 і м’ятна олія ChŽ 181;

портативний PolŽ 308 і переносний PolŽ 274;

психрометр PolŽ 335 і вологомір PolŽ 47;

аналіз FTŽ₁ 7 і дослідження PolŽ 96; аналіз FTŽ₂ I 13 (наприклад, рентгенівський аналіз FTŽ₂ I 14) і дослідження FTŽ₂ II 882 (наприклад, рентгенографічне дослідження FTŽ₂ II 882); аналіз PolŽ 14 і дослідження PolŽ 127.

Ще більше є таких пар, які в одних словниках пов’язані між собою, а в інших — ні. Наприклад:

магазин, набір «магазин — box — Magazin» FTŽ₂ II 418 і набір «набор, совокупность — set, assembly — Gesamtheit, Menge, Satz» FTŽ₂ II 624; видові поняття різні;

спотворення, викривлення «дисторсия, искажение — distorsion — Verzeichnung (= Verzerrung? — J. K.), Distorsion» FTŽ₂ I 118 та викривлення — «изгиб — winding — Biegung, Krümmung» FTŽ₂ I 253, а «искажение — distorsion, contortion — Verzerrung» — спотворення FTŽ₂ I 250;

продуктивність, ефективність «выход, отдача, эффективность — efficiency, yield — Ausbeute» FTŽ₂ II 484 та ефективність «эффективность — efficiency, effectiveness — Effektivität, Wirkungsgrad» FTŽ₂ I 135; видові відмінності.

Коли так відрізняються відповідники в інших мовах і видові терміни, можна засумніватися і в тотожності відповідних термінів литовської мови. У такому разі ми мали б небажану двозначність литовських або міжнародних термінів (у останній парі).

114

ефект FTŽ₁ 20 і явище FTŽ₁ 76, але ефект, явище FTŽ₂ I 127 і явище, ефект FTŽ₂ II 611; детермінізм FTŽ₁ 16 і причинність FTŽ₁ 72, але детермінізм, причинність FTŽ₂ I 102; інтервал FTŽ₁ 37 і проміжок FTŽ₁ 93, але інтервал, проміжок FTŽ₂ I 240; детонатор «детонатор» PolŽ 88 і підривач «взрыватель» PolŽ 44, але детонатор, підривач FTŽ₂ I 102 і підривач FTŽ₂ II 754; полігон «полигон» PolŽ 302 і багатокутник «многоугольник» PolŽ 199, але полігон, багатокутник FTŽ₂ II 556 і багатокутник FTŽ₂ I 81; мусковіт «мусковит» PolŽ 206 і слюда «слюда» PolŽ 387, але мусковіт — див. слюда ChŽ 188 і слюда ChŽ 305; бронза «бронза» PolŽ 32 і латунь «латунь» PolŽ 173, але бронза ChŽ 53 і латунь (=бронза) ChŽ 305; ентальпія FTŽ₂ I 161 і теплотворність FTŽ₂ II 825, але ентальпія PolŽ 515 і теплотворність, ентальпія PolŽ 424; реакція FTŽ₁ 75 і відгук FTŽ₁ 9, але реакція FTŽ₂ II 600 і відгук, реакція FTŽ₂ I 34, а також реакція, відгук (2.) PolŽ 354 і відгук, реакція PolŽ 331; рефракція «рефракция» PolŽ 362 і заломлення «преломление» PolŽ 315, а також рефракція FTŽ₁ 76 і заломлення FTŽ₁ 56, але рефракція FTŽ₂ II 607 і заломлення, злам, рефракція FTŽ₂ I 418; дисперсія FTŽ₁ 18 і розсіювання FTŽ₁ 38, розсіяння FTŽ₁ 38, а також дисперсія «дисперсия» PolŽ 91 і розсіяння, розсіювання «рассеяние» PolŽ 351, але дисперсія, розсіювання FTŽ₂ I 117 і розсіювання FTŽ₂ II 707; дисоціація FTŽ₁ 18 і розпад FTŽ₁ 81, а також дисоціація FTŽ₂ I 116 і розпад FTŽ₂ II 703, але дисоціація, дисоціювання ChŽ 80 і розпад (=дисоціація) ChŽ 254; реостат FTŽ₂ II 615 і резисторний блок FTŽ₂ II 929, але реостат (=резисторний блок) FTŽ₁ 77 і резисторний блок FTŽ₁ 100, а також реостат, резисторний блок PolŽ 361; експеримент FTŽ₁ 21 і випробування FTŽ₁ 10, а також експеримент «эксперимент — experiment — Experiment» FTŽ₂ I 140 і випробування «опыт — experiment, experience — Versuch, Experiment» FTŽ₂ I 144, але експеримент (=випробування) ChŽ 85 і випробування (=експеримент) ChŽ 41, а також експеримент, випробування «эксперимент» PolŽ 509 і випробування (2.) «опыт» PolŽ 245; ізолятор «изолятор» PolŽ 122 і непровідник «непроводник» PolŽ 224, але ізолятор FTŽ₁ 39 і непровідник (=ізолятор) FTŽ₁ 63, ізолятор FTŽ₂ I 263 і непровідник, ізолятор FTŽ₂ II 486, непровідник (=ізолятор) ChŽ 194⁴⁶.

