MOKSLO KALBOS KULTŪROS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIV (1985)

ТІІТУ ЕРЕЛТ

МОТИВОВАНИЙ ТА АРБІТРАРНИЙ ТЕРМІН В ЕСТОНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Мотивованість у термінології полягає в тому, що ознаки поняття чітко виражаються в мовних одиницях, тобто деякі з істотних ознак окремо реалізуються в мовному плані. У цьому сенсі можна сказати, що ознаки поняття мотивують термін. Мотивованість термінів створює ефект, ніби місце поняття в системі проступає крізь термін.

У терміні як способі номінації зазвичай реалізуються лише дві-три ознаки поняття; необхідною умовою цього є те, що термін має, принаймні теоретично, розкривати сутність поняття. З практичного погляду істотнішим є вираження співвідношення цього поняття з іншими поняттями. Міжпоняттєві відношення, належність терміна саме до певного термінологічного ряду нерідко позначаються повторенням морфеми або однаковою словотвірною моделлю.

Як приклад повторення морфеми можна навести суфікс -ik у назвах вікових груп. Ці педагогічні терміни утворилися в естонській мові наприкінці 60-х років. Один і той самий суфікс забезпечує однакове оформлення всієї однорідної за змістом терміногрупи: imik «немовля», maimik «дитина віком 1—3 роки», koolieelik «дошкільник, дитина віком 3—7 років», kaanik «учень початкових класів, дитина віком 7—11 років» і mürsik «дитина віком 11—15 років». Таке прагнення до єдності вираження може виходити й за межі однієї мови. Напр., у геологічній термінології назви мінералів утворюються від основи власного імені за допомогою суфікса -ut (естонське -iit). Таке утворення, звісно, у відповідних орфографічних варіантах, характерне для будь-якої національної мови нашого культурного ареалу: російське бемит, естонське бёмит.

Прикладом повторення однакової словотвірної моделі можуть бути естонські складні слова, у яких головне слово позначає дію, а означальне — засіб цієї дії. В естонських складних словах головне слово завжди стоїть на другому місці, а означальне — на першому. У термінології рекомендується номінативне складання слів, тобто бажано, щоб означальне слово вживалося у формі номінатива. Однак у загальнолітературній мові, а

156

особливо в діалектах, воно частіше стоїть у формі генітива. У термінології ж, напр., назви всіх видів і підвидів зв’язку утворено за однією й тією самою словотвірною моделлю: назва засобу зв’язку в називному відмінку+слово side «зв’язок»: elekterside, laserside, postside, raadioside, selektorside, telefonside, telegraafside, teletaipside, traat side.

Мотивованість у термінології буває двох видів: морфемна та семантична. За морфемної мотивованості слово або словосполучення, що функціонує як термін, складається з кількох морфем, вибір яких залежить від їхнього значення. Морфемна мотивованість виявляється, по-перше, у складних словах: toorvask — морфеми toor і vask «чорнова мідь», raadiosõlm — морфеми raadio і sõlm «радіовузол»; tolmukogur — кореневі морфеми tolmu і kog, суфіксальна морфема ur «пиловловлювач», по-друге, у похідних словах: salvestus — коренева морфема salve і суфіксальні морфеми st та us «запис», veetustamine — коренева морфема vee і суфіксальні морфеми tu, sta, mine, і, по-третє, у словосполученнях: vaba keha «вільне тіло», vahti all «під вартою».

Мотивованість словосполучень зазвичай розглядається як третій тип — синтаксична мотивованість. Напр., В. П. Даниленко вважає найоб’єктивнішим виокремлення словотвірно-морфологічного, синтаксичного та семантичного типів мотивованості¹. Це, мабуть, об’єктивно і з погляду російської мови. З погляду ж естонської мови немає потреби окремо виокремлювати синтаксичну мотивованість. Морфемна мотивованість застосовна також до словосполучень. Напр., пари термінів absoluutne kõrgus і absoluutkõrgus (обидва «абсолютна висота»), esmane tööt lus і esmastööt lus (обидва «первинна обробка»), ühes vahetuses töö, ühe vahetusega töö і ühevahetuseline töö (у російській мові також «робота в одну зміну, однозмінна робота»). Такі пари словосполучення і складного слова є настільки вільно взаємозамінними формальними варіантами, що не потребують розрізнення за типом мотивованості. Морфемна мотивованість в естонській термінології є основною; за своїм змістом вона є словотвірною мотивованістю, до того ж естонське словотворення дуже багате.

Коротко зупинимося і на семантичній мотивованості термінів в естонській мові. Серед естонських термінів доволі багато слів, що стали термінами внаслідок семантичного перенесення². Джерелами при цьому були як загальнолітературна мова й термінолексика інших спеціальностей, так і діалекти. Напр., загальнолітературне слово ergastama вживається в термінології атомної фізики у значенні «збуджувати».

¹ Даниленко В. П. Русская терминология/Опыт лингвистического описания.— М., 1977, с. 63.

² Див. про це: E r e l t T. Eesti oskuskeel.— Tallinn, 1982, lk. 34—35, 75, 98.

157

(ядра)»; діалектне за походженням слово madel «підставка з дощок» у термінології автомобілів — «платформа з бортами», звідки tadelauto «бортовий автомобіль». Таких семантично мотивованих термінів в естонській термінології могло б бути набагато більше, особливо образних термінів, утворених за допомогою метафори, як-от назви мінералів (опалів) kassisilm «котяче око» і tiigrisilm «тигрове око». Образні терміни найчастіше досить короткі, вирізняються винахідливістю їхніх творців і є життєздатними. Уживання таких термінів не порушує нейтральності стилю термінологічного тексту. Певні асоціації можуть супроводжувати такий термін лише доти, доки він приживається в мові.

