LIETUVIŲ AREALINĖS LINGVISTIKOS KLAUSIMAI

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ПРИМІТКИ, РЕЦЕНЗІЇ

ЧИ Є СЛОВО išlistė?

У IV томі «Словника литовської мови»¹ подано слово išlistė (іменник жіночого роду) зі значенням «звужений прохід (у формі димаря?)». Слово ілюструється одним реченням із творів С. Даукантаса: Над тим вівтарем була так дивовижно влаштована «išlistė», що ні дощ, ні негода, ні вітри не могли загасити вогонь, а в буремні часи полум’я здіймалося ще вище. Як показує картотека Словника², речення, очевидно, взято з «Праць» С. Даукантаса, підготовлених В. і М. Біржишками: Buwo wyrszau to altoriaus tep stebuklingay pariedita iszlisty, jog ne litus, ne dargnas, ne wieiej negalieiy tynai ugnis užgiesijty, bet dar wietroutas laikas lyipsna kou auksztesnej muszies³.

Уважно читаючи копію рукопису «Праць» С. Даукантаса⁴, з якої готувалося видання В. і М. Біржишків, можна помітити, що замість слова iszlisty, наявного в тому виданні, у рукописі стоїть слово iszleity, щоправда, написане не дуже розбірливо і, очевидно, тому неправильно прочитане упорядниками (хоча це може бути й коректорська помилка, що виникла під час друку). Слово iszleity підтверджує й інша копія рукопису «Праць», де чітко написано: Buwa wyrszou to altoriaus tep stebuklinga pariedita iszleity, jog ne litus, ne dergnas, ne wieie negalieiy tynai ugnys ozgesity, nes dar wietroutas laikas lyipsna kou auksztesne muszies⁵.

Слово išleitė⁶ С. Даукантас уживає не так і рідко, зазвичай у значенні «рівне низьке місце, долина», наприклад: Хто опише ті далекі сни, ту радість, яку відчуває вільна людина, коли раптом побачить зелену луку або зарослу вінками «išleity»

¹ LKŽ IV 206.

² Пор. картку картотеки: Išlystė = на галявині?? (значення пояснено олівцем — B. V.): Buwa wyrszau to altoriaus tep stebuklingai pariedita iszlisty, jog ne litus, ne dargnas, ne wieiej negalieiy ugnis užgiesijty. S. Dauk., „Darbay“ 101.

³ Simanas Daukantas, Darbay senuju Lituwiu yr Žemaycziu 1822. Spaudai paruošė Vaclovas ir Mykolas Biržiškai, Kaunas, 1929, p. 101 (toliau — S. Daukantas, Darbai).

⁴ «Давні праці литовців і жемайтів», рукопис, VUB D 104; пор. те саме речення в цьому рукописі: Buwa wyrszau to altoriaus tep stebuklingay pariedita iszleity, jog nelitus, nedargnas, ne wieiej negalieiy tynai ugnis užgiesyty, bet dar wietroutas laikas lyipsna kou auksztesnej muszies (Arkusz 62, p. 496).

⁵ Darus Letuwiu er Žiamaitiu suraszy S. Tiewelis u. z. Metusy 1833, rankr., VUB D 66, p. 249.

⁶ У «Словнику литовської мови» (IV 204) подано: išleitė (= išleitė < išlaitė). Упорядник «Буда» С. Даукантаса Й. Талмантас передає це слово літературною мовою як išlietė і пояснює, що воно означає басейн річок (див.: «Буда стародавніх литовських верховинців і жемайтів», за давніми писемними джерелами переписав Йокубас Лаукыс. Відредагував і додав словничок Й. Талмантас, Каунас, 1935, с. 336); цю транспоновану форму також наведено у Словнику (IV 205): išlietė іменник жіночого роду, С. Даукантас: басейн річок; пор. išleitė.