ДОБІР ЛИТОВСЬКИХ ВІДПОВІДНИКІВ

Литовські відповідники міжнародних термінів загалом майстерно утворені, дібрані обдумано й подані в широкому обсязі. Однак трапляється, що литовські синоніми не наводяться у термінологічних словниках, хоча в мові вони вже давно вживаються. Наприклад:

⁴⁶ До речі, діелектрик PolŽ 92, FTŽ₁ 17, FTŽ₂ I 109 не пов’язаний ані з провідником, ані з ізолятором.

8*

115

абсорбція FTŽ₁ 5, FTŽ₂ I 1 (=і поглинання), адсорбція FTŽ₂ I 4 (=і поверхневе поглинання), ахроматизм FTŽ₁ 5, FTŽ₂ 4 (= і безбарвність), активація FTŽ₂ 6 (=і активування), бінарні системи FTŽ₁ 12 (= і двійкові системи), дефект FTŽ₂ I 88 (=і вада, недолік), діафрагма FTŽ₂ I 103 (=і перегородка, покриття), дисторсія FTŽ₁ 18 (=і викривлення, скривлення), дивергенція FTŽ₁ 19 (=і розходження), домінувати FTŽ₂ I 119 (=і переважати, панувати, домінувати), експозиція FTŽ₁ 21, FTŽ₂ I 140 (=і освітлення), гармонійний FTŽ₁ 34 (=і злагоджений), індукція FTŽ₁ 35 (=і збудження), контур FTŽ₂ I 337 (=і окреслення), турбулентний рух FTŽ₂ I 283 (=і вихровий рух), вібрація FTŽ₂ II 942 (= і коливання), вентилятор FTŽ₂ II 937 (= і провітрювач), візуальний FTŽ₁ 101 (=і видимий), екваторіальний момент інерції FTŽ₂ II 478 (=і екваторний момент інерції), екваторіальна піввісь FTŽ₂ II 585 (=і екваторна піввісь);

еквівалент PolŽ 508 (=і рівень⁴⁷, або рівномір), калорифер PolŽ 130 (=і нагрівальний дріт), пляж (геол.) PolŽ 290 [=і берег, пор. берег, пляж (V. Gudelis, Geologijos ir fizinės geografijos terminų žodynas, Vilnius, 1956, p. 106)], ремонт PolŽ 361 (=і лагодження), стелаж PolŽ 407 (=і полиця), шарнір PolŽ 492 (=і завіса);

секреція ChŽ 245 (=і виділення), прецизійні терези ChŽ 228 (=і точні терези), прецизійні гирі ChŽ 228 (=і точні гирі).

Ці відповідники також слід уживати. Часто й інші мови (російська, німецька) мають власні синоніми до цих міжнародних слів⁴⁸.

Бувають навіть випадки, коли наявний литовський відповідник уживається як тлумачення значення (або його частина), але не подається як синонім, наприклад: текстура «нашарування — текстура» ChŽ 275, терикон «відвал породи⁴⁹ — террикон» ChŽ 277, гумус «перегній — гумус» ChŽ 122, компост «перегній, добриво із суміші різних добрив із торфом» ChŽ 154.

В інших випадках ненаведення вже наявних литовських синонімів, очевидно, є лише браком ретельності, адже в інших термінологічних словниках вони наводяться. Наприклад:

озокерит PolŽ 240, але гірський віск — див. озокерит ChŽ 142 і озокерит ChŽ 209;

релаксація FTŽ₁ 76, FTŽ₂ II 612, але релаксація (=розпушення) ChŽ 237; метод FTŽ₁ 59, FTŽ₂ II 447, але метод, спосіб PolŽ 193 і спосіб, метод PolŽ 398;

імпульс FTŽ₁ 35, FTŽ₂ I 229, але імпульс, спонукання PolŽ 123;

дифракція FTŽ₁ 17, PolŽ 91, але дифракція, огинання FTŽ₂ I 110;

⁴⁷ Автором цього слова (у згаданому значенні), мабуть, є К. Буга: у передмові до свого «Словника литовської мови» він пише: lygmuo (Aequivalent) (див. K. Būga, Rinktiniai raštai, т. III, Vilnius, 1961, с. 41). Пор. також: «Žemaičių vókýtis turi sau lygmenį ir latvių kalboje» (там само, т. II, 1959, с. 227).