Терміни, які є непохідними словами, мотивованості не мають. Наприклад, буквені сполучення iks і aken, «двері» й «вікно» пов’язані з відповідними предметами лише умовно. Тільки в переносному значенні можна говорити про семантичну мотивованість, наприклад: tiib «крило» у військовій справі.

Наскільки мотивованими бувають терміни іншомовного походження? У термінологічній літературі мотивованими зазвичай вважають терміни на греко-латинській основі, а запозичення з інших мов сприймають як арбітрарні (немотивовані). Так, proloog можна вважати мотивованим терміном, а pullover — арбітрарним. Здається, правильніше розглядати іншомовні терміни як сферу, де не можна різко протиставляти мотивованість і арбітрарність. Іншомовні терміни мотивовані настільки, наскільки фахівці володіють іноземними мовами. Лінгвіст, характеризуючи мотивованість, каже, що «внутрішня форма слова прозора». Для того, хто знає грецьку мову, первісне значення слова proloog просвічує крізь його форму. Той, хто володіє англійською мовою, «бачить наскрізь» слово pullover.

Запозичення з мови, якою фахівець не володіє, і нова основа рідної мови (чи штучна, чи з діалекту, яким не володіють) опиняються в однаковому становищі. З поняттями їх пов’язує нічим не мотивована конвенція. Отже, арбітрарними є, наприклад, такі нові естонські штучні слова, як raal «ЕОМ», tärk «буквено-цифровий знак» тощо.

Очевидно, не зовсім правильно так різко розрізняти мотивовані й арбітрарні терміни, як це робилося досі. Об’єктивнішою, мабуть, є шкала мотивованості. На правому боці цієї шкали перебувають суто й сильно мотивовані словосполучення та складні слова; лівіше від них стоять похідні слова, у яких мотивованість уже виявляється слабше; ще лівіше — семантично мотивовані слова, а далі йде зона, слова в якій прямо залежать від того, чи відчувають користувачі термінів мотивованість, чи ні, тобто там перебувають іншомовні

158

терміни й нові напівмотивовані основи рідної мови. І, нарешті, на лівому боці шкали стоять арбітрарні терміни — іншомовні терміни, що ґрунтуються на мовах, якими не володіють, і нові основи рідної мови. Отже, мотивованість на цій шкалі, як і всі величини на шкалах загалом, зростає зліва направо.

Якому терміну віддавати перевагу — мотивованому чи арбітрарному — це ключове питання термінології. Головна перевага мотивованого терміна — прозорість поняття. Однак навіть мотивований термін не може замінити дефініцію, адже будь-який термін має свої межі у вираженні поняття. Мотивовані терміни довші за арбітрарні. Іноді систематична передача видових понять може призвести до утворення непрактичних, громіздких термінів. Якщо такий термін часто вживається, виникає потреба замінити його коротшим. Можливі такі шляхи. По-перше, можна опустити видову відмінність. У такому разі термін зберігає формальний зв’язок із вихідним виразом, але стає залежним від контексту. По-друге, довгий, ясно мотивований термін можна замінити коротшим, слабше мотивованим терміном, тобто словосполучення або складне слово — похідним словом, наприклад, замість sulav element — sular «плавка вставка, плавкий елемент», замість sõõteseade — sõõtur «живильник», замість nihkmõõteriist — nihik «штангенциркуль». І, по-третє, довгий термін можна замінити коротким арбітрарним. В останньому разі втрачається зв’язок із вихідною формою, але зберігається незалежність терміна від контексту: elektornarvuti=raal «ЕОМ», põlevkivituhkbetoon=kukeroon «сланцезольний бетон», ristvälja-masinvõimendi=amplidüün «амплідин». У таких синонімічних парах припустимі обидва терміни. Подібна синонімія на практиці не завдає жодної шкоди, а навпаки, часто пом’якшує суперечність між виражальною здатністю і комунікативною здатністю терміна. Для побудови тексту потрібні обидва варіанти: molekulaarkvantgeneraator и maser, молекулярный квантовый генератор и мазер.

Питання про співвідношення мотивованих і арбітрарних термінів значною мірою є питанням про те, яку з двох пам’ятей завантажувати — оперативну чи постійну. Наприклад, мотивований термін trükitüübi jalas tähepildist üles—või allapoole ulatuv osa «заплечики літери» завантажує оперативну пам’ять, арбітрарний sümik — постійну. Щоб полегшити завантаження оперативної пам’яті, мова вводить у дію нові слова, які необхідно зафіксувати в постійній пам’яті. Введення нового слова виправдане, якщо воно сприяє економії мислення. Наприклад, виправдано вводити нову основу як рідної мови, так і іншомовну, якщо за допомогою цієї основи можна утворити кілька потрібних термінів — похідних і складних слів, словосполучень, у яких ця основа виступає одним із компонентів. Нову основу необхідно використовувати оптимально.

159

Під «оптимально» не слід розуміти «максимально». Напр., якщо утворити від тієї самої основи похідні терміни в максимальній кількості, можна впасти в уже незручну паронімію.

Оцінюючи терміни з погляду педагогіки, слід враховувати ту обставину, що арбітрарні терміни доводиться заучувати, а мотивовані зазвичай засвоюються самі собою. Мотивований термін ніби ясніше вводить поняття у свідомість і сприяє розумінню поняттєвої ієрархії.

Отже, не можна віддавати загальну перевагу ні мотивованим, ні арбітрарним термінам. Обираючи той чи інший із них як у словнику, так і в термінологічних текстах, потрібно обговорювати кожен конкретний випадок.