205

обплетена лозами, виноградом, грабами […]⁷; За дві або милю навпроти Вільнюса є надзвичайно гарний острівець серед гір на річці Вілії, куди Вітаутас сплавляв свої плоти; аж донині він називається островом Вітаутаса; ями, паркан, повернуті річки, довжина, ширина — усе це свідчить про ту правду⁸: […] У середині⁹ є височина, що тягнеться більш ніж на пів тисячі миль зі сходу на захід […], ця височина розділяє той поріг на два схили […]¹⁰: З чого можна виснувати, що в ті давні часи на східному схилі мешкало не лише плем’я ґетів або литовців, а й на північному схилі […]¹¹: […] подорожуючи протягом двох зим 1788 і 1789 років різними околицями цього краю, я, на превелике своє здивування, виявив мало дерев, що виросли або були посаджені там, у місцях, придатних для садів і доступних звідусіль; натомість на схилах пагорбів бачив сади, що росли в заглибленнях і вкривали землю; майже жодного плодового дерева, що росло б само по собі, я не побачив¹².

Низькі місця, слово зі значенням більшого заглиблення išleitė (не išlistė!) ужите С. Даукантасом і в наведеному на початку статті реченні з «Darbai». Цим словом тут названо місце, де розпалювали вогонь на жертовнику язичницького литовського храму. Це підтверджує і вказане С. Даукантасом джерело — опис віленського храму Т. Нарбута, з якого С. Даукантас переклав згадане речення майже дослівно, пор.: Bylo w nim tak misternie sporządzona w kłęsłość we środku, że żaden ule w dzidźa, ani śnieg, ani wiatr nie mogły ognia przygasić […]¹³. Слово išleitė, як бачимо, відповідає польському wkłęłość «заглиблення». Пізніше, описуючи той самий храм в інших своїх працях, С. Даукантас замість слова išleitė уживає слово įlinkmė, пор.: Wídurie wirszaus to dukuro buwusi ilinkmie, tejp nagoutaj patjystyta, jog ne lytus nè snijgas negaliejes tinaj ugnęs gesýti, negi wies jos blaszkyti, bet atkalęj tokio dingstie lūjpsna kou didesnej dar aukszin twaskiejusi¹⁴. Wyrszui to altoriaus bū tep kieysta ilinkmie nutaisita, jog ne litus ne darganas, ne wietras negalieje tynai ugnes gesite ne blaszki-te […]¹⁵.

Отже, išlistė, як з’ясувалося, — це слово-примара. У виданні «Darbai» С. Даукантаса, підготовленому В. і М. Біржишками, воно є або наслідком коректорської помилки, або неправильного прочитання рукопису. З цього видання «Darbai», без звіряння з первинним (рукописним) джерелом, це слово потрапило й до Словника литовської мови. Слово išleitė відоме лише з творів С. Даукантаса та старих писемних пам’яток; у живій мові — принаймні досі — у діалектах його не зафіксовано.

B. VANAGIENĖ.

⁷ S. Daukantas, Darbai, p. 34.

⁸ Ten pat, p. 213.

⁹ У цьому та інших випадках замість діакритичного знака над i, який ставив С. Даукантас і який нагадує майже вертикальний, трохи нахилений ліворуч циркумфлекс, з технічних причин уживається звичайний знак циркумфлекса.

¹⁰ Budą Senowęs — Lėtuwių Kalnienų ir Žamajtių išsraszę Pagal Senowęs Rasztų Jokub’s Łaukys, Petropilie 1845, p. 2 (toliau — Budas).

¹¹ Ten pat, p. 4.

¹² Pamokslą ape sodnus arba dajginus wajsingų medių išzgoldę iš teutonų kalbos i žamajtių: Anton’s Žeimys, Petropilie 1849, p. 28.

¹³ Teodor Narbutt, Wiadomość o Starożytnym Kościele Jowisza w Wilnie, „Tygodnik Wileński“, nr. 60, t. III, 1817.

¹⁴ Budas, p. 107.

¹⁵ Istorije Žemajtyszka, rankr., — Lietuvių kalbos ir literatūros instituto rankrašt ynas. F 1–2 (SD), l. 36.

206