⁴⁸ Систематичне опрацювання могло б чимало розповісти про специфіку співвідношення міжнародних і питомих слів у різних мовах. Але це окреме питання. Тут лише зазначимо, що група міжнародних термінів, які мають литовські відповідники, не має відповідних російських еквівалентів. Напр.: adaptacija (=prisitaikymas) «адаптация» FTŽ₁ 5 і prisitaikymas (=adaptacija) «адаптация» FTŽ₂ 72. У литовській мові є aparatas і prietaisas FTŽ₂ 7 і 72, у російській — лише аппарат FTŽ₂ 7 і 72; у литовській — sensibilizacija і jautrinimas FTŽ₂ 79 і 39, у російській — лише сенсибилизация FTŽ₂ 79 і 39; у литовській — presas і slėgtuvas FTŽ₂ 72 і 82, у російській — лише пресс FTŽ₂ 72 тощо.

⁴⁹ Можна було б обійтися й одним словом — bergždynas (пор. šiukšlynas, sąšlavynas; rūdynas, uolynas, akmenynas, smėlynas, žvyr ynas).

116

реверберація FTŽ₁ 77, PolŽ 354, але реверберація, відлуння FTŽ₂ II 615; акумуляція FTŽ₂ I 8, але акумуляція, акумулювання= [ накопичення] ChŽ 13, а також накопичення (=акумуляція) ChŽ 147 і акумуляція, накопичування PolŽ 12;

константа FTŽ₁ 48, але константа, постійна величина FTŽ₂ I 329, константа (=постійна величина) ChŽ 156, константа, постійна величина PolŽ 153, а також константа PolŽ 310.

Звичайно, готові литовські синоніми є не завжди. Іноді їх створення не становить великих семантичних і практичних проблем, наприклад: kriologija «наука про лід» ChŽ 158 (=і ледознавство), liofilinis koloidas «набухає в рідині» ChŽ 169 (=і набухальний колоїд), liofobinis koloidas «не набухає в рідині» ChŽ 169 (=не-набухальний колоїд), matini̇mas «усунення блиску» ChŽ 175 [= blaišinimas, пор. матове вугілля (= тьмяне вугілля) ChŽ 175].

Однак литовських синонімів мало б бути ще більше. Особливо вони важливі з погляду педагогіки та популяризації. Щоправда, їх добір і впровадження не завжди легкі й прості. Але для обговорення можна було б запропонувати й більше варіантів, наприклад: aeritas FTŽ₂ I 25 (=і гальмівник?), difuzija FTŽ₂ I 111 (=і розсіяння | розсіювання?, пор. розсіяне, дифузне освітлення FTŽ₂ I 24), ekstinkcija FTŽ₂ I 140 (=і ослаблення | згасання?), geteris FTŽ₂ I 203 (=і поглинач газів ?), imersija FTŽ₂ I 229 (=і занурення?), interferencija FTŽ₁ 36 (=і перенесення? | переміщення?), inversija FTŽ₁ 37 (=і зміна | переміна?), konversija FTŽ₁ 48 (=і перетворення?), kalorikas FTŽ₂ I 290 (=і нагрівач | тепляк?), konvekcija FTŽ₁ 48 (=і перемішування?), krioforas FTŽ₂ I 352 (=і охолоджувач?), luminoforas FTŽ₂ I 417 (=і світляк?), luminescencija FTŽ₂ I 416 (=і світіння?), rezonansas FTŽ₁ 77 (=і відгомін?), šleifas FTŽ₁ 91 (=і шлейф | волок?). Це особливо актуально для фізичної термінології, оскільки з проєкту нового видання «Словника фізичних термінів» складається враження, що російська й німецька фізична термінологія має значно більше національних термінів, ніж литовська.

ВИПАДКИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СИНОНІМІВ

Усунення синонімії міжнародних і литовських термінів шляхом семантичної диференціації членів пари трапляється, хоча й досить рідко. Наприклад:

fibra у літературній мові й термінології вже майже повністю витіснила skaidula (послідовність вимагала б також замінити fibrile ChŽ 95 на skaidulėle), але fibra «ганчірковий папір, затверділий хлоридом цинку» ChŽ 95 не замінює skaidula;

košimas не може витіснити filtravimo, оскільки це лише «спрощене фільтрування» (див. ChŽ 157);

корозія та іржавіння у хімічній термінології — не зовсім те саме: корозія — це «руйнування матеріалу» ChŽ 157, а іржавіння — лише «реакція металів з атмосферними газами» ChŽ 241, тому можлива й міжкристалічна корозія — «у нержавіючій сталі» ChŽ 274;

у хімічній термінології є palydovas «домішки інших мінералів у мінералі» ChŽ 211, а в техніці — satelitas PolŽ 369 «зубчасте колесо планетарних механізмів, що рухається разом з віссю навколо центрального колеса»⁵⁰;

⁵⁰ Palydovas — також термін астрономії та космонавтики. Щоправда, американські штучні супутники іноді називають і satelitais, оскільки самі американці так їх називають (англ. satellite).

117

Įąstelė у литовській термінології вже безповоротно замінила celė (хоча деякі словники ще подають обидва варіанти, наприклад: ląstelė, celė PolŽ 144); попри неоднорідність мікросистеми, перевагу віддають celiuliozei: ląsteliena — див. celiuliozė ChŽ 164 (лише celiuliozė «клетчатка» PolŽ 144); однак celė «целла» PolŽ 478 в архітектурі (хоча має й литовський синонім: celė, vienutė «келья» PolŽ 137) та celė «окрема посудина для реакції» ChŽ 54 у хімії (хоча іноді її також називають ląstele: ячейка — 1. ląstelė, celė PolŽ 517) збереглася.

Іноді диференціація міжнародних і литовських синонімів уже існує в літературній мові, але в термінології її ще не враховують. Наприклад, charakterį схильні визнавати лише за людиною. Тому charakterį _{FTŽ₂ I 67 щодо фізичних явищ слід було б називати} pobūdžiu. Характерний (характеристичний) швидкісний _{FTŽ₂ I 211,} характеристична матриця _{FTŽ₂ II 435,} характеристичний параметр _{FTŽ₂ II 522,} характеристична поверхня _{FTŽ₂ II 530,} характеристичний спектр _{FTŽ₂ II 725,} характеристичні промені _{FTŽ₂ II 741,} характеристичне випромінювання _{FTŽ₂ II 745 слід замінити на} властивий, -а, -і, а з пар характеристичний розмір, властивий розмір _{FTŽ₂ II 434,} характеристичне рентгенівське випромінювання, властиве рентгенівське випромінювання _{FTŽ₂ II 749,} характеристичне значення, властиве значення _{FTŽ₂ II 938 слід залишити лише другі члени. І} характеристика _{FTŽ₂ I 68, можливо, могла б поступитися місцем словам} властивість, опис, дані, риси, особливості. Слід розрізняти акустичний і звуковий, звуку: хвиля _{FTŽ₂ I 45, 46,} енергія _{FTŽ₂ I 156,} фільтр _{FTŽ₂ I 169 мають бути лише} звуку; а акустичний пов’язаний з акустикою, тобто з наукою про звук (звуковедення) або з поширенням і поглинанням звуку в приміщенні.

ВІДМОВА ВІД ЗАПОЗИЧЕНЬ

Набагато частіше синонімію міжнародних і литовських термінів усувають, відмовляючись від запозичення. Наша тема не вимагає говорити про ті запозичення, яких уже немає в термінологічних словниках. Однак у литовській термінографії ще чимало цілком непотрібних або необов’язкових іншомовних слів чи просто чужомовних елементів, які легко замінити литовськими словами (а в літературній мові в багатьох випадках їх давно вже витіснено). У термінологічних словниках їх або взагалі не слід подавати, або, подаючи, треба додавати позначку ntk. Проте навіть біля очевидних чужомовних слів такої позначки немає — лише відсилання «див.» спрямовує до литовських термінів. Напр.: broga — див. žlaug tai ChŽ 51 та žlaug tai ChŽ 306. Але тим самим відсиланням спрямовано до кращих і цілком уживаних литовських слів: tirščiai — див. žlaug tai ChŽ 283. Таких прикладів чимало: gazogeneratorius — див. dujų generatorius ChŽ 105; gerbavimas — див. rauginimas ChŽ 107; konusinė kolba ChŽ 156 — див. kūginė kolba ChŽ 156; liakas — див. smalka ChŽ 166; misingis — див. skaistvaris ChŽ 183; neuzilberis — див. naujasi sidabris ChŽ 198; slancai — див. skalūnai ChŽ 255; špalis — див. mentelė ChŽ 269; vitriolis — див. sieros rūgštis ChŽ 302; ekspliozija — див. sprogimas ChŽ 85; permeabiliškumas — див. pralaidumas⁵¹ ChŽ 216; semipermeabilinė membrana — див. puslaidė membrana ChŽ 247; semikoloidai — див. puskoloidai ChŽ 247⁵². Подібним чином і непотрібні чужомовні слова відсилають до міжнародних слів або просто прийнятних запозичень, наприклад:

⁵¹Достатньо було б форми з префіксом — laidumas, пор. далі — puslaidis, -ė.

⁵²І semikarbazidas ChŽ 247 має бути puskarbazidas, а semikarbazonas ChŽ 247 — puskarbazonis, так само semipolinis ryšys ChŽ 247 — puspolis ryšys.

118

ні слова, або просто прийнятних запозичень, наприклад: izumrudas – див. smar plantas ChŽ 131, develdrekis – див. asafetidė ChŽ 73, cinas – див. alavas ChŽ 65 тощо. Така техніка подання є недостатньою, незрозумілою та оманливою.

Міжнародні слова цілком зайві в таких парах:

garintuvas (= evaporatorius) ChŽ 104; saturacija (= prisotinimas) ChŽ 245⁵³;

židinys, fokusas „фокус“ PolŽ 467; kert(uoklis), ekeris „эккер“ PolŽ 508; oro šildytuvas, kauperis „каупер“ PolŽ 136; maišytuvas, mikseris „миксер“ PolŽ 198; antlangis, sandrikas „сандрик“ PolŽ 369; isprūda, filingas „филёнка“ PolŽ 465; lizdas, rozetė „розетка“ PolŽ 364; santvara, ferma „ферма“ PolŽ 464; plūdur(as), buja „буй“ PolŽ 33; griebt(uvas), greiferis „грейфер“ PolŽ 76; gesintuvas, disolveris „диссольвер“ PolŽ 91; zirzeklis⁵⁴, zumeris „зуммер“ PolŽ 118; įspa(u)d(i)klis, indentorius „индентор“ PolŽ 123; miltų klijai⁵⁵, kleisteris „клейстер“ PolŽ 144; plokštelė, lamelė „ламель“ PolŽ 172; skersmuo, diametras „диаметр“ PolŽ 89; dujomatis, gazometras „газомер“ PolŽ 63⁵⁶;

angliavandenis, karbohidratas „углевод“ PolŽ 447; ketursienis, tetraedras „четырёхгранник“ PolŽ 488;

півбочка, боковий вітер «гальфвинд» PolŽ 65; рулон, сувій «рулон» PolŽ 366; октаедр, восьмигранник «октаэдр» PolŽ 242; фашина, хмизина «фашина» PolŽ 464;

dujų rezervuaras, gazholderis „газохранилище“ PolŽ 64 і „газгольдер“ PolŽ 63; lėšis, linžė „чечевица“ PolŽ 488 та lėšis „линза“ PolŽ 176; ilgiklis, alonžas „аллонж“ PolŽ 12 та ilgiklis „удлинитель“ PolŽ 451; stačiakampis, ortogonalinis „ортогональный“ PolŽ 247 та stačiakampis „прямоугольный“ PolŽ 335; diagonalė, įstrižainė FTŽ₂ I 103 та įstrižainė, diagonalė FTŽ₂ I 243⁵⁷; планер, планер FTŽ₂ II 541; полігон, багатокутник FTŽ₂ II 556 і багатокутник FTŽ₂ I 81; трек FTŽ₂ II 891, слід, трек FTŽ₂ II 532 та шлях, трек FTŽ₂ II 833; обертання, обертальний рух FTŽ₂ II 635 і обертальний рух FTŽ₂ II 798, а також вісь обертання, вісь ротації FTŽ₂ I 30, швидкість обертання, швидкість ротації FTŽ₂ I 216⁵⁸; закон рівного розподілу енергії (еквіпартиції) FTŽ₂ I 98; панель керування, пульт керування FTŽ₂ II 702; конічне руйнування FTŽ₂ I 419; конфокальний, зі спільним фокусом FTŽ₂ I 328; ламінарний, шаруватий рух FTŽ₂ I 279; вікова (секулярна) зміна FTŽ₂ I 308; поперечна швидкість, трансверсальна швидкість FTŽ₂ I 215; синглетний стан FTŽ₂ I 64; триплетний стан FTŽ₂ I 64; бінокулярний зір, двооке бачення FTŽ₂ II 608; монокулярний зір, однооке бачення FTŽ₂ II 609; небулярний спектр, спектр туманності FTŽ₂ II 730⁵⁹; сингулярна матриця, особлива матриця FTŽ₂ II 436; осьове поле, аксіальне поле FTŽ₂ I 378, осьова (аксіальна)

⁵³А saturatorius ChŽ 245 має бути sotintuvas.

⁵⁴Краще було б zirzulas (див. K. Gaivenis, Terminijos ugdymo vingiai, – „Kalbos kultūra“, 25, Vilnius, 1973, p. 25).

⁵⁵Можна було б утворити складне слово miltklijai (пор. miltligė тощо).

⁵⁶А в FTŽ₂ I 198 — лише gazometras…

⁵⁷Діагональний елемент FTŽ₂ I 150 = діагональний елемент.

⁵⁸ Також обертальна дисперсія FTŽ₂ II 118 = дисперсія обертання /обертальна дисперсія/.

⁵⁹ Небулярний спектрограф FTŽ₂ II 733 = спектрограф туманностей.

119

аберація FTŽ₂ I 1, осьова молекула, аксіальна молекула FTŽ₂ II 474⁶⁰; орбіта супутника, орбіта супутника FTŽ₂ II 507; штатив, стійка FTŽ₂ II 826 і штатив ChŽ 269 (також лабораторний штатив ChŽ 162) та стійка ChŽ 261; часткова площа, парціальна площа FTŽ₂ II 550, частковий об'єм, парціальний об'єм FTŽ₂ II 903, частковий вакуум, парціальний вакуум FTŽ₂ II 915, часткова валентність, парціальна валентність FTŽ₂ II 915 і парціальне стискання ChŽ 212, парціальна валентність ChŽ 212; пенетрація (=проникнення) ChŽ 213 і проникнення FTŽ₂ II 565; штрих, риска FTŽ₂ II 826 і штрих, риска PolŽ 505; седиментація (=осідання) ChŽ 245 і седиментація, осідання PolŽ 375; скрубер (=промивач) ChŽ 254, промивач (=скрубер) ChŽ 222 і скрубер PolŽ 385; шихта — див. завантаження ChŽ 269, завантаження (=шихта) ChŽ 123 і завантаження PolŽ 497; газифікація, газифікування, газифікація «газификация» PolŽ 63 і газифікування «газификация, перетворення твердого палива на газоподібне; газификация» ChŽ 82, а також газифікація, газифікування «дуjиниmas, перетворення твердого палива на горючі гази; газифицирование» ChŽ 105; бойлер, кип'ятильник «бойлер» PolŽ 29 і кип'ятильник «кипятильник, бойлер» ChŽ 301; спалахування (=сцинтиляція) FTŽ₁ 12 і сцинтиляція (=спалахування) FTŽ₁ 79, спалахування, сцинтиляція FTŽ₂ I 56 і сцинтиляція, спалахування FTŽ₂ II 652 та сцинтиляція, спалахування «сцинтиляция» PolŽ 417 і миготіння, спалахування «вспышка» PolŽ 56; спін FTŽ₁ 39, FTŽ₂ II 799, спін — див. обертання ChŽ 257 та обертання ChŽ 264 і спін, обертання PolŽ 397⁶¹

Характерно, що в цих випадках і в російській мові зазвичай обходяться лише питомими словами. Проте є чимало прикладів, коли в російській мові вживають міжнародні слова або прямі запозичення, тоді як у литовській термінології є литовські відповідники й користуються лише ними, наприклад: відлуння «эхо» PolŽ 517, патрубок «штуцер» PolŽ 505, доменна піч «домна» PolŽ 94, штраф, стягнення «штраф» PolŽ 504, брандмауер «брандмауер» PolŽ 31, плінтус «плинтус» PolŽ 285, ватерпас «ватерас» PolŽ 39, паз «шлиц» PolŽ 499, гіпотенуза «гипотенуза» PolŽ 68, кутник «винкель» PolŽ 45, штепсель «штепсель» PolŽ 504, шток «шток» PolŽ 504, паралелограм «параллелограмм» PolŽ 263, паралель «параллель» PolŽ 263, футляр, коробка «футляр» PolŽ 473, муфта (1.) зчеплення (2.) «муфта» PolŽ 206, зубило «шлямбур» PolŽ 499, кронциркуль «кронциркуль» PolŽ 168, шпала «шпала» PolŽ 501, бісектриса «биссектриса» PolŽ 27, медіана «медиана» PolŽ 191, штабель (2.) «штабель» PolŽ 503, цифра «цифра» PolŽ 484, планер «планер» PolŽ 283, циркуль «циркуль» PolŽ 483, поліспаст «полиспаст» PolŽ 303, штангенциркуль «штангенциркуль» PolŽ 504, друкарня «типография» PolŽ 427, шпунт, паз «шпунт» PolŽ 503, катет «катет» PolŽ 136, фунт «фунт» PolŽ 473, штекер «штеккер» PolŽ 504, тротуар «тротуар» PolŽ 441, шприц (1.) набивач (2.) «шприц» PolŽ 503, штукатурка, тинькування «штукатурка» PolŽ 505, порт «порт» PolŽ 308, ширма «ширма» PolŽ 497, фальц (1.), загин (2.) «фальц» PolŽ 463, штора «штора» PolŽ 504, флюгер «флюгер» PolŽ

⁶⁰ Коаксіальний резонатор FTŽ₂ II 618 = співвісний резонатор, коаксіальний атенюатор FTŽ₂ II 716 = співвісний атенюатор.

⁶¹ Щодо неприйнятності терміна спін див. також A. Jucys, Квантовомеханічний стан і ще кілька фізичних термінів, — «Kalbos kultūra», 22, 1972, с. 26.

120

467⁶², шплінт «шплинт» PolŽ 502, плацкарт «плацкарт» PolŽ 284, фара «фара» PolŽ 463.

Або в російській мові є міжнародний термін (або запозичення) і питомий відповідник, тоді як у литовській є лише литовський відповідник, наприклад:

неодометр – крокомір PolŽ 266 і шагомер – крокомір PolŽ 491; плювіограф – дощомір PolŽ 289 і дождемер – дощомір PolŽ 93; штрихмас – нутромір PolŽ 504 і нутромер – нутромір PolŽ 229.

Говорячи про зайві міжнародні слова й запозичення (і водночас пропонуючи змінити порядок їх подання, зробити його яснішим і суворішим), тут ми розглядали лише очевидні, беззаперечні приклади. Мабуть, можна було б обговорити, чи не слід відмовитися від міжнародних слів ще в багатьох парах, наприклад: атенюація, ослаблення FTŽ₂ I 31 (також характеристика ослаблення, атенюації FTŽ₂ I 70), атенюатор, послаблювач FTŽ₂ I 70; апроксимація, наближення⁶³ FTŽ₂ I 23, наближення, апроксимація FTŽ₂ I 26 і зближення, наближення FTŽ₂ II 566; збіг (=збігання⁶⁴) FTŽ₂ 47, збіг, збігання FTŽ₂ P 24 і збігання FTŽ₂ II 807, а також аналізатор збігів, коінциденцій FTŽ₂ I 12 і антизбіг, антикоінциденція FTŽ₂ I 18; порушений, збурений стан FTŽ₂ I 63, центр збурення, пертурбації FTŽ₂ I 67 тощо.

Безперечно, у проєкті нового видання «Словника фізичних термінів» даремно збільшено кількість подібних удаваних міжнародних слів, наприклад: подвійна обмотка, біфілярна обмотка FTŽ₂ I 25; компресія, стискання FTŽ₂ I 324; багатократний, мультиплетний FTŽ₂ I 81; багатократність, мультиплетність FTŽ₂ I 81 (також закон чергування мультиплетності FTŽ₂ I 97).

Іноді міжнародне слово, загалом уживане й прийнятне в литовській мові, не дуже підходить до литовського відповідника в парі через значення, наприклад: фронтальна хвиля, передня хвиля FTŽ₂ I 46; регулярний, правильний дуплет FTŽ₂ I 123; поступальний рух, трансляційний рух, ковзання FTŽ₂ I 281, швидкість ковзання, швидкість трансляції FTŽ₂ I 215, вісь зсуву, трансляції FTŽ₂ I 30. Річ у тім, що фронтальний асоціюється з військовою справою, регулярний звичніше вживати щодо часу, а трансляційний — щодо радіо й телебачення.

Деякі так звані міжнародні слова не підходять через незвичну для литовської мови, чужу форму. Наприклад, із пар — ефект зближення, пінч-ефект FTŽ₂ I 132, поверхневий ефект, скін-ефект FTŽ₂ I 132 (і поверхневий ефект, скін-ефект PolŽ 383) — слід залишити лише литовські складники цих пар.

Baigiant reikia pažymėti, kad nereikalingų ar nebūtinų tarptautinių žodžių (ar skolinių) atsisakymas dažniausiai nesudaro didelių sunkumų, nes, kaip matyti iš duotų pavyzdžių, dauguma jų jau turi lietuviškus atitikmenis. Tokie, kurie pateikti be jų (nors šiaip juos kalboje turi), pvz.: abažūras PolŽ 9 (= gaubtas), gabaritas PolŽ 62 (= matmuo), arba jų neturi, pvz.: duktilometras PolŽ 98 (= tąsmatis, plg. эктильность – tąsumas, duktilumas), evaporometras PolŽ 507 (= gar(o)matis, plg. garumas „evaporningumas“, garintuvas „evaporatorius“), forvakumas FTŽ₂ I

⁶² Але FTŽ₂ I 173 подає лише флюгер.

⁶³ Точніше було б «наближеність» (див. A. Jucys, P. Kniūkšta, «Наближення і наближеність», — «Kalbos kultūra», 25, с. 73–75).

⁶⁴ Краще було б «збіг».

121

179 (= передвакуум || первинний | початковий вакуум), гліангольд ChŽ 109 (= рідке золото), гланцильбер ChŽ 109 (= рідке срібло) каландр PolŽ 129 (= гладильний валок, пор. каландрування — лощіння, каландрування), зильбергет ChŽ 304 (=?), зильц PolŽ 115 (= м’ясний сир, пресоване м’ясо), є дуже нечисленними.

ВИСНОВКИ

1. Синонімія міжнародних і литовських термінів є численною та різноманітною.

2. У термінографії її подають диференційовано залежно від ступеня синонімічності.

3. Диференціація подання синонімів не цілком відповідає реальній типології синонімії.

4. Спосіб подання синонімії видових детермінантів і ступінь синонімічності іноді суперечать поданню синонімії родових термінів та градації їхньої тотожності.

5. Принципи диференційованого подання синонімії у термінологічних словниках не викладено, і читач має сам їх збагнути.

6. Принципи подання синонімії на практиці реалізуються задовільно, проте пари повторюваних синонімів у тому самому словнику або в різних словниках іноді подаються неоднаково.

7. У синонімії міжнародних і литовських термінів значною мірою виявляються сепаратна синонімія окремих членів синонімічної пари та нееквівалентна полісемія. Це здебільшого залежить не від способу подання чи його принципів, а від недосконалості самої термінології.

8. Випадки, коли міжнародні й литовські синоніми не пов’язано між собою, трапляються, але їх порівняно небагато.

9. Литовські відповідники міжнародних термінів використовуються недостатньо, а потенціал їх творення далеко не вичерпаний.

10. Семантична диференціація міжнародних і литовських синонімів трапляється нечасто.

11. У литовській термінографії можна констатувати надмірне подання міжнародних слів або інших запозичень, які не вживаються або не рекомендовані до вживання в літературній мові (найчастіше навіть без нормативних позначок).

12. Розвиток і унормування синонімії міжнародних і литовських термінів так само необхідні, як і вдосконалення принципів її подання та їх практичного втілення. Це спільна справа фахівців і мовознавців.

Й. КЛИМАВИЧЮС

СИНОНІМІЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИХ І ЛИТОВСЬКИХ ТЕРМІНІВ У ТЕРМІНОГРАФІЇ

Резюме

Проблема співвідношення інтернаціональних і литовських слів є складною та багатогранною. Тут досліджується лише окреме питання цієї проблеми — синонімія інтернаціональних і литовських слів у термінографії. Дослідження матеріалу дає змогу зробити такі висновки:

1. Синонімія інтернаціональних і литовських термінів є багатою та різноманітною.

122

2. У термінографії її подають диференційовано.

3. Диференціація подання синонімів не повністю відповідає реальній типології синонімії.

4. Спосіб подання синонімії видових детермінантів іноді суперечить способу подання синонімії родових термінів.

5. Принципи диференційованого подання синонімії в термінологічних словниках не викладаються, і читач має сам їх розшифровувати.

6. Принципи подання синонімії практично реалізуються задовільно; лише пари повторюваних синонімів в одному й тому самому словнику або в різних словниках іноді подаються неоднаково.

7. У синонімії інтернаціональних і литовських термінів значною мірою виявляються сепаратна синонімія та нееквівалентна полісемія окремих членів синонімічних пар.

8. Трапляються випадки не поєднання інтернаціональних і литовських синонімів, але їх порівняно небагато.

9. Литовські відповідники інтернаціональних термінів використовуються недостатньою мірою, а потенціал їх творення аж ніяк не вичерпаний.

10. Семантична диференціація інтернаціональних і литовських синонімів не є поширеною.

11. У литовській термінографії можна констатувати надмірно широке використання в літературній мові інтернаціональних слів або просто запозичень, які вже не вживаються чи не рекомендуються (найчастіше навіть без нормативних позначок).

12. Дослідження синонімії інтернаціональних і литовських термінів, турбота про неї та її унормування є настільки ж необхідними, як і вдосконалення принципів їх подання та практичної реалізації. Це спільна справа фахівців і мовознавців.